| Сторінки (5/473): | « | 1 2 3 4 5 | » |
Левам не потрібно змагатись з гієнами,
Що скавулять завжди за спиною,
Леви увінчані звитягою й славою,
Озброєні силою й волею.
Гієни підлі, нападають кусаються,
Прагнуть підкорити страхом і кількістю,
Координуються, підло підкрадаючись,
Та зустрінуться з могутністю й ясністю.
Сила не назавжди буде у більшості,
Але в чистоті, правді і єдності...
І як тільки леви у меншовартості,
Крик гієн голосніший й мерзенніший.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047620
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2025
Кривавий місяць на небі,
Кривавий, щемний, буремний час...
І кожному з нас так треба,
Воля, що болить в грудях у нас...
І наче тепла привітна погода,
Осінь хитра, так приманює хибним теплом...
Видно, як в когось в оці скалка гостра,
Та в своєму і колоди не бачить ніхто...
Кохання щасливе на крилах літає,
Птахи звили на стрісі хати кубло,
І молодняк в ньому вже сонце стрічає,
Світу так потрібне життя і добро...
Але тепер закривавлений місяць на небі,
Руки й ноги збиті вщент до крові,
Тільки відвага і віра розірвуть кайдани
І люди, що дають відсіч пітьмі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2025
Танцюють тіні на стінах печер...
Я сокіл, я вітер, я небо, я сила...
Я входжу у світ мудрості скель...
Я подих ранку в корабельні вітрила...
Пірнаю в глибини незвіданих вод,
Богине морів, тобі мої квіти...
Я не чекаю ні дарів, ні нагород...
Моє серце вміє вільно любити...
Розступляться води і схиляться звірі...
Я є. Той, хто йде крізь пітьму...
Дивіться, як світиться справжня сила -
Доброта, яку в серці, світу несу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046891
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2025
Сьогодні ти мені наснилась,
Налякана, сумна в сльозах.
Казала, що життя це зупинилось
І що довкола тільки біль і жах.
Я обійняв і пригорнув тебе так ніжно,
Як тільки міг, прошепотів тобі: "Люблю"...
Ти говорила, що вже все, що пізно,
Що я ніколи це не зрозумію...
І заридала на моє плече схилившись,
Здригаючись від схлипувань і сліз...
Я - друг, не дам тобі у горі захлинутись,
Я твоя скеля, твій маяк, твій хвилеріз...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046890
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2025
Моє життя - невідворотність.
Сонцем омите в красі.
Освітлюю вогнем потворність.
Яка зникає подібно росі.
Мій дух, розум, тіло сяють вільно.
Крізь біль крокую в темряві, що навкруги.
Та світло з ліхтаря свого дарую щиро,
Всім тим хто схоче і гідний взяти це собі.
Я знак, я мантра, самість, сила...
Я є і це вже вічний артефакт...
І щоб мене в житті не підкосило,
Спинаюся на ноги бо я маю гарт.
Я бачу світ, радію і чекаю,
Цілую, обіймаю і люблю...
Бо буде світло, я це точно знаю,
Коли крізь темряву страждань пройду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2025
Розчинить відданість і радість, віру,
Не пошкодує сильних, щастя відбере,
Не подарує тобі більше сили,
Якщо не втримаєш, ще більше забере...
Будуєш плани хитрі, на колись, на завтра -
Ось ось надихаюсь, ще трішки й заживу...
Та він приходить й відбирає твоє право,
Поглине мрію світлу заживо твою...
І хоч ми не титани з вами - просто, просто люди,
Але ми маємо могуть приборкати його -
Не у минуле йти і не чекати, що ще буде,
А бути тут і зараз, у моменті усього...
Розкришить камінь і поїсть залізо все іржею,
Розтрощить підло все, що сяяло колись
І ні старий і ні малий не є його межею,
А тільки той, хто у моменті розчинивсь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2025
Небо розтріскалось, грім...
Землю, як з відра, дощем поливає...
Вітер дерева хитає, я танцюю один,
Душа з краплями дощу вільно співає...
А потім падаю біля вогню
В якому танцювали предки зі мною
І бачу сон - долю світу й мою...
Духи лісу шепочуть, розмовляють зі мною...
І тільки крик пугача в туманній імлі
Мене розбудить ще до світанку...
Я йду босоніж по срібній росі
На зустріч щирому сонцю нового ранку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2025
Потягував Юнг люльку на балконі,
Вдихаючи все глибше тіней дим
І думав про життя і смерть про їх кордони,
Й про образи буття і роль свою у тім...
З вікна навпроти Фрейд на нього подивився,
Побачив на обличчі Юнга ту задуму і печаль,
І аналізувати все знову заходився,
Поринув в роздуми про сни, табу і жаль...
А знизу в натовпі спішив кудись Ананьєв,
Мабуть до банкомату, бо зарплати час...
Про себе говорив мотиваційну мантру,
Про позитивні архетипи, що є в кожному із нас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2025
Між нами тільки мить,
Вогонь без мір
І пристрасть, дика хіть,
Кохання незбагненний вир...
Танцюють тіні на стіні,
В повітрі запах літа,
Ти розчинилася в мені,
Я хочу бути, а не володіти...
Зникає все ми спалим час,
Буття перетворивши в насолоду...
І тут і зараз - це лише для нас,
Наше кохання - наша свобода...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2025
Медовий запах квітів,
Твоя приємна шкіра,
Рум'янець ніде подіти,
Ця мить така щаслива.
Безкінечні ночі кохання,
Заціловані сонцем ранки,
Щирі любовні зізнання,
Твої милі чарівні веснянки.
Посмішка, твоє волосся,
Обійми, сонця заграви,
Ти біжиш по росі боса,
Танцюєш з трояндами.
Я вдихаю твій запах,
Медових літніх квітів,
Поцілунки у пишних травах,
Під світлом зоряних софітів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2025
Я ходив стежками темряви з розбитими до крові ногами.
Я не міг дивитися на себе. Я плакав під дощем, щоб більше
ніхто не бачив моїх сліз. І вітер сильний розривав усі мої рани.
І сонце сліпило мене світанками. Я спраглий падав на траву.
А потім я прокинувся від цього сну. Побачивши у небі птицю і її
легкий змах крильми, я щось відчув у серці. Тихе. Що шепотіло приймай.
І я почав приймати в себе людей, емоції, любов. Саме любов відкрила очі.
Я почав щось відчувати. Хоч були розпачі і зради знову і знов, так я вже не боявся.
Я і не плакав. Я просто тепер знав, що це є частиною буття. А потім я ожив.
Сперся на ноги. І раз за разом, як мале дитя, робив все виваженіші кроки.
Хоч і здирав до крові знов я ноги, та йшов вперед уже у майбуття. Занурюючись в минуле лише для того, щоб обійняти світ, який я проклинав. Подарувати трішечки любові, яку не так давно я і не відчував. Тепер я знаю це. А може і ніщо. Все є усе і нема нічого. Куди іти, чи знаю я? Лише намір, дія, рух, мій розум, слово - це все що маю. Усе що в мене є, усі ті карти на руках, відповідають мені тихо знову й знову. Це - таїна моя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045034
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2025
Я є - і це вже факт живий,
Це світло в серці, голос тиші.
Я є - у вітрі, у камінні,
В траві, що ніжно землю миє.
Я є у кожнім світанку,
У сонячних променях моя пісня лине.
Я є - мільйон облич,
Мільйони душ, що світ огинають.
Я є - у шумі гір далеких,
У подиху весни між ярами.
Я є - у місячнім сяйві,
Що вкриває небес безкрайність.
Я є - енергія життя,
Потік без кінця, без початку.
Я є - дихання Землі,
Її пульс, її радість і плач.
О, моє дихання, почуй!
Відгукнись, дзеркало далеке!
Піднімись разом з місяцем в небо -
Пролий світло срібне й легке.
У безмовності, у шепоті,
Між камінням, між гіллям,
Я є - вічний вогонь і вода,
Дух свободи, що розправив крила.
Я є...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045033
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2025
Світ на порозі знищення.
Одні купаються в крові,
Інші крадуть для задоволення,
А хтось ще, іде шляхом любові,
Щоб зберегти хоч крихту Творення...
І все бурхливе, наче вир,
Затягує химерами
У безкінечне марево.
Життя - ріка, каламутних
вод потік.
Або пливи, або потопить
заживо.
І є десь часоплин,
І є прекрасна мить.
У кожного своя,
У кожного свій шлях і час.
І може правильно, що
хтось в буремний вік цей спить...
Любити, означає:
прийняти все і всіх враз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044771
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2025
Крізь камінь, асфальт і бетон,
Посеред снігу, коли холодно скрізь
З'явився фіолетово-зелений бутон-
Будяк нестримно до сонця проріс.
Життя дивна штука і не проста
Лякають обставини й біль багатьох...
Мати напористість, волю де віра жива,
Це те, що показав мені Чортополох...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2025
Ти зламаєшся, ворогу лютий,
Ще на сонці подібно росі.
Бо зло завжди прагне безжально тріумфу,
Добро ж світить для всіх у красі.
Ми проб'ємось крізь залізобетонні споруди,
Крізь тріщину - колоском проростем до небес.
Ми не помста, не гроші, не влада й облуди,
Ми люди, що несуть смиренно свій хрест.
І настане щаслива дорога,
По якій ми пройдем в майбуття.
Де є сила, де є слава, де доля
Щаслива, усміхнена, світла й проста.
Де радість велика і цінність життя,
Де верби кришать скелясту породу.
Де калина білим цвіте, розправивши вільно гілля,
А вічно чиста любов подарує нам всім нагороду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2025
Мій сон... Ти мені наснилась,
Така щира, усміхнена, не земна,
Так пильно в очі мені дивилась,
А я пив губи твої поцілунком до дна...
Наше літо і вітер що теплом огортав...
І всі пори року, що були як весна...
Й те життя в якому я так нікого ще не кохав...
І поцілунки, які ми випивали до дна...
Мій сон... Ти мій сон на яву...
Така щира, усміхнена і не земна,
А я дихаю - я тобою живу,
П'ючи губи твої поцілунком до дна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2025
Розбилась ваза мойого життя,
Проста не вичурна, а з глини...
Бо тиску вже витримала вдоста,
Тепер шматочки і краплини...
І кажуть, що не склеїти нічого
Усе як є і кожному своє...
Та точно не питатиму ні в кого
Зберу до купи все - бо це моє...
Найкращим золотом обрамлю
Усім що є величним на землі...
І глиняні частинки вставлю
Бо все моє те і усе в мені.
І буде ваза глиняна служити
Нехай світитимуть яскраво шви,
Але не зникне те, що має жити
Бо це моє - одне, як не крути....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043497
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2025
Мій шлях крізь пітьму - мов клинок розпечений,
Щодня вогонь палав у жилах мить за миттю.
В думках терновий сад, мов зірка, приречений,
А подих - ніби камінь, що тоне у блакиті...
Душа, як ворон в клітці билась до нестями,
Тіло волало: "Розірви цей біль навпіл!"
А гнів - зміїний шепіт між світами,
Що душу затягав у безмежний пил...
О місяцю, ти чуєш мій шепіт в тіні ночі?
Я йду ще досі темряви стежками,
Та в серці вже не злість, а сила прощі,
Що світло несе крізь морок між світами.
У дзеркалі вічнім я себе побачив.
І сон мій зник - я розплющив очі.
Я - не тінь, не страх, не той хто плаче,
Я Живий. І йду у світ пророчий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043450
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2025
Ти чуєш, як стогне час?...
Сценарії пишуться під п'єсу нову...
Чи буде у Всесвіті пусто без нас?...
Чи віднайдемо свободу свою?...
Скільки брехати в свої дзеркала?
Кривлятись в надії зламати сцену?
І хто режисер цього, ти чи я?
Чи обере світло пітьму собі в наречену?
Ілюзії дуальності і боротьби
Породжують порівняння, клани, касти,
Що завжди призводить до війни,
До бажання найбільше вкрасти...
Всі довкола готові тебе жаліти,
Це як акт приниження найбільшої сили...
Хтось згорає, щоб інші могли вільно світити...
Всі отримають те у що вірити хотіли...
Ти чуєш, як стогне час?...
Сценарії пишуться під п'єсу нову...
Чи буде у Всесвіті пусто без нас?...
Чи віднайдемо свободу свою?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2025
Кожного дня трішечки кращий,
По краплинці відваги, турботи...
Ось та битва, коли в час найважчий,
Сам для себе відповіси хто ти...
Світло зсередини в світлих думках,
В уявленнях і відчуттях кольорових,
В добрих, щирих, ніжних словах,
У відданості, радості і любові...
Зло всім покаже як не треба ніколи...
Біль розкриє нариви страшні...
Шлях закривавлені торуємо всі ми до волі,
Після себе лишаючи хрести кам'яні...
Кожного дня трішечки кращий,
По краплинці відваги, турботи...
Це та битва, коли в час найважчий,
Сам для себе відповіси хто ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2025
Бог є у добрих справах, словах,
У вірі, надії, турботі, любові,
Правильних людяних виборах,
В доброму щирому слові...
В чистих помислах і думках
І у мріях святих кольорових,
В люблячих чесних серцях,
У глибинах душ напівпрозорих...
Ми всі діти Його на землі,
Які здатні на неймовірні дива,
Бог є всюди, в тобі і в мені,
Просто почуй Його тихі слова:
"Люби"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042482
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2025
Коли твій сум поглинає надію,
А досвід важкий не відпускає,
Тоді забуваєш мимоволі про мрії,
А чудеса назавжди зникають.
І навіть коли життя, наче вдалося,
Все що хотів в руках вже тримаєш,
Хочеться вірити, що щастя збулося,
Життя всі іграшки в коробку складає...
Немає нічого, що називається наше,
Немає нікого, хто нас розпізнає,
Душі тоді літатимуть вище,
Коли людство в собі Творця упізнає....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042338
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2025
Там куди приводить мовчання,
Де таїна породжує світло,
Там де розквітає чисте кохання,
Зникне все, що набридло...
В обителі високогірного вітру,
Під поглядом далеких зірок
Звільнюсь і біль свій зітру,
На зустріч щастю зробивши крок...
З пітьми є один вихід до неба:
Прийняти усе втопившись в безодні...
Це все я, брехати більше не треба...
Просто тепер мої демони стали голодні...
Я напою кохання ніжністю...
І кожну свою секунду збагачу добротою...
І нехай я боротимусь з вічністю,
Але залишусь справжнім собою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2025
Яку сьогодні маску одягнеш?
Чи розіграєш щось своє, незвичне?
В які пучини знову ти пірнеш?
Чи розгадаєш загадки одвічні?
А може розпізнаєш справжнє "Я",
Серед причин і наслідків двобічних?
В місцях, що смертю ще віють здаля,
Чи відповідь почуєш віковічну?
Шукаєш віру, чи дух, можливо плоть?
Чи ж Бога у собі знайти тобі не сила?
Бачиш, твоє тіло роз'їдає хіть?
Світ гине, де людина давно не людина...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042065
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2025
Мій світ нестерпний морок,
Вічність у який застигла пітьма,
Серце в якому тільки холод,
Моя подруга опівнічна імла...
Я відчуваю запах страху твій,
Відкорковуючи життя, як пляшку вина,
Упиваючись нектаром чужих мрій,
Повертаюсь в свій дім де лише вина...
О, небесні творіння нічні, о, зорі...
Я почув музику, що пройняла мене...
І там побачив її печаль, її срібні сльози,
І відчув біль у серці, що не мине...
Скрипка співала в її руках сонету пітьмі,
Місяць її цілував блідим світлом,
Щось прокидалось, розгоралось в мені,
Моє крижане серце розтопила та іскра...
І ми літали, кажан і метелик...
Твоя усмішка була моїм сонцем...
Наш світ був таким простим, веселим...
Я не хотів чекати, коли нас чорна вуаль огорне...
Прощай мій ангел, я згораю...
Ті звуки скрипки освітили мою пустоту...
Сьогодні я вперше сонце вітаю...
Посміхаючись, самотньою лишу свою німоту...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041935
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2025
Блукають душі вулицями долі,
Ростуть квітки надії у німих серцях
І кожен прагне в таїні до волі,
Долаючи пітьму, долаючи свій страх...
Що бачу за вітринами скляних очей?...
Хто відчував той біль, який не щезне?...
В долині темній безкінечності ночей,
Чи мав хтось перед Богом слово чесне?...
Про що шепоче тихо вітер на весні?...
Чи ж не здіймались в небо руки кволі?...
Чи зрозумію я, чому такі сумні,
Блукають душі вулицями долі?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2025
Час не приходить, час тільки йде...
І кожного дня що є сили
Будуй щиро, віддано диво своє,
Щоб воно увесь світ освітило...
Не треба нічого просто твори,
Вдихни повні груди - ти вільний...
Будь світлом, сонцем, серця запали,
Даруй свою радість бо це є безцінно...
За битви свої нагород не шукай,
Ніхто про тебе нічого не знає...
Будь вдячним за все і просто знай,
Що сила твоя щомить розквітає...
А час не приходить, час тільки йде,
Доводити щось, марна справа...
Цінуй своє те, що в тебе ще є
У простоті віднайди чисту славу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2025
Схід багряного сонця,
Туманом вкривається ліс,
Шепіт дерев - шум листя,
Вітер прохолоду приніс...
Блиск срібла роси на світанку,
Запахи трав і мохів,
Забуті стежки того ранку...
Співи небесних птахів...
В усьому свій час, мета і снага
Тут самодостатнє життя,
А яке ж місце займе людина,
Не знаючи сили буття?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041161
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2025
Світ в якому ти просто є "ніхто"
Бо хтось чомусь так вирішив колись...
І все наче в чорно-білім кіно
Люди, події і долі сплелись...
Дзеркала довкола німі без надій,
А ти так, одинокий король...
Але хто ти без болю, щастя чи мрій?
Пробуджений, що прагне у сон...
Смішний парадокс безіменних світів
В яких потенційні мільйони - "ніхто",
Без ілюзій, без болю й марева снів,
Тільки той, хто торкнувся світла свого...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2025
Довкола пітьма і тільки сонця не видно,
У мріях живуть кольорові казки,
Хтось плеще в долоні, а комусь все обридло,
Художник кидає незграбні мазки...
Десь воля кипить й чорноту розриває,
Десь сміх чути гучно, а десь тільки плач,
Ніщо не приходить й ніщо не зникає,
Хтось грає на сцені, а хтось лиш глядач...
А зорі на небі дарують свій приклад:
Гори що є сили і вільно, щиро світи...
В пустелі де морок, ми знайдемо й світло,
Єднанням сердець зможемо його зберегти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2025
Коли вона приходить то пітьма зникає
І все стає довкола на свої місця,
І неможливого здається, що немає,
І радості без меж якій нема кінця...
Коли вона приходить серце вибухає,
Емоції лавиною вриваються в життя,
Вона сама прийде, ні в кого не питає,
А якщо йде то вже непевно що без вороття...
Коли вона приходить то усі радіють
І знають що до чого і куди іти,
Й живуть по-справжньому, про добре щиро мріють,
І створюють разом нові чудо-світи...
Коли вона прийде, торкнеться твого серця
То не жени її, а тихо, ніжно обійми,
Плекай, цінуй, нехай їй буде добре, тепло
Тоді вона тебе обійме білими крильми...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2025
Ти знаєш все, що робиться в житті...
Як гине все, як світом правлять лихварі...
Ти все відчула - це тепер не твої сни...
Ти відвертала очі, ти забула - тепер дивись, як гине цвіт весни...
Ти продавав усе і мріяв про великі статки...
Ти проміняв нас всіх, прибуток той поглинули витрати...
Ти так раділа маючи бурштинове намисто,
Та ти не бачила, коли щезав ліс, як помирали рослини...
Тварини живуть все життя у хлівах, у засіках...
Ми любимо їх, поки не дістаємо ножа, тоді жаліти - гріх...
Коли закінчиться війна, всі житимуть або помруть...
Не знаємо ніхто, як глибоко пірнати в чорну каламуть...
Не бачимо ніхто минулу і прийдешню суть...
Аби не лишитись там де не співають, не сміються, не живуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2025
Шматочки світла падали на підлогу тронної зали,
Там де залишились руїни старого замку королів,
Небо розбилось, мов скло і шматочками світла упало,
Розплавивши світ, який у війнах постійно горів...
Старі копальні де добували цінні метали - залило,
Відходи виробництв насипані у величезні купи -вибухали,
І лавою розпеченою всю землю вкрило - розпекло,
Усі ховалися в печерах хто як умів і хто міг глибше повтікали...
Хто не сховався просто задихнулись від метану,
Тихо лягли спати в своїх кам'яних домівках
Їх попелом вкрило випалюючи всіх до останнього
І з камінням злившись розплавленим, вони стали його частиною...
Королі ж літали в своїх сонцесяйних замках
І скидали бомби, що сліпили більше тисячі сонць
Спаливши атмосферу за ресурси в безперервних битвах,
Залишивши планету пустою у небо злетіли на світлі своїх колісниць...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2025
На вулицях Вавилону чути звук джембе
І голос чарівний, неначе весняна гроза,
Вона тебе з собою в Рай забере,
Спокуса тендітна, солодкі її вуста...
Квітка чарвона на вулицях з каменю,
Біля базару невпинно манить до себе джембе,
Вона розпалює в серцях дике полум’я,
Яке спалить у пристрасті ночі тебе..
О скільки піщинок розплавилось
Під сонцем палючим в пустелі піску..
О скільком відчайдухам щось примарилось
Про прекрасну, чарівну квітку ту...
На вулицях Вавилону чути звук джембе,
Цимбали, неначе струмки весняні,
Але її спів тебе з собою в Рай забере,
Червоної квітки де площі кам’яні....
(Дже́мбе — західноафриканський барабан у формі кубка з відкритим вузьким низом і широким верхом, на який натягнено мембрану зі шкіри — найчастіше козячої. За формою належить до так званих барабанів у формі кубка, за звукоутворенням — до мембранофонів. Грають на джембе руками. З часу свого «відкриття» для світу він став дуже відомим.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2025
Ти світло в темноті
І сон мій наяву,
І щастя у житті,
Люблю тебе - живу...
Ти є мій океан
І небо у зірках,
І вранішній туман,
І рима у віршах.
З тобою маю сенс
І бачу майбуття,
Й між нами зникне все
Де будем ти і я...
Нехай живе завжди
Прекрасна ця любов,
А з нею всі світи,
Хай квітнуть знов і знов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039316
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2025
Коли світ розлетиться на пазли
І все зітреться ураганом емоцій,
І розплавлені висохнуть сльози,
А ти опинишся в мороці... Знай:
Навіть якщо за спиною зв'язані руки,
А ти тонеш під тиском товщі води,
Спини думки, серце, відчуття і подих,
Змирися, зупинися, тони...
Під ногами відчувши дно відштовхнись і пливи,
Що духу, що більше маєш сили,
А потім повітря як вперше вдихни
І запам'ятай: як ти хотів вдихнути... З таким завзяттям живи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2025
Не питай, чому сумні мої вірші,
Чому над ними ангели плачуть,
Чому я плачу сам в тишині
В пітьмі, коли ніхто не бачить...
Не питай, що ношу у серці,
Які плекаю таємні, далекі мрії,
З чим борюся щодня наодинці
І чи жива насправді надія...
Не питай у які я води пірнаю
І наскільки чорна та глибина,
Куди іду і чи точно це знаю,
Чи зможу відштовхнутись від дна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038878
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2025
Сонце сідає за обрій,
Згасли вечірні вогні,
Хтось запалює зорі,
Сон роздмухує сни...
Кажан у небі ширяє,
Вітерець колише гілля,
Квіти пелюстки закривають,
Сплять діброви й поля...
Світло місяця срібне,
Вітає сонна земля,
Здригнулась козуля тендітна,
Почувши звуки здаля...
Тече річка поволі,
Глибока чорна вода,
Плещеться риба довкола,
І з птахами співає душа...
Босоніж пройду по траві,
Упаду на сльози-росу
І погляну у небо без меж,
Добре, міцно засну...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2025
Цього більше не буде...
Пірнаю в безодню самотності...
Я не хочу... Хочу забути...
Душить ярмо незворотності...
Цього більше не буде...
Розтріскані дзеркала надії...
Наш часоплин розбитий...
Розлетілись як метелики мрії...
Можливо у снах прибудуть,
До нас інших, крапельки світла
І граційно метелики-приблуди
Змахнуть крильми над квіткою кохання,
що знову розквітла...
(Вірш мій. Заспівав ШІ)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2025
Гаряче тіло, мов розбурханий вулкан,
Тремтіння, стогін, виверження лави,
Емоцій диких різнобарвний океан,
Солодкі вечори під сонячні заграви...
І милування зорями, освідчення в віршах,
Загублені ми в музах, звідки п'ють поети...
Наш крок до вічного, переступивши страх,
Епічна розповідь любовної сонети...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038619
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2025
Злодій ніколи не буде любити, тих у кого краде...
Люди завжди будуть правди хотіти, але її немає ніде...
В кожного з нас своя доля і віра, хтось скаже так, а хтось ні...
Хтось любить на березі Іспанського моря, а хтось помирає в вогні...
Що принесли ви до нашого краю, горді пустельні орли?...
Ми сильні й без вас свою славу шукали, тепер у нас крила свої...
Жере чорна пелька кров нашу і землю не гребує навіть дітьми...
Та стеше зуби об нас, мов об камінь, ляже у землю кістьми...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038462
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2025
Колись все буде добре і красиво,
Колись ми відбудуємо життя,
Колись всі житимуть щасливо,
Колись зустрінемо прекрасне майбуття...
Нема колись є тільки тут і зараз.
Є тільки те, що ниє і болить,
Бо тільки біль нам на проблему вкаже...
Є цей момент і Всесвіт є ця мить...
В моменті віднайти любов так складно,
Коли не знаєш, що для тебе та любов.
Чи це лиш вигадка нав'язлива уявна?
Чи океан емоцій, що кипить вся кров?
В розбитих долях відшукати крихту щастя,
А потім клеїти з цих пазлів майбуття,
Важка робота, в кожного не легка справа
Та всі ми разом у цій битві за життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038120
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2025
У послідовності моя потужність,
За кожним словом завжди дія,
Якщо тримати слово втрачу мужність
То зраджу суть свою і мрії.
У плануванні невичерпна сила,
Іду сміливо, коли знаю що будую -
Дракар свій бачу та дужі вітрила,
Тому з сокирою, певний у ліс мандрую.
Чи вірю у Богів, чи маю віру?
Не знаю - я причина всіх своїх пригод...
У інших рівнях, точно - інші сили...
На цій вершині - я доб'юсь своїх свобод.
Та Бог Отець, неначе чорний ворон
З Валгали оком дивиться на нас...
Що оберемо, силу у свободі?
Чи вічний сором, що поглине нас?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037713
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2025
Хмарка торкнула верхів'я гори,
Сакура рожевий цвіт розпустила,
А там, в далині, схід сонця горить
Зігріваючи наш світ неквапливо...
Здається застигла ця мить у прекраснім,
Проте птахи в небі стрімко ширяють,
Закопошилось все враз, одночасно,
Трави, квіти, дерева сонце вітають...
І я, а може мене там немає...
А може мені це все далеке марево снить?
Чи я уві сні Бога, який спостерігає?
Даруючи світу безмежну цю мить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037271
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2025
Пітьма цілує очі долі,
Десь крик і відчай, і журба,
До неба руки здійнялися кволі
Та відповідь безмежністю німа...
У снах секундне божевілля,
Все перемеле колесо життя...
Безмірна невгамовність та насилля...
Торкає серце чорнота...
Обвуглені надії на спасіння,
А мрії спалені ясні...
Забуті душі без прозріння
Горять в пекельному вогні...
І тільки воля-сталь і віра
Маленька іскорка любові
Знання, що буде добре,
Без болю, відчаю, без крові...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037088
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2025
Летять на небі хмарки неквапливо
І сонечко цілує першим світлом...
Ця мить - картина, неймовірне диво,
А іній на траві розлився сивим сріблом...
Птахи цвірінькають на повну силу
Що духу в грудях пророкують нам весну...
Я відчуваю все, тут так красиво,
Пірнаючи в моменту глибину...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2025
Якщо з'єднати релігію з ШІ
Вийде чудовий спосіб контролю,
Месію можливо створити тоді
З самосвідомістю як у Бога...
Якщо запустити в соціальні сітки
Потрібні відео і картинки,
Свідомість мас заманиш у клітку,
Де є колесо, а всі в ньому білка...
Навіщо в людині пробуджувати любов?
Даруй їй залежність хитро й красиво,
Тоді вона все віддасть за це зло,
Подякує, заплатить і буде "щасливою"...
До правди насправді ніщо не веде,
Правда в того, хто лабіринти будує,
Та в кожного з нас шанс все-таки є:
"Переможе той звір, якого годуєш"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2025
Двигуни викривлення нестримно загарчали,
Мій корабель, в які світи ти полетиш?
Туманна сирість тут на космічному причалі,
Та затишніша ніж пітьма в яку так мчиш...
Прощай моя Земля і здраствуй нова мрія,
Безмежний дикий Всесвіт і стрімкий політ...
Я йтиму цим шляхом допоки не зотлію,
Допоки не зів'яне на завжди мій цвіт...
Я сію на планетах квіти і дерева
І вірю що зародиться нове життя.
Мій корабель - насіння, що несе надію
В квітуче, добре і щасливе майбуття.
Не знаю чи минуть роки, століття,
Можливо, що мільйони довгих літ, та знаю я
Які б не були бурі й лихоліття
Деревами і квітами укриється земля.
І соняшники здіймуть голови до неба
Віщуючи планетам Всесвіту нову зорю
Де є життя і світло, де любити треба,
Цвісти радіючи й рости на благо усьому...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2025
Він марив ними, знав усе відоме про драконів.
І з важких фоліантів плекав щоночі знання.
Світ далекий від знань, в ілюзіях, у полоні...
Здавалося, що лише він знав суть сьогодення...
Підготовка щоденна, фехтування і вправи з мечем.
Сила слова, ораторство, ментальна потужність самопізнання.
Він був голодний, не раз і не два обпечений боєм,
А в серці кипів вогонь зовсім іншого світосприйняття.
Коли ж зустрівся із своїм драконом в епохальній битві,
Не знав ні втоми, ані сумніву, ні болю, ні жалю...
В твердій руці зажатий меч, немов би жало,
Пускав на землю кров, розтинаючи плоть дракону...
З насмішкою впивався танцем кривавого бою
Й на мить здалося, що на героєві росла луска...
Хто дракона вбиває умиючись його кров'ю
Не витримавши битви з собою - сам стане драконом з останнім змахом меча.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036436
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2025
Чоловіча сила - це неначе тінь дуба,
В якій затишно комфортно і приємно,
Це невичерпна доброта і любов.
А жіноча сила - це магія моменту,
Насолода кожною миттю, як чудом.
І коли чоловіча і жіноча сили зливаються
Утворюється сила пізнання - дитина.
І всі разом - це сім'я. Це основа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036432
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2025
Ми малювали на воді свій дивний світ,
Такий красивий, добрий, незрадливий
Й плекали вдвох його неначе зорецвіт,
Який росте лиш раз, один єдиний...
Раділи диву разом на гладкій воді.
А люди туди камені свої кидали.
Усе змивали хвилі і води круги...
Той світ не зник бо у серцях ми його мали...
Що є добра - у воду ми вкладали
І знов плекали наш прекрасний світ.
О, Боже, як раділи, як кохали...
Гойдається на хвилях білий цвіт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2025
Вона магічна і жива,
Відверта і завжди правдива,
Навіть, коли застигла і німа,
Вона промовить так, що відростають крила.
Зігріє всі серця вогнем,
У єдності нам вкаже на свободу
І завжди є загостреним мечем
В моїх руках, в руках мого народу...
В ній біль тяжких думок і сум,
В ній муки і поламані життя,
Та попри це, вона крізь душу пропускає струм,
Який нам вказує на небосхил, бо десь і наша там зійшла зоря.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2025
Крізь тріщину в темряві проникає світло,
Крізь тріщину в камені проростає рослина...
І зійде в порох те, що вже давно обридло,
І від любові чистої народиться нова людина...
Сонце в пітьмі не чекає справедливості,
Будь сонцем для людства - світи вільно і віддано...
Все минає, вічність в постійній мінливості,
Та все в миті зупиниться, якщо любов в ній розпізнано...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2025
Я люблю весняний дощ,
Гуляти з ним на самоті,
Тоді ніхто не бачить моїх сліз,
Які стікають по щоці...
Люблю сміятись восени,
Радіти сонечку й зіркам
Якщо я не сміюсь то день мій зник
І я не жив, а існував...
А від обіймів взимку тане лід,
Від сміху друзів, що радіють просто так,
Коли люблю себе і всіх,
Коли серця всі б'ються в такт...
І літо знаю, що мине
Й та легковажність відлетить
Та з пам'яті тепло прийде,
Зуміє морок освітить...
Усе відійде і пройде
І зло пощезне в одну мить
Бо ми найкращий витвір Бога є,
Нехай любов в серцях кипить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035566
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2025
Ти ідеш дорогами темряви,
Шукаєш в хаосі темні шляхи,
Маніпулюєш, керуєш "левами",
Ворогам підстеляєш в ліжко цвяхи...
Брехнею кличеш спокій ти
У пристрастях твоя снага,
Владою сили підкоряєш світи,
Віриш - "кайдани розірве відвага"...
І мороком звалюєш ворога,
Плетучи лиш павутиння інтриг,
Стинаючи з плечей зайві голови,
Ти завжди приходиш до цілей своїх...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2025
Життя людини має цінність?
Можливо гроші наймиліші за усе?
Яка ж насправді тут чарівність,
Коли у світі все давно гниле?
Чи має цінність наша мова,
Культура, правда, вірність і любов?
Яку насправді має силу наше слово?
І чи цінується пролита кров?
Чи маєм цінність ми, як люди?
Чи може ми людський ресурс?
Куди прямуємо, коли туди прибудемо?
Чому втрачаємо наш справжній сенс?
Чи всі насправді любимо природу?
Чи любимо насправді? Так чи ні?
І чи готові ми боротися за нагороду,
Що кожен носить в серці в тишині?
Приходить час відповісти на ці питання.
Всім, чесно, без лукавства і брехні...
Бо попри біль, насмішки, геноцид, знущання,
Усі ми маєм цінність. Так чи ні?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2025
Причини - наслідки.
І Бог тут ні до чого...
Любов - зсередини.
Своя і без нікого...
Мудрість ця істинна -
Не однакові помилки...
Справедливості суть,
Люби ближнього як себе...
І просто будь
І просто вір
Ти просто є і це вже головне
Ти в порядку посеред Всесвіту,
Де життя - це чудо...
Бо поки ми живі,
Тільки тоді здатні щось змінити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034875
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2025
Я не залишусь в поганих словах,
А шепотом стану любові,
Прекрасним в потаємних снах,
Чимось ніжним, натхненним і добрим...
Я не залишусь чорнотою в кутку,
А світлом прийду на світанку
І ніжним теплом тебе обійму
Віддавши його до останку...
Я не буду тим, хто тебе розумів,
Тільки тим, хто прийняв до краплини
Хто радів як умів, хто кохав як умів,
І для кого навік ти єдина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2025
Коли ти щось робиш лихе
Диявол тебе не чіпає...
Коли зробив все правильно, добре,
На п'яти тобі наступає...
Коли ти не віриш ні в що
Тоді тобі добре живеться...
Коли ж ти любиш і віриш хоч в щось,
Серце тріпочеться, б'ється...
Коли всі емоції зжав у кулак
Тоді не живеш, дні просто ковтаєш...
Коли відпускаєш усе просто так
Тоді ти радієш, смієшся, співаєш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2025
Я відпускаю затхлий біль і сум,
Нехай розвіються у полі...
Й оскома дика від нещадних дум,
Розчиниться за обрієм поволі...
Печаль мене так довго тихо гріла,
Неначе гній, що гріє взимку хробаків,
Душа німіла, серце ціпеніло,
А розум тішився від мрій-ножів...
Цієї миті світло у вікно проллється,
Розчинить морок мій у тишині
І пташка перша співами заллється,
І забуяють трави весняні...
Й не кров, а сльози радості проллються,
Стрімкі потоки потечуть із гір
І крапельки роси до сонця посміхнуться
Добром наповниться усе без напівмір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2025
Все вкрив ядовитий туман
Птахи вже давно не співають,
Помер під сміттям океан,
А смерчі по полю гуляють.
Ікони застиглих століть -
Фортеці з каміння дрімають...
Всохла ріка, наче ще хлюпотить
І ліси, наче досі буяють...
Світ ілюзій, далеких казок...
Шизофренія, підступи, зради...
Той далекий забутий урок...
Плач на небі стрімких зорепадів...
Не дихали, не жили, не кохали...
Осліплені владою й страхом,
Пожерли усе на чому сиділи,
Безумство розсипалось крахом...
Співали поети про кращі часи,
Священники Бога чекали,
Невірчі просто сміялись з усіх,
Та всі з них Землю зжирали...
Одна лише мить і зародиться нове,
Щось чисте, прекрасне і світле
І розквітатиме радістю знову
У новім Раю, де колись ми зміліли...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033689
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2025
Нехай проллється сонце згубним вогнем
І вітер сильний розірве всі рани,
Те, що було, нехай лишиться тільки сном,
Який пручаючись пощезне в океані...
Я більше не дивлюся в очі долі,
Яка штовхає завжди до помилки,
Тож стану мороком на місячному полі
Або розплавленим піском в пустелі дикій...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033524
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2025
Сльози дощу, заплакане скло,
Грається полум'я у каміні,
Сьогодні наснилась ти мені
Знову думкою до тебе лину.
О, мандри солодкі, чарівні,
Плекаю преніжно миті диво...
А за вікном дерева сумні...
Моє життя любов освітила...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032249
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2025
У світі безмежних ілюзій,
Долині неонових вогнів,
Шукав твої чари цілющі
І помирав від гострих ножів...
Спалив сотні мостів,
Плив з пітьми безнадії,
Втратив сотні човнів,
Маючи тільки мрію...
Здається, я тебе знав,
Ти справжня, чиста і вільна,
Наш час нарешті настав,
В коханні ми разом сильні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2025
Вічна драма - життя,
Розкидані фарби емоцій,
Театр без початку і кінця
З безлічі форм пропорцій і фобій...
Фіолетово-червоні вогні,
З-поміж масок зниклі обличчя,
Всесвіт, який вмістився б на долоні
Втомою довкола розлився...
Чорно-білі фотографії буднів,
Закривавлені долі і попіл,
Крики головного героя п'єси: "Годі!!!"
А потім пробудження, опік, опір...
Розв'язка, завершення, реінкарнація...
Усмішки, щасливі овації,
Цілунки, дарунки, любов - руйнація...
Пристебнуті ремені дужче - трансформація...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2025
Цього більше не буде...
Пірнаю в безодню самотності...
Я не хочу... Хочу забути...
Душить ярмо незворотності...
Цього більше не буде...
Розтріскані дзеркала надії...
Наш часоплин розбитий...
Розлетілись як метелики мрії...
Можливо у снах прибудуть,
До нас інших, крапельки світла
І граційно метелики-приблуди
Змахнуть крильми над квіткою кохання,
що знову розквітла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2025
Плакала скрипка у лісі,
Багаття сипало іскри, як диво,
Вітер над гладдю води пронісся,
Зорі-жар-птиці вогні запалили.
Листя про щось шепотіло,
Звуки скрипки душу проймали,
Полум'я розквітало грайливо,
Магія миті силу давала.
Вібрація звуків, природи і тіла,
Наповнення силою премудрості лісу
І відчуття безмежного дива,
А потім радість, спокій і тиша...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2025
Що посієш те і пожнеш.
Всесвіт такий великий... Та він не один. Таких всесвітів дуже багато. Іноді вони дотикаються і тоді може виникнути щось нове, щось живе, щось таке знайоме і щось чого не було раніше...
Що ми бачимо у танцюючих тінях на стіні? Щось чарівне є в роботі плазмової печі. Вона перетворює продукти, які ми збираємо на нашій планеті для потреб Великого Імператора, утворюючи живильне суміш МАНУ. МАНУ споживають вірні космічні піхотинці Імператора, воюючи з страшними силами Хаосу, а також з не менш могутнішими і страшнішими ворогами Імперіуму. Ми ж прості фермери, які живуть на планеті КА-52137. Ми ніколи не бачили військових сил Імперіуму. Хоча іноді старійшини нашого поселення розповідають загадкові історії, іноді вони страшні, а іноді настільки неймовірні, що здається, що це просто вигадки, але хто судив, того і судять - такий закон нашого світу... В одній з таких історій була згадка про нашу планету, що колись давним-давно сили Імперіуму запечатали на нашій планеті якусь первородну силу, яку боявся навіть сам Імператор. Такі історії дуже рідкісні бо представники духовенства можуть жорстоко покарати тих, хто ці історії розповідає. Добре, що старий Су відлюдник і я завжди можу вмовити його розповісти щось таке, чого не знає ніхто. І одного разу Су розповів мені історію, яка назавжди змінила все.
Старий Су був добряк. Для жителів поселення він був дивним. Одне те що він був відлюдником - це вже було дивним. За те, що я водився з Су - мене теж вважали диваком. Старий частенько розповідав про силу сім’ї, про роль людини в суспільстві, про енергію, гармонію, внутрішню силу... Це все було для мене самого незрозумілим бо ми жили не сім’ями, а всі разом, суспільство - я не знаю навіть що це, є просто ми всі і все, мабуть це і є суспільство... Цінності, енергія, внутрішня сила... Мене більше цікавили таємниці космосу, Імперіуму,щось загадкове, як от механікуси і їхня одержимість Богом Машин. Я завжди намагався зрозуміти що це за Бог Машин такий, який, наче не вільний і підкоряється Імперіуму. Механікуси будують наші міста, оперують нас, вирощують, клонують, роблять космопіхоту непереможною силою, кують обладунки, які можуть витримати вогонь нової зірки і це ще не все... Але вони, наче безвільні, наче колись втратили щось своє, якесь своє коріння чи сенс. Як би там не було, тепер вони обслуговують потреби Імперіуму. А ще одного разу я чув історію в якій Су розповідав, що Імператор був, як космопіхотинець, але створений самою Силою. В його тілі було 4 серця, 6 легень, 4 печінки, 4 шлунки, він був більший навіть від космопіхотинця і сильніший за самі сильніші армії... Така сила могла свідчити тільки про одне, що скоро відкриється сила ще сильніша, якій прийдеться протистояти бо нічого не відбувається просто так.
Прогулюючись від старого Су до свойого життє-блока, я завжди думав про всі ці історії. І мене трохи гнітило наскільки ми, люди, прості та мізерні перед такими величними створіннями, як Імператор... Квіти п'янили нектаровим запахом, вітерець ледь- ледь подмухував нан налитими спілими колосками пшениці, а птахи щебетали свої прекрасні пісні і раптом з лісу вийшов величезний лев. Він поглянув у мій бік і накинувся з такою силою, що збив з ніг, почав облизувати моє лице своїм здоровенним язиком... Так я і засинав із своїми тваринами у своєму Раю міркуючи про далекі битви Імперіуму, шкодуючи, що ніколи не стану космопіхотинцем, ніколи не розгадаю таємниць всесвіту... І тоді до мене прийшла думка:
“ Що якщо я знайду силу, щоб бути кращим, бути тим ким я є насправді, бути кимось новим і кимось тим хто вибиратиме свою долю сам...” Ця думка повністю полонила мій розум заглушуючи навіть проповіді духовника, які до цього лунали в моїй голові як сама остання істина, в мені росла жага до знань. Наступного дня, звісно ж після годин щоденної праці на благо Імперіуму, всіх проповідей духовника, я перш за все побіг до Су. І того дня старий Су мені розповів:
“Колись, коли з’явився Імператор, з’явився і Він. Той, хто копіює, підмінює і спокушає, той, хто досліджує і завжди прагне домінувати. Він завжди змагається і прагне перемогти, завжди використовує найменший шанс, щоб знову прорости у цей світ. Це Він створив собі механікусів, оскільки це Він сам собі створив плоть. Він увійшов у пітьму і віднайшов там антиматерію, яка при взаємодії з матерією оскверняє її утворюючи страшні мутації, а з свідомістю робить божевільні викривлення. Хаос і пітьма... Імператор вступив з ним у бій і зумів заточити в пристрій Тор, це щось схоже на яблуко. В цьому пристрої темрява блукає вічність і не може знайти вихід, занурюючись сама в себе і катуючи сама себе. Після цієї битви Імператор створив нас, людей. Подейкують, що ми дуже вразливі до шепоту Хаосу, оскільки Він доторкнувся до самого Імператора під час битви. Але ми, люди - це новий початок і нехай в цьому всесвіті ми найменші і найслабші, можливо в іншому ми будемо сильними. Все минає і це мине... Пам’ятай, друже Снейк-ю, що все нове завжди прагнутимуть знищити... Цей прилад, в якому запечата древня сила, існує, він на нашій планеті під старими копальнями. І хоча Він спить, але зерна посіяні і скоро вони проростуть...”
Так знаю, ім’я Снейк-ю, не таке як Адам-і, Єва-а, Сунь-ї, Фреі-я, Махмуд-джа, Джамал-тен, в них усіх імена означають щось хороше, тільки моє означає - змій, що мешкає в саду. Моїм друзям подобається життя на КА-52137. Адам-і любить сіяти зерно і збирати врожай. Завжди говорить мені: “Що ми сіємо те і збираємо...”. Єва-а моя найкраща подруга. Мене ж вони вважають диваком, який дивиться на світ не так як вони. Добре, що духовнику ніхто не розповів, що я ходжу до відлюдника Су. Цього разу, як і завжди в мою розповідь ніхто не повірив... Але я вирішив сам відшукати пристрій і хоча б одним оком поглянути, хоча б на краплинку відчути себе героєм однієї з історій Су.
Коли стало темно і запрацювали плазмові печі, зібравшись, я вирушив до старих копалень. Нічні звірі супроводжували мене. Вони до мене звикли, бо мені частенько доводилось ходити цими стежками, та і знаю я їх з тих пір коли вони ще були левенятами, вовченятами, тигрятами. До інших людей звірі не такі охочі - “Одні бояться інших, а ще мене називають диваком...” Коли я дійшов до копалень звірі відступили, здалося, наче час тут завмер на вічно. Велика яма в землі віддавала холодом. Не можу сказати точно скільки часу мені довелось блудити тими підземеллями, але мені вдалося знайти те що я шукав. Таємничий прилад у формі яблука, тільки величезний. Я охоплений цікавістю, підійшов і торкнувся до нього. І почув запитання:
- Ти хочеш мати знання?
- Так.
Перед очима постали картини минулого, де відбулась битва Імператора і Хаосу, але це була не просто битва, кожен взяв щось собі від свого супротивника.
- Чи бачиш ти, Снейк-ю, що у цій в’язниці в темряві, я катував ту світлу частинку, яку взяв від Імператора, чим робив її тільки ще світлішою, а потім зрозумів, що це частина мене?...
- Так я бачу це.
- А чи бачиш ти, Снейк-ю, скількох убив Імператор для Імперії, скільки знищив світів, щоб потім створити такі планети як твоя? Чи ж не бореться він з пітьмою в собі, яку сам вирощує?...
- Так я бачу..
- Ми помилялись обоє. І я тобі це покажу. Ти бачитимеш як бачать Боги. Ти знатимеш те, що знають Боги. Ти згоден побачити суть?
-Так.
Мене підняли механічні хірургічні клешні і розітнули тіло, потім видалили ребро, яке було створене, певно, механікусами бо мало в собі якісь схеми, вмикачі і було металевим, а потім якісь дивні механізми виростили на моїх очах нове. Все було без болю і наче уві сні. Коли я прокинувся, я був над копальнями. Було страшно і дивно в голові лунали різні думки і здавалось що я в тумані. Тоді я подумав, що було б краще, якби я нікому не розповідав про це. Але через тиждень я розповів Єві-а, оскільки ми з нею дружили, а після тієї процедури я відчував усе гостріше, яскравіше і все стало для мене можливим. Я вмовив її піти до того величезного яблука. І вона пізнала те що і я. А потім вона вмовила всіх інших. Ми всі почали відчувати... Єва-а закохалася в Адама-і... Ми всі відчували: гнів, любов, щастя, радість, енергію... Ми відкривали щось нове і розплатилися за це...
Чутки дійшли до духівників. Спочатку спіймали мене, а потім всіх інших. Старий відлюдник Су зник... Ми дуже довго були в залах справедливості, допоки не прибув сам Імператор. Нас усіх відвели в зал Імператора. Величезний Куб приземлився прямо на будівлю храму і кожен з нас відчув у собі голос Імператора... Нас було вигнано з цього всесвіту в інший де ми будемо самі будувати свою долю, оскільки ослухались Його Голосу. Хаос спокушатиме нас, щоб удосконалити нашу іскру світла, але право вибору залежатиме тільки від нас.
Куб Імператора першим пройшов крізь темряву - вона розступилася і армада Імперіуму рушила слідом. Нас охороняли космопіхотинці під час подорожі. Я заглянув у спогади одного з них. Його звали Богдан, колись до генної модернізації він жив на древній планеті. Він вирощував зерно, а потім перетирав його у порох, добавляв води і випікав у печі хліб. Я розповів про це Адаму-і.
Армада досягла красивої планети, світло корабля Імператора освітило все, звук варп двигунів під час зупинки загудів: “Ом-м-м, Ре-е-е, Ра-а-а, Рю-ю-ю”. Ми висадились на землю, світло Імператора було занадто яскравим - ми схилили голови і почули:
- Ви бачите все як бачать Боги, все як Боги пізнаєте. Ви вмиратимете, хворітимете, будете піддаватись спокусі і разом з тим ви любитимете, адже це найголовніше. А коли забудете любов - прийде посланець до вас і нагадає вам. Через біль ви пізнаєте істину, через пітьму світло, все тепер у ваших руках. Що посіяв те і пожнеш...
Космічні штурмовики піднялися на Імперський крейсер, здавалось, наче в них за спинами великі білі крила. Імперський Куб відкрив просторовий портал і вся армада зникла за секунди.
Ми навчилися вирощувати пшеницю і інші злаки, ми навчилися випікати хліб, ми навчилися розділяти його між собою і любити одне одного, а ще ми навчилися ненавидіти, проклинати і вбивати... Ми завжди пожинаємо, що сіємо... Ніхто з нас не ідеальний, але ми всі унікальні...
Вогонь потріскував у печі, на небі з’явились зорі -жарини, Фреі-я допікала хліб і його запах рознісся по всій нашій оселі... Я дивився на небесні вогники, слухав птахів і насолоджувався новим буттям, де ми нові, де ми сильні, де ми можемо все бо маємо право вибирати. Це право було завжди, але тільки спокуса породжує вибір, а темрява світло. Вічний танець і вічна трансформація.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031889
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2025
Є загадкове щось в твоїх очах,
Десь так далеко й неймовірно близько...
Таке, що я вже бачив в снах,
Чи у віршах, чи в зорянім намисті...
Ми зустрічались там, в інших світах...
Усе туманно і не ясно, слизько...
Але я бачу все в твоїх очах,
Десь так далеко й неймовірно близько...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2025
Не наслухаюсь, не надивлюсь,
Я хочу "бути" не чекати...
І в моменті сили розчинюсь,
Щоб лиш тебе одну кохати.
Де зорі світять тільки для нас двох
На сцені припорошеній снігом,
Де виблискує посріблений мох,
Де нема для кохання мірила.
Не наслухаюсь, не надивлюсь
Не надихаюсь... Буду чекати,
Коли в твоїх очах утоплюсь,
Коли зможу тебе обійняти...
І нехай світло зірок не гріє,
А цей сніг нестерпно пече,
Я плекатиму в таїні мрію,
Лиш про тебе, сонце моє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2025
Раб не шукає свободу,
А прагне власних рабів.
Для вільного одна насолода,
Час, який він прожив.
Нащо ображеним справедливість?
Вони хочуть катувати.
Справедливий буде ділитись,
Щоб рівні всі права могли мати.
Залежний не прагне волі,
Хоче зв'язувати, маніпулювати.
Вільний сам вибудовує долю,
В собі буде щастя шукати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2025
Життя таке добре і миле,
Але завжди б'є нещадно щосили...
Мабуть, щоб тягнулись до світла,
Певне, щоб щось зрозуміли...
Любов така ніжна й прекрасна
Та частенько рве душі на шмаття...
Можливо, щоб складали правильні пазли,
Будували свій "Рай" із завзяттям...
Довіра і віра до ближнього свого?
Алгоритми давно всім відомі -
Підступність і зрада всього святого,
Порушення правил, законів і норми.
А люди то люди, що з кого взяти?
Жити - живуть, помирати - вмирають...
Але в кожному з нас вища суть,
Смисли істинні свого часу чекають...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2025
Люби ближнього, як самого себе,
Та себе не забудь полюбити спочатку...
Бог в цей світ з середини нас прийде,
Через любов, чистоту помислів, святість...
В смиренності вознесися над гріховністю,
А перед тим в собі її треба впізнати...
І не прикривайся своєю духовністю,
Лише любов, лише її потрібно обрати.
Ми всі вище гріхів і обставин,
Бо давно відомо, що вони нас не визначають,
Нехай розквітне в серцях світло ясності,
Нехай душі людей розквітають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029277
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2024
Що то коли не любов?
Коли тягне поцілувати,
Коли закипає моя кров,
Коли ночами не можу спати...
Хто буде зі мною як не ти?
Кого мені ще шукати,
Скільки я маю ще пройти,
Лише для того щоб просто кохати?
І створити разом світи
В яких на крилах щастя літати
Там де ми вдвох тільки я і ти
В таїнстві душевного свята.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2024
У просторі ймовірностей
Вибираю свою долю.
Шукаючи ілюзію закономірностей
Випалюю до краплі волю.
На помилках спотикаючись
Виховую у мудрості свободу,
Щораз новими обпікаючись,
Пірнаю у реальності холодну воду.
Міцному розуму усе підкориться,
А чистота душі буття приборкає,
Смиренне серце добротою сповниться
І світло випалить, що темрява приховує...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2024
Зорі у темряві світять яскраво,
Але щосили їх пітьма обіймає
І що було б якби світла не стало?
Ніхто нічого не знає...
Травинка крізь камінь росте аж до неба,
Крізь тріщини в ньому все вище і вище,
Бути лихою їй для цього не треба,
А лише слідувати задуму, що дарує Всевишній...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2024
Який я роблю щосекундний вибір?
Плекаю в серці добре чи лихе?
Який в мені нарешті переможе звір?
Куди я іду і що це все таке?
Чи зможу відшукати серця чисте сяйво?
Чи біль свій у добро перетворю?
Чи зумію виплекати мрію життєдайну?
І в який ґрунт я її посаджу?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2024
Тримаю тебе, я поруч,
Заховаю від проливного дощу
Обійму своє "сонце" обіруч
І від пітьми нас обох захищу.
Віджену, сум, печаль і негоду...
Боже, як я люблю усмішку твою
Ти моя сила, моя насолода
Назавжди полонила душу мою.
Звела з розуму зеленими очима...
Від пристрасті кипить моя кров...
Я завжди поруч, завжди тут, моя мила,
Моя перша і остання любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2024
Бряжчать кайдани Українського народу...
Зуби цокотять від Соловків...
Пухнуть білі тіла від голодомору...
Всохли руки, що тяглись до колосків...
Заслання, геноциди, тюрми,
Катівні, морок, війни, страх,
Зґвалтування, вбивства і тортури,
Благословення "на смерть" у псалмах...
Викрадення дітей, людей, знущання,
Хімічна зброя і пекельний вогонь...
Немає ілюзій, немає прощення.
Тягнуться в небо мільйони долонь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027106
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2024
У світі горбатих
Стрункий, наче виродок.
В світі сліпих,
Одноокий - король.
В мінливостях долі, строкатих,
Один лише випадок
Може долі змінити наспіх, багатьох.
В світі брехні
Правда пекуче образлива.
Де поняття закостенілі,
Швидкість страшна і загрозлива.
Не ймуть віри у Бога,
Де казки, наче паливо...
Жадібні тільки жадібністю і діляться,
Лише для того щоб вона зжерла все...
У світі любові, тільки любов,
А більше нічого й не треба...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026558
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2024
Дияволи вийшли на волю,
Впиваються кров'ю щосили,
Вбивають надії і долі,
І праведність ріжуть безсилу...
На матраці з трупів ґвалтують свободу,
Кізяками на стінах малюють картини,
Біль і розпач людей, для них нагорода,
П'ють душі дітей, ще малих, ще безневинних.
Дияволи вийшли на волю,
Горить і палає довкілля...
Хтось ллє із "пустого в порожнє"...
Тут цвіте страшне божевілля.
Хто бачив з них, як плачуть титани?
Як серце кам'яніє від люті?
І яку силу дарує малесенька правда
У світі, де так мало суті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2024
Такої як ти більше ніде не існує -
Щирої, ніжної, сповненої доброти.
І твоя чарівна усмішка розуміння дарує,
Що я зумів щось прекрасне у світі знайти.
Я відчуваю твою віру в мене
Стаю непохитним, як скеля, їй завдяки.
І моє серце прагне шалено
Знову до тебе, кохана, прийти.
Поміж людей шукаю твоє обличчя...
Ти моя, ти живеш в мені.
Я так прагну побути з тобою, обіймів,
Надіюсь зустрінемось уві сні...
Ти для мене одна, такої не буде,
Ні на землі, ні на небі, ніколи, ніде...
Я цілую твої спраглі гарячі губи,
Нехай наша мить вічно цвіте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2024
Осіннє дерево гіллям хитає,
Танцює під ліхтар місяця...
Повітря легковажно мороз вдихає...
Зорі на небі світяться...
Час у якому застигло все...
Наче долі людей, листки хитаються...
Музику в темноті майже чути вже...
Примари, тіні у кутку ховаються...
Таємнича магія безкінечності,
Не збагнути, не осягнути, лише вірити,
Що прийде ще світло сердечності
Дозволивши трішки помріяти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2024
Добрі справи зцілюють душу,
Вдячність породжує щастя,
Молитва, подарує нам тишу,
В наших руках доля наша...
Гнів розсікає все лишнє,
Правда зневіру прощає,
У кожному з нас є Всевишній
Та не кожен із нас про це знає...
Закон загартовує спритність,
Коли верховенствує право.
Як є справедливість - є й гідність,
А гідність утворює славу.
Найгірший ворог - то жаба,
Що душить серце у грудях,
З собою боротись найважче,
Найлегше бачити ворога в людях...
Минуле назад не вертає,
Та помилки звідти мудрість дарують,
Майбутнє ніхто ще не знає,
Але кожен тут і зараз його продукує...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025667
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2024
Вік горя, вік біди і вік героїв,
Здобутків, перемог, поразок, сліз,
Вік ненависті, катувань і горя,
Життя і смерть тут поруч скрізь...
Роки невігластва, брехні, звитяги,
Братерства мужнього потужний клич,
Невинні смерті й в позолоті лаври,
Тримання строю пліч о пліч...
Останній подих і одна надія,
Один на багатьох мільйонів біль,
Одна на всіх прекрасна й чиста мрія,
Один для всіх кривавий бій...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025035
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2024
Сьогодні я радію просто так,
Люблю тебе, о, ти така красива...
І насолоджуюсь тобою всмак
Моя прекрасна, наче сонечко грайлива...
В нас тишина, потрібна нам обом,
Тут не кричить ніхто, немає сварок,
І здається, що десь поруч Бог,
Освітлює теплом наш ранок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2024
Після твого поцілунку на губах кров - ти голодна...
Твоя насолода - моє серце в твоїх руках...
І твій морок такий нестерпно холодний,
І твій застиглий липкий страх...
Ти відчуваєш любов до моїх страждань,
Це дарує тобі краплю надії на життя,
Але без моєї енергії тобі не прожити, ти знай,
Пітьма залюбки поглине тебе, любове моя...
Ніжно солодкий запах тернового вина,
Воно по шкірі твоїй розлилось ненароком,
Я більше не стримую свої спраглі вуста,
Впиваючись в твою плоть диким вовком...
І ми вип'ємо вдвох нектар червоного місяця,
І дикою, нестримною жагою розпалимо вогонь...
Пітьма помре, для страху тут не буде місця
І я знову відчую тепло твоїх долонь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2024
Червоні трояндові губи...
З вином багряніє кришталь...
Я розірвав сукню на тобі,
Вибач та мені не жаль...
Між нами горить багаття,
Коли згасли вечірні вогні,
Одне на двох бажання...
Ми з тобою одні...
Хитросплетіння долі і ми...
Розбитий червоніє кришталь...
З обпаленими, проте крильми...
Вибач, та мені не жаль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2024
Ти просто будь...
Ти просто живи...
Вдихай миті чуда...
Ти просто кохай,
А я не забуду...
Ти просто цілуй...
Ще дужче обіймай...
А я пам'ятати буду...
Я вічно кохатиму, знай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024081
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2024
Якщо в мене з'явиться шанс,
Він буде використаний точно,
І ніяких випадкових нюансів,
Моя перемога безумовна.
Якщо я опинюся в пітьмі,
Що ж використаю це собі на благо,
Відпочину від шуму в імлі
Відсічу все що відволікало.
Якщо залишуся один,
Той нехай, зате в серці з Богом,
Хто проти мене, якщо зі мною Він?
Веде за руку до світу нового.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2024
Метелики летять на світло,
Бо світло то життя в пітьмі,
Та падають змертвілими на землю
З обпаленими вкрай крильми...
Рослина проросла крізь камінь
Там де були маленькі тріщини,
Вхопила шанс і впоралась з завданням -
Бути живою і рости...
Води краплинка на долоні
В своїй Божественній красі...
Комусь літати, їздити - це чудо,
Та чудо - це ходити по своїй землі...
Думки летять, неначе білі хмари,
Осіннє листя золотом стає,
Зникає біль і розчиняється в тумані
В усій красі велична осінь постає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2024
Ти маєш святе право знати -
Ти, достойний більшого...
Ти маєш право відчувати -
Ти і так красива вже...
І не потрібно щось доводити,
Лише вільно світити,
Наповнюючись відчуттям доброти,
Лише у себе повірити...
Навчившись відпускати - радіти,
Скинувши тягар з плечей - жити...
Минуле ніхто не може змінити,
Головне простити себе, себе любити...
Ти маєш право знати -
Що те, що в надлишку маєш
Тільки тим зможеш ділитись,
Саме так вільний, лише так розквітаєш...
Ми маємо право знати -
Ми достойні любові по факту народження,
У нас завжди є право вибирати,
Те життя і ті обставини, які нам хочеться...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2024
Я шукав причини не відчувати гнів...
Так часто платив за нестримність,
Але віднайти своє все-таки зумів,
Те що має для мене цінність.
Тепер, я прагну, вірно шукаю її,
Оцю просту, щиру вдячність,
Вона дарує світлу надію мені,
Для щастя і для радості.
Це є моя щосекундна молитва в житті,
Шукати, за що дійсно, можу бути вдячний,
Маленькі світлі промені добра у пітьмі,
Несамовито чесна справедливість правди.
Кожна монета має лиш дві сторони...
Подейкують, що любов і ненависть поруч,
Вибір останній залежить від нас завжди,
Те що ближче, те і обіймемо обіруч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023208
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2024
Живи, рідна Україно
У славі та волі,
Та ще в братерській звитязі,
В усміхненій долі.
У достатку, світлій правді
Ти пануєш щиро,
Тобі сонце світить ясно,
Ти даруєш силу.
Душа й тіло, а ще віра,
Розум і свобода
Дають право вибирати -
Зрозуміти хто ми.
Всі у рідній Україні
Багаті й щасливі
Аж від Сяну і до Дону,
Люди всі красиві.
Чорне море веселиться
І Дніпро радіє,
Слава світлом розіллється,
Розквітає мрія.
Праця щира українців
В наших жилах, браття
І з любов'ю до усього
Побудуєм щастя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2024
Якщо я не світитиму в пітьмі, то хто?
Якщо впаду, хто зіграє мою роль?
Хто віднайде той дивний сенс? Ніхто...
Ніхто не візьме це під свій контроль...
Хто піде туди куди йду я?
І віднайде скарби моєї душі?
Побачить очима, відчує серцем життя?
Завдяки любові стане могутнім?
Хто проживе миті болю, що ламали,
А потім збирали частинки у ціле?
Хто пізнає - моє, якщо цього не знали?
Тільки мені це під силу, тільки я це зумію...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022713
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2024
Прийде час і всі вмремо,
Та не сьогодні...
І можливо буде доля лиха,
І можливо все те даремно,
Та не сьогодні,
Сьогодні відповімо кривдникам.
Прийде час і загубимо правду,
Проковтнемо медову брехню,
Та не сьогодні.
Ніхто не сховається за браваду:
"Хтось там, а я тут з краю"...
Ні не сьогодні,
Ні завтра ні потім,
На віки вічні не забуде ніхто,
Що тут робилось і що буде потім
І хто за людей, а хто просто брехло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2024
Чистий розум і відкрите серце відкривають навстіж всі двері...
Краплина турботи і доброти, дає шанс прорости любові...
Навіть сонце, що посміхається кожному, ніжно на небі,
Здатне на деякий час забрати думки, що ниють від болю.
Всі ситуації, миті в буремнім житті, як монети,
Як ти їх в себе в голові не крути - мають дві сторони.
І від вибору сторони залежить чи впадемо кометами,
Чи відродимо новий Едем і чи сотворимо нові світи...
Ми поводимося із пітьмою по різному, хто як може...
Хто придатний встояти, хто ціпеніє, а хто воліє втекти...
Але добро і любов, пам'ятай, завжди, завжди переможуть.
Бо вони однакові для нас усіх, в серцях наших квітнуть вони...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2024
Коли приходять думки хижі
І зваблюють, здаватися чи ні,
Я вдячністю поставлю межі,
Згадаю все, що любо є мені.
Коли ідуть назавжди люди
У інший, мабуть кращий світ
Я знаю, що й мені те буде,
Тому плекаю в кожній миті цвіт.
Коли так хочеться судити
Упасти відчаєм у лютий гнів,
Себе волію я простити
За те що слабкість цю зустрів.
Коли ж усе - це темрява чорнюча
І злом пронизане буття
Добро носитиму у серці, мріючи
І з ним піду у майбуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2024
Що важливіше, це мораль чи виживання?
Чи матір продали за шмат гнилої ковбаси?
Потрібна ще брехня, постфактумні зізнання?
Чи за найменшу крихту влади ти усіх з'їси?
Замало ще страждань, чи мало правди?
Не випили цебро із горем ще до дна?
І хто ж тоді створив нас, Бог чи мавпа?
А може, долі різні в нас, а не одна?
Куди ж насправді той заплив наш човен віри?
Спокутали вже все те горе й зло, чи все дарма?
Якім мірилом зміряли і що ж хотіли?
В які світи прямуємо, чи напрямку нема?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2024
Байдужість і бездіяльність теж вибір.
Сховатись, втекти, також вимагає сміливості.
І лише від тебе залежить: ти здобич чи звір?...
Сила в правді, а не в постійній мінливості.
Брехня завжди руйнує особисту звитягу,
Дарує ілюзію непереможності й сили
Та коли приходить час проявити відвагу,
Тебе прикує до землі твій страх зрадливий.
Ми те, що робимо завжди,
Те, що весь час думаємо про себе.
Інших засуджувати не спіши,
Поглянь, що в собі поліпшити треба.
Байдужість і бездіяльність теж вибір.
Грати чи жити, обираєш лише ти.
Ніколи не здавайся всім наперекір
І тоді пізнаєш, як далеко можеш зайти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021225
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2024