| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Біла лебідка,що крила втомились
На землю упала, в холодну росу
Тілом вона вже в політ не годилась,
Але в уяві ще мала красу
Ти не турбуй цю похилу голівку
Лебідь, не треба в політ закликать
Кожен той зліт, милі звуки сопілки
Вже будуть з нею завжди спочивать
Тіло втомилось, а очі ще ясні
В небо дивилась як лебідь злетів
Раптом, зібравши всі думи прекрасні,
Поклик святий іі дух підхопив
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330653
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2012
криниця чиста і прозора
луна в люстерко загляда
і тиша навкруги сувора
земля прекрасна і свята
вона не може захиститись
мовчить довірлива завжди
душа ж не хоче вже змиритись
що прийде кривда і сюди
все менше в світі залишилось
незайманоі чистоти .
не каламуть бо так судилось
вгамуеш спрагу тут і ти .
́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326869
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2012
Сніг яскравий, білий в очах мерехтить
Під ногами на морозі не вгинається, скріпить
В небі любе сонечко хоче нас зігріти
"Світе та не гріє" крізь зимові квіти
Білі квіти, як лілеї на вікні буяють
Розмальовані віконця проти сонця сяють
Доторкнутися до казки хочеться душею
Ззовні ніби тепло,але зимно з нею
Бідна птаха на даху пір"я розпушила
Щоби трохи зігрітися,проти сонця сіла
Треба десь перечекати-йде негода
Дайте сили дістатися гарної погоди
Ось так інколи в житті нашому буває
Подивишся,краса яка,блищить,виграває
Вона тобі і вклониться, ніби пожаліє
Поза спиною ж у неї жало пломеніє
А я птахою довірлива все життя лечу
Хочу бачити красиве,за це ставити свічу
І хто на мене кригу льодяну кидає,
Я за нього молюся і все прощаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311377
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2012
Вишневая ветка декабрьским днем
Дрожа умывалась холодным дождем
На ветке остался последний листок
Ветрами овеян,он стоек и горд
Свирепая стужа прогнала всех прочь
друзья не сумели себя превозмочь
Один не поддался ударам судьбы
Один как защитник добра от беды
Усталая ветка его не звала
За долг не считала что летом дала
Она ведь привыкла быть щедрой весной
Невзгоду встречать терпеливо одной
И может последняя эта зима
Не вскроется цветом на ветке весна
Так дайте живительный счастья глоток
Беду разделивший, последний листок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302655
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.12.2011