Тетяна Іванова - Юртина

Сторінки (2/138):  « 1 2»

ДУМКИ НЕВЕСЕЛІ БЛУКАЮТЬ, ЯК ПРИВИД

Думки  невеселі  блукають  в  видіннях,
Їх  привиди  стогнуть  від  болю  й  журби.
Поволі  лягають  слова  у  сплетіння,
Але,  є  безсоння  від  тої  юрби  –

Оцих  почуттів  невгамовних,  тремтячих,
Коли  на  межі  ті  думки,  як  вулкан…
Здригається  серце  в  кипінні  гарячім,
Душа  попадає  поволі  в  капкан*…

Зажурена  крихітка  плаче  від  болю,
Чекає  підтримки  з  того  джерела  –
Де  ллється  чуттєвість  і  радість  на  волю…
Там  море  любові,  уваги  й  тепла…

На  жаль  –  у  далині  нема  порятунку…
Коли  розхвильоване  серце  вночі,
Збирає  осколки  кохання  в  оклунки…
І  йде  навпростець,  до  світанку  кричить:  -

Чи  чуєш  мене,  твердокам`яний  –  впертий,
Нахабний,  жорстокий,  нелагідний  Світ?
Невже  –  від  омани  недружній  і  мертвий?
Невже  не  розквітне  Землі  дивоцвіт?

Невже  не  зрадіють  земляни  від  щастя,
Невже  не  засяє  любові  зоря?...
Коли  вже  у  Лету  відійдуть  напасті?
Коли  розіллються  любові  моря?

Думки  невеселі  блукають  щоденно,
Чи  є  порятунок,  щоб  люди  Землі?  –
Змогли  припинити  війну  нескінченну  –
На  сході  вкраїни  –  де  гинуть  сини…
08.02.2018  ред.20.06.2019
Свідоцтво  про  публікацію:  №0048192320250417
©  Тетяна  Іванова  Юртина,  2025

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2025


Я ПИШАЮСЬ ТОБОЮ НАЙКРАЩА У СВІТІ ЗЕМЛЯ!

Ти  красуня  моя  –  незалежна,  чарiвна  панянка,
Я  пишаюсь  тобою  найкраща  у  Свiтi  Земля!
Ми  разом  залiкуєм  кривавi  усi  твої  рани,
Об’єднавшись  в  молитвi  –  від  краю,  до  краю  в  полях.

Бо  наш  прапор  найкращий!  –  В  нім  сутність,  наглядна  основа!
Синєокоє  небо  i  златi  поля  навкруги.
Прошепочу  в  молитвi:  -  я  прошу,  почуй  моє  слово!
Наш  небесний  Господь,  Україні  і  нам  поможи!
23.08.2014
Фото  автора  -  м.  Миколаїв

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2025


УКРАЇНА

Наша  Батьківщина  –  рідна  Україна,
Лагідна,  співоча  і  розумна  Ти
Є  лани  широкі,  гори  є  високі,
Наш  народ  співає,  чути  в  далині.

Гори  в  нас  Карпатські,  а  степи  -  козацькі.
Є  ліса  букові,  чисті  джерела.
Люди  в  нас  чудові,  всі  душею  щирі
А  жінки  вродливі,  гарні,  як  весна.

Хліб  у  нас  найкращий,  в  Світі  -  самий  смачний,
Молоко  і  шинку  -  маємо  все  ми.
Лиш  не  вистачає,  Україна  мила,
Щоб  була  багата,  перша  на  Землі.

Я,  тебе  кохаю  рідна  Україна,
Інколи  сумую,  але  -  не  біда.
Україна  мила,  крила,  ти  вже  маєш,
Тож  засяй  у  Світі,  як  гірська  вода!
30.04.2009
Фото  автора

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037838
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2025


ЖИТТЄВИЙ ДОСВІД

Тікає  життя,  дні  зникають  завжди  силуетно,
Ховає  за  обрій  часи,  залишає  в  минулім.
Події  у  просторі  змінює  гостро-сюжетно,
Помилки  назавжди  в  роках  тих  минулих,  заснули.

У  давні  роки  повертається  пам'ять  в  пригоди,
Щоб  подумки  переінакшити  досвід-подобу,
Набув  поступово  життєву  всю  мудрість-  природи,
Вона  на  помилках  навчала  і  методом  проби,

Науку  ми  всі  осягали  в  сім'ї,  на  роботі,
Образи  і  зради,  сварки,  зіпсували  нам  нерви.
Ми  рацію  мали  і  сенси  давали  нам  квоти,
Завжди  зберігать,  намагались,  щоб  Душенька  перша

Підказки  давала  у  тиші,  ми  слухали  мудрість,
Пригнічений  стан  у  ночі  розлягавсь  на  подушку.
А  з  новим  світанком  зникала  невтішна  похмурість,
Пірнали  ми  знов  у  хвилясту  життєву  річушку.

Несла,  та  ріка  ,  пробивала  дорогу  в  майбутнє,
Вагання  були,  а  чи  треба  входити  в  цю  сірість?
Де  злоба,  ненависть  і  хитрість  з  роками  відчутні,
У  овчинці  приховані  були  всі  зрадники  -звірі.

Вони  уклонялися  Юді  -  сусідньому  «щиро»,
Молились,  співали  йому  «дивовижні  промови».
Ці  всі  вороги  Україні  виносили  вирок,
Коли  розставляли  пастки,  згрупувались  у  змові.

Тебе  присипали,  історію  переіначив.
Приховані  факти,  події  тьмяною  стіною.
А  Ненька  -  моя  -  Україна  від  ворога  плаче…
Її  осквернить  не  дозволю  брехнею  гнилою!
2025

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2025


***ЛІРИЧНІ МОТИВИ ПІД КРАПЛІ ДОЩУ

Мінорний  мотив  і  посмучені  пісні  дощу,
Колишуть  свідомість.  Нудьга,  як  невидима  кішка,
Гуляє  в  кімнаті  без  закликів  вже  досхочу  ...
І  треться  в  ногах,  заспокоює  серденько  трішки…

В  дуеті  підспівує  ладно  в  негоду  нічну,
Додавши  в  мелодію  сплесків  чуттєвих  сердечних.
З  любов'ю  приховує  серця  мого  таїну,
Що  вабить  у  світ  почуттів  у  житті  недоречних.

Ліричні  мотиви  сумні  запишу  на  листку,
Під  краплі  дощу  заспіваю:  -  «з  тобою  не  пара»  ...
Кохання  свого  почуття  заховаю  в  кутку  -
Душі  вболіваючий  в  літні  дощі  під  гітару  ...

Мінорний  мотив  і  посмучені  пісні  дощу,
Колишуть  свідомість.  Нудьгує  невидима  кішка,
Гуляє  в  кімнаті  -  без  закликів  вже  досхочу  ...
Муркоче  гармошкою,  щоб  заспокоїти  трішки…
2020  вірш  за  мотивами  2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037768
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2025


НЕ ВІДДАМО НІ КРИХТОЧКИ ПРОСТОРУ!

Гинуть  українські  наші  хлопці,
За  незалежність  рідної  Країни.
Серце  тоне  матерів  в  потоці,
Страждає  від  біди  сьогодні-нині.

Сльози  як  струмки  солоні  всюди,
Незваними  з’явились  на  обличчях.
Чорна  хмара  по  Країні  блудить,
Біда  хижачка  поїдає  свічку.

Спокою  немає  на  кордоні,
Там  свора  ворогів  сидить  у  хащах,
Злість  тримає  зброю  у  долонях,
Бажає  знищити  з  землі  всіх  наших.

Нащо  ви  прийшли  на  нашу  землю?
Скажіть  –  хто  дав  наказ  вам  воювати?
Вас  не  жінка  народила  -  стерво,
Вона  відправила  в  чужую  хату.

Геть  з  Країни  вороги  безжальні!
Не  віддамо  ні  крихточки  простору.
Наші  Душі  сповнені  сакральним,
За  нами  щирість,  правда  всюди  ходить.
18.06.2014

Гинуть  українські  наші  хлопці,
За  незалежність  рідної  Країни.
Серце  тоне  матерів  в  потоці,
Страждає  від  біди  сьогодні-нині.

Сльози  як  струмки  солоні  всюди,
Незваними  з’явились  на  обличчях.
Чорна  хмара  по  Країні  блудить,
Біда  хижачка  поїдає  свічку.

Спокою  немає  на  кордоні,
Там  свора  ворогів  сидить  у  хащах,
Злість  тримає  зброю  у  долонях,
Бажає  знищити  з  землі  всіх  наших.

Нащо  ви  прийшли  на  нашу  землю?
Скажіть  –  хто  дав  наказ  вам  воювати?
Вас  не  жінка  народила  -  стерво,
Вона  відправила  в  чужую  хату.

Геть  з  Країни  вороги  безжальні!
Не  віддамо  ні  крихточки  простору.
Наші  Душі  сповнені  сакральним,
За  нами  щирість,  правда  всюди  ходить.
18.06.2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037697
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2025


ЯК СОНЕЧКО ЗАСЯЄ В СВІТІ НАША УКРАЇНА

Як  Сонце  сяє  в  Небі  вдалині,
Ось  так  засяє  Ненька  Україна!
Побачить  Світ  красуню  без  війни,
Побачать  всі,  що  дружня*  Ми  –  родина*,

Для  тих  -  хто  не  порушує  кордон,
Не  знищує  Держави  Суверенність*!
Для  всіх,  хто  поважає  наш  Закон,
Для  тих,  хто  проявляє  щиру  чемність*.

Вкраїна  наша  має  щиру  Суть  –
Повага,  доброзичливість  і  Віра  –
Ось  ці  чесноти  прокладають  путь,
В  майбутнє  –  де  відношення  у  Мирі  –

На  користь,  де  співдружність  у  людей  –
Святий  Закон*  -  Повага  у  братерстві!
Де  головний  існує  привілей*  -
Права  Народу  –  виділені  в  першість…
24.08.2017
Фото  автора  ТІЮ  -  Яскраве  Сонце  -
PS  -  Ось  так  засяє  в  Світі  наша  Україна!
______________________________________________________________________
Дружня*  -  добросусідська,  братерська,  товариська  для  тих  держав,  які  поважають  -
Незалежність  України  і  наш  Суверенітет.
Родина*  -  у  великому  розумінні  –  громадяни  України  –  усі,  хто  шанує  національні  традиції,
усі,  хто  знає  Державну  мову,  усі,  хто  захищає  Суверенітет  своєї
Країни,  усі,  хто  любить  усім  серцем  Українську  Землю  –  незважаючи  ні  на  що  –  чи  бідна,  чи
заможна  –  любить  за  те,  що  це  -  для  серця  і  душі  рідна  Ненька
Батьківщина  і  вона  –  у  людини  лише  Єдина!
Суверенна  Держава*  —  держава,  яка  має  чітко  визначену  територію.
ЧЕ́МНІСТЬ*  -  Властивість  за  значенням  ЧЕ́МНИЙ  -  Шанобливо  ввічливий  до  людей.  Наприклад
–  «Поводилися  вони  між  собою  з  підкресленою  добросусідською
чемністю.»
Привілей*  -  де  в  першу  чергу  віддають  перевагу  –  захисту  Прав  людини.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2025


БАГАТСТВО РІДНОЇ ЗЕМЛІ - ПШЕНИЦЯ ЗОЛОТА У ПОЛІ

Багатство  рідної  Землі  –  пшениця  золота  у  полі,
Колосся  стиглі,  вже  пора  -  збирати  гарний  цей  врожай.
Радіють  серце  і  душа,  думки  мої  на  справжній  волі,
Пташиним  клином  облітають  благодатний,  любий  Край.

А  потім  в  далечінь  летить  душа  крилата  у  Карпати,
Щоб  там  пройтися  по  стежкам  лісного  царства  в  літній  день.
Спекотний  серпень  –  не  біда,  мені  потрібно  розшукати,
Натхнення,  Музу  ввишині  в  якої  повно  одкровень  –

Про  Божу  щиру  благодать,  яку  ми  просимо  щоденно,
Про  хліб  насущний  в  молитвах:  –  Подай,  Господь!  Свої  дари…
Не  залиши  голодним  тих,  про  кого  прошу  поіменно…
Подай  з  Небес!  Благослови  Вкраїну  любу  із  гори*!
15-17.08.2017
із  гори*  -  з  висока
Фото  автора  -  Золота  пшениця  у  полі,  Буковина,  Чернівецька  обл..

Свідоцтво  про  публікацію:  №0048168720250413
©  Тетяна  Іванова  Юртина,  2025

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2025


ЗАГРАЙ МУЗИКАНТЕ

Заграй  музиканте,  щоб  щезнув  із  серденька  сум!
Розрадь  мою  душу,  мелодіє  дивна  і  щира!
Послухає  серце,  позбавиться  розум  від  дум…
З  любов`ю,  як  птаха  злечу,  відлетівши  у  вирій.

Заграй,  на  гітарі  для  мене  -  хоча  б  навмання,
Натисни  акорди,  відчуй,  подивившись  у  очі  –
Зелені  мої…  де  постійне  сумне  убрання…
Чекає  розради  серденько,  благає  щоночі…

Заграй,  музиканте,  щоб  знов  заспівала  душа
У  щастя  пірнувши  назавжди,  навіки  зосталась
У  рідному  краю,  де  завжди  в  фіналі  вірша
Надія  з  коханням  від  щастя  усім  усміхалась.
25.11.2016  ред.  24.10.2017
Фото  автора

Свідоцтво  про  публікацію:  №0048168620250413
©  Тетяна  Іванова  Юртина,  2025

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037630
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2025


В НІЖНИХ ОБІЙМАХ, НЕСТРИМНИХ, ГАРЯЧИХ

Сонце-яскраве  хизується  станом,
Чайки  кружляють  навкруг.
Серпень-спекотний,  блакить  над  лиманом,
Поруч  зі  мною  мій  друг.
В  поглядах  наших  кохання-проміння
Створює  блискавки  вмить.
І  почуття  "вулканічним-камінням"
З  серця  в  обійми  летить.
Рушать  флюїди  між  нами  кордони,
В  ніжних  обіймах  тремчу.
В  справжній  любові  нема  заборони,
З  щастям  на  крилах  лечу
В  Небо  блакитне,  де  Сонце  грайливе
В  серпні  як  фенікс  горить.
Раптом  злетілися  хмарки  і  злива
Над  головою  шумить.
Та  почуттів  нездоланна  є  сила,
Пристрасть  в  коханні  -  вулкан
Висушить  мокрі  флюїдів  вітрила,
Тіло  попало  в  капкан  -
Ніжних  обіймів  нестримних,  гарячих,
В  небі  фінальний  акорд  -
Наші  серця  проспівали  тремтячі…
Це  був  в  коханні  рекорд…
Полум`ям  синє-червоним  палали
Наші  у  серпні  тіла.
Душ  половинки  у  ціле  з`єднались,
Влітку  любов  розцвіла!
06.08.2016
P/S  -  Фото  колаж  автора  ТІЮ,  в  ньому  три  авторських  фото  зроблених  у  м.  Миколаїв.
Окрема  подяка  автору  картинки  з  зображенням  закоханих,  яка  була  використана  по  темі!

Свідоцтво  про  публікацію:  №0048141820250409
©  Тетяна  Іванова  Юртина,  2025

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037567
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2025


ПОЧУТТЯ НЕЗРАДЛИВІ БЛУКАЮТЬ В ПРОСТОРІ

Почуття  незрадливі  блукають  в  безмежнім  просторі,
Недочуті  слова  віддаються  у  прірву  потали*.
Розривається  серце  від  смутку…  думки-непокорі
Не  лишають  ні  вдень,  ні  вночі…це  кохання  дістало…

І  чому  не  вмирає  воно?  Невзаємність  убивча,
Вже  давно  на  прокрустовім  ложі  чекає  кохання…
Невблаганний  Дамаст  затягнув  у  кайдани…  він  вивчив  -
Все  на  пам`ять…  тепер  він  навмисно  приносить  страждання...

Він  -  злопам`ятний,  хворий  душевно,  фіктивний  страждалець,
Він  радіє  від  того,  що  влада  його  непорушна…
Скам`янілий  душею  і  серцем  нещасний  коханець…
Убиває  навмисно  щодня,  проявляє  бездушність…
2018
ПОТА́ЛА*  -  З'їдання,  знищення.
Свідоцтво  про  публікацію:  №0048158520250411
©  Тетяна  Іванова  Юртина,  2025

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037565
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2025


МИ З ТОБОЮ ОБОЄ ВІД ДОЛІ ЗАЛЕЖНІ

Не  розсіюй  флюїди  кохання  у  просторі  марно,
Не  чаруй,  безнадійно  вдивляючись  в  далі  безмежні.
Не  судилось  сьогодні  в  кохання  підкинути  жару,
Ми  з  тобою  обоє  нещасні,  від  Долі  залежні.

Не  відбудуться  в  цьому  житті  поцілунки  чуттєві,
Не  судилось  удвох  задивлятись  на  зорі  ночами.
Пам`ятай  у  наступнім  житті  чудодійну  миттєвість  –
Неподілене  навпіл  кохання  зустрічне  очами.
2020
PS  -  Дякую  авторам  картинок,  які  були  використані  по  темі  до  вірша!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037477
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2025


КОЛИ Є КОХАННЯ, ТАМ ПОРУЧ Є МУЗА ЕРАТО

Коли  помирає  кохання,  то  Муза  Ерато,
По  далі  уходить  в  незнані  краї  навіки,
Шукати  серця  з  почуттями  де  плавне  легато*,
У  грудях  звучать  при  обіймах,  де  щирі  думки  –

Закоханих  поруч  складаються  в  пісню  крилату,
Яка  все  життя  у  взаємності  тішить  серця.
У  пари  такої  життя  і  щасливе  й  багате,
Цілунки,  обійми,  зізнання  звучать  до  кінця  –

Допоки  у  грудях  серця  в  унісоні  співзвучні,
Взаємне  кохання,  повага  і  щирість  в  словах...
Тоді  і  пісні  у  родині  такій  милозвучні,
Лунають  постійно  під  дахом  завжди  по  ночах.
2017
ЛЕГА́ТО,  муз.  -  Перехід  від  одного  звука  до  іншого  без  перерви;  плавне  виконання/

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037474
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2025


ОСІННІЙ МОТИВ - 8 ХОККУ

Листя  як  зорі
Сонце  гуляє  в  кронах  –
барвиста  Осінь.
*  *  *
Килим  багряний
Ліг  під  ноги  у  лісі
Радість  у  серці.
*  *  *
Ще  бавить  Осінь
Вродою  листопада
На  черзі  Зима…
**  *
Яскрава  пора  -
Дивовижний  листопад
Заманює  в  ліс…
*  *  *
Дихаю  вільно  –
Там  де  тиша  і  спокій
Живе  у  лісі…
*  *  *
Шур-шур  ритмічний
С  кожним  кроком  у  лісі
Заводить  у  Дзен.
*  *  *
Природня  краса  –
Шик  Осінньої  вроди
Зникне  у  грудні…
*  *  *
Палають  крони
Дерев  –  пейзажі  супер!
Чудова  осінь!
2019
Хокку  –  (5+7+5)
Фото  автора


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037407
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2025


ДУМКИ ВГОЛОС

Зупинка,  нічний  вокзал,
Там  Місяць  вповні  примара…
Колись  він  усім  сказав:  -
Вона  –  не  поет…  нездара…  -

Летіло  зі  слів  його…
«Добродіям»  гріло  вуха…
Настав  кінець  -  Епілог:  -
У  неї  в  думках  розруха...

Обходять  усі  її…
Вона  ж  на  уклін  не  ходить…
Складає  вночі  вірші,
Але  –  не  співає  Оди  –

Тим  «геніям»,  що  тоді
Кричали:  -  «вона  –  нездара…»
Вона  ж  почуттів  плоди  –
Озвучує  під  гітару…

Зупинка,  нічний  вокзал…
Там  Місяць  вповні  над  дахом…
Душа  не  летить  в  провал…
І  йде  –  своїм  вірним  шляхом…
2018  рік.
PS  -  Фото  автора


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2025


НЕ РУШУ ПРОСТІР ВІЛЬНИЙ ВАШ

Не  рушу  простір  вільний  Ваш,
Не  претендую  на  взаємність.
Але  живе  в  душі  кураж…
І  він  по  суті  –  невід’ємність,

Того,  що  моє  серце  вмить,
Приходить  в  стан  емоцій  сильних…
Душа  і  серденько  кричить,
Не  відчуває  душ  прихильних…

Душа  бажає  повсякчас  –
Уваги  рідних  і  сторонніх.
Тому  –  безкрилий  мій  Пегас
Завжди  сумує  в  ріднім  «лоні»…

Чому  так  сталось?  –  Не  збагну…
Чому  серденько  стогне  нині?
Як  натягнуть  в  Душі  струну?
І  як  позбутись  блуканини...

В  думках,  коли  не  спиш  в  ночі
І  заглядаєш  в  очі-Неба…
Від  болю  серденько  кричить:  -
Чому  в  увазі  є  потреба?  –

Коли  душа  на  самоті
Не  може  кут  знайти  щасливий…
Часи  дратують  німоти…
Чому,  цей  Світ  не  справедливий?
2019
Фото  автора


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2025


МРІЇ ДІДА ПРО КОХАННЯ І МРІЇ ДІВЧАТ - ГУМОРЕСКА

Захотів  кохання  діду,  мріяв  до  нестями…
Ранком  вирішив  –  поїду,  в  серпні  на  Багами.
Там  зустріну  жінку-кралю,  в  океанній  піні.
Від  самотності  позбавлюсь,  мріяв  дід  про  зміни…
Та  не  сталось,  як  гадалось,  Карантин  бар`єром  –
Був  для  діда,  налякались  цього  кавалера…
На  кордоні  завернули,  і  сказали  прямо:  -
Забери  свої  баули,  і  готуйсь  до  ями…
Вік  не  той  давно  у  тебе,  щоб  шукати  кралю,
Там  нема  в  тобі  потреби,  тобі  серце  спалять…
В  нас  достатньо  в  Україні  краль-жінок  красивих…
І  бабусі  також  нині  хочуть  буть  щасливі.
Якщо  маєш  діду  гроші,  шанси  є  у  тебе.
Будеш  ти  для  всіх  пригожий,  як  у  серпні  Небо.
Якщо  вітер  у  кишенях,  не  полюблять  кралі…
Нащо  їм  твої  «пельмені»?  -  Так  сказала  Галя  –
Прикордонниця  кмітлива,  родом  з  Прикарпаття,
Думав  дід:  -  яка  ж  вродлива,  дівчина  завзята!
Бачить  все  наскрізь  усюди,  в  кого  Мрії  дивні…
Галя  виб`ється  у  люди!  Наші  не  наївні…

Голим  торсом  не  розчулить,  навіть  з  щирим  серцем,
Від  таких  дівчаток  нудить,  їм  потрібні  з  перцем…
Щоби  жити  не  тужити,  мати  всього  вдосталь,
На  Багамах  влітку  пити,  з  тим  –  хто  має  постать.
Навіть  якщо  дід  у  віці,  він  повинен  мати  –
Свій  рахунок  за  кордоном,  і  велику  хату.
Свою  яхту,  ресторани,бізнес,  процвітання,
Пальми  з  купою  бананів,  квіти  для  вітання.

От  тоді  «кохання»  буде  від  дівчат  вродливих,
Будеш  бідний,  вмить  забуде…  «почуття»  мінливі!
13.08  –  02.09.2020
PS  -  Дякую  усім  авторам  картинок,  які  буди  використані  по  темі  до  гуморески!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2025


РУДА БАБА-ЯГА - (психологічний Гумор, мініатюра про життя)

Колись  вона  була  наівною  Тетянкою,  але  життєвий  досвід  зробив  її  недовірливою.  Ось  тепер  сидить  ця  Яга  в  своїй  хатинці,  помішує  зілля  та  сушить
мухомори  для  випадкових  гостей.  Вона  вкрай  недовірлива  і  навіть  надмірно  обережна…  При  цьому  ще  й  приховано…  Поки  не  пройдеш  всіх  випробувань,  дорогу  до  Кощія  нізащо  не  покаже…
А  усі  випробування  будуть  дуже  важкими…  Адже  ця  баба  Яга  вимоглива  як  до  себе,  так  і  до  інших!  І  вона  не  дасть  спуску,  поки  не  зробите  все  як  потрібно…  Намагатися  обдурити  або  обхитрити  Ягу  -  це  справа  марна!  Уїдлива  і  прискіплива,  вона  не
упустить  жодної  деталі…  До  того  ж  у  неї  просто  природний  дар  викривати  усіх  оточуючих  її  в  брехні!
Старенька  дуже  практична…  Любить  чистоту  і  порядок.  І  це  тільки  на  перший  погляд  -  в  її  хатинці  все  захаращене...  Насправді  ж  кожна  порошинка
лежить  на  своєму  місці:))  а  мухи  літають  по  строго  заданої  траєкторії:))
2020

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037265
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2025


НЕЙМОВІРНА КРАСА ЗАВОРОЖУЄ СЕРЦЕ І ДУШУ

Неймовірна  краса  заворожує  серце  і  душу,
Фіолетові  крокуси  –  диво  у  березні,  цвіт
Килимами  усюди  лежить  прикриваючи  сушу,
Із  захопленням  серце  «пірнає»  у  це  первоцвіт.

Змилосердилась  врешті  природа,  з`явилися    барви,
У  Карпатах,  у  лісі,  в  саду  первоцвіт  весняний.
Одягається  наша  земля  у  смарагдові  трави,
Все  частіше  небесне  світило  дарує  ясний  –

Весняний  промінець,  золотистий,  грайливий,  стрілою
Прилітає  на  землю  й  усіх  забавляє  теплом.
Вилітає  як  пташечка  радість,  летить  наді  мною,
Почуття  навесні  розлилися  струмком  -  джерелом.

автор  вірша  і  фото  -  Тетяна  Іванова  Юртина

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2025


ЧИ ВАРТО МОВЧАТИ?

Чи  варто  мовчати,  коли  невзаємність  убивча
Стискає  навмисно  серденько,  щоб  вільний  ковток  -
Повітря  поринув  у  груди  тієї  –  хто  вивчив,
Мелодії  ритми  і  виростив  дивний  росток…

Енергію,  сили  вкладаючи  в  нього  надійні,
Підживлював  щирим  коханням,  роками  плекав
Надію  душевну,  що  деревце  вже  самостійне…
У  просторі  цим  безсловесних  і  мутних  дзеркал  –

Які  укривають  щодня  для  розваги  постійно,
Натиснувши  кнопку,  в  тумані  ховаючи  цвіт…
Який  у  нещирому  просторі  є  емоційним,
Усім  намагається  творчий  відкрити  свій  Світ.

Чи  варто  мовчати?  –  Не  варто…  здолати  потрібно,
Нахабну  пиху,  що  керує  і  нищить  життя  –
Твоє  у  буремні  часи  і  шинкуючи  дрібно…
Складає  в  труну,  відправляє  тебе  в  небуття.

Навіщо  складаєте  схеми  оці  недолугі?
Беззахисні  підуть  шукати  простори  чужі...
Чи  варто  тримати  правдивих  усіх  під  напругой?
Прошу  щиросердно  від  серця:  -  Своїх  бережіть!
2020

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2025


***ТАНЬКІНА ДУША-ГАРМОШКА -ГУМОР

Розгорнулась  вшир  душа  -  гармошка,
В  мене  є  з  Природой  симбіоз.
Десь  удалині  стоїть  Антошка,
Дивиться  на  біцепси  всерйоз.

Він  здивован  тим,  що  я  -  спортсменка,
Танька  Іванова…  Як  же  так?  -
Широчінь  гармошки  без  оцінки,
На  очах!  –  Не  бачить  лиш  простак…

Ну,  а  ті  хто  бачить,  завжди  мовчки,
Мабуть  заздрість  не  дає  «гикнуть».
Біцепс  Танькін  застилає  очі...
Всім  «губним  гармошкам»  натякну:  -

Щоби  мати  ось  таку  гармошку,
Жорсткий  біцепс  -  тридцять  два  см.  *
Плескайте  долоньками  потрошку,
Не  шкодуй  для  Таньки  СМС  *
*  *  *
На  фото  автор  ТІЮ
PS  -  32  см.  -  біцепс  в  обсязі,  акробатика  залишила  слід  на  все  життя.
СМС  *  -  в  сенсі  відгук  :))

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2025


ПОРУЧ З ТОБОЮ ВЖЕ РІК

Поруч  з  тобою  серце  радіє  від  щастя,
В  венах  штормить  кохання  до  тебе  палке.
Щира  взаємність  в  поглядах  живить  багаття  -
Наших  стосунків.  Вмить  пробігає  п`янке,

Дивне  бажання  –  поруч  з  тобою  літати,
Разом  ловити  добрих  енергій  потік.
Ніжні  зізнання  -  це  щиросердні  цитати,
Ми  народили  разом  в  дуеті  торік.

Нині  фінальний  штрих  –  поетична  родина,
В  вузол  міцний  зв`язала  свої  почуття.
Ми  обвінчались  в  церкві.  Кохання-перлина…
Сяє  в  родиннім  колі  на  вічне  життя.

Спільні  думки  найкращі  в  коханні  взаємним,
Нас  об`єднала  Доля  і  мій  чоловік  –
Справжній  мужчина  щирий,  ніжніший  і  ревний,
Поруч  щодня  зі  мною…  Коханий  навік…
2020

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037129
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2025


***ВІТЕР ВІЛЬНИХ ВОД І ЛЮБОВ

Переливчастий  Бриз  пролітає  над  річкою  рано,
Перемінює  напрямок  ввечері  вітер-вертун.
По  простору  річному  гуляє  з  «ходою-Піано»
Безтурботний  і  вільний,  бадьорий  вітрисько-літун.

Розігрітий  на  променях  Сонця,  він  подихом  легким,
Візерунки  малює  цікаві  над  гладдю  ріки.
Поступово  становиться  свіжим,  приємним  і  вогким,
Вітерець  розгулявся  в  кучериках  хвильок  стрімких.

Вечоріє  і  змінює  напрямок  Бриз-самовільний,
Білокрилі-вітрила  на  яхті  за  вітром  летять.
Задоволений  вітер-бешкетник  над  річкою  сильно
Розкуйовджує  хвилі,  і  бавиться  в  них  як  дитя.

Поєднання  в  думках  окриляє  любов  у  просторі,
Дивовижні  пейзажі  природи  чарують  навкруг.
Романтичні  завершені  мандри,  емоції-зорі
На  обличчях  від  щастя  палають,  а  вітер  наш  друг,

Слідкував  на  прогулянці  нашій,  за  щирим  коханням,
У  обіймах  твоїх  тріпотіло  серденько  як  птах.
На  побаченні  з  любим  почула  сердечне  визнання,
Після  згоди…  засяяли  усмішки  в  нас  на  вустах.
жовтень  2020  автор  вірша  -  Тетяна  Іванова  Юртина

PS  -  це  поетичний  переклад  за  мотивами  мого  вірша  "Ветер  вольных  вод  и  Любовь"
В  коллажі  3  фото  автора.  Окрема  подяка  автору  фото  -  закохані  на  яхті!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2025


САМОТНІЙ В ЗАБУТИМ РАЮ

В  забутим  раю  у  якому  спокійні  думки,
З`являються  вірші-душевні  з  чуттєвим  підтекстом…
Хвилюючи  фрази  пливуть,  й  мелодійні  струмки,
Складають  до  купи  катрени  –  малесенькі  екси.

Їх  пам`ять,  як  лаву  виносить  у  вверх  до  гори,
І  миттю  крилата-душа  починає  страждати…
Безмежне  кохання  його  неймовірно  горить,
Коли  в  самоті  випливають  у  пам`яті  дати,

Й  щасливі  роки  у  житті,  й  відчуття  що  удвох  –
Вони  проживуть  у  обіймах  і  щирих  цілунках.
Удень  і  вночі  відчуватимуть  ніжності  Ох,
Й  не  буде  останньої  крапки  у  гарних  стосунках.

Та  мрії  його  не  здійснились,  у  книзі  життя
Написана  інша  історія…Доля  примхлива…
Кохання  її  непомітно  пішло  в  забуття,
Його  неймовірна  любов  не  вмирає…журлива.
2020

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2025


МАМО РІДНА, КОХАНА, СПАСИБІ ТОБІ ЗА ЛЮБОВ!

Ти  прожила  нелегке  життя  і  натруджені  руки,
Не  обіймуть  ніколи  дітей  і  онуків  своїх.
Дуже  тяжкою,  гіркою  була  з  тобою  розлука,
Замовчали  уста  і  серденько  вони  вже  німі.

Рік  пройшов  і  квітуча  весна  невесела  без  тебе,
Закарбований  в  пам`яті  день  розставання  прийшов.
Ми  помолимось  Господу  Богу…  подивимось  в  небо,
Сподіваючись,  віруя  в  те,  що  Творець  під  покров  -

Взяв  тебе  під  опіку  свою  і  простив  всі  провини…
Мамо  рідна,  кохана,  спасибі  тобі,  за  любов!
За  життя  подароване  нам,  за  турботи  родинні,
І  за  те,  що  у  жилах  тече  твоя  любляча  кров…
04.04.2020

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2025


ПОВОЛІ КРОКУЄ ВЕСНЯНА ПОРА ЯСНОЛИЦЯ

Поволі  крокує  Весняна  пора  яснолиця,
У  Небі  захмаренім  сонячний  промінь  летить.
Не  в  змозі  слабенький  «Пегасик»  літати,  як  птиця…
Але,  намагається  Сонячний  Ангел  у  мить  -

Зігріти  простори  Землі  поневолені  взимку,
Явити  найкращі  свої  першоцвіти  Весни.
Пора  Весняна  наближається  кроками  стрімко,
Чекаємо  і  зазиваємо  Диво  у  сни:  -

Прийди  по  скоріше  Красуня  барвиста  і  ніжна,
Торкнися  до  кожного  серця  чуттєвим  теплом.
Нехай  відійде  королева  Зима  білосніжна,
І  потім  відкриється  в  нас  почуттів  джерело  -

Мелодії  дивних  словесних  струмочків  душевних,
В  сплетіннях-обіймах  співатимуть  вдень,  і  вночі.
З  Надією  в  серці  чекатимуть  істинних  -  певних,
Порад  від  Весни  –  де  знайдуться  від  Щастя  ключі.
2020
PS  -  В  фотоколажі  всі  світлини  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2025


***ТАК РОЖДАЄТЬСЯ ЗАВ`ЯЗЬ ЗІ СЛІВ, ДЕ В ОСНОВІ ЛЮБОВ

Візерункові  ритми  твої  зберігаю  на  пам'ять,
Я  проникла  в  глибини  душі  і  твоє  над  єство.
Усіляко  корпіла  в  тобі  безпросвітними  днями,
Намагаючись  вивчити  форми  і  слів-«божество».

Там  мелодії  дивні  з  чіткою  огранкою  всюди,
І  душевність  лягає  в  віршований  розмір  рядків.
Різнобарвні  ліричні  мотиви  хвилюючі  будуть,
На  оголенім  нерві  чуттєвості  з  щирістю  слів.

Щоб  звучали  постійно  вони  на  безмежнім  просторі,
Де  є  безліч  невидимих  атомів,  вічна  любов  -
Надзвичайна  з  чуттєвими  хвилями  сплесками  моря,
Де  рождається  зав'язь  словесна  віршована  знов.

Безрозмірне  кохання  розклала  своє  у  клітинки,
У  судинах  хвилююча  кров  пробігає  в  мені.
Допомогу  мені  надавала  гітара-дитинка,
У  дуєті  звучали  мелодії  слів  навесні,

Що  таяться  в  душі  окриленій,  в  житті  без  кайданів,
Там  на  струнах  сріблястих  є  крапельки  -  розсип  бажань…
Де  словами  оголені  щирі  до  тебе  зізнання  -
В  них  панує  взаємне  кохання  без  тяжких  зітхань!
травень  2020  автор  вірша  -  Тетяна  Іванова  Юртина

PS  -  Це  поетичний  переклад  за  мотивами  мого  вірша  "  Так  рождается  завязь  из  слов,  где  в  основе  Любовь"  вірш  написано  російською  мовою  у  2016  році.
В  колажі  фото  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2025


МАГІЧНІ ВОЛОШКИ

Волошки  тендітні  красуні  –  малесенькі  Айстри,
Є  символом  вірності,  скромності  і  доброти.
Своєю  красою  вони  зачарують  і  настрій
Покращать  надовго  усім  перехожим  простим.

Усіх,  хто  любуючись  ними,  у  магію  квітів
Запросять,  даруючи  море  емоцій  в  душі.
Волошки  травневі  весняним  теплом  оповиті,
Вони  надихають  експромтом  писати  вірші.

Магічною  силою  будуть  завжди  оберегом  –
Від  долі  лихої  і  поглядів  духів  пітьми.
Свідомість  поліпшать,  підтримають  якості  Его,
Відкриють  душевні  здобутки  і  поміж  людьми,

Взаємини  будуть  добротні  і  щирі,  і  чисті,
І  людяність  стане  найкращим  здобутком  в  житті.
Волошки  травневі,  це  символ  життя  на  обійсті,
Природний  куточок  де  є  джерело  доброти.
2020  фото  автора  -  волошки  в  моєму  саду.

PS  –  Волошка  синя  у  вінку  -  символ  доброти  серця,  людяності,  вірності.  Вона  символізує  життя,  молодость,  красу,  скромність  і  простоту,  доброту,  ніжність,  душевну  красу,  праведність,  святість,  чистоту.  Етнографічне  дослідження  -  Вважається,  що  волошки  мають  значну  магічну  силу  як  оберіг  від  злих  духів,  лихої  долі  та  всіляких  напастей.  А  також  волошки  мають  лікувальні  властивості,  які  використовують  в  народній  медицині.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2025


ЗАКОХАНИЙ ПІД ДОЩЕМ

Негода,  прогнози  невтішні  по  всій  Україні,
Початок  барвистого  Літа  вмивають  дощі.
Уранці  захмарене  Небо  і  хочеться  нині  –
Яскравого  Сонця  і  співів  пташок  для  душі.

Тобі  обіцяв  що  зустрінемось  ввечері,  люба…
І  підемо  в  паркову  зону,  в  найкращі  місця  –
Де  лагідний  вітер  гірський  всіх  закоханих  любить,
І  тішить  у  лоні  природнім  гарячі  серця.

Майнув  швидкоплинно  заплаканий-день  невгамовний,
Збираюсь  на  зустріч  з  тобою  кохана  моя…
Беру  парасольку,  під  нею  чекаю  невтомно,
Під  зливою  червня,  зі  співом  в  душі  солов`я.

Нажаль  –  не  прийшла…  почекаю  до  ранку…можливо,
Припиниться  дощ,  перепони  не  буде  тобі…
На  зустріч  прийти  на  Заграві  чарівній  грайливій,
Ти  серденько  втішиш  моє  на  початку  доби.
2020

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2025


ЛИШИЛИСЬ НАЗАВЖДИ У НЕБІ ЛІТАТИ

Лишились  у  Небі  літати  вкраїнські  хлоп`ята,
Зосталась  у  просторі  вільна  мрійлива  Душа…
В  родинах  загиблих  криваві  від  болю  стигмати…
На  жаль  –  не  можливо  розрадити  словом  в  віршах…

Шукати,  хто  винен  в  трагедії  –  це  не  поверне,
Дітей  у  родини,  які  вирушали  в  політ…
В  серцях  матерів,  татусів  залишилися  стерні  –
Болючі,  колючі,  нестерпні  думки-терені…

Чому  невблаганна  така  незворотна  є  Доля?
Чому  не  захищені  Наші  рідненькі  в  біді?
Чому  уривається  в  Небі  безмежная  Воля  –
Крилатих,  мрійливих,  коли  у  хлоп`ячий  меті  –

Єдине  було,  зоставатись  Соколиком  в  Небі,
На  користь  Вкраїнській  Державі,  Її  захистить  –
Коли  надзвичайна  загроза…  і  буде  потреба  –
Рушати  на  захист  Вкраїни  в  Небесну  блакить…
2020
PS  –  Мої  щирі  співчуття  усім  родинам,  які  втратили  своїх  любих  і  коханих  синів  –  Соколиків  України!
Най  спочивають  з  Богом…  Вічна  і  Світла  Пам`ять  нашим  загиблим  хлопцям,  які  стали  жертвами  неочікуваної  катастрофи  Ан-26!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036867
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2025


ТЕЛЕПОРТАЦІЯ В БАБИНЕ ЛІТО

Телепортація  майже  успішно  пройшла,
Думка  в  яскравому  просторі  знову  щаслива.
В  Бабине  літо  не  було  постійної  зливи,
В  лісі  літала  як  пташка  крилата  Душа.

Ми  зустрічались  з  тобою  таємно  завжди,
Наші  думки  спілкувались  ментально  у  Лоні…
Ніжні  проміннячка  Сонця  тягнули  долоні,
І  зігрівали  Любов,  берегли  від  біди…  

Ніжна  тендітна  Природа,  як  сваха  була,
Вересень-Дружба*  з  теплом  завітав  на  весілля.
В  келихи  Нам  наливали  словесне  чар-зілля,
Було  усе,  що  потрібно  у  нас  на  столах…

Віриш,  коханий,  моїм  почуттям  –  де  Душа,
Міцно  тебе  обіймала  в  Карпатському  Краю?…
Вірною  буду  в  житті,  бо  безмежно  кохаю…
-  Вірю    кохана  моя  -  щиросердна  пташа…
2020  автор  вірша  і  фото  -  ТІЮ

Телепорта́ція*  —  гіпотетичне  перенесення  матерії  чи  енергії  з  однієї  точки  простору  в  іншу  без  проходження  фізичного  простору  між  ними.  
ДрУжба-  ДружбИ*  —  це  надійна  підтримка  і  свита  його  величності  “Нареченого”

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2025


ДЛЯ КОЖНОГО З НАС УКРАЇНА СВОЯ!

Для  кожного  з  нас  Україна  своя!
Ми  –  діти  її  Незалежної  Неньки.
Це  наша  Земля  –  і  твоя,  і  моя,
На  Заході  й  Сході  Країна  рідненька!
Вона  доброзичлива  й  щира  Земля
З  намистом  калини  красуня-панянка,
Вирощує  хліб  на  родючих  полях
І  душу  вдягає  завжди  в  вишиванку.
Для  кожного  з  нас  Україна  своя!
Це  дім  наш  родинний  –  для  серця  єдиний.
Озера  і  гори,  степи  і  поля,
Ліси  і  річки  –  вся  природа  щоднини
Милує,  дарує  серцям  благодать,
Укріплює  Віру,  Любов  і  Надію.
Країна  Єдина!  Її  не  віднять!
Їй  Долю  бажаю  щасливу  і  мрію:  -
Що  пройде  тернові  шляхи  наш  народ,
І  буде  все  добре  у  нашій  родині!
Молю:  -  поможи  нам  у  скруті,  Господь!
Щоб  Мирні  були  Небеса  і  щоднини  –
Усмішка  від  щастя  цвіла  і  в  очах
Сльозинки  від  радості  нашій  зоріли!
Війна,  зупинись!  Непотрібен  нам  жах!
Нехай  Україна  злітає  на  крилах
Як  птаха  на  волю,  бо  вільна  вона,
Давно  вже  Країна  -  Земля  Незалежна!
Для  кожного  з  нас  Україна  –  одна!
Народна  любов  до  Держави  безмежна!

PS  -  автор  вірша  і  фото  -  ТІЮ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2025


ЗАЛИШАЙСЯ СОБОЮ ЗАВЖДИ У НЕГОДУ-ЖИТТЄВУ

Залишайся  собою  завжди    у  негоду-життєву,
Не  сумуй  –  коли  «яструб»-  словесний  до  крові  клює,
Твоє  серце  і  душу,  збирай  у  кулак  свої  нерви…  
Неможливо  закрити  ту  хавку*,  що  жовчу  плює…

Є  вампіри  енергії  –  тролі  –  словесні  убивці,
Їм  усім  –  до  вподоби  завжди  гарцювати  в  серцях…
На  які  полювання  іде  в  їх  злобливій  голівці,
Атакують  постійно  вони    і  кружляють  в  місцях  –

Де  людина  висловлює  щиро  душевності  думку…
Заплітаючи  словом  свої  почуття  у  рядки...
І  чуттєвість  безмежну  лишає  в  віршах,  як  віщунка  –
Поетична  вразлива  Душа,    всім  живе    навпаки!
2020
На  фото  автор  вірша  -  Тетяна  Іванова  Юртина

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2025


НЕ ЗДАРУЄМО ЗЕМЛЮ ДЕРЖАВИ НАХАБНІЙ ОРДІ!

Заморилися  люди  в  житті  бідувати  щоднини,
Проводжати  навколішках  наших  загиблих  бійців…
І  сльозами  вмивати  Вкраїнські  на  Сході  руїни…
Безупинна  агресія  клятих  совкових  мерців.  -

Ці  фантоми  порушують  Мир,  саранча  -  кегебісти,
Пролізає  на  Землі  Вкраїнські,  руйнує  Донбас!  -
Українські  простори  плюндрують  кати  -  терористи,
Розсівають  злочинні  закони  свої  повсякчас.

Але  Ми  не  підкоримось  цим  хижакам-паразитам!
Не  здаруємо  Землю  Держави  нахабній  орді!
Залікуємо  рани  душевні  й  накажемо  дітям  –
Берегти  Українські  простори  від  кремле  -  катів.
2020  рік.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2025


ВИШИВАНКА - Патріотичний вірш

Найгарніша  сорочка  у  Світі!
Вишиванка  вкраїнська  міцна!
Її  люблять  дорослі  і  діти!
Найвідоміша  зараз  –  вона!
Візерунки  яскраві,  барвисті
Тішать  погляд  і  серце  завжди.
Закодовані  символи  чисті  –
Це  Душі  Українській  сліди.
Віковічна  історія  Роду:  -
Емоційність  і  щирі  думки,
Волелюбність  і  гідність  Народу,
Радість,  смуток  пройшли  крізь  роки…
Вже  багато  століть  ідентичність
Вишиванка  несе  повсякчас.
Українського  Коду  величність  –
Воля,  мужність  підтримують  Нас!
Працьовитість,  гостинність  -  вражають
Особливістю  наших  людей.
Українці  своє  захищають,
Нас  любов  до  Вкраїни  веде,
У  щасливе  майбутнє  квітуче  –
Де  немає  біди  і  війни.
Де  поля  Українські  родючі
Вже  не  будуть  як  нині  сумні.
2023

PS  -  Коли  почалась  Війна,  я  перестала  писати  вірші  тому,  що  мої  хвилювання  не  давали  можливості  думати  взагалі  про  вірші.  Я  не  написала  жодного  вірша  з  24  лютого  2022  року:(  І  це  мій  перший  вірш  Вишиванка,  який  я  написала  мабуть  тому,  що  нарешті  повернулась  моя  Українська  Муза,  яка  мене  втішає  тим,ЩО  ВСЕ  БУДЕ  УКРАЇНА!  І  я  в  це  ВІРЮ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2025


***ПОСПІШАЙ У ЦЕЙ РІК ЩО ТІКАЄ БЕЗСЛІДНО

Поспішай  у  цей  рік  що  тікає  безслідно,
Набери  десять  цифр  Київстар  навмання.
Поділись  особистим  від  серця  привітно,
Пожартуй  ненароком  і  втіш  звіддаля.

Проводжаючи  ночі  та  дні  для  архіву,
Щоб  на  довгую  пам'ять  лишити  в  душі
Всі  сердечні  мотиви  -  пісні  норовливі,
Мовчазні  і  сумні  що  лягли  у  вірші.

Але,  твоє  мовчання  невтішне  як  злива,
Наносило  неспокій  кривавий  на  слух,
Дуже  гучно-нервовий,  а  треба  чутливо
В  неприкаяне  серце  тягнути  без  мук…

У  невинних  словах  де  чуттєвість  із  болем,
Розкриває  любов  не  заради  утіх.
Шквальний  вітер  носився  пораненим  полем,
Я  прошу:  -  подзвони…  і  почуєш  мій  «сміх»

В  Новорічну  самотнюю  ніч  дивні  мрії
Завітають  до  тебе  далекий  герой.
Сподіваюсь,  що  зникне  з  душі  безнадія,
І  щасливі  думки  прокладуть  рівний  строй.

Щоб  запевнити  серце,  що  відстань  між  нами  -
Не  розірваний  шлях  від  природніх  завад.
Дуже  хочеться  вірити,  що  між  серцями
Буде  вірна  любов,  у  сім`ї  буде  лад,

І  стосунки  міцні  -  незрадливі,  і  вічні
У  наступнім  житті  подарує  Господь,
І  зізнання  взаємні  для  нас  будуть  втішні,
Лиш  очей  у  розмові  зі  мной  не  відводь...

грудень  2024

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2025


ПРИГОРТАЮ НЕБОКРАЙ

Пригортаю  небокрай  в  нім  джерело  зірниці,
Умиваю  свої  очі  знов  водой  з  криниці.
В  ніч  дивлюсь  як  у  люстерко  -  бачу  в  ній  озерця,
В  глибині  чарівний  простір  -  він  милує  серце.

І  в  ночі  незряча  сила  знов  шукає  промінь,
Знов  торкається  до  мене  -  до  сріблястих  скроней.
З  посмішкою  зорі  в  небі  танок  свій  дарують  -
В  серці,  знову  ллється  пісня  і  слова  чаклують.

Розгортається  душа  є  в  ній  любов  нестримна,
Лине  дивним  почуттям  і  ллється  в  душу  сила.
Знов  дарує  своє  слово  є  надія  в  серці,
Виринає  з  небуття  тє  джерело  крізь  дверці.

І  горить  в  душі  вогонь  оповитий  зорями,
Кришталевими  думками  струменить,  як  промінь.
Ллє  натхнення,  розум  лине  між  двома  світами  -
Тіло  на  землі  гостює,  а  душа  з  зірками.

На  нічному  небі  знову  місяць  золотіє,
Упускає  зірка  промінь,  але  він  не  гріє.
І  земна  любове  серця  знову  окриляє,
Знов  летить  у  простір  неба,  а  куди?  -  не  знає.

автор  вірша  і  фото  Тетяна  Іванова  -  Юртина

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036620
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2025


ВОЛЮ І ДУХ НАШ НІХТО НЕ ЗЛАМАВ!

Замріяні  очі  Весни  пелюстками  квіток,
У  мами  в  садочку  чекають  проміннячка  Сонця.
Щоранку    живильних  дощів  невеличкий  ковток,
Напоює  квіти  весняні  з  небес-чудотворця.

Втішає  тепло  березневе  й  зелені  бруньки,
Бузок  біля  хати  найперший  показує  зелень.
Щороку    літають  у  просторі  різні  думки,
Закохані  та  одинокі  очікують  звершень.

Одинадцять  років  війна  в  Україні  гримить,
Чекають  родини  Героїв  з  молитвами  вдома.
Серця  не  витримують,  в  грудях  від  болю  щомить
Стискає,  і  плаче  душа,  від  чекань  сильна  втома.

Полеглих  бійців  не  повернуть  Святі  небеса,
Живі  повернуться  до  дому  коли  Перемога,
Розквітне  барвистим  бузком,  на  усі  адреса
Прийде  СМС  :  -  вже  не  будуть  звучати  тривоги!
2025
Автор  вірша  і  фото  Тетяна  Іванова-Юртина

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036541
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2025


ЇЖАЧОК-ЛАСУН "вірш для дітей"

Літо  –  Літечко  червоне  -
Ягідна  пора  в  садках.
Співи  пташок  з  передзвоном,
Вся  малеча  каже:  -  Ах!

Полуничка,  як  красуня,
Солоденька  вся  на  смак,
І  малинка  тут  присутня,
Але  в  ній  сидить  їжак.

Він  малечу  відлякає,
Мабуть  –  жадібний  ласун…
Там  прижився  й  добре  знає,
Що,  він  -  лісовий  хитрун.

Назбирає  тут  малинки
На  колючечки  свої.
Й  віднесе  в  свою  хатинку,
Щоб  маленькі  їжачки,

Теж  поласували  влітку,
Тим  що  червень  здарував.
Що  притягує  магнітом  –
Поміж  інших  літніх  страв.

Полуниця  і  малинка  –
Вітамінне  джерело!
Тут  корисні  є  частинки,
Що  нам  Літечко  дало!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890066
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 28.09.2020