| Сторінки (1/8): | « | 1 | » | 
Я  ображаюсь  на  Всесвіт!
Зірки  не  поставив  Він  вдало!
Зійшлися  вони  наді  мною
Не  досить  яскраво!
Хоча  нещодавно  вважала,  
Що  все  пречудово  і  гарно.
Та  раптом  щось  їх  підштовхнуло…
То  все  ж  таки  Всесвіт  рухливий?
Тепер  мої  зіроньки  вдачі
Яскраво  засяяли  знову…
От  тільки  зійшлося  сузір’я
Чомусь  у  сусіда  на  дачі.
Всі  ці  мої  кволі  зусилля
Природу  речей  зрозуміти
Призводять  до  слушної  думки:
Як  добре,  що  Всесвіт  мінливий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364262
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.09.2012
И  так  всегда…
Казалось,  счастье  близко,
А  вот  и  нет.  Еще  все  далеко.
И  не  видать,  в  какой  я  зоне  риска,
И  все  так  нелегко.
Грядут  дожди  и  стелятся  туманы  
непроглядной  мглой.
И  снег  кружиться  в  бурях,  ураганах,
И  ничего  не  видно  за  толпой.
Но  в  час,  когда  прорвется  солнце
сквозь  этот  хаос  темноты,
В  моем  ты  сердце  отзовешься
лишь  маленькой  колючкой  мерзлоты.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361904
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.09.2012
Зима  укрыла  снегом
Деревья  и  дома,
Тучи  затянуло  небо,
Наступила  вновь  зима.
Она  пришла  внезапно,
Когда  никто  не  ждал.
Стало  по-зимнему  холодно,
Речку  лёд  сковал.
Зима  заключила  в  снежных  объятьях
Всё  подряд.
В  белых  свадебных  платьях
Деревья  спят...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359149
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 22.08.2012
Якщо  й  була  у  цьому  світі  
Недоторканна  чистота,
То  знають  нині  навіть  діти,  -  
Нажаль  такої  вже  нема.
Природу  всяк  образить  прагне.
Хтось  кине  папірець  під  ноги
Комусь  цікаво  поламати  деревце,
А  хтось,  й  собі  регоче,
Справляючи  нужду  у  джерельце.
О  люди!  Ви  –  нащадки  древніх!
Вони  ж  жили  з  природою  в  ладу.
Пили  з  річок,  й  цілющою  водой  натхненні
Славили  всю  природу  ту.
Були  їй  вдячні  безупину
За  їжу,  за  тепло,  за  дім.
І  кожную  малу  дитину
Вони  ростили  і  плекали  в  цім.
Що  ж  бачать  діти  сьогодення?
Скрізь  бруд,  потала  і  ганьба.
Чи  може  вирости  натхнення
В  людині,  як  краси  нема?
Давайте  всі  ми  схаменемось.
Відчистим  бруд  у  всіх  кутках.
І  щиро  ми  природі  посміхнемось,
Щоб  і  природа  усміхнулась  нам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358149
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.08.2012
Не  буду  плакать,  не  буду
Слезы  горькие  лить.
Просто  возьму  и  забуду
Всё,  что  надо  забыть.
Забуду,  что  как-то  утром,
Встретились  мы  с  тобой.
Ярко  светило  солнце,
И  в  воздухе  пахло  весной.
Ты  подарил  мне  розу,
А  я  улыбнулась  тебе.
И  поняли  мы  сразу,
Что  тесно  нам  на  земле.
И  мы  полетели  в  космос,
Там  наслаждались  друг  другом.
Светили  нам  с  тобой  звезды,
Луна  нам  была  подругой.
Но  укололась  я  розой,
И  всё  исчезло  вмиг.
И  я  одна  стою  на  дороге,
И  дождь  по  асфальту  стучит.
Не  буду  плакать,  не  буду
Слезы  горькие  лить.
Просто  возьму  и  забуду…
Но  как  мне  тебя  забыть?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350969
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.07.2012
Моє  життя,  як  волошкова  нива:
Широка,  світла,  запашна.
І  стримана,  і  гомінлива,
Яскрава,  свіжа  і  стрімка…
Та  зустрічаються  на  ниві
Не  тільки  квіти  та  хліби.
Ростуть  там  також  будяки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349396
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.07.2012
Тихо  в  воздухе  ветер  дует,
Листья  весело  шумят,  
На  встречу  судьбе  иду  я,
Не  замечая  на  пути  преград.
Не  вижу  я  луж  на  дороге,
Машин,  что  куда-то  спешат.
Иду  я  с  зонтом  по  дороге,
И  капли  дождя  со  мной  говорят.
Они  мне  расскажут  сказку  
О  принце  на  белом  коне,
Про  страсть  и  нежную  ласку,
Которые  могут  проснуться  во  мне.
И  буду  идти  я,  слушая  дождик,
К  заветной  своей  мечте.
И  через  сотни-тысяч  дорожек
Приду  непременно  к  тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348951
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.07.2012
Все  дуже  сумно:  сядь  і  плач.
Ну  як  же  справитись  із  болем,
Коли  не  тоне  в  річці  м’яч,
А  тонуть  сподівання  волі?
Всі  мрії  про  людське  життя,  
А  не  буденне  волочіння,
Про  справедливість  почуття
І  всенародного  спасіння.
Коли  настане  світла  мить,
І  сонце  щиро  усміхнеться,
І  буду  чути,  що  летить
Моя  душа,  моє  натхнення?
Коли  відчую  я  в  собі
Не  сум,  не  докори  сумління,
А  щиру  радість  у  труді
І  світлу  мудрість  сьогодення?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348950
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.07.2012