| Сторінки (29/2853): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | » |
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=7DwM19JH6EI
[/youtube]
Умирает любовь от усталости,
а хоронит её забвение. (Ж. Лабрюйер)
Бывает, что любовь слепа
К тебе без вызова приходит.
И ей ответит вдруг тоска.
И игры с ней подчас заводит.
Душа же дышит равнодушно:
Она её ведь не звала,
Но приняла её послушно,
Не ощутив того тепла.
Любовь всё чувствует злодейка.
За ложь захочет отомстить.
И, несомненно, чародейка
За всё сумеет отплатить.
Уйдёт тихонько, незаметно,
Как и тогда к тебе пришла.
Зачем любовь ей безответна.
Теперь лишь только поняла...
Бывает, что любовь пройдёт сама,
Ни сердца не затронув, ни ума ( Низами Гянджеви),
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649054
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.03.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=l8plcmeM0ec[/youtube]
Дрібненький дощик освятив весну,
Невпевнено на землю, що ступає.
Земля ще не прокинулась від сну:
Зимовий сон ніяк ще не здолає.
Не чути лише музики краплинок,
Що падали колись із мокрих стріх.
Струмки не потечуть із тих сльозинок,
Що дощ оцей покрапав нам на сміх.
Приємний вітерець пірна в волосся.
Зриває з плеч прозорий ніжний шарф.
Гоню думки про те, що не вдалося...
Весна прийшла, а значить буде шанс.
Так хочеться вдихнути запах квітів.
І впасти серед поля поміж трав.
Відчути, що буває щастя в світі.
Купатися в промінні цих заграв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648302
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=dtk1ePpVINg
[/youtube]
Сміх- це сонце: воно проганяє зиму
з людського обличчя. В. Гюго
-------------------------------------
Життя складається із сміху,
Із сліз, зажури і зітхання.
І часто сміх бува, як втіха,
Коли покинуло кохання.
Тоді цей сміх у нас крізь сльози,
Ми сміємось над собою,
Коли збуваються прогнози,
Що посміялись над тобою.
І ходиш довго ти у дурнях.
Не бачиш толку в тім, щоб плакать.
Хоч сивиина цвіте на скронях,
Ти добре знаєш, за що плата.
Від сліз рятуємось ми сміхом.
Ми сміємось, щоб не тужити.
Сміятись нам не є це гріхом.
Із сміхом просто легше жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647300
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=mapt-xmv4Hc
[/youtube]
Надворі весна уже скоро настане,
І крига зимова вже швидко розтане.
Хай сонечко ясне загляне в вікно,
До тебе привітно всміхнеться воно.
І я тобі щастя в цей день побажаю.
Слова, ніби квіти, в букет поскладаю.
Таких, як ти в мене, бува небагато.
Надійний мій Друг і зразковий ти тато.
Хай Бог береже від лихих ворогів.
Хай збудеться те, що давно ти хотів.
А поряд з тобою Надія й Любов.
Щоб всі негаразди ти легко зборов.
Хай щастям наповняться роки твої.
І знай: тебе люблять всі друзі і ми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646263
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.02.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=DWJfMhSXpDM
[/youtube]
Із слів сплітаю я мереживо.
Тоненьке, ніжне полотно.
Торкаюсь душ я обережно,
Кого люблю давним давно.
Як павучок плету узори,
Вплітаю бусинки живі.
І мерехтливі теплі зорі,
Що позбираю у траві.
Я відігрію їх в долонях,
Скупаю в росах голубих.
Іще дзвіночки, хай продзвонять,
Що вас люблю я, друзі, всіх.
За те, що завжди ви зі мною,
Що дарували мені сміх.
І сум проходив стороною...
За доброту люблю вас всіх...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644058
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.02.2016
Ви бачили, як квітка розцвітає,
До сонця простягає пелюстки?
Як ранок прокидається...світає,
То щастя значить мали у житті.
Ти можеш відчувати запах м"яти,
Хвилює ніжна пісня солов"я,
То можу я упевнено сказати:
Не може в такім серці бути зла.
Ти бачиш світ навколо кольоровим,
І здатен дарувать своє тепло,
То ти живеш тоді життям здоровим.
Вважай, що у житті тобі везло.
Коли хвилюють маки серед степу,
То значить не черства твоя душа.
А спраглому даси води у спеку,
Не з"їсть ніколи душу цю іржа.
З такими легко йти, тримать за руку.
Чужу біду приймають, як свою.
Такі ми вчинки приймем за науку.
Подякуєм за Людяність твою..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643824
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=2SfRKZktYKg
[/youtube]
Трясеться іноді душа від страху,
І ти не можеш нею володіть.
І ноги підгинаються від жаху.
І ти себе не знаєш, де подіть..
І умовлять її тоді даремно:
Не слухає ця бісова душа.
Це, звісно, відчувати неприємно.
І збоку оцей вид не прикраша.
Чому, душе, ти трусишся, як заєць,
Всі умовляння відкидаєш геть?
Зі мною, може, в піжмурки ти граєш?
Та досить, я награлася вже вщерть.
Тримати нерви у руках не кожен вміє.
Чому це править всим в житті душа?
Вона живе у нас, все розуміє.
В житті підтримать завжди поспіша...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643712
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=QrmIjjaqJ4o[/youtube]
Літо ввірвалось в кімнату,
Диха на мене теплом.
Місячна ллється соната,
Щедро дарує сріблом.
Зараз, як завжди, не спиться.
Роєм літають думки.
Молодість, ти хоч приснися.
Де ж ті поділись роки?
Хоч на хвилинку прилиньте,
Я не прошу вже на час.
З дальніх доріг відпочиньте...
Все ще я мрію про шанс.
Гляньте на мене уважно:
Я вже не та, що була.
Поряд літа вже поважні,
Що потребують тепла.
Книгу життя все гортаю.
Знаю, були помилки.
Добре я все пам"ятаю...
Тільки, життя, не спіши...
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641145
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ayv-NmHTwsA[/youtube]
Уважно слухаю твій голос.
Не чую, що там кажеш ти...
Неначе, розцвітає лотос...
Боюся дух перевести.
Про щось питав, та я не чула.
Думками поряд вже була.
Чомусь про все в цей час забула.
Лиш голос слухати могла.
У заметілі слів ласкавих,
Затихли навіть солов"ї.
І тихо - тихо сад вишневий
Скидав на землю пелюстки.
Звучить мелодія далека,
А як торкається душі!
Долає відстані так легко,
І розчиняється в тиші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=GBD1R-ML8wQ [/youtube]
Я все чекаю: розпогодиться.
Загляне сонце у вікно.
І все хороше, знов відродиться.
І буде все, як і давно.
Прокинусь з посмішкою вранці.
Який чудовий білий світ!
Зустріну друзів, маю шанси:
Бо умивається он кіт.
Всі неудачі пересіються.
На дні залишиться зерно.
Здійсниться те, про що все мріється.
Життя закрутиться жорно.
І заскриплять міцні колеса.
З зерна посиплеться мука.
Із серця радість обізветься,
Загра, немов ріка стрімка.
І світ навколо кольоровий,
Без чорних смужок і війни.
І поцілунок твій медовий
Відчую я тепер не в сні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639877
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Y0SLnbBHDGQ[/youtube]
В дали от дома в поздний час,
Мы помним тех, кто помнит нас,
И только бы хватило сил,
Забыть про тех, кто нас забыл. (Неизвестный автор)
------------------------------------------------------------------------
Но память помнит то, что надобно забыть.
Забыли, что всё это разрушали?
Так хочется туда вновь дверь открыть...
Прошли года, но что же мы в печали?
А память нас наказывает строго:
Но почему прощать мы не могли?
Ведь сами ошибались мы так много.
Ну почему Любовь не сберегли?
Легко прощают женщины обиды,
Но как нас научить всё забывать?
Была ошибка и прощенье - квиты,
Но боль обиды будет волновать.
Когда идут дожди - на сердце грустно.
Всё память нас ведёт в далёкий мир.
А на душе тоскливо очень, пусто.
В который раз провинность пережив.
Но музыка звучит ещё в душе.
А за окном кружится белый снег.
Как хорошо всё вспомнить в тишине...
Простить себя за тот далёкий грех..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638791
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.01.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=md4zX9bLeTg[/youtube]
Біла пташка літає над морем.
Чимсь схвильована, гірко кигиче.
Не спіткало її якесь горе?
Когось бідна пташина все кличе...
То не пташка літа білокрила,
То Любов із підбитим крилом.
Їй літати з одним, нема сили.
У душі невимовний надлом.
В однім серці була поселилась.
Так хотіла щасливою стать,
Але гірко вона помилилась:
Марно ласки в цім серці чекать.
Полетіла із жалем, зітхнувши.
Де шукати ій нове тепло?
Може, все таки ще повернутись,
Бо від серця уже відлягло?
А надворі мороз припікає,
Чом жорстокий оцей білий світ?
А Любов усе вихід шукає...
Отаких так багато сиріт..
-------------------------------------------
Події у творі не стосуються автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=GZanbHYEXns
[/youtube]
Я маю в серці те, що не вмирає...
Леся Українка.
------------------------------------------
Як добре мати в серці те, що не вмирає,
Тоді цвіте любов на зло вітрам.
І тих, хто втратив вже надію, зігріває.
Хай вічним буде цей Любові храм.
Нехай він буде повноводним, ніби річка.
Притягують барвисті береги..
Ніколи не розтане, ніби тонка свічка,
Як доля дарувала - збережи...
Вона не зна ніколи злості і вагання,
Не зрадить, не покине в важкий час.
Коли ми в розпачі, дарує сподівання,
Без зайвих пустих слів і без прикрас.
І хай рокам не знаєм ми давно вже ліку,
І скільки вже пройшло холодних зим,
Повіривши в Любов цю превелику,
Ти вічно серцем будеш молодим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=McssROoJ9sk [/youtube]
"В кожній людині сонце, тільки
дозвольте йому світити" (Сократ)
------------------------------------
Тільки ранок настане, посіріє навколо,
Пригорнуся до тебе і тихенько скажу:
Я люблю тебе, любий, як нікого й ніколи,
Цю любов, як дарунок, я її бережу.
Я тебе обіймаю, це для мене приємно.
Відчуваю, що сонце в твоїм серці живе.
Знаю точно, що любов в нас з тобою взаємна,
Тож гармонію й щастя у житті надає.
Обіймаю і друзів тих, хто близько й далеко.
Я вас всіх поважаю і за вірність люблю.
Хай живеться і любиться у житті вам всім легко.
Свою ніжність, повагу вам в серця переллю.
Я вас всіх обнімаю, знаю дружбі ціну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637453
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.01.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PHuG8wOcMKE [/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=JaCbYIxzm4Y
[/youtube]
Пролісок пробивсь крізь товщу снігу.
Подививсь навколо... ще зима.
Дуже схоже щось так на відлигу,
Тільки от весни іще нема.
Сумно стало тільки на хвилинку...
Я ж родився, нащо тут журба?
Те, що навкруги ще не травинки,
Це для зим, ми знаєм, не біда.
А на небі світить ясне сонечко.
Хмарки, ніби лілії цвітуть.
А батьки радіють своїй донечці.
Хай щасливим буде життя путь.
А удача ллється через вінця.
Радість і добробут б"ють ключем.
Дай, Господь, здоров"я милій жінці.
Тій, що ми Оксаною зовем.
Хай здійсниться те, про що ти мріяла.
Легко, щоб по світу крокувать.
Доброту, щоб ласку людям сіяла.
Друзів, котрі люблять, пам"ятать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636423
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.01.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=dgjBkHbUbTA [/youtube]
Дивляться на мене сірі очі.
Ні, вони не схожі на туман.
Як світанок, що родився з ночі.
І такі не схожі на обман.
Щирі, із іскринкою печалі.
Тихо випромінюють тепло.
Відчуваю: ллються ніжні чари...
Із душі відразу відлягло.
Милі, неповторні, незабутні.
Як боялась вас було підчас.
Та бувають вогники відсутні,
Так боюсь розчарування в вас.
Я їх упізнаю серед інших.
Доброта душевна без прикрас.
Дорогих і трохи, знаю, грішних,
Але так потрібних повсякчас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=vIMb1EuAY64
[/youtube]
Я пильно заглядаю тобі в очі.
Так хочеться узнать твої думки.
А вітер за вікном чомусь регоче,
Мої ж думки, неначе жебраки.
Ви не просіть того, чого немає,
Бо за мовчанням криються слова.
А, може, він і справді все ж кохає?..
Потрібних слів не знайде голова.
Але ж надія все ще надихає:
Скажи про все оце йому сама.
І навкруги повільно все стихає...
А, може, це робити все ж дарма?
Тихенько закрутилися сніжинки.
Рогатий місяць глянув у вікно.
Такі вагання притаманні жінці...
Та вірити так хочу всеодно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=KJfmWr85jzc[/youtube]
Коли зійдуться стрілки у дванадцять,
І Новий рік постукає в вікно,
Я побажаю, любий, тобі щастя.
І хай воно іскриться, як вино.
Рожевим, неповторним ніжним смаком.
Удача через вінця, щоб лилась.
Здоров"я неймовірного, ще й з гаком.
І радість, щоб назавжди прижилась.
Щоб серце не втомилося любити.
Веселкою нехай цвіте твій світ.
Усмішкою, як сонечком світити,
Бажаю я на довгий -довгий вік.
Надія й віра хай не покидають.
Щоб сонечко світило у вікно.
Твої роки хай втоми не зазнають,
А я з тобою завжди заодно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632643
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.12.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=dYaVnC_cpDM[/youtube]
Пахне чай лісовими квітами.
Відчуваю росу на губах.
Вітер грається голими вітами.
Це найкраща для нього з розваг..
Сліпо блима вогонь у комині.
Не скажу, що так сумно душі.
Люблю мріяти я в самотині..
Щоб ніде не було метушні.
Ось до краю вже рік добігає,
Погортаю життя сторінки.
Що було, все старанно згадаю.
Головне, що в житті моїм ти..
День за днем - це життєва дорога.
І не можна тут збитись з шляху.
І триматись міцніш, якомога.
Твердо йти, не піддатись страху.
Новий рік, нехай буде все нове:
Щастя, радість і мир на землі.
Я вітаю усіх Вас, панове,
Тих, що друзями стали мені.
Хай наповняться радістю хати,
Хай дитячий лунає в них сміх.
Щоб на щастя були всі багаті.
З НОВИМ РОКОМ ВІТАЮ УСІХ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632455
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ggTbxUjODG8[/youtube]
За твором Олекси Удайко
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631747
------------------------------------
Відійдуть усі болі й гіркоти,
І зупиниться часу плин.
Ти відчуєш душі польоти,
Як досягнеш любові вершин.
Як відкинеш вагання, що мучать
(Нащо думки тобі гіркі?)
Ти пізнаєш: тобі лише личать
Лиш глибинні думки, ніж мілкі.
І тоді чорно- білі будні
Переллються у дні такі,
Що ти станеш щасливим сьогодні.
Усі задуми будуть легкі.
Не захочеш життя вже другого,
Ти відчуєш, що значить цей рай.
Та не буде це все випадково:
Давши слово, його пам"ятай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631839
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=6m00NygAufo
[/youtube]
Повільно вечір тулиться до хати,
Сніжинки б"ються у віконне скло...
Я намагаюся думки заколихати.
Не сплять все неслухняні, як на зло.
Вони для мене непокірні діти:
Все норовлять покинути мене.
І в край моєї мрії полетіти.
Душевна забаганка їх жене.
Я ніжно пригортаю їх до себе.
І намагаюсь їх угамувать.
Не треба десь летіть, нема потреби.
Вже нічка, треба дома ночувать..
Але думки, як завжди, невблаганні.
Не втримати рокам, ані замкам.
Та благородні все ж у пориванні...
Я вдячна все ж моїм мандрівникам.
А за вікном вже розгулялась хуга.
Тріщить мороз, засніжені стежки.
Повільно десь розсіюється туга...
Вже ранок... заспокоїлись думки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631714
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PH49PxhoS5I
[/youtube]
Хтось сказав, що мовчання - золото.
Жодне слово не скаже так...
Та чомусь без слів дуже холодно.
Як прожити без слова? Як?
Та боюсь чомусь слова гіркОго,
Що цвіте на вустах полином.
Так хотілось би слова такого,
Щоб сп"яніти, неначе вином.
Як люблю я з тобою мріяти,
І дивитись на сонця схід.
І думки про мовчання розвіяти...
Просто вірити, вірити слід.
Коли сонце затьмарять хмари,
І посипе колючий сніг,
Я відчую очей твоїх чари,
І розтане у серці лід.
Та мовчання буває зрадою.
Що із того, що серце болить?
Скористається легкою спробою:
Хворе серце сильніш роз"ятрить.
Та відкинем думки про невірність,
Ніжні струни хай грають в душі.
І відчуєм мовчання чарівність,
Що не зникне у злій метушні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631153
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Sci0B9g3XgQ
[/youtube]
За чашечкой чая тебя вспоминаю,
Как будто ты рядом сидишь.
Чудесный напиток тебе наливаю,
Угощаю ириской кис-кис.
А ты всё молчишь и глядишь виновато.
Не стоит грустить... Ты о чём?
Я всё позабыла, что было когдато.
Не раз уже смыто дождём..
Снежинки кружатся, к окну прилипают
Давно надворе не весна.
Но мысли опять всё к тебе возвращают.
И смотрит в окошко луна...
Метель что-то злится и хлопья бросает,
А в доме уютно, тепло..
Но что же за прошлым мы всё же страдаем?
Ничто не вернуть, что прошло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630097
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.12.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=c1sBLK_hjhs
[/youtube]
За твором http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629773
Коли кохання в двері входить,
Скакає розум із вікна. (нар. мудр.)
Частенько з розуму нас зводить,
І розцвітає, як весна.
Який солодкий хміль любові!
П"янить тебе не від вина,
Коли почуєш на півслові:
Ти - невимовна дивина.
І виростають в душі крила,
А серце пагінці пуска.
І кров кипить, неначе в жилах...
Та що казать: бува й гірка.
Розіб"є все за одним махом.
Впадеш на рівному шляху.
Тебе обійме, ніби страхом:
І проклянеш любов лиху...
Не бійсь кохання невзаємне
Люби для себе, просто так...
І почуття це потаємне,
Подасть про щастя перший знак...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=sPhgR8toDkM
[/youtube]
Коли вже віра погасає,
Надія є лише на донці,
Нехай ще думка утішає:
Що плями є навіть й на сонці...
Отож, зібравши усі сили,
Не зіб"є з ніг і вітровій.
Тебе ніщо не зупинило,
Ставай з недолею в двобій.
Так, нелегка тут буде битва.
Упав - підмоги не чекай.
(Тебе підтримає Молитва).
Ти зможеш все... і це здолай....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629406
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.12.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ecUGfJlvkYk
[/youtube]
Среди миров, в мерцании светил
Одной Звезды я повторяю имя..
Иннокентий Фёдорович Анненский
----------------------------------------------
Скотився день, іде на відпочинок.
Стомився від людських проблем життя.
А я шукаю зірку все очима,
Ясніше всіх цих променів лиття.
Коли туман затягне сіре небо,
Чи хмари волохаті наповзуть,
Відчую я: вона мені так треба,
Бо промені укажуть вірну путь.
За нею йду, упевнено ступаю.
Дорога не з близьких і нелегка.
Але, йдучИ, я точно уже знаю:
Хода моя надійна і тривка.
Коли ж засяє сонечко уранці,
Зоря моя приляже спочивать,
Ми в сонця станемо невільні бранці,
Крізь сон проміння буде посилать...
Хай зоряну доріжку мені стеле.
По ній, ідучи, мрії я здійсню.
І не тому, що ллє проміння тепле.
А щоб зігрітися, не треба і вогню.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627020
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=tOusyOZz8Z4
[/youtube]
Сумно осінь змахнула крилом,
Пролилася дрібними дощами.
Пронеслася востаннє селом,
Зупинившись, на хвильку дворами.
Озирнулась: навколо вже сніг.
Припорошене листя сховалось.
Тільки краплі ще капали з стріх.
Ніби плаче це осінь, здавалось..
З хвилюванням дивилась їй вслід,
Наче рідне душі щось втрачалось.
Неможливо спинить цей політ...
Під ногами земля захиталась..
Та недовго сум душу гнітив.
Швидко звикну до нової гості.
Бо зима, тут вже інший мотив.
До приходу її нема злості...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625300
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.12.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=p2FGgaULi3M
[/youtube]
(Натисніть на квадратик, що внизу, праворуч... Екран збільшиться...)
Як молоко незбиране, світанки.
Не снігом припорошена земля.
Я ще смакую осінь доостанку.
Нехай ще землю сніг не застеля.
Туманна осінь з довгими ночами.
І дощ, що не дає мені заснуть.
І я ніяк не справлюся з думками:
Все ж хочеться у зиму зазирнуть..
Іще два дні й зима вже на порозі...
Чи зможе зберегти ці почуття?
Чи захистить від злих вітрів й морозів?
Все ж вірю у душі передчуття.
І котяться клубочками тумани,
Я осені завдячую за все.
Так хочеться, щоб звав мене КОХАНА...
Одне лиш слово ясність принесе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=YklJLG0yLAk
[/youtube]
Коли дощі ідуть стіною,
Чому сумує так душа?
То що тут є тому виною,
Що так на сльози спокуша?
І не скажу, що я з плаксивих,
Бо сльози - це проста вода.
Моя душа одна з мрійливих,
Без сліз вона бува рида.
Коли мене не розуміють,
Як зрадять друзі за мідяк,
Я все пробачити зумію,
І стисну біль тяжкий в кулак.
І не тому, що дощ стіною,
І краплі осені на склі,
А просто все в оцім виною,
Що раз живемо на землі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623799
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.11.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=4JrsexBX7IQ
[/youtube]
Тихо вітер колихає сонні ліхтарі,
Так нудьгу свою ховає і самотність в грі.
Забуває всі проблеми. Що іще чекать?
Та хіба йому до цього треба ще звикать?
Одинокий, ніби палець, серед всіх вітрів.
Та все важче гра вдається... Сильно постарів.
Десь присяде на пеньочку, серед яворів...
Я все бачу і хвилююсь: Невже захворів?
Він подивиться з-під лоба - заболить душа.
Потім зніметься й полине, і мене втіша.
Прошепоче щось на вухо, пролунає сміх.
То погладить мої коси. (Він мастак до втіх).
А то раптом знов затихне.. Помовчу і я.
І обоє посумуєм... І отак щодня...
Так від радості до смутку, лиш один є крок.
А все разом оце взяте - це життя пучок..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623314
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=kmu-zgUGhIg[/youtube]
Вже осінь заповзла…Туманна й сіра…
І небо схлипує… і рюмсає дощем..
За твором Олекси Удайко
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622932
-------------------------------------------------
Коли туман накриє з головою,
То легко тут піддатись на обман.
Завісу не відсунути рукою.
І ти вдихаєш, нібито дурман.
Тоді здається все якесь інакше.
Крізь пелену вже погляд в інший світ..
І те, що до сих пір було найкраще,
Тепер здається, ніби пустоцвіт.
А роси, що блистіли самоцвітом,
Тремтять, неначе краплі дощові.
Думками не літаєш вже над світом:
Натиснуті всі точки больові.
Заплуталось усе, як в павутинні.
Шукаю все я вихід із пітьми.
Крізь решето просіяні зернини...
Туман тут не притопчиш чобітьми...
Із сходу раптом ринуло проміння.
І зникла із очей вся пелена.
І впало із плечей, немов каміння.
Для всього тепер інша вже ціна.
Веселкою заграло все навколо.
Зі мною поряд ті, кого люблю.
Відчула тепер запах матіоли...
Невіру тепер в віру переллю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623096
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.11.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Wq6cNz2mxec
[/youtube]
Постаріла осінь непомітно.
До зими лишився один крок.
Де-не-де ще листячко тендітне..
Он один зірвався і в танок.
В танці покружляв і приземлився,
Без страху, так гарно у тиші.
На землі назавжди поселився...
І так гірко стало на душі...
Він летів покірно, без вагання.
Шепотіли щось гілки услід.
І мурашки від краси вмирання...
Як душі зневіреної зліт.
Ніби птах, сполоханий у полі,
Доторкнувся інший до плеча,
Треба покоритись тут вже долі...
І сльоза з очей моїх текла.
У природі все в коловороті,
Тільки нам все тиша до душі.
І думки, як птиці, все в польоті.
Все летять, не знаючи межі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622606
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=zjYt5WO5HCM[/youtube]
Победа над самим собой есть
самая лучшая из побед, быть же побеждённым всего постыднее и хуже.
ПЛАТОН.
-------------------------------------
Як навчить себе перемагати?
Де для цього взяти собі сил,
Щоб образи в серці не тримати?
Як злетіть, не маючи вже крил?
Нелегка підчас на це надія.
Як зібратись й перевести дух,
Щоб душа від страху не тремтіла,
Коли біль пекельний ще не вщух?
Розумію: можу враз упасти,
Бо за крок - і ти вже на краю.
Тут я вже в емоціях у пастці...
Відчуваю: я вже програю.
Падаю і знову піднімаюсь,
Значить я себе перемогла!
Каюсь, дуже довго каюсь,
Та зробить інакше не змогла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620957
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.11.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=aAoiVtYFQxE
[/youtube]
Пізня осінь. В ній свої принади:
Тішить душу і голубить зір.
Та краса не терпить чиюсь владу,
А цвіте всьому наперекір.
Лист осінній, ніби квітки влітку,
І цвіте, і котиться туман.
Він не має пахощів любистку,
Перепріле листя, як дурман.
Жаль, що мла не пахне тими грушками.
(Пам"ятаєш, ними пригощав?)
А тепер духм"янить ніжно смутками,
Що зі мною разом смакував.
По лиці б"є мжичка колючками..
Бризками сідає на вустах.
А туман все котиться ярками...
Спокій свій знайде в очеретах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620798
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=YT2ojzrs70k
[/youtube]
Коли останній промінь сонця
За обрій тихо упаде,
Я виглядатиму в віконце:
Чи скоро вечір день вкраде?
Тоді прийдеш до мене знову,
До ранку будем розмовлять.
Ми поведем удвох розмову,
Допоки люди будуть спать.
Ти розкажи мені про зорі.
Чому горять серед ночі?
Чому вітри у непокорі,
Як підібрать до них ключі?
Чому весну зміняє літо,
Чому квітки лягають спать?
Невже не всім дано любити?
Скажи: найкращою, як стать?..
Повільно небо засіріло,
А я все хочу зрозуміть:
Чому так серце стукотіло,
Коли торкнувсь руки на мить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=3oBdYhVp_QU
[/youtube]
Полетів останній з клена лист.
Покружляв в повітрі й приземлився.
Так життя втрача останній зміст...
Став тут клен самотній, оголився.
Похитав з журбою головою,
Та колись і радість в нім була.
Хоч життя боролось у двобої,
Все ж остання тут перемогла.
Похилились віти у зажурі..
Де ж поділись ті щасливі дні?
Завітали дні тепер похмурі,
У якій життя тепер ціні?
Сторінки бували кольорові:
Радість, а на зміну їй журба...
Тут душа зупинить на півслові...
Бо життя - це просто боротьба.
Не журися, клене сивочолий,
Завітає ще не раз весна...
Відганяй думки свої ти кволі...
Озирнись, я знов біля вікна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619325
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.11.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=G2AyVJy_rkA
[/youtube]
Озирнувсь навколо листопад...
Що іще лишилося зробити?
Похапцем, чи, може, наугад,
Та старався все заворожити.
Зграйкою злітає жовте листя.
Грудочками впали горобці.
Враження навколо розбрелися.
Осені букет в моїй руці...
Вітер на обличчя сіє мжичку,
Розкида волосся по лиці.
Навіть і в дощі я маю звичку:
Не шукать шляху на манівці.
Ось в такі години гарно мріється,
Про проблеми забува душа.
І образи, і жалі відсіються,
Бо така погода утіша...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619123
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=wqL3RAPswoY[/youtube]
Висить на гілці павутинка.
Хитає вітер раз у раз.
Яка чудова ця картинка!
Чи страшно бідній у цей час?
Бешкетник вітер не стихає,
Сильніш розгойдує гілки,
А то повільно враз стихає,
А в павутинки все ж думки...
Куди полину, як зірвуся?
Чи зможе хтось урятувать?
І де тоді я опинюся?
А, може, волю скуштувать?
До кого зможу прихилитись,
Самотність з ким я розділю?
Найкраще, мабуть, тут лишитись.
Можливо, вітер й полюблю...
Це він мене весь час ласкає,
І колихає в пізній час.
Мене трима, не відпускає.
Невже так буде повсякчас?
Солодкі мріі та наївні.
Життя все змінює ураз...
А он співають уже півні...
І вогник мрії вже погас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618767
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=UuitLEH1aqU[/youtube]
Втрачає осінь золотистий колір,
І свято, ніби в будні перейшло,
А морозець повзе уже за комір,
І інший зміст життя вже прийняло.
Протоптані доріжки, вкриті листям,
Лиш тишу вітру подих поруша.
Недавно ще літав отут і злився,
Себе так від самотності втішав.
От тільки осінь не торкнула трави.
Лиш де-не-де жовтіє вже листок.
В вечірніх хмарах бавляться заграви...
А я в житті шукаю помилок....
В такій порі складаю я екзамен...
Невже, я знову наламала дров?
І що в душі лишилось несказАнним,
Тому вина: багато передмов.
Моя душа трепляча і вразлива.
Як пізня осінь, не втрача принад.
І все знесе, і зовсім не плаксива...
За все тобі я вдячна, листопад...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=wby8DB-7wTs[/youtube]
А я сиджу напроти... усміхаюсь,
Ловлю твій погляд ледь задуманих очей.
І серцем тихо прислухаюсь,
Тобою, мовлених речей...
Та я не чую зовсім твоїх слів...
Чомусь за душу музика торкає...
Невже, прийшов ти з давніх моїх снів..
Та я тебе за це не дорікаю.
Холоне чай... вино вже ледь іскриться...
Моя рука лежить в твоїй руці.
Як жаль, що ти прийти так забарився.
Свою журбу сховаю на лиці...
А за вікном сніжинки пролітають.
Немов, в саду черешень білий цвіт.
Думки в весну повільно повертають...
Пройшло з тих пір чимало довгих літ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618069
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=zv3Ckip76eU[/youtube]
Когда замрут отчаянье и злоба,
Нисходит сон. И крепко спим мы оба
На разных полюсах земли.
-------------------------------------
Листопаду пильно дивлюсь в очі...
Що чекать від тебе в цій порі?
Мабуть, лиш холодні довгі ночі,
І не спать до ранньої зорі.
Довгі ночі сон мій переможуть,
Мрії заважають міцно спать.
Вантажем на душу тяжко ляжуть,
Не дадуть вночі поспочивать.
Веселкові кола скрізь кружляють:
Думи, що ніколи не здійснить,
Та надія й віра не спиняють,
Голова не хоче зрозуміть.
А коли уляжуться вагання,
І повіриш у казки свої,
Сон заспокоїть хвилювання.
Повернуться мрії, як рої.
Міцно сплю тоді я в ці години...
А тобі, чи спиться в пізній час?
Може, хоч у сні до мене линеш?
Стрінемось тоді ми водночас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=4I4q9BIKW60[/youtube]
Темні хмари перетворюються в небесні квіти,
коли їх поцілує світло.
----------------------------------------
Квітучий сад з трояндами пахучими-
Слова, що линуть ніжно, від душі.
Зриваю їх руками я тремтячими,
Поки вони нев"янучі, живі.
Складу букет із ніжних твоїх слів.
Вплету червону стрічку для оздоби.
Як ти сказати ці слова зумів!
Не з першої, мабуть, було це спроби.
Розкішні, кольорові, гордовиті,
Наповнені надії, сподівань,
Моїм чеканням, сумнівом омиті,
Із сонячних, омріяних бажань.
Вдихаю запах квітів неповторних.
Шепочу їм: Живи моя любов!
Властивостям дивуюсь чудотворним:
З охотою вдаються до розмов.
Хлюпочуться в воді зеленим листям,
А за вікном вже перший морозець...
Вже колючки не колять своїм вістрям...
Квітучий сад із слів - бажання для сердець...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=fbsEHLmIInw
[/youtube]
Може, колись...коли не знаю,
Світліш горітиме зоря,
Дійду я все ж до небокраю,
Нехай лиш зірка не згоря.
Я знаю: ти мене чекаєш.
Так хочу в тебе все ж спитать:
Чому мене не відпускаєш?
В очах це хочу прочитать.
Сказать, що сонце ще в зеніті,
Що ще прилинуть журавлі,
Живе любов лиш вічно в світі,
Гірка сльоза, що на щоці.
А небокрай все далі й далі...
Невже, це збилась я з шляху?
Навколо, ніби все в вуалі..
Не піддаюся все ж страху.
Та часто в себе все питаю,
(Як сніг, на голову думки):
Чому тобі я все прощаю,
Горнусь до тебе залюбки?
Любов буває, як хвороба,
Якщо поселиться в серцях,
Не всім бува винагорода,
Частіш - сполоханий це птах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=8z_HbbH2S1k[/youtube]
Осінній сад, всіма забутий,
Аж до наступної весни.
Та як самотнім йому бути?
Це знов поринути у сни?
Блукає сонце по алеях,
Хитає вітер ліхтарі.
Тут хазяйнує осінь-фея,
Та я радію цій порі.
Люблю в осінній теплий вечір
Пройтись в осінньому саду.
Це від проблем маленькі втечі.
Тут для душі спочин знайду.
Мій добрий сад, ти вже безлистий...
Як постарів ти з тих часів.
Та до лиця мороз сріблистий,
Що передчасно тебе вкрив.
А вітер листя знову носить.
Твоїх слідів вже не знайду.
Та все вчувається твій голос...
Мене чекай... Я вже іду...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=SjYEhB1TsuI[/youtube]
Осінній вечір опустивсь на хати.
Неспокій поселився у душі,
Бо я не знаю, що тобі сказати...
В цій непростій життєвій метушні.
Ми мовчки розмовляємо у тиші.
І кожен, мабуть, дума про своє.
Та помисли літають найчистіші,
І кожен з нас думки оці збагне.
Про що ти зараз думаєш, коханий,
Що осені короткі теплі дні,
Що вечір цей туманами убраний?
Ну що сказать тоді хотів мені?
Красиво падає у танці жовтий лист,
Нема надії вЕсну повернуть.
Та вдячна я тобі все ж, падолист.
Я так боюсь й цю осінь проминуть..
Я бачу радість в шелесті травинки,
У подиху мрійливім вітерця.
А щастя, хто узнає хоч хвилинку,
Цвістиме в серці довго... до кінця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614720
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ttWZ-Fa1PBE
[/youtube]
Свеча крылом одним взмахнула,
Но как же всё таки взлететь?
Легко так ласточка вспорхнула,
А фитильку всё тлеть и тлеть.
И всё тускнее и бледнее
Горит, уставшая свеча.
А призрак ночи тяжелее
Прилёг согреться у плеча.
Вздрогнулось тело: тяжка ноша.
Взметнулись тени по углам.
А за окном блестит пороша...
Легко так волю дать слезам...
Душа заплачет от обиды
Всё потому, что просто жаль,
Что в моём сердце не забыты
Минувших дней тоска, печаль...
Когда завьюжит за порогом,
Я вспоминаю счастья дни...
И необузданным потоком
Течёт река из слёз моих...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614412
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=tgAmEEyMPlI[/youtube]
Коли сніги деревам по коліна,
Метелиця местиме на шляху,
Мене вперед ведуть думки нетлінні.
От тільки б не піддатися страху..
Хурделиця мете і сліпить очі.
Я падаю уже у котрий раз.
Та голос твій спокійний і пророчий,
На цім шляху мені дороговказ.
Надворі невгаває, вечоріє.
І б"є холодний сніг мені в лице..
На обрію вже постать майоріє...
А ноги поналивані свинцем.
А ти іди, не маєш права падать.
Надія добавляє мені сил.
Твої слова мені весь шлях мережать...
Ще трішечки... вже видно небосхил.
І я тебе зову на допомогу,
Та постать розійшлася, ніби мла.
Враз маревом торкнулася дороги,
І в кучугурах білих попливла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=b4Vr-A4Wkn0
[/youtube]
Зимовий іній прикрашає осінь.
У гілочки вплітає кісники.
А серцю так не хочеться, все просить:
Зніми із трав оці пуховики.
Ось гілка від морозу затряслася.
Невже, зима прийшла уже всерйоз?
І до вікна із сумом простяглася:
Ужалив в кісточки її мороз.
В моїх очах і жаль, і біль, розпука,
Бо стукають в вікно замерзлі кісточки.
А на квітках якась чудна перука.
Додолу посхилялись завитки!
Ми осінню іще не милувались.
Зима ж повільно убива красу.
А серденько ураз захвилювалось:
В собі тепла красі я принесу.
Так холодно від подиху морозу.
А я в душі весною ще живу.
Моя любов! Не стань мені, як проза.
Вже в котрий раз тебе в весну зову...
А ти мовчиш, та роки не чекають.
В полоні мрій про ту, що десь пішла.
І мрії твої там усе блукають..
Дивись, зоря вже вранішня зійшла...
[color="#ff0000"][/color][color="#ff0000"][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=a5lOgI2YUjk[/youtube]
На столі парує чай із м"яти.
На всю хату пахнуть пироги.
Влаштувати вирішили свято:
Нам його дозволили боги.
Свято наше скромної Любові,
Що підносить ввись, забувши страх.
Та, що не кінчається журбою,
Селиться, як свято, у серцях...
Сядемо напроти, рука в руку.
Слізна не застелить пелена.
Не згадаєм більше ту розлуку...
Тільки про все видасть сивина.
Пахне рута-м"ята і весною,
Ніби повернулись солов"ї.
Щастя несумісне із журбою...
Відзначайте свята й ви свої...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2015
За твором Віталія Назарука
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612144
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=P-XX5IeN5vU[/youtube]
Ягоди тернові, що уже безлисті,
Ви вже солоденькі, а були гіркі.
Із дарунку осені я зроблю намисто.
Хай це буде спогад про чуття терпкі.
Милувались цвітом ми колись з тобою,
Та чомусь безжально вітер рвав той цвіт.
Спогади тепер обнялись з журбою.
Скільки ж то пройшло незабутніх літ!
Так, як і раніше, терен при дорозі,
І комусь надію про любов дає.
Але в терну є, знай, пересторога:
Колючками болю серцю завдає.
А ми не боялись, милувались цвітом,
Колючки тоді ще не були колькі..
Жаль, що дуже швидко промайнуло літо.
Стали передчасно ягідки гіркі..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XoCQWG3DmeY
[/youtube]
Мороз зненацька вдарив батогами.
Опале листя вкрила сивина.
А літо подалось десь берегами.
До нього недосяжна далина.
Вже сонечко не часто бовваніє.
Розхристані кудись біжать хмарки.
Хоч серденько болить, та розуміє:
В неволю б не попасти від нудьги.
Не впасти б у журбу й душевний відчай,
А радістю наповнити ці дні.
З природою не мати протиріччя,
Стосунки не заводити складні.
Важкий характер в осені, бо жінка.
На вигляд непроста і каверзнА..
Та осінь - це цікава все ж сторінка,
Хоч іноді примхлива і слізна.
і.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610953
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=74ulyLQMtwA
[/youtube]
Коли в житті буває важко,
І віра кинула тебе.
На мить стає чомусь так страшно,
Та доля далі все ж веде...
Не покидай мене, надіє,
На те, що пам"ять берегла.
Нехай душа не зачерстрвіє,
Не спалить ненависть дотла
Оту любов, що колись цвітом,
Рожевим паростком була,
Ті пелюстки розвіяв вітер,
Та доля знову підняла..
Бутон зів"ялий оживила,
Надію й віру уплела.
І в одіж нову нарядила..
Любов та знову ожила...
-------------------------------
Вітаю всіх зі святом віри, надії, любові...
Хай ці почуття ніколи не зрадять вас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610383
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PXnORpVZJKI[/youtube]
Чашечка чаю - підніметься настрій.
Осені вечір заглянув в вікно.
Дивно: на грядці красуються айстри.
Осінню ткане, цвіте полотно.
Вітер притих, ледве - ледве дрімає.
Мряка холодна трокнулася скла.
Тиша навколишній світ обіймає.
Бережно кута дерева імла.
В чому знайти для душі тут спасіння?
Чим же заїсти гіркі ці думки?
Тихе відчула дерев шепотіння.
Ніби торкнувсь хтось моєї руки.
Що це міраж, а чи просто здалося?
Струм електричний по тілу пройшов...
Радість і смуток в одне все сплелося.
Думки до тебе летять стрімголов...
Чашечка чаю, із терну варення.
(Солодко й гірко у серці мені ).
Ось і приходить повільно смирення...
Тихо, ні звуку в чуттів глушині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=1MCjOIZHvwM[/youtube]
Легенький холодок проймає ранок,
Та в мене є спасіння для душі.
І хай навколо все цвіте туманом,
І йдуть безперестанку ще дощі,
Я пригорнусь до тебе, любий, ближче.
Вустами доторкнуся до щоки.
Ти не барися, обніми пошвидше,
На вушко лагідні слова прошепочи.
Чутка душа: відчула непогоду.
Так хочеться зігрітись під крилом...
Вже мрій нема про бажану свободу...
А осінь тихо квилить за вікном.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=DHpicBvPx2w[/youtube]
Черлений лист упав під ноги...
Про що ти думав, як летів?
Чекав чиєїсь допомоги,
Чи просто впасти так хотів?
Чомусь кружляв в останнім танці...
Чи зупинить бажав політ?
Як чарував своїм багрянцем!
Час не вмирання - твій розквіт.
Останній помах в безнадії...
Краса останнього штриха.
Підхопить вітер, і в завії,
Побудеш в ролі ще птаха...
І ось лежиш у жовтих травах,
Прибитий вітром і дощем,
Укриє листя в різних барвах,
На серце ляжуть тягарем.
Чому тремтиш, хороший друже?
Ти ж знаєш правила життя...
Хай твоє серденько не тужить -
Природа любить вороття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608103
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.09.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=dlyKAL07E-8[/youtube]
За твором Віталя Назарука "Золота пора"
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607565
--------------------------------------------
Осінь все ж підтримує багаття
Те, що дарували літні дні.
Душі гріє з більшим ще завзяттям.
І чомусь закохані смішні.
Десь літають і живуть надіями.
Можуть полетіти вище хмар.
І кружляють довго чудо-птицями,
Скуштувавши серцем, ніжних чар.
Шаленіють від одного погляду.
І кипить козацька в жилах кров.
Лише той узнає насолоду,
Хто пірне у дивний світ Любов.
-----------------------------------
Живе лиш той, хто вміє так кохати,
У кого серце не втрача надій.
А серце не глухе, бо може відчувати,
Навкір тому, що років заметіль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=crRtwIUgHZQ
[/youtube]
Літо дарувало сонячне кохання.
Розкидало мрії - ніжні пелюстки,
А тепер вже осінь і німе мовчання.
На душі оскома: ягідки гіркі.
Нащо полоскала в м"яті свої коси,
Уплітала білий черешневий цвіт?
І чого це вітер по гаях щось носить,
Припада крильми до вже жовтих віт?
Засмутилась осінь...Це таке кохання?
Чом такі короткі літа дні жаркі?
І закрались в душу сум, розчарування.
Скуштувать боїться ягідки гіркі.
Але ж осінь - жінка і така прекрасна!
І спада повільно золоте вбрання.
Чом почервоніла тут калина красна?
Вітер роздягає осінь зарання.
Ось уже й догралась: гола серед світу.
А навколо пустка...Плачуть небеса...
Ти тепер розвага тільки лиш для вітру.
І по голих гілках потекла сльоза...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606567
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PB7eB0dpkRE
[/youtube]
Не моя вина, що надворі осінь,
Що роки у вирій віднесли вітри.
А в очах твоїх вже відцвівша просинь.
До зими недовго: майже за дверми.
Не моя вина, що пройшло кохання,
І в очах тепер став не той вже світ.
А було ж колись в них замилування,
Жаль, що залишився тільки пустоцвіт.
Бачиш? Ранки затягло туманами,
Серце нишком квилить і душа болить.
Нелюбов, як ржа облягає плямами.
Колючками гострими рани всі ятрить.
Ніби птах підбитий, що не має шансу.
І щоб знов злетіти: всі думки дарма.
Скільки там лишилось нам з тобою часу?
Чуєш? Он у двері стукає зима..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606126
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=EC-5i_dltpw[/youtube]
Десь ллється тихо музика з вікна,
А серце щось притихло, її слуха.
Невже, то знов звучить ота весна?
Скоріш всього осіння завірюха...
Прихована якась тонка печаль...
Мотив звучить притишено і ніжно,
Скидає, ніби з осені вуаль.
А як звучить!Схвильовано і слізно.
Це осінь плаче. Вторить мілка мжичка.
У такт мелодії між листям шарудить.
Яка чарівна осінь-молодичка!
За ким же може ніжно так тужить?
Як до лиця срібляста павутинка!
Чим зачаровує вона весь світ?
Та не така, як всі, ця осінь -жінка...
Хіба ти знаєш скільки їй вже літ?
Чарівна в смутку музика торкає.
І ти відчуєш, що це про твоє.
І вже до серця ближче підпускаєш,
Чому ж чуже, відчула, як своє?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605207
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=KDIjEyZ3zTI[/youtube]
Ми ступили разом в теплу осінь.
Усміхнулось сонце з висоти.
Сад старий, нехай вже безголосий,
Нам не перешкода поряд йти.
Міцно ти тримай мене за руку,
Як схитнусь від вітру - не впаду,
Не почуєш розпачу і звуку...
Бо з тобою поряд довго йду.
Урятують твої руки сильні.
І з теплом здолаєм важкий шлях,
Маємо бажання наші спільні:
Хай там що, триматись на ногах.
Накрапає перший дощ осінній.
Розумієм музику дощу.
Раптом знову небо синє-синє...
Твоє серце все ж не відпущу.
Світ жорстокий, дарить подарунки.
Маєм зброю проти ворогів:
Посмішка їм вслід - наші рахунки.
Хай позаздрить той, хто не любив..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=bnM0A_xWaTY[/youtube]
Спини мене отямся і отям...
Ліна Костенко.
----------------------------------------
Сезон дощів почався несподівано.
Від спеки очманіла вже земля.
А блискавка, що не на жарт розгнівана,
У хмари раз по разу поціля.
Сезон дощів - пекельна серцю мУка.
Як зупинить потік думок - надій?
А грім їм вторить грізним своїм звуком:
Усе пройде... надіятись не смій.
Думки мої заплутаються в сіті.
Не знатиму спокою у житті.
Час без жалю...і буде все розбито.
Прошу вас зупиніться, золоті.
Спини мене, мій голуб сизокрилий.
Не дай мені торкнутися межі.
І не дозволь упасти вже безсилій
На вицвівших полянах міражів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=GZanbHYEXns
[/youtube]
Палахкотить тоненький вогник свічки.
Вмостилась зручно по кутках пітьма.
І десь лаштує свої сіті нічка,
Щоб мрії всі до ранку обіймать .
Та як утримать те, що живе в серці,
Той крихітний пустинний корінець.,
Що не зів"яв в життєвій круговері?
Як втримавсь у безводді пагінець?
Вже літо провела до горизонту,
І усмішка торкнулася лиця.
Забаввонів далеко рідний контур,
Неначе штрих дотепного митця.
Я не скажу, що літа мені жалко.
Упевнена до осені хода,
Бо серце й восени кохає палко...
Усе за нічку серце пригада.
Проходять пори року, щоб вернутись.
Лише кохання вічне, не вмира.
Йому за все так хочеться всміхнутись..
Осінній ранок в очі зазира..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604462
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2015
Так легко плюнуть крадькома у душу,
(Не відмиють навіть і дощі.)
І кричать, що це великодушно,
Заховатись у густі кущі.
Можна там сховатися, не жарко.
І жало у когось ще впустить,
І каміння кидать...Хіба жалко?
Ну і що? Нехай сильніш болить...
Всі ми люди, але, звісно, різні.
Всім не можем завжди угодить.
І слова ховаємо ми ніжні,
Бережемо ті, щоб досадить.
А в архіві слів пітьма і сирість.
Павутиння розрослось в кутках.
Убиває безсердечна хворість,
Бо давно не мовили вуста.
Люди добрі! Знищіть павутиння.
Випустіть на волю ніжність слів.
Хай засяє в мороці проміння.
Кожен дарувать добро, щоб вмів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603918
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.09.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=EC-5i_dltpw[/youtube]
Останній літній жаркий день,
І на порозі осінь.
Тобі спішу сказать лишень,
Що не зуміла й досі
Про те, що жовкне уже лист
І зрідка пролітає,
А в серці ще не падолист,
Твого тепла чекає.
Люблю журливу цю пору...
Як не впустити в серце?
Впущу лише до двору
З її журливим скерцо.
Ледве провівши журавлів,
Буду весну чекати.
От тільки б дух твій не змілів...
Я не втомлюсь кохати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603232
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=G2ylp4xkyUg
[/youtube]
Розгулявся вітер серед поля,
І пронісся вихрем над селом.
Що казать: така у нього доля.
Ми приймаєм часто це за зло.
Одинокий без сім"ї та роду.
Та до кого ж голову схилить?
Вічний мандрівник не знає броду.
Із вогнем все може спопелить..
Іноді кидається в дитинство:
Між дротами чути його плач.
Або просто має за блаженство
Перекоти-поле гнати, ніби м"яч.
Поганявши, сяде на пеньочку.
Задрімає хвильку, чи другу.
Потім знов літає по ярочку,
Вмить забувши, про свою біду.
Нерозлучна подруга самотність,
Умостившись зручно на крилі,
Уявляє тут свою високість,
А проблеми вітру замалі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602901
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=lYb0UHqY7iA
[/youtube]
Розкидала гілля рожева квітка.
До сонця підставляє пелюстки.
Де чари ти свої взяла і звідки?
Нащо тобі ці гострі колючки?
Ти радуєш красою людські очі.
Добрішими черстві серця стають.
От цвіт ти віддаєш свій неохоче.
Для кого ж тоді квітки ці цвітуть?
Прийде пора осіння і туманна.
Розвіються по світу квіточки.
Твоя краса вже стане невпізнанна.
Тоді прийдуть нерадісні думки.
Лиш іноді погладить ніжно вітер.
(Наставиш і йому ти колючки).
Лиш роси подарують тобі бісер,
І схиляться додолу гіллячки.
Не сяде відпочити і пташина.
Занадто свою гордість берегла.
Тепер ти стала просто, як шипшина,
Трояндою ж красивою була...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602628
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=8lnbwcyIr-E[/youtube]
Непросто пишуться вірші..
Вони повинні мати силу.
Вірші ті будуть до душі
Словечком щирим, що зігріли.
І кожен зміг впізнать своє,
Щоб кожну душу зачепили.
І щоб моє було – твоє,
Обоє в серце щоб впустили…
Щоб не текла сльоза гірка,
Слова вкрапляли б світлу радість.
Така поезія торка...
Зникає з душ зневіра, слабість.
Буває, плачемо в вірша́х.
Коли із нами плачуть люди –
Зуміли значить в їх серцях
Сповна відбитися у грудях.
Хай кожен вірш, мов ніжна квітка,
(А всі вірші – букет із них),
Поету служить як візитка,
Вірші ж – сонм квітів запашних.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602455
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=V5jNUj3LPc0[/youtube]
Тебе я довго так шукала.
Ти став найкращим серед всіх.
Чомусь своїм ще називала.
Невже, на душу брала гріх?
Слова в віршах такі писала,
Щоб ти почути мене міг.
До тебе пташкою літала,
Ступала навіть на поріг.
Ти пам"ятаєш срібні роси?
А я збирала їх тоді,
І прикрашала ними коси,
Щоб так сподобатись тобі.
А ти дививсь на мене скоса.
І погляд з сумом дарував...
І не тому, що вже покоси
В копиці серпень поскладав.
Твоя душа - колодязь смутку.
Із жалем дивиться кудись.
Мабуть, виглядує голубку,
Що була зрадою колись...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=bnM0A_xWaTY
[/youtube]
Хлюпочуться у річці промінці.
Це сонечка грайливі сини й дочки,
Що усмішку створили на лиці,
Грайливо упірнувши, в мої очки.
Від сміху покотилася сльоза
І впала на гарячу твою руку.
Відлунням прокотилась десь гроза...
Затихло все... Не чути ані звуку.
Відчувши ніжний подих вітерця,
І серце стрепенулось, ніби пташка.
Твій погляд доторкнувся до лиця...
Тепер вже не зітхалось дуже важко.
Пора осіння з літом вперемішку,
Приносить нам бува гіркі плоди,
А іноді приємну лиш усмішку,
І залиша у серці радісні сліди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=hDCqRTmi84c
[/youtube]
Під синім небом України
Там, де колОсяться жита.
У самім серці Батьківщини
Чудове місто розцвіта.
Кіровоградщино моя!
Тебе в піснях ми прославляєм.
Квітучий край, розмай степів.
І низько голову схиляєм
За вільний дух батьків, дідів.
Ми гордимося земляками,
Що захищали рідний край.
Ішли на бій із ворогами.
Про них, народе, пам"ятай.
Ми славим руки роботящі,
Шануєм мову чарівну,
Думки і помисли найкращі,
І пісню ніжну, запашну.
Хай колоситься жито в полі.
Цвіте ромашками земля.
І щоб не бачили ніколи,
Як ворог землю спопеля.
КІРОВОГРАДСЬКИЙ
МІЙ
НАРОДЕ!
Живи у ласці і теплі!
Борись за правду і свободу!
Ти в нас найкращий на землі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Kgae4XLh79Y[/youtube]
Так любить слухать музику душа.
Звучать акорди твоїх ніжних слів.
Кажи повільно, ти не поспішай.
Який медовий смак твоїх рядків!
Веселкою заграли понад полем,
Луною прокотились повз роки,
І в серці защеміли ніжним болем.
Цілунком зупинились на щоці.
Прокинувся від сну дрімучий ліс.
В мелодію вплітається оркестр.
Він новий штрих в мелодію приніс.
Заслуга тут таланту, мій магістр.
Мелодія пливе серед тиші.
Пелюстками на землю опадає...
Піднесено, небесно серце диха.
А музика чарівністю вражає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2015
На краєчку літа примостилась осінь.
У віршах оспівана золота пора.
І спішить вплітати павутиння в коси.
Мабуть, так це осені почалася гра.
Освіжила ранки, що були спекотні.
Де-не-де спадає жовтий лист з дерев.
Навіть і річки стали вже молочні,
А журба частіше у душі тепер.
Я не кличу осінь, щоб прогнати літо.
Все ж осінні мрії суму завдають.
Та журбі цвісти не дають ще квіти.
А думки слухняними дітками стають.
Не летять у вирій з клином журавлиним,
А радіють літечку, що милує зір.
Ще маленькім щасті, хоч і запізнілім,
Що живе у серці всім наперекір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601135
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2015
Я тебе покличу - відгукнися.
Не кивай, що надто важкий шлях.
У дорозі ти не забарися.
І здолай дорогу, ніби птах.
Поки сонце світить, ще не пізно.
Не зважай на вітер і дощі.
Будуть перепони іще різні...
Поспіши до рідної душі.
Бережи в польоті свої крила.
Не дозволь змочити їх дощам,
Бо летіти буде вже несила.
Не піддайся силі злим вітрам.
Якщо грім, чи блискавка догонять,
В чистім полі зупини політ.
Їм мої молитви не дозволять
Покарати: полетять услід.
А коли зажевріє світанок,
І туман приб"ється до землі,
Приземлися вже на відпочинок.
Ти здолав тепер всі сили злі.
Я тебе впізнаю, моя пташко.
Пригорну до серденька мого...
Знаю: перельоти - дуже важко.
Все ж спитай у серденька свого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2015
Заглянув тихо вечір у кімнату.
Війнула ніжна свіжість у вікно.
І новий світ наповнив ніби хату.
Думки злетілись птицями давно.
Мої думки, як судді, що казати.
Вмостилися зручненько під вікном.
Не треба тепер важко так зітхати,
Пройдуться зараз всі моїм шляхом.
Не думаю, що будуть щось брехати.
Ну що за день могла я натворить?
Мені старанно треба все згадати.
А, може, ще удасться і схитрить.
І знову через сито просіваю,
Що добре, що не дуже, що не так.
Старанно все на полички складаю,
Та кожен вчинок має певний смак.
Все думала про те, що скоро осінь.
І що чекать холодних довгих днів.
І що мене не згадуєш ти зовсім.
Мабуть, тобі бракує мені слів.
Вже листя починає опадати,
А ти сказать нічого й не посмів.
А я не можу тільки розгадати,
Чому тоді ти мною так хворів?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2015
За віршем Віталія Назарука "Моя осінь".
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600042
_______________________________________--
Не сумуй, що осінь на порозі.
Ще спекотні будуть літні дні.
Серце не тримай в гіркій тривозі.
Не дивись на світ тільки в вікні.
Роздивись уважно ти очима.
Осінь - це не значить вже кінець.
Сумувати тут нема причини.
Йди до мрії вперто навпростець.
Подаруй тепло душі для тої,
Хто тебе врятує від туги.
Ти побачиш осінь золотою,
Не страшні зимові килими.
Теплі руки, два гарячих серця.
Впевнено іти так по шляху.
І тоді тобі уже здається,
Що нема на серці геть страху.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2015
Если любовь уходит, как это всё понять?
Были ж минуты счастья..Больно теперь терять.
В сердце таится обида. Сердце - кусочек льда.
Если любовь уходит. Горько: теперь навсегда.
Долго любовь прощает...Терпит и слёзы льёт.
Медленно умирает. Плача, на помощь зовёт.
И, забывая обиды, думает: Может простить?
Только с печальным видом, как же ей дальше жить?
Вот и проходит время. Больно теперь осознать.
Если любовь в тяжесть: надо быстрее бежать..
Значит была ошибкой, если любовь не берёг.
Если была она пыткой...Вот и погас огонёк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599595
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.08.2015
Шепоче вітер колосу щось в полі.
Пірнає в золотистих колосках.
Ось ранок прокидається поволі.
І небо потонуло в сокирках..
Ці ніжні синьоокі літні квітки,
Чудовий настрій зранку придають.
Як в коси уплелися тонкі нитки:
Вкрапляють у красу осінню суть.
Про осінь ми згадаєм тільки ранком.
Притиш ти кроки, осінь золота.
Хай квітне поле - ніжна вишиванка,
Що мов на свято, літо одяга.
Сплету вінок з пахучих літніх квітів.
Вплету між них краплиночки роси.
Моїм коханням будуть оповиті,
Як вірний оберіг душі краси...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2015
Я могла б заплакать, якби вміла.
Та моїх ти не побачиш сліз.
Плакати життя мене не вчило:
Впала, то не плач і підведись.
І терплю допоки маю сили,
Прикусивши губи від жалю.
В час такий тебе я все просила:
Ти відчуй, як я тебе люблю.
Довго тебе в серце не пускала.
Десь дала тут промаху душа.
Хоч тебе в байдужості минала,
Все ж повз тебе просто не пройшла.
Непосильна ноша це для тебе.
Склалась ситуація складна...
У чеканні зажурилось небо.
Цій журбі не видно навіть дна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2015
Не давайте мріям своїм волі.
У оману завжди заведуть.
І добавлять в серце тільки болі,
Спокій назавжди ваш украдуть.
Заспокойте душу, не дозвольте
Відлітать в далекі міражі.
Озирніться навкруги, погляньте
Шлях далекий, значить ви чужі.
Ранками в степу пливуть тумани.
Розкошують, поки сонце спить.
Хай роса всі вилікує рани.
В безнадії серце так болить.
Неслухняні діти мої мрії.
Все крадуться знову утекти.
Дорого заплатите, святії,
Раптом доторкнетесь глухоти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599050
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2015
Відступа повільно літня спека.
Осені вчувається хода.
Пролетів і прокричав лелека.
Він про осінь ще раз нагадав...
Не скажу, що вслід йому журилась,
Ще не скоро в вирій їх відліт.
Знаю точно, я не помилилась:
Це від тебе ніс мені привіт.
В подарунок кинув мені квітку,
І пропав лелека в висоті.
Полетіла вслід моя хустинка.
Залишився присмак гіркоти..
Що кричала, вже не пам"ятаю...
Руки опустилися важкі...
Квіточку до серця пригортаю...
Жаль, що тільки ягідки гіркі...
Розкошує в склянці подарунок.
Та зима гіркОту підсластить...
Може, це колючий поцілунок?
Але серце чує... пощастить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598746
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2015
Бджолиним роєм топчуться думки.
Ночами не дають бува заснути.
Як зморені в дорозі жебраки,
До мене намагаються звернутись.
Чому на світі серед тисяч душ,
Одну єдину душу вибираєм?
І серцю, як набат звучить: не руш,
Хоч, що там буде, наперед не знаєм.
І ти проходиш часто мимо тих,
З якими зможеш щастя доторкнутись.
Вони не скажуть фраз отих пустих.
Та замість слів, ласкаво посміхнуться.
Вони надійні і прості в житті.
Не кинуть вас зненацька на дорозі..
Не зрадять вибраній своїй меті,
Коли відчують: вам іти невзмозі.
Підтримає міцна його рука
Не дасть у розпачі упасти, чи схитнуться.
Упевнена хода його легка..
Захочеться до нього пригорнуться.
Тут посмішка, і пару ніжних слів,
Усе це треба в нелегкій дорозі.
Хто розумом оце збагнуть зумів,
Сміливо вибирай у подорожні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598607
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=uC9fJOq1JF4[/youtube]
Ти не злякай моє кохання.
Воно тендітне, непросте.
Як невгамовна пташка рання,
Яка співає попри все.
Так дуже схоже на голубку
Із сизим зраненим крилом.
На ледь розцвівшу незабудку,
Чомусь з надломленим стеблом.
Але душа живе в надії:
Ще можна рани заживить.
У це повірити посмію,
Бо зможеш ти все відновить.
Візьми голубку в свої руки.
Погладь поранене крило.
Гучніш відчуєш серця стукіт.
І все зроби, щоб зажило.
Любов я виплекала з мрії,
Не знала це, що будеш ти.
Лише тепер я розумію,
Що нам від долі не втекти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598376
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2015
Пройдуть дощі, осінні зливи,
Дороги снігом замете.
Та серце спогади тремтливі
Старанно в пам"ять уплете.
І кожне слово, як зернинка
В душі ще й досі пророста.
Сльоза лиш стала, як перлинка,
Не усміхаються вуста.
Та що ти, ні! Я вже не плачу.
Хвилинна слабкість - то пусте.
В твоїм житті я ще щось значу?
Оце хвилює над усе.
Чи, що було, не зачерствіло,
Чи крила здатні ще літать?.
Невже з розлуки посивіло?
Так хочу я про це спитать..
А ти мовчиш... Одне лиш слово
Злетіло з вуст твоїх колись...
Воно для мене, як підкова...
Я все чекаю.. Не барись...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598232
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2015
Поспів вже терен біля хати,
А ще недавно рясно цвів.
Тоді сказав, щоб тебе ждати.
Невже, то вітер шепотів?
А дні плетуться чередою,
І вже коротші стали дні...
Уже невпевнено ходою,
Блукають думи по стерні.
На горизонті спіла осінь.
Спішить дарунками у світ.
Мабуть, один є вірний спосіб:
Спинить думок своїх політ.
Та їх трима дурне завзяття.
Надворі літня ж ще пора!
Роздмуха вітер ще багаття.
Так забавля його ця гра.
Лосняться ягідки на сонці.
Чомусь гіркі оці плоди.
Тримаю їх одна в долонці.
Ти ж обіцяв: мене ти жди...
Невже, далека та дорога,
Що до мого серця пролягла?
Мені ж була пересторога:
Як гірка ягідка цвіла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2015
Необережне тільки одне слово...
Тоді здається дружбі все, кінець!
Воно зірветься просто випадково,
Як кинутий в город чийсь камінець.
Не будьте так вразливі, любі друзі!
Образу вмійте швидко погасить.
Нащо себе так пестити у тузі?
Подумайте, війну цю зупиніть.
Відчуєте, як зразу стане краще.
І кольоровим стане новий світ.
Одне лиш слово, хай непідходяще.
А ви його до серця не беріть..
Страждаємо від тих, кого ми любим.
Зумійте пробачити й зрозуміть.
Нащо ми дружбу зопалу так губим?
Із друзями упевненіше жить..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596347
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.07.2015
Біжать роки невпинно по дорозі.
А я тебе, мій голубе, люблю.
Лиш серце неспокійне у тривозі:
Надії, чи в горінні не спалю?
От тільки ночі тягнуться роками.
І мрії відлітають у блакить.
Та відстань не коротшає між нами.
Чи доля з нами, граючись, хитрить?
А, може, покарать за щось хотіла,
Щоб жалю двом серцям іще завдать,
Любов в серця уміло поселила,
Всміхаючись, на все це споглядать?
Любов не терпить витівки ці долі.
Повіривши у дійсність, вже летить.
Не може бути довго у неволі...
Тепер її уже не зупинить.
Хай у дорозі підсобить попутний вітер.
І ти відчуєш цей політ душі.
Хоч долі це такий болючий витвір,
Та щастя неймовірне у житті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2015
Л ю б о в ь...
Одно лишь слово, а волненье
Души, умеющей любить.
И двух сердец прикосновенье,
Кто чувством может дорожить.
Любовь... Нежней луча рассвета,
Влеченье ярче, чем закат.
Оно гораздо жарче лета.
Лишь, кто влюблённый, тот - богат.
Любовь.. не теплится в бездушье.
Она бежит от пустоты.
И вмиг, почуяв всплеск удушья,
Уходит прочь от суеты.
Любовь... Не терпит униженья,
Чужда предательству и лжи.
И вянет, как цветок, вмгновенье,
Когда цена Любви гроши.
Любовь - цветок из-под асфальта
Пробъёт ростками толщу льда..
И может ранить, словно скальпель..
Уйдёт внезапно никуда...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2015
Знаю, що краса принадна,
Видна на лиці.
Сперечатись буде складно:
Кажуть це усі.
Хіба пити з лиця воду?
Краса не на вік.
Не дивись на юну вроду,
На рум"янець щік.
Бо краса, як сніг розтане.
Потечуть роки.
На порозі зрілість стане.
Дасть себе взнаки.
І тоді ти взаєш, милий,
Що таке краса.
Ти вже теж не чорнобривий,
Сила вже cкиса.
І краса так не принадна,
Крім краси душі.
Пояснить це дуже складно:
Взнаєте самі.
Ось хороше, тепле слово,
Ніжність, співчуття.
Це життєва є основа.
Це і є життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595617
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2015
Степан Щипачев
Любовью дорожить умейте,
С годами дорожить вдвойне.
Любовь не вздохи на скамейке
и не прогулки при луне.
Все будет: слякоть и пороша.
Ведь вместе надо жизнь прожить.
Любовь с хорошей песней схожа,
а песню не легко сложить.
---------------------------------------------------
Любов буває ніжна і щаслива,
Так тихо підкрадається до душ,
Тоді емоцій огортає злива.
От тільки збережи чуття, не руш!
Як тільки на поріг любов ступає,
То розум, знаєм, утіка в вікно.
І маємо тоді ми те, що маєм,
Не те, що нам показують в кіно.
Любити, просто граючись, уміють.
Зникають десь красиві всі слова.
І душі від образи враз німіють.
Невже у цьому винна голова?
В любові треба бути обережним.
Вона дана не тільки для утіх.
Хай буде, ніби океан безмежним.
Красивою, як папороті цвіт.
Не проливайте, жінки милі, сльози
За тими, хто вас просто не любив.
Хто вашу кров у жилах заморозив,
Хто віру і любов в душі розбив.
Любов тікає, як за нею гоняться.
Не буде там щасливого життя...
А тим, хто утікає - посміхається.
Таке зробили люди відкриття!
_________________________________
Усім закоханим щастя та удачІ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595433
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2015
Знову стало на погоді.
Дні думки плетуть.
Якщо буде при нагоді,
Знай: тебе тут ждуть.
Прилети співучим птахом
До мого вікна.
Не обтяжуй себе страхом,
Що вже сивина.
Я відкрию настіж вікна,
Руки простягну.
Бачу я: пора осіння.
І усе збагну.
Я візьму тебе в долоні...
Стомлене крило.
Відпочинь, допоки сонне
Сонце не зійшло.
А я в очі подивлюся...
Скільки пройшло літ!
І крізь сльози посміхнуся...
Вдячна за політ...
От і все...Лети додому...
Інша там чека.
Ти пробач за серця втому.
Доля це така.
Полетиш - не озирайся.
Хай тобі щастить...
Якщо любиш, то не кайся.
Бог тебе простить....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2015
Грайливий вітер колихає штори...
Задихало квітчасте полотно.
І світ здається вишитий узором.
Ці квіти, ніби кинув хтось в вікно.
В шпаринку заглядає ясний промінь.
І кольоровим став похмурий світ.
І радістю наповнилось все в домі.
Чи настрій тихо стука до воріт?
А під вікном он розцвітає сонях.
Він сонечко вартує цілий день.
Мій погляд споглядає це спросоння.
До мене завітай, снага, лишень...
Пахучий чай з малиновим варенням,
Ще сонячним промінням притрушу.
І, може, ще прийде оте натхнення,
І знов до серця я тебе впущу.
А поле неозоре ще у росах.
Як пахне тільки скошена трава!
І, як тоді, ти будеш гладить коси.
Як манить ця звабливість степова!
Та мрії запиваю теплим чаєм...
Смакую забаганки я душі.
Ти чуєш? Біля тебе десь літають...
Почуй мене в життєвій метушні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2015
За твором Олекси Удайко
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594370
------------------------------------------------------
Бува закриють сонце хмари.
І дощ стіною враз стає.
І заповзуть, як змії, чвари.
І яд до серця дістає.
А вітер, ніби тому вторить:
Зриває дах. Земля тремтить.
У змозі навіть все потворить,
Що потім буде так боліть.
Душевні рани, гіркі сльози.
Як повернуть щасливу мить?
А колючки, хто вийнять взмозі?
А як душа від них щемить.
Та раптом вже скінчилась буря...
Затихло все, як почалось.
Тут підтвердилося повір"я:
Яке брело, таке й стріло.
Помалу дощик з стріхи крапа.
Лиш сіль солона на щоках.
І хто підняв з них білий прапор,
Той зміг зізнатись в помилках...
О, світлі сили! Ви коханих
Тримайте в злагоді й теплі!
Нехай не буде ран в них рваних
Від чвар безглуздих у житті...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594491
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2015
Коли буває сумно на душі,
І хочеться поплакать без причини,
Не вірте, що тут винні ті дощі,
Що ллються надоїдливо щоднини.
Чого ти плачеш, душо,як дитина?
Яким же тобі словом підсобить?
Не вір, душе, що ти, як сиротина.
А, може, ти від холоду тремтиш?
Чи, може, то не ти, а вітер плаче
І з сумом загляда в моє вікно?
А я чекаю, бо сама терпляча,
Про це дізнатись хочу я давно.
Душе моя і вітер - дві дитини.
Не плачте, коли вечір настає.
Ви в розпачі: нема у вас родини?
Та я у вас, що з вами завжди є.
Душе моя! Нехай ти і вразлива,
Велика твоя роль в моїм житті.
Ти не така, як всі. Ти особлива.
Крокуй зі мною поряд по путі!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593633
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2015
ДРУЗІ ПІЗНАЮТЬСЯ НЕ ТІЛЬКИ В БІДІ, А І В РАДОСТІ...
------------------------------------------------
ДЯКУЮ ВАМ, МОЇ ХОРОШІ ДРУЗІ, ЗА ПРИВІТАННЯ, ЗА ЩИРІ ВАШІ СЛОВА,
ХОРОШІ ПОБАЖАННЯ... Я РАДА, ЩО ВИ У МЕНЕ Є ТАКІ ХОРОШІ, УВАЖНІ, ТАЛАНОВИТІ, НЕ СКУПІ НА СЛОВА ПІДТРИМКИ, ЗА ТЕПЛОТУ ТА ЩЕДРІСТЬ ВАШИХ ДУШ.
Я ВАМ БАЖАЮ ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО В ЖИТТІ: РАДОСТІ, ЩАСТЯ, ЗДОРОВ"Я,ЛЮБОВІ, МИРНОГО НЕБА.
ХАЙ ЗДІЙСНЯТЬСЯ ВСІ ВАШІ ЗАПОВІТНІ МРІЇ.
Я ВАС ЛЮБЛЮ І ЦІНУЮ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593608
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.07.2015
Вже літо добігає середини,
Та подиху ще осені не чуть.
Про юність нагадають лиш жоржини,
Що в серці до сих пір іще цвітуть.
Вони горять і гріють, ніби вогник..
Купаються у сонячнім дощу...
Тихенько по житті пливе мій човник.
Я вітер у попутники візьму.
А місяць освітить мені доріжку,
В дорозі захистить моя зоря.
Якщо підставить доля мені ніжку,
Врятуй мене, заступнице моя.
Залишу місце і для вірних друзів.
Без них не зможу я прожить ніяк.
Немає серед них тих боягузів,
Що здатні мене кинуть просто так.
Пройдуть дощі, розкинеться веселка..
У тому й смак життя, що так бува.
А про весну нагадують фіалки.
Такі в житті бувають ось дива..
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593354
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2015
Цвіте на сонці прапор України,
Як символ незалежності наш стяг.
Родючий край, безмежне небо синє .
І слово МИР в народу на вустах.
Це - край, де сильні роботящі руки.
Цвітуть у полі золоті хліба.
Це - славних козаків відважні внуки,
Живе у їхнім серці доброта.
Приспів:
Славлю народ нездоланний і сильний!
Мудрість, відвага у серці твоїм.
Приклад для всіх, хто бажає буть вільним.
Ти переможеш завзяттям своїм!
Народ - борець, що має силу духу,
І ворогам належну відсіч дасть.
Він проти війн, боєць проти розрухи.
Він-миротворець, проти всіх нещасть.
Хай на землі народ живе у щасті.
Низький уклін, народе мій, тобі.
Нехай в житті тобі усе удасться!
Я вірю, що побориш сили злі.
Приспів:
-----------------------------------------------------
Коментарі прошу залишати тут: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592815
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2015
Цвіте на сонці прапор України,
Як символ незалежності наш стяг.
Родючий край, безмежне небо синє .
І слово МИР в народу на вустах.
Це - край, де сильні роботящі руки.
Цвітуть у полі золоті хліба.
Це - славних козаків відважні внуки,
Живе у їхнім серці доброта.
Приспів:
Славлю народ нездоланний і сильний!
Мудрість, відвага у серці твоїм.
Приклад для всіх, хто бажає буть вільним.
Ти переможеш завзяттям своїм!
Народ - борець, що має силу духу,
І ворогам належну відсіч дасть.
Він проти війн, боєць проти розрухи.
Він-миротворець, проти всіх нещасть.
Хай на землі народ живе у щасті.
Низький уклін, народе мій, тобі.
Нехай в житті тобі усе удасться!
Я вірю, що побориш сили злі.
Приспів:
_____
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592815
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 10.07.2015
Усі ми люди... Кожен має душу.
У кожного вразливою бува.
Та часто ми страждаєм від бездушшя,
Коли болючі кидають слова.
Неначе колючки втикають в серце.
І ти не знаєш, де себе подіть.
Скажи ж про це спокійно і відверто,
Бо як тоді у бруді цьому жить?
Якщо у когось настрою немає,
І має намір злість свою зігнать,
Моя порада: нерви хай тримає,
Бо ми всі люди. Треба пам"ятать!
Слова хай будуть, наче чиста річка.
Прозорими хай будуть, як сльоза!
Хай зникне ця погана звичка:
Від слів простих, згинатись, як лоза.
Умій прощать і будеш ти прощенним.
Не варто дах зривать від чиїхсь слів.
І будеш ти в житті оцім спасенним,
Бо ти себе в руках тримати вмів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592652
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.07.2015
Тепло душі розсипалося барвами.
Відчула, ніби тихий шепіт трав.
А день розцвів трояндами і мальвами,
А ще недавно вітер бушував..
Заграло слово ніжною веселкою.
У серці влаштувало дивосвіт.
І стала я не тонкою стеблинкою,
А квіткою, що зветься первоцвіт.
І десь далеко грім уже гуркоче.
А хмари вже рожевим розцвіли.
А серце ще хворіє і не хоче
Повірити, що це уже не сни.
По крихітці маленькій, по краплинці
Зберу в долоні всі твої слова.
І вдохом поселю у всі клітинки.
Такі від слів бувають ось дива.
Їх просто треба вміти розуміти.
Не кожен зможе ці сказать слова.
Вони в мовчанні можуть бути - квіти,
А можуть і мовчанкою вбивать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2015
Скінчилась злива. Над водою
Прослалось біле полотно.
Невже, хтось щедрою рукою
Пролив тут свіже молоко?
Парне, тепленьке, біле-біле.
Запах неначе увесь світ.
А, може, ранок посивілий,
Відчув дощів, цих довгих, гніт.
Чи, може, знов зацвів ще терен,
І цвіт розсіявсь по воді?
Як можна? Он цвіте вже верес.
Та він не дасть гіркі плоди.
Гірчить полинь, а пахне м"ята.
Ще будуть сонячними дні.
Краса ще літа не прим"ята.
Ще будуть ночі запашні.
Розкітнуть в кольорі жоржини.
Зберуть осінній бджодли мед.
А небо буде синє- синє.
Лише роки спішать вперед.
Туман цвіте допоки сонце
Його промінням не приб"є.
Живе людина, доки серце
Наперекір всьому цвіте
--
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590822
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2015