Бойчук Роман

Сторінки (8/764):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 »

«Ти на тілі моєму запалюєш зорі подихом…»

Ти  на  тілі  моєму  запалюєш  зорі  подихом
І  наповнюєш  кожну  клітину  мого  єства  –
Зорепадом  солодких  судом  поцілунку  дотиком...
Пломенію  увесь  я  назустріч  твоїм  вустам.

Млію-тану  туманами,  росами  в  сонця  променях:
Опиняюсь  на  сьомім  небі  від  рук  торкань.
Не  прискорюй  мого  жаданого  в  себе    вторгнення,
Не  спиняйся  губами  сипати  в  тіло  грань.

В  мить,  коли  наші  всесвіти  вибухнуть  феєрверками,
Невблаганно-зухвалий  час,  наче  спинить  свій  лік.
Я  і  ти  розтечемося  снами,  неначе  ріками,
Тихий  зоряний  пил  ніжно  ляже  на  гладь  повік.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701644
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 20.11.2016


Якби мені вітром…

В  очах  твоїх  погляд,  в  якому  безкрая  весна;
Вуста  -  маків  цвіту  пелюстки  палкі,  наче  літо;
У  дотиках  -  ніжність,  якої  ще  досі  не  знав.
Моєму  єству  в  їх  полоні  так  солодко  тліти.

Гра  сонця  і  шовку  у  безлічі  тихих  вистав:
В  цілованих  осінню  пасмах  рудого  волосся.
Якби  мені  вітром  на  віки  залишитись  там,
Розлук  пізнавать  із  тобою  би  не  довелося...

Якби  мені  вітром...  А  я  всього-на-всього  -  сніг.
Втрачаю  себе  у  коханні,  в  гарячих  долонях.
Тримаєш  так  міцно  мене  у  обіймах  своїх...
Згасаючим  блиском  сльози  я  стікаю  по  скронях.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2016


ЗАПРОШУЄМО НА ПРЕЗЕНТАЦІЮ

Якщо  видання  альманаху  -  це  гарний  тон  такого  заходу,  як  Всеукраїнський  фестиваль  любовноїх  лірики  та  авторської  пісні  про  кохання  "МОВОЮ  СЕРЦЯ",  то  його  ПРЕЗЕНТАЦІЯ  -  це  гарний  підсумок  реалізації  спільного  творчого  задуму  його  організаторів  та  авторів-учасників.


Презентація  відбудеться  в  Івано-Франківській  обласній  універсальній  науковій  бібліотеці  ім.  І.  Франка,
за  адресою:  вул.  Чорновола,  22,  м.  Івано-Франківськ
11  листопада  2016  р.  Поч.  о  16:00  год.
4-й  поверх
ВХІД  ВІЛЬНИЙ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698999
рубрика: Анонс, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2016


Тобі… Для тебе… З тобою…

Неосипана  осінь  у  стихлім  оркестрі  вітрів,
Мов  принишкла  в  чеканні  раптового  мокрого  снігу...
Я  лишень  тобі,  Осене,  різним  так  бути  хотів:
Від  гіркого  плачу,  до  феєрій  веселого  сміху.


Я  для  тебе  лиш,  Осене,  тишу  із  листя  виймав,
Щоби  в  ньому  твоїм  шелестінням  тобі  шепотіти.
До  весни  нас  накриє  своїм  оксамитом  зима.
Запульсую  в  зелі...  Ти  розпустиш  мені  свої  квіти...


Лиш  з  тобою,  красуне,  і  радість  моя  і  печаль:
Я  так  прагну  сміятися  тільки  твоїми  вустами...
Скільки  років  між  нами  в  опалому  листі  прощань,
Скільки  сліз  із  повік  моїх  збігло  твоїми  дощами...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2016


СЬОГОДНІ…

Мовчанням  її  заколисаний,
Сню  текстом  іще  ненаписаним...
Ще  вчора  співалася  піснею,
Сьогодні  між  тишами  тісно  їй…

Сьогодні!..  А  завтра  вже  нарізно?..
Обличчя  з  утраченим  виразом:
З  похмурою  в  погляді  прірвою?..
Її  із  грудей  своїх  вирву  я?!

Без  неї,  як  музики  –  вкраденим
Себе  я  відчую!  Розрадами
Ставатимуть  виміри  жанрові…
Секундами  час,  наче  жорнами…

Уникнути  б  цього,  прокинувшись;
На  спині  розправити  крила-шви;
Й,  за  руки..,  допоки  не  пізно  є:
Сьогодні,  між  тишами  –  піснею!..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2016


ЗАШЕПОЧИ… ЗАГОВОРИ… ЦІЛУЙ…

Зашепочи  мене,

Як  вітром  шепоче  осінь  
в  опалім  листі;
Як  небу  ніч  нашіптує  зорю…
Не  бійся,  що  в  цім  шепоті  згорю…
Я  в  ньому,  як  за  водою,
навчився  плисти…

Заговори  мене,

Допоки  думками  весь  –  у
твоїм  полоні;
Тримаєш  зором  ти  мої  вуста…
Під  нами  виростає  висота…
В  обіймах  долоні;  хмари  –
цілують  скроні…

Цілуй,  цілуй  мене,  

Як  осінь..,  неначе  ніч…  Я
твій  –  вітер,  небо…
Хай  листя  й  зорі,  що  довкола  нас  –
Кружляють  вальсом  невблаганний  час…
Спиняти  його  навчились
Ми  вдвох  –  для  себе.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697558
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.10.2016


…ув осінь…

Перестигла,
аж  тріснута,  слива
Заводить  мій  серпень
ув  осінь  янтарно-рубінну.
Прикинувшись  вереснем,
Входжу  у  неї  повільно.
Соковита...
Духмяна...
Красива...

Перса-грона
її  винограду
Тримаю  і  грію
долонями  сонце-промінно.
Із  небом  на  рівні  ми
зорями  дихаєм  рівно.
А  судоми
в  тілах  -
зорепадом.

В  міждерев"ї
осіння  пожежа.
Вустами  палкими
пірнаю  в  міжлистяний  пломінь.
Себе  віддаю  її  кожній
солодкій  судомі.
Лиш  моя
й  ні  на  кого
не  схожа!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2016


Мовою тіл…

В  перехрестя  долонь
По  зап"ястях  біжать
Перестуки  сердець  в  любові.
Цей  солодкий  полон  -
Часу  нашого  тать...
Вони  часто  за  нас  у  змові.

В  тиші  ніжних  сплетінь
Поцілунків  палких  -
Причаївся  той  самий  дотик...
В  нім  безодня  хотінь,
Невагомих  таких:
Наш  єдиний  на  двох  наркотик.

Вир  фантазій  і  мрій
Наших  -  мовою  тіл
Ми  шепочемо  в  плесо  ночі.
У  кохання  шатрі
Двоє  нас,  одна  тінь,
І  в  поривах  серця  жагучі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687655
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.09.2016


КВІТИ РОЗЛУКИ (музика та виконання - Володимира Сірого)

Падали  зорі  згори
Просто  нам  у  руки.
Нині  ж  бо  стали  вони  -
Свідками  розлуки.
Квіти  в  холодній  траві
Зірвані  й  зів"ялі,
Мов  долі  сумні  ліхтарі,
Згаслі  на  світанні.

Сірий  печалі  туман
Падав  на  повіки.
Щастя  мого  океан  -
Розділивсь  на  ріки.
Стала  гіркою  роса
На  душі  озерцях;
Кожна  сльоза,  мов  гроза  -
Розривала  серце.

В  тиші  нічній  із  тих  пір
Дивлюсь  я  із  неба.
Там,  серед  тисячі  зір,
Дихаю  без  тебе.
Місяцем  став  я  вгорі:
Смутком  блідноликим,
А  квіти  в  холодній  траві  -
Зорями  розлуки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687550
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 04.09.2016


…по вінця…

Переслідую  подихом  дотики  рук,  
що  на  тілі  твоєму,
Наче  пишуть  картину  
медовими  спазмами  літа.
Відчуваю  вустами  росу.  
Розпускаються  квіти,
Мов  у  райськім  саду,  
де  у  травах  згубилося  
яблуко  
Єви.

Чи  роса  твоїх  трав  на  повіках  моїх,  
а  чи  зоряний  пил  то
В  почуттів  полонезі?..  
Така  невагома  волога.
Аж  до  кінчиків  пальців  
по  тілу  солодка  знемога...
Нас  обох  донестями  
жагою  кохання
по  вінця  
налито...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686511
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2016


ВГОРУ Я ТОНУ…

Рук  твоїх  пальці  -  чуттєві  шамани...
В  плесо  у  спокої  кидаєш  камінь...
Квіткою  пристрасті  зваблюєш,  маниш...
В  мені  пробуджуєш  безліч  вулканів...

Разом  гойдаємо  місяця  човен...
З  кожним  зануренням  вгору  я  тону;
Тану  і  скрапую  воском  медовим  
В  пахощі  квітки  солодко-солоні.

Ранок  сіріє  із  ночі  палкої...
Пінка  на  плесі  гарячої  кави...
Й  знову  межа  з  шовко-нитки  тонкої
Прагне  торкнутись  вулканної  лави.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2016


"ПОЛИНОВА ПІСНЯ" (слова - Романа Бойчука, музика та виконання - Володимира Сірого)

І.
Затужила  пісня  на  вустах  дівочих
Про  гірке  кохання  квітки  полину.
Мов  росою  слізьми  заблистіли  очі;
Погляди  зітхають  в  далі  глибину.
[i]Мов  росою  слізьми  заблистіли  очі;
Погляди  зітхають  в  далі  глибину.[/i]

ІІ.
Швидкокрилий  вітре,  доленько  прозора,
Невловиме  щастя,  де  тебе  шукать?
На  пелюстках  ніжних  –  віях  полинових
Висохнути  спраглі  слізоньки  гірчать.
[i]На  пелюстках  ніжних  –  віях  полинових
Висохнути  спраглі  слізоньки  гірчать.[/i]

ІІІ.
«Квітко  ясноока,  -  дівчина  співає,  -
Доленька  у  мене  схожа  на  твою.
Сивину  розлуки  в  коси  заплітаю,
Свого  вітру  в  полі  виглядаю,  жду…»
[i]Сивину  розлуки  в  коси  заплітаю,
Свого  вітру  в  полі  виглядаю,  жду…»[/i]

ІV.
Здійнялася  пісня  й  злинула  за  хмари
І  повільно  впала  тишею  в  траву.
Місце  там,  де  квітка  й  дівчина  чекали,
Нині  так  і  зветься  –  місцем  полину.
[i]Місце  там,  де  квітка  й  дівчина  чекали,
Нині  так  і  зветься  –  місцем  полину.[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2016


Я - ДОЩ…

Цілуй  мене  поглядом,
Кожну  краплину,
Я  -  дощ.
Собою  нанизую  
Світло  твого  
мікросвіту....
Вікно  відчини
І  з"єднай  наші  
"Після"  і  "до".
Торкатимусь  уст,
Мов  пелюсток
Солодкого  цвіту.

Підстав  моїм  дотикам  
Човник  тендітних  
Долонь.
Руками  стечу
До  грудей,
Перетнувши  зап"ястя.
Ти  знала  про  це,
Та  зізнатись  боялась,
Либонь.
Бува,  щоб  твоє  і  моє
Не  злякалося  
Щастя.

Вітрами  окрилений,
Кинусь  в  обійми
Тобі.
Я  сіро-прозорий
І  мокрий,
По-літньому  теплий.
І  серця  твойого
Візьму  собі
Радісний  бій
Й  цілунки  свої  віднесу
Справжнім  квітам  
І  стеблам.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676770
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 08.07.2016


ПОЛИНОВА ПІСНЯ

Затужила  пісня  на  вустах  дівочих
Про  гірке  кохання  квітки  полину.
Мов  росою  слізьми  заблистіли  очі;
Погляди  зітхають  в  далі  глибину.

Швидкокрилий  вітре,  доленько  прозора,
Невловиме  щастя,  де  тебе  шукать?
На  пелюстках  ніжних  –  віях  полинових
Висохнути  спраглі  слізоньки  гірчать.

«Квітко  ясноока,  -  дівчина  співає,  -
Доленька  у  мене  схожа  на  твою.
Сивину  розлуки  в  коси  заплітаю,
Свого  вітру  в  полі  виглядаю,  жду…»

Здійнялася  пісня  й  злинула  за  хмари
І  повільно  впала  тишею  в  траву.
Місце  там,  де  квітка  й  дівчина  чекали,
Нині  так  і  зветься  –  місцем  полину.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672377
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2016


СОЛОДКИЙ МОТИВ (музика та виконання - Марисі ЛАВРИ)

[i][b]Слова  -  Романа  Бойчука  
Музика  -  Марисі  Лаври
Виконує  -  Марися  Лавра[/b][/i]

І.  
Тиша  
Зорепадом  пише  
І  срібліє  росою  у  травах  тобі  і  мені.
В  небі  зорі  
Так  високо.  
Рай  земний  ти,  
Ясноокий,  
Засинай  же  
Сном  глибоким.  
Тільки  в  тобі  
Є  мій  спокій…

[i]Приспів:  
І  зринають  у  вись  наші  звуки  й  слова;  
І  довкола  усе  розквіта  й  ожива!  
І  не  в  силах  ніхто  і  ніщо  роз'єднати  нас  в  цей  час.  
Цей  світ  –  для  нас…  
В  небі  зорі  так  високо,  
Засинай  же  сном  глибоким,  
Ти  мій  ніжний,  солодкий  мотив.  [/i]

ІІ.  Пісня,  
Пісня  мого  серця  –  
Так  уміло  лягає  на  струни  твоєї  душі.  
Ти  зі  мною,  
Як  з  весною…  
Я  з  тобою  –  
Жінка-воїн…  
Як  на  струни  
Ляже  слово:  
Наша  пісня  –  
Наша  зброя!

[i]Приспів:  
І  зринають  у  вись  наші  звуки  й  слова;  
І  довкола  усе  розквіта  й  ожива!  
І  не  в  силах  ніхто  і  ніщо  роз'єднати  нас  в  цей  час.  
Цей  світ  –  для  нас…  
В  небі  зорі  так  високо,  
Засинай  же  сном  глибоким,  
Ти  мій  ніжний,  солодкий  мотив.  [/i]

ІІІ.  Мрії,  
Кольорові  мрії  –  
Прокладають  між  мною  й  тобою  веселки  місток.  
І  зринає  мимоволі  
Пісня  мрії,  
Пісня  долі…  
Де  ми  двоє  
У  любові  –  
Все  довкола,  
Мов  казкове.

[i]Приспів:  
І  зринають  у  вись  наші  звуки  й  слова;  
І  довкола  усе  розквіта  й  ожива!  
І  не  в  силах  ніхто  і  ніщо  роз'єднати  нас  в  цей  час.  
Цей  світ  –  для  нас…  
В  небі  зорі  так  високо,  
Засинай  же  сном  глибоким,  
Ти  мій  ніжний,  солодкий  мотив.  [/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672257
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 14.06.2016


Всеукраїнський поетично-пісенний Фестиваль

[u][b]ПОЛОЖЕННЯ

І  Всеукраїнський  фестиваль  любовної  лірики  
та  авторської  пісні  про  кохання
«МОВОЮ  СЕРЦЯ»[/b][/u]

[b]І.  Загальні  положення[/b]

І.1.  Засновниками  та  організаторами  Всеукраїнського  фестивалю  любовної  лірики  та  авторської  пісні  про  кохання  «МОВОЮ  СЕРЦЯ»  (далі  –  Фестиваль)  є  подружжя  Олі  та  Романа  Бойчуків.
І.2.  Перший  Фестиваль  проходитиме  в  третю  суботу  серпня  (20.08.2016  року)  в  концертному  залі  Івано-Франківського  обласного  об’єднання  Всеукраїнського  товариства  «Просвіта»  за  адресою:  вул.  Грушевського,  18,  м.  Івано-Франківськ.
І.3.  Мета  проведення  Фестивалю:
—  підтримка  та  популяризація  сучасної  авторської  любовної  лірики  та  авторської  пісні  про  кохання.  
—  виявлення  талановитих  авторів;  
—  заохочення  та  стимулювання  творчої  активності  авторів.  
І.4.  Програма  Фестивалю  включає  в  себе:
•  проведення  конкурсу;  
•  виступи  учасників  та  гостей  Фестивалю;  
•  презентацію  нових  поетичних  книг  любовної  лірики  сучасних  авторів.  
І.5.  У  програмі  Фестивалю  можуть  бути  зазначені  дві  і  більше  локацій  у  частинах  його  проведення.
[b]
ІІ.  Учасники  Фестивалю[/b]

ІІ.1  Для  участі  в  Фестивалі  запрошуються  автори  та  виконавці  з  України:
•  автори-виконавці  (поети)  з  творами  любовної,  любовно-еротичної  лірики  та  лірики  кохання;  
•  виконавці,  які  звертаються  до  жанру  авторської  пісні  (із  власним  репертуаром  про  кохання);  
•  почесні  гості  та  глядачі  Фестивалю.
ІІ.2.  Для  участі  в  Фестивалі  учасники  надсилають  належним  чином  заповнену  ОБОВ'ЯЗКОВУ  АНКЕТУ  –  ЗАЯВКУ  УЧАСНИКА  ФЕСТИВАЛЮ  (Додаток  1)  на  електронну  адресу  Фестивалю  movou_sercy@ukr.net  до20липня2016  року.
ІІ.3.  Про  підтвердження  участі  в  Фестивалі,  а  саме:  реєстрацію  та  внесення  в  його  програму,  учасник  буде  сповіщений  відповідним  повідомленням.  Якщо  протягом  тижня  від  дати  надіслання  вищезгаданої  Анкети  повідомлення  не  буде  отримано,  зв’яжіться,  будь  ласка,  з  організаторами.
ІІ.4.  Враховуючи  обмеженість  часу  виступу  для  кожного  учасника  на  Фестивалі  (до  10  хвилин)  та  одноденність  проведення  даного  Фестивалю,  загальна  кількість  учасників  Фестивалю  є  обмеженою  та  формується  його  засновниками  та  організаторами  при  складанні  програми  Фестивалю.
[b]
ІІІ.  Проведення  конкурсу[/b]

ІІІ.1.      Для      участі      в      конкурсі      запрошуються      автори-виконавці      з      України:
•  автори-виконавці  (поети)  з  творами  любовної,  любовно-еротичної  лірики  та  лірики  кохання  (допускається  читання  як  під  будь-який  музичний  супровід,  так  і  без  нього);  
•  виконавці,  які  працюють/звертаються/творять  у  жанрі  авторської  пісні  (репертуар  про  кохання  (власні  слова  і  музика  або  власні  слова  на  спеціально  написану  музику)).  Допускається  використання  як  музичного  інструменту,  так  і  фонограми  «мінус».  
ІІІ.2.  Номінації  конкурсу:
•  авторська  поезія  про  кохання;  
•  авторська  пісня  про  кохання;  
•  авторська  любовно-еротична  поезія.  
ІІІ.3.  Журі  конкурсу  формується  засновниками  та  організаторами  у  складі  5  чоловік.
ІІІ.4.  Твори  на  конкурс  надсилаються  винятково  в  електронному  вигляді  разом  із  заповненою  ОБОВ'ЯЗКОВОЮ  АНКЕТОЮ  –  ЗАЯВКОЮ  УЧАСНИКА  ФЕСТИВАЛЮ  (Додаток  1)  до  30  червня  2016  року  на  електронну  адресу  movou_sercy@ukr.net  з  поміткою  у  графі  «Тема»:  «Твори  на  Конкурс  в  номінації___________(із  зазначенням  відповідної  номінації)»:
- до  5  поетичних  творів  українською  мовою  відповідного  жанру  (загальною  кількістю  до  10  сторінок  14  кеглем  у  форматі  doc.);  
- до  3  авторських  пісень  українською  мовою  в  форматі  мр3  «плюс»  
та  /  або  посилання  на  відповідну  кількість  відеозаписів.  
ІІІ.5.  Забороняється  використання  у  творах  слів  ненормативної  лексики.  Такі  твори  автоматично  будуть  недопущені  до  участі  в  конкурсі.
ІІІ.6.  Додатково  до  файлів  із  вищезгаданою  АНКЕТОЮ  та  конкурсними  творами  автор  додає  файл  у  форматі  doc.  зі  своїм  фото  та  короткою  біографічною  інформацією  про  себе.
ІІІ.7.  Кожен  автор  може  надіслати  відповідну  кількість  творів  також  і  на  інші  номінації  конкурсу,  з  обов'язковим  дотриманням  вимог  для  кожної  номінації  згідно  пункту  ІІІ.4.  даного  Положення.
ІІІ.8.  Про  отримання  творів  учасник  буде  сповіщений  відповідним  повідомленням.  Якщо  протягом  тижня  від  дати  надіслання  творів  на  конкурс  даного  повідомлення  отримано  не  буде,  слід  зв’язатися  з  організаторами.
ІІІ.9.  Організаторами  Фестивалю  кожному  автору-конкурсанту  присвоюється  окремий  порядковий  номер.
ІІІ.10.  01.07.2016  р.  організатори  Фестивалю  надсилаються  кожному  члену  журі  добірки  конкурсних  творів  із  відповідними  порядковими  номерами.
ІІІ.11.  Попереднє  оцінювання  творів  членами  журі  відбувається  до  20  липня  2016  року.
ІІІ.12.  За  результатами  попереднього  оцінювання  кожен  з  учасників  журі  визначає  для  себе  трьох  імовірних  переможців  у  кожній  номінації  конкурсу  (1,  2  та  3  місця)  –  попередні  номінанти.
ІІІ.13.  Попередні  номінанти  конкурсу  отримають  до  20  липня  2016  року  повідомлення  та  запрошення  на  Фестиваль  для  участі  та  у  разі  перемоги  –  відповідного  нагородження.
ІІІ.14.  Остаточне  визначення  трьох  переможців  (1,  2  та  3  місця)  у  кожній  номінації  конкурсу  відбувається  в  день  Фестивалю  голосуванням  журі  за  результатами  виступів  попередніх  номінантів.
ІІІ.15.  Рішення  журі  є  остаточним  і  оскарженню  не  підлягає.
ІІІ.16.  У  день  Фестивалю  переможці  конкурсу  у  відповідних  номінаціях  будуть  нагороджені  Дипломами  та  цінними  призами.  Решту  учасників  буде  відзначено  Дипломами  за  участь  у  Фестивалі.
IІІ.17.  Критерії  оцінювання:
—  художній  рівень  (техніка  та  образність  твору);  
—  майстерність,  досконалість,  переконливість  образів,  оригінальність  метафор  та  інших  тропів  (без  штампів  і  кальок),  новаторство,  ідейне  наповнення,  звучання;  
—  грамотність;  
—  оригінальність  поетичного  світобачення;  
—  дотримання  умов  Положення.  
[b]
IV.  Фінансові  умови[/b]

ІV.1.  Фестиваль  не  є  комерційним.  Вступних  внесків  не  передбачено.  Фінансове  забезпечення  фестивалю  здійснюється  за  рахунок  джерел,  не  заборонених  чинним  законодавством  України.

[b]V.  Умови  перебування[/b]

V.1.  Проїзд  учасників  за  рахунок  відряджаючої  сторони  або  за  власний  рахунок.
 

[i]Додаток  1.[/i]

[b][u]ОБОВ'ЯЗКОВА
АНКЕТА  –  ЗАЯВКА
УЧАСНИКАФЕСТИВАЛЮ  /  КОНКУРСУ*[/u][/b]


ПІБ  учасника  /  назва  колективу…  _________________________________

Місто  (селище,  село)  ____________________________________________

Контактні  дані  (телефон,  адреса,Email)______________________________

Найменування  творчої  одиниці
(залиште  необхідне):

Поет____________  
Соліст___________
Дует____________
Тріо_____________
Гурт  ____________  (із  зазначенням  кількості  осіб)

Жанр,  у  якому  берете  участь  у  Фестивалі
(залиште  необхідне):

_______авторська  поезія  про  кохання
_______авторська  пісня  про  кохання
_______авторська  любовно-еротична  поезія

Репертуар,  що  представляєте  на  Фестивалі
(з  розрахунком  загального  часу  виступу  до  10  хвилин)  
_______________________________________________
_______________________________________________
_______________________________________________
_______________________________________________
_______________________________________________
[i]
*  Для  участі  в  конкурсі  автор  до  АНКЕТИ-ЗАЯВИ  додає  файли  з  конкурсними  творами  та  зі  своїм  фото  і  короткою  біографічною  інформацією  про  себе  згідно  з  розділом  ІІІ  даного  Положення.  [/i]



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671820
рубрика: Анонс, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2016


З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ, КОХАНА! (Дружині Ользі) .

Одвічним  травнем  чуюся  з  тобою,
Бузкова  бездоганносте  єдина;
Життя  моє  і  серця  половина…
Народжена  для  мене  ти  весною.

У  погляді  твоїм  –  безкрає  небо
Й  безодні  невимовна  таємниця;
Жагучі  ночі  в  зоряних  зіницях…
В  очах  твоїх  так  сонячно  і  тепло.

Вростаю  у  твою  весняну  ніжність  –
Усім  єством  та  спраглими  вустами.
Без  тебе  травнем  бути  перестану…
В  тобі  одній    моя  весни  безмежність.

З  ЛЮБОʼЮ,  ТВІЙ  РОМАН.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665203
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.05.2016


БУЗКОВЕ…

Бузкова  музика.  
Весни  бузкова  муза.
Оркестрами  суцвіття  в  дощ  і  вітер…
Барвисто  диригує  ними  квітень…
Палітра  запахів  
бузку  
в  розквітлих  
дозах.


Відтінків  дивних  
фіолет,  бордо  на  кронах
Та  пінно-біле  шумовиння  -  квіти,
В  яких  би  по-весняному  хмеліти:
Дощем  і  вітром  
обіймати  
ніжні  
грона.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662979
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.04.2016


Світлій пам‘яті Михайла ГЕРЦА присвячується…

На  сакуру  й  магнолію  одквітлі
Крізь  призму  смутку  й  радості  дививсь...
Сьогодні  дихав  я  Твоїм  повітрям,
Зринаючи  думками  в  Твою  вись.

На  березі  Латориці  спинившись,
Душі  і  серця  спрагу  тамував.
Крізь  їхню  призму  там  себе  залишив...
В  піснях  Твоїх  живі  мої  слова.

Припав  свічею  пам‘яті  в  молитві  -
До  місця,  де  твій  спокій  на  землі,
Паланок  замок  в  горизонту  свиті
Звідкіль  так  ясно  бачиться  Тобі.

Як  сакуру  й  магнолію  одквітлі
У  буйний  цвіт  вбиратиме  весна,
Так  само  у  Твоїх  пісень  палітрі  -
Про  Тебе  пам‘ять  вічна  і  ясна.

(22.  04.  2016  р.  м.  Мукачево)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661728
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.04.2016


ЗАСПІВАЙ МИ…

Заспівай  ми  так  солодко  й  ніжно...  
Лиш  ти  так  вмієш.
З  твоїх  уст  є  цілющою  пісня  -
Лікує  душу.
І  на  серці  так  робиться  втішно.
Моя  ти,  мріє,
Сокровенна.  Повір  ми,  не  пізно...
Журливу  тишу
Розгойдай  і  розвій  мою  смуту:
Студені  думи.
Розчини  ня  усього  в  тім  співі:
У  вуст  багрянці.
Зажени  мою  пам‘ять-покуту
У  скрипки  струни,
В  ніжні  дотики  спраглі  й  умілі.
Вже  смик  у  танці.
Одигезде,  красуне,  у  тайстрі
Ще  маю  бубна.  
В  нім,  чи  чуєш,  зозулько,  як  б‘ється
Моє  серденько?..
Бач,  голубка  і  голуб  на  вістрі,
На  ґражді  з  дуба  –
Дзьоб  до  дзьобика?  Поцілуймося  
Й  ми,  рідненька.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659481
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2016


ЗАХОВАЙ НЯ…

Заховай  ня  у  ночі  глибоких  зіниць
І  свого  волосся  –  
Від  злих  поглядів,  наче  холодних  в‘язниць,
Заки  твій  ще  досі...

Як  набридну  ті,  просто  ми  скажеш  про  це.
Не  лукав,  не  жєлуй!..
Бо  я  гуцул  на  пів,  у  руці  з  топірцем:
Не  боюсь  жіливи.

Просто  люблю  тя  ніжно,  травнева  моя
Бойківчанко!  Чуєш  –  
Між  душевних  тривог  чутно  спів  солов‘я?
Коли  ти  цілуєш...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2016


…два пів"яблука…

Теплом  пронизаний,
Зігрітий  холодом...
Життя  сюрпизами  -
Душа  розколота
На  два  пів"яблука,
Із  древа  вічності.
В  саду,  де  я  блукав
У  листі  юності,
У  цвіті  зрілості  -
Вітрами  змінними.
Роки  поривчасті
Плодами  спілими
У  травах  осені  -
Згубили  молодість.
Підняв  хто?  
Й  досі  -  ні...
Згорають  в  холоді...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657263
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.04.2016


МОЇ СНИ У ВЕСНИ…

Ти  візьми  мої  сни  у  весни  –  первоцвітово-білі,
І  засни  на  мені,  руку-сонце  поклавши  на  груди.
Із  долоні  твоєї  тепло  розпроміниться,  в  тілі
Розтопивши  скресаючу  з  грудня  розлуку-отруту.

Розіллюся  в  тобі  березневим  прощальним  акордом
І  у  лоні,  зігрітий,  розквітну  по-новому  й  знову
Королем  ти  назвеш  мене  –  вічного,  в  долі,  мілорда.
Роси  в  травах  шовкових  співатимуть  нам  колискову.

На  світанні  ранкова  зоря  перестала  горіти…
Чи  наснилась  мені  ти,  чи  була  насправді  зі  мною?
На  самотньо-холодному  ложі  зими  білі  квіти  –
Зігрівають  у  снах  й  досі  пахнуть  твоєю  весною.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655626
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.03.2016


Я ЗНАЮ, ЩО ПРИЙДЕШ…

Проталини  снігів
Стелю  до  ніг  твоїх,
Вже  полонини  гір
Втомилися  чекати…
Ще  заспаних  лісів
Переступи  поріг  –
Неси  між  віти  спів,
Зодінь  в  зелені  шати…

Ключами  журавлів
Ти  небо  відімкни
І  шепотом  зела
Заговори  до  сонця.
Теплом  своїх  вітрів
Відкрий  сторінки  книг
Із  написом  «весна»…
Розвій  зимовий  сон  цей.

Я  знаю,  що  прийдеш
До  березня  свого,
Здолавши  сотні  тиш
Холодного  мовчання.
Вже  на  одній  із  меж
До  обрію  мого:
Тремтиш,  гориш,  болиш  –
Поривами  кохання.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2016


ЖІНКА – ВЕСНА

Весна,  як  Жінка,  
Жінка,  як  весна:
Така  ж  затаєна  і  ніжно  чарівлива.
В  Її  очах  ясних  немає  дна;      
По-березневому  у  поглядах  мінлива…

Весна,  як  Жінка,  
Жінка,  як  весна:
Цнотлива  брунька  і,  немов  розквітла  слива…
Любові  тиша  й  пісня  голосна
Кохання  вічного  –  у  ній!  Сумна  й  щаслива…

Весна,  як  Жінка,  
Жінка,  як  весна:
Трава  шовкова…  А  бува,  травнева  злива…
Медові  мрії,  на  її  вустах,
Ми,  пригубивши,  мов  торкаємося  дива.

Весна,  як  Жінка,  
Жінка,  як  весна…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652681
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2016


06. 03 / Паперове Щастя 5/ арт-вечір / FRAGOLINI

Друзі!  Всіх  щиро  запрошуємо  на  цю  благодійну  арт-вечірку!
Ми  з  Олею  теж  маємо  за  честь  брати  участь  у  цій  добрій  справі.
Приходьте  та  відчуйте  належний  рівень  проведення  такого  роду  заходів,  а  саме  головне  -  долучіться  до  порятунку  життя  дитини.  
Всіх  Вас  чекаємо,  щоб  подарувати  Вам  гарний  настрій  і  незабутній  вечір  поезії,  музики  та  пісні.
До  зустрічі!!!

Тож  у  неділю,  06.03  у  ресторані-піцерії  FRAGOLINI  відбудеться  перша  у  новому  році  арт-вечірка  в  рамках  проекту  \"Паперове  щастя\",  за  організацією  одноіменної  спілки.

На  вас  чекає:
-  вишукана  та  по-весняному  тепла  атмосфера;
-  прониклива  та  чуттєва  поезія  від  молодих  та  зрілих  літераторів  Прикарпаття  та  інших  мальовничих  куточків  нашої  країни;  
-  також  вас  потішать  своїми  талановитим  співом  виняткові  та  непересічні  музиканти;  
-і,  звісно,  доречні  до  теми  короткометражні  фільми

ВХІД  ВІЛЬНИЙ!  але,  діє  \"правило  однієї  кави\"!  постевтесь,  будь  ласка,  з  розумінням  та  серйозністю  до  цього  правила!  В  даному  закладі  дуже  смачна  кухня  :)

Кошти  зібрані  з  даного  вечора  підуть  на  лікування  маленькій  дівчинці  Веронічці  Данилюк,  яка  потребує  серйозного  лікування  за  кордоном.  Деталі  тут:  
http://vk.com/club113992804

Для  замовлення  столиків  звертайтесь:
+38(050)888-48-46;
+380(960)77-74-22;

Чекаємо  з  нетерпінням  :)

Початок  о  17:00

Івано-Франківськ
Бульвар  Південний  21
Месце  проведення:  Ресторан-Піцерія  "FRAGOLINI",  Південний  бул.  21

Офіційна  зустріч  у  ВК:  https://vk.com/event111781287
Офіційна  спільнота  організатора:  https://vk.com/paperove.w4astja

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648311
рубрика: Анонс, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2016


Із вуст годівниці…

Безпечнішим  є  поцілунок
Від  вуст,  у  теплі  яких  менше  «Іуди»…
Та  прихисток  чи  порятунок,
В  обіймах,  обличчя  поклавши  на  груди,
Шукає  людина…  А  люди,
Не  всі,  та  багато,  несуть  в  собі  трунок.
Добро  піддається  облудам  –
Леліє  змію,  мов  душі  візерунок…

У  погляді  –  Півночі  вітер…
У  ночах-зіницях  списи,  наче  спиці:
Вивʹязують  петлями  літер
Мовчання  –  жаління  із  вуст  годівниці.
А  совість  лежить  на  полиці  –
Забута,  покинута,  зжита  зі  світу…
Ледь  жевріє  щось  у  темниці.
То  промінь  любові  у  серденьку  світить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648064
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.03.2016


Коли вона була…

Коли  вона  була  зимою,
Він  був  снігом.
Казав:  «Так  добре  із  тобою  –
Біло-біло…»
На  тих  розгорнутих  сувоях
Ніжне  тіло,
Мов  оксамитом,  наче  в  зорях  –
Пломеніло…

Коли  вона  була  весною,
Первоцвітом
Горів  у  ній  він  і  струною
В  зелен-вітах  –
Пташиним  співом  над  водою
Кликав  літо,
Де  був  і  сонцем  і  грозою
В  її  квітах.

Коли  вона  була,  як  осінь,
То  він  листя
Із  її  тіла  та  волосся
Вітру  свистом  –
Зривав  поривами  в  знемозі…
І  над  містом  –
Чекав  пори  нових  емоцій
Падолистом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2016


Острів ніжно-stay…

На  вістрі  жагучих
емоцій
Тонка  розірвалась
межа.
Тіла  у  солодкій
знемозі  –
По  лезу  кохання
ножа
Ковзнули,  проливши
у  простір
Утіх  перламутровий
фреш…
Ті  хвилі  несли  їх
на  острів,
Що  є  найніжніших
пожеж.
На  острові  берег
любові  –
На  відстані  ніжно-
stay  двох:
Де  свідками  місяць
і  зорі,
Де  він  і  вона  й  більш
ніхто.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646830
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 25.02.2016


ХОЧУ…

Квітуй  весною  у  мені,
Відчути  дай  палітру
Любові  ніжних  кольорів,
Із  Півдня  
подих  
вітру.

Кохання  повінню  в  мені
Вируй  аж  до  світання
Виходь  за  межі  берегів
Свого...,  
мого  
бажання.

І  наші  тіні  на  стіні
У  спальні,  хай  щоночі  –
Завжди  зливаються  в  однім
Сплетінні  
наших  
«Хочу…»

Заснемо?...  Навіть  уві  сні
Потраплю  я  під  зливу
Цілунків  ніжної  весни  –
Твоїх  
цілунків,  
мила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646751
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 25.02.2016


ВРОСТАЛИ…

Вростали  одне  в  одного:
вустами,
долонями,
обіймами…
Весна  –
у  їхній  спальні  ставила
виставу
і  тісно
пульсувала  у
єствах.

Повітря  сцени  було  їм
замало…
На  волю
виривалися
серця.
Жага  кохати  полумʹям
палала…
Одежа
розривалась
по  рубцях.

Їх  тінями  горіли  голі  
стіни.
Багріла  навіть  
місяця  
повня.
Кохання  крил  палаючі  
пірʹїни
їх  віднесли  
у  вир  
нового  дня.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646578
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.02.2016


Послушний невільник…

Розвітрюй  мене,  вітрогривая
Діво,
Направо  й  наліво…
Занурюй  чуттєво  у  пестощі
Тіла,
Де  ягідка  зріє:
Багріє,  росою  умитая,
Спіє,
Мов  яблуко  Єви  –
Спокусою  вабить,  пробуджує
Змія
На  тілі  моєму.
Розвітрюй  мене,  вітрогривеє
Диво,
І  швидко  й  повільно.
В  солодкім  полоні  твоєму  я,
Діво,
Послушний  невільник…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645957
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 22.02.2016


ЇЇ ГОЛОС…

Її  голос  мене
розчиняв  у  собі
рівномірно,
А  в  мені  вибухав
і  горів,  наче  прагнув
спалити.
Тіла  кожна  клітина
була  так  по-справжньому
вірна
Її  голосу
кожному  звуку  –
по  вінця
налита…

І  торкались
відлуння-вібрації
зон  ерогенних.
Розтікалися
венами-ріками
хвилі  жагучі.
Ніжні  лоскіт  і  трепет,
водночас,
тих  ноток  пісенних  –
У  мені  викликали
бажання
уже
неминучі.

Весь  мій  внутрішній  світ
вібрував
унісонно  мелізмам;
Камертонив,  тонув
і  зринав  у  захмарне
шаленство.
Відчував  її  всю,
знемагав
та  благав  її  слізно  –
Ще  і  ще  заспівати
на  біс
досягнути
блаженства.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645938
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 22.02.2016


Прощання…

В  його  сумних  очах
Кохання  і  прощання  -
Горять  вогнями  спогадів...Тримав
ЇЇ  в  своїх  руках
І  знав,  ця  мить  остання:
Надії  на  повернення  катма.

У  погляді  її  -
Примари  сподівання
Із  невимовним  відчаєм  "ЛЮБЛЮ!"
Струмки  гарячих  сліз
Й  пульсуючі  страждання  -
Тривожний  танець  під  прощальний  блюз.

В  замках  зімкнутих  рук  -
Ключі-синиці  щастя
Собі  мовчать  минулого  теплом.
Сердець  їх  перестук
Відлунням  у  зап"ястях  -
Одним  тріпоче  зраненим  крилом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2016


МИ…

Із  безодні  зелених  очей
напиваюсь  чар-зіллям
І  по  венах  весною  тече
почуття-божевілля…
Скільки  днів,  а  ще  більше  ночей
Ми  із  нею,  мов  гілля
Того  дерева  зрад  і  прощень,
Що  росте  від  весілля…

І  між  нами  сьогодні  думки,
Наче  дотики  тиші…
Та  спокуси  чужої  руки
Навіть  сліду  не  лишать…
Всі  зачинені  замки.  Замки  –
Нерозгадані  вірші,
Із  осінніх  пожеж  сторінки,
Вже  яких  не  напишуть.

Бо  спекотні  літа  наших  тіл;
І  скресає  снігами
Ця  зима,  як  і  всі.  Й  заметіль
Повна  сонце-вітрами…
Наша  постіль  –  і  сіль,  і  ваніль,
Ми  на  ній…  Ми,  як  рани  –
Відчуваємо  радість  і  біль,
І  блукаємо  снами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644367
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2016


ТВОРЧИЙ ВЕЧІР

         Калуська  музична  школа  щиро  запрошує  на  [b]ТВОРЧИЙ  ВЕЧІР  поета-пісняра  з  Івано-Франківська  -  Романа  Бойчука[b][/b][/b].  Пісні  автора  виконуватимуть  учні  музичної  школи  та  гості...

         Творчий  вечір  заплановано  на  [b]16.03.2016  р.  о  17:00  год.  [/b]
[b]в  Калуській  дитячій  музичній  школі,  що  знаходиться  за  адресою:  
вул.  С.  Бандери,  11,  м.  Калуш.[/b]

       [i]  Не  пропустіть  незабутній  вечір  СЛОВА,  МУЗИКИ  та  ПІСНІ.
         Організатор  та  ведуча  заходу  -  Олеся  Франко.[/i]

         

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643976
рубрика: Анонс, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2016


ШЕПОЧУ ЛЮБОВ

На  відстані  подиху  я  
у  зіницях  огнистих
Коханої  бачу  
у  хмари  огорнуту  душу.
І  груди  наповнюю  
маревом  ночі  імлистим,
Вслухаюся  серцем  
в  кохання  зодягнену  тишу.

Торкаюсь  рукою  –  
смакую  ту  трепетну  ніжність,
Котра  розквітає  
у  тілі  моєму  весною.  
І,  наче  водою,  
всі  зими  мої  білосніжні,
Мене  покидають,
Коли  вона  поруч  зі  мною.

Себе  розчиняю  
в  горнилі  коханих  обіймів,
Цілую  вуста  і  
пробуджую  літо  спекотне…
Кохання  пером  я  на  тілі,  
мов  аркуші  білім  –
Шепочу  любов,  наче  вперше,  
насправді  вже  вкотре.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643965
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.02.2016


РОЖЕВЕ МОРЕ

Вона  почувалася  вільною
в  ніжних  обіймах;
Тремтіла,  горіла  зорею
у  лоні  нічному:
Тамуючи  спрагу  жаги,
заховавши  свій  сором,
Схрестила  вуста  із  губами
в  цілунках  повільних...

Рожевого  моря  перлина
в  солодких  судомах  -
Себе  віддавала  
її  берегам  ненаситним.
А  їх  і  не  треба  було  
про  це  навіть  просити.
Бо  надто  приємною  була  
для  неї  ця  втома...

І  повнилась  зойками  чайок
їх  аура  ночі;
Пелюстки  тонули
в  шаленому  мареві  моря.
Тіла  їхні  щастям  тремтіли
у  відповідь  зорям...
Фантазії  тліли-мутніли
в  зіницях  дівочих.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642571
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.02.2016


…на рідній землі…

Світанок-митець  розгорнув  горизонти-пастелі,
Зірвавши  із  куполу  неба  нічне  полотно.
На  Сході  кривавих  відтінків  його  акварелі  -
Торкаються  погляду  губ  смертоносним  вином.

У  скронях,  давно  посивілих,  землі-України  –
Пульсуючий  біль,  а  у  серці  одвічний  вогонь.
На  тризубі  воля  розіпнута...  Доля  в  руїнах...
Свободи  меча  рукоять  випікає  долонь...

Вже  звикла  приймати  на  себе  отруєні  стріли
Від  ворога-зрадника-змія  на  рідній  землі...
Та  тільки  душа,  вишиванкою,  сповнена  віри  –
Загоює  рани  на  тілі  стражденнім  її.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642436
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 09.02.2016


Співав її піснею…

Співав  її  піснею
В  тиші  нестерпно-дзвінкій…
А  нічкою  пізньою,
Серед  зірок,  їй  одній,
Чуттєвими  віршами
З  вічністю  в  слові  «любов»  -
Різнився  між  іншими,
Поглядом  хто  не  дійшов,
І  втратив  хто  віру  вже
У  почуття  неземне.
Та  той,  хто  так  вирішив  –
Губить  когось  і  себе.
І  з  кожною  дозою
В  ньому  її  силует  -
Натхненною  музою…
Він  же  для  неї  –  поет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2016


Живіть…

Не  ховайте  дУші  за  плямами
Та  серця  вийміть  з-під  каміння.
І  думками  годі  вже  п"яними  -
Залишатися  в  стані  тління...

Ви  руками  начебто  крилами  -
Над  рутиною  повсякдення
Вознесіться!  Живіть  поривами
Миті  кожної.  Сійте  зерна!...

І  хай  навіть  не  вами  зібрані
Будуть  істин  жнива  з  корінням.
Пам"ятайте,  є  Небом  обрані  -
Ті,  хто  сіють  для  вас  насіння.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641305
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.02.2016


ФАНТАЗІЇ…

Фантазії  ночі  -  у  сяйві  її  зірниць;
На  ложі  шовковому  -  в  місячних  переливах.
А  шовку  фантазії  -  в  ковзанні  тіл  чутливих,
З  очима  жагою  повних  по  вінця  зіниць.

В  гарячому  диханні,  в  шерхлості  спраглих  вуст  -
Відверті  фантазії,  пристрасті  божевілля...
Дерева  з  корінням  із  вітами  у  сплетіннях  -
В  нестримних  поривах  фантазії  двох  спокус.

Фантазії,  ставши  сном-попелом  від  бажань,
Сягають  незримого  й  тануть  у  ейфорії.
І  кожна  з  них  трепетно  десь  між  зірниць  зоріє,
В  єствах  залишивши  преніжно-солодку  грань.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640563
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.02.2016


ПОЕЗІЯ ТИШІ

Навчи  мене  слухати  тишу,
Тобі  в  унісон  помовчати...

Хай  вітер  поезію  пише  -
У  дерева  листяних  чатах;
Хай  віє  поезія  квітів  -
Букетом  п"янких  ароматів;
Вплітається  віршем  у  віти
Мереживо  сонячних  квантів.
Поезія  ніжності  наша  -
В  торканнях  чуттєвих,  пір"їнних...

Мовчанням  хай  повниться  чаша...
Поезія  тиші  -  у  мріях.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2016


Вустами припав…

Вустами  припав
До  роси  ніжних  трав...
Пелюстки  кохав  шовкові.
Чуттєвими  "па"
Прогиналась  трава,
Мої  обіймала  скроні.

Туман,  мов  шаман  -
Розливав  свій  дурман
І  нас  огортав  парою.
Кохання  вулкан
Твій  гойдав  океан,
Пульсуючи  під  корою.

Палав  і  згорав
Серед  магії  трав
І  з  попелу  птахом  знову  -
Злітав,  де  зоря
Колискову  вітрам
Співає  свою  казкову.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639212
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.01.2016


Поезія ночі

Поезію  вітром  шепочу  в  її  волоссі,
Що  кольору  свіжозвареного  какао.
Вриваюся  іноді  так  я  до  неї  в  гості.
Але  мені  завжди  мало  її,  так  мало…

Поезію  ночі  читаю  в  її  зіницях,
Пірнаю  у  них  і  пʹю,  мов  гарячу  каву.
І  погляд  коханих  очей  мені  часто  сниться.
Чи  сниться  моя  поезія  їй  –  цікаво?

Поезія  щастя  –  це  бути  в  її  обіймах,
Вслухатися  в  перестуки  сердець  і  знати,
В  любові  і  віршах  –  ніколи  не  бути  війнам.
Поезія  –  значить  жити  і  не  вмирати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638705
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2016


ЗАЧЕКАЙ, ЗУПИНИСЯ, НЕ ЙДИ…

Зачекай,  зупинися,  не  йди,  
Залишись.
У  цій  тиші  удвох  –  я  і  ти,
Як  колись.
Памʹятаєш,  так  само  за  руки
Ми  ховали  себе  від  розлуки…
А  сьогодні  між  нами  сніги;
Сніг  потрапив  у  наші  сліди…
Промовляла  до  мене,  я  слухав...
А  сьогодні  із  вуст  ані  звуку
І  немає  між  нами  весни…
І  немає  весни.

Зачекай,  зупинися,  не  йди,  
Озирнись.
Те,  в  що  вірили  й  мріяли  ми  –
Не  збулось.
Бути  разом  останні  надії
Замели  наших  душ  сніговії
І  уже  не  діждатись  весни.
Усі  весни  –  тепер  тільки  сни.
У  постелі  холодній  і  білій
Щастя  й  радість  моя  ти  і  біль  мій  –
Ти  до  мене  приходиш  у  сни,
Де  немає  весни.

Зачекай,  зупинися,  не  йди,  
Подивись:
Ти  у  вічі  мої  зазирни
І  у  вись
Злетимо  ми,  здіймаючи  руки…
В  тиші  наших  сердець  перестуки
Розтопили  замети  зими,
Щоби  знову  повірили  ми  -
У  весну  почуттів  без  розлуки,
Де  кохання  солодкого  муки...
Там  пʹянких  ароматів  сади
І  любові  плоди.  

Там  весна  почуттів  без  розлуки,
І  кохання  солодкого  муки,
Там  пʹянких  ароматів  сади
І  любові  плоди.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636237
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 16.01.2016


Твій дотик…

Сніговії  у  серці,
В  душі  заметілі  -
Постійні.
У  бажань  картотеці
Лиш  аркуші  білі,
Мов  сніг.
Та  немов  би  зі  спецій
Твій  дотик  на  тілі
І  тіні  -
У  пожеж  небезпеці...
Ми  танули  й  тліли
У  грі...
Нами  зіграні  ролі
Вогню  королеви
І  лева.
Ти  зірвала  паролі,
Мов  одіж  із  мене
В  цю  ніч.
Мерехтіли  нам  зорі...
Єствами  шалено-
Огненно  -
Ми  в  обіймах  любові
Тремтіли  блаженно,
Між  свіч.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635399
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.01.2016


ЗІРОНЬКА З НЕБА… (Музика - Зафара Саідова (Узбекістан) )

П-в  –  1:
Зіронька  з  неба  ясно  сяє,
В  серці  сопілочка  виграє.
Наше  кохання  горить-палає,
Пісня  дзвінка  лунає.
[i]Зіронька  з  неба  ясно  сяє,
В  серці  сопілочка  виграє.
Наше  кохання  горить-палає,
Пісня  дзвінка  лунає.[/i]

І.
Віднайшов  я  зірку
З  іменем  твоїм,
З  вечора  й  до  ранку  -
Буде  мені  світити.
Виграє  сопілка
В  серденьку  моїм.
Трепетно  і  палко
Буду  тебе  любити.

П-в  –  1:
Зіронька  з  неба  ясно  сяє,
В  серці  сопілочка  виграє.
Наше  кохання  горить-палає,
Пісня  дзвінка  лунає.
[i]Зіронька  з  неба  ясно  сяє,
В  серці  сопілочка  виграє.
Наше  кохання  горить-палає,
Пісня  дзвінка  лунає.[/i]

П-в  –  2:
І  довкола  так
Ясно-зоряно.  
Щастям  сповнені  -
Ти  і  я.
Перевеслами
Наші  долі  дві:
Небо  зоряне
І  земля.

Віднайшов  я  зірку
З  іменем  твоїм,
З  вечора  й  до  ранку  -
Буде  мені  світити...

П-в  –  1:
Зіронька  з  неба  ясно  сяє,
В  серці  сопілочка  виграє.
Наше  кохання  горить-палає,
Пісня  дзвінка  лунає.
[i]Зіронька  з  неба  ясно  сяє,
В  серці  сопілочка  виграє.
Наше  кохання  горить-палає,
Пісня  дзвінка  лунає.[/i]

ІІ.
Безліч  зір  на  небі
Та  твоя  одна  -
Дивиться  на  мене
Ніжна  й  чарівна.
Музика  сопілки
Серце  зігріва.
І  співає  дзвінко
Радісна  душа.

П-в  –  1:
Зіронька  з  неба  ясно  сяє,
В  серці  сопілочка  виграє.
Наше  кохання  горить-палає,
Пісня  дзвінка  лунає.
[i]Зіронька  з  неба  ясно  сяє,
В  серці  сопілочка  виграє.
Наше  кохання  горить-палає,
Пісня  дзвінка  лунає.[/i]

Віднайшов  на  небі  зіроньку
З  іменем  твоїм...

П-в  –  1:
Зіронька  з  неба  ясно  сяє,
В  серці  сопілочка  виграє.
Наше  кохання  горить-палає,
Пісня  дзвінка  лунає.
[i]Зіронька  з  неба  ясно  сяє,
В  серці  сопілочка  виграє.
Наше  кохання  горить-палає,
Пісня  дзвінка  лунає.[/i]

П-в  –  2:
І  довкола  так
Ясно-зоряно.  
Щастям  сповнені  -
Ти  і  я
Перевеслами
Наші  долі  дві:
Небо  зоряне
І  земля.

Віднайшов  я  зірку
З  іменем  твоїм,
З  вечора  й  до  ранку  -
Буде  мені  світити...

П-в  –  1:
Зіронька  з  неба  ясно  сяє,
В  серці  сопілочка  виграє.
Наше  кохання  горить-палає,
Пісня  дзвінка  лунає.
[i]Зіронька  з  неба  ясно  сяє,
В  серці  сопілочка  виграє.
Наше  кохання  горить-палає,
Пісня  дзвінка  лунає.[/i]

ІІІ  (І).
Віднайшов  я  зірку
З  іменем  твоїм,
З  вечора  й  до  ранку  -
Буде  мені  світити.
Виграє  сопілка
В  серденьку  моїм.
Трепетно  і  палко
Буду  тебе  любити.

П-в  –  1:
Зіронька  з  неба  ясно  сяє,
В  серці  сопілочка  виграє.
Наше  кохання  горить-палає,
Пісня  дзвінка  лунає.
[i]Зіронька  з  неба  ясно  сяє,
В  серці  сопілочка  виграє.
Наше  кохання  горить-палає,
Пісня  дзвінка  лунає.[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635159
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2016


На землю падав сніг…

[i]Одинокою  матір  чується,
Самотою  слізьми  вмивається,
Коли  рідний  син  відвертається...[/i]


На  землю  падав  сніг
Так  тихо  й  невагомо
І  ти  його  сліди  -
Губила  крізь  вікно.

Приходила  у  сни
До  нього,  як  додому;
В  думок  його  сади  -
Вливалася  вином...

Ти  вірила  у  ніч:
В  її  чарівну  силу.
Леліяла,  несла
Йому  свою  любов.

Його  зімкнутих  віч
Молитвою  просила  -
Прозріти,  з  джерела
Води  черпнувши  знов.

Вплітався  білий  сніг
У  пасма  посивілі,
І  зморшками  щоки
Гірчила  самота...

Припав  до  ніг  твоїх.
Спізнився...  Ти  ж  простила.
Бо  і  його  роки  -
Снігами  заміта.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634908
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2016


ДОЩИК (Виконує - Софійка Бойко)

[i][b]Слова  -  Романа  Бойчука  
Музика  -  Михайла  Герца
Виконує  -  Софійка  Бойко[/b][/i]

І.  
Дивлюсь  у  віконечко  -
Хмуриться  звисока
Півясного  сонечка,
Половинка  ока:
Із-за  хмарки  мружиться,
Гріє  та  сміється,
Ну  а  небо  журиться,
Так  мені  здається.

Приспів:
Крапа-крапа-крапає
Дощик  із  хмаринки,
В  шибки  стука-стукають
Крапельки-перлинки.
Сонячні  промінчики  -
Зайчиками  скачуть...
І  веселку-райдугу
Я  у  небі  бачу.

ІІ.
Сонне-сонне  сонечко
Хмаркою  накрилось,
Веселкова  райдуга  
В  небі  розчинилась.
Та  недовго  зайчики
Спали-спочивали:
Промінці-стрибайчики
Хмарку  відігнали.

Приспів:
Крапа-крапа-крапає
Дощик  із  хмаринки,
В  шибки  стука-стукають
Крапельки-перлинки.
Сонячні  промінчики  -
Зайчиками  скачуть...
І  веселку-райдугу
Я  у  небі  бачу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630503
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 22.12.2015


Мандри Миколая

Через  поле,  через  гай
Йшов  до  діток  Миколай.

Через  ночі  він  і  дні
Мчав  на  білому  коні.

Ще  катався  на  оленях
Він  у  парках  по  алеях.

Миколайко  на  санчатах
Під"їжджав  під  кожну  хату.

Сів  старенький  на  гринджоли
І  поїхав  у  всі  школи.

Став  Микола  на  дві  лижі  
Й  опинився  у  Парижі.

Взув  Микольцьо  ковзани
Та  й  помчав  хтозна-куди.

Сів  Микола  у  автобус
І  вивчав  уважно  глобус.

Їхав  потягом  старенький,
Аж  під  ним  стогнали  рейки.

Обмотавшись  теплим  пледом,
Їхав  він  велосипедом.

Ще  на  роликах  Микола
Об"їжджав  усе  довкола.

А  місцями  на  планеті
Миколай  гасав  на  скейті.

Вітрокулею  в  корзині  -
Небом  нісся  між  хмарини.

Дирижаблем,  дельтапланом  -
Пропливав  у  висях  плавно.

Морем  плив  і  океаном  -
Кораблем  і  пароплавом.

Плив  іще  човном  підводним,
Не  минав  рибину  жодну.

Сів  Микола  у  літак
І  відчув  польоту  смак.

З  парашутом  зістрибнув,
Ледь  в  повітрі  не  заснув.

Приземлився  на  даху.
Ой  набрався  ж  він  страху!..

Із  мішком  на  плечах  повним
Ліз  Микола  через  комин.

Та  й  у  комині  застряг  -  
Там  стирчав  іржавий  цвях...

І  з  дірявої  торбинки
Вниз  посипались  дарунки  -

Впали  просто  під  ялинку  -
Для  дорослого  й  дитинки.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629933
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 19.12.2015


ЗНАЄШ… (музика та виконання - Володимира СІРОГО)

[i][b]Слова  -  Романа  Бойчука  
Музика  -  Володимира  Сірого
Виконує  -  Володимир  Сірий[/b][/i]

І.
За  мить  
до  весни
я  спинився  й  побачив  –
твої  там
розквітлі  
сліди.
Вони,
наче  сни.
Ну  а  це,  мила,  значить,  –
що  різні  
є  наші  
світи.

Намарне  я  прагнув  зробитися  вітром
Із  теплих  південних  країв;
Впиватись  нектарами  ніжного  цвіту,
Який  не  належить  мені!

Приспів:
Знаєш,
Сніжні  мої  заметілі  –
Вкрили  кригою  наші  тіні.
Доки
спав  я  в  зимовому  сні,
себе  розчинила  ти  в  теплій  весні.

ІІ.
І  все
навкруги
стало  раптом  інакшим…
З  тобою
ми  знову  
на  «Ви».
Несе
нас  ріка
у  своє,  а  не  наше,
життя,  де
немає
зими.

Бажання  свої  записав  на  папері
У  пісні  на  крилах  вітрів!
Схрестились  орбітами  дві  паралелі
З  таких  наших  різних  світів.

Приспів:
Знаєш,
Сніжні  мої  заметілі  –
Вкрили  кригою  наші  тіні.
Доки
спав  я  в  зимовому  сні,
себе  розчинила  ти  в  теплій  весні.

Приспів:
Знаєш,
Сніжні  мої  заметілі  –
Вкрили  кригою  наші  тіні.
Доки
спав  я  в  зимовому  сні,
себе  розчинила  ти  в  теплій  весні.

Знаєш,
Сніжні  мої  заметілі  –
Вкрили  кригою  наші  тіні.
Доки
спав  я  в  зимовому  сні,
себе  розчинила  ти  в  теплій  весні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629624
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 18.12.2015


ІВАНО-ФРАНКІВСЬК НАЙТЕПЛІШИМ Є ВЗИМКУ…

Івано-Франківськ  найтеплішим  є  взимку,
У  світлі  грайливих,  барвистих  гірлянд…
Уздовж  стометрівки  пройдімося,  синку,
На  розі  там  купимо  мамі  троянд.

Весна  у  Франківську  усміхнено-ніжна,
Так,  ніби  сестричка  сміється  вві  сні…
У  білому  цвіті  краса  дивовижна  –
Пелюстя  бруківку  вкриває,  мов  сніг.

А  влітку,  ти  знаєш,  у  місті  спекотно  -
Крізь  бризки  фонтанів  сховаємось  в  тінь.
Морозиво  купимо  сніжно-холодне,
Присядемо  в  парку  на  лавці  он  тій...

А  ти  пам»ятаєш,  як  листя  збирали,
І  плели  із  нього  пухнасті  вінки?
Прийде  скоро  осінь  сюди  золотава…
Мов  листя  злітають  дитинства  роки.

Івано-Франківськ  найтеплішим  є  взимку…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629338
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2015


Знаєш?…

І.
За  мить  
до  весни
я  спинився  й  побачив  –
твої  там
розквітлі  
сліди.
Вони,
наче  сни.
Ну  а  це,  мила,  значить,  –
що  різні  
є  наші  
світи.

Намарне  я  прагнув  зробитися  вітром
Із  теплих  південних  країв;
Впиватись  нектарами  ніжного  цвіту,
Який  не  належить  мені!

Приспів:
Знаєш,
Сніжні  мої  заметілі  –
Вкрили  кригою  наші  тіні.
Доки
спав  я  в  зимовому  сні,
себе  розчинила  ти  в  теплій  весні.

Знаєш,
Сніжні  мої  заметілі  –
Вкрили  кригою  наші  тіні.
Доки
спав  я  в  зимовому  сні,
себе  розчинила  ти  в  теплій  весні.

ІІ.
І  все
навкруги
стало  раптом  інакшим…
З  тобою
ми  знову  
на  «Ви».
Несе
нас  ріка
у  своє,  а  не  наше,
життя,  де
немає
зими.

Бажання  свої  записав  на  папері
У  пісні  на  крилах  вітрів!
Схрестились  орбітами  дві  паралелі
З  таких  наших  різних  світів.

Приспів:
Знаєш,
Сніжні  мої  заметілі  –
Вкрили  кригою  наші  тіні.
Доки
спав  я  в  зимовому  сні,
себе  розчинила  ти  в  теплій  весні.

Знаєш,
Сніжні  мої  заметілі  –
Вкрили  кригою  наші  тіні.
Доки
спав  я  в  зимовому  сні,
себе  розчинила  ти  в  теплій  весні.

Намарне  я  прагнув  зробитися  вітром
Із  теплих  південних  країв;
Впиватись  нектарами  ніжного  цвіту,
Який  не  належить  мені!

Приспів:
Знаєш,
Сніжні  мої  заметілі  –
Вкрили  кригою  наші  тіні.
Доки
спав  я  в  зимовому  сні,
себе  розчинила  ти  в  теплій  весні.

Знаєш,
Сніжні  мої  заметілі  –
Вкрили  кригою  наші  тіні.
Доки
спав  я  в  зимовому  сні,
себе  розчинила  ти  в  теплій  весні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628962
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2015


Восьма осінь (музика та виконання - Володимира СІРОГО)

[i][b]Слова  -  Романа  Бойчука  
Музика  -  Володимира  Сірого
Виконує  -  Володимир  Сірий[/b][/i]

Наших  днів  і  ночей  узбережжя
Й  вісім  миль  океану  життя...-
Острів  щастя  на  ймення  "Подружжя",
Де,  мов  літо,  живуть  почуття.

У  коханні  й  любові  безмежних,
Що,  мов  хвилі  на  березі  мрій  -
У  цілунках  і  поглядах  ніжних
Світ  бажань  ми  малюємо  свій.

Вісім  літ,  вісім  зим,  вісім  весен,
Восьма  осінь  у  гавані  днів...
Ми  -  одного  човна  двоє  весел...
Ми  удвох  наяву  й  уві  сні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627991
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 11.12.2015


ТВОРЧИЙ ВЕЧІР поета-пісняра Романа БОЙЧУКА

Запрошую  провести  вечір  п"ятниці  у  затишній  атмосфері  ліричного  настрою  у  супроводі  музики,  поезії  та  пісні.
Творчий  вечір  збирає  коло  друзів,  знайомих  і  просто  хороших  людей  у  стінах  малого  залу  Філармонії.
Буде  звучати  авторська  поезія.  Буде  багато  пісень  про  Україну.  Будуть  цікаві  виконавці  із  різних  областей  та  з-за  кордону.  А  ще  наймиліші  моменти,  коли  дитячі  і  зовсім  дорослі  пісні  виконуватимуть  дітки.
Приходьте  і  друзів  беріть  із  собою!

[b]Івано-Франківська  Обласна  Філармонія  [/b]
м.  Івано-Франківськ,  вул.  Л.  Курбаса,  3
11.12.2015  р.  поч.  0  17:00  год.
Вхід  вільний!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627272
рубрика: Анонс, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2015


ПРЕЗЕНТАЦІЯ пісенника

"Тепла  зутріч  з  поетом-піснярем  Романом  БОЙЧУКОМ,  в  ході  якої  автор  презентуватиме  своє  друге  творче  дитя  -  пісенник  "СПИНИ  ЦЮ  МИТЬ..."  

Івано-Франківська  обласна  універсальна  наукова  бібліотека  
ім.  Івана  Франка:  
м.  Івано-Франківськ,  вул.  Чорновола,  22  (4-й  поверх)
11.12.2015  р.
поч.  о  14:00  год.

Буде  багато  хороших  людей,  щирих  розмов,  авторських  віршів  та  пісень.

ЛАСКАВО  ПРОШУ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627271
рубрика: Анонс, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2015


ШОКОлад

Ночі  солодкі  й  гіркі,
Немов  шоколад.
Снами-думками  тону  в  них  до  ранку
Й  щораз
Місяць  ясний  та  зірки,
Як  той  рафінад  –  
Гаснуть  у  каві  самотніх  світанків.
Ще  раз
Долі  своїй  дам  я  шанс:
В  єдиний  клубок
Наші  нитки  намотати  витками;
Щоб  час,
Втративши  свій  дисонанс,
Торкнувся  зірок
І  унісоном  світився  між  нами
Й  не  гас.  
Хай  навіть  доля  твоя
З  моєю  не  в  такт,
В  ночах  себе  не  втоплю  і  світанкам
Не  дам
Стерти  пунктирний  вояж
Із  карти  життя.
Весь  шоколад  свій  до  кави  сніданкам
Віддам.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2015


ЯНГОЛЯТА СВЯТОГО МИКОЛАЯ

         У  звичайній  маленькій  сімї  росли  двійко  маленьких  діток:  Євгенко  та  Іринка.  Зимонька  за  вікном  розкидала  лапаті  сніжинки.  Дітки  зачудовано  дивилися  крізь  шибку  і  усміхались.  І  раптом  дівчинка  промовила:
-  Ого,  який  білий  і  пухнастий  сніг!..
-  Ні,  -  заперечив  їй  братик,  -  то  насправді  не  сніг,  а  білі,  пухнасті  пір‘їнки.  –  Іринка  зайшлася  веселим  сміхом.
–  Пір‘їнки?  Що  там  на  хмаринках  сидять  лебеді?
І  тут  у  їхню  розмову  втрутилася  мама.  Вона  пригорнула  дітей  і  сказала:
-  Любі  мої  дітки,  а  чи  знаєте  ви,  що  вже  дуже  скоро  до  нас  із  небес  на  землю  прийде  Святий  Миколай?
-  Правда?  –  радісно  перепитала  Іринка.  А  оченята  Євгенка  аж  засяяли  від  почутого.  Вони  обоє  добре  знають,  що  та  ніч,  коли  ходить  по  землі  Святий  Миколай,  чарівна.  І  коли  вони  прокинуться  вранці,  то  їх  неодмінно,  чи  то  під  подушками,  чи  просто  в  ліжечках,  чекатимуть  омріяні  подарунки.  А  ще  солодощі  та  запашні  мандаринки.  Бо  ж  як  без  них?  Запах  мандаринок  першим  прокрадається  до  носиків  малечі  і,  лоскочачи  їх,  будить  зі  сну.
-  Ура!  –  раптом  вигукнув  братик  Євгенко.  –  Іринко,  давай  з  тобою  напишемо  листи  до  Святого  Миколая!
-  Умм..  –  скривило  губки  маленьке  дівча.  –  Я  ж  не  умію  писати.
-  Не  хвилюйся,  донечко,  -  заспокоїла  Іринку  мама.  –  До  наступного  року  ти  вже  знатимеш  гарненько  всі  літери  і  зможеш  з  них  складати  слова.  Зі  слів  речення.  І  вже  сама  зумієш  написати  Святому  Миколаю  листа.  Ти  просто  ще  маленька.  Повір,  таких,  як  ти,  дуже  багато.
-  А  є  ще  такі  малесенькі  -  малесенькі  дітки,  котрі  навіть  не  вміють  говорити.  –  продовжила  Іринка.
-  Так,  є,  –  усміхнулась  мама.  –  Тому  ти  свого  листа  до  Святого  Миколая  намалюєш!
-  Точно!  –  вигукнув  піднесено  Євгенчик.  -  Ти  просто  намалюєш  свої  бажання.  А  я  намалюю  і  ще  й  напишу.  Бо  ж  я  старший  .  І  вмію  складати  букви  у  слова.  Правда,  мамо?  –  сяючим  поглядом  запитував  маму  малий.
-  Аякже,  правда!  А  поки  ви  будете  малювати  та  писати  свої  листи,  я  розповім  вам  про  помічників  Святого  Миколая.
-  Про  Ангеликів?  –  перепитав  упевнено  Євгенко,  дістаючи  кольорові  олівці  та  аркуші  білого,  як  сніг,  паперу.
-  Саме  так,  про  Ангеликів.  А  звідки  ти  знаєш?  –  поцікавилась  мати.
-  Нам  вихователька  в  садочку  казала…
-  І  нам  казала  наша  вихователька.  –  додала  своє  Іринка.  –  А  ще  ми  малювали  Ангеликів.  Але  я  свого  Ангелика  забула  у  шафці  в  садочку.  –Іринка  вдала,  що  засмутилась  і  скривила  свої  маленькі  губки.  Але  одразу  весело  продовжила  :  -  О,  я  придумала!  Намалюю  ляльку.  Хочу,  щоб  таку  мені  приніс  Миколай.  І  домалюю  їй  крила.  І  буде  вона  Ангеликом.
-  Чудова  ідея!  -  сказала  мама.  -  Які  ж  ви  у  мене  розумники.  Отож  слухайте.  У  кожного  з  нас  є  свій  Ангел-охоронець…
-  І  навіть  у  татка?  –  перепитала  донечка.
-  Так,  у  татка  теж  є  свій  Ангел-охоронець.
-  Дивно,  -  раптом  промовила  дівчинка.-  А  я  чомусь  думала,  що  у  мене,  у  Євгенка  і  у  тебе,  мамо,  один  Ангел-охоронець.  Це  —тато.  Матуся  розчулено  посміхнулася  до  Іринки  і  сказала:
-  Так,  звісно,  татко  нас  любить  і  охороняє  від  усього  злого.  Та  у  кожного  з  нас  є  ще  свій  невидимий  Ангел-охоронець.  Так-так.  Ми  його  не  бачимо.  Він  пильнує  за  нами  з  небес  і  завжди  оберігає  нас  від  усякого  лихого.  І  кожен  із  цих  Ангелів  служить  Святому  Миколаю.
-  Як  служить,  мамо?  –  нетерпляче  запитав  Євгенко.  Відвівши  свій  пильний  погляд  від  свого  аркуша,  на  котрму  вже  були  намальовані  контури  машинки.
І  мама  продовжила  свою  розповідь:
-  З  давніх-давен  відомо,  що  Святий  Миколай  носить  подарунки  тільки  чемним  діткам.  Але  ж  не  буває  абсолютно  чемних  діток,  правда?  Ось  ви,  наприклад,  не  хотіли  вчора  ввечері  збирати  іграшки.  Як  ви  гадаєте,  це  було  чемним  з  вашого  боку?
-  Ні!–  сказали  дітки,  сором‘язливо  опустивши  додолу  свої  зіркаті  оченята.
-  То  значить,  Миколайко  до  нас  не  прийде?  І  ніяких  подарунків  нам  не  буде?  –  Засмучено,  і  ледь  не  плачучи,  запитала  Іринка.
-  Чому  ж?  –  спокійним  голосом  спитала  мама.  –  Сьогодні  ви  ті  іграшки  зібрали.  А  ще  з‘їли  гарненько  все,  що  я  вам  дала  на  вечерю.Я  сказала,  що  ви  у  мене  просто  молодці.  А  це  означає,  любі  мої,  що  ви  сьогодні  були  дуже  чемними.
-  І  Святий  Миколай  до  нас  прийде  і  принесе  нам  подарунки.  –  продовжив  мамину  думку  вголос  Євгенко.
-  Але  це  станеться,  якщо  ви  і  надалі  будете  такими  ж  послушними,  -  зауважила  матуся.-  Бо  Ангелики  якраз  цілий  рік  записують,  а  потім  підраховують  усі  добрі  і  погані  справи.  У  них  на  кожну  дитину  заведено  по  дві  книжечки.  В  одну  вони  записують  все  хороше,  що  зробила  дитина.  Це  біла  книжка.  У  чорну  книжку  записують  всілякі  непослухи  і  погану  поведінку.
-  Це  так  само,  як  у  Сонька-Дрімка.  Є  дві  парасольки:  чорна  і  біла?  –  спитала  у  мами  Іринка.
-  І  чорну  він  крутить  вночі  над  нечемними  дітками.  І  тоді  їм  нічого  не  сниться.  А  білу  над  чемними  дітками.  І  їм  сняться  гарні  сни.  –  доповнив  Іринчині  слова  розумник-братик.
-  Як  ви  усе  знаєте!  –  сказала  мама  і  додала:  -  Тому  будьте  терплячі  І  зовсім  скоро  ми  дізнаємось  у  якій  книжечці  про  кожного  з  вас  написано  багато-багато.
-  А  що  ще  Ангелики  роблять?  –  раптом  запитав  Євгенко.
-  Ангелики  допомагають  Святому  Миколаю  тієї  чарівної  ночі  рознести  всім  діткам  подарунки.  Адже  самому  Миколаю  не  впоратись  із  цим.  Ніч  надто  коротка,  а  діток  так  багато…
Заслухані  діти  хутко  взялися  домальовувати  та  дописувати  свої  листи  Святому.  А  коли  завершили,  то  притулили  свої  малюночки  до  грудей,  а  потім  поклали  на  підвіконня.  Того  вечора  дітки  були  по-особливому  чемними.  Звично  навколішках  помолилися,  кожен  до  свого  Ангела-охоронця:
«Ангелику  мій,  все  при  мені  стій,
Рано,  ввечір,  вдень,  вночі  –  будь  мені  у  помочі.»
 
         Вони  солодко  спали.  Уві  сні  посміхались,  бо  над  їхніми  головами  Сонько-дрімко  крутив  свої  білі  парасольки  із  барвисто-казковими  снами.  А  коли  вранішнє  сонечко  торкнулося  їх  рум‘яних  щік,  дітки  швиденько  гайнули  до  підвіконня,  на  котрому  вчора  залишили  свої  листи  до  Святого  Миколая.  На  місці  малюнків-листів  лежали  два  малесенькі,  білі,  пухнасті  завиточки….Пір‘їнки  із  крилець  Янголят  Святого  Миколая.

КІНЕЦЬ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624642
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 28.11.2015


На деревах не листя… (музика та виконання - Марисі ЛАВРИ)

[i][b]Слова  -  Романа  Бойчука  
Музика  -  Марисі  Лаври
Виконує  -  Марися  Лавра[/b][/i]

І.
На  осінніх  деревах  не  листя  насправді,
А  янголів  крила.
В  золотому  кружляють  вони  листопаді.
А  ти  говорила,
Що  ця  осінь  між  нами,  можливо,  остання  –
Для  тебе  й  для  мене…
І  злетів  з  верховіття  наш  янгол  кохання,
Мов  листя  із  клена.

[i]Приспів:
Але  осінь,  насправді,  у  цьому  не  винна...
Ми  –  єдиного  цілого  дві  половини...
Я  з  опалого  листя  роблю  собі  крила...
Те,  що  зводили  разом  ти  перетворила  –
В  холодні  руїни.  [/i]

ІІ.
То  не  біла  зима  всі  кущі  і  дерева
Снігами  накрила.
Просто  «нас»  вже  нема…  А  можливо  перерва
Між  нас  білокрила?..
Та  розквітне  у  серці  весна  журавлина
І  туга,  мов  крига  –
Сірим  янголом  стане,  розтанувши,  злине,
Розправивши  крила.

[i]Приспів:
Але  осінь,  насправді,  у  цьому  не  винна...
Ми  –  єдиного  цілого  дві  половини...
Я  з  опалого  листя  роблю  собі  крила...
Те,  що  зводили  разом  ти  перетворила  –
В  холодні  руїни.

Приспів:
Але  осінь,  насправді,  у  цьому  не  винна...
Ми  –  єдиного  цілого  дві  половини...
Я  з  опалого  листя  роблю  собі  крила...
Те,  що  зводили  разом  ти  перетворила  –
В  холодні  руїни.

Я  з  опалого  листя  роблю  собі  крила...
Те,  що  зводили  разом  ти  перетворила  –
В  холодні  руїни.
Руїни...[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622224
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2015


Тобі личить весна, а ти…

Тобі  личить  весна,  
а  ти  приміряєш  осінь…
Уві  сні  по  слідах  талих  днів  
за  тобою  йду.
Там,  де  дихає  небо  зорями  
в  позолоті  –
Із  коханих  долонь  
п‘ю  до  дна  я  отруту  ту,
Що  ще  вчора  була  живою  водою.  
Снігом
На  твоїх  берегах  я  так  само  
для  тебе  був.
У  зелі  протікав,  у  цвіті.  
Так  ніжно  й  тихо  –
Про  свої  почуття  шепотів.  
У  німу  траву
Ти  безкровним  листком  
кидаєш  мене  сьогодні,
Огортаєш  вітрами  холодними,  
наче  шовк.
Гіркотою  сумних  дощів  
сірі  очі  повні.
Сльози  –  леза…  
А  в  серці  пульсує  
ще  свіжий  шов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2015


ЗЮЗЯ (у співавторстві з доцею Іринкою)

Ходить  Зюзя  по  двору-
Виглядає  дітвору.

Хоче  щічки  пощипати,
І  за  носик  потримати.

Але  дітки  всі  у  хатах
У  шкарпетках  волохатих

П‘ють  із  медом  чай  гарячий
І  жують  смачний  колачик.

Але  Зюзя  не  скучає  -  
З  вітром  листячко  кружляє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620009
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 10.11.2015


“ЗІЛЛЯ“


Вустами,  жагою  налитими,
Торкаєшся  тіла  чуттєво  -
У  спраглім  єстві  розчинилася
Спокуса  губної  кори.
Мов  хмелем  зеленим  обвитий  я
Стою,  наче  трепетне  древо.
Букет  із  тих  пестощів-дотиків
Так  ніжно  мене  підкорив.

Тримаюсь  руками,  мов  вітами...
І  там,  де  край  нашого  неба,
Неначе  спинилися  миті  всі  -
І  ми  опинились  в  раю...
Вростаєш  цілунками-квітами
У  кожну  клітинку.  По  стеблах
Стікаю,  зігрітий  пелюстками  -
Усього  себе  віддаю.

Пірнаєм  за  обрій  свідомості,
Де  небо  зодягнене  в  зорі,
Де  грається  вітер  із  хмарами  -
Літаємо,  наче  птахи.
І  там  -  на  межі  невагомості,
Мов  зілля,  ми  тягнемось  вгору:
Собою  тумани  гойдаємо
В  обіймах  палкої  жаги.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618574
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2015


В гостях у Тиші…

В  руках  у  Тиші  леза.
Дзвінкі  їх  вістря  гострі  –
Німий  шматують  простір…
В  очах,  що  мов  колеса
У  Тиші  –  страх  і  темінь
Пронизливо  холодна.
Розрізані  полотна…
Де  янгол,  там  і  демон…
У  серці  –  барабани;
У  голосі  –  трембіти…
Немає  сил  терпіти
Ці  безголосі  рани!
В  гостях  у  Тиші  можна..,
Та  краще  не  мовчати
Інакше  на  цитати
Поріже  –  на  порожні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618091
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2015


Віртуально…

Ми  обоє  «онлайн».  
Повідомлення  набране.  
Нас  розділяє  лиш  «клік».
Віртуально  тіла  й
Почуття  
взяті  в  обране.
Ймення  приховане  –  «нік»…

Натискаючи  «ок»,
Давши  старт  кульмінації  –
Наче  пливти  за  буйки…  
Віртуальний  стрибок
В  мережі  
гравітацію
Роблять  «емейлом»  думки.

Терабайти  життя
В  Інтернету  артеріях
Бʹються,  пульсують…  І  нас
Тільки  збій  покриття
Повертає  
в  реалії,
Щоб  відновити  баланс.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617855
рубрика: Поезія, Дотепні, сучасні епіграми
дата поступления 02.11.2015


Крізь навстіж заплющені очі…

Ти  -  дівчина-осінь,
Бестія  рудоволоса,
З  поглядом  дикої  кішки
Із  повним  жагою  вогнем.
Тебе  на  дорозі
Стрів  я  танцюючу,  босу...
Схожа  була  ти  на  пташку
З  крилом  чомусь  тільки  одним.
Крізь  ніч  мої  й  досі
Навстіж  заплющені  очі
Бачать  у  танці  ті  ніжки...
І  я,  мов  крилатим  конем  -
Занурююсь  в  осінь
Спраглу  й  сльотаву  водночас.
Сильно  натягнуті  віжки  -
До  тебе  відносять  мене.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617281
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.10.2015


Літеплом…

У  вкритому  кригою  серці
Уже  не  пульсує  любов:
Спинилися  всі  круговерті.
Та  знову  і  знову,  і  знов
Ти  стукаєш  в  замкнуті  двері.
У  відповідь  –  серцебиття
Малює  пряму  на  папері
З  ознакою  «без  вороття».
Та  ти  не  втрачаєш  надії
Достукатись.  Наче  весна,
Крізь  тіла  мого  заметілі,
З  теплом  виринаєш  у  снах.
І  спогадом  тлієш-лелієш.
Ти  літеплом  серце  моє  
Наповнюєш  так,  як  умієш.
Немає  «нас»  більше  і  є…
Пожежами  осінь  і  досі
Мене  повертає  в  місця,
Де  наші  сходилися  вісі,
Палали  коханням  серця.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2015


МІРАЖ

Я  –  пісок  у  твоїх  руках.
Варто  лиш  розімкнути  пальці…

Життєдайна  вода  у  склянці  –
Ти…
Солона  мені  й  гірка…
А  ще  «вчора»,  немов  нектар…

Я  не  зміг  розімкнути  пальців…
Посміхалась  так    ніжно  вранці.
Але  
           снився  
                                 тобі  
                                             не  я…

Ми  удвох,  мов  маленький  пляж,
Над  яким  колись  було  сонце…

У  своє  ти  впустила  серце
Холод  місяця.

Ми  –  міраж.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2015


правило…

[u][b]=ВСЕ=[/b][/u]світньо  відомим  є  правило  це…
Наві[u][b]=ЩО=[/b][/u]  терзати  себе  тим,  що  сталось?
Від  цього  не  з[u][b]=РОБИТЬСЯ=[/b][/u]  легше  й  не  стане
[u][b]=ВСЕ=[/b][/u]  так,  як  хотілося…  Просто  місцями
Всі  [u][b]=ДО=[/b][/u]  і  опісля  чомусь  помінялись…
З  усього  най[u][b]=КРАЩОГО=[/b][/u]  –  те,  що  тепер!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614684
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.10.2015


ЛЮБЛЮ…

Люблю  твої  руки
За  ніжність  на  кінчиках  пальців.
Вони  так  уміло  в  мені  детонують  любов.
Я  їхнє  тепло  відчуваю  із  різних  дистанцій,
А  кожен  їх  дотик,  немов  насолоди  вогонь.

Люблю  твої  очі
За  здатність  у  них  потонути.
У  їхній  безодні  я,  наче  рибина  в  воді.
У  погляді  рідному,  танувши  тихо  заснути…
В  очах  твоїх  так  мені  любо  всі  ночі  і  дні.

Люблю  твої  губи
За  посмішки,  шепіт,  чуттєвість,
За  мед  поцілунків  –  цілющий  кохання  нектар.
У  їх  магнетизмі  присутня  тонка  потаємність,
Яка  окриляє  й  підносить  мене  вище  хмар.

Люблю  тебе  всю,  бо
Не  маю  за  що  не  любити,
Бо  це  почуття  перевершує  все  й  над  усім
Воно  дає  сили  життя  розуміти  і  жити.
Любовʹю  до  тебе  живу  на  яву  й  уві  сні.    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2015


Квітам холодно…

Квітам  холодно  вранці  -
осінь.
Вони  -  очі  її  сумні.
Та  у  погляді  там,  на  дні  -
ритми  сонця  у  танці
й  досі...

В  зледенілих  зіницях  
серця
тліє  пам"ять  про  теплі  дні  -
в  кожній  квітці.  А  ти  мені
в"яжеш  осінь  на  спицях
сонця.

Календар  на  котрій  сто-
рінці
ніжних  квітів  зупинить  вік?..
Розчинюся  між  тих  повік...
Твоє  золото  містить
стронцій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2015


Прем"єра книги…

Щиро  дякую  рідному  місту  за  теплу  зустріч...
[img]http://probapera.org/content/besedka/bl_20151012085552_1847.jpg[/img]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612747
рубрика: Анонс, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2015


Хто ти для мене?. .

Хто  ти  для  мене:  витівка,  інтрига?..
Чи  може  недописана  поема?
З  тобою  я  то  полумʹя,  то  кригу  –
У  серці  відчуваю.  
І  по  венах  –
Тече  то  лава,  то  холодна  повінь.
Чаклунка  ти  із  поглядом  богині,
В  якому  гнів  і  живлення  любові.
Нестерпно  у  кожнісінькій  клітині
Болять  і  ніжать  ритми  твого  серця.
І  дотики,  чуттєві  до  знемоги,
Із  опіків,  немов  із  гострих  спецій…
Поразка  ти  моя  чи  перемога?
Хто  я  для  тебе:  вірш,  роман?..  
Мій  статус  –
Герой  ліричний  із  твоїх  поезій?
Чи  знаєм  ким  насправді  хочем  стати
У  тінях  рим,  у  затінках  фантазій?..  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611616
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2015


ДОЩУ КОНТЕМП

Ти  щонеділі  у  моїй  крамниці
Купуєш  різні  солодощі  й  каву…
І  залишатись  любиш  наодинці,
Коли  танцює  соло  дощ,  думками
Пірнувши  в  сірі  струни  свого  смутку.
Себе  у  них  ти  розчиняєш  наче,
Як  у  полин-воді  піщинка  цукру:
Смієшся,  хоч  душа  і  серце  –  плачуть.

Я  щонеділі  у  твоїх  зіницях,
Котрі  гірчать,  як  та  гаряча  кава,
Які  кричать  про  ласощі  з  полиці,
Себе  не  бачу.  Я  тобі  не  пара…
І  не  вишіптуй  поглядом  із  хмари
Дощу  краплин  із  присмаком  ванілі.
Бо  мій  дощу  контемп  –  насправді  пара:  
Примарне  соло,  виплекане  з  мрії.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2015


ПОГОЛЕНИЙ

Давно  уже  змирився  з  долею
Голитись  регулярно  ранками.
Станком,  
Немов  косою  в  полі  я,
Наповнюю  лице  світанками.
Я  комбайнер  з  електробритвою  –
Врожай  збираю  в  пору  ранішню:
Його,
Немов  приношу  в  жертву  я…
Триденною,  позавчорашньою,
Легкою,  тощо  –  звуть  неголеність,
Що  шарму  додає,  солідності…
В  крові
Тестостерону  впевненість
Приводжу  я  до  відповідності.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610803
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2015


Пішла…

Звертали  погляди  замріяні
В  нічного  неба  медитацію...
Прошепотівши:  "милий,  вір  мені...",
Пішла...
Зостався  наодинці  я
Із  тими  мріями,  як  зорями.
Пульсують  дотики  між  пальцями
Так,  мов  за  руки  й  досі  поряд  ми...
Лечу...
Відсутня  гравітація.
Та  завмираю  враз,  побаченим:
Ти  розважаєшся  з  коханцями.
І  зорепад  всі  мрії  страчує;
Гірчить
В  душі  і  на  вустах  ця  мить...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2015


Гарячими сотнями лез…

Тремтливих  зірок  полонез,
Під  місячну  срібну  сонату,
Пролився  у  нашу  кімнату
І  став,  мов  частиною  нас.

До  цього  був  шал  і  екстаз.
Мов  стрілками  на  циферблаті
У  кожному  тіла  квадраті  –
Крутився  чуттєвості  джаз.

Гарячими  сотнями  лез  –
Торкнулася  тіл  наших  страта:
В  крові  ейфорія  крилата
Єства  піднесла  до  небес.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610350
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.09.2015


Наснися мені…

Наснися  мені,
Як  не  снилась  ніколи  раніше.
Бо  лиш  уві  сні
Ти  до  мене  приходиш  із  віршів:
Піснями  зірок  
І  сонатами  в  місячні  ночі.
Бо  сон,  мов  місток
В  серця  лірики  обрій  жагучий.
І  жодної  з  меж
Там  немає  і  бути  не  може.
Перо,  наче  меч
У  поезіях,  віршах  і  в  прозі.
Торкнися  до  снів
Поцілунком  коханої  музи.
Подібно  весні
Розчиняй  в  мені  збудження  дози.
Повільно  єство
Хай  наповнять  солодкі  судоми…
Прийди  у  мій  сон.
Увійди,  як  до  себе  додому.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610078
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.09.2015


НІЧИЙ…

Вже  небокрай  ховає  сонце..,
А  я  –  нічий…
І  зорі  й  місяць,  наче  стронцій  –
В  мені  нічнім.

Я  не  належу  навіть  ночі!
В  її  очах
Чимало  є  таких  охочих.
Один  з  них  -  я.

Я  надто  відданий  світанкам,
Неначе  Схід,
Де  павутинові  серпанки
Малюють  світ…

Вони  ж  і  знать  мене  не  знають,
Бо  я  сліпий!..
Свого  не  бачу  щастя  зграю
Там,  де  живий.

А  вісь,  немов  то  веретно;
Земля  –  клубок
Волокон-доль…  Їх  поіменно
Лиш  знає  Бог.

Вже  небокрай  ховає  сонце..,
А  я  –  нічий…
І  зорі  й  місяць,  наче  стронцій  –
В  мені  нічнім.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2015


ВОСЬМА ОСІНЬ…

Наших  днів  і  ночей  узбережжя
Й  вісім  миль  океану  життя...-
Острів  щастя  на  ймення  "Подружжя",
Де,  мов  літо,  живуть  почуття.

У  коханні  й  любові  безмежних,
Що,  мов  хвилі  на  березі  мрій  -
У  цілунках  і  поглядах  ніжних
Світ  бажань  ми  малюємо  свій.

Вісім  літ,  вісім  зим,  вісім  весен,
Восьма  осінь  у  гавані  днів...
Ми  -  одного  човна  двоє  весел...
Ми  удвох  наяву  й  уві  сні.

22.09.2015  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608503
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2015


На деревах не листя, а янголів крила…

На  осінніх  деревах  не  листя  насправді,
А  янголів  крила.
В  золотому  кружляють  вони  листопаді.
І  ти  говорила,
Що  ця  осінь  між  нами,  можливо,  остання  –
Для  тебе  й  для  мене…
І  злетів  з  верховіття  наш  янгол  кохання,
Мов  листя  із  клена.

Але  осінь,  насправді,  у  цьому  не  винна  –
Ти  знаєш  напевно…
Ми  –  єдиного  цілого  дві  половини...
Та,  мабуть,  даремно  –
Я  з  опалого  листя  роблю  собі  крила:
Перо  до  пірʹїни?
Те,  що  зводили  разом  ти  перетворила  –
В  холодні  руїни.  

То  не  біла  зима  всі  кущі  і  дерева
Снігами  накрила.
Просто  «нас»  вже  нема…  А  можливо  перерва
Між  нас  білокрила?..
Та  розквітне  у  серці  весна  журавлина
І  туга,  мов  крига  –
Сірим  янголом  стане,  розтанувши,  злине,
Розправивши  крила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2015


В обіймах молюска…

Перламутрові  згустки-пелюстки,
Воскові  краплини    жаги,
Шумовиння  в  обіймах  молюска  -
Судомить  палкі  береги.

У  відливах  тремких  і  приливах,
Зоря  мов  у  росах  трави..,
Там  чуттєво  пульсує  перлина
Під  звуки  кохання  струни.

Тепле  ложе  для  пристрасті  пристань...
Крізь  ночі  долоні  вони  -
У  любові  човні  будуть  плисти
Туманами  ніжних  лавин.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606187
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.09.2015


ВІДПУСТИ… (музика та виконання - Марисі ЛАВРИ)

[i][b]Слова  -  Романа  Бойчука  
Музика  -  Марисі  Лаври
Виконує  -  Марися  Лавра[/b][/i]

Не  тримай  мене,
Відпусти!
У  мені  розчинилась  осінь  -
З  божевільно  рудим  волоссям!
Не  стрічав  я  такої  досі...
Відпусти  мене
І,  прости.
[i]Відпусти  мене
І,  прости.
Відпусти,  молю...
Прости.[/i]

Пам"ятатиму
Я...  А  ти  -
Не  тримай  лиш,  прошу,  образи.
Не  судилось  нам  бути  разом.
Почуття  -  на  шматочки  вази...
І  палають  між
Нас  мости.
[i]І  палають  між
Нас  мости.
І  палають  
мости.[/i]

Літнім  поглядом  
Проведи...
Не  дивися  мені  навпроти.
Я  підсів  на  її  наркотик...
Розімкни  цей  прощальний  дотик:
Відпусти  мене
І,  прости.
[i]Відпусти  мене
І,  прости.
Відпусти,  молю...
Прости.[/i]
[i]
Ти  прости  мене.
Відпусти.[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606029
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 11.09.2015


Відпусти…

Не  тримай  мене,
Відпусти!
У  мені  розчинилась  осінь  -
З  божевільно  рудим  волоссям!
Не  стрічав  я  такої  досі...
Відпусти  мене
І,  прости.

Пам"ятатиму
Я...  А  ти  -
Не  тримай  лиш,  прошу,  образи.
Не  судилось  нам  бути  разом.
Почуття  -  на  шматочки  вази...
І  палають  між
Нас  мости.

Літнім  поглядом  
Проведи...
Не  дивися  мені  навпроти.
Я  підсів  на  її  наркотик...
Розімкни  цей  прощальний  дотик:
Відпусти  мене
І,  прости.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2015


…розчиняюсь повільно…

На  ніжних  вустах  її,
В  кожній  із  тріщин,  -
Солодке  живе  божевілля.
Я  ним  напуваюсь  і
В  зливі  цілунків,
Немов  розчиняюсь  повільно.

Сповзаю  вздовж  тіла  я
Хвилею  меду,
Її  захлинувшись  дурманом.
Горять  наші  очі,  як
Зорі-планети
В  тумані,  що  над  океаном.

І  зойками  чайки  в  ній
Дихання  голос  -
Відлуння  жагучого  шалу.
Пливемо  в  однім  човні
Аж  до  вулканів  -
До  острова  наших  причалів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604669
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.09.2015


Світлій памʹяті Михайла ГЕРЦА

Не  встиг  зустрітися  з  Тобою,
І  не  потисну  вже  руки,
Бо  обірвалося  струною
Життя  Твоє.  
Та  на  віки  -
Ти  у  піснях  живий,  мій  друже:
У  вічних  нотах  і  словах.
Ніхто  не  лишиться  байдужим,
Хто  їх  почує.
Пісня  -  птах
Тут,  на  землі;  а  Ти  -  маестро
На  небі  янгольських  хорів,
Там,  де  небачені  оркестри,
Де  зорі,
Наче  ліхтарі,
Мов  срібні  ключики  скрипкові.  
У  світі  там,  де  зараз  Ти,
Звідкіль  не  вернешся  ніколи,
Спинились  миті  -  
Назавжди.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600736
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.08.2015


Дама червоної масті…

Довідавсь  про  те  я,  що  був  у  минулім  житті  –  менестрелем.
Напевно  тому  я  сьогодні  є  автором  віршів  і  текстів.
В  майбутнє  своє  зазирнув  і  дізнався,  мене  там  застрелять?!
Натисне  курок  не  хто  інша,  як  дама  червоної  масті.

Та  байдуже,  хто  вона  в  цьому  житті:  а  чи  бубна,  чи  черва.
Пророцтва  цього  я  уникну  так  само,  як  тих,  що  раніше…
Відстрочку  у  смерті  візьму  я  чи,  може,  коротку  перерву,
Ховаючи  пильність  її  у  читаннях  поезій  та  віршів.
___________________________________________________
Та  дама  червона  жадає  моєї  і  плоті,  і  крові.
Але  ж  вона  жінка  із  вироком  «смерть»,  що  жіночого  роду…
Контрольно  –  любовними  віршами  зуби  я  їй  заговорю,
І,  з  кожним  наступним  я  твором,  укотре  відчую  свободу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2015


НЕ ЗАЛИШАЙ… (Музика - Михайла Герца. )

І.
Життя  з  тобою  –  насолода,
Без  тебе,  мов  полин  гіркий.
В  тобі  одній  моя  свобода,
Удвох  –  рахуємо  зірки.

Приспів:
Не  залишай  мене  без  волі:
Не  позбавляй  польоту  крил.
Тебе  я  випросив  у  Долі,
В  тобі  моє  черпання  сил.

Не  позбавляй  мене  любові
Із  ніжним  поглядом  весни.
Не  залишай  мого  півслова
У  недописаному  сні.

ІІ.
Вуста  на  відстані  розлуки  –
Твоїх  цілунків  спрагла  тінь.
І  пам‘ятають  серця  стуки
Твого  серденька  тріпотінь.

Приспів:
Не  залишай  мене  без  волі:
Не  позбавляй  польоту  крил.
Тебе  я  випросив  у  Долі,
В  тобі  моє  черпання  сил.

Не  позбавляй  мене  любові
Із  ніжним  поглядом  весни.
Не  залишай  мого  півслова
У  недописаному  сні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597650
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 04.08.2015


НЕ ЗАЛИШАЙ…

Життя  з  тобою  –  насолода,
Без  тебе,  мов  полин  гіркий.
В  тобі  одній  моя  свобода;
Удвох  –  рахуємо  зірки.

Вуста  на  відстані  розлуки  –
Твоїх  цілунків  спрагла  тінь.
І  пам‘ятають  серця  стуки
Твого  серденька  тріпотінь...

Не  залишай  мене  без  волі:
Не  позбавляй  польоту  крил.
Тебе  я  випросив  у  Долі,
В  тобі  моє  черпання  сил.

Не  позбавляй  мене  любові
Із  ніжним  поглядом  весни.
Не  залишай  мого  півслова
У  недописаному  сні.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597519
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2015


В МОЇМ МІКРОСВІТІ…

У  мій  мікросвіт  увірвалась  незванно  нірвана:
З  устами,  як  маки  і  поглядом  -  кольору  неба;
Із  іменем  дивним  -  Ванесса  чи,  може,  Саванна...
Сьогодні  уже  й  не  згадаю,  воно  і  не  треба.

У  рисах  обличчя  її,  переповнених  шармом,
Ловив  насолоду  я  кінчиком  кожної  вії.
Там,  нище  ремня,  відчував  себе  з  міфу  кентавром;
А  вітер  у  пасма  вплітав  фіолетові  мрії...

Туманом  з  безодні  зіниць  я  пірнав  у  безкраї
Глибинного  погляду,  повного  ніжності  й  шалу...
В  моїм  мікросвіті  була  вона  світлом  із  Раю,
Фантомом  фантазій,  емоцій  релаксу  і  шквалу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596459
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.07.2015


Я ЗАВЖДИ СНИТИМУСЬ ТОБІ… (або ненаписаний лист Ольги Рошкевич Івану Франку сьогодні)

     [i]    «Твій  вічний  сон  насправді  –  тимчасовий.  Щороку  прокидаєшся  у  серпні  і  бачиш,  що  усе  змінилось  наче  й  водночас  залишилося  незмінним.  Лиш  Ти  мені  –  постійний;  могутня  й  сильна  постать,  змінити  здатна,  вплинути  на  долю…  І  я,  Тобою  змінена  й  та  сама,  і  далі,  являюся  Тобі  у  кожнім  сні,  Твоєю  дОлею,  Твоєю  Україною,  Твоєю…  
         Її-мене  по  справжньому  любив.  Мене  –  кохав,  а  нею  –  жив  і  снив.  І  я  Тобою  сню,  Іваську,  в  нашім  сні.  А  ти  усе  питаєшся:  «Чому?..».  Бо  віддано  люблю  і  розумію…  І  дякую…  
         І  знову  серпень  в  Лолині  закінчиться  Тобою.  Ми  за  порогом  незалежності…  Ми  –  двоє.  З  одного  дерева  два  зірваних  листки  –  то  я  і  ти.  
         Сьогодні  я,  збагачена  Тобою,  живою  дивлюся  водою  з  криниці  дна.  Коли  закінчиться  весна  –  ми  вкотре  розпрощаємось.  
         Війною  –  твоя  й  моя  сьогодні  сивина…  Та  це,  як  сон,  так  само,  –  тимчасово.  Бо  є  любов!  Хай  навіть  не  поєднана  вона.  Я  знаю,  знаю,  добре  знаю…  І  Ти,  коханий,  вір  мені.  
         …Я  завжди  снитимусь  Тобі.
Цілую.  Твоя  Оля.»[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596203
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 27.07.2015


ОВЕН (АРЕЙ)

Із  виду  пухнастий  і  білий,
Всередині  –  демон,  Арей:
В  зіницях  вогню  заметілі,
А  в  серці  немає  дверей…

Долає  етап  за  етапом
Гарячих,  мов  лава,  ідей.
У  небі,  на  зоряній  мапі  
Він  –  Овен,  а  значить  Арей.

Думки,  як  і  фрази,  мов  грози;
У  жилах  тече  рок-н-рол.
І  дози  поезії  й  прози
Вливає  пером  він  у  кров.

А  з  виду  пухнастий  і  білий…
Для  когось,  можливо,  Орфей.
Лук  –  арфа,  а  струни  –  то  стріли.
Він  –  Овен,  а  значить  Арей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595241
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2015


Лірик…

Поезія  дотиків,  подихів,  ніжних  цілунків
По  cмуглому  тілі,  мов  аркуші  із  карамелі  -
Скотилося  сонце  на  Захід,  немов  за  лаштунки,
Край  неба  залишивши  теплі  свої  акварелі.

Поезія  снів  розмережена  зоряним  небом  -
Це  ночі  богиня  у  сукні  із  чорного  шовку.
І  зовсім  не  треба  тут  бути  великим  поетом,
Аби  її  місячний  лик  цілувати  до  ранку.

Світанку  поезія  росами  сяє  у  травах
І,  наче  вустами  шепоче  про  ніжне  кохання.
День  вірші  співає  на  променях-струнах  гітари...
Всі  вдихи  і  видихи  Лірика  у  римуваннях.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595223
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2015


…СОЛОДКА ПРОЗА…

Шепоче  поезію  вітер  в  твоїм  волоссі,
Очей  твоїх  блиск  на  плесах  малює  сонце;
Вуста  -  маків  цвіт  у  полі,  в  зелі  колосся...
Пірнаю  усім  єством  я  у  ночі  сон  цей.

Вже  місяць  гаптує  зорями  тиху  північ.
На  відстані  ночі  ми,  а  насправді  поряд,
Як  вістря  двох  стрілок  часу  зійшлися  рівно  -
У  небо,  з  них  кожна  звівши  німий  свій  погляд.

Закоханість  чи  кохання  до  божевілля?
Палкими  вустами  тілом...  -  солодка  проза...
На  мить  зупинись  і,  знову,  давай  повільно  -
Заводь  мене  у  жагучі  судоми-грози.

Я  -  сірих  відтінків  небо  у  блискавицях,
Котрі  батогом  лишають  медові  шрами
На  шовку  твоєї  шкіри...  І  у  зіницях  -
Світанки  усього  світу,  і  всі  тумани.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594901
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 20.07.2015


Без тебе… Навіки…

Зірками  і  місяцем  ніч  зазирає  в  думки,
Котрі  все  ніяк  не  дозволять  зімкнутись  повікам.
Я  бачу  тебе  і,  неначе  торкаюсь  руки...
Ілюзія;  спомин...  Ти  -  там...  Я  без  тебе  -  навіки.

А  тиша  дзвенить,  мов  говорить.  Бо  тиша  -  це  ти.
А  я  -  лиш  самотності  тінь  чоловічого  роду.
Тебе  відпустити  не  можу,  кохана,  прости.
Сміялась-прощалась  і,  наче  дивилась  у  воду.

З  собою  забрала  любові  обидва  крила.
І  нині  ти  -  янгол  у  райськім  саду  серед  квітів...
Намарне  послання,  як  пущена  в  небо  стріла...
Лиш  пам"ять  про  себе  мені  залишила  в  цім  світі.

Зірками  і  місяцем  ніч  зазирає  у  сни  -
Єдині  місця,  де  за  руки  тримаючись  разом,
Ми  пишемо  вірші  своєї  любові-весни,
На  ранок  з  яких  -  лиш  обірвані  в  пам"яті  фрази.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2015


ЗАВАНТАЖЕННЯ ТА ТОРГІВЛЯ ЕЛЕКТРОННИМИ КНИГАМИ. СУПЕР ПРОПОЗИЦІЇ!

ВСІМ  ПРИВІТ!  Це  чудовий  портал,  де  можна  завантажити  свої  книги  і  продавати  їх  у  електронному  вигляді!  Реєструйтеся  за  посиланням!

http://book-ua.net/#user-177

Успіхів  усім!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2015


Ми - СТИХІЇ (навіяне мантрою…)

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=puYpuhwWLao[/youtube]

Де  моря  і  небеса  -
Двох  стихій  тонка  межа:
Повітря  і  вода  -
Разом  ти  і  я.

Дві  душі,  одна  зоря  -
Разом  всесвіту  ім"я:
Вогню  стихія  я,
Ти  -  моя  земля.

Ми  стихії  почуттів
У  земному  й  неземнім  -
У  вічному  житті...
Разом  я  і  ти.

Два  начала  -  Ін  і  Янь;
На  землі  багаття  грань,
І  кисень  у  воді  -
Рідні  і  чужі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592519
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2015


Віриш ти мені чи ні?. . (навіяне мантрою…)

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=m4qwZsCcd6I[/youtube]
Віриш  ти  мені  чи  ні?
Білі  хмари  в  небі  голубім  -
Так  схожі  на  білих  птахів...
Віриш  ти  мені  чи  ні?..

Хмари  в  небі  голубім,
Наче  в  океані  кораблі.
А  люди,  як  риби  в  воді  -
Вірять,  що  вони  птахи.

Віриш  ти  мені  чи  ні?
Зорі  всі  на  небі  -  то  квітки.
А  місяць  -  то  серп  у  траві...
Віриш  ти  мені  чи  ні?..

Ніч  -  то  поле  дивоснів.
Сни  усі  заплетені  в  вінки.
А  мрії  -  то  крила  вітрів.
Вітер  віє  звідусіль...

Віриш  ти  мені  чи  ні?
Вірші  тиші  -  у  зелі  землі  
Складають  із  вітром  пісні...
Віриш  ти  мені  чи  ні?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2015


ЗРАДЖЕНЕ НЕБО

Скажи,  ну  навіщо  зреклася  ти  янгольських  крил?
На  мене  свою  проміняла  ти  вічність  у  небі.
Я  надто  чужий  і  ніякий  не  вірності  лебідь.
У  вільному  плаванні  я  корабель  без  вітрил.

Я  надто  звичайний,  тебе  недостойний,  прости.
Кому  віддала  ти,  скажи,  свої  зрізані  крила?
Ти  серце  любові  своє  мені  навстіж  відкрила,
Я  не  увійшов  і  тебе  у  своє  не  впустив.

Для  грішного  мене,  напевно,  зачинений  рай.
Кохання  моє  обезкрилить  тебе  іще  більше.
Поезія  –  ти!  Ну,  а  я  –  залишатимусь  віршем.
Між  нами  назавжди  межею  стоїть  небокрай.  

Ти  –  янгол  хранитель  єдиний  мій  там,  а  не  тут.
Сліпою  любовʹю  не  можна  лишатися  неба.
І  як  мені  бути  тепер  на  землі  там  без  тебе?
Відомо,  що  в  янголів  крила  нові  не  ростуть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590756
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2015


НАМАЛЮЙ МЕНІ…

Намалюй  мені,  мила,  світанок  -
Поцілунками  вранішніх  зір,
Що  у  мареві  трепетно  тануть  -
На  вустах,  наче  ніжний  зефір.

Намалюй  мені  ранок  до  кави,
Щоб  аж  пінка  була  на  губах;
Щоб  ходив  цілий  день  із  думками  -
Про  наш  вечір  і  зустрічі  в  снах.

Ну  а  день  намалюй  мені  дивом  -
Із  веселок  хай  буде  весь  час:
Кожна  мить  бездоганно  щаслива.
І  те  щастя  розквітне  в  очах.

Намалюй  мені  ніч  ти  жагою,
Полечу  від  якої  немов  -
Будь-куди,  щоб  лиш  разом  з  тобою,
Бо  на  двох  в  нас  єдина  любов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2015