| Сторінки (6/562): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
Ти не забудеш тої юної краси,
Як в небі ранковім згорало півсвіту,
Й на платті твоєму краплинки роси,
Змішались з шампанським і доторком літа.
Як стукало серце:"Це твій випускний!"
А отже,напевне, ти стала доросла,
Попереду в тебе дорога до мрій,
Чи в квітах вона?Чи осотом поросла?
Школо рідненька,як ти без нас?
Непрохані сльози в очах всього класу,
А як ми без тебе? Не дасть бо вже час,
В дитинство вернутись жодного шансу.
Ось сонечко ясне на небі зійде,
Зустрінем його ми, взявшись за руки,
А потім своїми шляхами підем,
Понісши в серцях жаль від розлуки...
Ти не забудеш тої краси,
Мить запальна зворушить душу дівочу,
Ти неї нікому не віддасиш,
Сховавши у пам`яті юність квітучу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214909
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.10.2010
Я хочу в Карпати-там плачуть трембіти,
Зовучи до танцю гуцульських жінок,
Їх танець завзятий змусить тремтіти,
Гірські водоспади і сяйво зірок.
Там ватри палають ,пестячи небо,
Й темніє похмуро могутній бескид,
Я хочу в Карпати-моя це потреба,
Щоб вбити журу і неспокою гніт.
Краса Верховини,мов Боже підніжжя,
Умита росою заснулих троянд,
Й туман у долині укрив бездоріжжя,
Холодною млою з краплинок гірлянд.
І скільки не глянеш:ліси,аж по обрій,
Розрада і втіха українських Карпат,
Це ліки не рани, і затишок добрий,
Батьківщині від лиха,він впокорить розбрат!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212511
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.09.2010
Скажи мені,осінь,невже мене вбито?
Адже дихаю я, то ж, напевне,живу,
Та минулося все, що з тобою прожито,
Й в наркотичнім дурмані я в часі пливу...
Мою вену дірявить холодний блиск голки,
Я хочу кричати,а ,одначе- сміюсь,
І мій світ розривається на шматочки й осколки,
І зібрати назад їх я вже не візьмусь.
В застиглих очах залишиться небо,-
Останній провісник погаслих нірван,
Не хочу! Не хочу приходити в себе!
Не хочу вертатись до зболених ран!
Не стерпіти агоній, вже краще померти,
Бо в ломці пекельній згорає душа,
Минуле все стерти й майбутнє все стерти,
Й за хмарами жити...Прощай,анаша!
Скажи мені ,осінь,де сльози розлито,
Не в хтивій потісі-вона солодкий обман,
А в щирості волі ,й в прагненні жити,
Там не плакатиме старий наркоман...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212312
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.09.2010
Знов вікно моє у сльозах,
Мандрівних дощових вечорів,
Й віє сум в осінніх віршах,
Пізня осінь, рида на дворі.
А у тебе дзвенять ручаї,
І весняний шириться глас!
Там поет пише в ніч рубаї,
А в мене все без прикрас...!
Ти мені про любов напиши,
Її вийму я з нет-павутин,
Разом з фото батька-паші,
Де ти в платті,що вище колін.
А все інше додумаю сам,
Хай пробачить мені твій Аллах,-
Він дозволив зустрітися нам,
Тож хай потерпить в своїх небесах...
Знов вікно моє в прикрих сльозах,
І павук капкан розстелив з павутин,
Грішний килим, й з печаллю в очах,
Зачаївся на кілька годин.
Я пишу в далекий Сибір,-
Там кохана десь в юртах Чукотки,
Поведе мене в любощів вир,
Як прокинеться й надіне колготки...
Я -коханець в сіті з мегабайт,
Казанова віртуальних площин,
"Хей,май бебі, все буде ол-райт",-
Я на сторінці англійки Надін.
Еліс де Труа, Констанція Львов,
Оксана Причепа, й Оксана Джурай,-
"В контакті" любов свою я знайшов,
Одним кліком мишки відкриваючи рай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212311
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2010
Я розкраю своє серце ножем,
І відкрию тобі свою душу,
Ти знайдеш в ній для себе едем,
Там я ніжністю тебе спокушу.
Ти скуштуєш солодкий той плід,
І повіриш в невинне кохання,
А в мене за плечима сто бід,
Я їм душу віддав на заклання.
Не змінити реальних речей:
Я в недолі сиджу на приколі,
Та не зводь ти щасливих очей,
Я довірився їм мимоволі!
Будь що буде, й нехай буде так,
Незрівнянна ти, з солодким обманом,
Я тебе поцілую, й повірю у знак,
Що любов обернеться для мене таланом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2010
Яке це має значення,
Що ти не прийшла на побачення,
А сіла до друга в авто?
Мабуть, я для тебе ніхто...
Яке це має значення,
Мій друг не попросив пробачення,
Що забрав мою кохану в авто?
Мабуть, я для нього ніхто...
Ви зі своєї високості,
Насміхаєтесь з моєї самотності,
Як одинока зоря я, вечірняя,
Бо кохана мені не вірная.
Бо товариш змінився недругом,
І сердечко покрилося попелом,
Й в нічку темную і божевільною,
Я мстити пішов з докором!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2010
У відгомоні осінньої сльотави,
В капелиночках холодного дощу,
Скаже осінь твердо й величаво:
"Я нікому суму не прощу!"
Осіь, осінь,-це ж моє сердечко,
Ти не край його своїм дощем,
Бо зима вже зовсім недалечко,
Не лягай на серці тягарем.
Дай ще порадіти любій милій волі,
Й сонячним потішитись денькам,
Не вмивай дерева-вони замерзлі й голі,
Спокій дай своїм сумним сльозам.
Як тебе злорадну в серці полюбити,
Щоб ти не шукала в серці сумоти?
Може перестанеш гіркі сльози лити,
Коли вже зрозумієш, що пора піти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209724
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.09.2010
Ось і знову зима,
Снігом вкриті худі його плечі,
А перед ним- Колима,
І у небі лик Івана Предтечі...
У вічних думах у в`язня душа,
Про долю свою бідолагу,
Він жити завжди поспішав,
Щоб померти у стінах Гулагу.
Аж по обрій сніжить білизна,
Дрожжю в серце закралась розгуба,
Її сіра й сумна голизна,
Гордий дух украде в лісоруба...
Ой скажи,ти, Іване, скажи йому,
В чому Божа являється сила,
Бо нема в нього віри і дикому,
У розраді вже сниться могила.
На весні проросте, що зів`ялено,
І розквітне сибірська долина,
За снігами не буде вже Сталіна,
І проснеться велика країна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209723
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.09.2010
В жовтій багряниці ,
Колір винограду,
Осені- тигриці -
Докір і принада.
Солодко нап`ється,
Виноградним соком,
Сонечком всміхнеться,
Й скине ненароком.
Упадуть додолу,
Сині намистинки,
На доріжку голу -
Врізнобіч краплинки.
Перша кров осіння,
Вісник листопаду,
Осені сумління,
Перша хижа зрада.
Час для полювання
Хижої звіриці,
Й затремтіло листя,
В жовтій багряниці...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209545
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.09.2010
Лише тобі ця риса притаманна:
У кольорах золотогранної пастелі,
Осіння нота плаче завершальна,
І будить зиму в сніговій постелі.
В беззвучній музиці сховалась круча,
Зірветься вниз з понурих віт краса,
Невинна , в"януча, скороминуча,
Її погублять сірі небеса.
В нетлінних образах, в подобі тлінній,
Розрада й біль в самотності єства:
Я - в насолоді від краси осіннього падіння!
Я - в розпачі від смерті кольорового торжества..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209544
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.09.2010
Опада на плечі сизий терпкий дим,
В табачній гіркоті - пекучий і сльозливий,
В ньому вкутаний старенький Никодим,
Він п`є горілку, втішений і щасливий.
"Вам, діду, вже десь дев`яносто,
Як прожили життя, й дістались цих часів"?
"Ох, синку, це було не просто,
Та не несу в собі я ні на кого лютий гнів.
Любив дівчат, і зроду пив горілку,
І як воляка, заради їх я гарував,
Скільки поту пролилося по затилку,
Стільки й дівоньок я,синку, милував."
"Де ж ,дідусю, ваша вся родина?"
"Вже синочки всі мої в землі,
Внуки ж відцурались, клята ж бо година,
Люди всі тепер якісь холодні й злі.
Не було нам, хлопче, а ні трохи легше,
Плакати хотілось, та я співав пісень,
Ех, пам`ятаю, як закохався вперше,
Я мав одні штани тоді старі лишень..!"
Пройшли роки, нема вже Никодима,
І вже не те , якесь сумне, село,
Немов минула молодість його незрима,
Немов забуло,як в молодості воно колись жило...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209223
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.09.2010
Сумна принцесо в хмурному болотяному царстві,
Коронна зірко в тиші сонних диких трясовин,
В ранковій пелені росою вмита, і в туманнім володарстві,
Прекрасна ти в чудному кружеві пелюсток і краплин.
Для кого ця краса? Твоє убранство,
Лише в контрасті заздрістю наповнить лісових кульбаб,
Й роздутих ,до знемоги, у своєму франтстві,
Високопарних компліментів наслухаєшся від жаб.
А може ти- майбутня наречена лісу,
Що щось шепоче в кронах білих яворів?
Він відкрива тобі високості потайну завісу,
Де далина ховає дивину заквітчаних полів...
Ні! В диких нетрях ти залишишся, й у болю,
Проситимеш навіяти солодких снів,
Де ти летиш, й у пелюстках смакуєш волю,
Що солодша і прекрасніша від зір вогнів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209222
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.09.2010
З вітром на плечах, й з волею у серці,
Пройдусь я босоніж по вранішній росі,
І тіні від хмаринок- блукаючі переселенці,
Покажуть шлях ступаючій моїй нозі.
Послухаю, про що шепочуть трави,
Й осики в кронах з роями незлічених птахів,
Милуючись від їх дівочої постави,
Заінтригований звичайністю цих незвичайних слів.
Романтиці ранковій підкорюсь я,
І хай шумить, біснується нехай весь світ!
Я спокою у ній приємного нап`юся,
Романтика- це мій від світу щит.
І покладу думки в небесне ложе,
Де сонце, позіхаючи від сну,
Ледь-ледь зійшло у світ, і може,
На мене дивиться як на звичайну дивину...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207190
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.08.2010
Запалала у вогні червонім,
Зашарівшись, погляд відвела,
Й потонув я в ніжності бездонній,
Поцілунком доторкнувшись до чола.
Я зривав одежу і невміло,
Цілував п`янкі твої вуста,-
Ось і наше літечко поспіло,
Довгожданна зірка золота.
Що було, згорнулося в кружечок,
Не важливе стало, що було,
Ми здійнялися на наш вершечок,
Й пристрасть огорнула наше тло.
Відіб`ється в дзеркалі цнотливо,
Мить солодка поєднання тіл,
Не забутня. Перша. Особлива.
На межі жаги й любовних сил...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2010
Найясніше небо, найчистіші води,
Там де тішить сонце мою малу землю,
Маю я потребу возвеличить вроду,
БАтьківщини-неньки, за неї Бога я молю.
Щоб на моїй Волині жилося всім щасливо,
І злагода у серці в земляків й гостей,
Дарувала змогу закохатись в диво,
Волинської природи, до щему їх грудей.
В заквітчані долини, де верби над рікою,
Полощуть сльози-віти, замислені в думках,
Про течії-хвилини, нестримно що з водою,
З гімном аква-віти мандрують по світах.
В густі ліси шумливі, що ховають рай озерний,
І в золото пшениці,що в сині неба потопа,
Ти радість України, Волинь ,душі приємна,
Горджусь, що по твоїм стежинам я ступа...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205648
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 13.08.2010
Гроза
Хвилюється ліс в шумовинні,
На обрії зріє гроза,
Збирається вал темно-синій,
І в полі десь мека коза.
Упали краплини додолу,
Холод війнув вітерцем,
І громом з небесного столу,
Блискавиця мигнула вогнем.
Запахло повітря озоном,
І дощ на всю міць зашумів,
У вікнах відбившися дзвоном,
Мільйонів приглушених слів.
Коротка ця буде розмова,
Вже сонце зорить в далині,
Й веселка у барвах святкова,
Яснотою манить у сині.
Задоволену, вмиту і свіжу,
Ароматом напоєну рань,
Зодягне вона в одежу,
Заквітчаних росяних вбрань...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205645
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.08.2010
Я тобі це не в докір скажу,
Просто думка пекуча бентежить:
Коли перейшов ти межу,
За якою ніщо не тривожить?
Кожен день мій вмира в боротьбі,
Я щоденно борюся з собою,
Як же вдалося тобі,
Совість продати без бою?
Що було для тебе святе,
За що ти віддав би і душу,
Тепер, як повітря пусте,
Як камінь,що я вже не зрушу.
Лиш холод в очах, й байдужості тінь,
Що скоїлось хлопче тобою?
Всміхатися лінь і плакати лінь,
Чому зачерствів ти душою?
Міняється час, зміниться світ,
Та хіба ж це достатня причина,
Щоб в серці зростити холоду лід,
Й залить гіркотою полину?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205297
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.08.2010
Всі почесті, як завше, віддадуть заквітчаній могилі,
Хтось сумовито вознесе траурну хвалу,
Можливо той, хто добивав поета, як був він ще у силі,
Сиплячи на рани брехливу злу хулу.
Заплаче, в мить, країна, заплаче і забуде,
І заросте могила дощем печаль вмива,
Та хтось у сірий будень знайде слова і буде,
Боротися словами, і цим поета ожива.
І вороги, що вже полегшено зітхнули,
Ті недруги що й пам`ять марили втопить в брехні,
Зорю людської волі в цих словах почули,
Й злякалися поета, що давно лежить в труні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205296
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.08.2010
Боже, Боже,
В час смирення,
Признаюся у вині,
Що грішив я в злі щоденно,
Ти прости гріхи мені!
Ти пробач мої блукання,
Мов сліпий я був тоді,
Я прийшов у покаянні-
Бути хочу в Господі...
Як від Тебе був далеко,
Скільки бід я зустрічав!
І мені було не легко,
Бо про Тебе я не знав,
Ти візьми мої страждання,
Ношу дай мені легку,
В благочесті і в покаянні,
Хоч і в терновому вінку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205128
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.08.2010
І не забути, й без сліз не згадати,
Сосни високі у волинськім краю,
Як вечір вдягав їх у сутінків шати,
А небо шукало першу зорю.
Біля багаття друзі зустрілись,
Щирість сердечна нас в купу звела,
І віра Христова возвеличалась,
І радість велика між нами була!
Пісня душевна дзвінко лунала,
Іскри згасали в безмежжі небес,
Про сум і недолю ми забували,
І до життя в нас зростав інтерес.
Сонне смеркання сонце сховало,
Обрій замислився, готовий до сну,
Ми літній день в ніч проводжали,
І говорили про надію ясну.
Що прийде колись щаслива година,
І зійде у небі зоря не земна,
Провісниця слави Божого сина,
Й до ніг упадуть недуг ремена...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205127
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.08.2010
Срібні грайлики в тихій заводі,
Сонця літнього запалив ореол,
Там холодною просинню у воді,
Манить озера хмільний престол.
Попід соснами зелено,затишно,
А під обрієм-рядочок ялин,
Й на душі в мене весело, райдужно,
Я любуюсь різноманіттям долин.
О, прекрасне, дивнеє озеро,
Справжність ти таїш серед хвиль,
Твоя звичайна сонячна опера,
Бавить світ на декілька миль.
Там вода хлюпочеться стишено,
Мов шепоче про радість буття,
Я в подяці вражено-втішений,
Боготворю цю миттєвість життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204951
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.08.2010
Цілувала мене під черешнею,
Несміливо, солодко і п`янко,
Тамувала маєту сердешную,
Горда, неприступная панянко.
Вдосвіту співали соловейки,
В джерелі бриніло дзюркотіння,
Я- потомок бідаря і швейки,
Ти ж нашадок графа володіння.
У покорі коси розпускала,
Дарувала соки свого тіла,
І про те, що мене покохала,
Пристрасно і млосно шепотіла.
Червоніли в пахощах черешні,
Росяного, юного ще літа,
Набирали ми їх у пригоршні,
Сонячні нектари соковиті.
Смакували м`якоті-цукринки,
Аж паленіли розпашілі губи,
Я ж тішився від вроди жінки-
Знайденої любої загуби...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204558
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2010
На ослонні посиджу я з місяцем,
Про недолю розповім йому,
І не казка, і не пісня це,
Лиш в нього запитаю я: чому?
У безсонних ночах сльоза душевная,
Породжає в серці прикрий сум,
Й про самотню душу нічка темная,
В думах весь збентежила мій ум.
Не стерпіти зір вогнів привабливих,
Вони зорять- свічади для кохань,
Для поглядів і поцілунків звабливих,
Як маяки для заблукалих в небі рань.
Не стерпіти німоти сердечної,
Що в грудях милої зросла,
В байдужості, як зорі, безкінечної-
Печального, тривожного посла...
На ослонні посиджу я з місяцем,
Про недолю місяцю скажу,
Та не загоїть він душевний щем,
Лиш заховається за хмар межу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2010
Падає з неба Божа вода,
Світ потопа в дзвінкім дзюркотінні,
П`є в насолоді трава молода,
Крапельки тануть у буйнім цвітінні.
Чисті, прозорі - в мене на руках,
Барвами неба ясніш від кришталю,
Смішинки веселі збирають в устах,
І музику грають- тішся скрипалю!
Як я жадав цього дощу!
Бо літо вмирало зморене в спеці,
Спрагу у ньому я сполощу,
І свіжість розбудить подяку у серці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203894
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 02.08.2010
Не ходи, не шукай в полі квітку,
Відцвіла вже краса, облетіла,
Де ж ти був, як цвіла вона влітку,
Й для тебе лиш квітнуть хотіла?
Де ти був, як вітри-суховії,
Її тіло знівечили в зламі,
І в багнюці, віддавши завії,
Потоптались по милому шармі?
А вона ж тобі так довіряла,
І чекала, наївна у полі,
Не знала вона ж бо, не знала,
Що ти проміняв її волю.
Не ходи, не шукай, не томися,
Пізній розпач вже ні до чого,
У прощенні ти лиш поклонися,
За черствість серця німого...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2010
Про сокровенні мрії в одкровенні,
Я милій, на одинці, розповім,
Про безмежне щастя, нам благословенне,
Дане у любові. Залишаймось в нім!
Хай любов озветься лебединим криком,
Коли стежки життєві, в осоті заростуть,
Порятуймось нею від негоди лику,
Як молодості втіхи у часі відцвітуть.
Якщо настане осінь, і холод у стосунках,
Й в образах дні полинуть, змучивши вуста,
У любовнім трунку шукаймо порятунку,
Вір, моя кохана, що любов свята.
І у дні приємні, і у дні тривожні,
Скільки їх приносить наш життєвий плин!
Кожні миті в серці, і події кожні,
Хай любов освятить- найцінніша із святинь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2010
Коли зацвітають магнолії,
Дивний спокій панує в душі,
На межі царини меланхолії,
Вони шепчуть мені: не спіши.
Не спіши обростати тривогами,
У тривогах міліє життя,
Ти мандруєш його дорогами,
Тож забудь про сумні відчуття.
Ну чому, ну чому так заведено,
Що в серці моєму є жаль,
Що проростає зсередини,
Одягнувши його у печаль.
Бо не вірить воно тим магноліям-
Відцвітуть, засумують й вони,
Бо з небес подаровані ролі нам,
І веселим й тривожно-сумним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203444
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.07.2010
Упади, упади, до колін її,
Колір неба в очах торжества,
Не моли, не проси...Миті дивної,
Більш важливі у серці слова.
Ніжним поглядом зболеним, в сповіді,
Про любов, що навік, розкажи,
Зрозуміє вона, й світ у паводі,
У сльозі забринить: не тужи!
До вподоби пора ця закохана,
У дівочих очах ясна синь!
І віра в любов не сполохана,
Збережи її, і в щастя полинь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2010
Зачарують в соснах просвіти,
Сяйвом височінь торкнеться крон,
Заспаних у царстві досвіту,
Що сонце возведе на трон.
Омріяні у снах, ліси замріяні,
Твоєї, Боже, творчої руки,
Ранковим свіжим спокоєм овіяні,
у плині часу - їх життя ріки.
Природа в гуках рада-втішена,
У новім дні шука розрад,
Душа моя, там будь залишена,
Де панує Божий лад...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203271
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.07.2010
Шелестіли вишні тихо-тихо,
Немов боялися розгнівати весну,
Щоб морозом пізнім не завдала лиха,
Й не згасила цвіту білизну.
Вишні, вишні, ви шуміть щосили,
Потішайтесь в молодій красі,
Щоби потім ви не пожаліли,
Старість омиваючи в росі.
А як лихо- то така вже доля,
Думав я, не розуміючи той страх,
Щастю не перечить Божа воля,
Величайте, вишні, його на вустах!..
Опадав вишневий цвіт додолу,
Як зустрів любов я у світах,
Срібним дзвоном в серці розітнулось соло,
В полохливім щасті набрало свій розмах.
Шепотів коханій тихо-тихо,
Що від світу більш її люблю,
Шепотів я стиха, бо боявся лиха,
Що знівечить серце у жалю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2010
Не губіть дитинства,
Легкість пожадання,
У звичайній речі,
Диво віднайти,
В дитячім королівстві,
Збуваються бажання,
Бо хочеться малечі,
Казку зберегти.
Чуєте, дорослі?
В сіроті буденній,
Заховалась віра,
Дитячої пори,
Не губіть ледь зрослі,
В маєті щоденній,
Ці дитячі ліри-
Вони в гостях у гри...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203080
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.07.2010
Свічади, свічади,
Дива небесного,
В космічному просторі,
Горять янтарі,
Для зору принади,
Таємниці чудесної,
Вселенського просвіту,
В міліонній зорі...
Я не можу лукавити-
Аж тривога здіймається,
Від розуміння реальності,
Маленького "я",
Та буду я славити,
Все, що величається,
Не залежно від дальності,
У володіннях творця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203079
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 28.07.2010
Теплий вечір в соннім царстві,
Тишу щастям зколисав,
Твою пильність у багатстві,
Почуттів він приховав.
Задивлялась в очі любі,
Й шепотіла про любов,
Піддалася їхній звабі,
Й на щоках заграла кров...
Піддалася їхній звабі,
Й на щоках заграла кров...
Ой, летіть, летіть, хмаринки,
В далечінь, за небокрай,
Поспішайте, без зупинки,
Там горить ще сонця рай!
Світ в любові хай озветься,
Вкритий Божими крильми,
Чуєш, милий, серце б`ється?
Ти собі його візьми...
Чуєш, милий, серце б`ється?
Ти собі його візьми...
Захмеліле від любові,
Вмите в радісній сльозі,
Як в небі хмари волошкові,
У незайманій красі,
Бережи його, коханий,
На чуже не проміняй,
У любові і в пошані,
Ти повік його плекай...
У любові і в пошані,
Ти повік його плекай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2010
Вітер так не вміє цілувати,
Сонця доторк не такий приємний,
Менш привабливі осінні шати,
Що зронили золото доземно.
Світ затьмарився від блиску вроди,
Й потонув у хвилях океану,
Захлинаючись у співах оди,
В глибині очей твоїх, кохана.
Не сумуй, не плач і не журися-
В світі цім для мене ти єдина,
Почуттю любові підкорися,
Що в сердечко срібним сяйвом лине.
Поєднає ніжність з добротою,
Відкрива всі чаяння таємні,
Ти залишишся повік святою,
Для душі моїй завжди приємна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2010
Дощу краплини падають неспішно,
Ти йдеш у ніч, і знову в теміні сама,
Годинник б`є, вселяючи печаль невтішну,
Години суму, й розради більш мені нема...
приспів
Візьми мене з собою,
Й нехай летять години в різнобіч,
Бо щастя там- де двоє,
І не така холодна видається ніч,
Візьми мене з собою,
Однак у вікнах шепоче самота,
А серце плаче за тобою,
Й бринить в струні душевна гіркота...
Ніхто не знатиме про нашу втечу,
Цей пізній вечір заховає таїну,
Скажи, що я для тебе ще щось значу,
І не відпущу я тебе в ніч одну.
Зігрію в сонці мого пожадання,
Любовної щасливої пори,
Ти не губи це ніжне сподівання,
І нелюбов`ю не кори...
приспів
Візьми мене з собою,
Й нехай летять години в різнобіч,
Бо щастя там- де двоє,
І не така холодна видається ніч,
Візьми мене з собою,
Однак у вікнах шепоче самота,
А серце плаче за тобою,
Й бринить в струні душевна гіркота..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193791
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.06.2010
Ой, болі, ой, болі,
Не співайте пісню,
У недолі, у недолі,
Вічний в`язень я,
Музику заграйте,
Лиш сумовито-слізну,
Хай заплаче, заридає ,
Душенька моя...
Всі навколо ходять,
Щасливенькі в парі,
Тільки я нещасний,
В світі цім один,
Мрії всі залишив,
Бешкетниці-примарі,
Юності далекій,
Проспіваних годин...
А тепер зостався,
З тінню-самотою,
У собі забувся,
Покохав її!
Та лише дізнався,
Як золотою німотою,
Відчай самоти,
Приносить ручаї.
А я ж хотів пізнати,
Осмислити весь світ,
Щастя розшукати,
І з ним іти в політ.
Мені не треба світу,
Й самотності пори,
Лише б дівочого цвіту,
Й кохання гри...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193790
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.06.2010
Де та синь в далині,
Що закохані очі шукали,
Не мені, не мені,
Вони чари свої дарували.
Десь розвіялась синь,
Залишила мене з самотою,
І зростила полин,
І зростила полин,
В душі, споївши її гіркотою...
У травиці-росі,
Ти світанок у снах зустрічала,
В первозданній красі,
Ти чужому її дарувала,
Я травицю ту рвав,
Я травицю ту рвав,
Ту любов, як коріння осоту,
І ту синь проклинав,
І ту синь проклинав,
Що украла в мене твою цноту...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193497
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.06.2010
Спокійна гладь,
Покірно хвилі берег обіймають.
Й сказав чужак:
"Тут Божа благодать!
Це море горя нашого не має,
Лишусь тут жить...
(А обрій вже відкрив прохід штормам...)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193496
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.06.2010
Ти, чи я? Хто зламає це стомлене коло?
Течія нас відносить від волі зірниць,
Не моя, у рабстві підкорена силою доля,
Треба боротись. Не лежи горілиць!
Ми сім`я, ми живемо під сонячним небом,
Ім`я Батьківщини у нас у всіх на вустах,
З сім`я свободи зродилася наша спільна потреба,
В скоренім плем`ї зуміть знищити страх.
Ми сильні з тобою твердими вірою й духом,
На нас покладає надію рідна земля,
Ми не маєм меча, а лише мудрість із плугом,
І вічну закоханість в українські щедрі поля...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191692
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.05.2010
У сіроті холодного світання,
Переливається у хвилях молочай,
Туманом вкутаний, ще не зігрітий ранням,
Він сум навіює нам невзначай.
Холодне літо випало у році,
А ми так прагнули душевного тепла,
Весною не зігріті, з печалинкою в оці,
Ховаємось від світу за панеллю скла.
А молодість нас зовсім не чекає,
Вона промчала не витерши сльози з лиця,
Ми винні самі в тому, бо не знаєм,
Не бачимо у лабіринті бід кінця.
Ми не творили довгожданну незалежність,
І не леліяли її, хоч ми й сини,
Тепер, киваючи на час і обережність,
Не йдем полоти коло неї бур`яни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191691
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.05.2010
Ми мріяли добратися до неба,
В полегкості розкритих парасоль,
І вірили: для цього вітер треба,
Й фантазія, яку знайшла Асоль.
Спочинути на мякоті хмаринок,
Ласуючи їх, як солодку вату,
Збираючи зірки для намистинок,
Щоб прикрасити вогнями рідну хату.
Перевернути догори ногами місяць,
Щоб посидіти на його ослонні,
Й пташок, що співом серце тішать,
Потримати на своїй долоні.
Сонечко легенько надкусити,
І світитися ясним гарячим світлом,
Й в Бога хорошенько попросити,
Зжалітися над всім нещасним світом...
Ми вірили,що небо для людей відкрите,
А все життя- то як цікава гра,
І віру цю не знищити, і гру цю не спинити!
Й що нескінченна у фантазії пора...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191557
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.05.2010
Вона збирає букетик для мами,
З ромашок, кульбаб і волошок,
А я насолоджуюсь травнем, що з нами,
Збирає цвіт поля у кошик.
У небі танцює маленька хмаринка,
І сонце крізь неї сія,
З квітами ходить по полю Софійка,
Племінниця люба моя.
І з квітки на квітку стрибає метелик,
"Біжи, лови, доганяй!"
Так хочеться взяти в художника пензлик,
Й намалювати Софійчиний рай.
Цвіркотить в піднебессі щасливо пташинка,
Весну веселить пісня ця,
А в Софійки в очах іскра-смішинка,
Їй вона до лиця!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191555
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.05.2010
" Дядю, бачите, а Петрика між нами вже немає,
Він, як пташечка у небі...І скоро нам туди пора."
Від простоти цих слів серце в безнадії завмирає,
І віра в справедливості життя навік вмира.
Розмальовані у квіточках палати,
Іграшки, цукерки, книжечки-
Для дітей усе, аби лиш їм не знати,
Що жити залишилось всього трішечки.
Що страшніше онко у дитини?
Сьогодні ще горить, а завтра вже згаса,
Свічечка життя маленької людини,
І відлетить душа в незнанні небеса.
Тому спішить він, бо немає справ у світі важливіших,
Ще зранечку потішити казковістю оцих дітей,
Кумедний клоун- майстер фокусів смішних й історій ще смішніших,
Невтомний сміхотворець, найсумніший із людей.
Та сум далеко в серце він ховає,
Бо дива ждуть від нього малюки,
І вірить він, що їх від смерті захищає,
Виймаючи іше одну смішинку з-під руки.
Даруючи промінчики останньої маленької надії,
О, як же наївно вірить в нього дітвора!
Та він не Бог, а всього лише майстер сміхотерапії,
З ним поряд відчай перемагає гра...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190754
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.05.2010
На гомінкому суєтному міському речовому ринку,
Ширпотреб продає галасливий молодик,
Аж підійшов дідусь:"Що маєш для старого,синку?
Шукаю окуляри- газети вечорами я читати звик."
"Дідусю, ви пробачте, немає окулярів,
За те, он подивіться, оно лежить медаль,
Ви ж воювали?Не візьму я з вас "долярів",
Лиш сотню гривень.Не хочете? А, жаль..."
Старий від люті гордо стрепенувся:
"Що продаєш, юначе ? Немає їй ціни,
Ти совісті, на жаль, мабуть, позбувся,
Не нюхав крові. Не бачив тих жахіть війни!
Як ми вмирали під аплодисменти вогняного муру,
Як їли спрагло землю, вгризаючись в пісок,
Як Женька закривав всім тілом амбразуру,
Рятуючи весь світ, забрав собі свинцю ковток!
Як Чернишевський Вася кров`ю обливався,
Як плакав гірко, бо пожить, ще мить, просив,
А я скрипів зубами й люто клявся:
За друга відомщу. І аж до Берліна мстив!"
Пішов старий, пошкутильгавши...Ветеран!
Ще довго продавець проводжав його очима в натовп,
А потім притулив до серця ту медаль, немов до ран-
Осколочок війни, як власну біль, благоговійно й свято...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190753
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.05.2010
Ей, Володько, де ж твоя нагайка?
Мої коні в гору не спішать,
Не поможе вже ні свист, ні лайка,
Що ж, прийдеться в полі помирать.
За той час, що без твоїх пісень у нас прожито,
Скільки всього в світі цім було!
Скільки водочки пропито!Скільки сльозочок пролито!
Скільки душ даремно віджило!
А у церкві курять попи ладан,
В церкві, Вова, й досі все не так,
Я у праведники піти був ладен,
А вони:"Скоріш давай п`ятак"!
Якщо ж нема в тебе налічки,
В церкву більше не ходи,
Бо не варт ти тої свічки,
В церкви бізнес...Господи!
Всі мовчать. Не в покаянні.
Сатана збира жнива,
В церкву вже заходять п`яні,
Й віра тільки на словах.
Все не так і в грішнім світі-
Нас політики смішать,
А потім плачем їх брехнею ситі,
А вони за океан спішать.
В нас освіта безкоштовна,
А у світі- дурні ми,
Продали батьківські горна,
Й тепер без музики німі.
Тож чекайте, мої коні,
Бо спішити не з руки,
За горою хмари чорні,
Й заховались там круки.
Я зостанусь в чистім полі,
Де зацвітають васильки,
Символи твоєї волі,
Полохливі,як мотильки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190667
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.05.2010
Небо обіцяє грозу,
Темна синь у вишині гуркотить,
Нам неспокійно внизу,
Бо природа ,у гніві, шумить.
Відіб`ється небесний оскал,
В шумовинні дзвінких громовиць,
Аж допоки не згасне запал,
Він нап`ється неспокоєм з лиць.
Так було від начала начал,
І так буде, допоки є світ,
Бо спокій- то щастя причал,
А гнів- неспокою звіт.
У природи сутність людська,
В хмарах часом спливає суєтність,
Її лагідність рідна й близька,
А в гніві зникає приємність...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190666
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.05.2010
Все марнота, бо тіло жадає спокуси,
Ти знову програєш в душевній вічній борні,
О. глупота! Всі правила виконують роль душотруса,
Їх не згадаєш, як вину заллєш у вині.
Скільки будеш терпіти- все-рівно в безодню зірвешся,
Бо спокуса людська сильніша за чинний закон,
Як без віри носитимеш праведність, то лиш надірвешся,
Бо заборонений плід солодший виноградових грон.
Якщо ж віриш, то у вірі твоя насолода,
Не терпіння, не муки, не збочений в жалюгідності страх,
А життєва любов- то Божа тобі нагорода,
Пожиттєва любов, що однаково сильна в різних порах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188117
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.05.2010
Я слухаю, як шурхотить він у вікні,
Як б`ється боляче й кричить у німоті істерик,
Цей комашиний відчай бринить в нервовості струні-
В тишині з обірваним крилом тріпочеться наляканий метелик.
А тиші все-одно, бо крик його тихіш від тиші,
Байдужо спогляда снує рутину весь віконний світ:
"Облиш, змирися з долею й помри в покорі миші",
А він не вірить, що вже все, й продовжує безкрилий свій політ.
Яка ж пекуча ця холодна неминучість,
Така беззахисна й безсила ця жива душа,
Що щойно вірила в свою нев`янучість й везучість,
Тепер в безвиході згасає, красою смерті спокуша...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188116
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.05.2010
Із вікна старої поетеси
Давно не чути музики і сміху,
Втратили свій сенс всі інтереси,
І вірші більш не приносять жінці втіху.
Все рідше прилітає в гості муза,
Незаймано біліє стос паперу,
І як зникаюча на дні морська медуза,
Тане слава від останнього напівзабутого шедевру...
Про що писала, все вже не на часі,
Змінились вектори суспільної ідеї,
Тепер всі до видовищ тільки ласі,
Поезію ж нехай читають корифеї…
Лице покрилось зморшок павутинням,
Й в очах вже ,по-старечому, сховався відчай,
Й німа незгода з старістю переплелась з терпінням,
І самота давно перетворилась в звичай.
Останній вірш написаний сльозами,
Ніким не читаний,овіяний журбою,
тяжіє на душі крикливими словами,
Про старість,що забира все за собою,
Останній вірш, як докір і питання Богу,
Про безнадію смертної людини,
Про страх , що для душі несе тривогу,
І про час, що все-одно не спинить ні хвилини...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187826
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.05.2010
Хрипить, рипить старий магнітофон,
З тужливим шелестом штовхає валики касети,
Дитячі голоси щасливим сміхом наповняють фон,
Знайомі голоси з далекої знайомої планети.
Так дивно чути їх, немов і не було тих літ,
Що промайнули, віддаля світ нашого дитинства,
Ось сусідка Іра шле в майбутнє свій привіт,
З надією, і з острахом,перед невідомістю таїнства.
Сергій наспівує мотиви "Сектор газа",
Олежка шле в повітря звучні поцілунки,
Я ж граю в "тетріс", в цій грі я мав повагу аса-
Динамік шкрябають її холодні електронні звуки.
І поки місце є для запису касети,
Навперебій загадуєм свої усі бажання:
Фантики, сітро, кіло морозива,й "конфети",
Оті,французькі,що вчора бачили в рекламі про кохання.
Дівчачі джинси - то прохання небу від Іринки,
"Кока-кола"-це вершина всіх бажань в Серьожі,
"Баунті"-ось неспокійний сон маленького Олежки,
Звичайні мрії, наївні по-дитячому,й у чомусь схожі.
Я чую вас, й так хочеться вам їх подарувати,
Щоб мрії всі, звершилися у той же час,
Ви вже дорослі,друзі, ваш час не наздогнати ,
Вбивця мрій, він порозкидав по світу й нас.
Спинилася касета...Маленька пам`ять на короткій плівці,
Розбурхала в моїй свідомості нервовий вітер ностальгії,
Спогадами давніми душу наповня в сльозі-заливці,
Відроджуючи в пам`яті дитячий світ блакитної надії...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187824
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.05.2010
Не вбивай мене, мамо,будь-ласочка,
Я твоя ріднесенька ясочка,
Я твоя маленька кровиночка,
Почекай,хоча б ще хвилиночку!
Я не бачила ніжного сонечка,
Не ступала на м`якеньку травиночку,
Я твоя малесенька дочечка,
Не губи, і не ріж билиночку!
Ми ще будемо разом сміятися,
Цілуватись і в ховашки гратися,
І я стиратиму в тебе сльозиночку-
Щасливу німу намистиночку.
Захищу я тебе від недоленьки,
Ми будем жити щасливо,поволеньки,
Моя люба, добрая мамочко,
Моя квіточко,пташечко,лапочко!
Не роби мені холодно й боляче,
Моє тільце маленьке, і не втече,
Я із пастки саменька не виберусь,
Пожалій мене, найкраща з матусь!
Я віддячу тобі сторицею,
Як виросту, стану царицею,
Твою старість від біди доглядатиму,
Й безтямно, безтямно кохатиму!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186622
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.04.2010
Ти на смак, як холодна кава-
Треба пити, але не знаю,навіщо.
Сірий день. Осіння сльотава.
Психологічна безвихідь трагедію віще.
Що робити? Я,на жаль, помилився,
Піддався пориву в душевній основі,
Пожалівши тебе безнадії скорився,
Бо у цьому жалю нема й крихти любові.
Біблія каже: шлюб є священним,
І разом ми маємо бути до скону,
Я повинен терпіти, щоб бути прощенним,
Й в благодаті торкнутися Божого трону.
А друзів порада: скоріш розлучися,
Бо жити з нелюбою-значить купатись у злості,
Світ цей чудовий, лиш навкруги подивися,
Ти ще знайдеш любов,потішивши душу у млості.
Дві ваги...Як покласти на їх свою совість?
Між Богом і світом зависла нещасна вона.
Я покину тебе...Наша зустріч-це лиш випадковість,
Та назавше зі мною зостанеться безутішна вина...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186621
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.04.2010
Вона не від світу цього,
Її не цікавить доля,
Її світ створений Богом,
У ньому вся її воля.
Обдарована даром з неба,
Огорнута Божим сіянням,
Її тішить єдина потреба-
Невичерпна жага малювання.
В її сумці не знайдете помади,
Ні косметик, ні модних журналів,
А лиш олівці-променади,
І листочки-її Священні Граалі.
На лавчині сидить в центрі міста,
Все навколо клокоче й вирує,
А вона, як Мадонна пречиста,
В тому світі, що зараз малює.
Там ,на білій площині паперу,
Розцвітають сади едемські,
Й купола Христової ери,
Потопають в любові вселенській.
Синє море вгорі небозводу,
Й срібний вершник,що зве за собою,
Всіх спраглих зі свого народу,
Він напоїть живою водою ...
Малює вона не для себе,
Бо душа її чиста й спасенна,
Ій хочеться, щоб синє те небо,
Для всіх послало осанну.
Ці малюнки розносить між люди,
І усмішку щасливу й приємну,
Відому в окрузі повсюди,
Її знають, як діву блаженну...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186160
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.04.2010
У небі шепочуться сосни,
Колишачи світ шумовинням,
Та від сну його будить голосним,
Співом зухвале пташиння.
Тріск в далині суховітства,
Малює в уяві світлини,
Звіринного дикого дійства,
Що хвилює сердечко людини.
Ми йдем по зарослій стежині,
Назустріч мелодії лісу,
Що з пізнім бродінням ожини,
Нам відкриває казкову завісу.
Від запаху млосного п`яні,
Чи сп`янілі від хмелю кохання?
Юні, красиві, рум`яні,
Збуджені в тлі поривання,
Жагу втамувать поцілунком,
Хай ліс нам пробачить нетерпкість-
Вернемо йому подарунком ,
Сміху щасливого легкість.
Які ж ми безтямно щасливі!
Чи бачив цей ліс таке щастя,
Чи бачили сосни ревниві,
Вінець людського причастя?
Любовний напій священний,
Безцінні миттєвості дива,
Перший цілунок таємний,
Перша любов-особлива.
Руки взялися за руки,
Серце послухалось серця,
Й відібравши в лісу всі звуки,
Розкрилось до самого денця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186159
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.04.2010
Сонно позіхає ранок в осіннім місті,
На роботу поспішає різний люд,
Збираючи з газет вчорашні вісті,
В плітках ліниво стелить словоблуд.
А ти вертаєшся сама до свого дому,
Ворона біла- ти не така, як всі,
Ще зранку відчуваєш тіла втому,
Й байдужо зустрічаєш світ з вікна таксі.
За п`ять хвилин від поцілунку хтивого клієнта,
Згубила пам`ять вже обриси його лиця,
Погасла вслід за ехом комплімента-
Подяку за роботу, натхненну до кінця.
І жест руки, що в милості дарила,
Зверх заробітку щедрі чайові,
За професійний продаж твого тіла,
Й відразу сховану десь в голові.
Щиро думаєш, що світ усе прощає,
Наївно віриш, що і ти колись простиш йому,
Тому світові, якого проклинаєш,
І любиш, хоч сама не зна,чому...
Зайдеш в під`їзд, і на слова старенької вахтерші:
"Де ж ти працюєш,дівонько, що ніч не спиш?"
Мовиш тоном львиці, бізнес-мільйонерші:
"Облиш, старенька, нагулялась я в цю ніч, облиш..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185779
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.04.2010
Переляк,біль у несподіваній розгубі,
Мов дзвонарем забито розпачі набат дзвінкий,
Застрягле на півслові ніжне й звичне"любий!"
Змінилось шепотом в болючому"не бий..."
Хоч потім будуть квіти і букет пробачень,-
"По п`яні все,-я був як сам не свій."
Та світ змінився вже,набув інакших значень.
Обмеживши у просторі наївність твоїх мрій.
Народна дурість каже:б`є-то значить любить,
У ній шукатимеш ти сенс для виправдання,
Й з надією, що час усе розсудить,
Рятуватимеш надщерблене кохання.
За першим разом прийде потім другий,
І не терпітиме вже він твоїх істерик,
Переночуєш ніч в найкращої подруги,
Готова вже втекти хоч до америк.
І вже втекла б, сховалась від себе в цій втечі,
Та в лоні носиш плід-його дитя,
І тягарем схиляється вагання на твої жіночі плечі,
Боїшся розміняти своє нещастя на одинокої буття.
А що попереду, то серцю невідомо,
Тяжка недоля в скривджених жінок,
Терпітиме!Й чужою в себе вдома,
Боятиметься за кожен свій непевний крок.
І тамуватиме в диті своє негоєне страждання,
Всю любов віддасть йому і нерозтраченої ніжності багаття,
В страху,що як молодість постукає своїм світанням,
Її синочок повторить батькове навіжене прокляття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185777
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.04.2010
Я збираю краплини прохолоди у пригоршню,
Та то не дощ...То так, всього лиш його тінь,
Що нагадає спраглим про втрачену весну колишню,
Що волею манила дух дідівських поколінь.
Я не боюся правди, я боюсь зневір`я,
Бо правда- це життя, зневір`я ж-розпач мій,
Бо замість крапель на руки падає лиш тополине пір`я,
І сушить губи впертий вітер-суховій...
Шепоче він,що боротьба є лиш обманом,
Й ті, хто боровся вже давно лежать в землі,
А хто живий- змирився з обнадійливим дурманом:
Що у своїй землі живе ...Які ж ми втрачено-малі!
А я дивлюсь туди, де в синяві початок неба,
Мені здається, що десь там вже дощ шумить,
Він віру принесе, а більш нічого вже мені не треба,
Бо з вірою так хочеться боротися і жить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185054
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.04.2010
Замість жита я посіяв квіти,
Тішить серце в полі їх краса,
Хто зуміє мене зрозуміти,
І не дивитись в докорі скоса?
Скільки коштує в житті ота миттєвість,
Що дарує оку диво-світ,
Не практичність,безкорисність,антиревність?
Це безцінний Божий заповіт...
Замість суму я лишив собі надію,
Хоч всі мені говорять,що вона пуста,
По іншому я жити вже не вмію,
Навіщо жити,як не вірити в свої літа?
Не вбивайте романтичні мрії,
У недосяжності вони однак близькі,
Бо душа у вас ніколи не зчерствіє,
Якщо чутиме їх відгуки дзвінкі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185053
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.04.2010
"Що за первісний вік-хвилюється сучасник,-
Бідній жінці голову знімають з пліч.
Але ж свого тіла кожен з нас є власник,
Любов не в шлюбі- то ж звичайна річ...
Ця бідна жінка крові на руках не має,
Не злодійка вона, і не носій підступних дум,
Повія...Що ж в житті людському все буває,
Ну...посоромити,а не камінням бити.О,жах!,О,сум!"
Кричить історія словами очевидця того часу:
"Наш час є свідком явлення Христа,
Ми-богобійні,і знаєм, що жорстокість-не прикраса,
Та моральність серед нас поширена й чиста.
Своє ми тіло віддаємо Богу,
І душу й серце свідомо й залюбки,
А Він закони нам поклав у дорогу,
і ми живем по їм ,розмотуєм клубки..."
"-Але ж Ісус казав:смиренність є свята,
І лагідність,і доброта й любов безмежна,
Кидаєш ти каміння,прокляттям криючи вуста,
І в крові душу топиш-ця віра протилежна!
Сучасний вік далекий від моралі,
Й частенько ми знущаємось над ближнім,
Але діла криваві й дні невдалі,
Не посвящаєм Богові Всевишнім"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183656
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.04.2010
Закон понад усе!Його безжальна паперть,
О, жінко-блуднице,невже про це не знала?
За злочин-кара,блуду ж плата-смерть,
В каменуванні гріх щоб свій списала.
Що привело тебе на плаху осуду-
Хвилинна втіха, чи безкрайній відчай?
Не важливо це,бо для цього суду,
Існує лише факт,і вище глузду-звичай.
Закон понад усе! Частенько так буває,
Про це волають ті,що чинять в серці беззаконня,
І кожен з цих мужів немов не знає,
Що блуд-це злочин двох.Підступне ви вороння!
І краятись обом в смертельній грі спокути,
Де ж чоловік,що підштовхнув її на лезо муки?
Він серед вас,Христа не обманути,
І значить це,що в кожного із вас,у бруді блуду руки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183655
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.04.2010
Ще так доволі рано,
Іще не сплять зірки,
Чому ж фортепіано,
Сплітає музики вінки?
То твої руки непокірні,
Зривають з клавішей акорди,
А ти нарочисто манірна,
Мов у кімнаті в тебе лорди.
Та насправді ти- самотня,
Закохана в туманний сивий ранок,
Коли його пора дрімотна,
Звабу стелить у свіжості приманок.
Скажи, чому тобі не спиться,
Й в гостях самотня ти у ранку?
Твій настрій в музиці ятриться,
Прогнати хоче мрію-самозванку.
А вона приємна й неслухняна,
І так пасує вранішній оазі,
На смак солодка і духмяна,
Розтопить музику в насназі.
І ти заграєш непритворно,
Ті ноти, що іще не грала,
І музика,безцінно-неповторна,
Відкриє те, що ти не знала.
В твоєму серці- цвіт любистку,
Він понесе думки легкі й крилаті,
І явить світу нову вістку,
Мрію ту ,що не згаса у суєти розплаті...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183236
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.04.2010
Скидає одяг теплий пізній день,
Й кудись за хмарами лягає спати,
Увіковічнивши своїх героїв ймень,
Ізгоїв також не забув забрати.
Протислась ніч легенько крізь небесний шлюз,
Накрила лик землі в темні покривала,
Й вкрадливо,й сумовито заграла блюз,
Блюз ночі...О! Скажи мені,що ти його чекала!
Усе,що треба нам обом-це тільки блюз,
Спокійний ритм шаленого кохання,
Коли на небі зорі мерехтять натхненням муз,
Що посилають нам романтики пізнання.
В апофеозі танцю тіла і душі,
В нірвані томній пристрасті медовій,
Смак поцілунків тане в розкоші,
Нічної музики солодкої любові.
Усе,що треба нам-цей пізній блюз,
В цю мить щасливіших за нас ви не знайдете,
Пов`язаних невидимим плетінням уз-
Сплетінням двох сердець під саксофонний плач естета...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183233
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.04.2010
Моя вина,що ніжним був з тобою,
І кригу серця твого розтопив,
Мені була безмежно дорогою,
Твоя любов.Я тільки нею жив.
А пам`ятаєш ,мила,березень торішній,
Як ми ходили до ріки по котики верби,
І цілувались,і поцілунок був,як котик ніжний,
Тоді здавалось,що він є символ нашої судьби...
Тебе нема,а котики цвітуть,і я скучаю,
По той бік смерті ти,навіщо ж я живу?
У натовпі,й на самоті тебе шукаю,
Й не знаю вже,куди в житті пливу.
Моя вина,що ніжним був з тобою,
Нехай страждав би,що поряд не була,
Та може доля пожаліла б тебе й весною,
По котики до мене б привела.
Сумую я,пробач мені,кохана,
Не гоїться ця рана, не гоїться і все!
Любов у нас була прекрасна безталанна,
Вона жива,бо серце у мені її несе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181229
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.04.2010
Просив на розі вулиць милостиню
Старий,побитий долею,жебрак,
Один із перехожих сипонув копійок жменю,
Й сказав йому: ти для суспільства рак.
А у старого очі ,як волошки,сині,
Покора в їх, й велика доброта,
Не ворог він незнайомій цій людині,
То в долі випала година не проста.
А що було?Було...Він пам`ятає,
Леліє в серці те тепло,
Десь в закутку душі тримає,
Спогади про те,що віджило.
Він був потрібним...Так!Він був комусь потрібним,
Сім`я,робота,і повага від людей,
Той час ще досі снить романсом срібним,
І досі ще зітханням лине із грудей.
А потім полетіли гуси-роки,
Забрали до завіси вирію сім`ю,
Й зосталися лиш ночі одинокі,
І дні сповиті сонмом відчаю.
Жебрак на вулиці,в душі ж-роматик,
З`єднались два світи під впливом року,
Для когось кинутий під ноги фантик,
Відголосок дна-бридкого для суспільства боку.
А в нього серце плаче за любов`ю!
А в нього туга й докір небесам!
Й питання,мов облите кров`ю,
Чому у цьому світі залишився сам...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181225
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.04.2010
Мої ліки-вірші,
Що лікують душу від втоми,
То розрада душі,
В музиці слів спомин,
Що тихіша від зір,
Й голосніша бурун водоспаду,
Емоція лір-
Поезії вічну принаду...
Що солодша нектару,
І гіркіша полину,
Сяйво Божого дару,
Віра в щастя і терпкість суєтного плину,
Мимовільне вінчання,
Гіркоти й насолоди,
Вічне світу пізнання,
Без вінків нагороди.
П`яний дотик натхнення-
Зустрічі стихій, нагоди:
Моєї душі смирення,
І бунтарного духу природи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180612
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.03.2010
Все-одно любитиму життя,
Хоч день прийдешній прийде знову сірий,
Без віри в себе,без віри в майбуття,
Все-одно,любитиму його без міри.
Хоч знову вмиє світ моя сльоза,
І тяжко відшукать причину для усмішки,
Допоки ще росте мого життя лоза,
Я насолоджуюсь буттям,цінуючи його обніжки.
Яка краса,коли згорають небеса,
Що зустрічають сонце на порозі!
А як не любити творчі чудеса-
Малюнки Божі на морозі?
Як ніжить слух осінній шум дощу,
І тішить серце голосна пташина пісня!
Собі,напевне,я ніколи не прощу,
Якщо розлюблю життя,й моя уява стане прісна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180611
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.03.2010
Ой люлі,люлі,заколишу
Поважні татові літа,
Встану й телевізор стишу-
Дрімота татова свята!
Ой люлі,люлі, мої думи,
Дитинства пам`ять бережіть,
В полоні солодкої задуми,
В дитячу казку перенесіть.
В зимовий простір небозводу,
Де біла шир падун-снігів,
Там зустрічали з татом ми природу,
У пошуці пригод і кольорових див.
І на Стоході ми лебедів шукали,
Та їх гукали,звучи до води,
А потім хлібом білим годували,
Й вивчали заячі заплутані сліди.
І ти казав тоді,всміхаючись,коли знемога,
В утомі тягарем лягала на моє взуття:
"Як не любити світ цей,що творивом є Бога,
То значить й не любити,сину,і своє життя..."
А потім брав мене сонного на руки,
І ніс додому, і як солодко я спав!
А ти,мій тату,намагався зтишить кроків звуки-
Беріг мого дитинства сон,а я,малий,про це не знав.
Ой люлі,люлі,заколишу,
Повагу татових років,
На самоті я не залишу,
Його зимових старечих днів.
Життя дісталось непомітно,
До царства влади сивини,
І я бережу, її, тендітну,
Крізь біль синівської вини...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179953
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.03.2010
До,ре,мі,
Знову Ви самі...
І краплини болю
Відбирають волю...
Сум в очах,
Недовіра ночам,
Місяць у вікні зачах,
Пророчий...
Хтось забрав
Вогонь дівочий,
І не сказав
Про ночі...
Соль,ля,сі...
Вогонь таксі,
Повіз у ніч кохання,
І квіти всі,і квіти всі,
Запахли парфумами розчарування...
Сі,ля,соль...
Дотик доль,
Мов далекий берег мрії,
А Ваша роль-
Трагічна роль,
Одинокої надії...
І падає,і падає,
Музична какофонія,
Безжалісно нагадує,
Про внутрішню агонію,
Вмираючи мелодія
Скрикнула востаннє,
І ніч-коханка злодія,
Заснула з нотами чекання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179950
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.03.2010
Не прошу у долі
Золотих вінків,
А прошу у долі
Світленьких деньків,
Щоб зі світом в мирі
Жити не спіша,
Щоб думки лиш щирі,
Й написать вірша!
Не прошу у долі
Розкоші й багатств,
А прошу у долі
Жити без злорадств,
Чистоту щоб серця
Зберегти зумів,
І в проводжанні сонця
З роками не сумнів.
Щоб не пекла досада,
За втраченим,вогнем,
А тішила розрада,
Тамуючи мій щем,
Попрошу у Бога
Тисячі пробачень,
Що крива дорога,
й думок багато значень.
В каятті молюся.
Визнаю провину,
До Бога я звернуся,
Й почую"Пробачаю,сину..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179895
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.03.2010
Холодний присмак осінньої розгуби,
Дощ принесе в чуттєвості депресій,
Ти не шукай в собі давно утрачені загуби-
В юності протрачені миттєвості експресій.
Тоді ти думала:все буде потім,
Що вічно будеш ти жадана,
Й життя зустріне долю в позолоті,
А ти-дівчинка, що завше буде кимось ждана.
Ти думала:все буде потім,
Й це"потім" зникне за стіною,
Жіночих мрій,і наперекір осінній ноті,
Ти повінчалася з весною.
Та весна така ж зрадлива,
Віддала все тіло літу,
Що пообіцяло тобі диво,
А покинуло сльозами вмиту.
Покинувши на глум скорботі,
В очах лишивши гриф:не званна,
Тепер ти знаєш все,що буде потім,
Воно в тобі,немов отруйна рана...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179894
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.03.2010
Ти кажеж,що для мене сльози вже ніщо не значать,
А нерви стали як стальні клубки,
Хто ж сказав тобі, що чоловіки не плачуть?
Не плачуть лиш бездушні й хижі, мов вовки.
А наші сльози сховані у грудях,
Де серце б`ється в унісон з життям,
Ми мовчимо, тримаючись, на людях,
Згораючи в мовчанні без пуття.
Ми мовчимо,щоб вам додати сили,
Опору й впевненість у будні і свята,
Ми мовчимо,бо вас кохаєм,милі,
Й мовчанка ця терпінням скріплює вуста.
Та душу нею не обманеш,
І наші сльози - не німі,
Коли мене ти словом раниш-
Моє серце у сльозливому ярмі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179670
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.03.2010
Знову тебе вбито,
Знову ти програв,
Останній гріш пропито,
Чорт тебе б забрав!
Втратив все:і совість,
І гідність в цій біді,
Знайшов себе натомість,
Втопленим в нужді.
Гей,Вітьок,братуха,що це є з тобою?
Ох, же, і паскудна,ця твоя війна,
Знову ти горілці програєш без бою,
А твоя Маруся ,ніч кляне, сумна ,
Подивись на цвинтар:там лежать без ліку,
Рівними рядками, тьма таких,як ти,
Скільки в цьому світі вже прожито віку,
Ще ні один не зміг її перемогти...
Ну ж бо, друже,слухай,нумо,піднімайся,
Я у тебе вірю: тобі ще йти і йти.
Ну що,згадав мене,Вітьок,признайся,
А пам`ятаєш молодість-як ти збирав "вісти"?
Тим буйним щедрим літечком...
Ти ж міг іще рости й рости,
Ох,Віктор,Вітя,Вітєчка,
Не спалюй всі мости!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179669
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.03.2010
Коли недоля бавиться сльозами,
Й в зітханнях проминають дні і ночі,
Нам боляче й зневіра поряд з нами,
Бідою в розпачі туманить очі.
Коли так важко все до купи зшити,
Чи розірвати коло невезіння,
Як заклинання повторяйте:треба жити,
Всупереч усім непорозумінням.
Бо сонце в небі розмовляє з вітром,
І ця розмова чиниться для тебе,
Твоє життя-це мандри білим світом,
Що тобі відкритий волею із неба.
Хоч час не можемо ми зупинити,
Й не зтишити, всі до кінця, тривоги,
Потрібно жити,чуєте,потрібно жити!
Бо ще не пройдені всі до кінця дороги.
Шепочуть хвилею духмяні трави,
Ласкають ароматом ніжні квіти,
Вони не просять в тебе слави,
А лиш у світі цім любити жити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178085
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.03.2010
Як хотітимеш знищити пісню-
Вона в небо ще вище зів`ється,
У втечі любов забуть пізню-
Сердечко ще швидше заб`ється.
Не зривай,не зривай тої квітки,
Бо засохне вона ще до сходу,
І сльзами ранку-сирітки,
Нагадає про втрачену вроду.
Бережи і лелій її ніжно,
Насолоджуйся дотиком дива,
Хоч зросла вона надто пізно,
Та від того ще більш особлива.
Приголуб, обцілуй вустами,
Напої її в ласці-живиці,
І ранечко сонечком з вами,
В небо здійме полум`яниці...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178084
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.03.2010
Газети пишуть:буде все погано,
Волає радіо:"на поміч!",
Сьогодні я проснувся досить рано,
Й почув,що президент в нас Янукович.
Продали душу демократи,
За сварками згубили Україну,
Хотів сказать собі:"начхати!".
Та гірко стало за "Вкраїну"
Лежу й дивлюсь на білу стелю,
І лінь мені поворушитись-
Знов погас в кінці тунелю,
Вогник волі.Як з цим змиритись?
Хтось тихенько доторкнувся,
Й сміхом сповнилась кімната,
"Гей,Сашко,ти вже проснувся?
Ну давай вже будем грати!"
Це-племінниця Софійка,
З нею ви ще не знайомі?
Веселитись вона вмійка-
Маленьке сонце в нашім домі.
Й на душі враз просвітліло,
Розчинились сірі думи,
Є в житті і чорно, й біло,
Час для радощів й для суму.
Так важливо цінувати,
Миті,що тобі принеслись,
"Так,Софійко,йдемо грати,
Перший хто?А ну,понеслись!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177727
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.03.2010
Лікував я тебе ніжним словом,
Добротою й щирістю душі,
І надіявся,що зможеж ще ти знову,
Написать про любощі вірші.
Щоб манила серце їх інтимність,
Щоб я знав:романтика жива!
І з нею ти живеш,й твоя таємність,
Породжує хвилюючі слова.
Краще всіх на світі ж бо я знаю-
В цих словах прихований твій світ,
Все,що в ньому ти переживаєш,
В бурях і плеканнях юних літ.
Ти пиши,прекрасна поетесо!
Істина звучить в твоїх віршах,
В тишині замріяного плеса,
Що купає сонце в твоїх снах...
Бо всі сльози-в радості,і в горі,-
То правдива оповідь буття,
Й прийдуть дні в мажорі,і в мінорі,
Ти люби їх в ліриці,дитя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177725
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.03.2010
Вона прийшла,
А я її уже забув чекати,
Десь між роками віру в мрію загубив,
Вона прийшла,а я не знав,як неї зустрічати,
Й немов забув рядки таких потрібних слів.
Вона ж прошепотіла:"Слова тут зовсім не важливі,
Бо голосніше слів-сердечне почуття,
Що в погляді і в подиху в серця вразливі,
Щось принесе найсправжнє,важливіше за життя!"
Я запитав її:"Ти мене не покинеш?
Бо зрада згубить душу,а туга обпече вогнем..."
"Пробач,все може бути,та все-одно нічого ти не зміниш,
Бо я прийшла,щоб явити світу ще один закоханий тандем...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177256
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.03.2010
Цигарка в роті-це твоя жіночність?
У лабіринті диму я вже не бачу обрисів твоєї вроди,
І це підтверджує лиш всім відому правила наочність:
Шкідлива звичка несе з собою у стосунки вітер руйнівної шкоди.
За цим тремтливим димом сивим,
Я бачу візерунок самотнього розчарування,
Я знаю-знову ти мене назвеш вразливим,
І звинуватиш у моїй дешевій вартості кохання.
Та зрозуміти я тебе,на жаль,не зможу,
Бо в насолоді нікотину сховалася холодна передчасна твоя старість,
А як в своєму лоні носитимеш мою дитину,
Вбиваючи її,чи звинуватиш ти мене,що мав душевну скнарість.
Прошу тебе,моя кохана,не пали!
Дай спокій вже моїм тривогам,
На чию користь кількість недопалків в поросі золи?
Покинь шкідливу звичку,хоча б заради Бога!
Хіба не розумієш,що рабинею живеш в кайданах сивої отрути,
Ковтаєш дим,і випускаєш віддих яду,
Пробач-але це вже питання:"Бути,чи не бути",
І не сприймай це за мою бездушну зраду...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177255
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.03.2010
На трепетний листок бузку роса спадає,
І цвіт дурманить п`янким ковтком вина,
В похміллі травень світом управляє,
І веселить комаху літа новизна.
Як би я хотів в оцій росі скупатись,
Відмитись в ній від бруду суєти,
З природою у чистоті з`єднатись,
Й забути і не бачити людської самоти.
Відмити нею світ цей шолудивий!
До чистоти покаянних думок,
Окаянним відкрити всю красу що в диві,
Весна кидає в серце радості клубок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176378
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.03.2010
Сто краєвидів за коротку мить,
Немов небесний маг нам демонструє свої чари,
То гасне небокрай, то знов горить,
І все навколо спалюють стожари.
Там сонні небеса дарують сонцедари,
Малюючи екстаз в природньому запалі,
Новому дню, якого вже намалювали хмари,
Занісши назавжди його в своЇ скрижалі
І спалахне у променях небсний Бог-
Ярило-сонце подарує дню свободу,
Я вражений в душі аж до знемог,
Стаю у часником його полум`яного сходу.
І розумію,як ніколи,всю свою мізерність,
І велич задуму,що породив завіт,
й не осягнути до кінця мені оту майстерність,
З якою Бог творив наш світ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176377
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.03.2010
Французька казка про кохання:
"Париж-Ліон",нічний експрес,
Мільйон цілунків,й радісне зітхання,
Й в очах твоїх ясніє інтерес.
"Мадам француженко:я -іноземець,
Ви знаєте,де в світі є Юкрейн?"
"Пусте...Я-Валері. Мій батько-східний німець,
Що покохав колись англійку Джейн..."
"О, Валері,у тебе очі-сині,
Як я порину в їх, то вже не випливу назад,
А там, у рідній і далекій Україні,
моя кохана, і синій виноград."
"Вона кохана,я ж-твоя коханка,
Як холодно в цю ранню осінь на дворі,
Мабуть в мене знову лихоманка..."
"Я обійму тебе,зігрієшся,моя солодка Валері..."
Французька казка:зустріч у експресі,
Двох незнайомців,в пошуках душевного тепла:
Чужак в країні любощів й експресій,
І Безнадійна,що стомилася від зла.
У миготінні світлячків і тіні,
Задумані...І кожен про своє,
Самотності, що не вбереглись в сумлінні,
Згубивши совість під звуки шансоньє.
Що в ностальгії сліз заробітчанства,
Російськомовним жалісним "зачем?",
В душі здійнявши хвилю протестанства,
Переплелось з французьким болісним"жатэм"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174689
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.02.2010
Мамо...
Якби я зміг,
Забрати всі твої печалі,
Кудись у світ,за цей поріг,
Всю гіркоту життя подалі,
Якби я зміг...
Мамо...
До твоїх ніг,
Поклав дари б зі всього світу,
Й забрав би враз з полону іг,
Переживань за шлях синівського польоту ,
Якби я зміг...
Дні дитинства повернути,
І свій синівський гріх,
У ніжності твоїй спокути,
як би я міг...
А я не знав,
Чи серце не хотіло знати,
Коли в дорослий світ помчав,
Як тяжко матері чекати,
Бо я не знав...
Якби ж я знав...
Мамо...
Я знаю, все мені пробачиш,
Бо все пробачить сину мати,
Не плач! Бо в серці туга,як ти плачеш,
Я лиш хотів в цім світі все пізнати,
Й ледь не згубив,
Те найдорожче, що є в сина,
Я тільки зараз зрозумів:
Це ти моя матусенько єдина!
Мамо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174205
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.02.2010
Ти як осінній лист,
Іще на дереві, та вже тремтиш,
і чути вже пориву вітру свист,
Та ти тримаєшся з останніх сил і не летиш.
Горить холодною зірницею осіння гра:
"Не загасай"!- в мольбі шепочу їй,
Ти кажеж:"Скоро вже мені пора...",
О,як же сумно, дідусю мій!
Усмішка в кутиках й безмірна доброта,
Похила постать у вінці терпіння,
Дивлюсь на тебе,діду, а в серці плаче самота,
Бо в ньому крає ,мов ножем, твоє старіння.
На руки брав мене, як був малим,
Втішав,стираючи зі щік дитячі сльози.
Я виріс діду! І ніколи вже не стану злим,
Бо ти був добрим у найлютіші, для тебе, життєві грози.
І не забуду пахощі села,
В духмянім сіні,в молоці і стиглих яблук,
Молюсь, щоб довго ще твоя зоря жила,
І бачила, як підростає правнук.
Горить холодною зірницею осіння гра,
І птаха в небі сонце проводжає сумовито,
Ти дивишся у даль, а моє серце завмира,
Й радієш з того, що було прожито...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174204
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.02.2010
Як сонце гляне в твої очі,
Посміхнись.
І хоч прийде ще темінь ночі,
Не журись,
Бо все-одно немає волі
В нас заховатись від недолі,
та є жага,
До самого безмежжя жити,
Без зрад,аж до кінця любити,
і ця вага,
Любові до життя поборе
Найболюче в світі горе.
І не дарма,
живемо ми у цьому світі,
кожен з нас в своїй орбіті,
бо нема,
цінніш від сонця твого сміху,
що несе життєву втіху,
Бо життя
Це два причали твого моря,
А між ними радість й горе,
І їх злиття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174069
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.02.2010
Твій вечір починається з вірша,
Коли на вулиці шепоче снігова пороша,
Ти тоді така приваблива й хороша,
Що аж пишається твоєю вродою моя душа.
Проводиш час у пошуці божественної рими,
Прихованої в звичайнісіньких словах,
Ти граєшся безпечно ними,
У створених уявою своїх світах.
Мандруєш там фантазії шляхами,
В країні, де завжди цвіте весна,
І не чекають твою долю в ній болючі злами,
Тому ніколи там не будеш ти сумна.
Й рівним почерком на аркуші паперу,
В рядках з`являються історії кохань,
Овіяних солодким запахом еклеру,
В ореолі зустрічей і розставань.
Там принц таки знайде свою принцесу,
А бідний лицар – шану короля,
Згасаюча зоря розчулить поетесу,
Й почує юна діва скрипку закоханого скрипаля.
Морські русалки закохаються в дельфінів,
Даруючи їм аж навік свій чар-вінок,
І відвага древніх молодих еллінів,
Поведе під вінець дівчат-синьоок.
Чиїсь сльози зустріне щаслива смішинка,
І розрада погасить журбу.
Й покохає маленька привітна пташинка,
Над водою самотню вербу...
Як зимою вечоріє у небі,
Ти сідаєш писати вірші,
Віддаючи себе потребі,
Релаксації душі.
І поллються знову рікою,
Звичайнісінькі слова,
І я зачарований тобою,
Повірю в зимові дива...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174068
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.02.2010
В міському парку вкритому опавшим листям,
Завмерла тиша, і, наче, зупинився час,
Й прощальним махом останній лист у шурхоті колише
Німе повітря, золотом зманивши вас.
У насолоді відчуття взаємної любові,
Ви стоїте, милуючись в красі,
На мить завмершої осінньої останньої краплини крові,
Мої батьки- вже старенькі "дідусі".
Хтось з перехожих шепотить:"Осіння пара..."
Замріяна, закохана і трішечки сумна.
Я знаю ж, що осінній лист-це лиш примара,
У вас в душі навічно оселилася весна!
Осіння пара, осіння пара...
Пора осіння,-а вам не жаль,
Не плач гітара, радій,гітара,
Бо не погасить цю любов осіння сива шаль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173650
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.02.2010
"Мамо, чому мені в дитинстві не сказала,
Про листопад років в дорослому житті,
Що несуть мій корабель до старості причала,
В нестримному потоці,
з печалинкою в оці?
Я б не спішив втікти з дитинства,бо дні його святі."
"Сину мій,ріднесенький, коханий,
Не слухав ти б тоді моїх повчань,
Наївність молодості притлумлює потім старечі рани,
Я не хотіла,
Я б не змогла,
Спинить прекрасний лет твоїх юначих поривань.
В житті усе повинно мати своє місце,
Дитячий плач, юнацький сміх, старечий сум,
Його калейдоскопу крутячи колісце,
Ти зрозумієш,
Що нічого не вдієш,
Бо не спинити хід років у плині дум"
" Матусю рідна, тоді навіщо я родився?
Якщо не вгамувати насолоду від буття,
Я маю вічність в серці,
Я не наситився,
Я не напився,
Хмілю молодості...Несправедливе це життя!"
"Синочку, втіхи я тобі знайти не зможу,
Бо також колись була наївна й молода,
Роки принесли мудрість,та я все-одно себе тривожу,
Бо не забулось,
Все, що минулось,
І не змирити серце вже нічим, бо все-одно йому шкода..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173648
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.02.2010
Я віддав би тобі своє серце,
Та ти пограєшся ним, і забудеш,
Бо серце моє є з перцем,
Ти терпіти його не будеш.
Я відкрив би тобі свою душу,
Ти б шукала на дні її грані,
Та мовчати її я змушу,
Щоб не боляче було твоїй рані.
Розказав би тобі про долю,
Про квіти й бур`ян по груди,
Та жалію тебе, і в неволю
Не віддам моїй долі для суду.
Не сумуй,не плач і не сердься,
Я кохаю тебе без тями,
І бажаю тобі від серця,
Щастя, що не гасне з роками.
А собі залишу лиш згадку-
Кольоровий смак поцілунку,
Й нерозв`язану вічну загадку:
Чи ще хотіла б того подарунку?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172971
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.02.2010
Сонце сідає...Боже світило,
День догора в туманній білі,
Ти будеш жити, тобі пощастило,
Твій чобіт ступа по сірій золі.
Блиск автомата й втомлений подих-
Ще не погас вогонь боротьби,
Я бачу в очах-холодних і гордих
Останні секунди моєї судьби.
Ти переміг...У грудях занило,
Порух ножа загасить життя,
Серце упало й просило безсило,
Пощади в безвір`ї, чи в Христі каяття.
Це ірреальність...Невже це зі мною?
Розум не здатен осилити страх,
Так хочеться жити,хоч пропащим ізгоєм,
Я вголос кричу:"Милостивий Аллах!"
Нове життя і втрачена совість,
і туга-безодня в цім крику сплелись.
Сонце сідає...Це випадковість?
Вже ніколи не буде того,що колись...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172970
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.02.2010
Тебе я шукав,тривогу тамуючи,
Боявсь не знайти,і за гранню реальності,
Зайти в чужий світ ,серця не чуючи,
Віддати себе випадковій фатальності,
Назавжди залишитись без спокою пристані,
Й роками страждати від нещирої вірності,
Рахуючи час незримої відстані,
Від твоєї осанни,в безвольній покірності.
Моя єдина любове,моє серце потішене,
В площині стосунків мені ти відкрилася,
У почуттях,де ніжність з ласкою змішана,
Нам щаслива зоря в серцях покорилася.
Ми будем пити нектар з любощів досхочу,
І аж до межі сивочолої старості,
Ти довір свою долю моєму плечу,
І в горі,і в будні,і в радості...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171496
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.02.2010
І знову день... Привіт! Надіюсь , ти сьогодні добрий,
І з білизни вікна не принесеш лихих думок,
По ліку в місяці ти сьогодні котрий?
А втім, яка різниця?..Час з кожним днем пришвидшує свій крок.
Подяка Богові, ще зранечку.За що? -За біле світло,
Й за промінь сонця, що на долоню впав з вікна,
й за синє небо, і райдугу розквітлу!...
Вночі був дощ, а я не чув, бо вчора засидівся допізна.
О , як багато на сьогодні планів:
Газети,книги,фільми,інтернет,
Так...Напевне ця історія не для гурманів,
Й нічого нового не знайде для себе тут естет.
Ви не подумайте,я вам ні трохи не жаліюсь-
Це всього лиш звичайний день із незвичайного життя,
На свій неспокій-я поет, і змерзнувши в словах- в душі зігріюсь,
Звиняйте за слова, в їх є і золото й сміття.
Людина з ДЦП...Що це таке? - Нерозуміння долі,
Думкооборот на протязі буття,
Терпіння власної неволі
І безтілесна мрія в майбуття.
Та все-одно, вона, бува ,сумує і сміється,
Такий життєвий парадокс... І я ,то плачу, то сміюсь!
Бо серце ще живе, і значить- воно б`ється ,
В жадобі до життя. І я вам сказати це не побоюсь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171494
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.02.2010
"Ну що?! Ви скажете, що це лише маленький кулачок?
А впертий дух в очах- дитяча гра маленької дитини?
То знайте: час іде, і поки ви відкормлюєте свій бочок,
Міцніє мій кулак, і в серці зріє гнів дорослої людини.
Як прийде час, тоді спитаю вас за все, і будьте певні,
Не буде спокою у вас, ні вдома, ні в чужих краях,
Ми з братом пам`ять про дитинство збережемо ревно,
Про непростий і зовсім не дитячий його шлях.
Про те, як вдома тато постійно безробітний,
Проводив час, нудьгуючи, і тонучи у випарах вина,
А мама хліб пекла, та не для нас, пахучо-житній,
В Італії...А ми,як сироти-безбатченки,-то ваша в цім вина!
Дитяче горе не тривожить ваші думи,
І сльози на руїнах нещасної сім`ї,
Бо в головах у вас єдинна цінність- обсяг грошової суми,
В приватних володіннях для вас співають приватні солов`ї.
Та майте на увазі,що часи минають,
Я виросту, клянусь, і виросте мій брат,
І діти мого покоління з вас спитають,
За бідність, за страждання, за вічний ваш розбрат!
І як пісок розвіється на вітрі,
Так зникне в небуття епоха шахраїв,
Як зблисне помста на праведнім народнім вістрі,
Що розірве ланцюг терпіння народу бідарів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171054
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.02.2010
Якщо твій світ безмежно сірий,
І бракує в ньому кольорів,
Поклич мене, і я принесу тобі без міри,
Їх з безтурботних юних днів.
Ящо ж немає в нім кохання,
Любові , ніжності й тепла,
Зови мене, і я прибіжу ще зрання,
І принесу їх, що ледь нести б змогла.
Якщо немає в ньому щастя,
Я знаю, де його шукати,
Лиш простягни свої зап`ястя,
Й дозволь їх ніжно цілувати.
Чому ж так все несправедливо?
Щоб ти була моя кохана,
Мені повірить треба в диво,
Чи щоб тобі було погано.
І я борюсь у двох площинах,
В війні між совістю й жаданням,
Щоб ти сказала:"Мій мужчина",
Готовий зрадити переконанням...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171053
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.02.2010
В битому склі люстерка
Відбилася болю гримаса-
Це знову в тебе істерика,
Й підозра в мені ловеласа,
Вбиває мою закоханість,
Вбиває твоє кохання,
В стосунки вводить сполоханість,
І втечі дике бажання.
У ревнощах всохла невинність,
І звузились межі довіри,
В тобі не живе вже наївність,
Що зникла з втратою віри.
А я ж не втрачаю нагоди,
Потішити серце в розвазі.
Не плач...Я -любитель свободи,
Це моя вершина наразі.
Та які слова підібрати,
Стерпіти виправдання відразу?
Щоб зрозуміла мої постулати:
Я не зраджу тобі ні разу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170837
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.02.2010
Сльозами душу не наповниш,
Печаллю серце не потішиш,
Лише краєчок сну відломиш,
І в пам`яті його залишиш.
Моя кохана Беатріче,
Віки між нами мов буруни,
Та серце зве, та серце кличе,
На палубу твоєї шхуни.
Безстрашна, горда,мила жінко,
Зла доля бавиться зі мною,
Для когось ти-історії сторінка,
А я віддав би все,аби зустрітися з тобою.
Історія мовчить про тебе,
Обривки лиш твоїх листів читаю,
Не знаю я-питаю в неба,
Чому тебе я так кохаю?
Ту вроду юнки із гравюри,
Самотню старість із портрета,
Холодний блиск в очах скульптури-
Творіння невідомого естета.
Тебе ревную до синьйорів,
Хоч порох їх розвіяли століття,
І маю гнів на той бездушний світ поборів,
Що старість одягнув твою в лахміття.
Прийде колись та мить страждальна,
І смерть зрівняє нас у часі,
І в нереальності для мене станеш ти реальна,
В прекрасній юній іпостасі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170835
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.02.2010
"Ну що ж...Знову настала зима...
Де ж той стіг сіна,що в ньому торік я ховався?
Ба!..А нього ж давно вже нема.
Так хочеться вити, та місяць у хмарах сховався...
Схожий на скориночку хліба,
Та ні- як шматок ковбаси,
Все ж завию...У-у-у...Світло клятого німба,
Мій голод- це символ твоєї краси!
А холод- собачий...Ну, Боже, чому ж я -собака,
А не двонога істота,що маячить он в тому вікні?
Мені б кісточку в зуби, й тепло хоча б цього барака,
У-у-у...Тут свиня...Щастить же свині!
Хоч заріжуть, та живе,як сита матрона.
А я на свободі,в чорта свобода така!
В його роги хоч, як бісівська корона,
А з мене толку, як з мого хвоста...
Не здохну від голоду- холод замучить,
А як виживу зараз- то потім сусідній хлопчина приб`є,
З моєю бідою лиш смерть нас розлучить...
А це що?..П`янчужка. Він гріється з того,що п`є.
Я пробував, але ж гидота,
вже краще собакою бути- старим покинутим псом,
Ніж брати таке до власного рота,
Так...В цьому житті не везе нам напевно обом.
Піду, притулюсь,зігрію невдаху,
І заразом, хоч трохи, зігріюся сам,
Може засну, щоб не бачити цього морозного жаху,
І в сні хоч наїмся й дістану цей місяць хоч там..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169355
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.02.2010
Покладіть її серед лілій,
Подаруйте смак поцілунку,
І на постелі, вранішньо-білій,
Смакуйте мед любовного трунку.
Бо немає на світі ідилій,
І в житті приємніш малюнку,
Ніж любов дарована милій,
І любов- в її подарунку.
В ореолі суєтних історій,
Не забути ніколи кохання,
Що з великих й маленьких теорій,
В твоє серце вселило жадання.
Для неї єдиної жити,
Вдихати запах лілеї,
Й мовчати...Не говорити,
Хай ніжність говорить з нею.
І в цій солодкій розмові вмирати,
Народитися знову і жити,
І в долі жагуче благати-
Щастя разом просити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169351
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.02.2010
Розкажу, я вам, люди, історію,
Хоч сумну, та правдиву й сучасну,
В ній немає добра вікторії,
Бо це казка про Орисю Нещасну.
Жила на цім світі дівчинка,
Її звали Орися Прекрасна,
Не знала зневаги у вчинках,
І росла, як зірочка ясна.
З сусідами завше віталася,
Дарувала привітну усмішку,
І з нами, маленькими, гралася.
І я закоханий в неї був трішки.
Всі на вулиці нею пишалися:
"От, виросте- буде Людина!"
Та не знаю, як же так сталося,
Прилетіла чорна година.
Закрутилась біда, завертілася,
Залишила Орисю без мами,
І в сердечку її оселилася,
Образа, не за літами.
Запив її тато, зпечалився,
І пустка увірвалась в квартиру,
З бідою взяла й повінчалася,
На радість життєвому виру.
І стала Орися шаленою,
Віддала свою юність колонії,
Безчесність стала буденною,
А совість забилась в агонії.
Я зустрів її вчора на вулиці,
Ледь впізнав...А вона привіталася,
І в плачу зійшлись її вилиці ,
Бо дитинство ,мабуть, згадалося.
Сива дочасно, обвітрена ,
Змарніло на мене дивилася,
Одинока, судьбою обділена,
Де ж та дівчинка, що колись мені снилася?
Обійняв її щиро, приречено,
Глянув в очі, а там- безнадія,
І небом холодним відмічена,
Як жаринка, згасаюча мрія.
А потім пішов,не прощаючись,
Хоч просила душа:"Озирнися!"
Я дивився вперед,й ніби каючись,
Просив за її долю прощення у висі.
А в вечері мати сказала:
"Сину піди, помолися,
І ,як в серце, ніж увігнала,-
Повісилась нещасна Орися...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168825
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.01.2010
Там, де лунає дзвін, залишився мій спокій,
І в дорогу мене повела земна суєта,
Вона обіцяла душі моїй одинокій
Насолоду буття, і я думав, що це і є достойна мета.
Та блукаючи в часі, хвилини гортаючи в праці і ліні,
Пізнав я лише безглузду правду життя:
Усе, що я маю, колись розчиниться в тліні,
І зникне так само,як зникає у вогнищі непотрібне сміття.
Хтось може згадає, та потім все-рівно забуде,
Бо пам`ять, як дим, рідіє з плином років,
І як це не сумно, та знаю, що так воно й буде,
Ніщо в цьому світі не нагадає про те,що я жив.
Висохнуть сльози, і в пил розвіються думи,
А пройде ще трохи, і забудуться навіть діла,
Й хоч жив я по совісті, й був далекий від глуму,
Однак мою плоть поховає смерті зола...
Я шукаю те місце,де за мною плакали дзвони,
Бо поки живу ще, той спокій хочу знайти,
Щоб не жаліти,що жив,як про смерть нагадають ворони,
Я до дзвонів Христових зараз прагну дійти.
Що знайду там: істину дива,
Чи благодаті й блаженства священний поріг?
Я не знаю, та вірю, що ця стезя милостива,
І відкриє мені правду про сенс усіх пройдених мною доріг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168823
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.01.2010
Летіти,чи не летіти-ось питання,
Сніжинка думала ще зрання,
Ще ж не поснули всі тополі,
І берези ще не голі.
Але ж страшенно так хотілось,
Бо сьогодні воля їй наснилась,
Хвилювалась,шурхотіла,
Не стерпіла й полетіла.
А внизу ішло хлоп`ятко,
Ще маленьке дошкільнятко,
Щось тихцем собі співало,
Й також трішки сумувало.
Аж побачив враз сніжинку,
Й на очах його -смішинки,
Від небаченого дива
Загорілися щасливо.
І сніжинка зрозуміла,
Що є перша, особлива,
Малюку на носик сіла,
Й привіталась галасливо:
"Гей,привіт!Дивись,маленький,
Там за мною, височенько,
Ціла армія сніжинок-
Різних білих намистинок.
Там зірки і зоренята -
Невгамовні бісенята,
Заполонять все навколо,
І заспівають зимнє соло.
Ти чекай. А я...розтану,
У краплинці сонцем стану,
І дощинкою вже літом,
Прилечу до вас з привітом!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167630
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2010