| Сторінки (38/3711): | « | 31 32 33 34 35 36 37 38 | » |
Пишу вірші не для похв́али,
Не для краси, а по потребі.
Не прагну, щоб рукоплесќали,
Писали відгуки хвалебні.
Ділюсь здобутими знаннями,
Бажаю спраглих напоїти
Добром, любові почуттями
Із Боготворчої сюїти.
Щоб зодягались душі голі
В одежу, що їм сонце ткало,
Щоб сміх гуляв, як вітер в полі,
Щоб Світло світом керувало.
Не всім, свідома, до вподоби
Моїх думок, чуттів горнило.
Але якщо відійде злоба
Хоч в когось, тя уже щаслива!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461061
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.11.2013
Знайди себе, дитино.
Розкрий життя рулон.
Хай щастя павутина
Візьме тебе в полон.
Знайди оті сторінки,
Де сонце й спориші.
Де вовняться пір'їнки
Для легких крил душі.
Ковтни небес заграву
і літом захмелій.
Хай зродить сад на славу
З надій твоїх і мрій!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461034
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2013
Застигли у журбі дерева голі.
І небо, мов желе чи мармелад.
Застигли айстри жовті й пурпурові.
Без ніг і ніжок в нуді променад.
Життя застигло. Гусне тільки тиша.
Дитя в колисці, в туї пташка спить.
Собак і кішок сіра тінь колише.
Лиш час од часу авто пробіжить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460971
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.11.2013
Останні теплі дні -
У осені останні,
Котра за мить піде,
Мов на світанку тінь.
На срібному коні
У білому убранні
Зима уже везе
Мороз у цю теплінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460744
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.11.2013
Прийду у ліс і поблукаю трішки.
Поміж дерев листопад буде гнать,
Вхопивши вітер за димчасті віжки,
Щоб з ним укупі листя позривать
Останнє… Журно схиляться берези,
Проситимуть не брити їм чубки.
Та листопад з кишені візьме лезо
І кучері поголить залюбки.
Кропива зеленітиме місцями
І жалитиме вітер за п’яту...
- Тримайся, лісе! Сніг не за горами!
Укриє. Потім стрінемо весну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460678
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.11.2013
- Не торкатись! Висока напруга!
Мозок вимкнула. Серце приклала.
По відкритій душі - гострим плугом
Твоє згіркле чуття проскакало.
Ну, а може, сама я виною.
Не розгледіла сніжного кому.
Проросла молодою вербою
Я у серці твоїм крижаному...
Довго потім коріннячко рвала.
Лід слізьми холоднючий топила.
І нарешті пора та настала -
Знову квітка в душі цвіт пустила.
- Не торкатись! Висока напруга!
Я торкнусь! Ризикну! ... Не з тобою!
Хижим вовком блука моя туга.
Я готова до нового бою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2013
Щодня ходжу гуляти
По Привокзальній. Хати
Серед дворів, мов писанки стоять.
Садки маленькі гожі
Глядять з-під огорожі,
Квітки чарівним полум'ям горять.
Онуку у візочку
Вожу. Недавно дочку
Возила. Вже у неї є дитя.
Летить час без зупинки.
Лиш в пам'яті картинки,
Мов спалахи, з минулого життя.
Ось переїзд. Злегенька
Звертаю на Шевченка.
Такі ж хатки, і дочка там живе.
Так виграє врочисто
Церковний купол блиском
І хрест на ньому, всіх до віри зве.
Гуляю, поки вечір
Не кине шаль на плечі -
Із темної сріблястої парчі.
Тоді везу онуку
До доні. Нічка стука,
Як в дім вхожу свій. Сонце ж у душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460563
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.11.2013
Про отця-мученика Христової віри
Олексу Зарицького
( минає 50 років з дня його відходу до вічності)
Ні до дому, ні до сім'ї
Він не мав прив'яз́ання.
Усі спроби були марн́і,
Щоб залишив призв́ання.
Ні арешти, ні табори
Не зламали в нім віри.
Лиш від Бога залежав згори -
Не від шлунка і шкіри.
Гуртував дорослих, дітей,
Щоби правду пізнали.
І слова його, як єлей
В душі вірних лягали.
Сповідав він грішних, служив
Богу Вишньому гідно.
У лахмітті завжди ходив.
Гріш, що мав, давав бідним.
Тисячі кілометрів доріг...
Він служив до знемоги.
Поки ангелам в руки не ліг,
Не піднявся до Бога.
Кості й шкіра - все, що нажив,
Хрест і книги святії.
У тюремній лікарні лишив
Нам на краще надії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460340
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.11.2013
Я згадую марину
У сонцедайні дні,
Як за вікном калина
Схилилась у журбі,
Як чорну наставляє
Деревце голизну,
Як пташка не співає,
Як вітер по лицю.
***
Я згадую марину:
Човнів на хвилях плин,
Крик на воді дельфіна
І чайки з-під хмарин.
Марина - морська картина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460264
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.11.2013
Тоне світ в спокусах.
Люди в ньому гинуть
Через землетруси,
Сходження лавини,
Шторми, буревії,
Вибухи, пожежі...
Хтось мережить мрії,
Хтось в гіркій безмежі.
Боже, дай любові
Кожному краплину,
Хворому - здоров'я,
Бідному - хлібину.
Мудрості - пустому.
Злому - милосердя.
Радості - сумному.
Впалому - осердя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460172
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2013
Любити мову вкраїнську буду -
Матусі мову і Кобзаря.
Але не так, як Ісуса Юда.
А так, як небо ясна зоря!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459971
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 12.11.2013
Моє маленьке янголятко!
Зростай і радуй маму й татка.
Хай тінь жури на личко миле
Не сяде. Тільки сонце щире
Торкається ясним промінням.
Зростай! Вбирай добро корінням!
Здорова будь, красива, гожа.
Цвіти, неначе майська рожа,
У Божій мудрості, в любові
Купайся, наче риба в морі.
Світ пізнавай, ступай сміливо,
Моє дитя, мій ангел милий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459956
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.11.2013
Губили ми чуття
І час, як птиці пір'я,
Як сад янтар і сік
Хурми в осінні дні.
Німі усі слова,
Коли нема довір'я,
Коли сердець потік
Гербарієм в землі.
А вірилося так
В Едемський сад квітучий,
У солов'їний спів,
В високості політ.
Та у піке літак.
Осколки. Біль колючий.
Пласти відмерлих днів.
І одиноких літ.
Але душа жива.
Її нічим не вбити,
Як сонце не згасить,
Чи зорі в небесах.
Росте. Прийдуть жнива,
Як за весною літо.
Кохання забринить,
Злетить, неначе птах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2013
Життя мого ще рік минає,
Іде у даль.
То радість човником спливає,
А то печаль.
Гріх не згадать, тепла і світла
Текли струмки.
Душа буяла, серце квітло
Плелись думки.
Любов родини сонцем гріла
В холодних днях.
Її несла я, як уміла,
В своїх руках.
Щодня в вінок знайомі й друзі
Вплітали цвіт,
Як випліта весна у лузі
Килим крізь лід.
Під вухом ангел виводив скерцо,
На дудку грав,
Коли від сміху дзвеніло серце,
Але ридав,
Коли крізь тіло липке щось лили,
Біль тис важкий.
- Вставай! - кричав Він. - Почисти крила!
Любов відкрий!
І я вставала. Несла до Бога
Клубок надій.
Чекає знову мене дорога.
Що там на ній?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459774
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2013
Разки коштовного каміння
Набрало сонце на проміння,
Спустило в край.
Торкнулись лісу коси сонця,
Скупались в озері, в віконця
Пробилися. Вставай!
Так любо-мило небо вкрила
Вуаль із срібного акрилу.
Молочна мла
Садок безлистий загорнула.
Розжурилась осіння хмура,
В танок пішла.
Бурштин побляклий засвітився,
Що ґрунт в саду ним густо вкрився.
Ця диво-гра!
Вставай, будись, виходь на ганок.
Стрічай окрилений світанок.
Вогнись! Пора!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459464
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.11.2013
Вже сплять дітлахи,
Галасливі пташата.
Спускаються сни
На хмаринах крилатих
До старших в пітьм́і
В чорно-білих картинках.
Вогні золоті
Гасить ніч у будинках.
Спи, місто осіннє!
Устанеш до праці,
Як сонце проміння
Прин́есе на таці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459378
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.11.2013
ОРИГІНАЛ:
О да, любовь вольна, как птица,
Да, всё равно - я твой!
Да, всё равно мне будет сниться
Твой стан, твой огневой!
Да, в хищной силе рук прекрасных,
В очах, где грусть измен,
Весь бред моих страстей напрасных,
Моих ночей, Кармен!
Я буду петь тебя, я небу
Твой голос передам!
Как иерей свершу я требу
За твой огонь - звездам!
Ты встанешь бурною волною
В реке моих стихов,
И я с руки моей не смою,
Кармен, твоих духов...
И в тихий час ночной, как пламя,
Сверкнувшее на миг,
Блеснет мне белыми зубами
Твой неотступный лик.
Да, я томлюсь надеждой сладкой,
Что ты, в чужой стране,
Что ты, когда-нибудь, украдкой
Помыслишь обо мне...
За бурей жизни, за тревогой,
За грустью всех измен, -
Пусть эта мысль предстанет строгой,
Простой и белой, как дорога,
Как дальний путь, Кармен!
ПЕРЕКЛАД ВІЛЬНИЙ:
Кохання - вільне, наче птиця.
Я добровільно твій.
І буде стан мені твій сниться
У страсті вогняній.
У хижій силі рук нез́емних,
В очах, де зради тьма.
Весь жах страстей моїх даремних,
Кармен - ночей жаѓа.
Cпіватиму тебе і небу
Твій голос передам.
Як інерей звершу я требу
За твій вогонь - зіркам.
Ти перетворишся у хвилю
В стрічках моїх віршів.
З руки своєї я не змию
Твоїх, Кармен, духів.
Мов ватра, що заб'є вогнями
В тиші на мить нічній,
Блисне сліпучими зубами
Лик невідступний твій.
Солодку томлю я надію,
Що у чужих краях
Мене колись, так думать смію,
Згадаєш крадькома...
За хвилями життя тривоги,
За біллю зрад гірких.
Можливо, думка і убога
Проста і біла, мов дорога,
Кармен, - та не з легких!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459369
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 08.11.2013
ПО МІСТУ БІГАВ...А.БЛОК
Переклад
ОРИГІНАЛ:
По городу бегал черный человек.
Гасил он фонарики, карабкаясь на лестницу.
Медленный, белый подходил рассвет,
Вместе с человеком взбирался на лестницу.
Там, где были тихие, мягкие тени -
Желтые полоски вечерних фонарей, -
Утренние сумерки легли на ступени,
Забрались в занавески, в щели дверей.
Ах, какой бледный город на заре!
Черный человечек плачет на дворе
Апрель 1903
ВІЛЬНИЙ ПЕРЕКЛАД:
По місту бігав чорний чоловік.
Гасив ліхтарі, крадучись по драбині.
Та ось вже з неба йде світлий потік-
Разом з чоловіком лізе по драбині.
Там, де були тихі, м'які тіні-
Жовті смуги вечірніх ліхтарів, -
Впала ясність на сходинки цвілі,
Пройшла крізь тюлі, шпарки від замків.
Як же побіліло місто на зорі!
Плаче чоловічок чорний надворі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459152
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 07.11.2013
Т́уїться вечір махрово,
Блякнуть ряди хризантемні.
Неба полотна суворо
Віття дерев крають темні.
Низом потік завиває
Голосом мерзлим, захриплим.
Хмара над лісом лягає,
Срібло павучисте сипле.
Вечора друг - невидимка,
З вітром у парі літає,
У ліхтарях і будинках
Крильцями світло вмикає.
Туїться - від слова туя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459146
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.11.2013
Зранку травку дощик косить,
Стиха завиває.
Ні, не плаче, не голосить -
Це він так співає!
Вимив листячко, травицю
І дорогу, й плити.
Ліг на хмару, наче киця
Під поріг, спочити.
Сонечко в той час пробилось
З-лід густої хмари.
З неба райдуга пролилась,
Мов нектар із тари.
Вибігли у двір малята.
Мають бо потіху!
Їм з веселки янголята
Натрусили сміху.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458952
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 06.11.2013
Десь дріма в ріці вусатий сом.
Пташки ж галасують за вікном.
Небо рученята простягає.
Доброго всім дня воно бажає.
- Прокидайтесь, любі, день настав.
В школі вас чекає море справ.
Ігри і навчання, друзів коло,
Мудрості росте там, зріє колос.
Промінь сонця скаче стіні,
Мов лоша на лузі в табуні.
В Злати, у Назарчика, Софії,
Будить світлі та казкові мрії..
- Умивайтесь, вправи йдіть робіть.
Лінощі при корені рубіть.
Ну, хто найпроворніший між вами,
Перший у дорозі за знаннями?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458889
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 06.11.2013
Іще недавно була в силі,
Вела онуків у садок.
А нині у сирій могилі
Гниє, щоб дати нам урок.
А як життя у юнь любила!
Співала - рвалася душа.
Та в долю Бахуса впустила,
Не дала вчасно відкоша.
Не втримала вузди в дорозі,
Біль перетворювала в хміль.
Сміялась нечисть в верболозі
І сипала до рани сіль,
Поки в могилу не спустили.
Лишились діти, внуки теж.
Їй шістдесят ще не сповнилось...
А ти..., не тим шляхом ідеш?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458643
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.11.2013
Ридати більш не хочу, не бажаю
Над долею твоєю, Україно!
Тобі я пісню слави заспіваю,
Хай спів несеться світом солов'їно.
Зуміла, розірвала зла окови.
На крилах волі в небесах ширяєш.
Хоч пастки тобі ставлять, грають в лови,
Встоїшся. Біль батрачки пам'ятаєш.
Терпіла, гнулась, плакала, вмирала,
Корилась чорній тіні супостата.
Та досить болю. Ти на ноги стала,
І крил душі твоєї не дістати.
Я вірю в тебе, Україно мила.
Під небом голубим пшениці зріти.
Гостри для праці, не для бою вила,
Щоб між народів славою ясніти.
04.11.13 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458574
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.11.2013
Чорне, біле - вс́е час розбер́е.
Чорне - в чорні муки він заќує.
Біле підійме - воно святе,
Жадобу до радості втамує.
Переможе біле - вір і знай.
Проросте лелією крізь серце.
Лиш його любов'ю підживляй,
Поливай із доброти озерця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458550
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.11.2013
[b] Оригінал:[/b]
В ночи, когда уснет тревога,
И город скроется во мгле —
О, сколько музыки у бога,
Какие звуки на земле!
Что буря жизни, если розы
Твои цветут мне и горят!
Что человеческие слезы,
Когда румянится закат!
Прими, Владычица вселенной,
Сквозь кровь, сквозь муки, сквозь гроба —
Последней страсти кубок пенный
От недостойного раба!
[b]Переклад вільний:[/b]
Вночі, коли засне тривога,
Місто сховається у млі, -
О, скільки музики у Бога,
Які то звуки на землі!
Що буря у житті, як квіти
Твої цвітуть, горять ось так!
Що сльози людськії пролиті,
Як захід, мов червоний мак!
Прийми, О Всесвіту владарко,
Крізь кров, крізь муки, з гробу дна
Останню пінних страстей чарку
Від недостойного раба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458525
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 04.11.2013
Підн́ялось на хмарині вгору,
Пустило життєдайний сік
Ра-сонце у ранкову п́ору.
Лови його душі потік!
А вчора десь воно ховалось
Від нас і сіра пелена
Вкривала небо. Хмари рвались.
Слізьми вмивалася земля,
Сум павучився домотканий.
Сьогодні ж - радість від кутюр.
Забувся вираз бездиханний.
Проліг у день щасливий тур.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458249
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.11.2013
Якщо жінка - квітка,
Весняна чи літня,
Значить біля неї
Садівник не спить.
Щастя - її мітка,
У очах досвітня
Зірка Прометея
Вогником горить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458183
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2013
Що це за чудодійна сила?
У деревця зелені віти,
Троянда пуп'янок пустила,
Немов не осінь в краю – літо.
А поряд чорне все, безлисте,
У душу лізе тихим сумом.
Калина ж – радістю, в намисті.
Вона у пору цю красуня.
А вже листопад встав з постелі,
Робити вправи заходився.
Постукав осені у двері,
На службу в край наш попросився.
Та що йому робити? Жовтень
Вже виконав за нього працю.
Струсив все листячко пожовкле
З дерев, кущів землі на тацю.
Хіба ще трави домалює,
(Жовтень не встиг, забракло фарби).
І вхід у двері попильнує,
Щоб сніг не ліг на жовті барви.
Таця - піднос (галицька говірка)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458040
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.11.2013
Худоба ще пасеться на лугах.
А поле чисте, зоране на зиму.
На землю вечір холоду натяг.
На небеса надмухав хмари диму.
А в полудень так сонячно було.
Тепло гуляло кішкою між вулиць.
Під чорним віттям золотилось тло.
А зараз тьма звалилась, мов прибулець.
І дихає зимовими грудьми.
А вдень тепла ще осінь начаклує.
Невдовзі вже припхається саньми
Зима-цариця, снігу нагаптує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457970
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.11.2013
1 листопада - День Листопадового Чину,
утворення ЗУНР - Західної Української Народної Республіки
Майже сторіччя з того часу,як у Львові
ЗУНР проголошено, захоплено об'єкти.
Без кулі жодної, без пр́олитої крові
Перевантажено на напрям волі вектор.
І заяснівсь над краєм прапор жовто-синій
На шпилі Ратуші під ранок, о четвертій.
Герб - золотистий лев на голубій акрилі,
Пр́ийнятий був як символ захисту від смерті.
Січові стрільці стали в стрій, ішли завзято.
Уряд створили. Як же всі цього чекали!
Але не довго в краї панувало свято.
Поляки грізний збройний виступ розпочали.
Підтримала не українців - їх Антанта,
Бо для совітів Польща - сильна противага.
Поляки вдерлися у Львів як окупанти,
Стрільці боролись, в битві кулася відвага.
Не вдалось вдержать владу. Сил було замало.
Замало віри у можливість волю мати.
На двадцять перший день Львів військо покидало.
Хоч не спішили стрільці зброю ще складати.
Здобули досвід. Боротьба ця недаремна.
Хоч звісно Польща українців притискала,
Та від радянської чуми західні землі
Своїм приходом захистила, врятувала
На двадцять літ. А що ми бачимо сьогодні?
Є незалежною держава Україна.
Та чи ми маєм ціль одну, чи ми соборні?
Чи знову в думах наших і серцях руїна?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457882
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.11.2013
Великому українцеві
громадянинові багатокультурної Канади
Павлові Юзику
присвячується
Не вигравав ніяких грантів.
Просто в Канаді народився
В сім'ї вкраїнських емігрантів.
Країні цій він пригодився.
Чоло високе, світлий погляд,
Усмішка щира і відкрита.
Любов до ближнього, до Бога
З дитячих літ була привита.
Дав Господь стержень йому, розум.
Ними життя налив по вінця.
Хоч і невтішнії прогнози
Спочатку ждали українця.
Закінчив школу на "відмінно"
І коледж теж педагогічний.
Вчителювать просивсь уклінно,
Але відмови йшли зустрічні.
Була тоді не надто мила
До націй меншості Канада
Та духу хлопця не зломила.
Ішов, валились барикади.
Вчителем дев'ять років браво
Пан Юзик працював у школі -
Не в англомовній, там не брали,
А в українській, та доволі
Нагадувати про невтішне.
Пішов до армії служити.
Хор і оркестр вів молодіжний
Пред тим, та мусив залишити
Через підпал в народнім домі,
Утрату всіх музінструментів.
Упала тінь. То виклик долі!
Вини ж не було аргументів.
Не дав музичний напрям лаврів,
Став в розвідшколі викладати.
А згодом ступінь бакалавра
Точних наук зумів дістати.
Філософа здобув освіту,
Ступінь одержав доктората.
А ще ж сім'я, родились діти,
Лад треба всьому було дати.
Взяв бакалавра і магістра
З історії, учив студентів.
І ватра розгорілась з іскри.
Палав, не ждучи дивідендів.
Видав він кілька праць вагомих.
Брав участь в різних товариствах.
Став у країні він відомим.
Відстоював права в менш́инствах.
З шістдесят третього - сенатор
Вже у парламенті Канади.
І практик був він, і оратор.
Достукатися вмів до влади.
Розвиток всіх культур і націй -
Ось те, до чого йшов він р́оки.
Що всяк повинен розвиватись,
До співжиття робити кроки.
Хотів він кращої Канади.
Щоб люди всі у мирі жили.
Щоб право мали всі громади,
Дух українці не згубили.
Обстоював завжди вкраїнців,
Снів волею Прабатьківщини.
Плекав культури він паѓінці,
В комісії був з прав людини.
Учителем був і спорт́овцем,
Викладачем і музикантом,
Політиком і науковцем,
І сім'янином - мав таланти!
Звання почесні та медалі,
І ордени - ось нагорода
За те, що бачив світлі далі,
За труд невтомний для народу.
Із дня народження 100 років
Минає цьому чоловіку.
Уклін йому за слід глибокий
Й родині Божої опіки!
31.10.13
Відійшов до вічності у 1986 році.
В Канаді є премія імені Павла Юзика (у сфері розвитку багатокультурності).
У 2013 році випущено марку в честь славного сенатора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457663
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.10.2013
http://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=1&cad=rja&ved=0CDMQuAIwAA&url=http%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fwatch%3Fv%3DpsEh_Vlrmhg&ei=DpNxUvrSEaez4ASC9IHQDQ&usg=AFQjCNHO-YfYHL4w2hZQdwCTY6NYQEmhNg&bvm=bv.55819444,d.Yms
Люблю тебе, шпилястий Львове,
Твої будинки кольорові.
Люблю церков верхівки гарні
І запах кави із кав'ярні.
Тілько ві Львові забави п'янкі -
Танці і співи чудові.
Конкурси, музика, жарти тонкі
Тілько ві Львові.
Люблю я вулиці і сквери,
Стареньких закутків шпалери.
Рух розцяцькованих трамваїв
Книжковий бум і пташок зграї.
Тілько ві Львові забави п'янкі -
Танці і співи чудові.
Конкурси, музика, жарти тонкі
Тілько ві Львові.
Люблю говірку галасливу,
Дні шоколаду, кави, пива.
Люблю футбольний клуб "Карпати"
Із Ратуші стук циферблату.
Тілько ві Львові забави п'янкі -
Танці і співи чудові.
Конкурси, музика, жарти тонкі
Тілько ві Львові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457639
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 31.10.2013
Хотіла я забути біль колючий,
Закрити серце від чужих чуттів -
Так щільно, наче у мороз тріскучий
Шпарини закривають від вітрів.
Хотіла більш коханням не хворіти,
Не дерти крил, рвучись з любовних ґрат.
Хотіла мирно і спокійно жити.
Без грізних слів в пролозі: «Шах і мат!»
Хотіла тиші. Надмір її маю.
Гостює в домі, чай із медом п’є.
Сьогодні те « хотіла» відміняю.
Хай краще вир, аніж життя нудне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2013
Зриває вітер листячко безжально.
Кружляючи, спада воно до ніг.
А я журюся тим. Сентиментальна!
Мені той кожен лист у душу ліг.
І журавлиним стогоном зітхання.
Стяжіло, вгору підняте крило.
Згадалось, так колись моє кохання
Пожухло і непотребом лягло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2013
Не тільки різнобарвним листом
Нас вабить осінь золота.
А ще калиновим намистом
І прілим запахом гриба,
Квітками, що і в дощ, і в холод
Фасон тримають, тішать зір.
А коли вийде жовте коло
Із-під далеких синіх гір,
Огріє їх своїм промінням,
Вони розкриють всю красу.
І замилують до сп’яніння,
Немов лікер з тірамісу.
Це айстри білі та блакитні,
Темно-червоні й золоті.
Вони, мов зірки оксамитні,
Маточки – сонечка малі.
Назвали греки їх зірками -
Айстрами, звемо їх так і ми.
Пістрять яскравими мазками
На чорнім ґрунті восени.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457316
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.10.2013
Все небо в подушках не м’ятих.
На них дрімали янголята.
Та тільки зорі поховались,
Лиш подушки вгорі зостались.
А янголята вже в труді.
Злетіли з неба до землі.
Щоб людям вірно послужити,
Від небезпек охоронити.
Один ось в мене на плечі.
- Будеш чайок чи калачі? -
Його питаю. - Пригощаю!
- Ні. Я такого не вживаю.
- А, може, кави, молока?
- Нічого з їжі і питва.
Оте, що в серці твоїм є –
Добро чи злоба – це моє.
Як підсобиш кому в біді,
Наповнюсь радістю тоді.
Уділиш бідному від себе,
Душа фонтаном аж до неба.
Коли глядиш дітей малих,
Батьків шануєш і старих,
Як тішить світ тебе, квітки,
Тобою тішусь залюбки.
Але коли ти у журі,
Образи носиш у душі,
Коли замислюєш лихе,
То крила на частини рве.
Коли байдужість ти напнеш,
Життя своє не бережеш,
Моїми граєшся словами,
Я плачу гіркими сльозами.
- Отак це? Мені прикро дуже.
Буду обачнішою, друже.
Мене від злого бережи.
Якщо не так щось, то кажи!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457299
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2013
Дві берізки, дві сестриці,
Корінь в корінь на землиці.
Та одна золотокоса,
Друга зовсім безволоса.
Одна пишна та багата,
Друга бідна навіть в свято.
Одна взір людський милує,
Друга жалі в нім гаптує.
В серці так людськім завсіди:
Радість, смуток в нім - сусіди.
Коли сум - свіча без ґнота.
Коли радість - світла нота.
Завсіди - завжди ( у Франка зустрічається).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457065
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.10.2013
Привіт, кохана Україно -
Душі моєї оберіг,
Веселий ранку, що на зміну
Нічному мороку прибіг.
Привіт, садочку мій вишневий
І озерце, що вдалині
Купає хмари і дерева
В своїй дзеркальній площині.
Тебе, мій дворе, обіймаю
І за будинками лісок.
Тобі привіт, життя, зсилаю.
У день новий роблю я крок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457052
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2013
Я вчора бачила, як сонце заходило!
Так опустилося близенько до землі.
Червоне золото із глека щедро лило.
Поки не зникло за ланами вдалині.
Очей від нього відірвати я не сміла.
Немов в середину золочену вросла.
Сховалось сонечко, і думка зажевріла:
- Це ж справжнє чудо фільмувала зором я!
Теплом і світлом людям цілий день годило.
Тепер котилось за молочний небокрай.
Блакить небесну опівкругом червонило.
Пускало вечір в прикарпатський рідний край.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456871
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.10.2013
Привіт, мій Львове рудогривий!
Уклін тобі зсилаю я.
Центр шоколаду, кави, пива,
Культуротворчого життя.
Хоч не родилась, не росла тут -
Учились в виші кілька літ.
Для мене входить Львів у статус
Найголовніших в долі міст.
Ніколи не забуть стежинок
Що в універ Франка вели,
І оперний, і площу Ринок,
Данила, князя, що верхи,
Вгорі собор святого Юра,
Онуфріївський монастир.
Душа ясніла там понура.
В блаженства попадала вир.
Стефаника бібліотеку,
Де брала часто я книжки.
І вежу, видиму здалека,
На яку дерлась залюбки.
На Лонцького, так, буцегарню,
Котра будила в серці страх.
І каву, випиту в кав'ярні,
І смак від "Світоч" на губах.
Південний, Краківський базари,
Де завжди гамірно було,
І вщент забиті кінозали,
Дивився люд тоді кіно!
І Стрийський парк із лебедями -
Душі улюблений куток.
Привіт, мій Львове! Буду днями.
Черпну, чекай, п'янкий ковток.
На світлині Львівський національний університет ім. Івана Франка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456836
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.10.2013
Така чудова тепла ніч.
У небі зорі.
Багато в жовтня цьогоріч
Тепла в коморі.
Щодня частину нам дає,
Несе до хати.
Ще кілька діб і він піде
Відпочивати.
Майже увесь рік пролежить
В постелі босий.
А потім знову прибіжить,
Узявши посох,
Щоби покрить зелене тло
Златогабою,
Подарувати нам тепло
Перед зимою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456779
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.10.2013
Я їхала сьогодні до дочки.
Стояла на зупинці. День чудесний!
Так радісно цвірінькали пташки.
Мелодія неслась у піднебесся.
А небо після ночі, мов дитя
Розплющило свої блакитні очі.
Так мило рученята простяга,
Неначе обійнять увесь світ хоче.
А поряд дім. Від сонця заяснів.
І голий сад. Лиш яблука рубіном.
Піднялись хризантеми після снів
І краплями роси умили тіло.
Чекаю транспорт. Поряд - ні душі.
Вбираю подих неба, медом литий.
Така теплінь надворі й у душі,
Що тільки б жити, жити і любити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456711
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.10.2013
Є в Прикарпатті славне місто.
Люблю його понад усе.
Тут птах вивчає ноти Ліста.
Повітря чисте і п'янке.
У центрі парк, лавки повсюди.
Дерева, в теплий час квітки.
Тут круглий рік гуляють люди,
Кружляють голуби, білќи.
Де санаторій "Мармуровий",
Фонтаном піниться вода.
Тут міні-зоопарк чудовий,
Є стежка в ліс, і не одна.
Тут зріє в теплий час ожина,
Малина, і ростуть гриби.
В зимі натягують ялини
Біленькі шапки на чуби.
Ропа в землі є - гіркувата,
В бювет щодня вона іде.
П'ють її мірками завзято.
Здоров'я людям додає.
Каплиця поряд з лісом - диво!
У честь Пречистої вона.
З'являлась тут Марія Діва.
Де слід був - витік джерела.
Ніхто його тут не пильнує.
Вода тече собі, бери.
І тіло, й душу полікує.
Лиш не лінуйся, приходи.
Вода – як дар землі із раю.
Джерела безнастанно б'ють.
Завод у тару наливає.
Її всі "Моршинською" звуть.
У наше місто приїжджайте.
Хто був тут, того ще манить.
Куток землі оцей пізнайте.
Гостинно вас він прихистить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456628
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.10.2013
Заздрість... - лиха істота
З чорним великим ротом.
Замість душі - пуст́ота.
Зуби з колючим дротом.
Краде в людини щастя,
Радість, любов і силу.
Трунок дає в причастя,
Щоби загнать в могилу.
Маску напне, запінить.
Чорне на біле - змінить.
Але відкриє рота -
Зуби з колючим дротом.
Крил не згинай у битві.
Фору дай злобі вміло.
Душу скупай в молитві,
Щоб не зчорніло тіло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456542
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2013
Лишила Оленька баштан
Пішла в обід до хати.
І що там бачить? Чемодан
Петько склада завзято.
- Ти це куди? Зі мною? Сам?
- У Швецію я їду.
- Що ж ти робити будеш там?
Ще кілька літ - і дідо.
Тут спиш лише, я спину гну.
Мови не знаєш й трішки.
- Там десять євриків візьму
За насолоду в ліжку!
На те ні пари з уст жона.
Теж чемодан складає.
- А ти куди? - Петько пита.
- Туди ж! - відповідає.
- Для тебе там робіт нема.
Свої шляхи там місять.
- Як проживеш, погляну я
За двадцять євро в місяць!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456455
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 24.10.2013
Ви скажете, крил у людини нема.
Я ж вчора літала.
Легка, мов пір'їночка була душа.
Я світ так кохала!
І він хризантемно довкруж розцвітав!
На листі опалім
Танок промінець осяйний танцював
Із вітром у парі.
А я, мов лебідка, над плесом води
Крильми лопотіла.
Дарма, що півголі ліси і сади.
Я літом горіла.
І нині спекотно, хоч жовтню вже час
Іти у відставку.
Та вогник у серці моєму загас
І тягне на лавку,
Бо крила тяжіють, в душі гіркота
Від словорозбою.
І світ хризантемний зміня пустота
З душею черствою.
Від словорозбою - від поранення душі лихим словом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456434
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2013
У Косинь зранку їхала сьогодні.
Минала ріки, гори і лани.
Сприятливі часи були погодні.
Дерева пробивались ізі мли.
Відвідала мукачівський гористий
Замок Паланок. Все там, як було.
Стоїть князь Федір з пальцем золотистим
І хитро мружить очі і чоло.
Бажання в нього загадала, звісно.
Як без бажання? Казки хочуть всі.
Хоч було у автобусі і тісно.
Але душа лишилася в плюсі.
Сніданок надворі, обід у барі.
Купання у термальнім джерелі.
Час біг. Здавалось, з ним була у парі,
Сиділи на одному ми сідлі.
В басейнах мокла. Тут вода чудова -
Солона, тепла, тіло зігріва.
Уже дерева золоті довкола.
А баба літо в Косинь привела.
Центр "Косино" у с. Косинь Закарпатської області
Раджу поїхати!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456270
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2013
У суботу Галя зранку
Швиденько збудилась.
За плече взяла Іванка,
Мов змія скрутилась.
- Хочу нині борщ зварити,
Пирогів із сиром!
Лиш обов'язки сповнити
Прошу тебе щиро.
- Пиріжечків? Це годиться!
Встав Іван із ліжка.
Та й подався до криниці,
Воду влив до діжки.
Знову ліг. Жона рідненька
Тисне, не вгаває.
Ще обов'язок одненький
На тебе чекає...
Став Іван тут думи плести,
Теребити чуба.
- Сміття у смітник віднести!
Здогадався, люба!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456016
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 22.10.2013
Я вийшла зранку в двір. Висіли хмари.
Дерева спали в сіроокій млі,
Покручені і чорні, мов примари.
І сум пробігся по моїм чолі.
Листки внизу. Гілки, мов після лінчу.
Стиснули серце обручем жал́і.
Подумалось, отак і я заќінчу
І моє тіло зогниє в земл́і.
Але в пол́удень сонце засвітило.
Підкинув дров у ватру Сонцепік.
І змився сум, мов під водою мило.
Пробіг по жилах життєдайний сік.
Лінч - від слова лінчувати, вчиняти самосуд.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455998
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.10.2013
День добігає вже кінця.
Владарка ніч на землю сходить.
У небі місяць верховодить,
Зіркам призначує місця.
Стихає вулиця і двір.
Засвічують пітьму вогнями
Віконця, ліхтарі, реклами.
Зі сховку вилізає звір.
Людина, стомлена в труді,
У час, коли зоря гарцює,
Мрії- мережанки гаптує,
В сни поринає золоті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455831
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.10.2013
Три чверті жовтня - мов не б́уло.
А надворі така теплінь!
Здається, літо знов приб́уло
До ще недавніх володінь.
Сміється небо синьооке.
Мов лан воно, де квітне льон.
Налилася калина соком,
Вітрець забив у ксилофон.
Дитячий крик в дворах лунає.
Теплу радіє дітвора.
Листок золочений спадає.
Та не торка душі жура.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455752
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.10.2013
Ну, й вередливе ж, оце хлопченятко!
Скаче весь день, скавулить, мов щенятко.
Меншу сестричку у груди штовхає.
Іграшки в неї із рук вибиває.
Їсти корисну їду він не хоче.
- Дайте цукерку! - увесь день торочить.
Чашку розбив і сказав, що це киця.
Кинув на голову ящірку Грицю.
Мама береться за голову. Тато
Розуму прагне синочка навчати.
Не помагає. І як же тут бути?
Бити його чи поставити в кутик?
Бити - не треба, і кут - не во благо.
Краще йому приділити увагу.
Книжку знайти й почитати цікаву!
В поле, у ліс повести, на виставу!
Разом із ним у футбола пограти,
Двір підмести, у кімнаті прибрати.
Труд і любов, вам скажу без вагання,
Це два потужних крила виховання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2013
Тисячі сонячних променів
В річці купаються зранку.
Сяйво угору, мов з ќомина
Дим чи пара з філіжанки.
Тисячі сонячних променів
Крони дерев зігрівають.
Листям укриті і ѓолені
Золотом-перлами грають.
Тисячі сонячних променів
Світлом мій дім наповн́или.
В серці холоднім і зморенім
Прихисток затишний звили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455548
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.10.2013
Ранок. Сонце випливає,
Чорні хмари розганяє.
Вибігає пес кудлатий,
Хоче щось він пожувати.
Суне, мов якась примара,
Хмурий, наче в небі хмара.
Побродив, під двері ліг,
Лапи витяг за поріг.
- Може, хтось змилосердиться,
Кістку винесе чи хлібця, -
Думає. Двір зміряв оком –
Побродив. пуста морока –
Не знайшов їди ні трохи,
Лиш хвоста погризли блохи.
Кури зранку місять дворик.
- Ко-ко-ко! – співають хором.
Гребінчастий верховодить.
Щось собі та їм знаходить!
Розсіва проміння сонце.
Златочка й Назар в віконце
Личка сонні наставляють,
Очками дива шукають.
Вишня, що біля балкону,
Щось бурчить під ніс спросону.
Мабуть ганить вітер ранній,
Що зірвав листки останні.
Птахи спів несуть до хати.
- Вийдем? Кинем корм пернатим? –
До Златусі каже братик.
- Щось знайдемо для пташаток!
Є в мішку зерно пшениці.
Трішки візьмемо для птиці.
На балконі в годівничку
Корм насипали синичкам,
Горобцям і голуб’ятам.
Позліталися пташата!
Зерня їли, цівкотіли.
Діти плескали, раділи.
Псові винесли кістки –
Той погриз їх залюбки.
Сонце плескало в долоні.
Дзвінко в полі ржали коні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455317
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 19.10.2013
Стомився день, заснув на сірій хмарці.
Йому на зміну пані ніч прийшла.
Загнать удалось сильній цій владарці
Людей зі двору до свого житла.
Чи ти з сім'єю, а чи сам у хаті,
Важливо, щоби з миром у душі,
Щоб думи були мудрі і багаті
І брали найкрутіші віражі.
Здоровий, а чи маєш ти хвороби,
Ажур в ділах, чи все йде шкереберть,
Радій, лягай до сну без тіні злоби,
Не знаєш, коли вхопить тебе смерть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455055
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2013
Осінь зранку по небу долотом.
Розтеклось медами тепло.
Ясно в парку, суцільне золото
На траву зелену лягло.
А дерева так гордо дивляться
У святковому убранні!
Лиш верба у буденнім, хилиться
До землі в ці охристі дні.
Хто в сорочці жовтавій глянцевій
Хто в червоно-бурій парчі.
А магнолія в помаранчевій,
Листя, мов з печі калачі.
Око дивиться, серце тішиться.
До небес у душі порив.
Світла мить в книгу долі пишеться.
Бог чудовий світ сотворив!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454922
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.10.2013
Жовтий одяг дерева вдягнули.
Жовтий в тренді в ці осені дні!
Всі такі, мов на конкурс прибули -
Коси в золоті, сукні в парчі.
Небо сірим брезентом укрилось,
Щоби стримати краплі дощу.
Вчора з неба, мов з діжечки лилось.
До землі прибивало красу.
В двір гулять діточки не ходили.
Не співали у скверах птахи.
Лиш дерева листочки губили.
Сльози з лиць почорнілих текли.
Нині ж вийшли дорослі і діти
Поглядіти на осені бал.
У повазі схилилися квіти.
Розпочався дерев карнавал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454827
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.10.2013
Так хочеш чути слово щире,
А не шипіння з-за спини.
Але з птахами, мабуть, в вирій
Воно втекло, до чужини.
Та я чекатиму, що верне.
Я ж його пестила завжди.
Зростуть у ґрунт упалі зерна,
Наповнять словоцвіт мед́и!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454688
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2013
Вона вірить в чудо, у сонячну казку,
Чекає, неначе Асоль,
Коли доля скине запилену маску,
Зайде світлицю король.
Вона почекає ще трішки. Уміє!
Обранець в дорозі, біжить.
У серці її завжди віра жевріє,
Гасити її не спішить.
Король на коні, у букеті лілеї.
Копита вистукують джаз.
Вже чарами сиплять і ельфи, і феї.
Зближається бажаний час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454667
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2013
Красива жінка плаче в самоті.
Нема кому їй з віч утерти сльози.
Красивій жінці не везе в житті.
Комусь веселка - їй лиш дощ і грози.
Красива жінка мрії витяга
І чистить їх хустинкою до блиску.
Та їх щоразу поїда іржа,
Немов голодний пес кістяк із миски.
Красива жінка віри не втрача,
Відкрила навстіж серце, щастя хоче.
Роки минають, а його нема.
Чекайте! Не воно ото стукоче?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2013
В задуманім небі засріблене сонце
Видніє ледь-ледь з-під хмарин.
Хоч мряка надворі, веселе в віконце
Летить цівкотіння пташин.
Закутався ліс у вовняну кофтину.
Замріявся і ні шелест.
Здає отак, мабуть, чекаючи зиму,
На міцність до холоду тест.
Покрова сьогодні. Цей день особливий.
То ж сум хай іде в небуття.
Радіймо, співаймо, як зграйка пташина.
Даровано нам є життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454414
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2013
Вдягла дерева в жовті шати
Панянка Осінь там і тут.
В цей час бере Пречиста Мати
Під свій покров вкраїнський люд.
Відкритим серденько тримає.
Довірить можеш Їй свій біль.
Як то, терпіти, добре знає,
Що то, на рану сипать сіль.
Вона поможе, ти звернися.
З очей утре тобі сльозу.
Лише з проханням не барися,
Облегшить душеньку твою.
Від нас одного вимагає:
Віру в Ісуса берегти,
В любов, що на шляху долає
Всі перешкоди і хрести.
Тут хрести – терпіння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454347
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 13.10.2013
Я так люблю цей Божий світ,
Цю ранню осінь,
Птахів під хмарами політ,
У квітах роси,
Гарячу літнюю пору,
Траву духмяну,
Органну музику дощу,
Садок весняний.
Люблю, коли дитячий сміх
Летить розлого,
Коли лягає перший сніг
Пушком під ноги,
І хмурий ліс, і ясний гай,
І в полі жито
Люблю. Це мій коханий край!
Як не любити?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454158
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2013
В Злати є й Назарка
Кізка, зветься Ларка.
На лугу пасеться,
Воду п'є з відерця.
У ланцюг закута,
До кілка припнута.
Травку соковиту
Сонечком прошиту -
Конюшину, м'яту,
Їсть коза завзято.
Бабця кізку поїть,
Тричі в день подоїть.
Злата п'є й Назарко
Молочко від Ларки –
Свіже, солоденьке.
Хвалить кізку ненька.
***
Якось між квіт́очок
Паслась, збунтувалась.
Вирвала кілочок,
У лісок подалась.
Вовк, учувши запах,
Вибіг - з морди слина.
Затремтіли лапи
У кози Ларини.
Та зібрала тіло,
Виросла душею.
Вовк, мов очманілий,
Кинувся за нею.
- Поквтне, боюся!
Ме! - заголосила.
Вибігла бабуся,
Палицю вхопила.
Прутики узяли
Злата і Назарко.
Вовка відігнали
Від козиці Ларки.
Більше не зривала
Кіл з землі козиця.
Молоко давала
Дітям, як годиться!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454048
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 12.10.2013
Так гарно довкола - у жовтому вбранні дерева.
Побігли вчорашні хмарки кудись за небокрай.
І сонце пустило тепло із вагітного чрева
Тобі в подарунок, людино! Лови ж і вбирай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453988
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.10.2013
Небо хмуролице
В сірій сутані
Ќида на землицю
Краплі дощові.
Так летять статечно!
В вигляді глясе
В ряд лягають ґречно
На поля й шосе.
Краплі ці – емблеми,
На листках дерев,
Наче діадеми
В знатних королев.
Пустяться – стихають,
В хмарці полежать.
Трохи подрімають –
Знову вниз летять.
На щоці гарячій
Сохнуть, мов бізе.
На старенькій клячі
Дощ їх нам везе!
Кляча - стара коняка, що повільно їде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453760
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.10.2013
Пожовтіли кущі і дерева.
Жовтень-брат їм чуби повохрив.
Фарби взяв в африканського лева.
З ним давно жовтень–місяць дружив!
А траву ще не став малювати
У моїм прикарпатськім кр́аю.
Зможуть люди ще зір потримати
На зеленій махрі у ѓаю.
Трохи осені – меду з лимоном,
Трохи літа в зеленій нузі́.
Пов’язалось усе тон до тону.
Солодить, поки сонце в вазі́.
Нузі - від нуга - кондитерський виріб (східні солодощі різних кольорів), у склад якого входить горіх.
Вазі - вага, поки сонце має силу, гріє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453753
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.10.2013
Ну, де ти ходиш, серця мого звабо,
Бажаний мій, коханий чоловік?
Я жду тебе, немов царівна-жаба.
Коли стрілою кинеш у мій бік,
Палким цілунком чари здіймеш з мене
І я зірву самотності кільце,
Наллється жаром серденько студ́ене,
Покине шкіра жаб’яча лице?
Давно тебе вимолюю у долі.
Рахунок не на місяці – роки.
Ти встелиш цвітом шлях тернистий в полі?
Колючі з серця вирвеш будяки?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2013
Ти народився, ти зріс на землі.
Будь, мов та квітка, котра на стеблі
Цвіт розпускає, насіння дає.
Що ще чарівнішим є?
Знань ти набрався і досвід здобув.
Що в житті добре й погане, збагнув.
Стежок багато. Свою віднайди.
Сяйвом її освіти.
Серце стукоче. Отож не журись.
Бачать світ очі. Корисним займись!
Щоби не пік сором жалом душі,
Як підійдеш до межі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453576
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2013
Сині і жовті вогні освітили дорогу .
Небо стемніло. Дерева імлою сповились.
В лісі ведмеді лягли вже, мабуть, до барлогу.
Люди гуляють. Немов комашня, оживились.
Там де, майдан Незалежності, музика лине,
Ковзають хлопці й дівчата на роликах мірно.
З туї крислатої чується голос пташиний.
Ходять курортниці, тіло прибравши манірно.
Радісні всі. В місті бабине літо з’явилось.
Серце сонату веде фортепіано й бубонцем.
П’яна душа, бо від щастя глінтвейном упилась –
Смаку кориці, зігрітим полуденним сонцем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453386
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.10.2013
Йду по місті. Так людно. Вбираю вечірнюю свіжу.
В золотому батисті осики і кленів чубки.
Сонце напрацювалось, залізло в дубовую діжу.
Місяць вибіг на службу і зорі за ним залюбки.
Так спокійно. Так тихо. Так любо сьогодні гуляти.
Літо бабине плечі і душу вкриває теплом.
Я його збережу, принесу на долоньці до хати.
Буде гріти мене, як завіє зима за вікном.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453216
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.10.2013
Посипався горіх зелений –
Обмерзло листя.
Каштани оголились, клени
Під вітру свисти.
А яблука червонобокі
Блищать до сонця.
Останні набирають соки
З коріння донця.
А небо синьою габою
Укрилось знову.
Зелене листя між собою
Веде розмову.
Воно ще хоче відчувати
Сонячну ласку.
З квітками, травами зіграти
В осінню казку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453042
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.10.2013
Так вчора холодно було -
Теплінь сьогодні.
Зірвала темне полотно
Небес безодня.
Скупалось сонце у хмарках,
Жучки в отаві.
Заграла радість у думках,
І світ з’яскравів.
Чекаєш чуда? Чудо є -
Живеш, існуєш!
Тобі дається лиш твоє.
То чом сумуєш?
Торкнулось сонечко щоки.
Всміхнися гоже.
Тікають миті, дні, роки.
Роби, що можеш!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452916
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2013
Так хочеться жінці тепла,
Щоб в парі з коханим була,
Букети, цукерки,
Вино, феєрверки,
І ніч, щоб між зорі несла
Романтика рік або два.
А потім рутина одна,
Борщі і котлетки,
Сорочки, шкарпетки,
Неправда, підозри, гризня.
Але, коли вам підфартить,
Зіллєтесь в одне, й не на мить -
Котлети – букети,
Сорочки – конфети -
Життя, наче день, пролетить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452849
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 05.10.2013
У Італії працює
Стьопина матуся.
Піцу, пиріжки готує,
Цілий день у русі.
Гроші сину висилає
Щоби міг ся вчити.
Горя син Степан не знає,
Їсти є що й пити.
Модні джинси, куртки, кепки
І клуби хороші.
Не біда, що нема клепки
В голові, є гроші.
Сесії здає хлопчина.
Можна лиш хвалити.
За це авто хоче сину
Матінка купити.
Йде на курси, на водійські
Син – душа на крилах.
Добре, що його від війська
Мати відкупила.
Вчиться, плату дав подвійну.
Йде їзда по місту.
Загудів мотор, граційно
Рушив він із місця.
Тосик – вчитель, тут по ходу:
- Що давити будеш,
Коли йти по переходу
Дівча, бабця буде?
- Звісно, бабцю та й до неба, -
Мовив до Антоші.
- Здурів? Гальма жати треба,
Ох, якби не гроші!!!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452696
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 04.10.2013
Учитель. Скільки в цьому слові
Переплелось турбот, тривог -
Той, хто стоїть напоготові,
Веде дітей, неначе Бог.
Йому довірено їх вести.
І місія ця нелегќа –
В серця любов і щирість вплести,
Неначе квіти до вінка.
Навчити мудрість здобувати,
Знання ростити, наче ліс.
Йому горіть і не згоряти,
І жити так, щоби на біс.
Учитель - світло там, де темно -
В дитячих головах, серцях.
Вклонімось вчителю доземно
За вибраний нелегкий шлях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452556
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.10.2013
Офіціант – хлопчина кароокий
Вподобав собі дівчину русяву.
Забуло його серденько про спокій,
Шука її щоразу серед залу.
Дівча відпочиває. Він працює.
Над ними нависа фонтан кохання.
Несе піднос, їда на нім парує
Й «па» дівчині кидає на прощання.
А ввечері, сорочку знявши й бабку ,
Лишивши клопіт у їдальні, мчиться
До милої на лавочку у парку,
Щоб ласкою її насолодиться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452475
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2013
Ледь жовтень ступив на поріг,
А холод, неначе у зиму.
Ще лист не зжовтів і не ліг,
Трава ще дрімає в долинах,
Пасеться худібка в лугах,
Цвіте хризантема, й жоржина,
Співа поміж гіллячком птах –
Приваблива наче картина.
Та в дім швидше хочеться йти –
Вовняну свитину, шкарпетки
Вдягнуть, випить чаю з трави,
Закликати Музу-кокетку,
Щоб з нею під звуки попси
Згадати недавні події,
Що в душу навік проросли -
Бій моря, шум пальми, дзвін мрії!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452465
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.10.2013
Хоч не зуміла Вас зустріти,
Сторінку чистою тримаю.
Нікого в дім свій не зігрітий
Без каганця я не пускаю.
Без каганця, що чисто рівно
Горить, не тліє, не димиться.
Хай серце кригою - все рівно
Воно чекати не втом́иться.
Чи Вас зустріну днем осіннім,
Коли тепло зімкне повіки,
Чи в час весняного цвітіння –
Однаково, аби навіки.
Аби заповнити сторінку
Сюжетом радісним, ласќавим.
Аби пір’їнка до пір’їнки –
І у політ, до зір яскравих.
Щоб Вам сказать: «Ви мої крила,
Мій подих, серця стук ритмічний.
Я довго Вас в думках носила.
Тепер Ви мій, навіки вічні!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2013
Мишка – славна трудівниця,
Влітку працювала.
В нірку мірок п’ять пшениці
Притягла, набрала.
Ось поля вже голі. Сіра
Настрій не втрачає.
Сховок в неї є від звіра,
Їжі вдосталь має.
Якось вилізла із нірки,
Десь хом’як узявся.
- Може маєш жита мірку?
Щось проголодався.
З поля все зерно зібрали
Люди ненаситні.
Решта птахи поклювали –
Поїдали спритні.
- Маю в нірці я запаси.
Чом мені не мати?
Не точила влітку ляси,
Бігала збирати
Колос, несла до порогу.
Дам тобі пів мірки.
Тільки раз! Й забудь дорогу
До моєї нірки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452263
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 02.10.2013
Україну Путін прагне за вузду тримати.
А вона в Європу хоче. Що йому ділати?
Пішов Путін до ворожки та й її питає:
- Що там через десять років Росію чекає?
- Через десять років? Ось що скажу тобі, сину,
Війна буде, ой недобра, через Україну.
- Ну про це і сам я знаю. Прийдеться почати...
А за двадцять? Скільки буде... біляш коштувати?
Зблідла тут стара ворожка.
- Що, сказать не годні?
- Біляш, пане?
- Ну, так, біляш!
- ГРИВЕНЬ так з пів сотні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2013
В США дороги – рівно литі,
Світять, наче зорі.
В Франції духами вмиті.
В Англії – просторі.
А у нас швидкорозчинні.
Першість в цім тримають!
Як підуть дощі нестримні,
Наче сіль, зникають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452076
рубрика: Поезія,
дата поступления 01.10.2013
Син у мами-квочки,
Лагідно питає:
- Де нова сорочка?
Йти на збори маю.
Витягла матуся,
Послужила сину.
В коридор метнувся.
- Туфлі – повні пилу!
Вичистила й туфлі,
Бюргерів наклала.
Чай подала в кухлі,
Галстук зав’язала.
- Мам, помий машину.
З’їм салат ще з манго.
- Добре, снідай сину.
Кинулась за шлангом.
Там в пательні грінки!
Мила, запихалась.
- Ти б женивсь! Щоб жінка
Всім оцим займалась!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451913
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 30.09.2013
Хмарини розчісують вії
В день Віри, Любові, Надії.
І сонце до них по дотичній,
Бо свято сьогодні величне!
Три діви, святі три сестриці
Із вірою в серці, мов криця,
Тіла, що ледь-ледь розцвітали,
На смерть без вагання віддали.
Померли, Христа не зреклися.
З них кожній казала «Молися!»
Їх матінка люба Софія.
А ворог вже смертоньку сіяв.
Померли дівчатка і мати
В сон вічний поринула спати.
Пишалась дітьми, та несила
Глядіть їй було на могили.
Крізь муки пройшли всі чотири.
Але не злякались сокири.
Їх душі, неначе лелії,
На небі Всевишній леліє.
Їх смерть – це для засторога.
Ростімо ж в любові до Бога,
До ближнього, рідного краю
Дітей – це дорога до раю.
Нема заборони – молися!
Не кланяйся злу, не корися.
Із Богом, з добром йди у світ
Крізь товщі болота і лід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451901
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 30.09.2013
Я зустріла
На березі моря тебе.
Грали хвилі,
І чайки довкола скакали.
Вечоріло.
І небо ясне голубе
У чорнилі
Терновім чаклунки скупали.
Твої очі
Зірками світили мені.
Твої губи
Іскристим вогнем тріпотіли.
Проти ночі,
Мов факел палав у пітьмі,
І до згуби
Моє розгорілося тіло.
Твоє слово
Бальзамом у душу лягло.
Потепліло
У ній, наче сонце вхопила.
Кольорове
Вплелось в чорно-біле кіно.
Небо стліле
Яскраві зірки засвітило.
Я зустріла
На березі моря тебе.
Грали хвилі,
І чайки довкола ходили.
Стали тілом
Одним. Нас на крилах несе.
Ми чорнило
Тернове у небі відмили.
(нічого особистого, просто пісня)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451633
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 29.09.2013
Моя стара гумореска
ШВЕДСЬКИЙ СТІЛ
Любить Галочка поїсти
Страву з картоплини,
Курочку під майонезом,
Зрази із свинини.
До плити ж в неї – оскома.
Серіали манять.
Подруги по телефону
Пресом "нове" давлять.
Щастя є! Не за готівку,
Але із соцстраху
Дали Галочці путівку
На море. Мов птаха
Полетіла, плаття взяла,
Купальник новенький.
Ледве в корпус доплигала.
Та така раденька!
Першим ділом - до їдальні.
Шведський стіл – розлогий!
Так наїлась, що до спальні
Ледь занесли ноги.
Що втягла, те пропустила
Махом в туалеті.
Тож халви ще прикупила.
Знов душа на злеті!
У обід всього набрала:
Печінка і риба,
Курка печена і сало,
Борщ, три кусні хліба.
Шлунок звик до харчування.
Ноги без пробіжки.
До обіду лікування.
По обіді в ліжко.
Тиждень вітром море билось.
Спортивний носила.
Потім небо прояснилось.
Сонце засвітило.
Плаття витягла з валізи –
Не влізає в жодне.
Та й купальник тіло ріже –
Той новий і модний.
Винні кури і котлети.
Смажена печінка.
Може сісти на дієту?
Бо ж згорить путівка!
До їдальні йшла рішуче –
Менше буде їсти.
Сонце зранечку пекуче,
В море зве залізти.
Ось і стіл той шведський. Люди.
Запах. Різнострав’я.
- Ні, з горою брать не буду!
Рішене питання!
Взяла в квіточку тарілку -
Гарна страва кожна!...
Ех, нехай горить путівка!
Все візьму, раз можна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451545
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 29.09.2013
Я Вас в уяві малювала.
Вам дарувала серця звуки.
І хай іще не пострічала,
Не вирвала із пут розлуки,
Зумію, знаю, скільки треба
Чекать, мені не привикати.
Колись почує мене небо
І дасть усе, що має дати.
Я довіряю своїй долі.
Відколи з нею ми єдині,
Без солі очі, сонце й зорі
В них тонуть і небесні сині.
Я Вас в уяві малювала -
Світились очі добротою.
І хай іще не пострічала,
Я знаю, Ви в думках зі мною...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2013
Так добре вдома в ріднім місті,
Де лист лиш де-де золотий,
Калини кущик у намисті,
І на землі кил́им м’який.
Де поряд близькі серцю люди,
Сусіди, друзі і рідня,
Де спів пташиний плавить груди,
Цвіркун свистить на схилі дня.
Де журавлі між хмар у небі,
Зібравшись в ключ, летять у даль,
Де рідний дім. Що більше треба?
Усе, щоби не знать печаль.
Та щось таки не вистачає.
В часи, що близять день до сну
Гірчить полином чашка чаю.
Підсолодить нема кому...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451498
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2013
ПРОЩАЙ, ОДЕСА!
Я завтра додому з Одеси
У рідний свій край повертаюсь.
Прощай Арнаутська, Пересип.
Давно мене діти чекають.
Прощай Дерибасівська мила,
Бєлінського, Пушкінська, Грецька
Й Канатна, що чемно возила
До центру, й стара Генуезька,
Де нові готелі-будови,
Й окраїно вельми скромненька,
І ти, Ланжероне чудовий.
Мене ждуть онуки маленькі.
Приморський прощай і Французький,
І ти, Лідерс́овський бульваре.
Додому, мов дикая гуска,
Вертаю з далекого краю.
Одеса дощила, вітрила,
А й сонце часами давала.
На місяць мене прихистила
І навіть у море пускала.
Пізнала її я культуру,
Пізнала її я проблеми,
Байдужість високого муру
І гумор – візитку-емблему.
Веселі тут люди, привітні.
Їх сміх, як і море – то ліки.
З Одеси привезене світло
Носитиму в серці повіки.
22.08.13
По Лідерсовському бульварі ходила по кілька разів в день.
У ДЕНЬ ВІДЇ”ЗДУ
Морю «прощай вже» нині сказала,
Погодувала кішок на плитах,
Що за ворітьми в сквері чекали,
Як із їдальні сунула сита.
В море пірнула – хвилями гралось.
Температура плюс вісімнадцять.
Сум віддала, у любові призналась.
Вились медузи в пачечках-платтях.
Сил почерпнула з надр, оптимізму.
Тіло злегенька почервоніло.
Чаєчки в воду також залізли,
Ловлячи рибу в морі уміло.
Із персоналом всім попрощалась.
Дяку кімнаті щиру лишила.
Добре в Одесі відпочивалось.
Та вже й за домом я затужила.
23.09.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451224
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 27.09.2013
(Бачу цей вірш шансончиком))
Я в Миколаєві була.
Живе там подруга моя.
Місто відносно молоде.
Та якесь сіре і сумне.
Накрила подруга стола.
Наливки з ягід, груш дала.
Розмова річкою плила,
Поки нас ніч не обняла.
А на ютубі Слєпаков
Співав про секс і про любов,
А ще про Любу і козла.
Подруга в захваті була.
Ми спали, як малі коти.
А зранку повен стіл їди.
І знов розмова джерелом
За теплим в кухоньці столом.
А потім – в місто на базар,
Купили деякий товар
І кавунів по оптов́ій.
А виноград в подр́уги свій.
В після-обід у зоопарк.
Там лань, верблюд і леопард,
Фазан і павич, наче сніг,
Ще й крокодил, і носоріг.
В нас фотосесія була.
Знімали мавпу і козла.
А поміж ними з шарфом я,
Без шарфа подруга моя.
Отак відвідини пройшли.
Мене до авто провели.
Я сіла. Їхати пора.
- Ну, все, усім привіт, па-па!
22.09.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451219
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 27.09.2013
ВЖЕ ВЕРЕСЕНЬ СТИШУЄ ХОДУ
Вже вересень стишує х́оду.
А літо давно у авт́о
Помчало на віддих до Сходу,
В багажник забрало тепло.
А вересень плакав без тями
І сонце у хмарах ховав.
Та часом світило руками
З загуслих тих хмар витягав.
Тоді все довкіл оживало,
Літали зграйками пташки,
І море усіх зазивало,
Блакиттю вкривались хвильки.
Стомився вже вересень. Брата
Гукати почав. Той ще в сні.
- Вставай, одягай жовті лати,
Скінчились твої вихідні!
21.09.13
ДВІ ТРЕТІХ ВЕРЕСНЯ
Каштани, акації клени
В Одесі ростуть залюбќи.
Одні із дерев ще зелені,
У інших жовтіють чубќи.
А небо то ясне, то в хмарах –
Одеса – примхлива мадам.
Їй в радість, як вітер гітару
Бере і бриньчить тут і там.
І тішаться квіти і віти,
Ідуть гопака танцювать.
Лиш рюмсають хмарчині діти,
Бо їх не пускають гулять.
21.09.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451077
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.09.2013
По Привозі я ходила,
Черевички там шукала.
Мало очі не згубила
Серед цих малих бунгало.
Раптом бачу, щось приємне -
Чобітки м’які, естетки.
Продавець вклонився чемно.
Розмір мій подав й шкарпетки.
Ще підніс якісь моделі,
Та все швидко, та все радо.
- Я поет, живу в готелі.
- А я чемний хлопець Вадик.
Познайомились. Купила
Черевички. Хлопець чинно
Спакував їх. Гріш пустила.
Крам знайшла й прийом гостинний.
18.09.13
Привоз - ринок в Одесі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451076
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 26.09.2013
ОДЕСА РІЗНА
Одеса різна:
Будинки грізні
І ракушняк.
Багаті рулять –
Воли залізні.
В трамвай – бідняк.
Широкі брами,
Де з гаманцями.
А де без них –
Двори-щілини,
Обдерті стіни,
Без сонця вдих.
Житло будують.
І хтось купує,
А хтось тремтить,
Бо буря валить
Старі квартали,
А влада спить.
Хороші пляжі
Для тих, хто в мажі.
Приват – віват!
Простому люду –
Пісок у груди,
Де моря шмат.
Та Ланжерон – це
Окреме чудо:
Фонтани в грі,
Вогні, мов сонця.
Гуляють люди,
Летять пісні.
А оперний! Він
У злата шатах,
Мистецтва пліт.
Шевченко, Пушкін…,
Скульптур багато –
Культури цвіт.
І одесити –
То одесити,
Їх жарт – плацдарм,
Слова, мов злитки
Крізь дрібне ситко –
Відбірний шарм!
20.09.13
ОПЕРНИЙ В ОДЕСІ
В театрі опери й балету
Царить окрема атмосфера.
Душа метеликом у злеті
У холі, залі чи в партері.
Картини-стелі тут, скульптури,
Мости у златі, люстр світіння,
Це місце розквіту культури,
Биття сердець, очей горіння.
Жізель щоразу тут страждає,
Лебідки скачуть, кружать в танці,
Круть Дон Жуан за гріх вмирає,
Живий оркестр і сцена в глянці.
Тут завжди людно і красиво.
Надворі коні та карети,
Фонтанів дзвони-переливи,
Барвисті кулі та букети.
18.09.13
Кулі – повітряні.
Фото зроблено мною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450942
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.09.2013
Володар-вечір шовк білий ріже,
Брунатний пне.
Вдаряє холод у плечі, свіжість
У ніздрі б’є.
Не людно, тихо на Чорнім морі.
Хвильки шумлять.
Гуляка-місяць на небо зорі
Зібрався звать.
Налив у глечик він срібла-злата –
Пустив дол́і.
Зумів майстерно пофарбувати
Хвильки морські.
Фонтани журні, у сяйві світла
Щось бубонять.
Про те, напевно, що довго літо
Прийдешнє ждать.
Сховались чайки, за день стомились
Від суєти.
Не так дельфіни – ті оживились,
Вгорі хвости.
Стрибки, пірнання і викрутаси –
Морське кіно,
Хапання риби - заняття ласе,
І знов на дно.
Спокійно гарно на Ланжероні,
Осінній хміль.
Ще трохи й буду в своєму домі -
І мед, і сіль.
20.09.13
Ланжерон - міський пляж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450935
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.09.2013
Степи вдягають жовті шати.
В Одесі я в ці чудні дні.
Ждуть мене діти та внучата –
Мої горобчики малі.
Щоби придбати їм гостинців,
Зранку на "сьомий кілометр"
Пускаюсь. Сонце у хатинці
Сховалося, вкуталося в плед.
Ходжу по ринку. Крам горбами!
Купую щось. Малий Китай
Розкинувся поміж рядами
Чи це Одеса, чи Шанхай?
Аж страшно стало. Дала драла
Від тих китайських продавців.
Товару трохи все ж набрала.
Там будок тих, як горобців!
Тут дощ пішов, усі знялися –
Ті, що купують й продають.
Одні товар складать взялися,
Інші шукать у місто путь.
Й я до авто пошкандибала.
Хоч дощ січе, у грудях – піч.
Дарунки діточкам придбала.
В очах заграло сяйво свіч.
19.09.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450737
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2013
1. СОНЦЕ ХМАРАМ ДАЛО ВІДКОША
Я сьогодні прокинулась рано.
Телефонний дзвінок розбудив.
Вітер грав на старому органі,
Пісню пташок якийсь виводив.
Сонце промені порозплітало,
Кілька кіс золотих крізь вікно
До кімнати моєї послало,
Застрибало в ній все, ожило.
А надворі, надворі так світло!
Йдеш по вулиці, мліє душа.
Усміхаються люди привітно –
Сонце хмарам дало відкоша!
А на морі народу сьогодні!
Ловлять чаєчки хвилю морську,
Горобці підбігають голодні,
Їм кидаю скоринку хрумку.
Як грайливий дельфін я з розгону
Плюх, шубовсть у морську круговерть.
Тілом втягую воду солону.
Почуття переповнюють вщерть.
Сонце гріє, по-літньому гріє
Після злив і холодних вітрів.
Тіло й душу промінням леліє.
В серці будить божественний спів.
18.09.13
2.СОНЦЕ ЗАБУЛО ПРО СВІЙ ГНІВ
Прокинулася. Небо синє.
Сонце забуло про свій гнів.
Мабуть, набридло йому в скрині
Лежать без діла кілька днів.
Вийшло в новенькому костюмі –
Правдивий шовк, лимонний тон.
І посвітліло в сірім трюмі.
В танок вітрець побіг між крон.
Море засріблилось. Привітно
Чайки на пляж людей зовуть.
Фонтани веселково квітнуть,
Дельфіни хвостиками б’ють.
19.09.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450734
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.09.2013
До українського театру
Сьогодні їдемо в обід.
Розпалює цікавість ватру:
Душа піде в небесний зліт?
І ось зупинка Театральна.
Будівля поряд височить.
Поспішно входим, машинально
Око за всім довкруж зорить.
Скромненько, чисто. В залі діти.
Зі шкіл позводили, мабуть.
Чи зможуть тихо відсидіти?
Пізнати п’єси суть дадуть?
Привезла трупа з Закарпаття
«Естер» (що моя дорога) –
Музфеєрію, в східних платтях,
Про простолюдку й короля.
Дія за дією минає.
Життя, як є – обман, любов.
Добро в кінці перемагає.
Бере усіх під свій покров.
Трохи тривоги, трохи сміху.
А більше світла і тепла.
Дітям розвага і потіха
Й нам - свіжий подих джерела.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450151
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2013
Так швидко небо ніч накрила.
На місто виллялася тьма.
Ліхтариків велика сила
На службу вулицям пішла.
А що там море поробляє,
Пляж біля заводей морських?
Лечу, біжу, Душа злітає
В передчутті хвилин п’янких.
Ну, ось і Ланжерон. Затишно.
Пісні злегенька тишу труть.
Фонтани різнобарвні, пишні,
Немов джмелі в саду, гудуть.
Скотився місяць повновидий,
У морі стежку засвітив.
Галантно зірку-непосиду
На вальс Шопена запросив.
Не ловлять ґав зірки-сестриці,
Стрази лопатять угорі.
Маяк морга червонолиций,
Вогнями грають кораблі.
Мовчать задьористі дельфіни
В басейні між м’ячів, кругів.
Їм сняться виступи, рибини.
І плескіт вдячних глядачів.
Набравши кисню повні груди
Із сольових морських глибин,
Бреду у корпус «Чайка», другий,
Думок і вражень повен млин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450057
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.09.2013
На Дерибасівській зустрілись
З Відою Вансель у Одесі.
У небі хмарки розлетілись
Туманно-сірі і білесі.
Всміхнулось сонце, засвітило.
Пустились з Відою гуляти.
Добро із уст її бриніло,
І щирість розривала лати.
Ось Воронцовський, колонада.
Ось тещин міст, в колодках серце
І оперний – гостей принада.
Тут зграя птахів грає скерцо.
Прощаємося. Янголятко
Віда й тепло мені лишає.
А я їй цьом і шоколадку.
Хай Бог "джек-пот" їй посилає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449961
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.09.2013
ВЕСЬ ДЕНЬ ДОЩИТЬ
Весь день дощить, та взявши парасольки,
Йдемо шукать незаймані місцини.
На клумбах освіжилися красольки.
Трава відзеленіла у низинах.
А вітер вовком ває час од часу,
Кидається жагучим кавалером,
Та поміж груди, до жінок він ласий!
Покрутиться й сховається за сквером.
Та ми йдемо, хоч мокнуть щиколотки.
Закрите море – місто перли містить.
Ось тещин міст, і серце у колодках,
Їх кожна пара прагне тут повісить.
Дім Воронцова, леви, колонада.
Охочих мало місцем цим гуляє.
Та нам ні дощ, ні вітер не завада.
Робити фото навіть устигаєм.
Години три протопавши по місті,
Замерзлі, але з усміхом дитини
Вертаємося у своє обійстя.
Нас проважають осяйні вітрини.
ВСЮ НІЧ ДОЩИЛО
Всю ніч дощило, вітер скаженів,
В вікно лупив, хилив дерев гілляки.
Дороги й оптимізм злегка залив,
Із серця вирвав ледь розквітлі маки.
Надвір ой як не хочеться, та йдем
Із подругою на сніданок пішки.
Що жде нас днесь? У місто побредем,
Чи цілий день пролежимо у ліжках?
Поснідавши, тепло відчувши, міць,
Рушаємо до моря, шторм – не в силі..
Тут ракушки до неба горілиць
Лежать в піску, що викинули хвилі.
Набравши повні жмені цих дарів,
Надихавшись морського аромату,
Мов бабки летимо поміж домів,
Цікаве намагаємось зібрати.
В після обід не ліжко, а стежки,
«Аркадію» - пляж, хочемо побачить.
«П’ятіркою» повзем, мов слимаки –
Доми, скульптури вулиці маячать.
Завод шампанських вин і ботансад
Зліва по курсу легко пробігає.
А справа кіностудія – не жарт,
Довженка. Там Висоцький ввись злітає.
А на кінцевій пляж. Розваг вагон.
Рядочок пальм і квіток різногрупних
А далі берег – це не Ланжерон.
Тут майже все приватне й недоступне.
Гойдає море хвилі, свіжість б’є.
Корм чайки, гулі й горобці шукають.
У мене хліба кусень в сумці є.
Кидаю, вмить дзьобами розбирають.
Знов маки в серці вогником цвітуть,
І оптимізм б’є чайкою на плесі.
Хай небо чорно-сіре, наче ртуть.
Приємного багато у Одесі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449863
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.09.2013