| Сторінки (6/530): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
Не ворог юж, хто вже цілком і повністю дублений,
Хвіст свій надув дондон всеярий та шакал мерзенний,
Тіктокерів потуги стратилат- рамзанка диров,
Для нохчиїв* своїх,бігме, достеменний кафіров.
На священну прю, Ічкеріє, з руїн поставай!
Честь, гідність, свободу, а не загладу вибирай!
Верви шабатуй тартаро-орсійської* кормиги,
Щоби у тебе усе прилинуло до шмиги!
17.09.23.
Нохчі- самоназва чеченців.
Орсі(чеченськ.)- московити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005756
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2024
Потрапляє український хлоп на Божий Суд.
Ухвалює рішення Сам Господьбуг:
-Відправляю тебе в рай!
Порядна жикє ти прожив! Оце відпочивай!
Чолов'яга щасливий...
Але через мить,
Попадає во ад гамірливий.
До нечистого він агзом підходить,
Та питає його:
-Це я опинився андички чого?
Мені ж блаженство обіцяли...
А диявол йому:- Хто ти?
Українець?! Хутчіш-мерщій рушаймо в зали!
Москолоту будеш мучити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2024
Саморекламою регулярно ми займаємося,
Виставляти в інеті себе не вагаємося,
Світлини, себчики, раптівки,
Відеоролики та не тільки.
Які ми гарнесенькі, хороші…
Нумо, давайте бардзо гроші!
І не дзіньо деякі гребуть…
На що ж донати ці йдуть?
Подивімося ми пильно навкруги,
Чи побачене не викликає до себе осоруги?
Отже,немало біля нас неборак:
Хворих, убогих, калік та бурлак.
В кожному з них – Христос,
Невимовно зітхає до нас – SOS!
Спроможні ж ми допомогти їм усім,
Християнство своє творити щирим і живим.
Не там де доцільно докладаємо вельми зусиль,
Щоб лайки та коменти текли звідусіль.
Задосить уже цього піаразма,
Та відповідного йому маразма.
Скажімо собі: "Більше я не піараст!"
Роботизни на ниві спасіння – непочатий пласт.
Добрі справи свідчимуть Богові за нас,
Які воїстинну сличні ми душами і тілесами водночас.
За кількістю з ними переглядів Вищий Суддя,
Поставить нам дійсну вподобаєчку,
Бо вічна та головна мета і сенс життя –
Хоч з краєчку да в раєчку…
16.08.23.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2024
Я не зможу простити їм Тузли,
Я не зможу простити їм Оленівки,
Я не зможу простити їм «наш Крим»,
Донбас – усе що злиховодили із ним.
Не прощу їм Ізюма та Бучі-
Урукхаї вони смердючі,
Не прощу їм довіку геноцид,
Етноцид, лінгвіцид, екоцид.
Я не прощаю їм всі ракети,
Я не прощаю їм плюдрувальні шахеди,
Змегелених українських дітей,
Катюгами замордованих мирних людей.
Не пробачу їм усіх полонених,
Тортурами всмерть убієнних,
Розстріли повсюдно, всякчас і нині,
За гасло »Слава Україні!»
Не пробачаю їм приліт в Одеський храм,
Церковний в країні увесь бедлам-тарарам,
Життя поламані, тіла скалічені,
Душі спотворені, долі понівечені.
Не милосердніший я за Всеблагого Бога,
Коли у вухах повітряна тривога,
Непогамовно Бухенвальдським набатом гудить,
І цього не можу їм нізащо простить.
Не вибачаю- нікому з них руки не подам,
Причастя не регну лютим їхнім ділам,
Якщо через це я неперевершено й грішу,
Радо цю провину на той світ понесу.
Господь, як хоче, може і вчинить прощу,
На Карвасарі*, всім їм, хто покаятися встиг,
Але я не святий та поготів- не Біг…
Не прощав, не прощу і довіку не розрішу….
13.08.23.
Карвасар(староукр.)- тут:Божий Суд.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2024
П'ятницю печінки вичікували-
і без краю тривожилися.
Ноги і язик усвідомлювали,
Що будуть заплітатися.
Утроба готувалася.
Шнобель чухмарився.
Приключок п'ята точка пудилася.
Збиралися червоніти сліпи і писок.
І всього-на-всього мозок
Пиятиці тріумфував:
Урешті-решт відпружуся!-
Він райдужно навіщував....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2024
І не одмахуйся від церковнослов'янської мови-
Це Святої Руси-Україноньки божисті глаголи.
Нашої річі устої, словесних перлів наш спадок,
Відщепищся від неї - який ти русів тоді нащадок?
Залісся ми нею молитися у сивизну століть же навчали,
Лепи коли його місіонери наші до Христа навертали.
Вихрещували диких андрофагів- та їх, на жаль, не просвітили...
Вонми тепер, щоб всухом'ятку цей скарб собі вони не зчвакотіли!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2024
Наше живоття на шахи добре схоже,
Але не тим, що пішак-нікчемник може,
Стати королевою, ферзем крутим,
Із усіх в наявності фігур архінаймогутнішим.
І не затим, іже́ причандал усякий ходить,
По ранжиру, як йому функціонувать оте належить,
А позаяк іно́ завершено буде суще й гру,
Усеньких покладуть у дерев`яну шабатуру.
Вирішня розбіжність їхня полягає в тому радше,
Що навіть шахів партію в суху продувши,
Неодноразово здалі ми зіграти матчі реванши,
Виграти шанс однаковісінько є завше.
Одначе по-інакшому все у житті,
Однісінька ж у нас поява в світі,
Не сім, не дев`ять, помісь у кота-реїнкарната,
Атож, єдину спробу маємо для результата,
Найліпшого поднесь – і це не мат,
Не пат – суцільний всежитечний гріхопад,
А доперва повна над сатаною перемога,
Бо терниста живота дорога – все наше існування,
З людською падшою природою важке змагання,
За вирок наський на Страшному Суді,
Де ми одержимо обителі від Бога,
Тихі в раю, коли побіда, чи на розжареній сковороді
У геєні, якщо все ж є ми ігроцали*,
Яким би моцним на́дібком у коробочку не лягли…
26.08.23.
Ігроцало(одеськ.)- поганий гравець, бездарний актор.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005517
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2024
Нехай собака вибачає,
Бодай простить і свиня,
З людей коли хтось називає,
Свинособакою якогось москаля.
Найблагодатніша для нас спожива – Сало!
Його завсіди буває мало,
Безрогою* кляту ту русню –
Не обзивайте!
Чистішу та охайнішу за них істоту цю –
Не ображайте!
Животинки різноманітні українцям навалом допомагають –
Рятують на війні дорогоцінні життя,
Та Україну-Мати до перемоги наближають,
На жах обернувши поганців буття.
Песики потерпілих під завалами та міни шукають,
Бджоли орків до скону кусають,
Миші дроти на блединах пацаків гризуть,
Ординським літакам дикі гуси загибель несуть.
Пухнасте куторятко* звитяжцю напруженість знімає,
Яре кенгуру на консульство кацапєтовки раптом нападає,
Видзьобав папужка бельхи в московита-альпініста,
Ще й акулонька замаламурила* осоружного рашиста.
Бобри загатами річки перекривають,
Окупанти з біломосковії тому не набігають,
Бо на глизяві багновиці Поліські ліси,
Дружньо взимку перетворили вони.
Корито надувне скапустила агент Морженко зайшлих гниловодців,
Строковика-московця трефнули* на ральці вовків-сіроманців,
Бурмила без меду ковтають дочасно живих і хороших рюzьких,
Козлиця-красавиця вшанувала сальвою зайд заліських.
Ледь-ледь крокодил покуштунькав гепауzького дайвінгиста,
Фронт черговий відкрили комоні, ватників збавляють доста,
На урльопників з лаптєстана полювання влаштували
Бойові кабани. Амехайя* – чмобики не всі вижили!
Такеленних прикладів з Божими створіннями,
Подостатком мислимо ще пригадати,
Щоби кацапів з хосними тваринами,
Між собою повіки не рівняти.
В красно-калиновій слів достатньо множечко,
Коли потребуємо міткого словечка,
Заєдно дотепно можливо його підібрати,
Аби москвинів тих гострозубо по-онакому нарікати…
Безрога- свиня.
Кутор- кіт.
Маламурити(одеськ)- жерти.
Амехайя(одеськ)- пречудово.
Трефнули(одеськ.)- розірвали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005516
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2024
Новочасні костюми зі днедавніми дірками,
Набили мозолі на очах,
Невтішні розмисли перед на черзі виборами,
Наганяють зажуру і страх.
Чому знову-таки в нашій Ненці-Україні,
Заледве не у всякому виборчому кутку,
Балотуються безмаль ті ж самі юди одні,
Що гунули перевзуватися всі у стрибку?
Та хай вони здадуть же роги свої у чарунку!
Уручать кормило поколінням молодим,
Щоб годящий люд з чеснотами вищого ґатунку,
Витіяв життя в Державі зацним і новим!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2024
З аеродрому приплазував у село,
В свою буду спочивати Рябко,
Відгодованний, немов жертовнеє теля,
Чи різдвяно-новорічне кабанення.
В п'ять лантухів не ввібрати ачей важелезний,
Тлустий, непомалу одутлий, тілисто-заживний,
Гладенький, безмірно-м'ясистий, здорово пухлий,
Барилкуватий опецьок, неймовірно геть розжирілий...
І це токмо його хвіст...
Пізніше перегодом змалюю окіст...
Ви запитаєте: - Порода таківських яка?
-їдна для всіх отакезних - Чорнобаївська!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005424
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2024
Яка чудова весна цієї зими!
Підросли зелені соковиті килими,
Пташки на всі лади співають тонкими,
Заливистими веселими нотками.
Яскраве сонечко засліплює вічки,
Лагідні його злотисті промінчики,
Малюють прямо на небі веселиці,
Після рясної сліпої дощовиці.
Повітря вологе, свіже і чисте,
Так і муляє віконце прочинить,
Білі хмари прозорі та перисті,
Небес безмежних насичена блакить.
Котяри пропадають на вулиці,
Наввиринки голуби та горобці,
У калюжах плескаються утішно,
Що цілком узимку не так це й звично.
Легкий вітерець теліпає,
Тонесенькі дерев гілочки,
Над трав`яними веретами,
Тендітні з`явилися проліски.
Які витягують свої пелюстки,
Із-під покривала вбраної землі,
Та показуються всьому світові,
У неперевершеній усій красі.
Веремнє! Боле за природи вичуди*!
Бо є ще інака розкішна новина…
В кацапстані мінус п`ятдесят усюди,
Та знялася величезна хуртовина…
26.12.23.
Вичуди(діал.)- чудеса
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2024
На телетон одного рядового одесита,
Дзвінок із-за поребрика був кума московита.
Рачу дещо з бесіди вам переказати,
Аби знали, чим болотяника при нагоді барати*.
-Ну і шо ти там біндєра робиш?
Давненько щось мені не дзвониш…-
Без звичних здрастє та привєтів,
Кум у трубку забульбометів*.
-Ріжу та їм без солі розтриклятих москалів!-
Завівши трактор, кум кума кебетно бортанути* рішив.
-Що за чортівня?- здивовижено кацап питає.
-Який привіт- такий одвіт!- наша людина відповідає.
-По ящику передають, що вас так бомбитимуть,
Без світла, води та тепла всі отож сидітимуть…
-Хто такеє ярундит*- щоби був здоров отой коментатор…
На такий випадок у мене є файний генератор,
Твердопаливний котел, ще й склав я піч,
Цистерну викопав, гідрофор- це теж чудова річ.
-А тотеж відключать газ, бензину притьмом устарати зась….
Тогді ж гаплик твоїй електриці з водою, ась?
Ні в туалет схиляти, ніже їдла наварити фуч собі,
Не працюватимуть же чудернацькі зехери* твої…
Аф але сойним резукт*!!! Знайшов мене чим налякати…
Колодязну водицю легко і цебром дістати,
Стравню і на пещі, філістере*, вільно поварювати,
Ще й кабицю на задвірку зумів я збудувати,
Вбиральню ж на городі я й не зносив,
Аби цей пудр-клозет шармачні* добрива приносив.
Якщо акумулятори ліхтариків ані гич де зарядити,
Свічки та лампадки є- оцим я зможу посвітити.
Розплющ же зикри, кумцю, та побач,
А то дундуком ти став, хоч стій та плач,
Що ні гариля нам не в змозі поробити,
Лише аналоговнєтні битіє нам здатні вкоротити,
Одначе гласи кривці вами всіх невиннозгублених від землі,
О помсті у Всевишнього ґвалтом голоситимуть,
Синім полум`ям через те, глибоко в шеолі,
Недолюдки, гонифи*, потіпахи ваші гамузом горітимуть…
-Сількісь, годі! Давай без проповідей та пропаганди..
Скумекав я, що животію, місто мешканець Руанди,
Який ти кукібливий балабуз* усе-таки пам`ятаю,
А я понині в своїй халупі навіть унітаза не маю…
Але все одно підтримую спеціальну військову операцію,
Все що моторить мій президент- те має рацію…
-Катма тоді сумління в тебе- тлумом з афедроном!
Бо ти за розмир вкоєнним голомозим шмоком*,
У якого, там де мала бути совість-
У дитинстві, в тому місці- страмний уд виліз уристь…
Цимес:*
Про українську націю давно пуйлопам слід зафіксувати,
Що у власних хавирах* на заповітній землі вміємо гараздувати.
Тому Панматчину* шлемазл шмидрик* нічим не зламає,
Україну нашу Неньку докіль сонце-світ не здолає.
10.08.23.
Балабуз(одеськ )- хазяїн.
Барати(одеськ )- вчинити акт содомії
Бульбометити(одеськ )- морозити глупство.
Бортанути- відшити.
Ярундити(одеськ )- ярунда+ ерудит. Ті хто каже чухню з розумним виглядом на язик.
Зехер(одеськ )- Таємничий прилад, приладдя.
Аф але сойним резукт(идиш)- щоб усім ворогам так було.
філістер(заст.)- неук.
Шармачні(одеськ )- дармові.
Гониф(одеськ )- розбійник
Шмок(одеськ)- людина яка страждає маньякально депресивним психозом.
Хавира(одеськ )- житло.
Шлемазл шминдрик (одеськ )- божевільний коротун.
Панматчина(заст.)- Батьківщина.
Цимес(одеськ )- суть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2024
Примандрували троє в сауну:
Роботяга-трудяга,
Директор магазину,
Депутат- народу слуга.
Розібралися голяка- у всіх до колін...
Руки- у трудівника,
Кендюх- у керівника,
У можновладця- з лизня трамплін...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2024
З анатомії екзамен професор приймав,
Студенту на засипку запитання задав:
- А який людський орган є символ Кохання?
Юнак же вточнив без усякого хитання:
- Я перепрошую - у мужчини чи жінки?
Це мені для деталізації лиш тільки....
Отут викладач украй тяжко взяв і зітхнув,
Уважним він оком на молодика свінув:
- О Боженько ж Ти мій, невже я почув оце?!
Та у мої часи - це було просто Серце!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2024
Радіо хтів послухати у спокої на дозвіллі,
Умостивши зручно власне гузно на затишний диван,
Проте не зміг, перемикаючи щохвилинно хвилі,
Встаючи-сідаючи, мов забавка Покиван-Іван.
Бо гуняво мурмурандили на них без натяку колоратури,
Цілком відсутнє у виконавців і поняття тесситури,
Пак, споконвіку не уздріли вони правдоподібно і камертон,
Адже, на усіх станціях репсав какофонічний козлетон.
Та покажіть мені ви, я вас панів прошу, оту софу,
На якій усім пісе́льникам перевіряють голоси,
Бо так гарликаючи діапазоном леда в ноту фу,
Ба навіть шнорери* не старцювали у будь які часи.
Стовідсотково, що кушетка та таки ущерть поламана,
Так-так скрипить та ще й тріщить, що у вухах аж лящить, і незручна,
Отже, стопудово, сторч пікантно з неї вилізла пружина,
Що колеться, відбору стійному заважаючи, чень не одна.
Очевидьки, ій-право, необхідно нам ту отаманку загребти,
І вишпурлити на смітник її під три чорти,
Якщо на тій до голови зіпсованій тахті іхесмитрехиси*,
Не до цуги обстежують для сцени голоси.
Щоби естрада українська квітом кантабіле розцвітала,
Поспіль і зусюди віртуозно медом нам вона гучала,
Богохранимий роден край, стяг вогнецвітний в світі прославляла,
Мажор, утіху і супокій усім увік презентувала.
1.11.23.
Шнорер(одеськ) - Настирливий бідняк, невдячний і нечесний Жебрак.
Іхесмитрихес (одеськ.)– нікчемна людина народжена від чортів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2024
По сіль кучанка раненько-вранці,
Завітала до старенької бабці,
Та прибавила в той день їй мороки-
Забоксала балачками всі її памороки.
Да так, що бабуся огулом не знає,
Де поклала телехвона свого.
Ніякою силою цього не пригадає.
Любі дітваки чугая того,
Подарували їй рік тому.
Не торкнулась би навіть,
Каби уявила, якую буде імать,
Потім адську вона утому.
Ось бабуля свою хатиночку чистесеньку,
Підсподом до гори перегортає,
Днину сливе цілісеньку,
Втраточку гаджетну ретельно щукає.
Як пороблено, з бабулеттою, ані лялечки,
Не благоволе того дня помакронити трішки.
Прислуховується, чи не почує,
Гей заграють знайомі музики!
Втім дурная баба вже репетує
До Самого Господа Бога:
-Коли у нас, Боженько, туточки,
Почнеться повітряна тривога?!
Тоді моя закрутить згубонька таку веремію,
Що зразу ж її знайду,
Пригорну до себе, розцілую,
І нізащо, ніде не покину….
Сила:
Над нарідом козацьким нашим,
Не чекайте, урус-шайтани, перемоги,
Бо вас не бояться зовсім,
Та й ще ждуть повітряні тривоги.
26.06.23.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2024
З асмодейської ницої московщини,
До чарівничої країни,
Вдерлися колони бісовської орди-
По два фуцина* у три ряди.
Але Витязі-Аніели* наші
Боляче начухрали раші,
До гаспидів ланіточок рожевих,
Вид додали блідої цери.
Забирайте, анциболоти,
Забімбані ви адіоти,
Доки не пізно, своїх жмурів
-вікт лисиць, собак, свиней, щурів...
Та ґеґи за вуханищі закидайте,
З Україноньки з копит геравс тікайте!
Фуцин(одеськ.)- бовдур, йолоп, телепень.
Аніел(староукр.)-ангел.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2024
Через українські мінні полівки скорботи,
Чимчикує наступ нашої піхоти,
Янголи-Охоронці зборонців не біляві,
Начисто-геть усі вони уже сиві....
Збережи воїнство наше, Всеблагий Христе Боже,
Своїм омофором покрий його, Матінко Божа,
Відверніть, усі Святії, згин від нього та ну́жду,
Над мордором кромішним даруйте йому побіду!
29.09.23.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005106
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2024
Бреше гавкун на ТЦК
Не трепече перед ним.
Ніт двадцять сім літ
Молодше ще не беруть
Можна і полаяти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2024
Матіркували
Папужки в зоопарку...
Табу на лайку!
Кругом же діти всюди
Вони такі ж папуги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2024
Господи Боже мій, Ти весі,
Що все житіє я молився Тобі,
Дихлав для інших завше,
І ось прошу Тебе вперше...
Та й чого я благаю на старості?
Смерті! Смерті!!!
І те не собі...
А путлеру та розпинателям Руси-України,
За все, що скрізь наброїли вони,
І ґречно Всесвіт за це подякує Тобі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2024
Потворна літаюча хвойда,
Божевільно в мет прилетіла...
Славайсу- а я в калідорі!
Кошмарно земля задвигтіла,
Мов арідник ланцями гримить.
Сам гемон, немов
На Планету спустився,
А Бога з тверді не пустив.
Серце адреналіно забилося,
Кров в жилах холоне,
Регоче чорт з мене,
Що переляк мені поробив...
Бреше, хто базіка,
Що на війні не боявся,
Страх є завжди,
Бо вікувати хочеться,
Кожному з нас завсігди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2024
До храму Божого у святу Неділю,
Причвалав на ранню літургію,
Зі шпиталю воїн притьма хирий.
Гирявенький був, виголений чисто, стан похилий.
Воляв Дарів Чесних достойно причаститься,
Тому по правилам робив усе, як годиться.
На сповідь в довгу чергу встав,
Тричі набожно перехрестився,
Святі Євангеліє та Хрест поцілував.
Як-тільки під єпитрахилью опинився,
Ім`я хрещене зразу ж він своє назвав.
-Натщесерце ти прийшов? Давно сповідався?
Все всім прощаєш? До Причастя готувався?
Які ж прогрішення у тебе друже?-
Піп тихесенько все це питав.
-Авжеж… Перед війною… Так… Аякже..
Людей вбивав. Здобіль дуже.-
Пошепки солдат відповідав.
-Присядь, сли тобі недуже.
Кого ж це ти життя, раб Божий, позбавляв?-
Здивовано йогомосць перепитав.
-Та орків кількасот поклав.
Враз вояк відповіщав.
- Бо кулеметник я. Ось де біда.
М`ясними штурмами, гий полова,
На нас в Бахмуті сунула орда.
-Хуг! Навіки Богу слава!-
Гейби ангелів хор в душі у нього заспіва,
Буцім пастирям у мент Христового Різдва,
Батюшка полегшено повітря видиха.
-Відай- парох дальш почав йому проповідати.-
Що напасникам в бою до содухи ребра м`яти,
Ніт у цьому жодного гріха,
Тим паче це і не нахаба,
Адже, Батьківщину мужньо захищати-
Спасенна згадана ця знадоба.
Про неї на каятті не личить і віщати,
Отже, це є гордість і хвальба-
Не душеспасительна й пихата для нас така мольба.
Тому, звитяжний наш герою,
Я запитаю паки і паки тільки:
-Які прогріхи ти маєш за собою?
Чи якої бігма поганої звички?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004808
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2024
Розлучений Петро мав за кума вдового кацапа,
Борідкою своєю надто збіжного на цапа.
З самої кацапляндії родом бих, з села.
Умерла дружинонька- тутешня україночка була.
Жили підстінь- кожнісінький у приватній селитьбі.
Небіжчиця ж доробилася маєтку повну чашу в господі.
Цербера кум тому тримав на обійсті собі,
На кріпенькому ланцюзі, кабиздоха в значній халабуді.
Пес був, як пес- цибатенький, кудлатенький,
Куцохвіст муругий, злець буцматенький.
Кличка в цуцика з фільму- Мухтар.
Лацно оселю охороняв, немовби отару вівчар.
Однак сусіда повік не чіпав, щойно той візитував.
Бо кумась до кумчечка з роботи в гості учащав.
То чарочку горілочки пінної до дна пригубити.
Бувало керболиків* дещицю до авансу-зарплати позичити.
Або зі спліткою якоюсь, або з дивиною,
Чи боржок повернути, чи з новиною.
А то просто вряди-годи порозводити баляси,
Коли йому замандюрилося поточити баляндраси.
Втім знічев`я зарана кум зазвав Петра на поминки.
Повідав, що накуховарить смаколики-лагоминки.
Прийти велів о вісімнадцятій годиночці.
Трапеза за кого- ні слівця на говіркому язичочці.
Без натяків навіть можна всеж-таки збагнути,
Що кум, напевно, волить жону пом`янути.
Гіркої, ич, за неї не грішно красовулечку хильнути,
Коби всі її провинності для ирію спокути.
В призначений часочок він кумову хвірточку відчиняє,
Але на диво гавкун його, як завжди, не вітає.
-Нагамкався та, видно, спить у будці - Петро подумав.
Отже, кумчик, що попоїсти дати цуцу, либонь, сьогодні мав.
Певне, дордочками* славно бровка нагодував.
Відай, мене би радісно вже зустрічав….
Веранду прочимчикував до болі знайому,
Поріг переступивши привітного дому,
Ґаздика із присмоктом сердечно почоломкав.
Линтварик свій зняв, пантофлі повзував.
Молитвочку прохарамаркав, лоба собі перехрестив.
Лабеточки зело побанив, та спотиньга обаранів,
Адже, у світлиці більше не було нікого,
Опріч хлібосольного хазяїна та нього.
Алкиноядь* зготовлена, накрита вже кумашня.
Був плов, котлетки, відбивнушечки, з кикою смажня.
Оковита, коньячок, самжене зі сливового варення,
У духовці достигала з бульбою запашна печеня.
Дзиґарі на стіні шість разочків прозозулили.
Хай Царствує! Не цокаяся кирнули та закусили.
Накулінарені мантулки та адамові сльози так їм засолодцювали,
Що спочилу, куць промовою, куць екивоком і не попом`ятали,
За милу душу посиділи голємно, поласували.
Цирлики та мисочки до коцурячого блиску навіть облизали.
Досхочу, аж три гури, було що попотрубіти.
Вдосталь, по самі балухи, ажи поподудлити.
Петрові ще закортіло і папиросочку засмалити.
Купно з тим і сірка навратився марципанчиками пригостити.
Кісточок узяв жменю, що покоїлися на столищі,
Кожушок накинув, шкарочки* замінив, зацмулив на дворищі,
До конури похитуючись поволі підійшов,
Але барбоса там чомусь не знайшов.
Став свистати та іскликати- Мухтар!
На алярм до нього вичовгав сам лишень сподар.
Бридко-п`яненький, мов квач.
Габлями рівновагу зберігав,неначе циркач,
Нібито фіґляр на кодолі балансував,
Козлищною брадою кумедно майталав,
Спочатку щось лизнем своїм шкарбачав,
Поки розбірливо беззубою хавкою не просичав:
-На який ляд свистиш? Нащо псину гукаєш?
Невже не дейкав я? Бо зочу не знаєш..
Що останки у твоїй лівиці,
Моїй цепній належать шавці.
Його вчора середодня родимцем стусувало.
Дорізати довелося, аби м`яско не пропало.
Тому із нього всі пундики-легуміни,
Та по ньому і справив я мерлини…
Протверезівши гнеть, Петро всі бебехи вивертає,
П`ястуками та ніженьками бузувіра на істинний шлях наущає.
Випустив йому чимало мазки, втер доброї кабаки,
Щоби не стравував запрошених м`ясивом з напівздохлого собаки.
До дрібки трясцяма юж про що розповідати.
Заклин Богові тільки-но шибає охота сказати:-
Господи Ісусе, від московського улуса Вкраїненьку Ти спаси!
Улюбленців наших од гицелів таких також сохрани!
Кербол(одеськ.)- карбованець
Дордочки(одеськ.)- погана їжа. Тут: залишки від приготування страв.
Алкиноядь(староукр.)- багатий стіл, добра їжа.
Цирли(одеськ.)- пальці.
Шкари(одеськ.)- все що взувається поверх шкарпеток.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2024
Вичапав зранку на подвір'я,
Пофланірувати з малечею я.
Обступили дітвору зграйка друзів і подру́г.
Імена розчув дітлахів навкруг...
Нектарій, Афродита,
Мантикора, Аеліта,
Світозар, Віолета,
Нимрод, Джульєтта,
Байрактар, Діоніс,
Єлисей, Айріс,
Амалія, Родіон,
Беладонна, Айфон,
Джавелін, Мілана,
Ахілес, Ульпана....
Як отой йолопень зумівся зненацька,
Бо на гуцання вивів я- Панька та Стецька....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2024
- Дракон зголоднів!
Велико літ не їв!
- Засапаний гонець гукнув....
Натовп заволав,
Дехто зойкнув,
Хтось заверещав.....
- А що він їсть?-
Спитав заморський гість.
- Дівчат невинних,
Незайманих, цнотливих...
- Бадьо з юрби одізвавсь.
- Банно звірятко...
Ґигне він у нас...
- Оголене по сам пас,
Татуйоване хлоп'ятко,
У кутні зуби засміялось....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004705
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2024
Де же твій кров'янистий келеп,
Капутіна ти придворний кеп?
Україну затриднів завоювати,
І до мочакви не зумів домарширувати.
Не хворів, у літадлі згорів,
Без покаяння околів,
Тебе побила сила Божа,
На наглій дорозі,
Гробаків ти вже їжа,
Вдіяти да що не в змозі,
Як псира* на аркані,
Чи блоха на куцому чалі,
Стоїш ти жалюгідний у бездені,
З головою в жупелі.
Пробачення тобі не буде ні від кого.
Про мертв`яків подейкують же, або гоже,
Або абсолютно нічого.
Ти подох - і клєво це дуже.
Якби упав ще й призвідник до тебе в чан,
Їй-Богу! Великдень генто був би нам!
7.09.23.
*псира (одеськ.)- воша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2024
Не слідуй…
Вслід за бункерним шибзиком- він сам заблудився.
Пробі з минулого нічому та не навчився.
Мерлі тирани зіпають йому з потаймиру,
Щоб зупинився і дав усьому світу миру.
Не слідуй…
Бо у бздурного тебе неофіта-пуйлонина,
Стане головного мозку лише одна клітина,
Та незабаром від самотності помре і вона,
А після неї згодом і душа твоя коштовна.
Не слідуй…
Адже, прощення має завсігди особливу ціну,
Чим пейоративна вина, тим вища буде розплата.
Не надійся, що крутопопи тут розгрішать тебе за мзду....
У Христа за війну звершиться потойбічна відплата...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004616
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2024
Голуби миру
Улетіли в засвіти...
Чи повернуться?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004541
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2024
Чоловіки! Жінкам своїм рубаніть!
Що шлях до серця її подружжя,
Через шлунок лежить.
Бо в серці два шлуночки у мужа,
Один-для горілочки,
Другий- для закусочки....
30.01.24.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004540
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2024