| Сторінки (1/15): | « | 1 | » |
Хто стикався зі злом - знає,
чому зло перемагає,
Особливо, якщо зло
на посаді ще й лайно?
Хто стикався зі злом - знає
Зло завжди корону має
Зло завжди слабким цікавиться,
І ніколи не вибачається.
Хто стикався зі злом - бачив
руйнування, егоїзм та заздрість,
купу крові, біль, фрустрацію,
Злих людей, їх темні вібрації.
Зло крім себе нікого не бачить
У білому списку його порожньо,
Додає туди лише "на взаєм"
Розрахунок у нього строгий.
Зло видає себе сплеском агресії,
Незгідний з різнобічним всесвітом.
Зло неприроднє, завжди хоче свого,
бути виплеснутим на протилежне єство.
Бережи себе і пам'ятай, друже,
щоб не прокралося зло у твою душу,
Ти любов годуй свою дуже,
Щоб світла сторона переважала злу.
2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2025
А далі нічого не треба,
Вони вже стають святими,
Дарують людям розраду
і музику ставлять у тему.
А далі верба за вербою,
І хочеться лиш писати
Не так важливо про кого,
Рядки у потяг складати
і їхати світ за очі
подалі із того світу,
де заздрість, крадіжки і втома
у всесвіт свій особистий.
Зображення до вірша згенеровано ШІ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2025
Я готова терпіти цей біль
У ілюзіях жити довіку
Залишилося мало сміху
Але ще досить гострий зір
Щоб гасити зорю ясну.
Я готова сказати тобі:
що шукала тебе усюди.
Найпрекрасніше у житті -
це щасливі навколо люди
і без тебе не буде весни.
Я готова любити птахів
Якщо ти ним відзавтра станеш
Та недоля лишити те,
що проникло в кістки,
що роками душа будувала.
Я піду за тобою, скажи,
Що без мене тобі не жити
Ти бреши, бо у цій брехні
Зможу я тоді утопити
Всі дурниці і вади свої.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2025
В такому світі я ще не була,
створіння там прозорі та блискучі
і срібний їх ефір мені
шепоче дивні звуки.
Там скель високий дух
Дарує мить спокою,
Печери, немов білий пух,
Заманюють собою.
За руку ти мене ведеш
між квітів волошкових
Як Гудвін із країни Оз,
Король ночей безсонних.
Там на краю безодні
Будинок із химерами
На ньому не горгулії,
а різнобарвні сфери.
Феєрія гротеску у лівому крилі
Фантазії у правому,
сплітаються години в дні
у погляді безкрайому.
Дзвенить м'яка вода
Нестримними каскадами,
Ілюзії, як гра Ліла
спадають водоспадами.
В такому світі не була,
Де сяйво в лабіринтах
то вирина, то потопа,
рум'янить у моментах.
Деталі розглядаєш,
торкаєшся краси
і звуки розлітаються
прийдешньої весни.
Малюнок до вірша створено з допомогою ШІ.
19(22).05.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2025
Її волосся - бурштиновий напій,
Сонце проникає у нього промінням,
Ти бачиш світло загадкових вітражів
Та поринаєш у ілюзію й видіння.
Його скарби - смарагдові піски
У них блукаєш наче в лабіринтах
і бачиш ті абсентові світи,
Кохаєшся в хімічних елементах.
Її любов - краплини на корі,
Які помалу, наполегливо збираєш
У часопросторі блаженних снів
Таємний рудимент оберігаєш.
Коштовніший за груду камінців
Смарагд душі, бурштин кохання,
Зі мною ти в глибинах мрій
Найкраще у цілому світі вбрання.
23.04.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2025
Звичайний день. Ні холодно, ні жарко,
Крокує серце вуличками слів...
І чує у провулках рідні ритми,
Вмить забуває куди ранок вів.
З'являється раптово у повітрі,
як блискавка, як зірка ПаДеГрас,
Володарка Любові та Верлібрів,
Її високість - Жінка, "Леді Джаз".
Імпровізації дарує із ноктюрнів
усім, чий погляд зупинила у цей час,
У чистому звучанні звуків чуйнних,
кожний знаходив свій то Рок, то Вальс.
Ця Леді неймовірна апріорі,
Вона родзинка всіх живих імпрез,
І почуття вона несе з собою
різних тональностей, ще спогадів кортеж.
Її ліани в'ються аж до Сонця,
до неба рідного, за межі дивних веж.
І змінюється світ увесь навколо,
як Музику Свою ти віднайдеш.
15.05.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2025
Він вивчав її незвичну мову,
Переїхав у її квітковий дім,
Називав її "моя Gorgeous"
Подарував чотирьох синів.
Він приносив їй зірки з неба,
Був утіленням її снів,
Чимось вони були схожі,
Вона називала його своїм.
На світанку писав їй поеми,
На заході її цілував,
Готував ідеально паелью,
Про любов її все він знав.
Вони жили у справжній гармонії,
Навіть донечку Бог дарував.
Її мрії дорогами сходились
У його прямий* інтеграл.
09.04.25
*Лінійний інтеграл - частина кривої...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2025
Бувають моменти, яких не передбачиш.
Приходить "Хтось", вломлюється буревієм у життя. Видуває усе з душі, заплямовує її здогадками, б'є посуд зі святою водою, робить, що йому заманеться. Не задавши жодного питання, розкидає по оселі свої висновки, видаючи їх за чисту монету.
Перевернувши все так, як йому хотілось, буревій йде. Назвавши вашу домівку недружелюбною. Залишає по собі безлад, біль та рани.
Він пишається собою, бо використав свою енергію. Йому стало легше, він задовільнив свої потреби і бажання.
Дивишся, а за вікном чомусь знову сонце. Підіймаєшся, і починаєш усе повертати на свої місця.
Береш дзбан і знову вирушаєш за святою водою. А виявлчється, що він вже тріснутий.
Як пробачити буревій за його суть? Чому він з'являється саме тоді, коли все ідеально? Чи можна було домовитись з ним? Чому він так?
Та єдина відповідь в тому, що він є! Ти можеш зачинятись від нього за важкими дверима, можеш приймати його як є, вчишся з ним розмовляти, направляти на корисні справи, і навіть любити. Любити так само, як свою новоутворену безлюдну пустелю у душі, як дім, який обрав, як тріснуту посудину, як землю на якій живеш.
https://youtu.be/UU5ZSrR8FV4?feature=shared
П.С.
До буревію була злива, але вона випарувалась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2025
За безкрайньою виноградною долиною було щось цікаве.
Підсвідомість? Рай? Пекло?
Що так цікавило його?
Він стояв біля пірсу міського озера та роздумував про одну людину, до якої не хотів прив'язуватись.
Можливо це була справедливість, принаймі її він шукав, істина, правда, душевний спокій? Усе що потрібно - там, за безкрайньою виноградною долиною.
Але вранці він прокидався і все починалось з початку. Наче фільм про бабака чи ефект метелика з Ештоном Катчером у головній ролі.
Її перших 50 поцілунків - змусили його думати, але не мали б. Все мало йти по задуму Господньому. Все мало йти так, як він хотів.
А вона?
А вона хотіла, щоб він був щасливим.
Когнітивний диссонанс? Люди не можуть бути щасливими! Ісус не був! Хоча хотів, щоб вони були, але ж сам не був. Чого вчив? Бути чи не бути?
А вони були ... тут і зараз ... і вже не мить а ціла вічність.
- Сумую за тобою! Завжди! Навіть коли ти поряд! Я вже сумую! Бо знаю, що вічність - це ...
SK 10.04.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037454
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2025
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036873
Цей вірш диктований з небес,
Він мав би зцілювати рани.
Невже ти той, хто небом даний?
Чекала так, щоб ти воскрес!
Цей вірш відлуння гіркоти,
Він сповнений надій та сили,
Але так мало залишилось віри
У світлі і щасливі дні.
Хай Бог вирішує своє,
А зло нехай задовільниться.
Не віриш й досі ти мені?
Чи просто не витримує зболіле серце ?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2025
Кисень...
у кожному сантиметрі кубічному!
Дихай!
Нехай навколо смог, загазованість душ.
Живи!
Поки можеш, поки душа ще тут!
Кисню!
І рятуй цей світ від вогню!
Молю!
Вдихаю
поволі трохи кисню!
Любові!
спазмалгону, гільйотини, дощу!!!
Біль!
О, він лише чоловічого роду!
А дитя?
По-твоєму "воно" ???
-Світ!?
-Ненароджений, бо нема від чого???
Світло!
Весь цей світ - фальшиве кіно!
Траекторія...
Тааак, Люм'єри винайшли диво!
Вино???
На жаль, рятує лише воно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2025
Спокій не Пекло, а Рай,
Розум холодний, відвертий,
чесний та деколи впертий,
П'є замість рому чай.
Епіцентр душевних свобод
Не окріп і не люлька миру,
Випадковий клієнт бла-бла-кару,
неспокóю простий антипод.
Негативи?! Зведи мур від них,
відпусти весь ментальний непотріб,
Ти потрібен, принаймі мені.
Тиші легкість! Зупинись і вдихни.
Не тримай тих, кому час іти,
Все ж у тебе своя дорога,
Хай виблискує сонцем погода,
Поки спокій бринить у тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2025
Мороз та сонце!
Я на ставку уперто
стою й не мерзну! Диво -
без тебе все чудесно
і навіть якось тепло!
Знов ясне Сонце
виблискує завмерлим,
підкреслює малюнки,
пишається красою,
ще й мармурова крига
хизується собою.
Шуги немає,
штиль та простір.
Аврора тут, в долоні
плескає мов дівчинка -
приборкувачка моря.
Сяй, Зіронько спокою!
Душа несеться
В обійми свого Бога,
подібно Херувиму
з натхненням у вітрилах
від ставу цього прямо
до берега святого
і посміхається, бадьоро.
Навколо неї сніг лежить,
блищить на сонці
й струменить блакить.
Додому ще не скоро,
То ж - хай кришталь звучить!
натхнення - міське озеро та "день чудовий", як у Сергійка Пушкіна у 1829р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2025
Зима з тобою - наче тепле літо.
Засніжена хатинка на вершині
і кучугури снігу не роз'єднають
наших обіймів серед танцюючих сніжинок.
А візерунок на вікні залишиться,
як свідчення лютневого й
такого спільного катарсису
поміж вітрів нестримних
та непомітного приходу повноти.
Скляні ялинки і гілкú платана
на вухо шепчуть правду про наші поєднання,
Туман ревнує ... Oбвітрене обличчя
рятує гарячий поцілунок
та очі кольору гірського кришталю,
Продовження ще буде за тиждень
в задзеркаллі... Люблю тебе!
А ти не відчуваєш тому, що на краю...
7.02.25 (sk)
Фото авторки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032548
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2025
Дивний гул в моєму серці,
Наче кит шукає берег,
Де сліди лишила Гретхен,
Ти на березі сидиш.
Ти чекаєш провидіння
І веде кудись той вітер
серед хвиль та поміж весен
Ти питання задаєш
Сонцю, що сідає поруч,
Небу, що летить праворуч
І безкраїм гегемонам
Про вантаж старих пожеж.
Нотку я тобі малюю
І крізь простір надсилаю
Найтепліще, найцінніше,
те, що в пам'яті ще грає.
Хай тебе там зігріває
Від дилем та ураганів,
Щоб вітрила із вітрами
Заплелись у щасті все ж.
11.12.2024- V.S. (лист за океан)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2024