| Сторінки (3/228): | « | 1 2 3 | » |
Світ тепер сі розвиває,
Нема шо сказати,
Придумали для людини ,
Всякі апарати.
Тепер можеш і з Канадов
Навідь говорити,
Лишень треба телефонний
Апарат купити.
Телефон се так , як жінка
Вни обоє пара,
Раз для тебе се дар Божий,
А раз Божа кара.
Ось і нині на роботі ,
Шось собі міркую,
А ж коли се у кішени ,
Тарабани , чую.
Подививсі я , на него-
Кохана дружина ,
І не знаю , чи шось добре ,
Чи лиха новина.
Беру я , вже оту трубку ,
З страхОм піднімаю,
Вона звідти :я , для тебе,
Дві новини маю.
Ти лиш каже там не падай ,
Щастя нароблене,
МурашкИ пішли відразу,
По шкірі у мене.
Подивисі мій коханий,
Чи не чують з заді,
Вуйко твій помер стриєчний,
Каже у Канаді.
Вуйко той вже був старенький,
Сим не здивувати,
Але за ,шо така любість ,
Хотіло б сі знати ?
Ше тогди коли за шубу
Вна мене просила,
То такі слова файненькі,
Мені говорила.
Ти за вуйком не вбивайсі ,
Каже : мій миленький,
Спадок він ,тобі лишив,
Відав не маленький.
А ж тогди уже до мене
Всьо дійшло відразу,
Звідкі взєвсі: мій миленький,
А не ти заразо.
Але шоб се офіційно ,
Любчику узнати ,
Ше на пошту по роботі,
Мусиш повертати.
Маєш ти там телеграму,
Якусь прочитати
І з паспорта усі дані ,
Свої записати.
А би кінця тої зміни
Мені не чекати ,
Відпросивсі я , в начальства
Скоріше до хати.
Іду собі по дорозі ,
Тай плани складаю,
Які статкі за той спадок
Я , купити маю.
Дачу дісь на буковели,
Джіпа з наворотом,
Аж тут двері вже від пошти ,
В мене перед носом.
Подав паспорт я , в віконце,
Підписавсі файно,
Вони мені телеграму,
Віддали негайно.
Читаю ту телеграму ,
І не розумію ,
Чи я , повністю здурів ,
Чи лиш ше дурію.
Розказуют як здоров*ї
Із святом вітают ,
Пишут , шо в них перше квітня,
Тоже відмічачают.
Годину я , коло пошти ,
Сам собі сміявсі ,
Покі тамка не сказали ,
Аби забиравсі.
Прийшов в хату , сів на лавку ,
Знов сміх розбирє,
Уявив собі картину ,
Як се жінка взнає.
Треба певно перед тим ,
Як се їй казати,
Подзвонити у лікарню ,
Швидку заказати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414773
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 01.04.2013
Жінкам які їхали в колгоспи сапати буряки.
Добре тепер у селі
Жінкам проживати,
Кожну весну вни на море
Їдуть віддихати.
Звідти вони прїзджают
Всі задовольнені ,
У них руки мозолисті ,
Плечі загорені.
Ось згадав я ,одну весну -
Давненько то було ,
Сусідочка на то море
Раз тоже махнула.
Цілу весну на зеленім
Морю віддихала,
І дві тони зерна й цукру,
Звідти присотала.
Та коби то лиш зерно ,
Вона там дістала ,
А вона шей не на шутку
Поправлятись стала.
А на зиму у сусіда
Весела новина-
Жінка йому народила
Маленького синна.
Зразу він і не помітив
Вроди він якої,
І вже потім придививсі-
Нації не тої.
Шо вже було тамка далі
Мож сі здогадати,
У лікарні та сусідка,
Мусіла лежати.
Ше вам скажу по секрету ,
Шо для себе знаю ,
Свою жінку на те море ,
Більши не пускаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414468
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 31.03.2013
Сиділа бабця на ослоні,
Дивилася у небуття,
Віддаючи тепло з долонів ,
Тулила ніжно онуча.
Маля тулились і просило:
Зостанься , бабцю , ще не йди,
У тебе вже не має сили ,
Як будеш жить без мене ти.
Не можу залишитись сину-
Бо хату мати продала ,
Вона купля нову машину,
Квартиру в місті теж купля .
Квартира в місті невеличка
Всьго , якісь кімнати три,
А в тебе тато є , сестричка-
Всі не помістимося ми.
Я , доживу у спецбудинку
Своїх ще декілька ночей ,
А ти щаслива будь дитинко
І гарно вчи своїх дітей.
Роки спливли немов хвилини
І матір вкрила сивина,
Вона промовила до сина :
Я , залишилася сама.
Візьми мене мій любий сину,
З тобою разом хочу жить ,
Візьми мене в село , в хатину,
Дітей твоїх буду ростить.
Та мовив син тоді до мами :
Згадай матусю ті роки,
Коли нам було місця мало,
І вільно жить хотіла ти.
Маєш матусю , що хотіла :
Машину і кімнати три ,
І не будеш у спецбудинку
Ти доживать свої роки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414384
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2013
Не знаю я, люди добрі
З чого то почати ,
Та мушу вам історію
Оцю розказати.
Перед сьвитами як завжди ,
Жінки право мают
І усякі там подаркі,
Вни собі купляют.
Моя кума теж рішила
Подарок зробити
І поїхала до міста
Завивку крутити.
Імідж каже я , собі
Хочу поміняти,
І на сьвита у селі
Понти поганяти.
Кум сказав : також з тобою
До міста поїду,
Поки ти будеш мінятись
По базару піду.
Приїхали вни до міста,
Стали розходитись,
Кум почвалав до кафе,
А кума крутитись.
Аби довго одно друге
Потім не шукати,
Кум сказав , шо він скоренько
І буде чекати.
Випив кум у кафе флєшку,
Скупивсі на свята,
Й повернувсі до салону ,
Жінку зустрічати.
Чекав він там ї годину,
Потім знов до бару,
А вона ше не віходи ,
Дума , шо за кара.
Давай думає тихенько
Гляну в середину,
Може там дісь і увижу
Я , свою дружину.
Подививсі , тай , шо з того ,
Там сумна картина -
В кожної на голові йкась каструлі,
Кожна як дружина.
Кум усівсі знов на лавку,
Продовжує ждати,
Тут приходит якась пані ,
І жене до хати.
Пішли каже:шо ти всівсі,
Бус вже від*їзжає.
Кум на неї подививсі ,
Каже ,шо не знає.
Стоїт якесь коло него
Чудо пилихати,
Шей кричит на всю горлянку
Шоб їхав до хати.
На голові в неї плями,
І чорні , і білі,
Але куртка гей знакома ,
Гей його Марії.
Кум добренько обдививсі-
Кульчика у вусі,
Та ніяка се не пані ,
Се його Марусі.
Як прїхали до хати,
На порозі стали,
То їх діти в другу хату ,
Зразу повтікали.
Ледви він їм пояснив ,
Толкував до рані,
Шо ото є - їхня мама ,
Ане чужа пані.
А коли пішла до стайні
Корову доїти,
То худоба та від страху -
Почнула ревіти.
Подививсі кум , на се все,
Став ї виганяти,
Аби їхала до міста -
Знов імідж міняти.
Але тут ше як на зло-
Сніги увалили-
Цілий тиждень оті буси,
В місто не ходили.
Мусів кум оту худібку,
Сам порідкувати,
Бо кума лиш у ночи ,
Віходила з хати.
Отакий то подарунок ,
Був в куми на сьвита-
Імідж назад повернула -
Щісті шо не бита.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414161
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2013
Уже весна , та навкруги ще сніг,
Ще холодно , та пахне вже весною.
І пролісок уже пробитись зміг,
Щоб радість пренестИ, до нас з тобою .
Пробився він , такий весняний , ніжний,
Відчувши , що йому уже пора,
І не злякав його ,цей ранок сніжний,
Надворі ж починається весна.
Пташиний спів лунає ще не певно
І сонце ще не гріє в повну міць,
А пролісок всміхається приємно,
Не мов би каже :я , весну приніс.
Подекуди зима ще позіхає ,
Весна ще не прокинулась зповна
І тільки пролісок той душу зігріває,
Що перший нам про весну сповіща.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414033
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2013
Життя у нас стрімкий потік,
На дворі двадцять перший вік.
Усе біжить не наздогнати,
А , що день важче проживати.
І влада наша поспішає,
Що день ті ціни піднімає.
Не встигнеш грошей назбирати,
А тут вже треба добавляти.
Спішить в горУ все кожен день,
І лиш зарплата ні тень-тень.
Зросли податки і акцизи,
Говорять ,що виходим з кризи.
Народ на сміх уже той мають,
До нитки майже оббирають.
Народ терпіти вже не взмозі
І щось велике вже в дорозі.
Якщо майдан , ще не біда ,
Якби не гірше не ... .
Тому я, прошу нашу владу.
Зробіть хоть щось ви, там до ладу.
Пустіть народу оті крила,
Які податками скрутили.
Пустіть , благаю , бо біда,
Народ терплячий , та хто зна ... .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413798
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2013
Україно , Україно - степи і карпати,
Жаль тебе нам ,Україно,жаль нам, рідна мати.
Пережила ти , Вкраїно ,радість і тревоги,
Падала ти , на коліна й вставала на ноги.
Печеніги століттями тебе мордували,
Але наші князі славні тебе відстояли.
Шматували і татари тебе , Україно-
Сагайдачний , Дорошенко...- підняли з руїни.
Ляхам також ти, терпіла , сльозами вмивалась
Ти , терпіла та благала , вони насміхались.
Аж Богдан підняв до бою - сльозами омиту,
Вигнав геть з твоїх просторів , він Річ Посполиту.
Та не довго ота воля сонечком сіяла,
Бо прийшов твій старший брат - ти , знову страждала.
Розділяли тебе рідна на ліву і праву,
Катували як могли , знали свою справу.
Та й тоді ти , Україно , віри не втрачала,
Боролася як могла , жила , не вмирала.
На заході січовики , волю здобували,
А під Крутами студенти , голови поклали.
Та не можна було стримать навалу червону,
Захопила вона знову , тебе до полону.
Знову пішов голод , холод , сибір і розстріли
І усе це , рідна нене , ти мужньо терпіла.
Потім хлопці , бандерІвці , знов до бою стали,
Від совітів і фашистів тебе захищали.
Але також не змогли , ту волю здобути,
Мусіла ще пів століття , ти ярмо тягнути.
Та ось ти , здобула волю , без війни і крові,
А народ живе у злиднях , живе без любові.
Вже не має печенігів , татарів проклятих,
Нема ляхів , москалів , нема супостатів.
Залишились українці , "щирі патріоти"
Та не можуть вони в собі , жадність побороти.
У своїх же , українців , побори збирають,
Кладуть народ на коліна , а про себе дбають.
Не бачити тобі , нене, слави світової,
Жаль тебе нам , Україно , та керують , свої.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413755
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2013
Дівчат на світі дуже є багато
І всі вони красиві як одна,
Але ж бо серцю хлопця не розкажеш,
Саме воно кричить оце твоя.
І я, також ходив не знав я, горя,
Та раптом серце тьохнуло твоя,
І довго ще боровся я, з собою,
Та серце все кричало лиш вона.
Хотів тоді тебе я, позабути ,
Шукав чомусь я, іншої тоді,
Але завжди до тебе повертався
І ти , чомусь все вірила мені.
Тоді повірив серцем і душею,
Сказав собі тоді :моя лиш ти,
Тебе вже я, кохана не покину,
Бо полюбило серце на завжди.
Повір мені також прошу кохана,
Що полонила серце ти , моє
І серцем я, завжди буду з тобою,
Хіба якесь нас горе розведе.
15.12.1999р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413540
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2013
Ішов якось я з роботи
Повернув до кума,
А той сидить зажуривсі,
Тай шось собі дума.
Чого кажу куми Грицю
Ти, так зажуривсі,
Певно певно вчере трохі віпив,
Тай не похмиливсі.
Та де каже :не пив вчора
ні грама кумасю,
Хочу гнати на базар-
Завтра свою Ласю.
А вона така у мене -
Мов хоче здихати,
Не знаю чи й зо пів тищі,
Хтось захоче дати.
Цю проблему кажу:куми,
Ми в трьох подолаєм,
От ше тільки кума Колю,
Покликати маєм.
Він на язик такій масний,
Так вміє брихати,
Шо продав би певно й дітька,
Як було б де взяти.
Кум Микола шей з радістю
За се діло взявсі
І продати сю корову,
Він зобов*язавсі.
Ну ось ми вже на базарі-
Кум дав настанови,
Як і звідки підійти,
До тої корови.
Сам він став ї продавати
Я, ніби купую,
А Грицько наш стоїть з боку
І пиво смакує.
Микола вже ту корову ,
Дуже вихваляє
І молоко в неї добре
І сметану має.
Шей породу їй придумав,
Дісь із-за карпатів,
Уже майже пів базару
Хоче її брати.
А Микола знай торгує,
Ціну набиває,
Уже дают штири тищі,
Він ше піднімає.
А Грицько наш допив пиво,
В слухавсі в похвали,
І вже кричить нам із заду,
Шоб не продавали.
Не буду я, каже хлопці,
Її продавати ,
Пригодитьсі моя Ласі
Й мені коло хати.
Кожен день по три удої,
Три літра сметани,
Про породу я й не чув ніц-
До дітчої мами.
Люди як оце почули ,
Зразу розкусили,
Шо нас три і ця корова
Всі їх надурили.
Люди стали по маленьку
Всі сі розходити,
Микола мене по під руку-
Пішли пиво пити.
А Грицько наш свою Ласю
На шнурок й додому-
Дуже радий та щасливий ,
Шо не дав нікому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413510
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2013
Раз мені на лихо ,
Чи на зло-
Надмірно вже
Волосі підросло.
Мені мов розум
Хтось тоді закрив,
Мене постригти я,
Кохану попросив.
Жінка ж рада -
Випадку такому,
Дай думає повчусі я,
На ньому.
Хоч раз йому
Усі гріхи згадаю.
І пострижу
Як я,вже собі знаю.
Крісло зразу серед хати
Вона встановила,
І мене мов арештанта
В него посадила.
Дві години з половинов
Мене мордувала,
Зразу стригла,
Потім шось рівнала.
А шоб менше отих лахів,
Було її прати,
Всьо сказала до майчини
Мені познімати.
Але в хаті перед тим
Вна не напалила,
І від студини мене
У двоє скрутило.
На голові таке чудо,
Вна мені зробила,
Шо зрівнати не могла би
Вже ніяка сила.
Дві неділі я , у хаті
Мусів просидіти
Аби мене на вулиці,
Не лякались діти.
Так ,шо як на голові ,
Комусь шось не грає ,
Приходіт до мої жінки,
Вона порівнає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413098
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2013
Душа моя немов в змаганні,
Вирують різні почуття,
То у любові я, й в коханні,
То знову йду у небуття.
Згадались роки парубочі,
Згадались радість і печаль,
Згадались очі ті дівочі,
Які тоді дивились в даль.
Життя юначе - це час змін,
Час почуттів і вподобань,
Здається все вже зрозумів,
Але чомусь не має знань.
Здається ось, знайшов кохання,
Знайшов ту дівчину свою,
Та раптом раз,уже прощання,
Сказала тихо , не люблю.
І знову біль , душа в три
возі,
І знову проклина життя ,
Та ось зустрілись по дорозі,
Нові яскраві почуття.
І так біжить життя юначе,
Біжить немов вода в ріці,
І ще нераз душа заплаче ,
Й зрадіє також , у житті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2013
Десь там за лісом сонечко сідає
І літній день тихенько догора,
Карпати ніжно вечір огортає,
Вже спати всім, збиратися пора.
Притулок ластівка знайшла десь там у стрісі-
Втомилася вона за цілий день,
Пташиний спів затих уже у лісі,
Не чути голосу дзвінких пісень.
Вмостився кіт в кутку на підвіконні,
Згорнувшися калачиком дріма,
Муркоче ніжно, щось собі в просонні,
Немовби колискову він співа.
Малят вже мама спати укладає,
Ласкаву казку на ніч їм чита.
І тільки молодь десь на вулиці гуляє-
Для них кохання настає пора.
А ось і місяць ,із-за гір виходить,
Сріблясте світло сипле на траву,
До дому дівчину юнак проводить,
Щоб ніжно їй сказати ,я люблю.
Ось так і ніч в свої права вступає-
Покривше усе мороком сумним,
А завтра знову все проснеться,заспіває,
Повернеться життя вже днем новим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412798
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2013
Буває час надхнення,
Душа твоя співа,
Сама вірші складає,
Сама , усе сама.
Сама слова римує,
Складає у рядок,
І ти вже не встигаєш,
За плином тих думок.
В той час тобі здається
Писав би про усе,
Навідь буденні речі ,
Чіпляють за живе.
Натхненням оце зветься,
Чи музою назвіть,
Та хто це розуміє-
Цінує оту мить.
А є така хвилина,
Душа не мов черства
І знеї не виходять
Ні рими ні слова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412752
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2013
Тої днини як завжти
Кум рано піднявсі
І щоб встигнуть на роботу,
Ледви в бус запхавсі.
На роботі як завжди ,
Випить є причина-
Той з дружинов розійшовсі,
Там нова машина.
А сьогодні як на зло
Однієї днини,
День народження в Петра,
У Йвана хрестини.
Но і їм вже як з давна-
У нас повелосі,
Невеличкий могорич
Виставлять прийшлосі.
Заложили вни столичку
Людей так-на сорок,
Кому кажуть буде мало,
Продовжим в вівторок.
А до столу нас не треба,
Благати й просити-
На халяву кожен радий-
поїсти й попити.
Ось забава вже врозгарі,
Кров вже закіпіла,
А до кума шей в придачу-
Панєнка підсіла.
Кум їй зразу шампанського
В бокал наливає,
Но, а сам він п*є горівку,
Й пивом запиває.
Пиво в кума в голові
Добряче заграло
І літ двадцять йому з пліч-
Мовби руков зняло.
Він немов уже не лисий
І не череватий.
Вихваляється тій пані-
Шо ше не жонатий.
Запросив її додому-
Кавов пригощає,
Мовби й справді не жонатий
І жінки не має.
Жінка , лежачи у спальні,
Чує хтось бурмочи
Та рішила, шо кум п*єний-
Мабуть їсти хоче.
Но, а кум же отій пані
Кави підливає
І береться помаленьку
Її роздягає.
Ось заходять вони в спальню,
Уже майже голі,
І отут, якраз дісталось -
Кумови Миколі.
Жінка глянувши із ліжка ,
На цю всю картину-
Загубила дар до мови-
Та лиш на хвилину.
Но а потім як зірвесі,
О Боже мій Боже.
Про то-то , шо там вже було ,
І казать не гоже.
Як візьмуть вони обидві.
Кума в обороти-
Має щісті шо почули -
Сусіди на впроти.
От коли уже сусіди ,
Забрали Миколу.
Жінка вігнала ту паню
На двір майже голу.
А Микола після цього
В лікарню подавсі,
На роботі три неділі,
Він не появлявсі.
А з*явившись горівочку-
Знову попиває,
От, шо правда тільки пивом ,
Вже не запиває.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412452
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2013
Вже вечір тихо догора весняний
І птаства галас в лісі десь стихА,
А я один, стою ніким не знаний -
Стою ,а на душі журба.
Стежками пари ходять молоді
Воркуючи не наче голубки ,
І тільки я один, стою у самоті,
Дивлюся, як у парі ти.
Чому в душі у тебе з осеніло,
Кохання наче вітром віднесло,
Адже не давно, все так зеленіло,
Кохання оте літечком цвіло?
Чому кохання наче день зимовий-
Не вспівши обігрітися згаса,
Чому не так ,як літній день, казковий-
Що сонцем ніжно душу зігріва?
Не знаю , що робити далі-
Чи осінню прожити до кінця,
Чи позабути всі свої печалі-
Весною повернутись до життя?
Забути дівчину оту зрадливу,
Яка морозом, серце обпекла.
Знайти собі весняночку вродливу,
В якої в серці - літечко буя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412383
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2013
Усі тепер в бізнес лізут,
Всі чимось торгуют.
Більше вже тих продавців,
Як тих шо купуют.
І ми з кумом теж рішили
Бізнес прокрутити,
Щоб для сім*ї пару гривнів-
Лишніх заробити.
Довго з кумом ми рішали
З чого розпочати,
Тай рішили самогонку
В селі продавати.
Самогонний апарат
Ми в двох змайстрували,
Дріжджів , цукру накупили
І брагу поклали.
Але так ,як ми у двох
Могли се всушити-
Твердо з кумом ми рішили ,
Шо лишєєм пити.
Три дни брага на печи
Ота дозрівала,
А нас зкумом усе більше-
Нетерплячка брала.
Слухай каже кум до мени -
Як се нам узнати ,
Коли вона вже дозріє ,
коли можна гнати ?
Давай каже знімим пробу,
Аби не пропала-
Вона ж уже на печи,
Аж три дни стояла.
Твоя правда кажу куме-
Пробу треба зняти,
Бо чого наш труд дурної
Має пропадати .
Давай віп*ємо по кружці,
Щоб смак розпізнати,
Якщо чути самогонкі-
То будемо гнати.
Випили ми з ним по кружці-
но то як - питаю?
Кум стиснув двома плечима
Каже - я не знаю.
Шось я каже куми - мало
У ній в смакувавсі,
Давай віп*ємо по другій,
щоб я розібравсі.
Коли віпили по п*єтій-
То сі розібрали,
Бо обом нам животах,
Оркестри заграли.
А в голові шось шуміти,
Тріщєти почало _
Так немовби дві гранати
Там сі розірало.
Цілу нічку тоді з кумом
Ми у двох не спали,
В туалеті по хвилинно-
Двері пильнували.
Дивлюсь кум вже з тої злости
Брагу віливає-
Більш не буду каже пити
Най ні шлях трафляє.
А коли нам перед ранком
Стало проходити,
Ми сі з кумом зажурили-
Чим сі похмелити?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412048
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2013
Не раз тебе бачив, не раз зустрічався,
Та якось так вийшло ,що я закохався.
Тепер ти для мене мов сонце яснЕ,
Тебе я кохаю,ти щастя моє.
Тебе я кохаю тебе я люблю ,
Твій образ я вічно у серці ношу.
Думками з тобою я поряд завжди,
Насправді ж до тебе боюсь підійти.
Боюся сказати люблю я тебе
І ніжно обняти кохання своє.
Та вірю кохана -настане той час ,
І щастя в сміхнеться весною до нас.
30.10.1999р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411911
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2013
Пам*ятаю як би нині
Ночі ті казкові,
Поцілунки ті гарячі
І слова медові.
Пам*ятаю як казала-
Милий мій хороший
Не будемо ми сваритись
Хоч не буде грошей.
Все це було до весілля-
Потім се пропало ,
Уже пита чого п*єний ,
Чого грошей мало.
Зразу ше питала тихо,
Ше крику не було.
Ох коби мені назад,
Всьо то сі вернуло.
Пропив би всьо до копійки-
До кусочка сала,
О тоді б вона зараза
Хвіст не піднімала.
Але я не пив ні грама,
Всьо тігнув до хати,
Хотілосі краще жити-
тай такі шось мати.
Ось здаєсі уже все є:
Хата і два сина,
Закортіла мою жінку -
Імпортна машина.
Взєв помали я й машину,
І то імпортову-
Захотіла моя жінка-
Шубу з норки нову.
А коли уже у неї
Було всьо шо треба ,
Заявила вража баба-
Нам тебе не треба .
Нащо каже ти нам здавсі-
Телепню вухатий,
Подивисі ж бо на себи-
Тиж уже горбатий.
Іди каже гет від мене,
Іди світ за очи .
Мене з цим шо я вже маю -
Й молодий захоче.
І тибе би після сего
серце не боліло,
Аби був собі бабтистом-
Сто грам би кортіло.
І тоді я з того горі
Став добрячи пити -
Рішив свої всі проблеми -
Горівков залити.
Зранку пив вино і пиво-
Бо палила спрага,
А коли не помагало-
То ішла і брага.
Та ось якось я у барі
Із кумом зустрівсі.
Чого , каже він мені-
Ти так постарівсі.
Розказав йому все чисто ,
Всі свої проблеми,
А він тогди посміхнувсі-
Так хитро до мене.
Каже скажу ,я кумасю
Як маєш діЯти
Аби свою любу жінку
Перевоспитати.
От як прийдиш ти до дому
Бери шось від хати
І кажи шо за горівку-
Несеж поміняти.
А якшо вона до теби
Ше шось куме скаже-
То ти втули межи очи-
Ото сім*я враже.
Отак роби кожен вечір,
А деколи й рано-
І даю тобі я слово -
буде не погано.
Через тиждень моя жінка
Вже другою стала-
Про розвід вона не мов би-
Ніц і не казала.
Зажили ми душа в душу -
Аш любо сказати,
От шо гроший знову треба-
Зуби їй вкладати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411678
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 23.03.2013
Прокинувся з ранку,
Малюки ще сплять,
Обійняв тихенько,
Я своїх зайчат.
Донечка й синочок
У сні посміхаються,
Однією ковдрою,
Ще вони вкриваються.
Та роки невпинні,
Пролетять як мить,
І своєю стежкою
Кожне побіжить.
Хочу щоб щасливі,
Обоє були,
Щоб стежини правильні
У житті знайшли.
Щоб ніколи горе
Не зустріло їх,
І біда не стала ,
Щоб на їх поріх.
Хочу бачить сина-
Сильним і сміливим.
І дочка красуня ,
Щоб була щаслива.
Ви для мене сонце,
І місяць, і зорі-
Бажаю в житті вам,
Я щастя й любові.
І за це молити
Буду щиро Бога ,
Щоб стелилась казкою
У житті дорога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411588
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2013
Я дивлюсь на календар-
Березень неначе,
А подивлюся в вікно,
Сніг паде тимпаче.
Щось цьогоріч ця зима
Вперлася рогами,
Забарилася весна,
Десь там за морями.
Вже набридли дітворі
Сніжки і санчата,
вже б хотілось на лужку,
Квіточки збирати.
Пісню хочеться почути,
Солов*я в садочку,
А на томість кіт муркоче,
На печі в куточку.
І думками ми уже
Весну зустрічаєм,
На яву ж , оця зима,
Нас не відпускає.
Та надія у серцях
У нас не згасає,
Все ж таки прийде весна,
Й пташки заспівають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411294
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2013
Знову шось мене на вірші,
Нині пробиває,
Розкажу вам люди добрі,
Як той хлоп сі має.
Зранку встав отой хлопака
Лиш Бог днинку дає,
Тай біжит уже до стайні,
Бо худобу має.
В стайни все зробив до ладу,
Так , як Бог прикаже.
Цілий в гноях лізе в хату-
Та язик розв*яже.
Де ти каже- волоцюго
Кожен день гуляєш?
Може ти собі дісь збоку,
Якусь курву маєш ?
Таде каже-жінко божа,
Май розум при собі,
Я дісь в барі чуть посижу,
Тай сунусі д тобі.
Ах ти каже шей у барі
Гроші пропиваєш,
Аби д хаті шось принести,
Ти сисе не знаєш.
Но та шо ти уже бабо
Так сі розкричєла ,
Яж учери приніс гроші,
Жінко моя мила.
Приніс грошей ? шо ти кажеш?
Де мені їх діти?
В шафу вни вже сі не влазіт,
Може тати дітим ?
І да вай йому спочєтку,
всьо ото читати,
Так шо бідний той хлопака
Наще утік з хати.
Іде собі по дорозі
Мало шо не плаче ,
Може дума на роботі,
Буде шось іначе.
Та де тамка вже іначе,
Таж сама картина-
Шеф такий самий як жінка-
Лиха б їм година.
Іхлоп знову з того горі
Іде д продавщице -
Дай ми каже на довг флєшку-
Файна молодице.
Але то уже не все
Отой хлоп страждає,
Де коли уже І йму-
Терпец сі вриває.
Ось приходи знову д хаті,
Трохи зачмилений-
Жінка йому-знову п*єний,
Ти дітьку луплений.
Де ти каже - знов набравсі,
Як свинє болота ?
Та сисі слова останні,
Вішли з її рота.
Бо хлоп тожи нерви має,
Як втулив охоче,
Так вна зразу в крісло сіла,
Й вітріщила очи.
Ну шо каже жінко люба,
Хто в хаті газдує,
Давай скоро мені їсти.
Чи може нечуєш ?
Жінка й слова не сказала ,
Дала йому їсти ,
Але зразу посішила-
У куточку сісти.
З ранку хлоп сі пробуджує,
Тай сам сі дивує.
Не вспів очи пролупити,
Вже смажене чує.
Всав зібравсі тай до стайні,
Хоче виступати.
Жінка йому-бери їсти,
Не йди нігде з хати.
В стайни сама усе зроблю,
Все зроблю на славу,
А ти бери їж коханий,
Зараз зварю каву.
Більше ,я вам ніц не скажу,
Самі сі порадьти.
Прочитали ви байчину,
Могорич покладьти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411255
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 22.03.2013
Зима , літо , весна ,осінь
Скоро пролітають
Отак наші молодії
Літа проминають.
Проминають вони скоро,
Нема , шо робити,
Підчипив би файну дівку
Та де її взєти ?
Дівки тепер такі стали,
Шо гірших не буди.
Намалюютьсі як відьми
Тай йдут мижи люди.
Попід очи у них сино,
Губи червоніют,
На голові чудо зробліт-
Ну зовсім дуріют.
Аше візьме тоті губи
Синим обмалює
Но чисто тобі отой клоун,
Шо в цирку Фіглює.
Но а мешти такі вбує,
Страшно сі дивити.
Се якби на голу впало ,
То могло би вбити.
Аше візьме міні-юбку
На себе на п*яли-
Й ходить блискає литками,
шоб хлопці вмлівали.
А ніхтищі , як пантера-
Зараза в кохала
Страшно ідні підходити,
шоб не розірвала.
І се ходит такє чудо ,
Пацанам на кару,
А в голові одна думка-
Скєм піти до бару ?
В барі зразу дзигар в зуби,
Фліщину у рукі,
Нема кому се зіпрати
Й дати пару буків.
Колись дівчє після школи
Кудись поступало,
Шось хотіло трохі знати-
Тепер се пропало.
Тепер вона після школи
Мужика шукає,
І якшо найде дурного -
То вже не пускає.
Тай хлопцеви шо робити ,
Мус се чудо брати,
Бо інакшої тепер
Не мож відшукати.
Мусит бідний цілий вік
Її годувати ,
Шей дивитисі шоб п*єиного
Не вігнала з хати.
Отаке то хлопці вас
В переді чекає,
Але ви сим не журітсі,
Сто грам хтось ше має ?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411130
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 21.03.2013
Поезія , для когось-це робота ,
Великі гонорари за книжки.
Напише слів , звичайно він багато ,
А зміст , уже придумуй ти.
Поезія , для когось-це розвага ,
Розвага для зчерствілої душі.
І пише він , лише для свого блага ,
Лише , щоб догодити сам собі.
Поезія , для когось-це є стан душі ,
Душі , яка складає для народу ,
Душі , яку ми розуміємо не всі ,
Душі , яка не просить нагороду.
Поезію , читаючи таку , ти плачеш,
А може і смієшся ти до сліз.
А інколи чужі краї побачиш ,
Неначе там , і жив , і ріс.
Поезія , як бачиться мені ,
Не лише рими , гарними словами ,
Поезія-це крик душі ,
Поезію , читаєш між рядками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411106
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2013
Стоїть карпат окраса-
Смерека вікова,
Немов вінок дівчину,
Карпати прикраша.
Завжди вона зелена,
І в літку, і в зимі,
Як я на ню погляну
Тепліше на душі.
Незна ота смерека-
Прийшла її пора,
Бож завтра прийдуть люди-
Зрубають на дрова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410868
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2013
Повернувся ,я з мандрів до дому,
Ніжно глянув на рідне село.
На душі чомусь смуток розтанув,
У душі чомусь все розцвіло.
Але скоро усе це минуло,
Знову смуток у душу зайшов
І тоді ,я і ще раз поглянув,
Та веселого ,я не знайшов.
Бачу батькова хата стоїть ,
Та чомусь вна сумна, не весела,
Пам*ятаю як було колись,
Як піснями шуміла оселя.
Пам*ятаю ,я матір свою,
Як в дорогу мене виряджала.
Відшукай ти там долю свою,
Так тоді мені мама сказала .
Батько також мені говорив-
Проводивши мене аж за поле-
Там щасливо мій сину живи,
Та про нас не забуть ти ніколи.
Та тоді , я не слухав нікого,
Я по світу ходив і блукав.
А батьки вже мої повмирали ,
Повмирали,я навідь не знав.
Як тепер ,я провсе те жалію,
Ох як важко мені на душі,
Та про те вже не зкажеш нікому-
Відійшли усі рідні мої.
Ви пробачте мене,тату,мамо-
За усе , що зробив я вам зло.
Та не ма вже кому пробачати,
Бо померли вони вже давно .
Сивиною моя голова -
Наче інієм вкрилася вся
І ніхто не заплаче за мною-
Бо така вже заслуга моя .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410853
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2013
Вже березень.Весна.Усі радіють.
Підсніжник-перша квітка розквіта.
Та раптом сніг-пропали всі надії.
І птахство у дорозі замерза.
Мороз.Лютують заметілі.
Дороги всі снігами заміта.
Усі у розпачі,усі в зневірі,
Чи вернеться назад весна ?
Немов у казці,що колись читали,
Як місяць місяця міняв.
Підсніжники вони в зимі збирали,
І новий рік у них не наступав.
Це березня усі оці примари .
Злякати нас , зима уже не взмозі.
Бо вірим ми , розійдуться ці хмари.
Весна іде . Весна уже в дорозі.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410339
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2013
Стою на вершині , дивлюсь в далину.
Там бачу простори - Вкраїну свою.
Десь там Чорне море її омиває,
А там буйний вітер по степу гуляє.
Полісські болота, десь там , в далині,
А я У Карпатах , тут гарно мені.
Тут гори високі покриті лісами ,
Карпатські вершини біліють снігами,
Кругом різнотрав*я пахуче буяє-
Це вас полонина карпатська вітає.
А там вода біжить тихо , біжить попід плаєм ,
Спадаючи з водоспаду льється водограєм.
Поміж горами в долинах села над річками.
Хизуються поміж себе , своїми церквами.
Люди тут живуть привітні - гуцулами звати ,
Запрошую усіх щиро до нас у Карпати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410104
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2013
У кожній країні на світі, є зірка яка незгаса
Для нашої неньки Вкраїни - це зірка її Тараса.
Минуло багато вже років як вірші про неї писав
Та слава лунає й понині, якою він ї оспівав.
І кожна вкраїнька родина шанує свого Тараса
І зірка його не погасне до поки Вкраїна жива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407972
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2013