Сторінки (2/138): | « | 1 2 | » |
Думки невеселі блукають в видіннях,
Їх привиди стогнуть від болю й журби.
Поволі лягають слова у сплетіння,
Але, є безсоння від тої юрби –
Оцих почуттів невгамовних, тремтячих,
Коли на межі ті думки, як вулкан…
Здригається серце в кипінні гарячім,
Душа попадає поволі в капкан*…
Зажурена крихітка плаче від болю,
Чекає підтримки з того джерела –
Де ллється чуттєвість і радість на волю…
Там море любові, уваги й тепла…
На жаль – у далині нема порятунку…
Коли розхвильоване серце вночі,
Збирає осколки кохання в оклунки…
І йде навпростець, до світанку кричить: -
Чи чуєш мене, твердокам`яний – впертий,
Нахабний, жорстокий, нелагідний Світ?
Невже – від омани недружній і мертвий?
Невже не розквітне Землі дивоцвіт?
Невже не зрадіють земляни від щастя,
Невже не засяє любові зоря?...
Коли вже у Лету відійдуть напасті?
Коли розіллються любові моря?
Думки невеселі блукають щоденно,
Чи є порятунок, щоб люди Землі? –
Змогли припинити війну нескінченну –
На сході вкраїни – де гинуть сини…
08.02.2018 ред.20.06.2019
Свідоцтво про публікацію: №0048192320250417
© Тетяна Іванова Юртина, 2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2025
Ти красуня моя – незалежна, чарiвна панянка,
Я пишаюсь тобою найкраща у Свiтi Земля!
Ми разом залiкуєм кривавi усi твої рани,
Об’єднавшись в молитвi – від краю, до краю в полях.
Бо наш прапор найкращий! – В нім сутність, наглядна основа!
Синєокоє небо i златi поля навкруги.
Прошепочу в молитвi: - я прошу, почуй моє слово!
Наш небесний Господь, Україні і нам поможи!
23.08.2014
Фото автора - м. Миколаїв
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2025
Наша Батьківщина – рідна Україна,
Лагідна, співоча і розумна Ти
Є лани широкі, гори є високі,
Наш народ співає, чути в далині.
Гори в нас Карпатські, а степи - козацькі.
Є ліса букові, чисті джерела.
Люди в нас чудові, всі душею щирі
А жінки вродливі, гарні, як весна.
Хліб у нас найкращий, в Світі - самий смачний,
Молоко і шинку - маємо все ми.
Лиш не вистачає, Україна мила,
Щоб була багата, перша на Землі.
Я, тебе кохаю рідна Україна,
Інколи сумую, але - не біда.
Україна мила, крила, ти вже маєш,
Тож засяй у Світі, як гірська вода!
30.04.2009
Фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037838
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2025
Тікає життя, дні зникають завжди силуетно,
Ховає за обрій часи, залишає в минулім.
Події у просторі змінює гостро-сюжетно,
Помилки назавжди в роках тих минулих, заснули.
У давні роки повертається пам'ять в пригоди,
Щоб подумки переінакшити досвід-подобу,
Набув поступово життєву всю мудрість- природи,
Вона на помилках навчала і методом проби,
Науку ми всі осягали в сім'ї, на роботі,
Образи і зради, сварки, зіпсували нам нерви.
Ми рацію мали і сенси давали нам квоти,
Завжди зберігать, намагались, щоб Душенька перша
Підказки давала у тиші, ми слухали мудрість,
Пригнічений стан у ночі розлягавсь на подушку.
А з новим світанком зникала невтішна похмурість,
Пірнали ми знов у хвилясту життєву річушку.
Несла, та ріка , пробивала дорогу в майбутнє,
Вагання були, а чи треба входити в цю сірість?
Де злоба, ненависть і хитрість з роками відчутні,
У овчинці приховані були всі зрадники -звірі.
Вони уклонялися Юді - сусідньому «щиро»,
Молились, співали йому «дивовижні промови».
Ці всі вороги Україні виносили вирок,
Коли розставляли пастки, згрупувались у змові.
Тебе присипали, історію переіначив.
Приховані факти, події тьмяною стіною.
А Ненька - моя - Україна від ворога плаче…
Її осквернить не дозволю брехнею гнилою!
2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2025
Мінорний мотив і посмучені пісні дощу,
Колишуть свідомість. Нудьга, як невидима кішка,
Гуляє в кімнаті без закликів вже досхочу ...
І треться в ногах, заспокоює серденько трішки…
В дуеті підспівує ладно в негоду нічну,
Додавши в мелодію сплесків чуттєвих сердечних.
З любов'ю приховує серця мого таїну,
Що вабить у світ почуттів у житті недоречних.
Ліричні мотиви сумні запишу на листку,
Під краплі дощу заспіваю: - «з тобою не пара» ...
Кохання свого почуття заховаю в кутку -
Душі вболіваючий в літні дощі під гітару ...
Мінорний мотив і посмучені пісні дощу,
Колишуть свідомість. Нудьгує невидима кішка,
Гуляє в кімнаті - без закликів вже досхочу ...
Муркоче гармошкою, щоб заспокоїти трішки…
2020 вірш за мотивами 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037768
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2025
Гинуть українські наші хлопці,
За незалежність рідної Країни.
Серце тоне матерів в потоці,
Страждає від біди сьогодні-нині.
Сльози як струмки солоні всюди,
Незваними з’явились на обличчях.
Чорна хмара по Країні блудить,
Біда хижачка поїдає свічку.
Спокою немає на кордоні,
Там свора ворогів сидить у хащах,
Злість тримає зброю у долонях,
Бажає знищити з землі всіх наших.
Нащо ви прийшли на нашу землю?
Скажіть – хто дав наказ вам воювати?
Вас не жінка народила - стерво,
Вона відправила в чужую хату.
Геть з Країни вороги безжальні!
Не віддамо ні крихточки простору.
Наші Душі сповнені сакральним,
За нами щирість, правда всюди ходить.
18.06.2014
Гинуть українські наші хлопці,
За незалежність рідної Країни.
Серце тоне матерів в потоці,
Страждає від біди сьогодні-нині.
Сльози як струмки солоні всюди,
Незваними з’явились на обличчях.
Чорна хмара по Країні блудить,
Біда хижачка поїдає свічку.
Спокою немає на кордоні,
Там свора ворогів сидить у хащах,
Злість тримає зброю у долонях,
Бажає знищити з землі всіх наших.
Нащо ви прийшли на нашу землю?
Скажіть – хто дав наказ вам воювати?
Вас не жінка народила - стерво,
Вона відправила в чужую хату.
Геть з Країни вороги безжальні!
Не віддамо ні крихточки простору.
Наші Душі сповнені сакральним,
За нами щирість, правда всюди ходить.
18.06.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037697
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2025
Як Сонце сяє в Небі вдалині,
Ось так засяє Ненька Україна!
Побачить Світ красуню без війни,
Побачать всі, що дружня* Ми – родина*,
Для тих - хто не порушує кордон,
Не знищує Держави Суверенність*!
Для всіх, хто поважає наш Закон,
Для тих, хто проявляє щиру чемність*.
Вкраїна наша має щиру Суть –
Повага, доброзичливість і Віра –
Ось ці чесноти прокладають путь,
В майбутнє – де відношення у Мирі –
На користь, де співдружність у людей –
Святий Закон* - Повага у братерстві!
Де головний існує привілей* -
Права Народу – виділені в першість…
24.08.2017
Фото автора ТІЮ - Яскраве Сонце -
PS - Ось так засяє в Світі наша Україна!
______________________________________________________________________
Дружня* - добросусідська, братерська, товариська для тих держав, які поважають -
Незалежність України і наш Суверенітет.
Родина* - у великому розумінні – громадяни України – усі, хто шанує національні традиції,
усі, хто знає Державну мову, усі, хто захищає Суверенітет своєї
Країни, усі, хто любить усім серцем Українську Землю – незважаючи ні на що – чи бідна, чи
заможна – любить за те, що це - для серця і душі рідна Ненька
Батьківщина і вона – у людини лише Єдина!
Суверенна Держава* — держава, яка має чітко визначену територію.
ЧЕ́МНІСТЬ* - Властивість за значенням ЧЕ́МНИЙ - Шанобливо ввічливий до людей. Наприклад
– «Поводилися вони між собою з підкресленою добросусідською
чемністю.»
Привілей* - де в першу чергу віддають перевагу – захисту Прав людини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2025
Багатство рідної Землі – пшениця золота у полі,
Колосся стиглі, вже пора - збирати гарний цей врожай.
Радіють серце і душа, думки мої на справжній волі,
Пташиним клином облітають благодатний, любий Край.
А потім в далечінь летить душа крилата у Карпати,
Щоб там пройтися по стежкам лісного царства в літній день.
Спекотний серпень – не біда, мені потрібно розшукати,
Натхнення, Музу ввишині в якої повно одкровень –
Про Божу щиру благодать, яку ми просимо щоденно,
Про хліб насущний в молитвах: – Подай, Господь! Свої дари…
Не залиши голодним тих, про кого прошу поіменно…
Подай з Небес! Благослови Вкраїну любу із гори*!
15-17.08.2017
із гори* - з висока
Фото автора - Золота пшениця у полі, Буковина, Чернівецька обл..
Свідоцтво про публікацію: №0048168720250413
© Тетяна Іванова Юртина, 2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2025
Заграй музиканте, щоб щезнув із серденька сум!
Розрадь мою душу, мелодіє дивна і щира!
Послухає серце, позбавиться розум від дум…
З любов`ю, як птаха злечу, відлетівши у вирій.
Заграй, на гітарі для мене - хоча б навмання,
Натисни акорди, відчуй, подивившись у очі –
Зелені мої… де постійне сумне убрання…
Чекає розради серденько, благає щоночі…
Заграй, музиканте, щоб знов заспівала душа
У щастя пірнувши назавжди, навіки зосталась
У рідному краю, де завжди в фіналі вірша
Надія з коханням від щастя усім усміхалась.
25.11.2016 ред. 24.10.2017
Фото автора
Свідоцтво про публікацію: №0048168620250413
© Тетяна Іванова Юртина, 2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037630
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2025
Сонце-яскраве хизується станом,
Чайки кружляють навкруг.
Серпень-спекотний, блакить над лиманом,
Поруч зі мною мій друг.
В поглядах наших кохання-проміння
Створює блискавки вмить.
І почуття "вулканічним-камінням"
З серця в обійми летить.
Рушать флюїди між нами кордони,
В ніжних обіймах тремчу.
В справжній любові нема заборони,
З щастям на крилах лечу
В Небо блакитне, де Сонце грайливе
В серпні як фенікс горить.
Раптом злетілися хмарки і злива
Над головою шумить.
Та почуттів нездоланна є сила,
Пристрасть в коханні - вулкан
Висушить мокрі флюїдів вітрила,
Тіло попало в капкан -
Ніжних обіймів нестримних, гарячих,
В небі фінальний акорд -
Наші серця проспівали тремтячі…
Це був в коханні рекорд…
Полум`ям синє-червоним палали
Наші у серпні тіла.
Душ половинки у ціле з`єднались,
Влітку любов розцвіла!
06.08.2016
P/S - Фото колаж автора ТІЮ, в ньому три авторських фото зроблених у м. Миколаїв.
Окрема подяка автору картинки з зображенням закоханих, яка була використана по темі!
Свідоцтво про публікацію: №0048141820250409
© Тетяна Іванова Юртина, 2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037567
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2025
Почуття незрадливі блукають в безмежнім просторі,
Недочуті слова віддаються у прірву потали*.
Розривається серце від смутку… думки-непокорі
Не лишають ні вдень, ні вночі…це кохання дістало…
І чому не вмирає воно? Невзаємність убивча,
Вже давно на прокрустовім ложі чекає кохання…
Невблаганний Дамаст затягнув у кайдани… він вивчив -
Все на пам`ять… тепер він навмисно приносить страждання...
Він - злопам`ятний, хворий душевно, фіктивний страждалець,
Він радіє від того, що влада його непорушна…
Скам`янілий душею і серцем нещасний коханець…
Убиває навмисно щодня, проявляє бездушність…
2018
ПОТА́ЛА* - З'їдання, знищення.
Свідоцтво про публікацію: №0048158520250411
© Тетяна Іванова Юртина, 2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037565
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2025
Не розсіюй флюїди кохання у просторі марно,
Не чаруй, безнадійно вдивляючись в далі безмежні.
Не судилось сьогодні в кохання підкинути жару,
Ми з тобою обоє нещасні, від Долі залежні.
Не відбудуться в цьому житті поцілунки чуттєві,
Не судилось удвох задивлятись на зорі ночами.
Пам`ятай у наступнім житті чудодійну миттєвість –
Неподілене навпіл кохання зустрічне очами.
2020
PS - Дякую авторам картинок, які були використані по темі до вірша!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037477
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2025
Коли помирає кохання, то Муза Ерато,
По далі уходить в незнані краї навіки,
Шукати серця з почуттями де плавне легато*,
У грудях звучать при обіймах, де щирі думки –
Закоханих поруч складаються в пісню крилату,
Яка все життя у взаємності тішить серця.
У пари такої життя і щасливе й багате,
Цілунки, обійми, зізнання звучать до кінця –
Допоки у грудях серця в унісоні співзвучні,
Взаємне кохання, повага і щирість в словах...
Тоді і пісні у родині такій милозвучні,
Лунають постійно під дахом завжди по ночах.
2017
ЛЕГА́ТО, муз. - Перехід від одного звука до іншого без перерви; плавне виконання/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037474
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2025
Листя як зорі
Сонце гуляє в кронах –
барвиста Осінь.
* * *
Килим багряний
Ліг під ноги у лісі
Радість у серці.
* * *
Ще бавить Осінь
Вродою листопада
На черзі Зима…
** *
Яскрава пора -
Дивовижний листопад
Заманює в ліс…
* * *
Дихаю вільно –
Там де тиша і спокій
Живе у лісі…
* * *
Шур-шур ритмічний
С кожним кроком у лісі
Заводить у Дзен.
* * *
Природня краса –
Шик Осінньої вроди
Зникне у грудні…
* * *
Палають крони
Дерев – пейзажі супер!
Чудова осінь!
2019
Хокку – (5+7+5)
Фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037407
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2025
Зупинка, нічний вокзал,
Там Місяць вповні примара…
Колись він усім сказав: -
Вона – не поет… нездара… -
Летіло зі слів його…
«Добродіям» гріло вуха…
Настав кінець - Епілог: -
У неї в думках розруха...
Обходять усі її…
Вона ж на уклін не ходить…
Складає вночі вірші,
Але – не співає Оди –
Тим «геніям», що тоді
Кричали: - «вона – нездара…»
Вона ж почуттів плоди –
Озвучує під гітару…
Зупинка, нічний вокзал…
Там Місяць вповні над дахом…
Душа не летить в провал…
І йде – своїм вірним шляхом…
2018 рік.
PS - Фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2025
Не рушу простір вільний Ваш,
Не претендую на взаємність.
Але живе в душі кураж…
І він по суті – невід’ємність,
Того, що моє серце вмить,
Приходить в стан емоцій сильних…
Душа і серденько кричить,
Не відчуває душ прихильних…
Душа бажає повсякчас –
Уваги рідних і сторонніх.
Тому – безкрилий мій Пегас
Завжди сумує в ріднім «лоні»…
Чому так сталось? – Не збагну…
Чому серденько стогне нині?
Як натягнуть в Душі струну?
І як позбутись блуканини...
В думках, коли не спиш в ночі
І заглядаєш в очі-Неба…
Від болю серденько кричить: -
Чому в увазі є потреба? –
Коли душа на самоті
Не може кут знайти щасливий…
Часи дратують німоти…
Чому, цей Світ не справедливий?
2019
Фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2025
Захотів кохання діду, мріяв до нестями…
Ранком вирішив – поїду, в серпні на Багами.
Там зустріну жінку-кралю, в океанній піні.
Від самотності позбавлюсь, мріяв дід про зміни…
Та не сталось, як гадалось, Карантин бар`єром –
Був для діда, налякались цього кавалера…
На кордоні завернули, і сказали прямо: -
Забери свої баули, і готуйсь до ями…
Вік не той давно у тебе, щоб шукати кралю,
Там нема в тобі потреби, тобі серце спалять…
В нас достатньо в Україні краль-жінок красивих…
І бабусі також нині хочуть буть щасливі.
Якщо маєш діду гроші, шанси є у тебе.
Будеш ти для всіх пригожий, як у серпні Небо.
Якщо вітер у кишенях, не полюблять кралі…
Нащо їм твої «пельмені»? - Так сказала Галя –
Прикордонниця кмітлива, родом з Прикарпаття,
Думав дід: - яка ж вродлива, дівчина завзята!
Бачить все наскрізь усюди, в кого Мрії дивні…
Галя виб`ється у люди! Наші не наївні…
Голим торсом не розчулить, навіть з щирим серцем,
Від таких дівчаток нудить, їм потрібні з перцем…
Щоби жити не тужити, мати всього вдосталь,
На Багамах влітку пити, з тим – хто має постать.
Навіть якщо дід у віці, він повинен мати –
Свій рахунок за кордоном, і велику хату.
Свою яхту, ресторани,бізнес, процвітання,
Пальми з купою бананів, квіти для вітання.
От тоді «кохання» буде від дівчат вродливих,
Будеш бідний, вмить забуде… «почуття» мінливі!
13.08 – 02.09.2020
PS - Дякую усім авторам картинок, які буди використані по темі до гуморески!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2025
Колись вона була наівною Тетянкою, але життєвий досвід зробив її недовірливою. Ось тепер сидить ця Яга в своїй хатинці, помішує зілля та сушить
мухомори для випадкових гостей. Вона вкрай недовірлива і навіть надмірно обережна… При цьому ще й приховано… Поки не пройдеш всіх випробувань, дорогу до Кощія нізащо не покаже…
А усі випробування будуть дуже важкими… Адже ця баба Яга вимоглива як до себе, так і до інших! І вона не дасть спуску, поки не зробите все як потрібно… Намагатися обдурити або обхитрити Ягу - це справа марна! Уїдлива і прискіплива, вона не
упустить жодної деталі… До того ж у неї просто природний дар викривати усіх оточуючих її в брехні!
Старенька дуже практична… Любить чистоту і порядок. І це тільки на перший погляд - в її хатинці все захаращене... Насправді ж кожна порошинка
лежить на своєму місці:)) а мухи літають по строго заданої траєкторії:))
2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037265
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2025
Неймовірна краса заворожує серце і душу,
Фіолетові крокуси – диво у березні, цвіт
Килимами усюди лежить прикриваючи сушу,
Із захопленням серце «пірнає» у це первоцвіт.
Змилосердилась врешті природа, з`явилися барви,
У Карпатах, у лісі, в саду первоцвіт весняний.
Одягається наша земля у смарагдові трави,
Все частіше небесне світило дарує ясний –
Весняний промінець, золотистий, грайливий, стрілою
Прилітає на землю й усіх забавляє теплом.
Вилітає як пташечка радість, летить наді мною,
Почуття навесні розлилися струмком - джерелом.
автор вірша і фото - Тетяна Іванова Юртина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2025
Чи варто мовчати, коли невзаємність убивча
Стискає навмисно серденько, щоб вільний ковток -
Повітря поринув у груди тієї – хто вивчив,
Мелодії ритми і виростив дивний росток…
Енергію, сили вкладаючи в нього надійні,
Підживлював щирим коханням, роками плекав
Надію душевну, що деревце вже самостійне…
У просторі цим безсловесних і мутних дзеркал –
Які укривають щодня для розваги постійно,
Натиснувши кнопку, в тумані ховаючи цвіт…
Який у нещирому просторі є емоційним,
Усім намагається творчий відкрити свій Світ.
Чи варто мовчати? – Не варто… здолати потрібно,
Нахабну пиху, що керує і нищить життя –
Твоє у буремні часи і шинкуючи дрібно…
Складає в труну, відправляє тебе в небуття.
Навіщо складаєте схеми оці недолугі?
Беззахисні підуть шукати простори чужі...
Чи варто тримати правдивих усіх під напругой?
Прошу щиросердно від серця: - Своїх бережіть!
2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2025
Розгорнулась вшир душа - гармошка,
В мене є з Природой симбіоз.
Десь удалині стоїть Антошка,
Дивиться на біцепси всерйоз.
Він здивован тим, що я - спортсменка,
Танька Іванова… Як же так? -
Широчінь гармошки без оцінки,
На очах! – Не бачить лиш простак…
Ну, а ті хто бачить, завжди мовчки,
Мабуть заздрість не дає «гикнуть».
Біцепс Танькін застилає очі...
Всім «губним гармошкам» натякну: -
Щоби мати ось таку гармошку,
Жорсткий біцепс - тридцять два см. *
Плескайте долоньками потрошку,
Не шкодуй для Таньки СМС *
* * *
На фото автор ТІЮ
PS - 32 см. - біцепс в обсязі, акробатика залишила слід на все життя.
СМС * - в сенсі відгук :))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2025
Поруч з тобою серце радіє від щастя,
В венах штормить кохання до тебе палке.
Щира взаємність в поглядах живить багаття -
Наших стосунків. Вмить пробігає п`янке,
Дивне бажання – поруч з тобою літати,
Разом ловити добрих енергій потік.
Ніжні зізнання - це щиросердні цитати,
Ми народили разом в дуеті торік.
Нині фінальний штрих – поетична родина,
В вузол міцний зв`язала свої почуття.
Ми обвінчались в церкві. Кохання-перлина…
Сяє в родиннім колі на вічне життя.
Спільні думки найкращі в коханні взаємним,
Нас об`єднала Доля і мій чоловік –
Справжній мужчина щирий, ніжніший і ревний,
Поруч щодня зі мною… Коханий навік…
2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037129
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2025
Переливчастий Бриз пролітає над річкою рано,
Перемінює напрямок ввечері вітер-вертун.
По простору річному гуляє з «ходою-Піано»
Безтурботний і вільний, бадьорий вітрисько-літун.
Розігрітий на променях Сонця, він подихом легким,
Візерунки малює цікаві над гладдю ріки.
Поступово становиться свіжим, приємним і вогким,
Вітерець розгулявся в кучериках хвильок стрімких.
Вечоріє і змінює напрямок Бриз-самовільний,
Білокрилі-вітрила на яхті за вітром летять.
Задоволений вітер-бешкетник над річкою сильно
Розкуйовджує хвилі, і бавиться в них як дитя.
Поєднання в думках окриляє любов у просторі,
Дивовижні пейзажі природи чарують навкруг.
Романтичні завершені мандри, емоції-зорі
На обличчях від щастя палають, а вітер наш друг,
Слідкував на прогулянці нашій, за щирим коханням,
У обіймах твоїх тріпотіло серденько як птах.
На побаченні з любим почула сердечне визнання,
Після згоди… засяяли усмішки в нас на вустах.
жовтень 2020 автор вірша - Тетяна Іванова Юртина
PS - це поетичний переклад за мотивами мого вірша "Ветер вольных вод и Любовь"
В коллажі 3 фото автора. Окрема подяка автору фото - закохані на яхті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2025
В забутим раю у якому спокійні думки,
З`являються вірші-душевні з чуттєвим підтекстом…
Хвилюючи фрази пливуть, й мелодійні струмки,
Складають до купи катрени – малесенькі екси.
Їх пам`ять, як лаву виносить у вверх до гори,
І миттю крилата-душа починає страждати…
Безмежне кохання його неймовірно горить,
Коли в самоті випливають у пам`яті дати,
Й щасливі роки у житті, й відчуття що удвох –
Вони проживуть у обіймах і щирих цілунках.
Удень і вночі відчуватимуть ніжності Ох,
Й не буде останньої крапки у гарних стосунках.
Та мрії його не здійснились, у книзі життя
Написана інша історія…Доля примхлива…
Кохання її непомітно пішло в забуття,
Його неймовірна любов не вмирає…журлива.
2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2025
Ти прожила нелегке життя і натруджені руки,
Не обіймуть ніколи дітей і онуків своїх.
Дуже тяжкою, гіркою була з тобою розлука,
Замовчали уста і серденько вони вже німі.
Рік пройшов і квітуча весна невесела без тебе,
Закарбований в пам`яті день розставання прийшов.
Ми помолимось Господу Богу… подивимось в небо,
Сподіваючись, віруя в те, що Творець під покров -
Взяв тебе під опіку свою і простив всі провини…
Мамо рідна, кохана, спасибі тобі, за любов!
За життя подароване нам, за турботи родинні,
І за те, що у жилах тече твоя любляча кров…
04.04.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2025
Поволі крокує Весняна пора яснолиця,
У Небі захмаренім сонячний промінь летить.
Не в змозі слабенький «Пегасик» літати, як птиця…
Але, намагається Сонячний Ангел у мить -
Зігріти простори Землі поневолені взимку,
Явити найкращі свої першоцвіти Весни.
Пора Весняна наближається кроками стрімко,
Чекаємо і зазиваємо Диво у сни: -
Прийди по скоріше Красуня барвиста і ніжна,
Торкнися до кожного серця чуттєвим теплом.
Нехай відійде королева Зима білосніжна,
І потім відкриється в нас почуттів джерело -
Мелодії дивних словесних струмочків душевних,
В сплетіннях-обіймах співатимуть вдень, і вночі.
З Надією в серці чекатимуть істинних - певних,
Порад від Весни – де знайдуться від Щастя ключі.
2020
PS - В фотоколажі всі світлини автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2025
Візерункові ритми твої зберігаю на пам'ять,
Я проникла в глибини душі і твоє над єство.
Усіляко корпіла в тобі безпросвітними днями,
Намагаючись вивчити форми і слів-«божество».
Там мелодії дивні з чіткою огранкою всюди,
І душевність лягає в віршований розмір рядків.
Різнобарвні ліричні мотиви хвилюючі будуть,
На оголенім нерві чуттєвості з щирістю слів.
Щоб звучали постійно вони на безмежнім просторі,
Де є безліч невидимих атомів, вічна любов -
Надзвичайна з чуттєвими хвилями сплесками моря,
Де рождається зав'язь словесна віршована знов.
Безрозмірне кохання розклала своє у клітинки,
У судинах хвилююча кров пробігає в мені.
Допомогу мені надавала гітара-дитинка,
У дуєті звучали мелодії слів навесні,
Що таяться в душі окриленій, в житті без кайданів,
Там на струнах сріблястих є крапельки - розсип бажань…
Де словами оголені щирі до тебе зізнання -
В них панує взаємне кохання без тяжких зітхань!
травень 2020 автор вірша - Тетяна Іванова Юртина
PS - Це поетичний переклад за мотивами мого вірша " Так рождается завязь из слов, где в основе Любовь" вірш написано російською мовою у 2016 році.
В колажі фото автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2025
Волошки тендітні красуні – малесенькі Айстри,
Є символом вірності, скромності і доброти.
Своєю красою вони зачарують і настрій
Покращать надовго усім перехожим простим.
Усіх, хто любуючись ними, у магію квітів
Запросять, даруючи море емоцій в душі.
Волошки травневі весняним теплом оповиті,
Вони надихають експромтом писати вірші.
Магічною силою будуть завжди оберегом –
Від долі лихої і поглядів духів пітьми.
Свідомість поліпшать, підтримають якості Его,
Відкриють душевні здобутки і поміж людьми,
Взаємини будуть добротні і щирі, і чисті,
І людяність стане найкращим здобутком в житті.
Волошки травневі, це символ життя на обійсті,
Природний куточок де є джерело доброти.
2020 фото автора - волошки в моєму саду.
PS – Волошка синя у вінку - символ доброти серця, людяності, вірності. Вона символізує життя, молодость, красу, скромність і простоту, доброту, ніжність, душевну красу, праведність, святість, чистоту. Етнографічне дослідження - Вважається, що волошки мають значну магічну силу як оберіг від злих духів, лихої долі та всіляких напастей. А також волошки мають лікувальні властивості, які використовують в народній медицині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2025
Негода, прогнози невтішні по всій Україні,
Початок барвистого Літа вмивають дощі.
Уранці захмарене Небо і хочеться нині –
Яскравого Сонця і співів пташок для душі.
Тобі обіцяв що зустрінемось ввечері, люба…
І підемо в паркову зону, в найкращі місця –
Де лагідний вітер гірський всіх закоханих любить,
І тішить у лоні природнім гарячі серця.
Майнув швидкоплинно заплаканий-день невгамовний,
Збираюсь на зустріч з тобою кохана моя…
Беру парасольку, під нею чекаю невтомно,
Під зливою червня, зі співом в душі солов`я.
Нажаль – не прийшла… почекаю до ранку…можливо,
Припиниться дощ, перепони не буде тобі…
На зустріч прийти на Заграві чарівній грайливій,
Ти серденько втішиш моє на початку доби.
2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2025
Лишились у Небі літати вкраїнські хлоп`ята,
Зосталась у просторі вільна мрійлива Душа…
В родинах загиблих криваві від болю стигмати…
На жаль – не можливо розрадити словом в віршах…
Шукати, хто винен в трагедії – це не поверне,
Дітей у родини, які вирушали в політ…
В серцях матерів, татусів залишилися стерні –
Болючі, колючі, нестерпні думки-терені…
Чому невблаганна така незворотна є Доля?
Чому не захищені Наші рідненькі в біді?
Чому уривається в Небі безмежная Воля –
Крилатих, мрійливих, коли у хлоп`ячий меті –
Єдине було, зоставатись Соколиком в Небі,
На користь Вкраїнській Державі, Її захистить –
Коли надзвичайна загроза… і буде потреба –
Рушати на захист Вкраїни в Небесну блакить…
2020
PS – Мої щирі співчуття усім родинам, які втратили своїх любих і коханих синів – Соколиків України!
Най спочивають з Богом… Вічна і Світла Пам`ять нашим загиблим хлопцям, які стали жертвами неочікуваної катастрофи Ан-26!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036867
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2025
Телепортація майже успішно пройшла,
Думка в яскравому просторі знову щаслива.
В Бабине літо не було постійної зливи,
В лісі літала як пташка крилата Душа.
Ми зустрічались з тобою таємно завжди,
Наші думки спілкувались ментально у Лоні…
Ніжні проміннячка Сонця тягнули долоні,
І зігрівали Любов, берегли від біди…
Ніжна тендітна Природа, як сваха була,
Вересень-Дружба* з теплом завітав на весілля.
В келихи Нам наливали словесне чар-зілля,
Було усе, що потрібно у нас на столах…
Віриш, коханий, моїм почуттям – де Душа,
Міцно тебе обіймала в Карпатському Краю?…
Вірною буду в житті, бо безмежно кохаю…
- Вірю кохана моя - щиросердна пташа…
2020 автор вірша і фото - ТІЮ
Телепорта́ція* — гіпотетичне перенесення матерії чи енергії з однієї точки простору в іншу без проходження фізичного простору між ними.
ДрУжба- ДружбИ* — це надійна підтримка і свита його величності “Нареченого”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2025
Для кожного з нас Україна своя!
Ми – діти її Незалежної Неньки.
Це наша Земля – і твоя, і моя,
На Заході й Сході Країна рідненька!
Вона доброзичлива й щира Земля
З намистом калини красуня-панянка,
Вирощує хліб на родючих полях
І душу вдягає завжди в вишиванку.
Для кожного з нас Україна своя!
Це дім наш родинний – для серця єдиний.
Озера і гори, степи і поля,
Ліси і річки – вся природа щоднини
Милує, дарує серцям благодать,
Укріплює Віру, Любов і Надію.
Країна Єдина! Її не віднять!
Їй Долю бажаю щасливу і мрію: -
Що пройде тернові шляхи наш народ,
І буде все добре у нашій родині!
Молю: - поможи нам у скруті, Господь!
Щоб Мирні були Небеса і щоднини –
Усмішка від щастя цвіла і в очах
Сльозинки від радості нашій зоріли!
Війна, зупинись! Непотрібен нам жах!
Нехай Україна злітає на крилах
Як птаха на волю, бо вільна вона,
Давно вже Країна - Земля Незалежна!
Для кожного з нас Україна – одна!
Народна любов до Держави безмежна!
PS - автор вірша і фото - ТІЮ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2025
Залишайся собою завжди у негоду-життєву,
Не сумуй – коли «яструб»- словесний до крові клює,
Твоє серце і душу, збирай у кулак свої нерви…
Неможливо закрити ту хавку*, що жовчу плює…
Є вампіри енергії – тролі – словесні убивці,
Їм усім – до вподоби завжди гарцювати в серцях…
На які полювання іде в їх злобливій голівці,
Атакують постійно вони і кружляють в місцях –
Де людина висловлює щиро душевності думку…
Заплітаючи словом свої почуття у рядки...
І чуттєвість безмежну лишає в віршах, як віщунка –
Поетична вразлива Душа, всім живе навпаки!
2020
На фото автор вірша - Тетяна Іванова Юртина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2025
Заморилися люди в житті бідувати щоднини,
Проводжати навколішках наших загиблих бійців…
І сльозами вмивати Вкраїнські на Сході руїни…
Безупинна агресія клятих совкових мерців. -
Ці фантоми порушують Мир, саранча - кегебісти,
Пролізає на Землі Вкраїнські, руйнує Донбас! -
Українські простори плюндрують кати - терористи,
Розсівають злочинні закони свої повсякчас.
Але Ми не підкоримось цим хижакам-паразитам!
Не здаруємо Землю Держави нахабній орді!
Залікуємо рани душевні й накажемо дітям –
Берегти Українські простори від кремле - катів.
2020 рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2025
Найгарніша сорочка у Світі!
Вишиванка вкраїнська міцна!
Її люблять дорослі і діти!
Найвідоміша зараз – вона!
Візерунки яскраві, барвисті
Тішать погляд і серце завжди.
Закодовані символи чисті –
Це Душі Українській сліди.
Віковічна історія Роду: -
Емоційність і щирі думки,
Волелюбність і гідність Народу,
Радість, смуток пройшли крізь роки…
Вже багато століть ідентичність
Вишиванка несе повсякчас.
Українського Коду величність –
Воля, мужність підтримують Нас!
Працьовитість, гостинність - вражають
Особливістю наших людей.
Українці своє захищають,
Нас любов до Вкраїни веде,
У щасливе майбутнє квітуче –
Де немає біди і війни.
Де поля Українські родючі
Вже не будуть як нині сумні.
2023
PS - Коли почалась Війна, я перестала писати вірші тому, що мої хвилювання не давали можливості думати взагалі про вірші. Я не написала жодного вірша з 24 лютого 2022 року:( І це мій перший вірш Вишиванка, який я написала мабуть тому, що нарешті повернулась моя Українська Муза, яка мене втішає тим,ЩО ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА! І я в це ВІРЮ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2025
Поспішай у цей рік що тікає безслідно,
Набери десять цифр Київстар навмання.
Поділись особистим від серця привітно,
Пожартуй ненароком і втіш звіддаля.
Проводжаючи ночі та дні для архіву,
Щоб на довгую пам'ять лишити в душі
Всі сердечні мотиви - пісні норовливі,
Мовчазні і сумні що лягли у вірші.
Але, твоє мовчання невтішне як злива,
Наносило неспокій кривавий на слух,
Дуже гучно-нервовий, а треба чутливо
В неприкаяне серце тягнути без мук…
У невинних словах де чуттєвість із болем,
Розкриває любов не заради утіх.
Шквальний вітер носився пораненим полем,
Я прошу: - подзвони… і почуєш мій «сміх»
В Новорічну самотнюю ніч дивні мрії
Завітають до тебе далекий герой.
Сподіваюсь, що зникне з душі безнадія,
І щасливі думки прокладуть рівний строй.
Щоб запевнити серце, що відстань між нами -
Не розірваний шлях від природніх завад.
Дуже хочеться вірити, що між серцями
Буде вірна любов, у сім`ї буде лад,
І стосунки міцні - незрадливі, і вічні
У наступнім житті подарує Господь,
І зізнання взаємні для нас будуть втішні,
Лиш очей у розмові зі мной не відводь...
грудень 2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2025
Пригортаю небокрай в нім джерело зірниці,
Умиваю свої очі знов водой з криниці.
В ніч дивлюсь як у люстерко - бачу в ній озерця,
В глибині чарівний простір - він милує серце.
І в ночі незряча сила знов шукає промінь,
Знов торкається до мене - до сріблястих скроней.
З посмішкою зорі в небі танок свій дарують -
В серці, знову ллється пісня і слова чаклують.
Розгортається душа є в ній любов нестримна,
Лине дивним почуттям і ллється в душу сила.
Знов дарує своє слово є надія в серці,
Виринає з небуття тє джерело крізь дверці.
І горить в душі вогонь оповитий зорями,
Кришталевими думками струменить, як промінь.
Ллє натхнення, розум лине між двома світами -
Тіло на землі гостює, а душа з зірками.
На нічному небі знову місяць золотіє,
Упускає зірка промінь, але він не гріє.
І земна любове серця знову окриляє,
Знов летить у простір неба, а куди? - не знає.
автор вірша і фото Тетяна Іванова - Юртина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036620
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2025
Замріяні очі Весни пелюстками квіток,
У мами в садочку чекають проміннячка Сонця.
Щоранку живильних дощів невеличкий ковток,
Напоює квіти весняні з небес-чудотворця.
Втішає тепло березневе й зелені бруньки,
Бузок біля хати найперший показує зелень.
Щороку літають у просторі різні думки,
Закохані та одинокі очікують звершень.
Одинадцять років війна в Україні гримить,
Чекають родини Героїв з молитвами вдома.
Серця не витримують, в грудях від болю щомить
Стискає, і плаче душа, від чекань сильна втома.
Полеглих бійців не повернуть Святі небеса,
Живі повернуться до дому коли Перемога,
Розквітне барвистим бузком, на усі адреса
Прийде СМС : - вже не будуть звучати тривоги!
2025
Автор вірша і фото Тетяна Іванова-Юртина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036541
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2025
Літо – Літечко червоне -
Ягідна пора в садках.
Співи пташок з передзвоном,
Вся малеча каже: - Ах!
Полуничка, як красуня,
Солоденька вся на смак,
І малинка тут присутня,
Але в ній сидить їжак.
Він малечу відлякає,
Мабуть – жадібний ласун…
Там прижився й добре знає,
Що, він - лісовий хитрун.
Назбирає тут малинки
На колючечки свої.
Й віднесе в свою хатинку,
Щоб маленькі їжачки,
Теж поласували влітку,
Тим що червень здарував.
Що притягує магнітом –
Поміж інших літніх страв.
Полуниця і малинка –
Вітамінне джерело!
Тут корисні є частинки,
Що нам Літечко дало!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890066
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 28.09.2020