| Сторінки (5/415): | « | 1 2 3 4 5 | » |
слухав голос дивний твій і чистий,
ніби звук тонкий дзвінка дверного:
на тонах високо- цимбалістих
ти терзала спокій ймення мого.
скло в дверях вібрації сприймало,
як мембрана в радіо-колгоспник,
і здавалось вибухи напалму
до вітальні завітали в гості.
голову ховав я, наче в битві,
щоб не зачепило ненароком
твоє слово - гостре ніби бритва,
рикошетом кулі чи осколком.
і, коли набравшись сили духу,
різко в кухню відчинив я двері -
ти була в зеленці, ніби «духи»
обстріляли твого БТРа.
твої губи теж були зелені...
ніж кухонний з крапельками крові
обеліском витріщивсь на мене
наче на могилі м’ясникові.
на столі, віддавши богу душу
ще за Атлантичним океаном,
красувались мерзлі ніжки Буша -
п’яно-сині, а чи синьо-п’яні.
пригорнув тебе, моє кохання,
«ти ж не вперше пальчик ріжеш здуру…»
...тиша почалась з твого мовчання,
як прикрив цілунком амбразуру.
© 11-12-2007
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58160
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.02.2008
козирні карти - в прикупі хрести
а почуття твої зовсім че(и)рвиві
молитви Будді віддаєш і Шиві
й сама не знаєш
в масть яку піти
і думка мов на іспиті - чи (з)даш
немов ти зараз робиш крок у прірву
чи по жирах пройтись чи прямо в чирву
бо потім вже
не буде перездач
вже затверділа в дерево лоза
а ти свій хід обдумуєш завзято
і без вина б’є кожного туза
винова краля
дама винувата
ця ж гра не на зеленому сукні
і у борги надіюсь ти не влізеш
влаштовуйся зручніше щоб мені
не на спині
розігрувати
мізер
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58148
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.02.2008
мені всеодно, що на півночі досі зима,
і літо коротке не скоро повернеться знову,
що нас там з тобою, мій друже, сьогодні нема -
у інших світах ми чужу вислуховуєм мову.
бо світ цей такий - ми нічого не можем змінить,
така наша доля циганська - торкати всі неба...
тримаймося разом допоки триває ця мить,
що в безвість тікає назавжди від мене й від тебе.
мені всеодно, що звела нас країна, яку
ми й наші народи чомусь не рахуєм за сЕстру,
від неї залежим - й клянем свою долю гірку...
мирімся з цим, брате, бо довго ще ношу цю нести.
бо люди не винні, що правлять той бал наверху,
вони не здалися і мають у Бога надію...
зірки не погасли на спільнім Чумацькім шляху,
і сонце одне ще приходить у кожну неділю...
мені всеодно, що удома другІ звичаЇ,
що віра твоя признає лиш Ісу як пророка,
я їх поважаю, як ти поважаєш мої,
бо спільну вечерю ділили з тобою півроку.
бо що нам ділити з тобою, мій друже, скажи –
ділились і будем ділитись ще хлібом-лавашем,
а сіль хай залишиться недругам там на межі
в північних сусідів, де долі зустрілися наші...
© 20-05-2007, Ханой
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58141
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.02.2008
ти фехтувала
словами
й колола у серце рапірою
арію плачу
в театрі абсурду
співала
правдиво й на біс
сонце пробач
і прости
та мені ти
здавалась не щирою
краще
мовчи
не кричи
не зови
не моли
і не лий гірких сліз
партія миру
у третьому акті
як завжди
фінальною
а увертюра басів
і кларнетів
без слів
другу дію почне
сонце пробач
і прости
та мені ти
здавалась банальною
краще не грій
не шалій
не дурій
і не смій
а послухай мене
слухай тональність
і перше за все
розбирись
із мажорами
ті хто навколо
а пасму хмарок
я із неба
і сам прожену
сонце пробач
і прости
ти повинна
співати бадьорою
краще
всміхайсь
румяній
рожевій
пломеній
і згадай про весну
ритм безумовно
завжди існував
і є річчю
важливою
слухайся серця
та ритму його
а не оплесків
всіх глядачів
сонце пробач
і прости
ти повинна
кохати щасливою
просто кохати
щоб спів твій
кричав
і мовчав
усміхавсь
і зігрів
© 19-11-2006
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58140
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.02.2008
не вірте ніхто і ніколи, що осінь
лишилась монашкою,
бо скільки вже можна хвалитись
своєю цнотливістю?
доглянутi краплі, як нігті, по спині
пускала мурашками
й лягала додолу у трави спокійно
і без вередливості…
похмурим і стомленим поглядом
в хмарах кохалася,
без грому і блискавок все-таки була
ледь мазо-навіжена.
щось з довгим пшеничним волоссям
давно не стрічалася,
а тільки з рудим і коротким каре
як «під хлопця» підстрижена?
уміла вона хну персидську
розбавити до консистенції,
а потім у суміші з сонцем
й дощем розплескать акварелями.
ще й снігу трусне - й з мелірованим
пасмом залише каденції,
в кінець з листопадом фліртне
і віддасться, бо вже паралельно їй.
палкі поцілунки холодні
прощальні від нього дістануться,
пройдуться в останнє лісами
покритими спільними тайнами…
не вірте у те, що монашкою
юною осінь останеться,
то інша прийде
через дев’ять знов місяців.
чиста й незаймана.
© 01-12-2006
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=57995
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.02.2008
ти сила вулкану, твій кратер почав
кидати у просторі версій
каміння,
яке він у пазусі мав
і грів до пятьсот власних цельсій.
я й сам би не проти
торкатись грудей
чи навіть
заснути у грудні,
між ними сховатись
від світу ідей,
забути
всі справи марудні.
можливо присниться історія лав,
що кратер твій кидає часом.
продовжуй - бо скільки віршів промовчав,
то й цей промовчу
цього разу.
© 06-12-2007
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=57992
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.02.2008
не обминай
мене, любове,
на перехресті не звертай,
не покидай,
не остудú
іскронадію цю останню -
живу ще крапельку кохання,
як стúгму,
в грудях галайдú -
торкнися мого серця та й
тепла дай
зашпорам терновим.
© 06-01-2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=57991
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.02.2008
і райський сад, і яблук дивний смак,
і ніжні відчуття по всьому тілу
з’явитись можуть справді тільки так
серед зими - бо ти цього схотіла...
моя душа прийнявши теплий душ
згубилася у світі павутини:
шукала в гуглі Жоржі Амаду,
у шахи грала з другом з Палестини,
читала Мілоша і Бродського вірші,
а потім ще Руданського Степана...
і так прекрасно було цій душі
без натяків, що судний час настане.
а ти спокусниця із яблуком в руках
із ванни у костюмі Єви вийшла -
модем глюкнув, затріпотів як птах,
сигнал пропав, неначе третій лишній...
моє ОГО враз стало «ого-го»,
душа у тіло повернулась раптом...
скажи чому, чи правильніш чого
ти стала в позу....із питальним знаком?
і браму в рай відкрив святий Петро,
щоб знов той рай пекельно ми відчули...
ще й зараз тулиться до мене те ребро,
з якого Бог створив... бо ти вернулась...
© 03-12-2007
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=57879
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.02.2008
на зимові квартири ніколи курінь не зміню,
бо на кухні в шість метрів від ватри не виживе блиск,
від ялинок тепло із прадавніх родовищ вогню
пірамідно не здійме у небо думок обеліск...
я не зможу шпалерно тулитися тут до стіни,
чи висіти у просторі неба як штора крива,
підбирать в телевізорі зорі каналів війни,
де на серці кулак антрацитову гниль розбива...
і чадіти від дружнього газу з комфорок брудних,
павутину торкати схололих ребер батарей,
і вмирати, закутавшись в клітчастий коц як в рудник,
видихати сто днів ще метанову смерть із грудей...
краще в гори піду - у полон смерекових газдинь,
занесе до колиби снігами у зворах мій слід:
тут залишусь і з лісом, і з небом - один на один,
щоб не чути як стогне від старості дивний цей світ.
© 24-12-2007
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=57873
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.02.2008
дощогляде, ночоблуде,
не проси у свічки дива -
віск розтопиться і диму
струмінь щезне у нікуди.
гніт пригнітить тишу світла,
губи спрагою осушить,
і в відкриту навстіж душу
знов поверне тінь від вітру.
Перунові грізні пальці
розсічуть темряву навпіл,
стукне в шибку злива – Мавка...
"дочекався, ночезвабцю?!"
© 10-08-2007
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=57858
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.02.2008
сонце - очі сховай
за повіками хмар
надвечір’я
багрянять заграви
сивий місяць вівчар
випускає з кошар
зір отари
на неба отави
острівки полонин
ікебани прощань
зачіпають
верхівками зорі
ніч торкнулася дня
Інь зустрілася з Ян
сонце темне
а тіні прозорі
зріле листя спада
у жовтневих садах
тільки яблука
журяться пізні
чом не зорі вони
і з дощем восени
опадають мов сльози
на тризну
ось і осінь прийшла
надвечірна імла
літа пахощі
здибала в сіні
де Церера й Морфей
в голограмах тіней
грають вдвох
голодрами осінні
© 28-09-2007
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=57851
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.02.2008
заблукати в місті серед вулиць,
одягнувши темні окуляри…
йшов на сонце - доля відвернулась,
боком заховалася за хмари.
перехожим заглядав я в очі,
в них блистіли сполохи вітринні…
шлях хотів знайти як найкоротший -
виграв мить, але програв години.
краплі поту на чолі як грона,
стигли в сонці та думками стислись,
не солодкі, а як біль солоні,
і терпкі, і навіть перекислі…
місто ставило пастки даремно,
в лабіринтах сірих стін подібних
на великі камяні дерева,
де гілками жалюзі на вікнах.
зупинитись і зібратись духом?
роздивитись в глибину кварталів?
запитати правильність маршруту?
де мета, куди звернути далі?
та назустріч йшли одні лиш тіні,
їх обличчя в німоті незмінні…
тіням окуляри не потрібні,
і вони втікали за промінням.
…скинув окулярів перехрестя,
день тікав у вчора як в тумані,
та вело мене далеке серце -
зірка із туманності «чекання»…
мої кроки ніжили бруківку,
що холола в сутінках прибулих…
досить… зупинив фантом- таксівку,
сів у ніч. вертаюсь у минуле…
© 27-03-2007, Ханой
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=57764
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.02.2008
коли
[зів’яле
зілля
зустрічей
забутих
гербарієм мовчить між сторінками
вся книга пам’яті нагадує тобі
« to be or not to be»]
коли
[потоки
почуттів
піснями
перебродиш -
той берег не впізнаєш, бо з роками
потік зіллється в річку, річка в море
«Memento mori»]
коли
[мажорна
містика
минає
манівцями,
а ти у друзів просиш допомоги.
то пам’ятай завжди - судилось нам
"cherchez la femme"]
коли
[ялинки
ятрять
ядом
ями
в заплетених вінках - звернись до Бога
з душі гріхів останніх камінь
скинь
Амінь]
© 08-08-2007
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=57740
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.02.2008
сивий ранок у тихій кав’ярні...
пізня осінь напилась гербати...
і дівчата, що вечором гарні,
роблять каву старому вар'яту.
вже волосся давно треба стригти,
бо дерева і ті уже лисі,
до фриз'єра учора не встиг ти
і скребочеш рукою по стрісі.
«баки» крутиш, що той циган сонцем,
і збираєш думки всі докупи:
"co to będzie jak będzie po koncu,
do jednego to miejsca - do dupy..."
крізь сумну заґратовану шибу
чути фірмана випите «гайта»,
та не треба додому спішити,
бо чекає отут твоє «завтра».
бемкнув дзиґар на ратуші гулко,
птаха тьохнула десь під жилетом -
після кави приймати піґулки,
то не добре є, пане поете.
парасолька- коштурка, як п’яна,
притулилась горбата до стінки...
сивий ранок у тихій кав’ярні...
пізня осінь - поетова жінка...
© 30-10-2007
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=57738
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.02.2008
...уже не чекає нікого ніхто -
чекання ліміт закінчився раптово...
і погляд холодний, і кинуте слово
кит-час підібрав - і ковтнув, як планктон.
між нами німе чорно-біле кіно,
дарма віддали гонорар сценаристу,
а той діалоги пропив всі дочиста -
є Чарлі,
є Мері,
осіннє вікно...
---------------------
...крізь шибку сльозливу по вулиці доль
у кадрі сонливім сумні перехожі,
як пари сновид, що зійтися не можуть,
обличчя ховають у тінь парасоль,
і згорблені ношею клаптиків неб,
що разом з дощем над їх душами виснуть,
шукають себе, поки рак ще не свисне
чи хтось на горі
не встругне
НЕП
чи реп...
------------------
на ліжко із стін відбиває екран,
межа володінь розрива простирАдло:
- «аусвайс покажи, і проходь»
- «прости, ладо,
у мене шенгенська у твій Ам-стер-дам,
то може запалиш червоний ліхтар,
бо свічку здається ще ставити рано,
і ноги піднімеш у рухах канкану -
нехай сценарист
пропива
гонорар...»
------------------
... сьогодні дощить безлімітний четвер,
то може повернеться П’ятниця завтра
і звук поряд з титрами з’явиться раптом,
ще й чергу словесну
дасть
твій
машингвер...
© 13-11-2007
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=57737
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.02.2008