| Сторінки (29/2853): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | » |
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=gtkYJ7SbYfo
[/youtube]
Я тебе ні в кого не украла,
Просто ти живеш в моїй душі.
Серед інших теж не вибирала,
Образ твій, навіяли дощі.
Може, просто ти моя ілюзія
У зимову довгу заметіль.
Чи почуло серце давню музику,
У якій відбився тихий біль.
Ти живеш від мене так далеко:
Кілометри, море і роки,
(Долетіти зможуть лиш лелеки)
Може, і на відстані руки.
Часто ти у снах моїх блукаєш,
Вирватись так хочеш ти на світ.
Так оцим мене завжди лякаєш,
І тому тримаю, як магніт.
Я до тебе хочу доторкнутись,
І відчути голос тихий твій.
Іноді боюсь поворухнутись:
Раптом, щоб не зник із моїх мрій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827525
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=eTx6WJGoayA[/youtube]
Лабіринти душі нескінченні,
Нерозгадана вся їхня суть.
Дуже часто вони незбагненні,
Вихід важко знайти і збагнуть.
Недосяжні її повороти,
Затемнені бувають підчас.
Часто з страхом прийдеться боротись,
Але мрія про вихід весь час.
І збивають заплутані ходи,
Ноги мліють, повітря нехват.
І все важчим стає кожен подих...
Надважкий та здоланний цей шмат.
Якщо важко, нема уже сили,
Ти згадай про Молитву Святу,
Поки розпач і страх не спинили,
Побори безнадію крихку.
Якщо хочеш, яка я, узнати,
Лабіринтом душі сміло йди.
Біля виходу буду чекати...
З лабіринту все ж вихід знайди.
-----------------------------------------------
Лабіринт - складна, заплутана ситуацію, відносини,
з яких важко знайти вихід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827134
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2019
Нехай крізь мить зірці судилося згаснути назавжди,
чудово, якщо вона до кінця сяяла самим яскравим світлом. (Ф. Брукс)
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=1ApDTYCnFuY[/youtube]
Вечірнє небо вишите зірками,
І кожна зірочка - душа чиясь.
І серед них, засвічена є нами,
Вона не просто звідкілясь взялась..
Осінній день і кольорові гами...
Приречені на зустріч ми були.
Та, мабуть, це влаштовано богами,
Вони за руки по житті вели.
І засвітили зірочку над нами,
Рокована дорогу осявать.
Вона одна між іншими зірками,
Змогла казковим світлом зчарувать.
І кожен раз, коли ми разом, поруч,
Коли в сплетінні руки і серця,
Наш погляд квапиться завжди угору,
І дякуєм за зустріч ми Творця.
Світи завжди, коли йдемо крізь терни,
Коли туман засліплює нам шлях,
Коли буває настрій наш нестерпний.
Ти будь терплячою, світи на небесах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827002
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=erl0cIQSJtg
[/youtube]
Легкий туман ліниво якось слався,
А ми ж чекали сонячного дня.
Та день в цей час у молоці купався.
Лиш час події швидко підганяв.
Чомусь тремтіли ноги...хвилювання,
А серце ось-ось вискоче з грудей.
Була ця зустріч зустріч перша і остання...
Напруга досягала апогей.
Це доля все зробила й споглядає.
Ну що сказать? Куди втекли слова?
(А час чекать не звик, все підганяє).
Не може віднайти їх голова.
Навколо притаїлось все в чеканні.
І дощ осінній тихо моросить.
Несказане лишилося в мовчанні...
Болюча ця розчарування мить.
Слова мовчать, але серця чекають,
Їм іноді так хочеться кричать.
Ріка життя тихесенько спливає,
Її не зупинити, ні догнать...
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826925
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ScplpZ-yb3E[/youtube]
Холодні очі, пустий погляд...
Це грає в піжмурки душа.
Неначе хоче стерти спогад,
Зробити крок цей поспіша..
А серце зна ці витребеньки,
Наперекір їй, заважа.
Слова чарівні сипе в жменьки.
Моє серденько так втіша.
А ти все дивишся з-під лоба,
Хоч серце воском розтає.
А ти не бійся, скажи - л ю б а.
Від слова тепло так стає.
І швидше кров тече по жилах,
Шалене тут серцебиття!
Невже ростуть від цього крила?
Багатогранне це життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826751
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=9cQR-rkJpO4
[/youtube]
За одну ніч не можна змінити життя.
Але за одну ніч можна змінити думки,
які назавжди змінять твоє життя!
( Невідомий автор )
-----------------------------------------
Звертаюсь часто до думок,
Вони вночі мене чекають.
Як розмотати їх клубок?
Мабуть, вони це тільки знають.
Навчіть мене, як в світі жить,
Як розрізнить, де чорне, біле?
Роблю не так, то зупиніть,
Добавте в цьому мені сили.
Зробіть мене, прошу, другою,
Бо з добротою важко жить.
Зробіть мене трохи черствою.
Хай не на довго, хоч на мить.
Щоб я узнала, як так жити,
Чи буде боляче душі?
Чи зможу ввись тоді злетіти,
Коли байдуже все в житті?
Живуть же якось такі люди,
Таких я бачила не раз.
Я вам не заздрю " правдолюби".
Кажу вам правду, без образ.
З такими поряд дихать важко,
Втекти б за тридевять земель.
А, може, випить віскі пляшку
Й забуть, що знав таких людей...
--------------------------------------
( У вірші використала зібраний образ.
Нікого із сайту вірш не стосується.
Не приміряйте його до себе.
Дякую.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826633
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=G_OLVLtToCE[/youtube]
Скільки слів у серці нерозтрачених,
Кожен з нас старанно береже.
Прийде час і втратять вони значення,
Запізніле - це пусте уже.
Відлетять кудись, як цвіт зимовий,
Вітер рознесе без жалю й сліз.
Присмак загірчить колись медовий,
І обійме жаль за втраченим колись.
Самота з"їдатиме щоденно,
Спокою не дасть ні вдень, ні вніч.
Снитись буде тільки сокровенне,
По житті ітиме пліч -о - пліч.
Нікуди від нього ти не дінешся,
І не дасть спокійно тобі жить.
Із обіймів самоти не вирвешся,
Іншу чи вже зможеш полюбить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826135
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=VcCwGCJcqYA
[/youtube]
Зима покрутилась,
Та нікуди дітись,
Весні уступила дорогу.
Десь скраю вмостилась,
Схотіла погрітись,
Просила так слізно небогу.
І градом котилися
Сльози із стріх,
Заплакали гірко бурульки.
Зима підкорились,
це - нібито гріх...
Весна підкрадалась
Навшпиньках...
Ступа обережно:
Вода крижана,
Та термін ось-ось вже стікає.
Всміхнулась люб"язно:
Та ось я -ВЕСНА!
Вела себе так легковажно.
Не бачить ні в чому
свою тут вину.
Зима ж їй дозволила
трохи погратись,
Та знає все ж добре
зими це ще час.
Не треба ще радісно
так усміхатись...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825945
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=FMNTqu8_rF8[/youtube]
Сказать люблю, це - дуже мало.
Де відшукать такі слова,
Від них, щоб крила виростали,
Щоб були чисті, як роса?
І як сказать, щоб ти повірив
У казку цю все ж не земну,
Своє, щоб серце втихомирив,
І за дрібниці зняв вину.
Слова, слова, їх безліч в світі,
Чи варто вірить все ж словам?
Вони в сердешному суцвітті,
Як ліки, для душі бальзам.
Як вітерець приємний, свіжий,
Відновлять сили в жаркий день.
На промінь сонця дуже схожі,
Що зроблять свято і в будень..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=hCI4bWpXdzk[/youtube]
В руках тримаєш ніжну квітку,
Тільки з"явилася на світ.
Ні, це не та, що цвіте влітку,
Весни це - перший дивоцвіт.
Дивилась сонними очима,
Сяйнула посмішка, здалось.
Сама блакитна, не від гриму,
Подібна небу, так вдалась.
Блакитна, ніжна, синьоока,
Спокійно дихає в руці.
Чогось хвилююсь, зник десь спокій,
Якесь сум"яття на лиці.
Мені даруєш ніжну квітку,
Приємо брати з рук твоїх.
Як до лиця тобі усмішка,
Немов прийшла із мрій моїх...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825289
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.02.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XR8SheujAtc
[/youtube]
Зимова ніч; чомусь не спиться.
Осяде швидко рій думок.
І як тепер від них звільниться,
Ще жебонять, немов струмок?
Мені шепочуть щось на вуха,
Я розумію їх підчас.
Не завжди все ж хотілось слухать,
В тупик заводили не раз.
Думки свої я поважаю,
Питаю в них, як маю жить?
З-за них бува недосипаю.
Як часто можуть обдурить!
Навколо мене все літають,
І кожна з них - моє життя.
Одні, буває, душу краять,
Других не взнаєш допуття.
Про сон не думають вже очі.
Ти поринаєш в їхній світ.
Чомусь недоспані ці ночі,
Тупцюють часто край воріт?
Думки присядуть край вікна,
Я відчуваю їхній погляд.
І хай навколо лиш пітьма,
Вони зі мною завжди поруч...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824834
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=WqJ2dVkQO00[/youtube]
Прислухаюсь до тиші.
Ні! Здалося мені.
Всі чекання залишу,
Це бува в метушні.
Між минулим й сучасним..
Все рояться думки,
Ненависним й прекрасним.
Все дається взнаки.
Не тому, що все згіркло,
І не той уже смак.
Чи чуття були мілкі,
Без особих ознак?
Та шукає все пам"ять,
Все ж так хоче знайти.
І частіше все манить
Відшукати сліди.
Може, рук тих сплетіння,
Чи очей ніжний блиск,
Від цілунків сп"яніння...
Це було все ж колись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824407
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=eTx6WJGoayA[/youtube]
Весна повільно зиму притискає,
Шукає, де протоптані стежки.
Вона прийде, ніде не заблукає.
Пройде крізь заметілі навпрошки.
А що зима? Потрохи вже старіє...
І сила не така, яка була.
Зі злості десь іще не раз завіє..
Колись й вона, немов весна цвіла.
О зимонько! Не треба, не хвилюйся.
Ми вдячні, знай, що ти у нас була.
Прошу тебе: не сильно переймайся,
Ти з нами все в житті пережила.
Тобі ми ще не скажемо ПРОЩАЙ,
Бо прийде час, зустрінемося знову.
А що чекаєм вЕсни, не зважай.
Душа бажа картинку кольорову*...
-----------------------------------
*Картинка кольорова- мається на увазі - ВЕСНА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823966
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=UT8IiLwLQis[/youtube]
На обрії сонечко сходить,
В червоне фарбує мій світ.
Зимовий, морозний ще подих.
Невже весна вже край воріт?
Відчутне її ще тремтіння,
Звичайно ж, її не пора.
Чи, може, душі це хотіння,
Завзято її підганя.
Чекає, сумує, благає.
Що скаже на примхи зима?
Вона почекать вимагає,
Та все ж погляда крадькома.
Чому це зраділи струмочки,
З бурульок тече вже вода,
Ї скинули цвіт свій садочки?
Зима хіба так вигляда?
Та добре я все розумію.
Помріяти так, це - не гріх.
Ще будуть морози, завії.
Не треба, весно, що наспі́́х.
Нащо нам її підганяти?
Прийде ще омріяний час.
Я хочу тебе обійняти...
Тепло - найдорожче для нас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823678
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Gicmi1pAmuQ
[/youtube]
Дні зимові спливають повільно.
З нентерпінням чекаєм весни,
І листаємо дні ми невільно,
Що залишать у згадках сліди...
Снігопади, заноси, завії,
І квітучий від снігу мій сад,
І живучі у серці надії,
Безкінечний, бажаний їх ряд.
Розкладаєш їх так, як умієш.
Головне в них, щоб віра жила.
Десь на обрії хай бовваніє,
Щоб здійснитись колись все ж змогла.
Неважливо, чи перша здійсниться,
Чи середня в моєму ряду.
Завжди зможу у ній розчиниться,
Я - Н а д і я в надії живу.
Кожну з них до душі пригортаю,
Вірю в краще, завжди було так.
Із надій своїх долю сплітаю,
Кожна з них - неповторний їх смак.
І нехай не всі разом здійсняться,
Терпеливо чекатиму їх.
Так буває, що просто насняться,
Все ж щасливою буду... не гріх...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823506
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2019
Танюша! Вітаю тебе з Твоїм святом - Днем Ангела...Будь завжди здорово, щасливою, радісною, удачною..Хай тобі везе завжди і в усьому в житті.
Обнімаю і цілую-Надія.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=xO5ZFJNOvc8[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=EL0PsHWwkS4[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822690
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=3DILaMQ867A
[/youtube]
Скажи: ти знаєш,
як болить?
Ти чув колись, як серце
плаче?
Чи бог дав змогу полюбить,
Відчути почуття гарячі?
Мої ти коси цілував,
Для тебе мила їх любистком.
Ти пам"ятаєш?
Пригадав?
Чому ж оце взялося
смутком?
Давай з тобою помовчим,
Сердець почуємо
розмову...
Чим ти без мене час
цей жив?
Що брав в житті ти за основу?
Чи хтось любив тебе,
як я?
Душа твоя узнала щастя?
Мовчиш... Вся відповідь твоя.
Чи зрозуміти тебе вдасться?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822585
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=fTDY8tBDv00[/youtube]
Коли ішов, просила:
залишайся.
Але пусті були мої
слова...
Забути ти мене
не намагайся.
Це пам"ять не дозволить,
бо жива.
І раз -у -раз торкатиме
у груди,
І солоніше буде вже сльоза.
Від цього ти не дінешся
нікуди.
Стара, як світ, історія оця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=MvGtVBtqQoM
[/youtube]
В кафешці темно, тихо,
Спокій.
Лиш штори
дихають злегка.
Чом смутку апогей
такий високий?
Метіль у душу тихо
заповза...
Кидаю погляд на
знайомий столик.
Все намагаюсь щось
знайоме відшукать.
Як і тоді, забився в скло
метелик...
Його, як і минуле,
не впіймать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821718
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2019
А ти прийдеш тоді,
як місяць вповні
З-за хмари визирне
В той час.
І так захочеться тобі
Забути вчинки
всі гріховні,
Допоки вогник
ще не згас.
І тліє ледве ще жаринка,
Їй вітер
сили додає.
Поки тримає й соломинка..
Чи, може,
просто так вдає?
Природи сили відкидаєш.
Спішиш допоки
ще є час
Чому спішить?Бо добре знає,
Стікає краплями
вже
шанс...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2019
Слизька дорога...Пада сніг.
Гріхи природи засипає.
Деревам вже по пояс ліг...
Зимова нічка догорає.
Останній промінь кинув місяць,
Сніги ледь сріблом притрусив.
А вітер щось із снігу місить,
Зірки десь ранок розгубив.
Така невинність у природі,
Земля ледь груди підійма.
Відкриє віки при нагоді,
А там мете, мете зима.
А очі біле все вбирають,
Душа щедрішою стає.
В повітрі мрії зависають,
Зима від мрій оцих цвіте.
Та десь узявся чорний ворон,
Все біле це не по нутру.
Йому б не білі фарби - чорні,
Змагатись з вітром у яру.
Від білизни чомусь він сліпне,
А від народження глухий.
Оця краса вся недоступна...
Тому ж ти чорний і лихий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821087
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2019
Ремейк за твором Ганни Верес
Давно вже весни відшуміли,
Змахнули стомленим крилом,
А ми все й досі не посміли
Забути й гріємось теплом.
Життя зробило повороти:
Ти не один, я не одна.
Лише душевні перельоти
Тепер нас радують сповна.
А зустріч душ на перехресті,
Печаллю сповнені до дна.
І то вони тепер нечасті.
Не стер ще час, душа хмільна.
Колись впивалися коханням.
Чи порівняєш це з вином?
І до сих пір живе чекання,
Дарма, що зимно за вікном.
Той, хто любив, той зрозуміє,
Життя пройшло все ж не дарма.
Любити вірно лиш той вміє,
В кого в душі цвіте весна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819239
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ZLMVsIjxD1g
[/youtube]
Ліниво падають сніжинки,
Зима продовжує свій біг.
А серед них, одну пушинку,
Хитрюга вітер спостеріг.
Зловив її в свої обійми,
Чимдуж між снігом десь поніс.
Між заметілями густими,
Тебе здаля ще спостеріг.
Ще, покружлявши над тобою,
Сніжинку кинув на лице.
І, задоволений собою,
Приліг спочить на деревце.
І спостеріг.. Що буде далі?
Йому сподобалась ця гра.
Невже ці хитрощі невдалі,
Його старання задарма?
Хотів сніжинку ти струсити,
Лицем текла уже вода.
Та як оце все пояснити:
То не вода, текла сльоза.
Гірка, солона і скупа,
Чи зміг ти смак цей розпізнати?
(Вона скотилась по вустах).
Хотілось вітру це спитати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819146
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2018
Зима, сніги, слизька дорога,
Йди обережно, не впади.
Ці пам"ятаєм застороги,
То ж вірний шлях собі знайди..
Якщо впадеш, подасть хтось руку,
Не бійся, знову далі йди.
Обходь старанно лиш багнюку,
Дивись в обидва, не вступи.
Доріг багато несходимих,
В житті слизьке все обминай.
Дотримуйсь правил триєдиних,
І вірний курс в житті тримай:
Не доставляй нікому болю,
Не зраджуй тих, кого обрав,
І не гніви ніколи Бога...
Роби побільше добрих справ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818620
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=qb-qv1U36b4
[/youtube]
Пригорни мене руками сильними,
Обійми, як ти колись умів.
Знов зима січе снігами сивими,
Захисти мене без зайвих слів.
Урятуй від буднів непроглядних,
Посели у серці спокій, як колись.
Прогони думки, що непідвладні,
Що на дні душі моїй вляглись.
А коли прийде знов ніч безсонна,
Тихо мені казку розкажи.
Зникне хай рутина ця буденна,
Погляд на стосунки освіжи.
А тепло людське багато вміє,
Тільки, якщо щире, від душі.
Завірюха, що надворі віє,
Хай позаздрить нам у цій тиші.
Обійми не так, як ти умієш,
Обійми сильніше, ніж завжди..
А надворі ранок, вже сиріє.
Непогоду в серці пережди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818384
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=2QYHTLjeb8U[/youtube]
Може, колись, не зараз, прийде час,
Я пам"яті своїй напишу оду.
Так часто виручає в житті нас,
Коли, не знавши броду, лізла в воду.
І ти не знаєш, що тобі робить,
Як жити далі з тими помилками?
І як сховатисЬ, де себе подіть?
Уже погрішність тягнеться клубками.
А час усе страється, як може,
Лікує старі рани так і сяк.
Та пам"ять - це єдина, допоможе
Закреслити життя перекосяк.
Крізь сито просіває весь непотріб,
Залишить тільки те, з чим можна жить.
А ми, спіткнувшись, вже не раз, а вкотре,
І знову пам"ять рятувать спішить.
----------------------------------------
Натисніть на картинку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818276
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.12.2018
Ледь надворі почало світати,
Заіскрився білий - білий сніг.
Цілий рік чекали ми це свято,
Миколай Святий ступив на наш поріг.
Гість це - непростий, завжди бажанний.
Можна всі бажання заказать.
І я вірю, є ще сподівання,
І не треба довго їх чекать.
Всій рідні і Друзям прошу щастя,
Хай добробут не пройде повз них.
І нехай в житті у них все вдасться,
Попрошу про це усіх Святих.
Не забуду тут і ворогів своїх.
Помолюся я за їх здоров"я,
Хай квітує доброта і щедрість в них,
Кривда хай освятиться любов"ю.
Впевнена: мої бажання збудуться,
Бо писала щирі тут слова.
Доброта ніколи не забудеться,
Хай розквітне у серцях вона.
Вітаю зі св"ятом вас, МОЇ МИЛІ ДРУЗІ!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818148
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.12.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=uX9P6cKyES8
[/youtube]
Я хочу стати знов маленькою,
Такою, як була колись давно.
Маленькою, улюбленою донькою.
(Як боляче, що це вже не дано).
А поряд мої рідні:мама й тато.
Я й зараз чую рідні голоси.
Хоч знаю, що прошу я так багато.
На жаль, пройшли давно оті часи.
Я часто про це згадую ночами,
Так хочеться відчути їх тепло.
І пригорнутися до тебе, моя мамо.
Чому ж дитинство швидко так пройшло?
Щоб мама мої коси заплітала,
Вплітала, як тоді, у них стрічки.
А я тоді, давно, іще не знала,
Я думала, що буде так завжди,.
Я пам"ятаю, мамо, твої руки,
І зараз пожаліла б ти мене,
Розвіяла життєві мої туги.
Таке оце життя моє земне..
Нічим тебе не хочу турбувати,
Жалі пройдуть, неначе сніг.
А за тобою буду сумувати.
Приходь до мене іноді, хоч в сні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817999
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ZCzZWLQNQpU[/youtube]
Всі зустрічі не випадкові,
(Про це хтось дбає із небес)
Це ті, хто різні всі по крові,
Що мають різний інтерес.
Якщо ж серця у них гарячі,
Від цього так пульсує кров,
Якщо вони достатньо зрячі,
Відчують, що таке любов.
Якщо ж вони глухі душею,
Не взнають, що таке весна,
А серце вкриється іржею...
Така історія сумна.
Відкрийте ширше свої очі,
Відчуйте подихи весни,
Хай оживуть всі сни пророчі,
З душі всі вирвіть полини.
І не пишайтеся cобою,
Притишіть гонор, що так зріс.
Живою вмийтеся водою.
Не треба дерти в небо ніс.
---------------------------
Таку ось думку маю я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817757
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.12.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=EmlNz547Pxk[/youtube]
Зимовий день зморився, йде на спад.
І тихий вечір плив йому на зміну.
Багато притаїлось в нім принад,
Чекаю з нетерпінням цю таїну.
Коли навколо темінь непроглядна,
Несуть тебе думки в далекий світ.
І ти стаєш слабкою, і підвладна.
Не маєш сил цей зупинить політ.
І як крізь сон, я чую скрипки звуки.
Це грає віртуозно так скрипаль.
Мій настрій і ця гра, як перегуки,
Що сипляться навколо, як кришталь.
Заслухалась й чомусь засумувала...
Чому звучала сумно так струна?
Я подих на хвилинку втамувала.
Чому ж торкнула боляче вона?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817638
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=gbQDdRj22w4
[/youtube]
Відгуляла лиш відлига,
Призадумалась зима.
В голові нова інтрига:
Нова думка вже пройма.
Осліпити все красою,
Обмануть, що вже весна,
І явиться молодою?
Тільки жаль, не запашна.
Задум швидко порішила:
Все зробила крадькома.
Та до ранку так спішила.
Не завадила й пітьма.
Довго й вміло працювала:
Розцвіли усі сади,
Розстелила покривало,
Замела усі сліди.
Візерунки вишивала,
Квіти кинула в вікно..
Одного тільки не знала:
Стать весною не дано...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817248
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.12.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=d7TFGg0LxGU
[/youtube]
Не люблю відлигу у природі,
А тим більше ту, що у душі.
Без мого запрошення приходить.
Ще і вперемішку ці дощі.
Я люблю, щоб все було, як треба:
Щоб мороз зимою й білий сніг.
І нема в дощах тоді потреби.
Нащо оці краплі взимку з стріх?
Ось і зараз сніг потрохи тане,
Жебонять про щось малі струмки.
Та весна від цього не настане,.
Незабаром буде навпаки.
Збій в природі, все перемішалось.
Я ж стабільність у житті люблю...
Думка ось така в душі закралась,
І від неї я не відступлю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817028
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=6hlm5u239bw[/youtube]
Мої думки переплелися,
І кожна з них свій має голос,
Та всі одного не зреклися:
Зерня у них це - стиглий колос..
Нехай вони заколосяться
Достиглим колосом зерна,
От тільки болем не ятряться,
В бокалі кислого вина.
А по вустах проллються медом,
Розбавлять в серці гіркоту,
В душі проллються водоспадом.
Нехай розтоплять мерзлоту.
Ну ось і зараз всі злетілись,
Уважно дивляться в лице,
Очима добрими зустрілись.
Хіба щось скаже так слівце?
--------------------------------------
Натисніть на картинку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816751
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=12UkXfSXFS4
[/youtube]
Січе і крутить білий сніг.
Яка лиха оця година!
Десь недалеко вітру сміх,
Ламає він малу стеблину.
Вона тримається, як може,
Не хоче впасти у замет.
Надія теплиться, так схоже,
І з вітру вирватись тенет.
А вітер крила розправляє,
Стеблинку тисне до землі.
Його ця гра так забавляє.
Він радий: сили ж немалі.
Слаба рослинка рветься з пут,
Бо до життя жага велика.
Та як же вирватись із скрут?
Вона ж живе, поборить лихо.
Іде двобій добра і зла.
Добро ніщо не переможе,
Яка билиночка мала,
Коритись вітру все ж негоже....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816536
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.12.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Ov16vCf2Jeo
[/youtube]
Зима така непердбачена:
То сніг, то дощ, а то відлига.
Неначе сенс її тут втрачено.
У чому зміст її інтриги?
Мороз ударить, холоднеча.
І ніби з нами заграє.
Чи маєш примхи ти жіночі?
Ужалить - болю завдає...
А то дивлюсь : дощем вже плаче,
Невже за скоєне так жаль?
Ми їй пробачимо, одначе,
Бо в неї серце це - кришталь.
А то візьме і пожаліє:
Стече водою білий сніг,
Хоч і зима, та все уміє.
Уміє вдарить навідлиг.
Морозить наші ніжні душі,
Знов пробирає до кісток,
Та ми до неї не байдужі,
Повітря свіжого ковток...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816162
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.12.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=YqMJmgcHq3o[/youtube]
Заблукати в лісі...Це - не страшно,
Вихід із становища знайдеш.
Головне, що зробиш ти це вчасно,
І тоді ти там не пропадеш.
Заблукаєш у думках - невтішно,
Зможеш наробити помилок.
Тут уже тобі не буде смішно,
Бо життя надасть тобі урок.
Заблукати в мріях... Це - не грішно.
У житті всі мали ці гріхи.
Мрії - це життя у нас розкішне,
Легко ми знайдем туди шляхи.
Легко розпізнать де друг, де ворог?
Ця задача надто вже складна.
Тут думок розкинеш цілий ворох,
Та все рівно виходу нема.
І коли в житті ти обпечешся,
Не залижеш рану, ніби кіт.
Розуму, можливо, наберешся
І відчуєш, що жорстокий світ.
Тільки б у житті не заблукати,
Думати: на те й є голова.
Бо на поміч нікого гукати.
Хто почує тут твої слова?
-----------------------------
Натисніть на картинку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815863
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.12.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=4LsFZZekEu0[/youtube]
Незвичний зовні, ніби оцей гриб,
А скільки умістилось в ньому яду!
Подивишся уважно йому вглиб,
Побачиш, що він з іншого все ж ряду.
Якісь комахи поселились в ніжці.
(Спілкуються, напевно, вони так),
Красива окантовує маніжка.
Ніхто не хоче взнати його смак.
Не в дружбі він із іншими грибами,
Вважає себе красенем лісів,
Бо шапочки прикраса - білі плями.
Вважає: перше місце тут посів.(Мухомор)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815786
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 30.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=_iqAkyM7PJY[/youtube]
Незвичний зовні ніби оцей Гриб,
А скільки умістилось в ньому яду!
Подивишся уважно йому в глиб,
Побачиш, що він з іншого все ж ряду.
Якісь Комахи поселились в ніжці.,
Сплікуються, напевно, вони так.
Красива аконтовує маніжка.
Ніхто не хоче взнати його смак.
Не в дружбі він із іншими Грибами,
Вважає себе красенем лісів,
Бо шапочки прикраса - білі плями.
Вважає: перше місце тут посів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815775
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 30.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=4LsFZZekEu0[/youtube]
Незвичний зовні ніби оцей гриб,
А скільки умістилось в ньому яду!
Подивишся уважно йому вглиб,
Побачиш, що він з іншого все ж ряду.
Якісь комахи поселились в ніжці.
(Сплікуються, напевно, вони так).
Красива аконтовує маніжка.
Ніхто не хоче взнати його смак.
Не в дружбі він із іншими грибами,
Вважає себе красенем лісів,
Бо шапочки прикраса - білі плями.
Вважає: перше місце тут посів ( Мухомор )
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815774
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 30.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=sCImC2j34xw
[/youtube]
Лікує час не завжди нас удало,
Захоче і зітре усе з душі.
Мабуть, тепла було там дуже мало,
Було занадто в душах метушні.
Коли дивились, думали, гадали,
А час за цим уважно споглядав.
Мабуть, вони, не дуже то й бажали,
А час терплячий, все чогось чекав..
Поволі вогник тлів у німій тиші,
Із сил усіх старався вітерець,
А потім взяв і все оце залишив.
А час все знав: один він тут творець.
Чи не багато,- думав він,- тут честі,
Чиїсь страждання вирішить йому?
За тих, що ще стоять на перехресті,
Зітхаючи, вдивляються в пітьму.
І час пішов помалу, потихенько,
Не повернеться час уже назад.
Та раз у раз зітхав собі легенько:
Чому буває у серцях безлад?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=GWG9NWo9yOg[/youtube]
Кіт прокинувсь дуже рано,
Вимив мордочку і хвіст.
Очі, ви ввели в оману?
Що, уже не падолист?
Вимив очі він старанно,
Знову глянув у вікно.
І побачив: все туманно,
Якесь біле полотно.
Скрізь літають білі мухи,
Та невже це перший сніг?
Протер лампками і вуха.
Чує поряд дітей сміх.
Гамір, сміх - зліпили бабу.
Дуже рада дітвора.
Тут піддався й кіт на звабу:
Чи прийме його юрба?
У розчинену кватирку,
Скочив кіт мій на сніжок.
Обережно вліз на гірку,
Та зима дала урок.
Лапки змерзли, ніс червоний,
Повалявся у сніжку.
Поряд каркали ворони..
Ох, набрався ж він страху.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815616
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 29.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=m5zSB6Km4ns
[/youtube]
Мороз кинув квітку маленьку на скло.
Від холоду, ніби тремтіла.
А я тут подумала: їй повезло,
Зігріти її я хотіла
Біленька, тендітна, та як її взять?
Торкнулась рукою перлинки.
Бажала тепла свого трішечки дать.
Дивлюсь - покотились сльозинки.
Нащо це торкання? Нащо це тепло?
У квіточці цій - ні кровинки.
Лиш руки мої від морозу пекло,
В душі поселились крижинки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=-vpGS_nvU1E[/youtube]
Зимовий вечір тулиться до хати,
Туманний присмерк загляда в вікно.
Свої думки я знов перелапачу...
І пересію, що було давно.
А що було? Придумане ночами?
Душа тоді хотіла так тепла,
Та грілася твоїми лиш словами,
Що я в душевній скриньці зберегла.
Заглядую туди я дуже часто,
Картинка, що придумана - жива.
Та кольори блідніють чомусь з часом.
Втрачають своє значення слова.
І кожен раз від шереху зітхаю,
Настирний вітер стука раз у раз
А за вікном, дивлюся, вже світає.
Повільно промінь місяця погас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=WqJ2dVkQO00[/youtube]
Пусті слова не йдуть від серця,
Не хоче слухать їх душа.
Вони, як висохле джерельце,
Вони не варті і гроша.
Вони не можуть заспокоїть,
Від них лиш холодом несе.
Вони наснагою не поять,
Неначе сніг в лице січе.
Вони у холод не зігріють,
У спрагу - не ковток води.
Лиш безнадією засіють.
І мають присмак лободи.
Слова казати треба так,
Що їм без сумніву повірять,
Щоб з вуст злітали, ніби птах.
Таким словам могли позаздрить.
Заб"ється серце, як шалене,
Відчувши щирість таких слів.
На смак - не яблуко зелене,
А ніби персик, що поспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XCJhwYzYzYA[/youtube]
Ніби осінь ще надворі. Ні! Дивлюсь - зима.
Це вона плете узори тихо, крадькома.
Осінь дивиться з-під лоба: гарний має хист.
Неповторна ця оздоба, так прикрасить лист.
Лист опалий й собі думав: буде до лиця?
Але потім передумав, засмутив творця.
Що отут придумать краще, догодить кому.?
Зима, звісно, не ледача, зробить до смаку.
Знов мудрує витинанки, прикраша гілки.
Працювала до світанку. Знову помилки,
Прилетів холодний вітер,позбивав красу.
В мої коси кинув бісер і розплів косу..
Осінь з заздістю дивилась.Що ж вона могла?
І в здогадках все губилась. Позбулася зла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814604
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=YCBvw1M8Z5o[/youtube]
В житті, не взнавши насолоди,
Не скуштувавши щастя, яке є,
Бредуть, забувши про свободу,
Хоч болю шлях цей завдає...
Це - дві душі, безвинні, ніжні, чисті,
Колись були торкнулися руки,
Приречені долать шляхи тернисті,
Не день один, не місяць, а роки.
Тернистий шлях нелегкий, заметілі.
Дурне завзяття забиває дух.
Як розігнать думки ці обважнілі,
Звільнити оці душі від задух?
Ці дві душі надіються на щастя,
Бредуть йому назустріч день і ніч.
Та чи зустрітися колись їм вдасться?..
Холодний вітер дме весь час навстріч...
-------------------------------------------------
Натисніть на картинку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=HVesltqTloA
[/youtube]
Гречаний мед чомусь тепер терпкий.
Оскоминка лишилася від літа.
Мед на вустах відчутно не такий,
І десь в душі загадка ця пригріта.
Чому тепер усе не зовсім так?
Кого у цім винити? Може, зиму?
Хіба вона одна із тих ознак:
У душі кинула свої крижини.
Зимова заметіль плете узори,
На вікнах розмальовує квітки.
І все не так, як це було учора.
Від холоду померзли і ростки.
Даремно на них дихати теплом,
Не забариться вітер їх розвіять.
Зима прикриє пам"ять ледь крилом,
І буде до весни все сіять, сіять.
Чи навесні проб"ється крізь асфальт,
Чи в змозі душа-квітка це зробити?
Та що тут скажеш? Одне слово - жаль..
Це не зима! Це ми змогли живе убити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=llgKu7uP8jM
[/youtube]
Папір все витримає,-кажуть,
Що хочеш, те й на нім пиши.
Якщо не так, то стерти зможеш,
Якщо щось пишеш - не спіши.
Слова, написані в конверті,
Чекає дальній адресат.
Не залишіть слова затерті,
І не пишіть щось наугад.
Для вас слова - це гра, можливо.
Сміючись, пишете ви їх,
Для адресата все важливо.
Хіба узнає, що це - сміх?
А краще їх сказати прямо,
Яка б там правда не була.
Відкриє, чи загоїть рану,
А, може б, й сили додала.
-----------------------------
Не бійтесь слів, вони живі.
Надайте їм нове життя.
Забудьте тільки про черстві,
В них інший зміст і відчуття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XR8SheujAtc[/youtube]
Слова всі твої позбираю,
Складу з них осінній букет.
Це - кара! За що я не знаю.
Так склався життєвий сюжет.
Чи плакать від них, чи радіти,
Чи мовчки осмислити все?
Не можу я все ж зрозуміти,
Куди оце все занесе?
Чи грається вітер словами,
І листям закидав вікно.
На листі слова ці рядками.
Правдивий в них зміст, є зерно?
Зима на порозі, завіє,
І листя потрухне в землі,
А я зрозуміти не вмію,
Чому ці слова лиш на склі..
-------------------------------
( натисніть на картинку )
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813562
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=6fOacvRn1Uo
[/youtube]
Чому сидим ми часто край вікна,
Чому вдивляємось в віконні очі?
Це не дає спочить самотина,
Примушує сидіти до півночі.
Вона зручненько сяде біля ніг,
Подивиться у очі так покірно.
Ну хто тут відказати їй би зміг?
Яка у неї відданість безмірна.
А за вікном холодний листопад,
І шарудить у листях тихо мжичка.
Злітаються й думки тут невпопад,
Керує ними давня їхня звичка.
В такий ось час, вони - моя рідня,
Це ті, що не покинуть і не зрадять.
І так вони, я не скажу щодня,
І вірність, і любов свою доводять.
Так хочеться звільнитися від них,
Але життя цього все ж вимагає.
Самотнність і думки - життя це штрих.
І кожен з нас, мабуть, це добре знає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813407
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=IAiUocL_jsY[/youtube]
Ремейк за твором http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813302
Гуляв самотній кінь в степу,
Розкішна грива.
Розвіяв вітер кіс копу.
Яка грайлива!
Немов від страху горизонт,
Блідніє швидко.
Лишить одного - не резон:
Вже зорі видко.
Підходжу ближче до коня:
Яка постава!
У журі погляд зупиня,
Скакун ласкавий.
Де твій господар, розкажи,
Чому залишив?
Тебе прошу я - не тужи.
В душі тепліше?
Іди за мною, скоро ніч,
Поки що видно,..
А вітер дув обом навстріч.
Було все дивно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813326
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=TZUH_y-G_l8[/youtube]
Перший морозець в природі,
А це знак, що йде зима.
Не піддатись як погоді,
Обдурити крадькома?
Не зважать на її примхи,
Глянуть гордо їй в лице?
Із душі прогнать всі страхи.
Та, мабуть, це ще не все.
Візьму чистий лист паперу,
Кольорові олівці,
І змалюю атмосферу,
Ні, не ту, де йдуть дощі.
Ту, жаданну серцю сферу,
Де комфортно так душі...
Розправляю лист паперу,
(Все роблю без метушні).
Перший штрих.. Чиї ж це очі?
Вміло ще рука веде.
А що ж далі? Чи захоче,
Може, й усмішку знайде?
Подивились очі в очі,
Та невже почула сміх?
Це було так до півночі...
Настрій сміх змінити зміг...) )
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=kj97YKolHaw[/youtube]
Пізня осінь тиха, смирна,
Відгуляла вже своє.
Вже не скажеш - непокірна,
Її вечір настає.
Може, зовсім це не вечір,
Просто вже нема тих сил,
Опустились твої плечі,
Не той розмах вже у крил.
Час прийшов вже відпочити.
Де ж знайти притулок їй?
Доведеться їй платити
За безглуздий вчинок свій.
Ти ж дерева роздягала
І лила дощі на них.
Розумію, ти ж не знала:
Буде кара від потіх..
А тепер ти зовсім сива,
Помарніла і слаба...
Не така вже норовлива,
Десь поділася злоба..
Осінь, мила ти голубко!
Все ж потішила ти нас.
Ти і зараз мила любка.
Ти красива й без прикрас..
--------------------------------
( натисніть на картинку)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812968
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=buqhg_56Uow
[/youtube]
З дерев листя спадає, загортає сліди.
Розгортає їх вітер і кричить тобі: Йди!
Потихеньку, нечутно, як маленьке дитя.
Тільки йди й пам"ятай: вже нема вороття.
Через гори, долини, через спалений міст,
Буде це так нелегко, покажи свій тут хист.
А попереду прірва, може збить ураган,
Знай, що ти дуже сильний! Ще здолай й океан.
Ти зморився, я бачу..Сядь в дорозі, спочинь.
Подивися на небо, там прозора ще синь...
Незабаром стемніє, буде важче ще йти,
Ти збери усі сили, доберись до мети..
Ось схитнувся. Не падай! Твердо стій на ногах!
Я за цим все дивлюся, прогони з душі страх.
Бачиш: вже тобі легше, ти до мрії дійшов,
Подолавши всі страхи, ти біжиш стрімголов.
В край незвіданий досі, де лиш день, нема тьми.
А тепер не барися: своє щастя візьми..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=3DQq4GG1qs0
[/youtube]
Далось взнаки оце вікно,
До нього тягне, як магнітом.
Про що нагадує воно?
Чомусь згадала я про літо.
Надворі осінь, та забула,
Вдивляюсь пильно у вікно..
Якусь мелодію почула.
Згадала: чула десь давно.
Там вітер проситься у гості,
Гойдає штори раз - по - раз.
За тим вікном усе так просто.
Ледь чую я уривки фраз.
А потім тиша, якийсь спокій,
Мабуть, смакують там вино,
І в ноті цій такій високій,
Стелилось щастя, як руно..
Мабуть, трималися за руки..
О щастя! Ти не підведи.
Не доведи їх до розлуки...
Залишся з ними назавжди...
В чуже я щастя заглядаю..
Та, ні, не заздрю... Просто так.
Моє десь теж іще літає,
Та я діждусь його, однак...
-----------------------------
( Третій вірш про вікно) ))
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791745
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762789
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=fTDY8tBDv00
[/youtube]
У землю кинуте зерно -
Весною будуть гарні сходи.
Якщо й добірне ще воно,
Врожай хороший вчасно вродить.
Якщо обласкане вітрами,
Росте від доброї руки.
Та ще з хорошими словами,
І про добро були думки...
Отак і в серці схоже нашім:
Якщо в нім кинуте зерно,
Не буде там не так, інакше,
Хороші сходи дасть воно.
Якщо цей паросток леліять,
Кохать на зло усім вітрам,
Ніщо не зможе протидіять,
Надовго квітнуть пелюсткам...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=sE7gHKcnaxQ
[/youtube]
Врятуй мене від дум осінніх,
Від цих недоспаних ночей,
Потоку сліз, нерозуміння
Цих непростих твоїх речей.
Не погаси промінчик світла,
Цей не зруйнуй дороговказ.
Ковток осіннього повітря
Врятує все це на цей раз.
Врятуй від вітру в непогоду,
Коли дощі січуть в лице,
І зупини душі погорду,
Поки не знищили ми все.
Одним лиш поглядом, чи словом,
Поки не пізно, ще є час.
І хай засяє зірка знову...
Допоки ми є... врятуй нас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=GdBS9B2TnLU[/youtube]
Нащо питать про те, що знаєш?
Давно пройшли уже жнива,
А ти усе собі гадаєш:
Дійшли до мене ті слова?
Це, мабуть, осінь завинила,
Що обміліли почуття.
Вона тебе давно втомила.
Чи це осіннє укриття?
Слова, питання, недовіра,
Одна із осені ознак.
Не золотої та, що сіра.
У неї зовсім інший смак.
Дощі, тумани, різкий вітер,
Приносять в душу пустоту.
Нехай би вітер все це витер,
Прогнав із серця глухоту.
Щоб ти уважно роздивився,
Не все погано навкруги,
З шляху свого давно ти збився,
Моєї нехтуєш руки...
Як жить тобі, ти добре знаєш.
Не тільки світа, що в вікні,
Та пройде час і ти згадаєш
Ті літні дні, а, може, й ні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=EmlNz547Pxk
[/youtube]
Чим можна виміряти щастя?
А скільки треба для душі?
Боюсь, що це узнать не вдасться.
Які ж до нього є ключі?
На мою думку, дуже мало:
Щоб поряд - любляча душа.
Щоб сонце в вікна заглядало,
І друга вірного рука,
І щоб хотілося любити,
Неначе це в останній раз.
І берегти життеві миті,
Вони складають життя час.
--------------------------------
Щастя не можна купити,
Щастя не можна продати.
Важко його пояснити,..
Щастя умій дарувати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812119
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=CMu9UzDMF_8[/youtube]
Я так боюся слів, які мовчать.
Не знаю, що в душі своїй ховаєш.
Не краще їх тобі мені сказать?
Ти, певно, лиш один все добре знаєш.
Нехай вони не ті, яких чекала,
Нехай у них вже буде інший зміст.
До цього дуже довго я звикала.
Та все ж сказати треба мати хист.
Не бійся їх, вони ж у серці грілись
І час такий, що маєш прокричать.
А час іде... Невже і застарілись?
А, може, хтось втомився їх чекать.
Слова, буває, вилетять птахами,
Дістануть душі до самого дна.
Як боляче чекати їх роками,
І може впасти їм тоді ціна.
Як слів багато різнокольорових,
Вони не мають серця, ні душі.
А як життя змінити все ж готові,
Якщо ж вони, звичайно, не чужі.
Тож не тримайте слів своїх в ярмі..
Відкрийте їм свої залізні грати.
І станете щасливими й самі:
Не буде вже тоді когось втрачати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811991
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=6ttidNlEMiA[/youtube]
А я візьму і все зроблю інакше:
Холодну осінь в літо поверну.
Осінній лист - на золото удачі,
І з головою в неї я пірну.
Я - сильна і ніколи не заплачу,
Відкину всі образливі слова.
Хай буде зараз так, а не інакше,
Осінній день, як літній теж бува.
Слова душі придумаю для втіхи,
Не будь вразливою, моя душа!
І злива слів, неначе завірюха,
Нехай тебе в житті ще потіша.
Хай річка забуття потиху плине,
Осінні хай наповнять ще дощі.
А спогади, якщо колись й нахлинуть,
То це - миттєва слабкість лиш душі..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=LkZjC54O2Bo[/youtube]
В руках тримаю лист осінній.
Замерз, від холоду тремтить.
Мені здалось це - Птаха Синя,
Махне крилом і полетить.
Чомусь не хочу відпускати,
Тремтить, а віє так теплом.
Мені так хочеться узнати:
Чому злетів з одним крилом?
Нащо упав мені у руку,
Відчув на відстані тепло?
Щось шепотів, але ні звуку
Відчути серце не змогло..
Десь пролетіла пташок зграйка,
Він подививсь чомусь їм вслід.
А серед них - біленька чайка,
Мабуть, відбилась від своїх.
В твоїх очах майнула заздрість:
З одним крилом не полетиш ...
Та в тебе є маленька радість:
В моїй руці ти ще лежиш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811517
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=wUl-GL8NpxU[/youtube]
А як же ти посмів мене забути,
За щастям швидко, зачинивши двері?
Не можу я це й досі ще збагнути.
Не знала я тоді твоїх критерій.
Можливо, ростом зовсім не вдалася,
Не пахли коси м"ятою - любистком?
Свої недоліки знаходить намагалась,
З люстерка глянуло лице із смутком..
Не захотів розглянуть до пуття,
Що щастя доля щедро дарувала.
Вона лиш раз дає, таке життя,
Чи пробу цю на міцність влаштувала?
І знов думки, як відгоріле листя.
І літо вже позаду, не вернеш.
І всі думки в одне лише сплелися.
Вони уперті, їх не проженеш..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=_UWYz_EPeYE[/youtube]
Холодний вечір дощовий.
Почула: рипнули десь двері.
Невже це знову буревій,
Знов безпорядок в атмосфері?
Сумне зітхання край дверей,
Відчула легкі чиїсь кроки.
Чи хтось несе мені вістей?
І з чим ще матиму мороки?
З ноги на ногу ледь ступа.
Холодне, майже задубіле,
(А дощ сильніше накрапа)
І щось таке воно несміле..
Незваний гість.. Чиє ж це щастя,
Посмів хто вигнати надвір?
Чи заспокоїти удасться
Цій долі злій наперекір?
А в домі цім і лад, і спокій.
Душа у щасті не болить.
А як скитальцю одинокім?
Нагріть і жити залишить?
Дивлюсь за двері - там нікого.
Залишим ми тебе у хаті.
Проходь, зігрієшся небого.
Бо щастя не бува багато...
Хай щастя ллється через край!
Життя наповнить хай по вінця!
Тримай його, не проганяй,
Бо хтось ним зможе спокуситься..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=pzK9LSq1_bY
[/youtube]
9.11.2012 рокуЦе ще один вірш на таку ж тему:
www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376596
Скажи мені, чому коротке літо,
Чому осінні ночі довгі і сумні?
Чому цей сум у душі перелито?
І інший світ тоді в заплаканім вікні.
Скажи, чому це осінь все руйнує,
А потім гірко плаче, ніби жаль?
Та голуб із голубкою воркує,
Вони не знають, що таке печаль.
Скажи, чому тебе я кличу уві сні,
Чом смутком оповиті твої очі?
Чому, скажи, все розцвітає навесні,
А серце все ж тебе забуть не хоче?
Я усміхнусь тобі у цю холодну ніч.
Нехай це осінь плаче безупинно.
А я іду до тебе, ти ж іди навстріч.
Не буду плакать просто, безпричинно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810991
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=81JC95E4f9w[/youtube]
Безшумно впав один листок,
Приліг, неначе відпочити.
Йому б повітря ще ковток,
І ще б хоч трішечки пожити.
За ним упав іще один,
А потім зграйка полетіла,
(Таке життя й людського плин)
Неначе чайки легкокрилі.
Хтось полетить за журавлями,
Якщо він місце там знайде,
Чиясь душа пройде стернями,
І просто так собі піде..
Лиш озирнеться на хвилинку:
Не все почув, не все сказав.
І із сльози уже крижинка,
Розтане тихо поміж трав.
Це буде потім, хай колись,
Таке життя, не переробиш..
А зараз мова йде про лист...
І все ж подібне щось знаходиш....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810794
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.10.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PLvTvn3z16U[/youtube]
Друкується вдруге, трохи перероблене.
Упали перші роси з трав,
Земля нап"ється досхочу.
А перший промінь добре знав:
До тебе птахом я лечу.
Поки росу не з"їло сонце,
Поки не спалені думки...
Вже день родивсь на горизонті,
Он кучерявляться хмарки..
І ти не спатимеш до ранку.
Думки: а як мене зустріть?
Одягнеш нову вишиванку.
От головне: не пропустить.
Дорога зовсім недалека,
Всього на відстані руки..
От чи пізнаєш? Я - лелека,
Боюсь: не взнаєш.. Бо роки...
Я покружляю над тобою,
В руці твоїй, дивлюсь, зерно.
Чи перекинутись вербою,
Що заглядатиме в вікно?
Та ні! таке спекотне літо,
От, чи приймЕться деревце?
Додому краще полетіти...
Бува: присниться ж ось таке
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810558
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=f8PQfWKd0SM[/youtube]
Ще вчора клен стояв в багрянці,
Привітно листям шарудів.
Чому ж сьогодні рано вранці
Безжально вітер лист струсив?
Тут боротьба ішла нерівна
За виживання, за красу.
Жаль, ця війна була нищівна.
До руйнівної віднесу.
О, вітре, вітре, сильний, буйний!
Нащо в серця вселяєш стрес?
Таке життя ведеш розгульне,
До всього втратив інтерес.
Я намагаюсь зрозуміти:
Буваєш різним ти під час.
Це ж треба так оце уміти
Бувати всяким кожен раз...
То ніжно гладиш коси довгі
Своїй улюбленій вербі,
А то цілуєш її ноги...
То раптом інший: вже в журбі...
Невже вториш людській подобі?
Мінливий настрій твій без меж.
Чи, може, це життєве хобі?
Тебе люблю за різність все ж...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810462
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=SyotJK6NJ1o[/youtube]
Тобі я вишию хустинку,
Цей непростий носовичок.
Лише замешкаюсь хвилинку:
Яких тут вибрать ниточок?
Ниток чимало - розмаїття,
Як мрій нездійснених клубок.
Калини вишию я віття,
А на калині - голубок.
Внизу, нитками, що із сонця,
Два серця ніжно обнялись
І вигравають у багрянці.
Це ті, що в вірності клялись.
Коли над хатою своєю
Почуєш клекіт журавлів,
То знай: за просьбою моєю,
Несуть дарунок, що без слів...
А ти одягнеш вишиванку,
Підеш у Храм в ранковий час.
Молися Богу спозаранку:
Це Він колись обох звів нас..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=KuJpiVb0HVY[/youtube]
На перепутті двох доріг,
Зустрілись літо й осінь.
В цей час далеко падав сніг.
Невже хотів наврочить?
Одна пора, що відцвіла,
Вже вмилася росою,
Друга - , що тільки-но прийшла,
Пролилася сльозою.
Ну що сказать одній другій,
Що часом буде важко?
Зроби тихіше буревій,
Створи осінню казку.
Не нищ красу усю з плеча.
Постій і озирнися.
На все хай хисту вистача,
Душею ніжною торкнися.
Ти часто плачеш, бачу я.
Невже буває жалко?
То ж не проста твоя душа...
Тепер ти тут хазяйка..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810223
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.10.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=nrSj7yCP61Q[/youtube]
Осінній сум струшу з плечей,
І усміхнуся дню новому.
Не буду слухати речей,
Що це душі осіння втома.
Осінні примхи це - не нове
Ми піддаємось легко в лад.
Вразливим душам це - типове,
І настрій йде уже на спад.
Про щось жалієм, тихо плачем,
І вторим з сумом тим дощам.
Налаштувались так, одначе,
Бо настрій робить кожен сам.
Осінній сум - те потаємне,
Де плаче спогадом душа
І сльози ллє свої недремно.
Таку не пробуйте втішать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809782
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Hr0ebQ5YT1o[/youtube]
Чом поникли буйні трави,
Що вас так гнітить?
Може, вітер у забаві
Міг так засмутить?
Чи важкі осінні роси
Тягнуть до землі?
Страх, бо десь почули коси,
Що дзвенять в імлі?
Гляньте осені у очі,
Поборіть свій страх.
Вона прийме неохоче
Смілий цей замах.
Та це буде ненадовго,
Візьме ще своє.
Не поробиш тут нічого...
В цьому теж щось є...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809558
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.10.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=YbaF43HpVv8[/youtube]
Дякую, що подивилися цей кліп...
Кліп взятий з інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809406
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.10.2018
Вітер знов приніс листок,
Приліпив до скла.
Він проклав мені місток
До твого тепла.
То від тебе новий лист,
Ти в нім написав,
Що надворі падолист
Вже тепло забрав.
Ще писав: холодна осінь
Вкрала дня шматок ,
Що пташки вже безголосі...
Ось такий "місток"...
Я ж шукала між рядками,
Тих потрібних слів,
І пройшлася сторінками...
Ти сказать не вмів.
Вітер знов насипав листя,
Грався, як хотів.
Всі слова в них розбрелися,
Лиш сумний мотив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809282
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=mFu_iDrGCx0[/youtube]
Ледь - ледь зашторене вікно,
Рогатий місяць заглядає.
Тупцює сон уже давно,
На мене хитро поглядає.
Зітхає стомлена душа,
Думки рояться табунами.
Легенький вітер сум втіша,
Туман кочує валунами.
Якась таємність у природі,
А ти чекаєш, чогось ждеш.
Та все киваєш на погоду:
Дощі, туман - немає меж...
Десь недалеко легкі хвилі
Цілують річки береги.
Але й вони чомусь безсилі:
Покинуть річку назавжди..
Моє вікно - це інший світ,
І інше там життя існує.
Чом оселився в душі гніт,
І там живе і розкошує ?
Гойдає вітер павутинку,
А я міркую, чи впаде?
Та все думкам нема спочинку...
Дивлюсь: світанок ніч краде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809162
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=utCmvd8ZYfE
[/youtube]
Смуток іноді буває єдиним щастям.
Еріх Марія Ремарк
Сум осінній покотивсь клубками,
І поплив туманом по ставку,
І пішов неспішно байраками.
Має він ходу таку легку.
Ще пройшовся по зеленім листі,
І приліг неначе відпочить.
Зручно було там, як у колисці..
Вітре! Спробуй сум цей зупинить.
Хай заграє крапельками радість.
Поверни надію, хто втрача.
Осінь! Ти приносиш часом слабкість.
І чиясь у розпачі душа.
І ти сам собі вже не належиш..
Але раптом хтось всміхнувсь тобі.
І твій сум уже в другій одежі:
І немає місця тут журбі.
Тільки ось не знаю, чому плачу.
Сльози покотились, як горох.
Посмішка змогла переіначить.
І душа не б"є уже в сполОх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808251
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=saC7AyalPmc
[/youtube]
За чим ти, осінь, гірко плачеш,
Невже в житті щось не вдалось?
Чи хочеш щось переіначить,
Бо дуже хочеш, щоб збулось?
Чи сльози ллються мимоволі,
Як це буває у жінок,
Що докоряють своїй долі,
Що не збулась одна з думок?
Це ж ти одна у тому винна:
Стоять оголені ліси,
А ти все плачеш, як дитина.
У них пробачення проси.
Летять кудись, дивись, лелеки,
Кидають з болем рідний край.
Важа дорога і далека...
Тебе не лаю.. Зачекай!
Я все ж люблю тебе за ніжність,
Душі твоєї глибину..
Що ти в думки приносиш свіжість..
Чому ж все ж плачеш, не збагну?..
З тобою плакати не буду.
Нащо розводить мокроту?
Не піддаю тебе осуду,
Люблю тебе все ж золоту...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808107
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=JJTDZt2hOTE
[/youtube]
Вечір... дощ холодний, тихий, мрячний.
Душу чим зігріти в такий час?
Серед днів у осені не кращий,
Взяти де тепла, щоб про запас?
Кава тут не вирішить проблеми.
Полистаю, може, тут думки?
За вікном вже квітнуть хризантеми...
Все не те.. Листаю сторінки.
Знов листаю.. Вирвана сторінка.
Дай згадаю, що це там було?
Видно, там була чиясь мовчанка.
Потім що? Повільно життя йшло.
Легкі хвилі човник колихають,
Знаю: це була тоді весна.
Спогади туди ще відлітають,
А в човні - ні жодного весла...
Допливли до берега? Не знаю...
Пам"ятаю тільки всі слова...
Засиділась... За вікном світає..
Спомин десь за обрій відплива...
Омиває дощ віконні рами,
Сон, не дочекавшись, десь утік.
Те, що дороге, те завжди з нами.
Ці моменти, як річок потік..
Пройдене не все теплом зігріє:
Десь звучить надірвана струна,
Та частіше все ж душа радіє,
Бо цвіла не раз в житті весна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=o9ewSi6PevQ
[/youtube]
Іду знайомими стежками.
Чи сад все той же і без змін?
Так тішу все себе думками...
Чекать мене завжди він вмів.
Але чому ж так серце б"ється,
Чому неспокій у душі?
Невже десь юність відгукнеться,
Що притаїлась тут в тиші?
Все повільніше уже кроки,
І я не вірю вже очам:
О як мене торкнув неспокій!
А сад так радо зустрічав.
Стелив м"який із листя килим,
Вбрання новеньке одягав.
І був якийсь, не зовсім звичним,
До мене руки простягав.
Ввібрали очі сад осінній.
Як до лиця багряний цвіт!
І я шукаю з нетерпінням
Моєї молодості тут слід..
Тепер тут осінь хазяйнує.
Ти була свідком юних днів.
Чому ж це час усе руйнуює?
Як досконало все зумів...
Поговори зі мною, осінь,
Узнать всю правду поможи.
Чому в житті все так не просто.
Шукать де молодість, скажи?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807248
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=dC82gEE6KxA
[/youtube]
Повільно, ніби крок за кроком,
Вступає осінь у права.
А я згадала ненароком
Тобою, сказані слова...
Та ні! Нічого там такого,
Що скоро прийде вже зима,
Що так болить душа у нього,
За чимсь сумує крадькома.
Що довгі ночі у безсонні,
Роки летять у нікуди..
А дні такі всі монотонні,
Стікають краплями води...
А я все слухала уважно,
Все намагалась зрозуміть:
Чому ж в житті його так складно?
Мабуть, не вмів усе цінить..
Що було далі? Дай згадаю...
Все чула осінь за вікном.
А я слова, слова шукаю.
Тут осінь стукнула листком...
Я так хотіла щось спитати,
Та десь поділися слова.
Не можу й досі пригадати.
Чи час старанно їх хова?.
Та чим розрадити я можу,
Тепло руки подарувать ?
І в таку осінь непогожу,
Чи поцілунком врятувать?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=NSJ_te00tr8[/youtube]
Мовчання - тонка павутинка,
Яка опутує серця.
Мовчання - пустки серединка,
Бо зручна так мовчанка ця.
А, може, просто це - сльозинка
На чиєсь серце впала десь.
І не розтала та крижинка.
І тут мовчання секрет ввесь
Мовчання - золото, сказали,
Тут не потрібно зайвих слів.
Вони в мілкій душі десь впали,
Чи просто їх сказать не вмів.
Коли нема чого сказати,
Тобі не ворог твій язик,
В мовчанні можеш приховатись,
Бо ти давно до цього звик.
Для когось просто соломинка,
Когось тримає на плаву.
Можливо, прийде час зупинки,
ВІдчуєш цінність слів живу.
Проміння сонця тихо ллється,
І мовчки квіти всі цвітуть..
Але мені усе ж здається:
Слова - живі, серця їх ждуть.
Мовчанням можна так кричати,
Його почує увесь світ.
А, може, все - таки мовчати,
Коли у серці пустоцвіт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806788
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.09.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=-kf4HJ3lPwM
[/youtube]
А час такий собі творець:
Мастак усе перевернути.
Колись за щастя був борець,
Тепер все зробить, щоб забути..
Бо все колись пройде, минає,
Чомусь міліють почуття.
Та час один, лише він знає:
Чому тепер я вже не та.
Час довго терпить і чекає,
Години, місяці, роки,
А потім, ніби сніг спливає,
І упадає в плин ріки..
І вже не гонить хвилі вітер,
А так собі кудись пливуть...
Це час такий ось має витвір,
Що не цінилось - все забуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806271
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=mYlKm_DqxEY[/youtube]
Уважно прислухаюся у тишу,
Подих затаїла лиш на мить.
Вітерець гілки дерев колише...
(Ніч надворі, все навколо спить).
Та для них це - справжня колискова,
Заспокоїть їх вона й без слів.
Суть не в тому, що нема ні слова,
Їм так до душі, що пожалів.
Кажуть, що у вітру нема серця,
Що відсутня в нього і душа.
Та не вірте! Так лише здається,
Чом тоді дерева він втіша?
Чи не він зірвав зі злості листя,
І дерева голими стоять?
На калині залишив намисто,
Що на сонці вогником горять.
Бачить він красу і розуміє,
Знать: не безсердешний зовсім він.
Плакать і жаліти так уміє.
Небагато має все ж провин.
Вміє шепотіть мені на вухо,
Часто мої коси розпліта.
Іноді почую: ти не падай духом,
Як вірветься в серце метушня....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805959
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2018
https://www.youtube.com/watch?v=_iqAkyM7PJY
Незвичний зовні ніби оцей Гриб,
А скільки умістилось в ньому яду!
Подивишся уважно йому в глиб,
Побачиш ти не те, що в інших рядом.
Якісь Комахи поселились в ніжці.,
Сплікуються, напевно, вони так.
Красива аконтовує маніжка.
Ніхто не хоче взнати його смак.
Не в дружбі він із іншими Грибами,
Вважає себе красенем лісів,
Бо шапочки прикраса - білі плями.
Вважає: перше місце тут посів.
------------------------------------------------------
Не та краса, що кинеться у очі,
(Забувши про душевну чистоту)
Торкнутися бажання так лоскоче:
Побачите душевну пустоту.
Не клюйте ви на те, що забавляє,
Краса буває часто, як обман.
Вона частенько яду добавляє,
На очі накидає вам туман.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805958
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 08.09.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=_iqAkyM7PJY[/youtube]
Незвичний зовні ніби оцей гриб,
А скільки умістилось в ньому яду!
Подивишся уважно йому в глиб,
Побачиш ти не те, що в інших рядом.
ЯкіськКомахи поселились в ніжці.
Сплікуються, напевно, вони так.
Красива аконтовує маніжка.
Ніхто не хоче взнати його смак.
Не в дружбі він із іншими грибами,
Вважає себе красенем лісів,
Бо шапочки прикраса - білі плями.
Вважає: перше місце тут посів.
------------------------------------------------------
Не та краса, що кинеться у очі,
(Забувши про душевну чистоту)
Торкнутися бажання так лоскоче:
Побачите душевну пустоту.
Не клюйте ви на те, що забавляє,
Солодощі бувають часто, як обман.
Вони частенько яду добавляють,
На очі накидають вам туман.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805939
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 08.09.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=_iqAkyM7PJY
[/youtube]
Незвичний зовні ніби оцей гриб,
А скільки умістилось в ньому яду!
Подивишся уважно йому в глиб,
Побачиш ти не те, що в інших рядом.
Якісь комахи поселились в ніжці.
Сплікуються, напевно, вони так.
Красива аконтовує маніжка.
Ніхто не хоче взнати його смак.
Не в дружбі він із іншими грибами,
Вважає себе красенем лісів,
Бо шапочки прикраса - білі плями.
Вважає: перше місце тут посів.
------------------------------------------------------
Не та краса, що кинеться у очі,
(Забувши про душевну чистоту)
Торкнутися бажання так лоскоче:
Побачите душевну пустоту.
Не клюйте ви на те, що забавляє,
Солодощі бувають, як обман.
Вони частенько яду добавлють,
На очі накидають вам туман...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805937
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 08.09.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=_iqAkyM7PJY
[/youtube]
Незвичний зовні ніби оцей гриб,
А скільки умістилось в ньому яду!
Подивишся уважно йому в глиб,
Побачиш ти не те, що в інших рядом.
Якісь комахи поселились в ніжці.
Сплікуються, напевно, вони так.
Красива аконтовує маніжка.
Ніхто не хоче взнати його смак.
Не в дружбі він із іншими грибами,
Вважає себе красенем лісів,
Бо шапочки прикраса - білі плями.
Вважає: перше місце тут посів.
------------------------------------------------------
Не та краса, що кинеться у очі,
(Забувши про душевну чистоту)
Торкнутися бажання так лоскоче:
Побачите душевну пустоту.
Не клюйте ви на те, що забавляє,
Солодощі бувають, як обман.
Вони частенько яду добавлють,
На очі накидають вам туман...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805936
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 08.09.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=TpwsWJb8twY[/youtube]
Замріяно дрімає пізнє літо.
До осені лишився тільки крок.
Чому у сум тепло вже перелито?
Ще жоден не злетів з дерев листок.
Закуталось ти в пелену туману,
Обсіли й заморочили думки.
Свою тривожиш душу ти зарано..
Не слухай, що торочать язики..
Що буцімто зима прийде невчасно,
Забудуть люди про тепло твоє.
Але ж ти зараз ще така прекрасна,
А літо бабине візьме іще своє.
Чому мені ховаєшся під комір?
Моє тепло разрада тобі, так?
Чи бачиш у очах зелений колір,
Вуста мої приймаєш ти за мак?
Від тебе я взяла якусь частинку:
Родилася у літній твій розмай,
І вибрала найкраще - серединку.
Ми родичі з тобою, так і знай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805728
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2018
Твір друкується повторно зі змінами.
------------------------------------------
Теплослів"я... А що воно значить?
Від якої душі воно йде?
Протилежне - злослів"я, тлумачать,
Що притулку в серцях не знайде.
У болоті полин розкошує,
Кропива та, що жалить, росте.
І хто зілля оцього скуштує,
Може, серце ізцілить пусте..
Теплослів"я лікує нас словом..
Як добротне зерно проросте.
(Від злоби є надійним покровом)
Що, як квітка весняна, цвіте.
Чи жалієм ми доброго слова,
Чи запас словника обмілів?
Чи вважаєм, що слово - полова.
Чи зростити в душі не зумів.?
----------------------------------
Ти відшукай у серці слово,
Нехай зігріє увесь світ.
Не пропусти тих випадково,
У кого був давно політ.
І стане світ в новій обнові,
Не дошкулятимуть дощі,
Бо буде вірить знову й знову,
Що є все ж ліки для душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805500
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.09.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=T_Js4TQgkXo
[/youtube]
Ну що сказать мені про день оцей?
Для мене непростий він і незвичний.
Скажу про нього кілька слів лишень,
В моїм житті, як кажуть, золотистий.
Пройшло з тих пір багато днів, років,
Не віриться: роки так пролітають.
А рік за роком пташкою летів,
В життєвий шлях і долю уплітають.
Хотілося, звичайно, щастя у житті,
Та не завжди буває так, як хочеш.
Нелегко нам було іти в путі:
То вітер загуде, то запорошить.
Я дякую тобі, Життєвий Друже,
Що ти зі мною поряд йдеш життям,
Що маєш почуття до мене небайдужі,
Й тобі дарую найніжніші почуття.
Ранковий поцілунок і гарячу каву..
Ну що потрібно зараз для душі?
Ти не сумуй, філософ мій ласкавий,
Проб"ємося в життєвій метушні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805033
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.08.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=k4TE0O_d1cA
[/youtube]
Ти - єдиний кактус у квітнику мого життя
Сімейка Адамсів
----------------------------------------------
Як пахнуть запізнілі літні квіти!
Не те, що квіти ранньої весни.
Холодною росою часто вмиті,
І сняться їм осінні ніжні сни.
Це осінь наступає їм на п"яти,
І перший морозець надав страху.
Та за життя тримаються завзято,
Хоч по осінньому ідуть уже шляху.
Краса осіння завжди неповторна.
Осіння жінка.. Бачили таку?
У осені велична, непоборна.
Погляньте - ще солодка, до смаку.
Хода урівноважена і плавна,
А очі - життєдайний ніжний блиск.
Вона іще кохає, ніжна, славна,
Хоч не така, яка була колись.
Вже може оцінити почуття,
Цей досвід здобула вона з роками.
Шалене має ще серцебиття,
Коли торкається він ніжними руками.
Ще задивляються услід чоловіки,
Бо так чарує ця осіння жінка!.
Вас любить Бог, чарівні ви жінки!
Ви - осені малесенька сльозинка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804911
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=snyfGffcLbc[/youtube]
Не можуть очі бути красивими,
які жодного разу не плакали.
Софі Лорен
Якого кольору ті очі?
Про це я думала не раз.
Та пам"ять все мені шепоче:
Забула? Тільки без образ.
Та ні! Згадати намагаюсь,..
Хіба у кольорі вся суть ?
Все ж пригадала. Усміхаюсь.
Такі тепло завжди несуть..
В твоїх очах шукаю душу,
В них можу правду відшукать.
Я їхній спокій не порушу,
Та все ж боюся заблукать.
Вони мінливі, як погода:
Ласкаві, теплі і сумні.
Та не люблю, як прохолода
У душу дивиться мені.
Коли вмиваються сльозами,
То з ними тихо плачу й я
Таємно довгими ночами...
Чи плаче то душа моя?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=sfbfaeG7EJU
[/youtube]
День, натруджений спекою
і думками людськими,
Відлітає лелекою,
Щоб набратися сили.
Завтра, щоб відродитися,
І почати все знову.
Сонцю й небу вклонитися,
Життя взять за основу.
Попросився до хати,
Де немає там смутку.
Радо будуть стрічати,
Пригощатимуть хутко,.
Роздивився уважно:
Хата ніби, як квіточка.
І господар поважний..
Сплять щасливії діточки..
Дріма котик біленький,
Щось муркоче під ніс.
Він згадав щось смачненьке.
В цім життя його зміст.
Розморили солодощі,
Уже час спочивати.
Всі забулися складнощі.
Ходить сон біля хати.
Завуалила нічка
Це щасливе вікно...
Десь хлюпочеться річка...
Сон зморив всіх давно...
МІсяць глянув в віконечко:
Тут порядок у всіх.
Спочива десь і сонечко...
Спить.. єдине для всіх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804603
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=KBUwAvnmtCc[/youtube]
Тиша.. Світанок крадеться несміло.
Лагідне літо іще на порі.
Ніжні принади так ллються по тілу,
Тільки зітхають чомусь явори.
Знаю: відчули, що осінь в дорозі.
Гляньте на небо - цвітуть ще шовки.
І заспокойте думки, що в тривозі..
Осінь торкнула одні лиш ставки.
Тільки вони не сумують.. повірте.
Ряска - це тільки прикраса ставкам.
Їм ще не шкодить холодне повітря.
Літнім пробачуть вони помилкам..
Он серед ряски квітує латаття.
Наперекір цьому літу й вітрам.
Лілії ніжні вдягли різні платття...
Вдячна за спомин далекий я вам.
Тиша навколо..Краса ще вирує,
Осінь, пробач..Не твоя ще пора.
Літо ще трошки хай нас почарує,
Хай хазяйнує по нашим дворах..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804173
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.08.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=wMNdIl0E49k[/youtube]
З думкою про тебе, я ступаю в осінь.
Попрошу у неба: не лий сльози. Досить!
Будь для нас шовкова, довготерпелива,
Будь іще зразкова, тільки не плаксива.
Ще навчи прощати так, як Бог прощав
Гріх когось карати, так ВІН нам казав.
Я спитаю в тебе, як жити без болю?
Це в житті так треба... Ми ж жінки з тобою.
Треба все це знати, хоч немало літ.
Научи літати, взнати дивосвіт.
Розкажи, як жінці, чого часто плачеш?
Хто твої обранці? Ти ж сильна, неначе.
Ми тобі віддячим, ніжністю в стосунках,
А любов гаряча, буде подарунком.
Тільки не лий сльози на серця гарячі,
Бо любить ще в змозі.Суть життя в цім, наче...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804017
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2018
Крізь асфальт пробилась квітка,
Тонке стебельце.
Де взяло цю силу, звідки,
Це слабке тільце?
Підняло пелЮстки - вії,
Глянуло на світ.
Це збулись, мабуть, ті мрії
Про її розквіт.
Озирнулась, усміхнулась.
Певна, що не сон.
Вона тільки що проснулась,
Навкруги осонь*...
Це посипалось проміння
З сонячних долонь.
Квітці так прийшло везіння.
Завжди так, либонь?
Впала крапелька із стріхи,
Додала ще сил.
Зажадала вона втіхи:
От би пару крил!
Хтось ішов необережний,
Черевиком став,
Щастя кінчилось безмежне:
Квітку розтоптав...
-----------------------------------------
Ось такий життя урок:
Коли йдеш, притиш свій крок.
Не злітай у вись,
Упадеш й розіб"єш ніс...
осоння( осонь) - Незатінене місце, що освітлюється та обігрівається сонцем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803936
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=m_79WgLCvJY[/youtube]
Життя - це поїзд, в нім всі ми.
Шалена швидкість, не спинити.
Хоч і здається - тільки мить,
Та може все у нім вміститись:
Тривоги, радість, каяття,
І все, що в нас, спішить за нами.
Весни, зими передчуття...
Все мчить за нами табунами..
О, непосильна бува ноша!
Але ж це наше, не чуже.
І серця струночка найтонша.
Усе це - пам"ять береже.
Буває хочеться звільнитись
Від того, що в душі пече.
Воно ж не хоче загубитись:
Тримає міцно за плече..
Куди ж подіти, де зупинка?
Чи на хвилину, чи на п"ять..
А ти уперта все ж, помилка...
Та скільки ж вас? Як рахувать?
Та все моє завжди зі мною,
Хай непосильний цей багаж,
Тримаю міцно вас рукою,
Життям здобутий екіпаж...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803822
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2018
Розрослась на диво кучерява яблунька.
Пахощі духмяні розлились в саду.
Дарувати радість свята твоя доленька.
І до тебе в гості я сьогодні йду.
Радо і привітно мене зустрічаєш,
Яблучки смачненькі падають до рук.
Посмішку мою зразу помічаєш.
Хто тебе навчив щедрості наук?
Начебто дрібниці, але я щаслива.
Наливні, красиві і медовий смак.
Скуштувати яблучка, ніби все просила.
І нектар медовий тане на вустах.
Дякую за радість в день цей пречудовий.
Помолюся Богу у святковий день.
Думаю, відчує щирість в моїм слові:
Хай квітує в душах доброта в людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803650
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 19.08.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=eFAhYf44pW8[/youtube]
Так рано про осінь тривожать думки.
Пробач мене, літо, живу ще з тобою.
А, може, роки це даються взнаки:
І літо, і осінь в душі у двобою.
Ні слова про осінь..Іще не пора.
Про зливи холодні, вітри і про сльози.
Ще літо керує у наших дворах.
Ти ж, осінь, спинись, відпочинь у дорозі.
Та перші відчутні твої уже спроби:
Он перший листок пожовтів і упав.
А, може, це просто упав від хвороби,
Чи просто від літа кудись утікав?
Услід йому з заздрістю всі подивились.
Який це прекрасний відбувся політ!
Він знав, відчував, що вони помилились,
Подумав про це і ще більше враз зблід.
Тут вітер піднявся, схопив втікача,
Поніс його швидко в незвідані далі.
Тоді зрозумів він, що силу втрача...
Політ його перший таким був невдалим..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802981
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=T9MlYKK17iM[/youtube]
СПИНИ МЕНЕ, ЛІТО! НЕ ХОЧУ У ОСІНЬ...
Олекса Удайко.
--------------------------------------
Ще літо моє не добігло до краю.
Безсонні ще ночі, це значить - кохаю.
Тепло нерозтрачене в серці ще маю...
Чому ж оце, осене, мостишся скраю?
Це правда, що коси давно відзвеніли,
І коси мої уже ледь посивіли,
Але почуття ще живі, не зміліли.
Ще, осінь, тебе до душі не впустила.
Не плач прошу, літо, нащо оці сльози,
Нащо ти вплітаєш в життя моє прозу?
Зроби, щоб ударили блискавки, грози...
Прошу тебе, осінь,: не стій на порозі.
Ой осене, осене ! Яка твоя суть?
Чи, може, у тому, що все не вернуть?
Нехай ти сумуєш, дощі часто йдуть,
Однако, ти знаєш, тебе також ждуть...
Тебе я до серця іще не впускаю,
Я хочу ще спробувать яблук із раю...
Чи чуєш ти, літо? в тобі ще блукаю.
Хоч осінь в душі примостилася скраю...
СПИНИ
ОСІНЬ,
ЛІТО!
ТЕБЕ Я БЛАГАЮ....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2018