| Сторінки (2/142): | « | 1 2 | » |
Do you sleep?
You see beautiful dreams.
Because you fell asleep for ever.
I want you back.
In this battle i suffer defeat.
It is impossible to forget now.
Never possible.
It is impossible to strike out
Forever from my memory.
It is impossible
Every f u c k i n g morning, wake up
And remember,
Because the time has stopped for me.
©Maggie Be
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2017
Talk to me with music.
Do not say: "I do not feel anymore!"
My feelings have consequences,
Which have been never before.
Talk to me today and always.
Because it matters to me.
I hear your beautiful voice.
It's my envision, but I see.
©Maggie Be
12.09.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750349
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.09.2017
Не вбивай мене дощ, не вбивай.
Не души мене сум, не души.
Не чіпай мене біль, не чіпай.
І скорбота, в покої лиши.
Кожен ранок, як сонце встає,
Відкриваю своє я вікно.
І в нім бачу я тільки тебе.
І почую твій глос я знов.
Не чіпай мене вітер, чекай!
Якщо зможеш, його поверни.
Як не зможеш, то і нехай.
Тоді спогади мої зітри...
Як же боляче згадувать знов,
Що тебе більш нема назавжди.
Коли бачу твій образ, немов.
Як раніше усе. Але ні!
Як мені свою біль побороть?
Як про тебе не думать, скажи?
Та не можу зробити я крок
Лиш до тебе, бо й так на межі.
І навіщо зробив це з собою?
Не вкладається у голові...
Цього зрозуміть я не зможу
Мабуть, ніколи у житті.
І не можу я тугу розвіять.
Хоч пройшов уже деякий час.
Я не можу і досі повірить,
Що твій вогник назавжди погас.
P.S. Безмежно сумую за тобою, дорогий Честер. Не перестаю захоплюватися тобою навіть тепер, коли тебе більше немає. Десять років ти і твоя музика, твій голос, супроводжували моє життя. Я вдячна тобі за це. Ти будеш вічно жити в моєму серці.
Автор малюнка також я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2017
В цей вечір ми будемо слухати шепіт зірок.
Ми будем по різні кінці земної кулі.
І почуєм й побачимо їх одинаково.
Нехай, я не можу зробити до тебе один лише крок.
Прислуха́йся до них, і тоді ти почуєш:
"Відстань не має ніякого значення!.."
Важливо сьогодні для мене тільки одне.
Я не хочу, щоб знав про це хтось. Але ж як приховати?
Ти зможеш читать ці рядки між зірок:
"Для мене важливо лиш те, що ти є!.."
А більше тобі про це все і не треба знати.
Та сьогодні у нас ціле небо і зорі на двох.
16 серпня 2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2017
В середині мене наче щось застрягло.
Невиплеснуті емоціі, неспалені й непрожиті.
Мені себе в собі так мало.
Доводиться змінюватись, й не факт, що на краще.
Біжи, втікай нестримно, дико...
Живи! Не зупиняйся, бо далі буде важче.
Лови свої щасливі миті.
Лови їх швидше, поки пізно ще не стало.
Поки є час. Він тане на гарячому граніті.
Все рівно, завтра ми будем згадувати
Із тим солодкуватим смутком
Своє "сьогодні". От побачиш.
24 квітня 2017 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730313
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.04.2017
Тут холодно.
Я маю на увазі всі
Різноманітності цього
Небагатогранного слова.
Холодно.
Ти не запитуй краще, бо,
Доведеться пояснювать
Те, чого розповідать не можна.
Тут справді холодно.
Не знаю, як ти можеш
Продовжувать тут існувати.
Безперечно холодно.
Треба зав"язувать тугіше
Й з собою брать свої думки.
І свої мрії теж. Нести
Туди їх, де вже не буде
Нам з тобою так
Холодно.
Я не закінчила. Пішли.
Треба скоріше. Не забудь.
Візьми найголовніше.
Бо тут холодно.
Занадто холодно для мене.
Холодні стіни і слова,
Холодний погляд... не про те
Сказать хотіла, не змогла.
Мені тут холодно з тобою.
Захолоділи почуття.
Твоя любов така ж холодна,
Як металева ця труба.
Я замерзаю тут. І губи
Уже не зможуть цілувать.
Занадто холодно, щоб руки
Змогли хоч трохи обіймать.
Нам треба йти, поки не стали
І ми холодними, як дим.
Ти знаєш, нам, я не сказала,
Йти в різні сторони. Прости.
13 листопада 2016 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2016
Я мешкаю на власній хмаринці,
Далеко від людей і нудного суспільства.
Я зустріну тебе на небесній зупинці.
Там не має жорстоких речей і насильства.
Зупинятимеш кожен маленький кораблик,
Побудований з мрій й безтурботних ілюзій.
А я тебе тисячі років шукала
І нарешті знайшла, але знов оминула.
Ти услід мені будеш сумно дивитись.
Ти чекав мене також там же роками,
І знов одинокий там залишився
Край дороги із заплаканими очами.
Пролечу я так тихо і не озирнуся,
Хоч страждатиму довго без тебе, коханий.
Я не знаю чому, але має так бути,
І я знову на нове коло вертаюсь.
Я так сильно боюсь, що якось не буде
Тебе на старому зустрічей місці,
Бо ти про мене вже забудеш,
А я пролечу й розіб'юся на місці.
І так воно й далі роками літаю,
А ти безнадійно стоїш край дороги.
Чому я роблю так, сама лиш не знаю,
Але і спинитися також не можу.
26 серпня 2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2012
Вже жовтень,
А жити ще так хочеться.
Легкий безлад
На голові.
Втім, і в голові також.
Вже жовтень,
А я й не заморочуюсь,
Що буде з нами завтра.
Листочок у вікні
Тихенько пролітає.
Це Осінь стукає
Мені у шибку.
Прийшла розбудити
Моє сумління.
А я послухаю
Її уважно. Швидко
Збагну, що вона
Хотіла сказати.
Розбити б лиш ту шибку
В дрібні, дрібненькі скалки.
Сказати: "я не хотіла..."
Буде пізно,
Коли вона пораниться.
І сліз буде не видно,
Не буде чутно плачу.
Вона тоді не скаже.
Вона мені пробачить,
Бо так було в нас завжди.
Вже жовтень,
А я ще мрію
Зустріть її на підвіконні.
Можливо, ти мені не віриш,
Я бачила її учора.
Вона тримала у долоні
Те, що приносить мені радість -
Осінні барви: жовті і червоні,
Навіюють осінній запах.
Вже жовтень.
Так минуло швидко
Бабене літо кольорове.
А я іще ніяк не звикну,
Що я вже не ходжу до школи.
Все згадую минулі роки
Маленьких втіх, веселих буднів.
Немовби досі чую кроки
Позаспиною... Так, як було
Воно тепер уже не буде...
А я так хочу, хоч на мить
Туди вернутись. Безпритульна
Моя осіння мрія лиш.
Вже жовтень,
А небо синє-синє
І хмарки білі і пухкі.
Вже жовтень,
А я ще хочу жити.
Тепер щаслива я. Мені
Так хочеться побачить Осінь,
Цілком відчуть її в собі.
5 жовтня 2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372804
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2012
Кололева без тебе сходить на небо слави.
Дивиться з гори. Де ви? Так треба.
Позирає на всіх. Мружить очі лукаво.
Тепер вона входить в екстаз.
Вона знає, для чого усі ті розмови.
Вона чує і знову вигадує щось,
Щоби знову не прийти додому.
Щоб дурів ти за чашкою кави в той час.
Коли вона знає про твої бажання,
Про твої страждання й нестримний психоз.
Вона позвонить тобі востаннє
й промовить ніби не всерйоз:
"Ти ж знаєш, як я тебе сильно кохаю".
Не вірив би ти їй. Безглуздо те все.
Королева знає, що вона робить.
Королева знає. Ти дурень. Однак,
Вона не здогадується. Видалив номер
І викреслив з списку знайомих. Ось так.
3 липня 2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2012
Не дивися на мене з-під лоба.
Ти прекрасно все сам розумієш.
Кохання для мене хвороба,
Яку, як не як, вже не зцілиш.
Можеш думать, що я ігнорую.
Можеш думать, що тебе терзаю.
Це так я тебе лікую.
Почекай, не все відразу.
Ти приймеш мої пігулки:
Перша - ревність, друга - образи,
Третя буде пізніше - розлука.
Я боюся, хвороба заразна.
Ти лікуйся від мене скоріше
І подумай, чи це тобі треба.
Бо далі буде гірше.
Почнеться звикання до мене.
Четвертою буде отрута.
Аналог еліксиру щастя.
Вона розв'яже пута
І ти зрозумієш, на що
Тобі я слова говорила,
Тобі подавала знаки.
Але я помилку зробила
І стала така ж пропаща.
Я випила ту міктуру,
Що треба було тобі дати.
І так воно все повернулось.
Не можу тепер розв'язати.
Не маю рецепту від тебе.
Не маю вже трав, всі зачахли.
Тепер закохалась. Так треба.
Мені вже нема що втрачати
14 травня 2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348752
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2012
Парафінова фея
В обіймах морфея.
Спитай мене, де я?
Забий мої двері.
Промовчи все зухвало.
Повітря замало.
Давно все пропало
І в душу запало.
Відкрий мої вікна,
Увінчані вічно.
Пов'яли всі свічки.
Хто ж їх покалічив?
Дави мою душу.
Гної моє тіло.
Хоч так і невміло,
Але я все ж мушу
Відкрить свої очі,
Зламать свої стіни.
Хоч із парафіну,
Але, все ж, хороші.
Розбити свій морок.
Отримати щастя.
Не знаю лиш, нащо
Із темних коробок.
Розкинути крила,
Порізать повітря,
Розвіять по вітру,
Як чорні вітрила.
Жбурнути в обличчя
Й сказати "ти лишній".
Покинути лихо.
Залишить на втіху
Розбиті надії,
Загублені мрії,
Убиті світанком,
Які під серпанком
Ведуть знов до тебе.
На зоряне небо.
Я гляну на себе.
Я знаю, не треба.
Нема в цьому сенсу.
Ти знаєш, не сердься.
Я буду з тобою.
Твоя я, без бою.
Розбита на двоє.
Не маю спокою.
Не маю кохання.
Лиш маюсь. В останнє,
В останнє дивлюся,
На фоні дискусій.
На фоніі ілюзій,
Я більше не злюся.
16 травня 2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348746
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2012
Ми сиділи на лавці в парку,
І над нами кружляло кохання.
Викладали долю свою,
Наче пазлами по асвальту.
Жовтокоса осінь-сестра
Нас звела непомітно з тобою,
І моя довга й тяжка журба
Підкорилась любові без бою.
Я дивилась у очі твої
Наче в зеркало. Так спокійно
Мені поруч з тобою. Не йди!
Ті хвилини з тобою безцінні.
Тихо мліла холодна рука
У твоїх гарячих долонях,
І злетіла на крилах душа
В небо щастя, повите любов"ю.
Тріпотіло серденько моє,
Ти його заспокоїв цілунком.
Я не вірю, що все те пройде
Нечітким ледь помітним малюнком.
29 вересня 2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294396
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2011
Я сьогодні дивилась в вікно,
Як верталась додому, з вагона,
Споглядала надворі кіно,
Перехожі були в нім актори.
Сіра маса і купа гримас.
Як твій погляд у ній не згубити?
Без кольору і без прикрас,
Без сонця ясного, без квітів...
Учора капав дощ.
Та що там капав... Ливень!
А я питала: що ж?
Та що ж мені робити?
Я втратила тебе,
Коли ти був зі мною.
Тебе не хочу вже,
Для мене ти був вчора...
07 листопада 2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269842
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2011
У небі Хмарка пустувала,
Весела, райдужно сміялась,
І з буйним Вітерцем кружляла,
І Сонця променем вмивалась.
І ось, одного разу Хмарка
Летіла дуже-дуже низько,
І в свіжих вогниках світанку
Кота зустріла серед хмизу.
Вона йому враз посміхнулась,
А він дрімав і очки мружив.
Коточок той їй приглянувся,
Але вона йому не дуже.
Точніш, її він не помітив,
Лиш чхнув і на вікно поліз,
А нашу Хмарку поніс Вітер,
І покотив у верболіз.
Вона до нього прилітала,
Він не любив її присутність,
Хоч як вона йому шептала -
Їй у отвіт він лиш насупивсь.
Бо він, Котяка, любить Сонце,
Йому близьке його тепло.
Він виглядає у віконце -
Вона чекає там давно.
На неї був той Кіт сердитий,
Вона пухка, прозора, біла,
Завадить Сонечку світити.
Сама його зігріть не вміла.
І милувалася ночами
Вона його хвилястим вусом
Допоки ще лиш не світало -
Нажаль, тоді вона йти мусить.
І поміж зірок колихала
Кота біленького малого,
На нього падала туманом,
Хоча він не любив вологу.
Але коли зима настала
Він не сидів більш на віконці,
Від холоду він заховався,
Бо більш не гріло його Сонце.
За ним Хмаринка сумувала,
Хотіла була лиш заплакать,
Але на землю снігом впала,
Сніжинкой на котячих лапках.
Згадав Коток свою Хмаринку,
Яка все літо докучала,
І вибі лише на хвилинку
Побачиться - її не стало.
Він нявкнув тихо їй: "Та де ж ти?
Хмаринко, люба, де ж ти зникла?".
Повсюду лиш тяжкі замети
Й струнка сосна в снігу поникла.
Її шукав він, бігав, скільки сили
В сердешного Коточка було.
"На кого ж ти мене лишила?!".
Забрьохав свою білу шубку.
Але почув він ніжний шепіт:
"Я тут, коханий, поряд, любий!.." -
Виблискувало на деревах,
Вона була тепер повсюди.
Нарешті Котик посміхнувся.
Шептала Хмарочка на вушко:
"Завжди тебе кохати буду...",
А він лишився непорушний.
Застиг його стекляний погляд
На тій Сніжиночці, котра
Зуміла нишком приворожить
Малого білого Кота.
08.06.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264440
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2011
Твій погляд - то магніт,
Твої рядки - розп'яття,
Розп'яття у душі,
Слова твої - багаття.
Я посміхнусь тобі,
Тебе цим причарую,
Так, як чаруєш ти,
Та, краще, промовчу я...
18.04.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2011
Дочекайся сходу сонця.
Дочекайся, не засни,
І заглянь в своє віконце -
Це і є кінець весни.
Подивись на сонце ясне.
Подивись і усміхнись.
Ти ж поглянь як гарно й красно.
Мов край неба загорівсь.
Ще надворі тихо дуже.
Мабуть, сплять усі навколо.
Ти ж поглянь, як гарно, друже,
Сонце світить світанково.
Тож посидь собі тихенько.
Не промов із вуст ти слів,
І прислухайся гарненько
В жайворонків дзвінкий спів.
13.04.2007
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2011
Такий чудовий,
Незвичайний,
Незнайомий,
Дуже гарний...
Твої очі
Дуже дивні
І до себе
Тягнуть сильно...
Ця усмішка
Просто чудо,
Та, між іншим,
Я не буду
Залишати
В серці рану -
Заросте
Вже незабаром.
Тебе бачу -
Усміхнуся,
Так, неначе
Ти невкурсі...
Мене бачиш -
Посміхнешся
І побачиш,
Як трясеться
Моє серце
У долонях.
Не спішу...
Хоча, поволі
Я несу
Його до тебе...
Ти зажди,
Не все, як треба...
Посміхнися
Біля краю
Наших зустріч.
Помираю.
Так щемить
Душа у мене.
Залиши
Усе як небуть...
Подивись:
Я не сміюся.
Оглянись!
Я не вернуся...
У очах
Я бачу небо,
У твоїх.
Усе як треба.
Ти в моїх
Побачиш пекло...
Не для всіх,
А лиш для тебе
Погляд мій
Вогнем пала...
Точки опору
Нема.
Підкосились
В мене ноги...
Незважай
На ці тривоги.
Я піду,
Та не вернуся,
В цю весну
Я вже змінюся...
Щоб ти знав,
А я не знала,
Щоб кохав,
Я - не сказала,
Щоб хотів
Летіть у небо,
А упав
У моє пекло,
Щоб горів,
А я гасила,
Щоб летів
На рваних крилах...
Як тобі
Сказати все це?
Як почуєш?
Як озвешся?
Посумуй
Сьогодні вранці,
Я пішла..
Не прийду завтра...
Тижднів два,
А, може, хто зна
Я чекаиму
На когось...
Погляд твій
Поза вуалью
Назавжди
Запам'ятаю...
05 лютого 2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2011
Я твоя мрія,
Я твоє сонце,
Я твоє щастя,
Відкрий лише очі.
Я твоя зірка,
Що пада в безодню
Блаженного сміху
Тільки з тобою.
Я і твій місяць -
В вікно заглядаю,
Цілую у скроню
Й миттєво зникаю.
Я твоя радість,
Що поза хмарками
В небі блукає,
Тебе дожидає...
Я твоя ніжність,
На вії схилилась,
Та лиш тобі я
Тільки наснилась...
16.04.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254234
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2011
З'їж моє серце на сніданок.
Воно смачне. Я запевняю.
В вікно тобі всміхнеться ранок.
Я прошепчу: тебе кохаю!
З'їж моє серце за обідом.
Ще соковите, повне крові.
Любов'ю чистою налите.
Такою щирою любов'ю.
З'їж моє серце на вечерю.
І крихти з нього ковтай жадно.
З'їж моє серце. І тепер я
Уся цілком тобі підвладна.
13.11.2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254056
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2011
Десь майорить у далині
Твій погляд щирий, та мені
До нього доступу немає.
Чи може є? Уже не знаю.
Хто мені скаже: так чи ні?
Десь тріпотять на вітрі крила,
Які сама собі зробила,
Та ти відняв у мене їх.
Тепер лунає десь твій сміх,
Твій голос... вщент мене розбили.
Я спочиваю серед них -
Яскравих, щирих, золотих,
Які мені мій світ відкрили
І щиро сповнюють вітрила
Вітрами щастя і утіх.
21 грудня 2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2011
Я сильно так тебе любила
І ти мене також любив.
Чому так все? Не розумію.
І де мені набратись сил
Щоб пережить болючу втрату?
Ну як мені без тебе жить?
Ми попрощаємося завтра.
Так хочеться лиш розбудить.
Ти наче спиш. І очі мружиш.
Спокійно так собі лежиш.
Я пожалію тебе, любий,
Але нажаль востаннє лиш.
Ти мій миленький, мій хороший,
Сіренький котик любий мій,
Тебе я наостанок прошу:
Приходь частіше в мої сни.
З тобою стрінемось там знову
Такі щасливі, як колись.
Ти посміхнешся, наче вдома
У нас ти вдома знов з'явивсь.
І ми обнімемось, як рідні.
Я поцілую тебе в ніс.
Ти мій хороший котик, бідний.
Чому ж покинув мене ти?
Я пам'ятати тебе буду,
І ти мене не забувай.
Сумую за тобою, любий.
Надіюсь ти потрапив в Рай.
14.04.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2011
А ти крадешся під вікном.
То хто ти - ворог чи прихильник?
І твої кроки знову й знов...
Цей стукіт тихий. Я не вмію
Шукать в тумані погляд твій
І вогник сигарети бачить
У тьмі безодній. Зрозумій.
І що, скажи, для тебе значу?
Якщо ти любиш - підійди
Й скажи мені це прямо ввічі.
Якщо не любиш - то іди
І не вертайся, а я вічно
На тебе буду в тьмі чекать.
В якій тебе знайти не вміла.
І з кимось буть. Тебе кохать
Своїм серденьком занімілим.
Для чого все це? Поясни.
Для чого наші всі страждання?
Більш не приходь до мене в сни.
Іди назавжди без вагання.
27 листопада 2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2011
Це найстрашніша казка
Минулої весни.
Це не твоя поразка
Забутої краси.
Розруха без сумління.
Кохання без проклять.
Повішене терпіння
І цвинтар без розп'ять.
Засмучена усмішка
На янгола вустах.
І чорно-біла кішка
У нього на руках.
Розтріпане убрання,
Порізане крило.
Заплакане чекання.
Загублене вино.
Химерні мертві квіти.
Порізана рука.
Вони такі тендітні,
А він кудись тіка.
То усміхнися ще раз,
Мій янголе весни.
Я знаю, що не треба.
Мої жахливі сни
Такі пусті без тебе,
Мій янголе, візьми
Мене туди, на небо,
І вже тоді - лети.
Я хочу теж літати.
Так хочу жить щасливо.
Кохання, сліз не знати.
Й тебе не знать, мій милий!..
20 лютого 2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253001
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2011
А що я скажу вже тобі?
Та нічого.
А що ти почуєш від мене?
Нащо
Ти мою весну,
Що цвіла ще учора
Зім'яв, розтоптав,
Задушив і забув?
Ти прийдеш до мене сьогодні.
Навіщо?
Сказати мені,
Що усі мої сни
Зітруться із пам'яті скоро...
Ти лишній
У всіх моїх снах
І у моїм житті.
Що ще я почую від тебе?
Нічого.
А, може, так краще,
А, може - і ні.
Та більше мені вже не треба
За когось
Молитись, прощати
І щиро любить.
"Привіт" - не скажу я тобі
Вже ніколи,
А тільки шепну на останок:
"Прощай".
Не зміг донести ти
Моєї любові
До краю життя,
До останнього сна...
06 лютого 2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252454
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2011
Вона була одинока. Надто одинока. Єдиною особою, яку вона справді любила, була її кішка Венера. Їй завжди було сумно. Сумно до змертвілості, до страшенної ненависті до всього навкруги.
- Ніколи не дивись у вікно! – кричали їй вечірні передзвони, від яких втрачаєш душу і хочеш заховатись під ковдру з головою.
І вона з острахом відходила подалі від відчиненого нею вікна, у яке мляво заглядала осінь, не зважаючи, що на календарі було вже шосте лютого. Просто ніщо не могло змиритися з тим, що настала зима, а особливо її свідомість.
- Забудь про мене! – миготів у її очах його невловимий погляд.
- Забудь про мене! – луною відгукувались десь у кінці коридорів її мозку ті страшні слова.
- Не забуду! – шепотіли змучені спрагою вуста.
Одна. Одна на одинці. Одна на одинці з одниною. Страшні слова породжували глухі передзвони. Породжували невтримну пустоту, заполоняючи її тим невгамовним:
- …забудь!..
Нова трагедія. Забута мелодія старої філософії. Страшно. Страшно зізнатись самій собі…
- Ні!..
Розбита чашка. Остання кава. Минула трагедія втрачає суттєвість, коли кожна ніч безцінна.
-Це так безглуздо.
Справді, так безглуздо вважати, що він її любив. Хай навіть він лишив… кохання незавершеною думку. Душа не плаче. Вона просто захлинається у своєму розпачі. Тиша. Знов тиша заполонила її простір, а пустота – серце.
- Тук-тук, тук-тук, тук-тук, тук-тук... - його ледь помітний шепіт пронизував скроні.
Холодне ліжко. Вічно холодне ліжко з такою ж холодною ковдрою, яка не здатна заховати від подиху зими, що миттєво залишає срібний дотик на вікнах.
- Венера. Твої блакитні очі… Втім, неважливо. Ходи до мене. Чого ти хочеш?
Моргає оком. Лізе до обличчя, згодом – кусає за вухо. Так і люди. Перший погляд зачіпає душу. Усмішка, дотик долоні - збиває з ніг. Поцілунок - зводить на небеса. Удар – і все розбилось, розбилось вщент. Втім, як і мрії, як і бажання, як і печаль. Дотягтися б хоч кінчиком пальця до фінішу, і можна було б починати нове коло. Але не так. Не так, як хотілось би. Не так, як гадаєш, коли задмухуєш свічки чи коли ловиш долонями душі зірку, в надії не обпекти свою свідомість. Усе не так, як він обіцяв, бо то було раніше, а зараз наступило вчора.
- Забуду… - несподівано від самої себе вирвалось, та було вже надто пізно, бо краплини сліз вже змішалися з насичено солоною багряницею, зафарбувавшись у її пекельний колір. Пізно згадувати, пробачать і забувати. Не так. Не так як у кіно. Happy and пропустив свій вихід на сцені театру її історії. Смачно. Мабуть смачно повечеряла Венера того вечора. Котячий інстинкт незрозумілості перекреслив усі дружні почуття відданості до хазяїна.
- Мррррр!.. – без упину шепотом кричали вуста, збагачені жаданою вологою.
Вона всміхнулась вранішньому сонцю, що ненароком кинуло свій перший промінь на натюрморт, поруч з яким і вмивалась Венера, розтираючи по біленькій мордочці кров разом зі слізьми, які, чи то від суму, чи то від задоволення все падали з її блакитних очей.
06.02.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252271
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2011
Нікому не потрібні почуття
В цей час, але життя минає.
Нікому не потрібні почуття.
В цей час ніхто нікого не кохає.
Любов жила десятки років тому,
Але померла вже давно.
Цього не треба вже нікому.
Вона воскресне у кіно.
Воскресне в пісні, у рядках
Старої книги про кохання.
Я віднайду її у снах.
Кому віддам іще - не знаю.
Це все ілюзія. Це сон.
Це моя мрія про прекрасне.
І як любить тебе й нащо?
Врятуй душу мою нещасну!
Відкрий мені свій сенс життя,
В якому місця для кохання
Нема навіки. Почуття
Для тебе мить. Я не кохаю
Того, хто відчувать не вміє.
У вас у всіх нема душі!!!
У почуття тепер не вірю...
Убий всі спогади. Лиши
Свій погляд лагідний у скронях,
Що не забуть мені ніколи.
Тепло незриме у долонях,
Яке згасатиме поволі.
Ти загубив свою усмішку.
Ту щиру посмішку. А я
Її собі сховала нишком.
Та все одно я не твоя,
Хоч я кажу тобі "люблю" -
У моїх грудях ватри попіл.
Ти віддаєш мені свою,
А я боюсь, що її знову
Своїм нещастям спопелю.
Візми назад своє кохання.
Бо я його знов загублю.
І де шукать мені, не знаю
Свій справжній подих пустоти,
Свій щирий погляд прощавання.
Мені його вже не знайти
На вежі вбитого кохання.
На вежі вбитого кохання
Мене не зломить дикий вітер.
Я кинусь в прірву без вагання,
Щоб знову птахою злетіти.
21.01.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2011
Ходила лугами, лісами, полями,
Шукала єдиного тільки тебе.
Ходила, блукала, шукала, ридала:
"Скажи, я благаю, ховаєшся де!?".
І зоряні очі світили, мов місяць,
Й тією стежиною йшла я кудись.
Була божевільна тоді я, можливо.
Куди ж мене зорі оті привели?
Снігами колючими, росами ніжними
І сонцем палючим, гарячим піском,
Холодними буйними сильними вітрами
Валила природа із ніг, мов кийком.
Та стоптані ніженьки, втомлені очі,
Руки роздерті, порвана душа -
Йду, неважливі мені дні і очі,
Йду я до тебе по лезу ножа.
І знаю: прийду я колись і побачу,
Що ти бездоганний, реальний і мій.
І я тебе справді люблю дуже сильно,
Бо ти неймовірний і трохи чудний.
На вежі стоїмо з тобою, як круки,
Розгорнемо крила - і внебо злетим!
Тепер ми щасливі і вільні, послухай
Тебе я насправді знайшла й ми живі!
3 квітня 2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251704
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2011
Фата із павутини,
А сукня з мішковини.
Оце - моє весілля
У цілковитій тьмі.
І їдем ми з тобою
Із свахою-журбою
Вінчатись в домовині
На мертвому коні.
Мій наречений - смуток.
І смерть у подарунок
Несуть незвані гості,
Палаючі в вогні.
І я враз запалала.
Про те, що я кохала,
Напевне, вже ніколи
Я не скажу тобі.
04.02.2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2011
Вище хмар і сонця
З тобою ми злетіли б,
Та якби ж ми знали
І кохати вміли.
Вище Евересту
Ти мене підняв би,
Та якби ж насправді
Ти мене кохав би.
На веселці в небі
Ніжно обіймав би.
Та кому це треба?
Я не плачу, правда.
Я тебе любила б
Все життя і довше
Якби захотіла,
Та, нажаль, не можу.
Та тепер ми в прірві
Нашої розлуки.
Я у це не вірю
І ламаю руки,
Бо важкі кайдани
Мене не пускають.
Падали зірками,
Приземлились - камнем.
Я тебе кохаю
І кохати буду.
Ти мене - не знаю.
Падаю в нікуди.
Кришталеве серце
Твоє вщент розбилось,
А моє не б'ється.
Що робить лишилось?
Бо воно із камню -
Не горить, не б'ється.
Я тепер не знаю.
Ти, прошу, не сердься.
Я тебе любила
І в цей час кохаю.
Серце не розбила -
Ти розбити маєш.
Не люби - і трісне
Камінь, і кохання
Я уб'ю навмисне.
Це не вихід, знаю.
Тож усе життя я
В вічній тьмі блукаю
Тільки через те, що
Я тебе кохаю.
01 січня 2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251376
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2011
Мене усе житя обманують
І я живу у пустоті
Сердець бездонних
Ваших вакуумів,
Лишилась я насамоті.
Їм наплювать на мене.
Так уже
Чомусь складається життя.
А мені байдуже,
Так байдуже,
Що плачу безупину я.
Я загорнуся в свою мантію,
У кокон -
Мій новенький дім.
Тепер я буду лише лялечка,
Та вам байдуже, втім.
Перечекаю цей час,
Страждатиму
З собою я насамоті,
А ви про мене і не згадуйте
Ніколи більше у житті.
Прийде пора моя -
Розвалиться
Моя хатинка і
Тоненькі крилонька
Розправляться.
Тепер - нависоті!
Тепер оновлена, барвистая
Кружляю між квіток.
Для мене головне лиш витоять.
Сьогодні вистоять.
Лиш крок,
Маленький порух -
Все розкришиться
І рухне мрія там моя,
Та не багато вже залишилось
І сильна ще душа моя.
30.03.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2011
Мої слова тепер не змінять
Уже нічого. І сльоза
Моя життя не перемінить
Уже ніколи. Догора
Мій каганець. Потухне скоро.
І в мене теж немає сил
Щоб із колін піднятись знову.
Тож я лишуся тут із ним.
Із своїм сумом, своїм страхом
Перед бажанням вбить свій біль.
Я вдовольнюсь лиш щастя крахом,
Який мені мій біль лишив.
Я вп'яте олівця ламаю,
І у десятий раз сльоза
Свій слід на аркуші лишає.
Мене мій сум не залиша.
І знову в дзеркало погляну.
Розмажу фарбу по лиці.
І розітру свою помаду,
Що не подобалась тобі.
Життя немов не має сенсу.
Не має змісту. Не один
Вже день у мене смуток в серці.
Бо я сумую так за ним.
Я так втомилась сумувати,
Бо ти не здатний полюбить.
І я тебе тепер кохати
Також не здатна. Треба вбить
Любов-падлюку. Вона винна
У нашім болі старих ран,
У нашім горі, нашій втісі.
Вона вже нe потрібна нам.
І той граніт вже не пробити.
Той, у якому моє серце
На віки вічнії закрите.
Мене у кому вводить все це.
Душевну кому. Сутеніє
У моїм світі пустоти.
Моя душа вже ціпеніє
В долонях болю й самоти.
Твій страх вбива моє бажання,
Твоє бажання - вбива страх.
Той страх, який в собі ховаю,
Та ти все взнаєш по очах.
Я по губах твоїх читаю,
Бо вже не чую я нічого.
Тремтливий погляд: "Я кохаю!" -
Й мені не треба більш нічого.
Цей траур сірий.
Твої руки. Мої очі. Чорні губи.
Те життя, яке не вміли
Ми прожить, та вже й не будем.
Те життя, яке шукали,
Те життя, яке забули,
Те життя, яке не знали,
Та вже й знати ми не будем.
Я тебе люблю, мій милий.
Все моє - усе для тебе.
Та з тобою я не вільна,
А без тебе - мене в небо
Не пуска ланцюг короткий.
Він важкий. Це моє горе.
Поринаю в сон солодкий
Й сонна падаю у море.
Незакінчена вистава -
Це мій світ, моє кохання.
Більш її я не поставлю.
Вона перша і остання.
Твої очі в зорях, в небі
І у смішка твоя в сонці.
Твої руки в соснах, в вербах.
Твої кроки у віконце
Я побачу. І твій голос
Соловейком вечорами,
Мов ячменю тихий колос,
Мені любо так лунає
Його пісня, його шепіт.
На яву, чи тільки в мрії.
Відчуваю серця трепіт.
Я в усе оце не вірю.
Я люблю тебе, мій милий.
Й ти люби мене, коханий.
Знаю, може ти й не віриш,
Та раніше я не знала,
Що таке життя і щастя,
Що таке розлука-мука,
Що таке печаль, нещастя.
Та тепер тобі у руки
Віддаю своє я серце,
Віддаю свою я душу.
Хай воно для тебе б'ється,
Бо я буть з тобою мушу.
4 січня 2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250324
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2011
Мені життя сплело міцну петлю,
Моє життя мене ж ущент розбило,
Порвало, як найтоншу з всіх струну,
Котра найяскравіше всіх дзвеніла.
Кришталь душі давно розбивсь,
Давно порізані канати,
Лиш на яких тримавсь мій світ,
Та не помітили ви втрати.
Я засміюся вам у слід,
Хай вітер підганяє крила,
Мені не можна у ваш світ,
У свій же - я вас не пустила.
07.12.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2011
Коли ти сядеш на могилі,
Моїй могилі, лиш не плач.
Прошу тебе, не плач, мій милий.
Сумуй, але не плач, не плач.
Коли принесеш мені квіти,
Я їх побачу - не візьму,
Лиш помилуюсь. Ти зі мною
Послухай трохи тишину.
У мороці, що цвинтар віє,
У сяйві місяця і зір
Тобі явитись я зумію
Це я, коханий, лиш повір.
Ти обійми мене щосили.
Прошу, пробач мене за те,
Що я, дурна, отак посміла
Померти і без тебе вже.
Люблю тебе, люблю, мій милий,
І щоб нам більше не страждать
З тобою ляжемо в могилу.
І смерті нас не роз'єднать.
12.04.2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2011
Ну що ж тепер сказать тобі?
Ну що ж сказать? Так, я безсила
Дать порятунок у журбі,
Коли твої згоріли крила.
Ну що ж ти скажеш вже мені?
Ну що промовиш? Як учора
Сьогодні дивишся ти знову...
У очі дивишся мені.
Я не скажу тобі ні слова,
Бо вже не маю, що сказать.
Така от мовчазна розмова,
Бо зараз краще промовча́ть.
05.05.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2011
Твоє кохання сорок п'ятого калібру.
Ти розумієш все не так як я, і ми
Уже напевне всеж не будемо щасливі.
Нам дуже складно розв'язать морські вузли,
Які самі ми поміж нами нав'язали.
Так буде боляче їх розітнуть ножем.
Що з них поллється кров, як з вен тоді не знали
І від своїх же рук, коханий, ми помрем...
18.08.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247996
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.03.2011
Не бійся прозрінь,
І хоч вони гострі,
Впадуть вони в пам'ять
Стражданням сліпим.
Згадай увісні
Того, кого хочеш,
Того, кого любиш
Всім серцем своїм.
Дивися у очі,
Коли розмовляєш,
Тоді ти побачиш
Всю душу, думки.
Скажи, те, що хочеш,
Від кого чекаєш
Ти щирого слова
Всім серцем своїм.
17.03.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247792
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2011
Вернись, любов моя, вернись!
Забуте почуття, прокиньсь!
Прокиньтесь сльози прощавання!
Згадаю вас сьогодні я,
Коли я стала не твоя
Й поцілувала на прощання...
Покиньте мене у цей час
Самотні крики хворих фраз -
Зронили вас востаннє.
Та біль у серці всеж мине,
І позабудеш ти мене.
Усе життя отак спливає.
В образах, смутку і журбі.
Тепер не зрідка в самоті.
В нестерпному чеканні.
Навколо мене три стіни.
Четверта - брама в нікуди.
Без сліз, без слів і без кохання...
09.06.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2011
О, розтопи мій біль,
Палке, всесильне Сонце!
О, розітни мій біль,
Мій смуток розтопи...
Усе холодне скрізь.
Чому, скажи? Нащо це?
Чого не доторкнусь -
Замерзне назавжди.
Усе холоне від
Моїх крижаних пальців,
Від мого погляду
Застигне, як і Ти.
Своє проміння, мов
До мене посилаєш,
Торкнеться лиш мене -
Розтане, наче дим.
Коханого свого
До себе приманила.
Солодким голосом.
Ось тільки мовив він:
"Я так люблю тебе!"
Те серце, що горіло -
Умить в моїх руках
Замерзло навіки...
18.11.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2011
А ти стоїш і мокнеш під дощем,
В тумані розгубивши свої ноти.
І не задумуєшся ще
Чому твої пісні - пісні скорботи.
В твоїй душі панує сум і плач,
В твоїх очах вогонь палає,
А у моїй душі живе палач.
Чому він злий такий - сама не знаю.
Твій голос, ніби цинкова струна.
Такий прекрасний, та хвилює.
В юрбі людей сама-одна
У серці чорний дощ малюю.
Уламки серця, мов картини
Летять дорогами кудись.
Але проїхали машини...
Та де ж ти дівся? Повернись!
07.02.2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2011
Коли вернусь я на щиті,
Із бою слів, мовчань і горя
В якому билась в самоті
І не знайшла свого героя,
Мій меч зі мною поклади.
Той меч, яким я шлях рубала.
І не жалкуючи, спали.
Та знай, що я тебе кохала.
Вогонь, вогонь, вогонь, навколо!
Вогонь кохання? - Ні, печалі.
Ми ще побачимось? - Не скоро.
Але коли? - Нажаль не знаю.
Так, я програла в цій війні,
Та билася я не з тобою.
О де ти був, скажи мені?
Чому пішов із поля бою?
Як міг ти кинути мене
У вирішальний бій... з собою?
Я не пробачу тобі вже...
Я не пробачу вже ніколи!..
І вибачень мені не треба.
Ніколи!.. Чуєш?.. Тільки знай
У пеклі буду я без тебе,
З тобою ж моє пекло - рай...
19 січня 2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247142
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2011
Я люблю твої очі, люблю твої губи,
Але не твоя...
Але я холодна, але недоступна,
Але я чужа...
За мить біля тебе, у твоїх обіймах,
Але не зігрів...
Мене ти своїм паралоновим світлом
За тисячу літ...
Але кожне слово до тебе, коханий
У горлі комком...
Бо я тебе люблю, та зовсім не знаю,
Та знову і знов
При зустрічі нашій у своєму серці
Відчую я біль...
Зійдемося знову в смертельному герці
На зламі світів,
Збудованих з наших з тобою ілюзій,
І тисячі літ
Страждати, страждати, страждати, ми будем!
А як ти хотів?
30 грудня 2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2011
Ти не Ромео, я не Джульєтта,
Бо я - Вона, а ти лиш Він.
І ймення нам "ніхто" в сонетах,
І не писав про нас Шекспір.
І тільки я, може й бездарно
Пишу про нас, пишу про них.
Я знаю, це можливо марно,
Бо прочитать ти їх не зміг.
Бо я пишу вірші нікому
І мій псевдонім є Ніхто.
Присвячені лише одному,
Моєму любому Нікому...
04 грудня 2008 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246838
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2011