Михайло Гончар

Сторінки (4/327):  « 1 2 3 4»

БРАТОВІ

Давай  забудем,брате,  про  сумне-
життя  і  смерть  це  невичерпна  тема.
давай  доп'ємо  краще  це  міцне
Та  заспіваєм  татову  воєнну.

Забудьмо,брате,з  цього  дня  печаль-
Флюїдам  суму  й  так  в  повітрі  тісно.
І  дуже,дуже  буде,брате,жаль
Коли  розлюбить  нашу  хату  пісня.

Життя  і  так  коротке,як  на  сміх.
Тож  насміємось  вволю  на  цім  світі,
Бо,може,вже  на  тім-  сміятись  гріх,
Бо  може  там  нема  чому  радіти.

Ще  пляшка  не  порожня?  Наливай!
І  хай  душа  зрадіє  й  усміхнеться.
Іще  не  вечір,брате,ще  не  край,
Тож  вип'ємо  з  тобою  поки  п'ється.

Все  суєта  суєт,все  суєта...
Ганяються  за  вітром  вітролови...
Для  чого  й  хто  придумав  це  життя
Навряд  чи  знають  навіть  богослови.

Життя  і  смерть-це  незбагненна  суть.
Як  безкінечність-мозок  не  вміщає.
Тож  треба  розпитати-не  забудь-
Колись  в  раю...Що  все  це  означає.

Воно  і  в  пеклі  компетентні  є,
Та  там  не  почуваєшся  в  безпеці.
І  все  ж  надія  є,що  на  нас  досьє
Існує  десь  в  небесній  картотеці.

І  всім  воздасться  і  ніхто  й  не  чхне,
І  квіти  зірвані  впадуть  на  плити...
А  поки  що  забудьмо  про  сумне-
Іще  не  вечір,брате.Будем  жити!
.
 
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413948
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2013


НУДЬГА

Я  ніби  п'яний-ямб  не  хоче
В  своєму  ритмі  йти  ніяк.
Знов  дощ  набридливо  хлюпоче,
Щось  бреше  весело  "Маяк".

Я  став  такий  ледачий,  наче
На  сонці  лежебока-кіт,
Куди  не  глянь-робота  плаче
І  скрізь  проблем  колючий  дріт.

А  я  удвох  з  мадам  Нудьгою
Танцюю  вальс  "Осінній  сон,"
Немов  з  чаклункою  старою
Пливу  у  відьомський  полон.

Пливу,  як  під  прицільним  дулом,
Заручник  долі  чи  дурні  
І  носом  чую  скоро  дулі
Підсунуть  з  реготом  мені.

Як  утекти  з  того  полону,
І  як  тікати  і  куди?
Рвонуть  до  польського  кордону,
Чи  в  річку  впасти  назавжди?

А  втім,  це  жарти-будем  жити,
Хоч  все  "марнота  і  мана".
Ніколи  вітер  не  зловити-
Стоїть  на  варті  Сатана.

Пропащий  ангел  професійно
Спокуси  ставить  у  пастки
І  душі  ловляться  надійно,
Неначе  риба  на  гачки.

Не  боягуз  я,  та  боюся
Щоб  і  мене  він  не  впіймав...
О,  Боже,  не  введи  в  спокусу
І  від  лукавого  позбав!

Я  розведусь  з  мадам  Нудьгою,
Хай  тільки  кінчиться  вальсок...
Махну  прощаючись  рукою,  
І  заміню  вхідний  замок.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413644
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2013


ВДОМА

Лежу  на  сіні  запашному,
Дивлюсь  як  мерехтять  зірки.
Здається,я,нарешті,вдома
Хоч  і  живе  в  мені  ще  втома,
Хоч  і  даються  ще  взнаки
Дороги,траси  та  стежки.

Ще  тиждень,два  в  батьківській  хаті
Побуду  гостем  дорогим
І  знову  треба  вирушати...
Куди,чого,за  чим?

Чумацький  Шлях  над  головою
І  тягнуть  ноту  цвіркуни,
В  саду  під  грушею  старою
Радіють  зустрічі  зі  мною
Такі  химерні  пустуни-
Мої  дитячі  добрі  сни.
 
Отут  би  дурневі  і  жити,
Плекати  сад,дітей  ростити,
Про  землю  дбати  та  батьків,
Не  підганяючи  років.

Отут  би  дурневі...та  де  там!-
Помчав  до  Царського  Села...
А  потім  гарнізон  в  заметах,
Північне  сяйво,як  тенета,
Нічні  тривоги  без  числа-
Як  шліфування  ремесла...

А  втім,  чого  гнівити  Бога-
Є  гострі,є  тупі  кути.
У  кожного  своя  дорога-
Якщо  пішов,  то  треба  йти.

Десь  чути  взялися  співати-
Як  кум  лицявся  до  куми...
Тут  мама  скрипнула  дверми:
"Ти  не  заснув  ще?  Йди  до  хати.

Йди,є  вареників  макітра,
Сметанка,соус  з  часником
І  тато  вже  добув  півлітра-
Сидить,чекає  за  столом."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413612
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2013


В зимовий вечір

Я  один  у  цю  ніч  в  цілім  світі.
Хуртовина  гуде  за  вікном.
Треба  в  грубці,  либонь,  розпалити-
Хай  наповниться  хата  теплом.

Ось  є  дрова  найкращої  марки,
Вже  сухенькі-ще  влітку  рубав,
В  купку  попелу  трохи  солярки,
Сірничок-і  вогонь  запалав.

Трохи  сала  в  пательню-чудово!
Зашкварчало.  Вбив  вісім  яєць.
П'ять  секунд-і  яєчня  готова.
До  яєчні  сто  крапель  десь  є...

От  і  все,  можна,  врешті,  присісти,
Влаштувати  затишний  привал.
Телевізор  лиш  вимкну  до  біса-
Остогидів  тупий  серіал.

Що  ж,  вечеря  не  дуже  багата.
Як  для  кого-журився  б  ще  цим.
Хтось,  напевно,  і  слинку  ковтав  би,
Інший  скривиться-холестерин...

А  за  вікнами-хай  Бог  бороне!
Десь  на  полі  без  сліду  би  зник.
Підіграю  зимі  на  гармоні  
Та  й  візьмусь  за  тлумачний  словник.

Наша  мова-це  диво  предивне!
Ніби  входиш  в  біблійний  Едем:
Звуки,  запахи,  барв  переливи,
В  серці  радість,  мов  сонячний  день.

Відігрілась  душа-час  поспати.
А  надія,  мов  вітер  гуде,
Що  потворного  суржику  з  матом
В  Україні  не  буде  ніде...    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413363
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2013


Аз грешен есмь

Очима  вперся  в  стелю  тупо-
Цікаве  дивлюся  кіно-
Гріхи  мої  зійшлись  докупи
І  грають,  дятли,  в  доміно.

Кричать  то  "риба"  раз  за  разом,
То  раптом  весело  "козел!"
І  я,  ковтаючи  образи,  
Скрипів  зубами:  "Very  well".

О,  very  well,  ще  світять  зорі
І  все  прекрасно,  все  sehr  gut.
Коли  помру  (дасть  Бог  не  скоро)
Гріхи  мої  зі  мною  вмруть.

Та  хай  їм  грець!  Хто  жив  безгрішно
Хай  кине  в  мене  камінець...
І  буде  мати  гріх  невтішний
Небачений  супермудрець.

Не  злодій  я,  не  скнів  в  острозі,
Та,  як  собака  реп'яхів,
Допоки  біг,  то  по  дорозі
Зумів  набратися  гріхів.

Вхопивши  голову  в  долоні,
Роблю    ревізію  рокам...
І  чую  як  молотить  в  скроні:
"Cherche  la  femme,  cherche  la  femme".

Піду  з  молитвою  до  церкви-
На  сповідь  хочеться  душі,
Бо  ще  спізнюсь  як  раптом  смеркне,
Чи  дах  знесе  на  віражі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413354
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2013


Ностальгічне

І  все-таки  тягне  мене  в  це  село...
І  що  в  нім,здається,такого?
Чому,наче,в  душу  незримо  вросло?-
Не  вирвеш  коріння  живого.

Неначе  магнітом  тягнуло  завжди,
Щоб,певно,з  дороги  не  збився,
Щоб  безпомилково  вертався  сюди,  
Мов  птах,у  той  край  де  родився.

Бувало  в  задумі  дивлюсь  у  вікно,  
Розгадую  що  і  до  чого...
Я  був  тут  закоханим-правда,  давно...
Як  більше  ніколи,ні  в  кого.

Тут  тато  спочити  приліг  за  селом...
Давненько  не  чув  його  кроків,
Тут  ластівка  кожна  вітає  крилом,
Тут  мама  ще  ходить  нівроку.

Хто  знає  ще  скільки  судилось  пройти-
Багато,чи  зовсім  нічого...
Я  в  землю  цю  просто  хотів  би  лягти
І  більше  нічого  такого.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410334
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2013


Буревій

Гудуть,вітри,як  у    трубі
аеродинамічній,
дроти  порвало  на  стовпі,
погасло  світло  ніччю.-

Гудуть  вітри,ревуть  вітри-
Боги  давно  сердиті...
Тоненька  свічечка  горить
Одна  на  всьому  світі.

Повільно  скрапує  вона
Сльозою  восковою
І  сумно  мати  мовчазна
Хитає  головою.

Неначе  дійдько  п'яний  в  дим,
танцює  на  горищі-
То  зарегоче  сміхом  злим,
То  мов  розбійник  свище.

Це  може  сон,який  мине,
Як  тільки  день  настане
І  янгол  крилами  змахне
Над  грішними  над  нами?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410312
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2013


Павуки

Ну  ж  павуків  розплодилось  на  світі-
Різних  порід  павуків-просто  жах!
Все  у  липучі  заплутали  сіті-
Ловлять  без  жалю  безпечних  комах.

Геть  до  кровиночки  висмокчуть  жертву-
Муха  влетить,  чи  робоча  бджола,
Висушать,  навіть,  шляхетного  шершня,
Тільки  би  пастка  міцною  була.

Хтось,  бува,  влізе  у  хащі  дрімучі,
Порозриває  рогами  сітки...
Плем'я  ж  павуче  на  диво  живуче-
Миттю  латає  найбільші  дірки.

Скрізь  павуки,  павучки,  павучиці...
За  образами,  і  то  павуки.
Все  їм  дрібниця:  трущоби,  темниці,
Праведне  слово,  святі  рушники.

Все  їм  у  кайф:  революції,  війни,  
Привид  в  Європі  і  голодомор...
Збільшують  простір  життєвий  постійно-
Хай  землетрус,  хай  червоний  терор.

Видно,  сам  чорт  їх  спасав  від  Потопу.
Якось  же  влізли  до  Ноя  в  ковчег!
Хто  зацікавлений  в  їхній  роботі,
Чом  не  втопив  їх  Великий  Стратег?

Годі  комедію,  браття,  ламати!
Знаєте  ж  добре  всі  правила  гри-
Треба  сміття  просто  вимести  з  хати.
І  розпочати  потрібно    згори,
Тобто  зі  стелі,  помити  кутки  
І  повтікають  тоді  павуки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410040
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2013


Я п'ю за нас…

Почата  пляшка  півлітрова
З  пекучим  перчиком  на  дні...
Ну  що  ж,  кохана,  будь  здорова!
я  п'ю  за  нас...прости  мені.

Я  п'ю,мов  півень,в  літню  спеку-
Така  душевна  маячня.
Товчуся,як  Марко  по  пеклу,
І  п'ю  з  чортами  "на  коня"...

Жива  вода-словечко  добре,
А  серце  тужить  в    гризотні.
І  біс  підносить  мертву  воду
З  пекучим  перцем  аж  на  дні.

Ти  маєш  силу  досконалу,
Яку  сам  Бог  дає  жінкам.
Це  ще  Прамама  наша  знала,
Тому  й  не  пив  її  Адам.

М'яке  тверде  перемагає,
А  зло  на  зло-чекай  біди!
Це  навіть  камінь  відчуває
І  тане  в  пестощах  води.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410035
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2013


Злива

На  полі  стерня  та  солома,
Знать  гарна  пшеничка  була...
Без  компаса  стежка  знайома
Веде  навпростець  до  села.

Три  дні  із  північного  краю  
Летів  за  вагоном  вагон
І  скоро  мене  вже  впізнає
Село  моє,мій  гарнізон.

Як  хмара  та  сунеться  стрімко!
Ще  мить  і  народить  грозу.
Земля,наче  злякана  жінка,
Розвіяну  ловить  косу.

Ось  ніч,ніби  чорна  корова,
Закрила  небесне  вікно.
Враз  блиснула  з  неба  підкова
І  тріснула  неба  сукно.

І  злива  вперіщила  з  ходу-
Промок  з  голови  я  до  п'ят,
Немов  би  шубовснув  у  воду
В  параднім  мундирі  солдат.

Та  думи  мої  не  тужливі,
Чого  сумувать  козаку?
Коли  б  то  такі  лише  зливи
Шуміли  на  всьому  віку.

І  нащо  я  ті  телеграми?..
Ех,краще  б  не  встигли  дійти!
Щоб  не  хвилювалася  мама
І  та,що  писала  листи...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409746
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.03.2013


Гроза

Мов  гарба  з  гарбузами  по  бруку,
Безугавно  гримить  над  селом,
Лиже  пес  мені  злякано  руку
Червонющим  своїм  язиком.

Спалахнуло  півнеба-і  тихо,
А  за  мить  тарарахнуло  так,
Що  земля  застогнала  на  лихо-
Грішні  душі  обнишпорив  страх.

То  гарба,мабуть,та  непомітно  
Досягла  все  ж  своєї  мети-
Шандарахнула  в  скелю  гранітну,
Твердь  небесну  струснула  таки.

Розкотились  дива  гарбузові,
Розбивались  на  друзки  дрібні  
І  цілющі  їх  соки  озонні
Спрагло  пили  простори  земні.

Дуже  гарно,що  скінчилось  гарно.
Певне,Бог  поки  милує  нас.
Доброта  твоя,Боже,безкрайня.
Дай  рабам  твоїм  ще  один  шанс...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409744
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.03.2013


Курс валют

Щодня  нагадують  уперто
Курс  євро,долара,рубля...
Ій-бо,від  сміху  можна  вмерти-
Так  дошкуля  і  звеселя.

Реклами  верещать  всечасно
Та  пропонують  купу  див:
Шампуні,тампакси  найкращі  
І  без  проблем-презерватив.

В  кишені-прірві  здибав  гривню,
Яка  складалась  з  двох  монет
Й  рішив  одразу(от  же  злидень!)
Купити  пачку  сигарет.

Застромлю  "Астру"  кишинівську
В  наскрізь  прокурений  мундштук,
Ввімкну  новини  українські...
Який  там  зараз  курс  валют?

Яке  сьогодні  пиво  в  моді
І  як  надбати  бюст  Монро,
І  що  у  будь  яку  погоду
Курити  ліпше  "Мальборо"!

Ну  ти  скажи-пішла  житуха!..
Таке  й  не  снилося  дідам.
Нехай  земля  їм  буде  пухом  
І  ми  всі,врешті,будем  там...

То  дощ,то  спека-все  від  Бога.
Невдовзі  вже  сніги  впадуть,
Та  не  боюся  я  нічого,
Бо  добре  знаю  курс  валют!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409250
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.03.2013


Стіни

Лишень  народився-турботливі  стіни
Нараз  обступили-стіна  при  стіні.
Узявся  ходити-і  стіни,мов  тіні,
Ще  й  стелю  важезну  таскають  чудні.

Не  знав  я,що  можна  по-іншому  жити
І  гордо  краватку  червону  носив.
І  хоч  молитви  мати  вчила  творити,
Та  душу  уже  сатана  отруїв...

Коли  ж  остогидли  ті  стіни  потрохи
Кричав:"Відпустіть!"А  у  відповідь  сміх.
Ні  слів  не  сприймали-усе,як  горохом...
Ні  ломом,ні  лобом  пробити  не  міг.

Аж  тут  землетрус  їх  якось  потривожив
І  я  протиснувся  і  вибіг  надвір.
І  що  ж  я  побачив?  Боронь  мене,Боже!-
Стіна  за  стіною-куди  сягав  зір.

Неначе  сліпі,в  лабіринтах  зміїних
Там  люди  блукали,тамуючи  лють.
Хто  трохи  хитріщий-долав  вперто  стіни,
А  більшість  в  глухий  упиралася  кут.

Куди  б  не  пішов-жде  якась  перешкода:
Кордони,паркани  і  просто  тини.
Відрізок  прямої,немов  нагорода,
Тому  йшли  в  обхід,роздирали  штани.

А  можна  ж  колись  було  всеньку  планету,
Посвистуючи  обійти  босоніж-
Гуляй  по  екватору,як  по  паркету,
Без  всяких  там  віз,за  який  хоч  рубіж.

Та  поки  я  думи  плекав  філософські
Підкралися  стіни  і  взяли  в  квадрат,
І  грюкнула  стеля  аж  мамку  японську
Згадав,як  на  фронті  бувалий  солдат.

В  безмежному  всесвіті  безліч  галактик-
Лети  без  проблем  хоч  в  сузір'я  Стрільця.
Ніяких  серпів  з  молотками,ні  свастик-
Лише  безкінечність-як  задум  Творця.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408839
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.03.2013


Був би я Поетом…

Був  би  я  Поетом  дійсно,
Божу  іскру  дійсно  б  мав,
А  ще  краще  замість  іскри
Щоб  вогонь  в  душі  палав-
О,тоді  б  по  всій  планеті,
В  найглухіші  закутки
Ще  нечувані  сонети,
Ще  небачені  рядки
Розлетілися  б  пташками
Геніальні  вірші  драми,
Доленосні  вкрай  думки.
В  кожне  вухо,душу  зміг  би
Долетіти  без  проблем.
Журавлиний  ключ  поем.
І  тоді  би...  Що  тоді  би?
Людство  б  в'їхало  в  Едем?

Думка  чорна,  як  ворона,
Чорним  дзьобом  б'є  весь  час-
До  людського  марафону
Слав  Господь  уже  не  раз-
До  Гомера  й  після  нього
НЕ  одного  вже  такого-
Божу  іскру  дарував
І  на  землю  опускав.

Та  слова  посланців  Божих
Рідко  лучили  у  ціль
І  косилися  вороже
Гостроокії  сліпці...

Для  Поета,для  пророка
З  жалом  мудрої  змії
Завжди  Цербер  був  жорстокий,
Щоб  оберігати  спокій
Можновладців  на  землі.

Не  зачинеш  вітер  в  хаті,
Слів  не  чує  океан...
Вік  за  віком  йде  пихато
По  планеті  караван...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408834
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2013


Розлука

Ніби  шпорами,без  церемоній
Час  розлуку  вицокував  нам.
Ти  лишилась  одна  на  пероні,
На  людському  базарі  одна.

Будь  здорова,кохана,я  скоро-
Розірву  кляту  сіть  суєти,
Тільки,пташко  моя,моя  зоре,
Ти  без  мене  гніздо  не  мости.

Я  повернуся  обов'язково
І  назавжди  зустрінемось  ми,
І  на  щастя  знадвору  підкову
Забобонно  приб'єм  над  дверми.

Запаливши  свічки  різнобарвні,
Як  у  час  найяскравіших  свят,
Почаклуємо  вечором  гарним,
Щоб  послав  Бог  малих  пташенят...

Хай  щебечуть  собі  на  здоров'я,
Підростають,стають  на  крило...
Дочекайся-я  вернуся  скоро,
Хоч  би  як  у  дорозі  мело.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408551
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2013


Дорога

Ти  ще  на  пероні  прощання
Стояла  в  обіймах  кохання,
Я  ще  на  ходу  щось  казав,
Коли  віддалявся  вокзал.

Та  ти  вже  не  чула  нічого
За  стуком  вагонних  коліс.
Дорога,далека  дорога
І  очі  ще  мокрі  від  сліз...

Ще  вчора  зозуля  кувала,
Шовками  стелилась  трава
І  ніч  щось  до  ранку  шептала.
Якби  ж  то  розчути  слова...

Сьогодні  ж-ой,дальня  дорога!
Куди  на  цей  раз  пролягла?
Мабуть,довела  б  і  до  Бога
Якби  підвестися  змогла!

Розлучнице  вічна  і  свахо,
Початок  в  тобі  і  кінець.
Захочеш-заводиш  на  плаху,
Захочеш-під  царський  вінець.

Будь  ласка,не  треба  корони,
Від  плахи,як  можеш,звільни-
Вернися  до  того  перону,
Розлучення  те  відміни...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408273
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2013


Білий вальс

Прийшла  ти  тоді  не  в  барвистім  вінку
В  обіймах  з  хмільною  весною-
Сніжинки  кружляли  тоді  у  танку,
Милуючись,ніби,тобою.

І  я  милувався-ти  квітка  немов,
Розквітла  тим  вечором  сніжним.
І  сором'язливо  красуня-любов
До  нас  прихилилася  ніжно.

Сніжинки,сніжинки  кружляли  тоді
У  білому  вальсі  грайливо...
О,Боже,які  ж  ми  були  молоді,
Які  неймовірно  щасливі!

А  доля  любов  берегла  як  могла,
Та,врешті,змирилась  безсила.
Неначе  наврочили  генії  зла,
Затемнення  серця  зробили.

Затемнення  щезло,як  сон  прелихий,
Та  страшно  було  подивитись...
Кохання  не  згасло,та  тільки  шляхи
В  один  не  могли  уже  злитись.

Сніжинки,сніжинки  кружляли  тоді
У  білому  вальсі  грайливо...
О,Боже,які  ж  ми  були  молоді,
Які  неймовірно  щасливі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408268
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2013


Камо грядеші?

Любов  й  ненависть
Слід  у  слід
Ідуть  завжди.
Це  їхні  скрізь  читає  світ
Чіткі  сліди.

Щебечуть  діти
І-весна-
Цвітуть  сади.
Це  все  любов,це  все  вона-
Її  сліди.

Злетів  у  небо  Божий  храм,
Як  знак  біди-
Ненависть  залишає  нам  
Свої  сліди.

Йдемо  до  пекла,чи  в  Едем?
Коли  фінал?
Любов,
Ненависть?
Хто  гряде
До  нас  на  бал?

Прийде  Месія-Божий  Син-
Від  зла  врятує  люд,
Чи  все  ж  відбудеться  Страшний  
Останній  Божий  Суд?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407976
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2013


А ми качаєм з дідом мед

"Якщо  з  лиця  Землі  щезнуть  бджоли,
То  людство  проіснує  чотири  роки."
                 (А.Ейнштейн)

В  нестерпну  спеку  городяни
Залазять  бідні  у  фонтани.
Кохає  дамочку  валет,
Козирний  туз  скрипить  зубами...
А  ми  качаєм  з  дідом  мед.
 
В  Верховній  Раді  небораки
Рихтують  плекані  мордяки,
А  потім  дружно  йдуть  в  буфет,
Бо  їм  насправді  все  байдуже...
А  ми  качаєм  з  дідом  мед.

Елітний  "беркут"  з  владним  гуру
Штурмують  Генпрокуратуру,
Про  бджоли  дбає  президент
Й  що  сил  державну  тягне  фуру...
А  ми  качаєм  з  дідом  мед.

Наш  дід  професор  у  бджолярстві.
Він  свій  давно  в  бджолинім  царстві.
Не  вимагає  еполет,
Не  терпить  в  справі  цій  недбальства
І  бджоли  щедро  носять  мед.

Не  стане  бджіл  і  нас  не  стане
І  наших  слуг  недоторканих-
Таким  страшним  буде  удар,
Що  в  небо  здіймутся  вулкани,
На  сушу  вийдуть  океани,
Щоб  відродити  Божий  дар-
Маленьку  бджілку...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407726
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2013


Троянда

В  моїм  саду  троянда  квітла
Одна-однісінька,мов  жар.
І  я  надумав  що  коханій
Вручу  колись  цей  Божий  дар.

Але  ніяк  не  міг  зірвати-
Завжди  спиняло  щось  мене.
Мовляв,зірвати  легше  всього,
Це,врешті  решт,не  головне.

І  душу  я  свою  потішив,
Знайшовши  рішення  просте:
Подарувати  все  ж  троянду,
Та  не  зривати-хай  цвіте.

І  розказав  про  свій  дарунок,
Вона  сміялась:"Де  ж  твій  скарб?"
А  як  зійшов  на  небі  місяць
Я  ввів  її  в  свій  тихий  сад.

Неначе  папороть  купальська,
У  ореолі  неземнім
Моя  троянда  там  зоріла
У  самотині  чарівній.

І  ми,за  руки  взялись  ніжно,
Вдихали  щастя  аромат.
Та  спробуй  щастю  догодити,
Хоч  догодити  кожен  рад.

І  мила  щастю  не  вгодила-
Немов  наврочив  хтось  на  зло,
Взяла  задумливо  й  зломила
Тонке  трояндове  стебло.

Красуня  ніжна  враз  зів'яла
І  стала  бур'яном  простим,
А  хмара  місяць  заховала
І  щезло  все,як  з  вітром  дим.

Нема  в  саду  моїм  троянди,
Не  грають  щастям  пелюстки...
І  не  заграють-биті  градом
Біжать  сполохано  роки.

Так  мало  бути-я  не  плачу,
Душа,лишень,завмре  в  кутку,
Коли  побачить  як  троянда
В  чужому  ніжиться  садку...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407721
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2013


Зима

Зима.  Ще  не  скоро  відлига
І  дзвони  божественних  свят.
По  колінця  закуті  у  кригу  
Застигли  гурти  вербенят.

Танцюють  зайці  в  верболозі,
В  складних  лабіринтах  стежок
І  зблискують  очі  морозів
Під  сяйвом  небесних  свічок.

А  вранці  з  коменків  антени
Витягують  в  небо  хати,
Щоб  слухати  Бога,напевно,
І  всі  паралельні  світи.

Так  легше  із  пані  Зимою
Пройтися  під  ручку  без  втрат
І  радо  зустріти  весною
Розкуті  гурти  вербенят.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406872
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.03.2013


Пам'ять

Лампа  з-під  стелі
Дивиться  в  очі  сліпуче.
Сонце  в  пустелі
Й  то  так,  здається  не  мучить

Мабуть,  на  мене
Весь  компромат  зберігає-
Оком  рентгеном
Все  до  дрібниць  розглядає.

Суд  іде.  Встати!
Пахне  довічним  арештом...
Де  адвокати,
Де  моє  алібі,  врешті?

Йду  по  етапу,
Тягну  з  минулого  лямку.
Ніби  в  гестапо,
Мізки  розплавлює  лампа.

Хто  б  її  вимкнув,
Хто  б  "замочив"  цю  гадюку?
Хоч  кричи  криком
Й  поруч  нема  каменюки.

З  іншого  боку-
Що  камінець  тут  удіє?
Тільки  глибока,
Темна,  як  ніч,  амнезія...

Втім,  це  страшніше,
Гірш  за  гулаївські  лапи...
Хай  уже  ліпше  
Б'є  в  душу  бісова  лампа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406583
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2013


Засніжений квітень

"Нет,ребята,все  не  так..."
               (В.Высоцкий.)

Я  дивлюсь  на  засніжений  квітень,
На  сльоту,на  небес  каламуть...
Якось  стало  не  так  все  на  світі:
Ніби  й  сонце  по-іншому  світить
І  вітри  не  по-доброму  дмуть.

Не  так  пахнуть  дощі,
Не  гудуть  так  хрущі
І  зозуля  кує  скупувато.
Не  ті  барви  і  смак,
І  співають  не  так...
Та  й  немає  охоти  співати.

Я  дивлюсь  на  засніжений  квітень,
На  заляпані  очі  авто,
А  душа  бачить  іншу  палітру,
А  душа  гола  змерзла  під  вітром
І  вмовляє  хильнуть  грамів  сто...

Все  одно  вже  не  так
Будуть  сіяти  мак,
Не  зійдуть  на  городі  коноплі...
Вже  не  крутять  давно
В  нашім  клубі  кіно
І  все  більше  жуків  на  картоплі.

Може  справа  тут  зовсім  не  в  квітні,
Не  у  цій  аномальній  весні?
Може  дні  ці  такі  непривітні
Не  тому  що  сади  не  розквітли,
А  тому  що  причина  в  мені?
                                                                               
Я  так  рідко  сміюсь,
Що  трясе  землетрус,
Щоб  я,врешті,комусь  посміхнувся.
Взимку  б'ють  блискавки,
В  травні  мерзнуть  садки,
Щоб  хреститися  я  не  забувся...

Квітень  2003

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406567
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2013


ДТП

Містер  "Форд"  "Тойоту"  сан
Перед  світлофором
Ненароком  гепнув  в  зад-
Просто  сміх  і  сором.

Враз  під'їхав  сан  "Нісан"-
Землячок  "Тойоти"
І  культурно  обізвав
"Форда"  ідіотом.

Містер  Форд  ковбоєм  був
В  п'ятім  поколінні-
Кольта  вихопив  умить
На  межі  терпіння.

Сан  Нісан  корів  не  пас-
З  іншої  був  глини-
Наче  ніндзя,  враз  меча
Витяг  із-за  спини.

Мало  бути  щось  страшне-
Лихо  міжнародне.
Та  на  щастя  все  владнав
"Запорожець"  "модний".

Звідкись  вискочив,  немов
Чортик  з  табакерки,
Й  бойовий  гопак  утнув-
Шоу  з  фейєрверком.

Все  затихло-обійшлось
Без  дурних  істерик.
Запорожець  був  ще  той-
Тертий  характерник.

Устаканили  конфлікт
У  шинку  навпроти-
Не  дали  в  той  день  ДАІ
Звичної  роботи...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406363
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 05.03.2013


Вітряно

Час-меломан  крутить  давню  шарманку,
Неблагозвучно  звучать  голоси.
Вітер  за  вітром  ганяються  зранку,
Ніби  розлючені  бійкою  пси.

Курява  сива  вихриться  шляхами,
В  куряві  все-монастир  і  пустир...
В  очі  зненацька  дмухне  порохами,
Й  щось  в  тебе  краде  вже  твій  поводир.

Тільки  протреш  кулаками  очиці,
Ніби  вже  твердо  стоїш  на  шляху-
Та  вже  за  мить  запорошить  зіниці
Й  сліпаєш  знов,як  у  темнім  льоху.

Вітер  за  вітром  ганяються  зранку,
Падають  з  тріском  тини...
Де  відшукати  таку  колисанку,
Щоб  повщухали  вони?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406077
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.03.2013


СПОГАД

О,як  в  ту  весну  яблуні  цвіли,
Як  віртуозно  грали  солов'ї!
Яким  чаклунським  зіллям  так  могли
П'янити  коси  молоді  твоЇ?

Минуло  все,як  у  солодкім  сні,
Лиш  в  серці  біль,мов  порвана  струна...
Присипав  сніг  щасливі  наші  дні,
Й  холодний  протяг  тягне  із  вікна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405830
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2013


В бетонній клітці

В  бетонній  клітці  мертвих  стін
Не  чую  хорів  стоголосих.
Десь,може,б'є  на  сполох  дзвін,
Чи  хтось  упав  у  чисті  роси.
А  я  в  байдужих  стінах  сам-
Хоч  плач,хоч  смійся  по-дурному.
Вклонюся  зараз  небесам
Та  й  утечу  із  дому.
Нема  ні  грошей,ні  ідей,
Та  ще  страшніше  без  людей,
Та  ще  безглуздіше  одному.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405689
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2013