А дні біжать, неначе в прірву,
Минає сонячне тепло,
А я із серця тебе вирву
Собі на зло, собі на зло!
Я потопаю в листопаді,
Шукаю завтрашню зорю,
Зима кружляє на параді,
Я не люблю, я - не люблю!
Забудеш, знаю, ти - забудеш...
Тобі я іграшка, і все!
Чому, сумуючи, ці люди
Мені пророчать: буде зле?
А що, насправді, було добре,
Коли весь час ти обіймав
Якусь примхливу сіру кобру?
Мене продав, за гріш продав!
Я думаю, что тот, кто продал, ещё пожалеет об этом... 
