| Сторінки (1/11): | « | 1 | » | 
Безглуздя  повиває  усіх  нас,
Наповнює  своїм  отруйним  трунком,
А  час  іде…  Не  спинюється  час,
А  ми  нізвідки  ждемо  порятунку.
          Купаємось  у  власних  злих  думках,
          Примножуєм  навколо  себе  тіні,
          Тримає  нас  в  полоні  дикий  страх
          Померти  в  незнанні  і  животінні…
Бо  ми  не  бачимо,  що  відповідь  десь  тут,
Під  носом,  треба  тільки  доторкнутись…
Але  ж  у  нас  є  свій  правий  статут:
Вийти  з  пітьми  і…  в  неї  повернутись?..
          Боїться  кожен  в  незнайоме  крок
          Зробити,  бо  втрачається  опора.
          А  й  справді  –  досягнувши  до  зірок
          Земля  з-під  ніг  тікає  дуже  скоро.
Тому  і  всі  вважають:  краще  жить
У  німоті  й  не  бачити  прозріння,
Хоч  серце  так  за  волею  болить,
І  ниє  знов  придушене  сумління,
          Бо  бачить  правду,  бачить  та…мовчить…
          Мовчить,    бо  це  простіше  -  лиш  мовчати…
          Живе  для  себе  –  бо  так  легше  жить,  
          А  не  про  краще  в  темряву  кричати.  
12/11/06
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268039
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2011
Чомусь  так  боляче  тебе  любити…
Мов  не  сама,  але  болить  душа…
І  гірко  так,  не  хочеш  навіть  жити,
І  тихо  покотилася  сльоза…
Так  боляче  –  не  чути  ані  слова,
Невже  нема  про  що  розповісти?
Мовчання  –  цей  тягар  –  обом  нести,
А  я  вже  його  скинути  готова!..
Хотілося  б  читать  твої  думки,
Про  що  вони,  коли  стоїш  зі  мною?
Як  зазираєш  в  очі?  Навпаки,
Вони  мене  залишили  спокою!..
Невже  не  можеш  ти  сказать  –  люблю,
Щоб  дух  перехопило  й  стало  тісно!
Так,  саме  час,  і,  навіть,  саме  місце,
Змінити  напрям  гри…  Мов  мить  ловлю
Я  кожне  слово,  нам  з  тобою
Поговорити  варто  вже  давно  –
Життя,  повір,  -  це  не  німе  кіно,
Слова  у  ньому  також  грають  ролі!
І  я  мовчу…  Багато  передумано,
Та  почуття  не  лізуть  у  слова,
Для  мене  мало  того,  що  придумано,
Та  я  в  своєму  прагненні  сама…
Для  мене  мало  слів,  що  вже  казалися,
Для  мене  ти  –  це  все,  а  може  й  більше…
Дарма  з  тобою  у  мовчанку  гралися  –  
Тебе  не  проміняю  на  щось  інше…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267254
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2011
Маленькі  люди  чинять  самосуд  –
В  облуді  гинуть  всі  шляхи  рятунку,
Любов  вони  приймають  всі  за  блуд,
А  ми  пішли  у  власному  керунку.
Що  нам  до  них?  У  них  серця  німі:
Вони  мовчать  і  інших  так  повчають,
Ну  а  до  мене  ти  приходиш  в  сні,
Слова  твої  мене  так  надихають!
Це  не  байдужість,  ні,  це  не  вона!
Просто  думки  всі  звернуті  до  тебе,
Бо  відтепер  я  точно  не  одна,
Тепер  рукою  лиш  подать  до  неба!
-  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  
Маленькі  люди  чинять  самосуд,
Сміються  та  знущаються  над  нами,
Бо  зачерствіло  серце  –  там  і  тут,
А  ми  –  з  кохаючими,  теплими  серцями…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267252
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2011
Цей  лист  до  тебе  –  перший  і  останній,
Вся  глибина  невимовлених  почуттів,
Мов  мить  одвічного  й  болючого  прощання,
І  лист  з  голубкою  до  неба  полетів.
У  сітях  спогадів  проведені  години,
Думки  про  тебе,  миті  забуття,
Хвилини  линуть  і  минають  днини,
Якби  про  біль  цей  та  було  знаття!
Ти  –  сон,  реальний  та  в  той  час  мінливий,
Так  хочу,  щоб  ти  був  лише  моїм,
Можливо,  ти  по-своєму  щасливий…
Так,  боляче  буває,  певно,  всім…
Кричу  тобі  і  в  темне  дивлюсь  небо,
У  тишу  шепочу  твоє  ім'я,
Тобі  так  важко,  а  мені  –  так  треба,
Лише  відкрийся  і  я  –  вся  твоя!    
24/12/06
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267162
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2011
Тепер  ти  тут,  зі  мною…
Так  близько,  що  рукою
Хоч  подати…  Дивитись  в  очі,
Сум  в  них  розглядати,
Та  милуватись  глибочінню  їх,
Що  й  потонути  в  них  десь  серед  ночі
Хочеш…
Мов  шепіт  вітру  у  розмові  з  листям,  
Твої  слова  торкають  мою  душу,
І  струни  в  ній  бриніть  для  тебе  мусять…
І  подих,  теплий  ніжний  та  тривкий,
Ти  не  такий,
Як  всі…  Ти  не  такий…
Ось  місяць  сяє  і  ще  мить…
Вже  серце  вільне,  не  щемить,
І  зорі  світять,  тепло  та  інакше,
Ніж  колись…
19/10/06
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267161
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2011
Губи  коханого  завжди  солодші,
Голубі  і  бездонні  такі  його  очі,
Як  зорі  у  небі  карпатської  ночі,
Що  танеш  у  них  і  забутись  в  них  хочеш…
Коханого  губи  завжди  солодші.
Губи  коханого  завжди  палкіші  –  
У  серці  твоєму  шукає  він  ніші,
Ти  шепочеш,  кричиш  йому  –  повільніше!-
І  ніч  завмирає,  і  диха  тихіше…
Коханого  губи  завжди  палкіші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266911
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2011
Можливо,  я  б  устигла  навіть  скучити,
Тоді  б  і  речі  стали  на  місця…
Ходою  твердою  ми  йдемо  до  розлучення,
Воно  для  нас  початком  є  кінця…
Можливо,  я  вдивлялася  б  в  вікно…
В  подушку  ніччю  капали  би  сльози,
Коли  б  згадала  рук  твоїх  тепло
І  почуття  –  усе  було  серйозно…
Можливо,  я  устигла    б  навіть  скучити…
Бо  знаю,  що  люблю  тебе  безмежно…
Та  скільки  можна  нам  з  тобою  мучитись?
З  коханням  ми  були  не  обережні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266910
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2011
Ти  знов  так  легко  не  втечеш  від  себе!..
Дурниць  багато  зроблено  було…
Сумління  не  гризе?!  І  біля  тебе
В  самотності  розчинене  вікно…
Те,  що  було,  -  уже  не  повернути,
Змінити  зроблене  не  можеш  ти  тепер…
Та  попри  все  –  не  можеш  ти  забути  –
Його  ти  пам’ятаєш  дотепер.
Так,  ти  жалкуєш,  але  час  розплати
Приходить  і  обманює  тебе  ж…
Тепер  тобі  написано  страждати…
Ти  знов  від  себе  легко  не  втечеш!..
І  біль  тепер  тобі  картає  душу,
За  мить  на  жертву  перетворюється  кат…
Так,  тобі  всі  казали  слушно  –
Сама  іще  пізнаєш  біль  утрат!
Тепер  ти  знаєш,  що  ти  наробила,
І  боляче,  і  біль  не  має  меж…
Ти  зрозуміла  і  …його  простила,
Але  від  себе  все  ж  не  утечеш!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266642
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2011
Ти  згадаєш  мене,  коли  нас  уже  не  буде.
Ти  згадаєш,  коли  серце  розбите  ущент.
Ти  згадаєш,  а  я  взагалі  не  забуду
Те  кохання,  ту  мить,  незабутній,  щасливий  момент.
Як  «кохання»  до  інших  нас  з  тобою  стежками  розкине,
Ти  рвеш  серце  і  збираєш  мене  по  шматках,
І  на  душу  обом  налягає  безмірна  провина,
Хіба  Happy  Endи  бувають  лише  у  казках?
І  тримає  мене  незбагненна  тягуча  тривога,  
Бо  згадаю  ті  очі,  що  сняться  мені  по  ночах…
Та  роздвоїлась,  збилась  спільна  наша  дорога,
Залишивши  лиш  відстань  і  прірву  у  наших  серцях.
Ти  згадаєш  про  мене,  і  болітиме  дужче  і  дужче…
Та  дороги  до  тебе  мені  уже  не  віднайти…
Так  і  будем  казати  собі  –  краще  мучся,
Адже  дійсно  так  просто  –  взяти  і  просто  піти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266640
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2011
Ми  клялись  більш  ніколи  не  бачитись,
І  писати  листи  перестали,
Хтось  із  нас  попросив  би  пробачення  –
Та  ми  далі  сторінки  гортали…
І  життя  для  нас  стало  мов  книгою,
Що  з  нової  сторінки  почалося….
Але  серце,  що  сковане  кригою,
Знов  гарячим  вогнем  трепеталося…
І  історія,  гірко  написана,
Оживає  у  новому  розділі,
Сторінки  білі  в  ній  ще  не  списані,
Не  зіграли  іще  свої  ролі  ми…
Ще  не  все,  не  кінець,  не  повторення,
Ще  кохання  чашу  не  випито,
Ми  стаємо  знову  до  творення,
Щоб  в  майбутнє  усю  душу  вилити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266364
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2011
Мені  мов  сниться  сон:  з  тобою  і  без  тебе
Минає  цілий  день,  холодний  та  пустий.
Над  нами  простягається  холодне  сіре  небо,
І  погляд  твій  відсутній  та  німий.
Мене  ти  бачиш  та  уже  не  чуєш,
Ти  вже  далеко,  з  клином  журавлів,
Ти  відлетів…  Дарма  уже  лютуєш  –
Змінити  щось  давно  ти  не  хотів.
І  холод  слів  проймає  до  кісток,
Ти  вже  не  тут  –  ти  інший,  ти  чужий,
Ти  вже  не  мій…  Упав  сухий  листок
І  з  вітром  вздовж  алеї  полетів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2011