| Сторінки (2/117): | « | 1 2 | » |
Захід багряний (мороз обіцяють на ранок).
В тиші завмерли навколо дороги й міста.
Падає зірка, свій вектор націливши в ґанок.
Темно у вікнах, бо хата давно вже пуста.
Місто в тумані, а смог на душі ще щільніше.
Час помолитись. Вже час. О, люди зневіри.
Гадки не мають. Все думають – буде пізніше
час для розплати. Та сурми вже чути в подвір’ї.
Страхи довічні в біблійних листах, як спокута,
Напрям для пошуку, компас. І мучить сльоза.
Шляху свого, нам ніколи повір не минути.
Мчать вже вітри і над світом зібралась гроза.
Темно у душах, бо душі давно вже на попіл
Витліли в полі зневір і облуди гріхів.
Наша Земля вже на старті. У полум’ї сопел
Двері до неї відкрито.
Зайде хто хотів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298383
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2011
На полотні небеснім низько-низько
з’явився місяць в тиші голосів.
А срібло зір, начищене до блиску,
Пірнало в став, як зграйка карасів.
Учух вітрище, листя і антени.
Вечірній смуток заливав міста,
де крізь вітрини пахли хризантеми,
та ліхтарі світились неспроста.
Бо в колір непроглядного маренго
вдивлялись ми і Ригель (Оріон).
тонули у ночі тополь шеренги
і мерз ледь-ледь освітлений перон…
Ти випурхнула із моїх обіймів,
Немов метелик з лялечки торік.
І зникла назавжди… Любов наївну
Так довго я у серці ще беріг.
Вокзал. І до четвертої платформи
прибуде знову потяг. Як тоді.
Маренго лиш щільніше. Місяць повний.
І роки промайнули молоді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2011
Тиша. Закрию долонями
зблідле обличчя світлин, -
там з посивілими скронями
миті минулих хвилин.
Там серед літа і зелені,
світла гарячих небес
стежки до тебе розстелені
свіжістю втомлених плес.
Там наші подихи вплутані
в погляди, квіти й дурман.
Ми у кохання закутані.
Зірвано цноти стоп-кран.
Ніжно вмивалися зорями,
пестили ніч і тіла.
Тиша – тоді територія
наша з тобою була…
Вражена сумом і думами,
в листя ховаючи шрам,
нині вже осінь задумала
владу віддати снігам.
Спокій. В альбоми пергаментні
схована тиша світлин.
В них розставанням захмарені
миті щасливих хвилин.
Тиша у домі і темрява
(вітром обірвано дріт),
бликає свічка і кіптява
зверху шукає орбіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2011
Напиши щось про себе. Ти чуєш!
Про журбу і про зілля-розмай.
Ти прислухайся – вітер розчулить,
Тільки з розпачу сліз не ховай.
Опусти до поштової скриньки
Невеличкий конвертик–привіт,
А у ньому - засохлі стеблинки,
Наче свідок любові їх цвіт.
Приїжджай я чекаю, мій милий!
Бо несила – кохання навкруг.
На гітарі заграй в підвечір’ї.
Повертайся до мене, мій друг!
Лише потім, в ночі, трішки грішній,
Прошепочеш: «Як добре – ти є!»
І віддавши тепло й свою ніжність…
Десь під ранок: «Ось – щастя моє!»…
Напиши щось про нас у розлуці,
Щось про травень, квітучий розмай.
І про відчай, страждання в розпуці,
Серцю друга свого нагадай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2011
Згубилися у листяній межі
сліди твої і згадки про кохання,
як біль у серці, ставши покаранням
за почуття прожиті… на ножі.
В зів’ялі трави випала любов.
Твій сонник замаснілий передбачив
і знаки гороскопу. Мов собача,
гриміла наша лайка знов і знов.
Замерзли в передзим'ї відчуття,
обірвано сценарій спільних реплік.
Забути би скоріше… ніби в пеклі…
Навіщо змарнували півжиття?
Пришерхлий день осінній затихав.
Байдужістю твоєю вбиті мрії.
І ролі вже нам інші. Час, як змії,
повзе повільно з гордістю постав.
Впустило небо в розпачі дощі.
Але ми вже дороги форматнули.
Від прірви дріботіли наші мули
Нав'ючені пустотами душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2011
В звукорядах ранкових октав
зазвучали вібрації лісу,
що манірну осінню актрису
кастаньєтами в танець позвав.
Пробудилася пісня гітар
задзвеніли тремоло навколо
і пожовкле розтягнене соло
полетіло ген-ген аж до хмар.
Такаор свій компАс нагнітав.
Ліс і осінь, пальмаси, кахони, -
все крутилось у танці невтомнім,
у вогні традиційних постав.
Швидкість па і експресія, ритм…
У дуеті горіло фламенко,
то стихало та тліло тихенько, -
до нових готувалося битв…
Багряніючий рвався наряд
златокосої чар-танцівниці
і вертілись, як вихор, спідниці,
інерційно гудів листопад…
У феєрії шалу, нарозхрист,
всі дотла байлаори згорали...
Затихали осінні хорали,
де упав замерзаючий лист…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293016
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.11.2011
Тіні ліхтареві замерзали в парку,
там, де ми так часто зустрічали день.
Скоро вже Михайло. Грудень на світанку
викладе в пюпітри нордових пісень.
А сьогодні осінь в листяних обіймах
зігрівала тільки клумби і газон
та дивилась з мосту в далі-дальні мрійно,
наче закривала жовтизни сезон.
Ніжність вечорова винайде бажання,
у теплі каміну вигріє зерно,
що зійде вогненно вперше і в останнє…
Як ми і хотіли – проросло воно.
Поцілункопадом я укрию губи,
так як огортає землю листопад.
Знаєш, закохався щиро і до згуби
у твої загадки, в сум твоїх монад.
Ми зустрінем зиму в царині кохання,
у обіймах ніжних, в дотиках сердець…
Тіні ж ліхтареві змерзнуть до світання
і підуть за сонцем в місто навпростець…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2011
Заблукали підвечір разом
в листопадових думах опалих…
Зрозуміло, – такий вже сезон, -
осінь яшму шукає й опали,
у обіймах зів’ялих стебел
листопад ще чекає ясиру…
Я сьогодні ж зігрію тебе,
залелію тендітну і щиру…
Доторкнусь вітерцем до руки
і нестримно до висі злітаю…
Замерзають в саду галузки…
Я ж тебе ще міцніш пригортаю…
А затим приголублю дощем
з поцілунків жагучо-шалених,
обів’ю тебе шовком-плющем
і відчую себе полоненим…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292271
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.11.2011
У світлі свічі обсипалися руни
і тіло вогню за сльозами сплива,
злітають під куполи неба безшумно
молитви мої… думи, відчай, слова…
Очищення їх від брудного намулу
плекало чекання розкритих небес,
і пальмове гілля, і одіж, і мула,
й Месію, і риб з ійорданових плес…
А світ не пускав, обійнявши безвихідь,
В зневірі штовхаючи на гільйотину…
Згоріла свіча і молитви затихли…
Де ж пристань душі?
Розкажи мені, Сину!
Направ же, мій Отче, компАс та вітрила,
окресли пунктири майбутніх доріг,
наповни польотом у ангелів крила,
що чистий приносять до пристані сніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290895
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2011
У світлі ліхтарів тремтить осінній бас,
На струнах холодів змовкає піцикато,
А парк міняє лик, свій профіль, і анфас,
І листяне манто - багряне і строкате.
Змовкає ночі мить, чекає нову роль,
Яка її схова у ритмах вітрогонів,
А сцену вже займе в прозорому король,
Із блиском аксельбант і сонячних погонів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290169
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2011
Перегортаю споминів сторінки,
що мов світлини миті бережуть
і, вірячи в пророцтва давніх інків,
вплітають їх в космічну мережу.
Пересипаю спомини в клепсидру,
немов пісок огранений життям,
і жар від них шукаю, та не видно
на натяки. Немає вороття.
Забуті вже давно в розлуках ночі,
всі зустрічі, розкладки кольорів,
що в пам'ять поврізалися пророче
і не дають заснути до зорі.
Перегорну, забуду, вкрию глянцем…
Та, мабуть, їх позбутись не дано, -
як тільки сум, то рвуться самозванці
і крутять в підсвідомості кіно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290055
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2011
Зміряний простір хвилин
Ніч відпускає зорею
В ранку промерзлого плин,
Що струменить над землею.
Роси сріблясті журбою,-
Бісер кристалів туманів,
Тихо пливуть над водою,
Мов сновидіння останні.
Ледве відчувши тепло
Пострілів теплих проміння,
Листя в танку попливло
Й горне в обійми коріння.
Кличуть у вирій ключі
Неба зів’ялого холод,
Що наче ковдра вночі
Щільно улігся навколо.
Зміряний простір хвилин
Осінь в туманах розвіє
Й сумом померзлих жоржин
Руна зимою засіє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289816
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2011
Ти зовсім поряд тут. Близька мені й далека
В твоїх очах любов. Чи тільки відблиск зір?
Що сховано у них – холодний лід чи спека,
Чи раю благодать, чи подих сніжних гір?
Ти зовсім поряд тут. Ти - ніжна синьйорина,
А може й королева. Я бачив це у снах.
Тобі ця серенада із пристрастю полине
Від пальців, що трЕмоло озвучують в басах.
Тобі ця серенада, народжена у серці,
Тобі, моя кохана, всі ноти запальні,
І матиму надію - в нестримності цих терцій,
Дискантом у серцях запалимо вогні.
Цілують струни пальці із ніжністю кохання,
Дзвенить акорд любові так трепетно вночі.
Злітає в небо пісня – гаряча від бажання,
І чути тільки тишу, що в паузах мовчить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289508
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2011
За вікнами – дощ,
за вікнами – осінь,
у просторі площ
заплуталась просинь.
Гардини закрили.
За вікнами вечір
колише несміло
будинки за плечі.
І сховані тіні
у шурхоти листя,
що впали на спини
парканам плечистим.
І знято вже грим
у полоні сонливім…
Я мов пілігрим
між краплинами зливи
пірнаю в тунель
незвичайно лякливий,
бо знято прюнель, -
він сьогодні – плаксивий.
Турботлива ніч
вже міняє афіші -
осінній бо спіч
на завтра – рідніший…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289134
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2011
О, Боже, що сталося з серцем сьогодні? –
У грудях тріпоче, підвищує тиск…
Усе ж було добре, зі спокоєм Сходу,
аж раптом біда і у приладі писк.
Розладились враз всі події і звички…
Симптоми хвороби? Бо настрою – нуль,
горю у вогні і не сплю цілу нічку,
пронизує щем, наче постріли куль.
А думка одна – все про неї, про неї…
Вже аж алергія і руки тремтять…
Тож швидше до лікаря – хай панацею
шукає мені, а то буду вмирать.
Всі скарги мої лікар вислухав пінні,
У вуса мугикнув і мовив таке:
«Цієї хвороби не знали до нині…
Призначим аналіз, рентген, ЕКГ…»
А потім, читаючи всі результати,
всміхнувся і в книгу «Діагноз» поліз.
І в мій бюлетень записав: «Лікувати?»,
«Еф шістдесят три. Крапка. Дев’ять» заніс.
А я, ледь не втративши думку й свідомість,
у жилах штовхнув занімілую кров,
й тривожно спитав: «Буду жити?».
Натомість:
«О, дурню, у тебе діагноз – ЛЮБОВ!!!»
20.10.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287381
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 20.10.2011
В пастельних тонах поспішає мазок
упасти на тло вересневого часу
та зайво-гарячим здається листок,
що з клена упав на холодну терасу.
А небо змішало всі фарби сумні
й дощем розмиває тепліші відтінки,
і в нашій картині слідами ступні
залишило хмар піднебесні стежинки.
Прозорість краплин туманіє усюди,
торує наскрізь силуети лісів,
а десь у містах налякались споруди,
бо привид дощу поміж ними засів.
Ще вдень все горіло у злато-багрянім,
яскраво-гарячім осіннім плащі
та вечір устиг запросити туманів
і з ними в танок затягнути дощі.
Пастельна жура опадає під ноги,
мазками вітрів, наче пензлем облуд…
Чутливий маестро почув монологи
і шати крилаті злетіли в етюд.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287132
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.10.2011
Осінній день майнув полями,
холодне сонце серед хмар
проміння кида векселями
мов літній борг своїх стожар.
Давно минули травень, квіти...
Лишилась крапелька надії,
що літо спогадом зігріте,
осінній вітер не розвіє.
Але листок червоний в ноги
пірне з висот. Його не жаль.
Та шлях його – моя тривога,
моя загублена печаль,
що вслід ключам впадає в душу
і замовкає в глибині…
І визнати я знову мушу,
що й осінь радісна мені.
В полях довкола – вітер, холод
і осокорів вітряки…
Й ховає сором покотьоло,
бо борг віддати не з руки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287017
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.10.2011