| Сторінки (2/107): | « | 1 2 | » |
Котові сон якось наснився,
Що той аж жахів «обдивився».
Він простягнувся й не валявся,
Хоча женитись зарікався.
Тут киця лапкою махнула
І пелену з очей стягнула,
Що кіт женитись й не збирався,
Лиш просто так він… залицявся.
Не треба саду, господарки, огороду,
Не треба й братись за холодну воду:
Усе дадуть – положать у корзину,
Лиш ти сиди, кицюню, ковтай слину,
Чекай на котика коханого свого,
Якщо котові стежку не перемело
І не завіяло бува снігами,
А то сполохається і втече до мами.
На все про все заробить сам,
Бо він, котяра, – «городський» бач пан.
Як миші не вилізуть із нори
І не дадуть харчів з комори,
Що тоді чекає на кота?
І де тоді робота золота?
«Любовь-морковь» пройде відразу,
Почимчикує кіт тоді під місяця ту фазу
Шукати кицю нову й чарівну,
Таку наївну, щиру та просту.
А може вкотре зіб’ється із ліку,
Погляне в дзеркало насупивши повіки…
Ох, не переливки тому коту,
Що шукає жертву все нову!
Хай краще візьметься за розум кіт –
І проживе щасливу сотню літ
У мирі, злагоді, любові,
У затишнім сімейнім колі.
І хай робота не лякає,
Робота лиш збагачує та звеселяє,
Її не так багато на селі,
І як захочеш то подужаєш її!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275106
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 14.08.2011
Ромашки – квіти долі. Їхні білі тендітні пелюстки дівчати вищипують при-мовляючи при цьому: «Любить... Не любить… Прийде… Не прийде…»
Спочатку, здається це безглуздими дівочими витівками, а згодом й не від-чуєш як прийшло кохання. Воно полонить твою душу та серце. Ти закохуєш-ся. Він – твоя мрія. Але як дізнатися чи є це кохання взаємним?.. І на допомо-гу знову приходять квіти з жовтенькою серединкою та білими пелюстками – ромашки... Ти нарешті отримуєш відповідь: «Любить!»
Двоє молодих людей зустрічаються. Побачення в них загадкові, романти-чні та несхожі на інші. Вона не вірить в те, що він її кохає. Аж раптом язик видає «на-гора»: «Коханий, усе закінчено. Я виходжу заміж за іншого. Про-щай!» Але насправді про жодне весілля ніхто не чув, навіть сама «ново-спечена» наречена.
Він поїде далеко на чужину й надовго. Його серце болітиме від полиново-го нектару кохання. Вона не знатиме про цей біль та почуття на відстані. У його мріях ще довго живемо її постать, її кроки та подих. Мрія для нього те-пер одна – хоча б її ще раз побачити.
Минає ледь не півстоліття. І серце у далекій американській землі не вине-сло ностальгії за рідною домівкою, за коханою. Він розуміє, так далі тривати не може. Будучи одруженим, маючи чимало діточок та онуків, наш Ромео прилітає в Україну, аби побачити її очі, почути її голос.
По дорозі, до посрібленої роками сивиною Джульєти, Ромео потрапляє у ДТП. На щастя, все обійшлося без травм. І Ромео дістався благополучно до-мівки Джульєти.
Наша героїня давним-давно заміжня, має діточок. Але Ромео у мріях досі уявляє її своєю нареченою.
Зустріч. Ромео приїхав з букет білих ромашок, улюблених квітів Джульє-ти. По-дружньому привіталися наші герої із сходом сонця. Поспілкувалися і наш Ромео, на цій щасливій ноті, повернувся до Сполучених Штатів Амери-ки.
У кожного своя доля і свій шлях широкий…
Кохання розчинилося у часі та відстані. Тільки приємні спогади залиши-лися у серці назавжди. Вітер давно розвіяв їхнє кохання над океаном. Лише білі квіти ромашки досі шепчуть їхню історію: таку просту, як ці квіти, таку загадкову та неповторну…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274854
рубрика: Проза, Нарис
дата поступления 12.08.2011
Автор: Мирослава САВЕЛІЙ,
У чому сенс нашого життя? Чимало філософів, поетів, письменників та й не тільки задавали собі це запитання, шукали відповіді, писали знамениті праці. У кожної людини є свої цінності, своє бачення реалій життя, свою думка.
Всі ми добре знаємо, що ніщо не дається людині так легко і не ціниться так дорого як здоров’я та наша свобода. У когось цінністю є сім’я, у когось праця, кар’єра, гроші, слава. А ще знайдуться такі, які виведуть свій сенс життя у фор-мулу, щось на кшталт: «сім’я + кар’єра». Хтось вбачає свій сенс у вічному та пре-красному почутті з мелодійною назвою – кохання.
На мій погляд, сенс життя – у вмінні прожити та пропрацювати, отримуючи при цьому насолоду; вміти посміхнутися сонцю, що зігріває душу та тіло теплом, у шепоті природи, що нас оточує; у гармонії людських стосунків; у миті що має для нас велику цінність; у розумінні того, що ми робимо добрі справи.
Але чи вміємо ми довести розпочату справу до її логічного закінчення? Джо-натан Свіфт у свій час говорив: «Небагато таких, які живуть сьогоднішнім днем. Більшість готується жити пізніше». Інколи, ми подумаємо та видаємо на-гора: «Ще встигну… Ще є час…» А можливо саме сьогодні і саме в цю мить є наш шанс – наш потрібний час та наше місце під сонцем у здійсненні нашого задуму.
Мрія. Може ця капризна пані, плід нашої багатої уяви і є той сенс життя? В одній пісні є такі слова:
Без пори не родить жито,
Без пори вода не шумить.
Без мрії не можна жити,
Без мрії не можна нікого любить.
Може на все про все є свій час, передбачений Творцем Небесним; час, коли наші думки, ідеї, плани втілюються у реальність заради нашого з Вами сенсу бут-тя?
Отже, сенс життя у кожного різний, але закон якому він підпорядковується та-кий:
1) жити згідно «золотого» правила моралі – ставитися до інших так, як якби ми хотіли, щоб інші ставилися до нас;
2) пам’ятати, що наші права закінчуються там, де починаються права інших;
3) вміти радіти життю та не заздрити іншим, тому що заздрість нівечить на-ші душі як іржа залізо;
4) вірити, що краще попереду, не здаватися та не розчаровуватися, щоб не трапилося б на нашій життєвій дорозі, бо в житті бувають і темні, і світлі смуги, що чергуються. Завжди однаково не буде, інакше ми б не відчули б цієї межі, не вловили б присмаку буття, не вміли б цінувати та порівнюва-ти. Звідси випливає, що все – в наших руках.
Потрібно зупинитися, переглянути сторінки минулого, щоб крокувати в май-бутнє.
Успіхів усім нам у власному сенсі життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274848
рубрика: Проза, Нарис
дата поступления 12.08.2011
Доброго весняного ранку! Сьгодні День початку весни, День нових звершень та продовження буденності! День, коли весна прийшла на поріг, хоча те що за вікном -- далеко не весняний ранок! Віримо весна попереду, трішки потрібно на неї зачекати ! З Першим Днем весни! Успіхів!
Весна - це поняття, коли ми хочемо мріяти, здійматися в піднебесся і летіти назустріч нашим мріям, нашим бажанням, від яких ми за крок!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118731
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.03.2009
Життя іде, а ми мимоволі вливаємося в його ритм , шукаємо щось нове, нарікаємо на невдачі та труднощі та долаємо або тікаємо від них. Ми надіємося на краще, усміхаємося - так саме зараз нам, як ніколи, потрібен оптимізм, нові ідеї, нове бачення майбуття, і -- тоді жодна криза нам не буде такою видаватися страшною! Посміхаймося та не даваймо заздрощам знищити нас, бо заздрість, наче іржа, нищить наш розум, нівечить душу й тіло! Радіймо та вболіваймо за інших, будьмо добрішими та розумнішими, щирішими та впевнішими, робімо усе добре, щоби вижити!
Удачі, терпіння, розуму та рішучих дій, без жодної фальші та брехні нам так невистачає сьогодні! Наберімось цього всього, усміхнімося і будуть тоді кращі часи! Вперед до перемог, нових звершень та нагород! Вперед!
Viva homo sapiens! Viva!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117316
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.02.2009
Автор: Мирослава Савелій
МАМА
Ти чарівна, завжди усміхнена, весела,
Ти мов троянда, що цвіте,
Завжди в очах людей щаслива
І все лихе хай геть від тебе йде.
Ти твориш лиш добро
Своїми ніжними руками,
Виховуєш своїх діток
І носиш гідно титул мами.
Ти, немов, сонечко весняне,
Що зігріває ласкою наш дім,
Слова твої пророчі,
Ти найрідніша нам усім.
І люблять всі тебе,
Вклоняюся низенько й дякую за все,
Що робиш ти для мене,
Люблю тебе я над усе.
Бо ти є мама,
Це слово гордо так звучить,
Бо це найвищеє звання, –
Вона прийшла, щоб діток народить.
Продовжить рід
І гідних виховать дочок й синів,
Щоб залишить в історії яскравий слід,
Подарувати народові героїв.
О, мамо, ти – єдина,
Ти все лиш можеш зрозуміть,
До тебе першої біжить дитина,
Як хтось її в житті образить.
Ти корисну дасиш пораду
І захистиш від ворогів,
За це тобі Господь у нагороду –
Дає здоров’я, сил і прощення гріхів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117199
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.02.2009
ВІН – ПРИНЦ !
Він та людина, яку ти потребуєш
Він – принц для тебе і водночас твій герой.
Ти йдеш зустрітися, але не віриш,
Він існує й він все готовий відати за твою любов.
Купатися в його любові ніжних поцілунках
Та буть коханою його завжди. Поєднати долі…
І вірить небесам, що все в руках Всевишнього
І йти вперед, по своїй волі, говорячи слова палкі.
Слова і справи, що сходяться воєдино,
Слова, що нам написані – прожити разом
І цінувати кожну мить як дорогу перлину,
І вірити притулившися до нього своїм чолом.
Доля. Вона, я вірю, вона єднає нас сьогодні,
Єднала і колись вона людей, країни, світ.
Знов палає факелом на Олімпійськім троні
Цвіт Лади, цвіт поколінь, що увібрав людський рід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117139
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.02.2009
Склала Мирослава САВЕЛІЙ
Ukraine, Europe you are in my heart forever
Столице наша мужня й предковічна,
Єднаєш разом правий й лівий берег ти!
О, Києве, ти – наче пісня вічна,
Земля, де стеляться Дніпрові береги.
Осів тут дух Кия, Щека та Хорива
І Володимира, що Русь він охрестив.
Де починається рідна Україна,
Земля, якою батько наш Тарас ходив.
Київ, каштани, Хрещатик і Софія
Та ще золотоверхі куполи святинь...
Земля, земля моя свята й єдина –
Тут синьо-жовтий прапор майорить.
Ukraine – state and Ukrainians together,
The world as family, as nation, super star;
So talk, so smile, so, my dear, love each other,
Be happy, honest and of course be tolerant!
Remember always who you are and your roots,
Dream of something, please do something, go further,
Love your state, the world around you, native streets,
Be close, be helpful, be better for each other!
П-в:
Europe, you are in my heart forever,
Europe, you are with us today, today...
Time's running, you can't stop it, my dear,
Catch the moment, because your life's a play!
Київ – у серці всюди й повсякчас,
Київ – він з нами буде й є один.
В ньому живуть історія і час
Поринуті в епохи лабіринт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117135
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2009