| Сторінки (5/493): | « | 1 2 3 4 5 | » |
Це душі хвилювання я вже притлумить не зумію,
Серце прагне до Тебе, шукає, чекає, тремтить.
Дві істоти в мені – ах, як добре я це розумію, -
Темна вічність страшна і яскравая світлая мить.
Подолаю усе, і себе подолати зумію;
І свіча смолоскипом в Любові Твоїй спалахне.
Лиш одна таїна, що її я все ж не розумію:
Чом так палко, так вірно Ти любиш гріховну мене?
2010/ХІ/-5
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540383
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2014
Я ніколи його не бачила, і ніколи не побачу. Справжній він – далеко, за сотні кілометрів. А тут, переді мною, на екрані монітора – лише його нік, і – цілковитий простір для фантазії.
Сама собі дивуюся: поруч – коханий чоловік, книжкова шафа ущерть запхана цікавими книжками, маю повно роботи у галереї, і ще й вечірні уроки гри на гітарі... Але ось вмикаю комп”ютер, заходжу в нет, і – світ навколо перестає існувати. Чи це не є справжньою залежністю, майже хворобою?
...А потім, коли спину уже ломить від утоми, а чоловік зі спальні вдесяте нагадує, що ночами потрібно спати, а не витріщатися в екран – я відповзаю від компа, і, вкладаючись, нарешті, у ліжко, намагаюсь тверезо поглянути на речі.
Вкотре.
І вкотре не знаходжу відповіді.
Можливо, мені бракує спілкування в реалі? Та ніби ж ні... Може, справа в тому, що тут мене уже всі знають як облуплену, а там – я така, якою хочу бути, якою подам себе. Це свого роду гра. Але часто там я навіть чесніша, бо мої невидимі співрозмовники не знають мене, ніколи мене не побачать; я нічого їм не винна і нічим не зобов”язана. Раніше душу виливали попутникам у потязі, тепер – друзям у мережі. Та чи можна назвати їх друзями? Питання залишається відкритим...
І, зрештою, найголовніше: чому він? Чому серед безмежної кількості тих, хто блукає у мережі, ти обираєш саме його?
...Ваші смаки у чомусь збігаються – вам подобається той самий письменник, чи, приміром, музична група – і – оп-ля! - тобі уже здається, що ти знайшла споріднену душу, і ти не можеш заснути ночами, мріючи, як було б добре... Що? Зустрітися? І про що б ви говорили? Адже обмін кількома фразами у мережі ще не робить вас гарними співрозмовниками в реалі...
Але ти все одно не спиш ночами, і знову в”язнеш у неті, і життя плине повз тебе... А він... Він навіть не здогадується, яка буря вирує у твоєму серці, коли з-посеред багатьох блогів ти відкриваєш саме його. І – ловиш ти себе на парадоксальній думці – може, він навіть і не [i]він[/i], а [i]вона[/i]. Хто зна, ти ж усе одно не бачиш нічого, окрім букв і картинок на екрані. Ти ж не бачиш того, хто пише, а він може подати себе як завгодно.
І ти розумієш: це – божевілля; і, здається, ти вгрузаєш усе глибше...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540382
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2014
Сильна і впевнена у собі пані, за п’ять хвилин – виконавчий директор фірми; завжди зібрана й стримана – такою вона була вдень. Але увечері, повертаючись у просторе порожнє помешкання і залишаючись сам на сам із радіоприймачем, вона ставала тим, ким була насправді: самотньою, нікому не потрібною жінкою, і маленька злякана дівчинка вкотре прокидалася у ній.
Вона вмикала все світло у квартирі, готувала каву, залазила з ногами у великий м’який фотель і намагалася не думати про завтра, бо знала, що воно буде як дві краплі води подібне на сьогодні.
Час од часу їй снилися Його очі – красиві карі очі, на дні яких світилися веселі теплі іскринки, - але надходив ранок, і вони зникали у тумані. Наставало завтра, приходу якого вона боялася і одночасно палко чекала, бо робочі клопоти до вечора відганяли липку самотність, що чіплялася за серце, немов павутиння.
Але чому вона працювала так затято, частенько затримуючись на роботі допізна? Чому не хотіла повертатися додому увечері? Тому, що там ніхто не чекав її? Так.
Однак було щось іще, в чому вона не наважилася б зізнатися навіть сама собі: якби зазирнула у свою душу до найдальших, найглибших куточків – побачила б, що там нічого немає. Лише порожнеча. Чи не тому й залишалася самотньою, нікому не цікавою?
Вона не мала якихось особливих талантів; не мала захоплення, яким би могла заповнювати вільний час (тому й намагалася, аби його було поменше); не знала, чому можна себе присвятити… Через те й занурювалася так завзято у свою роботу – аби створити ілюзію потрібності власного існування, переконати у першу чергу себе, що вона робить щось корисне. Що життя її не минає даремно. А престижна робота, чудесне помешкання, дорогі речі – хіба не є доказом цього? Доказом того, що вона таки досягла успіху?
Певна річ, що вона думала саме так; була просто переконана в цьому. Однак чи світ помітив би, якби її раптом не стало
А бідний художник, що тулиться у крихітній кімнатці і частенько не має, за що пообідати, - щасливіший од неї, бо знає, для чого існує. Бо світ існує завдяки таким, як він. Хай навіть суспільство – як і вона – вважають його життя мізерним.
2010-01-09/2010-10-22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540035
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2014
Сильна і впевнена у собі пані, за п’ять хвилин – виконавчий директор фірми; завжди зібрана й стримана – такою вона була вдень. Але увечері, повертаючись у просторе порожнє помешкання і залишаючись сам на сам із радіоприймачем, вона перетворювалась на самотню, нікому не потрібну жінку, і маленька злякана дівчинка вкотре прокидалася у ній.
Вона вмикала все світло у квартирі, готувала каву, залазила з ногами у великий м’який фотель і намагалася не думати про завтра, бо знала, що воно буде як дві краплі води подібне на сьогодні.
Вона лягала у холодну постіль, заплющувала очі і мріяла під приємний хрипкуватий голос нічного діджея, і засинала так – з увімкненим світлом і радіоприймачем. Увімкнене світло створювало ілюзію, що от-от прийде Він – о десятій чи о-пів на дванадцяту, треба лише трішки почекати. І вона чекала, але Він, звичайно, не приходив.
Час од часу вона бачила Його очі – красиві карі очі, на дні яких світилися веселі теплі іскринки, - але надходив ранок, і вони зникали у тумані. Наставало завтра, приходу якого вона боялася і водночас хотіла, бо воно до вечора відганяло липку самотність, що чіплялася за серце, немов павутиння.
Вона думала – навіщо живе? Чому досі самотня? Навіщо потрібне це велике помешкання, якщо в ньому завжди порожньо і сумно, і потрібно вмикати усе світло, аби створити ілюзію, що ти не одна? Чому досі немає того, хто зігрів би її теплом своєї душі? І чому усі навколо думають, що вона страшенно щаслива, бо багато заробляє і може дозволити собі купити все, що завгодно? Ні, не усе – кохання, мир у серці неможливо купити і за усі гроші світу…
Залишалось лише чекати і вірити, що Господь не залишить її. І вона чекала і вірила. І одного дня таки зустріла Його. Вона одразу впізнала його карі очі з теплими веселими іскринками і зрозуміла, що більше не потрібно буде вмикати усе світло у квартирі і боятися приходу ночі. Вона не була більше самотньою. Але то вже інша історія…
19-06-2003
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540032
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2014
Іду сліпцем, шукаючи тебе,
Крізь анфілади поглядів і кроків.
За кожною стіною чути шерех,
Зітхання пристрасні і шепіт спраглих уст.
А я порожня, мов допитий келих –
Ні почуттів, ні думки, ні бажання.
Жагучі сцени тут ховають стіни,
Я лиш відчути можу їхній шал.
Моя фантазія загасла, наче іскра,
Втопилась у байдужості твоїй.
Іду сліпцем, і чую тільки стогін.
Гаряча кров у скронях стугонить.
-2003.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457670
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2013
Сліпа черниця мовчки йде у сніг,
Навздогін їй летять слова кусучі.
Їй навздогін луна гріховний сміх,
Зірвавшись з вуст, немов каміння з кручі.
Він – не сміявсь. Ніколи і ніде.
Він усміхавсь, спокійно і привітно.
Вона мене до Нього приведе.
Любов горить в сліпих очах блакитних.
Гріхи мої додолу гнуть мене.
Мій хрест важкий, та я терпіти мушу.
Якщо мене ця чаша не мине,
Я лиш Йому відкрити зможу душу.
Про все сказать; очистити думки.
Нести свій хрест із легкістю у серці.
Знайти слова, загублені рядки.
Здолати долю у важкому герці.
І йти вперед. І, правду несучи,
Зважать на те, що є серця, мов криця. –
Іди ж вперед. І до глухих кричи.
До Нього йди, немов сліпа черниця.
20/11/2001
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2013
Аби лиш не впасти...
А навіть впаду –
Зведуся і знову до Тебе піду.
Не втримати темряві
Янгольський лет.
Звільнитись зумію із чорних тенет.
І світло Твоє осяває мій шлях.
Твоє лише Ймення мені на устах.
Знов падаю. Важко
Дістатись мети.
Але моє щастя – лиш там, де є Ти.
2010/ХІ/2-5
[i]Із циклу "Fidem"[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2013
Життя розлучило. Далеко іти.
Здається, назад вже шляху не знайти.
У світі новому – нове все й незвичне.
Розсіює морок це сяйво величне.
В незвіданім світі – шляхи невідомі.
Прямуєш у безвість, а може – додому.
Буває, що падаєш, важко іти –
У Нім віднайдеш сил дійти до мети.
2010/ІІІ/31
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394703
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2013
День, і ніч, - і знов надходить
Час, коли долаю долю;
Як ніщо не перешкодить,
Не завдасть нового болю.
Я розправить зможу крила;
Погляд – в небо. Геть тривогу!
Я, здається, зрозуміла,
Де знайду свою дорогу.
Знов у мандри, вітер знову
Напина мої вітрила.
…Так, за тихую розмову
Все віддати б я зуміла…
2010/ІІ/15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2013
Політ закінчить надзвичайно просто:
Відрізать крила, кинути до ніг.
Ти дав їй ніж і научив, як треба,
Бо сам цього чомусь зробить не міг.
І плаче янгол, вражений цим жахом.
Дощем стікає з мармуру сльозина.
Вся її святість закінчилась крахом -
В тебе закохана, нещасная дитина...
2001-11-29.
Малюнок автора.
[i]Із циклу "Брабантське мереживо"[/i]
Інший (давніший) варіант малюнка можна побачити у "Фотоальбомі".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394060
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2013
Темниця мого серця і мій рай –
Важкий романський замок на узвишші.
Ламають сині гори небокрай.
Ніщо не рушить надвечір’я тиші.
І над ставком, що ряскою заріс,
Камінна лава все ще пам’ятає,
Як мала мужність не зронити сліз
Перед лицем того, хто не кохає.
11-2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2013
Як я жила раніше без Тебе? Не уявляю.
Я знала, що є сонце, але ніколи його не бачила.
Я знала, що воно світить іншим, але не мені.
Я знала, що його тепла вистачить усім, але мені було холодно.
Моє небо було сповите хмарами.
А нині хмари розійшлися і я побачила сонце.
Я відчула його тепло і відкрила серце для світла.
Я зрозуміла, що Ти любиш мене.
І – я зрозуміла, що [i]я[/i] люблю Тебе.
2003-06-26
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390105
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2013
2012 рік
Вже вільха листочки пожовклі зронила
На озеро тихе.
Наблизилась осінь.
26/07
Сосни величні обабіч стежини
Спокоєм дихають.
Їду до озера.
26/07
Вітер коліна голі цілує.
Коник сюркоче.
Тиша над лугом.
6/08
Темні хмари і сонце червоне.
І веселка од краю до краю.
Свіжість післягрозова.
8/08
Вдарив дзвін у далекому храмі.
І схилилися гори –
В молитві.
16/08
Я чужий в цьому місті примар…
Брунатні іскринки у келиху –
Забути.
24/08
(Дії 17/25)
В мені Твоє дихання.
Хто я без Тебе?
Камінь бездушний.
24/08
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389315
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2013
Забрали – і не бачила… Прощай!
Я не змогла тебе оберегти.
На серці тільки туга і відчай;
І як тепер мені вперед іти?
А я жива, а ти уже – десь там.
[b]Його[/b] обличчя можеш оглядать –
Ангелику, належиш Небесам.
Тебе довіку буду пам’ятать.
13-06-2012
А день новий вже стука у вікно –
Світанок проганяє безнадію.
Я розгубилась – ні, не все одно,
Боюся просто вірити у мрію.
Бо я жила – надією жила,
Та бути разом, певне, не судилось…
Утіху серця ночі віддала…
В мені лиш порожнеча залишилась…
15-06-2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2013
Я просто хочу бути разом з ним.
Я просто хочу бути, бути, БУТИ!
Віддатись почуттям цим неземним,
І про нудьгу і смуток свій забути.
Я просто хочу жити там, де він.
Довіку разом жити, жити, ЖИТИ!
Моя любов і доземний уклін
Йому, що научив мене любити.
2006/05/19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389012
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2012
"Лисиці мають нори, і птахи небесні - гнізда,
а Син Людський не має, де прихилити голову"
Я прихиляю голову до Тебе,
І є хіба що в світі важливіше?
Моя домівко і моя вітчизно!
Життя осердя й вічне джерело.
24-11-2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388085
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2012
Поза всіма релігіями,
Поза всіма конфесіями
Ти є у мене,
І це – моє найбільше багатство.
27-11-2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2012
Я спускалась у темні глибини,
Я весь безмір побачила зла,
Та, здається, що гірш од людини
Я нікого ніде не знайшла.
Стражденні душі, бачила, на дні
[b]Його[/b] все кличуть, впавши на коліна…
Та все ж Господь утілився в мені –
Тож я – Людина. Я таки Людина!
2011/05/24-25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2012
Чому так сумно буває у свято?
Люди приходять, проходять і йдуть, залишають по собі лише пам”ять.
Нитка життя розмотується усе більше, котиться у невідоме клубочок, - а вони минають обабіч мого шляху, і, здається, зникають удалині все швидше.
Де ж серед них він – той єдиний, котрого шукаєш усе життя, з радістю упізнаєш в кожному, але – знову помиляєшся? Як же, нарешті, остаточно його розпізнати?
А Він – поруч. Шукаєш Його десь, а Він – скрізь; бачиш Його в комусь, а Він – у тобі; мовчиш – а Він промовляє із глибини твого серця...
Христос воскрес – звідки ж беруться ці сльози? Я плачу – гіркіше, ніж у Страсну П”ятницю.
2010-04-03
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386159
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 19.12.2012
Що буде далі, скажи?
Я не знаю...
Слово за словом... Чекати... Вмирати...
Вирвати серце і не існувати –
Я уже й так поступово зникаю.
Сонце закотиться знову за обрій,
Ніч знов настане, знов зорі засяють,
Потім – світанок. Так дні і минають...
Хто щось розкаже про долю недобрій?
Справді недобрій? Чи, мо, нещасливій?
Я заблукала між серцем і світом.
Знов помиляюсь...
І торішнім цвітом
Падаю долі під краплі всім зливам...
2006/08/26
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375987
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2012
Цей місяць так швидко минув – мов не було.
А що залишилось на пам’ять? – минуле.
І знову за вікнами світ цей нудний.
І знову не хочеться бути одній.
Де можна духовнії черпати сили?
І не шкодувать, якщо щось не зуміли?
Лише у Тобі – все, що було і є.
Лише мій Господь – то спасіння моє.
2006/05/19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2012
Я хочу бачити щодня тебе, щоночі;
Я хочу чути голос твій і сміх,
Як тільки розтулю уранці очі,
І перед тим, як знов заплющу їх.
Ти – в моїх снах, у мріях, сподіваннях.
Для тебе – кожен подих мій і крок.
Заради тебе житиму в стражданнях.
Заради тебе досягну зірок.
Тобі – життя моє і мої мрії.
Тобі – усе, що мала, все, що є.
Лише тобою живляться надії.
Й хоч ти не мій, ти – все, що в мене є.
2003 (2023)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2012
Шукаю весни, та вона відлетіла;
Вже літа не буде ніколи.
Лишилась не я – лиш гріхи мого тіла
Живуть в зачарованім колі.
Руками ти можеш розвіяти морок
І сонце навік запалити.
Та я помилилась: мій бог – і мій ворог...
Під ноги – розпечені плити,
На плечі – лахміття, що дряпає шкіру,
У руки – терня, в очі – жару.
Я втратила все – бо утратила віру.
Так треба: за тебе покару...
2005.06.04
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370655
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2012
А ти не знаєш імені мого,
І в час вечірній не мене чекаєш.
Запалиш свічку, тихо прошепочеш
Молитву тиху серед тиші зір…
І може, стиха озоветься скрипка –
Немов зітхання скрушеного серця,
Неначе пісня про оту Єдину,
Яка ніяк не відпуска тебе.
І в тихий вечір твої тихі сльози
Стуманять очі – ах, якби ж востаннє!
Слова молитви принесуть полегшу.
Дотліє свічка. Тиша. Тиша. Все…
2011-12-31
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2012
Ти товчешся у клітці,
Прагнеш вирватися на волю.
Відкриваю дверцята –
І ти вилітаєш, щасливий:
Свобода!
У кожного з нас – своя клітка.
І я також прагну звільнитись.
Але що робити, якщо ця моя клітка –
Всередині мене?
Немає куди тікати,
Немає де ховатись.
Моя клітка – всередині мене...
2006/08/26
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370308
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2012
Цілувати руки твої готова –
Відвертаєш очі, не мовиш слова.
Цілувати ладна твої сліди –
Порох, пил в долонях, а все ж не ти.
Я до тебе птахом за обрій лину,
Не любить не можу, від того гину.
Роз’єднала долі плинна течія:
Ти належиш завтра, і учора – я.
Ти належиш Богу, я - тільки світу.
Заблукала, вибач, нема одвіту.
Дай почути голос, почути спів –
Моє серце міцно полонить зумів!
2011-03-28/30
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367538
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2012
Хіба шкодую крові серця свого
Щоб лікувать його душевні рани?
Якби могла оборонить від злого,
Звільнить від смутку, суєти, омани!
Ти дав мені той приклад, що його
Наслідувать – хай з болем в серці – мушу.
Спасителю! Нічого вже мого!
Як солодко – його зціляти душу!
Справжня радість – зціляти душу того, кого любиш; а для того треба любити того, кого зцілюєш.
2011-09-20/21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367537
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2012
Хіба важко навчитись прощати?
Адже цьому нас вчить Господь.
Свою душу Йому відкривати
І свою гамувати плоть.
Подолати у серці темне,
Якщо треба – віддать усе,
Щоб не знати: життя – даремне,
І тебе, мов листок, несе.
Щоб не знати, що у безодні
Цей спокутую гріх колись.
Щоб забути: кінець – сьогодні.
О, докірливо не дивись!..
Як навчитись тебе забувати? –
Йти шляхом, що судив Господь...
Як же важко навчитись прощати!
Як нелегко здолати плоть...
2006/5/8
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367175
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2012
У Чистий Четвер падав дощ.
Як в часі Таємної вечері Господь Ісус омив ноги своїм учням, як нині – на спомин про те – пресвітер омиває ноги дванадцяти вірним, так Небо у цей день омило Землю.
Це справді велике диво – бачити Бога в усьому.
Це справді велике благо – розпізнавати Бога і серед буденності.
2010-04-04
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367172
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2012
Слізьми малює осінь на вікні,
А я дивлюсь – бо плакати не можу.
Не допомоги – тільки тиші прошу.
Де від журби подітися мені?
Якщо я зникну – кращим стане світ?
Якщо лишусь – комусь я буду треба?
Вже не шукаю ані Дна, ні Неба –
Розвіє вітер мій останній слід…
2011-09-30
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366757
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2012
У своєму житті я не знала свободи
І блукала, мов тінь у краю неживих.
Я не вміла терпіть і долать перешкоди,
І рятунку не мала із буднів лихих.
Краєм прірви ішла. Ти подав мені руку,
І до Світла вказав мені звивисту путь.
Прагну я осягнуть Твою радість і муку,
І, йдучи за Тобою, свободу здобуть.
І, йдучи за Тобою, навчитись любити,
Бо Любов – те одне, що освячує нас.
Я із неї лише сили черпаю жити,
Жить з Тобою, нарешті, надходить вже час!
2010-2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366697
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2012
Як холодно, як порожньо тепер,
Коли останнє листя облетіло.
В душі моїй останній спогад вмер,
Що берегла його так неуміло.
І вже нема нічого, тільки дощ
Краплини сірі струшує з хмарин.
І пустка у душі та на землі.
І я – одна. Й ти – знаю, не один...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2012
Будь ласка, вибач. Прошу, не гнівись.
Не хочу я непрощеною йти.
Востаннє в очі ніжно подивись,
Усі гріхи, прошу тебе, прости.
Хіба ж моя вина у тому є,
Що серця голос вже давно мовчить?
Я знаю, що лиш ти у мене є
Але тебе не можу вже любить.
Пробач мені, і з Богом відпусти.
Усе найкраще в серці збережи.
Минулося. Вже не коханий ти.
І я почую тільки крик душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366575
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2012
Ти почув мою пісню – і Ти усміхнувся мені.
І засяяло сонце, і висохли сльози одразу.
Знаю – любиш мене, і приходиш до мене вві сні,
Й за провини мої не тримаєш на мене образу.
Любий Господи мій! Я нарешті це щастя пізнала:
Жить з Тобою разом, і любить Тебе більш за життя.
Ще не знавши Тебе, у життєвих я хащах блукала.
Ти покликав мене – і змінилося раптом буття:
У Едемськім саду, у Небесному Царстві живу я,
Райський сад цей – душа, у якій – тільки Ти, тільки Ти.
Й за минулим своїм, і за тим, що було, не шкодую,
Бо тепер я – нова, і в моєму житті – тільки Ти!
2004/03/03
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366324
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2012
Розрізати вени – хай кров витікає собі.
Хай крапля по краплі життя залишає це тіло.
Воно не потрібне мені, як не треба воно і тобі.
...Лиш дуже болить, бо зробила це вперше – невміло...
2002.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2012
Ти сердишся? Не гнівайся, прошу.
Я вже не та. Я виросла з учора.
Я животіла. А тепер я хвора.
Вогонь у серці вже не загашу.
Але не бійся – ти в нім не згориш.
Твої холодні очі не займуться.
Я йшла до тебе. Мушу повернуться.
У стопах голки. На землі – спориш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365375
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2012
Ти плачеш зі мною, коли на душі смуток.
Ти завжди зі мною, і я можу це відчути.
Коли я радію, Ти сонцем смієшся разом.
Я справді щаслива – як висловить все одразу?
Хіба заслужила любов Твою і турботу? –
А Ти все одно з мого серця стираєш скорботу.
Ти в борг не даєш: все, що маю – лише від Любові!
Дай вміння довіку іти й по Твоїм жити Слові.
2006/05/19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365374
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2012
Затерті рими, зовсім вже не нові.
А почуття горять, їм треба жити в слові.
Їм треба вирватись із закутків душі.
Папір і ручка – і мої вірші.
Банальні фрази, стерті до дірок.
Шлях до поезії – крізь терни до зірок.
А у душі кохання закипає.
Фантоми є, та слів, на жаль, немає.
***
Як страшно, коли хтось говорить те,
Що ти сама сказати не зуміла.
Коли початок є, нема кінця.
А ти хотіла, так цього хотіла.
Хотіла написати – та дарма.
Чужі слова написані гарніше.
У тебе біль. А в когось є слова.
Чужі слова – від цього навіть гірше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365234
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2012
Титанів духу нині вже нема:
Міліє світ, міліють люди в нім.
Незримо огортає нас пітьма,
А добре все розвіялось, мов дим.
І суєта суєт, все – суєта,
І перемога темряви – близька.
А я блукаю в пошуках Христа,
А дні спливають, ніби та ріка.
Титанів духу нині вже нема:
Міліє світ, і я мілію теж…
Холодная наблизилась зима,
Назавтра навіть сліду не знайдеш.
2011-07-16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2012
Тепер я відчуваю і любов,
І ніжність, і тепло Твоє, і ласку.
Тепер іду до Тебе я, і знов
Цей світ Ти перетворюєш на казку.
Твоя усмішка і Твоя сльоза –
То діаманти у короні світу.
В житті моїм вже відійшла гроза,
Й мене приймаєш, від гріхів омиту.
Мій Господи, хто ще б мене любив,
Віддаючи всю душу свою щиру?
Від суєти хто ще б мене звільнив?
До кого ще я матиму довіру?
Любов Твоя – то найцінніший дар.
Прости, що я колись цього не знала...
З Тобою я звільняюсь від примар.
Тебе – Тебе – усе життя чекала.
2004-03-04
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364711
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2012
Вона дивилась. Як вона дивилась!
Він був для неї справжній ідеал.
Вона молилась – як вона молилась! –
Щоб він хоч погляд їй подарував.
Вона віталась. І вона віталась.
А він проходив поруч і – мовчав.
Й вона сміялась. Так, вона сміялась!
У грудях – пустка. Але він не знав.
Вона кохала. Як вона кохала!
А він для неї навіть слів не мав.
Вона чекала.. Вона так чекала!
Він не помітив. Отже, не кохав.
~2003.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2012
В лабіринтах долі блукаємо.
Як сюди ми потрапили – знаємо?
А як вийти на простір, до Бога? –
Тут у кожного своя дорога.
Хтось блукає і знову зривається,
Й до початку знов повертається.
Хтось у серці підказку шукає,
І, здається, на шлях натрапляє.
Я сама загубилась у плетиві.
І гукаю, гукаю: де Ти є?
Та не чую я Твоїх слів –
Певне, дух мій уже зотлів.
(Малюнок автора)
[i]З циклу "Fidem"[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2012
Сумує дощ, і я сумую разом.
Туманна поле вкрила пелена…
І знаєте, мені здається часом,
Що в цілім світі я така одна.
А десь далеко гори й океани,
І вічний шум великих рідних міст;
А у горах осіннії тумани
Спостерігають тихий падолист…
І серце розривається між ними –
Між шумом міст і спокоєм лісів.
Ні, не змогли б усі ми стать святими –
Якби-то навіть Ти цього хотів.
25-26/06/2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364375
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2012
Сам на сам із собою.
Зазирну собі в душу:
Сам на сам із журбою –
Тишу цю не порушу…
Твої очі зникають, залишається біль –
І життя, що, здається, вже не варте зусиль.
2011-06-18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363949
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2012
Пройти лезом ножа,
Краєм прірви пройти,
Не зірватись, не впасти,
Не знать порожнечі.
Я для тебе – чужа,
Ти для мене – не ти.
Можна жить і не знати
Солодкої втечі.
2006/02/17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363362
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2012
Свої молитви і свої жалі –
Усе-усе до ніг Твоїх складаю.
Ти знаєш, на безмежній цій землі
Ріднішого за Тебе я не маю.
В моїй душі запалюєш зорю,
Щоб я, як Ти, для когось світлом стала.
Якщо Тобою, Господи, горю –
То понад це я щастя й не шукала!
2011-09-27
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363225
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2012
Подвійність натури: і світло, і тінь.
Подвійність усього, подвійність створінь…
Усе калічІє… Минає, мов плин.
І тільки Спаситель, Спаситель – один!
Кохати того, хто не вартий зусиль –
Бо світло він світу, землі-бо він сіль,
А я, божевільна, блукаю в пітьмі…
Прийми моє серце, і душу прийми!
Осяяв надією звивистий шлях.
Я знову у небі, ширяю, мов птах.
І сили з’явилися далі іти,
Лиш тільки зневіру – зневіру прости!
2011/05
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363224
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2012
Повертатися знов в намальований світ,
Після того, як бачила Твій.
Після того, як я в світі цноти була,
Повертатись до світу повій.
Після того, як я майже ще не жила,
Умирати тепер щодень.
Крізь затулені вуха чуть звуки шаленств –
Після світу Твого пісень.
Знов читать по складах, забуваючи зміст,
Знов шукати до неба путь...
Та я знала Тебе, я відчула Тебе!
Ти – зі мною! Тож будь, що будь.
2005-01-13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363024
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2012
Не знаю, чи я варта твоїх сліз –
А ти не важиш. Просто щиро любиш.
Я забуваю, що було колись –
Коли мене чужі торкались губи;
Коли не ти так палко цілував,
Дивився в очі, обіцяв майбутнє…
Душа згоріла – ти це відчував.
Тепер натомість ти в мені присутній.
Твій погляд щирий оживив мене,
І серце знов у грудях озоветься,
І моя радість нова – не мине.
…А може, то лише мені здається…
2011/05/22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363022
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2012
Ні, я не та, з якою зміг би ти
Прожить життя, щасливим буть завжди.
Я не змогла б в дискусії вступати,
Я лиш змогла б усе життя чекати.
Я не змогла б піти наперекір,
А лиш мовчала й слухала б, повір.
Я не змогла б тобі створити раю –
Бо надто сильно я тебе кохаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362624
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2012
Я кохаю – байдуже, що думають.
І не тре” ні осуду, ні схвалення.
Та самотність в сутінках ховається.
Ми з тобою – просто віддзеркалення...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362382
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2012
Не знаю я, за віщо це мені?
Чого іще у цім житті шукаю?
І все здається, не на тій струні,
Не тії ноти, не до ладу граю.
Чи ж я колись не той обрала шлях?
Чому ж тепер серед примар блукаю?!
Дарунком – усміх на твоїх устах.
І я усе ж не тії ноти граю…
2011-09-19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362381
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2012
Під соборне склепіння
Злітають ці звуки чудовні.
В них моє існування
З Твоїм поєдналось уповні.
Лиш органу зітхання
І очі Ісуса навпроти –
І моє існування
Позбулось суєти і скорботи.
Ні грозою, ні вітром –
А леготом серцю промовиш.
І усім білим світом
Моє існування наповниш...
7-02-2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362290
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2012
На узбіччі життя, де спориш проростає крізь долю,
Я стою і молюсь. Я не знаю, куди мені йти.
Дощ спада мовчазний. І немає країв цьому полю.
І молитва моя усе плине туди, де є ти.
Мов хвороба душі, твої очі в мені не згасають.
Не карає Господь – та я просто лишилась сама.
Ти – молитва моя. Й непомітно в мене поринають
Ті дороги в життя, де на весну подібна зима...
2006.05.08
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2012
Осягнуть Його істину важко.
Не знаходжу вже більше я слів.
Моя мила маленька ромашко,
Вітер з півночі цвіт твій схилив.
Тобі жити усе ще так хочеться,
Ти усе ще так хочеш цвісти...
Може, сонце по краплі наточиться,
Щоб зігріти собою сліди.
Я не знаю. Мій шлях – в невідомості,
І чи вийду на світло колись?
Тільки серце ще дивно судомиться,
Тільки серце ще прагне увись...
2006/08/21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361937
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2012
Ось я стою перед Тобою,
Схиливши голову покірно,
Та я не знаю, чи зумію
Служить Тобі довіку вірно.
І я не знаю, чи зумію
Лише Тобою жить щоденно.
Та все ж стою тут і радію,
Схиливши голову смиренно.
2011-08-04
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361756
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2012
Одшуміли й загасли ті темні мої перспективи,
Де у дзеркалі ночі я бачила очі твої,
І вчувались мені тільки стогони й шепоти хтиві,
І примари із мороку гнули мене до землі.
Одшуміли й загасли… І нині у вільному леті
Шлях до Світла долаю, хоч, може, летіти й летіть.
Але більше ніхто – жоден привид на цілій планеті –
Не зіб’є із путі, що не викривив морок століть.
2011-07-29
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361620
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2012
А серце все прагне, все прагне на Схід,
Де храми в замрії у тиші між гір.
Туди, де і Будда залишив свій слід,
Туди, де Ісуса зустріла між зір.
І може, усе ж я там буду колись –
Де сила землі струменить з джерела,
Де крила камінні здіймаються ввись,
Отам, де я справжньо, натхненно жила.
21/07/2012
Малюнок автора
[i]З циклу "Fidem"[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361191
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2012
1998-2000
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361190
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2012
Моя зима уже занадто сива,
Аби вітать розквітлую весну.
Чи я була у цім житті щаслива?
Чи я кохала? – Досі не збагну.
Минулося: і я була весною.
Моя усмІшка запалила світ.
Душа була, мов небеса, ясною,
І знала я на все тоді одвіт.
Ну а тепер, коли вже сиві коси,
Здається, що не знаю нічогО.
І лиш тепер, коли я вже й не осінь,
Я розумію, як люблю Його.
2009-05-26
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360703
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2012
Міліє всесвіт в кожнім з нас –
Як швидко забуваєм Бога!
І вже не Він дороговказ,
І в кожного своя дорога...
І, падаючи, ми встаєм,
Знов намагаємось боротись...
Коли ж до Нього ми прийдем,
Аби позбутися скорботи?
Сльозу зітре з очей сумних
І всіх розрадити зуміє,
Й Любові вистачить на всіх –
Лиш ми цього не розумієм...
03-2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360701
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2012
Сліди бурхливої діяльності:
Цигарка, олівець, папір...
А десь за межами реальності
На дні мене дрімає звір.
І титанічними зусиллями
Його приспати намагаюся.
Між божевіллям і безсиллям я –
Хто знав, що раптом закохаюся?
2003.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360514
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2012
І коли сяде сонце за дахи
Й криваво захід небо помалює,
Згадаю знов усі свої гріхи,
Ім'я Його я пригадаю всує.
Пустих небес розхристане шатро
Над головою розкидає зорі.
Столичнеє зализане нутро
І ліхтарі, мов на жовтуху хворі.
Де вічне, добре? Де усе тепер? –
А не було! Я задихаюсь в хащах.
Порожні очі київських гетер,
Що поховались у будинках-пащах.
Бреду в дощі – сліпа серед сліпих,
Німа, глуха, і вже давно без серця.
Ще мить (пробач) – і ось мій схлип вже стих...
У пам'яті лиш очі, мов озерця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2012
Зриваюсь на крик. Відпусти!
Я хочу на волю. Без тебе.
Спалити б ці ніжні листи
І душу із ними. Не треба
Ні спогадів більше, ні мрій,
Ні сірих очей цих холодних.
Я стану одною з повій,
Продам своє тіло за подих,
Хоча вже не твій, не твій...
2001.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2012
Мирська любов... Про неї – і пісні,
І вірші, й кінофільми, і романи.
Вона дарує відчуття весни,
А потім часто – гіркоту омани.
Філософ, композитор, і поет
Шукають відповідь на запитання:
Кохання – це падіння ачи злет,
Що взагалі таке оте кохання?
Й ламають списи в суперечках знов,
І кажуть, що любить – необережно.
Я ж лише знаю: вічна та любов,
Яку Господь дарує нам безмежно...
2004-04-21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360283
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2012
Ми завжди усьогО не встигаєм,
І завжди залишаєм на потім.
А якщо не настане це «потім»?
Якщо завтра навічно підеш?
Ми так хочемо жити і жити,
Поспішаємо, хочемо встигнуть,
Досягли – розумієм: не треба,
Й знов – гонитва за щастям примар...
А спинитись на хвильку, подумать:
Як життя нам прожити сумлінно,
Як сліди залишити по собі,
Й перед Господом гідними стать?
О мій Господи, довга молитва,
Іще довша дорога до Тебе,
Шлях прощення, сумління, і – світла.
Нам до смерті його не пройти...
2006/5/9
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360038
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 26.08.2012
Кто вспомнит нас, ушедших в безвременье,
Когда последний солнца луч истает?
Нам, кажется, всем суждено забвенье,
И лишь глупец о вечности мечтает.
Ведь умирают города и страны,
И исчезают без следа народы…
И только Время исцеляет раны,
Но нам своей не победить природы.
И вот теперь, когда тебя не стало –
Бороться надо, хоть иссякли силы.
С тобою вместе были мы так мало,
Но помнить буду до конца, мой милый…
V-15/VI/2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359801
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.08.2012
Ми - наче ті два дерева хурми,
Та нам не зеленіть після зими.
Ми - наче два підсвічники у храмі,
Та пролягла безодня поміж нами.
Ми - наче дві оливи біля скелі...
Не оживить духовної пустелі.
17.08.2012
(малюнок автора)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2012
Знов зима. Зорельоти далекі
Забувають додому шлях…
І трава, що зів’яла від спеки…
І затаєна туга в очах…
І душа, що втомилася жити,
Таємничі, незнані світи…
І усе, що так легко лишити,
Коли кличеш до Себе Ти.
23-11-2010
Малюнок автора.
(Теж із використанням штучного інтелекту >_< )
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2012
Здається, я знаю – ти мене любиш.
Ти не кажеш цього, але про це промовляють твої уста – коли усміхаються до моїх, твої долоні – коли вітаються з моїми, твої променисті очі – коли зазирають у мої.
І я також, здається, люблю тебе. Ми не зізна́ємось у цьому нікому, тим більше – одне одному. Це буде таємниця, що поєднує наші серця і дає їм наснаги битися у суголоссі. Бо ми належимо різним світам – і до останку належимо Йому. Тому будемо любити мовчки, трепетно оберігаючи цноту наших почуттів.
А може – може, мені усе це лише здається...
2010-04-01
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359268
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2012
Ти хотів, аби я народила тобі доньку.
Ти хотів, аби я народила тобі і сина.
Ти любив мене, потім покинув мене – таку...
Я не знаю, чия – моя чи твоя – в тім провина.
Перший випаде сніг і покриє надії мої,
А останній мені, наче попелом, вкриє волосся,
Лише серце болить. Лиш жевріє життя десь на дні.
Сумувать чи радіть, що спізнати тебе довелося?
2007/02/24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2012
І ніхто не прийде. І ніхто не постукає в душу.
Лиш самотність німа чіпко серце моє полонить.
Я стомилася жить. Але жити я все-таки мушу…
А життя – наче вічність, що часом спливає за мить.
2011-09-26
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358861
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2012
Добре, якщо є таємний сховок,
Де мене чекаєш ти завжди,
Де зустрітись можем знову й знову,
Де в усім – твоїх очей сліди,
Де усе напоєне тобою,
Де розтануть вічності сніги.
Стала б я блакитною рікою,
Щоб в твої улитись береги!
2006/07/14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2012
Господніх Тіла і Крові (10/06/2012)
Пекло… Тепер знаю, яке воно: ніч, плач і скрегіт зубовний… Таким воно було для мене.
…Безвихідь; біль; темрява надворі і яскраве світло у вічі. А перед тим – метушня, заклопотані обличчя, грюкіт коліс у тиші нічних коридорів…
І навіть ТУТ Ти був поруч зі мною – я чула, як дощем Ти плакав за вікном. І Твоя підтримка додавала мені снаги… Хоча все здавалося позбавленим сенсу – навіщо боротися, якщо усе це – для того лише, аби твою дитину забрали від тебе? Як далі жити із цим? А головне – навіщо?
Навіщо ТАК?
…Фізичний біль минув і забувся, але поранена душа – хіба швидко загоїться? Хотіла побачити його – не змогла; укол, жар у горлі – і небо розверзається перед очима.
Чи ж справді Небо? Я померла? Тоді де ж Ти?
Думка відмовляється працювати, і навіть жалю уже немає… Скоро кінець? Ні… Ось я повертаюся, порожня, самотня, ІНША. Його – немає… Не змогла… Вибач, мій маленький… Вибач, що я живу – без тебе.
…Та не усе нам дається ЗА ЩОСЬ. «…ось, Я візьму в тебе язвою втіху очей твоїх; але ти не нарікай і не плач, і сльози хай не виступають у тебе…» - бо Єзекіїль був пророком. А я? Що таке я? «У дні благополуччя користуйся благом, а у дні нещастя розмірковуй…» Добре, що Ти повідомив мені це завчасно… Але хіба від того болить менше? Я так і не знаю, НАВІЩО. Чи ж знатиму колись? Але Ти був поруч, Ти плакав зі мною – і я вдячна Тобі за це!
Тепер моє янголятко – у Твоїх обіймах, але Боже мій, як мені його бракує!
…Навіть ніч – та пекельна ніч прощання – виявляється, то було свято Тіла і Крові. Так, тіла і крові…
«І блажен, хто не спокуситься щодо Мене.»
12-19/06/2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358584
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 19.08.2012
Залишаю усе за порогом:
Суєту, всі проблеми й жалі,
І, занурена в світло і співи,
Я, здається, одна на землі.
І нічого уже не існує –
Тільки я, тільки світло і спів.
Ах, як солодко жити Тобою!
Якби ж кожен відчуть це зумів!
2011-08-05
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358246
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2012
Вершин твоїх невиміряне дно,
Глибин твоїх незміряні висоти.
Чи день, чи ніч – тобі вже все одно;
У видноколі лиш поля скорботи.
Затримать подих, вилитись у мить,
І завмирати від тепла і світла –
Ні, не дано. І порохом століть
Засипле папороть, що лиш тобі розквітла.
2005.05.26
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2012
Душа моя прагне до Тебе.
Звільнитись з полону суєт,
Відкритися, вирватись в Небо,
Де вже не пізнаю тенет.
Шукати до Тебе дорогу –
Шукати, допоки жива.
О, серце! Довіришся Богу,
Як чуєш ті ніжні Слова.
І вже божевільні омани
Не владні над серцем моїм –
Бо Ти заліковуєш рани –
В житті, що спливає, мов дим...
2006-03-12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357983
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2012
Вузька бійниця. В ній – шматочок світла.
Як вирватись із темряви душі?
Є лиш один до Тебе шлях – молитва.
Дороговказ в безодні і в тишІ.
Хапаюсь за останнє. Волі! Волі!
Та демони у серці іще є.
Згасаю, як свіча зника поволі,
Мій янгол вже мене не впізнає…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357745
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2012
Спостерігаю за Арсеном, як він радіє, коли бачить інших дітей (а частенько – і дорослих, які усміхаються до нього), як хоче помацати їх, притулитися до них – і приходить думка: виявляється, любов до ближнього, до подібного собі є у нас від найперших наших днів. (Мама каже, що у його віці і я була такою...) Ця любов не з”являється колись потім, тому що священик у церкві так нас навчив – вона закладена у нас Господом від самого початку.
Але куди ж вона дівається пізніше, коли підростаємо? Чому зникає? Чому безумовне почуття приязні до кожного собі подібного натомість поступається місцем егоїстичному почуттю ласки й любові в першу чергу до того, хто любить і симпатизує нам, або навіть є нам чимось корисним? Чому замість любити ближнього, ми ненавидимо, проклинаємо, убиваємо? Ми ж усі були дітьми – то чому ж виростаємо такими черствими, і – такими ж виховуємо своїх дітей? Ми самі придушуємо у них це почуття, або й просто – своєї байдужістю не допомагаємо йому розвинутися, перерости у те, що може стати жертвеною любов”ю до кожного, яка дійсно здатна врятувати світ. Ми створені за подобою Бога – чому ж поводимо себе, мов діти диявола?
...Тепер я розумію, чому Ісус казав: „Пустіть дітей приходити до мене, і не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже.”
25-28/04/2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357741
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 16.08.2012
1.
Ще одна ниточка, від серця і – до рук:
Ти – мов лялькар, а я – маріонетка,
Ти легким порухом примушуєш мене
До дна тобі усю себе віддати;
І знову нитка розриває серце,
Я уже звикла, це – моя буденність;
Що можу я? Я – лиш маріонетка,
Закохана у свого лялькаря...
2002.
2.
Ти – мов лялькар.
На нитках моє серце,
І ти нещадно смикаєш за них.
Іще удар.
Та нитка не порветься…
Я розумію: буть з тобою – гріх.
Ти – мов упир:
Висмоктуєш всі соки,
Тобі без слів себе всю віддаю,
Немов у вир –
Холодний і глибокий.
Лиш почуттям до тебе я жию.
Та як же буть?
Докірливо зусюди
На мене очі дивляться святих.
Забуть, забуть…
Розірву собі груди –
Аби навік з них вирвати цей гріх.
2010
3.
Ти – мов лялькар.
На нитках моє серце,
І ти нещадно смикаєш за них.
Іще удар –
Та нитка не порветься.
Любов до тебе – мій найбільший гріх.
Моя душа –
Немов розкрита рана,
Оголена на посміх і на глум.
Лишилась я
Тобою не кохана.
Уже не можу притлумити сум.
Твоя рука
Дає благословення
Други́м. Мені – лиш серце розрива.
О, мій лялькар!..
І тільки твоє ймення
В устах моїх, як знак, що ще жива.
2011-01-30
(Малюнок автора.)
[i]Із циклу "Брабантське мереживо"[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2012
Відпускаєш мене, я стаю на крило –
І зажури й розпуки немов не було.
Знов світанок віщує надію нову.
Відчуваю натхнення, я знову живу.
Знову барви весняні квітчають сніги,
Знов Твоє Милосердя долає гріхи.
Обрій знов неозорий, вільно дихаю знов.
Світ мені відкриває Дивовижна Любов.
2011-03-29
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357481
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2012
Вже третій день благословляє дощ
Усі мої несмілі починання;
Змиває літо з вулиць міста, площ;
А серце прагне з Господом єднання.
Розкрилось Небо наді мною днесь
І дух мій крила вільно розправляє,
І тільки радість струменить з Небес.
…А дощ… А дощ – усе благословляє…
2011-09-09
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357377
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2012
2006.01.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357233
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2012
Що сниться тобі, моє миле маленьке дитятко?
Що бачиш у снах - ти ж бо щойно з Господніх країв?
Ну як воно там - де усі ми були до початку?
У світ цей шалений ти справді приходить хотів?
Бо тут все не так: тут і чорне, і біле - разом;
Хто ворог, хто друг - ти вирішувать маєш сам.
Та ти осягнеш, ти усе осягнеш із часом -
Якщо лиш завжди будеш вірний Святим Небесам.
1.07.2008
(Малюнок автора)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357006
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2012
А пам’ять про утрачене колись
Усе іще впливає в підсвідомість
І тихо шепче: Стань-но, озирнись:
Що втратили й що маєте натомість?
І я стою на перехресті снів,
І де реальність, вже не розумію.
Й молю лише, аби Господь зумів
Вернути нас в утраченую мрію...
2006/06/26
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356591
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2012
Величний лик Спасителя Святого.
Моя душа в захопленні тремтить.
В Нім розчиняюсь. Вже нічого мого,
Усе єство лиш Господом бринить.
Небесні хори славлять Твоє Ймення,
Свій тихий голос долучу до них.
О Господи, лиш Ти – моє натхнення!
З Тобою буть – найбільша із утіх.
2011/05/15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356590
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2012
[i]ДМ[/i]
А жити треба, треба далі жити –
Вставать уранці, на роботу йти…
Хоча уже нема куди спішити,
Хоча немає у життя мети.
Спливла, мов дим, і мрія та рожева,
Вже твоє сонце не сія в вікно.
Та помирають стоячи дерева –
І я стою, хоч неживий давно.
2011/06/09
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356512
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2012
Ах, як бракує цих співів солодких,
Коли у екстазі заплющуєш очі,
І серце тоді ніби тихо шепоче:
«Я хочу, я хочу, я хочу, я хочу!»
Ах, як бракує молИтов гарячих,
Що в темряві духу палали неначе,
Щоб спраглому духові світ відкривати,
Шукати, шукати, шукати, шукати!
Ах, як бракує оглянуть обличчя
Того, Хто до Себе заманливо кличе,
Того, Хто Любов’ю є, Світлом і Світом.
Горіти, горіти, горіти, горіти!
2011-08-01
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356511
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2012
А я сама – уже неначе звір,
Ще кілька кроків – і зірвусь у вир!
Та світло манить і лікує душу –
Єство звірине я долати мушу.
Я так боюсь, що все ж зірвусь у прірву –
Я так боюсь, що радше серце вирву.
Чи ж я борюсь? – І вже, здається, зло
В моїй душі все ж гору узяло…
Надія є? – Надія – лиш у Ньому.
…Як подолать оту смертельну втому?
29/08/2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349060
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 09.07.2012
Це майже як у Білик: твої руки –
Застигла музика в тужливо-ніжний звук.
Як буду жити я після розлуки
Без магії твоїх чарівних рук?
Долонь твоїх тепло – неначе море,
Один лиш дотик – шкіра, мов вогонь.
Лиш ти зцілити можеш серце хворе
Теплом душі через тепло долонь.
2003.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2012
Я пам'ятаю стріли мінаретів
В вечірнім небі літнього Каїра...
Тут поміж нас вже не було секретів.
Твій дотик все ще пам'ятає шкіра.
Та під шатром з блакиті оксамиту
За ґратчастими стінами кімнати
Забув умить тобою обігріту,
А я усе продовжую чекати.
Уже зник геть, шукаєш іншу жертву.
В твоїм єстві не залишила сплеску.
Серед шовків залишив душу мертву.
Плету життя своє, мов арабеску...
08/2002
(Малюнок автора)
[i]Із циклу "Брабантське мереживо"[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2012
Падають зорі в небесні глибини…
Без Тебе не можна прожити й хвилини.
І серце тріпоче і б’ється, мов птиця –
Невже нам від віку судилось зустріться?
Dominus vobiscum…
Підводжу знов очі до неба і бачу
Любов цю, мов сонце, яскраву й гарячу.
У смутку – утіха, у радості – спокій.
Поринуть і зникнуть в цій тиші глибокій.
Dominus vobiscum.
Здається, уже не лякаюсь і смерті –
Минуле можливо із пам’яті стерти.
Від Нього і сили з’явились летіти.
Якби ж то усі це могли зрозуміти!
Dominus vobiscum!
2010-01-04
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348829
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2012
А химери собору вдивляються в сиві далі́ –
В ті далекі краї, що їх бачити іншим не да́но;
В ті казкові країни, де зникнуть тривоги й жалі;
У небес краєвиди, що мріють крізь простір незнано.
Пам’ятають усе: божевілля, кохання, політ,
Горбаня на дзвіниці, на паперті – юну циганку;
І роз’ятрену душу, що гоїться тисячі літ –
І для того лише, щоби врешті діждати світанку.
2011-07-16
́
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2012