| Сторінки (3/203): | « | 1 2 3 | » |
(Читайте душу мою безсоромно
і не судіть за ці мої думки....
я просто ділюся із вами своїм болем,
що просто вирішила викласти сюди)
Навряд чи доля буде щиро рада, взнавши, що я відхрестилася і наплювала на всі наші з нею домовленості, визнавши їх нікчемною театральною похіттю, маскарадним костюмом, порваним в ході безумного балу...І ось тепер видаляю її телефон(а також паролі і явки) так, що бажаєш чи не бажаєш--а робиш це з якимсь хистом (ніби експерементом)!--,повірте.. мені, точно дістанеться... Та і взагалі, яка мені різниця, що про мене зволить подумати її королівське нісенітне...Я фаталіст і мені відплатиться--якщо не те, що сьогодні мріється то хоч би то жалюгідне, що призначене...Веретено не зламається, книга долі не порветься, і не згасне сонце укупі зі всім космічним мотлохом на зразок зірок. Боже, якщо тобі хоч трохи ще шкода творіння рук своїх, споруди міст, що сполучає нас з цією навіженою леді.Мені набридло до сліз шукати її знаки .І всі ці азбуки-веди...краще пришли розмовник, я стану невгамовним борцем дешифровки і інших шпигунських ігор. А вони говорять, що життя--це мить. А я чомусь уперто не вірю.Та що там...Я бачила піднебесся--ось заради нього варто бути.І проявляти невгамовну прудкість в питаннях безсмертя або його варіантів...Звучати монументальністю...Та хіба мало способів викреслити смерть із загальновідомого лексикону...? варто тільки захотіти
...Красива алегорія, безглуздий метод убити самоту, наповнивши себе дорогим алкоголем і дешевим пророкуванням--уявляєте,два в одному. Так усе-таки.ахаха...так безглуздо говорити про вічне і одночас невагому річ чи абстрактність .Байдуже у кожного своє уявлення ...(далі буде)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288899
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 27.10.2011
Женщина - гордая....
Женщина - сильная....
Женщина - страстная, нежная ,милая.
Она не прячется, она даже преданна ...
Она как бабочка среди дня весеннего...
Она и тайная, она и дивная .
Она печальная, она счастливая...
Как солнца луч она тебе мерещится...
Она как птица ввысь летит по поднебесью..
Она твой свет и мрак, она той жизни плед,
Который нужен вам . Вы не стоите наших бед
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288739
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.10.2011
Не предавай меня,прошу тебя,
не оскорбляй ,не оставляй.
Мы на пути не просто встретились,
Судьбе я верю в этот раз!
Но ты мой милый ,замечательный не сомневайся ни на миг,
Что мы должны быть вместе счастливы...лишь мы вдвоем,лишь я и ты.
В моей судьбе довольно радужной-ты будешь самый яркий цвет,
И без тебя ,мой замечательный,совсем не милый этот свет!
Не предавай меня, мы дышим воздухом который нас обьединил,
Совместный путь которым ходим мы..нас будто бы благословил.
Ты понимаешь ?Я ведь преданна!
Так будь же преданный и мне!
Не убивай меня...О вся Вселенная,
Я душу отдаю тебе.
Не предавай меня,не потеряй меня, не оставляй на полпути,
Ну ты пойми, что без тебя мне как без разума идти...
А жизнь как пропасть иль пучина,
где боль моя неизлечима
страхи , которым нет конца ..
они преследуют меня, когда я без тебя....
Как небо в птицах ,как море в рыбах так я в тебе нуждаюсь!
Не предавай меня , любимый, пока тобою восхищаюсь.
Позволь мне утопать в глазах - озерах неизведанных,
Не разлюби только мои, тебе до боли преданных...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288506
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.10.2011