| Сторінки (4/329): | « | 1 2 3 4 | » |
Я пошел на последний подъем.
Ну а он,как назло,самый трудный,
Но зато впереди,за холмом,
Только спуск по дороге безлюдной.
Только спуск,только два колеса
И шуршание шин по асфальту-
Отдохну,вытру лоб и глаза
И на финиш вкачу без азарта.
Подбираюсь к вершине,уже не в седле,
Уже стоя давлю на педали...
Я был самым настырным когда-то в селе-
По характеру, не за медали.
Заставляю не думать себя о воде,
А кавказское солнце жжет спину-
Пропадаю,как рыба на сковороде,
Но позорно оставить машину.
Я вцепился в крутые стальные рога-
Наслаждение- в преодоленьи!
И опять я себя победил,как врага,
Разложив свои силы по звеньям.
Вот и спуск- по тенистому еду шоссе-
Весь,как взмыленный конь после скачек.
Ах,как весело спицы бегут в колесе!
И я верю в себя и в удачу.
07.1988.Азербайджан
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414317
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.03.2013
Найбільше час цінуй свій,сину,
Бо невмолимий його плин.
Великий скарб-мала хвилина,
Життя складається з хвилин.
Надворі падав сніг лапатий-
Зима затіяла сівбу.
І я промовив:"Добре,тату,
Я не забуду." І...забув.
І жаль мені тепер до болю,
Що неслухняний був я син-
Відклав на завтра власну долю,
Розтринькав золото хвилин.
Доріг здолавши половину,
Чи значно більший жмут доріг-
Тепер і я своєму сину
Шукаю слів таких щоднини,
Щоб він забути їх не зміг.
Втім,що було те й знову буде-
Напевне,й він усе забуде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413956
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2013
Давай забудем,брате, про сумне-
життя і смерть це невичерпна тема.
давай доп'ємо краще це міцне
Та заспіваєм татову воєнну.
Забудьмо,брате,з цього дня печаль-
Флюїдам суму й так в повітрі тісно.
І дуже,дуже буде,брате,жаль
Коли розлюбить нашу хату пісня.
Життя і так коротке,як на сміх.
Тож насміємось вволю на цім світі,
Бо,може,вже на тім- сміятись гріх,
Бо може там нема чому радіти.
Ще пляшка не порожня? Наливай!
І хай душа зрадіє й усміхнеться.
Іще не вечір,брате,ще не край,
Тож вип'ємо з тобою поки п'ється.
Все суєта суєт,все суєта...
Ганяються за вітром вітролови...
Для чого й хто придумав це життя
Навряд чи знають навіть богослови.
Життя і смерть-це незбагненна суть.
Як безкінечність-мозок не вміщає.
Тож треба розпитати-не забудь-
Колись в раю...Що все це означає.
Воно і в пеклі компетентні є,
Та там не почуваєшся в безпеці.
І все ж надія є,що на нас досьє
Існує десь в небесній картотеці.
І всім воздасться і ніхто й не чхне,
І квіти зірвані впадуть на плити...
А поки що забудьмо про сумне-
Іще не вечір,брате.Будем жити!
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413948
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2013
Я ніби п'яний-ямб не хоче
В своєму ритмі йти ніяк.
Знов дощ набридливо хлюпоче,
Щось бреше весело "Маяк".
Я став такий ледачий, наче
На сонці лежебока-кіт,
Куди не глянь-робота плаче
І скрізь проблем колючий дріт.
А я удвох з мадам Нудьгою
Танцюю вальс "Осінній сон,"
Немов з чаклункою старою
Пливу у відьомський полон.
Пливу, як під прицільним дулом,
Заручник долі чи дурні
І носом чую скоро дулі
Підсунуть з реготом мені.
Як утекти з того полону,
І як тікати і куди?
Рвонуть до польського кордону,
Чи в річку впасти назавжди?
А втім, це жарти-будем жити,
Хоч все "марнота і мана".
Ніколи вітер не зловити-
Стоїть на варті Сатана.
Пропащий ангел професійно
Спокуси ставить у пастки
І душі ловляться надійно,
Неначе риба на гачки.
Не боягуз я, та боюся
Щоб і мене він не впіймав...
О, Боже, не введи в спокусу
І від лукавого позбав!
Я розведусь з мадам Нудьгою,
Хай тільки кінчиться вальсок...
Махну прощаючись рукою,
І заміню вхідний замок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413644
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2013
Лежу на сіні запашному,
Дивлюсь як мерехтять зірки.
Здається,я,нарешті,вдома
Хоч і живе в мені ще втома,
Хоч і даються ще взнаки
Дороги,траси та стежки.
Ще тиждень,два в батьківській хаті
Побуду гостем дорогим
І знову треба вирушати...
Куди,чого,за чим?
Чумацький Шлях над головою
І тягнуть ноту цвіркуни,
В саду під грушею старою
Радіють зустрічі зі мною
Такі химерні пустуни-
Мої дитячі добрі сни.
Отут би дурневі і жити,
Плекати сад,дітей ростити,
Про землю дбати та батьків,
Не підганяючи років.
Отут би дурневі...та де там!-
Помчав до Царського Села...
А потім гарнізон в заметах,
Північне сяйво,як тенета,
Нічні тривоги без числа-
Як шліфування ремесла...
А втім, чого гнівити Бога-
Є гострі,є тупі кути.
У кожного своя дорога-
Якщо пішов, то треба йти.
Десь чути взялися співати-
Як кум лицявся до куми...
Тут мама скрипнула дверми:
"Ти не заснув ще? Йди до хати.
Йди,є вареників макітра,
Сметанка,соус з часником
І тато вже добув півлітра-
Сидить,чекає за столом."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413612
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2013
Я один у цю ніч в цілім світі.
Хуртовина гуде за вікном.
Треба в грубці, либонь, розпалити-
Хай наповниться хата теплом.
Ось є дрова найкращої марки,
Вже сухенькі-ще влітку рубав,
В купку попелу трохи солярки,
Сірничок-і вогонь запалав.
Трохи сала в пательню-чудово!
Зашкварчало. Вбив вісім яєць.
П'ять секунд-і яєчня готова.
До яєчні сто крапель десь є...
От і все, можна, врешті, присісти,
Влаштувати затишний привал.
Телевізор лиш вимкну до біса-
Остогидів тупий серіал.
Що ж, вечеря не дуже багата.
Як для кого-журився б ще цим.
Хтось, напевно, і слинку ковтав би,
Інший скривиться-холестерин...
А за вікнами-хай Бог бороне!
Десь на полі без сліду би зник.
Підіграю зимі на гармоні
Та й візьмусь за тлумачний словник.
Наша мова-це диво предивне!
Ніби входиш в біблійний Едем:
Звуки, запахи, барв переливи,
В серці радість, мов сонячний день.
Відігрілась душа-час поспати.
А надія, мов вітер гуде,
Що потворного суржику з матом
В Україні не буде ніде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413363
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2013
Очима вперся в стелю тупо-
Цікаве дивлюся кіно-
Гріхи мої зійшлись докупи
І грають, дятли, в доміно.
Кричать то "риба" раз за разом,
То раптом весело "козел!"
І я, ковтаючи образи,
Скрипів зубами: "Very well".
О, very well, ще світять зорі
І все прекрасно, все sehr gut.
Коли помру (дасть Бог не скоро)
Гріхи мої зі мною вмруть.
Та хай їм грець! Хто жив безгрішно
Хай кине в мене камінець...
І буде мати гріх невтішний
Небачений супермудрець.
Не злодій я, не скнів в острозі,
Та, як собака реп'яхів,
Допоки біг, то по дорозі
Зумів набратися гріхів.
Вхопивши голову в долоні,
Роблю ревізію рокам...
І чую як молотить в скроні:
"Cherche la femme, cherche la femme".
Піду з молитвою до церкви-
На сповідь хочеться душі,
Бо ще спізнюсь як раптом смеркне,
Чи дах знесе на віражі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413354
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2013
І все-таки тягне мене в це село...
І що в нім,здається,такого?
Чому,наче,в душу незримо вросло?-
Не вирвеш коріння живого.
Неначе магнітом тягнуло завжди,
Щоб,певно,з дороги не збився,
Щоб безпомилково вертався сюди,
Мов птах,у той край де родився.
Бувало в задумі дивлюсь у вікно,
Розгадую що і до чого...
Я був тут закоханим-правда, давно...
Як більше ніколи,ні в кого.
Тут тато спочити приліг за селом...
Давненько не чув його кроків,
Тут ластівка кожна вітає крилом,
Тут мама ще ходить нівроку.
Хто знає ще скільки судилось пройти-
Багато,чи зовсім нічого...
Я в землю цю просто хотів би лягти
І більше нічого такого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410334
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2013
Гудуть,вітри,як у трубі
аеродинамічній,
дроти порвало на стовпі,
погасло світло ніччю.-
Гудуть вітри,ревуть вітри-
Боги давно сердиті...
Тоненька свічечка горить
Одна на всьому світі.
Повільно скрапує вона
Сльозою восковою
І сумно мати мовчазна
Хитає головою.
Неначе дійдько п'яний в дим,
танцює на горищі-
То зарегоче сміхом злим,
То мов розбійник свище.
Це може сон,який мине,
Як тільки день настане
І янгол крилами змахне
Над грішними над нами?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410312
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2013
Ну ж павуків розплодилось на світі-
Різних порід павуків-просто жах!
Все у липучі заплутали сіті-
Ловлять без жалю безпечних комах.
Геть до кровиночки висмокчуть жертву-
Муха влетить, чи робоча бджола,
Висушать, навіть, шляхетного шершня,
Тільки би пастка міцною була.
Хтось, бува, влізе у хащі дрімучі,
Порозриває рогами сітки...
Плем'я ж павуче на диво живуче-
Миттю латає найбільші дірки.
Скрізь павуки, павучки, павучиці...
За образами, і то павуки.
Все їм дрібниця: трущоби, темниці,
Праведне слово, святі рушники.
Все їм у кайф: революції, війни,
Привид в Європі і голодомор...
Збільшують простір життєвий постійно-
Хай землетрус, хай червоний терор.
Видно, сам чорт їх спасав від Потопу.
Якось же влізли до Ноя в ковчег!
Хто зацікавлений в їхній роботі,
Чом не втопив їх Великий Стратег?
Годі комедію, браття, ламати!
Знаєте ж добре всі правила гри-
Треба сміття просто вимести з хати.
І розпочати потрібно згори,
Тобто зі стелі, помити кутки
І повтікають тоді павуки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410040
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2013
Почата пляшка півлітрова
З пекучим перчиком на дні...
Ну що ж, кохана, будь здорова!
я п'ю за нас...прости мені.
Я п'ю,мов півень,в літню спеку-
Така душевна маячня.
Товчуся,як Марко по пеклу,
І п'ю з чортами "на коня"...
Жива вода-словечко добре,
А серце тужить в гризотні.
І біс підносить мертву воду
З пекучим перцем аж на дні.
Ти маєш силу досконалу,
Яку сам Бог дає жінкам.
Це ще Прамама наша знала,
Тому й не пив її Адам.
М'яке тверде перемагає,
А зло на зло-чекай біди!
Це навіть камінь відчуває
І тане в пестощах води.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410035
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2013
На полі стерня та солома,
Знать гарна пшеничка була...
Без компаса стежка знайома
Веде навпростець до села.
Три дні із північного краю
Летів за вагоном вагон
І скоро мене вже впізнає
Село моє,мій гарнізон.
Як хмара та сунеться стрімко!
Ще мить і народить грозу.
Земля,наче злякана жінка,
Розвіяну ловить косу.
Ось ніч,ніби чорна корова,
Закрила небесне вікно.
Враз блиснула з неба підкова
І тріснула неба сукно.
І злива вперіщила з ходу-
Промок з голови я до п'ят,
Немов би шубовснув у воду
В параднім мундирі солдат.
Та думи мої не тужливі,
Чого сумувать козаку?
Коли б то такі лише зливи
Шуміли на всьому віку.
І нащо я ті телеграми?..
Ех,краще б не встигли дійти!
Щоб не хвилювалася мама
І та,що писала листи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409746
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.03.2013
Мов гарба з гарбузами по бруку,
Безугавно гримить над селом,
Лиже пес мені злякано руку
Червонющим своїм язиком.
Спалахнуло півнеба-і тихо,
А за мить тарарахнуло так,
Що земля застогнала на лихо-
Грішні душі обнишпорив страх.
То гарба,мабуть,та непомітно
Досягла все ж своєї мети-
Шандарахнула в скелю гранітну,
Твердь небесну струснула таки.
Розкотились дива гарбузові,
Розбивались на друзки дрібні
І цілющі їх соки озонні
Спрагло пили простори земні.
Дуже гарно,що скінчилось гарно.
Певне,Бог поки милує нас.
Доброта твоя,Боже,безкрайня.
Дай рабам твоїм ще один шанс...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409744
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.03.2013
Щодня нагадують уперто
Курс євро,долара,рубля...
Ій-бо,від сміху можна вмерти-
Так дошкуля і звеселя.
Реклами верещать всечасно
Та пропонують купу див:
Шампуні,тампакси найкращі
І без проблем-презерватив.
В кишені-прірві здибав гривню,
Яка складалась з двох монет
Й рішив одразу(от же злидень!)
Купити пачку сигарет.
Застромлю "Астру" кишинівську
В наскрізь прокурений мундштук,
Ввімкну новини українські...
Який там зараз курс валют?
Яке сьогодні пиво в моді
І як надбати бюст Монро,
І що у будь яку погоду
Курити ліпше "Мальборо"!
Ну ти скажи-пішла житуха!..
Таке й не снилося дідам.
Нехай земля їм буде пухом
І ми всі,врешті,будем там...
То дощ,то спека-все від Бога.
Невдовзі вже сніги впадуть,
Та не боюся я нічого,
Бо добре знаю курс валют!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409250
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.03.2013
Лишень народився-турботливі стіни
Нараз обступили-стіна при стіні.
Узявся ходити-і стіни,мов тіні,
Ще й стелю важезну таскають чудні.
Не знав я,що можна по-іншому жити
І гордо краватку червону носив.
І хоч молитви мати вчила творити,
Та душу уже сатана отруїв...
Коли ж остогидли ті стіни потрохи
Кричав:"Відпустіть!"А у відповідь сміх.
Ні слів не сприймали-усе,як горохом...
Ні ломом,ні лобом пробити не міг.
Аж тут землетрус їх якось потривожив
І я протиснувся і вибіг надвір.
І що ж я побачив? Боронь мене,Боже!-
Стіна за стіною-куди сягав зір.
Неначе сліпі,в лабіринтах зміїних
Там люди блукали,тамуючи лють.
Хто трохи хитріщий-долав вперто стіни,
А більшість в глухий упиралася кут.
Куди б не пішов-жде якась перешкода:
Кордони,паркани і просто тини.
Відрізок прямої,немов нагорода,
Тому йшли в обхід,роздирали штани.
А можна ж колись було всеньку планету,
Посвистуючи обійти босоніж-
Гуляй по екватору,як по паркету,
Без всяких там віз,за який хоч рубіж.
Та поки я думи плекав філософські
Підкралися стіни і взяли в квадрат,
І грюкнула стеля аж мамку японську
Згадав,як на фронті бувалий солдат.
В безмежному всесвіті безліч галактик-
Лети без проблем хоч в сузір'я Стрільця.
Ніяких серпів з молотками,ні свастик-
Лише безкінечність-як задум Творця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408839
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.03.2013
Був би я Поетом дійсно,
Божу іскру дійсно б мав,
А ще краще замість іскри
Щоб вогонь в душі палав-
О,тоді б по всій планеті,
В найглухіші закутки
Ще нечувані сонети,
Ще небачені рядки
Розлетілися б пташками
Геніальні вірші драми,
Доленосні вкрай думки.
В кожне вухо,душу зміг би
Долетіти без проблем.
Журавлиний ключ поем.
І тоді би... Що тоді би?
Людство б в'їхало в Едем?
Думка чорна, як ворона,
Чорним дзьобом б'є весь час-
До людського марафону
Слав Господь уже не раз-
До Гомера й після нього
НЕ одного вже такого-
Божу іскру дарував
І на землю опускав.
Та слова посланців Божих
Рідко лучили у ціль
І косилися вороже
Гостроокії сліпці...
Для Поета,для пророка
З жалом мудрої змії
Завжди Цербер був жорстокий,
Щоб оберігати спокій
Можновладців на землі.
Не зачинеш вітер в хаті,
Слів не чує океан...
Вік за віком йде пихато
По планеті караван...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408834
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2013
Ніби шпорами,без церемоній
Час розлуку вицокував нам.
Ти лишилась одна на пероні,
На людському базарі одна.
Будь здорова,кохана,я скоро-
Розірву кляту сіть суєти,
Тільки,пташко моя,моя зоре,
Ти без мене гніздо не мости.
Я повернуся обов'язково
І назавжди зустрінемось ми,
І на щастя знадвору підкову
Забобонно приб'єм над дверми.
Запаливши свічки різнобарвні,
Як у час найяскравіших свят,
Почаклуємо вечором гарним,
Щоб послав Бог малих пташенят...
Хай щебечуть собі на здоров'я,
Підростають,стають на крило...
Дочекайся-я вернуся скоро,
Хоч би як у дорозі мело.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408551
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2013
Ти ще на пероні прощання
Стояла в обіймах кохання,
Я ще на ходу щось казав,
Коли віддалявся вокзал.
Та ти вже не чула нічого
За стуком вагонних коліс.
Дорога,далека дорога
І очі ще мокрі від сліз...
Ще вчора зозуля кувала,
Шовками стелилась трава
І ніч щось до ранку шептала.
Якби ж то розчути слова...
Сьогодні ж-ой,дальня дорога!
Куди на цей раз пролягла?
Мабуть,довела б і до Бога
Якби підвестися змогла!
Розлучнице вічна і свахо,
Початок в тобі і кінець.
Захочеш-заводиш на плаху,
Захочеш-під царський вінець.
Будь ласка,не треба корони,
Від плахи,як можеш,звільни-
Вернися до того перону,
Розлучення те відміни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408273
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2013
Прийшла ти тоді не в барвистім вінку
В обіймах з хмільною весною-
Сніжинки кружляли тоді у танку,
Милуючись,ніби,тобою.
І я милувався-ти квітка немов,
Розквітла тим вечором сніжним.
І сором'язливо красуня-любов
До нас прихилилася ніжно.
Сніжинки,сніжинки кружляли тоді
У білому вальсі грайливо...
О,Боже,які ж ми були молоді,
Які неймовірно щасливі!
А доля любов берегла як могла,
Та,врешті,змирилась безсила.
Неначе наврочили генії зла,
Затемнення серця зробили.
Затемнення щезло,як сон прелихий,
Та страшно було подивитись...
Кохання не згасло,та тільки шляхи
В один не могли уже злитись.
Сніжинки,сніжинки кружляли тоді
У білому вальсі грайливо...
О,Боже,які ж ми були молоді,
Які неймовірно щасливі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408268
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2013
Любов й ненависть
Слід у слід
Ідуть завжди.
Це їхні скрізь читає світ
Чіткі сліди.
Щебечуть діти
І-весна-
Цвітуть сади.
Це все любов,це все вона-
Її сліди.
Злетів у небо Божий храм,
Як знак біди-
Ненависть залишає нам
Свої сліди.
Йдемо до пекла,чи в Едем?
Коли фінал?
Любов,
Ненависть?
Хто гряде
До нас на бал?
Прийде Месія-Божий Син-
Від зла врятує люд,
Чи все ж відбудеться Страшний
Останній Божий Суд?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407976
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2013
"Якщо з лиця Землі щезнуть бджоли,
То людство проіснує чотири роки."
(А.Ейнштейн)
В нестерпну спеку городяни
Залазять бідні у фонтани.
Кохає дамочку валет,
Козирний туз скрипить зубами...
А ми качаєм з дідом мед.
В Верховній Раді небораки
Рихтують плекані мордяки,
А потім дружно йдуть в буфет,
Бо їм насправді все байдуже...
А ми качаєм з дідом мед.
Елітний "беркут" з владним гуру
Штурмують Генпрокуратуру,
Про бджоли дбає президент
Й що сил державну тягне фуру...
А ми качаєм з дідом мед.
Наш дід професор у бджолярстві.
Він свій давно в бджолинім царстві.
Не вимагає еполет,
Не терпить в справі цій недбальства
І бджоли щедро носять мед.
Не стане бджіл і нас не стане
І наших слуг недоторканих-
Таким страшним буде удар,
Що в небо здіймутся вулкани,
На сушу вийдуть океани,
Щоб відродити Божий дар-
Маленьку бджілку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407726
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2013
В моїм саду троянда квітла
Одна-однісінька,мов жар.
І я надумав що коханій
Вручу колись цей Божий дар.
Але ніяк не міг зірвати-
Завжди спиняло щось мене.
Мовляв,зірвати легше всього,
Це,врешті решт,не головне.
І душу я свою потішив,
Знайшовши рішення просте:
Подарувати все ж троянду,
Та не зривати-хай цвіте.
І розказав про свій дарунок,
Вона сміялась:"Де ж твій скарб?"
А як зійшов на небі місяць
Я ввів її в свій тихий сад.
Неначе папороть купальська,
У ореолі неземнім
Моя троянда там зоріла
У самотині чарівній.
І ми,за руки взялись ніжно,
Вдихали щастя аромат.
Та спробуй щастю догодити,
Хоч догодити кожен рад.
І мила щастю не вгодила-
Немов наврочив хтось на зло,
Взяла задумливо й зломила
Тонке трояндове стебло.
Красуня ніжна враз зів'яла
І стала бур'яном простим,
А хмара місяць заховала
І щезло все,як з вітром дим.
Нема в саду моїм троянди,
Не грають щастям пелюстки...
І не заграють-биті градом
Біжать сполохано роки.
Так мало бути-я не плачу,
Душа,лишень,завмре в кутку,
Коли побачить як троянда
В чужому ніжиться садку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407721
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2013
Зима. Ще не скоро відлига
І дзвони божественних свят.
По колінця закуті у кригу
Застигли гурти вербенят.
Танцюють зайці в верболозі,
В складних лабіринтах стежок
І зблискують очі морозів
Під сяйвом небесних свічок.
А вранці з коменків антени
Витягують в небо хати,
Щоб слухати Бога,напевно,
І всі паралельні світи.
Так легше із пані Зимою
Пройтися під ручку без втрат
І радо зустріти весною
Розкуті гурти вербенят.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406872
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.03.2013
Лампа з-під стелі
Дивиться в очі сліпуче.
Сонце в пустелі
Й то так, здається не мучить
Мабуть, на мене
Весь компромат зберігає-
Оком рентгеном
Все до дрібниць розглядає.
Суд іде. Встати!
Пахне довічним арештом...
Де адвокати,
Де моє алібі, врешті?
Йду по етапу,
Тягну з минулого лямку.
Ніби в гестапо,
Мізки розплавлює лампа.
Хто б її вимкнув,
Хто б "замочив" цю гадюку?
Хоч кричи криком
Й поруч нема каменюки.
З іншого боку-
Що камінець тут удіє?
Тільки глибока,
Темна, як ніч, амнезія...
Втім, це страшніше,
Гірш за гулаївські лапи...
Хай уже ліпше
Б'є в душу бісова лампа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406583
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2013
"Нет,ребята,все не так..."
(В.Высоцкий.)
Я дивлюсь на засніжений квітень,
На сльоту,на небес каламуть...
Якось стало не так все на світі:
Ніби й сонце по-іншому світить
І вітри не по-доброму дмуть.
Не так пахнуть дощі,
Не гудуть так хрущі
І зозуля кує скупувато.
Не ті барви і смак,
І співають не так...
Та й немає охоти співати.
Я дивлюсь на засніжений квітень,
На заляпані очі авто,
А душа бачить іншу палітру,
А душа гола змерзла під вітром
І вмовляє хильнуть грамів сто...
Все одно вже не так
Будуть сіяти мак,
Не зійдуть на городі коноплі...
Вже не крутять давно
В нашім клубі кіно
І все більше жуків на картоплі.
Може справа тут зовсім не в квітні,
Не у цій аномальній весні?
Може дні ці такі непривітні
Не тому що сади не розквітли,
А тому що причина в мені?
Я так рідко сміюсь,
Що трясе землетрус,
Щоб я,врешті,комусь посміхнувся.
Взимку б'ють блискавки,
В травні мерзнуть садки,
Щоб хреститися я не забувся...
Квітень 2003
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406567
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2013
Містер "Форд" "Тойоту" сан
Перед світлофором
Ненароком гепнув в зад-
Просто сміх і сором.
Враз під'їхав сан "Нісан"-
Землячок "Тойоти"
І культурно обізвав
"Форда" ідіотом.
Містер Форд ковбоєм був
В п'ятім поколінні-
Кольта вихопив умить
На межі терпіння.
Сан Нісан корів не пас-
З іншої був глини-
Наче ніндзя, враз меча
Витяг із-за спини.
Мало бути щось страшне-
Лихо міжнародне.
Та на щастя все владнав
"Запорожець" "модний".
Звідкись вискочив, немов
Чортик з табакерки,
Й бойовий гопак утнув-
Шоу з фейєрверком.
Все затихло-обійшлось
Без дурних істерик.
Запорожець був ще той-
Тертий характерник.
Устаканили конфлікт
У шинку навпроти-
Не дали в той день ДАІ
Звичної роботи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406363
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 05.03.2013
Час-меломан крутить давню шарманку,
Неблагозвучно звучать голоси.
Вітер за вітром ганяються зранку,
Ніби розлючені бійкою пси.
Курява сива вихриться шляхами,
В куряві все-монастир і пустир...
В очі зненацька дмухне порохами,
Й щось в тебе краде вже твій поводир.
Тільки протреш кулаками очиці,
Ніби вже твердо стоїш на шляху-
Та вже за мить запорошить зіниці
Й сліпаєш знов,як у темнім льоху.
Вітер за вітром ганяються зранку,
Падають з тріском тини...
Де відшукати таку колисанку,
Щоб повщухали вони?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406077
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.03.2013
О,як в ту весну яблуні цвіли,
Як віртуозно грали солов'ї!
Яким чаклунським зіллям так могли
П'янити коси молоді твоЇ?
Минуло все,як у солодкім сні,
Лиш в серці біль,мов порвана струна...
Присипав сніг щасливі наші дні,
Й холодний протяг тягне із вікна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405830
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2013
В бетонній клітці мертвих стін
Не чую хорів стоголосих.
Десь,може,б'є на сполох дзвін,
Чи хтось упав у чисті роси.
А я в байдужих стінах сам-
Хоч плач,хоч смійся по-дурному.
Вклонюся зараз небесам
Та й утечу із дому.
Нема ні грошей,ні ідей,
Та ще страшніше без людей,
Та ще безглуздіше одному.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405689
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2013