| Сторінки (1/31): | « | 1 | » |
Стріли пускає катальпа
І шкіру скидає платан,
А нам би подалі звідси,
Веди нас, глухий адмірал.
Ти світу дурного не чуєш
І бачиш лише серця стук.
Хоч хвилі здіймає вітер,
Пливемо до рідних сполук.
Не хочу тебе відпускати,
Так добре з тобою разом
Ти моє спокійне море,
а я твій бермудський кантон.
Дивися на наші зорі,
Немає їм краю, кінця.
Спонтанна наша лав-сторі
Хай барвами грає життя.
Цвіте запашна катальпа,
Стрибає щасливий фонтан,
і в парку поблизу лавки
Плодами нас тішить платан.
6.09.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2025
Сонячні зайчики,
Гріють наші обличчя
Бліки серпневі сьогодні
І справді нам личать.
Не засліпити воді
Мого впертого погляду,
Лиш пересуватись повільно
від світанку й до заходу.
До джерел та витоків
І ставків, що тремтять подивом.
Щоб зловити гру безслівну
Твого світлого променю.
Знову зустрінемось
У парку у бліках софіта
Так чекала тебе після
роботи, мріями зігріта.
Видахаю зайве і
наші розмови не спинити,
На гітарі хтось заграв
"Мені так треба". Талановито!
І хоч зустріч остання
У проміжках між вітром,
Не буду прощатись,
Скажу: "До наступного літа".
29 серпня 2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2025
Інстинкт самозбереження набутий!
Це те, що вивчив краще будь-кого,
Сміливість не синонім досвіду.
Навіщо уникати того, що розчиняє зло?
Один вбиває, щоб стати вищим,
Другий "будує" ціною людських смертей.
Господь наполегливо розмножує людство,
Щоб подарувати кожному дітей ?!
24.09.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2025
Сьогодні донька капітана
Збиралась у путь дуже рано,
Крізь море маршрут свій проклала,
Лампади в наплічник поклала.
За тиждень донька капітана
Була у незвичному краю.
Там пір"я грунти лоскотало
під небом озера - портали.
У тому незвичному краю
шукав син Нептуна Палладу,
Яку випадково Афіна
зі скелі крилом зачепила.
Та хлопець знайшов юну діву,
Що лісом блукала сміливо,
Вони про моря говорили,
Ділились пригодами щиро.
Єдине у всесвіті місце,
Де все складалось по плану,
Високі, розлогі дерева,
Вони в них секрети вбачали.
Незвична краса і природа,
Насадженя створені Богом,
У мандрах щастя шукали
Й вітри привели їх до раю,
Де люду навколо немає,
Вони залишитись обрали,
На стику долі і часу,
Що зветься в народі "щастям".
Липень - серпень 2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2025
День Відродження,
На небі білі хмари,
Деякі із них
єднаються у пари,
Тепле марево
Із липня в довгий серпень
перегукується
з ритмом мого серця.
День Любові,
зустрічі, зізнання,
Час без нього
був як катування.
Хвилювання,
що його не буде,
Зупиняло подих
в моїх грудях.
День розлуки,
не настань ніколи!
Хай в душі
Буяють матіоли!
Бо разом ми є
Єдине ціле
Один одному
Даруємо вітрила.
23 липня 2025 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2025
Між "боюсь" і "не хочу"
Лежить дуже довгий шлях.
Не пиши, як не хочеш,
Та скажи, якщо все не так.
Між "так хочу" й "не можу"
Виросла довга стіна,
Обійти наче й можна,
Промайне, вірю, люта зима.
Якщо втратити рідне
для тебе жахливий знак,
Але світ тебе кличе -
Бог з тобою, набудься всмак.
Між "я можу" та "вік"
Не знахожу великих проблем,
Хтось поможе обов'язково,
Або знайдеш сто нових тем.
Будь добрішим, даруй людям ще
Сущий хліб, як потреба у ньому є,
Не вставай на шляху
Між "фантазією" та "віршем".
Та найкраще зустріти
"можу" і "хочу ще",
Бо сполучення душ
Краще, ніж щось одне.
23.04.25 , 19.08.25
"А я тебе все пам'ятаю" !!!
Дякую за безцінний подарунок! 🤍🩷
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2025
За межею темно,
За тобою зорано
І несу я спогади,
щоб не було сліз.
Над світанком голуби,
У печері холодно
Навіть коли дровами
Розгорілась піч.
Світло тебе виїло,
Люди тебе випили
До краплин останніх
Кольорових слів.
Рéченець* минув,
час пішов ображений,
а запізно згадане
не кладуть на стіл.
*Крайній строк, дедлайн.
15.05.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2025
Він плакав від її краси
і проклинав весь світ
за те, що не його.
Шукав шляхи і зміст
у її шовкових словах,
губив орієнтир та ціль.
Він убивав за неї ворогів
і дамбу звів,
щоб назбирати мрій.
Летів за дев'ять тисяч миль,
щоб пурпуровий еліксир
знайти і випити... Утім,
він знав, що все не їй...
Лише для себе
все в житті робив,
а ідеальну жінку
видумав, бо так він
захотів.
08.08.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2025
Приємна спека, бірюза, вітри безкраї,
До того літа не було війни,
Ласкаве море небу посміхалося,
чому ж тоді всі Чорним звуть його?
Прибився спогад кольором ціановим
До моїх неприступних дум та уст коралових,
Тож розповім тобі не про дівчат,
які османам не віддалися,
( їх коси мають силу нерозгадану
Та розсікають навіть хвилі штормові),
а про Вітри, які різний характер мають
І з чотирьох сторін свої історії несли,
Зефірус - західний. Вродливий і поважний
та хитрим був, хотів завжди свого.
Борей - північний, із льодяним характером,
дме холодом, приносить смерть та зло.
Південний - Нот, вологий та неясний,
завжди у парі з ним туман і дощ,
На сході сонця Евр-східний гратиме
виставу, допоки темна ніч наздожене його.
Та в день серпневий портолан не зглянувся
на долю сорока бідних дівчат,
Усі вітри своїм займалися,
Що ім до звичних людських втрат?
Тепер вітрам ніхто не поклоняється,
Вітри залишились самотніми відтак,
Розділені Трояндою й зачинені
у чотирьох своїх віддалених світах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2025
17 березня 2024
Спека, бірюза, вітри безкраї,
Тоді також була війна
Й чинили великі орди османів
Жах та кровопролиття.
Море штормом зупинити намагалось
Нелюдську, звірячу жагу.
І хоч море було добрим,
Відтоді його Чорним звуть.
Прибився спогад барвою ціану
До моїх неприступних дум та вуст,
Тож розповім тобі про тих дівчат,
які османам не віддалися у ніч густу.
Обрали смерть, єдиним був гіркий
рятунок, зв'язали 40 кіс в одну мету:
Зірвалися усі зі скелі і у могутніх
хвилях долю свою зустріли непросту.
Душі дівчат пробили дно османських суден
І потопили весь Стамбульський флот,
Та прикладом залишились на прапорі свободи*,
Бо не здались загарбникам в полон.
Відтоді Мис про них гучно співає
Найчарівніші, найдушевніші пісні,
А вітер коси розплітає,
Щоб дати ще одне життя на цій землі!
Натхнення - подорож на Мис Каліакра у 2012р., легенда про 40 дівчат, що не погодились прийняти іслам і здатись в полон османам.
Морська битва біля мису Каліакра сталася 11 серпня 1791 року.
Фото Олексій Комаров, "Мис Каліакра".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2025
На перевалі Готтард
вода змиває минуле
та у листи смарагдові
освідчення свої пакує.
На перевалі Готхард
Помсти лягають спати
Під каміння багате,
Сріблом блищать перекати.
На перевалі Готтард
Тисячі водоспадів
Сплелися у привороти
й мелодії музи Ерато.
Велич панує і спокій,
Тихо ростуть ехінопси
Серпантином лягає твій
малахітово ніжний голос.
Тут так хочеться бути
звуком на ОМ подібним,
І у тумані гірському
стати піщинкою світу.
Inside of Gotthard Pass
Inside of Gotthard Pass
Are thousand Waterfalls,
Like our endless love
Falls down, felt hight.
Miles of divine
beauty and height
I can cantillate
till die.
Thoughts about bless
can caress the soul,
may dedicate poems
to the lakes and rainfals.
So gorgeous giants
So clear voice
Be quiet, be strong
in according to Host.
The Gorthard Pass
has own rhythm,
just me can hear and
find asylum in it.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2025
Що у тобі так манить мене надпровідним магнітом?
Твоя гора - наслоєння¹ досвідів та пережитків,
Сотні подій, спогадів важливих моментів,
Ти - тектонічна плита², стабільна, міцна парадигма чи схема.
Правду про тебе ховає футболка з "Аеросмітом".
Так пощастило знайти тебе під океаном лейблів та синглів,
Ти кристалічний Щит³, ти саме та структура,
що Ельдорадо позаздрить твоїй незворушно-коштовній натурі.
Стільки цікавих покладів маєш, мені не злічити.
Западини із знаннями цілющими... жолоби, ями, вирви
мені не страшні. Тебе дуже добре знаю,
Хоча ми знайомі пару годин від сонячного смеркання.
Ти розчинив у мені білосніжні крихкі породи.
Даруєш, буває, скульптури зі сліз - сталагміти високі,
Будуєш красу у підземному, темному світі,
Вимиваєш печери водою святою³, мов сповідаєш миті.
Мільйони років проходить, а ти незмінний:
Постава, погляд, фундаментальні цінності,
Диявол мій у найдрібніших, милих, п"янких деталях⁴,
Сподіваюсь, не пропущу жодної твоєї клітинки, жодної грані. ⁵
17.03.25
Пояснення до вірша.
1. Тектонічні структури - це великі ділянки земної кори, що обмежені глибинними розломами. Вони являють собою основні елементи будови Землі та є основою для утворення рельєфу.
Наслоєння тут, як порівняння з тектонічними горами.
2. Тектонічна платформа - відносно стабільна ділянка земної кори, яка характеризується малорухомістю, складається з кристалічного фундаменту і осадового чохла.
3. Розломи у , можуть служити шляхами для проходження води. Вода, що просочується через тріщини може розчиняти вапняк та інші розчинні породи, що призводить до утворення печер.
4. Диявол у деталях — поширений ідіоматичний вираз, який означає, що в будь-якому явищі є малопомітні складові, які дуже впливають на його суть.
5. " I Don't Want to Miss a Thing", Aerosmith.
https://youtu.be/JkK8g6FMEXE?feature=shared
Зобраюення до вірша створене з допомогою ШІ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041973
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2025
Палац із сотнями дверей
Хова секрети ненавмисно,
Пройшло крізь нього сто життів
І ще пройдуть мільйони, звісно.
Перед палацом густий сад,
У ньому квітів різних море,
Але чомусь шукають всі
"Одну", свою і неповторну.
Скажи мені, Палац людей,
Чому Парнас всі оминули
Заради тебе й тих дверей
в яких вже сотні потонули.
Скажи, чому усі летять на
хибне світло у тунелі?
Не бачать сотні, що життя
лежить в сусідній паралелі.
У морі див, у травах свіжих,
У відблиску очей, які
Забути неможливо більше.
Чом не шукають більш струмки,
Грааль, святого проведіння?
А всі хотять лиш свіжих лавр
та оплесків чекають сильних.
То що, за дивний це анклав?
У ньому сотні застрягали,
Перед дверима в справжній рай
Та хибні двері обирали,
Де стіни кам'яні, а час - шахрай.
Коли ж знаходиш влучні двері
Там, на вершині, де чисте небо,
Ти розумієш, що десь у зорях
Є шлях у інший світ - Зірковий.
Світлина авторки. Вовчинці, 6 листопада 2021р. Нарешті і до неї написався вірш. :)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2025
Ультразвуки - тонкі нитки,
Перехрестя і стежинки
Павутиною мереж ...
Серцем ти за ними стеж.
Там дельфіни із крильми,
Голосом лікують сни,
Птиця мудрості не спить
Відгук "уух"... летить-бринить.
Добрі струни Божих арф,
ноту "Ми" нам грають в такт,
Тут історії терпкі,
Не стихають до зорі.
Коли місяць виринає,
Із ним вітер в лови грає.
Заховається в душі
Тиха ніч, а в каганці
Ультразвуки золоті -
Навігація в ті дні,
Де залишило сліди
Поєднання "я і ти".
Зображення згенеровано з допомогою ШІ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041377
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2025
Якби Даян спитали, що заважає цьому світу на шляху до краси - на перше місце у недовгому списку вона б поставила чоловіків.
Матерія, яку вони творять - суцільні хвороби та руйнування.
Один подарував їй букет фібром, другий - роки без дітей, третій - зниження імунітету, можна було б продовжувати далі ... про паратонзилярні абсцеси, духовний негатив, занижену самооцінку, але все це здавалось безкінечним списком реальності, яка дуже гнітила Даян.
Як на зло, усі експеременти Даян переконатись в протилежному, зводились до одної єдиної істини. Якщо чоловіки і вміють щось дарувати цьому світу - це лише хвороби. Коли Даян намагалась пригадати добро вчинене чоловіками, на думку спадали тільки війни, деградація, скандали, агресія, зради, пасивний пофігізм ( або активний, майже те саме). Висновок, який вона могла зробити був тільки один - такі елементи природи потрібно виключити з її життя.
А що поганого у світі БЕЗ чоловіків?
Світ в якому жінки будуть запліднюватись через програму ЕКЗ. Банк сперми уже наповнено на мільйон років вперед. Генетика, з допомогою ШІ, постарається покращити генофонд у найкоротший термін. Ніяких звинувачень жодної зі сторін. Тільки вдосконалення, тільки здоров'я, позитив та краса. Ідеальний світ!
Аб'юзерів та соціопатів стане набагато менше. Кількість егоїстичних, далеких від реальності Ілонів Масків скоротиться. Путіни зникнуть назавжди. Жінки "задовільнятимуться" роботою по вдосконаленю нововиведених персонажів, а також найсучаснішими винаходам інтелекту. Хіба не ідеальна картинка?!
"Посмішка" чи "екстаз" видаватимуться жінкам, які не згідні, у централізованих поліклініках, на випадок зменшення в аналізах рівня ендорфіну, дофаміну, серотоніну чи естрогену у крові.
А найважливіше - мистецтва гумору нових "осіб" навчатимуть з першого класу школи.
"Жінки - чиста енергія. Чоловіки спосіб її матеріалізації". Ось який слоган висів би на величезному банері нової громади Даян.
Тоді б вона забула про всі болячки, якими обдарував її у минулому, тепер вже вимерший вид гомосапієнса. Тоді б вона пробачила його бездіяльність та дарувала життя.
Вересень 2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040435
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2025
Хто стикався зі злом - знає,
чому зло перемагає,
Особливо, якщо зло
на посаді ще й лайно?
Хто стикався зі злом - знає
Зло завжди корону має
Зло завжди слабким цікавиться,
І ніколи не вибачається.
Хто стикався зі злом - бачив
руйнування, егоїзм та заздрість,
купу крові, біль, фрустрацію,
Злих людей, їх темні вібрації.
Зло крім себе нікого не бачить
У білому списку його порожньо,
Додає туди лише "на взаєм"
Розрахунок у нього строгий.
Зло видає себе сплеском агресії,
Незгідний з різнобічним всесвітом.
Зло неприроднє, завжди хоче свого,
бути виплеснутим на протилежне єство.
Бережи себе і пам'ятай, друже,
щоб не прокралося зло у твою душу,
Ти любов годуй свою дуже,
Щоб світла сторона переважала злу.
2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2025
А далі нічого не треба,
Вони вже стають святими,
Дарують людям розраду
і музику ставлять у тему.
А далі верба за вербою,
І хочеться лиш писати
Не так важливо про кого,
Рядки у потяг складати
і їхати світ за очі
подалі із того світу,
де заздрість, крадіжки і втома
у всесвіт свій особистий.
Зображення до вірша згенеровано ШІ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2025
Я готова терпіти цей біль
У ілюзіях жити довіку
Залишилося мало сміху
Але ще досить гострий зір
Щоб гасити зорю ясну.
Я готова сказати тобі:
що шукала тебе усюди.
Найпрекрасніше у житті -
це щасливі навколо люди
і без тебе не буде весни.
Я готова любити птахів
Якщо ти ним відзавтра станеш
Та недоля лишити те,
що проникло в кістки,
що роками душа будувала.
Я піду за тобою, скажи,
Що без мене тобі не жити
Ти бреши, бо у цій брехні
Зможу я тоді утопити
Всі дурниці і вади свої.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2025
В такому світі я ще не була,
створіння там прозорі та блискучі
і срібний їх ефір мені
шепоче дивні звуки.
Там скель високий дух
Дарує мить спокою,
Печери, немов білий пух,
Заманюють собою.
За руку ти мене ведеш
між квітів волошкових
Як Гудвін із країни Оз,
Король ночей безсонних.
Там на краю безодні
Будинок із химерами
На ньому не горгулії,
а різнобарвні сфери.
Феєрія гротеску у лівому крилі
Фантазії у правому,
сплітаються години в дні
у погляді безкрайому.
Дзвенить м'яка вода
Нестримними каскадами,
Ілюзії, як гра Ліла
спадають водоспадами.
В такому світі не була,
Де сяйво в лабіринтах
то вирина, то потопа,
рум'янить у моментах.
Деталі розглядаєш,
торкаєшся краси
і звуки розлітаються
прийдешньої весни.
Малюнок до вірша створено з допомогою ШІ.
19(22).05.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2025
Її волосся - бурштиновий напій,
Сонце проникає у нього промінням,
Ти бачиш світло загадкових вітражів
Та поринаєш у ілюзію й видіння.
Його скарби - смарагдові піски
У них блукаєш наче в лабіринтах
і бачиш ті абсентові світи,
Кохаєшся в хімічних елементах.
Її любов - краплини на корі,
Які помалу, наполегливо збираєш
У часопросторі блаженних снів
Таємний рудимент оберігаєш.
Коштовніший за груду камінців
Смарагд душі, бурштин кохання,
Зі мною ти в глибинах мрій
Найкраще у цілому світі вбрання.
23.04.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2025
Звичайний день. Ні холодно, ні жарко,
Крокує серце вуличками слів...
І чує у провулках рідні ритми,
Вмить забуває куди ранок вів.
З'являється раптово у повітрі,
як блискавка, як зірка ПаДеГрас,
Володарка Любові та Верлібрів,
Її високість - Жінка, "Леді Джаз".
Імпровізації дарує із ноктюрнів
усім, чий погляд зупинила у цей час,
У чистому звучанні звуків чуйнних,
кожний знаходив свій то Рок, то Вальс.
Ця Леді неймовірна апріорі,
Вона родзинка всіх живих імпрез,
І почуття вона несе з собою
різних тональностей, ще спогадів кортеж.
Її ліани в'ються аж до Сонця,
до неба рідного, за межі дивних веж.
І змінюється світ увесь навколо,
як Музику Свою ти віднайдеш.
15.05.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2025
Він вивчав її незвичну мову,
Переїхав у її квітковий дім,
Називав її "моя Gorgeous"
Подарував чотирьох синів.
Він приносив їй зірки з неба,
Був утіленням її снів,
Чимось вони були схожі,
Вона називала його своїм.
На світанку писав їй поеми,
На заході її цілував,
Готував ідеально паелью,
Про любов її все він знав.
Вони жили у справжній гармонії,
Навіть донечку Бог дарував.
Її мрії дорогами сходились
У його прямий* інтеграл.
09.04.25
*Лінійний інтеграл - частина кривої...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2025
Великдень у душі,
де легкість і свобода
та липа за вікном
в зеленому цейтноті.
Повітря молоде
після дощу вдихаєш,
світлини із блакиттю
та з радістю гортаєш.
Ці опіки від світла
ховаєш від очей
у довгий день без тебе,
цей некороткий день.
(Великдень 2025)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2025
Бувають моменти, яких не передбачиш.
Приходить "Хтось", вломлюється буревієм у життя. Видуває усе з душі, заплямовує її здогадками, б'є посуд зі святою водою, робить, що йому заманеться. Не задавши жодного питання, розкидає по оселі свої висновки, видаючи їх за чисту монету.
Перевернувши все так, як йому хотілось, буревій йде. Назвавши вашу домівку недружелюбною. Залишає по собі безлад, біль та рани.
Він пишається собою, бо використав свою енергію. Йому стало легше, він задовільнив свої потреби і бажання.
Дивишся, а за вікном чомусь знову сонце. Підіймаєшся, і починаєш усе повертати на свої місця.
Береш дзбан і знову вирушаєш за святою водою. А виявлчється, що він вже тріснутий.
Як пробачити буревій за його суть? Чому він з'являється саме тоді, коли все ідеально? Чи можна було домовитись з ним? Чому він так?
Та єдина відповідь в тому, що він є! Ти можеш зачинятись від нього за важкими дверима, можеш приймати його як є, вчишся з ним розмовляти, направляти на корисні справи, і навіть любити. Любити так само, як свою новоутворену безлюдну пустелю у душі, як дім, який обрав, як тріснуту посудину, як землю на якій живеш.
https://youtu.be/UU5ZSrR8FV4?feature=shared
П.С.
До буревію була злива, але вона випарувалась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2025
За безкрайньою виноградною долиною було щось цікаве.
Підсвідомість? Рай? Пекло?
Він стояв біля пірсу міського озера та роздумував про одну людину, до якої не хотів прив'язуватись.
Що так цікавило його?
Можливо це була справедливість, принаймі її він шукав, істина, правда, душевний спокій? Усе що потрібно - там, за безкрайньою виноградною долиною.
Але вранці він прокидався і все починалось з початку. Наче фільм про бабака чи ефект метелика з Ештоном Катчером у головній ролі.
Її перших 50 поцілунків - змусили його думати, але не мали б. Все мало йти по задуму Господньому. Все мало йти так, як він хотів.
А вона?
А вона хотіла, щоб він був щасливим.
Когнітивний диссонанс? Люди не можуть бути щасливими! Ісус не був! Хоча хотів, щоб вони були, але ж сам не був. Чого вчив? Бути чи не бути?
А вони були ... тут і зараз ... і вже не мить а ціла вічність.
- Сумую за тобою! Завжди! Навіть коли ти поряд! Я вже сумую! Бо знаю, що вічність - це ...
SK 10.04.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037454
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2025
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036873
Цей вірш диктований з небес,
Він мав би зцілювати рани.
Невже ти той, хто небом даний?
Чекала так, щоб ти воскрес!
Цей вірш відлуння гіркоти,
Він сповнений надій та сили,
Але так мало залишилось віри
У світлі і щасливі дні.
Хай Бог вирішує своє,
А зло нехай задовільниться.
Не віриш й досі ти мені?
Чи просто не витримує зболіле серце ?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2025
Кисень...
у кожному сантиметрі кубічному!
Дихай!
Нехай навколо смог, загазованість душ.
Живи!
Поки можеш, поки душа ще тут!
Кисню!
І рятуй цей світ від вогню!
Молю!
Вдихаю
поволі трохи кисню!
Любові!
спазмалгону, гільйотини, дощу!!!
Біль!
О, він лише чоловічого роду!
А дитя?
По-твоєму "воно" ???
-Світ!?
-Ненароджений, бо нема від чого???
Світло!
Весь цей світ - фальшиве кіно!
Траекторія...
Тааак, Люм'єри винайшли диво!
Вино???
На жаль, рятує лише воно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2025
Спокій не Пекло, а Рай,
Розум холодний, відвертий,
чесний та деколи впертий,
П'є замість рому чай.
Епіцентр душевних свобод
Не окріп і не люлька миру,
Випадковий клієнт бла-бла-кару,
неспокóю простий антипод.
Негативи?! Зведи мур від них,
відпусти весь ментальний непотріб,
Ти потрібен, принаймі мені.
Тиші легкість! Зупинись і вдихни.
Не тримай тих, кому час іти,
Все ж у тебе своя дорога,
Хай виблискує сонцем погода,
Поки спокій бринить у тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2025
Мороз та сонце!
Я на ставку уперто
стою й не мерзну! Диво -
без тебе все чудесно
і навіть якось тепло!
Знов ясне Сонце
виблискує завмерлим,
підкреслює малюнки,
пишається красою,
ще й мармурова крига
хизується собою.
Шуги немає,
штиль та простір.
Аврора тут, в долоні
плескає мов дівчинка -
приборкувачка моря.
Сяй, Зіронько спокою!
Душа несеться
В обійми свого Бога,
подібно Херувиму
з натхненням у вітрилах
від ставу цього прямо
до берега святого
і посміхається, бадьоро.
Навколо неї сніг лежить,
блищить на сонці
й струменить блакить.
Додому ще не скоро,
То ж - хай кришталь звучить!
натхнення - міське озеро та "день чудовий", як у Сергійка Пушкіна у 1829р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2025
Зима з тобою - наче тепле літо.
Засніжена хатинка на вершині
і кучугури снігу не роз'єднають
наших обіймів серед танцюючих сніжинок.
А візерунок на вікні залишиться,
як свідчення лютневого й
такого спільного катарсису
поміж вітрів нестримних
та непомітного приходу повноти.
Скляні ялинки і гілкú платана
на вухо шепчуть правду про наші поєднання,
Туман ревнує ... Oбвітрене обличчя
рятує гарячий поцілунок
та очі кольору гірського кришталю,
Продовження ще буде за тиждень
в задзеркаллі... Люблю тебе!
А ти не відчуваєш тому, що на краю...
7.02.25 (sk)
Фото авторки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032548
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2025
Дивний гул в моєму серці,
Наче кит шукає берег,
Де сліди лишила Гретхен,
Ти на березі сидиш.
Ти чекаєш провидіння
І веде кудись той вітер
серед хвиль та поміж весен
Ти питання задаєш
Сонцю, що сідає поруч,
Небу, що летить праворуч
І безкраїм гегемонам
Про вантаж старих пожеж.
Нотку я тобі малюю
І крізь простір надсилаю
Найтепліще, найцінніше,
те, що в пам'яті ще грає.
Хай тебе там зігріває
Від дилем та ураганів,
Щоб вітрила із вітрами
Заплелись у щасті все ж.
11.12.2024- V.S. (лист за океан)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2024