Андрій Булакевич

Сторінки (6/511):  « 1 2 3 4 5 6»

Затамовані бажання, смуток у твоїх очах

Затамовані  бажання,  смуток  у  твоїх  очах
Непотрібні  вже  зізнання  їх  пройшов  вже  час
Я  не  зможу  вже  співати  серенади  про  любов
Буду  в  небі  я  літати-  мир  знайшов.

Вільним  птахом  оселюся,  дім  збудую  на  горі,
Буду  звідти  споглядати  на  твої  сумні  вірші.
Рай  у  мене  оселився  і  окрилилось  життя,
Буду  долю  майструвати  у  своє  ім.”я.

Так  прожить  хотілось  разом,  шлях  пройти  один,
Дітворою  милуватись,  буть  в  один  мотив.
Та  не  зразу  зрозумівши,  помилка  була  в  чутті-
Непотрібно  було  вірить  у  свої    гріхи.

Всі  на  світі  нашім  грішні,  всіх  спокута  жде
Нам  від  цього  не  подітись,  розуміння  є.
Лиш  потрібно  не  піддатись  на  чужі  слова,
По  другому  могло  статись-  та  пройшла  пора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412642
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2013


Лагідний вітер колише чуприну

Лагідний  вітер  колише  чуприну,
Дощик  весняний  хвилює  серця.
Гляну  востаннє  я  в  домовину-
Сьогодні  ховаю  свою  почуття.

Красиво  убрані,  у  вельоні  білім,
Заплетені  коси  у  кублик  невзгод,
Я  вирішив  твердо-  покину  вас,  кину,
Для  спроби  позбутися  власних  незгод.

Ну  ось,  мить  прощання  стискає  нутрину,
Ну  все  вас  цілую  останій  я  раз.
Удар  за  ударом  лунає  в  долину,
Прощайте  й  простіть  не  оплакую  вас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411539
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2013


Джинсовий френч

Мій  френч  джи́нсовий  вже  потертий  скрізь-
На  рукавах,  кишенях  і  на  спині,
Відтяті  ґудзики  на    комірцях,  та  геть
Його  в  сміття  мені  не  сила  кинуть.

Він  у  кінці  яскравого  життя,
Колись  був  в  тренді  наймоднішім,
Ловив  хмільне  захоплення-
Коли  проспектом  линув  в  підвечірній  тиші.

Не  раз  його  торкалися  жінки,
Погладжуючи  міць  тканини.
Не  раз  і  за  лацкан  його  тягли,
З  хмільної  бійки  сорочки  й  кофтини.

Бувало  п’яним  брів  додом-
Нічними  вулицями  міста.
І  ліхтарів  рожева  тінь,
шляхом  проводила  привітним.

Пройшло  з  захопленням  життя.
Його  тепер  і  не  впізнати.
Та  в  час  коли  охоплює  журба,
Він  може  вулиці  вітати.

Пройти,  так  ніби  в  перший  раз
І  шанобливо  поклонитись,
Мелодіям,  які  лунали  в  час
Коли  по-іншому  могло  все  закрутитись...
́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411223
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2013


Він так дивився, щоб запам’ятати мить

Він  так  дивився,  щоб  запам’ятати  мить
Передостанню  перед  розставанням
Вагон  посилював  бажання  вить
Через  миттєвість  їх  перон  прощання

Один  на  проти  одного  сидять
Тугою  оповиті  сподівання
І  очі  їх  приречено  мовчать
Зімкнуті  губи  зваблюють  бажання

Людей  в  вагоні  мало-  тишина
Хто  б  бачив  погляди  зізнання
Вагонна  лампа  свідком  лиш  була
Подій,  як  розбивається  кохання  

Вона  піднялась  тихо  і  пішла
До  тамбуру  сумна  і  досконала
Відкрились  двері  ось  перону  таєна
Розбите  серце  кровоточна  рана

Він  залишився  далі  шлях  йому
Простелена  епоха  самотою
Обіцянки,  що  оголошенні  були
Уже  здавалися  лиш  грою

Можливо  час  пройде  й  настане  знов
Пора  для  їхнього  єднання
Й  вагонні  розставання  без  оcнов
Колись  поставлять  крапку  їх  стражданням.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411222
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2013


Оази

У  пустелі  сліз,
Є  краплі  крові:
„Оази”-  кажуть  всі,
та  ми  минаєм  небезпеки,
які  вони  нам  піднесли  б.
У  пустелі  сліз,
Є  сховок  від  спеки,
Та  лише  у  оазах  отих.
І  стоїть  перед  вибором  хлопець  –
Чи  спектись,  чи  окровити  вік.

                             І  стоїть,  і  чекає,  незнає
                             І  волає:  „Де  дітись,  скажіть!”

А  навкруг  лише  Сонце  регоче.
А  навкруг  лише  сонячний  сміх.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410932
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2013


Це як у фільмі

Це  як  у  фільмі,  про  чикагські  банди-
Хресту  молитися  щоб  вбить.
І  я  молюся  Богу  спозаранку,
Щоб  більше  вже  ніколи  не  любить.

І  щоб  не  вити  разом  з  моїм  нотом
І  wordу  істини  вергать-
Так  хочеться  легким  польотом,
Всі  труднощі  свої  минать.

Іти  по-  світу  легко  і  розв’язно,
Шукати  лише  втіх  жахучий  плин
І  не  журитися  коханням  повсякчасно,
А  бути  з  тим  хто  допоможе  знищить  сплін.

Відшукувать  найтайніші  коморки,
Примхливих  дам  в  нічному  клубняку
Й  недумати  про  здогадки  та  недомовки,
Які  в  коханні  зараз  бережу.

Пройти  так  хочеться  повз  неї  мимо,
Хоч  раз,  щоб    невідчути,  що  впаду  .
Від  захвату  тобою  скоро  згину.
Я  певне  скоро  нанівець  зійду.

Та  це  ж  як  в  фільмі  про  чикагські  банди,
З  досягненням  мети-  нема  кінця
І  вже  молитись  Богу  спозаранку,
Щоб  не  любить,  пройшла  моя    пора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410582
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2013


То значить зиму пам’ятаєш ту

То  значить  зиму  пам’ятаєш  ту,
Коли  в  мороз  гуляли  парком  ти  із  нею-
Ти  не  купив  той  раз  квітки,  бо  на  щоках  були  у  неї  орхідеї.

А  пам’ятаєш  ще  тоді,  
Засипав  сніг  вам  двом  дорогу,
Ви  ангелочкі  малювали  снігові:  „Ох,  ви  й  малі!”

То  й  пам’ятати  маєш,  як  тоді
Набравшись  смілості  п’янкої  ти  тихо  мовив:
„Знаєш  ти  прости,  але  мені  потрібно  їхать  в  Ковель!”

Останій  вечір  пам’ятаєш  той,
Нічний  ліхтар  у  центрі  Луцька-
І  мовила  її  печаль  тобі:  „Невідпускай  мене,  так  нам  не  буде  ліпше!”

Спізнілий  танець  вітру,  пам’ятати  маєш  ти,
І  репліка  твоя  метіль  підсилила  раптово,
„Ти  знаєш,  ти  прости,  але  мені  потрібно  їхать  в  Ковель!”

Й  останні  метри  долані  на  вмовк,
Лиш  пізні,  випадкові  перехожі,  рипучим  снігом
Мовила  тобі:  „Що?  Знов,  мене  лишаєш  поглядом  казковим!”

Сказати  про  минучість  почуттів,
Відкрить  потік  тамуючий  прощання,  не  встиг  ти-  ну,  або  не  зміг,
Лиш  видихнув:  „Прости!  Ти,  знаєш,  треба  їхать  в  Ковель!”

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410295
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2013


Блаженства кращого немає

Блаженства  кращого  немає,
Як  тихий  сон  без  кави  й  цигарок.
І  блюз  тихесенько  в  навушниках  лунає,
Навіюючи  дрімку  без  турбот.

А  ти  проходиш  мимо,  тихо-  тихо,
Вже  мабуть  думаєш  я  сплю,
Лягаєш  скраю,  щоб  нерозбудити,
Я  затаївся  та  й  мовчу.

Чекаю  вечоровий  поцілунок,
Він  зніме  втому  дня,  який  мина.
Люблю  щоденний  твій  дарунок
Й  тебе  люблю  ,сопілонько  моя.

Ти  повернешся-  до  мого  обличчя,
Навушкі  знімеш-  ложиш  їх  на  стіл,
А  я  чекаю  ,тишком-  нишком,
Вишневий  смак  твоїх  п”янких  губів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410294
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2013


„Ти вже не МОЯ!”

В  тебе  не  може  бути  мало  залицяльників,
І  ти  не  зможеш  більше  без  пригод,
Шукати  й  далі  будеш  шанувальників-
Своїх  ще  досить  молодих  принад.

І  ще  ти  зможеш  в  серці  розібратися,
На  все  пора  приходить  золота,
Хтось  розкидає  камінь  розігнавшися-
Комусь  його  збирать  прийде  жага.

В  тобі  не  може  буть  багато  гонору,
Й  сказать  слова  ти  зможеш,  ще  й  тому,
Що  я  як  сфінкс  сумний  й  брудний  від  попелу-
Нездарно  промовчу  в  ту  мить  сумну.

І  ще  прийде  весна  не  раз  я  вірю-  з  опадів,
Із  злив  води,  збудуєш  ти  життя.
Шукати  будеш  й  далі  шанувальників-
В  твоїм  це  стилі:  „Ти  вже  не  МОЯ!”

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409989
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2013


Можна

можна  створить  ілюзію  дня
день  сотворити  з  розваг  чи  пригод
та  не  створима  усмішка  твоя
зіткаю  я    серце  своє  із  турбот

скажу  тобі  що  люблю  без  завад
усміх  побачу  відчую  бажання
може  прийду  і  застану  впопад
насміх  якому  нема  виправдання

можна  створити  тебе  й  наяву
й  в  мріях  створити-  навчити  любить
поглядів  різні  моделі  по  дню
такі  як  захочу  так  і  мінять  

скажу  тобі  що  люблю  я  без  меж
мов  океан  виливаю  зізнання
може  тобі  нецікаве  це  теж
так  як  моє  нероздільне  кохання

можна  створити  усе  і  усіх
та  й  у  собі  збудувати  людину
та  нестворимий  твій  вранішній  сміх
той  що  кохає  мене  безупину.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409704
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2013


В долі прошу лиш одного

В  долі  прошу  лиш  одного,  
щоб  кохання  ожило
і  у  снах  весняно-  літніх
ти  приносила  тепло!

В  лазуровий  вечір  море,
Заказкує  нам  життя-
І  зіллємося  в  природі
ТИ  і  Я!

В  долі  прошу  лиш  одного,
Неминулось  щоб  чуття
І  твоя  присутність  зрима
НАЯВУ  щоби  була!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409702
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2013