Чашка кави із битим склом
Стоїть на дубовому столі
Далеко за зачиненим вікном
У море відпливають кораблі
Імперія пише нові таємниці
Люди відстоюють чужі ідеали
Хоч і велич їй досі сниться
А за століття краще не стало
Цар не почувши голос народу
Все віддає божевільні накази
Йому плювати на ціну свободи
І ти не попросиш її відразу
Прислужнику, досить мовчати
Поки ти ще не загинув
Прислужнику, іди лягай спати
А прокидайся ти, громадянине
