Віталька Юрчук

Сторінки (1/3):  « 1»

А знаешь милая

А  знаешь,милая,  ты  очень  класная.
Прости.  .  .  Я  знаю  что  все  напрасно,
Напрасно  ето  тебе  пишу,  
Но  очень  сильно  тебя  я  жду.  .  .

Хочу  увидеть  и  слышать  ,  просто,
Прости  что  понял  я  все  так  поздно.  
И  хоть  тепер  у  тебя  есть  парень.  
Красивий  умный  такой,  так  нада.  

Наверное  .  .  .  Просто  хочу  я  знать,
Как  ты  сама  или  ты  щасливая,  
Всю  жизнь  о  тебе  мечтал  моя  милая,  
Вернее  больше  уже  не  моя.  

И  сердеце  больно  щемит  в  грудях  .  
Я  так  люблю  тебя  но  ты  решила  .  
Пусть  будет  так  но  ты  будь  щасливая.  
Хочу  я  знать  как  твои  дела.  

Дарить  тебе  щастье  сквозь  все  года.
Но  ты  не  хочеш  пусть  будет  так.  
Мне  очень  трудно  но  я  смогу  .  
Смогу  прожить  все  и  претерпеть.  

И  если  щаслив  не  буду  я  .  
То  ты  будь  щасливая  там  без  меня  .  
А  если  будет  когда  то  плохо  .  
И  ты  останешся  вновь  одна  .  

То  ты  не  бойся  мне  подзвони,  
Вернее  ето  не  обязательно.  
Ведь  ето  я  сердцем  тогда  почуствую  
И  я  на  помащь  к  тебе  приду  .

Я  очень  сильно  тебя  люблю.  
А  если  ты  и  сейчас  готова  
Сказать  на  встречу  взаимное  слово,  
То  знай  я  етого  сильно  жду  .  
Я  очень  сильно  тебя  люблю  .  .  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2014


навчися відпускати не своє

Навчися  відпускати  не  своє,
Порою  це  буває  дуже  важко.
Навчися  відпускати  не  своє,
Яке  б  воно  не  було  класне.

Буває  часто  так  в  житті,
Ми  на  життєвих  перехрестях.
Зустрінемо  щось  миле  для  душі,
Аж  геть  здавалося  б  прекрасне.

І  у  маленькій  голові,
Ми  думаєм:  це  наше  щастя.
Так  часто  ми  буваємо  сліпі,
Що  поруч  нас  є  дещо  краще.

Є  дещо  краще  створене  для  нас,
Хіба  так  важко  зрозуміти.
Не  все  найкраще  -  то  своє,
Та  все  своє  найкращим  мусить  бути.

Навчись  цінити  те  що  є,
Щоб  не  прийшлося  дуже  важко.
Бо  в  тебе  є  таке  життя,
Яке  для  багатьох,  мов  казка.

І  так,  у  нашому  житті,
Чим  більше  ми  багатства  маєм,
Тим  більше  хочемо  собі,
І  інших  вже  не  помічаєм.

І  у  маленькій  голові,
Ми  все  перевертаєм,
Прекрасне  поруч  -  це  своє,
А  ми  чомусь  чужого  хочем...

Дай  місце  часу,  він  покаже,
Що  є  твоє,  а  що  не  треба.
Довірся  Богу,  Він  покаже,
Це  дещо  краще  поруч  тебе.
(11.06.2014)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507325
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2014


я не філософ


Я  не  філософ
Хто  вам  сказав,  що  я  філософ?
Себе  я  до  таких  не  віднесу,
Філософ  може  повністю  заритись
І  зовсім  не  сягнути  глибину.

Бо  має  він  бажання  знати,
Заплутуючись  в  простоті,
І  буде  все  вам  деталізувати,
Він  не  дійшовши  навіть  простоти.

А  я  простий,  інакше  не  сказати,
Чому  мене  філософом  всі  звуть?
Не  правильно  мене  ви  зрозуміли,
Бо  не  філософа  я  маю  суть;

А  тільки  хочу  істину  пізнати,
І  на  землі  я  хочу  так  прожить,
Щоби  хороший  на  землі  слід  залишити,
І  не  прийшлося  ні  про  що  жаліть…
(19.11.2013)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2014