| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
Знов думками я за небокраєм,
Де юності примарлива луна
Відбива, що він мене кохає,
Хоч на часі стала сивина.
Не наважився в свій час невдаха
Залучити мене у любов свою,
Щастя пурхнуло із рук, неначе птаха,
А на то місць – лише спогади в жалю.
Примусовий шлюб мій на останнє
Вкоротив щасливого життя,
Як розп’яття над моїм коханням
Не дає від болю забуття.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158797
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.12.2009