| Сторінки (13/1210): | « | 11 12 13 | » |
Три важнейшие приметы
рожденья утра и рассвета
назови !
–Светлеет небо, звезды меркнут,
На землю падает роса,-
Вот те важнейшие приметы,
Начала утра чудеса.
-А если плотной пеленою
Закрыли тучи небеса?
Что назовешь приметой тою,
Когда творятся чудеса?
-Чуть-чуть бледнеют на востоке
И розовеют небеса,
А в тихом воздуха потоке
В траве рождается роса.
Поет петух «Зарю» с насеста,
В кустах чирикнул воробей.
-Но ты вдали от того места,
В горах, в лесах, в тиши полей!
-Какие ж это три приметы?
Как начинается рассвет?
Быть может сможешь мне ответить,
И мне подскажет твой совет.
28 сентября1999г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260124
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 17.05.2011
Потрібно піднятись на саму вершину...
По ґрунику вперто іду.
До неї дістанусь наступної днини,
Щоб скинуть в глибоке провалля біду.
А ну ж бо, ще трохи – і ось та вершина,
До неї хвилин п’ять іти
По ґрунику. Добре тримаюся, міцно,
Щоби попри все досягнути мети.
Якби ж по дорозі погожої днини
Мені Сонце-Руту знайти,
Здається, спливали б скоріше хвилини,
Проворніше з друзями було б іти.
А там на горі буде чистеє небо, –
В долині залишу хмарки.
Іще п’ять хвилинок напружитись треба
І з друзями весело йти залюбки.
20.05.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259534
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2011
Розцвів бузок окрай мого вікна,
Суцвіття чарівні укрили віти.
Це з нами вже прощається весна,
В дарунок залишаючи ці квіти...
Надходить літо, і з усіх боків
Я чую тихий крок його й щаслива:
Милуюсь тихо зеленню садів,
Тим, як вкивається ростками нива.
Лунає у гаях весняний спів, –
Дзвінкі веселі пташок перемови
Наповнюють мелодію вітрів,
І я вбираю радощі віднови.
Тепла приходу тішиться Земля,
Відроджена природа аж співає, –
Подолано той незбагненний шлях
Покірністю всього земного раю.
14.05.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259532
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.05.2011
Візьми, читай святую книгу Бога,
Душею зрозумій спасіння словеса.
Пройде миттєво вся твоя тривога
Благії ти побачиш серцем небеса.
Повір, коли похилий будеш віком,
В душі пройде бурхливих почуттів потік,
Цікаві кинеш книги всі, ця тільки
Одна з тобою лиш останеться навік.
І в ній знайдеш, чого ніде до того
Не віднаходив у великім світі цім.
Просити більше не почнеш нічого, –
Тут повнота всіх благ і тут усе у всім.
21.09.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258865
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 11.05.2011
Настає ранок… Місяць закінчив свою благородну справу і разом із зорями пішов на спочинок. Вони ж слухняно закрили свої, сяючі мерехтливим вогнем, очиці , погасли. Світанкове небо починає світлішати і на обрії вже зливається з засніженою землею.
Неначе в білому мареві стоять чорні стовбури дерев і, як мертві, не ворушать своїм віттям. На білому,як цукор, снігу спокійно лежить сіра тінь від дерев. Земля , вдягнута в шати білого пухкого снігу, ще спить зимовим тихим сном… Як гарно навкруги!
Дороги, наче встелені чистим вибіленим полотном оздобленим сірими смужками стежок протоптаних в пухкому снігу,здаються довгими килимами.
Тихо… Будинки ще сплять під сумною вартою чорних нерухомих дерев. Лише де-не-де заблищить веселий вогник світла в оселі дбайливого хазяїна.
Повітря прозоре, чисте й свіже. Інколи легесенько пестує обличчя тихий подих звідкись виниклого, холодного, морозяного вітерця.
Як хороше!
Січень 1993р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258805
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 10.05.2011
Букет ромашок у блакитній вазі
Нагадує мені про тепле літо.
Вони такі тендітні і прекрасні,
Твоїм теплом і ніжністю зігріті,
Немов світанок, чисто щойно вмитий
Прозорою криштальною росою.
Дурманиться свідомість, оповита
Їх пахощами, свіжістю й красою.
Вони нагадують мені кохання
І першу нашу зустріч із тобою,
А потім – розпач, марні сподівання…
Прекрасні й квіти літньою порою,
А холодом повіє зимній вітер,
Не збережуть красу і свіжість квіти.
04.12.2010 року.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258803
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 10.05.2011
Друже мій найкращий, вибачте мені!
Це я захворіла, то й листи сумні…
Що в посланні цьому я Вам напишу?
Другий тиждень поспіль ось пластом лежу…
Вибору не маю у цього пуття:
Бізнес обирати, чи обрать життя.
Тож колю уколи і пігулки п’ю,
Що сказали лікар, старанно роблю.
Бізнесу підтримку дам із гаманця,
Може, допоможе чим структура ця?
Гривнею в аптеці ліки оплачу
І свої недуги ними полічу.
Видужаю скоро, сили наберусь
І в листі своєму знову посміхнусь.
05.05.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258286
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.05.2011
Подивись, як красиво кругом,
Як бурхливо радіє весна
І як ніжно зеленим крилом
Вона землю усю обійма!
Сад у біло-рожевих квітках
Відсвятковує зустріч з теплом,
А травичка у жовтих вінках
Сяє радісно росами знов.
У гаях спів пташиний дзвенить,
Завесніли ліси і поля,
І хвилює серця кожна мить…
Відновляється наша Земля.
Весна 1996р.
́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258282
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.05.2011
Зимовий день. Морозний вітер повіває,
Блищить блакить безмежна чиста в вишині,
Яскраво сонечко на тлі небеснім сяє
І ніжно-ніжно посміхається мені.
Теплом голубить, пестить промінь сонця вії,
Морозний вітерець пощіпує лице.
Земні простори вкрили білі сніговії.
Я хочу зберегти зимовий вигляд цей.
Мерщій іду, спішу в засніжені простори,
Хрумтить пухкий біленький сніг у такт ході,
Горобчиків в густих кущах співають хори,
І вітер коливає віти молоді.
Прозорий гай попід снігами ледь чорніє,
На сонечку яскріє сніговий покров,
Ялини лапи із-під снігу зеленіють,
Ріку дзеркальним льодом закував мороз.
Відволіктись від краєвиду не наважусь:
Засніжені поля, блищить на річці лід.
Вбираю красоту зимового пейзажу,
І збережу в душі цей мальовничий світ.
21 січня 2011 р.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258067
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.05.2011
Не закликаю забувать,
Бо забуття – це вбивця,
А просто прикрощам не дать
Дозвілля, щоб плодиться.
Не закликаю пам'ятать
Зло, ворогів, нещастя,
А наполегливо шукать
Стежки до свого щастя.
Бо пам'ять катом є для нас, –
Болючі робить рани,
На шмаття серце рве весь час, –
І воля вже в кайданах.
Не бійся дороге втрачать,
Тоді його й не втратиш,
І в серце не ввійде печаль,
Про це ти мусиш знати.
Над почуттями владним будь,
То й прикрощі забудеш.
Як смерті перекриєш путь,
То й жити вічно будеш!
04.05.2011 р.́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258059
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.05.2011