Сторінки (1/6): | « | 1 | » |
Зима з тобою - наче тепле літо.
Засніжена хатинка на вершині
і кучугури снігу не роз'єднають
наших обіймів серед танцюючих сніжинок.
А візерунок на вікні залишиться,
як свідчення лютневого й
такого спільного катарсису
поміж вітрів нестримних
та непомітного приходу повноти.
Скляні ялинки і гілкú платана
на вухо шепчуть правду про наші поєднання,
Туман ревнує ... Oбвітрене обличчя
рятує гарячий поцілунок
та очі кольору гірського кришталю,
Продовження ще буде за тиждень
в задзеркаллі... Люблю тебе!
А ти не відчуваєш тому, що на краю...
7.02.25 (sk)
Фото авторки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032548
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2025
Життя моє багате на бездушних звірів!
То я не "та", то мертвий пес мій комусь завинив,
Чортяки пруть у рай по моїй голові без Face ID.
Щасливий нелюд, бо серце моє вчора їв без докорів.
Відповідь на коментар нелюда, який висловився, що я заслужила на вбивство моєї собаки.
Ляпнути таке, а потім піти щасливо розважатись по сайту (з 15тирічними), розказувати дурам, який він "дружньорук" - це раз плюнути для нелюда.
Шкода, що такі кадри існують. Маємо, що маємо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2025
На пам'ять про мою мальтезе.
Вона була наша пухнаста радість,
красуня білосніжна, емоційна та жвава, Вона на мові своїй з нами розмовляла,
Дуже часто під музику з нами співала.
Дружелюбно завжди гостей зустрічала
У ніші в прихожій комочком засинала.
На ранок між батьківських подушок
прокидалась і усіх за п'ятки лоскотала.
На прогулянку любила ходити у сніг і у спеку,
І пухнасті мамині тапки тяхти до себе у нішу.
На подвір'ї швидко бігала і високо стрибала.
Любила щоб трава животик лоскотала.
На річці улітку пливла наче спортсменка,
Любила іграшки подружки Міланки м'якенькі,
"Мама" раз у квартал стригла її на дивані
З "татом" гуляли по району вечорами.
Ближче до ночі цокотіла кігтиками по паркету,
Сміливо відповідала сусідським песям.
Хоча лиш два з половиною рочки мала
в їжі була вибаглива пані.
На всі свята з собою цю пушинку брали.
Усім навколо вона радість дарувала.
З роботи щасливо господарів зустрічала,
Розповідала по своєму, як сильно скучала.
Але спіткала біда маленьку Емі.
Напала вівчарка заздрісна не неї.
Нанесені їй травми, з якими не жити.
Похована тепер вона між річкою і лісом.
Хай наступне її життя буде сповнене радості,
такої ж як вона дарувала нам в реальності.
Пам'ятаємо про тебе, наша подружка
білосніжна!
Любимо назавжди! Ти у серці, моя рідна!
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
Це була надобріша, найрозумніша і найспівочіша собака на світі. Вона була на диво емоційна і життєрадісна, любила зустрічати гостей, любила співати.
Таким характером, який був у неї, мало яка людина може відрізнитись.
Пам'ятаю про тебе, моя маленька!
04.01.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2025
Ніхто тобі не винен, Антоніо,
ні світ, ні я, ані сусід Микола.
Ніхто тобі не винен, що у коло
Ти зав'язав свою сумну історію.
Ніхто тобі не винен, Антоніо,
Що лиш агресію вирощуєш
на свому підвіконнику.
Людей в сміття ти перетворюєш
І судиш замість Бога гонорово всіх.
Не адвокатка я, щоб переконувать!
Краще у ступі моршинську бовтати,
Ніж знову істини прості доводити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2024
Коментар на вірш автора Этилен ,,,Пробач"
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028317
"Пробач, що я не зраджував тобі",
Хоча подумував про зраду регулярно,
Я ж чоловік, а в чоловіка лиш одне у голові,
Від ночі до світанку керує мозком вправно.
Чому, Кохана, ти пішла, не розумію?
Кажу, їй богу, я в цій історії не винен!
Вона сама прийшла і роздягла мене,
А я не міг пручатись, бо так пре.
Пробач, та я не зраджував тобі,
То все гормони та лиха година,
Лиш ти одна на світі є і у моїм житті,
Всі інші приходять на одну годину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2024
Дивний гул в моєму серці,
Наче кит шукає берег,
Де сліди лишила Гретхен,
Ти на березі сидиш.
Ти чекаєш провидіння
І веде кудись той вітер
серед хвиль та поміж весен
Ти питання задаєш
Сонцю, що сідає поруч,
Небу, що летить праворуч
І безкраїм гегемонам
Про вантаж старих пожеж.
Нотку я тобі малюю
І крізь простір надсилаю
Найтепліще, найцінніше,
те, що в пам'яті ще грає.
Хай тебе там зігріває
Від дилем та ураганів,
Щоб вітрила із вітрами
Заплелись у щасті все ж.
11.12.2024- V.S. (лист за океан)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2024