| Сторінки (6/538): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
Бути на одній хвилі з чистим небом,
крізь наші пробитися журливі дні...
Що кожному,із нас сьогодні треба?
Щоб сонце усміхнулося й мені...
У днях своїх ніколи не здавайся,
в кінці кінців,чекає десь мета,
ти доживи,своєї,дочекайся,
хоч за межею меж,ще є межа...
Нам снилися заквітчані світання,
можливо сни-це вісточки згори...
І відповідь утішить запитання,
прожиті дні оцінять вечори...
Твоєї мрії вартість-віра в небо,
під небом, найцінніше є життя,
не здавайся,і буде сила в тебе,
журбу лікує спрага майбуття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2025
Можна чогось в житті ,цім,не вміти,
можна не мати до чогось таланту,
можна щось не зуміти звершити,
не дано нам у долі гаранту...
Буває проблем велика лавина,
у днях її так важко спинити,
та щасливою є та людина,
яка знає, для кого їй жити...
Багато шляхів у нашому світі,
свого сенсу одвічне шукання,
та дороги усі не сходити,
і душа плаче теж у блуканнях...
Можна любити самого себе лиш,
проживати життя вільним птахом,
та думку у серці ти оселиш:
"Даремно блукав я, невдаха..."
Затягнуться всі болісні рани,
на руїнах зведуться будови,
і притихнуть люті урагани,
перед силою жертви любові...
Безталанні повірять в талани,
в безутішних ще буде утіха,
ми буваєм,неначе,Титани,
коли рятуємо когось від лиха...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043398
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2025
Схований у пам'яті,короткий,не чіткий,
дитинства мого перший спогад,фрагментик світла,
пахучий,загадковий,цікавий і п"янкий,
мій має смак ,чомусь, сливового повидла...
В короткості давно минулого сюжету,
він згадується на протязі прожитого життя,
в минулому, дитячу радість пережиту,
так хочеться упіймати знову те відчуття...
Мов хвостик, втікає, грайливо-невловимий,
ловлю той спогад,я його як цінність ,бережу,
а час іде ,у вічності він справедливий,
і кожному він принесе свою, колись, межу...
На тій межі залишиться останній спогад,
самотня сирота, згасаюча заключна мить,
не знаю я, про що він буде, це лиш здогад,
хочеться, щоб це була дитяча ота блакить...
Живемо ми... Заповнюємо душі пустоти,
буває,що свіжість ранку з"їсть вечора іржа,
згадай дитинства спогад і пізнаєш хто ти,
якщо вся доля потім до тебе була чужа...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2025
Засумує, при водиці, човен,
річка є, немає весляра,
захищає рідну землю воїн,
бо війни прийшла у край пора...
Течія розхитує легенько,
човен проситься у мандри в світ,
та хвилі шепочуться тихенько:
цій війні багато буде літ...
Річка та ,така ж як в нас терпіння:
за водою ще вода й вода...
Пережити нам,дай Боже, вміння,
бо за бідою ще біда й біда...
А той човен -це душа народу,
що в терпінні просить в Бога мир,
хай покаже шлях із небозводу,
в майбуття,Небесний Поводир...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042944
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2025
Якщо гітара є- знайдеться пісня,
якщо є пісня,то знайдеться голос,
і хоч під небом вже година пізня,
пісень ми заспіваєм нове коло...
Про тих, для кого найцінніша-воля,
у кого честь не можна відібрати,
заплаче хто,знеможений, від болю ,
та душу не помістить він за ґрати...
Коли прийшла година зла вмирати,
цигарка крайня у житті остання,
він кине кату у миттєвість страти:
Україні славненькій шлю вітання!
Якщо гітара є -знайдеться пісня,
У пісні вічна пам'ять про героя,
нехай,під небом вже година пізня,
про волю заспіваємо з тобою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2025
Твій дзвінок посеред ночі,
я почув у трубці голос твій,
бо я його чекав!
Ти про сварку вже забула, .
ти про зустріч попросила... .
Так! І про це я знав!
Хай одежу вітер рве ,
ураган,нехай,реве,
по твоїм скучаю я губам!
Я здолаю ураган,
подолаю злий туман,
я прийду,бо ти-моя судьба!
Нічка зла лякає тьмою,
темний ліс переді мною,
Так!І про це я знав!
Дико виють вовки люті ,
треба це все перебути...
Ад!Ад на землі настав!
Я здолаю ураган ,
подолаю злий туман ,
і прийду,бо ти моя судьба!
Хай одежу вітер рве,
ураган,нехай,реве,
по твоїм скучаю я губам!
Темний ліс вночі жахливий,
та я зроблю і не можливе,
знай,я подолаю все!
Я пройду через тумани,
твій язик залікує рани-
я бажаю зараз лиш цього!
Я здолаю ураган,
подолаю злий туман,
і прийду,бо ти моя судьба!
Хай одежу вітер рве,
ураган,нехай,реве,
по твоїм скучаю я губам!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042688
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2025
При дорозі,де самотою,
похилилася верба,
мені здається- за вербою,
причаїлася журба...
А дорога в небо в'ється,
у безмежну далечінь,
і з горою Обійметься,
та й підкорить височінь...
Моя доля ,мов вербичка,
а життя -дорога та,
бо вербу ту манить річка,
а мене ж бо,даль свята...
Не змочити в річці коси:
дерево не може йти,
то сумує при дорозі,
що сховала всі світи...
Не покоряться всі далі,
не накреслені судьбі,
немов коси, дні упали,
в житті моєму,при журбі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042410
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.06.2025
Життя швидкоплинне й коротке,,
марнослав"я ж пороги круті,
у великих сенсах є нотки:
для інших,завжди, жили святі...
Утіха життєва є в тому,
що для когось важливий є ти,
подякуй, у щирості, ньому,
бо й свої порятуєш світи...
У безчассі нема потіхи,
як для себе-це все на дарма,
бо не скажеш комусь,стиха,
чи болю у тебе нема?
Не сумно тобі?Чи не страшно?
Може ,я полікую твій щем...
І душу чиюсь,бідолашну,
не покинеш у вирі проблем...
Ніколи не знати, що буде,
бо немає страховки для нас,
і трапляться теж тобі люди,
запитають: як справи у вас?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042406
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2025
Дорога, моя мамо, я вдома,
цілую батьківський поріг,
з собою приніс я втому,
і біль в тілі зранених ніг...
Але, я повернувся, матусю,
з полону вернувся живим,
я знову жити навчуся,
зберіг мене твій Херувим...
У засмучених днях ти молилась,
а я всі ці дні рахував,
у снах мені часто снилась,
ти вірила, я - виживав...
Цілую тебе ж я, цілую,
не плач, моя Мамо, твій син,
усмішку твою цінує,
сивину усіх волосин...
Чекала, сумненька, ночами,
проплакала тисячі сліз,
ось прийшов,і за плечами,
я втому з собою приніс...
Не питайте мене, що буде,
не питайте мене, що було,
маю вільні я зараз груди:
я вдома,усім катам на зло!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2025
У кожного причини є вагомі,
поскаржитись на лабіринт життя:
переживань своїх тривожний гомін,
поріже душу, на знемог шмаття...
Як долі є надломлена будова,
і в кожнім дні приходять тупики,
здається втрачена в житті основа,
коли думки потрапили в тиски...
Якщо себе ти відчуваєш лишнім,
в сльозах байдужість днів ти не картай,
і з лихами війна твоя невтішна,
ти кожен раз про себе повторяй:
Будь зі мною, наш Господи Всевишній,
все мине, та мене Ти тримай,
усе що буде, стане теж колишнім,
любов Твоя ж навіки буде хай.
В своєму дні іду життям я, грішний,
у плині часу ,Боже, відшукай,
мене у сірості обставин ближніх,
і стомлене сердечко потішай...
Блукаємо по темних коридорах,
самі не знаємо куди йдем,
і мріємо про те, було що вчора,
жахаємось прийдешнім кожним днем...
Зітхаємо в стражданнях,на півслові,
в буденності, всі губляться діла,
багато болю, мало є любові,
у розпачі душа занемогла...
Бо не врятуєш світ, але у серці,
свої світи ти злу не віддавай,
як загубився ти в своєму сенсі,
у вірі,в кожнім разі, промовляй:
Будь зі мною, наш Господи Всевишній,
все мине, та мене Ти тримай,
усе що буде, стане теж колишнім,
любов Твоя ж навіки буде хай...
В своєму дні іду життям я, грішний,
у плині часу ,Боже, відшукай,
мене у сірості обставин ближніх,
і стомлене сердечко потішай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2025
Сонечко гойдається на гілці,
догорає день ,та не спішить,
вишнями смакує з літом,в спілці,
намалюю я собі цю мить...
Напишу віршованим рядочком,
хай уява розфарбує світ,
над зеленим, яблуні, листочком,
джміль гуде й планує свій політ...
Бігають ,по дереву, мурахи,
як у людей,в їх завжди діла,
дерево-це площа для розмаху:
у бізнесі цінна всяка тля...
При корінні черв"ячок маленький,
приземлені усі його думки,
гризе травинку,схований, тихенько,
смакує ніжну зелень залюбки...
Шурхотять,співають й метушаться,
змагаються в поезіях шпаки,
малесенькі,тільки ноті вчаться,
в мелодіях любові є вершки...
Я намалюю ще багато дива,
що між думками бачиться в садку,
минає день... Звичайний... Особливий...
Несе з собою працю клопітку...
Хтось вірш собі швиденько прочитає,
і знову весь зануриться в діла,
а гілка сонне сонечко гойдає,
уява щоб потішитись змогла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042224
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2025
Де наш губиться час,
в яких космічних блуканнях?
де знання в людини,
б'ється об крайність незнання ...
всі не звідані нам,
далекі дивні безмежжя,
і думки ж мої там,
У серці щемить бентежжя...
Проживу я життя -
у власного сенсу шуканні,
проминуть всі чуття,
у надії ,свого світання,
де Творцю нема меж,
у диві народжений теж я,
і душа прагне веж,,
хоч живе у світі безвежжя...
В днях звичних маленьких турбот,
багато великих печалей,
що несуть бур'ян і осот,-
проблеми,мов межі для далей...
у праці будова життя,
та час намалює примарність,
в хворобах на схилі буття,
розпишеться болісно старість...
Комусь не до світил,
чорна смута,наче, полуда,
на краю ми могил,
не вічні,малесенькі люди,
хто рахує всі зірки,
береже Він,хай,наші душі,
хто заклав всі верхи,
у серці печаль мою зрушить...
Серед безлічі зір,
може,велетні ми, не знаєм,
що нас,аж до цих пір,
між печалями Творець шукає,
я живу дні малі,
та сенси шукаю великі,
з кольорами на тлі,
минаючи серцю безлике....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2025
А що ж душа? Дарована людині,
щоб легкою ношею в тілі понесла,
цінніша за усі земні святині,
на перехресті ангелів добра і зла...
Буває, що застрягне, наче, в клітці,
і павутиння з ланцюгів,тяжких, сплете,
або ж цвіте, на заздрість літній квітці,
наперекір усім обставинам росте...
Все,що невидиме,то загадкове:
очам не побачити пристрасті душі,
та це у ній є простір для любові,
нею писані в поетів усі вірші...
А що ж життя?Дні гаснуть швидкоплинні,
в постійній суєті згорають всі до тла,
і не знати,коли час його вершині...
Що далі, чи сяєво, чи болюча мла?
Вверх, чи вниз ,долі вирізані східці,
ласкавість сонця, чи холодний сніг змете,
нам народитись й вмерти, наодинці,
з душею, пройшовши це коло непросте...
Не нами створені життя основи,
і душу не обманеш ,бо нема межі,
чи легкість буття ,чи тяжкі окови-
в твоєму серці власні болі, не чужі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2025
Не печалься, моя мамо,
прожили життя ми,
не пустоцвітом, не надармо...
Пишайся дитями!
Над могилою героя,
стяги жовто-сині,
він життям своїм загоїв,
рани Україні...
Так багато вже героїв,
і одна, лиш, мама,
сяйво сонця манить грою,
в майбуття йде з нами...
Висохнуть усі сльозинки,
заростуть травою,
у солдатиків могилки,
що не вернулись з бою...
Мамо люба,не журися,
у вічності ми-діти,
з нами,рідними,простися,
щоб з небом молодіти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041816
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2025
Чи можливо відібрати,
в когось власну думку?
Вірний друже, любий брате:
у волі -терпкість трунку!
Хай поставлять на коліна,
хай зіпхнуть додолу,
та ж якщо душа невинна,
то не має сколу...
Ворог тіло замордує,
відбере життєве,
та перемоги не відчує,
бо маєш думку лева...
Батьківщині моя шана,
шана побратимам,
нам болить кривава рана,
біль- основа римам...
Та у волі наша правда:
не забрати думки,
в люті нації згине зайда,
в крові якого руки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2025
Він повертається додому,
навіки, навіки,..
Мама сину дорогому,
цілує повіки...
Він повертається назовсім,
люди на колінах...
Онімілі в безголоссі:
плаче Україна...
Обірвалась стежка в долі,
в пам'яті - прожите...
Побратими йдуть поволі,
журбою небо вкрите...
І повсюди квіти, квіти,
Бог Небесний,зжалься!
Сину більш не шепотіти:
"Мамо, не печалься!"
У війни вогонь погасне,
будемо ми вільні...
А у мами горе власне,
назавжди в родині...
на щиті додому їдуть,
героїчні люди...
Земляки назустріч вийдуть,
у годину смути...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2025
Як витягнути з цього дня,
щось приємне для своєї душі,
щоб минув він не навмання,
у цінностях, та не у фальші?
В череді неспинних годин ,
впіймати щирих емоцій віраж,
щоб річки життя, мого плин,
сьогодні мені дарував кураж?
У спразі всіх власних хотінь,
живу я в ритмі постійних шукань,
щоб всіх днів, залишена тінь,
лишила відповідь для запитань...
Я рибалка, така душі суть,
впіймані рибки- прожиті ті дні,
не даремна яких була путь,
що радість подарували мені...
А у тих, що я в розпачі був,
безутішно в яких, сумував,
я ту рибку судьбі повернув,
бо її я для себе не звав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2025
Заплакав дощ, знеможено й безсило,
заморосило небо у безвітрі,
ще сонце посміхнутися хотіло,
ховаючись серед хмаринок хитрих...
І не врятує сонця чашка кави ,
що мене тішить в дні,душі, негожі,
у вірі, що прийдуть мої ще дні ласкав,
і з сонцем знову будемо ми схожі...
Переглядаю я новини в світі,
залиті болем і людей сльозами,
здавалося б, що сонцем нам би жити,
та задощило в хмарах, поміж нами...
І не врятує світ цей чашка кави,
погоди хтось колись,таки, діждеться:
хто неправий-той згине у неславі,
правий- героєм ,перемог, назветься...
А сонце бачило багато воєн,
йому байдужі всі людські новини,
його теплом душевні рани гою,
в своїй високості воно невинне...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2025
Може, Бог озирнувся,
і запалив твоє сяйво очей,
може, Він посміхнувся,
коли послав тебе в світ цей...
Ти посаджена квітка,
у людському саду,
де кожна доля-сирітка,
кожна має біду...
Кожній квітці -вмирати ,
та не всім їм цвісти,
спрага сонця шукати,
та не кожній знайти...
Може стати бур'яном,
чи як рута, зрости,
розминутись з таланом,
любов серця нести..
Може, Бог посміхнувся,
гірко ж плачемо ми,
наче, Бог наш, забувся,
що його є дітьми...
Та як Він посадив нас ,
у людському саду,
то ж сказав у той час:
"Я у сад цей прийду..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041094
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2025
Вродливий...Не вродливий...
Розумний ,чи простак..
Щасливий... Не щасливий...
Ярлик- як післясмак...
Багатий... Не багатий...
Чи сильний ,чи слабкий...
в житті як не програти?
Жереб,бо ж,хиткий...
Себе як розпізнати,
в обставинах крихких?
Сьогодні-величати,
а завтра ж- роль малих---
Живемо в середині,
всі ми, самих себе,
а зовні- це картини,
польоту, чи піке...
А хто ж ми є насправді,
з собою в чесноті?
Самі до себе раді:
не грішні й не святі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2025
Ми звикли ,
очікувати біду...
Принишкли:
дай, Боже, далеко дійду,
у старість...
Хай буде там ще мій сміх!
Бо радість-
противага для лих...
Не зникли...
ще у наших серцях,
що юністю квітли,
наснаги борця,
за кожну миттєвість...
Ти зазнав падінь?
Вставай!
Хай зрушиться тінь!
Зболіле...
Та як болить- ще живе,
комусь ще миле,
серце Бога зове...
Як живий- то потрібен,
може лиш Богу, нехай,
якщо долі щось винен...
Вставай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040560
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2025
Згадати тих, кого у світі вже нема,
хто жив до нас і був поряд з нами,
в їх житті була дорога теж не пряма,
бо грішні всі живі під небесами...
І жити так, неначе, день -останній,
любити так, немов з останніх сил,
бо й нам іти по тій дорозі дальній,
якій ніхто не рахував ще миль...
По дрібницях смакуємо конфлікти,
в образах ревно любимо себе,
так, наче, священні ми релікти,
та час і наші кісточки згребе...
І згадають нас родичі і нащадки,
про не прямі,нашого життя шляхи,
який відтінок буде в тої згадки,
чи знайдеться любові у ній жаги?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040277
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2025
Задумався, розправив крильця, і полетів,
кудись ...Для нього світ краю не має,
для нього день ,мов рік, він радий що прожив,
а завтра, може, новий день чекає ...
Якщо не знайдуть його пташки,
у сіть не втрапить з павутинок,
в жучка є теж свої страхи,
і свій із часом поєдинок...
Мені, неначе, він є брат,
його позичив би я волі,
в нас різний погляду масштаб,
та дуже схожі наші долі ...
Замисленим я по життю своєму йду,
не знаю ,ще попереду чекає,
чи радість, чи біду попереду знайду ,
у цьому світі, що не має краю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2025
Потонуло сонце в очереті,
прохолодою озвалась ніч,
в місячному сяйві- силуети,
наших двох закоханих облич...
Вже пора тобі іти додому,
та я шепочу тихо:"Зачекай...",
бо тяжко залишатися одному.
"Ти мою загадку розгадай...
Є краса дівоча в цьому світі,
на весь світ вона така одна,
лиш про неї думаю щомиті,
в серці оживає млість п"янка..."
"Де ж вона живе,прегарна врода?"
запитаєшся грайливо ти...
"Подивися мила в річки воду:
там обриси тобі її знайти..."
Поїхав місяць в золотій кареті,
загубився серед темних хмар,
малює казка в дивному портреті,
дві постаті в сіті любовних чар...
Заманить небо зоряною грою,
у кожній казці щось обманне є,
сумно бути в світі цім одною,
хай місяць з річки твою вроду п'є...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2025
Хрестики на білому:
візерунки квітів,
подарунок милому,
болем на граніті...
Зрошені сльозинками,
спогади про миті,
долі хрестиківками,
у любові шиті...
Першими цілунками,
і щастячка світанням,
вишита кровинками,
квіточка остання...
Зустрічі і пестощі,
болісне чекання,
і дівочі ревнощі,
і палке кохання...
Нитками прокладені,
мрії і бажання,
назавжди утрачені,
вплелись у вишивання...
Милому призначені,
забрані війною,
втратою оплачені,
лютою бідою...
Хрестиком по білому,
для хреста й могили,
ангелу безкрилому,
Боже, дай ти сили!
На рушникові стяжками,
в голці крик старання,
для родини тяжкими,
для неї ж - виживання...
Потече, закрутиться,
далі час рікою,
з тугою заручиться,
дівочою рукою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2025
Ти шукаєш ще див?Замри...
Прислухайся до свого тіла,
пульсу почуєш ти в нім гри,
життя твоє здіймає крила...
"Тук-тук!" Сердечко так старанно б'ється
"Тук-тук!"Це твого всесвіту биття,
подихом до реальності озветься,
ми воїни на лінії життя...
Коли народжуємось, ми вступаємо у війну,
як помираємо, війну ми покидаєм,
з собою, з часом, з дияволом чи богом, на кону,
ми- диво, та ,на жаль, цього не помічаєм...
Бувають наших днів печальних канонади,
гримить, навколо, життєве лихоліття,
та тихий стук настроює сердечні лади:
це музика твого багатоліття!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2025
Не накладеш на душу латку,
коли життя зайшло в руїну,
і щоб почати все спочатку,
треба мати впертість журавлину ...
Іти, коли немає сили,
та будувати нову долю,
крізь дні,що серце вже розбили-
краєчки гострі... Чия це воля?
Хто має біль і тугу втрати,
хто знає розпачу ціну,
до купи дні в журбі зшивати,
шукаючи в собі вину...
Чи катастрофи є прологом,
і життя нам дане, як превю,
задумане всесильним Богом?
Як упаду, Його позову...
А ,може, ми ,як ті журавлі,
шукаємо шляхи додому,
без дому, ми знівечено-малі,
без рідних,душа подібна перелому...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040074
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2025
На могилі я не хочу каменя,
нехай цвітуть лиш квіти польові,
щоб палала літом в білім пламені,
ромашок ніжність в сонця сяєві...
Синь волошок для мене буде втіхою,
і стрункий, простенький дерев"яний хрест....
Минули дні мої швидкою віхою,
до неба летіти ще немало верст...
Перебір струни позве,гітарної,
бентежне щось заплаче тихо в ній,
на дні моєї долечки примарної,
душа розтане в музиці сумній...
За далеким небесним вічним берегом,
вже не воїн я- нехай,Христа, слуга,
для України , у молитві ,буду оберегом,
мов докір темній силі ворога...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2025
Під вишнею, що зацвіла,
палають свічечки кульбабки,
гуде у збудженні бджола,
нектаром замастивши лапки.
Із квіту в цвіт, із цвіту в квіт,
ось це і є шматочок раю,
такий бджолиний дивний світ,
у праці,що немає краю...
В суцвітті сонце, аж горить,
крізь гілля падає проміння,
для мене- це маленька мить,
красу побачити уміння...
Мине у безвість й ця весна,
минуть малесенькі едеми,
у серці мить буде запасна-
ліки від реальності проблеми...
У спогадах є призабуті сни-
в запасі вже багато весен,
в їх бачу я кульбабок новизни,
де лапки бджіл напишуть есе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2025
Не забирай вершки у мого суму,
лиш обпечешся,та не загоїш рани,
Господь,нехай, у небесах рахує суми,
там для страждання, може, виконано плани...
Все йде по плану... Богу все відомо,
в загальних обрисах окреслено життя,
все тимчасове, ми не в себе вдома,
пройдуть лихі часи, перестраждаю я...
А розум потішається маленьким,
і мало вірить у небачений загал,
і в сенс душі, для вічності легеньку,
що полетить, полишивши печалей вал...
Знімай вершки у радості моєї,
я поділюся нею щиро, залюбки,
є, також, план у Бога і для неї,
коли у світле зодягаються думки...
Життя здається унікальним колом,
повторенням моїх душевних протиріч,
і плаче і сміється, Бог,навколо,
планує час,де день ,таки, долає ніч...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2025
Волошки витончена ніжність,
і, мов, каприз, зацвів Нарцис,
у білих пелюстках елітність,
у серці ж заховався хитрий лис...
Зманив Волошку і полишив,
у полі безліч їх цвіте,
хай вітер сум її колише,
самотність у печаль вплете...
Хмаринки прокладуть стежини,
час забере кудись світанки,
вони відновлять всі руїни,
зберуть докупи всі уламки...
Зів'яне у Нарциса врода,
минеться юна синь Волошки,
і трапиться така нагода,
зведе їх вітер, постарілих,трошки...
І станеться щось незвичайне:
Нарцис заплаче за минулим,
Волошка ж гляне в даль безкрайню,
й зманить Нарциса серцем чулим...
Така історія життєва,
в ній заховались люди в квітах.
А чим закінчиться? Буттєво...
Прийде зима ,до квітів люта...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2025
Як першим цвітом квітнуть каштани,
вони, мов, діти ще малі,
лиш, де-не-де, мов гра омани,
тендітний цвіт в зеленім тлі...
А я дивлюся,їх споглядаю,
вони- окраса, вінець весни,
у свічечках я тих шукаю,
красу манливу новизни...
Коли цвітуть сухі каштани,
останнім цвітом, бо вже старі,
душі моїй вони ,мов рани,
і я, немов, у печальній грі.
Бо незворотнє для нас старіння,
і перший цвіт і останній цвіт,
як марево, як мить видіння:
для нас маленький великий світ...
Та, може, хтось красу помітить,
і недаремно ми цвіли,
бо для каштанів те ж сонце світить,
яким потішитись і ми змогли...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038457
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2025
Зачепитись за сонячний промінчик,
по ньому проповзти метеликом,
у крилечка опаливши кінчик,
злетіти в світ маленьким велетом...
Віддати дням весни безпечність,
і напитися у неба сині,
щедроти його пізнати ніжність:
може, хоч метелики невинні...
В комах, напевне, теж є прагнення,
великі сенси злету звичного,
жага сердечка в танці зваблення,
в петельках збудження закличного...
Коли душа на дні істерики,
від людських жорстоких злочинів,
жалію, що ми не метелики,
наші душі у крові змочені...
Якби ми мали крилечка крихітні,
шукали сенс у безмежжі вічного,
то,може, й світ не мав би лих у дні,
від людського горя,душі звичного...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2025
Стомився хто в гіркій печалі сьогодення,
у ній оскал війни свій лютий зев розверз,
скажу я вам про обнадійливе знамення:
Христос Воскрес! Христос Воскрес! Христос Воскрес!
Не вічні ми і тяжко жити нам у світі,
всі наші дні ,немов, сліди від гострих лез,
шукай надію у своїй щоденній миті:
Христос Воскрес! Христос Воскрес! Христос Воскрес!
Хай будуть ваші добросердні всі діяння,
і у віршах,дарів, поетів і поетес,
напишуться про мир в пророчому посланні:
Христос Воскрес! Христос Воскрес! Христос Воскрес!
Як квітка рання ,що пелюстки розкрила,
і бджоли до неї одвічний інтерес,
світ шукає слави Божого світила....
Христос Воскрес! Христос Воскрес! Христос Воскрес!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2025
Вона болить у короля,
співати може в жебрака,
живе у нотах скрипаля,
художника- її рука...
Заб'ється драмою вірша,
і зблисне вогником в очах,
у неповторності, душа ,
життєвий подих на вустах...
Погасне, втомлена, у днях,
і зіркою запалить світ,
у ній живе відвага й страх,
чиємусь серцю ,мов, магніт...
Незвідана у неї путь,
з нікуди, може, в нікуди,
і загадковість її суть,
лиш,Боже,Ти її суди...
Мов Всесвіту вона, тягар,
пір"їнка,в небесах, легка,
любові Божої вічний дар,
в Диявольські краї летка..
Я забуваю, кожний раз,
коли сердечко рве біда,
душа -це я, це кожен з нас,
життя -її німа хода...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2025
Прожити легко життя,
померти легкою смертю,
у хвилях серцебиття,
удача у круговерті...
Звершити все, що хотів,
не впасти з тої вершини,
зустріти кохання зі снів,
і бути ним одержимий...
Побачити безліч країн,
людей осягнути наснаги,
у рідній не знати руїн,
і дітей пізнати поваги...
А потім до Бога прийти,
та принести віру з собою,
і мир, на віки, віднайти,
удачі щасливою грою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2025
А що я хотів би?
Від Господа долю,
Не вбиту надію,
І чисте сумління...
Терпеливості глиби,
Не зламану волю,
Ще віри у мрію...
І сонця світіння...
Мирного неба,
Спокійної ночі,
Благодаті родини,
Розради для мами...
Творіння потреби,
В безжурності очі,
Щасливі години,
Любов поміж нами...
Свободи країни,
Майбутнє прекрасне,
Без війни поколінь,
У спразі добра...
Здоланні вершини,
В старості, власні,
Без болючих падінь,
Для юних пора...
Я дуже хотів би,
Слів простої молитви,
Почутої в тиші,
І у серці отвіт...
Не розбитої шиби,
Душі вічної битви,
І під неба узвишшям,
Щоб не гинув би світ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2025
Застигло сонце в пору обідню,
година дня іспанської сієсти,
вулиці пусті,людей не видно,
сон і дрімота місто ніжно пестять...
Зачинені у місті перукарні,
в кав'ярнях оселилась тиша,
лиш переливи ,десь, звучать, гітарні,
зринають ехом до узвишшя...
І хто повірить у таку реальність,
у нас, де йде війна на сході?
Одна планета, різна,тільки, дальність,
тут грім обідом верховодить...
Лунає грізно люта канонада,
панічний страх десь завмирає,
гітари чується сумна бравада:
"Герой ніколи не вмирає..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2025
Бог серця поєднав,
заповів любові цвісти,
Вічність в руки поклав,
повелів по долі нести...
Та любов Чужинець украв,
у вічності змаліли часи,
долю з горем в купу змішав,
сказавши людині:"Неси!"
Так з'явилась в світі печаль,
одинокість самотніх сердець,
загубився душ той причал,
де живе її Господь Творець...
Скільки є у світі людей,
стільки буде і долей-страждань,
всім здається , це апогей,
бо немає в смерті бажань...
Але ж Бог колись заповів,
у серцях всіх любові цвісти,
світ її вбити захотів,
Ти людей ,Боже, грішних прости...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2025
Зійдуться, в одну мить, усі фрагменти,
з'єднаються...Й народиться прозріння:
у нічному блюзі плачуть інструменти,
і саксофон навіює видіння...
У двох сердець одна бентежність,
зітхання ніжне в час прибою,
за обрій ,аж, морська безмежність,
любов втішається любов'ю...
Два погляди і ніжний дотик,
блукання рук- жаги розрада,
чуттєва гра очей навпроти,
солодка любощів принада...
Притихло музики звучання,
заб'ється, в тузі,прикрим, зойком,
закоханим вона- послання,
стривожить душі, ненароком...
Цілунки згаснуть, згаснуть ноти,
У втомі море засинає,
в глибинах залиша турботи,
є спокоєм тим ,хто кохає...
У цій історії класичній,
що імена від нас ховає,
в нас смак залишиться містичний,
бо ми майбутнього не знаєм...
Але, коли знов блюз заплаче,
занурююсь я у видіння:
старенька пару море бачить,
їх рук утішене сплетіння...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2025
Сердець,не писані, скрижалі,
духовні для любові храми -
рости її , передай далі,
хай житиме вона ділами.....
Життя не згаяти даремно,
й до Бога принести пустелю,
у бідах й радощах,щоденно,
любов жива ,хай,рушить скелю...
Серед пісків посадить квіти,
джерельцем буде серед снігів,
і вогником у тьмі світити,
на чорну заздрість недругів...
Бо все, що зможеш ти зробити-
це любов свою життям нести,
і,може,з нею твої діти,
теж храм зуміють сердець звести...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2025
А що людині?
Позичити у неба сині,
і повернутись в дні невинні,
як юною колись була...
У чистому сумлінні,
мов, у вчорашньому видінні,
сьогодні ж, тільки, хвостик тіні,
що краєчки спогадів звела...
Озирнутися хотінні,
розчаруватися в невмінні,
спіймати відблиск в намистині,
у своєї молодості тла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2025
Не сумуй же душа моя,
печаль остання, як сторінка,
ти вивчила її ім'я,
та це лише одна піщинка...
Піщинка тут, піщинка там,
буває, що в душі- пустеля,
та і в пустелі, по краям,
цвітуть оазисів оселі...
У ста стривожених думок,
є імена...І в кожній- туга,
загине, хто не зробить крок,
з печалей болісного кругу...
Залиш останню і іди,
шукай... Знайдеться твій оазис,
пустеля замете сліди,
забудуться ,колись, образи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2025
.
У портретів бувають очі неживі,
фотографії-це, лиш, завмерлі миті,
вузлики у пам"яті в часовому шві,
В минулому стоп-кадрики прожиті...
В поезіях завжди знайдеш жагу життя,
бо вірші-,немов, не спинні,в часі, ріки,
з минулого пливуть в далеке майбуття,
в думок є теж свої мітки і засіки...
Бо як думки народжують в собі слова ,
у слові ж розквітають світи поетів,
в натхненні рими пишеться нова глава,
і тріумфує бунтарський дух естетів...
Буває,що вірші народяться й помруть,
бо вони, також, є образом людини,
життя часи пройдуть й на зовсім їх зітруть,
але ,залишать коштовні нам перлини...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037503
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2025
Схилили коси, білокорі,
берези в тиші покаяння,
соромляться й мовчать, в покорі,
сповиті сонячним сіянням...
Ще вчора танцювали з вітром,
лишили сум сусідам соснам,
тепер притихли лукаво й хитро,
красуні граються у весни...
Допоки стан ще тонко-струнний,
і небо пестить ніжні крони,
залюблені у вік свій юний,
їх серце манить лик корони...
І віддадуть себе лиш вітру,
дощем заплакавши, по тому,
малюючи в серцях палітру,
відтінків сумовиту втому...
Беріз багато є у лісі,
один лиш вітер, вроди злодій,
погрався юністю в потісі,
і зник кудись, король цей гордий...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2025
Блукає сон хмаринками,
шукає зірочки,
прикрашений краплинками-
фантазії гачки...
Краплиночки-сльозиночки,
причеплені,блищать,
місяця половиночки
смакують неба гладь...
Солодкий сон зануриться,
в нічну космічну гру,
і, стомлений, забудеться,
про вранішню пору...
Прокинеться- отямиться,
відновить хід думок,
мій розум пензликом Митця,
мить ця- як перший крок
В новому дні я, знов, дитя,
попереду, теж, гра,
реальності мого буття,
її чудна пора...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2025
Людина живе надією,
її відберуть тільки засвіти,
огорнуті тайни завією,
там серцю судьбою не правити...
Допоки легені ще дихають,
недоля, хай ,не величається,
буває безмірна у лиха лють,
та надія жити старається...
Не вбивай її болісне чаяння,
хоч рікою тече сумовитою,
хоч для когось покажеться маянням,
сльозою даремно пролитою...
Бо надія не може соромитись,
і немає у світі щирішого,
може іскра вогнями наповнитись,
врятувати серце невтішного...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037424
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2025
В тиші Божого храму,старенький священик стояв,
про драму Христа,і небесні світи, міркував,
Про камінь Петра, на якому він храм свій збудував,
і сльозинки ,коли Єремія Господа звав......
Скільки років служив...у церкву ходив на роботу,
Бога ревно молив,і людські слухав турботи.
Закралась печаль,у священика серце гостинне,
тріснув віри кришталь,Петра основа камінна...
Скільки вже поховав...Душу сплакав гіркими сльозами,
героїв вітав,прощальними,до неба, словами...
Чорну тінь матерів,і дитячу, незвичну, дорослість,
безсилля своє,осягнути все це неспроможність..
Петро теж гірко страждав,і плакав, колись, Єремія,
Ісус помирав...Та Бог наш не любити не вміє!
Проминуться часи,зійде з неба Його правосуддя,
доки ж хрест свій неси,і камінь твердий у грудях...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037282
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2025
Від всіх наших безжурних посмішок,
до емоції сумних облич,
суєти пролягає проміжок,
в суєту ти кохання не клич...
Бо не любить воно банальності,
у буденності, як пустоцвіт,
романтики додай до реальності,
в кольорі розмалюй, трохи, світ...
Чи давно ви вже цілувалися,
при травневій ранковій зорі,
шепотілися , милувалися,
при вечірній травневій порі?
Від облич сумних і загублених,
до світіння таїнних очей,
є проміжок вчинків улюблених-
для душі романтичних алей...
Волошка у волоссі вплетена,
у волошки є спогадів сон:
свіча у любові запалена,
і сердець, як колись , унісон...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2025
Стоять книжки, окраса етажерки:
Джек Лондон, Аберкромбі, Гемінгвей...
Оглядаючи, міркую про цукерки,
та ж насолода ,тільки для очей.
Портал в світи, цікаві й таємничі,
на тлі пригод, звитяг і боротьби,
письменники, світів тих будівничі,
як зайдеш-то реальний час згуби...
Ден Сімонс, Бахман, і Агата Крісті:
фантастика і драма й детектив,
цукерки, зібрані в одному місці,
читання смак: жага, любов, мотив !
Буває,нечисть сплітається із честю,
не до читаєш, тож не розплетеш,
як у житті...Час не задобрити лестю,
все пізнаєш, як вік свій доживеш,
Коли приходиться терпіти і страждати,
з проблемами боротись кожен день,
я знаю, що цю книжку треба дочитати,
віддатись волі подиху легень...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037210
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2025
Коли в небі зірка упаде,
та в тебе вже немає навіть мрії,
хай зірка падає... В падінні пропаде,
душу камінь зігріти не зуміє...
Якщо зозуля вік твій накує,
а тобі не хочеться ні дня вже в світі жити,
зозуля- не печаль, обман в ній є,
Їй зозулят ніколи не глядіти...
Коли повернеться з чужих країв весна,
а ти у ній не бачиш друга,
бо все проходить ,і мине й вона,
і це знання для душ людських- наруга...
Потонути можна у ріці життя,
коли воно малює катастрофу,
ти не спіши все рвати на шмаття,з
залиш для вірша Ще одну строфу...
Не по хотінню ми прийшли у світ,
і лихо оминути, буває в нас немає волі,
та хтось відправив нас в життя політ,
то, певно, і знає він про наші долі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037143
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2025
Хто завів моторчик нашої планети,
запустив ту дзиґу, що в ній дає життя?
Щоб не зупинились Всесвіту проекти,
крутиться усюди одвічна метушня...
Хто запустив сердечко у людському тілі,
розум і уяву? Хто автор є думок?
І життя створити, тільки хто у силі,
мати вічну славу, що вища від зірок?
Лиш одному Богу, що любов'ю зветься,
лиш одній любові, її природа- Бог,
все Творцю належить: що було й минеться,
помолімось, друзі, в часи біди і тривог...
Як у серці радість,солодко заб'ється,
і щастя переповнить душу до вінця,
хай, молитва ваша, Богу вознесеться,
бо Він творець початку і творець кінця!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2025
Душі заблудшій, що не раз, вже помилялась,
клялась змінитися і падала у грішний вир,
вклоняючись спокусам ,безмірно величалась,
день посміхнувся:" Я твій останній Поводир...
Ти ще не знаєш, що вже твоє життя прожито,
хоч планів безліч і багато в тебе є хотінь..."
Останній день дощем заплакав сумовито:
"Блукаюча душа- найнещасніша зі створінь...
Металась ти від золота до перегною ,
і горіла в ненависті і злобі лютій,
любов і нелюбов завжди несла з собою,
не осягнувши, кому ,таки, слугою бути..."
І пам'ять пронесе по всіх стежинам долі:
була щасливою...І мріяти любила,
Метеликом повітряним шукала волі,
та чорним вороном від волі ,чомусь, злетіла...
Вина в стежках, обставинах, і забутих вчинках,
вина у дні останньому, що з докором прийшов,
душі судити дві нещасні половинки:
знайдену печаль і загублену життя любов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2025
У тебе очі волошкові ,
і у волоссі білий бантик,
заснув промінчик світанковий,
він,як і ти,є теж романтик...
Полегкість тіла незвичайна,
немов, ось-ось, злетить душа,
у небо сонячне, безкрайнє,
куплетом світлого вірша...
Промінчики слова напишуть,
і вийде дивний силует,
розвіє ранок сонну тишу,
він теж, ще від віків,поет....
Ще вчора писані печалі,
сьогодні пише про любов,
а завтра будуть нові далі,
і ранок, як молитослов....
Кожен вірш твій ,теж-молитва,
волошкова до небес, жага,
в щоденних цих ранкових битвах,
перемагається нудьга....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2025
Із дерев опале листя... Осіннє листя- не біда,
бо у священному захристі,весна у Бога молода...
І все повернеться в обнові, потече хмільний ручай,
світ прокинеться в любові, і весна шепне зимі:"Прощай"...
Та ніколи не повернеться, хто на полі бою впав,
до рідних більш не обізветься,неначе марево пропав...
У закутку заплаче мама, кохана, гірко, зарида,
Назавжди в серцях їх драма, весни не стишена біда...
Заснула осінь в опалім листі, щоб квітень цвітом засіяв,
у білосніжному намисті, красу природи величав,
злетять у небо пташенята,у квіти вдягнуться сади,
і зашумить життя затята, одвічна пісня у світи...
Та не повернуться ніколи,з війни чиїсь доньки й сини,
лиш залишили в серці сколи, довічно сумної весни,
болить вона у мами й тата, заніміє біль від втрати,
у ангелів, небес, крилатих, вони тепер, неначе, сни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036934
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2025
Спішить мій час...Його розгін лякає,
невже і у людей так?Єднає бігом нас?
Є розуміння,що життя втікає,
й не залишити його ,трішки, про запас...
Я відчуваю, що чогось не встигну,
не дочитаю щось, не допишу вірша,
залишу у чиємусь серці стигму:
не долюбив...Хоча любити поспішав!
Я відчуваю, що останнє слово,
не доскажу...І недодумаю думок.
й куди б я не дійшов, та випадково,
завершити не зможу свій останній крок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2025
Хотів би я знати, про що сонце пише,
як останнім промінням хмариночку черкне,
може, обрій - це лист, заповнений віршем,
послання любові,коли,ось-ось,смеркне...
Дивний цей почерк, розум слова не знає,
та сонячна мова зір очей спокуша,
всеньке серце моє жагу відчуває,
коли сонця послання читає душа...
Буває, що люди живуть не писемні,
або ж вічний клопіт, довга люта біда,
буває, що дні проминають даремні,
і смерть - це остання болюча гряда...
Живу я в надії, живу я листами,
у ранній зорі і надвечірніх вогнях,
що Бог пише вічне, небесне над нами,
промінням торкнувши наші спраглі вуста...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036772
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2025
Сизий туман окутав містечко,
лютнева пора сусідить з весною,
тиша навколо, і трішки містично,
світи уявляти, приховані млою...
В ранній годині,ще сон хтось шукає,
та в заспаних вікнах горять світляки,
і вже на роботу хтось поспішає,
у дня закрутились турбот вітряки..
Не знає містечко, що спокій цей ранній,
і тиша сонлива, що його огорта,
звичний порядок, перед бідою- останній,
бо вже перші ракети летять у міста...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036705
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2025
Заграй, скрипаль,
нехай, смичок талант покаже,
й проллється музики ручай,
по вулицям сумного міста...
У скрипці твій я чую жаль,
і смуток мій теж поряд ляже,
та скрипка плаче все ж ,нехай,
її сльоза невинна і чиста...
Полине, у німу високість,
почута, може, буде Богом,
розчулить ангелів мільйони,
і всіх, кого вже тут нема...
Хто залишив нам одинокість,
без кого жити вже знемога,
і спогадів гіркі полони,
й розсіється холодна тьма...
Війни немислиме прокляття,
і болю траурну глибокість,
й не заліковану зажуру,
у пульсі серця різнобою...
Нехай, смичка твого завзяття,
торкне чиюсь сумну самотність,
проникне у думки похмурі,
примирить вечір із собою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2025
Розширюється грізний і величний Всесвіт,
не вивчений і загадковий він для нас,
що поза ним: пітьма, чи до Бога там просвіт?
Можливо, небуття... Який його запас?
Чи, може, вимірів така безмежна кількість,
що вмістить нескінченність бульбашок-світів...
В людській свідомості усе втрачає стійкість:
чи це той світ, в якому жити я б хотів?
Коли вогонь із гуркотом зринає в небі,
й ракети -блискавки світ струсоне удар,
смертельні дрони десь просочаться крізь РЕБи,
чи я згадаю, що світ- це нам Божий дар?
А ми ж творіння Божі, по його подобі ,
хто ж кам'яні зробив в наш час людські серця?
Один наш світ... Та потопає в дикій злобі,
на грані власного можливого кінця ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2025
Понад світом ніч мине,місяць обганяючи,
потім ранок оживе, сонце вихваляючи,
потім, потім, без числа, місяців і сонечок!
А людина... Чи була?Промайне,мов світлячок...
Вчора жив.Сьогодні згас... Завтра хтось народиться.
В кожного є світло з нас, світло Богом множиться!
В світлячків короткий час, Їм спішить доводиться:
сяйвом блимне один раз , спогадом загубиться...
Світлячки летять, летять та метушаться всюди,
щось шукають, про щось мовчать, вони, немов, як люди,
окремі іскри із багать, злітають аж до неба,
і, маячком, когось навчать, як в мирі жити треба...
А хтось погасне, не злетить, а дехто й крил не має,
у незнанні й безвір"ї спить.Нічого не шукає.
Хтось ненавидить світляків, мета їх- убивати,
та хтось уб'є і хижаків...Усім є час минати...
На тлі і вічності світил, всі мерехтять ,мов зорі,
доки ще не забракло сил, і в радості, і в горі...
І я кудись лечу, лечу...І світлячком згораю,
Бог запалив мою свічу, то хай горить до краю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036499
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2025
Поклик моєї душі-
безкрайнього неба просинь,
змальованого у вірші,
де весну шукає осінь,
у минулого- печать,
у майбутнього-печалі,
лиш думки кудись летять,
у думок свої є далі...
В їх душі моєї зов,
і п"ятдесят відтінків слова,
В них терпіння і любов-
це життя мого основа.
У емоції вся суть,
різна форма у сльозинок,
в слова теж своя є путь,
із собою поєдинок...
Добре, що є в неба синь,
в ній загадка і надія,
у відтінках моїх хотінь,
проба є мого сумління.
Я- Небесний Мандрівник,
і шукач своєї мрії,
А життя - це путівник,
кожен йде по нім, як вміє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2025
Коли проснетесь березневим ранком,
прислухайтесь і відчинить вікно,
найкращий апетит перед сніданком-
обнадійливе весняне кіно.
Змагається за "Греммі" в небі жайвір,
і юністю хизується тюльпан,
бджола гуде про свій солодкий намір,
у неї на весь день роботи план.
Сюжет весни у другорядних ролях,
і сонце над усім ,немов, Атлант,
в створіння кожного маленька доля,
і є акторський вроджений талант.
Тож відчиніть вікно скоріш, погляньте:
бо дійство це призначене й для вас,
журавлине в небі радісне, крилате,
і павучок поміж росиночок-прикрас.
Одвічний клопіт: шурхіт мурашиний,
краплинки соку із гілок берез...
На мить повірите, що світ- невинний,
що із весною він для нас воскрес...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036418
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2025
За обрієм гримить невтомна канонада,
вечірній мрякопад і сполохи свічі,
покинуте село, опорний пункт й розрада,
у пачці цигарок і роздумів вночі ...
Він безіменний син, його позивний:" солдат",
чекають на його, серця безіменних мам,
в сіті нічних годин- сердечних канонад,
тривожних почуттях,і пережитку драм.
В невидимому зв'язку поєдналися вони,
в однім серцебитті, на лінії вогню,
у небеса втекла від байдужості війни,
молитва за диття- за синову броню...
Присниться дивний сон, в слід втомленим думкам,
немовби в унісон ,солдатам і матерям:
в обіймах дорогих, душі надрвиний злам,
зойк в словах простих:" Я повернувся, мам!.."
Є безліч в світі слів, написаних рядків,
роздумів вночі, й коротких дивних снів,
усьому є ім'я: в синів і матерів,
і в серці полум'я на тлі холодних днів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2025
Десь заспіває соловей квітневий,
свою кохану піснею позве,
і розіллється солодко-вишневе:
"Тьох-тьох!","Віть-віть!"Любов ,одвік,живе!
Кохання є! Воно завжди є справжнє,
бо як несправжнє, це вже не любов...
Співали солов'ї в минуле давнє,
щоб милі розпізнали їхній зов.
"Віть-віть!"Тьох-тьох!" Моя прекрасна ладо,
мене знайди!Я в світі цім один...
Мій спів для тебе, зваблива принада,
Коли зоря- цариця вранішніх годин.
Як сонечко на сході воскресає,
змагаються в любовній грі птахи..
Весна іде. Життя перемагає!
У щебеті купаються верхи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036203
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2025
Проллється небо весняним плачем,
дощем омивши журавлині крила,
проріжуть хмари гостреним ключем,
небесних кораблів розправлені вітрила...
Вони пливуть із сонячних країв,
вертаються, спішать до свого дому,
щоб рідний край в потісі їх зустрів,
журавлі кричать, забувши втому...
Не знають ще, що дому вже нема,
не знають, що таке в житті можливо,
бо війна- це не лелек вина,
на крилах їх любов тужлива...
Вони жили завжди серед людей,
до їх вони сьогодні прилетіли,
в зруйнованих оселях-тінь смертей...
Що з рідним домом хижаки вчинили?!
Де ж тепер осісти журавлям?
Бо ж у птахів в серцях є повеління:
в дітях щоб продовжилось життя,
в краю батьківського благословіння...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2025
Клітинка чорна, клітинка біла.
Життєві шахи... Доля хід зробила.
Я правила гри всі розумію,
та захищатися погано вмію...
В клітинці чорній моя тривога,
полонить душу аж до знемоги,
у білій клітці -душі Розрада,
потіха серцю, що волі раде...
Із кожним ходом я маю досвід,
смак безнадії,надії просвіт,
буває в шахах стається диво,
усміхнеться доля особливо...
Пішак пройдеться по життєвій дошці,
запише себе в переможці,
король зігнеться у поклоні,
і сяйво зблисне від корони...
Клітинка чорна, клітинка біла,
реальність наша незрозуміла:
всім перемогам- одна поразка,
ця партія, на жаль, не казка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2025
Перемир'я, майже як синонім недовір"я:
збережені життя,чи то майбутні жертви?
Етери жадібно кричать багатослів"ям,
їх слухають живі, що думають про мертвих...
І звідусіль лунає дика й люта мантра:
підсилена мереживом лихих емоцій:
обміняні ресурси, землі ,рідні надра.
Метали для безпеки майбутніх опцій...
Таке лукаве і вороже перемир'я,
щоб, не дай Бог, хтось перший не стріляв,
щоб чорний ангел почистив в себе пір'я,
а білий демон щоб у пеклі погуляв ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2025
Шукач
Шумить біля моєї хати ліс,
у вітрі наростає його гучність,
я думаю, що вітер- фаталіст,
а в шумі чую голос про минучність...
Шукає щось своє між хвилями дерев,
розчісує у сосен пишні крони,
незадоволено, здіймає лютий рев,
красунь беріз схиляючи в поклони...
В сердитому пориві штурхає мене,
шукає щось...Шукач у безнадії,
знаю: завтра вранці він стомиться й засне,
і знову ліс зашепотить про мрії...
Тендітний подих мої овіє плечі,
лагідно доторкнеться пошерхлих губ,-
шукач відчує печалі порожнечу,
може ,найкоштовнішу з вчорашніх згуб...
Нема покори ,як тривога є у серці,
я мов той ліс,її пориви пережду,
й хоча душа ще у кривавій гімнастерці,
я теж шукач...Розраду дням своїм знайду...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2025
Київське море,сосни на кручах,
сонце в зеніті,і незайманий пляж,
наче,в повторі, хвилю могучу,
долає вітрильник ,здійснивши віраж...
Якщо запитаєш ,коли я був щасливий ,
яка не забудеться в пам"яті мить,
згадається день і той час особливий,
гарячий пісок і неба блакить...
І очі коханої в манливій безжурі,
її ніжні цілунки й солодкі вуста ,
у шепоті хвиль присяга в довірі,
юнача любов,що в сердечках свята...
Куди ж занесла ти тепер мене, долечко?
Життєва стежина надто крута,
немає вже милої, минули ті сонечка,
лиш спогадом душу в печаль огорта...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035262
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2025
́́́́́
Буває так ,що перед нами,
шириться безодня драми:
в житті зринає перехрестя-
дорога честі, чи шлях в безчестя.
Можливо,це є правда неба,
та вибір нам зробити треба,
у честі буде опік болю,
в безчесті-для душі неволя.
Ходити в правді й постраждати,
чи у брехні себе не знати,
сумління нам дано заради,
мірила вірності і зради.
Наш кожен день -це перехрестя,
добра промінчик,зла пришестя.
у світлі істину шукати,
чи в темноті життям блукати...
Можливо, є це суттю волі,
душі на всіх стежинах долі,
себе, щоб ,до кінця, пізнати,
завжди нам треба вибирати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2025
Мої думки, немов, написані листи,
Кому?У безвість...Наче,крик німого:
вони як плин води, щоб з часом спір вести,
з реальністю посперечатись змога.
у багатьох з них тішить серце лесть,
душі потреба є себе хвалити,
буває, що скрипить по нервах жерсть,
коли думки приходять щоб винити.
у цих моїх незримих і чудних листах,
крім спаму, є багато ще печалі,
але коли усмішка сяє на вустах-
це радості приховані деталі.
Любов і не любов...У цих листах -роман.
Сюжет, в бутті докупи днями зшитий,
в якому я- це ,мов, безкрайній океан,
в реальності краплинкою прожитий ...
Людські думки у Всесвіті надіслані листи,
зупинити їх не маємо ми змоги,
допоки нам своє життя у нім нести ,
у пошуці щасливої дороги.
Та вірити так хочеться завжди мені,
що кожен з нас, людей, -окремий лист до Бога,
прочитаний в далекій дивній вишині,
усередині серця, безмежного, людського...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2025
Подзвони...Чи хоча б рядочок напиши:
"все добре, мамо, в мене зараз все нормально,..."
І сердечко,малесеньке, в кінці лиши,
щоб серце матері не билося печально.
В кружальці годинника кудись спішить,
тремтлива стрілка, малюючи нервів коло,
серце в мами все частіше стукотить,
і паніка в думках гримить самотнім соло.
Небесний ангелу, сина збережи,
великий Боже, відверни від нього кулі,
змилуйся,годиннику,ти не спіши,
залиш моїй надії місця ще доволі.
Вже у волоссі снігом білим сивина,
сини батьків є оберегом батьківщини,
а в серці мами теж своя іде війна,
бо кожен день минає на межі руїни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2025
Ти тремтиш, осіння квітко,
може це твоя вина,
що для осені- сирітка,
а зимі- мішень сумна...
При скупому сонці, в тиші,
щось ввижається у сні,
наче ти, та й серед вишень,
у квітневому вбранні...
Білосніжний дощ із неба:
цвіт із вишень опада,
його не ловиш ,та й не треба-
ти у квітні молода...
У сні той квітень безкінечний ,
та сон короткий в мерзлоті,
минає він так недоречно,
і ти- в реальному житті...
Думки мої, ви не покірні,
складаєтесь в нестерпний вірш,
в людей шляхи нерівномірні:
у когось кращі, в когось гірш...
Шляхи стражденні поряд з щастям,
в зимі іде чиясь весна,
гріху сусідом є причастя,
у зла й добра душі ціна...
Буває, що квітневі квіти,
загинуть у весни теплі,
а тим,що у недолі жити,
вік довгий в холоді землі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034094
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2025
Пів біди, багато це чи мало?
Пів радості...Такої я не чув...
пів святості- це її не стало,
пів подиху- і чийся вік минув...
А пів любові- так близько є до зради,
а пів надії- це до безнадії крок,
половина віри- сумніву принада,
у половині щастя- заздрості виток...
А я живу і боюся половини,
все ціле хочеться, бо не частинний я,
в любові,вірі і надії години,
мого єдиного прожитого життя...
Нехай, біда... У ній шукається Божа святість!
Короткий вік...Але щоб дні були усі мої!
Нехай,журба... Без неї я не пізнав би радість!
А в половинах часто є загострені краї...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2025
Коли тобі п"ятнадцять,ще так багато світла,
і так багато в серці є незвіданих доріг,
твоє тіло, юне,ще , ось-ось,лише розквітло,
й душа, що тільки пізнає суєтний власний гріх...
Ще з легкістю вмирає і воскресає пристрасть,
у зціленні шануючи незайману любов ,
і наївно світиться в очах дитяча хитрість:
в п"ятнадцять, надія може вмерти і родитись знов...
І світ так великий, і печалі ще маленькі,
хоча здається, що це в їх заклав хтось край нещасть,
сльозинка на щоці, без жури,така легенька,
й попереду багато ще помилок і причасть...
Коли тобі вже сорок, багато що прожито,
багато що осмислено і пройдено шляхів,
і бачено вже морок, обірвано і зшито,
ниток життєвих безлічі, щоб щось я зрозумів...
Бо так багато сенсів і мало їх пояснень,
на всенький безмежний Всесвіт в мене одне життя,
і я боюсь надії, що як колись погасне,
то не повернеться більше- полине в забуття ...
Та буде так як буде ,і повз пройдуть всі люди,
яким окреслено було прийти в мої часи,
і хочеться повірити:хтось та й не забуде,
душі моєї веселі і печальні голоси...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2025
Блукають дні, однакові мов близнюки,
біжать, кудись,спішать, все,немов, по колу,
летять у безвісті минулого роки,
з життя мого знімають нові сколи.
Завжди хотілось дочекатися весни,
а там вже й осінь, знову, не за горами,
боїться молодість, як чорної чуми,
приходу старості, немічної драми.
Здається,ще недавно був малим дитям,
і так хотілось швидше дорослим бути,
може це над нами насміхається життя,
що не дає роки назад оті вернути.
Ціную те, раніше, що не помічав,
чого моє раніш не прагнуло хотіння,
дорослий вік давно для мене вже настав,
а я в дитинство хочу, у його сумління...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032809
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2025
Коли вже маємо щось, то хочеться нам ще,
така людська спокуслива натура,
інакше, відчуваємо ми прикрий щем,
і на те, що маємо, дивимось понуро.
І добро у цьому є, але й біда:
нема прогресу без його хотіння,
але ж і час проллється, як тече вода,
і старість потім докорить сумлінню:
навіщо і для чого всі ті дні,
як молодим був, не втішався тілом?
Смішні хотіння породили прагнення сумні,
тепер недуги дням твоїм мірило...
Бо не вернеться та, що протекла вода,
і вже не зміниш те, що не змінити,
коли пора минула молода...
А діти кажуть: треба ще нам щось купити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032711
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2025
Одинока птаха в небі,
у височинні королева,
мого зору любій звабі,
для мене особливо особлива.
Ти літаєш, мовби, раєм,
між чудним пухким хмаринням,
бачиш, що за небокраєм,
сонця там горить твердиня.
Ти пташина вечорова,
мандрівниця у смерканні,
провідниця мого слова,
воля- це твоє бажання.
Символом мого хотіння,
з крилами душі моєї,
наче, ти моє сумління,
в чистім небі, над землею.
Доки ти літаєш, птахо,
я з тобою теж радію,
хоч для тебе я мураха,
мріяти Я теж умію.
Може там нема печалі,
де царюєш ти в польоті,
у Небесному Причалі,
у промінні позолоті...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2025
Життя завершеним ніколи не буває,
воно завжди обірветься в лету,
нажитися не можемо ми до краю,
усім відомо цю істину просту...
В любові не насититись назавжди,
як не напитися навік води,
у життєвій спразі ми буваєм справжні,
в хотінні жити подалі від біди...
Не хочу жити я, немов ,прощанням,
не знаю, скільки ще у мене днів,
та вранці я життю кажу: вітання,
пробач, що маю я так мало слів...
Коли буває зовсім вже нестерпно,
і на серці- туги чорна каламуть,
я думаю, що і печаль, напевно,
кінець теж має. Це життєва суть...
Ми напечалитись на вік, не зможем,
і в радості прожити всі часи,
та хотів би ,я щоб день мій був би кожен,
сповнений Господньої краси...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2025
Наче, у свідомості постійна ватра,
з дитинства ще горять її вогні,
полонить думка ця: що ж буде завтра?
Із нею ми проводимо наші дні...
Клопоти постійні і виправдання,
що завтра буде краще, може, нам,
сьогоднішнє минає наче, як чекання,
як зрощений для завтра перелам...
Сьогодні не встигаємо ми жити,
здригаємось від відгуку литавр:
"Не намагайся зараз все спожити,
залиш на потім для майбутніх завтр!"
Що ж буде завтра? Гей!Що ж буде завтра?
Ну, ясно, так, що сонце все ж зійде,
і в когось в голові заб'ється мантра:
у ній він сенс життя свого знайде...
І мудрість, істину ,і правильні наснаги,
щоб людства поступ не завмер...
А я все не наберусь ніяк відваги,
щоб жити зараз, просто так, тепер...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2025
Велика спокуса- в житті сісти в човен ,
отой, що без весел і без вітрил,
і попливти повз заквітчаних весен,
не рахуючи дні, не прикладаючи сил...
Велика спокуса, течії дати свободу,
щоб понесла...Може, кудись, занесе,
і човен зайде на тихую воду,
лишивши позаду лихо усе...
Біда для людини- її недоля сумна,
апатія тіла,її неміч в житті,
безодня чекає на того човна,
бо за водою скелі тільки круті...
Хоч сил вже немає і волі нема,
не сідай ти ніколи до того човна,
яка б не була в тебе люта зима,
собі говори: ще прийде весна...
.
Людина без крил сідає в той човен,
ота, що забула, як в небі літати,
світ несправедливий, він розпачу повен,
та все ж твоє серце захоче щастя шукати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2025
Такий він тихий ,цей піщаний годинник:
ледь чутний шурхіт у струмку піску,
та має він високий цінник,
і філософію слизьку...
Не знаємо ми, що з нами буде,
така дрібничка: сто хвилин,
з піском прошурхотить в нікуди,
минулого застиглий плин...
А хтось не встиг лиш на хвилину,
не оминув свого кінця,
в обставинах, сумних, загинув,
яка ж хитка реальність ця!
Не знаю я чого боятись,
чи шурхоту того піску,
чи спроби з долею погратись,
щоб не почути ту тоску...
І бути, мов, струною скрипки,
щоб заридала лиш в кінці,
а зараз веселилось тільки,
у милосердній ,Скрипаля ,руці...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2025
Вічний солдат
Я відштовхнуся від зірки Полярної,
і розпочну далекий свій зоряний шлях,
зором в шуканні надії примарної,
не постійної, наче дитинство у снах...
Поміж зірок я пройдуся стежинами,
мимо темних кутків величавих небес,
може, вони залишились невинними,
і в собі не ховають загострених лез?
Може знайду я там окрай жорстокості,
де ще, за межею, живе доброта,
і маяками моєї самотності,
будуть зір міріади і їх повнота?..
Під обрієм ранок родиться болісний:
сьогодні чиїсь погаснуть знову світи,
згине неправедний, згине і совісний,
у жазі справедливість докупи звести...
Тисячі років людській заповзятості,
для тисячі воєн завжди буде свій день,
під зорями Божими забули святості,
у вірі,що не зупиниться подих легень...
Істота людська з думками тривожними,
я вкопався в планету, як вічний солдат,
різняться обличчя з війнами кожними,
під небом німим у сяйві яскравих принад...
Поспати, хоч трохи, в надії примарної,
я, наче, кохану обійму свій автомат,
у небі ж, минаючи зірки Полярної,
дрони ворожі формують кривавий парад...
,
я, наче, кохану обійму автомат,
а в небі, оминаючи зірки Полярної,
дрони ворожі формують парад...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032311
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2025
Чи можливо, щоб корупціонер мав покаяння,
і щиро перед Богом він молився?
Сучасне і цікаве запитання:
щоб в розпачі душевному журився?
Про власну грішну заблукалу душу,
суєтне,без Христа, життя,
чи може огорнути злодія- чинушу,
щиросердне ревне каяття...?
Немає неможливого у Бога,
і справедливість Його є свята:
всі люди рівні і одна дорога,
в Біблії це істини мета.
Та я ніяк, собі, не пригадаю,
такого випадку в житті,
щоб ,змучений сумлінням аж до краю,
прийшов отой чинуша до судді...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2025
Зацвіли у полі кульбабки,
ти у волосся вплетеш вінок,
і затанцюєш, без оглядки,
свій прекрасний і сумний танок...
А синє небо таке ж безкрайнє,
як твоя гірка печаль,
о скільки їх ,воно, прадавнє,
забрало за собою в даль...
І знаєш ти, що треба жити,
була любов, тепер нема,
та серцю важко зрозуміти,
навіщо небо, коли сама?..
Вже зацвіли кульбабки в полі,
цвітуть, цвітуть... Їм все одно,
що з милим ти шукала волі,
тепер вона -гірке вино...
Танцюй, танцюй! Сумний танок твій,
не знаєш ти, що молода,
і побачить неба ,далекий обрій,
як згасне в серці твоя біда...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032106
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2025
"Гойдай!" "Гойдай!"
І мама гойдалку гойдає:
вперед- назад, вперед- назад,
а я захоплено гукаю:
"привіт- прощай, привіт- прощай... "
Мої улюблені качелі,
в селі- найкраща із принад,
я вже дорослий і малюю паралелі,
у пам'яті: вперед- назад, вперед- назад...
І спогади застигли пожиттєві-
це пам'ять зберігає звіт:
мов відео, болісно-миттєві,
коли життю я говорив:" Привіт!.."
І час реальністю на спогад ляже:
живи тепер, не поспішай,
привіт життю багато раз ти скажеш,
та лиш один сумний "Прощай!.."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2025
Рідна земля
Я не бачив сакур, що цвітуть,
у пустелі дюни я не міряв,
на вершинах гір не скінчилась путь,
на кораблі не підкорив я моря.
Не пройти у світі всіх шляхів,
не побачити усі пейзажі,
ще ніхто ніколи не зумів,
всі осягнути зором персонажі.
Але є один у світі край.
з іменем ,славетним, батьківщини,
у серці ти свою любов тримай,
до любої своєї України.
Бо багато є чужих земель,
та одна,для тебе, рідна мама,
вірності і любові акварель,
ти неси в своїй життєвій драмі.
Бо на вершині сніжно-білих гір,
і серед дивних сакур, білосніжних,
пустель широких і чужих морів,
рідної землі Ти не відчуєш сили...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2025
Якби я мав ідеальний слух,
і чув би, перед себе, кожен шурхіт,
як сердечка б'ються метеликів і мух,
та чув би зір космічний гуркіт.
То серце б слухав я твоє,
і ловив би кожен спраглий подих,
бо диво ти для мене є,
й нема такого у природи.
Якби я мав безкрайній зір ,
і аж за небокрай сягав би оком,
та бачив краплі на вершинах гір-
сліди сніжинок, талих ненароком.
Тоді шукав би я стежки,
де ти ідеш, обласкана промінням,
що сонце шле для тебе, залюбки ,
а я втішався би таким видінням.
Якби я мав унікальний смак,
і відчував ,як бджоли ласують медом,
як спрагло п'є з джерела молодий рисак,
спітнілий від погоні, оспіваний поетом.
Все рівно б я шукав жаги,
манливих губ у поцілунку,
нехай не ображаються боги:
нема солодшого у світі трунку...
Звичайний я, моя кохана знай,
і поезія оця- не театральна ,
ти головне в кінці її шукай:
моя любов до тебе унікальна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2025
Буває,що мій розум грається в дражливість:
то що ж воно таке, твоє життя,
славетна його унікальність, особливість?
Говорить розум: це лише буття...
А серце не спиняє в стукоті дням ліку,
у кожній миті прагне,і всотує життя,
шепоті смертельному ,немовляти крику,
в закінченні й початку постійного чуття.
А ще в лихім безумстві випадків й обставин,
дитинства, юності, зрілості... Прожитих років,
Любові, зради, вірності... Будов й обвалин,
самотності і прощення несмілих кроків...
Досягнутих вершин і пошуків одвічних,
віри і скептицизму, і розпачу німоти,
стражданнях, болю і в радостях простих і звичних,
таких немає слів, щоб осягнути повноти...
Якось так швидко дні біжать й болісно нестримно:
ледь оглянешся,а за обрієм кінець життя,
і в серці, від плину днів швидких, буває зимно,
бо розум каже: це все лиш збіг і випадок буття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2025
Мені наснилася вона,
у чорному одязі ,печаль,
і постать вся її сумна,
а в руках блищить кришталь.
І знаю я що це- душа,
в її руках моя ,тендітна,
а печаль йде не спіша,
все менше і менше стає помітна...
І відчуття у мене є,
що як вона розтане в хмарах,
кришталь ту скине й розіб'є,
та вороном злетить,примара!
Куди ж поділася сестра,
де радість в білій одежині?
Їй той кришталь нести пора,
душа моя цінніш перлини...
Хіба не ради неї жив,
Хіба вона- не ради мене?
Я б з радістю, повік, дружив,
я б їй довірив сокровенне!..
Печаль і радість: дві сестри,
моя душа, мов іграшкова,
одній поплач, іншій сльозину зітри,
обом служить вона готова...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2025
Таїна
Ми маленька іскра, що летить лиш мить,
порівняно із всесвітом і часом,
хоч людська епоха голосно шумить,
та це лиш писк серед галактик маси.
Матерія, що є в просторі і в часі,
вона ніяк не може бути зокрема,
величини, явлені в одному разі,
для всіх наук - це незбагненна таїна.
Наша мить, і вічність, що була до неї,
і буде що в кінці немислимих віків,
Творець усього, і ми- його ідея,
Господь , який з піщинки Всесвіт сотворив...
Зазвичай так, що кожен день для нас-проблема,
і наш плин життя - це маса безлічі турбот,
щоденно у полоні власної дилеми:
Чому? Навіщо? Де край гіркот і насолод?..
Та знаю я лиш те- що я єство маленьке,
й надію в серці маю ,що в мудрого Творця,
час ,простір і матерія- все величеньке,
і моя душа для славного Його вінця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2025
Я оглядаю небокрай: над лісом пломенить заграва,
це увертюра дня ,народження світів,
для мого світу ця небесна панорама,
я очевидець музики без слів.
Червоні хмари скупані в промінні,
мов сцена задуму творця,
окрай синяви на вершині:
мелодія величного співця.
I текст до неї написано у Бога,
а я лиш всього є спостерігач,
в надії, що це і для серця мого,
що в музиці цій сміх, не плач.
Так сходить сонце в літній ранок,
він відмикає новий день,
ховає місяця уламок,
у смузі вогняних легень.
Маленьке я людське створіння,
та маю честь: дарунок взяв,
прожити день у чистоті сумління,
на сході сонця я Богу обіцяв...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2025
А може куля омине,
а може смерть десь заблукала,
і ти дочекаєшся мене,
як при розлуці загадала...
... А може куля омине...
На нас дивились з неба зорі,
а може знають щось вони,
ти проводжала мене в горі,
а я прийду до тебе в сни...
... А може смерть десь заблукала...
Давай не будемо журитись,
радію я ,бо снишся ти,
судилось нам любити вчитись ,
коли на відстані світи...
... і ти дочекаєшся мене...
І не впаду Я десь у полі,
бо оминуть всі вістря жала,
і небо вистачить доволі,
молитв отих, що надсилала...
...так при розлуці ти загадала...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2025
Не буває двох однакових сніжинок,
це так легко і просто зрозуміти,
унікальних візерунків їх множина,
і до землі їм треба долетіти...
Ми шукаємо для сніжинок смисли,
в їх красу вкладаємо Божу милість,
та хтось образливо собі помислив:
як дратує їх холодна онімілість...
Не буває двох однакових людинок,
як же важко нам це осягнути,
ми подібні множині сніжинок,
нам особливим візерунком дано бути...
Небагато в нас часу летіти,
в кожного свій строк падіння,
не в силі нам затриматись зуміти,
всупереч власному хотінню...
Когось метляє ,знавісніло,стужа,
інших у танку ,злегка, кружляє,
може це така загадка Божа,
що двох однакових доль не буває...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2025
Як сумуєш- пиши,
на листочку вірші,
У рядках залиши,
свою частинку душі.
Бо сум і печаль-
це також є життя,
а душа мов кришталь,
має крихкість чуття.
Як радієш- пиши,
і себе не питай-
радість любить вірші,
душа сміється нехай.
Є в музики сім нот,
а в гітари сім струн,
безліч в світі турбот,
а душа- не мовчун.
Коли плаче вона,
і від болю щемить,
ти пиши і земна,
на листочку залишиться мить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2025
Така собі дрібничка-
ота кинута образа,
неначе шнур до запальнички ,
мовлена коротка фраза.
Що злетіло не повернеш,
слово- це Убивча зброя,
як від стужі лютої змерзнеш,
від неї страждають обоє...
Мов маленька цілюща росинка,
що по ній душа шука водопою,
розради, у слові, підтримка,
нею рани у твоєму серці загою...
Що таке взаємне кохання?
Якою справжньою любов буває?
Це одвічне взаємне старання ,
те що живить, а не вбиває.
Від слова до слова стежини ,
боротьба палає душевна ,
вона свободою є для людини,
Її вибору проба щоденна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030106
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2025
Здіймається у небо павутинка,
Я помітив її ненароком,
на хвостику сяє краплинка,
а ми йдемо неспішним кроком.
Я покажу її коханій,
вона помітить оту краплинку,
і застигне,на мить,в здивуванні,
ми зупинимось на хвилинку.
Зачудовані красою,
осені нам подарунку,
затуманяться очі млою,
у найпершому поцілунку.
Нам осінь дарує диво:
є у неї хвилини безцінні,
щедра для нас, особливо,
для любові миті шле ніжні.
Мов коштовна намистинка,
в нашій пам'яті назавжди ,
понесе її павутинка,
нам залишить смак принади...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2025
Коли у світі не було ще нас,
коли у світі більше нас не буде,
жили і житимуть повсюди люди,
і з ними також буде їхній час.
Була любов ,любов і потім буде,
і ненависть - на всі часи,
Сміялися і плакали повсюди,
щасливі і печальні голоси...
Так було і далі в світі буде,
І ми такі,та є одна деталь:
від нас залежить, чи Україна буде,
майбутнім людям не було щоб жаль.
А що наш голос, про що розкаже він?
Як ми боролися, жили і помирали...
Такий гучний, немов би в храмі дзвін,
щоб через століття нащадки його впізнали.
Ми не гірші і найкращі з поколінь,
випало нам бути тим атлантом,
що перед ворогом не схилив колін,
майбутнього країни Ми є гарантом.
У кожного своя історія життя,
окремі драми, наче голос неповторної сурми,
але в серцях родилося злиття:
для Батьківщини оберегом стали ми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029971
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2025
Життя мого маленька драма:
тривога в серці не засне,
але коли сміється мама,
все забувається сумне.
В житті багато що є цінне,
та для дітей нема ціни,
коли сміється мама рідна,
то посміхаються й вони.
Господь заклав зв'язок сердечний,
любові мами до дітей,
у простоті турботи звичній,
живе вона для їх радостей.
Летить голубкою на поміч,
готова вкрити їх крильми,
усупереч рокам і втомі,
вона піклується дітьми.
Не знаю я що в долі буде,
попереду. На все свій час...
Господь хай маму не забуде ,
її серце б'ється в думках про нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2025