Olivia Home

Сторінки (1/80):  « 1»

племіннику вчительки математики:)

якби  він  знав,  якби...
якби  він  знав  мене.

якби  сказав,  якби…
якби  сказав:  «мине…  

мине  твій  біль,  мине…
мине  цей  біль  душі,

а  літо  принесе
в  суху  печаль  дощі.

хай  почуття-чуття
до  нього  линуть  теж.

моя  любов,  моя  -
не  має  в  світі  меж.


03/09/2004  (с.  Настасів,  Тернопільського  району)

P.S.:  ці  рядки  (підліткові  пориви)  я  написала  внаслідок  своєї  першої  закоханості  у  племінника  вчительки  математики,  за  ним  бігало  багато  дівчат,  і  я  щось  тоді  мало  чим  відрізнялась  від  них.  Тільки  дівчатка  з  ним  тусувались  по  дівчачому,  поцілунки,  обіймашки.  Ну  а  я  з  ним  підтягувалась  на  турніках,  в  мене  був  інший  підхід,  на  жаль  чи  на  щастя,  він  не  зацінив  і  не  догадався,  чому  я  качаюсь  так  часто)))  але  час  від  часу  показував  мені,  що  вав,  супер:)  і  тоді  я  думала,  що  це  точно  любов,  поки  не  побачила  як  він  цілував  іншу,  відтоді  я  і  якщо  підтягувалась,  то  вже  не  для  нього:)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043017
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2025


присвячено другу-поету на візку

нарешті  в  душі  я  збагнула
печальну,  тривожну  ту  мить,
коли  вже  сама  я  відчула,
як  сильно  у  серці  болить.

я  думала:  сонце  радіє
у  кожнім,  у  кожнім  лиці.
я  думала:  небо  ясніє
і  тішаться  люди  усі.

я  думала,  мріяла,  бігла,
торкалась  руками  дерев.
сміялась,  втішалась,  раділа
і  все  обнімало  мене.

і  промені,  золотом  злиті,
загрались  зі  мною  навкруг.
і  очі  від  щастя  залиті,
аж  поки  не  вчула  той  звук.

той  звук  був  мені  незнайомий.
не  транспорт  це  був  і  не  крок.
це  була  людина  без  кроку.
це  був  інвалідний  візок.

і  в  серці  веселість  втопилась,
застигла  із  тишею  я.
коляска  собі  покотилась,
а  в  мене  котилась  сльоза.

хотіла  догнати  хлопчину,
хотіла  його  врятувати.
та  де  я  візьму  тую  силу,
щоб  міг  із  візка  свого  встати?

йому  дуже  важко  у  світі,
де  люди  проходять  повз  нього.
вони  у  житті  ще  не  ситі,
їм  мало,  все  мало  усього.

йому  не  потрібно  багатства,
лише,  щоб  не  плакало  серце,
що  хоче  звільнитися  з  “рабства”,
що  плаче  в  душевне  відерце.

він  прагне  з  візка  свого  встати
й  піти  із  людьми,  як  усі,
побігти  зі  мною,  помчати
із  вітром  у  мрії  свої.

і  прийде  той  час  ненароком,
коли  його  віра  спасе.
щасливий  той  крок  і  за  кроком.
він  щастя  своє  віднайде.

але  ще  не  може  піднятись,
прикована  міцно  стопа.
і  віра  так  хоче  ввірватись,
порвати  кайдани  візка.

02/06/2006  (c.  Настасів,  Тернопільського  району)

P.S.:  дані  рядки  я  написала  одразу  після  знайомства  у  парку  з  юним  поетом  мого  села  -  Славіком  Темірхановим,  наскільки  мені  відомо  -  його  зараз  немає  серед  живих,  він  не  витримав  ковіду...  та  тоді  ще  у  минулому  я  знала,  що  він  теж  писав  вірші  і  я  з  захватом  їх  читала,  ми  любили  обмінюватись  теплими  словами  при  зустрічі,  я  просто  йшла  в  магазин,  а  він  їхав  поруч  на  візку...  він  так  захопливо  вів  розмову,  стільки  енергії  було  у  цьому,  що  і  досі  згадую  з  теплом  у  серці...


У  знак  почесної,  світлої  пам'яті  про  нього,  прикріплюю  його  фото  та  твір:

Сірі  очі  -  океан,  грім  і  дощ,  криштальні  сльози.  
Корабель  пливе  у  глиб,  там  де  вітер,  шторм  і  грози.  
Пісня  лине  із  душі,  Віра  і  Надія  з  нами,  
завжди  вірні  Я  і  Ти,  хоч  навколо  океани.

Чорні  Очі  -  Зорі  в  ніч,  
світять  відблиски  прекрасні,  
ця  Любов  як  літня  ніч,  
тепла,  затишна,  прекрасна.  
Йде  мелодія  з  душі,  
Віра  і  Надія  з  нами,  
завжди  вірні  Я  і  Ти,  
ніч  і  зорі  разом  з  нами.  

Карі  Очі  -  Степ  лісний,  
зазирну  й  туди  полину,  
невідомий  степ  лісний,  
я  ніколи  не  покину.  
Звук  природи,  звук  дощу,  Віра  і  Надія  з  нами,  
завжди  вірні  Я  і  Ти,  Степ  -  Природа  разом  з  нами.  

Очі  Сині  -  Храм  Душі,  в  них  гармонія  і  Віра,  
зазирнувши  раз  туди,  в  мить  відродиться  довіра.  
Ноти  Вальсу,  звук  дзвінкий,  Віра  і  Надія  з  нами,  
завжди  вірні  Я  і  Ти,  Вальс,  зірки,  душевні  Храми.

Я  боржник  у  чотирьох,  всіх  люблю,  всіх  поважаю,  
ви  даєте  сенс  життя,  я  про  це  не  забуваю...

Автор:  Славік  Темірханов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2025


чи була це любов? (з троюрідним братом)

десь  там  сумуєш  ти,
десь  тут  сумую  я.
там,  де  твої  стежки  -
моєї  там  нема.

я  мрію  і  лечу
до  тебе  знов  і  знов,
запалюю  свічу,
чи  була  це  любов?

десь  там  смієшся  ти,
десь  тут  радію  я.
розходяться  шляхи
твого  й  мого  життя.

як  травам  навесні,
чекання  шле  нам  час.
і  поки  лиш  вві  сні
зустріне  щастя  нас.

десь  там  згадаєш  ти,
десь  тут  згадаю  я,
зустрінуться  думки:
не  мій
і  не  твоя...

03/07/2007  (c.  Настасів,  Тернопільського  району;  ці  рядки  написані  після  того,  як  мій  дідусь  заборонив  моєму  троюрідному  брату  мені  писати  листи  паперові,  телефонні  смс  чи  розмови...  для  мене  це  була  цінна  дружба,  для  брата  це  було  більшим...  так  і  все  закінчилось,  а  ці  рядки  я  сховала  у  тумбочку)


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2025


закоханому троюрідному брату

тобі  відкрила  душу
і  знаєш,  не  жалію,
та  шкода,  що  до  тебе
лиш  вітром  я  повію.
понад  горами  сміло
через  річки,  рівнини
мої  слова  летіли
в  зелені  полонини.
до  тебе  так  далеко,
та  серце  дуже  близько,
і  нам  обом  нелегко:
ти  –  високо,  я  –  низько.
тебе  я  не  забуду,
слова  я  подарую,
та  знай,  як  поряд  буду,
тебе  я  розчарую.
тому  що  завжди  будем
на  відстані  з  тобою,
як  літо  і  зима,
як  осінь  із  весною.
тобі  відкрила  душу,
та  знаєш,  не  жалію.
і  шкода,  що  до  тебе
лиш  вітром  я  повію.

30/06/2007  (дорогою  із  с.  Зелене,  Верховинського  р-ну,  Івано-Франківської  області,  рядки  написані  внаслідок  незрозумілих  відчуттів  до  троюрідного  брата,  який  зізнався  у  любові  до  мене  і  міцно  обіймав,  ми  плакали,  адже  родичі  не  дозволили  нам  бути  разом  і  називали  нашу  дружбу  божевільними  витівками,  між  нами  не  було  нічого  тілесного...  ахахх,  але  обіймав  він  мене  часто  і  носив  на  руках,  ми  сміялись,  говорили  і  просто  були  щасливими...  брату  було  важче  пережити  наше  дружнє  розставання,  він  довго  сумував...  пройшли  роки  і  наскільки  знаю  зараз,  то  він  одружений  і  щасливий)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2025


на прохання друга по телефону

а  ми  такі  знайомі,
як  місяць  й  сонце  в  небі.
собі  ми  невідомі,
та  любимось  в  потребі.
здається,  тебе  знаю…
насправді  –  дуже  мало.
вгадаю,  не  вгадаю…
твій  світ  –  таємна  справа.
а  твої  очі  –  зорі,
мої  –  як  нічка  темна.
в  долонях  ніжних  долі
любов  ця  недаремна.
і  світиться  до  ранку
кохання  незрадливе.
дарує  світ  світанку
бажання  мерехтливі.
мій  місяцю  журливий
без  сонячних  промінь.
прокинься,  мій  сонливий,
зустрінь  мене,  зустрінь.
тебе  я  обігрію,  
тебе  я  освітлю.
віддам  тобі  надію,
не  знаю  чи  люблю…

31/05/2007  (коли  у  17  років  завела  телефонного  друга  по  розмовах,  ми  з  ним  так  і  ніколи  не  зустрілись,  але  розмовляли  по  4  години  ночами,  він  попросив  присвятити  йому  вірш,  знаючи,  що  я  пишу.  -  с.  Настасів,  Тернопільського  р-ну,  написано  в  кнопкових  повідомленнях  смс)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2025


пісня - чуєш мене

чуєш  мене,  відгукнись!..
чуєш  мене,  де  ти  є?
в  серце  моє  подивись,  подивись,
моє  щастя,  чекаю  тебе!

вітер  у  полі  гуля,
сонце  сміється  в  полях,
тільки  мені,  чуєш,  тільки  мені
чогось  сумно  в  хвилини  такі.

чуєш  мене,  ну  скажи,
де  ти  блукаєш,  де  ти?
в  серце  у  гості  до  мене  зайди,
затріпочеш  крильми  назавжди.

квітку  цілую  знов  я,
жаль,  що  одне  лиш  життя.
та  я  живу,  лиш  тобою  живу,
моя  мріє,  з  тобою  лечу!..

17.05.2002  (у  12  років,  с.  Настасів,  Тернопільського  району,  у  полях  руїн  замку  пана  Потоцького  "Паляци",  пасучи  корову)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042773
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2025


не вічні гості

ми  не  вічно  дихаємо  тут,
ми  не  вічні  гості  на  землі.
нам  пізнати  треба  ту  мету,
поки  ще  минають  наші  дні.

нам  не  завжди  зрозуміти  суть.
біжимо,  не  знаємо  куди.
для  чого  ми  створені,  чому?
відповідь  у  небі  променить?

ну  скажіть,  чому  так  часто  ми
в  темряві  блукаємо  самі?
світло  –  це  є  вічність  доброти,
це  є  шлях  рятунку  для  душі.

і  який  безмежний  божий  світ!
нам  його  ніколи  не  збагнуть.
то  скажіть,  чому  ми  на  землі
хочемо  до  неба  досягнуть?

ми,  немов  мурахи,  є  малі.
а  роки  проходять,  наче  мить.
стільки  дій  для  тіла  на  землі...
тіло  зникне,  а  душа  злетить.

17/05/2011  (м.  Тернопіль,  гуртожиток  ТНПУ  №2)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2025


я люблю себе більше

я  люблю  себе  більше  —
не  пускай  з  очей  докір.
відпусти,  щоб  не  гірше;
відпусти,  щоби́  не  поки.

я  люблю  себе  більше  —
не  воюй  із  любов'ю.
моя  зброя  —  ці  вірші,
що  стріляють  пітьмою.

я  люблю  кого  треба,
п'єдестал  мій  у  броні.
і  ніяка  оме́ба!!..
не  літатиме  в  скроні.

я  люблю  кого  хочу
і  це  зовсім  легально.
"відступай"  —  мої  очі
простреля́ть  невербально.

10/09/24,  20:15  (Польща,  м.  Кельце,  присвячено  екс  поляку  одразу  в  день  після  розставання)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042609
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2025


я так ненавиджу боротись

я  так  ненавиджу  боротись,
але  зіграти  в  гру  не  проти.

готовий  глянути  навпроти?
чи  ти  не  хочеш  напоротись
на  силу  дівчинки  в  колготах?

вона  ж  би  мала  впасти  в  сльози,
ну  щось  не  діють  вже  погрози,
і  чомусь  туш  їй  не  тече,
поплюй  собі  через  плече,
бо  не  працюють  забобони,
ані  зло  чар,  ані  прокльони.
і  жаль,  що  не  в  калюжу  став,
а  в  те,  що  вирив  —
в  те
і  впав.

02/05/2023  (Польща,  м.  Кельце)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2025


фаталь феміна

для  когось  –  крига
і  нерозуміння,
та  її  сумління  
спалили  коріння.

комусь  –  і  драма,  
і  печаль,
програма  карми  
і  печать.

комусь  як  ширма  
у  театрі,
де  так  ховається  
щось  варте.

фаталь  феміна,  
не  вуаль.
і  це  на  щастя,  
не  на  жаль.

20/04/23  (Польща,  м.  Кельце)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042556
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2025


довірилась

збагнути  довго  не  могла,
чому  у  слід  крокую.
бо  ж  волелюбна,
непокірна,
неслабка
і  не  молю  я.

хіба  малюю.  і  себе  не  знала,
якою  можу  бути  
в  чоловіка  оці?
не  зухвалою,
не  ображено,
не  гострою,
не  сухою  без  емоцій.

довірилась,
неначе  кішка,
хоч  знала  чоловічу  грубість.
скоріше  тупість.
але  на  ніжках-
лапках
все  ж  насмілилась  –
торкнутись

його  рук,  його  душі,  його  єства
і  затремтіла.
стрибком  злетіла.
це  вона?
та  сама  непокірна,  неслабка  –
у  нього  на  колінах
клубочком
замуркотіла...

09/04/2023  (Польща,  м.  Кельце  -  а  ці  рядки  я  присвятила  норвежцю,  з  яким  я  відчувала  себе  дуже  захищеною  як  ніколи  раніше,  з  яким  я  була  найніжнішою  версією  себе  -  вдячна  йому  за  цей  досвід  -  це  був  період,  коли  я  вперше  не  тривожилась  за  завтрашній  день,  та  ціна  цього  була  вищою  ніж  здається  на  перший  погляд,  ціна  була  моєю  свободою...  яку  я  пізніше  повернула  собі)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2025


зерно

завжди  вона  так  вірила,
і  погляд  десь  у  даль.
людей  ніяк  не  міряла,
їх  було  їй  так  жаль.

а  люди  —  все  єхидними  —
і  кровні  як  чужі.
а  незнайомі  -  рідними
ставали  для  душі.

завжди  вона  так  мріяла,
дивилась  у  вікно.
чи  те  зерно  посіяла,
щоб  щастям  проросло...🌾

30/04/2021  (м.  Тернопіль,  вул.  Новий  Світ)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042412
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2025


тому що ти не знала

тому  що  ти  не  знала,
ну  що  там  далі  буде.
а  як  би  й  знала,  мила..
ой  дівчинко,  то  що  ж?

ти  би  оминала  рівно
усі  шляхи  до  блуду?
чи  знову  би  пройшлася
упоперек,  впоздовж?

але  повір,  наївна,
там,  де  ти  так  боялась  —
не  було  сил  вже  зовсім:
і  мудрості  й  уроків...

і  добре,  що  так  сталось,
і  те,  що  помилялась.
ким  була  би  ти  зараз
без  тих  помилок-кроків?

22/03/2021  (м.  Тернопіль,  вул.  Новий  Світ)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2025


що ж насправді?

тихо-тихо...  люди-люди...
язиками  звідусюди.
ойойой!  ой  як  то  буде?
що  ж  подумають  ті  «люде»?
навіть  мозок  того  суду
геть  боїться,  ніби  блуду...
що  ж  то  скаже  «цьотка»  з  поля,
то  нічого,  що  недоля:
ні  театру,  ані  моря
тая  жінка  не  видала,
зате  «все  на  світі  знала»  -
як  то  треба  ся  вдягнути,
як  дурепою  не  бути,
як  варити,  як  спікати,
як  підлоги  вимивати.
вона  радила  так  сміло
навіть  те,  чого  не  вміла.
як  то  «хлопом»  керувати,
але  йому  догоджати,
як  сміятися,  не  плакать,
щоб  тебе  хотіли  —
сватать.

ніби  все  та  жінка  знала,
своє  в  люди  повідала.
тон  промов  імператриці
в  тої  цьотки  у  спідниці.
то  нічого,  що  у  бруді  -
її  слухали  всі  лю́ди.

тихо-тихо...  все  загуло.
для  людей  щаслива  була.
як  закрила  двері  в  хаті,
як  пройшлася  по  кімнаті...
що  ж  насправді?
що  для  себе?
нема  правди?
нема  неба?
хіба  судять  десь  щасливі?
чи  десь  заздрять  серцем  милі?
хіба  вчать  орлів  куркú?
обзивати  в  праві  ми?

тихо-тихо...  звідусюди...
ми  —  не  вічні,  
люди-люди...

22/01/2021  (м.  Тернопіль,  вул.  Новий  Світ)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2025


чи ти

у  тінях  справжніх  почуттів
чи  ти  ховався  десь-колись?
любив,  кохав,  жадав,  хотів,
і  починаючи  з  колін  -
літав  увись?

чи  ти  приземлений  ходив?
не  бачив  зір  в  її  очах?
не  помічав,  губив…  губив...
і  просто  болт  собі  забив,
не  рвало  дах?

чи  ти  по-справжньому  бажав
розкрити  той  таємний  світ,
де  жінка  —  море,  а  не  став,
в  яке  б  ти  ніжно  поринав
до  тих  скарбів,  що
сотні  літ?

чи  ти  по-справжньому  відчув,
яка  любов  була  на  дні?
чи  як  помилку  ти  збагнув,
що  промахав  ти  саме  ту,
коли  опісля  всі  -  
не  ті?

а  може,  геть  ти  при  землі…
а  що  літав,  то  думав  так,
буденно  вів  себе  простак,
не  знав,  що  в  світі  неспроста
Творець  створив:
Її.

15/01/2021  (м.  Тернопіль,  вул.  Новий  Світ)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042282
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2025


пісні

для  когось  божевільна
і  геть  незрозуміла.
розкута,  щира,  вільна:
в  емоціях
та  діях.

о  як  багато  в  світі
«зашорених»  жінок  —
та  кожна  хоче  вдíти
красу
земних
зірок.

і  знов  багато  страху,
що  хтось  їй  скаже  в  сні.
завиє  рання  птаха,
ти  плачеш?
ні,
пісні.  🎵🎶

08/01/2021  (м.  Тернопіль,  вул.  Новий  Світ)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042281
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2025


ти живеш життям чи сном?

сон.  будильник.  і  тепло.
душ.  вода.  бігом.  вікно.
сіро.  мокро.  одяг  свій.
хтось  —  автобус,  хтось  —  таксі.

пішки.  скоро.  люди.  поспіх.
роблять.  сумно.  щастя.  успіх.
банер.  каса.  решта.  в  чергу.
накладна.  і  ліфт.  доверху.

день.  політ.  погоня  в  часі.
круг.  повтор.  теорій  маси.
голод.  гроші.  і  обід.
перерив...  і  далі  біг?

стрілки.  хтось.  комусь.  ніхто.
той  —  в  ідеї.  той  —  в  пальто.
поспіх.  знову.  в  одні  двері.
видих.  дім.  і  до  вечері.

душ.  вода.  приліг.  і  втома.
ти  є  вдома,  ти  є…
вдома.
накриваєшся.  теплом.
ти  живеш  життям
чи  сном?

20/12/2020  (м.  Тернопіль,  вул.  Новий  Світ)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042216
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2025


звільнились

десь  ти,  десь  я,  десь  ми  обоє
ночами  розгортали  слої.

і  від  підлоги  аж  до  стелі,
і  навіть  вдень  шукали  двері.

а  там  замкú,  замкú,  замкú!
нема  ключів,  щоб  навіки?..

десь  ти,  десь  я,  десь  ми  обоє
руками  розгортали  слої.
очима  розкривали  ролі,
устами  задували  болі.
і  наші  віри,  як  ті  скелі,
розбили  навстіж  тії  двері.

попáдали  в  іржі  замкú...
звільнилась  я,
звільнився  ти.

19.12.2020  —  (м.  Тернопіль,  вул.  Новий  Світ)  -  присвячено*

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2025


у жінки лоні

приходиш  в  світ  у  жінки  лоні,
і  жінка  носить  у  собі..  
усе  твоє
і  все  в  тобі🙌🏻

вона  старається  як  може,
щоб  ти  лиш  бачив  світло  дня,
і  молить  ночами  «о  боже,
благослови  моє  дитя»...

вона  сміється,
часто  плаче,
і  час  від  неї  наче  втік...
мій  хлопчик,
мій  малий  юначе,
люблю  тебе,
завжди
–  навік...

#твоямама

07.11.2020  (м.  Тернопіль,  вул.  Новий  Світ)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042121
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2025


так не буде, як було

так  не  буде,  як  було,
і  щаслива,  знаєш,  що?..

інколи  тре  відпустити  —
щоб  життя  пусте  не  жити,
щоб  життя  лиш  наповняти  —
і  себе  в  собі  прийняти  🌾

треба  мало  -  не  без  міри.
трохи  мудрості  і  віри.

і  свободи  —  не  від  світу,
а  щоб  тішитись  від  квіту.
вікна  серця  все  ж  промити  -
і  у  темний  час  світити.

бути  —  просто,  не  для  всіх.
чути  співи,  танці,  сміх,
жити  —  навіть  поміж  страху,
огорнути  втоми  птаху.
наша  сила  там,  де  час.
це  єдине,  що  є  в  нас.

19/10/2020  (м.  Тернопіль,  вул.  Новий  Світ)
*дописано  21/06/2025  (Польща,  м.  Кельце)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2025


протиріччя

що  добре,  а  що  зле  -
впізнаєш  не  одразу.

душа  моя  втомилась  
повторювать  розкази.

і  кожен  народився  
у  пошуках  любові,

чому  ж  тоді  й  для  чого  
шукаємо  ми  зброї?...

і  личко  з  часом  миле
стає  сумним  обличчям.  

і  моє  серце  вило
від  цього  протиріччя.




19/06/2025  -  (Польща,  м.  Кельце)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2025


помилялась-вибирала

з  Тобою  вірила  в  можливе:
чудесне,  світле  і  красиве.

з  Тобою  знову  довіряла
і  помилялась-вибирала.

хто  вартий  слів,  а  хто  —  обійм?
а  може  краще  буть  самій?

і  я  сама  багато  зможу,
хоч  говорила  часто:  Боже...

та  іноді  мовчу  у  тиші
і  душу  скребочуть  як  миші  -
новини,  війни,  люди,  дóми,
а  світ  реве  і  в  криках  тоне.

коли  крадуть  дітей  —  Ти  де?
пробач,  я  не  розумію  це.
коли  знов  обстріл  у  вікні  —
Ти  є  у  світі  цім  чи  ні?

ми  бачимо  так  часто  тьму,
Творець,  він  є...  але  ж  чому
ми  бачимо  лише  в  надіях
добро  і  зміни  в  наших  діях.

*розпочато  10/10/2020  (м.  Тернопіль,  вул.  Новий  Світ)
*дописано  19/06/2025  (Польща,  м.  Кельце)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2025


я залишусь силуетом

я  залишусь  силуетом,
дотиком  тепла  в  душі...

я  залишуся  моментом,
що  згадаєш  в  тишині...

і  нехай  це  зігріває
у  холодні  вечори  —
щось  невидиме,  безкрає...

там,  де  були

я

і

ти...

23/09/2020  (м.  Тернопіль,  вул.  Новий  Світ)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2025


бла-бла-бла

себе  обняти  хочу  часом  —
все  рівно,  хоч  звучить  дурня.

клянусь,  земля  тримає  разом
«людей»,  що  звірям  не  рівня.

готовий  будь,  себе  не  муч.
забудь,  прости,  та  все  ж

все  рівно  —

довіра  —  добре,  лиш  під  ключ.
а  решта  —  бла-бла-бла

наївне.

17/09/2020  (м.  Тернопіль,  вул.  Новий  Світ)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2025


клоуни і мішені

лицеміри-маскиміри,
в  серцях-душах
тільки  діри...
нема  віри  і  довіри,
а  іще  -  немає  міри.
в  очі  плаче,
а  там  —  скаче,
і  тебе  ух  як  добряче
наче  шкуру  ту
конячу  —
продають  —
навіть  за  «здачу».

й  поки  клоуни  
сміються,
без  душ  тíла  
продаються,
всі  не  брешуть  —
просто  здулись,
перевзулись,
перевзулись.  

ці  закони  -  без  печаті:
злочин  там  є,  де  кричати,
норма  там  є,  де  мовчати
і  нерівність  щодо  статі.

голова  болить
мігренню,
усі  в  ролі  перевдіті.
хто  був  справжній  -
став  мішенню,
бо  та  щирість  —
зайва  в  світі.

27/08/2020  (м.  Тернопіль,  вул.  Новий  Світ)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2025


трек "інкогніто"

🎤  [трек:  “інкогніто”]

[Куплет  1]
я  твоє  ін-ко-гні-то  —
все  в  мені  тебе  як  ток,
вся  любов  іде  на  дно,
моя  вмісткість  —  шо-шо-шок.

я  твоє  табу,  аууу.
пóхоті  спусти  в  трубу.
де  ти  був,  ти  вже  забув?
ну  тоді  не  бу-бу-бу.

[Приспів]
не  лайкай  —  відчуй,
не  гортай  —  зупиняй,
я  не  в  кадрі,  я  жива,
моє  серце  —  не  Wi-Fi.

[Куплет  2]
ну  давай  не  будем,  ок?
партнер  чайки  -  це  чайок?
хочеш  ще  моїх  байок?
тільки  чесно,  ти  не  рок?

викинь  джойстик  контрстрайку,
краще  дай  же  свою  майку,
може  йдем  на  турнікет?
вимикаймо  інтернет:)

[Приспів  —  повтор]
не  лайкай  —  відчуй,
не  гортай  —  зупиняй,
я  не  в  кадрі,  я  жива,
моє  серце  —  не  Wi-Fi.

06/08/2020  (м.  Тернопіль,  вул.  Новий  Світ)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2025


живуть лише десятки літ

безкрилий  янгол
за  спиною
ну  хто  зробив  таке  з  тобою?
чому  вітрами  нас  зрива?
і  прорива
в  серцях
«діра»?

ти  усміхаєшся  мені,
не  вірю  я  в  уста  твої,
бо  я  так  само  вічно  граю
веселу,  щиру  і
безкраю.
і  тільки  ти  прозоро  бачиш,
як  часто  мовчки  тихо  плачу,
як  часто  мовчки  я  сміюся,
бо  не  здаюся,
не
здаюся...

лиш  ти  ночами  обнімаєш,
жалієш,  грієш  і  зітхаєш.
якби  літати  мала  б  сил,
то  вже  б  лишилася
без
крил.
а  люди,  знаєш,  не  дивуюсь...
і  за  товар  я  не  торгуюсь,
живуть  неначе  сотні  літ,
живуть
лише
десятки
літ...

14/07/2020  (м.  Київ,  Хрещатик)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2025


левиця

під  лапами  колить
гора  камінців.
левиця  не  молить,
що  лев  не  зумів.
під  гору  плечима
в  граційній  ході…
засвітить  очима
навпроти  пітьмі.
крізь  страх  перестрибне,
бар’єри  порве.
як  часом  не  встигне  —
крізь  біль  зареве.
і  в  зимно,  і  в  парно
вона  —  не  слабка…
граційна  і  гарна,
та  вид  хижака.
зневірена  в  диво,
пізнавши  життя.
мурликає  мило
левиця  моя…

10/07/2020  (м.  Київ,  Хрещатик)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041681
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2025


дощі

роблять  боляче?  

прекрасно!

все  —  як  є

і  своєчасно...

без  ударів  —

нема  сили...

і  тебе  ще  не

любили.

та  коли  усе  ж

без  жалю

і  полюблять

від  душі,

будеш  ти  боятись

далі,

що  за  сонцем

йдуть  дощі?...

02/06/2020  (м.  Тернопіль,  вул.  Новий  Світ)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2025


в очі - глянь

якщо  ударив  —  не  кусайся,
беззахисне  —  і  вовченя.
забрав  сліди?  —  і  забирайся.
по  запаху  розідру  я.

удень  я  двері  проламаю,
вночі  я  стіни  обідру.
смієшся  людям,  що  все  знаєш...
та  ні,  не  знав,  і  то...  не  ту.

і  не  поглажена  по  бокам,
і  не  годована  із  рук.
самотність  часто  і  жорстока,
та  з  нею  я  на  «ти»  живу.

щодень  у  світі  революцій
—  своїх  душевних  сил  повстань.
я  вже  нікого  не  боюся!
а  ти?
навпроти  -
в  очі  -
глянь?..

25/06/2020  (м.  Тернопіль,  вул.  Новий  Світ)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2025


воно єдине в мене є

-  замовкни,  тихо,  не  кричи.

-  заговори,  ну  не  мовчи.

-  забрала  руки,  відійди.

-  ну  обернись,  ну  обійми.

-  і  не  дивись,  як  задовбала!

-  ну  в  очі  глянь,  що  ти  сховала?

-  в  коробці  серце  я  тримаю,

-  і  батарейки  там  міняю.

-  та  не  віддам  тобі  моє.

-  воно  єдине  в  мене  є.

07/07/2020  (м.  Тернопіль,  вул.  Новий  Світ)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041409
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2025


не проспи, коли треба жити

скоро  відцвіте  бузок
ніжно  фіолетами…💜
ранок–вечір,  день  думок
охх  летить  кометами…🔥

лиш  недавно  падав  сніг,
а  вже  цвіт  із  росами,
а  вже  трави  із-під  ніг
хочуть,  щоб  ми  босими👣

і  пробіглись,  і  вживу
десь  увись  заглянули…🔭
і  десь  гучно:  я  живу!
–  і  десь  літо  манило.

все  так  квітне  навкруги!
миті  як  зловити?😍
прошу  тільки,  не  проспи,
коли  треба  –
жити…🙌😌

17/05/2020  (м.  Тернопіль,  вул.  Бордуляка)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2025


ми всі такі вперті

а  можна  відверто?
а  можна  простіше?
ми  всі  такі  вперті,
від  того  ще  й  зліші...

і  кожен  як  може
в  дорозі  проблем...
забулись  ми,  Боже...
чого  ми  живем.

а  можна  обнятись?
от  просто?  не  треба?
чого  вже  боятись?
бо  я  —  лише  неба.

а  можна  відкритись
як  є,  без  прикрас?...
ти  що?  не  ділитись?
розірвуть  на  "фас"?...

а  можна  відверто?
без  страху  простіше.
де  напис  не  стерто  -
тиснути  сильніше?

де  сніг  зубожить,
цінують  весну...
скажи..  де  болить?
—  давай,  обійму.

🖤

12/05/2020  (м.  Тернопіль,  вул.  Бордуляка)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2025


я лиш брешу, що літаю

пробач  мені,
не  ідеальна,
я  б  так  хотіла!
нереально...
я  б  так  бажала,
пролетіло...
я  все  зробила,
що  зуміла...

і  янголом  тобі
здавалась,
та  крила  мої
обламались,
із  пліч  лиш  рани
заживають,
а  я  лиш  брешу,
що  літаю.

а  я  постійно
запевняю,
що  ввись  у  казку
підійму...
синочок  рідний,
знаю-знаю...
я  так  говорю,
бо...
люблю.

08/05/2020  (м.  Тернопіль,  вул.  Бордуляка)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2025


а я? а ти?

гра  завершена  між  нами,
поспішила  я  словами.
надто  швидко  і  відкрито
я  розкрила  все,  що  скрито.

ти  помітив  мабуть  чорне,
надто  з  білим  я  моторна.
зупинилась  домінанта,
доля  —  це  не  гра,  константа.

бо  кохання  обирають,
а  також  іще  шукають
серед  поглядів  мужчин
щоби  був  лише  один.

поцілує  щічки  хватко,
і  чоло  неначе  татко.
відгорне  з  волосся  губи,
і  почує  стукіт  в  грудях.

а  як  стигне  буря  в  ній,
то  лиш  серця  вольний  бій.
бо  вона  не  хоче  гри,
загляда  увись,  диви:

голуб  і  голубка  там
щось  воркують  і  крилам
дають  волю  у  світи.
ну  а  ми?

а  я?

а  ти?

07/05/2020  (м.  Тернопіль,  вул.  Бордуляка)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2025


повір у себе

повір  у  себе,
давай  -  йди!
але  повинна  знати  ти,
що  навіть  тихим,  малим  кроком  -
ти  робиш  вибір,
щоб  піти.

піти  з  минулого  й  пройти
усі  свої  в  душі  страхи.
і  бути  явною  важливо,
щоб  він  зникав,  де  є  лиш  ти
сама  в  трансляції
наживо.

я  знаю  як  пече,  болить.
але  тоді,  як  задощить,  –
над  головою  парасолю
розкрию,
наче  свою  долю.
надіну  я  теж  капелюха  -
не  обпечуть  безжальні  слухи.
і  як  орлиця  навпростець  -
я  покажу  їм  їх  кінець.

04.05.20  (м.  Тернопіль,  вул.  Бордуляка)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041170
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2025


маска

скидаєш  маску  —
не  вдягай.
хоча  як  важко
і  заразний,  —
тоді  вдягай,
але  давай  —
не  біля  мене
створюй  казку.

страшна  зараза,
що  в  душі,
і  важко  зразу
розпізнати.
але  життя  —
то  індикатор,
що  проявляє  —
на  межі.

усе,  що  світле  —
не  затемниш.
усе,  що  темне  —
вийде  з  тіні.
життя  все  ж  зніме
твою  маску  —
воно  тобі
покаже  зміни.

і  я  стою,
сама,  без  броні.
мені  не  страшно
у  лікарні.
ти  грайся  далі
в  своїм  домі,
а  я  стерплю
ці  дні  безбарвні.

07.04.20  (Міська  дитяча  лікарня  м.  Тернопіль)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2025


боже, вільна

не  говори,  —
зі  мною  важко.
лети  —  мовчи,
хай  інша  пташка  —
тобі  розкаже
цвінь-цвірінь,
бо  я  не  хочу,  —
й  це  не  лінь.

ой  не  кажи,
"ти  божевільна".
як  не  крути,
я,  Боже,  вільна!
і  так  байду́же,
що  ти  кажеш.
любила  дуже,
з  довгим  стажем.

а  зараз  —  ні.
ні  краплі  більше.
ні  дотиків,
ні  навіть  віршів.
ні  слів,
ні  згадок,
уже  звично.
мені  вже  вистачить  —
на  вічно.

06.04.20  (Міська  дитяча  лікарня  м.  Тернопіль)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2025


не розкидай

бува  –  не  треба  слів,
бува  –  не  треба  фраз.
не  варто,  що  хотів,
не  варто  –  кожен  раз.

не  треба  –  "я  люблю",
не  треба  –  "обіцяю".
цю  слів  свою  ціну
ну  заховай,  благаю...

не  розкидай  смарагд
там,  де  дороги  бруду.
не  виросте  там  сад,
де  не  піклують  люди.

але  якщо  один  у  сад  
приходить  дуже  часто,
то  виростуть  з  зернин  -
дерева  з  плодом  "щастя".

не  розкидай  "кохаю",
не  грайся  із  "клянуся".
із  росами  зникаю
і  їжаком  згорнуся.

бо  вже  не  вірю  я
у  вічність  почуттів;
змовчи,  що  не  права  –
щоб  вірилось
без  слів.

26.03.20  (м.  Тернопіль,  вул.  Бордуляка)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2025


тобі лиш три

ти  чуєш?  я  живу  тобою:)
і  так  люблю,  що  брак  словам  -
як  в  кухню  впевнено  ходою
заходиш  зранку  й  кажеш  -  "мамм..."

як  твої  милі  оченята  
завжди  питають:  "все  окей?"
а  я  не  можу  не  сказати,
що  в  нас  щасливий  кожен  день.

буває  різне  –  соплі,  ночі,
і  до  грудей  притулю  я.
якби  ж  ти  знав  як  сильно  хочу,
щоб́́и́  цвіло  твоє  життя:)

тобі  лиш  три,  а  мрій  багато,
літаєш,  наче  супермен:)
і  оживають  у  кімнаті  –
супергерої,  спайдермен.

щодня  ти  просиш  на  ютубі
всі  відео  про  нижній  брейк:)
які  ж  моменти  наші  любі,
бо  ці  емоції  –  не  фейк.

ти  знаєш,  буду  я  старатись
наздоганяти  твій  запал;
з  тобою  кожен  день  сміятись,
бо  я  люблю,  що  прям  завал:)

14:15,  02/03/2020  (м.  Тернопіль,  вул.  Бордуляка)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2025


жіноча ботаніка

різні  в  світі
є  жінки.
розпізнати
можеш  ти?

по  очах,
руках,  словах,
чи  зриває
з  нею  дах?)

енергетики
сповна?
чи  істерика
вона?

чи  зручна,
чи  не  зручна?
чи  ручна,
чи  не  ручна?)

різні  в  світі
є  квітки.
так  же  само
і  жінки.

є  тендітні  —
без  колючки,
і  не  штучки,
і  не  сучки.

але  всі  купляють
рози  —
хоч  і  колються
занози.

15:07,  31/01/2020  (м.  Тернопіль,  вул.  Бордуляка)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039739
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2025


ожи́ла

я  не  можу  забути,
але  можу  простити,
і  так  мало  вже  бути,
і  так  мала  прожити.

я  не  можу  сльозити,
але  можу  сміятись,
і  вовчицею  вити,
і  як  кішка  загратись...

я  не  можу  здаватись,
але  можу  встояти.
нема  права  ховатись,
тай  не  хочу  ховати.

не  могла,  та  забула.
що  могла,  те  простила.
я  нарешті  відчула  -  
що  живу,  що  ожи́ла...

01:24,  16/01/2020  (м.  Тернопіль,  вул.  Бордуляка)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039738
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2025


сотні обіцянок

де  були  сотні  обіцянок,
тепер  —  прокляття  без  вагань.
життя,  скажу,  таки  цікаве:
не  зрозуміти  цих  змагань.

не  треба  мені  зла  бажати  —
слова  вертаються,  як  гра,  
яка  не  зможе  врятувати,
як  воду,  що  тече  з  відра.

не  кличте  хворою,  прошу  я,
мій  суд  —  це  Бог,  не  язики.
і  правда  там,  де  я,  ночує  -
і  в  правді  пишуться  рядки.

мастили  словом  як  повидлом,
і  повторяли:  "ти  повір".
усе  таємне  стало  видно,
і  без  повтору  цей  ефір.

і  хай  сміються  мені  в  спину,
і  шепчуть  нишком  —  "не  така".
я  маю  тишу,  маю  силу,
яка  в  мовчанні  проростá.

05:11,  25/12/2019  (м.  Тернопіль,  вул.  Бордуляка)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2025


називай мене моїм ім'ям

називай  мене  моїм  ім'ям:
без  прикрас  та  обгортки  м’якої:
і  не  котик  чи  зайчик,  маля,
не  тваринка  я  поруч  з  тобою.

не  "малишка",  "мала"  чи  "моя"
часто  чую  таке  непритомно;
бо  забувши  про  моє  ім'я,
ти  мене  не  помітиш  рандомно.

хочеш  знати  мене?  —  запитай,
не  пиши  «солоденька»  у  чаті.
щиро,  ніжно  мене  називай,
а  не  можеш  —  то  краще  мовчати.

00:18,  25/11/2019  (м.  Тернопіль,  вул.  Бордуляка)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2025


міс наївність

"одружуйся  швидше,  бо  потім  запізно"  —
так  вчили  мене  в  моїх  двадцять  три.
не  знала  кордонів,  не  була  я  грізна;
стоптали  мене  -  "сільські  кирзаки".

весілля,  надії  —  і  я  міс  наївність,  
кудись  всі  мчимо,  не  знаю  чому.
і  як  наречена,  що  вірить  у  вірність,
летіла  я  вітром  з  любов'ю  йому.  

та  камінь  у  спúну!  і  я  прогинаюсь,  
каміння  в  бокú  —  я  впала  як  крах.
коліна  побиті  гоїти  стараюсь
і  сльози  солоні  творили  мій  страх.

куди  ж  я  спішила?  коли  зрозуміла?
що  янгол,  якому  співала  пісні,
якому  роки  я  свої  присвятила,
під  маскою  монстром  явився  мені.  

він  крав  мої  мрії,  ламав  мої  крила,
а  я  все  прощала  —  «бо  ж  треба  любити».
та  щастя  —  не  там,  де  себе  загубила,
а  там,  де  як  сонце  ти  хочеш  світити.

я  більше  не  вірю  у  «вічнеє  разом»,
я  вірю  у  себе,  у  день  без  образ.
мій  шлях  не  зумів  зупинити  ні  разу
ні  підлий  удар,  ані  зрадницький  час.

я  більше  не  прагну  комусь  догодити,
не  граю  у  ролі,  не  тисну  сльозу.
я  вчуся  себе  —  щиро,  справді  любити.
І  я  вже  нікуди  "в  любов"  не  спішу.

00:25,  24/11/2019  (м.  Тернопіль,  вул.  Бордуляка)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2025


двієчниця

вже  запізно  мене  щось  питати  —
краще  просто  замкнися  і  йди.
моя  тиша  здачу  вміє  віддати
на  твої  "винна  точно  лиш  ти!"

мене  нудить  від  верещання,
що  "не  так,  сину,  винна  вона"
лише  дії  —  правдиве  кохання,
а  не  в  купі  "не  я"  як  лайна.  

і  я  стала  жорсткіша,  гординя,
хоч  у  серці  тремчу,  ледь  стою.
ти  жалієшся  своїй  родині,
я  жаліюсь  лиш  богу  в  кутку.

не  врятують  ці  справи  коректор,  
хоч  відмінниця  завжди  була.
а  хто  ти?  ти  мені  не  директор
і  не  в  балах  моя  тут  вина.

і  нехай  надто  гучно  я  пишу,
і  спалила  відмінниці  міст,
свою  двієчницю  я  не  залишу,
в  ній  свобода  і  міцності  зміст.

00:15,  23/11/2019  (м.  Тернопіль,  вул.  Бордуляка)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2025


дарунки з шипами

я  пізнала  уже  стільки  болю  —
хоч  немає  іще  тридцяти.
дарували  троянди  з  любов'ю,
а  в  долонях  кровили  шипи.

я  шепочу  собі  все  забути,  загоїти  дарунків  сліди.
не  чекати,  що  хтось  та  й  полюбить,
за  нарцизами  в  поле  не  йти.

не  шукатиму  більше  я  винних  —
все,  що  сталось,  летить  хай  увись.  
бо  нічого  я  їм  не  повинна
і  не  скажу  я  їм:  "повернись".

моє  серце  —  не  поле  осіннє,
воно  сповнене  злив  весняних.
я  сміятимусь,  я  буду  вільна  -
без  кайданів,  без  слів  мовчазних.

21:41,  21/11/2019  (м.  Тернопіль,  вул.  Бордуляка)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039512
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2025


місто

місто  спішить,
місто  біжить,
але  ж  на  мить
як  мозок  не  спить  -

ти  зупинись,
ти  озирнись
і  не  дивись  -
там,  де  колись.

там,  -  де  є  ми  -
дощ  усе  змив.
вітер  все  стер  -
там,  -  де  тепер.

в  тиші  розпалась
вулиця  сна  -
тільки  душа
моя  не  одна.

в  серці  лишились
наче  сліди  —
тіні  любові,
болючі  ходи.

там,  де  ще  боляче  —
значить,  живе.
там,  де  згорає  —
знов  проросте.

13:37,  09/11/2019  (м.  Тернопіль,  вул.  Бордуляка)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039511
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2025


таємниці в мені

у  мені  живуть  чотири:
одна  —  вперта,  мов  стіна.
друга  —  сяє,  як  те  щастя,
чи  сама,  чи  не  сама.

третя  —  ніжна  і  ранима,
прочитай  з  її  лиця;
а  четверта  —  як  картина:
як  мистецтво  з  рук  творця.  

усі  разом  -  блискавиці:
то  сміються,  то  у  бій.
всі  чотири  таємниці
так  живуть  в  душі  моїй.

14:59,  04/11/2019  (Тернопіль,  вул.  Бордуляка)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2025


ювелірна душа

відпустити  болюче  минуле...
ти  пройшла  вже  багато  сходин.
а  що  було,  -  те  було,  загуло...
а  що  є?  найцінніший  один.

і  забути  нікчемні  образи.
а  для  чого,  скажи,  це  тобі?..
"тупі  фрази"  і  "чмошні  зарази"  -
та  пішли  вони  разом  усі!

незнавці  ювелірних  прикрас  -
вже  й  без  просьби  забрали  "моє".
лиш  душа  -  то  мій  цінний  алмаз.
зачепити?  -  і  током  приб'є.

як  той  паросток,  що  крізь  асфальти,
я  —  та  сила,  що  виросла  з  ран.
і  хай  я  не  стрибатиму  в  сальто,
тихо  знаю  свій  внутрішній  план.

10:00,  22/09/2019  (Тернопіль,  вул.  Бордуляка)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039452
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2025


емоції з матюками

іноді,  ну  так  хр*ново  —  
що  ховаюся  під  ковдру.  
і  мій  кіт  не  кольоровий,  
в  нього  чорно-біла  морда.

душа  каже:  «встань,  мала,  
ти  ж  не  зірка,  що  згасає!
знаєш,  скільки  ще  там  сили?
утече  шакалів  зграя».

і  так  хочу  вити,  с*ка…  
ну  і  хай  трясе  від  болю.  
я  й  в  лайні  зберу  всю  волю  —
а  мій  досвід  як  наука.

гівну  скажу:  «йди  ти  на  х*й»,  
і  тепер  не  вибачаю.  
дихай,  серце  моє,  дихай  —  
бо  себе  я  не  втрачаю.

13:42,  31/10/2019  (Тернопіль,  вул.  Бордуляка)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2025


my spoiled page

It’s  easy,  you  know,  to  give  up,
When  they  want  to  see  you  fall.
With  no  light,  no  guiding  map  —
I’ll  crawl  alone  through  it  all.

Still,  I  will  listen  to  the  voice
That  rises  fiercely  from  my  heart.
I  had  a  chance,  I  had  a  choice  —
Between  Together…  and  Apart.

Apart  is  better,  can’t  you  see?
I  flew  away  from  your  dark  cage.
No  more  returns,  no  roles  for  me  —
Just  sorrow  for  my  spoiled  page.

14:09,  08/10/2019  (Ternopil,  Bordulyaka  Str)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039380
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.05.2025


пішки йду

не  подавай  мені  руки  -
завдати  болю  знов  захочеш.
минуть  сварки,
як  порохи  —
нічого  вже  
не  переможеш.

а  знаєш,  вже  не  треба  слів.
вони  —  відлуння  безголосся.
і  не  лукав,
що  не  хотів.
усе  позаду,
все  вдалося.

я  вже  відчула  слизьку  втрату.
пройдуть  секунди  і  роки.
залишиться
лиш  штучне  «тато»,
залишаться  одні  дзвінки.

і  докори  —  не  в  моїх  планах.
я  відпускаю  із  добром.
бо  щастя,  знаєш,
не  в  парканах.
під  боком  -
інколи  воно.

не  подавай  мені  руки,
я  щастя  власноруч  знайду.
з  коліс  лиш  палки  забери  —
бо  я  не  їду  -

пішки  йду.


04:52,  12/09/2019  (Тернопіль,  вул.  Бордуляка)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2025


літо, дякую

і  ось  прийшла  ще  тепла  осінь  —
неначе  літня
поки  ще.

а  я  так  вдячна  літу  досі,  —
хоч  ходять  «слухи»,
байдуже.

не  згадую  той  дивний  червень  —
немов  туман
стояв  в  очах.

липучий  липень,  гострий  серпень  —
розставили  все
по  місцях.

не  пам’ятаю  хвиль  у  моря
та  я  й  не  бачила
його.

я  вже  не  вірю  в  слово  «доля»,
бо  якби  вірила  —
на  дно.

ох  літо,  ти  мене  підняло  —
з  колін,  з  гарячої
брехні.

і  як  би  боляче  не  стало  —
остудить  осінь
рани  ті.

05:02,  01/09/2019  (Тернопіль,  вул.  Бордуляка)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2025


не паць

можливо,  ти  всього  не  знаєш,
та  відчуваєш,  знаю  я.
"я  твій  синочок"  —  промовляєш
і  обіймаєш  із  рання  :)

твоє  "не  паць"  мене  всміхає,
і  повен  щастя  дім  від  нас  :)
твої  долоньки,  мов  зціляють,
і  в  них  спиняється  мій  час.

можливо,  ти  всього  не  знаєш,
та  десь  колись  я  розкажу:
що  я  не  йду  —  я  ввись  злітаю,
я  зможу  все,  бо  я  люблю  :)


#люблютебесиночок
#твоямама

(24.08.2019,  м.  Тернопіль,  вул.  Бордуляка)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2025


позаду змії

я  крок  ступаю,
відкриваю
в  собі  надію,
що  в  душі.

не  відступаю,
добре  знаю  —
позаду  змії
вогняні.

добряг  зжирають,
досвід  маю.
на  жаль,  то  так,
хотілось  б  ні.

і  світ  мене
не  обіймає,
а  тисне  в  плечі
кам'яні.

я  йду  крізь  час,
через  руїни,
випалюю  
далекі  дні.

я  крок  ступаю,
й  десь  над  нами
у  небі  -  грози
весняні.

(16:40,  18.08.2019,  м.  Тернопіль,  вул.  Бордуляка)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2025


я вже не тінь

мені  приснився  дивний  сон:
це  був  хао́с,
це  був  "дурдом"

і  серед  шуму  язиків
я  рвала  зв'язки
ланцюгів.

я  там  побачила  "отця",  
і  на  колінах,
як  "вівця"

я  плакати  почала  гірко,
та  він  сказав:
не  треба  стільки.

не  допускай  пітьми
як  б'ють;
змахни  крильми,
про  страх  забудь.

і  він  підняв  мене  як  згубу,
із  серця  вийняв
тріску  шлюбу.

вогонь  торкнувся  моїх  скронь,
я  стала  сильна,
наче  бронь.

страх  —  не  мій  бог,  не  мій  закон,
я  вже  не  тінь,
прощай,  полон.


(10:00,  20.07.19,  с.  Настасів,  Тернопільського  р-ну)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039191
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2025


і впало все як доміно

одного  дня  ти  зрозумієш,
що  ти  не  знав
із  ким  ти  жив.

побачиш,  що  солоні  вії
не  осушив,
не  солодив.

одного  дня  ти  обіднієш
і  не  грошима,
так  скажу.

любов  моя  так  важко  тліє.
і  ой  не  я…
її  гашу.

одного  дня  ти  зрозумієш,
що  не  така
я  вже  й  дурна,

та  час  вернути  не  посмієш.
мовчанням  стали
всі  слова.

одного  дня  ти  пожалiєш,
та  в  мене  –
жалості  нема.

прощати  та  любити  вмію,
але  в  терпінні
є  межа.

я  знаю,  що  не  любиш  вірші,  
тоді  іди
читати  прозу.

і  зрозумій,  не  можу  більше,
я  не  людинка
під  гіпнозом.

одного  дня  ти  зрозумієш,
а  може  й  ні,  
не  всім  дано.

твоя  душа  ніяк  не  гріє,
і  впало  все
як  доміно.


(15:41,  13.07.19,  с.  Настасів  Тернопільського  р-ну)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039190
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2025


про*бав

я  не  хотіла  бути  штучна.
усе  тобі  було  "не  влучно"
я  так  хотіла  бути  щира  —
але  я  мовчки  посуд  мила.

любила  погляд  твій  і  очі,
ілюзія  була  охоча.
і  вірила,  що  бачиш  вище…
а  ти  мовчав.  і  тупість  свище.

не  прагнула  я  бути  стервом,
та  задовбалась  я  напевно.
я  стала  чесна  —  буква  «еС»,
у  чемної  пішов  прогрес.

ти  мав  мене  і  провтикав
і  нас  з  малим  не  зупиняв.
хотів  парфуми,  щось  елітне
і  про*бав  дитяче  й  рідне.

(03.07.2019,  с.  Настасів  Тернопільського  р-ну)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2025


останні пориви

знаю  більше,  ніж  гадаєш.
ти  мене
не  помічаєш.

відчуваю  більше,  аніж  треба.
і  питаю  сенси
в  неба.

кого  любиш...  ти  хоч  знаєш?
чи  картинки
вибираєш?

це  любов  така  -  завмерша?
обіймаю  лиш  я
перша.

стала  чорним  я  магнітом,
а  хотіла  бути
світлом.

я  ж  то  бачу,  нецікаво  -
тобі  пити  мою
каву.

а  як  хочеш  коньяку..
це  не  я.
бери  он  ту.

(17:13,  23.06.2019  -  с.  Настасів  Тернопільського  р-ну)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039135
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2025


обійми́

Обійми,  мій  ангел  ніжний.
Обійми  своїм  крилом.
На  душі  так  зимно,  сніжно.
Обігрій  своїм  теплом.
Ти  все  бачиш,  відчуваєш.
І  не  треба  моїх  слів.
Обійми.  Ти  й  так  все  знаєш,
Чом  не  сплю  я  серед  снів.
І  хай  стане  миттю  легко.
Розчиню  в  уяві  біль.
Лиш  врятуй  мене  від  пекла
Тих  людей,  що  наче  "рій".
Захисти  мене,  мій  янгол,
Бач,  відкрила  навстіж  дім,  –
Завиває  вітер  танґом
І  плює  в  лице  мені.
Знаю,  може  заслужила,
Я  ж  далеко  не  свята.
Але  я  любов'ю  жила.
І  любила  як  могла.
Кажуть,  все  є  бумерангом.
Все  надумане  –  стається.
А  у  мене  ранг  за  рангом
Серце  з  розумом  лиш  б'ється.
Якщо  була  неправа  я,
В  силі  визнаю  гріхи.
Лиш  пробач  мене,  мій  ангел.
І  до  себе  притули.
Лишнє  може  прокричала,
Не  змовчала,  не  змогла.
І  тебе  я  не  згадала.
Ти  прости  за  ті  слова.
Я  закрила  двері  наче.
Вітер  розриває  вікно.
Під  дверима  жалість  плаче.
Гра,  що  зветься  "Все  одно".
А  я  хочу,  щоб  "Все  добре".
Вакарчук  вже  на  повторі.
У  навушниках  я  вдруге
Вірю  в  дії,  а  не  в  долі.
Скаже  хтось,  що  це  уява.
Та  від  цього  геть  не  гірше.
Обійми  мене,  мій  янгол.
І  не  треба  мені  більше.

02:01,  30.11.2018  (с.  Настасів  Тернопільського  р-ну)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2025


мій хлопчик

Нічка  надворі,  зірка  срібниться,
Сяє  у  небі  там  місяць  ясний.
Всі  засинають,  лиш  серцю  не  спиться,  –
Горнеться  ніжно  мій  хлопчик  малий.

Я  притулю  Тебе  міцно  до  себе,
Щоб  відчував  усе  моє  тепло.
Сонечко  рідне,  і  так  мало  треба,
Щоб  ми  усміхались,  щоб  Щастя  було.

Світ  цей  безмежний,  світ  цей  широкий...
У  кожному  дні  —  своя  боротьба.
Як  же  я  хочу  в  очах  карооких
Побачити  радість,  де  стежка  Твоя.

Ти  не  хвилюйся,  будь  певен  собою!
Божа  Ласка  додасть  наснаги.
Мамине  Серце  постійно  з  Тобою...
Сьогодні  і  завтра,  і  геть  назавжди.

Я  обіймаю,  –  дощем  ронять  сльози.
І  Ти  спиш  під  боком,  –  долонька  в  руці.
Пальчики  милі..  торкають  волосся.
Боже,  я  вдячна  за  миті  ось  ці...  

12.03.2019,  0:00  (с.  Настасів  Тернопільського  р-ну)

#присвячуєтьсясину

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039017
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2025


тепло́

коли  бурлить  суворо  вітер,
а  дощ  вривається  в  вікно.
найбільш  усього  у  цім  світі
відчути  хочу  я  тепло́...

тепло  любові  чи  поваги,
чи  навіть  пари  ніжних  слів,
тепло  від  чаю  чи  від  кави,
чи  від  тремтячих  дотиків...

обійми  стануть  моїм  раєм,
де  я  забуду,  що  було.
не  треба  слів.  я  так  все  знаю.
в  душі  давно  все  загуло.

коли  над  нами  сірі  хмари,
а  холод  слів  ще  додає...
нема  тепла  у  тої  пари,
де  хтось  із  двох  не  віддає...

коли  стихає  зимний  вітер,
а  сонце  проситься  в  вікно.
ти  знаєш,  що  є  цінне  в  світі?
бо  я  ціную  лиш  тепло́...

24/10/2018  (с.  Настасів  Тернопільського  р-ну)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038746
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2025


відпускаю

я  відпускаю...
від  пус  каю
і  лиш  не  клич  мені:
постій!  [і  так  би  не  сказав]
.
пусті  слова:  "люблю"
"кохаю"...
я  в  те  не  вірю,  що
без  дій.
.
питають  люди:
"чи  скучаю"...
та  знаки  всюди:
зовсім  ні.
.
лиш  серце  своє
закриваю.
і  ключ  від  нього
вже  на  дні.
.
сумує  пташка  
за  весною.
бо  там  цвіло,
було  тепло.
.
а  я  жалію  -  
за  собою.
бо  обрала  я
не  того.
.
не  з  тим  ішли
зорями  ночі,
не  з  тим  ілюзія
моя.
.
але  відкрились
мої  очі
і  стала  іншою
вже  я.

05/08/2019  -  (с.  Настасів,  Тернопільського  р-ну)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2025


спиняє досвід, як вікно

чутливо-ніжно  так  тріпоче
біля  життєвого  вікна,  -  
розправити  так  крила  хоче,
неначе  птах,  -  моя  
душа.
.
так  довго  я  її  тримала
у  клітці  голоду  й  жалю.
вона  завжди  тепла  благала
а  я  ховала  -  
кригою.
.
одного  дня  розбила  лід,
а  потім  клітку  прорвала.
на  волю  у  широкий  світ
я  випускала,
та  вона...
.
вона  б  хотіла  так  літати,
як  їй  природою  дано.
але  ті  крила  ввись  підняти
спиняє  досвід,
як  вікно.

18/06/20  -  (Тернопіль,  вул.  Бордуляка)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038711
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2025


я люблю, як чітко захочу

я  хочу  заплющити  очі
і  бачити  тільки  красиве...
волосся  фарбують,  коротше,
частіше,  коли  воно  -
сиве.

і  я  хочу  бачити  ззовні,
та  серце  наскрізно  сканує.
не  знає  мене,  безумовно,
ще  той,  хто  так  ніжно
цілує.

якби  ж  то  не  вміла  любити,
відчула  би  менше  я  болю?
прийняти,  а  потім  -  пустити  -
як  в  пісні  про  дєвачьку
Олю...

чи  краще  під  ковдру  заритись,
накритись  по  вуха  теплом?
сміятись,  крутитись,  любитись  -
і  пофіг,  буває  -
облом..)

я  люблю,  як  чітко  захочу,
коли,  де  і  як,  і  чому.
тобі  я  заплющую  очі,
а  серце  -  відкрите  -
йому...

31/05/20  -  (Тернопіль,  вул.  Бордуляка)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2025


не свята

не  треба  німфу,
не  свята.
здається  ніби,
та  не  та.

не  треба  крила,
там  -  сліди,
що  я  любила,
а  не  ти.

не  треба  ввись,
як  ангел  тут.
і  лиш  колись
пізнаєш  ту...

яка  хотіла  німф
і  крил...
яка  хотіла  неба,
сил....
яка  могла  з  тобою
в  бій...
та  вже  нема  -
що  було
в  ній...


(04/06/2020  -  Тернопіль,  вул.  Бордуляка)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2025


кип'ятком

кип‘ятком  я  заливала,
каву  ніжно  розчиняла
і  тобі  я  довіряла
уночі...

тіні  гралися  над  нами,
як  кавові  гущі-гами,
нас  заплутали  думками
почуттів...

як  сходило  сонце  раннє
і  вода  текла  у  ванній,
я  відчула  щось  прощальне
в  каві  тій...

ти  всміхнувся  так  лукаво,
і  тоді  вже  знала  кава,
що  немає  цукру  грама
в  нас  на  дні...

в  гіркоті  я  не  стерпаю,
бо  прощаю  й  не  чекаю,
я  поставила  вже  чаю
не  тобі.

не  вернеш  мене  руками,
обпікаючись  губами,
може  ти  і  є  для  кави,
а  я  -  ...
ні.

(08/08/2021  -  Тернопіль,  вул.  Транспортна)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2025


більш як друзі

так  багато  є  сказати,
та  тобі  я  промовчу..  
вміють  люди  обіцяти,
у  коханні  політати
безтурботно,  
гріховодно,
та  не  цього  себе  вчу.
.
більш  як  друзі,  менш  як  пара  -
щось  між  нами  точно  є.
ці  стосунки,  наче  мара,
десь  далеко,  наче  хмара
легкоплинно,
та  невпинно
і  в  думках  моє  -  твоє.
.
і  без  дотиків  до  тіла  -
хтось  повірив  би  чи  ні..
не  питав  чи  я  хотіла,
іскра  тліла  і  горіла
так  мінливо
і  тремтливо
не  спалила  нас  в  собі.  
.
і  піти  так  легко  знову
попри  двері  на  замки,
що  зробила  я  власноруч,
та  ціную,  що  ти  поруч
дружелюбно,
любодружньо,
але  там,  де  я  -  
є  ти.
.
.
.
©️  #присвячуюнайкращомудругу

14/02/2025  (Польща,  м.  Кельце)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2025


модно

а  зараз  в  моді  мінімал  -  

і  затирають  задній  фон.

замість  візитки  -  інстаграм,  

і  вся  реальність  в  телефон.

а  зараз  модно,  щоб  моря,  

яка  там  річка  і  ставки...

і  щоб  в  картинках  вся  «сім’я»

збирала  лайки  у  пости...

а  зараз  модно  -  вії,  губи.  

і  щоб  не  видно  целюліт.

накачені  з  екрану  люди...

а  де  скачати  справжній  світ?

а  зараз  модно  напоказ,

що  їв,  що  пив,  куди  спішиш.  

це  тимчасово,  в  один  раз  -  

життя  

спитає:  

ей!  

ти  спиш?

©️
(01/08/2020,  Тернопіль)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2025


легко з нею говорити

незалежно  

від  погоди,

пори  року,  часу  дня  -  

сміх  у  неї  не  по  моді  -

та  чомусь  вона  -  

своя.  

легко  з  нею  говорити,

бо  важке  скидає  з  пліч.

як  на  людях  відловити  -  

щоби  тільки  

віч  на  віч.

бо  загально  їй  так  просто

розіграти  антураж.

сміх,  веселощі  і  гості  -

на  стіні  -  морський  пейзаж.

а  у  серці...  

що  насправді?

-  гори,  зорі,  ватра,  спів...

тишина...

яку  по  правді,

вона  любить  

більше  

слів.
.
.
.
(03.08.2021,  Тернопіль)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2025


коли невзаємно

чому  мені  не  пишеш?
чому  ти  не  скучаєш?
а  я  чекав  позначки
як  з’явишся  
онлайн...

я  розумію,  свище
і  може  розриває  
тебе  життєвий  вітер,
коли  ти  там  -  
офлайн.

і  споглядаю  вище,
як  наче  хтось  блукає  -
тебе  в  очах  шукаю  -
сховався  там  -  
мій  рай.

в  зіницях  прочитаю  -
і  навіть  не  спитаю,
чому  довіри  мало  -
загнався  в  ній  -
нехай.

чому  мені  не  скажеш,
для  чого  відкидаєш?
я  ж  може  не  як  інші?
ти  лиш  надію
дай?
.
.
.
(17.08.2021,  Тернопіль)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2025


я не сонечко

я  не  сонечко,  чуєш?
і  не  зáвжди  зігрію,
бо  не  все  я  зумію
пропалити  
в  собі.

вітром  зимним  відчуєш,
як  тебе  я  обвію
і  як  літню  всю  мрію
заосінню
в  журбі...

ну  чому  ти  сумуєш?
сонце  часом  не  гріє,
і  як  гаснуть  надії  -  
може  в  тобі  
згорають
.
вогні?🔥🔥🔥

.
.
.
(29.08.2021,  Тернопіль)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032970
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2025


сама

а  я  дивилась  в  море  вікон,
не  виглядаючи  тебе...
я  так  хотіла  пройти  ріки,
сама,  сама...  
нести  себе.

а  ти  некликано  засяяв
весняним  сонцем  крізь  дощі,
і  грім  страшний  уже  не  лаяв,
коли  сховав  мене  
в  плащі.

а  я  гукала:  давай  разом!...
ти  лиш  долонями  мої
грів  пальчики  не  від  морозу,
сказав,  що  ноші  вже
твої.

у  світі  рівності  всіх  статей,
у  просторі  без  боротьби...
я  так  хотіла  тою  стати,
якою  лиш  побачив
ти.

.
.
.
(14/02/23,  Polska,  Kielce)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2025


ну поплач

моя-моя...  ніжна-ніжна...
бачу  я  крізь  ночі  сніжні
як  сльоза  твоя  безкрая
все  шукає  свого  раю..
і  не  знаю...
я  не  знаю...
чи  то  часом  так  буває,
що  тобі  щось  промовляю,
сушу  сльози,  обіймаю...
щось  не  те,  "не  помагає"
ну  поплач...
усі  ми  грішні...
і  забути  все  торішнє
допоможе  січень  сніжно...
а  що  я?  
а  я  лиш  

н  і  ж  н  о...
.
.
.
(21/01/2022,  Львів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032873
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2025


не сплю

я  не  розбуджу,  
обіцяю  -
тихенько  по  таємним  краю
збиратиму  зірки  тепла,
якими  серце  так  сповна.  

я  не  ображусь  
й  не  ображу.
усю,  як  завжди,  правду  скажу.
ти  знаєш,  я  тому  й  не  сплю...
бо  я  люблю...
"покИ"  люблю...


(08.04.2023,  Polska,  Warszawa)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2025


ніхто злим вітром

для  когось  ти  була  як  миш.
забудь  його,  печаль  облиш.
по  радіо  звучить  Дантес.
спокійно  йди  як  гавка  пес.

стернею  бігла  босоніж,
щоб  написати  дивний  вірш.
вдивляючись  у  поля  вись  
ти  повторяла:  "я  колись..."

але  так  тихо,  щоб  не  чув,
ніхто  злим  вітром  не  роздув...
і  крадькома  неслись  рядки,
де  там  колись  -  щаслива
Ти.

(21/06/2023,  Polska,  Kielce)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2025


без сигарет туманить

а  твоя  дівчинка  ніколи  не  палила,
без  сигарет  туманить  в  голові,
коли  за  руку  ти  ведеш  безсилу,
себе  ж  свідомо  віддає
тобі.  

зачиниш  вікна  -  бо  там  свище  вітер,
він  завиває,  холодом  страшить.  
її  плечима  від  усього  світу
заслониш  -  і  візьмеш,
як  мить.  

твоє  дівча  не  любить  алкоголю,
вона  воліє  градус  почуттів,
при  цьому  не  втрачає  волю
зап'ясть  розв'язаних
вузлів.  

а  вітер  стих  -  відчиниш  навстіж  вікна,
і  запалити  сигарету  вдасться.
хоч  сильний  ти,  чомусь  тендітно
шепочеш  їй:  
мій  острів  
щастя...

(15/07/2024,  Polska,  Warszawa)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2025


помовчати

часом  хочеться  з  кимсь  помовчати,
але  з  кимсь,  в  кого  очі  глибокі,
у  яких  є  можливим  зчитати
те,  що  є  не  написаним  
поки.

і  злетіти  із  тим,  хто  з  долини,
що  ідучи  до  гір  в  порівнянні,
цінний  камінь  в  руках  не  відкине  -
відшліфує  у  своїм  
коханні.
.
.
.
(15/07/2023,  Polska,  Pałac  Zielińskiego)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2025


я з ним

я  з  ним  крокую  в  дні,
літала  в  ніч  з  тобою.
згори  вершки,  на  дні  -
опали  гіркі  болі...

я  з  ним  планую  ціль,
а  ти  в  казки  окутав.
я  з  ним  купляю  сіль,
з  тобою  мала  цукор.

і  стільки  запитань,
чому  не  ти  є  поруч...
ти  скажеш  без  вагань,
що  все  це  я  власноруч.

замислившись  про  час
і  про  роки  з  водою  -  
я  з  ним  будую  "нас",
бо  не  змогла  з  тобою..

(04/08/2024,  Polska,  Kielce)

P.S.:  пісню  на  дані  слова  можна  знайти  у  Youtube,  ввівши:
Віка  Фаріон  -  З  ним.  Виконавиця  трохи  додала  свого,  але  сенс  зберігся.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032560
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2025