| Сторінки (3/235): | « | 1 2 3 | » |
Білих зайченят в зимовім лісі
Є багато – друзі всі рідня.
Вміють слід заплутати від лиса,
Всі гуртом тікають навмання.
Білі шубки – захисна одежа
Зайченят скриває на сніжку.
Лис і вовк за зайчиками стежать,
Щоб спіймати здобич цю легку.
Але, зайченята дуже хитрі,
Як втікають, в норку швидко враз…
Плутають сліди неначе титри,
Вовк і лис для зайців не наказ.
Зайченята зі сніжком суцільні,
Всі сміливі братчики завжди.
Їх окрас зимою є надійний,
Що їх видає – лише сліди.
07.12.2025
PS - Дякую автору картинки! Картинка використана для наочності у вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2025
Кохання дивні чари зникли вранці,
Узимку не співають вже птахи.
Не тішать серце почуттів-багрянці,
Вони під снігом стали вже крихкі.
Думки бентежні, всі слова-засланці
Вночі перетворилися в страхи.
Їх образ не прикрасить нині глянці,
Нікому не потрібні жебраки.
Але, свідомість бореться з нудьгою,
Не піддається тиску чорних хмар.
Колись любов народиться другою…
Проснеться в колі чарівних стожар,
Проститься там з минулою журбою,
Розпалить нових сенсів файний жар.
07.12.2025
Італійський сонет - abab abab cdc dcd
PS - цей сонет я написала під час чергового відключення електроенергії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2025
Промайнула пора незворотній свій шлях,
Відлетіла примара і зникла миттєво.
Відпочине в далеких країнах мій птах,
Не співає душа – моя внутрішня Єва.
Почуття відцвіли, заховались під наст,
До весни завмирає кохання бентежне,
На слова-невидимки скінчився запас
І немає вже сенсу ховати залежність*…
Від порталу який депресивність несе,
Мовчазною байдужістю-скальпелем крає…
На світанку як завжди холодний глясе
Відганяє тривожності, згубності зграю,
Відправляє подалі за обрій зрання,
Клекотіння невтішних думок безупинних.
Через тишу убивчу іду навмання,
Не звертаю увагу на зміни всі дивні…
Холоднеча у серці, у тілі в душі,
Організм поступово звикає до всього…
На плаву лиш тримають відверті вірші,
Як слова що не чутні в каліки німого.
Почуття відцвіли, заховались під наст,
Відлетіли примари і зникли миттєво.
Не легкий у самотнім житті нині час,
Не до співів душі – неприкаяній Єві…
07.12.2025
Залежність* - нав'язлива потреба робити певні дії. Наприклад – писати вірші.
PS - Цей вірш я записала під час чергового відключення електроенергії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052968
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2025
Давним -давно кохання у засланні,
Всі почуття руйнує біла сіль.
І стогне серце - у болючих ранах,
Тремтить ночами і турбує біль.
Що трапилося, всі думки в розброді,
Всі зустрічі - неначе во хмелю…
І мій фантом завжди до тебе ходить,
Адже ти знаєш – я, тебе люблю…
Не відчуваєш і, не чуєш нині -
Мої слова не чутні - як завжди?
Там де твоя Душа є поряд мрії,
Мій голос не літає до мети…
Бажаний мій – єдиний і коханий,
Твій уві сні політ як наяву.
Ти – сильний чоловік , ти - мій обранець,
Я подумки з тобою на плаву*...
Не проганяй фантом цієї ночі,
Шепни два слова ... птахом прилечу ...
Флюїди всі мої тобі жіночі,
Приховані в словах, все що хочу:
Віддати всю любов свою до решти,
Щоб відчував тепло моє сповна.
Нас розділяють вже мільйони-версти..,
Коли обіймеш, пий мене до дна.
* * *
Зізнання це тобі душа писала,
Думки летіли, як каскад лавин.
Але, для щастя слів занадто мало…
Тому в моїй душі постійний "сплін"*.
01.12.2025 за мотивами 2012-2015
PS - Я говорю з тобою віршами душі.
Сплін* - нудьга
На світлині закохані з відомого Худ.фільму Привид
_____________________________________________
Початковий варіант вірш у прозі:31.10.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052921
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2025
Минула Осінь кольорова і грайлива,
Всі капелюшки скинули із кронів буки.
Лишились в пам`яті всі почуття мрійливі,
І теплі дні осінні зникли вмить розлуки.
Поснули всі пожовклі трави в прохолоді,
Вже не цілує промінь Сонця у обличчя,
Коли збирали урожай ми на городах,
І настрій був медовий, сум тепер не личить…
Холодні і колючі дні приносить грудень,
Пориви вітру кожен день як фурій зграя…
І щем частіше прослизає нині в груди,
Зима на варті вже стоїть за небокраєм.
Але, природа наша – це дарунок Бога!
Усе іде за планом як і має бути…
Свідомість до Весни протоптує дорогу,
І пам`ять колисає те, що не забути…
05.12.2025
Фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2025
Миколай прийшов Святий –
Він сьогодні головний!
В діточок найкраще Свято,
Подарунків є багато.
Під подушку клав, що треба
Малюкові на потребу.
Щедрий Миколай Святий –
Наш бажаний й головний!
Цей дідусь морозить щічки
Всім Івасикам й Марічкам.
Снігом укриває простір,
Діточки здорові й рослі,
Вийдуть погуляти в двір,
Миколайчик – наш факір*
Був і буде для дітей –
Кращий гість біля дверей!
06.12.2025
Факір* - Диво-творець
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2025
Примарні миті щастя –
Не варті ні гроша.
Крізь брехні і напасті
Пройшла твоя душа.
І скільки не давала
Сама-собі зарок,
Богині-Долі…мало…
Дала тобі урок.
Усі випробування,
За емоційний вірш.
Усі ці покарання,
За те, що не мовчиш…
Сердешні всі страждання
Душа переживе.
Почуються благання
І серце оживе.
І кривдникам промовить
З усмішкою слова:
Прощати вміє мова -
Тому, що смислова…
І треба пам'ятати:
Правдивих любить Бог!
Із Вірою тримати
В дорозі діалог...
2025 за мотивами 2013
Фото автора із сім.альбома
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2025
Я бачу знов перед собою – красу і велич наших гір,
Чарівний світ, весна прекрасна, природа наша як факір*,
Був сплеск душевний у цій казці і вірш складав умить піїт,
Радіє серце, тут є воля, душа як пташечка летить.
Все те, що бачу я очами, незримий пензель змалював,
Хочу запам'ятати диво в цим Світі що зачарував…
Ліс буковий, стежки та гори, прошу, затримати цю мить!
В смарагди лісу пробираюсь, в небесну весняну блакить.
Я розчиняюсь в юних барвах, спасибі Долі – за Весну,
За мрії всі, за музу щиру, яка зійшла, з небес гайнув,
За нотний ряд в душевних струнах, за те, що поруч тут живу,
Мелодії ритмічні щирі – вони в житті є наяву.
Дощем весняним я вмиваюсь, вплітаю в коси зелень трав,
Душа летить у простір неба, який натхнення дарував.
І щастям цим я упиваюсь, хмелію від краси весни,
В руці моїй шматочок хліба, Господь прохання всі здійснив…
2025 за мотивами 2011-2024
Факір* - в сенсі фокусник
Фото автора з сімейного альбома
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2025
Був початок романтичний, крила споряджав на плечі,
Буря в радісних бажаннях освіжала теплий вечір.
А в очах сіяли сльози, всі промови дуже щирі…
Із сердець лив дощ зізнання і ховався десь за вирій..
В наших душах пісня, ритми, дзвінкість струн і зов гітари,
Ніжно у полон забрали, ми з тобою були пара.
Хвиля у морськім прибої, як по нотах шепотіла:
Це був ваш останній вечір ніжних зустрічей із милим…
В морі штиль, умчався вітер – він забрав з собою ноти,
В серці лиш наскрізні рани – дуже схожі всі на соти*.
Не сплела любов узори на яких ми в них є пара,
Тьмяний відблиск ронять зорі – не співає нам гітара.
Поміж нашими серцями вже лягає "барикада",
Море неспокійне дуже - для кохання це блокада.
Є щодня у тебе зміни і любов твоя - естрада,
А для мене - нагорода, в ній немає місця зраді.
2025 за мотивами 2010 -2014
Фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052668
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2025
Ще небеса як той барвінок сині,
Коли світанок птахою летить,
На зустріч вранці і небес долини,
Барвисті як у казці певну мить.
Маленький вітерець колише крони,
Дерев багрянець сяє вдалечінь.
Розгомонілись на гілках ворони,
І зграєю злетіли в неба синь.
Світанок кольоровий – ненадовго
Замилував красою восени.
У день небесні хмари всі розлогі
Пливуть як кораблі в найкращі сни…
Накрапує поволі дощ надвечір,
Краплинки-роси впали у траву.
На сон є молока маленький глечик,
Щоб у житті був спокій наяву…
А вранці знов зустріну той світанок,
Побачу із вікна небес блакить.
А потім вийду на рідненький ґанок,
Стрічати мирний день який п’янить.
03.12.2025
Фото автора зроблено з вікна на 2 поверсі, Світанок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052665
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2025
Давай, ми помріємо в цей диво-лагідний вечір,
Коли всі закохані душі дарують любов…
Коли при обіймах тремтіння породжують шепіт,
І погляди кажуть без слів розганяючи кров…
Близенько присядь і відчуй всі приховані сплески,
Усі почуття промовляють як ті ручаї.
У вечір таємний кохання плете арабески…
Давай, ми помріємо… буде між нас візаві…
Усе закарбується, пам'ять в кишеньку положить –
Всі мрії, чуття, коли поруч ми завжди удвох,
У мріях мовчали до ніжних «мурашок» на ложі,
Давай цього вечора підемо опліч уздовж…
Кохання справжнісіньке в душах окрилених нині…
Його відчуваю я шкірою в думах нічних,
За тисячу миль де самотність примарою плине,
Мінорний мотив відчувається у буднях гірких.
PS - Давай ми помріємо ... раптом - всі мрії здійсняться ...
03.12.2025 за мотивами 09.02.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052614
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2025
Не шукай на свою голову неприємностей – вони самі тебе знайдуть! - Все просто, візьми та вислови свою точку зору начальству та неприємності тобі забезпечені! Ця фраза написана для неї особисто! Так, як вона не
зупиняється навіть перед начальством, і не вміє промовчати, і обов'язково висловить свою думку вголос – навіть якщо після цього - піддасться терору зі сторони начальства.
Вона обов'язково знаходить на свою голову пригоди. Постійно їй потрібно щось, комусь доводити. Ну, хоча б раз вона промовчала, як розумна жінка! І я хочу чесно сказати: - загалом вона не дурна, але одна біда – характер у неї такий, як би м'якше висловиться? Ось, знайшла слово, вона - як "Петарда вибухова" тому, що в неї надто розвинене почуття справедливості. Якщо подивитися на неї збоку, вона – спокійна та врівноважена жінка, але це до тих пір поки не торкаються теми про те, що дорого її серцю. Це не секрет, що ми здебільшого все завжди намагаємося бачити краще, а погане у коханому намагаємося не помічати і це в принципі нормально! І краще не торкатися таких тем у розмові з нею - тому, що у " гніві " вона важко справляється зі своїми емоціями і це погано відбивається її психічному та фізичному стані.
Ось і зараз, не мала ніби турбот, взяла і придбала "порося" - "Не мала баба клопіт, тай купила порося" - це означає те, що людина знайшла на свою голову непотрібну турботу - захоплення і витрачає на неї і нерви, і весь свій вільний час. Так і вона в один прекрасний момент, вирішила додати турбот на свою голову.
(Скільки нервів вже витрачено, скільки фізичних та моральних сил, а результату поки що немає). Адже тільки минуло півтора місяця, як вона дбає про нього - "про своє дітище", щоб його виростити. І не дай Боже – все праці підуть нанівець і їй не доведеться "спробувати хоч малесенький шматочок м'яса" - скуштувати результат своєї праці. А
якщо чесно: - гадаю, вона це переживе - так, як їй не звикати до того, що бувають і невдалі починання, які не мають позитивний остаточний результат. (Все одно вона у житті – останні роки вегетаріанка.)
А от як же бути з характером – навіть і не знаю, що їй порадити? Вона звичайно послухає мене, але все зробить по своєму. Це в неї, мабуть, уроджене! Та й радити з приводу характеру, особливо не потрібно старатися – він уже давно сформований та корекції не підлягає.
Єдине, як то кажуть: - чи приймаєш людину такою, якою вона є, чи ні! -
Це теж особиста справа кожного (одним подобається вогонь, а іншим лід.)
Моя знайома згодна з виразом: - "краще зайвий раз промовчати, інакше дорожче обійдеться, самій собі тому, що її думки висловлені вголос - погано сприймаються! Зазвичай у них бачать не добрий, а злий намір і від цього вона дуже сильно страждає тому, що не може довести людині протилежне. Але, якщо все ж таки вона може людину переконати у своїх добрих словах – вона щаслива. А для щастя, як відомо достатньо одного доброго слова, сказаного їй у відповідь співрозмовником.
У неї є старший син і раніше вона його вчила, а тепер він її вчить. Він завжди їй каже: "Мама не потрібно нічого - нікому доводити! Те, що тобі добре – для іншої людини це погано! Для тебе це красиво, а для іншої людини
ні і цим все сказано! Кожна людина має свою думку, свій смак і ти під усіх не
підлаштуєшся і всім не догодиш.
Навіщо - це я все розповіла: - якщо жити і всього боятися, тоді краще відразу померти і не жити. Але, кожен з нас може - все змінити на краще в міру своїх сил, головне не мовчати і діяти! Надія на світле майбутнє- Вмирає останньою! (і не такий страшний дідько, як його малюють) а його образ лише малюють
люди так, як його кожен бачить зі свого погляду - (КОЖНИЙ БАЧИТЬ ДЛЯ СЕБЕ ТЕ, ЩО ХОЧЕ БАЧИТИ…)
На цьому думаю можна закінчити мою розповідь. Якщо хтось, чогось не зрозумів - звертайтеся! Від імені своєї подруги – Вам докладно поясню те, що не зрозуміло.
01.09.2012 - 03.12.2025 переклад українською мовою
P/S – мініатюра з підтекстом.
На фото автор у буковому лісі 30.04.2019
__________________________________________________________________
Історія створення: - Цю мініатюру я написала у 2012 році і на той момент було так... Що стосується мого особистого... "творчості ітп.", я навіть вже давно з тих пір не намагаюсь щось, комусь доводити тому, що немає сенсу витрачати свої нерви і енергію. Що стосується нашої України, на іншому сайті я з 2014 по 2022 рік намагалась щось довести, але зомбованим сусідам - теж немає сенсу щось доводити... вони на своїй "хвилі" неадекватності, але той, хто розуміє що відбувається між Україною і їхньою "великою державою" то ті люди не заперечують мої доводи, і лише сміливі можуть підтримати мою правдиву думку про нас Українців і нашу правоту. А про все інше - тепер теж немає сенсу говорити тому, що я все рівно лишилась при своїй думці і у мене є свої незмінні принципи, які я намагаюсь не порушувати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052612
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2025
Туманна пелена зимовий вкрила вечір,
Гуляє студень, все морозить навкруги.
Горить камін, мої ти обіймаєш плечі,
В серцях залюблених з`єднались береги…
Вже недоречні нині недомовки-втечі,
Усі проблеми вмерли разом навіки.
Ми не збираємо у сварках миттю речі,
Не сперечаємось, все буде навпаки…
Дует закоханих підтримує кохання,
Як той вогонь життя душі щоб не згасав,
Взаємність в почуттях народжує бажання.
Тандем утворює міцний душевний сплав,
В якому єдність затремтіла у зізнаннях,
І кожен з нас давно примирення чекав.
28.11.2025 нов.редакція 02.12.2025
Італійський сонет - abab abab cdc dcd
Фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052547
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2025
Вітер-зануда літає вже кілька годин,
Вмить прослизає без закликів в вікна зі свистом.
Холодно серцю Зимою і кров як полин,
Ллється по венах, думки помирають як листя,
Там де під снігом безмовність і наст крижаний,
Не дозволяє зітхнути, байдужі всі тіні…
Поруч снують і турбують той нерв больовий,
Кожного ранку любов піднімаю з коліна.
Ця гіркота ненависна вбиває спокі́й,
Словом малюю картину, де все ідеально:
Сонце яскраве і берег піщаний вогкі́й,
Два силуети живуть без турбот візуально.
Вітер колючий не в силах ввійти в їх серця,
Щоби нашкодити в єдності двом половинам.
Два силуети кохання несуть до кінця…
Вірність закоханих –це є родзинка картини…
Навіть зимою зігріє, коли вітер-злий,
Вдень і вночі завиває, стоїть на заваді.
Файл відкриваю –це тут мого серця спокі́й :
Два силуети з любов'ю – там Мрії без вади.
30.11.2025 за мотивами 05.01.2015
Фото автора - м.Миколаїв, двоє закоханих підлітків ідуть по берегу Південно Бугського лиману.
І дивлячись на це фото я написала взимку у січні цей вірш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2025
Повернувся до дому полеглий Герой на щиті,
Захисник України спочине у рідному Краї.
Прозвучать на прощання у спомин слова-золоті,
Полетить як хмаринка Душа в височінь, і сховає
Під одежу свою білосніжну Небесний Господь,
Піклуватися буде про Душу Героя на Небі.
У Пришесті* на Землю, воскресне похована плоть,
Українській Державі є в цьому нагальна потреба –
Повернути полеглих Героїв у Мирне життя,
У майбутньому будуть бійці боронити кордони…
Наш народ Український бажає – змінить майбуття,
Повернути всю Землю Держави, щоб зникли «ворони» –
Агресивні сусіди навіки-віків відійшли,
Пощезали в пекельнім вогні за атаку на людство.
Щоби душі мерзенні іх різали всі кришталі* -
Під Землею, а Ми на Землі завжди вільними будьмо!
28.11.2025
У Пришесті *– мова йде про друге пришестя Господа на Землю.
Кришталі* - в сенсі тверді природні кристали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2025
Ми з тобою побралися звичним і сонячним днем,
Нерозлучними будемо завжди в безмежнім коханні.
Це тому що душа- окрилена летить з вітерцем,
Захотіла єдиною бути назавжди в зізнаннях.
Всі негоди здолали удвох і любов зберегли,
В ті моменти, коли було важко з`єднати дві Долі.
Ми уміли завжди чути голос, кохання знайшли,
Призначений тільки для нас – той Божественний голос.
Він наказує нам: - зберігати єднання завжди,
Половинкою серця свого милуватись в нещастях.
У хворобі зостатися вірними, йти до мети,
Збережемо ми клятву і з Господом знайдемо щастя.
Не порушимо вірність, не стануть питанням чутки,
Пересуди людей в бідуванні, коли ненароком,
Помиляється серце, і біль не дає в метушні,
Притулитися ближче і спільно знаходити згоду.
Заглянути на хвильку у очі, міцніше стиснуть,
І пробачити слово в нервовому глюці-запалі.
Лише наша взаємна любов свій продовжує путь,
Заспокоїть єдине – Люблю, це ми разом бажали…
Нас з тобою вінчала найкраща пора золота,
У взаємнім коханні ми житиме поруч всю вічність.
Твоя вірність душевна від Господа – щирість свята,
Ти моя найдорожча красуня, серд`енько зустрічне.
27.11.2025 за мотивами 02.09.2014
PS – цей вірш я написала у день шлюбу мого сина.
Фото з сім.альбома
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2025
Повернися живим! Захисник України в родину!
Тебе мати чекають і сестри і твоя дочка!
Прочитали інфу – що ти безвісті зник, чи загинув?
Коли в розвідку йшов і потрапив під обстріл кремля…
Повернися живим! Це прохання у щирій молитві!
Заспокой Душі рідних, що в тебе лишилось життя…
Але поки про тебе не чути – і правда ще скрита…
Піхотинець-розвідник, чи маєш в житті майбуття?
23.11.2025
______________________________________________________________
PS - ДОПОМОЖІТЬ БУДЬ ЛАСКА ЗНАЙТИ.
Боровіков Володимир Сергійович, 06.10.1986 р.н. (позивний "ПАТРОН")
В/ч, бригада: А4808,141-ша піхотна бригада
Зник безвісти 02.10.2025 поблизу н.п. Олександроград, Волноваський р-н, Донецька обл.
Будь-який репост допоможе знайти Володимира. Дякуємо!
Сьогодні я зустріла матір Володимира, вона мені розповіла про те, що їй показали відео в морзі мертвого-загиблого Володимира, але вона його не впізнала, бо на тілі загиблого немає тих тату, які були у Володимира - Захисника України. Вона мені сказала про те, що коли його привезуть, вони будуть знову здавати ДНК на упізнання. І Ми усі сподіваємось на те, що він потрапив у полон і тоді в нього буде шанс – повернутися живим в Україну!
Володимир, це тато моєї онуки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2025
Думи сумні, це поривчастий вітер,
Скинув мене - сідока із сідла.
Серце послало чуттів кілька літер –
Долі нахабній, що вмить підвела...
Шлях мій життєвий постійно бугристий,
Вже остогидів… іду напролом,
В пункт до мети де проміння іскристе,
В іншому Світі, там – спокій кругом.
В лагідних буднях спокійних душевних
Усмішка рідних, як ружа цвіте.
ЗМІ нам щодня у новинах буденних,
Кажуть постійно – Стабільність росте…
Дуже я хочу - проснутись щаслива,
Чути - немає вже Війн на Землі!
Боже! – Пошли у цей Світ справедливість!
Дай зір усім, хто від злості осліп!
Люди, прошу: - не давайте нагоди
В путь відпускати словесні вітри.
Злоба й ненависть руйнують Свободу,
Людство вбиває в жорстокій війні...
Хай всі бажання домчаться до цілей –
Де розташовано важний об`єкт!
Мирнеє Небо поділимо вміло,
Люди! - Включайте за Мир ... інтелект!
26.11.2025 за мотивами 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052290
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2025
Осипаються жовті листочки, це явне вмирання
Поступове у кронах, не тішить вже промінь з Небес
Під ногами похмуре шемріння звучить на прощання,
Відлітає в небесну блакить мелодійний процес.
І можливо не скоро затягнеться маревом Небо,
Але бачу очами, що Осінь вступила в права.
Пролетіло червонеє Літо сховалось за степом,
Відгуляло в серцях, від зневіри болить голова...
Золотава пора наяву за законом природи
Прикрашає всі крони віщуючи швидкий кінець.
Але поки ще вересень-красень по вулицях бродить,
Одягає деревам на крони осінній вінець.
25.11.2025 за мотивами 19.09.2014
Фото автора - Вересень
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2025
Зима-красуня нині розгулялась,
І це відчутно всюди у окрузі.
Тут зігріває душу серце друга,
Коли від стужі явно в тілі млявість.
Іду в наш парк, сліди як візерунки,
Хрумкий сніжок скрипучий під ногами,
Співучими і рівними рядами,
Складає нотні всі кристали струнко.
Мелодія повільна ледве чутна,
Іскристий простір, як надмірна радість,
Свідомість вабить, де любові градус,
Пірне з розгону в снігову фактурність.
І крикне вголос - славна в нас природа! -
Воістину Зима – художник вмілий,
Малює краєвиди дуже сміло,
Де повно у фантазіях свободи…
24.11.2025 за мотивами 2016
Фото автора - Зима 09.01.2016, сніжний простір на якому тіні від стволів берез.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2025
Дівчинки, хлопчики, дяді і тьоті,
Дід і бабуся всі Музоньку звуть.
Кожен цілує їй рученьки злоті,
Щоби відчути той мускусний спрут,
В Душах і серці тримати флюенси,
В'яжучих дивних історій сюжет -
В ньому присутність приватного сенсу,
Ляже в рядки, але миттю в кювет.
Тема збирає свідомість всіх «ближніх»,
Кожен читач свої думи напряг.
В думах ворожить і мчиться як лижник,
З гір круторогих в фантазій-супряг.
Чухають скроні свої словоходи -
Критик-розумник у ступор ввійшов.
Образ-метафори розум обходить…
Думку вбивають словес-калашом.
Незрозуміле все вбити потрібно,
Типу «пародія» визве смішки.
Топче, як слон - критикує єхидно,
Падають в душі піїтів мішки,
І розірвавшись, піском засипають
Ніжні чуття в переплетенні слів.
Грань непристойності всіх потрясає,
Перетворившись на "впертих ослів"...
Стійко стоять на своїх вподобаннях,
І забувають – можливий камбек…
Думка незвична тече у зізнаннях,
В космос летить, розтягає парсек.
Дівчинки, хлопчики, дяді і тьоті,
Дід і бабуся всі знають стандарт.
Кожен словесно тематику робить…
В рифмах, мелодії, образі – Арт.
Хтось повертає кохання в мистецтво,
Хтось фантазує і пише пейзаж.
Не помічають словесне блаженство,
Не до душі нестандартний типаж.
10.06.2025 за мотивами 2020
PS - Латеральне мислення - це вміння мислити нестандартно і це часто ігноруються людським логічним мисленням. Дуже шкода, що не завжди
читачі та критики розуміють метафори-порівняння, переносні сенси вкладені в твори і часто вимагають пояснення тому, що їхнє мислення
стандартне за шаблоном, і воно не бажає розуміти те, що є зовсім інше мислення-асоціації та сприйняття навколишнього світу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2025
Мінус чотири морозу - по суті достатньо,
Днями Зима починає свій творчий ефект.
Грудень не надто холодний - він красень ошатний,
Ходить неквапно в просторі і кожен об'єкт,
Розписом сніжним вкрашає природу художник,
Пензлем невидимим диво вдихне в краєвид.
В лоні природнім куражитись довго спроможний,
Там неодмінно відкриє Зима льодовик.
В лісі у тиші в Природі є інші Закони,
Час із захопленням душу розраджує вмить.
Все гармонійно в Божественнім царському Лоні,
Вільні думки – як птахи, позитив струменить.
Ллється стежками на кожному кроці нівроку,
На Вернісажі полотна тендітних мистецтв
Живопис зорових образів кожного року,
Викличе масу прекрасних чуттєвих блаженств.
21.11.2025 за мотивами 2019
Фото автора.
Зима на Буковині, грудень 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052050
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2025
Пишу давно про що завгодно,
Слова складаю для душі.
І не тому, що стало модним –
Писати для людей вірші.
Про Захід Сонця і Світанок,
Про цвіт духмяний навесні –
Про легкий в горах той серпанок,
Пісні складаю голосні.
Писати про кохання вмію,
Де ляжуть почуття в мотив.
Про щиру Перемогу мрію,
Щоб наш народ спокійно жив.
Пишу про гори, Сонце й море,
Пейзаж малюю словом враз.
В ютубі я лишаю сторіз –
Не лізу в гору на Парнас.
Коли піду у Небо синє,
Вірші у спадок відійдуть…
Холодний їх не вкриє Іней,
Бо у віршах правдива суть…
У мене є Державна мова,
І Воля в мене також є!
Я - poetessaivanova,
І критикан мене не вб`є!
19.11.2025
Фото автора - на фото моя рука і мій патріотичний манікюр.
PS - Дякую Андрію Доброму, за натхнення!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2025
Осінь прощається з нами,
Погляд сумний в листопаді,
Хмари укриють і плями
Ляжуть на землю сніжком.
В ніч тріскунець буде днями,
Діти сніжку будуть раді,
Пильно вдивляються мами,
Як сніговик під вікном,
Виріс із першого снігу,
Діти зробили бабусю,
Всі поспішили з розбігу,
З моркви зробити їй ніс.
Сніжна пора, це на втіху,
Зростом маленька Ягуся,
Видала свою інтригу,
Що хоче бути, як гість,
В дружній компанії діток,
Та веселити малечу.
Бабушка сніжна всі миттю,
Мовила гучно слова: -
Зимушка сніжна – не літо,
З неї не буде вам втечі,
Я подарую всім кисень,
З вечора і до рання.
Це звеселило малечу,
Що сніговик цей Ягуся
Вдячність промовила гречно,
Ротик розкрила смішний.
Снігом усіх забезпечу,
Мовила щиро бабуся,
Буду радушна, безпечна,
Я для малят до весни.
18.11.2025
Фото автора - Сніжна бабуся Ягуся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051807
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2025
Вбивця кремлівський і кат безсердечний
Буде горіти у пеклі всю вічність!
Зайда ненависний це безперечно!
Він з сатаною вже має подібність!
Люд Український вбиває навмисно,
Господи, прошу спини цю трагічність!
Най він помре дуже скоро фізично!
Зійде за злочини вмить в потойбічність!
20.11.2025
______________________________________________________________________
PS - У ніч проти 19 листопада Росія завдала масованого ракетного і дронового удару по Україні. Головна ціль - міста західної України, які майже всю ніч атакують десятки дронів. Також росіяни під ранок запустили групу крилатих ракет морського базування "Калібр", а ближче до 6 години ранку пуски крилатих ракет здійснили бомбардувальники Ту-95 МС та Ту-160.Росія випустила за цю ніч по Україні понад 470 ударних дронів та 48 ракет різного типу. Повітряні сили ЗСУ повідомили про влучення семи ракет і 34 безпілотників, назвавши основним напрямком атаки Львівську, Тернопільську та Харківську області.У Тернополі критично постраждали дві житлові девʼятиповерхівки.За останніми даними поліції, відомо про 26 загиблих, з них троє дітей, ще 93 отримали поранення, у тому числі 18 дітей. Врятувати вдалося 45 людей.
Також є значні руйнування будинків, під завалами можуть бути люди.
інфа - з відкритих Українських джерел.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2025
Прилетіла як пташка з далеких країн,
Розкудлачена сіра хмаринка.
Розляглася, як пляма, затьмарила синь,
Й несподівано впала краплинка.
Капітошка летіла, як те пташеня,
Відірвавшись від мами-хмаринки.
Неслухняна малеча кричала: - Пора!
Хочу, жити на щічці Даринки!
Влаштувалась під оком, й засяяла вмить,
Як сльозинка скотилась по щічці.
В ту хвилину кричала Даринка: - Болить!
Я вколола свій пальчик в травичці!
Відповіла матуся: - Даринка, не плач!
Подивись у люстерко, там диво!
На твоєї щоці капітошка-шукач,
Ця краплинка – гарненька, вродлива.
В ній барвисті красунчики – сім кольорів,
В капітошку вселилася казка.
Подивись моя люба! – Краплинка без слів,
Заспокоює тебе, як пташка.
Відчуваєш, що пальчик вже твій не болить?
Це маленька червона лиш цятка.
Але прошу тебе: - не чіпай будяки!
Будь розумною моє дитятко!
18.06.2015
Фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051688
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2025
Є у мене вірний друг! –
Ми обидва вільні.
З ним пильнуємо навкруг,
Мій Якут відмінник.
Сторожить цей пес мене
На гулянню всюди.
Погляд хлопців не мине,
Люблять всі Якута.
Друг величний як король,
На кордоні служить.
Він для всіх давно герой,
Не боїться стужі.
Всі команди знає пес
На зубок чудово!
Не бере Якута стрес,
Бо цей пес службовий.
2025 за мотивами 2021
ps - Дякую автору фото, за натхнення!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2025
Душно вночі, як шуліка клює в грудь тривога,
Серце заплакало гірко, застукало вмить.
В двері прозорі – межа пролягла за порогом,
Друг мій коханий мовчить, а можливо він спить?
Не прикидайся мій вірний руденький друзяко,
Дуже прошу: - Залишайся зі мною тепер!
Чом ти мовчиш… за межею почути вже важко?
Бучик* вставай! Ну, йдемо, погуляємо в сквер...
16.11.2025 за мотивами 06.06.2014
Бучик* - ласкаве звернення до друга на прізвисько Буч.
Фото автора - Мій улюблений друг - пес Буч, на жаль, його вже немає:((
Цей вірш було записано на рус.яз. експромтом на гірких емоціях 11 років тому, коли помирав біля мене мій улюблений друг пес Буч і нині, коли я писала вірш українською, я сьогодні пережила ті самі емоції до сліз, коли писала...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2025
Мій Миколаїв - місто Корабелів,
Рідненьке місто світле і велике.
Тут кожен городянин дуже вмілий,
Моє найкраще місто в гості кличе.
Мій Миколаїв обігрітий Сонцем,
Обласканий річками їх красою,
Інгул й Південний Буг улітку сонні,
Усмішка люду бачиться п`янкою*.
У ріднім місті є талантів море,
Багато славних хлопців і дівчат.
Спортсмени, музиканти - всі в фаворі,
Таланти всі крутезні, як стрімчак.
Мій Миколаїв - гордість України,
Він збудував чимало кораблів.
Всі «діти»* в океанах ходять нині,
Авіаносці йшли зі стапелів.
Мій Миколаїв – любий простір милий,
Я серцем і душею тут живу…
Ти – мій причал, який дарує сили,
З тобою уві сні, як наяву…
Мій Миколаїв енергійний, світлий,
Ти - місто наречених, всіх принцес.
Живи моє – південне краще місто,
Величним будь від поля до небес.
2025 за мотивами 2009
П`янка* усмішка – в сенсі позитивна
Діти* - в сенсі кораблі.
Фото автора - місто Корабелів Миколаїв влітку, річка Інгул
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051576
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2025
Був золотий зорепад-листопад, візаві,
Ніжні обійми і теплі спокусливі губи,
Всі почуття віддавали в коханні новім,
Бал був осінній та зустріч під велетнем дубом.
Шелест листви нам підспівував, лився мотив,
Заворожено витав на цій царській дорозі.
В грудях кохання злітало фонтаном, пробив
Пульс переривчастий, дихання було в облозі.
Іскри бажання летіли з очей, нагадай,
Що ти сказав у пориві: - любитиму вічно…
Подумки нині сьогодні вночі прилітай,
Буду чекати тебе, обійму знову міцно…
В вазі ще й досі стоїть потьмянілий букет,
Листя кленові давно кольоровість згубили.
В серці палає любов і танцює балет,
Пташки-роки пролітають без тебе мій милий.
Серце твоє не розкуте, ти іншій віддав?
Наш швидкоплинний роман випадковість, чи Доля!?
Дух лісовий нас з тобою у лісі вінчав…
Мабуть тоді почуття і попали в неволю…
2025 за мотивами 2014
Фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051455
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2025
Щоб притягнути всіх увагу
Тетяна видала маневр
Останній здивувався критик
І вмер.
* * *
Ровесниці всі мали заздрість,
Коли вдивлялися в пейзаж
Вона майстерно зазивала
В кураж.
* * *
Приховано дивились люди
І друзі й вороги завжди
Як впевнено стрибала Таня
В меті.
2025 - 2020
PS – на фото стрибає автор ТІЮ– мама трьох дорослих дітей і трьох онуків.
КМС по акробатиці і Майстер Спорту України зі стрибків на батуті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051423
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2025
Дуже дивно мені –
Як же легко було,
Розчавити мої почуття ...
Ну навіщо слова,
Що було - загуло,
Не потрібні мені співчуття.
І подумала я
Що примовка права:
Від кохання ненависть близька.
І свідомість моя,
Пише знову слова,
Де любов головна у зразках.
Я її не віддам,
Просто так будь кому,
Щирий погляд привабить любов…
Най літає сама,
Як митець у гаю,
Вірність, це є основа основ.
Обласкає завжди -
Ця коштовність в віршах,
Відчуваю я щирість рядків...
І стікає сльоза,
Виривається – Ах!
Почуття заховаю в архів.
Я не хочу в полон,
У чужії гріхи,
Там нема розуміння життя ..
Знов іду навпростець,
До сутечі стихій,
Там знайдеться щасливе буття...
11.11.2025 за мотивами 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2025
Від самотності, від болю та печалі,
Як пташки слова у гості прилітали.
В серці почуття були – зів`ялі квіти,
Але розум воював, щоб далі жити.
Всі слова-птахи складалися в рядочки,
І розраджували серце, як синочки.
На папір вірші лягали зі сльозою,
Та бажали вмитись ніжною росою.
Поступово біль зникав і йшов за обрій,
Промінь радості народжувався добрий.
Одкровення у віршах – найкращі ліки,
І свідомість потекла в широкі ріки,
Де в сукупності думки життя любили,
Й не хотіли повертатись образ стилий.
2025 за мотивами 2010.
PS - перший ранішній вірш на рус.яз не показую тому, що вірш неформат,
але основний зміст того, що я відчувала у 2010 році, я передала в українському варіанті вірша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2025
Колись козаки в Україні,
На конях скакали по полю.
Сьогодні всі коні - залізні,
На них здобувають нам Волю,
З чубами всі хлопці – Герої,
Кордон захищають Країни!
В руках козаків наших зброя –
Любов - щиросердна й понині.
Наш прапор й тризуб захищаюсь,
Від люті кремлівського ката.
Ярмо і кайдани знімають.
У битві цій прийде розплата: –
За те, що напали на Неньку,
Й серденько її шматували.
Здолаємо вас воріженьки!
Не впустимо більше у хату!
Ми вам не дамо навіть крихти,
Вкусити Землі України!
Ми будемо всі боронити,
У день і вночі безупинно –
Допоки не знищимо зграю,
Яка поглинає простори.
Де мова, як спів водограю,
В ній щирість душі неозора.
25.05.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051256
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2025
Чи зможеш ти колись пробачити їх Ненько?
Тих - зрадників, які топтали твою Душу,
Кидали в різні боки і трясли як грушу,
Хотіли твоє Серце вирвати з грудей.
Чи зможеш ти забути біль… моя рідненька?
Я знаю добре, що терпіти кожен мусить!
У травні знову закурличуть в Небі буськи*,
Поможе нам Господь і зникне берендей*.
А поки що тримайте нашу Рідну Неньку
В своїх руках народних, бо продажні душі…
В окрузі ходить зрадник, він кордони зрушив,
Співав Іудо, зазивав на бунт людей.
20.03.2014
буськи* - лелеки
Берендей* - оборотень,оборачивающийся бурым медведем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2025
Ти не бiйся куме сказу!
Згинуть нашi вороженьки!
Подолаємо заразу,
Та захистимо ми Неньку!
Чорноброву, карооку,
Де в душi цвiте калина.
Вiдродиться за пiвроку,
Буде Славна Україна!
2014
фото автора - 02.09.2014 м.Корабелів - Миколаїв, Жовтневий р-н. Ця гарна композиція знаходиться біля кафе Вершки. Коли я побачила цю красу, у мене народився експромт, поки я фотографувала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2025
Ну і що, ну нехай, непомітна дорога є звивиста,
Я пройду - все одно, хоч би як це було б небезпечно...
Я схилитися вмію, прошу від Душі його милості,
І напевно я знаю, що Лик його гарний і гречний!
Чує все Він і скрізь, де б не був ти від нього на відстані,
Його сила вливається миттю в твої молитви.
З Ним потрібно буть чесним душею і серцем на пристані,
Він прощає ту душу заблудлу, де рвуться нитки…
Я хочу одного – щоб не впасти й добратись до обріїв,
Ну і що, не зважаю –що важко! – Я це не приховую…
Він на поміч в усьому, один ніби - тисяча воїнів,
Подарунок від Бога – Мій захист – На це розраховую…
Не мовчи – попроси, помолись, віднайдеться прозріння,
Він творить чудеса, захистить від біди на порозі.
Він спрямує на істинний шлях й подарує терпіння,
Дуже вдячна, йому: - за турботу, за милість в дорозі!
2025 за мотивами 2013 -2014
ps - Подяка Ангелу Охоронцю: - за захист, турботу, й суворість!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2025
Мої сплески - душевні чуття пропливають як лава,
Вулканічні потоки словесні приходять щодня.
Уві сні я чаклую ночами, вірші це забава,
Наш березовий гай є натхненням душевних бажань:
Нарядити вбранням кольоровим оголені крони,
Непомітні бруньки оживити і вкласти життя.
Вже немає лютневих морозів і їх перепонів,
Відійшли всі докори німі, розцвіли почуття.
Та спочатку потрібно подбати про радісну зустріч,
У чарівному Лоні природному щоб Навесні,
Перейти непоспішно в привабливий вечора устрій,
Щоб побачити квітів букетик, у сильній руці.
І смарагдові відблиски ляжуть на струни душевні,
Затанцює окрилене щастя з тобою фокстрот.
Зазвучить небувало в серцях щиросердне і ревне,
І кохання поновлене вийде на круговорот.
Спалахнуть почуття, напівпошепки трель у зізнанні,
Розтурбує пульсацію вен при обіймах вночі.
Ми з тобою пройшли у житті /коло випробування,
І тому пропоную – від щастя сховати ключі…
2025 за мотивами 2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051131
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2025
Дощ-пустун все шумить, не мовчить,
Виявляє зрання форс-мажор.
Атакує земельний простор,
Злий зануда – небесний бандит.
За порогом завада з дощу,
Стріли блискавки входять у спір,
Дзиґа дощ промайнув межі гір,
Свердлить землю як дріль досхочу.
Це Осіння пора променад,
Влаштувала, накинув вуаль
Із дощу, йому простір не жаль,
Вдень й вночі він шумить все невлад.
Зранку зміна погоди для нас ,
Дощ втомився свій степ* танцювать.
У калюжах спокійна вже гладь,
Ловить сонячний промінь весь час.
Небо ясність внесло в грізний спір,
Поміж блискавкою і дощем.
Розірвало у спірці тандем,
Літо бабине буде – повір!
2025 за мотивами 2010-2015
Степ* - танець
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2025
Вийшов котик погуляти, щоб пройтись провулком,
І з порога в кучугури він стрибнув, як жмуток:
У сніжку кіт особливий – зовсім не лінивий,
Він комічний кіт космічний, котик наш сміливий:
Снігокотовнедорожник, хвостотрубоперіскоп -
Мегадивозачинатель, котосніголазкурйоз.
Криголамоснігобарсик, моржекотосимбіоз,
Полосатохвостофарсик, барсокотметаморфоз.
У житті – він просто Барсік, наш герой зробив прохід,
Показав з великим фарсом, що не хоче йти в обхід.
Котик комік наш коханий, навіть взимку йде в похід,
Він гуляє завжди зранку, йде до дому на обід.
2025 за мотивами 2016.
Фарс* - Театральна п'єса легкого, грайливого змісту із зовнішніми комічними ефектами.
_________________________________________________________________
Початковий варіант:
Снігокотовнедорожник, хвостотрубоперископ.
Мегасмуговозасновник, котосніголазохід.
Криголамоснігобарсик, моржекотосимбіоз,
Полосатохвостофарсик, барсокітметаморфоз.
07/01/2015
P/S – Написано для міні-конкурсу – на Літ.Порталі. Завдання конкурсу: -
" Описати картинку, придумавши неіснуючі слова з гумором"
Дякую автору цієї картинки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051081
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2025
Самотність безжальна, як хмара сіренька
Усюди в кімнаті туманом лежить.
Ніхто не згадає ріднесеньку неньку
В хвилини щемливі – в самотності мить.
Ніхто не розрадить у холод осінній,
Не чутно в будинку розмов голосних.
На скроні давно вже упав срібний іній,
Вуста вже давно, як сніги мовчазні.
Самотність, як кішка гуляє усюди,
Куди заманеться іде навмання.
У кожнім куточку душі знову блудить,
Удень і вночі, та тривожить зрання,
Холодним дощем поєднавшись із вітром,
Роки пролітають птахами у край –
Де зникне самотність у вічному Світлі,
Коханий єдиний, мене зустрічай…
2025
Фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2025
Брикалась кобилка не довго,
Та, все ж непокірна лишилась...
Їй, кум* обіцяв, всього повно,
Кума* подивилася вовком.
І крила вночі відкромсала,
Та зараз без крил – нема толку!
А крила в пилюці на полці…
Сита прісним словом – дістало…
* * *
А «сало» дарма тут – усім не дають!
Стань клячою…. вмить воспоют...
* * *
- Про що ти співаєш? - Навіщо ті крила!?
Їж мало! Не хочеш? - Сопи...
- Лети мій Пегас ... тут братів нуль понині,
Ти краще - голодним проснись…
У щасті отямишся звабливим ранком,
Ти – вільний, летиш у роздол.
- Кобилка! — Коли мудрість буде початком?
- Поглянь - на горі Ореол * ...
Лежать і чекають білесенькі крила.
Твої назавжди – для Душі!
Нехай відлітає словес-ескадрилья,
Пиши ти для серця вірші!
Не вір брехунам без сумління і мови,
Вони – всі на думці собі…
Вже серце твоє – до їх слів охололо,
Від фальші їх мозок застиг.
Нехай нині «славлять» ворожу їх «мову»,
Вони – кумов`я назавжди…
Я житиму в нас – в Україні Соборній -
Без цих ворогів всі роки!
06.11.2025 за мотивами 2013-2020
Кум* - «царьок» з чужої країни
Кума* - хитра дружина «царька»
Ореол* - сяйво
©
Історія створення: - цю байку я написала ще до війни, коли була присутня на вірші ру. Вже тоді я відчувала не добре-вороже ставлення росіян до авторів з України.
тут вірш на рус.яз. http://verhina.avtor.me/note/84724
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2025
Мінором серйозні думки завітали, як спам,
Життя нелегке у рудих –дивовижі породи.
В окрузі усмішки - веселощі, радісний гам…
Безбашенним* Рижим котам не дають бутерброди.
Дієту придумали скнари, беруть всі на змор,
Та пхають постійно подачку голодному нині.
Коту помідор! – цю вказівку їм дав «командор».
З такою годівлею Рижих душевність загине.
Підписан сімейством секретний вердикт на Мінор,
Морально убити мелодії ритм екзосфери.
Вбивають навмисно, влаштовують мега-терор,
А поряд жирують безмірно усі ненажери.
По суті, сімейство все знає - Рудий –це герой,
І лицар сміливий, живе без медалей на диво.
Усюди родину свою захищає король -
Безбашенний* красень Рудий – Він як хтось… не фальшивий!
2025 за мотивами 2019
Мінор* - 2..Переносне значення: - сумний, пригнічений настрій «Бути в мінорі»
Мажор* - 2. Переносне значення - Бадьорий, веселий настрій "Бути в мажорі"
Безбашенний *- це український сленг. - сміливий до безрозсудства, нестримний,непередбачуваний, або ризикований.
______________________________________________________________________
У цьому вірші використана Алегорія, а картинка з сумним котиком показує настрій наочно. При читанні кожен читач може сприймати віршовану історію по-різному... думаючи про сумного рудого котика, поряд з яким на фото помідор замість м'яса, але можна асоціювати все озвучене з людиною, яка живе і знаходиться в неприйнятних умовах.
PS - Дякую автору фото, яке було використане на тему до вірша!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2025
Я не знаю, хто Ти – хто роздмухує полум`я свіч,
Щоб вказати вночі де купини, щоб я не спіткнулась.
Я не знаю, хто Ти –хто не спить і чаклує всю ніч,
Витрачає свій час, на мої всі розладжені струни.
Я не знаю, хто Ти, але, я відчуваю твій вдих,
І тепло з грудей по спіралі летить щохвилини.
Я не знаю, хто Ти - хто дарує у радості штрих,
На світанку захоплює вітром попутним щоднини.
Я не знаю, хто Ти –той, хто чує всі струни душі,
І напружує слух, щоб наладити бій на гітарі.
Я не знаю, хто Ти –з ким спокійно мені уночі,
Заспівати тихесенько пісню з тобою у парі.
Я не знаю, хто Ти –той, хто крутить постійно колки*
Для того, щоби звук кольоровими бризками в гамі,
Оживив вмить акорд замовкаючий… в сонмі туги.
Я не знаю, хто Ти, бо невидимий ти за туманом.
2025 за мотивами 2014
фото автора
колки* - розташовані на головці грифа гітари,
служать для підтягування струн.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050935
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2025
"Перед свіжим покривом снігу",
Є розчулення, радісний погляд.
А в душі розливається втіха,
Від тієї краси в прохолоді.
І натхнення кружляє у танці,
Та малює словесно картину,
Як під сніжним покривом багрянці
В летаргічному сні під «перину» -
Заховали життя своє в вічність,
Всю опавшу листву кольорову…
Королева-Зима має здібність -
Геніальність свою виняткову.
Повсякденно усе прикрашає,
У яскраві сніжинки шовкові.
Всі дерева під сніжною шаллю,
До Святкового балу готові...
2025 за мотивами.2020
фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050934
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2025
Торохкають по даху краплі стилого дощу,
Похмурий погляд у вікно – це пізня Осінь.
При світлі ламп, калюжі сяють сріблом досхочу,
Цей дощ - пустун постійно сипле з Неба розсип.
Заснув невтішний гай під рокіт крапель крижаних,
Спустили гілочки берези білоствольні.
Сльозинки гіркоти мигтять на листях золотих,
Русяві коси омивають сльози монотонні.
Уранці хмарою тужливою зникають на зорі,
Птахи у зграї всі летять на Південь поряд.
Кричу у Небо ватажку: - Старайся, зберегти
Пташиний клин, не зводь з сімейства пильний погляд.
В просторі Неба віддаляючись, не коряться дощу,
Птахи миттєво розганяють в небі хмари.
Дбайливий ватажок веде всіх відданих подруг,
Нехай політ успішним буде нині в мандрах.
2025 за мотивами 2010-2015
фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2025
Зірковим сяйвом небо вкрите,
В міцних обіймах ми удвох.
А місяць маревом обвитий…
В житті не стане сторінок,
Щоб висловить подяку серцем,
Щоб висловить свою любов.
Яка є в серці під реберцем,
Від неї - закипає кров.
За те, що люблю Батьківщину,
Й натхнення у моїй меті.
За те – що маю я родину,
Родина – щастя у житті!
В душі Тобі є вдячність Боже
Що Ти, подарував мені:
Мій Дух, який непереможний,
В коханні миті чарівні.
За слово, що сльозами вмите,
За поцілунки вогняні.
За трави, що росою вкриті
І цвіт духм`яний навесні.
01.04.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2025
«Не варто прогинатися під цей мінливий Світ -
Хай краще він прогнеться під нас!
Слова з пісні. Група Машина часу.
* * *
Усюди дзеркала криві – без виразних зображень,
Зіпсован вигляд зовнішній і внутрішній без рис.
Харон відвозить у човні тіла всі, як поклажу,
Прогнувших… спини, це тому, що їм миліше біс.
І там танцюють разом з ним, згинаються до краю,
Не буде вибору у них, прогнулись вже під Світ.
Сліпі ці маси душ людських, про себе вже не дбають,
І біс з обличчям сатани пакує всіх під гніт.
Собі коханому подасть ці душі...на закуску,
Підрахувавши бариші, промовить: - Мій трофей,
Зібрав із тих, хто прогинавсь у думах перекупних,
Під тиском зовнішнім моїм він зраджував людей.
Змінився Світ сьогодні наш, є безпринципних - море,
Охочих… вигнути хребет в угоду злу, брехні.
А потім сіють те зерно неправди нам на горе:
Прогнетесь всі…ваш біс – царьок…..бажає без вини –
В тварин бездумних обернуть ... навіщо звірям розум?
Відсутність стрижня та основ осліплює зараз.
І прогинаються під Світ сьогодні всі в угоду,
У кому принципів нема – прогнути Світ під нас.
2025 за мотивами 2014
PS - Дякую автору картинки, яка використана для наочності по темі вірша.
______________________________________________________________________
Група Машина Часу та її лідер Андрій Макаревич - мною кохані з юності та до
сьогодення! З великою повагою ставлюся до Андрія Макаревича, за його принципову громадянську позицію, в якій Він засуджує свавілля нинішньої влади РФ щодо України! Коли у серпні 2014 року, я послухала цю пісню у рідному місті Миколаїв, я написала свій вірш на рус.яз.експромтом і в ньому озвучила те, що я думаю про ситуацію, яка відбувається у сусідній країні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2025
У роздуми піду, це рішення - не забаганка...
Чого тужить на публіці, коли душа в сльозах.
Зникати по-англійськи це нескладно завжди зранку,
Думкам я дам нагоду погуляти в небесах.
Нехай всі думи вільні відшукають нині радість,
У просторі знайдеться завжди свято для душі -
Забуті всі бажання, що зникали у досаді,
Можливості ментальні творять у житті вірші.
Душа є вчитель таїнства та мудрості від Бога,
Цей розвиток духовний повнить диво - інтелект.
Знайдеться сенс життя – свідомість вибере дорогу,
Та самобутній погляд знайде на життя аспект.
2025 за мотивами 2018
Фото автора - Світанок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2025
Падолист золотий на дорогах
Килими розстеляє м`які.
Походжають тихесенько ноги,
Осінь створює враз міражі:
Зранку мряка ховає узлісся,
Вдень виходять проміння з небес.
Опадають метелики-листя,
Це пора неймовірних чудес.
Шерех пісню співає печальну,
Листопад зазиває в мінор.
Але є красота нереальна…
Повертається настрій в мажор,
Від тієї краси дивовижі,
Що встеляє дороги весь час.
Хоч бери і вдягай нині лижі,
Листопад, це натхнення для нас:
Написати експромт – замальовку,
Проспівати словесно Віват.
Але скоро цей шурхіт замовкне,
Сніг сховає осінній парад…
02.11.2025
Фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2025
Утома завжди на лиці,
На лобі є зморшки у днину.
Та Осінь в багрянім вінці,
Гуляє в янтарнім пальті,
По кронах летить без упину.
Босоніж провулками йде,
Сплела всі листочки у коси,
Та золото в ноги паде,
Проміння з Небес в Па-де-де ,
Милує сріблястії роси.
Промінчик-стріла із-за хмар,
Спішить, приголубить вершини.
Кружляє він серед стожар,
В Карпатському Краю отар,
Блукає у жовтні всі днини.
Очима услід усміхнусь,
Цій Осені -дамі яскравій,
Птахи починають свій рух...
На кронах вже зник капелюх -
Із листя, лиш шурхіт забава…
2025 за мотивами 2015
Фото автора - Обличчя Осені у жовтні - натюрморт зробила власноруч:))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2025
Танцюють холодні краплини усюди,
Осінній курчавий туман, як чаклун.
Закрив пеленою, розгублені люди
Ідуть потихеньку неначе шпигун…
Чи вийде ще сонечко, щоб привітати,
Мелодію пісні безсонних ночей?
Щоб серце згадало всі днини безхмарні,
Де руки торкнулись коханих плечей…
На просторі цьому в нічних сновидіннях,
Безмежна любов, як яскравий болід,
Літала у мріях відчувши прозріння -
Було провидіння, що Всесвіт не спить…
І вторить, і вторить під зливу осінню,
Розходиться млість і тріпоче крилом,
Єдиним – без пари, очікує зміни,
Приїдеш до мене, щоб стати щитом?
Де скромно і впевнено осінь крокує,
По струнах гітари, наспівує вмить…
На кріслі одненька в будинку ночує,
Без неї у серці моєму щемить.
Не чутно веселих пісень в цьому домі,
Ухвали нема, де акорд зазвучить…
Страждає душа - без коханого в комі.
І сили слабкі, щоби долю змінить…
2025 за мотивами 2014
Фото автора – м. Миколаїв
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050681
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2025
Ми з тобою подібні не зовні, а внутрішнім Світом,
Наші мрії, надії, думки у житті близнюки.
А душевні слова, це кумир що розсіює жито,
Неважливо що різні у нас праотці -чумаки .
Ми в сузір'ї народжені щирої світлої Діви,
До характеру внесла вона у життя педантизм*.
І тому походжають в свідомості схожі мотиви,
Виявляємо ми в спілкуванні душі альтруїзм*.
Ми свої почуття віддаємо завжди максимально…
Сподіваємось в серці на щирість споріднених Душ.
Та стилетом серця розрізає звичайна банальність:
Неувага – байдужість, словесне безглуздя їх дум,
Що дратують часами ... і треба триматись подалі,
Від тієї байдужості сонної, що наяву,
Пропонує ковтати мікстуру словесних ушкалів,
Не являє їх сірість облудна думок складову.
Ми по нраву і крові близнята, але ти стійкіший,
Твої принципи завжди достойні Небес похвали.
Я порушила принцип один і тому я у тиші,
Споглядаю за «царством словесним» – це Світ кабали*
2025 за мотивами 2017
___________________________________________________________________
Педантизм* - людина вирішує собі, що треба робити все максимально якісно, і це дуже корисна звичка.
Альтруїзм* - безкорисливі спонукання людини і вчинки на користь інших людей.
Кабала* - 3) узагальнене поняття повної залежності.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2025
Літні спекотні дні – як «армада»,
В серці кохання – земна відрада,
Лава любові тече я рада,
Літнім липневим дням.
Струни душевні знову у справі,
В нових акордах співають вправно.
Ритми серцеві нині забавні,
Пісню дарують нам…
Погляд летить на гілку, хвилює
Пташка-любов співає, милує.
В хащі зеленій флюїдів струї,
Знову будують «вігвам».
Любощі живлять коханням серце,
Ніжність словесним потоком герців,
Душу бадьорить, розкриє дверці,
В Світ, де всі Мрії – бальзам...
2025 за мотивами 2017
Фото автора - Птах-кохання співає в лісовій хащі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2025
Перевірено на собі і в цьому я переконалася вдруге.
Зазвичай походи - прогулянки до букового лісу приносять величезне почуття радості та задоволення. Це не те місце, де потрібно шукати порцію адреналіну, але іноді бувають винятки, а саме тоді, коли ти вісім місяців не був у лісі в період з листопада і по червень місяць. А за цей час ліс продовжує рости, незважаючи ні на що і там, де була вирубка, за короткий час утворюється непрохідна густа хаща, в якій під ногами стелиться колюча ожина, а в деяких місцях і лісова малина, і в таких місцях дуже важко ходити.
Ну, що мене смикнуло сьогодні піти в ліс? – Не знаю! Як завжди взяла все необхідне: воду, цифровий фотоапарат та ніж, телефон забула вдома. Сказала внучці, що йду в ліс, а вона запитала: Ти що сама підеш? - Піду сама, відповіла я, їй і пішла.
Всі ці роки, зі мною поряд був мій охоронець пес на прізвисько Буч - мій друг. Він постійно супроводжував мене в лісі і в літній, і в осінній період, коли я гуляю буковим лісом, збираю ягоди та гриби, і найголовніше – фотографую те, що на мій погляд дуже красиве – природа Буковини, це в Чернівецькій області на Заході України. Але наші менші брати дуже швидко старіють і настає такий момент, коли вони вмирають і на превеликий жаль – нема з ким ходити на прогулянку і відчувати те, що поряд з тобою є друг, який тебе захистить і з ким можна бути в безпеці, якщо ти один, і довкола нікого.
Коли зайшла в ліс, було все, як завжди – тиша, спокій і довкола жодної душі. Але, десь у підсвідомості витала думка, що трохи страшнувато і некомфортно від того, що немає поруч того, хто за непередбачених обставин може надати допомогу і просто – хоча б у складній ситуації зможе разом з тобою подумати про те, що робити, якщо раптом сталося те – чого ти не очікував. А коли ти опиняєшся в нетрях – чагарниках на вирубці, починається паніка, ти втратив орієнтир і заблукав, а в такі моменти зазвичай втрачаєш самовладання. Я не пішла, як завжди знайомою дорогою, а петляючи лісом, намагалася вийти на поле, де збирають суницю.
Грибів у лісі немає, дуже сухо, а ягоди в цей період зазвичай вже дозрівають і лісова малина, і суниця дуже цінна своєю кількістю вітамінів.
І ось я сьогодні - побувала на такій вирубці, де дуже складно пройти, колючі кущі ожини чіпляються за спортивні штани, а густа хаща вище за твій зріст і незрозуміло, де ти знаходишся. Вийшла я із заростей, на горизонті Карпатські гори, але на полі, де була суниця суцільні зарості, малини багато, але бажання не було її збирати, бо я розуміла те, що я не знаю, як знайти дорогу назад додому.
Зробила кілька знімків і поспішила повернутися до того місця, звідки вийшла, але коли зайшла до хащі, зрозуміла те, що не можу зрозуміти куди йти, це був момент, коли я втратила орієнтир. І тут промайнула рятівна думка: Я згадала пораду місцевих чаклунів – мольфарів, які живуть у Карпатських горах: – треба зупинитися на тому місці, де ти заблукав і просто – заспівати українську колядку, яку співають на Різдво Христове,
«Добрий вечір тобі пане господареві».
Іду крізь цю хащу і співаю, а в підсвідомості думаю про те, чи вийду, чи ні? Телефон забула вдома, зателефонувати немає можливості, приблизна відстань до будинку лісом, це 3 – 4 км від будинку і немає жодної душі в окрузі. Зупинилася, прислухалася – з якого боку чути машини, що проїжджають, по трасі, яка веде до міста Чернівці. Через хащі пробиралася насилу, а серце билося, як пташка в клітці.
Порятунок! – Знайома дорога, що веде додому. Я заспокоїлася і відразу подумала про те, що молитва і національна пісня, в якій прославляють Ім'я Господа Бога – має величезну силу і якщо ти віриш у цю силу і прославляєш її, вона тобі обов'язково допоможе у скрутну хвилину і виведе душу до Світла, яка втратила орієнтир у просторі!
Після того, як вийшла на знайому дорогу в буковому лісі, я зібрала гарний букет із лісових квітів, другий букет був із квітучої трави звіробій і заразом нарвала листя мати – мачухи. Відвар з цього листя допомагає при застуді взимку, а звіробій при розладах кишечника і букетик з цієї трави охороняє житло господаря від вторгнення ворога і непроханих гостей.
P/S – Фото автора – Природа Буковини на горизонті Карпати. Є фото і хащі в якій я побувала, воно теж гарне, але залишився страх у тому місці, де я втратила орієнтир, але завдяки національній пісні – колядці я вийшла до того місця, де дорога веде до мого дому, де я відчуваю себе в безпеці і радію тому, що маю на сьогоднішній день, простору, де я живу.
19.06.2014 переклад Українською мовою 2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050555
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2025
Ось павутинок в'язь повисла за вікном,
Там павучок маленький, його я кличу гном.
Дивлюся у вікно й дивуюсь ясним днем,
Що павучок цей гном, ажур плете без схем.
Осіння вже пора, зникає Сонце вмить,
Опале листя вкруг шурхоче-шарудить.
Потопаю у ліс шукати тайники,
А раптом там знайду опеньки малюки.
На гілочках краса, це гномика близнюк,
Іще один трудар плете ажур малюк.
Крізь плетиво оце видніється пейзаж,
Яскравий Захід Сонця, це Осені типаж.
2025 за мотивами 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050554
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2025
Їсти вмію я лежачи вправно,
Дайте все, що я зараз прошу.
Уплітаю всю їжу забавно,
Не перечте балдіть малюку.
Мій господар цікавий, уважний,
Пощастило йому, як в кіно…
Я собачка гімнастка відважна,
Де спимо ми постійно їмо.
Він у ліжко приносить на блюді -
Іжу, щоби я швидко росла.
Мені заздрять у цьому всі люди,
Бо хазяїн годує сповна.
Чому він так кохає гімнастку?
Чом на ліжку постійно я їм?
Для господаря серця я – казка,
В голові незабутня «Сім-сім»
З родоводом, французької крові,
Популярність мою не віднять!
Живимо ми щасливо з любов`ю,
Я бульдог ідеальний, я - знать!
2025 за мотивами 2015
P/S -Дякую автору цієї картинки, за натхнення! Опис по картинці - на малюнку маленьке щеня французький бульдог їсть лежачи розпластавшись.
Історія створення вірша: - дивилася на картинку і не могла стримати усмішку, це чудове щеня - французький бульдог мене надихнув на жартівливий вірш і я від імені цього малюка озвучила те, чим навіть сама себе насмішила :))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2025
Рідкісна – четверта
Є зі знаком плюс.
Пристрасність уперта,
Іноді ... боюсь:
Бути упередженою
Всюди на очах.
Долею затверджено -
Жити у сльозах…
В ній любов безмірна,
В серці мій Інгул.
У Душі є вірність…
Щоб не затонув –
Мій кораблик-щирий,
На чужім шляху.
В боротьбі цій дикій
Дух спасе красу...
Бойова правдивість
Рубане впритул.
По словах брехливим,
Що сітки плетуть.
Ворог всюди капостить
Правді все на зло.
Брехні всі без яхонтів,
Брехні – западло.
Сійте зерна правди
На Землі завжди.
Щоб зникали зайди -
Вороги гидкі…
Не втрачайте гідність,
Мову бережіть!
Ненька наша рідна
Буде вічно жить!
Рідкісна - четверта
Група крові рус*…
Запальність уперта
Я – не боягуз!
Всім бажаю щиро: –
Честь не загубить!
Всім бажаю Миру,
Й Господа Славить!
2025 за мотивами 2014
Рус* - Русичі - поетична назва жителів Київської Русі
_____________________________________________________________________
Історія створення вірша:
(Група крові - AB (IV) Rh + Четверта група взагалі є загадкою, адже вона з'явилася внаслідок злиття двох абсолютно різних типів – А та В.
Представники четвертої групи крові є найбільш творчими особистостями. У житті таких людей домінують фантазії, емоції, любов до прекрасного та інтуїція. Позитивними якостями таких людей є доброта, співчуття, безкорисливість та альтруїзм. Така людина завжди вислухає, заспокоїть та поспівчуває. Але в той же час чутливість таких людей може вважатися їхнім недоліком. Через те, що власники четвертої групи крові всі приймають надто близько до серця, їх іноді «заносить». Ці люди часто впадають у крайнощі. Вони, як правило,діють під впливом почуттів, що мають таке напруження, що розум їх просто не в силах приборкати.
Це висновок вчених і психологів. Інфа з інета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2025
Здрастуй*, папка, Джек Похмурий!
Лапку дай мій рідний пес.
Ти сумуєш красень бурий?
Йдем гуляти, знімем стрес.
Здрастуй, донько моя Люся!
Не вини мене всякчас,
Довела твоя матуся,
Їй немилий мій окрас!
Тату Джек, ти є найкращий!
Колір шерсті твій якраз -
До вподоби сучкам нашим,
Ти для них є красень, ас!
Дочко люба моя Люся,
Все життя – суцільний тест.
Без твоїй маман журюся…
Я дворовий пес - шатен:
Це є класика породи
Охоронців у селі!
Я – не бультер'єр Мефодій,
Не блондин на Опелі.
Папка, не сумуй, коханий!
Лапку дай мій рідний пес.
Наш окрас давно впізнаний,
Це природній є процес.
Буде заздрити Мефодій,
Ми завжди без повідків,
Вільно вулицями ходим…
Без нашийників тісних.
Нас жаліють і частують
Всі любителі собак.
Волонтери нас рятують,
Адже це є добрий знак!
2025 за мотивами 2021
PS - Написано на тему - Діалоги (за фотографІєю)
"Здрастуй" можна зустріти в творах українських класиків, тож воно допустиме в художніх текстах та повсякденному спілкуванні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050440
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2025
Пройдуся між проїздами я з гордою ходою,
Нехай помруть від заздрощів прохожі всі коти.
Думки їх зорепадні вмить летять услід за мною,
Мені по барабану вже кохання їх мости.
Мій екстер'єр в параметрах, напрочуд є прекрасний,
Персицькі всі котусики - це втіха для душі.
Рижулі всі з характером, це кішечки сучасні,
Що здатні надихати враз поетів вірші.
2025 за мотивами 2019
PS - Дякую автору фото за натхнення!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050439
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2025
Прощай нещасливий озлоблений рік,
Прощай назавжди І минай вже скоріше!
Втомився спинять негараздів потік,
Я хочу спочить на алеї у тиші.
Моя підопічна римує сонет,
Так само, як я замерзає узимку.
Вона добродушний і чуйний поет,
Не може піти…потребує підтримку.
Проблеми здолали її всі тихцем,
Надія одна – на Всевишнього Бога.
Ослаблен між мною та нею тандем,
Куди не подивимось - сніг на дорогах.
Хвороба штурмує, як хижий шакал,
А хочеться жити в бадьорості духу.
Щоб серце тримало кохання- штурвал,
Та не хвилювала ця гримза -непруха.
Як спринтер летіла в космічний політ,
І там загубилась в галактиці сфери.
У нас з підопічною море-робіт…
Назавжди змінити життя інтер'єри.
Прийдуть новорічні свята посланці,
З усмішками, піснями, поглядом милим.
Залишать з грошима усім гаманці,
Дарунок бажаний - здоров`я і сили.
Енергії доброї рідним усім,
Здобутків, наснаги цілісіньке море…
Надію на Мирне життя всім живим,
Підуть всі нещастя назад у Пандору.
Ходитимуть Ангели всі по Землі,
Під ручку усюди постійно з коханим...
Радіти всі будуть дорослі й малі,
Життя для людей стане вмить бездоганним.
2025 за мотивами 2021
історія створення вірша - на вірш надихнула світлина - Ангел на лавочці взимку під парасолькою і усі інші картинки, з яких я зробила колаж для наочності в озвученій темі. Звісно я додала свої власні почуття і добрі побажання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2025
За вікном непогода,
В будинок тепло вже не плине.
Це сумує природа,
Та шибеник-дощ щохвилинно
Барабанить по даху,
Цей шкодний жовтневий гульвіса…
Та невже ти не чуєш?
Прошу – прибери цю завісу…
Най тихесенька Осінь
Пройде, королева святкова!
Та засяє знов просинь
У хмарах, промінчик казковий,
Промайне за віконцем
З усмішкою файної млості ...
Та розважить нас Сонце –
Яскраве, прийде знову в гості.
Ця пора – наче диво
Втішає серця неодмінно.
В шурхотінні є співи,
Любовне чуття гармонійне,
Заворожує душу
Фальцетом – повітряним звуком.
Королева ця рушить,
Слова у віршах своїм духом.
2025 за мотивами 2016
В колажі всі фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2025
Витрачати не хочу на тебе всі вільні часи!
Не потрібен байдужий твій погляд мені безнадійний.
Розлюбила тебе за обман, ти бездушний, хибкий,
Розуміти не хочеш душевні пісні України.
Пролетіли як дим ті часи, в унісоні пісні,
Не повернуть ніколи роки ту довіру, Надію.
Я літала від щастя, лишала слова голосні –
В подарунок були у віршах несподівані мрії.
Довіряла словам, що тобі до вподоби Краї -
Українські степи, солов`їні пісенні мотиви.
Залишала тобі почуття потаємні свої,
Та кохання всі нотки дзвінкі щиросердної Діви*
Не старайся обманним шляхом зачаровувать Дів!
На моїм видноколі не псуй благодатну погоду...
Я без тебе озвучу завжди характерний свій спів,
Допоможе мені незрівнянна – рідненька Природа!
2025 за мотивами 2017
Діви* – знак зодіаку, Незважаючи ні на що, вони мають сильний характер.
історія створення вірша - це було моє звернення до типу "братів" з якими я спілкувалась до війни на поетичних сайтах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2025
Не сталося, не справдилися мрії,
Любов для тебе у житті тягар!?
Втекти немає сили від стихії,
Там смикають вітри і тягнуть в яр.
Постійно всюди холод за спиною,
Свердлить як дриль, від болю явний шок.
Пропав мій голос, стала я німою,
Всі почуття закриті на замок.
Із кожним днем все ближче пропасть року,
Пропав мій спокій, я прошу: - не рань…
Та не мовчи, залиш хоч край істоку -
Любові,щоб я бачила цю грань…
Ти ж бачиш, пропадаю я без тебе,
Байдужість всюди – злісний алерген,
Навмисно убиває, мчаться в Небо
Шматочки серця, щоб відчути Дзен.
В житті спустошення,заклякли сили,
Лечу у вирій, а в душі протест…
Зникає поступово образ милий,
Побічний не цікавить інтерес…
Напевно зникну і піду назавжди.
Безмовно кану в смуток самоти.
Блукаю в порожнечі, як та знайда,
Та сподіваюсь, вийду з німоти…
2025 за мотивами 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050322
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2025
Вони не бояться людей. Це дикі голуби сизарі.
Голуб – християнський символ Святого Духа. У Світі – символ Миру.
Вони є показником того, що немає загрози з боку наших людей.
Щодня, ось уже три тижні поспіль я проходжу повз цю зграйку диких сизарів. Перший раз, коли я звернула на них увагу, вони сиділи на дереві та воркували. Я підійшла до дерева і зробила кілька фотографій, а потім, переглядаючи фотки, думала про те, як спокійно у моєму рідному місті Миколаєві на Півдні України! Ці дикі голуби сизарі – показник того, що немає небезпеки у нашому місті, сизарі не відчувають загрози з боку наших людей.
Теж саме, я спостерігала і у сільській місцевості у Новій Одесі. Ми приїхали всією сім'єю на відпочинок, на рибалку у затоку Південного Бугу, і тут я побачила зграйку вільно плавающих диких качок і вони так само не бояться людей, які до них підходять дуже близько. Ці дикі качечки не мають страху того, що їх можуть нахабно винищити - знищити і тому вони вільно плавають і ходять берегом. Я була дуже здивована, що ніхто на них не полює і ніхто їх не відстрілює! І сизарі, і дикі качки є окрасою нашої Південної природи, і показником спокійного життя, де не витає в просторі озлобленість та ненависть. І щоб мені не говорили про те, що у нас все погано та безнадійно, я ніколи цьому не повірю тому, що бачу власними очима те, як дикі птахи вільно і спокійно мешкають у нашому просторі, в якому немає загрози для них та небезпеки! Вони живуть у нашому Південному регіоні поряд із добрими людьми. І що найважливіше, наші люди їх не винищують, а охороняють від браконьєрів!
P/S - Я взяла з дому хліб і прийшла до місця, де живе зграя диких сизарів, голосно покликала цих вільних птахів так, як у нас усі їх скликають, коли хочуть їх погодувати: «гулі, гулі, гулі»! Голуби злетіли з дерев і почали клювати хліб, який я розкришила їм у себе під ногами. Ось так я зробила фотографії
голубів – сизарів, які, коли я проходжу повз завжди злітаються до мене, коли я їх кличу для того, щоб нагодувати.
01.08.2014 переклад українською 2025 рік
Фото автора - Голуби сизарі та дикі качки. м. Корабелів - Миколаїв
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050245
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2025
У Мебіус петлю потрапила миттю любов,
Так і живе у безмірному просторі нині.
Завжди літає на крилах вітрів без умов,
Мандри цієї Богині у космосі вільні.
Живить енергія щастя сукупність зірок,
Всесвіту центр петлею флюїдів обвитий,
Імпульси ці основні є сердечністю двох,
В просторі вічному іскри кохання речисті.
Сутності Мир є початком основи буття,
Це джерело почуттів здобуло геніальність.
Ми пам'ятаємо завжди про це ти і я,
Віра, Надія, Любов – постулат бездоганність.
2025 за мотивами 2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2025
Від проблеми своєї втікаю -
В заповітну лечу далечінь.
Там я інше життя проживаю…
Там не мучить у смутку глибінь.
Та щоразу відчужена думка,
Вже не ранить як лезо ножа.
Відступає з молитвою мука…
Та в польоті небеснім межа,
Допускає лиш на півдороги,
Тут є місце де діє завіт…
Розчиняє цей простір тривоги -
І думки відлітають в політ…
Позбирають багатства в дорозі,
Відродившись, спішать до мети.
Світлотіні завжди в допомозі…
Їх у Небі можливо знайти.
Забираю все світло уміло,
Щоб в життя принести ці скарби.
Виявляю завзятість, сміливість,
Простір космосу - лікар журби.
Повертаюсь назад без проблеми,
Залишаю на карті шляхи.
Вибір зроблено, зникли дилеми,
Мислеобраз змогла я знайти....
2025 за мотивами 2010
Фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050170
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2025
Як безсоння ти поряд зі мною,
І турбуєш постійно вночі.
Обіймаєш незримо рукою,
У промовах є сенси-ключі.
Розливає тепло мій обранець,
І наспівує серця мотив: –
Ти – кохання улюблений бранець…
Моя Муза та мій норматив.
Ти – Хранитель і Ангел від Бога,
Захисник і підтримка - мій друг.
Маєш лагідність, чуйність і змогу,
Є у тебе багато заслуг.
Ти – єдиний найкращий порадник,
Душу тішиш, лікуєш в ній сплін.
Маєш мову правдиву зарядну,
Ти ресурс мій і адреналін.
2025 за мотивами 2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2025
Не забувай українське родюче коріння,
Ті що у крові і генах твоїх назавжди.
Не забувай прабатьків і Господнє Творіння,
Душу подалі тримай від неправди - орди.
Завжди неси щиросердність у люди й сумління,
Тільки чесноти оці перепони проб'ють.
Вийдеш на шлях доленосний і буде спасіння,
В твоїм житті, подолаєш неправду і лють…
Не забувай – що Господь захищає правдивих –
Душ щиросердних своїх що живуть на Землі.
Він охоронець сердець неймовірно сміливих,
Тих – хто виводить людей за собою з імли.
2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050132
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2025
Про любов ти писати не вмієш?
В твоїм серці кров охолола?
Або я настільки немила,
Як у горлі ком… ти хворієш?
Поділись зі мною, порадься...
Я готова втішать «кровинку»,
І по-людськи підримать слабість,
Підказати твою помилку.
Обговоримо все без емоцій,
І недолік спровадимо в вирій.
Ми – всі люди в житті потоці,
Але вдвох – ми вразливі, щирі.
Віртуально наллєм шампанське,
Розпалю я вогонь в каміні.
Я - скандальна і хуліганка,
Але маю добро стабільне.
Поділюся теплом з тобою...
Моя вдача, як запальничка. ..
Не потрібні оці двобої,
Поміж нами сварки в дрібничках…
Я тебе навчу, як літати,
Ти побачиш зоряне Небо.
Там всі душі вміють кохати,
Там нічого більше не треба…
2025 за мотивами 2013
історія створення вірша: - Усе що описано у вірші, це реальна історія з мого творчого життя. Це було моє віршоване звернення...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2025
Аварія… удар… кювет…
У рай квиток.
Останній… полум`я букет,
Благань виток…
Виблискує вночі зигзаг…
В останню мить.
В сльозах обличчя, страх в очах
Душа болить…
Кохання виживе в душі?
Звичайно – Так!
Завзято в Небо до межі
Летить, як знак…
Останній подих на Землі -
Короткий вдих…
Квітневий вечір у імлі
Лишає штрих –
На пам`ять цей останній день
Її страждань.
Сумних ліричних всіх пісень,
І сподівань…
На Небо швидше у політ,
Там супокій.
Душа не витримала гніт
З усіх боків…
Підступність, зраду у житті,
Неволя – крах.
У Небо пташеня летить
В незнаний шлях…
Незвичний вимір і безкрай
Зустріне вмить…
Любов взаємна живить Рай,
В душі горить.
2025 за мотивами 2013-2014
PS - Натомість...( після життя на Землі на тому Світі) є взаємність вічність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050056
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2025
Колеса потягів ритмічно стукотять, це звично,
Вагони повні мчаться вдаль, співають нам «та, дам».
По суті, цей мотив пісенний є оптимістичний,
Сердечний крик прощальний мій вертається к віршам.
А за вікном летить пейзаж – поля, ліси та гори,
І десь міста, будинки всі як вулики для бджіл.
І в кожній соті свій декор – є прилади і флора,
Бажання, смуток, суперечка - де поставить стіл?
Як добре, що в дорозі я…купе напівпорожнє,
І пасажир –сусід мовчить, мабуть заснув давно.
Я перетравлюю прожите - думи всі тривожні,
Під мірний ритм "та, дам - та, дам" шукаю сенс-зерно.
Вивозить потяг вдалину подалі від проблеми,
Є рішення моє давно - втекти, але куди?
Сплітаю подумки узор - бажання мають схеми,
Я видаляю назавжди переживань сліди.
Думки мої всі перервав, сусід що їде поруч,
І тихо вголос він сказав: - вгамуй думок вітри!
Є шосте почуття в тобі, перепиши всю сторіз,
Але від долі не втечеш - нам не дано втекти,
Із цього звичного купе у шлейфі всіх вагонів,
Що поспішають вдалечінь, з тобою пара ми.
Купе наповнилося вже серцевим передзвоном,
Від пункту «А» в серцях цвітуть любові кольори.
2025 за мотивами 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049945
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2025
Мені наснився дивний сон -
Сім`я заможна, безтурботна.
Життя було без перепон,
Але в коханні прохолодна.
Сирокко знойний вальс Бостон,
Пропонував, як заборону…
На волю виліз бзік-тритон,
Але чому я чую стони?
Душа не витримав полон,
Пішла в Світи в незнані зони.
Таланти там сидять на тронах…
Я переходжу рубікон,
Молитва плине у ікон.
2025
PS – Схема рядків і рифмовки Ронделя
8-9,9-8,
8-9,8-9,
8-9-9,
8-8
АВbа+аbАВ+аbbаА, у якій великими літерами позначені тотожні рядки.
________________________________________________________________
історія створення вірша - Рондель на 3 рими. Це звичайна гра слів - фантазія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2025
Любуюсь красою святого Ярила,
Картин краєвиди я бачу з вікна.
Туди відлітаю думками на крилах,
К природному диву, де «чаша» вінця,
Яскравою масою плине як лава,
Вона за горами надвечір кипить.
Спасибі, художник! Бравісімо – Браво!
Краса пробудила поета умить.
І вірити хочеться – диво художник,
Завжди намалює для мене пейзаж.
І радість підшкірно дарує угодник,
Надвечір прибуде безгрішний засновник,
Відкриє в натхненні словесний кураж.
Завжди із захопленням в миті запалу,
Озвучу усі відчуття /серед слів.
Палітра небесна – Ярила забава,
Вона надихає в текучості днів.
2025 за мотивами 2017
Фото автора ТІЮ Захід Сонця у Карпатах, фото зроблено з вікна на другому поверсі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2025
Не вір в негоду і сірим заплаканим вересня дням,
Прийду в наш парк з парасолькою і не завадить негода.
Побачу сльози в очах, там любові сріблястий бальзам…
Завжди від щастя зірками блищить будь-якої погоди.
Не вір, що Осінь похмура закрила шляхи всі умить,
І не бажає відкрити дорогу сховала у схроні.
Осінній час надихає любов'ю - багрянцем горить,
На кожній кроні листочки -слова – шелесткі передзвони,
Безмежних сплесків-бажань потайних, що спішать в рандеву,
Коли ця мряка стоїть за вікном перепони створила.
Не вір кохана моя що стіна із міцного дощу -
Мені завадить, до тебе прийду моя дівчинка мила.
2025 за мотивами 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2025
Дотик тактильний вражає чуттєвість мою,
Серденько спало, але поступово проснулось.
Зустріч раптова відбулась в осіннім гаю,
Ти доторкнулась до мене, душа розгорнулась,
І полетіла на крилах від щастя умить,
Швидко відчув я сигнали – флюїдів бажання.
Серце, як спринтер на зустріч коханню біжить,
Я позабув всі минулі нестерпні страждання.
Пальчики ніжні торкнулись обличчя мого,
Ти зауважила - вам на щоку щось прилипло.
Я відповів – це насіннячко мабуть сорго,
З нього робив я сьогодні сиропчик елітний.
Може нектар цей любові скуштуєте Ви?
Я пригощаю, за вашу увагу до мене.
Дотик ваш ніжний сказав – виходи із імли,
Підемо поруч в житті – відчуваю напевно.
16.10. 2025
PS - Мені дуже сподобалось слово Дотик і я записала цей вірш експромтом за декілька хвилин для участі в батлі, але не встигла опублікувати і тому розпочала новий батл.
Цікаво те, що мені прийшло на думку написати вірш від чоловічого імені про кохання з першого погляду в яке особисто я не вірю і озвучена тема у експромті, це лише миттєва моя фантазія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2025
Пробач матуся, доньку неслухняну!
Я іншою ніколи вже не стану…
Твої поради всі були доречні…
Я дякую тобі, за все це ґречно!
До тебе зараз тягну свої руки,
І відчуваю серцем ту розлуку,
Яка лягла між нами мимоволі,
Без тебе я сумую, злюка Доля –
Безжальна, зараз ти мені потрібна…
Розраду я прийму, як поле хлібне,
Яке годує нас в житті невпиннім,
Пробач матуся, без порад безсильна…
Не слухала тебе – коли потрібно,
Мій шлях життєвий був доволі хибний.
Пізнала зраду, як вона вбиває…
Всі радощі, тепер за небокраєм.
І зникли у життя - щасливі будні,
У споминах картаюсь я безлюдних.
Не слухала дочка твої поради…
Тепер не маю у житті розради…
17.10.2025
ps - В День Народження мами я прошу у неї пробачення...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049688
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2025
Сумний твій День Народження матуся,
Тебе немає поруч з нами вже.
За тебе у думках завжди молюся,
Ти десь на Небесах, Душа не вмре…
Раптово ти пішла від нас рідненька,
Ні слова не сказала – прощавай…
Була ти сонцем ясним дітям ненька,
Але сховала смерть за небокрай.
Сьогодні не почуєш ти вітання,
Я свічку запалю і помолюсь,
За упокій Душі твоєї зрання,
Думками я до тебе прихилюсь.
Як у дитинстві обіймеш міцненько,
І усмішкою втішиш біль душі.
У спогадах про тебе моя ненька,
Звучить цей смуток серця у вірші.
17.10.2025
PS - моя мама померла раптово у 2019 році від тяжкої невиліковної хвороби,
Сьогодні 17 жовтня її День Народження і
на згадку про мою маму Ольгу я написала цей сумний вірш.
Спочивай наша рідна поруч з Господом Богом!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2025
«І десь у Світі нині потанцюй» -
В Мадриді, в Відні, або в Лісабоні,
З усмішкою чекаю на пероні,
Чуттєвими поривами лікуй…
Нехай це танго двох сердець в Крусе*,
В обіймах – Ембрасе* палкими будуть.
Є наші Душі, ми звичайні люди…
Танцюй зі мною чарівний Хосе*.
Але не користуйся Амаге*,
В коханні це абсурд – не є основа!
До тебе поспішаю терміново,
Станцюєм танго біля Хуанхе*?
На Світі є багато місць для танців,
Ти обирай, коханий мій обранець.
2025 за мотивами 2020
______________________________________________________________________
1. Крусе* - Хрест. Базова фігура у танго. Одна нога перехрещує іншу
2. Embrace* (Обійми) Партнерка лівою рукою обіймає партнера.
Партнер обіймає партнерку правою рукою. Груди можуть стикатися.
3. Аmage (Амаге) * Обманний рух. Рух, коли партнер поманив дівчину, а сам пішов у інший бік.
4. Хуанхе* – річка.
___________________________________________________________________
Історія створення вірша: - Вірш написано на завдану Тему - «І десь у світі потанцюй»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2025
Не хочу вірити в це Его і байдужість,
Колючу гордість і холодний думний погляд.
Навіщо залишив слова-ласо бездушні?
Знайомство було непростим, лишило спогад: -
Як з добрим серцем були всі мої зізнання
І одкровень ріка моя текла до тебе.
На зустріч не приходив ти, це в покарання?
Між двох сердець створив рубіж з високих стебел.
Допоки був у силах, міг холоднокровність
Приборкати, мені по-дружньому сказати:
Що екзальтація моя – вулкан готовність,
Тебе лякає, ти не хочеш це приймати.
Слова мої де явно був любові струмінь,
Я малювала у думках твої портрети.
І ці роки мене тримав суцільний сумнів,
Завжди чекала на слова- авторитетні.
І нині згасли всі надії бідолашні,
Твої вуста скувала німота, безсилля.
Я не змогла прийняти Его це безстрашне,
Не зрозумілі були бзіки твого стилю.
Можливо, цим ти зачепив мою… амбітність*
І виховав бійця - в якому честь сильніша.
Щоб я перейняла твій стиль – плекала скритність*,
Я нині – копія твоя, та я чесніша…
(Чим Ти .....)
2025 за мотивами 2015
______________________________________________________________________
Позитивна Амбітність* - Позитивна амбітність спонукає до цілеспрямованості, самовдосконалення та досягнення високих цілей.
Скритність* - Властивість. приховування власних почуттів, настрою.
Історія створення: - був один авторитетний поет у творчість якого я була закохана, як автор новачок.
Єдине що добре він для мене зробив - це дав посилання на сайт " Теорія і Правила віршування".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2025
Тихий шепіт сердець, мелодійні рядочки,
На листках у блокноті лишають свій слід.
Недосказаність фраз між рядків як струмочки,
Посилають тобі – мій сердечний привіт.
Буде добре усе – навіть не сумнівайся!
Не старайся змінити цю долю без слів.
Краще з вищою силою ти обвінчайся,
Почекай з нею разом щасливих часів.
Є у Книзі життя все з народження – вірю…
Заплановано нам, нашим душам, серцям.
Кожен прожитий день – це щабель є у вирій -
У Небес нескінченність, в обитель Творця.
Ну а поки життя на Землі сторінками,
День у день все летить, як Пегасів табун.
На шляху невідомому зустріч між нами,
Враз захоплює нас енергійний бігун.
Без кохання взаємного – важко, тужливо,
Без взаємності шлях у самотність-полон.
Пташенятко-серденько співає з надривом,
І Душа поспішає, летить на Афон.
Буде добре усе – навіть не сумнівайся!
Не старайся змінити цю долю без слів.
Краще з вищою силою ти обвінчайся,
Почекай з нею разом щасливих часів.
2025 за мотивами 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2025
Утома вранці як та п'явка
Завжди висмоктує нутро
А для роботи треба мати
Настрой
* * *
Коли з рання на Небі хмари
І майже ніч була без сну
Робота як промінчик має
Ціну
* * *
Весна чи Літо не важливо
Робота бережись Іду
В саду на грядках добуваю
Їду
2025 за мотивами.2020
PS – Дякую автору карикатури, за натхнення!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2025
На Зорі луна
Співи над будинком.
А в душі струна,
Бринь та бринь, як бринька.
Ллється лейтмотив…
П'ять, зрання не спиться.
Встати - треба сил...
Що за небилиці
- Пробудили враз?
- Встань, не будь лінива!
- Голос, дав наказ…
Краєвид красивий -
В пам'яті лиши,
Місяць цей над дахом,
Потім покажи -
Те, що бачиш махом.
- Мудрість в синяві,
Світ небес відкрила.
Чуєш у тобі,
Як зростають крила?:))
2025 за мотивами 2014
Фото автора - повний Місяць
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2025
З'явилася раптово, влаштувала бал
Для підданих, де з піснею до ранку,
Елегії звучав ясний оригінал: -
Прислухайтесь до неї на світанку.
І уловіть момент, характер нот сумних,
В мінорі є меланхолійний настрій.
Вона відкриє шарм прихильникам земним,
В багрянці, в позолоті кольор мантій.
На кронах всіх дерев, узбіччях і полях,
Красуня Осінь залишає барви.
Змалює Захід Сонця сяючий в вогнях,
І потече на горизонті лава.
Почуйте шерех дивний листя на землі,
В нім чується мелодія Елегій.
Акордом нот осінніх пишуться вірші,
Для обраних і чуйних редколегій.
Феєрія в пейзажах, тонкощі краси,
Пори чаклунки де звучать мотиви -
Залишать слід у серці нам на всі часи,
А потім потечуть словесні зливи.
З любов'ю зазвучить Осінній лейтмотив,
Порі, яка захоплює твій погляд.
Ця Осінь всім дарує настрій позитив,
Про нього я лишаю в вірші спогад.
2025 за мотивами 2014
Фото автора
______________________________________________________________________
Перший варіант вірша на рус.яз я написала у рідному м.Миколаїв у вересні 2014 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2025
Дорогенька моя, чи ти маєш хоч трішки сумління?
Як з тобою не лаятись, що невідомо – де Ти?
Без підтримки твоєї немає в Душі просвітління,
Ти все бачиш – страждаю, Надія згасає мети.
Дорогенька моя, пригальмуй гордовитість нестерпну!
Приходи на побачення точно – в призначений час.
Ти обходиш мене, як завжди у думках невичерпних,
Ти – невірна є Муза! – Скажу від душі без прикрас…
Моя люба Ерато, ти ж знаєш кохання – невинне,
На межі я постійно, коли не почую тебе!
Всі мої почуття непомітні – тобі це не видно?
Та невже тобі байдуже, в серці постійно скребе…
Тебе згадує і закликає уважна свідомість,
І тремтять мої чуйності струни у світлій душі.
Ти для мене в житті є важлива і дуже вагома,
Подаруй мені спокій – де линуть яскраві вірші.
Ну, хоч іноді згадуй мене вечорами безлуння…
Переконуй мене в те що Ти – не міраж і не сон.
Підкажи в супокою, гітара моя шестиструнна,
Зазвучить неодмінно, і змінить Душі раціон.
2025 за мотивами 2013-2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049433
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2025
Музика ллє під гітару – кохання без слів,
Чайка біленька літає, це вільна пташина.
В Небі на крилах летить над зигзагом вітрів:
Авра, Зефіра, Борея у сонячну днину
Чи подолає у просторі шлях потайний?
І до мети чи наблизиться хоч би на йоту?
(Шлях подолає вона у нічний суховій,
Вранці напевно поборе незнані висоти…)
В сонному просторі зріє кохання життя,
Небо бездонне блакитне над рідним лиманом.
Там у зигзагах вітрів чудодійне злиття…
Музика слів непомітних - життєва омана.
2025 за мотивами 2016
Фото автора - Чайка Південно-Бузького лиману.
м.Миколаїв
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2025
Не в'януть в листопаді лісові троянди,
Є в них загартування майже цілий рік.
У траметесів є завжди своя команда,
Цвітуть, ростуть, життя їх справжній є потік.
На пнях старих, гнилих колодах диво франти,
Приваблюють, нас зустрічає справжній шик.
Грибник обізнаний побачив елегантів,
Які красою нам лікують кішківник .
Корисний трутовик ефектний при хворобі,
Цей кольоровий гриб врятує вам життя.
Ти для здоров`я пробіотик-диво спробуй!
Побачиш днини з Юнь-джи* свого майбуття,
Природній лікар вилікує всю утробу.
Дари природи пізнавай - це здобуття.
2025 за мотивами 2019
Фото автора - Траметес різнобарвний - лікувальний гриб трутовик.
Схема сонета - авав, авав, efe, fef
PS - Коли я побачила у лісі цей гарний гриб трутовик Траметес різнобарвний, я одразу його сфотографувала і потім у мене виникла ідея написати пізнавальний сонет про цей трутовик, у 2019 році я вивчала енциклопедію грибів. У лісі я склала 2 катрена сонета на рус.яз, а коли прийшла додому я дописала сонет. Нарешті я зробила переклад за мотивами українською і зміст сонета відрізняється від 1 варіанту. Але основна тема описана.
______________________________________________________________________
Юнь Чжи (Yun Zhi) – це китайська назва траметеса різнобарвного (Trametes versicolor), також відомого як гриб-«хвіст індика» (Turkey tail). Це деревний гриб-трутовик, який здавна використовується в азійській народній медицині та цінується за свої лікувальні властивості, зокрема за високий вміст бета-глюканів, що підтримують імунну систему.
Траметес (зокрема, Trametes versicolor або траметес різнобарвний) має лікувальні властивості, пов'язані з підтримкою імунної системи та мікрофлори кишківника. Його використовують як пробіотик, що сприяє росту корисної мікрофлори, що може покращувати загальне здоров'я та імунну відповідь організму.
Ця інфа про трутовик з інету з відкритих джерел.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049259
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2025
Красунечка Осінь розсипала розсип -
Злотівок на крони в березовий ліс.
Вона, як лебідка купається в росах,
Зрання на листочках є цяточки сліз.
Усім в подарунок - чудові пейзажі,
Які зазивають в казковий цей Світ.
Де Осінь крокує повільно вальяжно
По кронах у лісі і пише свій хіт.
У тиші ранковій ледь чутно піано,
Послухай ці шерехи крон золотих.
В цю пору стомилися листячка, знано -
Спадають на землю, як блискавки штрих.
Душевні мотиви і море словесне,
На згадку змалює картину пори -
Коханої серцем, на жаль не воскреснуть,
Ті листя упавши, лише кольори
Зостануться в тих килимах ненадовго,
І шурхіт щодня, цей співучий мотив
Припинять холодні дощі шик рудого –
Вбрання, його знищать потоки всіх злив.
А поки ще радує врода осіння,
Обличчям своїм у параднім вбранні.
Ця Діва приваблива – Боже творіння,
Вона величава у сонячні дні.
2025 за мотивами 2015
Фото автора – Осінній березовий ліс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2025
Нарешті до нас завітало це Бабине Літо,
І небо блакитне немає в нім жодної хмарки.
Карпати усі ялинками зеленими вкриті
І Сонечко сяє, а ми кричимо йому: Браво!
Нарешті чудовий є настрій - немов би це свято,
У мене в Душі заспівали трембіти Карпатські.
Натхнення постукало в двері, чуттєвість багата
І знов солов'їна розчулилась в серці зненацька.
Мабуть це любов Восени несподівано будить,
Від того що хоче блукати як Влітку по ночах..
Тому у Душі ллє гармонія знов шестиструнна,
Виблискують з радістю знову закохані очі…
2013 нов.ред.2014
Фото з родинного альбому.Карпатські гори.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2025
Сумна мелодія в думках,
Щодня тривожить в серці біль.
Тебе немає зараз поруч.
Тебе шукаю на шляхах,
Знайти тебе - душевна ціль,
Щоб бути поряд, лиш ліворуч.
Щоб проспівати про любов,
Яка безкрила навесні,
Яка тріпоче від бажання.
Я хочу щоб на зустріч йшов,
Щоб Мрії всі мої здійснив,
І вгамував мої страждання…
2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049210
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2025
Зійшла на подіум,
Щоб похвалитися
І показати шик вбрання.
По суті – медіум,
Ти хочеш стрітися…
Ловець сердець прийшла зрання.
Така несхожа ти
І дуже пристрасна,
Сміливі барви в ці часи.
Цариця красоти
Є безкорисною,
Дарує всім свої плюси.
Залишу спомини
Найкращі у рядках,
Про мить чарівну у красі.
Обійми полум'я…
І крони кажуть – Ах!
Любов до нас не загаси.
2025 за мотивами 2013
Фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2025
В недозволений світ обережно,
Прилечу я до тебе вночі.
Маю я потаємні ключі,
Бо кохання моє незалежно.
Завітаю, де Муза - коханий,
У самотності гордої мріє,
І не бачить, що поруч Надія
Є невидима,треба бажання…
Доторкнуся до тебе устами,
Ти дізнаєшся всі таємниці...
Як любов переходить границі,
І доріжку будує між нами.
Почуття в Світі снів дуже стрімко
У словах всі руйнують кордони.
На чуттєвість нема заборони,
Там співає митець форте-дзвінко
Для закоханих, співи так рв`яно
Розважають засмучену Душу.
Тож підтримати музоньку мушу,
Прислухаюсь, як ллється піано
Цих чуттєвих віршів поміж нами,
Потерпає свідомість від слів…
Чую я потаємний твій спів
По ночах, де життя зі сльозами.
2025 за мотивами вірша 2015
на вірш надихнула ця картинка у 2015 році
вірш на рус.яз 2015 року не публікую
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2025
Ми будемо жити, пройдемо етапи,
"Каміння" в окрузі життю – не загроза!
Народ не боїться ворожої сапи*,
Яка намагається зрушити позу*.
І мова Держави живе солов`їна,
Насіннячко сіє родюче у Світі.
Рідненька, гарненька моя – Україна,
Ми – твої до смерті! Ми – люблячі діти!
Нам тяжко буває зростати в камінні,
Але наші сили підтримує Небо.
Там – Діва Марія, нам живить коріння,
І зміцнює Віру, яка на потребу –
Сьогодні дає нам і сили й Надії,
Що ми подолаємо тих – хто нас рушить!
Не зможуть зашкодити нам лиходії,
Кордони Країни нам злодій не зрушить!
13.05.2015 нов. ред. 06.10.2015
_____________________________________________
Сапа*- Окоп, що виривається у напряму при настанні завідкритим місцем
для поступового наближення. "Вести сапу"
Поза* - 1. Положення тіла. Прийняти зручну позу.
Поза картинна, благородна, велична.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048970
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2025
Негода – дощ осінній ллє струмком,
В моїй любові завжди таємниця,
Де сльози щастя поки під замком…
Бездонне Небо кольору чорниці.
Повір мені - зігрію в снігопад,
Коли морозний вітер кругом ходить.
Коли думки всі ллються невпопад,
І ти не знаєш, як прийти сьогодні.
Я зачекаю днину без проблем,
Коли настане день квітневим ранком.
Коли обставин зникне купа схем,
І ти промовиш вранці на світанку:
Давай ми перекреслимо пітьму -
Ті чорні хмари, щоб у Небі щастя
Засяяло для нас, тебе візьму
У Світ щасливий, де нема напасті.
Любов'ю від душі зігрієм всіх,
Бо ми з тобою душами єдині.
Нехай звучить не вибух, тільки сміх,
І єдність в Україні щоб віднині,
Була на Сході й Заході завжди,
Ми – рідні люди - Українські газди.
Потрібне нам життя без ворожди,
Одразу зникнуть хмари-негаразди.
2025 переклад за мотивами вірша
який я написала в листопаді 2014 року на початку війни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2025
Розкриває обійми свої
Літо бабине вже під горою...
В кронах яблунь сидять солов'ї,
Кучерявий туман синевою
Осідає під ранок, Земля
Упивається, лагідні сплески.
Місяць Вересень, як Янголя,
Кольорові дарує підвіски.
Дивовижне строкате вбрання; -
Хризантем кольори, айстр погляд
Під вікном наче зорі горять,
Ах! Душа робить в вересні огляд.
Ловить цей кольоровий пейзаж,
До світанків весняних далеко…
В перший місяць осінній пасаж -
Відлітають у вирій лелеки.
Вечоріє – лягає імла,
Листя падають, стелять під ноги,
Рання Осінь раненько прийшла,
Дощовиця змочила дороги.
Що з травою, ти тільки поглянь -
На поля опускається іній.
Літо Бабине, як ніжна лань,
В нім є магія - тонкощі ліній
2025 за мотивами 2011
Фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2025
На стежину нема вороття,
І кохання сховалось за обрій.
Почуття відійшли в небуття,
Так буває, мій настрій недобрий.
Не знайшла я тебе, не знайшла,
І не хочу я жити в стражданнях.
У серденько туга увійшла,
Надокучили всі сподівання.
Ту любов, що у серці цвіла
Повертаю у небо блакитне,
Поки зимно, немає тепла,
Я чекаю умов колоритних -
Для кохання моєї Весни,
Де спіймаю у небі той промінь,
Що пробуджує голос струни,
Почуття визволяє з полону.
2010 нов.ред 2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2025
У теплесенький сівень і жовтень чаруюча Осінь!
Поетичні часи для творців поринати в пейзаж –
Кольорових палаючих крон - де холодні вже роси,
Кришталеві сльозинки на листях проходять форсаж*:
Розбавляємо словом -гуашшю любов і розлуку,
Безрозмірну чуттєвість сердешну, тужливий мотив.
Мелодійністю ллється завжди піанісімо звуки,
Залишають на згадку в свідомості образи -див.
Запечатаєм в скриньку у зошит всі Охи, зітхання,
І любов невзаємна стогнатиме болем в ночі,
Виплітатиме Думи гіркі у словах з придиханням,
У міжряддях ховатиме крихітку спліна сліди.
2025 за мотивами 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048558
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2025
Гуляє тінь безмовна – дивна пані,
Кохання босоноге, як стопа.
Куди іде, невже вона сліпа?
Його немає там – хто серце ранив.
Туман -безодні вабить в невідомість,
Запущений годинник, згас запал.
Юрба в окрузі поряд є скупа,
Вона на кромці вирви нерухома.
Один - єдиний крок потрібен пружний,
Вперед ногою, поштовх, потім дружно –
Стрибок двома ногами і злетіти,
До тіла крила… книзу як стріла ..
Завершила шлях фраза ключова : -
На дно упавши, я змогла вціліти.
2025 сонет за мотивами 2015
Французький сонет - abba abba ccd eed
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041511
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2025
Любов – Французький сонет № 1
В любові є флюїди – дивні мари,
Вони нас кличуть - пий настій-відвар.
Вогонь палає, в серце плине жар,
У Всесвіті літають Душі- хмари.
Закоханих думки шукають пару,
Сигнали ті звабливі - Божий Дар,
Мета бажання віднайти той шарм,
У просторі величному Стожарів.
Галактики дарують диво нам,
Доступні уві сні і як бальзам,
Лікують смуток на Землі миттєво.
Свідомість в пам`ять приховає досвід,
Знайдуть чуття все бажане суттєве,
Кохання віднайде щасливий острів.
2025 за мотивами 2020
Схема французького сонета - abba abba ccd ede
_________________________________
Любов – Французький сонет № 2
Знайде шляхи незвіданих орбіт,
Координати, де любовний танець -
Флюїдний сонм прихований обранець,
Вальсує і загравою горить.
Небесний простір уночі не спить,
З Землі летить фонтан-бажань-коханець,
До всіх планет мандрує єдисанець,
Любов свою відправив в путь піїт.
Енергія летить в потрібну точку,
Флюїд його - її, як ангелочки,
З'єднаються в одне вагоме ціле.
Закоханих чуття в єдиній млості,
Взаємність у коханні - пані милість.
Для зустрічей є Всесвіт- втішний простір.
2025 за мотивами 2020
Схема французького сонета - abba abba ccd ede
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2025
Повідай – чим потішить може тебе милая?
І що іще намалювать на полотні?
Мій принциповий Ангел - Ти, є сутність щирая,
Чим розважать тебе - польотом на мітлі?
Я вже і так як бражник той метелик-лапочка,
Парю перед тобою, як вечірня тінь.
Але, я бачу зараз, що це все до лампочки,
Не будь зухвалим Ангел, виб'ю твою лінь…
Ми завтра - на зорі, займемось фіззарядкою,
Є у дворі батут... - подумаєш Зима...
Почнемо вчить стрибки, щоб були в серці згадкою…
Ти Ангел "терорист"? – З тобою я німа....
Тебе кохаю, ти ведеш, я поряд слідую...
Куди ідеш – усюди поруч я завжди.
Вгамуйся рідний, припини вночі бесідувать...
І підкажи – де віднайти твої сліди?
2025 за мотивами 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2025