Любов Матузок

Сторінки (2/156):  « 1 2»

Цей вечір - поза законом

Цей  вечір  –  поза  законом:
в  маленькім  селі  –  моряк,
і  місяць  –  півкруг  лимона,
і  світла  м’який  коньяк,
провулочок  нелюдимий
(всіх  втома  загнала  спать),
і  губи,пропахлі  димом,
не  навчені    цілувать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2015


Осінній день, упертий, мов віслюк


Осінній  день,упертий,мов  віслюк,
стоїть  туманом  сірим  над  лісами.
І  вже  дерева  не  здіймають  рук,
і  вже  ворони  схрипли  голосами.
А  сонце  спить  –  не  клич  його,не  руш,
розгублені    ,розмиті  в  сіре  хати,
і  лиш  малі  дзвіночки  диких  груш
не  дозволяють  лісу  заблукати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609998
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.09.2015


Каштани

Мов  думки  -  так  каштани  цвітуть!
В  них  -  крислатість  і  сила  стрімка,
є  своя  філософія  й  суть,
в  сто  свічок  -  стогілкова  рука.
Суму  чистого  білий  вінок  -
несподівані,гострі  слова,
і  гофрований  грубо  листок.
 Шкаралупи  мала  булава
нависа  небезпекою  ран,
а  сміливців,незламних  в  путі,
восени  пошанує  каштан
шоколадним  своїм  асорті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607896
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.09.2015


Ностальгія

Прибираю  в  кімнаті,
зі  старих  фото
знімаю  павутину  рим  .
Ностальгія...
.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606710
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 14.09.2015


Яблука пізніх віршів

Яблука
пізніх  віршів
дозрівають  під  куфайчиною  часу,
аби  в  холодну  пору  душі
вразити  ароматом
стиглих  рим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606706
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 14.09.2015


У кожному із нас живе Горацій…

У  кожному  із  нас  живе  Горацій
супліддям  слова,блиску,дружби,зрад...
І  чорні  сорочки  інсинуацій
часом    гамують  душ  квітучий  сад.
Та  щепи  рим  у  сотнях  варіацій
все  ж  виживуть  і  вкотре  нас  спасуть
від  заздрощів,від  гордощів    овацій...
Мій  Боже,я,здається,знаю  суть
всіх  дій  Твоїх!  Ти  -  Вічний  Декоратор,
падінь  і  злетів  Експериментатор,
один  єси  схопити  все  зумів.
Як  благодать  і  вирок  -  рими,строфи  -  
цвяхи  хреста:поезія  -  Голгофа,
де  й  досі  розпинають  авторів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606232
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.09.2015


Осінній дощ

Експромтом  дощ  вистукує  синкопи,
в  дуеті  з  вітром  –  це  класичний  збіг.
Застрягли  в  лісі  клени  –  глинокопи
й  не  витягнуть  з  рудої  глини  ніг.
А  дощ  над  перехожими  кепкує,
ламає  вітер  парасоль  кістки,
і  лицемірка  –  осінь  знов  пліткує
про  те,що  в  літо  спалені  містки

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605255
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.09.2015


Осінь збанкротувала

В  скверів  прозорих  залах  -  
крокви  кленові  й  мури.
Осінь  збанкротувала,
листя  летять  купюри  -  
вилощені,барвисті  ,
витончена  робота.
...Зранку  в  усьому  місті
в  купки  зметуть  банкноти.
Мить,сірниковий  спалах,
скрикнуть  листки  вогненно...
В  скверів  прозорих  залах
прізвища  змінять  клени.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604518
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.09.2015


Кавун

Кавун  -  то  зелена  планета
в  клітці  чорних  меридіанів,
сотні  темних  зернят  і  світлих  
прихистив  вогняний    м'якуш.
О  як  же  тремтять  насінинки,
вслухаючись  в  невідомість,
коли  хтось  нахабно  стискує
кордони  їх  кавуна.
Точаться  ягідні  війни,
сходить  соком  кавунна  планета,
і  чорні  меридіани  -  
як  жалоби  чорні  стрічки...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603479
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 01.09.2015


Таємне кохання

В  гортані  губляться  слова,
й  тремтять  в  паралітичнім  танці
і  губи,і  незграбні  пальці,
і  я  не  знаю:  чи  жива?
Все  тіло  без  ваги  стає,
воістину  -  душа  для  тебе!
І  бачить  лиш  Всевишній  з  неба,
як  я  радію,що  ти  є!
І  Всесвіт  стишує  свій  хід,
коли  стрічаюсь  я  з  тобою,
коли,йдучи,ти  головою
мені  киваєш  мимохідь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2015


Зірковий спомин

Мені  сім  літ,у  мене  -  власна  зірка,
така  моя  у  сховищі  світил,
що  хочеться  узять  до  рук  ганчірку
і  витерти  її  космічний  пил,
босоніж  зорепадами  пробігтись,
де  хтось  там  долі  зорями  снує,
і  наче  в  люстро  -  в  зірку  подивитись
й  побачить  відображення  своє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603001
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.08.2015


Ранок в селі

В  зелень  ховається  хата
даху  червоним  шматком,
дмухає  вітер  губатий,
бавиться  мідним  піском,
дме  в  очеретяні  флейти,
саду  кошлатить  пальто.
Пил  збожеволілим  шлейфом
прагне  догнати  авто  -  
вулиці  суконка  літня
випрана  в  росах  трави  !
...Ранок  телятком  привітним
тицяє  носом  в  двори.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602539
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.08.2015


Ранок

Ранок  -  єдиний  чоловік,
що  цілує  мене
і  торкається  моїх  грудей
цнотливо.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602133
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 26.08.2015


Сонячний день

Сонячний  день.
Світло  аж  перетікає  через  дахи  багатоповерхівок.
Все  місто  -  сонячне  желе
зі  шматочками  будинків  
і  родзинками  перехожих.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602132
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 26.08.2015


Кінець літа

Осіннього  сонця  зтьмяніла  тіара,
уже  воно  –  ґречність,уже  –  толерантність.
Заснули  на  зиму  і  пристрасті  ,  й  чвари.
Лиш  натяк  легкий  на  подробиць  пікантність  –  
твій  лист  нетерпляче  чекає  у  скриньці,
конверт  –  білі  грати  твоєму  привіту,
в  нім  –  споминів  літніх  пригірклі  гостинці.
…Гербарій  і  лист  –  епітафія  літу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2015


Мозаїка

З  кольорових  клаптиків  зустрічей
складаю  мозаїку  кохання,
упереджуючись,аби  не  скінчились
яскраві  блискучі  шматочки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601216
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 21.08.2015


Хочу самоти

Мов  голодний  пес  ,
безпорадно  тицяюсь  в  долоні  натовпу,
марно  сподіваючись  випросити  
кістку  самоти.
Пізньої  ночі,
змучена  й  ощасливлена,
неквапом  п'ю  тишу  порожніх  вулиць,
добираючись  додому.
На  плитці  безсоння
варю  каву  самотньості,
цілуючи  кожне  зернятко  -
святкую    самоту!
Бо  ж  саме  вона  -
тиха  гавань  мрій,
духмяне  горня  споминів,
золоте  плесо  творчості...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600802
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 19.08.2015


Яблучний Спас

Прощання  з  літом  –  яблуко  духмяне!
Cвяткуєм  Спаса  –  переддень  зими,
і    бджоли,від    медів  важкі  та    п’яні,
вже  всоте  прогули  свої  псалми
над  кошиками  .  Люду  -      барви  й  лави,
до  образів    у  щирості  сльози
молитва  лине:
-Боже  правди  й  слави!
На  мир  і  на  любов  преобрази!
Як  відповідь  –  освячена,  цілюща,
жива  вода!  Акафісту  слова
дадуть  надію  нам  на  хліб  насущний.
І  поки  віра  у  серцях  жива  –  
вона  не  дасть  зміліти  нашим  душам,
преобразить  на  гідне    та  нове!
…Церковних  дзвонів  велетенські  груші
віщують  всім  про  свято  храмове,
де  вина  й  мед  –  вже  можна  по  закону.
…Втомившись  від    облич,прохань,  бажань  -
в  Пречистім  сяйві  мружаться  ікони  ,
благословляє    Спас  парафіян.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600798
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2015


Ми мріємо про втечу

Ми  мрієм  про  втечу  -  на  інші  материки:
разом    -  небезпечно,бо  душі  в  нас  хижі  і  вовчі.
Ми  лиш  дуелянти  на  відстані  пальців  руки,
немов  кислоту,нашу  ненависть  хлюпаєм  в  очі.
Насінням  пустим  засіваєм  майбутнього  грунт,
і  думка  пече  -  один  одного  більш  не  зустріти.
А  скільки  було  невимовно  щасливих  секунд?
Ми  гинути  їх  залишаєм,мов  в  засуху  квіти.
Колишніх  образ  найгостріша  у  світі  пила
щоразу  нас  змушує  дико  кричативід  болю.
Куди  нам  втікати?  Для  нас  -  і  планета  мала,
лише  кладовище  приймає  померлі  любові.
Ми  втратили  все,загубили  від  щастя  ключі,
з  поранених  душ  -  не  надії,а  пам'яті  цівка.
Ти  поряд,та  вже  на  твоїм  не  засну  я  плечі...
...Як  сумно,коли  у  казок  нещаслива  кінцівка.
.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599081
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2015


Пристрасть

Як  я  хочу  тепла!..
Чи    ж  зумію  весни  дочекатись?
Знов  туди  попливла,
де  навчилась  тобою  втішатись.
Час  вже  не  зволіка,
гарячкую  –  де  човен,де  пристань?
Мого  щастя  ріка  –
незаконнонароджена  пристрасть.
Я  –  углиб  в  ній  і  вшир,
захлинаюсь,радію,пірнаю.
Янгол  мій,поводир
ще  нічого  про  мене  не  знає.
Важко  бути  плавцем,
коли  сльози  і  сумнівів  злива.
Перед  долі  лицем
я  стою  і  нещасна  й  щаслива.
Осяйний,вогняний
моїх  пристрастей  рай  антуражний.
…Непосвячений  мій,
недоторканий  мій,недосяжний…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2015


Земля

Всесвіт  –  велич  Творця,  ми  ж  –  пилинками  вдячності  в  ньому,
у    пісочнім  годиннику  вічності  –  частки  малі.
Срібна  нитка  буття  нас  вертає  до  рідного  дому,
де  у  шепоті  листя  вчувається    голос  землі.
За  мільйони    віків  ще  не  спізнано  Космосу  далі,
на  долонях    планети  –  без  ліку    доріг    і  плодів…
Дух  землі    надаремне  шукати  в  земній  абісалі  –  
невловимий  в  своєму  єстві  він  ,як  мрії      вітрів,
як  перегук  дерев,як    симфонія    вранішня  сонця  …  
Таємниць  недомовки      -  бентегою  у  відчуттях,
що  штовхали    творити    малюнки  свої      кроманьйонців,
то  ж  любов  до  землі  –  в  наших  генах  ,в  серцях  і  руках  -
назавжди,ще    з    відправної  точки  й  до  скону,
бо  земля  –  триєдина:і    мати,й  дитина  нам,й  дім…
Всім  ,хто  вірує  в  землю  ,вона  –  благодатна  ікона!
…Всесвіт  –  слава  Творця,ми    ж  –  пилинками  вдячності  в  нім!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597614
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.08.2015


Спіють яблука

В  яблучній  короні
дерево  стоїть:
серпня  щедра  доня
любить  пригостить.
У  яскравій  сукні,
в    ґудзиках  –  плодах,
вітерцеву  лютню
занесла  на  дах:
бо  ж  свої  музики
б’ють  у  барабан,
дружно  і  без  крику,
жаль,що  не  без  ран.
Яблука-коханці
стоптують  дахи
й  червоніють  вранці  
за  нічні  гріхи,
ще  й  цілують,грішні,
певно,неспроста,
соковито-ніжно
кожного  в  уста,
пестять  так  долоні,
шепотять  в  гілках…
Яблука  червоні
спіють  у  садках…







адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597389
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.08.2015


Молитва

Мечтала  быть  я  дочерью  у  Вечности,
прожить  -    светло,
но  вышло  -  о  земном,о  человеческом
все  бъю  челом.
А  дни  текут  -  печали  безутешные
рекой  к  ногам,
ропщу  и  плачу,глупая  и  грешная,
иду  во  храм,
свечою  становлюсь,огнем  пылающей,
я  -  хуже  всех!
Помилуй,Господи,нас,погибающих!
...Мой  взгляд,мой  смех
презрительный  -  гордыни  жест  нечаянный,
лукавства  шаль,
скольких  довел  до  слез  и  до  отчаянья?
Кого  мне  жаль?
Себя  -  была  неверною  и  скверною,
кляла  приют.
Мои  грехи  -  как  воронье  на  дереве,-
кричат,клюют.
Не  раз  была  жестоко  жизнью  битая,
в  меду  страстей,
не  деньгами  спасалась,а  молитвами
своих  друзей.
Дай,Боже,силы  все,что  уготовано,
мне  пережить,
за  то,  что  каждый  день  тобой  даровано,
благодарить.
Стою  перед  крестом  с  душой  разостланной
в  священный  час,
за  все,что  было  -  слава  ,тебе,Господи!
Помилуй  нас!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596987
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 31.07.2015


Чесність

Коли  наступить    захід  наших  днів,
й  запрагне  тіло  спокою  і  тиші,
а  чи  мене  у  самоті    залишиш?
Ти  поки  що  мені  не  відповів,
ти  кришиш  часу  хліб  для  голубів,
що  покидають  придашкові  лиштви.
…Спасибі,що  надії  не  залишив,
і  чесно  очі  в  сторону  відвів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596831
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2015


Політична карта світу

"Старайся  -  й  будуть  всі  шляхи  відкриті,-
батьки  наївно  твердили  мені  .
Велика  політична  карта  світу
висіла  в  нашій  кухні  на  стіні.
Блискуча,мозаїчна  і  яскрава,
вона  -  мов  гарантований  аванс
життю  й  надії,успіху  і  славі  .
Й  створити  власний  світ  давала  шанс:
хвилюючий,далекий,загадковий.
Химерний  вузол  -  спробуй  розв'язать:
народи,колір  шкіри,звички,мови,-
як  мріялося  подорожувать!
Відвідати  Париж,побути  в  Римі,
а  в  Індії  побачить  танець  змій,
мелодію  почути  іншу  й  рими.
...Безгрішшя  -  лютий  ворог  наших  мрій.
Ох  краще  б  я  не  мріяла,не  знала,
в  мрійливих  й  мрії  гострі,наче  дах,-
на  мене  ждуть  квитки  на  всіх  вокзалах,
за  мною  тужать  кораблі  в  портах  -  
я  думаю  про  них,люблю  наївно
гіркою  та  найглибшою  із  мір.
...Прощайте,так  й  незвідані  країни,
цілую  карт  підклеєний  папір  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596662
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2015


Жага дощу

З  хамсою  борщ  ,окраєць    за  борщем
й  на  чорне  пересмажена  гомілка.
Бабуся,  дощ,і  вмитися  дощем
давно  вже  марить  глиняна  долівка  –
стара,таких  підлог  тепер  нема,
потріскалась  її  змертвіла  шкіра,
а  мріє,що    хоч  крапельку  спійма.
Є  в  глиняній  душі  тужлива  віра,
й  нічого  більш.  Бо  стерлися  давно
сліди  дитячих    кроків  та  весілля…
А  може,все  ж  відчинить  хтось  вікно,
щоб  дощ  ввійшов  краплинним  божевіллям?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596394
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.07.2015


Сильная

Вкусив  насмешек  и  ухмылок  яд,
приемлю  гордо  я  слова  любые.
Прощаю  всех  -  никто  не  виноват,
что  я  смотрелась  в  зеркала  кривые.
Весь  мир  любить,себя  не  забывать
не  откажусь,не  струшу,я  готова
неистовствовать,колдовать  и  знать,
что  все  же  я  владею  тайной  слова!
Осмелилась:вот  вам  мои  грехи,
паденья,взлеты  -  все,что  проживала....
...Я  знаю  так  давно  свои  стихи,
что  кажется,не  я  их  написала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595971
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2015


Заздрість

Господь  усім  дав  здібності  і  вміння,
і  за  життя  їх  мусиш  відшукать:
конструювати,сіяти  насіння,
співати  ,малювати,римувать…
Усі  ми  різні,й  різне  мрієм  мати,
та  в  кожного  хай  буде  хліб  і  сіль.
А  на  чуже    -  не  треба  зазіхати,
бо  прийде  в  дім  чужа  біда  і  біль.
Та  заздрісник    -  і  ситий,так  голодний,
чуже  добро  –  вогонь  пекельних  зваб.
…Життя  –  мов  льох  :і  темне,і  холодне,
якщо  у  нім  зелена  заздрість  жаб.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595943
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.07.2015


Мой молодой полковник

В  доме  -  почти  покойник...
Болен,но  как  влюблен
мой  молодой  полковник!
...Утка  и  рюмок  звон  -  
славный  обед  сготовлю,
трапеза  -  словно  суд.
Больше  не  прекослювлю.
даже  на  твой  абсурд,
больше  не  отвечаю
холодом  на  тепло,
больше  не  замечаю,
что  на  дворе  -  светло...
Китель  -  насмешка:поздно!
Нов  он  и  одинок,
а  на  погонах    звезды  -  
будто  дурной  намек.
Снам  и  врачам  не  веря.
выплачусь,обниму,
позакрываю  двери,
окна  в  моем  дому:
мало  ль  -  беда  -  сановник
птицей  к  другим:!?.
...Скорбя:
мой  молодой  полковник,
как  же  я  -  без  тебя:!.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2015


В дощ

Ніжний    дощ  –  посивілий  колишній  коханець  -
тихо  й  сторожко  вулиці  пестить  навскіс,
склав  громи  –  як  злидар  в  кимось  згублений  ранець,
й    вибачаючись,м’яко  торкається  кіс.
Слізний  погляд  кладе  на  будівлі  й  городи,
на  мої  теплі  груди  й  забуте  лице.
...Так,він  –  дощ,  і  ходить  в  чоловічій  подобі  -
для  померлих  –  табу,і  я  знаю  про  це.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2015


Поза правилами

Зірки  ясні  –  немов  здоровий  глузд,
сузір’я  -  мов  нав’язливі  поради.
А  хочеться  простого  –  ніжних  вуст
і  зустрічі,якій  я  буду  рада.
А  хочеться  неправильною  буть,
і  голосно  співати  і  сміятись,
й  про  всі  свої  обов’язки  забуть,
довіритись  комусь  і  з  ним  кохатись,
і  з  напівголим  снідать  за  столом,
і  після  фруктів  й  соку  цілуватись.
Та    щоб  не  стати  соляним  стовпом,
не  буду  на  минуле  оглядатись.
Про  нашу  ніч  –  нікому  й  пари  з  вуст  –
мені  набридла  подруг  буфонада,
ненавиджу  ясний  здоровий  глузд,
невдячна  за  нав’язливі  поради.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595111
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2015


Навіжена й шопінг

Навіжена,звиваюся  в  гніві    -  змія,
лайкою    втискаю  шпалери  в  стіни.
лютую  несамовито–  всі  винні,тільки  не  я  -
 невгамовна,розпалена(  така    людина?)
Мчуся  в  бутік  –  значить,хочу    жить,
шопінг  –  божество  покупців  касти.
Різнокольорове  шмаття  висить
несподіваних  райдуг    мого  настрою.
Вибираю  одяг,де  асиметричні    криві,
для  човна  схиблених  –  шопінг  –  якорем,
викручую  мстиво  сукням    рукави  ,
примірявши  платтячок  може  з    п’ятеро.
Бутік  –найпсихотерапевтична  з      кімнат,
кожен  дивак  тут  знайде  собі  діло  -
насміхаюся  над  штаньми  ,що  як  тлустий  мулат,
 не  здатні  міцно  оповить  моє  тіло.
бо  ж  вільний  крій  ,недоторканість  -  тре
самотньо  тримаютьсяються  лоно  і  ноги.
 до  уваги    абищиць  ніхто  не  бере.
…У  рай    капелюшковий    -  ближня  дорога.
Варіюю,соромлячись  світла  й  дзеркал,
гублюсь  в  лабіринті  своєї  натури:
звичайно,  кроїли  мене  без  лекал,
то  ж  нахабно  волають  хиби  фігури.
Вдягла  капелюшок  -  доволі  смішна,
за  двадцять  примірок  -  уже  романтична!..
…Згаса  навіженість,стих    гнів  мій    сповна.
Невже  я  ввійшла  в  храм  речей  істеричною?
Продавці  розуміюче  дивляться  на  мене,
врешті,як  заохочення  ,  хапаю  обновку  -
струменіючу    сукню  синьо-зелену,
 відчуваючи  сласно  ласкавість  шовку,
щ  наче  чай  із    м’яти    й  меліси
впоїть    лють  ,й  вже  півкроком  -  відрух  в      заглибленість.
…Я  спокійна  й  впевнена,  що  на  пароплаві  в  круїзі
вражатиму    досконалістю,де  відтінком  -    схибленість.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594945
рубрика: Поезія,
дата поступления 20.07.2015


Зореліт

Останній  поверх  в  київській  висотці  -
це  тут  дивак  здає  квартиру  в  найм:
від  вікон  і  до  стелі  -  стільки  сонця,
що  ще  в  житті  не  дарувалось  нам.
А  ввечері,немов  бурштин  із  моря,
назбираний  без  заборон  і  мір  -
найкращі  й  найдорожчі,звісно,зорі
лиша  на  оксамиті  ювелір.
Чи  знав  господар,що  тут  -  все  незвичне,
що  Волопас  -  на  відстані  руки?
...П'ємо  шампанське  -  зоряне,космічне,
на  шкірі  -  поцілунків  зірочки.
Спасибі  за  кімнату  і  за  диво,
що  знов  відкрила  я  для  себе  світ!
Ми  -  між  зірок,й  ця  київська  квартира
на  троє  діб  -  наш  власний  зореліт,
наш  власний  Всесвіт.Я  у  ньому  з  Вами,
весь  Київ    розуміюче  притих...
...Шепочуться  покинуті  піжами
про  пристрасних  господарів  своїх.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594638
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2015


Звабник (хвилина еротики)

Підступник,звабник,любчик  і  благар
завів  мене  в  передпокій  екстазу,
й  відразу  зник  всіх  зайвих  слів  тягар,
і  стогоном  скипіли  напівфрази.
Про  що  благаєш  –  навіть  не  розчуть,
то  ж  повтори  вустами  і  руками…
Обридлу  передбачливість  топчу,
й  така  довіра  сходить  межи  нами!
А  наше  тіло  нашими  грудьми
не  стримує  солодкої  наруги,
це  –  райське  пекло,  де  вже  й  ми  –  не  ми,
а  винуватці  любощів  осуги.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594544
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.07.2015


День народження

Що  визначає  правила  поводження?
Мораль?Мета?Сьогодні  -  коньяк:
ти  вкотре  святкуєш  свій  день  народження
спонтанно,поспіхом,абияк.
Сп'янілих,з  напівпорожніми  шлунками,
притягує  нас  суперечок  шквал,
мене  -  й  стіл-мурашник  із  подарунками,
відгадую,як  кожен  їх  вибирав.
Ось  -  статуетка  сміливця-Ікара,
принесено(з  натяком)  й  шкіряного  гаманця,
мить  -  й  авторська  пісня  звучить  під  гітару,
меледійна,але  без  початку  й  кінця.
Ось  -  секонд-футболка  з  паризькою  вежею,
мов  мрія  чиясь,що  у  вжитку  була.
А  я  для  тебе  химерене  мереживо
зі  своїх  віршів  врвнці  сплела.
Салют  в  твою  честь  -  зіткнулись  розбіжності,
несила  -  слухать,жага  -  говорить.
Ти  продемонстрував  фантастичні  здібності  -  
із  хаосу  й  гамору  свято  створить.
Коли  ж  гості  хвилею  ночі  змилися.
у  човні  софи,рятуючись  від  речей,
я  нарешті  до  тебе  таки  притулилася
і  зняла  поцілунком  втому  з  очей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594487
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2015


Я пофарбувала волосся

Я  -  самотній  осінній  листок:
зависаю  на  гілках  бібліотек  і  кафе,
слухняно  лечу  в  невідомість  від  вітру  настрою,
готова  впасти  в  чиїсь  ніжні  долоні,
втрачаю  обриси  від  грубощів  та  безцеремонності.
Ні,я  не  листок  -  лист,а  лис.
Вірніше,досвідчена  стара  лисиця.
Я  хитрую,обережно  виходячи  на  полювання,
не  веду  незнайомців  до  дверей  своєї  нори,
навіжено  мрію  про  шаленого  мисливця.
Та  ні  ж  бо!  Я-  м'яка  руда  глина.
Я  страждаю,бо  немає  генія-гончара,
який  зможе  виліпити  мене  та  мої  почуття,
швидко  навчить  позбуватися  зайвого,хоча  й  звичного,
зведе  мене  на  п'єдестал  досконалості!
А  може  -  я  потерта  шкіряна  руда  сумка
для  збору  пліток  і  чуток?
На  чиїм  плечі  я  сьогодні  підступно  гойдаюся?
Кого  ввожу  в  оману  природною  теплою  близькістю?
Не  знаю...Не  знаю...Не  знаю...
В  усьому  винна  фарба:
вона  зачаклувала  волосся  в  рудий  колір.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594353
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 17.07.2015


Початок

Салон  дрімав.Навшпиньки  я  ввійшла,
в  рожевому  -  кохана  донька  ранку.
Ледь  чутно  пахло  кавою  й  сніданком,
я-  аромат  Парижа  принесла.
Заручники  жорстких  буденних  справ,
кроїли  пасажири  день  й  складали.
Гарчав  двигун  -  уваги  не  звертали,
й  ти  поки  що  мене  не  помічав  -  
крізь  скло  вікна  ранковий  фільм  дививсь  :
а  там  -  дерева  вже  волали  квітнем,
топтались  край  дороги  -  юні  й  літні.
й  автобусу  махали  "Зупинись!"
Твоє  відчула  серце  між  сердець,
побачивши,як  у  віконні  рами  
автобусу  вправляєш  філігранно
пейзажі  весняні.То  ти  -  митець?!
Так  -  так,з  натхненним  блиском  ув  очах!
Таких  із  тисяч  легко  вирізняють,
таких  -  боготворять,таких  -  кохають!
Ти  ж  поки  що  мене  не  помічав.
Виходив  -  глянув.То  була  лиш  мить!
А  потім,на  автобусній  зупинці,
ми  розійшлися,звісно,поодинці
вже  зв'язані  й  приречені  -  любить!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594106
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2015


Дощі

Мов  лаковані  всі  плющі,
пелюстки  ув  айстр  –  вермішеллю,
невблаганний  розстріл  –  дощі  ,
так  не  хочеться  буть  мішенню.
Атакує  дощ  навмання,
нахабніє  на  склі  автівки,
і  розкладені  на  півдня
парасольок  тупі  гвинтівки.
То  ж  шеренгами  –  кроком    руш!
По  мільйонах  краплинних  оргій,
на  малі  країни  калюж,
збайдужілих  до  наших  вторгнень.
Все  змінилося  від  води,
світ  тепер  –  до  дощу  стосовно.
…На  землі  –  глибокі  сліди:
і  порожні,  і  беззмістовні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593945
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2015


Париж

Бонжур,Париж!  Ты  так  легко  летишь
меж  революций,королей,столетий!
В  оправе  дня,и  даже,если  спишь  -  
достоин  восхищенья  междометий.
К  своим  -  любезен,к  чужеземцам  -  строг,
но  всех  манит  твой  страстный  дух  свободы,
высокой  моды  многоликий  бог.
Но  я,поверь,совсем  не  из-за  моды
спешу  к  тебе,стряхнув  и  грязь,и  пыль:
я  -  бытом  загнанная  антилопа,
мне  нужен  вдохновения  костыль,
и  как  глоток  вина  -  глоток  Европы.
Я  пробковой  стены  коснусь,как  Пруст,
Бальзака  тень  спасу  от  кредиторов,
трехсотметровым  взглядом  поднимусь
по  башни  металлической  узорам  -  
и  станет  непонятен  Мопассан:
как  не  любил  он  Эйфелеву  башню?!
Она,каштаны.кофе,круассан  -
как  символы,как  "завтра"с  днем  вчерашним.
Париж  -  открытий  и  удачи  знак!
Где  Бонапарт  ходил  дорогой  узкой,
иду,парижских  слушая  собак,
что  лают  чуть  гортанно,по-французски.
Ошеломил,околдовал  Париж!
и  пусть  на  мир  смотрю  как  дилетантка:
мерси,Париж.что  ты  во  мне  паришь,
с  тобою  хоть  на  день  я  -  парижанка!



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593730
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 14.07.2015


Філософські вправи

Самоприречені  ми  визначить  власний  кут  зору,
зваженість  фраз  стане  кредо,софізмом,…дурницею.
Туга  за  істиною  –  думка  глибока  й  прозора  –
у  містечкових  вита  кулуарах  чи  піниться  десь  під  пивницею.
Сутність  й  зв’язки  –  роздумів  вічні  мішені,
дороговказів  пастки  –  на  попередників  досвід  зважайте!
Й  хрест  позашлюбних  дітей  –  геніальні  чи  навіжені  –
сходить  в  химерних  рядках,як  будівлі  Гауді  й  Райта.
Смішно,що  прагнемо  світ  цей  пізнать  якскоріше,
бо  ж  відчуття  –  лиш  подряпане  скло  мікроскопа.
юрби  безумців  сповідують  Фрейда  і  Ніцше,
вабить  і  гілка  оливи  –  байки  невмирущі  Езопа.
Світ    -  все  ще  той  журавель  в  небесах,не  синиця,
І  невловиме  схопити  жага  пломеніє    в  руках.
Та,насміхаючись,верне  глумливо  до  нас  він  сідниці,
тисячоліттями  гідно  глузує  з  настирних  невдах.
Вперто    йдемо  до  мети  крізь  віків    дні  і  ночі  -  
 методів  знаємо  безліч  з  прийомами  різними.
Світ  пізнаємо  щомиті!  А  він  з  нас  одвіку  регоче  
і  прокидається  кожного  ранку  новим  і  непізнаним.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593630
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.07.2015


Наваждение в гостях


-Здравствуйте  ,  гости  .Ну  сколько  вас  ждать?!
Проходите  ,хватит  на  люстру  пялиться.
…На  блюде  столовом  сосиски  лежат,
толстые  ,как  хозяина  пальцы.
Такими  пальцами  –  и  за  шею  жены
берется  ?Нежно  ласкает  хрупкую?
Или  в  бредовом  разгаре  весны
играет  ними  под  чьей  –  то  юбкою?
Воск  яблок    -  свечей  ,  а  меж  них  ,скорбя,
спит  жареный  гусь  ,тишины  немее.
Хозяин  его  выбирал  под  себя  –  
побольше  и  пожирнее.
Закуски  смотрят  на  полный  парад
зелени  :огурцов  и  лука  –  груды.
Как  давят  на  кружевной  салат
помидоров  упругие  спелые  груди!
-Угощайтесь,друзья!  Время  такое  –  
нам  нужно  встречаться  как  можно  чаще…
…Я    -  есть  не  могу,это  все  –  живое,
о  себе  рассказывающее  кричаще,
у    еды  ведь  тоже  имеется  душа.
Не  буду  ужинать,простите,коль  обидела  .
Встаю  из-за  стола  вежливо  ,неспеша,
спасибо,я  сыта  тем,что  увидела.
…Наверное,глупо,что  я  им  не  лгу,
пусть  ужинают  без  меня,не  злясь,не  скучая.
…Мчусь  домой,где  вечерами  губы  жгу
поцелуем  стеклянным  горячего  чая.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593407
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 13.07.2015


Минуле і доросла жінка

В  тісній  кімнаті,рівній  клітці,
нарешті  стали  ми  близькі!
О  як  же  ми  вслухались  в  східці,
і  в  кроки  вкрадливо-густі.
Як  ми  молилися  на  ключ!..
...Крізь  вії  штор  пекло  віконце,
ти  в  бронзі  смаги,голіруч,
і  нагота  товоя  -  як  сонце.
Двох  тіл  і  єдність  й  боротьбу
ми  віддали  на  розсуд  долі,
й  втекли  від  світу  на  добу
ми  в  інший  вимір  -  в  час  любові...
...Роки  не  милують  людей.
І  пристрасть  -  мов  на  каві  пінка  -
осіла  по  той  бік  дверей.
А  з  цьоьго  боку  -  мудра  жінка,
якій  піднятися  вдалось
по  сходинках  життєвих    -  вище...
Й  те  сонце  -  плямою  здалось,
і  свище  вітер  по  горищі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593239
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.07.2015


Пегас

У  когось  дрімає  в  дворі"Мерседес",
є  долари  про  запас,
а  в  мене  в  квартирі  -  чудо  з  чудес:
живе  мій  власний  Пегас.
Омріяний,дорогоцінний  гість,
наснаги  вогонь  й  душа,
він  рими  невдалі  безжально  їсть,
найкращі  -  мені  лиша.
Він  вільний,його  не  припнеш  до  воріт.
Мрійливо  гляне  з-під  вій  -
і  вміститься  багатовимірний  світ
в  квартирі  моїй  малій.
Не  любить  при  свідках  літати,творить,
його  не  бачив  ніхто,
підозра  -  і  він  перетвориться  вмить
на  светр  чи  старе  пальто.
Кумедний  і  щирий,та  я  б  не  змогла
без  нього  прожить  ніяк!
...Лежить  на  столі  пір'їнка  з  крила
й  підківка  -  удачі  знак.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592999
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 11.07.2015


Диптих

1
Місто  впало  у  ніч,
як  у  відчай  впадають  главбухи.
Уникать  протиріч
ні  бажання  немає,ні  духу.
Хай  іде  ,як  іде  
моя  чорна  стонога  тривога,
вже  на  світі  ніде
не  лишилося  світла  денного.
А  на  ночі  межі,
коли  чорні  розкриються  рани
від  проміння  ножів,
небо  стане  криваво  –  багряним.
2
Ніч,пітьма  й  відтепер
мовчимо  про  загибле  кохання,
тільки  кава  й  Флобер,
тільки  спогадів  тихе  зітхання.
Ніч  ,пітьма  і  весна,
й    недоречно  живуть  і  ятряться:
мого  тіла  струна  
й    твої  збуджені  ніжністю  пальці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592769
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2015


Легковажнісь

Безпечно  зберу  валізи
і  з  міста  втечу  хутчіш.
Та  знаю:перед  відї'здом
говориться  найщиріш.
Порину  за  течією,
знайома  й  найлегша  путь..
Пробач,але  нічиєю
не  можу  я  довго  буть.
Безглуздя  -  де  правду  діти  -
в  мої  не  сімнадцять  літ.
Але  понад  все  на  світі
люблю  увесь  білий  світ:
книгарні,перони,крики
совині,коли  пітьма..
Нещастя  для  чоловіка  -  
я  втіха  собі  сама.
То  ж  нащо  лякаєш  лихом?
І  розпач  у  зламі  рук...
...А  поїзд  радіє  стиха:
"Ти  тут-таки,тут-таки,тут..."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592388
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2015


Гра

Сорочка  твоя  картата,
немов  шахівниця  -  шарф,
тримаймось  -  гра  розпочата.
Цей  хижий  відблиск  в  очах,
штампованих  фраз  сторожа,
тремтіння  чотки  в  руці    -
я  все  це  впізнати  можу,
бо  й  інші  були  гравці.
Пасую  -  твоя  атака,
і  що  б  ти  мені  не  верз,
і  навіть,коли  б  заплакав,
то  -  хитрість.В  душі  -  ти  ферзь.
Вже  ноги  мої  -  мов  вата,
твій  голос  -  не  зупинить,
як  солодко  прогрвати,
смакуючи  кожну  мить,
кусати  в  нестямі  губи.
Мій  захист  -  тріщить  по  швах,
останній  твій  хід  -  хай  грубий,
та  точний    й  стрімкий.Це  -  шах!
Сорочку  картату  знято,
щасливий  і  сильний  ти...
Мистецтво  -  так  програвати,
щоб  завжди  премогти!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592311
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2015


Когда хандра…

Когда  хандра  и  никакой  надежды,
и  кажется,жить  незачем  уже  -
чужих  стихов  прекрасные  одежды
я  примеряю  к  собственной  душе.
Мир  подлинных  страстей  волшебной  дверцой
откроется  тому,кто  ключ  найдет,
излечит  душу,успокоит  сердце,
а  от  хандры,как  от  пыли  -  налет...
И  вновь  поверю  -  счастье  безгранично!..
Сама  на  всем  прочту  его  печать...
...Я  верю.что  стихам  небезразлично
когда,в  какие  двери  постучать!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592185
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2015


Тіло лісу люблю

Тіло  лісу  люблю,
сосен  кучері  й  бронзові  ребра  –  
бо  ж  до  сонця  найближчі
за  свою  непокору  і  міць.
В  академії  лісу  –  
сивий  дуб  –  наймогутніший  ректор,
ти  навчишся  всьому,
варто  лише  лягти  горілиць:
гімн  трави  зазвучить  –  
соковита  шовкова  врочистість,
і  підхопить  її  
сто  пташиних  хорів  на  гілках!
І  сп’янять  тебе  звуки,
і  землі  несподівана  близькість,
і  відчуєш  ,що  ти  –  
всього  –  на  -  всього  –  тільки  мурах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592076
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.07.2015


Амністія

На  добрий  намір  –  й  небо  світле,чисте,
промінчиків  –  глашатаїв  –  мільярд:
оголосило  сонце  урочисто
амністію  всім  пуп’янкам  троянд!
То  ж  буде    рівність,з  нею  прийде  право
розквітнути!  Травневий  ніжний  шок  –  
як  радісно    їм  пелюстки  розправить
й  звільнитись  від  в’язничних  пелюшок!
Краса  й  жадана  воля  –  неминучі!
Чого  хотіли,врешті    досягли…
…Гарантія  –  все  ті  ж  дроти  колючі,
ті  ж  стебла,що  в’язничними  були.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591773
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.07.2015


Наш дом

Он  был,как  мы  -  живой,жил  ярко  и  непросто,
цена  ему  -  минут  счастливых  миллион,
в  реке  сует  -  он  плот  -  наш  дом,и  он  же  -  остров,
а  каждый  из  его  жильцов  -  Пигмалион.
Он  накрепко  стоял,пусть  даже  и  сутулясь,
и  кланялись  ему  антенны  за  углом,
насмешливо  глядел  на  важность  грязных  улиц,
и  мебель  вся  была  особенною  в  нем:
хвастливый  круглый  стол,беспечно  хлебосольный,
яичницей  глядел  на  скопище  гостей,
удары  кулаков  выдерживал  достойно,
но  ненавидел  блеск  селедочных  костей.
А  кожаный  диван,немножечко  потертый,
ворчал,стонал,любил,и  все  -  не  без  души...
...Но  умерла  любовь,и  дом  стал  тоже  мертвым  -
он  пережить  не  смог  предательства  и  лжи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591591
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2015


Опудало

Шукає  пару  –  є  закон  в  природі–
комашка  й  пташка,звір  і  чоловік.
…Опудало    ж  –  самотнє  на  городі,
й  такий  короткий  літній  його  вік.
А  взимку  –  що?Кого  й  чого  лякати?
У  погребах  –  вершки  і  корінці.
Воно  –  в  журбі:ні  подружки,ні  хати.
Спасибі,прилітають  горобці,
на  хвильку  сядуть  на  піджак  потертий,
що  не  тримає  лінії  плеча…
В  опудала  –  обійми  розпростерті,
але  ніхто  того  не  поміча.
Покинуте,до  всіх  насмішок  звикле,
воно  все  жде,що  заговорять  з  ним,
і  палиць  хрест  –  як  передсмертний  виклик
жорстким  безглуздим  правилам  людським.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591366
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2015


Соняшник

Соняшник  –  згадка  про  Грету  Гарбо:
Як  відкидає  назад  свою  голову  -
в  жовто  -    гарячім    круглім  жабо,
Й  скільки  снобізму  в  стрункому  і  голому!
Дивиться  зверхньо  чужак  –  напівбог,
Кпинить  городу  зразкову  еклектику.
Хто  йому  бачиться?  Може  ,Ван  Гог,
Що  передав  і  красу  й  енергетику.
Американець,як  втрапив  сюди?
Дозвіл  затверджено  в  вищих  інстанціях?
Бджоли  цілують  його  за  меди
І  розважають  щоденними  танцями,
Бо  ж  –  особливий,  ця  роль  –  непроста,
Все  ж  винятковість  –  то  ноша  відважного.
Сонце  –  єдина  висока  мета,
Сноб  чи  романтик  в  жазі  недосяжного?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2015


Народження вірша

Наступить  ніч,навшпиньки  прийдуть  рими  -  
оговтаюся  з  олівцем  в  руці.
Скелети  слів,виразні,наче  міми,
позначу  в  темноті  на  папірці.
Всі  спатимуть.Лише  підлоги  дошки
легенько  скрипнуть  у  ковзку  пітьму  -
як  розбуджу  старий  люб'язний  зошит,
аби  себе  довірити  йому
і  втаємничить  втрату,розпач,спомин,
щоб  вивільнився  біль  образ  й  затих...
Вже  звик  до  рим  німий  і  сивий  комин,
й  напевно,розуміється  на  них.
А  я?Пишу,допоки  себе  чую,
допоки  в  мені  затісно  словам.
Ось  вірш  новонароджений  пульсує,
лишилось  наректи  його  ім'ям,
благословити  з  іншими  -  у  книжку:
хай  буде  успіху  легка  хода!
...Нестерпно  уявити:хтось  у  ліжку
байдуже  твої  вірші  прогляда.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2015


Гімн

Любі  браття,ми  гідні  і  горді
українців  носити  ім'я.
У  сузір'ї  славетних  народів
наша  зірка  велично  сія!
Приспів  :В  кожнім  серці  -  Україна!
                         Урочисто  гімн  зліта:
                         слався  ж  ,наша  Батьківщино,
                         земле  прадідів  свята!
Любі  браття,ми  мужні  і  вільні
ворожнечі  покласти  кінець.
Україна  ж  -  навік  неподільна
у  братерськім  єднанні  сердець.
Приспів  :  В  кожнім  серці  -  Україна!
                         Урочисто  гімн  зліта:
                         слався  ж  ,наша  Батьківщино,
                         земле  прадідів  свята!
Україні  -  і  шана,і  слава,
у  майбутнє  ясний  її  шлях.
То  ж  квітуй,українська  державо,
самостійно  і  вільно  в  віках!
Приспів  :  В  кожнім  серці  -  Україна!
                         Урочисто  гімн  зліта:
                         слався  ж  ,наша  Батьківщино,
                         земле  прадідів  свята!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591144
рубрика: Поезія,
дата поступления 01.07.2015


Я витягла з шафи крила

Я  витягла  з  шафи  крила,
заледве  їх  віднайшла,
бо  знову  така  щаслива,
як  в  молодості  була.
Вже,думалось,не  згодяться  -
навіщо  вони  мені?
А  витерла  пил  -  іскряться,
ще  -  сильні,ще  -  чарівні.
Тепер  не  ходжу  -  літаю,
внизу  -  і  прірва,й  мости...
Аж  подих  мені  спирає
від  взятої  висоти.
Себе  я  не  зупиняю,
аби  лиш  запал  не  згас...
...Літаю,бо  знов  кохаю,
й  напевне,в  останній  раз.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590941
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2015


Пам'яті В. Стуса, В. Симоненка

Не  судилося...Не  судилося  -  
за  життя  не  зустрілись  ми.
Що  я  знаю  про  вас?  Хотілося
вам  на  світі  прожить  людьми!
Та  цього  не  могли  пробачити:
як  це  -  жити  на  повен  зріст?!
Вас  уже  мені  не  побачити,
і  між  нами  -  лиш  віршів  міст.
Я  -жива,а  за  вами  -  янголи
тріпотять  о  шести  крилах...
...Переливаєтесь  золотими  яблуками
в  недосяжних  райських  садах!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590678
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2015