| Сторінки (5/401): | « | 1 2 3 4 5 | » |
Верба кучерява схилилась у воду,
Купає в ній гілля своє,
А яснеє сонечко на її вроду,
Рясно проміннячко ллє.
Вітерець пролетів над водою
І хвилька легесенько б"є.
Він навік покохався з вербою
І з нею у парі живе...
Пустує з вербою, гілками тріпоче,
І стан її ніжний все гне,
В тихенькій задумі сказати їй хоче:
"Кохай лиш мене, лиш мене…
Я ж до тебе ,рідна ,буду прилітати,
У погожий вечір , в спеку і в грозу.
Твоі довгі коси ніжно розплітати...
Поцілую листя й висушу сльозу."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=42643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2007