| Сторінки (4/308): | « | 1 2 3 4 | » |
Слава улесливцям й щебетунам!
Нині прийдешнім і всує забутим!
Мабуть простенько так не передам,
Яка ж то в лестощів страшна отрута!
Які в них "лагідні" мамині очі,
Ой, яка ж "мила" сестринська турбота.
Шал компліментів відірве охоче
Аж до нестями блюзнірства нудота.
Фальш, лицемірство, словесна облуда...
Вдарить у спину ця зброя лукава,
Та сподіваюсь так завжди не буде,
Щоб щира підступність нас обкрадала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140763
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.08.2009
Не розпинайте душу,
Не лізьте туди з ногами!
Чому все життя щось мушу,
Обкладена геть боргами …
…………………………..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140661
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.08.2009
…Короткозорий вечір заблукав
І опустився на кленові плечі.
Кого шукав? За ким він сумував?
З ким не погодився? Кому що заперечив?
У верховіттях верб набравсь жалю
Й скотився у туман, у срібні роси.
Назустріч ночі вийшов у хмелю,
Берізкам розчесавши довгі коси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140642
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.08.2009
Осанна, майстре! Осанна!
Слава віднині й до віку.
Осанна, майстре! Осанна!
Осанна! Майстре великий!
Узори із радості й квіту
Обрамлені у позолоту...
Мелодія щастя для світу -
Лягають орнаментом ноти.
У струнах передані болем
Безсонних ночей світанки,
Де Муза ходила по колу,
Ховаючи світ до останку...
Дві пристрасті, як дві любові-
Із тонкого дерева витвір.
Вплелись кольори веселкові
Посланням від сонця і вітру.
Осанна, майстре! Осанна!
Слава віднині й до віку.
Осанна, майстре! Осанна!
Осанна! Майстре великий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140632
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.08.2009
Великий міх пристосуванців!
Покритих цвіллю самозванців.
Що не живуть, а животіють,
Та іншого повчати вміють.
Вони все знають, що й як треба.
Здається, що сягнули неба.
Та хоч би раз, хоча б на милість,
На себе в дзеркало дивились...
І знову ми на маскараді,
Де всі «чистенькі», при параді.
І знову в нас мораль, як дишло…
Як мало бути, так і вийшло…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140472
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.08.2009
Всезнаюче рече простак:
« І це не те, і те – не так!»
А ти візьми і сам зроби,
Потік божественний знайди,
Котрий породжує усе,
І не вознось своє есе!
---------------------
Хтось творить плідно, хтось снується,
Лиш пиху береже свою.
Черв’як до чаші знову рветься,
Себе вдаючи за змію.
А скільки їх на подощів’ї!
Кишить гидотою земля.
Чи ж прорости квітучій силі,
Як там черв’як, а там-змія.
Воно лиш вміє плазувати,
А при нагоді й засичить.
Покритикує всіх пихато.
(Критикувати – не робить)
---------------------------
Тож розпізнайте черв’яків,
І відмежуйтесь від змії.
Звільніть квітник від хробаків,
Добро хай квітне на землі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140470
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.08.2009
Коли маленьким був, я колисала,
Пісні-перлини сипала до ніг.
Молила , щоб недоля не приспала,
Просила Бога, щоб тебе зберіг.
Мій любий сину, зоряний світанку,
В канві життя непройдених доріг
Вплітала у барвисту вишиванку
Свій материнський світлий оберіг.
Я вишивала хрестиком стежини
Під шепіт трав та пісню солов’я .
Рости, рости! Зростай , моя дитино,
Надія, щастя, радосте моя!
Як весни будуть плинуть без упину
Й зозуля накує багато літ,
То не забудь і посади калину
Та на землі залиш достойний слід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140451
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2009
Ти бачив, вітер ґвалтував тополю?
Як упивався нею досхочу…
Вона здригалась з розпачу і болю,
Ридала гірко краплями дощу.
Від бурі гнулася дівочим станом,
Сплітала руки-віти од жалю…
Здавалося, що чую невблаганне:
«Що робиш, вітре? Я ж тебе люблю!»
А дощ й собі періщив без упину,
Як міг шалено вітру догоджав.
Геть промочив тополі сорочину,
Зелене листя з люттю обривав…
Розхристана! Обтріпані геть віти
Оголеними нервами були…
Та ні, то просто дощ, і просто – вітер,
Й дерева, що під вікнами росли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140346
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2009