| Сторінки (1/13): | « | 1 | » |
Наші рани ятрять вздовж доріг хрестами,
Нашим втратам ніхто не закінчить лік.
Ми йдемо й кружляють круки над нами,
Моʼ, спотикнемось об рішення недорік.
Кожен вік поетів у землю сіємо
І чекаємо, зійде воно чи ні?
Й водять нас не туди шахраї-месії
Без чобіт по кривавій отій стерні.
Нам би взяти бентежну голову в руки,
Стиснуть до болю, до крику, зо свисту в скронях.
А ми плачемо вкотре від розпуки:
Чом така, бач, зрадлива й лиха в нас доля?
Шлях до істини йде крізь гіркоту прозріння,
Скільки шабель зламано, скільки іще зламаємо?
Ми хитнули події без глибини розуміння,
І несе нас у безвість холодний історії маятник...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833659
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.04.2019
Холодний Яре, ворог на порозі!
Скажи, у час, коли вогонь пала,
Як нам не вибрать в гетьмани пронозу,
Що приблукала в нашому обозі,
Та в битви час нам в зашпори зайшла?
Як нам не вибрать замість отамана,
Що супротив орди удар тримав,
Дрібного блазня з медіа-дурману,
Що чорній раді напустив туману
І лицедійство щирістю назвав?!!
Скажи мені,зашелести, мій дубе,
Крізь сотні літ, ти ж знав Залізняка!
Як нам зійти із цього кола згуби
І лицемірам не дивитись в зуби,
Й не підвела щоб в час важкий рука?
Устань, козаче, з-поміж гречкосіїв,
Яким дали замало ковбаси!
НАРОДЕ! Не чекай собі месію,
Як понесеш на торг свою надію,
Як сам собі ти ради не даси!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833198
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.04.2019
По кому подзвін? Чия то міна?
Прошелестіла, розірвалась.
Ні. Не моя. Загусла слина.
Секунда. Друга. Яка тривалість…
У бліндажі, у два «накати»,
Життя рятуєм, така ось штука.
Накрила тілом родюча мати,
Рулетку крутить росія-сука.
Немов востаннє, печеш цигарку…
Поки косою смерть оре небо.
Десь є «прихід»… Казав хтось гадку:
Як чуєш, значить то не по тебе…
Стоїть «опорник», вхопивсь у землю.
Під свист осколків німе чекання.
А там – «слухач», а смертю – стелить.
Лиш не пряме, лиш не влучання…
Черговий «вихід», чекаєм «гостю»,
Прикрий, землице, в себе усотай.
А рація шипить зі злості:
«У нас трьохсотий…У нас двохсотий…»
А ми у відповідь – мовчали,
Казали: зброя в нас – терпіння…
А чайки-матері ячали…
Оглухнуть з того голосіння…
А лихварі складали ціну
І торгували своїм сумлінням...
Ось цей вояк тоді загинув
Від кулі, що вилита за вугілля...
Ми прикурити давали оркам,
Та тільки зрідка, в межах калібру.
А нам – із «градів» сипали гірку –
Такі гостинці в період миру…
Ми мусим їх перетерпіти,
І орків-москалів захланних,
Й своїх, вгодованих і ситих
Недомесій, аж до останніх.
І в цій війні, що стала вічністю,
Чотириликою й безликою,
Свій Вашингтон утне по-щирості,
Я чесно вірю в це, я справді вірую…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778397
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 22.02.2018
Я в Україні не розчарувавсь,
Я в неї, наче в Бога, свято вірую.
Хай нинішня непевна булава,
Вкраїни пульс по "Кобзарю" вимірюю.
Сучасника кумиром не роблю,
Бо ж мій кумир стоїть уже віками,
І сіє зерно в зорану ріллю,
І жне його пошерхлими руками.
Попри манкуртів невситиму гадь,
Співа пісень своєю, солов'їною,
І не страшить його чужинна рать,
Бо він любов'ю повен незборимою.
Я вірю в незнищенний свій народ,
Катований московськими сатрапами,
В невичерпність Дніпрових сивих вод
З біленькими над берегами хатами.
Я вірю, що прокинеться Вона,
Ота священна, незборима сила
І духом волі, мов ковтком вина
Заграє у козацьких дужих жилах.
І хай перевертнів сичить зрадлива тьма,
Їй повторю уп'яте і вдесяте:
Зневіру серце в груди не прийма,
А серце я не можу поміняти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751153
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.09.2017
Ця гра, - мов битва наяву.
Тут розум, витримка і воля
Тобі вручають булаву.
Ось обіруч піхота в полі,
На флангах зведено гармати,
На вежах - вправні гармаші.
Кіннота землю б'є крилата,
Війна для неї - стан душі.
Ревуть слони , віщують битву,
Ох, буде, буде січа днесь...
До бою прочитав молитву
І став у центрі вихор-ферзь.
До війська закликом звернувся
І побажав щасливих доль
Славетний гетьман (далі мусить
Ремарка бути: це - король).
Війська готові до звитяги,
Кому ж ті лаври золоті?
Покаже бій, скресання прагнень:
Хто - зі щитом, хто ж - на щиті!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406346
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.03.2013
В історії не вимолиш пробачення.
Що заслужили, те і буде дАно.
Не осягнули величі Майдану,
Тож майте лихварів дрібні майданчики!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300848
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.12.2011
Нехай тепер - невиліковно хвора,
Негойні стигми кровоточать біль.
Я розчинюсь в тобі, неначе сіль,
Одна кривава крапля непокори.
Твої вуста знекровлені, безмовні.
Язик здубілий - видерли слова.
І над тобою чорна корогва,
І люд стрижуть під неї поголовно.
У тебе очі вийняли кати
І жебрати лишили край дороги,
Та все одно до тебе, мов до Бога,
Мені довіку, мов на прощу, йти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294793
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.11.2011
«Дажбог - це дія ,яка творить у людини бажання жити,
бажання бачити себе у своїх діях бажання вчитися,
працювати та самоутверджуватися, самовизначатися,
зрештою - вмерти, боронячи життя і незалежність свого племені.»
(Л. Силенко «Мага Віра»)
Ще є твої, Дажбоже, внуки!
Крізь незчисленність сивих літ
Не спромоглись Мари-гадюки
Перевести козацький рід!
Ще ми покажем всьому світу,
Чиї ми доньки і сини!
Бо в душах наших не згасити
Сварога праведні вогні!
Ще Сокіл-Род могутні крила
Розкриє від Мари-біди.
І наше вогняне Ярило
Засяє на усі світи!
Ще попливуть вінки барвисті
Купальським місячним Дніпром,
І душі наші стануть чисті,
І засіватимуть Добро!
Ще Коляда народить Сина!
Ще Лада" принесе Весну!
Від вікового жалю-сну
Волхви свої розправлять спини.
І глянеш з радістю довкола:
Поля - в житах! В цвіту - калина!
Зродилося прадавнє Коло
І Оріана -Україна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294176
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.11.2011
Гомоніли ґави гучно,
Гостродзьобо, ґавокрючно.
Гнала гомін ґавокрило
Глушиною ґавосила.
- Гов, граки, гукніть гаями:
"Гарно ґавам грати гами!"
Гнуть, гойдають ґави гілля,
Гей, гучне ґавовесілля!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292984
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2011
Любіть Україну, як сонце, любіть…
В.Сосюра
Як Україну можна не любити,
Вишневоцвітну, сонячноколосу.
І, живучи у ній, не нею жити,
Не пить її досвітанкові роси.
Як можна не боліть її плачем,
Її печаллю, віковічним сумом,
Й не дать опертись на своє плече,
І не збагнуть кобзарську віщу думу.
Чи можна не любити Україну?
У тебе, співвітчизнику, спитаю,
Й чужинським словом, мов ножем у спину,
Промовиш: « Па-украінскі – нє знаю»…
Чи ж можна нести матері хулу
За те, що в болях нас вона зродила,
Що у небес крізь лиховісну млу
Тобі щоденно доленьки молила…
Чи можна не любити Україну
І на вівтар життя їй не принести,
Коли на заклик: «Де ти, любий сину?»
Душа, мов на Великдень, не воскресне…
Земля до тебе піснею прилине,
Ти ж знов її оглушиш німотою.
Лиш дикий степ затято берегтиме
Коня і шаблю, згублених тобою…
Серпень,2007р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245386
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.03.2011
Загублено звитяжців забороло,
Зомбують змії заблукалий зір.
Закони закували забобонами,
Запанував зневіри, зради звір.
Злукавили запроданці, знехаяли
Знецінене, занедбане, забуте,
Знедоленій землі "зером" зіграли злим:
Заснути знов, збудившись, знов заснути...
грудень, 2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243230
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.02.2011
А Слава – заповідь моя…
Т.Г.Шевченко
Вкраїно-Русь, Пелазгіє, Аратто…
Імен твоїх священний оберіг…
Коли здіймешся ти, щоби зорати
Збур’яненої Долі переліг?
Коли на тім широкім перелозі,
Просотаному кровію дідів,
Учиниш ти під буревії й грози
До волі спраглий і стійкий засів?
Щоб листом той засів зазеленився,
Заколосив тужаво повен сил,
Щоб віковим корінням пробудився,
І був стійким в легкі й тяжкі часи.
Щоби зійшлися під Данила стяги
Сини і доньки разом, як один,
І , надихнувшись порухом звитяги,
Козацькі чайки зринули з глибин.
Щоби згадали Заповіт Шевченка
І Переяслав розірвав ярмо,
Щоби ми Січчю здійнялись за Неньку,
Тоді у Славі всі й заживемо!
квітень 2007р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242738
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.02.2011
…През незгоду всі пропали,
Самі себе звоювали…
І.С.Мазепа
Бринить Мазепина бандура,
Зі струн гіркі слова повстали,
Із-під Полтави, із Батурина:
« През незгоду всі пропали,
Самі себе звоювали…»
Розпочалось з доби князівської,
І тягнеться тепер віками,
Держава нищиться вкраїнцями
Заради власної амбіції,
Й не має значення, хто кинув перший камінь…
Прикрившись гаслами лукавими,
Ведуть вовки овець до прірви
І мовлять : « Наше дєло – правоє…»
В чиїх вустах тепер та правда є?
Не ймеш нікому більше віри…
Вони свого таки добилися,
Негідники у лаврах влади,
Бо відвернувсь народ, зневірився,
Невже це все йому наснилося:
Майдан і «Нас – не подолати…»
На торжищі Москві продали
І рідну мову, й узбережжя,
Лиш пісня оддаль біллю креше:
«През незгоду всі пропали,
Самі себе звоювали…»
Скількох ще іскор, кочубеїв,
Барабашів і пушкаренків
В собі нам треба подолати,
Щоб змить навік тавро плебеїв,
Щоб до Руїни не вертати?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218809
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.10.2010