Туман сивий, туман сивий упав на долину,
Дай же, Боже, мені крила я в небо полину,
Буду я високо у небі літати,
Україні у Бога доленьку благати.
Нехай процвітає мій співучий край,
Нехай колоситься стиглий урожай,
Щоб люди звертались завжди до Бога,
Щоб до добробуту повернула терниста дорога.
Політаю в небі у Бога по благаю,
А тоді тихенько полечу до гаю,
Полечу до гаю до рідної хати,
Буду ясне сонце раненько вітати.
Буду щебетати світи, світи сонце,
А тоді загляну тихенько у віконце,
Загляну у віконце вже проснулась ненька,
Як та сива пташка зовсім вже старенька.
Тоді я матусі щиро заспіваю,
Піснею своєю її привітаю,
Звеселю серденько я неньці старенькій,
Такій завжди щирій і такій рідненькій.
Нехай мама знає, що я тут близенько,
Щоб душа раділа, раділо серденько,
Туман сивий, туман сивий упав на долину,
Дай же, Боже, мені крила я в небо полину.
ID:
332841
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 24.04.2012 18:14:32
© дата внесення змiн: 24.04.2012 18:14:32
автор: Антоніна Грицаюк
Вкажіть причину вашої скарги
|
