| Сторінки (2/173): | « | 1 2 | » |
Пропой мені в вушко злегка
Улюблений серця мотив.
Плече хай обійме рука,
Щоб серця любовний порив
На струнах душевних пісень,
Бажання озвучив мої -
Пірнути у води натхнень,
Співають лиш там солов'ї,
Коли ти хвилюєш мене,
У серці тьохкоче любов.
Мелодія ця – не мине
До поки ти є, не пішов…
Тобі підспіваю мотив -
Звучатиме він в унісон.
Життєвий звучить наратив,
Насправді то є, чи то сон?
Пропой від душі, не спіши,
Слова відпускай аж до хмар.
Зостануться в серці вірші,
Продовжим життя календар.
Розлучених долею вмить,
На нашій планеті Земля.
Душа і серденько щемить -
Тому, що в житті не твоя…
02.05.2025 за мотивами вірша 2015
флюїд - це магнітна енергія, що виділяється людьми
Фото автора
https://www.stihi.in.ua/ua/avtor.php?author=48307&poem=332840 тут вірш написаний на рус.яз у 2015 році.
Свідоцтво про публікацію: №0048285420250502
© Тетяна Іванова Юртина, 2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2025
Якби не війна…був би шанс народитись дитині
Загиблого воїна, що захищав Україну.
Якби не війна… не ходила би в чорній хустині
Вкраїночка – жінка, матуся, сестричка в родині.
Якби не війна розпочата підступністю злою,
Отих безхребетних іуд, що скликали до бою.
Вкраїнські матусі не лили би сльози рікою,
За воїном сином, що є охоронцем покою.
Загарбник бездушний порушив кордони брутально,
І рве на шматки Українські простори безжально.
Тому на душі неспокійно у нас і печально,
Але намагаємось вірить, що буде нормально…
І Мир запанує на нашій Землі в Україні,
І зникнуть усі вороги, що ламали калину –
Наш Символ народний, що цінять у кожній родині...
Народна Душа перед Господом лиш на колінах….
листопад 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2025
Розірвалось небесне сито,
І сльозами всю Землю вкрито
Осінь
У туманній стоїть покривці,
Зачекаймо трохи «проривці» -
Просинь
Невеселий промінчик в хмарах
Він напевно заснувши марить
Видно…
Довгожданий Вересень братик,
Намагається Літо вдати
Звично ...
Де сріблястий шовк павутинок,
У прозоро - дивних картинах?
Нудно…
Рахувати дощі невпинно,
Монотонність і сірість днини
В хмарах…
Краєвид незавидний зранку
Розмалюю фарбами ганок
Нині
До природи несу кохання,
Кольоровий в'язок - зізнання
Дивний
Попрошу благодать у Бога,
І щедрот - зв'язок у дорозі
Щастя
Неприкаяність зникне в тіні,
Зачарують пейзажі. дивні
Бався…
Травень.2025 за мотивами вірша 2015
Свідоцтво про публікацію: №0048296220250504
© Тетяна Іванова Юртина, 2025
Фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2025
Любити своє уві сні й наяву –
Це дуже важливо для всіх українців!
Одинадцять років у смутку живуть –
Всі люди Вкраїни у рідній сторінці.
Війна не жаліє нікого роки,
Вбивають ординці прокляті нахабно.
Століття ніхто не подасть їм руки,
Нехай їх московія зникне безжальна! –
Яка все руйнує, вбиває дітей,
Летять янголята у Небо до Бога.
І винен у всьому кремлівський кощей,
З війною прийшов в Україну, він - погань!
Руйнує міста і житло громадян –
Усе, що роками серцями кохали.
Ненависті, люті летить ураган –
Ракети, щахеди здобутки всі вкрали.
А Котики наші Вкраїнські бійці
Щодня захищають невпинно кордони.
Єдине у них – Перемога в війні!
Єдина Мета – знищити бастіони –
Ворожі, щоб пилом летіли вкінці -
В дирляндію, за Українські кордони.
Ніколи наш вільний Вкраїнський народ,
Не буде під владою лютого ката.
Прийде світлий час і з Землі зникне зброд –
Рашистів убивць - окупантів проклятих!.
травень.2025
Свідоцтво про публікацію: №0048291220250503
© Тетяна Іванова Юртина, 2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039021
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2025
Нависає у серці байдужість примарна, як хмара,
Догоряє гніт свічки вночі в закуточках душі.
Порожніє самотнє горнятко, немає в нім кави,
Сигарета докурена, треба її загасить.
Вже немає звичайних бажань і причина - погода,
Завершає пробіжку пора, загубив кольори.
А була нещодавно приваблива, мила природа,
Осінь вабила з дому втекти, не сидіти в дворі.
Всі залишити справи щоденні, усім це відомо…
Вже набридло щодня ті проблеми з собою нести.
Тиша знов атакує в кімнатах, нема домового,
Втік від туги малий, на прощання промовив: - прости!
Ненависні блукання мені у будинку укромним,
І сама по собі не заграє гітара, хоч плач.
За вікном пропливає завіса, все місто, як сонне,
За горами стоїть в білій сукні Зима, як глядач.
Прощавай моя люба пора, ти втікаєш поспішно,
І не хочеш, сказати мені - де шукати тебе?
Той притулок – палац у якому я серденько втішу,
Де зустріти красу? Як знайти твоє личко, ти де?
Щоби втішила серце мелодія з шерехом листя,
Посиджу на пеньочку і подумки птахом злечу.
Насолоджусь в польоті бездонною, синьою висcю,
Вже опісля гітару візьму і від суму втечу.
2025 за мотивами вірша
"Завершает пробег потерявшая цветность пора" - вірш я написал в листопаді 2014 року на рус.яз
https://www.youtube.com/watch?v=FqiEkHh9SUA
це відео і прочитання мого вірша подарунок від друга. Відео на моєму Українському каналі.
Фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2025
Хочу обійняти
Поета як брата
Не можу.
Навіщо мені?
Стоїть в стороні
Цей вхожий.
Навмисно мовчить,
Хвилинку лиш мить
Уваги.
Невидимий нік,
Невидимий «Лик»
Ватаги.
Цікаво коли
Усі би змогли
Розкритись
Тоді – був би толк
І внутрішній зойк
Розквітне
Натхнення ураз
Проб`ється в сей час
Напевно
Мелодія слів
Звучатиме спів
Душевно.
квітень 2025
______________________________________
Віреле - це Строфа із шести рядків у французькій середньовічній поезії.
У ній третій і шостий рядки скорочені й римуються між собою.
Попарно римуються також перший і другий рядки, четвертий і п’ятий.
PS - Сам М. Вороний називав Віреле віршем "химерним, кучерявим".
Свідоцтво про публікацію: №0048272020250430
© Тетяна Іванова Юртина, 2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2025
Нарешті пролунав у Небі грім,
На конях прискакала королева –
Пора Осіння з німбом золотим,
Рум'янцем запорошила дерева.
У полі розкидала золоті
Кудлаті коси трав на пасовищі.
Заплакала дощем до темноти,
Під вечір танцювала в хмаровищах.
Рясна осіння злива – благодать,
У вересні грибний сезон настане.
А поки що у лісі злі стоять
Червоні мухомори, як омана.
* * *
Фото автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2025
Бабине літо, жовтень барвистий
Килим встелив золотий.
Простір у лісі Сонцем зігрітий,
Промені ллють з висоти.
Десь заховався дивний Чугайстер*-
Мій - охоронець лісник.
Він – моя Муза, приязний майстер,
Він на шляху захисник…
Поруч блукає завжди стежками,
З хащі за руку веде.
Промені Сонця стелить рядками,
Разом йдемо в «па-де-Де»*.
Тутки* обоє - в спільному ритмі
Зранку, у день і в ночі.
В спільнім коханні всі алгоритми*,
В Світ несемо, як ключі…
Друже Чугайстер знає дороги
В Світ – де радіє Душа…
Ліс – дивовижний простір від Бога! –
В цьому родзинка вірша…
2019 на фото автор у лісі.
PS - Чугайстер* - фантастичний образ в українській міфології чоловіка лісовика, який полює на мавок.
Чугайстер допомагає людям в лісі і в горах. За народними повір'ями до людей чугайстер відноситься приязно,розмовляє з ними, гріється біля вогню. Зустрівши в лісі живу душу, Чугайстер не чинить їй лиха, тільки чемно
запрошує до танцю, граючи на сопілці.
Па-де-де*. - "крок обох" одна з основних музично-танцювальних форм у балеті. Складається з
виходу двох танцівників (антре),
адажіо, варіацій сольного чоловічого і жіночого танців і спільної віртуозної коди.
Тутки* - діалектичний говір, який означає - тут, осьде.
Алгоритм* - набір інструкцій, які описують порядок дій виконавця, щоб досягти результату
розв'язання задачі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2025
Були переповнені думи сумними словами,
Летіли слова-пташенята в далекі краї
Шукати розради, вмирала любов поміж нами…
Хотілось її врятувати, вернути в гаї,
Які одягнули осіннє вбрання кольорове,
Воно надихало завжди на палкі почуття -
Колись промовляти сердешне і лагідне слово –
Любов! - Невмируща богиня! Вона в небуття
Не піде ніколи… у неї насичений графік –
Віками усюди з`являтись на кожнім шляху.
Спланована зустріч, флюїди продовжили трафік…
Зустрілися двоє, забули про Долю тяжку…
Невчасно кохання прийшло, але досвід життєвий
Навмисно стіну змурував, не почуті слова
Сумними пройшли, блокувавши кохання миттєво…
Розмова таки відбулася… але ділова…
А потім невчасне кохання вмирало ночами,
Лягали рядками у зошит беззвучні слова.
В міжряддях ховались таємні зізнання з думками…
Уранці розмова з серденьком була звукова…
Слова не почуті тобою…зостались віршами
На білім папері мелодії ряд до рядка.
Хотілось мені врятувати кохання словами…
Але заважала наблизитись Доля гірка…
2019
Автор фото - ТІЮ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2025
Зірки сховалися в просторі, вийшло Сонечко,
По колу знову променці несе свої.
Я виглядаю рано у своє віконечко,
Що раз дивуюсь – як чудово навесні!
Південний вітерець наш подих затамовує,
Земля радіє серед золотих вітрил.
Весна - провісниця природу нам оновлює,
Вона принесла безліч різних Божих див.
Пухнасті хмарки ніжні, білі і тонесенькі,
Летять у небі – наче зграйки янголят.
А поміж крилами рясні падуть дрібнесенькі -
Ласкаві промінці, це Сонце немовля.
17.05.2011 ред.02.03.2015
фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2025
Роки караваном ідуть, заховались за обрій,
Але залишається в серці назавжди любов.
Вона невзаємна і душить серденько як кобра,
Мій Ангел порадив… позбутись кайданів – оков: -
"Пора відпустити невчасне кохання нещасне,
Із пам`яті стерти його і забути умить.
Побачиш очами усе неймовірне прекрасне,
Любов невзаємну забудеш, що серце п`янить…
У Долі з народження вписані всі розрахунки,
Знайде і душа, і серденько захований путь -
У Лоні Природи, яка роздає поцілунки,
Знедоленим в щирім коханні…які далі йдуть…"
26.10.2018 дописано у 2019 році.
Фото автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2025
Давно очікуваний дощ прийшов нарешті в гості,
Потанцював хвилинок п`ять під бубен грозовий.
І знову тиша навкруги…серпневий ранок рослий*,
Розраду серцю не приніс… коханий вольовий*,
Мовчить як риба у воді, пливе за течією…
Туди, де гомін щедрих Муз…танцюють під дощем.
А в мене спека як завжди… чекаю на "Борея",
Який ніяк не долетить …тому душевний щем,
Ночами блудить у думках й кохання ріже вени,
Навіщо ця любов прийшла в літа мої сумні?
У серці спокою нема від почуттів шалених,
Від ревнощів спекотні дні…набридли вже мені –
Пісні в яких жага – вогонь живе у серці вічність,
У Мріях – берег рідний мій, де поруч ми удвох.
Але, взаємності нема, тому і хаотичність -
В стосунках поміж нас росте, як кущ чортополох.
2017
рослий* - довгий (розм..)
вольовий* - впертий.
Фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2025
Незримий художник малює всі Заходи Сонця,
І нам пропонує усі краєвиди свої.
Зазвичай – надвечір дивлюся в чарівне віконце,
Мистецтво майстерне творця в кольоровій красі.
Палітри Божественних фарб він невидимим пензлем,
Наносить завжди - всі штрихи на небеснім панно.
Літаючий погляд милується барвами серпня,
В чарівному Заході диво - найкраще кіно.
Не довго це буде і згасне екран до світанку,
Таємна безмісячна ніч улітає, як сон.
Прийде новий день непомітно теплесеньким ранком,
А ввечері вийде митець малювать горизонт.
Художник на Заході Сонця завжди унікальний,
Творець-пейзажист оновляє картину свою.
Можливо – в озвученій темі звучала банальність,
Про миті чарівні вечірні в Небеснім раю.
квітень 2025 вірш за мотивами мого вірша на рус.яз 2020
Фото автора зроблено з вікна - Захід Сонця в Карпатах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2025
Ненависна – ворожа Росія…
Чим ти зможеш себе оправдать?
Тим, що «цар» твій «правдивий месія»?
Або тим, що Європі - під стать?
Чим, ти можеш втішати Народи?
На красивій планеті Земля?
Тим, що топчеш, як слон «огороди»*
Що, агресор – твій «цар» із кремля?
Що, тобі не хватає для щастя,
Щоби враз – заспокоїть тебе?
Нахіба - твоя влада нещасна? -
Що тримає катів, хай помре…
Всі серця матерів – чиїх діток
Відправляєш на смерть – просто так…
Та невже у вас люду надлишок?
Твій народ, це дрібниця? – кріпак.
Ти воюєш жорстоко й нахабство –
Виявляєш усюди свою?
Де твої доброчесності братство,
Добродушність у вашм краю?
Де твоя Православна та Віра -
Незгасаючий Божий Закон? -
Він шановний у Світі безмірно…
Але, в вас, це спотворений клон!
Чом, не можеш рушати спокійно,
Жити, сіяти в Світі Добро?
Де ступаєш ти – Там всюди війни…
Там страждає звичайний народ.
Ненависна всіма ти і всюди –
Влада злодія – кара людей…
Кричите всі Ура – тому Юді,
І тому ще живе той кащей.
2025 написано за мотивами 2019
«городи»* - у переносному значенні – чужі землі.
PS -За мотивами мого вірша, який на рус.яз у 2019 році
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2025
Серце закохане, ритм підриває свідомість,
Музику слів залишає богиня - любов.
Ніжність в ефір надсилає чуттєвості промінь,
Тільки побачиш, приходь в таємничий мій зов.
Думку свою розстелю скатертиною вранці,
Словом душевним - пестливим укрию печаль.
Серце коханого втішу, своєму обранцю,
Кину на плечі пухову, теплесеньку шаль.
Потім свідомості наші в феєрій мелодій,
В танці кружлятимуть разом у сонмі зірок.
В Світі безмежнім почують мотиви рапсодій -
Пісню кохання і радість станцює танок.
квітень .2025 вірш за мотивами вірша
написаного на рус.яз у 2016 році
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2025
Така моя доля плекати надії
Й шукати у Всесвіті щирі серця,
Які у душі не мають гордині –
Але я зморилась - вже сили нема…
Я ліпше віддам своє серце Країні,
Яку я кохаю найбільш за життя…
І буду лиш з нею у парі від нині –
Вона незборима – незламна і я…
Така моя доля її прославляти,
Хоча я для неї - ніхто і ніщо…
Але кожен ранок я буду вітати -
ЇЇ щирим словом від серця мого.
Така моя доля – і я не жалкую,
І як би, не було - це моє життя…
Молитву завжди від душі подарую
А як час спливе – я піду в небуття.
10.09.2012
фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038593
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2025
Тихо з ранку на світанку в голові моїй мігрень.
Треба все мені зробити, буде знов шалений день.
Вранці піду на роботу, на своєму знов шляху
Я тебе зустріну з ранку і скажу тобі: - «Ау»
Де ти ходиш, де блукаєш, я тебе чекаю знов!
Де ж ти стежками кривими заблукала знов любов?
Ходиш, ходиш і не знаєш, запитай - без метушні:
Чи прийти до мене знову, чи потрібна ти мені?
Чи бажаю мати щастя, й поцілунки весняні?
Відповім тобі я тихо: так – потрібна ти мені!
Вірна, гарна і щаслива, щоб сумні всі зникли дні.
Щоб стискало серце з ночі не від болю та журби,
Від кохання та від щастя, це - найкращі в нас скарби.
23.04.2007
фото автора
___________________________________________________________________
Вірші я почала писати з 22 квітня 2007 року і це один з перших віршів, який я написала Українською мовою при тому, що взагалі не знала
про те, що існують якісь Правила віршування.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2025
Бабине Літо на Буковині…
Звісно радію – погожим дням…
Золотом вкриті ліс, полонини…
Але відверто скажу - всім Вам: -
Ще не настала година Миру,
Щоб посміхатись від щастя нам…
Треба в душі укріпляти Віру -
В Те, що піде ненависний хам*… -
Піде назавжди з життя Країни…
Лишить у спокою всіх людей…
Господи Боже, прошу що днині: –
Нас захисти - Від втрат - смертей…
Господи Боже, вчини правдиво!
Хай, цей агресор загине вмить!
Дуже чекаю твого я Дива…
Щоби агресора нам зломить…
Щоб припинились страждання люду –
В нашій Країні – Неньці моїй…
Щоб, ненависний, продажній Юда –
В пеклі горів…в країні своїй…
жовтень.2019
ненависний хам* - ворожий агресор.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2025
Напівшепотом ллються з любов'ю слова,
Мелодійні склади – це Душа, серце пишуть.
Непримітні сплетіння, болить голова,
Не прошу співчуття поночах я у тиші.
В піднебеснім палаці не чутно - Віват!
Береги наших Душ віддалились на Вічність.
Тільки пам`ять тепер видає Саміздат,
Не чекає побачень і рук твоїх ніжність.
Щиросердні мотиви складають пісні,
Драматичний фінальний акорд буде в п'єсі.
Пощезали в минулім роки всі ясні,
І не радують більше смарагдові весни.
Не побачиш блискучих зелених очей,
Докричатись до тебе не зможу у Небо.
Не почуєш слова, не відкриєш дверей,
На Землі шлях важкий, є в підтримці потреба.
Напівпошепки з сумом лягають слова,
В одкровеннях душі всі рядки мелодійні.
Так хотіла тебе цілувати вдова,
Та, невидимий Ти, почуття недоцільні!?
Та живе те кохання у пам`яті десь,
Нерозділене зовсім…життя живописне,
Пропонує забути і скинути стрес..
З ним прощаюсь, на згадку про нього ця тризна.
2025 українською мовою
за мотивами мого вірша на рус.яз 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2025
Чи треба було роздимати багаття- кохання?
Взлітали всі іскри-слова у Небес височінь,
Щоб потім потоки флюїдів чекали зізнання,
Тобі шепотіли вночі і казали – прокиньсь…
Коли нескінченна чуттєвість як «зоряний розсип»,
Літає над тілом твоїм і вкриває теплом -
Любовним вогнем від душі, і від серденька просить…
Ласкає в обіймах своїх невгамовним єством.
І в смутку, і в радості, щоби потішити серце -
Коханого, любого – він в «летаргічному сні»,
Не чує посили чаклунки і слів- «мегагерці» -
Усіх почуттів неприкаяних нині в мені.
Тремтіли душевні всі струни, невже ми не пара -
З тобою коханий? - Прокинься! Скажи що живий…
Нехай нам підспівує біля багаття гітара -
Моя шестиструнна , озвучить мотив свій новий.
Тобі в унісон підспіваю куплети душевні,
Прокинувшись, Ти прочитаєш зізнання в листах.
Зійшлись на шляху в перехресті дві сутності ревні…
Твоя… і моя проживають у різних містах…
квітень 2025 вірш за мотивами.
тут ще один варіант вірша переклад за мотивами
ЧИ ТРЕБА БУЛО РОЗДИМАТИ ВОГОНЬ, ДЕ З ЛЮБОВ`Ю
Чи треба було роздимати вогонь, де з любов'ю -
Летіли іскристі-слова у небес височінь? -
Щоб потім флюїдів-струмочки лягли над тобою,
Постійно тобі шепотіли: - «коханий, прокиньсь…
Коли неосяжна чуттєвість, як зоряний простір
Витає завжди над тобою, вкриває крилом -
Любовного вогнища, що від душі граціозно,
Тебе пригортає в обіймах – де добре обом…
У смутку, і в радості, щоб утішати сердечко,
Коханого мною, що жив "летаргічному сні"
Не чуєш, не бачиш відверте словесне-гніздечко -
Любові душевній, що мешкає досі в мені.
Тріпочуться струни-душевні, невже - ми не пара,
З тобою коханий? – Прокинься в момент самоти…
Нехай біля тебе з любов'ю співає гітара -
Моя шестиструнна-сердешна озвучить мотив.
Тобі в унісон підспіває пісні всі знайомі,
Прокинувшись, Ти пригадаєш мелодії-птах…
Коли ми зійшлись в перехресті доріг-невідомих,
Де доля блукала твоя і моя у містах.
2019
Фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2025
Що для мене Весна – сподівання на краще майбутнє!
У нескореній рідній Державі – єдиний народ.
Щоб у Світі була би підтримка доволі могутня,
І не було в Вкраїні до Нато отих перешкод.
Що для мене Весна – це взаємне кохання - в нім сила,
Поцілунки, розмови про Мир за родинним столом.
Щоби поруч щасливі всі діти усміхнені, милі.
І не чули би Ми ті сирени-війни загалом.
23.04.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038376
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2025
У душі натягнулась Надії струна,
Зазвучала надвечір гітара.
І чуттєві флюїди, любов чарівна
На акорди лягають по парах.
В щиросердних словах є ажурний узор –
Мелодійні думки, як лелеки
Прилітають щомить, і акордів повтор
Зашумів від любовної спеки.
Засіяли як зорі сльозинки в очах,
Покотились прозорі струмочки.
Тріпотіло серденько у сильних руках,
І співоче кохання до точки
Докотилось, як лава в лагуну життя –
Де Надія і Віра нетлінні.
У піснях зостаються щораз почуття –
І мелодії серця незмінні.
01.08.2016
* * *
P/S - Щира подяка авторам картинок, які були використані по темі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2025
Знесилене серце від смутку німіє,
Прошу тебе Боже! –підтримай в зусиллях!
Щоб я подолала ту слабкість душі,
Яка заважає, коли на межі
Повинна я дбати про мрію сердешну
Її захищати й кохання небесне
Яке прилетіло і в серці живе.
Плекаю надію – на те, що мине
І згине примхливість – безжалісність долі,
Вона пожаліє мене в моїм болю.
І дасть мені шанси на щастя в житті,
Нехай допоможуть мені всі святі!
Щоб не залишилась душа без надії,
І щоби здійснилась усі мої мрії.
Амінь!
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2025
Я не люблю агресії зловтіху
Хто спокій нам руйнує на Землі -
Сусід агресор явно з глузду з'їхав,
Війну приніс, Вкраїна у імлі.
Я не люблю, коли стріляє в спину
Колишній ніби «братній нам нарід»…
Безбожник залишає нам руїни,
Вбиває Український славний Рід…
Я не люблю кощунство - святотатство,
Коли цей звір вривається в наш Дім.
Краде він в Українців всі багатства,
Кордони рушить, всюди чутно грім…
Я не люблю «царків» зарозумілих,
Фатальних їх наказів – руш, вбивай.
Загарбники від люті подуріли…
Ненавиджу я цих кремлівських зайд.
Я не люблю фанатиків у владі!
Вони, всі Юди – діти сатани.
Несуть у Світ страждання і напасті…
Їм Боже не простить усім вини*.
Я не люблю шаленство і безумство,
Ці «люди» - агресивний буревій.
Народи не пробачать їм кощунство
Коли їх Дім* руйнує лиходій.
2025 вірш за мотивами
Вина* – вбивство, це смертний гріх.
Дім* - мається на увазі Країна.
У мене є 4 різних вірша - цикл на тему - Я не люблю, але написано на рус. яз.у 2018 році
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038301
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2025
Набридає терпіти холодну мовчанку,
Де постійно у ній є відчутність зневаги.
Прокидаюсь як завжди, спішу спозаранку,
Доторкнутись до тебе...додати відваги…
Але марні старання коли невзаємне,
Те кохання, яке пташенятком злетіло…
Ти назавжди його від душі відокремив,
І по суті мені обпалив мої крила.
Перекрив мені кисень щоб я задихалась,
Коли в щирому слові торкаюсь до тебе.
Неможливо повірить, що марно старалась,
Зазивати тебе на прогулянку в Небо...
Політати, відчути єднання душевне,
Щоб в ночі виражати своє здивування -
Те що Ти відчуваєш в мені невід`ємність
І радієш моєму до тебе коханню...
Вже літати від щастя давно я не вмію,
Набридати не хочу коли є мовчання,
Як печатка, як камінь душевний тяжіє,
І постійно знесилює щире кохання…
травень 2015
Фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2025
На вірші надихає... завжди платонічне кохання,
Дві ментальності наші спілкуються в цьому житті.
Ти – молодший мій брат щиросердний дивуєш ментально –
Почуттями своїми, вони в одкровеннях… «святі»…
Чуєш, братик-молодший? Твоя непомірна упертість –
В особистих стосунках тобі заважає щодня…
У реальнім житті не сприймається дивна-відвертість…
В віртуальному просторі, це – красномовна стерня…
Не бажаю образити твоє серденько розбите…
Та порадити мушу…існує між нами зв`язок…
Поміж нами стосунки зіпсовані…снігом укриті…
Але щиро бажаю - щасливих в житті сторінок.
2019
PS - Ментальний зв'язок: На одній хвилі. "Думки сходяться" - не просто образне вираження.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2025
За містом у лоні природнім панує краса,
Сховалась у затінку в кронах пора дивовижна.
Яскраві, грайливі промінчики шлють небеса,
Найкращий осінній пейзаж виглядає престижно.
Немає в казковому лісі дорожніх шумів,
Ні стуків, ні грюків, які заважають постійно…
Всевишній створити для людства природу зумів,
Вона – благодатний дарунок. У лісі спокійно,
І затишно завжди. Чуттєвість, гармонія, Дух -
Лісних ароматів - найкраща серцям насолода.
Повітря чистеньке, свіженьке… немає задух…
У лоні Природи наш лікар – це Осені врода -
Вона надихає і ллються струмком почуття
На кожному кроці, і подумки тіло як пташка,
Летить в височінь, у гущавину крон – там життя
Проходить співочих птахів у просторі не важко…
Є вибір завжди для гніздечка у кронах дерев –
Осики, чи бука, у клені, у дубі могутнім…
Закохані наші птахи – діточки королев -
Рослин Буковинських, в яких співаки самобутні*…
2020
Самобутні* - самостійні у своєму розвитку, незалежні від будь-яких впливів.
PS - в коллажі 3 фото автора, 4 фото пташки Вільшанки з інету. Дякую автору фото пташки!
У мене є власне фото цієї пташки, але пташка у гущавині лісу і в маленькому форматі в колажі роздивитись пташку важче...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2025
Технікою віршування
Володіє пані Таня.
Ряд віршований і ритми
Це інструкцій алгоритми* -
Знає на зубок порядок,
Без хвилюючих розгадок.
Але є в віршах проблема –
Коми, крапки не по схемі…
А улюблені тирешки –
Всі яскраві головешки…
Є усюди де не треба,
Бо у Тані є потреба:
Мати власного юриста –
Критика орфографіста,
З волохатою рукою
Щоб тривожив в супокою -
Підливав енергій-масло,
Щоби посмішка не згасла,
На обличчі поетеси…
Де на лобі є словеси: -
«Геніальна» - спору нет!
Наш технічний раритет:))
2020
PS – Алгори́тм* — набір інструкцій, які описують порядок дій виконавця, щоб досягти
результату розв'язання задачі за скінченну кількість дій; система правил виконання
дискретного процесу, яка досягає поставленої мети за скінченний час
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2025
Утрачена Муза, писати немає натхнення,
Невже відписався назавжди поет і замовк?
Не тішить природа і думи душі сьогодення,
Тривога мандрує у серці і виє, як вовк.
Немає розради, усюди прогнози невтішні,
Із ранку до ночі страждає маленька-душа.
Вона пам`ятає усе пережите торішнє…
Але у майбутнє з надією все ж вируша…
Надія-душевна, як пташка злітає угору,
Тримається грішна-душа і поволі летить,
У рідні краї уві сні і шукає опору…
Де Сонечко сяє улітку і неба блакить
Пронизує наскрізь і душу, і серце, і тіло,
Розрада маленька була і з натхненням щомить,
Поет вирушав у думках за пригодами сміло…
Але в сьогоденні у серці що миті щемить…
Невже відписався поет і не прийде натхнення?
Невже почуття охололи і мрії умить -
Розтанули всі навесні і душі одкровення –
Не вийдуть у Світ-щиросердний де іншим щастить…
2019
фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2025
Щаслива днина - дочекались Свята!
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Великдень, дзвони б`ють в церквах стакато,
Лунає радість щира до Небес.
І Небо, і Земля також радіють,
Птахи співають трелі голосні.
Земля Вкраїнська квітне, має Мрію -
Щоб було Мирне Небо навесні.
Ми молимось усі за Перемогу,
І просимо: – Христос, допоможи!
Ти, бачиш все і зупинити взмозі -
Скінчилась щоб війна. Благослови!
Щоб зникли окупанти всі назавжди,
Пішли гуртом у засвіти навік.
Вкраїну нашу всю відновлять газди,
І потече енергії потік.
Повернуться до дому всі Герої,
Захисники Держави – Наша міць!
Вони від ворогів – найкраща зброя!
Полеглих пом`янемо горілиць.
20.04.2025
ps - Дякую автору картини, яка була використана для наочності по темі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2025
Хоробрі Cерця захищають мою Україну,
Мій низький уклін перед Вами до Нені Землі.
Молитву душевну за всіх я шепочу понині,
Герої Держави, Ви - приклад для всіх взагалі.
Нехай береже Вас Господь! Перемога за нами,
Тримайтеся хлопці, й дівчата, дай Боже Вам сил!
Нехай захистить Ангел Вас у бою з ворогами,
Шуліки зухвалі не зможуть торкнутися крил.
Чужої землі нам не треба, є наша Країна,
В ній Воля, і Віра, навіки віків – назавжди.
На Сході і Заході люди єднаються нині,
Усі патріоти на варті, не буде вражди –
У нашій родині де люди кохають Країну,
Котра добротою славетна і прихисток всім.
Є зброя у нас – щиросердність, вона не застигне,
Зігріє душею завжди, не помре пілігрім.
Тримайтеся наші хоробрі серця України,
Ви – наша Надія, котра нас не лишить в біді.
Від Сходу, до Заходу серце єдине понині,
Хоробрі Cерця захистять від вражди назавжди!
2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2025
Скалічені Долі, тіла і загиблі живими не прийдуть в родини…
Вмирали бійці молоді і старі захищаючи Неньку свою.
Агресора стримали власним життям…в Книзі Пам`яті Ви на світлинах.
Герої Вкраїнські, ми Вас пам`ятаємо Всіх - хто полеглі в бою!
А Ваші усі побратими і нині боронять Вкраїну від люті -
Підступного ворога й зрадників-Юд - ненависників Неньки і нас*...
Бійці наші вірні, і вдень, і вночі не дозволять піти далі смуті*
На мирні Вкраїнські простори землі, куди ворогу й зрадникам – Зась*!
Ніхто і ніколи в житті не пробачить загиблих, скалічених вами,
І сльози батьків, в чорних хустках вдовиць, та сиріт Українських дітей!
Підступну війну розпочав лиш агресор - порушник кордонів між нами!
Ганьба ворогам і зрадливцям усім! Ви - в провині за безліч смертей!
Народ України свою захищає Державу і наші кордони!
Це – наша Земля! Нам чужих не потрібно маєтків, земель і багатств.
Ніколи народ України не йшов відбирати чуже і Законне.
Тому – поверніть нашу Землю! І щезніть назавжди - навіки від нас!
2019
Нас* - Українців, народ України.
Смута* - 2. Заколот, заворушення,
Зась* - Заборонено, не дозволено.
Автор вірша і фото - ТІЮ.
Свідоцтво про публікацію: №0048199820250418
© Тетяна Іванова Юртина, 2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2025
1.Потихесеньку згасла крилата-любов без уваги,
І перлиночка щастя утратила зовнішній блиск.
Та Надія і Віра в душі здарували наснагу,
Почуття повернулись у серце, щоб вирівнять тиск.
Приспів:
Чуєш, як стукає серце моє на світанку?
Бачиш, яскраві кохання-зірки у очах?
В ніжних обіймах міцніше тримай полонянку,
Не відпускай, щоб блукала любов по ночах!
Не відпускай, бо замерзне і згине назавжди
В темряві де безсловесність мурує кордон.
Не залишай щиросердність вмирати у гражді,
Ти ж відчуваєш коханий… словесний мій тон…
2.Полетіли, як пташки-думки визволяясь з полону,
Щиросердні пісні заспівала гітара-мадам.
Розгорілося давнє кохання у рідному лоні,
Нізащо у житті на загибель любов не віддам!
Приспів:
Чуєш, як стукає серце моє на світанку?
Бачиш, яскраві кохання-зірки у очах?
В ніжних обіймах міцніше тримай полонянку,
Не відпускай, щоб блукала любов по ночах!
Не відпускай, бо замерзне і згине назавжди
В темряві де безсловесність мурує кордон.
Не залишай щиросердність вмирати у гражді,
Ти ж відчуваєш коханий… словесний мій тон…
3. Та, мовчиш, як завжди і стискаєш серденько до болю,
Безсловесні муруєш кордони між душ і сердець.
Ти, придумав собі: - що коханням тебе заневолю…
Неминучість тяжіє, словами іду навпростець…
Приспів:
15.11. 2016 рік
фото автора
Ритм куплета: Анапест.
- - ! - - ! - - ! - - ! - - ! -
- - ! - - ! - - ! - - ! - - !
- - ! - - ! - - ! - - ! - - ! -
- - ! - - ! - - ! - - ! - - !
Приспів: Дактіль
! - - ! - - ! - - ! - - ! -
! - - ! - - ! - - ! - - !
! - - ! - - ! - - ! - - ! -
! - - ! - - ! - - ! - - !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2025
Виявляють по різному люди свої почуття,
І очами, і поглядом, дехто від серця словами,
Що коханням народжені, що народило життя
На шляху де зустрілися двоє своїми очами –
Був момент запланований Богом у Долі для них,
І тоді почуття набули свої крила-біленькі.
Полетіли назустріч флюїди - "тілес рідини",
Випадково зустрілися душі від Бога рідненькі.
Народились мелодії щирих речей й почуття –
Неймовірні, як ватра палали в серцях-добродушних.
Це кохання ніколи не піде у Світ-небуття,
Де панує пихатість і черствість холодних-бездушних!
2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037955
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2025
Гілочки-канделябри тримають біленькі свічки,
Навесні розцвіли велетенські каштани усюди.
Заворожений погляд милує суцвіть близнючків,
У думках я малюю словесні картини - етюди.
Дивовижна краса звідусіль і п`янкий аромат,
Наповняє і ластиться в серці моєму як кішка.
Під каштанами радість народжує вірш-результат,
Що здарує мені восени "шоколадні" горішки.
13.05.2015
Фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2025
Думки невеселі блукають в видіннях,
Їх привиди стогнуть від болю й журби.
Поволі лягають слова у сплетіння,
Але, є безсоння від тої юрби –
Оцих почуттів невгамовних, тремтячих,
Коли на межі ті думки, як вулкан…
Здригається серце в кипінні гарячім,
Душа попадає поволі в капкан*…
Зажурена крихітка плаче від болю,
Чекає підтримки з того джерела –
Де ллється чуттєвість і радість на волю…
Там море любові, уваги й тепла…
На жаль – у далині нема порятунку…
Коли розхвильоване серце вночі,
Збирає осколки кохання в оклунки…
І йде навпростець, до світанку кричить: -
Чи чуєш мене, твердокам`яний – впертий,
Нахабний, жорстокий, нелагідний Світ?
Невже – від омани недружній і мертвий?
Невже не розквітне Землі дивоцвіт?
Невже не зрадіють земляни від щастя,
Невже не засяє любові зоря?...
Коли вже у Лету відійдуть напасті?
Коли розіллються любові моря?
Думки невеселі блукають щоденно,
Чи є порятунок, щоб люди Землі? –
Змогли припинити війну нескінченну –
На сході вкраїни – де гинуть сини…
08.02.2018 ред.20.06.2019
Свідоцтво про публікацію: №0048192320250417
© Тетяна Іванова Юртина, 2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2025
Ти красуня моя – незалежна, чарiвна панянка,
Я пишаюсь тобою найкраща у Свiтi Земля!
Ми разом залiкуєм кривавi усi твої рани,
Об’єднавшись в молитвi – від краю, до краю в полях.
Бо наш прапор найкращий! – В нім сутність, наглядна основа!
Синєокоє небо i златi поля навкруги.
Прошепочу в молитвi: - я прошу, почуй моє слово!
Наш небесний Господь, Україні і нам поможи!
23.08.2014
Фото автора - м. Миколаїв
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2025
Наша Батьківщина – рідна Україна,
Лагідна, співоча і розумна Ти
Є лани широкі, гори є високі,
Наш народ співає, чути в далині.
Гори в нас Карпатські, а степи - козацькі.
Є ліса букові, чисті джерела.
Люди в нас чудові, всі душею щирі
А жінки вродливі, гарні, як весна.
Хліб у нас найкращий, в Світі - самий смачний,
Молоко і шинку - маємо все ми.
Лиш не вистачає, Україна мила,
Щоб була багата, перша на Землі.
Я, тебе кохаю рідна Україна,
Інколи сумую, але - не біда.
Україна мила, крила, ти вже маєш,
Тож засяй у Світі, як гірська вода!
30.04.2009
Фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037838
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2025
Тікає життя, дні зникають завжди силуетно,
Ховає за обрій часи, залишає в минулім.
Події у просторі змінює гостро-сюжетно,
Помилки назавжди в роках тих минулих, заснули.
У давні роки повертається пам'ять в пригоди,
Щоб подумки переінакшити досвід-подобу,
Набув поступово життєву всю мудрість- природи,
Вона на помилках навчала і методом проби,
Науку ми всі осягали в сім'ї, на роботі,
Образи і зради, сварки, зіпсували нам нерви.
Ми рацію мали і сенси давали нам квоти,
Завжди зберігать, намагались, щоб Душенька перша
Підказки давала у тиші, ми слухали мудрість,
Пригнічений стан у ночі розлягавсь на подушку.
А з новим світанком зникала невтішна похмурість,
Пірнали ми знов у хвилясту життєву річушку.
Несла, та ріка , пробивала дорогу в майбутнє,
Вагання були, а чи треба входити в цю сірість?
Де злоба, ненависть і хитрість з роками відчутні,
У овчинці приховані були всі зрадники -звірі.
Вони уклонялися Юді - сусідньому «щиро»,
Молились, співали йому «дивовижні промови».
Ці всі вороги Україні виносили вирок,
Коли розставляли пастки, згрупувались у змові.
Тебе присипали, історію переіначив.
Приховані факти, події тьмяною стіною.
А Ненька - моя - Україна від ворога плаче…
Її осквернить не дозволю брехнею гнилою!
2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2025
Мінорний мотив і посмучені пісні дощу,
Колишуть свідомість. Нудьга, як невидима кішка,
Гуляє в кімнаті без закликів вже досхочу ...
І треться в ногах, заспокоює серденько трішки…
В дуеті підспівує ладно в негоду нічну,
Додавши в мелодію сплесків чуттєвих сердечних.
З любов'ю приховує серця мого таїну,
Що вабить у світ почуттів у житті недоречних.
Ліричні мотиви сумні запишу на листку,
Під краплі дощу заспіваю: - «з тобою не пара» ...
Кохання свого почуття заховаю в кутку -
Душі вболіваючий в літні дощі під гітару ...
Мінорний мотив і посмучені пісні дощу,
Колишуть свідомість. Нудьгує невидима кішка,
Гуляє в кімнаті - без закликів вже досхочу ...
Муркоче гармошкою, щоб заспокоїти трішки…
2020 вірш за мотивами 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037768
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2025
Гинуть українські наші хлопці,
За незалежність рідної Країни.
Серце тоне матерів в потоці,
Страждає від біди сьогодні-нині.
Сльози як струмки солоні всюди,
Незваними з’явились на обличчях.
Чорна хмара по Країні блудить,
Біда хижачка поїдає свічку.
Спокою немає на кордоні,
Там свора ворогів сидить у хащах,
Злість тримає зброю у долонях,
Бажає знищити з землі всіх наших.
Нащо ви прийшли на нашу землю?
Скажіть – хто дав наказ вам воювати?
Вас не жінка народила - стерво,
Вона відправила в чужую хату.
Геть з Країни вороги безжальні!
Не віддамо ні крихточки простору.
Наші Душі сповнені сакральним,
За нами щирість, правда всюди ходить.
18.06.2014
Гинуть українські наші хлопці,
За незалежність рідної Країни.
Серце тоне матерів в потоці,
Страждає від біди сьогодні-нині.
Сльози як струмки солоні всюди,
Незваними з’явились на обличчях.
Чорна хмара по Країні блудить,
Біда хижачка поїдає свічку.
Спокою немає на кордоні,
Там свора ворогів сидить у хащах,
Злість тримає зброю у долонях,
Бажає знищити з землі всіх наших.
Нащо ви прийшли на нашу землю?
Скажіть – хто дав наказ вам воювати?
Вас не жінка народила - стерво,
Вона відправила в чужую хату.
Геть з Країни вороги безжальні!
Не віддамо ні крихточки простору.
Наші Душі сповнені сакральним,
За нами щирість, правда всюди ходить.
18.06.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037697
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2025
Як Сонце сяє в Небі вдалині,
Ось так засяє Ненька Україна!
Побачить Світ красуню без війни,
Побачать всі, що дружня* Ми – родина*,
Для тих - хто не порушує кордон,
Не знищує Держави Суверенність*!
Для всіх, хто поважає наш Закон,
Для тих, хто проявляє щиру чемність*.
Вкраїна наша має щиру Суть –
Повага, доброзичливість і Віра –
Ось ці чесноти прокладають путь,
В майбутнє – де відношення у Мирі –
На користь, де співдружність у людей –
Святий Закон* - Повага у братерстві!
Де головний існує привілей* -
Права Народу – виділені в першість…
24.08.2017
Фото автора ТІЮ - Яскраве Сонце -
PS - Ось так засяє в Світі наша Україна!
______________________________________________________________________
Дружня* - добросусідська, братерська, товариська для тих держав, які поважають -
Незалежність України і наш Суверенітет.
Родина* - у великому розумінні – громадяни України – усі, хто шанує національні традиції,
усі, хто знає Державну мову, усі, хто захищає Суверенітет своєї
Країни, усі, хто любить усім серцем Українську Землю – незважаючи ні на що – чи бідна, чи
заможна – любить за те, що це - для серця і душі рідна Ненька
Батьківщина і вона – у людини лише Єдина!
Суверенна Держава* — держава, яка має чітко визначену територію.
ЧЕ́МНІСТЬ* - Властивість за значенням ЧЕ́МНИЙ - Шанобливо ввічливий до людей. Наприклад
– «Поводилися вони між собою з підкресленою добросусідською
чемністю.»
Привілей* - де в першу чергу віддають перевагу – захисту Прав людини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2025
Багатство рідної Землі – пшениця золота у полі,
Колосся стиглі, вже пора - збирати гарний цей врожай.
Радіють серце і душа, думки мої на справжній волі,
Пташиним клином облітають благодатний, любий Край.
А потім в далечінь летить душа крилата у Карпати,
Щоб там пройтися по стежкам лісного царства в літній день.
Спекотний серпень – не біда, мені потрібно розшукати,
Натхнення, Музу ввишині в якої повно одкровень –
Про Божу щиру благодать, яку ми просимо щоденно,
Про хліб насущний в молитвах: – Подай, Господь! Свої дари…
Не залиши голодним тих, про кого прошу поіменно…
Подай з Небес! Благослови Вкраїну любу із гори*!
15-17.08.2017
із гори* - з висока
Фото автора - Золота пшениця у полі, Буковина, Чернівецька обл..
Свідоцтво про публікацію: №0048168720250413
© Тетяна Іванова Юртина, 2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2025
Заграй музиканте, щоб щезнув із серденька сум!
Розрадь мою душу, мелодіє дивна і щира!
Послухає серце, позбавиться розум від дум…
З любов`ю, як птаха злечу, відлетівши у вирій.
Заграй, на гітарі для мене - хоча б навмання,
Натисни акорди, відчуй, подивившись у очі –
Зелені мої… де постійне сумне убрання…
Чекає розради серденько, благає щоночі…
Заграй, музиканте, щоб знов заспівала душа
У щастя пірнувши назавжди, навіки зосталась
У рідному краю, де завжди в фіналі вірша
Надія з коханням від щастя усім усміхалась.
25.11.2016 ред. 24.10.2017
Фото автора
Свідоцтво про публікацію: №0048168620250413
© Тетяна Іванова Юртина, 2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037630
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2025
Сонце-яскраве хизується станом,
Чайки кружляють навкруг.
Серпень-спекотний, блакить над лиманом,
Поруч зі мною мій друг.
В поглядах наших кохання-проміння
Створює блискавки вмить.
І почуття "вулканічним-камінням"
З серця в обійми летить.
Рушать флюїди між нами кордони,
В ніжних обіймах тремчу.
В справжній любові нема заборони,
З щастям на крилах лечу
В Небо блакитне, де Сонце грайливе
В серпні як фенікс горить.
Раптом злетілися хмарки і злива
Над головою шумить.
Та почуттів нездоланна є сила,
Пристрасть в коханні - вулкан
Висушить мокрі флюїдів вітрила,
Тіло попало в капкан -
Ніжних обіймів нестримних, гарячих,
В небі фінальний акорд -
Наші серця проспівали тремтячі…
Це був в коханні рекорд…
Полум`ям синє-червоним палали
Наші у серпні тіла.
Душ половинки у ціле з`єднались,
Влітку любов розцвіла!
06.08.2016
P/S - Фото колаж автора ТІЮ, в ньому три авторських фото зроблених у м. Миколаїв.
Окрема подяка автору картинки з зображенням закоханих, яка була використана по темі!
Свідоцтво про публікацію: №0048141820250409
© Тетяна Іванова Юртина, 2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037567
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2025
Почуття незрадливі блукають в безмежнім просторі,
Недочуті слова віддаються у прірву потали*.
Розривається серце від смутку… думки-непокорі
Не лишають ні вдень, ні вночі…це кохання дістало…
І чому не вмирає воно? Невзаємність убивча,
Вже давно на прокрустовім ложі чекає кохання…
Невблаганний Дамаст затягнув у кайдани… він вивчив -
Все на пам`ять… тепер він навмисно приносить страждання...
Він - злопам`ятний, хворий душевно, фіктивний страждалець,
Він радіє від того, що влада його непорушна…
Скам`янілий душею і серцем нещасний коханець…
Убиває навмисно щодня, проявляє бездушність…
2018
ПОТА́ЛА* - З'їдання, знищення.
Свідоцтво про публікацію: №0048158520250411
© Тетяна Іванова Юртина, 2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037565
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2025
Не розсіюй флюїди кохання у просторі марно,
Не чаруй, безнадійно вдивляючись в далі безмежні.
Не судилось сьогодні в кохання підкинути жару,
Ми з тобою обоє нещасні, від Долі залежні.
Не відбудуться в цьому житті поцілунки чуттєві,
Не судилось удвох задивлятись на зорі ночами.
Пам`ятай у наступнім житті чудодійну миттєвість –
Неподілене навпіл кохання зустрічне очами.
2020
PS - Дякую авторам картинок, які були використані по темі до вірша!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037477
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2025
Коли помирає кохання, то Муза Ерато,
По далі уходить в незнані краї навіки,
Шукати серця з почуттями де плавне легато*,
У грудях звучать при обіймах, де щирі думки –
Закоханих поруч складаються в пісню крилату,
Яка все життя у взаємності тішить серця.
У пари такої життя і щасливе й багате,
Цілунки, обійми, зізнання звучать до кінця –
Допоки у грудях серця в унісоні співзвучні,
Взаємне кохання, повага і щирість в словах...
Тоді і пісні у родині такій милозвучні,
Лунають постійно під дахом завжди по ночах.
2017
ЛЕГА́ТО, муз. - Перехід від одного звука до іншого без перерви; плавне виконання/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037474
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2025
Листя як зорі
Сонце гуляє в кронах –
барвиста Осінь.
* * *
Килим багряний
Ліг під ноги у лісі
Радість у серці.
* * *
Ще бавить Осінь
Вродою листопада
На черзі Зима…
** *
Яскрава пора -
Дивовижний листопад
Заманює в ліс…
* * *
Дихаю вільно –
Там де тиша і спокій
Живе у лісі…
* * *
Шур-шур ритмічний
С кожним кроком у лісі
Заводить у Дзен.
* * *
Природня краса –
Шик Осінньої вроди
Зникне у грудні…
* * *
Палають крони
Дерев – пейзажі супер!
Чудова осінь!
2019
Хокку – (5+7+5)
Фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037407
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2025
Зупинка, нічний вокзал,
Там Місяць вповні примара…
Колись він усім сказав: -
Вона – не поет… нездара… -
Летіло зі слів його…
«Добродіям» гріло вуха…
Настав кінець - Епілог: -
У неї в думках розруха...
Обходять усі її…
Вона ж на уклін не ходить…
Складає вночі вірші,
Але – не співає Оди –
Тим «геніям», що тоді
Кричали: - «вона – нездара…»
Вона ж почуттів плоди –
Озвучує під гітару…
Зупинка, нічний вокзал…
Там Місяць вповні над дахом…
Душа не летить в провал…
І йде – своїм вірним шляхом…
2018 рік.
PS - Фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2025
Не рушу простір вільний Ваш,
Не претендую на взаємність.
Але живе в душі кураж…
І він по суті – невід’ємність,
Того, що моє серце вмить,
Приходить в стан емоцій сильних…
Душа і серденько кричить,
Не відчуває душ прихильних…
Душа бажає повсякчас –
Уваги рідних і сторонніх.
Тому – безкрилий мій Пегас
Завжди сумує в ріднім «лоні»…
Чому так сталось? – Не збагну…
Чому серденько стогне нині?
Як натягнуть в Душі струну?
І як позбутись блуканини...
В думках, коли не спиш в ночі
І заглядаєш в очі-Неба…
Від болю серденько кричить: -
Чому в увазі є потреба? –
Коли душа на самоті
Не може кут знайти щасливий…
Часи дратують німоти…
Чому, цей Світ не справедливий?
2019
Фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2025
Захотів кохання діду, мріяв до нестями…
Ранком вирішив – поїду, в серпні на Багами.
Там зустріну жінку-кралю, в океанній піні.
Від самотності позбавлюсь, мріяв дід про зміни…
Та не сталось, як гадалось, Карантин бар`єром –
Був для діда, налякались цього кавалера…
На кордоні завернули, і сказали прямо: -
Забери свої баули, і готуйсь до ями…
Вік не той давно у тебе, щоб шукати кралю,
Там нема в тобі потреби, тобі серце спалять…
В нас достатньо в Україні краль-жінок красивих…
І бабусі також нині хочуть буть щасливі.
Якщо маєш діду гроші, шанси є у тебе.
Будеш ти для всіх пригожий, як у серпні Небо.
Якщо вітер у кишенях, не полюблять кралі…
Нащо їм твої «пельмені»? - Так сказала Галя –
Прикордонниця кмітлива, родом з Прикарпаття,
Думав дід: - яка ж вродлива, дівчина завзята!
Бачить все наскрізь усюди, в кого Мрії дивні…
Галя виб`ється у люди! Наші не наївні…
Голим торсом не розчулить, навіть з щирим серцем,
Від таких дівчаток нудить, їм потрібні з перцем…
Щоби жити не тужити, мати всього вдосталь,
На Багамах влітку пити, з тим – хто має постать.
Навіть якщо дід у віці, він повинен мати –
Свій рахунок за кордоном, і велику хату.
Свою яхту, ресторани,бізнес, процвітання,
Пальми з купою бананів, квіти для вітання.
От тоді «кохання» буде від дівчат вродливих,
Будеш бідний, вмить забуде… «почуття» мінливі!
13.08 – 02.09.2020
PS - Дякую усім авторам картинок, які буди використані по темі до гуморески!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2025
Колись вона була наівною Тетянкою, але життєвий досвід зробив її недовірливою. Ось тепер сидить ця Яга в своїй хатинці, помішує зілля та сушить
мухомори для випадкових гостей. Вона вкрай недовірлива і навіть надмірно обережна… При цьому ще й приховано… Поки не пройдеш всіх випробувань, дорогу до Кощія нізащо не покаже…
А усі випробування будуть дуже важкими… Адже ця баба Яга вимоглива як до себе, так і до інших! І вона не дасть спуску, поки не зробите все як потрібно… Намагатися обдурити або обхитрити Ягу - це справа марна! Уїдлива і прискіплива, вона не
упустить жодної деталі… До того ж у неї просто природний дар викривати усіх оточуючих її в брехні!
Старенька дуже практична… Любить чистоту і порядок. І це тільки на перший погляд - в її хатинці все захаращене... Насправді ж кожна порошинка
лежить на своєму місці:)) а мухи літають по строго заданої траєкторії:))
2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037265
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2025
Неймовірна краса заворожує серце і душу,
Фіолетові крокуси – диво у березні, цвіт
Килимами усюди лежить прикриваючи сушу,
Із захопленням серце «пірнає» у це первоцвіт.
Змилосердилась врешті природа, з`явилися барви,
У Карпатах, у лісі, в саду первоцвіт весняний.
Одягається наша земля у смарагдові трави,
Все частіше небесне світило дарує ясний –
Весняний промінець, золотистий, грайливий, стрілою
Прилітає на землю й усіх забавляє теплом.
Вилітає як пташечка радість, летить наді мною,
Почуття навесні розлилися струмком - джерелом.
автор вірша і фото - Тетяна Іванова Юртина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2025
Чи варто мовчати, коли невзаємність убивча
Стискає навмисно серденько, щоб вільний ковток -
Повітря поринув у груди тієї – хто вивчив,
Мелодії ритми і виростив дивний росток…
Енергію, сили вкладаючи в нього надійні,
Підживлював щирим коханням, роками плекав
Надію душевну, що деревце вже самостійне…
У просторі цим безсловесних і мутних дзеркал –
Які укривають щодня для розваги постійно,
Натиснувши кнопку, в тумані ховаючи цвіт…
Який у нещирому просторі є емоційним,
Усім намагається творчий відкрити свій Світ.
Чи варто мовчати? – Не варто… здолати потрібно,
Нахабну пиху, що керує і нищить життя –
Твоє у буремні часи і шинкуючи дрібно…
Складає в труну, відправляє тебе в небуття.
Навіщо складаєте схеми оці недолугі?
Беззахисні підуть шукати простори чужі...
Чи варто тримати правдивих усіх під напругой?
Прошу щиросердно від серця: - Своїх бережіть!
2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2025
Розгорнулась вшир душа - гармошка,
В мене є з Природой симбіоз.
Десь удалині стоїть Антошка,
Дивиться на біцепси всерйоз.
Він здивован тим, що я - спортсменка,
Танька Іванова… Як же так? -
Широчінь гармошки без оцінки,
На очах! – Не бачить лиш простак…
Ну, а ті хто бачить, завжди мовчки,
Мабуть заздрість не дає «гикнуть».
Біцепс Танькін застилає очі...
Всім «губним гармошкам» натякну: -
Щоби мати ось таку гармошку,
Жорсткий біцепс - тридцять два см. *
Плескайте долоньками потрошку,
Не шкодуй для Таньки СМС *
* * *
На фото автор ТІЮ
PS - 32 см. - біцепс в обсязі, акробатика залишила слід на все життя.
СМС * - в сенсі відгук :))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2025
Поруч з тобою серце радіє від щастя,
В венах штормить кохання до тебе палке.
Щира взаємність в поглядах живить багаття -
Наших стосунків. Вмить пробігає п`янке,
Дивне бажання – поруч з тобою літати,
Разом ловити добрих енергій потік.
Ніжні зізнання - це щиросердні цитати,
Ми народили разом в дуеті торік.
Нині фінальний штрих – поетична родина,
В вузол міцний зв`язала свої почуття.
Ми обвінчались в церкві. Кохання-перлина…
Сяє в родиннім колі на вічне життя.
Спільні думки найкращі в коханні взаємним,
Нас об`єднала Доля і мій чоловік –
Справжній мужчина щирий, ніжніший і ревний,
Поруч щодня зі мною… Коханий навік…
2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037129
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2025
Переливчастий Бриз пролітає над річкою рано,
Перемінює напрямок ввечері вітер-вертун.
По простору річному гуляє з «ходою-Піано»
Безтурботний і вільний, бадьорий вітрисько-літун.
Розігрітий на променях Сонця, він подихом легким,
Візерунки малює цікаві над гладдю ріки.
Поступово становиться свіжим, приємним і вогким,
Вітерець розгулявся в кучериках хвильок стрімких.
Вечоріє і змінює напрямок Бриз-самовільний,
Білокрилі-вітрила на яхті за вітром летять.
Задоволений вітер-бешкетник над річкою сильно
Розкуйовджує хвилі, і бавиться в них як дитя.
Поєднання в думках окриляє любов у просторі,
Дивовижні пейзажі природи чарують навкруг.
Романтичні завершені мандри, емоції-зорі
На обличчях від щастя палають, а вітер наш друг,
Слідкував на прогулянці нашій, за щирим коханням,
У обіймах твоїх тріпотіло серденько як птах.
На побаченні з любим почула сердечне визнання,
Після згоди… засяяли усмішки в нас на вустах.
жовтень 2020 автор вірша - Тетяна Іванова Юртина
PS - це поетичний переклад за мотивами мого вірша "Ветер вольных вод и Любовь"
В коллажі 3 фото автора. Окрема подяка автору фото - закохані на яхті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2025
В забутим раю у якому спокійні думки,
З`являються вірші-душевні з чуттєвим підтекстом…
Хвилюючи фрази пливуть, й мелодійні струмки,
Складають до купи катрени – малесенькі екси.
Їх пам`ять, як лаву виносить у вверх до гори,
І миттю крилата-душа починає страждати…
Безмежне кохання його неймовірно горить,
Коли в самоті випливають у пам`яті дати,
Й щасливі роки у житті, й відчуття що удвох –
Вони проживуть у обіймах і щирих цілунках.
Удень і вночі відчуватимуть ніжності Ох,
Й не буде останньої крапки у гарних стосунках.
Та мрії його не здійснились, у книзі життя
Написана інша історія…Доля примхлива…
Кохання її непомітно пішло в забуття,
Його неймовірна любов не вмирає…журлива.
2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2025
Ти прожила нелегке життя і натруджені руки,
Не обіймуть ніколи дітей і онуків своїх.
Дуже тяжкою, гіркою була з тобою розлука,
Замовчали уста і серденько вони вже німі.
Рік пройшов і квітуча весна невесела без тебе,
Закарбований в пам`яті день розставання прийшов.
Ми помолимось Господу Богу… подивимось в небо,
Сподіваючись, віруя в те, що Творець під покров -
Взяв тебе під опіку свою і простив всі провини…
Мамо рідна, кохана, спасибі тобі, за любов!
За життя подароване нам, за турботи родинні,
І за те, що у жилах тече твоя любляча кров…
04.04.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2025
Поволі крокує Весняна пора яснолиця,
У Небі захмаренім сонячний промінь летить.
Не в змозі слабенький «Пегасик» літати, як птиця…
Але, намагається Сонячний Ангел у мить -
Зігріти простори Землі поневолені взимку,
Явити найкращі свої першоцвіти Весни.
Пора Весняна наближається кроками стрімко,
Чекаємо і зазиваємо Диво у сни: -
Прийди по скоріше Красуня барвиста і ніжна,
Торкнися до кожного серця чуттєвим теплом.
Нехай відійде королева Зима білосніжна,
І потім відкриється в нас почуттів джерело -
Мелодії дивних словесних струмочків душевних,
В сплетіннях-обіймах співатимуть вдень, і вночі.
З Надією в серці чекатимуть істинних - певних,
Порад від Весни – де знайдуться від Щастя ключі.
2020
PS - В фотоколажі всі світлини автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2025
Візерункові ритми твої зберігаю на пам'ять,
Я проникла в глибини душі і твоє над єство.
Усіляко корпіла в тобі безпросвітними днями,
Намагаючись вивчити форми і слів-«божество».
Там мелодії дивні з чіткою огранкою всюди,
І душевність лягає в віршований розмір рядків.
Різнобарвні ліричні мотиви хвилюючі будуть,
На оголенім нерві чуттєвості з щирістю слів.
Щоб звучали постійно вони на безмежнім просторі,
Де є безліч невидимих атомів, вічна любов -
Надзвичайна з чуттєвими хвилями сплесками моря,
Де рождається зав'язь словесна віршована знов.
Безрозмірне кохання розклала своє у клітинки,
У судинах хвилююча кров пробігає в мені.
Допомогу мені надавала гітара-дитинка,
У дуєті звучали мелодії слів навесні,
Що таяться в душі окриленій, в житті без кайданів,
Там на струнах сріблястих є крапельки - розсип бажань…
Де словами оголені щирі до тебе зізнання -
В них панує взаємне кохання без тяжких зітхань!
травень 2020 автор вірша - Тетяна Іванова Юртина
PS - Це поетичний переклад за мотивами мого вірша " Так рождается завязь из слов, где в основе Любовь" вірш написано російською мовою у 2016 році.
В колажі фото автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2025
Волошки тендітні красуні – малесенькі Айстри,
Є символом вірності, скромності і доброти.
Своєю красою вони зачарують і настрій
Покращать надовго усім перехожим простим.
Усіх, хто любуючись ними, у магію квітів
Запросять, даруючи море емоцій в душі.
Волошки травневі весняним теплом оповиті,
Вони надихають експромтом писати вірші.
Магічною силою будуть завжди оберегом –
Від долі лихої і поглядів духів пітьми.
Свідомість поліпшать, підтримають якості Его,
Відкриють душевні здобутки і поміж людьми,
Взаємини будуть добротні і щирі, і чисті,
І людяність стане найкращим здобутком в житті.
Волошки травневі, це символ життя на обійсті,
Природний куточок де є джерело доброти.
2020 фото автора - волошки в моєму саду.
PS – Волошка синя у вінку - символ доброти серця, людяності, вірності. Вона символізує життя, молодость, красу, скромність і простоту, доброту, ніжність, душевну красу, праведність, святість, чистоту. Етнографічне дослідження - Вважається, що волошки мають значну магічну силу як оберіг від злих духів, лихої долі та всіляких напастей. А також волошки мають лікувальні властивості, які використовують в народній медицині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2025
Негода, прогнози невтішні по всій Україні,
Початок барвистого Літа вмивають дощі.
Уранці захмарене Небо і хочеться нині –
Яскравого Сонця і співів пташок для душі.
Тобі обіцяв що зустрінемось ввечері, люба…
І підемо в паркову зону, в найкращі місця –
Де лагідний вітер гірський всіх закоханих любить,
І тішить у лоні природнім гарячі серця.
Майнув швидкоплинно заплаканий-день невгамовний,
Збираюсь на зустріч з тобою кохана моя…
Беру парасольку, під нею чекаю невтомно,
Під зливою червня, зі співом в душі солов`я.
Нажаль – не прийшла… почекаю до ранку…можливо,
Припиниться дощ, перепони не буде тобі…
На зустріч прийти на Заграві чарівній грайливій,
Ти серденько втішиш моє на початку доби.
2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2025
Лишились у Небі літати вкраїнські хлоп`ята,
Зосталась у просторі вільна мрійлива Душа…
В родинах загиблих криваві від болю стигмати…
На жаль – не можливо розрадити словом в віршах…
Шукати, хто винен в трагедії – це не поверне,
Дітей у родини, які вирушали в політ…
В серцях матерів, татусів залишилися стерні –
Болючі, колючі, нестерпні думки-терені…
Чому невблаганна така незворотна є Доля?
Чому не захищені Наші рідненькі в біді?
Чому уривається в Небі безмежная Воля –
Крилатих, мрійливих, коли у хлоп`ячий меті –
Єдине було, зоставатись Соколиком в Небі,
На користь Вкраїнській Державі, Її захистить –
Коли надзвичайна загроза… і буде потреба –
Рушати на захист Вкраїни в Небесну блакить…
2020
PS – Мої щирі співчуття усім родинам, які втратили своїх любих і коханих синів – Соколиків України!
Най спочивають з Богом… Вічна і Світла Пам`ять нашим загиблим хлопцям, які стали жертвами неочікуваної катастрофи Ан-26!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036867
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2025
Телепортація майже успішно пройшла,
Думка в яскравому просторі знову щаслива.
В Бабине літо не було постійної зливи,
В лісі літала як пташка крилата Душа.
Ми зустрічались з тобою таємно завжди,
Наші думки спілкувались ментально у Лоні…
Ніжні проміннячка Сонця тягнули долоні,
І зігрівали Любов, берегли від біди…
Ніжна тендітна Природа, як сваха була,
Вересень-Дружба* з теплом завітав на весілля.
В келихи Нам наливали словесне чар-зілля,
Було усе, що потрібно у нас на столах…
Віриш, коханий, моїм почуттям – де Душа,
Міцно тебе обіймала в Карпатському Краю?…
Вірною буду в житті, бо безмежно кохаю…
- Вірю кохана моя - щиросердна пташа…
2020 автор вірша і фото - ТІЮ
Телепорта́ція* — гіпотетичне перенесення матерії чи енергії з однієї точки простору в іншу без проходження фізичного простору між ними.
ДрУжба- ДружбИ* — це надійна підтримка і свита його величності “Нареченого”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2025
Для кожного з нас Україна своя!
Ми – діти її Незалежної Неньки.
Це наша Земля – і твоя, і моя,
На Заході й Сході Країна рідненька!
Вона доброзичлива й щира Земля
З намистом калини красуня-панянка,
Вирощує хліб на родючих полях
І душу вдягає завжди в вишиванку.
Для кожного з нас Україна своя!
Це дім наш родинний – для серця єдиний.
Озера і гори, степи і поля,
Ліси і річки – вся природа щоднини
Милує, дарує серцям благодать,
Укріплює Віру, Любов і Надію.
Країна Єдина! Її не віднять!
Їй Долю бажаю щасливу і мрію: -
Що пройде тернові шляхи наш народ,
І буде все добре у нашій родині!
Молю: - поможи нам у скруті, Господь!
Щоб Мирні були Небеса і щоднини –
Усмішка від щастя цвіла і в очах
Сльозинки від радості нашій зоріли!
Війна, зупинись! Непотрібен нам жах!
Нехай Україна злітає на крилах
Як птаха на волю, бо вільна вона,
Давно вже Країна - Земля Незалежна!
Для кожного з нас Україна – одна!
Народна любов до Держави безмежна!
PS - автор вірша і фото - ТІЮ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2025
Залишайся собою завжди у негоду-життєву,
Не сумуй – коли «яструб»- словесний до крові клює,
Твоє серце і душу, збирай у кулак свої нерви…
Неможливо закрити ту хавку*, що жовчу плює…
Є вампіри енергії – тролі – словесні убивці,
Їм усім – до вподоби завжди гарцювати в серцях…
На які полювання іде в їх злобливій голівці,
Атакують постійно вони і кружляють в місцях –
Де людина висловлює щиро душевності думку…
Заплітаючи словом свої почуття у рядки...
І чуттєвість безмежну лишає в віршах, як віщунка –
Поетична вразлива Душа, всім живе навпаки!
2020
На фото автор вірша - Тетяна Іванова Юртина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2025
Заморилися люди в житті бідувати щоднини,
Проводжати навколішках наших загиблих бійців…
І сльозами вмивати Вкраїнські на Сході руїни…
Безупинна агресія клятих совкових мерців. -
Ці фантоми порушують Мир, саранча - кегебісти,
Пролізає на Землі Вкраїнські, руйнує Донбас! -
Українські простори плюндрують кати - терористи,
Розсівають злочинні закони свої повсякчас.
Але Ми не підкоримось цим хижакам-паразитам!
Не здаруємо Землю Держави нахабній орді!
Залікуємо рани душевні й накажемо дітям –
Берегти Українські простори від кремле - катів.
2020 рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2025
Найгарніша сорочка у Світі!
Вишиванка вкраїнська міцна!
Її люблять дорослі і діти!
Найвідоміша зараз – вона!
Візерунки яскраві, барвисті
Тішать погляд і серце завжди.
Закодовані символи чисті –
Це Душі Українській сліди.
Віковічна історія Роду: -
Емоційність і щирі думки,
Волелюбність і гідність Народу,
Радість, смуток пройшли крізь роки…
Вже багато століть ідентичність
Вишиванка несе повсякчас.
Українського Коду величність –
Воля, мужність підтримують Нас!
Працьовитість, гостинність - вражають
Особливістю наших людей.
Українці своє захищають,
Нас любов до Вкраїни веде,
У щасливе майбутнє квітуче –
Де немає біди і війни.
Де поля Українські родючі
Вже не будуть як нині сумні.
2023
PS - Коли почалась Війна, я перестала писати вірші тому, що мої хвилювання не давали можливості думати взагалі про вірші. Я не написала жодного вірша з 24 лютого 2022 року:( І це мій перший вірш Вишиванка, який я написала мабуть тому, що нарешті повернулась моя Українська Муза, яка мене втішає тим,ЩО ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА! І я в це ВІРЮ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2025
Поспішай у цей рік що тікає безслідно,
Набери десять цифр Київстар навмання.
Поділись особистим від серця привітно,
Пожартуй ненароком і втіш звіддаля.
Проводжаючи ночі та дні для архіву,
Щоб на довгую пам'ять лишити в душі
Всі сердечні мотиви - пісні норовливі,
Мовчазні і сумні що лягли у вірші.
Але, твоє мовчання невтішне як злива,
Наносило неспокій кривавий на слух,
Дуже гучно-нервовий, а треба чутливо
В неприкаяне серце тягнути без мук…
У невинних словах де чуттєвість із болем,
Розкриває любов не заради утіх.
Шквальний вітер носився пораненим полем,
Я прошу: - подзвони… і почуєш мій «сміх»
В Новорічну самотнюю ніч дивні мрії
Завітають до тебе далекий герой.
Сподіваюсь, що зникне з душі безнадія,
І щасливі думки прокладуть рівний строй.
Щоб запевнити серце, що відстань між нами -
Не розірваний шлях від природніх завад.
Дуже хочеться вірити, що між серцями
Буде вірна любов, у сім`ї буде лад,
І стосунки міцні - незрадливі, і вічні
У наступнім житті подарує Господь,
І зізнання взаємні для нас будуть втішні,
Лиш очей у розмові зі мной не відводь...
грудень 2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2025
Пригортаю небокрай в нім джерело зірниці,
Умиваю свої очі знов водой з криниці.
В ніч дивлюсь як у люстерко - бачу в ній озерця,
В глибині чарівний простір - він милує серце.
І в ночі незряча сила знов шукає промінь,
Знов торкається до мене - до сріблястих скроней.
З посмішкою зорі в небі танок свій дарують -
В серці, знову ллється пісня і слова чаклують.
Розгортається душа є в ній любов нестримна,
Лине дивним почуттям і ллється в душу сила.
Знов дарує своє слово є надія в серці,
Виринає з небуття тє джерело крізь дверці.
І горить в душі вогонь оповитий зорями,
Кришталевими думками струменить, як промінь.
Ллє натхнення, розум лине між двома світами -
Тіло на землі гостює, а душа з зірками.
На нічному небі знову місяць золотіє,
Упускає зірка промінь, але він не гріє.
І земна любове серця знову окриляє,
Знов летить у простір неба, а куди? - не знає.
автор вірша і фото Тетяна Іванова - Юртина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036620
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2025
Замріяні очі Весни пелюстками квіток,
У мами в садочку чекають проміннячка Сонця.
Щоранку живильних дощів невеличкий ковток,
Напоює квіти весняні з небес-чудотворця.
Втішає тепло березневе й зелені бруньки,
Бузок біля хати найперший показує зелень.
Щороку літають у просторі різні думки,
Закохані та одинокі очікують звершень.
Одинадцять років війна в Україні гримить,
Чекають родини Героїв з молитвами вдома.
Серця не витримують, в грудях від болю щомить
Стискає, і плаче душа, від чекань сильна втома.
Полеглих бійців не повернуть Святі небеса,
Живі повернуться до дому коли Перемога,
Розквітне барвистим бузком, на усі адреса
Прийде СМС : - вже не будуть звучати тривоги!
2025
Автор вірша і фото Тетяна Іванова-Юртина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036541
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2025
Літо – Літечко червоне -
Ягідна пора в садках.
Співи пташок з передзвоном,
Вся малеча каже: - Ах!
Полуничка, як красуня,
Солоденька вся на смак,
І малинка тут присутня,
Але в ній сидить їжак.
Він малечу відлякає,
Мабуть – жадібний ласун…
Там прижився й добре знає,
Що, він - лісовий хитрун.
Назбирає тут малинки
На колючечки свої.
Й віднесе в свою хатинку,
Щоб маленькі їжачки,
Теж поласували влітку,
Тим що червень здарував.
Що притягує магнітом –
Поміж інших літніх страв.
Полуниця і малинка –
Вітамінне джерело!
Тут корисні є частинки,
Що нам Літечко дало!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890066
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 28.09.2020