| Сторінки (51/5053): | « | 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 | » |
У Господа нет рук, кроме наших.
Так не запачкаем их грязью поклажи.
Весь Мир у ног твоих Он положил,
но ты не понял и не оценил.
Сколь велико Его доверие
к разуму нашему без сомнения.
Как сердцам нашим Ему достучаться,
коль мы не умеем открываться?
Человек – не хирург,
операцию делать не берется.
Так почему же мы судим о деяниях Бога,
со своего Вселенски малого порога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717164
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 09.02.2017
Утренняя тишина,
сколь много в ней добра.
Слышны отдельные
птичьи голоса,
просыпается их непоседа -
детвора.
Что сулит грядущий день,
за туманной пеленой не видно,
а потому ещё и не обидно
за наши планы и мечты.
Тонкая штука - Природа,
ничего не ждёт от народа,
только береги,
что она создала,
ведь на это не надо много ума.
Любуйся нею, дружи,
уничтожать , уже созданное, не спеши.
Ранняя пора в росе -
думы упорядочены все.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716967
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 08.02.2017
Київ у полоні осені.
Над мостами ліхтарі,
схилили світло до Землі.
Місяць, наче чарівник,
заховався у ночі.
Осіння пора ,
буцімто молочна купіль,
повисла над великим містом.
Листя золотом різнобарвним малює,
велич свою будує .
Прохолодно, охоплює сум,
багато різних дум.
Перші морози,
схопили в полон осені сльози.
Київ - ти, як прекрасний Одіссей,
дихаєш історією своєю.
Люблю твої площі,чудові алеї,
затишні місця.
Увечері мости купають свої вогні
у коханому Дніпрі.
Намолена Земля.
Собори вітають численних вірних.
Міст закоханих - романтичне місце,
завершує це найзворушливіше намисто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716964
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.02.2017
Мы живя, бежим вперёд,
назад Пути уже нет.
Берегите каждый свой Рассвет!
Ночь с днём не встретится,
Луна с Солнышком тоже.
Время всего дороже,
его за деньги не купишь,
оно быстротечно,
мгновения уплывают навечно.
Не можем умом объять ценность его.
Даже мороз по-коже,
жаль,что управлять ним не можем.
Выжить - это Межпланетное желание.
Оно актуально и для нас.
Сколь велик энергетический запас
каждого из нас.
Разучились относиться с любовью
друг к другу, ко всему,
что нас окружает.
Присмотритесь к пчёлкам,
как малые дети,
лапками цветочки открывают,
усиками нектар собирают.
Любо-Дорого,
за трудягами наблюдать.
Трудится вся Планета
над пропитанием, размножением,
выживанием.
Всё в нашем Мире просто, разумно,
почему же поступаем так бездумно.
Что-то очень главное тераяем,
Человеколюбие наверно,
потому и живём скверно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716752
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 07.02.2017
Я ні політик, ні герой,
а рядовий, звичайний житель Планети,
сучасник непомітний.
Але зі мною Світло, і це надає право,
сміливо висловлювати думки здорові.
Адже все в Житті приходить і йде,
попри кризову пору, через чергу років.
Нове покоління чи й згадає.
Погане швидко забудуть,
настане краще майбутнє.
Діти в ньому житимуть,
онуки і правнуки.
Вірю, час буде славний!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716751
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.02.2017
Утром, вдыхая воздух чистый,
думаем о смысле Жизни.
Жить, значит наслаждаться
настоящим мгновением,
каждой секундой своего
существования, а не
влачить свои перья,
как птица раненная.
Сохранить молодое сердце,
стремиться радоваться
своему окружению,
а не палить, вокруг себя,
на поражение.
Жизнь чувствовать на тонком
уровне, обдуманно.
Быть одним целым с нею и любовью -
силою не превзойдённою,
через которую мы понимаем,
что отдавая - приобретаем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716548
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 06.02.2017
Матір Божа, прошу захисту для своїх дітей,
коли мене не стане серед своїх,
щоб Ти Своїм Покровом охороняла їх,
щоб Ти, як і я, сердечною любов'ю,
не обділила їх в дні щастя і спокою.
Покладаюся на Тебе, як на саму себе.
Не буде поруч матері, що народила їх,
але завжди, незримо, буде Мати, що зберігає їх.
Ти - Мати Світова, Мати Матерів,
покровом своїм захисти дітей і енергією моєю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716545
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 06.02.2017
"Я знаю тех, кто "за"
и тех, кто "против".
Я знаю всё, но только
не себя..."
Франсуа Вийон
Я никогда уже не буду такой,
как прежде.
Да разве могла даже подумать,
что в третьем тысячелетии,
пополню беженцев поток,
который буквально свалит
меня с ног.
Тяжкие испытания,
не оправдали жизненные
ожидания.
Теперь ничья забота
не стучится в моё сердце.
След от памяти - печаль.
Будто и не было той
мирной Жизни, а жаль...
Преследуют меня,
долгие от отчанья сумерки
и тоскливые ночи.
Поселились в моём взгляде -
нежность без призрения,
и печаль без жалости.
Жизнь быстротечна,
живём не замечая, беспечно.
Думаем это навсегда,
а нет - отмерян каждому
свой Белый Свет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716427
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 05.02.2017
Міріади зірок на небі,
зірочками наших Душ горять.
Уранці сонце змінює їх ряд.
Уранішня свіжість бере нас
у полон.
У середині бунтує все той же ГЕН.
Ясний ранок або ні,
нам по-барабану,
якщо на серці спокійно і пряно.
Зустрічати світанок нам нагорода
від Природи,
угамуються у бігу наші роки.
Стимул для Життя - любов і щастя.
а доповнить їх друзів участь.
Життя адже тим і добре,
то бунтує, то співає Душа.
У прожитому дні не шукаю вигоди і користі,
а тільки простого, людського життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716426
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.02.2017
"Широки врата и
пространенъ путь,
ведущія въ погибель,
и многія идутъ ими.
Ме. 7,13.
Пространный Путь -издание
1912 год.
Терпим сердечные муки
каждый день, сидим,
как филин на развалинах,
полнится Земля стенаниями.
Время же, как на вокзале
ожидания, разруливает
наши воспоминания.
Но в минуты трудные,
обращаемся к Ней -
нашей Богородице -
защитнице Мира и людей.
Без собственного старания
и принуждения к Добру,
нам ничего не сделать.
Мысли слетают простые и ровные.
Сердце в груди спокойно и светло,
велики и кротки
наития церковные,
слабо мерцание копеечной свечи.
Словно когда-то давно предугадано
радость средь мрака и тьмы.
Тихо и кротко курение ладана.
Дивные лики Святых.
Светлой звёздочкой светит
лампада лучистая,
Мысль вознеслась от Земли.
Радуйся Кроткая!
Радуйся Пречистая!
Сердце моё утоли!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716212
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 04.02.2017
Дякую Всесвіту завжди:
за іскру душевного вогню,
за люблячі вірні серця,
за промінь сонечка золотий,
за Мир над моєю головою.
Боготворю його за цю енергію,
за мрію, що ятрить спокій,
за силу, що бере вершину.
Поклоняюся йому за Космічний Оберіг,
що дарує Життя нашому Світу.
Чекаю від нього заступництва,
його Міжпланетного Водійства.
Вірю в його потужність,
що зможе нам Землянам допомогти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716209
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.02.2017
Ранней порой ,
синичка прилетела красавица.
Белые щечки, зелёные пёрышки,
принцесса, да и только.
Господь одарил прелестью стойкой.
Вестница близких холодов,
щебетунья - беспокойное хозяйство,
ищет пропитания.
Близится новый природный круговорот,
какбы невзначай,
медовая пора лета закончилась,
осень встречай.
Дозировано стало тепло,
в права входит осень.
Зима ей "дышит в спину",
качает свои права,
не уступает и на половину.
Ночью заморозки,
днём ещё тепло,
утром иней, лужи,
как хрупкое стекло не вынуть.
Борется Припрода за каждое
время года.
Бегут быстротечно года,
и деться нам некуда.
Билет Жизнь даёт в одну сторону,
не зависимо от класса,
в котором ехал,
в купе ли, на верхней общей полке,
в конце Жизни в этом уже нет толку.
Кто жил легко,
кто трудно,
остановка всем в одном пункте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716003
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 03.02.2017
Чи великий мій гріх
не знаю, адже тільки
у мріях своїх тебе купаю.
Пішла надія, натякаючи
на щастя, полонить
самотність пристрастю.
Але, я не дозволю
собі більше плакати,
не стану розводити
цю сльоту.
Не хочу любові,
як милостині,
хочу це щастя "дарма"
воістину.
Незайве зробити
інвентаризацію Життя,
проллється світло на багато що,
у боротьбі з честолюбієм убогим.
Хочеться відшукати "золоту середину"
і нічого не робити наполовину.
Я рада, що з духовної точки зору
багата, руки опустилися під тягарем
знегод, але вірю, що знову
знайду сили випрямитися.
Життя цього заслужило.
Не підлягаю "вербуванню прибічників",
я зі своїми поглядами на Життя,
у мене є своє розуміння
земне, і воно не суперечить
Космічній Вселенській Волі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715998
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2017
«Сколько той Жизни»,
любим говорить.
Да не столь много,
как кажется.
Годы летят журавлиным ключом,
успевай только оглядываться.
Просчёты, неудачи , чередой пройдут,
всё в этой Жизни обманчиво.
Думаем о Вечном и Доброте,
как-то стесняясь, украдчиво.
Сила в народе была и есть.
Всё в Миру перемелется.
Любовь, красота, победят всегда,
это ничем не заменится.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715892
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 02.02.2017
Ранок, запах скошеної трави -
пряний, терпкий, грибний,
вабить у свій полон неземний.
Роса перлинними краплями блищить,
тремтить, зве у свій казковий круїз,
намагаючись скотитися вниз.
Пір'ясті хмари,
як лебедина зграя,
курличучи відлітають.
Шелест листя - невагомий шепіт літа,
красою полонить сміливо.
Подекуди листя вже пожовтіло,
у запаху осінньому обімліло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715890
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.02.2017
Тихо,тихо,тихо падает снег.
Лихо, лихо, лихо пухом пушистым.
Низко, низко, низко бусинками серебристыми.
Игривая зимняя сказка оживает своими красками.
Застыли сосульки в величавой красоте.
Иней гложит ветви деревьев на
сомнительной высоте.
Зимняя индустрия моды в снежинок хороводе.
Тропы зимние оставляют хрустящие морозом следы.
Небо удивляет голубизной своей и снега.
Дед Мороз везет подарков воз,
звезды рассчитались по одному на небе яркими шарами.
Сугробы заметены гладко, без единой складки,
нырнуть в них хочется, как в мягкую кроватку.
На нежной, мягкой, снежной доске хочется написать,
что радует нас эта снежная гладь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715642
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 01.02.2017
Несла зранку воду я на коромислі,
відерця гойдалися, як маля в колисці.
Сонечко в них любо промені купало.
Я за нього ріднеє серденько б віддала.
Квіти зустрічали голівками барвистими,
очима їх купала поглядом променистим.
Мальви шепотіли лагідно на вушко.
У барвінку ноги ніби заблукали.
Матіола - подружка радо зустрічає,
усе потаємнеє вона про мене знає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715641
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.02.2017
Пасла з дідом кози,
волошки любила,
де я це дитинство,
з роками загубила.
Як можна забути,
те сп'яніле поле,
духм'яні трави,
квіти бузинкові.
Купи соломи запашні,
з гіркуватим духом стебла.
Скирти б'ють в ніздрі,
пахощами сонця.
Муха б'ється в павутинні
на віконці.
Збирали горіхи -
ліщину у лісі.
Гомоніли гуси,
поганяли до ставу,
а там того пір'я,
ніби у сніжному завалі,
ми його збирали,
ну як ті прикраси.
Тепер навіть смішно
про це й згадувати.
До Сейму бігли наввипередки
з кручі, його красу бачили
тиху й невмирущу.
Лише хочу, щоб в Житті,
ще випала нагода,
пройти по маминим слідам -
село Клепали, Конотоп,
Буринь, Путівль,
віддати шану,
покиль жива,
пам'яті поколінь.
Любо дивитися на Світ,
скільки сягає око,
я б ще дивилася на село,
й степи, хоч би уві сні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715470
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.01.2017
Удивило раннее утро,
первым снегом летящим искусно.
Снежинки крупные, как перьинки,
ложатся на ковёр перинку.
Белое раскошество во власти,
холодок и иней -
зимние страсти.
В каждой поре года своя краса,
зимушка не исключение.
Сломана осени межа,
как нравоучение.
Удивилась осень на зимы
скорую проседь.
Тяжёлые тучи,
спрятали неба голубизну,
солнечных лучей глубину.
Деревья стоят,
как заворожённые,
сказкой снежной скованные,
звёзды в ночи,
как брилианты чисты и ярки.
Зимнее ночное небо,
как сказочный купол,
шатёр небесный,
как звёздам на небе не тесно.
Луна заякорила
серебристым цветом ,
сказочную эпопею эту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715469
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 31.01.2017
Утро, трасса,
запах бензина.
Путь, куда ведёшь,
скажи нам?
Загадка бытия,
влечёшь нас,
как дорожная разметка.
Снежок сыплет манной крупкой,
застилая всё,
покровом хрупким.
Шаг в нём сделай и погруз,
крепости в нём нет,
не наложил мороз ещё
свой запрет.
Нет в Жизни "худа без добра",
что происходит к лучшему,
упала снежинка на губу слегка,
охладила душу мне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715264
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 30.01.2017
Подаруй, коханий,
острівець любові.
Подаруй солодкі сни.
Подаруй мрію
довгоочіковану,
у пізню, останню
пору бажану.
Не хочу бути вільною
від тебе, така свобода
мені не дорога,
не потрібен мені такий
політ вільний.
Вражає швидкоплинність
життєвих ситуацій.
Усі ми під Богом ходимо,
хоча людські серця
і без меж.
Ну ось і я
поплакалася - сльозою
вмилася, адже Життя
триває, і знову
Долі повинилася.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715262
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2017
Одні бояться комет,
інші - кінця Світу.
Та бійтеся Ви, в межах свого Віку,
втратити любов, спокій і рідного чоловіка.
Позитивно мисліть,
приймайте цю Мить.
Як не намагайтеся, не прожити її за двох.
Як Душу не рви на частини від участі,
вдячності не чекай, не буде,
і тільки Бог нас розсудить:
хто був правий, а хто ні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2017
Стыдливость,
ты злую шутку со мной играешь,
приводя в немилость.
А ведь,
хочется быть самой собой,
пытаться не скрывать потаённых
желаний и мыслей,
что даже , не в мою
пользу зависли.
Чувств и действий бывает
многовато, хотя
результата, супротив,
маловато.
Заигрывая с Судьбой,
не думаю об участи
тяжёлых последствий,
право выбора не за мной.
Каждый из нас,
себя осуждает,
не хорошо, что я такой,
с поступками своими играет,
как в рулетку
с Судьбой.
Каждый из нас,
чувствует для чего пришёл
в этот Мир, где
краткосрочен сей "пир".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715073
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 29.01.2017
Хочется быть слабой,
как лёгкое дыханье ветерка.
Нежной, как невесомая снежинка.
Таять, как росинка,
летящая с листка.
На миг робея,
слезу прятать, ресницами укрывая.
Дрожа, как ковыль полевой
серебристый, лучистый.
Душой звеня колокольчиком,
сердцем алой розой пылая,
стать слабее дождинки,
осенней паутинки,
капели сосульки талой,
лепестка цветущей сирени,
в аромате тая,
ну, скажи мне,
зачем тебе другая?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714892
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 28.01.2017
Хочу бути полум'ям в серці твоєму,
не хочу бути нудьгою.
Хочу бути незбутньою твоєю тугою
і зоряною метою.
Хочу, щоб вогнем Душі не палив.
Хочу, щоб тільки любов'ю був засліплений.
Поглянь - вже сонечко зійшло,
прокинься, поки час назавжди не пішов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2017
Хочу бути для тебе бузком,
фіалкою, незабудкою, трояндою,
щоб усі аромати Світу обкутали
тебе тонко в обіймах ніжних.
Щоб долоня, стикаючись з твоєю,
почуттями окрилена,
пелюстками-пальцями падала на постіль.
Фіалка, у блакиті очей купала,
незабудка, як небо обіймала,
троянда яскраво-червоним кольором губ балувала.
Надкуси, як яблуко,
щоб нікому не дісталася.
Душу в полон візьми, щоб з твоєю не розлучилася.
Що робити мені з сердечною любов'ю зухвалою,
жити без неї бридко.
Не знаю, чий ти зараз,
але серце хоче зупинити цю годину.
Ну чому, серце моє любить,
якщо навіть себе губить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2017
Несчастье, покинь дорогу мою
в пору ненастья.
Несчастье, дай на полную грудь вздохнуть,
дай лучику солнца в глаза заглянуть.
Несчастье, блеснула надежда солнечным лучом,
подумать заставила обо всем.
Несчастье, ты белой завистью съело моё счастье.
Злое несчастье, умыло лицо потоком слез в одночасье.
Несчастье, ты точишь сердце изнутри,
ты душу отпусти , не томи.
Несчастье, тебя в гости никогда не зовут,
но ты, как тот спрут,
сжимаешь без жалости щупальца.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714707
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 27.01.2017
За вікном сніжинки
у тихому, радісному польоті.
У руках том Лєва Толстого
у синій палітурці.
Життя щоденне - буденне
тим і дороге,
що ніби не помітно,
складається в роки.
Стерлися пори сезонів,
у зимовий ранок, як ранньою весною,
може гримнути дощик
з краплиною "зеленою".
Десь в Криму,
навіть вишня розквітла,
такі ось наші справи.
Міняємо по-тихеньку Планету Земля.
Та дай Бог, щоб до кращого,
а не затяжним Майданом,
хочеться щастя Країні побажати,
якого вона ще й не знала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714509
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.01.2017
Философское эссе -
это начало,
а не конец.
Говорят, двойное проклятие
цивилизации,
заставляет нас раньше стариться,
но дольше жить.Ловлю момент,
наслаждаюсь снежным,
синим, бархатным вечером.
Погас осенний сон,
под кучей палой листвы,
догорел огонёк его костра.
Сколь быстротечно время,
снег, сколь грусть твоя нежна...
Платиш сторицею, присыпая
рябиновые кисти.
Твердь Земли накрывая,
снежною пучиной.
Молчаливо прельщает твоя красота,
как премудрая вековая притча.
Природная суета улеглась,
зимнее пристанище ей всласть.
Чтит Зима Нового Года Путь,
стражем оберегает его Суть.
А мы, живём день за днём,
особо не задумываясь,
но,что греха таить,
в глубине Души есть ощущение
неизбежного и смутная тревога.
Конец всему всегда кажется не логичным,
ведь столько планов было впереди
для Жизни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714507
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 26.01.2017
Печаль, яка ж ти глибока,
вигнати я тебе не в силах.
Злопам'ятна, з осторогою,
пам'ятаєш пережиті біль і страх.
Печаль, ти - мука сердешна,
ти - біль душевний, нескінченний.
Все лютуєш, сльози ковтаєш, хвилюєш.
Ціну "солодкому хлібу" знаєш
у кожному прожитому дні, усе це
ніби не зі мною,
а в якомусь страхітливому сні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714337
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.01.2017
"Наша Жизнь - свеча,
где воск - наша Вера,
Свет - надежда,
а огонь - любовь,
которая всё соединяет вместе."
Старец Серафим.
В Божьем Храме, вспоминается
начало, течение и конец
нашей Жизни.
Как тает свеча,
пред Ликом Божьим,
так с каждою минутою
умаляется наша Жизнь, приближаясь к концу.
Эта мысль поможет нам менее
развлекаться в Храме,
а усердно молиться и стараться,
чтобы Жизнь наша пред Богом
похожа была на свечу из чистого воска,
а не издающую копоть и смрад.
Если б каждый из нас имел Веру в Бога,
хоть бы с величину - горошину,
и то, это б было ему,
как утопающему "соломина".
Многие здесь об этом не заботятся,
не обманите себя,
зарывшись в пучину Бытия.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714336
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 25.01.2017
Дозволь
у твої очі поринути.
Дозволь
доторкнутися Душею.
Дозволь
уві сні з тобою
зіткнутися,
дозволь, дозволь.
Дозволь
тепло Душі почути.
Дозволь
всотатися, як вода в пісок.
Дозволь
cльозу - росу дарувати
і чути
твого серця стук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714142
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2017
Рыдает душа, рыдает.
Да успокойся, наконец!
В Мире не одна ты,
на грани оборванных сердец.
Почему, чем взрослее,
тем тяжелее жить,
ведь должно быть иначе,
в меру затраченных сил.
Где взять оптимизма
на долгие года,
Вселенной поклонюсь низко,
без неё никуда!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714140
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 24.01.2017
Слышна капель,
будто стучится в дверь,
серебром звеня,
душу веселя.
Вестница весеннего начала,
как по тебе скучала.
Может Душа возродится
тобой пленённая,
надеждой окрылённая.
Тебе это даётся
с нулевым усилием,
смеёшся над нашим бессилием.
Новое Начало,
в каждой капле твоей зазвучало.
Обнимешь и весенние ручьи.
Подснежники подымут
нежно-белые головки-колокольчики,
звеня,полнится этим Светом Земля.
Возрождения пора,
столь нежна не вымолвить словами.
Просыпается она,
как спящая царевна,
от поцелуев солнышка и ветра,
Чудо в Вечности животворящее творя.
Любовь к Природе прекрасна,
как молодые годы и
волшебная Сказка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713940
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 23.01.2017
Життя Людини,
як Іскра,
що впала з Небес,
до Землі долетіла
і згасла вкінець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713939
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2017
Добро, ти стало сенсом Життя.
Не дай озлобитися Душею.
Прикрась течією чистих думок
невгамовну жалість до себе.
В Житті дорога кожна мить.
Людина, як піщинка мала
в нескінченності Буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713736
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.01.2017
В Душе проснулась ранняя весна,
с радостным журчанием талой воды,
где долгие метели остались позади.
Сердце сжимает нежность,
будто после долгого сна,
велика любви цена.
Нежность переполняет всё моё ество,
чувствую стук собственного сердца,
стремлюсь в неведомое наконец.
Солнышку улыбаюсь,
проживаю неизбывное его
тепло и ласку.
Хочу чувствовать себя по-жизни
любимой, желанной, защищённой.
Слышать в ответ, ты - моя жемчужина,
ты - мой рассвет.
Прошу, счастье, протяни мне руку,
пусть горе больше не шепчет мне на ухо.
Знаю, тебя в продаже нет,
всё трудом достаётся,
только тогда гармония,
как музыка льётся,
уходит в небытие негатив.
Только тот, кто улыбается сквозь слёзы,
приказывает Судьбе даже
в лютые морозы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713735
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 22.01.2017
Я пробачаю себе за почуття образи,
я прошу вибачення у тіла і душі -
не дала їм радості і половини,
від непроглядної життєвої суєти.
Моє Життя повинно змінитися на краще,
Земле-Матінко, прийми мою провину.
І дай по-життю ті події,
які сама я залучити не смію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713509
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.01.2017
Ценность Слова Велика -
знают Века.
Только Оно нетленно.
Пришла война, смыла, как волной,
прошлую Жизнь в одно мгновение.
И только с нажитого мной
остались живы мои стихи,
бессмертны только Слова,
за что им пожизненная слава.
Воистину живы, тлену не поддаются,
не смотря на то, что в душе -
боль неугасимая, съедающая изнутри,
безжалостная, кровавая,
со слезами взахлеб, сердцем от потерянного
стонешь, но в могилу живым себя не зароешь.
Родные ушли один за одним,
а ты, как назло остался,
чтоб ещё послевоенное тебе досталось...
Восстановить ничего не возможно
и родных не поднять.
Я в таких случаях всегда говорю,
что была б душа материальна,
так уже б загорелась.
А человек выносит всё,
иногда не согласен, что,
как на распятье.
А вдуматься, что ж мы хотели,
это расплата за распятие Сына Бога - Христа,
на крови Его, наша Жизнь
замешана вся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713505
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 21.01.2017
Вся сім`я була в очікуванні тебе,
ріднесеньке моє внученя.
Моє серце від щастя завмирає,
радіє за продовження життя.
Ми всі тебе чекали,
любе, довгоочікуване дитя,
мліє душа за твоє земне Життя.
Хочеться, щоб твоє буття,
було кращим,
любив дужче,
цінив кожну мить свого Життя
високою ціною,
мав хист.
Щоб Господь беріг тебе
і твою вдачу,
вів за руку, оберігаючи,
протягом всього твого Життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2017
Ливень за окном, свалившимся потоком,
льет как из ведра - не охватишь оком.
Прорвали небеса водяной струей,
как это всё держалось на высоте такой?
Физика плюс химия, Н2О – как пули.
Чтоб в потоке ливня мы не потонули!
Поутих немного, стало так свежо -
словно к горным рекам внезапно унесло.
Все в природе классно, только замечай,
обрати взгляд к небу, словно невзначай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713307
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 20.01.2017
Моє Життя - скупе на щастя,
таємниця моєї Долі.
Душа не має спокою.
Але ж не тільки жіноча Душа вразлива,
чоловіча також.
Кожен прагне, щоб його покинули біль і смуток,
а натомість лише , щоб цінували,
та любов панувала у серці.
Тож слова - рідний мій, коханий, безцінний,
завжди чіпляють за живе.
Вони дають нам зрозуміти,
що саме ця людина найдорожча нам,
потрібна, єдина.
Навіть компліменти іноді бажані також,
від них стає тепло наче від обіймів,
чи полум'яного погляду,
в них чути стукіт серця,
радість і солодкий біль водночас.
Я також, як кожна з нас, чекаю ту свою
єдину людину, яка наповнить моє Життя
усім найкращим, без болю.
Не злякає моє почуття "полохливого метелика".
Хочу усвідомленої любові,
щоб пронести її ,
решту свого Життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713094
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2017
Обними меня родной утренней зарёй,
закатом жарким,прочти в глазах
о незабудках сладких.
Немыслима глубина наших чувств,
в небесной чистоте грёз.
Мелодия нежной грустью
в сердце разлилась,
как сладостна её страсть.
Любить, верить, надеяться,
что с этой силой сможет померяться.
В звёздной вышине загораются надежды,
может и я душой к любви воскресну.
Привыкла, что Душа страдала,
её смущает желание всё начать сначала,
лижбы сердце не подвело, не "подкачало",
а мелодией радости и грусти звучало.
Серебром льётся мелодия эта
в золоте рассвета,
нет её ни начала, ни конца,
она в Вечности жива,
обвенчана с лёгким ветерком,
шёпотом листвы, раскрывшимися цветами,
поющими садами.
Пространство буквально стонет
от неги нежности и ласки Природы,
как прекрасны её вечные годы.
Будорожат душу грозы и дожди, снега.
Времена года в бездну летящие.
Ласкают взор моря, реки, водопады, ручьи.
Как же можно думать,
что Мы Здесь НИЧЬИ?
Любовь во всём -
в дождинке малой,
в снежинке талой,
в первом крике младенца,
в его биении сердца,
в запахе молока парного,
сенокоса лугового.
Живи, люби, дерзай,
только горя не знай.
Нам Бог для счастья дал всё,
только не проявляй кощунства
и живи разумно.
Имеем всё и сами в это счастье
верим с трудом, а зря, столько тысячелетий
вертится Матушка - Земля.
Поколения приходят и уходят,
Земля им рада, верит в наши души,
как в награду.
Главное живи в чистоте сердечной
и телесной, на Земле никому не тесно,
старайся быть не бесполезным.
Потрясающая Жизнь Земная
и не нужна нам инопланетная , другая.
Да, может во Вселенной и нет такой другой красоты,
так что всячески её береги. Мы Здесь Гости,
скоро уйдём, но важно детям каким
оставим Наш Дом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713093
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 19.01.2017
Ненавість може жити у твоєму ліжку,
а любов блукати, як безрідне дитя,
чекаючи свого майбуття.
Від первозданної Природи,
мальовничі картини життя,
належать нам до забуття.
Захист шукає жінка протягом всього життя.
Молоді роки минають,
шукаючи щасливу путь,
бути чесним та безгрішним ти не забудь.
Вивчай Світ повсякчасно,
щастя в простих шукай речах,
його відчувати треба,
не знаючи перепонів межу.
За щастя долі своєї хлопочу.
Давить, стискає, пресує життя
та чекаю від нього краще майбуття,
не знаю меж надій і майбутніх мрій.
Неймовірні формули життя,
років сто їх вирішують,
але ж правди дізнатись не можуть -
питання стоять на сторожі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2017
Я перед Вами оголила Душу.
Накопилось - не удержать.
Лавиной снежной,
как в зимнюю, злую стужу,
несутся чувства в
неудержимую даль.
Твержу себе - бери себя в руки,
ведь расслабляться
по-жизни нельзя,
усиливаются тогда её муки ,
убегает надежда вникуда.
Думаешь, горше уже быть не может,
надеешься на улучшение,
но приходит новая беда,
и даёт Уроки Отмщения.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712896
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 18.01.2017
Дивовижна мелодія ночі,
наче хміль у голові.
Зірки сяють крізь простір,
світлі, живі, ясні...
Проміння посилаючи з пітьми,
віками бачили дійство навкруги.
Скільки закоханих очей
танули в глибинах вечорових,
а на Землі, це здається
було вчора.
Швидкоплинне наше Життя.
Тільки була осінь,
вже підхопила зима.
Нещодавно весна буяла
яскрава і прекрасна,
та восени її краса безжалісно згасла.
Жене вітер невгамовні літа
рік за роком, а ми
все чекаємо щастя іскру,
загадуючи бажання в ночі.
І тільки, Віковічне Полотно Небес,
бажає нам чудес.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712686
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2017
Ничто не сравнится с весною Природы,
и в Жизни каждого из нас.
Шумят её живительные воды,
несут Жизненный Запас.
Молодость быстротечность её не замечает,
хотим скорее старше стать,
кажется, что года медленно несутся вскачь.
Они постепенно набирают темп, обретают вкус,
зреют,как гроздь винограда,
играя красотой рассвета и заката.
Жизнь, как женщина, вначале
обнимает взглядом,обворожительная,
неописуемо яркая, ослепительно-обалденная,
кокетливо-обольстительная.
Затем взрослея, становится утонченнее,
стильнее, романтичнее, щедрее.
В дальнейшем, уже креативная,
сексапильно-сногшибательная, энергичная,
разносторонняя, пылкая, непредсказуемая.
С возрастом - безупречная, отзывчивая, скромная,
искренняя, безкорыстная, чистосердечная.
В потоке зрелых дней - целеустремленная,
честная, трогательная,лучезарная,
необходимая, ценит чувства сильнее
времени и расстояния.
В конце покрывает всё прошлое чистым
снежным покрывалом,
уводит за горизонт сказку,
кажущуюся явью,
но ещё полную не сбывшихся надежд,
собранных в букет всей нашей Жизнью.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712685
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 17.01.2017
На дворе чуть потеплело – это плюс,
а на душе похолодало – это минус.
Зима играет нам свой зимний блюз,
обдавая холодным ветерком терпимым.
В полете снежинок белых хоровод,
кто их разрисовал так умело,
рисую на окне обледенелом
Снежной Королевы долгий Путь.
На каждой снежинке замысловатый узор,
тонкий, кружевной, нежный,
будто зимний сон надежды
в сказочной поре.
Треск поленьев в камине догорает -
зимнюю картину дополняет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712465
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 16.01.2017
Соняшникові поля України,
як хвилясте, безкрайнє море.
Заквітчані жовтим кольором, земляні простори.
В бджолиному водограї панує робота,
працює Вітчизна – не знає скорботи.
Священна Земля України.
Древня наша мова вижила,
честь їй за це й хвала.
Українські люди не агресивні по своїй природі,
а добрі, лагідні й співучі.
Еміграція талановитих тимчасова.
Все повертається на круги своя.
В ситуації на Україні багато хто орієнтується.
Діаспора починає діяти та на нас впливати.
Їх також тягне до рідної хати.
Вони не байдужі до нашого життя,
бо хоч їм там може й легше живеться,
та їх серце на рідну Землю рветься.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712464
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.01.2017
Летят снежинки на перегонки,
белы и чисты,
и ловишь себя на мысли,
что они тоже читают наши мысли.
Опускаясь, с безбрежной высоты на Землю,
не торопятся упасть,
а балуясь, устраивают танец - хоровод,
ведь это их последний, мартовский полёт.
Летают, наслаждаясь, кружась в танце века,
будоража чувства человека.
В каждой поре года,
своя изюминка, свой кураж,
берёт нас по - своему, на абордаж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712306
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 15.01.2017
На узбіччі росте вишня.
Пилюку вітер несе по дорозі,
болять ноги , вже йти я не в змозі.
Зупиняюся під її тінню,
як добре, що проросла тут гідно.
Вишне, дозволь з тобою поспілкуватись,
ніде нам один від одного ховатись.
Віти шумлять,
мабуть, людську мову таки розуміють,
дорогоцінну прохолоду дарують безцінну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712305
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.01.2017
Дай Господи, счастья,
как каплю росы.
Дай милостью Своей
частичку успеха,
удержи силу жизненного оберега.
Дай здоровья,
как необходимую силу движенья,
для цели исполнения.
Дай право дружбе ландышем благоухать,
энергией яркой, как пламя, сиять.
Любовью наполни мое окружение,
для сил пополнения.
Краски грусти погаси,
неумолимой рукой рока,
гони их прочь от меня жестоко.
Шанс дай судьбоносной программе,
зазвучать в моей жизненной гамме.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712111
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 14.01.2017
Коли живі були батько й мати,
щасливішої мене на Світі не було.
Згадую їх молодими,
усміхненими та радісними.
Їм би тільки жити та й жити,
але ж ми не в змозі цю межу самі змінити.
Бо ми на цій Землі як беззахисне Космічне Дитя.
Благаємо, Господи, не покинь, врятуй,
не залишай нас одних.
Дай нам, бути сильними,
відведи біль, страх,
дай сил земних запас,
будь у Житті нам суддею.
Впливай на нашу свідомість, почуття,
в пошуках кращого Життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712103
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.01.2017
Желаю Вам в Новом Году, отвести от себя беду,
чтоб лучик солнца золотой всегда светил над Вашей головой.
Желаю, даже в глубине Души, оставаться самим собой.
Как бы не было по-жизни трудно и обидно
оставаться Человеком, а не особью наивной.
Желаю, чтоб в сердцах Ваших жила любовь, вечной весной окрылённая,
ведь её главная роль в Жизни нашей заведомо и значимо определенная.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711850
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 13.01.2017
Вже не згадаю, як мене мама купала у духмяних травах.
Та пам'ятаю її долоні ніжні,
її слова ласкаві, коли пробуджувала вранці рано.
Згадую її кожного дня, молюсь за її душу
і у день, і в ночі,
чому так невтішно рано забирає Матусь Земля.
Зорі безсилі допомогти у журбі,
небо, сумуючи, мовчить,
день за днем біжить, сльозою журчить.
Коли б знаймо, у який день живемо востаннє.
Є надія, що воскресне її Душа,
і як птах мовчазний побачить нас з Небес,
що це ще у Світі не кінець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2017
Мамо, ріднесенька, пробач!
Коли ж ти була на Землі,
думалося, що це щастя на віки,
що не закриються твої повіки.
А як не стало,
пориваюся до слухавки, щоб подзвонити,
спитати, що і як робити.
У снах тебе бачу, відпускати не хочу,
прошуся залишитися з тобою,
а ти женеш – йди поволі.
Серце крається, журбою мається.
Ні до кого притулити голівоньку,
тільки й порятунку, покіль жива мати,
а без неї сумно в хаті.
Не можна зупинити це таємниче відчуття,
котре замикає наше життя.
Всі згаснемо колись,
кожен в свій час та в свою небесну вись.
Земна свічка гасне,
коли посивіло волосся,
коли зібрані до купи всі колосся,
коли в Книзі Життя
прочитана остання сторінка буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2017
"Без Бога нация - толпа,
объединённая пороком,
или слепа, или тупа,
иль, что ещё страшней, жестока".
( Иеромонах . Роман.)
Господи, ещё один стих,
не забирай данный тобой Дар - Рай.
Оставь полёт Души в сердечной тиши.
У каждого в Душе свой Иерусалим, но знаем,
что Он только Один.
Каждый Миг страдания Души на Земле,
отмерян чистым золотом на Небесах.
Весной не помним стужу снегопада,
зимой день весеннего заката.
Пусть метель препорошит невзгоды,
грусть и печаль, а оставит нам
счастливые мгновения
и надежды даль.
Не надо хмурится грозовой тучей,
окружающим наскучишь.
Жизнь, как "Волшебная лампа Алладина",
иди по ней с Миром.
Ведь когда-то всё повторится сначала и без нас,
только это будет у иного жизненного причала.
Вечен этот круговорот,
он, как музыка, состоит из нот.
Другие будут цвести розы в далёкой этой дали,
иные выпадут росы на травяные покосы.
Ветер заметёт и наши следы
в придорожной пыли,
и только в вальсе дождя, будет грусть по нам слышна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711642
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 12.01.2017
Как хочется в детство, в Новогоднюю сказку.
Висели на елке в ряд: совенок,собаченок, ципленок
и с курносым носиком чайник, как всему наряду начальник.
Мандаринки, как признак Новогодней вечеринки.
Конфеты в шоколаде мерцали чрез иголочки нарядной елочки.
Были и шутки-фантики, из-под конфет, как настоящие, не отличить,
кто ж их думал проверять или личить.
Под елочкой Дед Мороз со снегурочкой стояли сладкой парочкой.
Была и избушка с огнями, и горящая звездочка в вышине,
которая отражалась на разноцветной мишуре.
Было ощущение праздника и счастья, радости и веры только
в хорошее и надежды свои множили мы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711454
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 11.01.2017
Пахне бажанням любити...
Цей стан ні з чим не можна порівняти.
Його не можливо приховувати.
Я не з тобою,
навіщо мені цей не зацілований спокій.
В глибині сердешного колодязя не скінчилася вода,
хоча горе прагне висушити його до дна.
Рішуче дивлюся йому прямо в очі,
голосно не нарікаю і в гадці не маю,
сміливим поглядом зустрічаю.
Борюся з останніх сил,
щоб радість мою не згасив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2017
Распростёрла Зимушка-Зима к нам свои объятия,
жаль холодные они, не обнять их.
Серебром щедро серебрит - ярким,
на солнце блестящим,
будто злато-серебро летит настоящее.
Снежинки узором необыкновенным чаруют,
радуют, колдуют,
в хороводе своём зимнем манящем ликуют.
Зимний плен прекрасен, синицам на зависть,
метушатся, тоже зиме радуются.
Солнышко прорвалось сквозь тучи, светом могучим,
дождались его родное, по теплу соскучились.
Зимняя пора за половину перевалила,
скоро проснется весна, как очередное Диво.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711242
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 10.01.2017
Вкраїно - ти у нас єдина,
трудяща, безкрайня та мила.
Уквітчана калиною,
накрита тінню вербною,
вбрана рушниками доріг.
Ми тебе для себе
знову й знову відкриваємо,
душу тобою наповнюємо.
Коливаються твої степи,
різнокольоровими барвами,
зелень твоя духмяна
пахне любистком пряним.
Жнива жовто-зелені,
як море хвилясте без меж.
На сонці аж мерехтить веселка,
красотою своєю пишається,
під "сліпим дощиком" купається.
Ліси твої повняться дзвінкими
піснями солов'їними,
пташиними зграями грайливими.
Вкраїно, моя мила,
краса твоя не має меж,
ти у нас одна єдина.
Здобутки поколінь -
вишиванки, рушники, писанки,
не залишають байдужими нікого.
Панує гордість за здобутки
українського народу.
Не буде нашому роду переводу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711241
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.01.2017
Жизнь меня в глазури не купала,
миражом лишь баловала.
Учить пыталась меня на уроках бытия,
чтоб колени не сгибала, ступая
под её нелёгким грузом,
не была никому обузой,
чтоб не ползала на пузе
под колючей проволокой из-за калача
у ног неистового палача.
Жизнь встаёт зарёй над Судьбой,
даёт шанс счастья и успеха,
под её зорким взглядом
нельзя становится гадом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711044
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 09.01.2017
Літа пливуть, як та вода.
Час не чекає, хутко відпливає.
На хвилину відстанеш -
у Вічності не дожинеш.
Час нам все приносить,
але ж і усе виявляє,
жалю не має.
Кажуть, час лікує, зцілює.
Найгірше, як завжди,
стереже попереду.
На все свій час,
лише раз помирати,
тоді й чого ж сумувати.
Як квітка, відцвітають
краса та привабливість,
усе у свій час минає.
Кожен хоче виткати
лише своє полотно,
тож і не хвали льон,
поки роботу свою не скінчив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711039
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.01.2017
Пришло Рождество Христово.
Празднует, ликует страна.
Сияют Золотом купола Киево-Печерской Лавры.
На фоне поземки снежной
они особенно золотисто–нежны.
Не пугает зимняя погода,
праздник у народа.
Торопятся на службу,
спешат, влечёт храма праздничный наряд.
Слились признаки Нового Года и Рождества
в одну феерию радости и празднества.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710851
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 08.01.2017
Наше Життя - ланцюг слабкостей, що заблукали, міцно утримуючи нас.
Без Віри, наша Душа, що колодязь без води.
Наш Світ, проти Світу духовного, є коротка дрімота під шумом небезпечної бурі,
безпека грунтована на невіданні,
наш вид обмежений однією Вічністю.
Мудрість, витікаюча зверху, чиста, скромна, мирна, повна милосердя і доброти.
Слова ж лестощів і обману далекі від Істини.
Тільки вогонь у Вифлеємі не обпалить.
Спокушаємося сріблом, жадаємо золотце, ось за те і розплата,
важко нам перебувати в чистому настрої, це нашого буття "заслуга".
Сонце зникає і встає кожним ранком,
все благословляє.
Нам потрібно всім зупинитися,
побачити оточуючих нас людей,
їх потреби.
Тест на порядність не кожному по-силі,
але ж зустрічайтесь поглядом сміливо.
Я і сама двічі мати, а усередині, як та дитина наївна, незахищена, боязка.
Та треба пам'ятати, що кожним книга Життя
пишеться повсякчас,
засівають на Землі,
щоб збирати жнива на Небесах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710849
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.01.2017
Прокинувся ранок,
зникли зорі безсилі ліниві.
Ущухли нічні звуки,
натомість ясне сонечко верх бере.
Усесвіт ним в душу світить,
самоту й тривогу нищить.
Дзвенить все навкруги,
Земля-Мати нам радіє.
Зозуля кує в діброві,
голодний пес шукає поживу.
По росі ступаю босоніж,
назустріч подиху вітру,
згадуючи дитячі втіхи.
Прошу, Небес Свіча, не догорай,
бо в журбі ще дужче хочеться жити,
як навмисно усьому.
Бо коли прийде старість,
радість сама по собі пропаде.
В прохолодну мить життя відходить,
а сполоханій душі не зрозуміти цю страшну мить,
поругані літа вклоняються Всесвіту.
Тому й не хочу зі своїми віршами
закритися у башті мовчазній,
а віддаю їх в життєвий політ.
Я їх покропила радістю й сльозою,
хочу, щоб почули їх дзвін,
ясної, душевної наготи спів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710707
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.01.2017
Господи, как хорошо после дождя,
озон щипит душу,
жаркую, знойную сушу,
так хочется забыть.
Как в Природе всё
умно - разумно,
чередуется всё,
как в таблице умножения.
Поры сезонов идут
на сближение,
как быстротечные
наши дни рождения.
Время имеет способность
пролетать незаметно,
но при этом ,
и вовсе бесследно.
Сколько кому лет и
вёсен осталось
никто знать не вправе,
в этом интрига Жизни в целом,
а мы под её постоянным
прицелом.
В какой миг захочет,
в такой и подстрелит.
А ведь , так и не смогли
понять по - жизни
сущую малость -
Жизнь награда, наказание,
или исправление душ,
или их усталость.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710704
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 07.01.2017
Вітерець дмухнув в лице,
шовковистим подихом,
ласкавим та ніжним,
мов пір'ячком лебединим іскристим.
Смуток зігнав з нього, ласкаючи вії,
в цей час зрозуміла,
що я в краще не втрачаю надії.
Вітерець, віднеси від мене печаль погану,
а натомість, залиши лише Віру
і душевну наснагу мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710504
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.01.2017
В комнате стало светло,
солнце проникло в окно.
Слабые осенние лучи,
борятся с осадками ночи.
Шелестит листва,
пряный запах пьянит с листа.
Признаки осени - запах костров,
багряный цвет унылых лесов,
дождливой поры осадки,
завялых цветов охапки.
И только,петуния,
на клумбах без уныния,
цветёт, благоухает,
с осенью в прятки играет.
Запах её нежный в воздухе дрожит,
пчёлку запоздалую к себе манит.
Бархатные лепестки -
белые, голубые, цвета малины,
смелые и ранимые.
Красоту отдаёт сполна,
отцветая, роль свою,
как миссию, выполняя,
радость людям отдавая.
Это просто счастье,
вкушать настоящее мгновение,
любуясь божественным творением.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710503
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 06.01.2017
Зітхнула осінь, скинула с плеч багряне покривало,
та й сонечко тепер не встає рано.
Дощику частий гість непроханий,
та й душа моя, як той птах сполоханий,
боюся холодних осінніх дощів.
Господу помолімося за щедрі осінні дари,
хлібу поклонімося на своєму життєвому Путі.
Природу шануймо, як наречену,
бо вона щастя Вітчизні несе.
Відчуження мови рідної бійтеся,
не цурайтеся пращурів своїх,
їх соромитися – великий гріх,
молімося за них.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710314
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.01.2017
Мне жаль, не суждено быть вместе.
Мне жаль, что судьбы вразрез.
Мне жаль, что в этой недопетой песне
случился печальный конец.
А могло быть все по-другому.
И солнце светило бы иначе.
Загоралась заря надежды,
добра и теплоты.
Как никогда, сто лет любя
хотелось жить.
Чтоб утро имело
особенный запах -
щемящего сердца аромат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710311
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 05.01.2017
Ой, мамо рідненька,
не забуду довіку,
як ви з татом, пісню співали,
останню в її Житті.
Він знав, що нічим тобі допомогти вже не в силах,
взяв гармонію та й заграв, як той лебідь сивий.
Ти на плече йому поклала безсилу голівку,
а мені хотілося завити на всю нашу домівку.
Він співав, ти шепотіла радо,
а потім згадав, як ви зустрічались,
та й удосвіта цілуючи прощались;
як він хрестив те місце де ви сиділи,
щоб щастя вашого не зурочили.
Більше 6о –ти років ви разом прожили,
як тих голубів пара,
розганяли разом чорні хмари.
На жаль, на дітях, тобто на мені,
любов та щастя відпочивають,
радості дозовано дають, серце крають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2017
Мы - женщины, не слабый пол,
хотя таковыми хотели бы
остаться, успеваем за Жизнь,
благородства и терпения набраться.
Иногда, кажется, что внутри нас,
всей Вселенной Жизненный запас.
Книга Господа на Небесах открыта,
в ней послание к нам сокрыто -
полная вера в него и нас.
Прошу Его - укрась меня
не бриллиантами, я их с собой
не возьму, а укрась меня своей
божественностью,
реальности достойной прошу.
Не хочу бежать против времени,
но и жертвой больше быть не хочу.
Верой своей наполни,
надежду в ней отыщу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710165
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 04.01.2017
Осіння пора втратила свою родючу силу.
Вичерпала себе, сховалася під запоною
сніговою, білою.
Голі гілки хвилюються
на свіжому, морозному вітрі.
Похмурі поля - гордовита,
замерзла краса.
Сніжинки блищать,
наче срібні метелики.
Небо чисте - велике озеро,
рожевіє від заграви.
Відчуваю, ми - гвинтики
Великого Життя.
Колись розтане сніг,
прилетить весна,
зацвірінькають пташки,
потечуть струмки.
А зараз, надходить вечір,
соромлячись опускається сонце -
чисте, велике, червоне.
Зірки золотим дощем сипнули іскрами,
морозні, буцімто намальовані.
Природі необхідно платити добром за добро.
Хочеться, щоб злетіла птиця - щастя
і сіла на мою долоню,
шукаючи в Житті спокою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709972
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2017
Солнечная сущность души моей,
позволь, как розе распуститься в ней,
эликсиром любви и надежды наполнить этот Мир и сердца.
Пусть счастью людскому не будет конца.
Пусть каждый в него верит и ждет -
надежда исполнится и придет.
Чтоб каждый помнил,
что под ногами не просто Земля, а Земля-Мать,
что нельзя ее осквернять и на нее роптать.
Что она живая и дает жизнь нам всем –
поколениям сущим, в веках растущим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709970
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 03.01.2017
Небо зорю перекує на світло золоте.
Втішаймося осінньою порою ранньою.
Купає, п`янить аромат пожовклого листя.
Цідить сонечко крізь долоні
свої яскраві промені,
прагне душа життєвої повені.
Всесвіт сили нам додає,
топить в енергіях власних,
осягти бажає душі наші ясні.
Мов золото, листя навкруги,
сон осінноьї сумної пори.
Вітерець легким подихом тривожить,
діаманти сліз уносить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709807
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.01.2017
Пол мира скачет, пол мира плачет…
К первым не отношусь.
Душа в плену у сдачи.
Ведь меньше осталось, и пусть.
Кто-то желает прожить с начала.
Так жизнь его баловала.
К таким тоже не отношусь.
Слезами канала, слезами кропала
свою жизненную суть.
Господь дает ношу по силе нести,
тогда прошу его просто - спаси!
Не дай душе, выжатой, как лимон,
издать последний стон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709806
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 02.01.2017
Бьётся сердце
бешеной искрой,
путь освещая кровью лучистой.
Только оно родное знает,
сколько Жизнь мук испытывает.
Перекладных на пути своём
не меняла, но изрядно,
признаться устала.
Жизнь моя, ты змейкою вьёшься,
в руки смелые не даёшься.
Ох ты, Жизнь, солнце палящее.
Ох ты, Жизнь , не настоящая.
Счастье без звёзд
Путь освещающих.
Луна без слёз успокаивающих.
Мир вокруг, бегит и мечится,
а я, как в пурге,
снежинка метелицы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709642
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 01.01.2017
Любов увійшла гостро й беззахисно.
До неї життя було, як рік зо два.
Воно жалило отрутою,
а навіть змії не жалять один одного,
це вміємо лише ми - люди.
Приниження терпіла й образу,
жалкувала, що не залишила це жорстоке життя,
ці муки зразу.
Мабуть Долі потрібно було,
щоб через все це пройшла,
щоб у той мирний час,
коли не було ще навіть війни,
через такі кожноденні мучення
мені судилося пройти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2017
Пусть обиды в старом году остаются.
Пусть печаль минует нас.
Пусть мечта, как птица-счастья взовьётся.
Пусть в сердце умолкает плачь.
Пусть счастливым будет утро,
полдень и вечер.
При вздохе Молитва словами журчит.
В сиянии глаз радость не молчит.
В душе кличет Вера,
в каждом Слове - Сила,
Свет от Света рождает Любовь.
Мир хрупок, как росинка малая,
как ДНК невидимая, но Главная.
Виноградная Гроздь в ладони вмещается,
а сколько Силы Солнца в ней заключается?
В порыве ветерка, тоже своя Суть,
семена направляет в Новый Путь.
Во всём свой Смысл и Разумная Сила,
из капельки рождается водопада лавина,
с песчинки - барханы, с зёрнышка - хлеб,
Природе свой прах отдаёт Человек.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709471
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 31.12.2016
Будьмо друзі у Новому році
щасливі, здорові,
радісні, багаті,
красиві, мрійливі,
ласкаві, чутливі,
ніжні, легкі на вдачу,
сміливі, успішні.
Не згадували погане - торішнє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709469
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.12.2016
Я хлебала боль
душой открытой,
ранимым сердцем нараспашку,
как дверь.
Мы растеряли доброту,
честность и верность,
уж поверь.
Осадок этой соли пьём,
обжигая уста.
Вот отчего Жизнь
кажется пуста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709277
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 30.12.2016
Всередині моєї Душі неспокій -
"випалене поле",
але ж серце все одно не байдуже
прагне волі.
Ще є внутрішній вогник - не згас,
чекає рідної Долі час.
Навіть в осінню, дощову пору,
не хоче "втрачати голову".
У нашому Житті
не має чогось вищого або нижчого,
навіть листочок з дерева,
квітка з куща,
однаково важливі Всесвіту,
як та зіронька далека, сумна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709276
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.12.2016
Сейчас - зима,
в парке заснеженная скамья,
деревья кроны склонили во сне дивном,
серо - белые тона,
вокруг всё, как замерло.
А, помните, весною,
мы улыбались, не скрою,
радовались розово-белому цвету,
раннему рассвету,
вдыхали аромат сирени,
как я её люблю "окаянную -
путану ненаглядную".
Зелёный земной покров
кружил голову смело,
загоралось вослед лето,
и сердце было им согрето.
Лучи солнца нас обнимали
с высокой небесной дали,
загаром баловали.
После, осень входила в права,
трещали закрома.
Листва пылала пожаром,
уходящие года обдавая жаром.
И, вновь, круговорот,
делает свой поворот,
а мы впадаем в апатию на закате её,
становимся на год старше
в этом бесконечном броске - марше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709094
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 29.12.2016
Молімо господа за Україну,
за її вічну весну,
квітучу пору духмяну,
стежкою до вічного Раю!
Любіть Україну, Матінку Рідну,
бо ж вона у нас одна - єдина.
З нею разом і в радості,
і в горі, минають наші літа.
Дніпро сивий - усе бачить,
перегортаючи віки,
поколінням новим дарить,
свіжість свого майбуття.
Шлях широкий, шлях щасливий,
відбудуймо нащадкам своїм,
щоб згадували нас добрим словом,
прадідів, батьків та дідів.
Хай рідна Україно, твоє серце б'ється,
і в радості, і в славі,
примноженням поколінь,
твоє гніздечко в'ється.
Щоб нам жити й не журитись,
треба Матінці-Вкраїні в пояс вклонитись!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709093
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.12.2016
Я стою посеред поля, відчуття в полоні.
Конику-стрибунцю, ти в широкому своєму різнотрав'ї,
як ми серед заквітчаної мальви.
Далі бігають сполохані комахи,
волошки їх запахом дурманять.
Буйний вітер його голівоньку колише,
порушує цю тишу.
Пташки навкруги свої пісні співають,
щебетом радують.
Під сонечком крапельки роси догорають,
ранню пору поважають.
Примха Природи – туману завіса,
стелиться по Землі ковдрою легкою,
дрібною, прозорою росою.
Дивлюсь на цю жадану красу,
аж кругом голівонька,
як той п'янкий очерет.
Очам любо, дивуюся, як те дитя,
наскільки ж чарівна Українська Земля!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708908
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.12.2016
Я в море буквально влюблена.
Только на его берегу,
шумом прибоя,
могу душу успокоить.
Бьёт оно пенным кружевом,
размывая песок.
Вдали соединяется горизонт
и морская стихия ,
рисуя строгую линию.
Море, то тёмно-синее до чёрного,
затем, по-мере приближения,
бирюзовое до светло-зелёного,
с буйством красок природы
для сравнения.
Ближе к берегу борется с валунами,
брызги отливают серебром.
Какой, Господи, прекрасный,
обворожительный простор!
Море - оно живое,
утром волнуясь купается с зарёй,
вечером тихо вздыхает, засыпая,
лунную дорожку нежно купая.
Уголок Земного Рая!
Волнует кровь,
бархатисто обвивает,
на своей волне пребывает,
что от нас скрывает,
может песню пирата,
что канул в глубины безвозвратно.
Оно фантастично с тайнами
глубин безграничными.
Вхожу в море, купаюсь в его ласке,
как в сказке,
ощущаю полноту его бескорыстной любви,
восторгаюсь нежностью,
заряжаюсь его страстью
и тону в волшебном блаженстве его
и очаровании.
Одно слово - восторг!
Догорают последние отблески заката,
море, как я тебе рада !
Море тихо вздыхает,
будто меня тоже понимает.
Волна ласкает, манит, зовёт,
чувственно скользит по-моему телу,
её страсти нет предела,
буквально плавит меня,
уносит прочь страдание, лечит душу.
Чувствую, я уже "не овца на закланье",
а борюсь за Жизнь свою с новым,
всё побеждающим желаньем!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708907
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 28.12.2016
Сиджу одна в обіймах смутку.
Годинник відраховує акорди - миттєвості життя.
Минають хвилини його в забуття,
як у прірву, у минулий час.
Від його швидкоплинності не втечеш -
наздожене, як пес.
Молодість життя важкого не пророкувала,
а чому ж так стало, й серце образи зазнало.
На душевне почуття слабкості зазнала грубості.
В любляче серце кинули камінь, як у мотлох.
Чому, не знаєш і сам, терпиш ці муки,
не заробивши такої заслуги?
Чому за прожите нелегке життя,
мене ще й мають, як за нерозумне дитя?
Тільки й радості буття,
що наші зерна проростуть в щире, краще майбуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708756
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2016
Как красива Зимушка-Зима.
В блеске снежинок хоровод,
легких, пушистых, в танце серебристом.
Снежок накрывает всё вокруг –
деревья, дороги, крыши.
Ноги тонут – не пройти,
лишь шум позёмки слышен.
Радует детей метелица,
снеговиков катают,
снежками норовят встретиться.
Заснежены ресницы, покраснели носы,
но радости столько, что только держись.
Помню, в детстве,
тоже любила санки, лыжи,
коньки «дутыши» были, как дар свыше.
С горки кучей-малой съезжали,
аж головы трещали,
с сугробов потерянные валенци доставали хором,
всё было нипочём в ту заснеженную пору.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708752
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 27.12.2016
"Хмара куряви встає на дорозі.
Жовтаве світло освітлює скелі.
Могутній струмінь водоспаду з крижаною водою,
наповнює холодне гірське повітря.
Смертельно поранений птах
здіймається ще раз в гору,
хоча відчуває свій крах.
На тлі потемнілого неба
вимальовувались гостроверхі дерева,
сріблясті, тонкі, наче й не дерева, а прикраси ніжні.
Легенький запах диму відчувався в повітрі.
Навкруги гарно, тихо й замріянно.
Від місячного світла в нічній тиші
стало похмуро на душі.
Западала ніч,
серцю болісно стало.
"Боже, Милостивий!"-
вирвалось с душі на останок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708565
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.12.2016
Зимнее утро очаровало,
зарёй красной воспылало.
Солнце диском золотым застыло.
Иней на деревьях -
сказочным опереньем.
Снег пологом ровным,
лежит ковром скромным,
суровая, холодная красота,
ей не нужны иные краски,
забвенья колдовского полна.
Деревья суровы, но прекрасны,
застыли, как в сказке.
Смотришь на Природу,
Господи, прелесть то какая?
Воистину уголок Земного Рая!
День пролетел как птица,
зимний вечер стучится,
подёрнут розовым закатом,
блистая особыми красками.
Трогательная, зимняя красота,
очаровывает симбиоз Природы,
что по-сравнению с нею наши годы.
Гостеприимством наполнена Земля,
происходит священнодействие
каждого прожитого Дня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708561
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 26.12.2016
Котяче Життя триває...
Мчить він, як вихор понад ланами.
Поруч бігають та вабляться діти.
У котика також хвіст трубою,
не має йому від них спокою.
Стрибає мерщій на дерево,
і вже звідти спостерігає,
зиркаючи очима,
наскільки загрозлива ця хвилина.
Вони мчать хутко повз нього,
а він каменем падає донизу, лякається,
але ж встигає на льоту схопити
щось їстівне. На жаль він не лелека,
злетів би від них далеко.
А поки, знайшов собі схованку-домівку
у зеленому килимі чарівного барвінку.
Поруч гомонять, цвірінькають горобці.
Лише мить, пустун хвоста
на них ласо погляда.
Та дитяча кумпанія збиває його з думки.
На котяче щастя,
вибігла з хати мати
їх додому звати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708425
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 25.12.2016
Зимний вечер
распростёр своё
очарованье,
в лунном свете,
фиолетовым лучом.
Снежным инеем покрыл
деревьев ветви,
как волшебными,
кружевными петлями,
искристой, вычурной,
красой.
Всё застыло, замерло,
удивительно.
Сказочной, звёздной порой,
свет зажжён неземной, он,
то - бирюзовый,
то - серебристый,
отражает тени ветвистые.
Так завораживающе,
так красиво,
сердце замирает ,
безмятежным настроеньем
обвивает.
Фейерверк суровой благодати.
Взглядом не объять,
эту снежную рать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708423
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 25.12.2016
Цвіте терен, цвіте терен буйною красою,
заглянула б в оченята місячною порою.
Небом душа, серце мліє, зіроньки палають.
Хлопці, любіть нас,
хлопці, любіть нас,
почуття глибокі майте.
Цвіте терен, цвіте терен, бджілочок скликає,
пелюстками губ жаданих, надія палає.
Ніччю місяць - молодик спати не хоче,
світлом своїм золотим серденько лоскоче.
Цвіте терен, цвіте терен з п'янким ароматом,
кличе любоньку свою на Весняне Свято!
Анімація плейкаст: http://www.playcast.ru/view/5776606/ccf19b9b6842992f9a6e982b6b39a339ffe8dfb8pl
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2016
Поздних снежинок хоровод,
организовал мартовский поход.
Запоздалые, лопатые,
пушистые, нежные,
выметают закрома Зимушки снежной.
В конце Зимы, как вначале,
давно такого не видали.
Беззвучно падают в серпантине,
в едином вихре - порыве.
Величавые, красивые,
крупные на удивление,
вихрем кружат ,
силу свою вершат.
Завораживающая картина Природы -
великолепие смелое.
С восторгом смотрю в окно,
на это"многосерийное кино"!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708210
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 24.12.2016
Зітхнула осінь, скинула з плечей багряне покривало,
та й сонечко тепер не встає рано.
Дощику частий гість непроханий,
та й душа моя, як той птах сполоханий,
боюся холодних осінніх дощів.
Господу помолімося за щедрі осінні дари,
хлібу поклонімося на своєму життєвому шляху.
Природу шануймо, як наречену,
бо вона щастя Вітчизні несе.
Відчуження мови рідної бійтеся,
не цурайтеся пращурів своїх,
їх соромитися – великий гріх,
молімося за них.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708067
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.12.2016
Будьте удачливы, счастливы,
устойчивы, не бойтесь
жизненных перемен.
Биржа труда нам не поможет,
у каждого свой талант и ГЕН.
Если даже, неудача гложет,
переосмысли Жизнь свою,
элемент обучения важен,
привнеси его в Жизнь твою.
Судьбоносные встречи бывают,
не проморгай, не упусти,
не кисни в носовой платочек,
а трудись и духовно расти.
Ты не бабочка, или птичка
перелётная, Ты - Человек,
как смесь поколений гремучая,
наш будущий и настоящий Век.
Выбор в Жизни делай удачный,
лень сбрось с плеча,
страхуй себя от неудачи,
Жизнь пусть бьёт,
как из родника - ключа.
Не жди своей участи,
а с Жизнью борись,
как с высотой,
неутомимый альпинист.
"Познай себя - познаешь успех",
"не наступай на грабли дважды",
и не откладывай всё
в долгий ящик.
Без оптимизма можно жить,
но, к сожалению, не долго,
да и ногам ступать бывает колко.
Надо стучать в дверь,
а не биться в стекло,
перспективу видеть и
встречать с открытым лицом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708064
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 23.12.2016
Нам очень хочется,
чтобы кто-то наполнил
нашу внутреннюю Чашу Жизни.
И только с годами понимаем,
что истинное спокойствие,
приносящее внутренний Мир,
находится в глубине
своей Души, когда трудно -
просто глубже дыши,
расправь плечи,
и не давай своей лодке течи.
Как открыть в себе новые силы,
чтобы волны Жизни
от ошибок уносили,
чтоб не считать себя
жертвой Жизни,
чтоб не мучило чувство вины
и ответственности,
с кем прожили Жизнь долгую
вместе,
свой испили плачь сердца мы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707877
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 22.12.2016
Час, зупинися!
Залиш мрії нездійсненні,
зламане тобою буденне.
Дарма не відбирай сили,
хвилювання за тим,
що було миле.
Лише залиши осінньої
любові слід,
на протязі моїх літ.
Каплі дощу б'ють покрівлю,
ніби гітарні струни,
нікуди вже не полину,
навіть уві сні безодні.
Бульбашки великі
у калюжі журяться.
В ній, як у дзеркалі,
шукає осінь щастя
й сорому не йме.
Осінь мальовнича,
журавлині зграї
у вирій кличе,
спить останнє листя
на голому гілляці,
сумно на Душі,
як безпритульному собаці.
Осінь - чаклунка,
фарбами малює,
навіть дозволу не питає,
лютує.
Ім'я осені - золота,
виправдовує.
Лишень хризантеми та
чорнобривці, ще п'янять дивним цвітом.
Які ж вони пряні - осені аромати,
треба осінь милу щиро нам кохати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707875
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2016
Дождались, пришла она - бело-голубая Зима.
Небо в нежном фиолете, дрожит в утреннем рассвете.
Накатаны дороги,проложены следы,
мудрой, снежной поры.
Торопимся домой в тепло,
подогрубели душой давно,
это, в детстве, Зиме радовались,
кувыркались в сугробах,
а теперь, как недотроги.
Да вот, и Новый Год на "пятки" наступает,
в долгую эпопею завлекает.
Наряжаем ёлки, да и подарков сколько,
всех хочется порадовать,
поводов столько.
Подводим итоги прожитого дня,
а может, он прожит не так уж и зря,
в душе , ведь никогда не кончается весна,
несмотря на долгие, зимние вечера.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707712
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 21.12.2016