| Сторінки (4/319): | « | 1 2 3 4 | » |
Кожен Богові
сплатить податки,
Не глядімо
в чужий город!
Кому-інде сапаємо
грядки,
Коли в нас бур"янів -
тьма-потоп!
Не задумуємось
над словами,
Виливаємо гній
у люд,
Та чи знаємо,
що буде з нами,
Коли доля влаштує
свій суд?!
Не судімо. Й судимі
не будемо.
Бержімо від зла
язики,
Бо допоки в чужому
корчуємо,
Хтось підкопує
наші грядки.
21.01.21
Автор: Світлана Крижановська (Маярчак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902191
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2021
Я сьогодні стала
ближчою до Бога,
Вилила всю душу,
стерла всі тривоги.
З світлим серцем чистим
новий день стрічаю.
Настрій - урочистий,
хліб святий приймаю!
17.01.2021
Автор: Світлана Крижановська (Маярчак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2021
В білу кожушину
одяглась зима,
Вбралася в хустину -
білу, як сама,
Малювала білим
по віконнім склі -
Розпускала квіти
диво-чарівні.
Зазивала діток
голосно в двори,
Гралися санчата,
лижі, ковзани.
15.01.2021
Автор: Світлана Крижановська (Маярчак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2021
Щойно вечір зайшов у хату,
Зірка запалала,
Про маленьке дитинчатко
Світу віншувала! (2 р.)
Народилося гарненьке -
Янголи співали
Славну пісню про Месію -
Бога прославляли! (2 р.)
Три Царі прийшли
до ясель -
Дарами ділитись
Та Ісусику малому
В ніжки поклонитись. (2 р.)
"Спи, маленький,
спи, Ісусе!" -
Діва примовляла,
Материнською любов"ю
Сина огортала. (2 р.)
10.01.2020
Автор: Світлана Крижановська (Маярчак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901486
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2021
Сьогодні здійсняться усі наші мрії.
Дорослий! Дитино! Повір у дива!
Хай буде різдвяно та затишно нині
І будуть веселими наші свята.
Усі неприємності - скороминучі,
Хай їх забирає з собою старий*,
Попереду щастя - велике й квітуче,
А в наших серцях - безліч мрій та надій.
Піднімемо келихи, все має здійснитись,
Зігріє нас віра міцна і любов,
Щоб в ніч новорічну могли ми зігрітись
Обіймами, дружбою, родинним теплом!
грудень, 2020 (післякарантинний)
*старий - слід розуміти рік, що минув (авт.)
Автор: Світлана Крижановська (Маярчак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899962
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2021
НЕ СІЙМО ЗЛА, ЙОГО І ТАК ВДОСТАЛЬ...
Ковтну образу,
Наче щось огидне.
Не стану сіяти
зобидливі слова,
Хоча душа тремтить,
бо дуже зимно,
Хай виллється у вірш
вся гіркота.
Стерплю, пробачу,
Пропущу крізь серце.
І виплачу з сльозами.
Наодинці.
Душа щемить.
Аж до самого деньця!
Бо заглядає сум
в самі зіниці.
2020
Автор: Світлана Крижановська (Маярчак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2020
Приспів:
Кожна із вулиць -
Окрема історія,
Кожна із вулиць -
Багатша життя:
Швидка
чи повільна,
З зигзагами-долями,
З сумним чи
із радісним
серцебиттям.
В кожної з вулиць
свої таємниці,
Їх не завжди
розгадує час,
Будуються нові
будинки, крамниці,
Міняються ім"я
і зовні окрас.
Бувають шалені,
бувають спокійні,
Бувають буденні,
бувають святкові.
... Несуться щоденно
повз люди замріяні,
Веселі, стривожені
чи безтурботні...
Приспів
20.12.2020
Автор: Світлана Крижановська (Маярчак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898782
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2020
Знають діти, що сьогодні
Миколай до них прийде
І смачненькі подарунки
Під подушки покладе.
Тож хутчіш лягають спати
Хлопчаки й дівчата,
Щоби швидше наступило
Миколая свято.
18.12.2020
Автор: Світлана Крижановська (Мярчак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898554
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2020
Поважаю думку кожного, але маю свою. На захист вічного...
ПОПСА ТА КЛАСИКА
Кожному свій соус до смаку,
Не дарма ж про смак
не сперичаються.
Я, буває, дивлюся в лупу,
Вгледіти шедевр намагаюся.
Люди люблять шоу й феєрверк,
Обирають попсу замість класики,
Та попса - то лиш миттєвий чвирк:
Спалх сірника, що швидко гаситься!
13.12.2020
Автор: Світлана Крижановська (Маярчак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2020
Якщо слова губляться, а думки не віршуються, вихід один -
РОЗГОВОРИТИ МУЗУ!
У повній тиші розглядаю музу,
Але чомусь вона стурбовано
мовчить.
ЇЇ так довго виливаю душу
Про те, що радує, хвилює та болить.
Вона на мене дивиться зі смутком,
Слова ніяк не в"яжуться в рядок.
Схопилась. Піднялася раптом хутко,
Дістала вірш із закутків думок.
11.12.2020
Автор: Світлана Крижановська (Маярчак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2020
Дякую Богу, справедливість існує,
Хай добро повернеться сторицею!
Всюди є люди і - Люди,
Із важливою в букві різницею!
05.12.2020
Автор: Світлана Крижаноська (Маярчак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2020
Ми живемо в шаленому темпі,
Доля щедро нам сіє роки.
До нон-стоп безкінечного звикли -
Спішимо до своєї мети.
Нам здається, до мрії ще трохи,
Тільки руку свою простягнути,
Але якось гальмуються кроки,
Щоб навіщо все те нам, збагнути.
Уже мрія близька не треба,
Змінився раптово світогляд:
Земля коштовніша неба,
На бажання новий маєм погляд.
Інші цінності обираєм,
Інші речі тепер до смаку,
Про здоров"я у Бога благаєм,
Решту вистачить ще на віку!
2020
Автор: Світлана Крижановська (Маярчак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2020
І тут, і там: свічки на підвіконні,
Єднається в молитві люд
За безневинні душі,
Понівечені долі,
Трагічний голоду
в історії етюд...
28.11.2020
Автор: Світлана Крижановська (Маярчак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2020
Якою я бачу Україну?
Без сліз, без втрат
і без війни.
Тут люблять та шанують
мову рідну,
Засаджують поля, гаї, лани.
Тут влада поважає українців,
Ніхто не ділить землі,
наче торт.
Здорові, енергійні, незалежні
Та духом сильні, як один, народ.
Тут мало злочинів,
чесне правосуддя,
Відверті усмішки на лицях у людей,
В достатку, злагоді,
без "бути чи не бути",
Рішуче зустрічають новий день.
26.11.2020 (З вірою у серці)
Автор: Світлана Крижановська (Маярчак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2020
Ти моє надійне плече.
У долоні - кохана ручка.
Як, синуль, обіймаєш мене,
Усім серцем, хороший, горнуся!
Твої сльози ранять, як ніж,
Переймає найменша проблемка.
Хай не буде в житті твоїм сліз.
Обіймаю. Цілую. НЕНЬКА.
22.11.2020 (ДЕНЬ СИНА)
Автор: Світлана Крижановська (Маярчак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2020
Хай Схід і Захід
будуть разом,
В сім"ї єдиній -
УКРАЇНІ!
Не піддаваймося
наказам,
Навіки ми
в одній родині!
Скажімо "ТАК!"
нашій свободі,
У помаранчевій ході.
В нас погляди
блакитно-жовті,
Надії й наміри -
святі!
21.11.2020
Присвята Помаранчевій революції
Автор: Світлана Крижановська (Маярчак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895678
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2020
...Вмивається осінь сльозами,
Прощається - буде за рік,
Останнє залишивши з нами,
Цьогорічний час її стік...
17.11.2020
Автор: Світлана Крижановська (Маярчак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895350
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2020
Нависла хмара,
наче чорна туга,
Обвила душу
темна пилина,
Кінця не видно -
нескінченна хуга,
Змією людство
обвила зима.
Голодні очі:
"Мамо, хочу їсти!".
І повний розпач.
Деж той небокрай?
Зима ж коротка,
а, здається, -
вічність.
Ти нас в сугроби свої
не приймай!
Прийде весна.
На неї вся надія.
Можливо, сонце
пошкодує нас?
Пшениці б сіять.
Хочеться так хліба!
Та відняла останнє
лихо-рать.
Усе буде, синочку,
все буде...
Лиш тільки б пережити
зиму-весну,
Нас не здолає голод,
не зведе
Ні з світу і ні з розуму.
Зловісний.
16.11.2020
До Дня пам"яті жертв голодомору.
Автор: Світлана Крижановська (Маярчак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2020
Дощ із неба. Дощ у душі.
Обіймає холодний вітер.
Як живемо? Невже на межі?
Як холодні думки відігріти?
Війна. Вірус. Гнітючі новини
Здається, у прірву...
Ще крок...
День за днем безкінечно лине
У потоці важких думок.
ВИХІД Є! ВИХІД МАЄ БУТИ!
Крізь асфальтної товщі пітьми...
ЩЕ РОЗКВІТНЕМО, НАЧЕ КВІТИ.
СТАНУТЬ СВІТЛИМИ НАШІ ШЛЯХИ!
15.11.2020
Автор: Світлана Крижановська (Маярчак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2020
Я - звичайна, така ж, як усі:
Помиляюся, іноді плачу,
Наступаю на граблі,
Спотикаюсь в житті,
Не завжди даю відсіч-здачу.
Я звичайна. Буває, емоції гнуть.
Потім совість в душі ятрить.
Часом править любов,
Часом гнів, часом лють,
Та без Бога не можу жить.
12.11.2020
Автор: Світлана Крижановська (Маярчак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894755
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2020
Ніжна, росяниста,
Лагідна, дзвінка,
Кришталево-чиста,
Виразна, м"яка.
Влучна та барвиста,
Сонцеосяйна,
Соковита, мудра,
Пишна та краснА,
Щедра, світанкова,
Свіжа, як вода,
Мова калинОва
Наша золота!
Віддано плекаємо
З перших днів життя,
Пізнаєм, черпаємо
Мудрість та знання.
Любимо-кохаємо,
Відкриваєм світ,
Пишемо, читаємо
Та даєм одвіт!
Мова - то багатство,
Мега арсенал,
Ключ до розуміння,
Єдності штурвал!
08.11.2020
До Дня Української мови та писемності (9 листопада)
Автор: Світлана Крижановська (Маярчак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2020
(експромт)
У моєму дворі
уже осінь
Закружляла
рясним падолистом,
Що змагається,
наче у кросі,
Озивається вітер
зі свистом.
У моєму дворі
хризантемно.
Пахне листям,
квітками, дощем.
Важкі хмари.
Замріяне небо.
...Теплі спогади
сіють щем...
02.10.2020
Автор: Світлана Крижановська (Маярчак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2020
Троянди змарніли.
Осіння негода знебарвила їх, додала "зморшок". Відібрала колись горду поставу. Квіти, наче засуджені на смерть: понівечені, знесилені, спустошені й, здається, чекають остаточного вироку. Їхні дні лічені, але вони продовжують кволо "усміхатися" перехожим.
Сильні не здаються...
31.10.2020
Автор: Світлана Крижановська (Маярчак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893567
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2020
Листопад місто кутав у тумани,
Вкривав вуаллю вулиці, мости,
Ділився з городянами дощами,
Губив осінні, спішучи, листи.
Дерева гіллячка з покорою схиляли,
Гойдалися вони у суєті.
Над містом чорні хмари пропливали,
Губились парасолі у юрбі.
Він мандрував стривожений,
похмурий.
Із груднем розділяли лиш мости...
Ще кілька тижнів боротьби та непокори,
Ще кілька тижнів нам зосталось до зими...
11.01.2019
Автор: Світлана Крижановська (Маярак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893566
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2020
Кап-кап-кап -
Відгукнувся дощ,
Не на землю
похлюпав -
у душу.
Та не буде
у мене сліз,
Всі гнітючі думки
відпущу!
Я сміятимусь
"щиро" і голосно
Усім скрутам
й нещастям
на зло.
Якщо навіть
в душі стане боляче,
Я удам, що мені все одно...
жовтень, 2015
Автор: Світлана КРИЖАНОВСЬКА (МАЯРЧАК)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893139
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2020
СЛОВО
(проза)
Яку шалену силу має СЛОВО! Добре - дієвіше заспокійливих, зле - подібне отруті: "крапля" дарує моральну "інвалідність". Добре - сіє всередині квіти, зле - залишає по собі згарище. Добре - дарує відчуття волі, зле - в"язниці. Добре - солодше цукру, зле - гіркіше полину. Слово навіть здатне врятувати життя чи погубити його!
Тільки нам вирішувати: сіяти квіти чи залишати згарище в людських серцях. Тільки нам вирішувати, окриляти людину чи ув"язнювати. Тільки нам вирішувати, який післясмак залишить діалог.
СЛОВО ЗДАТНЕ НА БІЛЬШЕ!
15.10.2020
Автор: Світлана КРИЖАНОВСЬКА (МАЯРЧАК)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893138
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2020
Стара хатина.
В ній живе
пустотність.
Сумна криниця.
В ній - брудна вода.
Поля занедбані
і бур"яном порослі.
Селом блукає
німота гірка.
Ще нещодавно
Тут життя "кипіло".
Зростали діти.
Вулиці "гули"!
Поля саджались.
Рясно цвіли квіти.
"Сміялись" хатки,
начебто живі.
23.10.2020
Автор: Світлана Крижановська (Маярчак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892896
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2020
(рідним)
Люблю вечір. Неділю.
Дощ за вікном.
Нікуди не йти -
Залишатися вдома.
Обгорнутися в плед.
Пити чай з молоком.
Тамувати тижневу втому.
Чути щебіт наших дітей,
дивитися з ними фільми.
З-поміж всіх занять та речей,
Найвагоміший вечір -
Недільний...
04.10.2020
Автор: Світлана Крижановська (Маярчак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892895
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2020
Час іде та
"стирає" могили,
Що зникають
з "лиця" кладовища,
Довго рідних
чекає людина,
Що на схилах
Дністра покоїться.
Та стежки поростають
травою,
Час рождає
нові покоління.
Похилились хрести.
Суєтою. Оправдовуєм
власне сумління.
Не на часі тепер
до старого
Та покинутого
кладовища,
Відкладаєм візит
знову й знову,
Чим втрачаємо
власне обличчя.
18.08.2020
Автор: Світлана Крижановська (Маярчак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2020
Мені нічого,
крім спокою
не треба.
Щоб поряд -
рідні,
Чисте мирне
небо.
Щоб сонечко
лагідно світило,
Жити без вірусів.
В здоров"ї
та щасливо.
Щоб у своїй країні
вік дожити.
Не бути винною.
Нікому не служити.
16.10.2020
Автор: Світлана Крижановська (Маярчак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891928
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2020
Теплі відтінки осінь
Вмостила на листках,
Сплела блакитну просинь,
Серветки - павукам.
Вдягнула хризантеми
У чарівні буа.
Троянди, мов богеми -
Із клумби вигляда.
А чорнобривці славні
Обнялися гуртом -
Які ж вони забавні
Під осені крилом!
Танцюють, мов сніжинки,
Малята всіх дерев,
На заздрість лиш ялинкам,
Танок їх без перерв!
Сміється тепла осінь, -
Дивуємось всьому! -
Плете блакитну просинь,
Серветку - павуку!
15.10.2019
Автор: Світлана Крижановська (Маярчак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2020
Буває, шанс дається тільки
раз.
А ми його впускаємо
незримо.
Проходить час. Шкодуємо
не раз.
Все склалося б по-іншому,
можливо...
І, раптом, ми розгублені.
Зневірені.
На стежці посеред життя.
Куди іти, роздумуєм, як діяти,
Істеримо, немов мале дитя!
До юності, певно, вже й
далеко,
До старості, можливо,
не пройти.
Віщає долю иншим вже
лелека.
А ми, хтозна...
Чи досягнем мети?
13.10.2020
Автор: Світлана Крижановська (Маярчак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2020
Дизайнер осінь
творить чудеса,
Дарує одіж,
мов для кращого бомонду.
Дивує око
фешенебельна краса -
небачена, немов
дарунок Богу!
Осінні шати -
найдорожчий бренд -
Яскраві та майстерно
досконалі,
В сезон бажаний
фантастичний тренд,
Бо до деталей справді
філігранні!
А вибір кольорів -
ого який:
Від шоколаду
і до золота відтінку...
Щоправда,
модний показ
не тривкий...
Спішіть у парк -
"Ловити" осінь-зірку!
10.10.2019
Автор: Світлана Крижановська (Маярчак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2020
Не зупинятись.
Впасти - піднятись.
Перетерпіти.
Дальше іти.
ПЕРЕМОГТИ!
Заледеніти.
Душу зігріти.
Сум проковтнути.
Радість знайти.
ПЕРЕМОГТИ!
Шлях подолати,
Відчаю "грати".
Перекипіти.
Навчитись, зуміти.
Вихід знайти.
ПЕРЕМОГТИ!
25.09.2020
Автор: Світлана Крижановська (Маярчак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2020
Перші барви
впали на листочки,
Жадібно вхопилися
в траву.
Щедра осінь
роздає платочки
Дереву, травинці -
усьому!
Поки що ласкає
ніжним дотиком,
Пестить промінцями
павучка,
Бавиться у "зайчики"
із котиком
Та дарує ніжність
для жучка.
Але завтра вже
цього не буде,
Опадуть листочки
із дерев,
Їх затопчуть
суєтливі люди,
Іній на траву
рясно впаде.
15.09.2019
Автор: Світлана Крижановська (Маярчак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2020
Літо каже "бувай!"
Літо іще повториться!
Не сумуй, не журись, не зітхай,
Най летить воно,
мовби птиця.
Я його відпущу без жалю,
Бо на інше чекатиму літо:
Без хвороб, хвилювань та жалю,
Переможне сіятиме світло!
Де не буде тривожних новин,
Бо від них ми страшенно стомились,
Зникне слово страшне "карантин",
Що в буденне життя наше влилось!
Там чекає на нас СВІТАНОК,
Там лунають вкраїнські пісні,
Переможний затишний ранок,
Де не має місця журбі.
Там звучить українська мова
І віщають приємне новини,
Там країна у нас КАЛИНОВА,
Ми свідомі, успішні та щирі!
Там СПОКІЙНЕ дитинство у діток,
Ігри звичні, будні й свята.
Хай тутешнє минає літо,
З негараздами йде в небуття!
30.08.2020
Автор: СВІТЛАНА КРИЖАНОВСЬКА (МАЯРЧАК)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2020
Люблю свій край,свою країну
Та рідну мову солов"їну,
Люблю сім"ю, усю родину,
Калину, ту, що біля тину.
Люблю ромашки, що у полі,
Біля доріг рясні тополі.
Люблю дітей та їхній сміх,
В батьківському дворі горіх.
Люблю свободу, мир та спокій,
Ставок, що в полі є, глибокий,
Каньйон Дністровський,
круті схили,
Бо, що є рідним, те і миле...
19.07.2020
Автор: Світлана КРИЖАНОВСЬКА (МАЯРЧАК)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2020
Всі закохані в неба простори,
В мелодійний спів солов"їв,
Кумкання жаб вечорових,
У повітря чисте лісів.
Спішимо по весні на природу
Скуштувати уху, шашлики,
Та лишаємо по собі "згубу" -
Ту, що нищить ліси та ставки.
Але ж нарік сюди ж повернемось,
Будем довго шукати "місця",
Лиш тоді у минуле "вернемось",
Якщо поряд забракне життя!
Буде суд - не людський. Від природи!
(Не минає свавілля безслідно),
Нам земля вже нарік не народить,
І чи будемо дихати вільно?
Чи ми зможемо скупатись у річці,
Скуштувати смачних шашликів?
Це питання. Бо кожен з нас - грішний!
Тонемо, люди, повільно в лайні...
28.06.2020
Автор: Світлана КРИЖАНОВСЬКА (МАЯРЧАК)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884609
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2020
Я зиму люблю!
За сніг й Новий рік,
За віру у диво
Й чекання чудес.
Я весну люблю!
За красу її, цвіт,
За малюнки
химерні небес.
Я осінь люблю!
За її різнобарв"я,
Щедрість плодів,
Яскравий окрас.
Я літо люблю,
У лагідність вбране,
З ромашок очима
Та сонця вустами,
За щедрі обійми
води і тепла,
Розкішні зелені
луги та поля,
За те, що дарує
щороку роки,
Веде у ліси
Мене по гриби.
Я літо люблю!
За усе і... безмеж.
Найкраща пора
Це для мене, усе ж!
11.06.2020
Автор: Світлана КРИЖАНОВСЬКА (МАЯРЧАК).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2020
Дощ пішов.
Осипався цвіт -
Білим килимом ліг
на землю.
Заквітчав щедро
сад і поріг -
Зачаровано стало вельми.
Наче зовсім це і не цвіт -
Може снігом,
бува, порошило?
Ні! Тоненьким
прошарком ліг
Все ж, квітнево-пахучий
килим.
06.05.2020.
Автор: Світлана КРИЖАНОВСЬКА (МАЯРЧАК).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2020
Повстрічалась
сьогодні з весною,
Розчинялась
в її стоголоссі,
Бігла стежкою
польовою,
Цілували траву
ноги босі.
Кожен шепіт ловила
вітру,
Так дурманив тонкий
аромат!
Не в природі співало все
й квітло,
Радше в серці
та світлих думках!
03.05.2020.
Автор: Світлана КРИЖАНОВСЬКА (МАЯРЧАК).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2020
У дворі бринить весна,
А у хаті, а у хаті -
В печі паска запашна!
Уже скоро, уже скоро
В дім наш свято увійде,
Свято Боже, свято Боже
Світло й радість принесе!
18.04.2020.
Автор: Світлана КРИЖАНОВСЬКА (МАЯРЧАК)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872557
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2020
Мене звати Шарик. Я - звичайна дворняга. Мав колись господарів - стареньких, але дбайливих. Чоловіка звали Юрієм Олеговичем. Він мене дуже любив! Завжди ділився смачними сніданками, обідами, вечерями. Його дружині, Ніні Федорівній, також симпатизував. Вони рідко залишали мене наодинці, адже, зазвичай, брали з собою: у ліс, парк, на поле. Проте, якщо й була така необхідність, я не сумував. Дозвілля проводив з гарною подругою, сусідською собакою, Лілу. Тоді час минав неймовірно швидко! Бо з нею було настільки весело, що навіть забувалось про їжу. Господарі, врешті, повернувшись, самі кликали нас. "Лілу! додому!". "Шарику! Їсти!". Ми обоє любили їх "смачні" команди та чимдуж розбігалися по своїх домівках.
Того дня господарі залишилися удома. Я, зрозумівши, що сьогодні нікуди не підемо, відправився до Лілу. Спершу нам, як і завжди раніше, було весело удвох, допоки я не почув "голос" власного шлунку. Раптом закралися тривожні думки: дивно, чому досі господарі не покликали нас їсти? Інтуїція наказала мені негайно попрощатись з Лілу. Я відправився додому. А там відбувалось щось дивне. Біля будинку стояла машина. На подвір"Ї - декілька незнайомих людей. Юрій Олегович повільно, нога за ногою, вів попід руки згорблену дружину до хвіртки. У жінки був кепський вигляд. Не звертаючи на мене увагу, вони гуртом сіли в машину і... поїхали.
Господарів не було багато днів. Харчувався я у Лілу. Опікунка подруги прохолодно сприймала мене. На відміну від господарів, не гладила, не розмовляла і, тим паче, не пестила за вушком. Проте, віддаю належне, харч давала. Але я відчував гостру потребу в турботі - бракувало власників! Я більше не грався з Лілу - на душі було так кепсько, що годі казати - майже весь час проводив біля дверей свого будинку. Пам"ятаю, як марились веселкові сни, у котрих я, як і раніше у реальному житті, проводив час з ними.
Господарів не було чимало днів. Але одного дня, хвіртка, все ж, відчинилася і, на мій глибокий подив, переді мною постав лише Юрій Олегович. Чолов"яга мав настільки змарнілий вигляд, що важко описати. Блідий, худий, очі, налиті кров"ю, потуплений погляд - здавалося, постарів років на десять. Він тихо відчинив двері, кивком позвав з собою на кухню, мовчки нарізав кубиками дві сосиски у моє блюдце. І лише коли я доїв, присів поряд зі мною на підлогу, обійняв та, нарешті, заговорив: "Ми її втратили, друже, назавжди, втра-ти-ли, розумієш?". Значення наголошеного слова, дійшло лише згодом.
Спостерігав, у якій важкій депресії перебуває Юрій Олегович, проте зарадити йому нічим не міг. Мені, як і йому, страшенно бракувало Ніни Федорівни.
Колись чув від людей, що "час заліковує рани". Мабуть, їх правда, бо згодом наше життя покращилось. Чоловік знову кликав мене до ставка, на поле, у ліс. Отже, дні проходили вже веселіше. Тільки вечори не були затишними. До нас поверталися невеселі спогади.
Я страшенно боявся втратити свого найліпшого друга. Особливо гостро це відчув, коли якось на світанку, Юрій Олегович, не зміг підвестися з ліжка. Він кволо звернувся до мене: "Шарику, дуже погано..." У мене тривожно забилося серце. Я спершу лизав йому руки, обличчя, а тоді вибіг позвати на допомогу господарку Лілу. Проте, жінка мене не розуміла - проганяла і лаяла. Сталося найгірше - чоловік помер. Попереду на мене чекала нова несподіванка. Але про те - згодом...
Покійні були бездітними та самотніми. Найдорожче, що мали - одне-одного, старенький будиночок та мене, їхнього вірного друга. Про якихось родичів почув лише після упокоєння Юрія Олеговича. Двоє, гадаю, подружжя, вигнали мене з подвір"я. Так я став безхатьком.
Бродив вулицями міста, підбирав недоїдки за людьми. Спав, де доводилось: восени на листі, у парку, взимку шукав більш-менш теплі закутки, а улітку (благодатна пора!) лягав, де сон "наздоганяв".
Одного спекотного дня міцний сон зненацька потривожили невідомі чоловіки у комуфляжі. Мені хвацько наділи намордника та посадили у простору машину. О, що я тоді пережив! Адже не знав, хто ці люди, куди і навіщо везуть та, найважливіше, що чекало попереду. Мене привезли у притулок для тварин - будиночок з багатьма клітками, де мешкало чимало звірів. Серед них були схожі на мене ззовні. Спершу відчув від побаченого шок, але, коли зрозумів, що тут годують та не ображають, заспокоївся. Згодом навіть встиг полюбити звіринець!
Але, коли я остаточно звик до цього місця та його постійного галасу, у моєму житті відбулася дивовижна подія.
Сюди несподівано завітала сім"я: красива молода жінка, статний чоловік і дівчинка, років семи. Вони довго роздивлялися усіх тварин. Раптом, дівча зойкнуло: "Мамо! Тату! Будь ласка, візьміть це собача!". "Доню, ти впевнена у своєму виборі - це уже доросла собака, а не цуцик?!". Дівчинка закивала голівкою. Якась мить - і я уже був всередині машини!
Увечері мене очікували досі не знайомі процедури: купіль із запашним шампунем, підстригання нігтів та шерсті, її вичісування. Врешті, коли я побачив себе у дзеркалі, то ледь не обімлів: красунчик! На душі запанували затишок та безтурботність...
Минуло декілька років. Поряд зі мною - моя маленька рятівниця. Досі не йму віри у ті пригоди, яких колись зазнав. Не розумію, чому з-поміж інших хвостатих, Катруся вибрала саме мене?!
О, ледве не забув, нові господарі величають мене не Шариком, а Лаккі! Катруся каже, що моє нове ім"я мені дуже пасує, має англійське походження та перекладається - "щасливець". Не знаю, як вам - а мені подобається!
15-16.04.2020.
Автор: Світлана КРИЖАНОВСЬКА (МАЯРЧАК)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872239
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2020
Йшов рясний дощ. Виснажена земля, після тривалої засухи, жадно ковтала його краплі.
"Дякувати Богу!" - промовила радісно баба Катря, дивлячись у вікно.
"Як шкода! Сьогодні ми не підемо у парк..." - засмучено обізвалася Оленка. "Це нічого, онучко, - усміхнулася бабуся - краще зверни увагу на квітник. Скажи, коли ти захочеш води, що зробиш першим?". "Поп"ю, щойно з"явиться така можливість". "А у квітів, на відміну від людей, такої можливості не має. Помітила, як вчора вони, благаючи дощу, сумно посхиляли голівки? А сьогодні, гляди, які горді та щасливі! Усе тому, що пішов дощ і вони більше не відчувають спраги. Він продовжив квітам життя, розумієш?".
Оленка вийшла із кімнати. За якийсь час дівчинка знову повернулася: "Це нічого, бабусю, що ми сьогодні не пішли у парк - підемо іншим разом. Головне, що квіти задоволені і довше цвістимуть!".
Бабуся лише усміхнулася. Вона продовжувала сидіти біля вікна. А за ним все ще періщив дощ...
13.04.2020.
Автор: Світлана КРИЖАНОВСЬКА (МАЯРЧАК).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871946
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2020
(замість "Основ здоров"я")
Якось Маринка наодинці гралася у дворі. Спершу погода була славною - світило сонечко. Але згодом все змінилось: з"явилися густі хмаринки, вітерець, шумно озвався грім.
"Маринко, додому!" - покликала її з вікна мама. Дівчинка вже мала повертатися, як раптом зірвався дужий вітер та пішов дощ. Його краплі не були холодними. Маринці закортіло пострибати по калюжам. Її одежа вже добре промокла. "Мама, мабуть, гадає, що я у своїй кімнаті - міркувала дівчинка - добре, що не бачить зворотнього, адже мені так весело!".
Раптом вона відчула, наче хтось торкнувся плеча. Повернулась і... нікого не побачила. "Не туди дивишся, мала!" - озвався хтось неприязно. Маринка опустила голівку додолу і побачила перед собою незрозумілу істоту. "Ти хто?" - запитала. "Я хто? Король!". "Король... і над ким ти "королюєш"?" - засміялась. "Хоча б над тобою. Дарма кепкуєш, мала! Я хочі невеликий, та дуже справний. Я - Вірус! Ти коли-небудь чула про мене?". "Вірус? Яке надокучливе слово! Дуже його не люблю! Мені мама часто наказує, як стрибаю по калюжам без чобіток: "Не роби цього! Промокнуть ніжки - вірус учепиш!". "І правильно каже, бо я щойно до тебе вчепився! Не відстану, допоки не перехворієш".
Раптом з будинку вибігла стривожена ненька: "Доню! Ну чому ж ти у мене така неслухняна? Ану швиденько додому!".
Дівчинка оглянулась на свого нового знайомого, проте того й дух простиг.
Може б і забула дивака, та, лягаючи спати, несподівано відчула себе зле. "Ну, що я тобі говорив?" - раптом, ніби з-під землі, озвався Вірус. "Усе через твою неслухняність! Мама ж попереджувала тебе вранці, що по калюжам та ще й у босоніжках, стрибати не можна! А у кімнаті ти прибрала? Ні! Знаю, що не вимила рук перед сніданком. Я тобі не дорікаю, бо дуже люблю нечепурно-неслухняних хитрунів та їх товариство". "Прошу тебе, Вірусе, одчепись від мене! Я обіцяю часто мити руки, прибирати у кімнаті та дослухатись до маминих порад!". "А я тобі не вірю!". "Чому?" - стривоженозапитала дівчинка. "Хоча б тому, що ти це часто обіцяєш батькам, але майже ніколи не дотримуєшся обіцянок!". "А як мені тебе переконати у зворотньому?". "Гаразд, дам тобі шанс. Затям, він буде єдиним! Завтра я від тебе відчеплюся".
Наступного ранку Маринка насправді гарно себе почувалась. Після сніданку вона застелила ліжко, умилася, почистила зубки та повернулася у свою кімнату, аби навести у ній лад. Згодом Маринчина кімната засяяла чистотою.
"А ти молодець - не кидаєш своїх слів на вітер!". "Вірусе, ти ж обіцяв відчепитись!". "А я й відчепився! Ти ж гарно себе почуваєш?". "Так!" - відповіла Маринка. "Я зараз піду, але ти маєш мене у дечому запевнити. Те, що робила сьогодні, старанно виконуватимеш щодня! А ще, при жодних обставинах, нікому не обмовишся про наше наочне знайомство". "Згода!" - відповіла дівчинка. Своєї обіцянки у подальшому вона дотримувалась. І саме тому, мабуть, Вірус, зазвичай, оминав їх будинок.
03.04.2020.
Автор: Світлана КРИЖАНОВСЬКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870642
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2020
1939 рік.
Магда та її старша сестричка Зося несподівано залишаються сиротами.
Нещодавно у Емілії, їхньої матері, лікарі виявили зоб - діагноз передбачав негайну операцію. Вже за декілька тижнів жінка мала лягти під ніж, проте, як кажуть у народі, "у Бога були свої плани".
Несподівана звістка про початок війни обірвала надію. Невдовзі загрудинний зоб спровокував смерть жінки. Малі залишилися майже наодинці зі своїм горем. Щоправда, сумувати довго не довелося, біда змусила дітей швидко подорослішати.
Спершу їм трохи допомагали сусіди, щоправда, здебільшого порадами щодо ведення господарства. Сусідка навчила діток доїти корову та доглядати за нею. Ті були хоч і малими, та, все ж, розуміли, що худоба - це їхня надія на порятунок.
За півроку сиротам сільська рада підселила тимчасових квартирантів. Батька дівчатка майже не пам"ятали. Одного разу він вийшов з дому і більше не повернувся. Про його подальшу долю ніхто не знав.
Важким виявився життєвий шлях дітей. Школу довелося залишити. Незважаючи на вік, бралися за будь-яку роботу, аби лише вижити. Разом з дорослими сусідами ходили на колгоспні ланки, порали господарство на фермі.
Магда вийшла заміж нерано, за 30.
Крізь все життя жінка пронесла образу на свого батька, мовляв, що той легковажно відрікся від них. "Помирати буду, але ніколи йому цього не пробачу..." - вже на старості літ, переповідаючи історію свого життя онукам, промовила вона. У тій фразі відчувалося немало гніву та болю.
За межу пішла тихо. У сні. А за декілька тижнів по її смерті, онучка дізналася ще одну моторошну таємницю, сенсаційну для їхньої родини. Абсолютно випадково, завдяки архівним документам, стала відома причина тодішнього зникнення батька Магди. Виявляється, Чеслава застрелили.
***
Марта довго вовтузилася у ліжку - ніяк не могла заснути. Їй не давали душевного затишку спогади, що ехом відгукувалися у мізку: "Помирати буду, але НІКОЛИ йому цього не пробачу!". Коли б бабця знала... Правда пережила її на зовсім трохи.
23.03.2020.
Автор: Світлана КРИЖАНОВСЬКА (МАЯРЧАК).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869066
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2020
Поезія - це ключ
до розуміння,
Тонкі слова, що їх
диктує муза.
Поет спішить за
покликом веління,
Допоки думка -
ясна, світла, дужа.
В поета муза -
ніжно-полохлива,
Хай зрозуміє
та пробаче світ,
Коли поезії накрила
творча хвиля,
Звичне прохання -
Sorry* підождіть!
21.03.2020.
* пробачте (анг.)
Автор Світлана КРИЖАНОВСЬКА (МАЯРЧАК)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868812
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2020
Я тут шукаю затишку,
Я тут шукаю тишу,
Встрічаюся із музою,
Що шепче серцю - пишу.
Тут вечорами тихими
Слова збираю крихтами,
Спраглість думок втамовую
Лиш темами розкритими.
Втікаю від тривоги
Чи поглинаюсь в неї,
Веду довгі розмови,
Слухачка - муза-фея.
Неначе після сповіді
Іду я звідсіля,
Коли все відшліфовано
До стану кришталя.
23.02.2020.
Автор: Світлана КРИЖАНОВСЬКА (МАЯРЧАК).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868006
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2020
Над світом всім
повисла туга,
Став править нами
песимізм,
Немов диявольська
наруга -
Розтанув раптом
оптимізм.
Мало новин,
що несуть радість.
Давно живемо
в стресі ми.
Править завзято
нами старість,
Бо в нас -
зістарені думки.
Весна здається
нам сумною:
Не бачим світла -
лиш тунель...
Та не впадаймо,
люди, в крайність
А свято ВІРИМ
В НОВИЙ ДЕНЬ!
13.03.2020.
Автор: Світлана КРИЖАНОВСЬКА (МАЯРЧАК)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867876
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2020
Кожну сльозинку
переживаю, як свою,
Болить серденько,
як у вас щемить -
Тоді не маю
спокою та сну,
Всередині душа,
наче кипить.
ПРИСПІВ
Ви - найдорожчий дар,
Що Богом даний,
Найбільша цінність
у моїм житті!
Любов, надія, віра,
сила, радість,
Сенс існування -
СОНЕЧКА МОЇ!
Прошу у Бога
тільки одного -
Аби Ваш шлях
стелився рівниною,
Щоб сіяли лише
дорогою добро,
Обоє мали гарну,
світлу долю!
ПРИСПІВ (повторюється)
11.03.2020.
Автор: Світлана КРИЖАНОВСЬКА (МАЯРЧАК)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867672
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2020
Жінка - це мати, дружина,
донька,
Подруга, бабця, сусідка.
Білявка, чорнявка,
шатенка, руда -
Завжди королева -
бо ЖІНКА!
Із мріями різними,
Та всі, як одна -
Бажаєм любові,
взаємності,
Аби у здоров"Ї
родина-сім"я -
Немов одне ціле,
у єдності.
Нехай наші мрії, дівчата,
здійсняться!
Гарного настрою,
співу весни,
Мирного неба,
Справжнього щастя,
Любові, здоров"я,
добра та краси!
08.03.2020.
Автор: Світлана КРИЖАНОВСЬКА (МАЯРЧАК)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867338
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2020
(Хмельницькому)
Сонне місто.
Тиша навкруги.
Перші сонечка
проміння
тягнуть "руки".
Як незвично
і блаженно без юрби.
Місто спить.
Дрімають його звуки.
Яскравою загравою
з небес
Вітається зі мною
тихий ранок.
Ще потяг спить,
тролейбус не воскрес
І не бубнять
на будівництвах крани.
Зненацька ловлю
перший в тиші звук -
Маршрутка мимо
пронеслася рання!
І запах кави -
ароматний дух
Та потяга ранкове
привітання.
Ще зовсім трішки.
Місто оживе.
Від його тиші
не зостанеться
і сліду,
Містян до праці
галасливо позове,
Ще п"ять хвилин.
І я також поїду.
А поки що дрімає
наше місто,
Лиш сонечка проміння
тягнуть "руки"...
04.10.2019.
Автор: Світлана КРИЖАНОВСЬКА (МАЯРЧАК)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866374
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 28.02.2020
Того вечора у нашій хаті було темно та сиро. Мені було сім. Я чула страшний жалісний стогін із запічку - це повільно віддавала свою душу Богу молода жінка, моя мама, тіло якої було таким сухим, що світу невидано, а живіт - розпухлим - вона помирала від голоду.
Наступного дня її тіло батько самотужки вивіз на місцеве кладовище, замотавши попередньо його у стару ряднину. "Там, на кладовищі, серед мертвих, було багато й ще живих, що знесиленими лежали біля власноруч зарання викопаних ям, очікуючи своєї смерті. А якого смороду - словами не передати!" - ділився побаченим ввечері тато.
Отже, після смерті матері, у мене залишилися тільки батько та бабуся. Найбільше часу я проводила саме з бабунею.
Жилося нам важко, однак, після раптового зникнення татка, стало ще важче. Якось у наш будинок зайшли двоє незнайомців та наказали батькові одягтися й прямувати слідом. Я, не зважаючи на малий вік, чітко запам"ятала його прощальний погляд: він розумів, що більше нас не побаче. Так і сталося - не повернувся. Тепер нам з бабунею виживати довелося удвох. Ще за життя матері декілька "бугаїв" з нашої господи винесли усе.
Пам"ятаю той жахливий, переломний для нашої сім"ї день: "бугаї" нишпорили по закутках, щось шукаючи. Їм кинулася у ноги ненька, благаючи на колінах залишити хоча б декілька бурячків! Та ці нишпори були невблаганними - вони винесли усі продукти! Проте, декілька випадково розсипаних картоплин, грабіжники тоді не помітили. Горище будинку було устелене сухою шкарлупою від пшона та ячменю. Баба нишком, щойно темніло, за допомогою жорен, перемелювала ці залишки, які, по суті, були сміттям, у муку, і пекла з них такі-сякі коржики. Аби вони не приставали до дна сковорідки, попередньо змащувала її шматком воску, який дивом не забрали з собою нападники. О, якими ж гидкими вони були на смак - скрипіли на зубах, наче пісок! Але ця гидота нас врешті урятувала.
У бабусі була подруга Параска, яка доволі часто навідувалася до нас. Але несподівано вона перестала заходити. "Пішли, Марусю, - мовила якось бабуся мені - довідаємось до тітки". Картина, яку ми там побачили, назавжди залишиться у моїй пам"яті. Посеред кімнати, на засмальцьованій брудній соломі, лежала бабусина подруга. "Парасю, що з тобою? Піднімайся!". Та жінка лише застогнала у відповідь: "Ганю, їсти...". Нема в мене, що тобі дати. Самим нічого їсти. У мене теж живіт спух, а у малої, он - тицьнула на мене пальцем - ноги. Нема..." - зніяковіло відповіла їй тоді моя бабця. У спухлої від голоду жінки, градом текли сльози з очей: "Їсти..." - кволо повторювала вона, хапаючи з-під себе судомними рухами брудний жмуток соломи. Пробувала його жувати але одразу ж випльовувала його назад. Так тривало доволі довго. Не знаю, що змушувало бабцю продовжувати дивитися на ці муки, але ми стояли, мов вкопані, не зводячи з бідолашної очей, до останнього подиху.
Нарешті вона затихла. Баба Ганя перехрестилася та обережно прикрила очі уже мертвій жінці.
Тоді з бабунею поверталися додому майже мовчки. Вздовж вулиці ми бачили декілька мертвих тіл та ще живих, змучених голодом, людей. Навіть повітря пахло трупами! "Бабусю, а чому люди гинуть?". "Від голоду, дитино, та циць про це запитувати!".
***
"Тітко, а як Ви гадаєте, хто був винуватцем цієї трагедії?" - запитав молодий журналіст, поправляючи собі окуляри. Для нього було очевидним, що задане ним питання, видалося їй незручним. Вона і зараз, наче з потойбіччя, чула оте бабусене: "Циць, дитино!", тому трохи вагалася, чи варто відповідати допитливому молодику. Проте, глибоко вдихнувши повітря, все ж, зважилася:
"Сталін, дитино, Сталін і його оточення. Хай їх..."
24.11.2019.
Автор: Світлана КРИЖАНОВСЬКА (МАЯРЧАК).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866372
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2020
Стільки себе пам"ятаю, на цьому подвір"ї ріс ясен. Він був ду-у-же високим! Бабуся, бувало, нарікала, звертаючись до дідуся: "Зріж ясеня. Який з нього толк?". Проте дідусь сам не зрізав дерева і нікому не давав його навіть пальцем торкнутися. Ясень був наче охоронцем, видимим "духом" усього подвір"я!
Дідусь переповідав, що його посадили ще колишні мешканці будинку. Деревце одразу припало до душі. Спершу було невеликим, та згодом стало високим і розлогим. Старанно доглядав за ним: при потребі поливав, вчасно зрізав сухі гілочки і навіть розмовляв. Нам, малим, подобалося тут гратися.
Ішов час. Ми повиростали. Не стало бабусі, відійшов у вічність дідусь. Я змінила місце проживання. За стареньких будинком тепер доглядали наші батьки - доглядали але не жили у ньому. Навідувалася сюди не часто. Без дідуся та бабусі будинок здавався мені надто порожнім, а подвір"я - страшенно самотнім. Тепер тільки ясен був його "господарем". Здавалося, що дерево навіть гілля своє від смутку опустило. "Нічого, друже, - кажу, торкаючись стовбура, - продамо будинок, матимеш нових господарів!".
Одного разу мені зателефонувала мама: "Доцю, є покупці, молоді люди!". Я, звичайно, зраділа цій новині, проте глибоко в душі розуміла, що сумуватиму за цим місцем. але ж покинутому будинку необхідний належний догляд!
З тих пір часу сплило немало. Якось довелося бути близько місця дитячих спогадів. Мені закортіло бодай побачити його! Підійшла до воріт. А тут - життя "кипить"! Молоді люди в яблуневім садку жваво споруджують криницю, а навколо ясеня бігає весела та проворна дітвора, ганяючи курей!
"Дочекався, Рідний!" - подумала про ясеня, щиро радіючи...
Автор: Світлана КРИЖАНОВСЬКА (МАЯРЧАК)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865788
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2020
Де-не-де ще тримається сніг
Але сонце весні вже радіє.
Від проміння його кресне лід,
Вітерець прохолодою віє.
Тут, де сніг вже по-троху розтанув,
Весна пишно вбирає землю,
Розганяє густі тумани
І старання її не даремні:
Не інакше, свята таїна,
"Молодиця" народжує квіти -
Тане кірка тверда крижана
А під нею - підсніжники-діти.
Ось вербичка "відкрила очі",
Сон зимовий її минув,
"Засміялася" цвітом охоче
Весні-мамі та вітру, що дув.
А ось там, гляди, на поляні,
Пригощає охочих берізка:
Соком свіжим, в ранковім тумані,
Щедро ділиться її "ніжка".
Тихо, тихо!
Ви чуєте... Боже?!
Це ж до нас повернулись птахи...
"Гей, Природо, вже спати не гоже!" -
Балаганять невпинно вони.
19.02.2020.
Автор: Світлана КРИЖАНОВСЬКА (МАЯРЧАК)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865786
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2020
Собаки наші
зажурились.
А люди - всі
взяли на сміх:
Пан Брагар
у прямім ефірі
Розвеселив
країну й світ:
"Якщо не в силі
заплатити
За газ, бо
пенсія мала,
В твоїм дворі
"жива еліта" -
Собака -
"песо" немала!
Хутчіш продай,
сплати державі,
Так розрахуєшся
за газ!".
...Ти маєш декількох
"породних"? -
Спокійним будь -
Бо вже - МАГНАТ!
04.02.2020.
Автор: Світлана КРИЖАНОВСЬКА (МАЯРЧАК)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863676
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2020
Новина, що миттєво сколихнула увесь світ!
Новий вид вірусу у Китаї: запитань більше, аніж відповідей...
КОРОНАВІРУС
Це зачинене коло?
Новизна у науці?
Гинуть люди довкола?
Косить вірус блискуче?
Страх керує - не розум:
Всі чужі серед свОїх:
Ти заражений може?
Час хвороби не гОїть?
Всі в заручниках Пекла.
На замку у будинках.
Параноя відверта?
Через "міст" і - по "нитках"?
***
Розгулялася Нечисть,
Що висмоктує Душу...
Коронований вірус
Убиває чи... "трусить"?
28.01.2020.
Автор: Світлана КРИЖАНОВСЬКА (МАЯРЧАК)
Р.S.3 березня 2020 року стало відомо, що новий вид вірусу ВПЕРШЕ виявили у громадянина України, жителя Чернівців.
11 березня 2020 року усі навчальні заклади України зачинені на карантин. Навчання проходить у дистанційному режимі.
Станом на 13 березня 2020 року, зафіксовані три випадки зараження.
71-річна жінка з Житомирщини померла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863297
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2020
Дивлюсь, собацюра.
Прикре сьогодні.
Поглядом кволим,
Наче з безодні
Дивиться в очі
Усім перехожим.
ЖеврІє надія...
А раптом, а може...?
Не проситься слідом -
Його ж не позвуть...
І малоймовірно,
Що хліба дадуть!
Мабуть, знову спати
йому на морозі...
Примариться літо,
Харчі, перехожий,
Що раптом з собою
Його забере...
Та прихисток в серці
Своєму знайде.
***
Прокинувсь від болю
Та хворого крику:
"Паскудо, нещастя,
Пішов, гаде, зникни!" -
Штовхнув хтось
у спину, тоді -
Різко в груди!
...Не здійсниться сон.
Йому ласки не буде...
25.01.2020.
Автор: Світлана Крижановська (Маярчак).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862509
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2020
Ви любили небо,
літака політ,
Облетіли, мабуть,
чи не цілий світ.
Зорі мерехтіли,
зазивали вас -
Молодий, красивий
неба екіпаж!
Так і цього разу.
Піднялись в політ...
Янголи заснули...
Спалах! Увесь світ
Раптом сколихнула
горе-новина:
Піднімало небо.
Прийняла земля...
08.01.2020.
Автор: Світлана Крижановська (Маярчак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860770
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2020
Де живе весна?
У талім снігу.
В першій квітці,
дотиках тепла
І ступає ніжно та повільно,
Дарить одіж з назвою
"краса".
Де живе весна?
В пташиних співах,
У лісі, його щедрих голосах,
В саджанцях, рясних посівах,
У ясних й похмурих небесах.
Де живе весна?
В котів мурчаннях,
Срібнім сміху
радісних дітей,
У жінок усмішках
Та яскравих вбраннях
І природи стильної мастей.
***
А де спить весна?
У сирій землі,
Пташці, що відлетіла у вирій,
Дереві, його солодкім сні...
У важкому та тужливім небі.
17.05.2019
Автор: Світлана Крижановська
(Маярчак), м.Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837033
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2019
Шукаю вірші, як ліки,
Щоби зачепили душу,
Аби посприяли зустріти
Мою вередливу музу.
Шукаю вірші, як душу
Глибоку, до щему відкриту,
"Варитись" в неспокої мушу,
Благає єство розчинити!
Шукаю вірші, як спасіння
Від тривоги, що розпинає.
Зустріти не просто - везіння!
Відвернення музи... терзає...
Світлана Крижановська (Маярчак),
07.05.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834814
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2019
Есть минуты, когда не тревожит
Роковая нас жизни гроза.
Кто-то на́ плечи руки положит,
Кто-то ясно заглянет в глаза...
И мгновенно житейское канет,
Словно в темную пропасть без дна...
И над пропастью медленно встанет
Семицветной дугой тишина...
И напев заглушенный и юный
В затаенной затронет тиши
Усыпленные жизнию струны
Напряженной, как арфа, души.
Июль 1912
Автор: Александр Блок
ПЕРЕСПІВ Світлани Крижановської (Маярчак)
Є хвилини, коли не турбує
Повсякденна життя суєта.
Хтось один раптом гору зруйнує,
Що піднялась на стежці життя.
І миттєво життєве розтане
Чи впаде в темну прірву без дна
А над прірвою знову постане
Веселкова чарівна дуга.
І наспі́в приглушений юний
Знов озветься всередині нас
Десь позаду залишаться будні,
А із ними - напружений час.
14.11.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2018
ДРУЗІ!!! ВІД УСІЄЇ ДУШІ ВІТАЮ ВАС ІЗ ПРИЙДЕШНІМИ СВЯТАМИ!!!
НЕХАЙ НОВИЙ 2018 РІК СТАНЕ РОКОМ ЩАСТЯ ТА ПЕРЕМОГ, РОКОМ НОВИХ ДОСЯГНЕНЬ! ЗАТИШКУ У ВАШИХ ОСЕЛЯХ ТА РАДОСТІ В ДУШІ!!!
Бродить Новий рік лісами.
Трішки ще - і буде з нами!
Він несе мішок із щастям
Та новинами на краще.
А за ним біжить Собачка.
Є торбинка. В ній - заначка,
Бо в торбинці срібло-злато
І сюрпризів так багато!
Відчиняймо швидше двері,
Звемо гостей до оселі!
29.12.2017
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769612
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 04.01.2018
Пам"яті бабусі
Стік рік струмочком, як тебе нема -
Душа повільно піднялася в небо
Нема?! Нема... Сумні слова -
Не радісно без тебе!
Життєвий шлях був нелегким -
Весь вік ти важко працювала,
Та у кишені схований лиш дим,
Хоч рук своїх на мить не покладала.
Пізнала голод і сиріцтва "вдачу",
Війну, утрату брата і близьких,
Чогось постійну грошову нестачу,
Бо час тоді був дійсно не з легких.
Пройшов вже рік. Тебе не має.
Лиш в снах з"являєшся мені.
Хай прах твій мирно спочиває,
А я молюсь тут, на Землі.
10.12.2017
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765208
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2017
А мені би потрапити в літо,
У безтурботність пірнути глибин,
Від буднів лихих - на край світу
Та екстримом торкнутись судин.
Наче пташка - хочу літати!
Розглядати Землі всю красу
І у море глибоке пірнати,
Перевтілившись на Водяну.
Прагну знову зануритись в літо,
Аби сонце ласкало мене,
Де б навколо все сяяло-квітло
... Та зима ли́хо в спину вже дме!
24.10.2017
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763983
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2017
Майстри́ ніколи не вмирають!
Їх пам"ять завжди бережуть,
Їх зорі в небі не згасають
І на землі тепло дають.
Тепло у слові, пісні, фільмі,
Які торкають за живе,
Адже майстерне - завжди вічне,
А що бездарне - то гниле!
02.12.2017
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763751
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.12.2017
Куди ж ти зникла, моя мрійлива Музо,
У які краї подалася й чому?
Раніш поетки душу гріла в стужу
І зараз, мабуть, грієш... не мою.
Куди ж поділася, моя мрійлива Пташко?
Запрошую тебе в свої думки!
Бо день у день без тебе дуже важко -
Тягар з нерим у рими привести.
27.11.2017.
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763123
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2017
Заблукала осінь у моїй душі,
Розпустила коси геть не золоті,
Звила павутиння з сумнівів, тривог -
Прижилися в серці міцно, наче мох.
І надії гаснуть, - пада, мовби листя,
Помирають тихо, як гнилі плоди.
Неспокійно серце в моїм тілі б"ється,
Бо бездушно віють в нього злі вітри́.
Розгулялась осінь у моїй душі,
Шумно відгукнулись проливні дощі,
Та засяє сонце, наче оріон -
Час мине осінній - неспокійний сон!
10.09.2017
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751705
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2017
Легко щастя перевтілюється в біль,
Гнітючий розпач - в відчайдушні сльози,
Метелик в барвах - в непомітну міль
А тиха гавань - в нескінченні грози!
25.08.2017
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748091
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2017
Зникає день в багрянім піднебессі,
Землю вкриває туману пелена -
Повільно й тихо наступає вечір,
Торкається земля його крила!
Літають кажани у пошуку поживи,
Дзвін комарів лоскоче слух,
Сопе їжак у зарослях кропиви
Допоки день спить - переводить дух.
13. 08. 2017
Фото автора
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746371
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.08.2017
Не грубіть, бо грубість дуже ранить.
Не кричіть – розгубляться слова!
Тільки слово гарне світле манить,
Адже лайка – то усе дарма.
Часто забуваємо сказати
Найпростіші й лагідні слова -
Ті, яких в дитинстві вчила мати,
Про які згадає й дітвора.
«Добрий день», «будь ласка», «на здоров,я» _
Хай звучить щодня із наших вуст!
Буде вдалою та світлою дорога,
Бо комусь приємність додадуть!
Вперто вимагаємо поваги,
Хоч її не проявляємо самі
Зате в лайці – стільки нам уваги, -
Риси вмить втрачаємо людські!
Обережні будьмо зі слова́ми,
Адже гостре - ранить наче ніж
Добре слово заживляє ра́ни, -
Відкриває душу нам навстіж!
04.08.2017
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744746
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2017
Присвячую колишнім мешканцям села Калюс
Давно це було. Існував колись на території Хмельницької області населений пункт, назва якому - Калюс. Тепер село затоплене Дністровськими водами. За переказами, колись жила у Калюсі славна дівчина на ймення Маринка, щиро закохана у Кармалюка. Дівчину помітив місцевий пан, але до його залицянь їй було байдуже. Маринка уперто ігнорувала прояви уваги нелюба, бо чекала на повернення Устима. Пан, зрозумівши, що полюбовно дівчину не пройме, вирішив взяти її силоміць. Врешті непроста ситуація отримала трагічну розв,язку - красуня покінчила життя самогубством.
Що правда, а що вигадка - тепер сказати важко, проте між селами Калюс та Куражин досі є урочище під назвою Маринка. Старі люди переповідають, що колись на місці трагедії стояв кам,яний хрест, якого знесли уже у радянський період. Але це вже інша історія...
02.08.2017
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький
За книгою Сергія Маярчака "Калюс: село на дні моря" - К.: Український Центр духовної культури, 2004. - 76 с.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744496
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2017
Радість й сум змішалися в душі,
Коктейль зі спогадів сьогодні споживаю,
Дивуюсь вкотре я твоїй красі
До тебе, краю рідний, повертаю!
Серпантином стелиться дорога,
Потопають в зе́лені хати,
Досконалість і́стинно від Бога,
Бо не стріти більшої краси!
Стільки вже митців тут побувало,
Щоб зафільмувати цей пейзаж
Він неначе пензлика забава -
Неймовірний за вікном окрас!
По твоїх стежинках я ходила
І зростала на твоЇ́́й землі.
Тут була сумна я і щаслива,
Дорога сяя земля мені́!
17.05.2017
Фото автора
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734013
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2017
Присвячую К.А.О та К.М.О - моїм дорогим діткам!
Малята, а чи знаєте ви, що колись-давно усі квіти планети були білими, як сніг? Допоки не трапилася така історія.
Було літо. Ішов дощ. Щойно він закінчився, на небі з,явилася прекрасна Веселка, що вигравала яскравими барвами. Та через якийсь час вона почала потрохи танути. Засумувала красуня та й заплакала. Господь запитав: "Ти чому сльози ллєш?", на що Веселка відповіла: "А як же мені їх не лити, коли я так швидко завжди зникаю і люди не встигають помилуватися моїми барвами? От і сьогодні те ж саме!". Господь посміхнувся та вказав на землю: "Поглянь, нема тобі чого сумувати. Твої сльози забарвили усі земні квіти! ". Глянула різноколірна вниз - а там диво, так і є! Щойно її сльоза торкалася квітки, одразу та набувала якогось кольору: червоного, помаранчевого, рожевого, фіолетового... Подякувала Веселка Богу за його милість і посміхнулася на прощання: "Тепер я спокійна, адже частинка мене назавжди буде присутньою у цих квітах!"
Так, завдяки цій історії, квіти набули фарб, люди пізнали нові кольори, а Веселка більше не сумувала!
02.04.2017
Фото з мобільного автора
Крижановська (Маярчак) Світлана,
Україна, м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726947
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2017
Дякую за ідею донечці Анастасії.
Зайченя мале скакало
Біля річечки гуляло.
Раптом чує з-за куща:
"Ква́! ква́! Привіт зайча!"
"Хто це?" - зайчик здивувався
Й аж за деревом сховався.
Кого ж мови він злякався?
1.03.2017
Крижановська Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький.
Цікаві факти про жабу:
1. На тілі жаби не має жодного мікроба. Саме тому наші прадіди жбурляли цю тварину в глечик з молоком - таким чином рідина довше залишалася свіжою;
2. Жаби харчуються комахами. У полюванні на їжу їм допомагає липкий язик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721348
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 03.03.2017
Любов, як дружба -
Відкривається в біді,
Бо лиш тоді її ціну пізна́єш,
Міняєш погляди та принципи в собі
І не красу, а душу поміча́єш.
14.02.2017
Крижановська Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719166
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2017
Дратує око сірість фарб асфальту,
Похмурий день ніяк не засміється
Давно вже провели додому Санту
І у душі пекуча туга в,ється.
Так хочеться весни, чарівних квітів,
Душа щоб розцвіла, як і вони,
Від неї адже крок лишень до літа...
...Дратує погляд вбогість сіризни...
16.02.2017
Дякую за корекцію вірша колезі по перу Олексі Удайко!!!
Фото автора, 2009, Парк ім. М. Чкалова (Хмельницький)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718675
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.02.2017
КОС
Ми сьогодні потрапили в літо
Із засніжених видів на пляж,
Що єгипетським сонцем зігрітий -
Ніжить погляд морський пейзаж.
А пірнувши, пізнали казку,
Бо неначе володарі дна,
Що прийняли від Бога ласку -
Унизу там своя "земля"!
Тут розкинулись гори з коралів
Різних видів та кольорів.
Ну ж бо глибше, хутчіше, пірнаєм,
Хоча внутрішній страх не велів!
Риб багато на дні чудернацьких -
Стільки форм для них вигадав Бог! -
Овальних, круглих, хвилястих
Поселив серед Красних вод!
Неймовірна морська атмосфера...
Ніби плівка із фільму Кусто!
У екран "прочинили" ми "двері"
Та проникли в реальне "кіно"!
16.01.2017 (Шарм-ель-шейх)
Фото КОС (Єгипет, Дахаб)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714951
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.01.2017
КОС
Відлітаєм сьогодні о першій,
Довгожданий чекає політ,
Щойно зірка остання розтане -
З головою у чужий нам світ!
Інше: люди, культура, мова -
Все так манить до себе, зове -
Хай ця казка триває чудова -
Фараонів земля нас зве!
14.01.2017
Крижановська Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714948
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 28.01.2017
З неба падає сніг, наче вата
І цілує кожного з нас,
Сьогодні незвична дата -
Для бажань сокровенний час!
Хай збуваються мрії крилаті,
Рік добра наступить для нас!
Хай подовше триває свято,
Прикрашає усмішка вас!
Хай приємні сюрпризи знов тішать,
Радістю повниться дім!
Миром рік новий рясно засніжить,
А земля гарно вродить усім!
2016
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710718
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 07.01.2017
Повішу на ялинку
Гірлянду та морквинку,
Яблучка, горішки
Та веселі мішки.
Буду святкувати -
Рік новий встрічати!
2016.
Крижановська Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
© Copyright: Светлана Маярчак Крыжановская, 2017
Свидетельство о публикации №117010102842
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709150
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 29.12.2016
Пам'яті бабусі Ковальської (Погомій) Марії Василівни
Запалала на небі зоря -
Ви знайшли свій вічний спочинок.
Вас не стало. Нема Вас... нема!
Іще сотні небесних дирок.
Як стирається слід із землі,
Загорається в небі світило...
Посміхайтеся сяйвом мені...
Я надіюсь, що Там Ви - щаслива...
20.12.2016
Крижановська Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2016
КРИК ДУШІ
бабусі Ковальській (Погомій) Марії Василівні
Нерадісні думки тривожать душу.
Надія, шкода, гасне з кожним днем.
Так болісно, але триматись мушу -
Дуже боюся втратити тебе!
Хоча мене вже кепсько пам'ятаєш,
Вогник життя уже зовсім блідий,
Я розумію - ти, бабусенько, згасаєш,
Але пожий іще, пожий...
Бачу, рухатися тобі важко
І голод вже давно не мучить
Ти не питай: "Навіщо жити, нащо?"
Живи! Клубок у горлі. Сльози душать.
30.06.2016
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
© Copyright: Светлана Маярчак Крыжановская, 2016
Свидетельство о публикации №116122508376
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708469
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.12.2016
Я не хочу сюди більш приходити,
Де тепер вже усе чуже:
Меблі, стіни, байдужі погляди...
Тут не має бути мене!
Бо я наче у іншому просторі,
Хоч на тій же планеті живу.
Бути можу незваною гостею,
Та чи треба комусь це? Кому?!
листопад, 2015
Фото автора (жовтень, 2016)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
© Copyright: Светлана Маярчак Крыжановская, 2016
Свидетельство о публикации №116120211403
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704327
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.12.2016
Все минеться! Облиш, не плач -
Уже завтра всміхнеться доля!
А вже з нею ти виграєш матч
І володарем станеш поля!
Cміливіше - засмійся в лице!
Та нехай хтось із тебе кепкує!
Реванш буде - це зараз пече
Несподіване тільки гартує!
23.11.2016
Фото автора (жовтень, 2016)
Крижановська Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
© Copyright: Светлана Маярчак Крыжановская, 2016
Свидетельство о публикации №116112409820
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702411
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.11.2016
ОМАР ХАЙЯМ:
Пил вино я и сладко любил чужих жен,
Но тобою одной был навеки сражен,
Знаю я, что вино - не любовный напиток,
И страшнейшая из устрашающих пыток.
Рубаи. Омар Хайям. - Донецк: ООО "ПКФ"БАО", 2011.
МОЯ ВЕРСІЯ:
Ти втоплюєш в вині свою печаль,
Себе даруєш на алтар в пожертву,
Тримаючи за руки юних краль -
Без почуттів ти перевтілюєшся в жертву.
13.11.2016
Світлана Крижановська (Маярчак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2016
Як люблю я зиму,
Як радує цей сніг,
Що пада без зупину
Та припада до ніг!
Холодні поцілунки
Сніжинок льодяних,
Морозяні дарунки
На вікнах хат скляних!
Сплела зима хустину
Пухку та білосніжну -
Дивуюся я диву -
Люблю цю зиму сніжну!
16.11.2016
Фото автора
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2016
Малята, гадаєте, сьогоднішня ніч звичайна? Ні! А все тому, що за вікном випав перший сніг! Отже, хутчіш у свої ліжка - і нишком у подушку загадувати бажання! Тисячі помічників святого Миколая - феї та гноми - збиратимуть їх у чарівну скриньку мрій. А назбиравши, вручать її святому. І у ніч на Миколая ви обов'язково отримаєте свій довгоочікуваний подарунок.
14.11.2016
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
© Copyright: Светлана Маярчак Крыжановская, 2016
Свидетельство о публикации №116111410933
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700577
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 14.11.2016
БЕЗКРАЄ ПАННО
Безкрає панно розкинулось в небі -
Художник-природа малює дива -
Гуляє просторами в білому "леді",
А вітер "сукенку" її колиха.
"Дерева" та "квіти" навколо неї,
Інеєм вкриті, хоч ще не зима...
Диктує фантазія нові сюжети.
... А "дівчина" де?... Її вже... нема...
07.09.2016
Вірш опубліковано в альманасі "Енциклопедія сучасної літератури. - Хмельницький, Видавець ФО-П Стасюк Л.С., - 232 с. (ст.79)"
Фото автора
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
© Copyright: Светлана Маярчак Крыжановская, 2016
Свидетельство о публикации №116090704818
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698975
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.11.2016
Розбуди мене, будь ласка, на світанку,
Ніжним поцілунком розбуди.
Хороше в обіймах твоїх зранку -
Вихідний і на роботу нам не йти.
Сонячні промінчики ласкаво
(Хто ж їх розбудив? Напевно день!)
Вле́тіли в кімнату - ще й немало,
Пташка нам наспівує пісень.
Поп'ємо кави у альтанці,
Разом проведемо гарно час.
Хороше весною рано-вранці,
Музика її звучить для нас.
2016
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький.
© Copyright: Светлана Маярчак Крыжановская, 2016
Свидетельство о публикации №116101507508
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2016
Один знайомий поет запитав мене, чи можу я написати вірша від імені чоловіка. Задумалась... Спробувала!
Волосся з запахом жасмину -
Я цілував твої вуста.
Стихало серце на хвилину -
В моїх руках така краса!
А ти дивилася лукаво
І своїм поглядом дражнила.
За хмари сонечко зникало -
Любов дарила обом крила.
Вдивлявся в очі я блакитні
(Стерлась із пам'яті негода)
Ох, почуття ці ненаситні -
Перемогла тоді природа!
А світлий спогад про цілунок
Щоночі спати не дає -
Твій ніжний лагідний дарунок.
Розбила серце ти моє!
10.10.2016.
Вірш опубліковано в альманасі "Енциклопедія сучасної літератури. - Хмельницький, Видавець ФО-П Стасюк Л.С., 2016. - 232 с. (ст. 80)"
Фото з інтернету: http://www.radionetplus.ru
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694013
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.10.2016
Впадає день у темінь ночі,
Розсипались перлини рясно -
Зірки - ясні вечірні очі
І поряд ти - усе прекрасно!
Мов привиди, у сутінках дерева,
Розкинули свої гілля, - гляди!
Сьогодні вечір для тебе і для мене,
Про нього спогад світлий бережи.
11.10.2016.
Фото з інтернету: http://www.radionetplus.ru
Крижановська Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2016
"Мамо, поглянь, там мій тато!" - маленький хлопчик наполегливо смикав жінку за руку і тягнув її в бік незнайомого чоловіка. Жіночка намагалася пояснити малому, що хлопчина помиляється, та той і слухати не хотів. Очі наповнилися слізьми: "Тату!".
Пасажири тролейбуса, немов по велінню чарівної палички, спрямовували свій погляд то на малого, то на розгубленого чоловіка. Поряд з ним стояла приголомшена жінка, яка з докором дивилася на супутника - маля було настільки переконливим!
"Я не твій тато, Зайчику!" - вичавив з себе чоловік, заглянувши у заплакані дитячі очі. "Я ж не його батько?!" - він спершу поглянув у бік своєї супутниці, потім - матері малюка. "Я не його батько!" - ствердно та чітко повторив, оглядаючись навколо, ніби виправдовуючись перед усіма. "Я знаю! - усміхнулася жінка, обличчя якої рясно прикрасив рум'янець - Вибачте, будь ласка!".
Люди всі, як один, допитливо продовжували спостерігати за незручною ситуацією. А учасники події розійшлися у різні кінці тролейбуса і кожен, напевно, з нетерпінням чекав своєї зупинки. Лише маленький затійник з тією ж недовірою та надією дивився в бік чоловіка, котрого щойно ніжно назвав татом.
09.10.2016.
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693438
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2016
Надула Осінь свої щоки,
Зарюмсала, немов дитя:
Розтупцювалась, взялась попідбоки:
"Тепер все буде так, як хочу я!"
Вхопивши фарби різних кольорів,
Вона взялася старанно до справи!
У небі ключ пташиний гомонів,
А Осінь вносила незвичні барви!
Вітру здалась забава до смаку -
І він хотів навчитись малювати,
Натомість поздував усі зразки -
Не стала Осінь йому пробачати!
Ще дужче розгнівилася вона,
Затупцювавши, кинулася геть.
Все виправляти взялася Зима,
Покривши землю снігом своїм ледь.
27.09.2016.
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691023
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 27.09.2016
Я дякую вам за жорстокий урок,
За ті камінці, що жбурляли ви в спину.
Господь говорив: "Тримайся, синок!",
За руки я вів за собою дитину.
Та ви не зважали - диявольська сила
Вийняла серце із вас!
У "милім" обличчі звіра будила
І ви насміхалися з нас.
Та я став сильнішим, добрішим - синок,
Бо простелив нам Господь килимок.
Гадаєте, схибили ми на шляху?
Знімаю образу - ношу важку!
Бажаю вам щастя, мої вороги,
Вам далі потрібно її ще нести!
20.09.2016
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689968
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.09.2016
ІСТОРІЯ ПЕРША: СХОВАНКА
Якось жінка, допоки її чоловік був у відрядженні, нагнала самогону і потайки від благовірного (бо той мав слабкість до оковитої), приховала бутель з рідиною у насипі щебню. Та чоловік, повернувшись додому, все ж натрапив на цінну знахідку. "Ура!" - зрадів, бо страшенно хотілося горілочки. Вигадав хитромудрий план: переляв алкоголь у іншу посудину, а бутля розбив лопатою та полив щебінь водою. З розгубленим виглядом кинувся до дружини та й давай її докоряти, мовляв, чому таку цінну річ у щебені приховала! "Я ж розбив бутля!" - жестикулюючи руками, немов актор на сцені, видав він. Жінка засмутилася, та що поробиш?
Проте, згодом таємниця все-таки відкрилася. Невдовзі господиня наводила лад у гаражі і серед речей чоловіка натрапила на його схованку. "Зараза! Обвів мене навколо пальця... - подумала вона - Ну, нічого... і я зумію!". Дружина перелила горілку у іншу посудину і вдруге переховала, а у трьохлітрові банки жбурнула звичайнісінької води. При зустрічі з чоловіком вдала, наче нічого не сталося. Розпач наздогнав його невдовзі, коли дружина пішла на роботу, а чоловік, залишившись вдома наодинці, зазвав на чарку товариша. Треба було бачити реакцію обох!
"Зараза! Перехитрила..." - зніяковіло розвів руки чоловік, виправдовуючись перед товаришем.
ІСТОРІЯ ДРУГА: ВИНАХІДНИК
Трапилося це багато років тому. До однієї сім'ї приїхали родичі - сімейна пара. Чоловік гості мав слабкість до алкоголю, та дружина намагалася контролювати його з усіх сил. Відмінний, все в ньому її задовільняло, якби ж не одне "але" - часте бажання випити. От і в гостях сиділа на сторожі - стежила за кожним його жестом. Стримувався - не пив оковитої. Натомість, як миша до сиру, часто хапався за чайника. "Жарко сьогодні - аж в горлі пересохло!" - щоразу казав він, роблячи ковток за ковтком. Але маршрут на кухню насторожив дружину, адже на столі було чимало напоїв, якими можна було втамувати спрагу - мінеральна вода, компот, сік - чому ж чоловік обирає звичайну кип'ячену воду? Хвилиночку, це їй здалося, чи очі у благовірного дійсно почервоніли, стаючи схожими на радянський прапор? Та ні! Мабуть, це лише її хвора уява! Щоб остаточно розвіяти сумніви, жінка і собі налила води з чайника. Та яка вода?! ЇЇ благовірний перехитрив усіх - непомітно спорожнив чайника та наповнив посудину... горілочкою! Але найсмішніше чекало попереду. Запальна дружина стала лаяти чоловіка, який зробивши покірне янгольське обличчя, водночас ніжно торкаючись рукою її колін, мовив: "Надійко, не ображайся на мене! Тобі ж відомо, що ідеальні люди довго на світі не живуть. То, може, алкоголь - це та ниточка, яка ще тримає мене в цьому світі?". Присутні вибухнули сміхом - викрутився винахідник!
19.09.2016
Фото з інтернету
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689705
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2016
З тобою шлях сімейний розпочали -
З тобою і завершимо його!
Хоча були у домі нашім чвари,
Та всі образи миттю спалимо!
Не будемо зважати на минуле -
Місток до щастя прокладемо знов!
Так шкода, що лиш взимку ми збагнули -
Самі ж в життя проляли наше "кров"!
Хоча до фінішу зосталось кілька кроків
(В такому віці вже не дума про любов),
Та вистачить життєвих нам уроків,
Щоб повернутись й бути разом знов.
***
Засяяли у зморшечках обличчя.
Ти міцно обійняв мене!
Як добре, що насправді, а не сниться
"Розбили" в парі "дзеркало криве"!
17.09.2016
Фото з інтернету
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
© Copyright: Светлана Маярчак Крыжановская, 2016
Свидетельство о публикации №116091806136
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2016
Несподівані маршрути
Нам підказує життя:
Вчить нас "бути чи не бути",
Дає пряника, кнута.
Серпантинова доріжка
(Завжди різних кольорів)
Підкладає хитро ніжку,
Щоб піднятись захотів.
То з сарказмом, а то щиро
Посміхається життя,
Щоб навчити виживати -
Кожен вчиться, як дитя.
Не впадайте, друзі, в відчай -
Завтра знов наступить день,
Зникне темрява, а світло
Подарує ряд ідей.
08.09. 2016
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
© Copyright: Светлана Маярчак Крыжановская, 2016
Свидетельство о публикации №116090802431
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688894
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 15.09.2016
Загриміло-зашуміло
Й раптом дивина -
Стало поле білим-білим,
Але ж не зима?!
Всіяло земельку градом.
Листя - наче сито.
Темна хмаронька над садом:
"Дощиком полити!"
Так затіялася гра
топчілки-доганялки
Й серед літечка зима
Вказує на санки.
"Ні-ні-ні - земля сказала -
Ще тобі не час!
Й біла ковдронька розтала,
Залишила нас.
18.07.2016 (Нова Ушиця)
Фото з інтернету (град у Хмельницькій області. Липень, 2016)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
© Copyright: Светлана Маярчак Крыжановская, 2016
Свидетельство о публикации №116090503849
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687619
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 04.09.2016
Відлітає у вирій літо,
Забирає на крилах тепло,
Проводжаєм його жовтим цвітом -
Промайнуло, як не було!
Тільки пам'ять про себе залишить -
Фотокартки щасливих днів.
Літо красно нам, любий, личить,
Але й серпень відгомонів.
Та тепло ми його збережемо -
Допоможе у цьому любов.
Ну а зараз - на осінь вернемо,
Щоб у літо потрапити знов.
26.08.2016.
Фото автора (смт. Нова Ушиця, місцевий парк культури та відпочинку. Липень, 2016)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький.
© Copyright: Светлана Маярчак Крыжановская, 2016
Свидетельство о публикации №116082706851
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686107
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.08.2016