| Сторінки (1/8): | « | 1 | » |
В волоссі верб заплуталася осінь
А в озері на дні шматочок неба
І місяць-серп в бавовняній сорочці
Із чистих хмар блукає крізь дерева…
О моя втома, як лиха прикмета
Журба до мене хоче пригорнутись
Блукать в душі простудженої нетрях
В її лісах спіткнутися й забутись…
Я закриваю очі щоб незчутись
Коли на плечі знову впаде небо
І сни втечуть від мене щоб не збутись
Й не нагадають більше вже про себе
В волоссі верб заплуталася осінь
Неначе казка, наче самобутність
І місяць серп в бавовняній сорочці
Засвідчує мені мою присутність
(Ольга Мороз-Кміт, зі збірки "Сон номер дев'ять)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2025
Осінь це підстава для прощань
Мені без тебе Краків опустілий
Там де костели гострі наче стріли
Пробили небо ранішнє, як грань
А що за гранню наших слів й мовчань
Де кожен зостається одинокий...
А потяг йде по шпалах, чутно кроки
Втомився потяг від своїх зітхань
Осінь це підстава для прощань
Немов причини іншої й не треба
Коли дощами ллє діряве небо
І посіріло місто, як не глянь..
У цю холодну гостру тиху рань
Осінь це підстава для прощань
(Ольга Мороз-Кміт, зі збірки "Сон номер дев'ять")
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040708
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2025
***
Ситом виловлюєш образи з ночі,
Щоб бува не згубити нічого
В сні.
Добрий бог посилатиме сни не пророчі
Мені
Нічка дивиться в мої примружені очі
Й не скаже нічого
Нічого
Добрий бог посилатиме сни не пророчі
В дорогу
Добрий бог посилає дорогу кудись
Й вона все несеться
Несеться
За поворотом здіймається в вись
До серця
І від серця до серця нехай крізь віки
Надсилають жадане світло
За собою залишать забуті рядки
Й розквітнуть
Ситом виловлюєш образи з ночі
Вони вислизають вміло
Добрий бог посилає сни не пророчі
Як я хотіла
(Ольга Мороз-Кміт, зі збірки "Сон номер дев'ять")
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2025
***
Ти кажеш, що ніч закінчиться
Я ловлю її як змію за хвіст –
Не відпускаю
В мене у вікнах світиться
Ліхтар під балконом – самотній соліст
Світає
Ти кажеш, що ніч закінчиться
Й не знаєш, що нічка буває в серцях-
Ні слова
Звістка блага запізниться
Виринають в світанок будинки і птах
Діброва
Годинник наближує час до шести
І від того проснувся, як вчора, день
І дзвОни
Засинає ліхтар що у нічку світив,
І світло у вікнах. І час откровень
Не зронить.
(Ольга Мороз-Кміт, зі збірки "Сон номер дев'ять")
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2025
Я говорю, що є як є, а будЕ, як бУде
Але холод проходить змією крізь мої груди
Ця надмірна тверезість, ніби стоока правда
Випробовує межі, пада холодним градом
Я говорю, що є, як є, так немов смілива
Немов-би мене не вбила подібна злива
Я питаюся в тебе, що тепер далі буде
Розділити мені би з кимось свої етюди
Цей пуд солі заважко нести, не можна з’їсти
Я кажу: це не мої сни, їм десь років двісті
Ну нехай, я скажУ, що темно насправді світло
Я скажУ, що зима насправді для мене літо
Я говорю що є як є, а буде як буде
Поки можу здаюсь на розсуд усім усюдам
Лиш між битвами можна бути таким сміливим
Сниться мені, що знов наступає злива
(Ольга Мороз-Кміт)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2025
Може сина свого не покинув бог, й знає міру своїй гордині
Я вірила в це і вірую, вчора і може й нині
Розцвітали десь білі лілії в якійсь льодяній пустині
А я вірую - десь ще існує бог зацікавлений в свому сині
І що в сірих безоднях таких небес любов не тотожна смерті
Де Христос не помер, як одна з основ, в вічності круговерті
І в безмежжі світів ще існує бог, який не зрікався сина
І тоді світ спасенний від всіх тривог
І безгрішний, і все єдино…
(Ольга Мороз-Кміт)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2025
В кав’ярні на Валовій пити з тобою каву
Серце моє стукоче у ритм фокстроту
Два кроки в ліво, потім два кроки в право
Ці переправи мають свої широти
Сонце вже вище – міряю відстань метром
Час до весни, й забути свої турботи
В кав’ярні з тобою кутатись в теплі светри
Жалітись на холод, ждати лише суботи
Годинник проб’є дванадцяту в цих широтах
Я додаю у каву молочні ріки
Серце моє вистукує ритм фокстроту
Мені би з тобою випити кави тільки
Автор Ольга Мороз-Кміт
Зі збірки "Сон №9"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2024
Я творю музику йдуть дощі
Вода стікає із неба краю
Її налили туди святі
Як поливали дерева раю
Я рай той іноді в снах згадаю
Як в сні своєму заплющу очі
Вода стікає із неба краю…
Там де знамена кують пророчі
Там де відсутні і дні і ночі,
Господь прогулюється в плащі,
А в нас годинник не йде на площі..
Й несамовито біжать дощі
Автор Ольга Мороз-Кміт
з збірки "Сон №9"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005578
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2024