| Сторінки (4/312): | « | 1 2 3 4 | » |
Послухай слово, слово українське.
Воно, як правда, вічне і святе.
Воно твоє від батька і від неньки -
Неоціненне слово золоте.
Послухай слово тихе, мелодійне
Звучить, як флейта, а чи як рояль.
Воно, мов сталь, міцне, тверде, надійне
Й на щастя, ніжне, а чи мо* , на жаль.
Іде луна з древлянського народу,
Слов’янську кров тривожить клич земний:
«Борітеся» же , пращури, за мову,
Любімо і шануймося у ній.
Устань, земляче, й низько поклонися
Тій мові, що страждала в таборах,
На згарищах конала, й на полицях
Винищувалась, бо «наречієм» була…
Була? Та ні! По праву не судилось!
Не можна знищить те, що вічним є.
І я, маленький паросток твій, мово,
Своїм віршем вшановую тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658974
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2016
Не зловиш в світі сон,
Не зловиш мить чи спогади –
Усе кудись біжить, в минуле, в забуття.
А ми живем теперішнім: твоїм, моїм теперішнім.
За непрожиті спогади нас мучить каяття.
А будні ждуть свята і підганяють молодість -
Ну спробуй тут спіймай хоч крапельку життя.
Ще вчора розгрібала я осіннє чисте золото –
Сьогодні його стерло зимове забуття.
Ще добре пам’ятаю я матусині співаночки,
Сьогодні мама я, і ти, і он вона.
А завтра скажем ми своїй дочці чи правнучці:
Ну спробуй тут піймай хоч крапельку життя.
Я обернусь лелекою, струмком, ранковим соняхом
Чи може десь під вербами я човником спливу…
Яка неперевершеність, гармонія, що й подихом
Боюсь збудити, зранити цю вічність, цю красу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658092
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.04.2016
Що таке щастя непросто сказати -
Треба для цього в душі розцвітати.
Вміти життю усміхнутися щиро
Сонцю за обрій сказати: спасибі.
Щастя в родині, веселій та дужій,
Щастя у друзях, у квіточці в лузі.
В маминій усмішці, в успіхах сина,
У вмінні прощати і бути потрібним.
Щастя у дружніх обіймах за плечі,
В слові «люблю», що шепочуть під вечір.
В народженні сина чи доньки, як знати.
Щастя, що в тебе є батько і мати.
Щастя в зернятку, що в хліб проростає.
Щастя, як голоду й воєн немає.
В тім, що людина завжди має вибір -
Бути людиною, а чи створінням.
Щастя співає, радіє, сміється.
Воно не заздрить і не зазнається,
Ділиться з ближнім, людей зігріває,
В любові купається й меж їй не знає…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657698
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2016
А кохання наше - нитка кришталева,
Та не смій перечити мені.
Я твоя єдина, твоя королева,
Я твоя насправді, а не в сні.
Принеси на крилах лебедину вірність,
Усміхнись веселкою мені.
Подаруй на згадку ніжність, просто ніжність -
В серці я носитиму її.
Як ітимеш поруч, замилуйся мною,
Про своє кохання розкажи.
Нехай наше щастя чистою водою
Буде сміхом, радістю завжди.
З трепетом, з бажанням поцілуй у губи,
Бо кохання наше навіки.
Я твоя дружина, твоя вічна згуба -
Тихий берег вічної ріки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2016
Почула музику здалека -
і ожила.
Яка близька моєму серцю
пісня оця.
Дзвенить лісами і сонцем грає -
а я живу.
Бринить полями, дзюрчить струмками -
а я цвіту.
Злетіла в небо, кружляє птахом -
я так люблю.
Згори веселкою спустилась -
я мить ловлю.
Рясним дощем, ляскучим громом -
а в серці мир.
А потім стиха награває
в отій росі.
Я хочу бачити, почути
й не пропустить
Ані хмаринки, й ані шереху
в траві...
І між землею і зорею
повисну я.
І стану Піснею, щоб чули,
що пісня я!
Спасибі, Боже, за світ прекрасний
і за життя.
За цю мелодію, що лине
у майбуття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657416
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2016
Співали солов'ї в гаю:
"Люблю! Люблю!"
І пісню їхню ти лиш чув, -
Чи ти забув?
У мене ж сови на сосні
Гули в цей час.
Не вірила, що солов'ї
Бувають в нас.
З десяток весен відцвіло
В отім гаю...
Співають чую солов'ї:
"Люблю! Люблю!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2016
Безкрає небо очі манить
І стежка полем десь біжить.
Якої ще у Бога долі
Осмілюсь я колись просить...
Цей виднокрай, і жайвір в небі,
І в річку загляда блакить...
І трави впали у покоси,
Напившись срібної роси.
Так ось де джерело любові!?
І серце радісно щемить.
Якої ще у Бога долі,
Якої долі ще просить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656148
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2016
Ішло щастя через місто
У червонім, у намисті.
Повернуло через гай -
в рай.
Побіжу я доганяти,
Стану я його благати:
Хай мене не обмине
хай верне.
Через поле навпростець,
Наче дівка під вінець,
Боса бігла і безсила
сіла.
Чи ж мені із ним змагатись,
Воно щастя, а я - мати,
Може, воно не моє -
хай іде...
Часом у сумну годину
Згадую оту я днину...
Чи права тоді була я,
Що його не наздогнала..?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655822
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2016
Почулося з балкону: "Не реви!
Не рюмсай, адже ти мужчина!"
А хлопчик плакав і слова оті
Були для нього, мов гірка перчина.
Чому він плакав? Що коліно здер?
Але ж його лиш трішки зачепило.
А плакав, бо дитина він іще ,
І по-дитячому так плакав, цей мужчина...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655627
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2016
А й правда, крилатим грунту
не треба...
Ліна Костенко
Окриленим щастя не треба -
Розсіють його, як намисто.
Й щоразу, літаючи в небо,
Розтрушують радість барвисту...
То як же крилатим без щастя?
Без віри, надії, кохання?
По-людськи не вміють любити -
Згоряють в палких пориваннях...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2016
Народжена не на своїй планеті,
Вона щораз літала в небеса.
А їй кричали: "Ти ще ж не воскресла!
Страждання, смерть ще не перенесла!
Куди? Чого? І як це ти посміла?
Земний тягар спочатку подолай..."
Вона мовчала й, розпустивши крила,
Майнула ввись в галактику THELOVE
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2016
Ще вітер стугонить у шибці,
А вже весна нас спокуша.
Не може березнем зігрітись
Моя розхристана душа.
Холодний дощ, і сніг, і мить ця
Були, чи є, чи все здалось.
Я день за днем біжу до квітня,
Неначе там все жду чогось.
Цілую дощ - дарунок неба,
Кудись приблуда-пес спішить...
Вдихаю світ... Чого ще треба
Моїй розхристаній душі ?
Олена Жежук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655009
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2016