| Сторінки (1/18): | « | 1 | » |
Думка за думкою, слово за словом
Послухай мої нічні розмови
Розмови з собою на одинці
Я ці слова зоставляю в скринці
І відпущу ту скриньку в ріку весною
Тільки будь ласка побудь зі мною
Якщо моя скринька кудись прибуде
Я вважатиму це за чудо:
Мої любі вітри, я загубила весла
І яка би лиха негода вас не принесла
Вельми вдячна я вам за радість якогось руху
Хай мій човен й носило від берегів по кругу
Моїх весел нема, а якір і той не справний
Ти зі мною мій вітер, такий як і я, безрадний
І від мого човна теж зоставалось мало
Я на весла його ламала, яких не вкрало б
Глибинами моря, чи моїм лихим безсиллям
Та щораз забирала вперто їх хижа хвиля
Нехай хоч би так, я вдаю що це моя воля
Зоставатися тут, серед лютого цього моря
Я говорю до вітру, й може він трохи чує
Причаївся ось тут, в моїм човні ночує
Я не їм і не сплю, із човна я майструю весла
Так уперто і люто освоюю ці ремесла...
І здається, вже знаю більше, і знов не знаю
Мої люті вітри й море мене вітають
Ольга Мороз-Кміт, 2005
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043591
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2025
Звідки знаєш як втомлена я
Звідки знаєш, як невагома
Ніби це не моя земля
Й я ніколи не була вдома
Як впускаю у душу вечір
Як крізь сито я ціджу ночі
Як ти знаєш що так безпечно
В серці в мене сплять зграї вовчі
Як ти знаєш про цю журбу
Як ти знаєш про мою радість
Що її я в богів краду
І присвоюю ніби власність
Як ти знаєш що справді вЕсну
Як метафору тільки люблю
Як ти знаєш, що я воскресла
Тому більше не вірю в чудо
Може знаєш...здається так
Все насправді й тобі відомо
Ти живеш у моїх віршах
Може також не маєш дому
Ольга Мороз- Кміт 2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2025
Топить грудень мене у нОчі,
Мов в чашці пакетик чаю.
У грудях метелик, чого він хоче?
Росте і болить…світає...
І це не застуда... я мов у риби
В череві, може в серці...
Простягаю в ніч руку, а місяць-скиба
Мені подає люстерце
Байдуже може що далі буде:
Що я у рибах знаю...
Знову пишу ті свої етюди:
З серця луску виймаю...
Топить грудень мене у нОчі,
Мов в чашці пакетик чаю.
Метелик у грудях крильми тріпоче
Росте і болить…світає...
Зі збірки "Пазли ночі"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2025
Молочний лютий, він такий як сни
Розчинюся у білому тумані
Кричать ворони «нам весни, весни
Бо ми вже від безликості на грані…»
А я відрощу знову плавники
Бо крила промокають в тому стані
Лише б не потрапляти на гачки
Бо в молоці, не так як в океані
Молочний лютий, юний як надії
І безпорадним плаче немовлям
І молодіє світ, так молодіє
Й від того прокидається земля
Не відпочивши ще від перероджень
Народжує гілля нові бруньки
В переднадії до весни, як кожен
Цей лютий розтривожений таки
2018р "Пазли ночі"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2025
Ти винен мені слова -
І тягнеться спогад немов павутина
Незрима
Минає в вікні електричок містами,
Вогнями чужими ,
Відтінком чужих вогнів…
Із нами цей дотик крізь відстань…слів
Ти винен мені слова;
і не ті що сказав, але ті що хотів…
Тягнеться колія з сходу на захід, жива,
Виграє цю мелодію серед полів
Рядками…
Лиш спогад спливає з глибин;
Ти винен мені слова…
Часоплин
("Аромат часоплину")
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2025
Ще скільки нам зосталось до весни?
До ясності ще скільки снів глибоких?
І прогнозисти, схожі на пророків
Про весну знали все ще восени
Я знаю, як помиляться вони…
А в мене є лиш гавань де човни
Із дном пробитим вже не знають шторму…
Й ніколи не повідають нікому
До дому як потрапили вони
Ще скільки нам зосталось до весни?
Минуле все забути наче сни
Лиш вирвати із нього серце своє…
Бо через ніч відлунням, вовчим воєм
Ті дні біжать за мною мов сини
І я не знаю їх…чужі вони…
(Ольга Мороз-Кміт, зі збірки "Аромат часоплину")
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2025
Ти кажеш, що ніч закінчиться
Я ловлю її як змію за хвіст –
Не відпускаю
В мене у вікнах світиться
Ліхтар під балконом – самотній соліст
Світає
Ти кажеш, що ніч закінчиться
Й не знаєш, що нічка буває в серцях-
Ні слова
Звістка блага запізниться
Виринають в світанок будинки і птах
Діброва
Годинник наближує час до шести
І від того проснувся, як вчора, день
І дзвОни
Засинає ліхтар що у нічку світив,
І світло у вікнах. І час откровень
Не зронить.
(Ольга Мороз-Кміт "Аромат часоплину")
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041566
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2025
Проснулись перші дітлахи ворон
Уже проснулись перші заметілі
І виють як собаки здичавілі
Й кусають, потім липнуть до вікон…
До когось досі не приходить сон
Яка краса дивитися з вікна, -
Ця люта лють сама собою сила
Вона для тиші двері відчинила
Й настала тиша ніжна й крижана
Яка краса - дивитися з вікна
(Ольга Мороз-Кміт)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041565
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2025
Я ніколи тебе не пробачу.
Я вже більше тебе не побачу
І тобі посилатиму вдячність,
і у тебе пускатиму стріли
І нехай це нічого не значить,
серце в осені жовто-гаряче:
Я засліплена ним і не зряча,
кольори перетворюю в білий…
Як шкодА, що не стати чужими,
всім хто тут промайнув ненавмисне
Жаль що нам бракуватиме хисту
не вростати корінням в глибини;
Відректись від журливої днини -
так немов від води і від кисню,
Все що серце вражає і тисне,
те вогню додає щохвилини
Я ніколи тебе не побачу,
я ніколи тебе не пробачу
Ти як світло в пітьмі моїй значиш,
ти як в світлі моєму пітьма
Так неначе тебе і нема,
я не знаю, сміюся чи плачу
Серце в осені жовто-гаряче,
я засліплена ним із вікна
(Ольга Мороз-Кміт, збірка "Аромат часоплину")
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041458
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2025
Зигзагом танго порвати зиму на білі крихти
Не відставати від часоплину, ловити ритми
Весна ввірвалась в похмурий січень, чудна, шалена
І стала ніжною темна нічка, благословенна
Ти зупини мене, доторкнувшись пальта нечутно
Кричать ворони про те, що весни це незабутньо
Зібрались в зграї птахи й завчасно її святкують
І галасують, усі говорять й усі не чують
Як мої думи, що їх украли вітрів пориви;
Приходять весни, щораз приходять як неможливе
Весна ввірвалась в похмурий січень, чудна, шалена
Й живою стала і враз натхненною нічка темна
(Ольга Мороз-Кміт)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041457
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2025
В волоссі верб заплуталася осінь
А в озері на дні шматочок неба
І місяць-серп в бавовняній сорочці
Із чистих хмар блукає крізь дерева…
О моя втома, як лиха прикмета
Журба до мене хоче пригорнутись
Блукать в душі простудженої нетрях
В її лісах спіткнутися й забутись…
Я закриваю очі щоб незчутись
Коли на плечі знову впаде небо
І сни втечуть від мене щоб не збутись
Й не нагадають більше вже про себе
В волоссі верб заплуталася осінь
Неначе казка, наче самобутність
І місяць серп в бавовняній сорочці
Засвідчує мені мою присутність
(Ольга Мороз-Кміт, зі збірки "Сон номер дев'ять)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2025
Осінь це підстава для прощань
Мені без тебе Краків опустілий
Там де костели гострі наче стріли
Пробили небо ранішнє, як грань
А що за гранню наших слів й мовчань
Де кожен зостається одинокий...
А потяг йде по шпалах, чутно кроки
Втомився потяг від своїх зітхань
Осінь це підстава для прощань
Немов причини іншої й не треба
Коли дощами ллє діряве небо
І посіріло місто, як не глянь..
У цю холодну гостру тиху рань
Осінь це підстава для прощань
(Ольга Мороз-Кміт, зі збірки "Сон номер дев'ять")
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040708
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2025
***
Ситом виловлюєш образи з ночі,
Щоб бува не згубити нічого
В сні.
Добрий бог посилатиме сни не пророчі
Мені
Нічка дивиться в мої примружені очі
Й не скаже нічого
Нічого
Добрий бог посилатиме сни не пророчі
В дорогу
Добрий бог посилає дорогу кудись
Й вона все несеться
Несеться
За поворотом здіймається в вись
До серця
І від серця до серця нехай крізь віки
Надсилають жадане світло
За собою залишать забуті рядки
Й розквітнуть
Ситом виловлюєш образи з ночі
Вони вислизають вміло
Добрий бог посилає сни не пророчі
Як я хотіла
(Ольга Мороз-Кміт, зі збірки "Сон номер дев'ять")
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2025
***
Ти кажеш, що ніч закінчиться
Я ловлю її як змію за хвіст –
Не відпускаю
В мене у вікнах світиться
Ліхтар під балконом – самотній соліст
Світає
Ти кажеш, що ніч закінчиться
Й не знаєш, що нічка буває в серцях-
Ні слова
Звістка блага запізниться
Виринають в світанок будинки і птах
Діброва
Годинник наближує час до шести
І від того проснувся, як вчора, день
І дзвОни
Засинає ліхтар що у нічку світив,
І світло у вікнах. І час откровень
Не зронить.
(Ольга Мороз-Кміт, зі збірки "Сон номер дев'ять")
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2025
Я говорю, що є як є, а будЕ, як бУде
Але холод проходить змією крізь мої груди
Ця надмірна тверезість, ніби стоока правда
Випробовує межі, пада холодним градом
Я говорю, що є, як є, так немов смілива
Немов-би мене не вбила подібна злива
Я питаюся в тебе, що тепер далі буде
Розділити мені би з кимось свої етюди
Цей пуд солі заважко нести, не можна з’їсти
Я кажу: це не мої сни, їм десь років двісті
Ну нехай, я скажУ, що темно насправді світло
Я скажУ, що зима насправді для мене літо
Я говорю що є як є, а буде як буде
Поки можу здаюсь на розсуд усім усюдам
Лиш між битвами можна бути таким сміливим
Сниться мені, що знов наступає злива
(Ольга Мороз-Кміт)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2025
Може сина свого не покинув бог, й знає міру своїй гордині
Я вірила в це і вірую, вчора і може й нині
Розцвітали десь білі лілії в якійсь льодяній пустині
А я вірую - десь ще існує бог зацікавлений в свому сині
І що в сірих безоднях таких небес любов не тотожна смерті
Де Христос не помер, як одна з основ, в вічності круговерті
І в безмежжі світів ще існує бог, який не зрікався сина
І тоді світ спасенний від всіх тривог
І безгрішний, і все єдино…
(Ольга Мороз-Кміт)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2025
В кав’ярні на Валовій пити з тобою каву
Серце моє стукоче у ритм фокстроту
Два кроки в ліво, потім два кроки в право
Ці переправи мають свої широти
Сонце вже вище – міряю відстань метром
Час до весни, й забути свої турботи
В кав’ярні з тобою кутатись в теплі светри
Жалітись на холод, ждати лише суботи
Годинник проб’є дванадцяту в цих широтах
Я додаю у каву молочні ріки
Серце моє вистукує ритм фокстроту
Мені би з тобою випити кави тільки
Автор Ольга Мороз-Кміт
Зі збірки "Сон №9"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2024
Я творю музику йдуть дощі
Вода стікає із неба краю
Її налили туди святі
Як поливали дерева раю
Я рай той іноді в снах згадаю
Як в сні своєму заплющу очі
Вода стікає із неба краю…
Там де знамена кують пророчі
Там де відсутні і дні і ночі,
Господь прогулюється в плащі,
А в нас годинник не йде на площі..
Й несамовито біжать дощі
Автор Ольга Мороз-Кміт
з збірки "Сон №9"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005578
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2024