| Сторінки (2/104): | « | 1 2 | » |
Ти хочеш мене зламати?
Але чому себе не можеш показати,
чи ти здатен лиш випробування давати?
Здатен лиш з пітьми спостерігати?
Ти хочеш мене зламати?
Вибач – не можу тобі цього подарувати!
Тепер я знаю для кого мені гарувати;
кого усе життя оберігати...
Знаєш, а я тебе мушу розчарувати
і напевно пораду дати:
«Для звіра за тебе страшнішого,
для нікого за тебе темнішого
не потрібно випробування посилати!»
Я зустрічі з тобою неймовірно чекаю –
я всі випробування тобі пригадаю!
Будь ти хоч сам Люцифер – тебе чекаю,
адже знаю – тебе я врешті здолаю!
Тобі я буду випробування давати;
тебе я змушу неймовірно страждати,
про пощаду щосекунди благати –
неіснуючого порятунку чекати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682554
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 08.08.2016
Як же довго я тебе шукав,
що точно знайду я завжди знав,
хоч і часто не туди звертав...
Ти стала справжнім сенсом життя,
яскравіше сонця посмішка твоя -
вже тебе не відпущу, Зіронько моя!
Головне в сріблі золото не загубити,
мені ж діамант пощастило знайти!
Твоя врода - то небесна ода
сіру стіну світу розбиває вона...
Лиш "моє Янголятко" я повторяю,
лиш поруч з тобою бути бажаю!
Немає в світі слів, щоб сказати, -
наскільки ти чудова передати...
Справжня принцеса незрівнянна -
в усьому ти бездоганна...!
Строки я ці писав і ні краплинки,
ні навіть найменшої частинки
того яка ти я не передав!
Дуже довго і багато слова підбирав,
але слів тебе вартих немає ніде,
тому цей вірш дуже довгий буде -
довжиною в життя ціле...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2016
Де твої крила, що так подобались мені,
невже і вони згоріли у життя вогні?
Де твої крила, що свободу давали –
всіх нестримною енергією заряджали?
А пам'ятаєш як вільно ширяла,
як всім світло та посмішку дарувала?
Що ж у світі стало, що крила віддала,
що за оказія, що на грішну землю впала?
Ти ж не забула свободу, що була –
смак волі, що дарувала вона...
В твоїх очах я це все бачу –
відчуваю твою енергію гарячу!
Так випусти ти себе на волю –
свої небесні крила, не бійся, – поверни!
Нехай всі відчують справжню силу твою –
нехай повернеться справжня сила весни!
Не бійся, а ширяй, ширяй – вільно літай!
Воля то є ти – не бійся – просто взлітай –
тобі тут місця мало – свої крила повертай –
будеш вільна ти – буду вільний я...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682116
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2016
Стук в старі двері – пташка у вікно –
слова нічого не значать вже давно;
спотворене сприйняття – війна –
ніщо вже на варте, коли ступає вона...
Танці серед старих кривих дзеркал –
куди не глянь – лиш милий оскал...
Уламки кривих дзеркал – буття –
лиш поранившись отримаєш знання!
Танці цікаві страшні, але не для всіх –
сміх на кожному кроці супроводжує їх.
Лиш найслабкіший справді сильним є,
лиш такий свої криві дзеркала розіб'є...
Криві дзеркала показують, що бачать,
але правду ніколи не скажуть – мовчать.
Правда ця є занадто для сильних страшна –
гра хамелеона як краща кава запашна...
Танці для кривих дзеркал – брехня...
Брехня – правдою є сьогодні лиш вона!
Уламки розбитих дзеркал все покажуть –
вірної хвилини слова дії підкажуть...
Тож у криві дзеркала ти пильно дивись,
але не у них, а наскрізь придивись!
Там ти правду невикривлену знайдеш,
лиш тоді ти до розуміння прийдеш...
Танці серед кривих дзеркал...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682115
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.08.2016