кацмазонка

майдан

Зійшлися  люди  на  майдан.
Бо  хочуть  правди.
Життя  не  тільки  хліб  і  сіль.
До  світла  прагнем.

Вже  так  набридла  ця  брехня,
Піском  як  в  очі.
Не  хоче  серце  вже  її,
Душа  не  хоче.

Ми-  не  раби,ви-не  пани.
Брати  ми  й  сестри.
Живемо  з  вами  на  землі
І  зустрічаєм  весни.

І  сонце  кожен  ранок  знов
Встає  над  нами.
Так  хоче  бачить  нас  з  небес
Не  ворогами.

Життя  нам  всім  земля  дає,
Пшеницю  в  полі.
У  кожного  думки  свої
І  різні  долі.

Та  мрія  є  одна  на  всіх,
Щоб  наші  діти
В  родині  жили  всі  в  одній.
Не  розділити.

Хай  трударі  полів  і  нив
У  гості  їдуть
На  схід-туди  де  шахтарі
Їх  радо  встрінуть.

А  літом,разом,як  рідня
У  Крим  поїдем.
Яка  різниця  де  живем?
Хто  нас  розділить?

Хай  посилає  мудрість  нам
Господь  із  неба.
І  хай  розкаже  нам  усім
Як  жити  треба.

Не  розпинати  ворогів,
Добро  робити.
Тоді  ми  зможем  на  землі
Як  люди  жити.

Коли  зимою  випав  сніг
Пухнастий,білий.
Він  чистотою  землю  вкрив
І  хто  повірить

Що  темною  земля  була
В  дощі  і  в  зливи.
Зимою  білий  сніг  іде
І  ночі  білі.

Не  зможуть
Ті,що  в  темноті
Як  звірі  ходять
Брехати,красти  і  вбивать,
Бо  сонце  сходить.

І  на  майдані  разом  ми
І  наші  діти.
І  дивляться  з  небес  на  нас
За  правду  вбиті.


 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466851
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.12.2013