| Сторінки (4/319): | « | 1 2 3 4 | » |
Вже сонечко не припікає,
Хоча дарує ще тепло.
Помалу літечко згасає
А осінь кличе під крило.
Збирають урожай у полі.
О, стільки в ньому трударів!
А урожаю є доволі,
Бо уродив гарно посів.
Благословенний місяць серпень!
Звучать обжинки у полях.
Для трударів країни-неньки
Активний місяць вже настав.
07.08.2016.
Фото автора
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684062
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.08.2016
Твій ніжний погляд -
дотик до душі,
Тебе впустила я
не випадково.
Назустріч руки
простягла свої
І усміхнулась тОбі,
моя Доле!
Твій ніжний дотик
збуджує думки,
Майстерно вмієш
в себе закохати.
Тримай мене, Любове,
не впусти,
Аби не довелося
знов шукати.
Приспів:
Закохана, закохана
у тебе.
Життя набуло
нових кольорів.
Цю пісню я співаю
лиш для тебе,
Того, що моє серце
підкорив.
Закоханий, закоханий
ти в мене -
Навчилась я читати
по очах.
Солодкі сни безжально
крАду в тебе.
Це доля - доля
разом бути нам!
Танок життя
танцюємо
з тобою,
Гаряче танго чи
повільний вальс.
Мені надійно
й затишно з тобою,
Мелодія життя звучить для нас!
Приспів.
14.08.2016.
Фото автора.
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683665
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2016
Дала кашу мама Маші.
Маша кашу не хотіла -
Киця Даша кашу з'їла.
Радо Маша кицю гладить
І на руки Дашу садить.
Киця Даша їй муркоче -
Ще смачної каші хоче.
"Більш нема у мене каші" -
Відповіла мала Даші.
10.08.2016.
Вірш опублікований у альманасі "Енциклопедія сучасної літератури. - Хмельницький, Видавець ФО-П Стасюк Л.С., 2016. - 232 с."
Картинка з інтернету
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
© Copyright: Светлана Маярчак Крыжановская, 2016
Свидетельство о публикации №116081007737
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682885
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 10.08.2016
Ніжний стан, біла сукня - щаслива,
Бо сьогодні пішла під вінець
І здається, що в тебе є крила.
Та дівоцтву твоєму - кінець!
Розплітає зажурено коси,
Одягає хустину свекруха.
А на трави вже падають роси
І всі щастя бажають на вуха.
Попрощавшись із вельоном своїм,
Станцювавши із ним разок,
Відтепер ти стала жоною,
Нехай вірним буде твій крок.
Приспів:
Наречена, ніжна мила
Будь щаслива, будь щаслива...
Липень, 2016. (Нова Ушиця)
Фото автора
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682702
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2016
Дійові особи:
Оксана Коваленко - дружина;
Іван Коваленко - чоловік Оксани;
Гостя - жінка, що прагне розірвати шлюб Коваленків.
З а в і к н о м т е м р я в а. У б у д и н к у К о в а л е н к і в г о р и т ь с в і т ло.
Р а п т о м д з в і н о к у д в е р і. В і д ч и н я є О к с а н а.
Г о с т я: Добрий вечір у Вашій хаті! Іван Коваленко тут живе?
О к с а н а: Добрий... вечір. Тут... (здивовано)
Р а п т о м з і н ш о ї к і м н а т и в и б і г а є І в а н, к р и ч и т ь з л я к а н о.
І в а н (до гості): Чого тобі треба, заразо!
О к с а н а (здивовано, не розуміючи різкої реакції чоловіка): Іване, що з тобою?
Хто ця жінка?
І в а н (до гості, ігноруючи запитання жінки): Не смій!
Г о с т я (з реготом): Хто я? Кохана жінка цього чоловіка, що стоїть поряд з Вами! Глядіть, як накохалися! (розстібує плаща та показує живіт). Хлопець буде, та Іваном не назову, аби не став таким пройдисвідом, як його батько.
О к с а н а (ридаючи, кидається з кулаками на чоловіка та б'є його в живіт): Це правда, скажи, це правда?
І в а н (розгублено): Я так... зайшов... сумку важку цій жінці до квартири доніс. Тільки й всього, повір, Оксано!
Г о с т я (з насмішкою): Ага, так випадково, що потім ще п'ять місяців час від часу забігав... на чай.
О к с а н а (беручи з кутка віник, гамселить ним чоловіка): Негідник, Сволото!
І в а н: Та бреше ця жінка, Оксаночко! Аферистка вона! Я дійсно до неї декілька раз заходив... по справам... на чай. Але до живота (показує на собі жестами) не маю жодного відношення.
Г о с т я (з сарказмом): Аякже, не маєш! Приставав, а тепер відбріхуєшся!
І в а н: Ти чому з нас дурнів робиш? Не було в нас нічого, не-бу-ло!
Ч о л о в і к з л і с н о к и д а є т ь с я н а Г о с т ю
і р а п т о м в н е ї з- п і д с у к н і в и п а д а є п о д у ш к а, "ж и в і т" з н и к а є.
І в а н (дорікаючи, звертається до дружини): Ну що? Е-е-е... а ти мені не вірила.
О к с а н а п і д н і м а є п о д у ш к у з п і д л о г и т а п р о г а н я є н е ю
Г о с т ю. Ч о л о в і к п р и є д н у є т ь с я д о д р у ж и н и.
О б о є: Геть з нашого будинку, пройдисвідко, геть!
Н е п р о х а н а Г о с т я з п о с п і х о м п о к и д а є б у д и н о к г о с п о д а р і в.
І в а н (обіймаючи дружину): Ну що я тобі казав... а ти...
О к с а н а м о в ч к и т у л и т ь с я д о ч о л о в і к а.
З а н а в і с.
К і н е ц ь д і ї.
Фото: Студентський драмтеатр.
07.08.2016.
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682525
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2016
Жили на світі два котики - Чорний Хвіст та Білий Хвіст. Вони одне з одним товаришували.
Одного разу спільними зусиллями упіймали Мишку. "Оце поласуємо!" - зраділи обоє. Та Мишка жалісно запищала: "Відпустіть мене, будь ласка!". Чорний Хвостик промуркотів: "Ще чого! З якого дива?!". А Білому Хвостику стало шкода бідолашної Мишки. А тому він відволік увагу товариша і Мишці вдалося вирватися з лап Чорного Хвостика. "Шкода... така здобич утекла!" - розчаровано мовив. А Білий тихо порадів за Мишку.
Незадовго після згаданої пригоди, з Білим Хвостиком сталася біда - він потрапив у пастку. Як не намагався з неї вибратись - нічого не виходило. Аж раптом в нього з'явилася надія на порятунок - він побачив свого товариша. Однак той не поспішав на допомогу: "Співчуваю, та нічим не зараджу - боюся потрапити у ту ж халепу! Та й лап бруднити не хочеться... Я їх щойно вилизав!". І вже коли останні сили покидали полоненого, нагодилася Мишка: "Якось ти спас життя мені, то ж зараз я спробую врятувати твоє!". Мишка з легкістю перегризла мотузку, за яку зачепився котик. Він подякував Мишці, а сам подумав: "Оце так! Не очікував, що коли-небудь маленька Мишка мені, великому Котові, може у пригоді стати". А з Чорним Хвостиком Білий більше не дружив.
31.07.2016.
Картинка з інтернету
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682295
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2016
Країно моя, Україно!
Дивовижна твоя краса
Та чому ти досі бідна
І стражденна твоя сторона?
Ворог злий не дає покою -
Все штурмує землі твої.
Встоїмо ми у цьому двобої -
Не дамо розділити краї!
Хай живе та квітне країна,
І багатими будуть поля,
Хай звучить наша мова рідна, -
Милозвучна, як спів солов'я!
Дорога моя Україно,
(О, молитво, звучи до небес!)
Скинь кайдани. Будь, Нене, вільна.
Я люблю тебе, рідна, без меж!
05.08.2016.
Вірш опублікований у альманасі "Україні присвячую. До 25-річчя незалежності України". - Хмельницький, ФО-П Стасюк Л.С., 2016. - 192 с. (120-122)
Фото автора (Липень, 2016. Хмельницька обл. Віньковецький р-н)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682142
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 06.08.2016
Присвячую Ковальській Марії Василівні та Ковальському Віктору Михайловичу - бабусі та дідусеві.
Старий ясен росте на подвір'ї,
Звеселяє покинуту хату.
Він ще досі, ще досі вірить,
Що господарів буде багато.
Річка Калюс обвила подвір'я,
Затягнула тужливу пісню.
Якось дивно вона зашуміла:
"Не поселиться тут ніхто більше".
Тут садок аж ніяк не веселий,
В нім дерева старі та смутні.
А від розпачу плаче й небо,
Йому боляче - як і мені.
З кожним днем розсувається хата,
Марніють на ній кольори.
Тільки ясен ще вірить завзято,
Що прийде ще хтось жити сюди.
Що загавкає в будці собака,
Хоровод заведе дітвора,
В хаті шуму буде багато
І народить картоплі земля.
Старий ясен росте на подвір'ї,
Звеселяє покинуту хату.
Він ще досі, ще досі вірить,
Що господарів буде багато...
Липень, 2016 (Нова Ушиця)
На фото: книга історика та археолога Сергія Маярчака "Калюс: село на дні моря",
художник: Сергій Мароха (смт. Нова Ушиця).
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681862
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2016
Вечір ніжно співав колискову,
Навіть сонце на небі приспав.
За хмаринки ховав утому.
Місяць зіроньки розсипав.
Кожна зірка до нас моргала,
Шепотіла тихенько: "Спи...",
Нишком нічка уже наступала
Й дарувала всім гарні сни.
9.07.2016. (Нова Ушиця)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681673
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.08.2016
Жив колись Художник. Малювання для нього було не просто захопленням, а справою життя. Він писав прекрасні картини, проте прагнув удосконалити свої вміння. Тому вирушив на пошуки диво-митця, аби набути ще більше досвіду. Мандрував усіма містечками та селами країни, щоразу знайомився з обдарованими людьми, проте все одно не знаходив з-поміж них надзвичайного майстра пензлика. Несподівано дорогою трапився йому Мудрець. "Хто ти і куди ідеш?" - запитав старий. Чоловік пояснив мету своїх пошуків. "Я знаю найкращого художника у світі. І ти його знаєш!". Здивувався мандрівник: "Та коли ж такого я б знав, чи блукав би зараз?". "Ти не уважний. Це - Природа! Хіба хтось може краще малювати за неї?". Оглянувся Митець навколо і задумався над словами Мудреця...
02.08.2016.
Фото автора
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681457
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2016
Жив собі на світі чоловік Іван. Був він хорошою людиною, та мав непривабливу зовнішність. До того ж, кульгавив. Тому і прізвисько отримав відповідне - Кульгавий. Багато людей насміхалися з нього, чоловік навіть друзів не мав. Боляче було Кульгавому залишатися наодинці, проте з ким би він не потоваришував, його рано чи пізно зраджували. А після кожної розпачі з Іваном відбувалося щось неймовірне. Втоплені у глибині душі образи все міцніше стискали його серце. І тривало так доти, допоки воно не перетворилося на камінь. Згодом закам'яніло все тіло Івана. Але на камінь, що лежав обабіч дороги поряд з будинком, де він жив, ніхто, як і на самого Івана раніше, не звертав уваги. Інколи його топтали ногами, перекидали з місця на місце. Та сталося диво. Маленькій дівчинці незвичний камінь чомусь дуже сподобався. Вона нахилилася над ним, ніжно торкнулася рукою, і тієї ж миті брила знову набула людського вигляду. Так незнайома дівчинка завдяки своїй уважності та доброті врятувала Іванові життя. Бо навіть камінь здатен стати теплим, якщо обігріти його.
01.08.2016 р.
Притчу опубліковано Одеському незалежному літературно-художньому журналі "Літера "Т" (2016-5)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681248
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2016
В усьому є початок і кінець,
В усьому є альфа і омега.
Сьогодні ще жива, а завтра - мрець.
Життя та смерть -
То таємниця незбагненна.
Наш кожен крок - це темна занавіска:
Не знаємо, до чого приведе.
Але, прокинувшись, встаємо з ліжка,
Йдемо туди, куди нас Бог веде.
02.07.2016. (Нова Ушиця)
Вірш опубліковано у альманасі "Енциклопедія сучасної літератури" (Енциклопедія сучасної літератури. Літературний альманах. - Хмельницький, Видавець ФО-П Стасюк Л.С., 2016. - 232 с. (ст - 79-82)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680982
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.07.2016
Присвячено пам.яті дорогих бабусь Ковальської Марії Василівни та Погомій Євдокії Василівни
Історію зі своєї юності переповіла мені 87-річна бабуся. Трапилося це у далекому 1948 році у важкі повоєнні часи. Люди викручувалися, як могли, заробляючи собі на життя. Деякі сільські жителі вдавалися навіть до порушення закону (дрібне приватне підприємство тоді було забороненим) - вирощували курей і їх тушки та яйця везли у місто на продаж, де люди були заможнішими. От і Марія разом із матір'ю вирішили спробувати щастя. Взяли у чотири руки нехитре сільське добро та відправилися на міський ринок. Першою розпрощалася з клунками мама Марії Євдокія Василівна. З загадковим обличчям вона повідомила доньці гарну звістку: "Щойно придбала для нас прекрасні нові чобітки!". Варто підкреслити, що така обнова була ледь не на ціну золота. Люди роками ходили в одному і тому ж взутті - в старих й не зручних кірзяках, бо покупка нового для сільського жителя була справжньою розкішшю, та й придбати їх було ніде. А тому молодій 20-річній дівчині ніяк не терпілося приміряти обновку або хоча б поглянути на неї. Мати нишком відкрила мішок і... мало не зомліла від побаченого. Там були забруднені та добряче подерті чоботи. "Як же так? Я ж на власні очі бачила покупку?!" - бідкалася Євдокія Василівна. Виявилось, якийсь чоловік, помітивши, що жінка закінчила з торгами (а отже при грошах), підійшов до неї та запропонував їй придбати нові і дуже красиві чобітки. Коли жінка побачила їх, встояти перед такою розкішшю не змогла і одразу погодилася на те, щоб їх купити. Але продавець виявився аферистом. Непомітно підміняв нове взуття на старе. Очевидно, мав два однакові мішки. Жінки були вкрай розчарованими, адже більшість їхнього заробітку щойно потрапила до його кишені. "Отак і вийшло, що придбали кота в мішку, бо беручи, не заглянули ще раз в нього!" - підсумувала свою розповідь бабця Марія.
13.07.2016. смт. Нова Ушиця
Картинка з інтернету
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680832
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2016
Жила-була на світі дівчинка. Звали її Осінь. Вона дуже любила літечко. Щороку приїджала до бабусі та дідуся у гості на літні канікули. Осінь з радістю ходила разом із ними в ліс по гриби, подобалося їй випасати у полі корівку Зірку. Та час відпочинку збігав.
До від'їзду залишалися лічені дні, як раптом дівчинка почула чийсь плач. Тоненький голосочок линув із бабусиної клумби. Дівчинка пильніше придивилася і побачила маленького ельфа, що сидів на пелюстці ромашки. "Хто ти?". Ельф схлипнувши, мовив: "Дзін-дзін!". "Чому ти плачиш, Дзін-дзіне?". "Зла фея викрала мій чарівний пензлик. Літо закінчується, а я мав би за допомогою нього розфарбувати усі листочки на кущах та деревах!". "Не хвилюйся, я розшукаю його! Але як знайти злодійку?". Ельф дав дівчинці чарівну насінинку і наказав: "Коли лягатимеш спати, поклади її собі під подушку. Що станеться далі - сама побачиш!". Дівчинка все так і зробила і... задрімала. Аж раптом побачила перед собою маленький, схожий на іграшковий, палац. Вона його підняла і потрусила. А з нього несподівано випала мініатюрна фея у чорному вбранні, що міцно у руці тримала пензлика. "Ого! Людина!" - злякано запищала вона. "Віддай вкрадений пензлик і я тебе не скривджу!". Феї не хотілося віддавати його, проте безпека була для неї дорожчою. "Гаразд!" - промовила розчаровано фея і простягла украдену річ дівчинці.
Коли Осінь прокинулася, то поряд з її ліжком був незвичайної краси пензлик, що виблискував усіма кольорами веселки. Взяла його дівчинка і пішла до клумби. "Дзін-дзіне! - вигукнула вона і миттю перед нею з'явився уже знайомий раніше їй ельф - Я знайшла пензлика!" - радо сповістила дівчинка. "Знаєш, я уже старий. Тобі, бачу, можна довіряти. Чи не могла б ти мені допомогти знову? Розфарбуй листочки на деревах та кущах!" "Я би з радістю. Та як же я розмалюю, коли ледве до них дістаю?". "Не хвилюйся, спробуй!". "Гаразд!" - мовила дівчинка і прийнялася за роботу. Дарма вона хвилювалася. Щойно торкалася пензликом листочка, як все дерево ставало кольровим. Побачив Ельф старання дівчинки і подарував їй чарівного пензлика. З тих пір Осінь щороку в одну і ту ж саму пору розфарбовує дерева. Коли ж люди дізналися, чиїх це рук справа, назвали кольорову пору року на честь дівчинки.
Липень, 2016; смт. Нова Ушиця
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680591
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2016
Був спекотній літній день. Поблизу багатоповерхівки на дитячому майданчику бавилися діти. Раптом здійнялася суперечка. Олена та Катруся забажали гойдатися на одній і тій же гойдалці і ніяк не могли дійти згоди, хто буде першим. Оленка нахмурила брівки, взяла руки в боки і сердито вигукувала: "Я за тебе старша аж на цілих два тижні, тому першою гойдатимусь я!". В свою чергу не здавалася й Катюша: "Коли ти така доросла, то навіщо тобі гойдалка?"
Хтозна стільки тривав би конфлікт, якби не Миколка. Хлопчик підбіг до гойдалки, зручно вмостився у ній та став розхитуватися. "Дівчата, не сперечайтеся! Тепер жодна з вас не перша!" - з насмішкою вигукнув він.
11.07.2016 (смт. Нова Ушиця)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680323
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 27.07.2016
Нічка тихо чаклувала -
Нічка зорі розсипала
А з розсипаних зірок
Вийшов гарний килимок.
А на тому килимку
Рибку бачимо живу
Скорпіона, рака,
Мішку-забіяку
І доріжку із зірок -
Ох і файний килимок!
12.07.2016
Картинка з інтернету
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680167
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 26.07.2016
Колись давно жив-був на світі равлик. Звали його Мушлян. Цілими днями він змушений був пересувати на спинці важку ношу - свій будиночок.
Равлик із заздрістю та захопленням спостерігав, як легко та вправно пробівгають повз нього маленькі прудкі мурахи. І йому хотілося позбутися будиночка і поповзти якомога швидше.
У невеселих роздумах Мушлян одразу й не помітив, як став накрапати дощик. А він ставав все ряснішим. В небі заблищала блискавка та погрозливо обізвався грім. "Мабуть насувається гроза" - подумав равлик і став шукати порятунку. Поволі виповз на високу, але міцну стебелину. Примостився під найвищим листочком та заховався в свою затишну хатинку.
Тим часом затанцював вітер і з неба уже не накрапав дощ, а ляв, наче з відра. Води ставало все більше. Врешті її нестримний потік зруйнував щойнозбудований мурашник.
Як тільки гроза закінчилася, Мушлян обережно висунув із будиночка ріжки. Його здивуванню не було меж: що сталося з мурашиним домом? Зрозумів Равлик, що дарма нарікав на ношу, адже вона сьогодні врятувала йому життя.
З тих пір Мушлян ніколи нікому не заздрив - гордо носив хатинку, всіх запевняючи: "Своя ноша - не важка!"
27.06.2016
Картинка з інтернету: https://yandex.ua/images/search
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674848
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2016
"Ніколи не сварися з сусідом, бо він, як брат чи сестра - завжди поруч, раптом що - допоможе!" - ще з малечку наказувала мені мама. Дійсно, раніше у нашому селищі було так: коли чогось бракує для приготування обіду, - в першу чергу поспішали до сусідів, адже магазинів бракувало. Не те що зараз - на кожному кроці. Все необхідне господині купували заздалегідь у базарні дні, а от коли-що - сусід ставав у пригоді. Так було і тоді.
Мені було шість років, як прийшла сусідка та попросила позичити у мами муки. Ненька кивнула, а тітка Валя розгублено вигукнула: "Ой! Забула бідончик на столі... - і звернулася до мене - Піди, Світланко, принеси будь-ласка, я його у кухні залишила".
Поспішила виконати прохання, навіть не підозрюючи про сюрприз, що чекав попереду. Добре орієнтуючись у будинку, одразу побігла на кухню. Відкривши двері, мало не зомліла - неймовірно, але переді мною стояла... тітка Валя, яка ще три хвилини тому у МОЄМУ будинку просила принести бідончик! В мене від подиву аж мову відняло. А вона стоїть переді мною і запитує, чого я хочу. Я уже стала думати, що або я сплю і мені потрібно терміново прокинутися, допоки з глузду не з'їхала, або ще страшніше - у мене галюцинація! На щастя, ясність вніс у ситуацію Ігор, син тітки Валі, який наче прочитав мої думки, пояснив: "Це тітка Маша - сестра-близнючка моєї мами." До цього моменту я жодного разу не те що бачити, а навіть і не чула про сусідську гостю, хоча з Ігорем ми товаришували з пеленок. Здається, саме тоді я вперше побачила настільки схожих людей.
"Ху-у-у... - полегшено після почутого зітхнула я - а то вже бува подумала...". "Знаю-знаю!" - засміявся Ігор, і подав мені бідончик зі столу.
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674513
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2016
Летимо! Невже ми у небі!
Ледь видніють дахи будинків.
За вікном - все густіші хмари,
Перехоплює дух на хвилинку.
Неймовірно: круті горизонти,
Чудернацькі картини із хмар!
Наче янголи ми, відчуваємо, поряд -
Безліч білявих примар.
Й лише усміхнена стюардеса
Повертає в реальне життя:
"Пристебнися, прошу, принцесо!" -
Так говорить до мого дитя.
Та малій ніяк не сидиться,
Бо дивує усе навкруги!
"Мамо, а бува нам не сниться
Ця краса? Ану ущипни!"
1.06.2016.
Фото автора
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673777
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.06.2016
О Турция! Прекрасная страна!
Здесь солнце, горы, пальмы и песок,
Здесь море голубое, облака
О колоритный сказочный восток!
Здесь девушки гуляют в хиджабе.
Пять раз на день звучит намаз.
Улыбки, дружелюбие везде
Все, как родных, встречают нас!
Здесь фруктов изобилие -
Бери! Ешь столько, сколько
пожелаешь!
Здесь быстро пробегают дни
Последний...
Украина нас встречает!
Фото автора ( Туреччина, Анталія з висоти пташиного польоту, 2016)
9.06.2016
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673271
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 19.06.2016
Целует страстно солнце плечи,
Горячий ветер обнимает.
Он раскидает свои сети
Волшебник-море лишь спасает-
Дарит прохладу, настроение!
Свечусь - гармония в душе...
Осталось в памяти мгновение,
Даже улыбка на лице.
17.06.2016
Фото автора
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673026
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 18.06.2016
Лицо ее закрытое. Глаза
Под тоненькою сеточкой вуали
Запрятана фигура - паранджа,
Чтоб красоту ее не увидали.
Ей чужды комплименты от других -
От взглядов прячется рукой
Ну вот она закрытая сидит
И что ж скрывается под черною холмой?
Обида, грусть иль радость жизни,
Улыбка или слезы,
Что ж запрятано в душе
Солнце? Ливни? Грозы?
7.06.2016
Фото автора
Туреччина, Алания, 2016
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672825
рубрика: Поезія, Портретная поезия
дата поступления 17.06.2016
Веде стежка до рідного дому,
Де зростили мене батьки -
Тут залишу свій страх і втому, -
Гостюватиму залюбки.
Так, все рідне й знайоме до болю:
Стежина, дерева, кущі
Милий спогад - дівча із косою,
що "секретик" сховала в листі.
Я відкрию далекий "секретик",
Посміхнуся наївним думкам
Скуштую матусин омлетик.
Батьківський дім - душі храм.
14.06.2016.
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672391
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.06.2016
Літня ніч. Зачаровують зорі.
Місяць - веселий спостерігач.
Хвилі спокійні та тихі на морі
Грають із нами мовби у квач.
Із трави співають цикади
Уяви, це ж для нас концерт!
Від душевної їх естради
В голові ого-го - круговерть!
Ніжна ніч. Зачаровують зорі.
Так спокійно на серці й душі.
Мить блаженства проводим на морі
І ласкають нас хвилі легкі.
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2016
Таке повітря - лиш весною -
Духмяне, з запахом дощу!
Я закриваю очі і вдихаю
На повні груди матінку-Весну.
12.05.2016
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665916
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.05.2016
Сонце сховалось в хмаринках,
Дощ накрапати почав.
Трави покрили росинки -
З жадністю грунт їх ковтав.
Квіти закрились в бутони, -
Не видно їх пелюсток,
Засина від солодкої втоми,
Вітер зірвав чийсь листок.
Незабаром усе закінчилось:
Притих вітер, не стало дощу,
Наче все мені щойно наснилось,
Лиш веселка пила росу.
7.05.2016.
Вірш опубліковано у літературному часописі "Барви"
Фото автора
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664388
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.05.2016
У будинку, наповненим смутком,
По кутках поховалися злидні,
Дні повільно біжать, а не хутко -
Одинокість та старість в нім сильні!
ПРИСПІВ (двічі):
У вікні сидить жінка старенька,
Зморшки вкрили рясно лице.
Виглядає синів своїх ненька,
Проте зустріч й сьогодні мине.
Бо забута стежина до неї,
Густо вкрила її трава,
Але квітка не в'яне надії,
Що потрібна ще дітям вона.
ПРИСПІВ (двічі).
27.04.2016
Автор: Світлана Крижановська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664195
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2016
Цю історію переповів мені знайомий. Подія відбулася після Різдва Хрестового п'ятнадцять років тому у селищі, де я жила раніше.
Пізно ввечері чоловік повертався від свого товариша. Раптом із-за повороту йому назустіч - батюшка. Селище - велике село, тут майже усі одне-одного знають. Першим привітався пан Отець: "Ісус рождається!". Оскільки чоловік у храмі бував, як у відомому анекдоті "коли не прийду до церкви, все паски святять!", то й не одразу зметикував, що слід відповісти "Славімо Його!". Натомість випалив: "Воістину воскрес!". Батюшка у відповідь доброзичливо посміхнувся, а чоловік одразу зрозумів - видав дурницю. Проте, як кажуть у народі "слово - не горобець, вилетіло - не впіймаєш!". Дорогою додому сміявся самому собі, прокручуючи події несподіваної зустрічі.
2.05.2016
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663982
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2016
У кожного свій відлік на Землі,
Ніхто не знає, чи настане осінь,
Чи старість посміхнеться ще тобі,
Чи мрії здійсняться, що не здійснились
досі.
У кожного своє життя.
В одних - у розкошах,
У інших - в бідноті,
Проте нема гаранту нам буття,
Чи стане завтра місця на Землі.
Тому спішити треба, жити,
Не страшно щоб, коли прийде Вона,
Із заповідями Божими дружити
Тут, на Землі, допоки ще жива
квітень, 2016
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663815
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.05.2016
Бузок ввібрався в фіолетове вбрання,
Повітря - весняно-урочисте!
"Привіт!" - сказав нам травень ізрання
Та посміхнулося блакитне небо чисте.
Розквітли конвалії в саду,
Ковдра із трав покрила землю.
Я упиваю з радістю красу,
Що травень нам дарує щедро!
02.05.2016.
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663551
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.05.2016
Пригода ця сталася ще у моєму ранньому дитинстві, мені було тоді п'ять-шість років. Пам'ятаю, з братом довго впрошували батьків придбати кота і коли наше бажання здійснилося, - радості не було меж! Назвали ми м'яке чудо Попелюхом.
З'явилася тварина у нас посеред зими, вона тоді видалася напрочуд морозною, насипало багато снігу. І головною забавкою став новоспечений чотирилапий друг. У моєї сусідки та подруги Вікторії також було декілька котиків і мені не терпілося їй похвалитися своїм чадом. Наші будинки межували, їх розділяла лише хвіртка, то ж ми часто ходили одна до одної на гостини, проте тоді (підозрюю, через погодні умови) подруга вже декілька днів не з'являлася. Тому взяла ініціативу у свої руки - захопивши кошеня, поспішила до неї. Події відбувалися у врем'янці, де мешкала сім'я Вікулі у зимовий період, там була одна кімната та кухня. Отож, відчиняю двері, скидаю своє верхнє вбрання, моє досі спокійне кошеня раптом злякано виривається з рук і - на фіранку, за ним - три Вікуліних кішки. "Гуп!" - від навантаження карниз із фіранкою миттю опинилися на підлозі. Далі - гірше! Попелюх забіг на кухню. Втікаючи від решти котячого товариства, скочив на кастрюлю з борщем, як виявилось, щойно звареним, то ж, очевидно, об кришку обпік лапки і з приголомшеним "мяу-у-у!" швидко зіскочив на кастрюлю, яка зі звуком "бамц!" перевернулася йому услід і, що найгірше, падаючи, зачепила ще два відра з водою, що стояли на ослінчику поряд з плитою. Далі - ще веселіше! Він вискочив на кухонну фіранку, за ним - скупана в борщеві котяча команда. "Гуп!" - і тут обірвався карниз, відповідно чиста біла фіранка раптом набула насиченого рожевого відтінку, а на побілених стінах замайоріли червоні вкраплення! Коротше, такий гармидер учинили, що описати важко!
Дорослі та діти загіпнотизовано та з розкритими від подиву ротами спостерігали за усім, що відбувалося! Першою отямилася бабуся Віки, уже давно покійна (царство їй небесне!) тітка Оля. Не добираючи слів (ох, як я її розумію!) схопила мого попелястого забіяку і вигнала мене з ним.
Якого страху я тоді натерпілась! Усвідомлювала, що дурницю утнула, коли принесла кота з собою! Звичайно, про свою витівку нікому з домашніх не розповіла.
Пройшло два тижні. Мені страшенно бракувало подруги, але переступати поріг її дому ПІСЛЯ ТАКОГО (!!!) не наважувалася. Лише з сумом споглядала за Вікиним будинком, і раптом... у вікно виглянула усміхнена тітка Оля. По обличчю, зрозуміла, що жінка відпустила образу, вона радо покликала мене: "Ходи, Світланко, до Вікулі! Бабця Оля ремонт вже завершила. Тільки ніякої кішки!" - на останній фразі вона наголосила, при цьому насмішливо-грізно помахала вказівним пальцем, і вже за мить я була у їхньому будинку, сиділи за столом, з реготом згадували події двотижневої давності...
02.05.2016
Фото: https://yandex.ua/images/search
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663370
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2016
Спробувала поглянути на Чорнобильське лихо дитячими очима...
Тридцять років тому́
Я сказала йому́:
"Дочекайся мене на ліжку!
За тобою прийду́,
Дуже сильно люблю́", -
На прощання цілуючи мішку.
Сумувала, часто снився ночами -
Його атом лихий відібрав!
Прокидалася з болем, гіркими сльозами,
А він вірно та довго чекав.
Збуло́сь! Та невже?
Стільки бруду - кошмар!
Вся тремчу, бо цілую мішку
В місті Прип'яті, у будинку примар
Повернулась, а він - на ліжку.
26.04.2016
Вірш опублікований у альманахах "Україні присвячую. До 25-річчя незалежності України".-Хмельницький, Видавець Стасюк Л.С., 2016. - 192 с. та "Енциклопедія сучасної літератури". -Хмельницький, Видавець Стасюк Л.С., 2016. - 232 с. (ст. 79 - 82)
Фото: https://yandex.ua/images/search
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662841
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.04.2016
Молилася мати до Бога, -
За дитину просила свою,
Щоб стелилася рівна дорога -
Без хвороб, гіркоти та жалю.
Щоб стрічалися добрі люди,
А у коси не вплелась журба,
Щоб всміхались дитині усюди
Та дорога квітчаста була.
Рік за роком струмочком збігає,
Віднімаючи в кожного Час,
Материнська любов не згасає,
І молитвою гріє нас.
І допоки звучить молитва –
Залишаємося дітьми
Рік за роком - то в старість гонитва,
Лиш для Неї - завжди малюки.
24.04.2016
***
Молилася мати до Бога,
За дитину просила свою,
Щоб стелилася рівна дорога -
Без хвороб, гіркоти та жалЮ
Щоб стрічалися добрі люди,
А у коси не вплелась журба,
Щоб всміхались дитині усюди
Та дорога квітчаста була.
Струмочком проплили рОки -
Ніби вчора була молода.
Ми є дітьми, звучить допоки
За нас мамина молитвА.
20.04.2016
Фото з інтернету:https://yandex.ua/images/search
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661348
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2016
Кумедна історія, про яку розповім нижче, трапилася в часи мого студентства.
Додому добиралася автостопом. Пощастило - швидко зупинила автомобіль. Водій окрім мене "захопив" у пасажири ще одного юнака, кремезного і високого. Про себе останнього прозвала Здорованем.
Дорога здавалася довгою, оскільки і водій, і попутник виявилися мовчазними - за весь час ніхто й слова не промовив. З величезним нетерпінням чекала своєї зупинки. "Ну ось, нарешті, приїхала!"
Щойно водій натиснув на гальма, попросила його відкрити багажник, аби витягти звідти мою студентську сумку з речами. Захопивши ключі, він поспішив виконати прохання. А допоки витягував сумку, Здоровань відійшов від нас вже далеченько. Водій покликав його: "Е-е-е, юначе, а розрахуватися?", на що хлопець викрикнув: "А у мене - проїзний, дядю!", при цьому демонструючи клаптик паперу, який давав дозвіл на безкоштовний проїзд у громадському транспорті в межах Хмельницького. Далі - закинув сумку на плече і - навтіки! Водій приголомшено закляк від несподіванки. А коли усвідомив, що сталося - як вибухнув сміхом! Нареготавшись досхочу, шофер крізь сльози весело звернувся до мене: "Надіюсь, у Вас проїзного не має?". Я захитала головою, мовляв "ні!", протягнула гроші та подякувала. А дядько додав: "Він все-таки зі мною розплатився - сміхом!"
15.04.2016
Фото з інтернету
Бувальщину опубліковано в альманасі "Енциклопедія сучасної літератури"
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659698
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2016
Вже вечір втопився у ночі,
Серпатий в вікно загляда,
Вона не заплющує очі, -
Його все жона вигляда.
І темінь підступна у серці,
Гнітючі її думки
Малюють сюжети відверті,
Де з іншою він - "голубки".
І мозку сягають го́лки,
А зорі сміються: "Чекай!",
Ділить життя на дольки.
"Гляди, твій іде, зустрічай!"
Стоїть у порозі, сміється:
"Затриматись довелось",
Полегшено їй зітхнеться:
"Тьфу-тьфу, аби не збулось!"
06.04.2016
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2016
День чекає спочинку -
Стомився дуже!
Поможи йому, синку, -
Закривай очки, друже!
Він відпочине гарненько, -
Покличе тебе у садок!
Закривай оченята швиденько, -
У мовчанку пограємо, синок!
Прийде сон до тебе -
Відпочинете ти і деньок,
Через сон помандруєш
У щасливу країну казок!
1.04.2016
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657484
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 05.04.2016
Спраглі губи смаку́ полуниці,
Розрум'янились щоки в обох,
Вони зараз разом, наодинці, -
"Камасутри" вивчають урок.
Ніжні дотики, палкі́́́ обійми, -
Пристрасть їх узяла у полон!
"Ох" та "ах" - чути звуки ліри, -
До фіналу зостався крок!
Віддавшись любові сповна,
Він відкинеться на бочок.
"Хочу спати, кохана моя́!
Вже перерва, лунає дзвінок!"
4.04.2016
Картинка з інтернету
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657197
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.04.2016
Сумний погляд, пусті сподівання
І в минуле порожні думки,
Неквапливе мовчазне прощання, -
На війну відправляєшся ти.
Хвилина остання минає.
"Їдь, коханий, хай Бог береже!"
Він сідає на потяг ранній.
"Повертайся скоріше уже!"
Іде час... Звісток немає!
Божеволіє від розлуки,
Незнання її серце крає.
Ну за що ж обом такі муки?
А він у полоні тим часом,
Вона ж підняла усіх,
Щоб зустрітися з своїм солдатом!
...Таки Бог їм обом допоміг.
3.04.2016
Вірш опубліковано у альманасі "Сонячна палітра. Частина 1"
(видавець: Хмельницький, Стасюк Л.С.)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656924
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.04.2016
Де ти ходиш, Музо моЯ,
Чому не тримаєшся рук?
Стихла пісня твоя гомінка,
Лиш віддалено чути звук.
Не лишай мене, чуєш, прийди!
Я з тобою посміюсь та поплачу,
Хай розтануть в душі сніги, -
Ти отримаєш повну віддачу!
Не лишай, не кидай, лиш відчуй
Тонкі звуки моєї душі,
Підкажи, не мовчи, помудруй -
Я запишу думки твої.
2.04.2016.
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656660
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2016
Квітень всім тепло дарує,
Квітень квітами чарує.
Квітень вміє розіграти, -
Будеш довго пам'ятати!
Квітень радує усіх.
Квітню кажемо "привіт"!
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656320
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.04.2016
У тобі зародилося життя.
Бережи, від сьогодні ти - мати,
Для сина чи доні броня́,
Яку вже нічим не зламати.
Сильною будь, йди вперед,
Усміхайся, тішся, що маєш,
Смакуй кожен день, наче мед,
Пройде час - маршрут подолаєш.
Буде зустріч, повір, незабутня -
Таких не бувало в житті!
Зрозумієш, як вІзьмеш на руки
Те дитя, що росло у тобі́!
Роздивись, поцілуй, пригорни, -
Кращого не бачила досі.
До грудей малюка приклади,
Заглянь з ніжністю йому в очі.
Рученята такі маленькі!
Безпорадне нове життя.
То нічого, адже поряд ненька,
Що прикрасить малого буття!
30.03.2016
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655823
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.03.2016
Погодьтеся, найяскравіший період в житті більшості людей - час студенства. Мабуть, кожен з вас пригадає свою цікаву історію (сподіваюся, поділитися нею у коментарях). А допоки будете згадувати, розповім власну бувальщину.
Всі роки свого студенства я квартирувала разом з двома одногрупницями лише на одній квартирі у дуже хороших людей. Господарі, чоловік та дружина (люди зрілі, порядні та неприскіпливі) жили у будинку, що розташовувався поряд із нашою врем'янкою. Варто відмітити, що наше тимчасове житло та їх будинок розташовувались на одному подвір'ї.
Ця історія трапилася у п'ятницю. Пізнім вечором повернулася з прогулянки, ночувати мала наодинці, оскільки решта дівчат порозїджалися по рідних домівках.
У кімнаті було дуже спекотно, страшенно хотілося пити, але у приміщенні на звичному місці води не виявилося. Рідину брали з-під крану у підвалі будинку, що служив нам як кухня. Знову одягатися й виходити посеред ночі у двір (а це вже була її середина - дванадцята!) аж ніяк не хотілося. Проте, як я не намагалася "приспати" спрагу, тихий голосочок чи то у мізку, чи то в животі мене нахабно будив: "ПИТИ!". А тому зрештою, все ж піднялася з ліжка, одяглася, взяла у руку відро і попрямувала до кухні-підвалу. Відчиняю двері, не вмикаючи світла, заходжу всередину і... застигаю від страху: перед собою бачу темний силует незнайомого чоловіка. "Злодій!" - перше, що спало на думку. Хоч було дуже страшно, та діяти треба було негайно. Я, взявши волю в кулак, тихесенько, майже беззвучно, залишила відро на підлозі і - у двері, які одразу зачинила з протилежного боку. Після цього стала щосили тарабанити у вікна та двері господарів. На шум вибігла злякана сонна тітка Ніна - господарка будинку. Скоромовкою їй переповіла, що побачила у підвалі, кажу: "Негайно викликайте міліцію!", а вона у відповідь... залилася сміхом. Виявляється, що тим "злодієм" був сам господар будинку і що найсмішніше (як виявилося згодом), він у темряві мене також сприйняв за злодійку, бо гадав, що усі його квартирантки роз'їхалися по домівках.
З тих пір пройшло більше десяти років, досі підтримую теплі стосунки з колишніми господарями і при наших чергових зустрічах часто згадуємо провальну детективну історію, після якої зробила для себе висновок, що оперативник з мене - кепський!
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653615
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2016
ВІРШ В СТИЛІ СИМВОЛІЗМУ
ВІТЕР колише дерева,
Грюкає в шибку грізно.
ВЕРБА йому шепче: "Не треба",
Та він агресивний все рівно.
Кида додолу квіти,
Толочить щосили траву,
На землю падають ВІТИ...
Не шкода, не сумно йому.
В трубу заглядає: "У-у-у!",
Здригається в хаті дитина.
Не стишеться Вітер, чому
Така неспокійна ця днина?
Бо в нього - своя боротьба,
Війну він веде із нами!
Дарма, що земля ця чужа,
Несеться він грізно ланами.
У клітці ПТАШИНУ тримає,
Чхати йому на усіх,
Та віри вона не втрачає,
Щоб стишився він і приліг.
Ненавидимо ми тебе, ВІТРЕ, -
За зло покарає Господь.
Я впевнена в цьому, повірте, -
Буде наказана плоть! (12.03.2016)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651495
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.03.2016
Сповила весняна ніжність,
Щебече пташкою душа,
Чарує квітів білосніжність,
Захоплює в полон краса!
Блакитне небо, щедре сонце,
Дерева, мовби наречені.
Проміння радісно лоскоче.
Літак летить далеко в небі.
І аромат. Він геть п'янить!
Пташина музика лунає.
Це тет-а-тет, чарівна мить, -
Весна зі мною розмовляє. (10.03.2016)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650718
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.03.2016
Працівникам КЗК "ХОКМ" та його відвідувачам присвячую
Привіт, привіт, - в цікавий світ!
Ви завітали до музею!
В минуле здійснимо політ,
Ну як, зізнайтеся, ідея?
Загляньте в дзеркало при вході!
Воно незвичне, чарівне,
Тож посміхніться і проходьте,
Куди ж нас сходинка веде?
І сівши у машину часу,
Відправимось " У глибину віків",
Спробуємо себе на вдачу, -
Запалимо лист без сірників!
Вирушимо на полювання.
Не поодинці, - всі разом!
Відкинемо геть всі хвилювання,
Вам це здається усе сном?
Ну ж бо, вперед на полювання!
Тварину заженемо у куток.
А наша здобич - олень, мамонт, -
Ми дім збудуємо з кісток!
Тепер перемІстимося в часі
І завітаєм... до княгині,
Розглянем русичів прикраси,
Зверніть увагу ви на гривні.
А далі перейдемо в залу,
Цікавинок багато тут!
Запрошую в "Подільську хату" -
На років сто тому маршрут!
Зайшли? Перехрестіться, -
З покуттям прийнято вітатись,
До ікони помоліться,
На лаву можете сідати.
Розгляньте піч, все причандалля:
Рогач, лопатку, казанок.
Тут поралася жінка зрання,
А на підлозі - килимок.
Праворуч перед Вами - скриня
(Бо шаф раніше не було),
Складала посаг господиня, -
Так у селі вже повело.
А в ній уся ручна робота:
Сорочки, спідницІ, штани,
Розгляньте, - тогочасна мода,
Приміряємо все залюбки!
Ну як, сподобалось в селі?
Тепер пряма дорога в місто!
Уявимо, що ми - князі,
Заходимо в залу урочисто!
Розкіш приміщення вражає:
Картини, меблі, вітражі.
Приємна музика лунає...
Ми у "Романтику" зайшли.
Прошу, сідайте в пишне крісло,
В ньому Сангушко-князь сидів,
Вам справді буде в нім не тісно.
...Помалу час наш пролетів.
Пора, вертаємось в реальність!
В наше століття, звичний день,
Кажу: "До зустрічі, бувайте,
Рада представити музей!"
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
18 травня - Міжнародний день музею
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649976
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.03.2016
Тітку Ониську я знала змалечку. Дітлахи називали її відьмою. Зовні стара була схожа на бабу Ягу: сухоребра, обличчя у зморшках, ніс довгий з горбинкою, тому її боялися. Бувало, йде дорогою, а ми, малі, - по кущах!
Одного вечора, коли мені було років сім-вісім, хтось постукав у двері. Мати була зайнята приготуванням їжі, а тому відчиняти пішла я: гадала, що то батько повернувся з роботи. Але це був не тато. Мені аж мороз по шкірі пішов, бо передімною, мов привид, стояла вона, - баба Ониська. Я від страху аж ойкнула, а стара несподівано ніжно звернулася: "Ти що, маленька?". Відповісти їй не встигла, - вийшла мама, радо посміхнулася несподіваній гості і запросила її до столу.
За вечерею ця жінка вже не здавалася страшною, навпаки, я до неї пройнялася симпатією, адже баба дуже цікаво розповідала байки про своє життя-буття. Та найбільше вразила історія, яка сталася з нею напередодні Святого вечора.
Каже, як завше, повечеряла наодинці (дітей у баби не було, чоловік давно помер), після чого прилягла і не отямилася, як задрімала. Спала жінка біля вікна, посеред ночі прокинулася, спросоння поглянула у нього і... сон, як рукою зняло, натомість страх пробрався до кожної частинки її тіла, бо перед нею стояла якась незрозуміла рогата потвора. "Нечистивий!" - промайнула думка. Оте страхіття дивилося їй прямісінько в очі без жодного звуку. Баба від безвиході стала хреститися та молити "Отче Наш", і все вище натягувала ковдру. "Може я сплю, і бачу всього лиш жахливий сон?". Але Ониська не спала, все це з нею відбувалося насправді. "Не знаю, стільки часу отак пролежала з накритою ковдрою, але розуміла, що час іде, а ця холєра в хату не проникає?!". Тоді до страху додалася цікавість, і баба знову виглянула у вікно. Зрештою це чудо подало звук: "Ме-ме-ме!". "І в отому меканні я впізнала козу Маруськи!". Баба стала лаяти тварину: "Та щоб ти неладна була, паскудо рогата!". Але ,все ж, злість змінила на милість, зачинила козу у своєму сарайчику, де раніше свиней тримала. А на ранок сусідка розшукувала свою пропажу. Виявилось, тітка Маруся забула зачинити при виході дверцята, а Роза (так звали козу) зметикувала і скористалась нагодою, - втекла.
"І сміх, і гріх!" - підсумувала свою розповідь баба Ониська. А ми мало не полягали під стіл, так реготали!
З тих пір жінка в нас була частим гостем, більше я її не боялася, бо точно знала: тітка Ониська - не відьма! (05.03.2016)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
Бувальщина опублікована у другому випуску незалежного літературного журналу "Літера "Т"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649374
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2016
Прокидайтеся, малятка,
Бо на часі в нас - зарядка!
Вигинайтеся, як кішки,
Застеляйте свої ліжка!
Піднімайте рученята -
Вгору-вниз, мої малята.
А тепер поприсідайте.
Як листочки полягайте.
З гарним настроєм, бадьорі,
Нумо в крос, а фініш -
в школі! (29.02.2016)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648081
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 01.03.2016
На створення вірша "Нерозділене кохання", що друкую нижче, надихнув раніше прочитаний вірш Яни Савченко "Марення".
Він поряд йшов, майже пробіг.
Не привітався і не зупинився.
Нехай іде, раз не сповільнює свій хід,
Прошепотіла тихо: "Лиш наснися".
Все далі віддалявся його слід,
Та розум наказав їй мовчати.
Хоча земля "втікала" із-під ніг,
Коли не люба, краще відпускати. (28.02.2016)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.02.2016
Похмурим ранок видався сьогодні.
Йде дощ. Цілує землю знов і знов.
А я йому протягую долоні,
По них вода стікає, наче кров.
І хороше мені, дарма, що змокла,
Вода переживання змила всі,
На смак ця рідина солодка
І я, неначе скупана в вині.
Йде дощ. Я не спішу сховатись.
Нехай він обіймає знов і знов.
Мені приємно в ньому розчинятись.
Я відкриваю очі. Гарний сон.
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2016
( На створення вірша "Опалий лист", що друкую нижче, надихнув раніше прочитаний вірш Миколи Карпця "Він і Вона")
Опалий лист пливе за течією,
Вже осінь доспівала пісню.
Мене сьогодні ти назвав своєю
І пригорнув до себе ніжно.
Злились вуста у поцілунку воєдино,
Заграла музика дощу...
Нехай блаженною залишиться хвилина,
Коли ти тихо шепотів мені "люблю".
23.02.2016
Вірш опубліковано у альманасі "Сонячна палітра. Частина 1"
(видавець: Хмельницький, Стасюк Л.С.)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2016
Люблю це місто, де затишно і мило,
Де час не зупиняється ніколи,
Де люди посміхаються щасливо,
Панує мир та чистота довкола.
Люблю це місто, де усе бувало:
Пожежі, війни - нелегкі часи,
Але життя завжди перемагало,
Бо наше місто - втілення краси.
Люблю це місто, світле та просторе,
Цю вулицю, що пам'ять береже,
Де хід людський не знає втоми,
Це місто ощасливило мене.
24.02.2016
Вірш опубліковано у альманасі "Сонячна палітра. Частина 1"
(видавець: Хмельницький, Стасюк Л.С.)
Фото автора (Хмельницька оласна державна адміністрація, площа Незалежності, 2008 р.)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647041
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 26.02.2016
Вона тебе впустила у свій світ,
З тобою сподівалася на осінь,
А ти розтанув, наче білий сніг
І смуток вплівся у її волосся.
Тепер на самоті всі вечори,
Із книгою біля каміну,
Чекає, як в кімнату зайдеш ти,
А у дворі насипить гори снігу...
Проте вам затишно буде удвох,
Дарма, що десь там непогода...
Вона гортає з ніжністю альбом,
Їй думати про тебе насолода.
2016 р.
Вірш опубліковано у альманасі "Сонячна палітра. Частина 1"
(видавець: Хмельницький, Стасюк Л.С.)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646102
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2016
Сонно кішка потягає лапки,
Колискову під ніс бурмоче,
Ніжно кошеня пригортає,
Що погратися з мамою хоче. (19.02.2016)
Фото автора
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645676
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 21.02.2016
Весняний ранок
Духмяна кава розбудила зранку.
Подув весняний вітерець.
Як хороше піднятись на світанку!
На підвіконні сонний кіт сидить.
Роблю зарядку. Здрастуй, сонце!
Кажу "привіт" новому дню.
Промінчик радісно лоскоче.
Весно, я так тебе люблю! (19.02.2016)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645409
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 20.02.2016
У її серці квітка зацвіла
Надії, ніжності, кохання.
Зима пройшла, зима пройшла,
Пропала кірка льодяна остання.
Наче пролісок, що виліз
з-під землі,
Вона дихає на повні груди.
Нарешті не тримаючи в собі
Той біль, що переслідував
повсюди.
18.02.2016
КРИЖАНОВСЬКА (МАЯРЧАК) СВІТЛАНА,
м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644886
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2016
Сонячні зайчики бавляться з Танею,
Ніжно цілують у личко її.
Хто із люстерка випустив зайчиків?
Нуж-бо, Тетянко, швидко злови!
Та у Тетянки тікають крізь пальчики.
В чому причина невдач?
Їх випускає, всміхаючись, таточко:
"Ти тільки, доню, не плач.
Сонячні зайчики не впіймаєш -
Вони ж завжди утечуть!", -
Ніжно донечку обіймає,
Каже люб'язно татусь.
3.02.2016
Вірш опубліковано у альманасі "Сонячна палітра. Частина 1"
(видавець: Хмельницький, Стасюк Л.С.)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
Олекса Удайко вніс корективи у даний вірш та запропонував додати кінцівці драматизму. Його варіант мені дуже сподобався, друкую нижче:
"Сонячних зайчиків
Ти не впіймаєш -
Каже люб'язно татусь -
Ніжно так доню свою
обіймаючи, -
Я ж із АТО повернувсь!"
Олекса Удайко
Гадаю, обидва варіанти фіналу мають право на життя. Дякую, пане Олексо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644563
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 17.02.2016
Вони розбіглись на станції "Розлучення",
Кожен прямував в свій бік.
Тепер у потягів різні сполучення,
А на душі в обох - глибокий біль.
То, може, варто повернутись,
На станцію одну і ту ж,
Розлучення, як сон страшний забути?
Образа - то підступний вуж.
Але ж ви хочете простити,
Усі ж думки про неї, чи не так?
Гординю варто відпустити,
Життя відчувши знову смак.
А вихід є, - у компромісі.
Покиньте потяги разом,
Сюрприз чекає на зупинці
"Примирення", - стара-нова Любов... (16.02.2016)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2016
Лечу! Підношуся у вись,
Бо ти мені даруєш крила.
Не скинь мене, прошу, дивись
Моя ти Музо білокрила!
Одна мене лише втішаєш,
Даруєш силу і натхнення.
Думки всі потаємні знаєш,
Пориви мої і бажання.
Серед ночі піднімаєш,
Нашіптуєш щось своє,
Слово за словом,
В вірш лягає.
... Тримай мене,
не підведи... (15.02.2016)
Фото автора
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644076
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.02.2016
"День кохання", -
нагадує лист календарний,
Поєднує пар багатьох,
Завжди щасливий та гарний,
Привід побути удвох.
Привід згадати, що було,
Привід сказати, що є.
Плекаймо кохання-чудо,
Що у наших серцях жиє́.
Бо воно лиш дарує крила,
Любов'ю збагачує нас,
Лиш у ньому потужна сила,
І його загартовує час.
12.02.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2016
Сонце розсіяло промені.
Сніг зійшов із землі.
Дерева від холоду втомлені.
Перші квіти живі.
П'ємо сік березовий.
Скидаємо важке вбрання.
Землю вкриває мереживо, -
З'являється перша трава.
Це березень нас вітає,
Чарівний початок весни.
Птахів додому вертає.
Нарешті кінець зими! (9.02.2016)
Вірш опубліковано у альманасі "Сонячна палітра. Частина 1"
(видавець: Хмельницький, Стасюк Л.С.)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
Фото автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642969
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.02.2016
Перед Вами - корисна вправа на розвиток дрібної моторики, логічного мислення для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Сподіваюся, стане у пригоді батькам, вихователям у ДНЗ та учителям молодшої школи.
Де пальчики наші?
Ану, покажіть!
Гімнастику вправну
Із ними зробіть.
Загнули два пальчика,
Що всередині.
Загнули три пальчика,
Що всидіть не в силі.
Підняли два пальчика,
Що по бокам,
Всі решта встають,
Вклоняються вам.
Повторимо вправу
На іншій руці.
Тепер аплодуємо -
Ми - молодці! (04.02.2016)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641380
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 05.02.2016
Смерть торкнулася мого плеча,
Важко дихала мені в спину,
Та я міцно трималась життя
І невпинно Бога молила.
І Він дав мені надійну нитку,
За яку ухопилася я,
Потягла її швидко-швидко, -
Й посміхнулося знову життя! (2008)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639867
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 30.01.2016
"В житті не стало місця розумінню,
В житті не стало місця каяттю,
За пазухою носимо каміння
І з ним крокуєм ледве по життю."
поет, Пасічник Анатолій Євгенович,
с.м.т. Нова Ушиця.
Легко образити людину,
Підкинувши "гниленького"
слівця,
Яке в стократ гіркіше від полину,
Бо то є гній, який отруює
серця.
Легко "наплювати" в душу,
На останок - камінь залишити,
Та що поробиш? Пробачати мушу,
Бо із образою ще важче жити!
27.01.2016
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
ДЯКУЮ ЗА КОРЕКЦІЮ ВІРША КОЛЕЗІ ЛЕСІ УТРИСКО
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639180
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.01.2016
Вона іде, руки простягає,
Він на зустріч їй спішить.
У чари дівочі потрапляє, -
Любов примарна серце
полонить.
Ви обіймаєтесь. ЇЇ волосся
Лягає ніжно на твоє плече.
Ти в очі їй, хлопчино, не
дивися, -
Гарячий погляд серце обпече!
Та як минути погляду красуні?
Юнак схилився її поцілувати,
А дівчина розтанула в нікуди, -
Йому її ніяк не відшукати!
Примарна річ любити мавку, -
Бо та, хоч полонить серця,
Мовчки зникає на світанку,
Думки укравши у юнця. (26.01.2016)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2016
Моїй донечці всього 5,6 років. З 4 років Настуся почала складати невеликі віршики. Що бачила навколо себе, про те й складала. Але часто, зважаючи на вік, у її віршованих рядочках не було логічного зв'язку. Іноді був логічний зв'язок, проте не було рими. Та здивувати й порадувати нас їй, все таки, вдалося...
МИКОЛАЮ
Миколаю, Миколай,
Нам дарунки роздавай!
Насті, Тані і Дарині -
Ми є дітки дуже милі!(18.12.2015)
Крижановська Анастасія Олександрівна,(5 р.),
м. Хмельницький.
ЗАКЛИК СВЯТА
Наш прекрасний Новий рік
Усіх кличе на поріг.
Будем свято зустрічати,
Веселитись та співати.(12.01.2016)
ЗАГАДКА ПРО МАВПЕНЯ
По деревам скаче,
Дуже прудка,
Любить банани
Хто ж це така? (01.08.2016 - 6 р.)
Крижановська Анастасія Олександрівна, (5 р.),
м. Хмельницький.
МАВПЕНЯ - ДРУЗЯМ
Ми банани узяли,
У танок всіх повели.
Кличе, кличе на поріг
Гарне свято Новий рік.(3.01.2016)
Крижановська Анастасія Олександрівна, (5 р.),
м. Хмельницький.
ЗАГАДКА ПРО КОТИКА
Звернувся у калачик
М'який, пухкенький м'ячик. (05.03.2016)
Крижановська Анастасія Олександрівна, (5 р.)
Фото Крижановської (Маярчак) Світлани Петрівни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638593
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 25.01.2016
Життя - постійне спотикання,
Переважно сірі дні.
Життя - то вітру коливання,
Веселі та сумні пісні.
Життя дарує перешкоди,
Бо шлях до щастя не простий,
Воно не розуміє втоми.
Упав? Вставай! І далі йди.
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637785
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.01.2016
Синочку:
Торкаюсь рукою щастя,
Що поряд зі мною сидить,
Має ніжні малі рученята,
Своїм брязкальцем гучно гримить.
Заглядає мені у очі,
Простягає долоньки свої,
Бо на руки до мами хоче:
"Поспівай колискову мені!"
Ніжно сина тулю до себе
Та наспівую пісню свою.
Я бажаю щастя для тебе,
Бо тебе, Кров моя, я люблю!" (14.01.2016)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна.
м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636068
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.01.2016
Шаленію від погляду твого,
Стискається щось у душі,
Як стою із тобою поряд,
Як говориш про щось мені.
Забуваю про все на світі,
Збиваюся у думках,
Бо кохання у серці квітне,
Не зітре його навіть час.
Пригорни мене, любий, до себе.
Нічогісінько не питай!
Все розкаже мій погляд на тебе,
Лише в очі мої заглянь.
(Вірш опублікований у альманасі "Магія кохання" (Частина 3)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
Фото автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2016
Весна дарує свіжий подих.
Тануть сніги і манить ліс.
В повітрі - магія любові,
І ти підсніжники приніс.
Шматочок щастя кладу у вазу.
Вдихаю холодний аромат.
Тепліє в глибині душі одразу,
Весні й коханню кажемо - "Віват"!
(Вірш опубліковано у альманасі "Магія кохання" (Частина 3). Видавець: м. Хмельницький, Стесюк Ліля, 2016.
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2016
Целуй меня! Бери в охапку.
Нежно, словно цветы.
С тобой мне сладко, очень сладко.
Тепло, когда есть рядом ты! (13.01.2016)
(Вірш опубліковано в альманасі "Магія кохання" (Частина 3)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635455
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.01.2016
Прохожему улыбнусь,
Подарю ему настроение!
Ведь краткая жизнь -
Маленькое мгновение.
Надо радость друг-другу нести,
Не печалится по пустякам.
И тогда обязательно жизнь
Широко улыбнется нам! (8.01.2016)
Крижановська Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634732
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.01.2016
"Що за зайчик прискакав?"
"Я - не зайчик! - хтось сказав -
Я не зайчик-стрибунець,
А Настуся-молодець!"
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634613
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 09.01.2016
Вона сиділа в офісі, як раптом, нею оволодів незвичний стан. Права рука перестала підкорюватися її - здавалося, жила окремо від решти частин тіла, - судомно невимушено посмикувалася. Від віска, через око, пів обличчя, плече і до кінчиків пальців відчувала, наче тисячі мурашок долають зазначений маршрут. Тим часом, мозок жив своїм життям, права рука - своїм. І це була не біль, а - НАДБІЛЬ! Той стан, коли хотіла попередити "здається, я помираю", а язик не повертався мовити таке, бо страшенно хотілося жити! Благо, що оточуючі не помічали її страждань. Та, коли стан різко погіршився, вона не стерпіла, і розповіла колегам про незвичні відчуття. Одна з старших жінок, самовільно вирішила допомогти, - відвела її до власного лікаря. Та була невдоволена, мовляв, їй і своїх пацієнтів вистачає, а тут іще й чужі! Проте все ж вислухала і дала лікарняне на декілька днів.
Додому з поліклініки її забрав власний чоловік, який також дещо скептично сприймав ситуацію, до кінця не вірячи в її надсерйозність (чого тільки не видумають жінки в песимістичному стані!).
Вдома її стало трохи легше, - судоми послабшали, та не зникали. У такому стані, з молитвою до Всевишнього, лягла спати. А під ранок прокинулася від панічного крику чоловіка (він щойно рятував її!). Це був напівсвідомий стан... Потім знову прикрила очі і... поринула в нікуди!
А у цей момент мати баче дивне сновидіння. Наче за ручку дверей їхньої оселі, нагло смикає безлика пані в чорному, яка вже встигла навстіж відчинити ворота. Ця пані всіма силами намагається потрапити всередину, - здається, от-от, так і станеться, і ця страшна примара з'явиться на порозі. Проте мати не здавалася, все міцніше і наполегливіше відстоювала позицію, - здалася СМЕРТЬ у цьому двобої!
Вдруге до свідомості жінку привів лікар. Відкривши очі, побачила над собою молодого чоловіка у білому халаті, який чомусь сильно кричав: "Ти що надумала? Ти що? Не смій!". А Вона не могла зрозуміти, про що він?
Подальше пам'ятала відривками. Ось Вона у машині "швидкої". Ось - у лікарні. Обстеження, стривожені погляди і... знову подорож в нікуди! Крапельниці, ін'єкції, масажі. Безперервна метушня людей у білих халатах.
На наступний день Їй стало трохи краще. Відчувала судомний біль, проте він був терпимим, не смертельним...
З кожним днем стан поліпшувався. І коли, нарешті, в неї за плечима виросли життєстверджуючі крила, Безлика знову нагадала про своє існування. В той день Вона була настільки слабка, що подумки прощалася зі своєю ріднею. Тоді, в лікарняній палаті, у свідомості промайнуло усе життя. Що Вона успіла за такий короткий час (їй було всього 22). Нічого путнього! Навіть дітей не народила. А може це й на краще? Менше болю...
Задзвонив мобільний телефон. Слабкими руками підняла слухавку.Телефонували на рахунок роботи. Запрошувало до співпраці одне з відомих обласних видань. Ох, так! За півроку до цієї події, Вона проходила конкурс - і таке пройшла! Мрія збулася! Але... запізно. Спершу їй хотілося розповісти про свій стан, місцезнаходження голосу по ту сторону мережі, та по-перше, Вона не мала сил на розмову, по-друге, не хотіла, щоб її сповідь розцінили, як слабкість, і нарешті, по-третє, була впевнена, що більше двох тижнів не проживе, а тому так легковажно зараз відмовилася від мрії.
На подив усім, а на її особистий найбільше, Смерть змилостивилася над нею, і ... відпустила!
Пояснення тому - очевидне. Рано було відходити у інший вимір. Чому? Тому, що на той момент була невиконана дуже важлива місія, котру Вона повинна була реалізувати! А тому, незабаром, здійснила найзаповітнішу мрію - народила двох чудових діточок, донечку та синочка, - тільки для цього варто було виграти той жахливий двобій зі смертю! А робота? У неї ще трапиться шанс, обов'язково трапиться!
08.01.2016
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634505
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2016
Жінка - роду берегиня!
Жінка - в хаті господиня.
Жінка - мама і дружина,
Подружка для доні й сина.
Жінка - втілення любові!
Жінка - втілення добра!
Нелегкі у неї ролі,
Та майстерна в них вона. (08.01.2016)
(Вірш опублікований у альманасі "Поезія, натхненна жінкою", 2016 р. видавництва "Редакція журналу "Дніпро")
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634295
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.01.2016
Маленький, сіренький,
Носик - гостренький.
На тілі безліч колючок.
Про кого йдеться, малючок? (07.01.2016)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634201
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 08.01.2016
Щось засіло в моїй душі,
Щось надто болюче!
Від того так гірко мені,
Що плакати хочеться, друже.
Схилитися на плече,
Зігрітись твоєю любов'ю!
І те, що мене пече,
Розділити лише з тобою!
Бо ти зрозумієш без слів,
Ти ж знаєш мене зсередини!
...Помалу пройде той біль,
Який забирає сили. (5.01.2016)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634136
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2016
***
Цінуйте кожен день свого життя,
Кожну хвилину!
Не витрачайте ви його дарма -
Він швидко лине! (2015)
***
Образу краще відпустити, -
Стане значно легше жити! (30.11.2015)
***
Біль у душі, немов пожежа.
Виник, а загасити - важко! (4.01.2016)
***
Людська підлість - не безнаказана!
Хтось, та й поплатиться тією ж монетою. (7.01.2016)
***
Унікальна зброя поета - слово,
котрим він здатний пронизити серце
читача, наче воїн списом свого суперника. (5.01.2016)
***
Будь-які труднощі нас загартовують
і дають можливість
переосмислити ситуацію. (30.11.2015)
***
У кожного з нас є природня маска,
за якою ми приховуємо труднощі - усмішка. (22.02.2016)
***
Мова - величезне багатство зі слів-перлинок,
які по окремості здебільшого нічого не варті.
Лише поет чи письменник, зібравши ці перлинки докупи,
дарують читачу прекрасне намисто - власний твір! (07.05.2016)
***
Несправедливість зустрічаємо майже щодня.
Та помічаємо ми цю потвору лише тоді, коли вона займає нас.
(31.07.2016)
***
Вся сила в усмішці! (01.04.2017)
Далі буде...
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634033
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 07.01.2016
Новий рік прийшов до хати -
Рік смішного мавпеняти!
Нехай маля не бешкетує,
Приємні корчить лиш гримаси,
Завжди надійним другом буде,
На краще змінить життя Ваше! (02.01.2016)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632939
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 02.01.2016
Дванадцять раз постукав у двері, а тоді рішуче відчинив їх. Зайшов. За плечем - торбина із сюрпризами на увесь рік! Усміхається. А я тим часом гадаю, чи щира його усмішка?, чи приємні сюрпризи у його торбині?, чи вдастся порозумітися з ним? Покаже час! А поки що він радо запрошує усіх до святкового столу, просить підняти келихи з шампанським за нього неповторного. Здрастуй, Новий рік! (25.12.2015).
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631697
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2015
Присвята моїм дорогим діткам - К.А.О та К.М.О
Я вас крилом своїм накрию,
Від всього зла захищу,
Аби зростали добрі, милі,
Бо у любові вас рощу!
Цінуйте батька, матір, рідних -
Це перші друзі ваші.
Ступайте по житті сміливо.
Нікого не судіть, не обмовляйте.
Любіть країну, мову рідну.
Цініть прожитий кожен день.
Коли не те щось, відпускайте
І не осуджуйте людей.
А у важкі хвилини,
Як поряд рідних нема,
Звертайся до Бога, дитино, -
Ним будуть почуті слова!
Я молитвою обігрію,
Аби були щасливі в житті.
У душі я цю думку лелію,
Пам'ятайте про неї й собі! (25.12.2015)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631486
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.12.2015
З Різдвом Христовим Вас вітаю,
Всього найкращого бажаю.
Хай радістю сіяють очі,
Далеко лине коляда
І рік новий лише пророчить
Любові, злагоди, тепла! (7.01.2013)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
Фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631233
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 24.12.2015
Вечір. Там, вгорі, далеко від нас, стомлене сонце повільно готується до сну.
Ось воно, помалу, спускається за обрій, даруючи на прощання свій теплий погляд. Далі лягає у ліжечко із тисячі хмаринок. Одна з хмаринок - покривало, під яке воно ховає яскраві промінці. І все довкола покривається темною вуаллю.
Нехай спить. Ніхто його не потривожить до завтра. А місяць та зорі будуть пильно берегти його сон. Спи, сонечко, спи... (23.12.2015)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630814
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2015
Україна - це корабель, що блукає неспокійними морськими просторами. Українці - пасажири корабля. Залишається вірити, вже незабаром день, коли ми нарешті побачимо сушу, причал, на якого чекає кожен. А поки що вітрюган зі Сходу добряче штормить, з ненавистю розхитує екіпаж, намагаючись перевернути його догори дном. Та ми - НЕ ПОТОНЕМО! Дай, Боже, лише мудрості капітану і стійкості, незатуманеного розуму пасажирам.
21.12.2015
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
Опубліковано у альманасі "Сонячна палітра". Хмельницький, Лілія Стасюк, 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630402
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.12.2015
Коли спали уночі,
Хтось зайшов до хати
І поклав під подушки
Іграшок багато.
Ляльку для сестрички,
Робота - мені.
На столі - дві книжки,
Зовсім ще нові!
А у шкарпетках
Солодощі були.
Хто завітав у гості,
Ану хутчіш скажи?! (19.12.2015)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630003
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 20.12.2015
Присвята моїй дорогій покійній бабусі Маярчак Олександрі Лук'янівні (померла у 1998 році)
Час забирає біль потроху,
Та не стираються думки.
Спогад ятрить сильно душу
Навіть через роки.
Того дня невидима сила
Тягнула додому мене.
Я бігла, "летіла" щосили,
Бо відчувала лихе!
Зі страхом смикнула ручку.
На дивані лежали Ви.
У очах - повно болі та смутку,
Попросили у мене води.
Я лише на секунду вийшла,
На зовсім короткий час,
Принесла водички швидко,
Та в живих... не застала Вас.
Я остання дивилася в очі.
Я остання, чий крик чули Ви!
...Ще довго снилися очі,
Що просили у мене води.
18.12.2015
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629719
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.12.2015
( моїм любим та дорогим батькам)
Приїжджаю у рідне село,
Де чекає батьківська хата.
Стільки часу мене не було? -
Заблукала далеко дата.
Зустрічає мене матуся,
Безліч зморшок покрили лице.
Як в дитинстві до неї горнуся,
А вона приголубить мене.
Поспішає на зустріч тато,
Посміхається щиро мені...
...Пам'ятаю батьківську хату
У далекі дитинства дні.
Я люблю вас, мої рідненькі,
І молюся за вас щодня.
Хай не болить серденько.
І ще довго триває життя!
18.12.2015
Вірш опубліковано у літературному часописі "Барви"
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629640
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2015
Коли життя покидає,
Ти все одно борись.
Не віддавайся пані,
В якої безликий лик.
Тримайся міцно за нитку,
Котра у руках Життя.
Борися, тягни її швидко
У важливий момент каяття.
Мине хвилина, інша -
Безлика нарешті піде́.
А ти, попри біль, потішся,
Бо Бог до життя приведе́!
Відкриєш очі в палаті,
Навко́ло - десяток людей
І кожен - у білім халаті.
Почуєш: "Живий. Все о'кей!"
І сам здивуєшся щиро,
Бо справді - зостався живим!
Ти дійсно зустрівся з дивом
І дивом лишився живим. (17.12.2015)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629611
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.12.2015
Ми не сварилися з тобою,
Але шляхи травою поросли.
Тепер мандруєш самотою,
Де ми колись разом ішли.
Моя дорога рівна, сонцем вмита.
Твоя - висока запорошена трава.
Не толочи її, вона ще буде жити,
А я - чужа для тебе, не твоя...
( Вірш опублікований у Новоушицькій районній газеті "Наддністрянська правда" та альманасі "Магія кохання" (Частина 3).
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2015
Вірш присвячую пам'яті акторів, які померли на сцені перед глядачами.
Театр. Открытие сезона.
Премьера, которую ждут.
Аншлаг - полный зал народа,
Людей, что театром живут.
На сцене он - артист известный,
Играет роль с другими.
Вот "мама". Вот его "невеста"
И он - посредине.
Вначале "Гена" здоров,
Но потом... заболел внезапно.
Время от времени, сплевывая кровь.
Очень его всем жалко.
Цепляется жизни главный герой,
Но смерть все равно забирает.
Медленно-медленно падает он -
При зрителях умирает.
Все встали. Аплодисменты.
Красиво сыграл он роль,
Но трудно даются моменты,
Где артист демонстрирует боль.
К нему вышел зритель,
Чтобы вручить цветы,
Но "Гена" лежит неподвижно
"Почему не подымишься ты?"
"О, Боже! Он не дышит!
Правда умер, друзья!"
... Ушел артист из жизни,
До последнего сцену любя. (16.12.2015)
На фото - київський актор Олександр Бондаренко, що помер під-час вистави на очах у глядачів.
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629221
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 16.12.2015
Доня очки відкриває,
Ранку доброго бажає.
"Добрий ранок, люба доню,
Що тобі наснилось, соню?"
Доня мружиться щасливо,
"Бо мені наснилось диво!
У сні я мала крила,
Вміла високо літати.
Вище неба, наче птахи!"
"То ти, сонечко, ростеш,
А від сну сили береш!"
Настя з ліжечка піднялась
І до дзеркала помчала:
"Де ж я, мамо, підросла?
Я ж така, як і була!" (15.03.2014)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628970
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.12.2015
Шукай плюси де їх нема -
І ти знайдеш їх неодмінно.
Це не пусті, повір, слова -
Усе складеться на відмінно!
Тобі здавалось - все пропало!
Бо і з роботи ти пішов,
Зате вже більше часу стало
І не "гризе" тебе ніхто.
Є час, є сили відкривати
В собі можливості нові -
Пиши, малюй. Нові таланти
Шукай із радістю в собі!
Зайняли гроші. Не віддали?
Тепер ти знаєш, хто є ким!
Вважай, що довідку надали,
За яку ти заплатив.
Побив машину? Слава Богу,
Що залишився сам живий!
Це значить, що уже щасливий -
Є день народження новий!
Шукай плюси, де їх нема.
Живи на позитиві!
Нехай будуть мої слова
Тобі не пустотливі!
14.12.2015
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628688
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.12.2015
Я закохана у тебе, Україно!
У твої ліси, поля.
Я люблю тебе безмежно,
Моя рідна, дорога земля! (2009)
Фото автора (Віньковецький район, Хмельницька область. Липень, 2016 )
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628339
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 13.12.2015
Чую смак соленої сльози.
Серця стукіт - це відгомін болю.
Я згадую літо. Чекаю весни.
Прагну знов зустрітися з тобою.
Надворі сніг, а в серці - жура,
Причинна, важка тривога.
"Не забувай" - звучать слова
... До тебе біжить дорога.
(Вірш опубліковано у Новоушицькій районній газеті "Наддністрянська правда" та альманасі "Магія кохання" (Частина 3)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628337
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2015
Кружляє лист осінній
По колу, наче вихор.
Сюжет дарує дивний
Нам небо голубе.
Летять у вирій птахи,
Кликочуть журавлі.
З домівкою прощаються,
Бо зустріч - навесні.
В повітрі пахне айстрами.
І діти в школу йдуть.
Усі стежини стоптані
Вже до зими ведуть. (23.09.2009)
Фото автора
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628129
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.12.2015
Моїй любій донечці - К.А.О
Хоч я вперта й неслухняна,
Все ж найкраща я у мами.
Хоч і боляче їй роблю,
Все одно її люблю.
Хоч буваю часом "бука"
(Тоді мама в мене злюка!),
Все одно мене простить,
Хоч цукеркою провчить. (22.03.2014)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628127
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.12.2015
Сія вогнями ялинка,
Запрошує до гостини.
Ось-ось, ще якась хвилинка,
І має статися диво! (2014)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627861
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 11.12.2015
ЖИТТЯ ПІДСТУПНЕ! Спершу дарує крила. Навчає літати. Посміхається - щиро або з іронією. Періодично підрізає їх (коли на шляху труднощі). Згодом відрощує знову. А на останок відтинає назавжди, безжалісно передаючи безликій пані, яка з реготом хапає жертву у свої палкі обійми. Така філософія життя.
10.12.2015
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2015
Дід Мороз Червоний Ніс
Подарунки нам приніс.
І тобі, і мені.
Всі радіємо зимі! (24.11.2013)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627711
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 10.12.2015
Нові зірки народжуються в небі,
Зникаючи при цьому із землі.
Ми будем шанувати, Вас, герої,
У пам'яті - назавжди молоді.
Не шкодували сил своїх і часу,
Нехтуючи життям,
У бій ішли. За країну нашу,
Даючи відсіч ворогам (9.12.2015)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627706
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.12.2015
Сегодня я увидела картину,
Которая меня повергла в шок.
Идет по улице мужчина
(Ох, грозный у него видок!)
А перед ним коляска... инвалида.
В коляске дедушка сидит.
(Без обеих ног).
Стоящий с презрением бросает:
"Слышь, старик,
Добавь в глаза побольше жали!
Иначе не получишь свой паёк.
Засёк, Санёк?"
Тот молча соглашается, кивая.
Прощаются. Уходит "Бык".
На улице коляску оставляя,
Где сидит рыдающий старик.. (9.12.2015)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627455
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 09.12.2015