Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: Пришли подих свій - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Лауро! ![]() ![]() ![]() Даринка Цікава, 29.11.2012 - 22:21
Дуже гарно! Вірте, поки віриться, що погляд не чужий, і він обов"язково пришле свій подих! ![]() ![]() ![]() ![]() Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...віра жива, доки живе тепло в душі... ![]() ![]() ![]() Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...почуття, взагалі, нерозгадана досі загадка природи... ![]() ![]() ![]() Олеся Шевчук, 29.11.2012 - 16:12
![]() Зашарівся рум’янцем там протяг один, Серце ятрить розтривожений спомин. Люблю коли віє вітер.Нехай Валюечко тобі пришле радість і блаженство ![]() Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...та ще коли теплий...Щиро дякую, Олесю! ![]() ![]() ![]() Дядя Вова, 29.11.2012 - 15:23
Мав би бути він наш, залишивсь нічий,Обпікає цілунок зіжмаканих мрій. ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...аж до гірчичного присмаку... ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк, 28.11.2012 - 15:54
Ловити подих коханого у повівах вітру...Гарно! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...добай би подих... ![]() ![]() ![]() Салтан Николай, 28.11.2012 - 15:49
...іноді до останнього не хочеться вірити...навіть знаючи, що вже - кінець, все пройшло...серце зігрівається приємними минулими спогадами....і таке все тоді здається солодко-ніжним... поцілунки, обійми.......ех....гра розуму , гра серця ......та лиш душа страждає ..... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...а ще вона, іноді, ніби відчуває, що "гра розуму" стає не помічником, а завадою, який робить передчасні висновки та емоційний світ йому не підвладний. ![]() ![]() ![]() Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...без неї і вірш був би, мов день без сонця... ![]() ![]() ![]() Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радо дякую, Оленко! ![]() ![]() ![]() Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А допоки жива, доти і душа зігріта. ![]() ![]() ![]() Віктор Варварич, 28.11.2012 - 10:43
Я не вірю, що погляд тепер твій чужий...Коханий, ти з вітром пришли подих свій... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Від душі дякую, Вікторе! ![]() ![]() ![]() Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Віталій, дякую! ![]() ![]() ![]() |
|
![]()
|