| Сторінки (6/530): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
Місто палає.
Світлофор знемагає
Сигнал — як стогін.
Кав’ярні — як рятівні
острівочки кондьорів.
Спека у мені.
Не всередині — ніде.
Я — просто вітка.
Що хилиться в безвітрі
та слуха порожняву
Світоч в зеніті.
Гуде брук під ногами,
душа тікає
в тінь дерев при дорозі —
листя шушука про дощ
Піт на ключицях
Пломінь крил Геліоса
Мальва зморилась —
нахилилась до землі
мов молитву шепоче
Котиться жара
з холоднички у шлунок.
Сонце сміється
крізь очі ліхтарів — йде
сплав уяви й асфальту
Дух сквару мовчить.
Він ховається в вогнях
цегли й акацій.
Я ступа обережно —
Щоб не збудить полум’я
Піт у саксофон.
На хіднику акорди
тануть у ритмах.
Жарінь свінгує го́род —
і серце грає на слух
В киплячім супі
сиджу як птах без гнізда
Сонце — консервна
відкривачка для думок
що не вміють гацати
Шкіра гаряча
Коти вляглись нерушно
Фонтан - оазис
Діти мокрі від сміху
Дзвін вільгими стопами
Мамо, дивися —
сонце злиза калюжу!
Я ж там плив човном!
А тепер у пісочку
будую собі пляжик.....
[i]Ренґа - жанр японської поезії, в якому вірш формується з двох, або більше строф. Тут строфа танка( складається із чергування п'яти- та семискладових рядків 5—7—5—7—7).
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043435
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2025
Під небом війни, сред згарищ та пилу,
Хлопчик йшов малий, тягну́чи горе.
На його спині, мов хмаринка сумна,
Покійний братик - душі вже нема.
Не до лікарні шлях його лежав,
Не порятунку він тоді шукав.
Додому ніс, щоб землю відчинить,
Останній спокій брату спорудить.
Військові зиркали, здивовані вкрай,
Один же промовив: "Покинь, не страждай.
Це просто лиш тіло, полегши свій хід,
Нічого не вдієш - життя такий триб! "...
Спинився ба́хур*, зрить бійцеві в очі,
І тихо відповів, в простоті дитячій:
"Він не важкий. Це ж мій братонько рідний..."
І замовк солдат, та від слів тих став білий.
Серце стислось, і від щему він заридав,
Що суті любови одразу не впізнав.
І зробився той знімок символом навік:
Братської єдності, що через біль потік.
Хай же й нам ці слова залунають,
Та дороговказом життєчним будуть:
"Мені не важко — він мій братушка,
І вона — моя, моя є сестричка".
Як впаде він — я його підійму.
Як спіткнеться вона — підтримаю.
Як хтось втомиться —руку простягну.
Як ослабне — стану опорою.
Як хтось помилиться — прощу, зрозумію.
Як світ відвернеться — з ним лишитись зумію.
Не відмовлюся, не зраджу, не відштовхну.
Бо він не тягота, а вона не обуза.
Це мій брат... А це сестра моя... .
І зорить Господь, з небес на нас,
Та чекає, щоб любили й ми,
Саме так — по-справжньому, завжди!
*ба́хур (діал.) дитина або підліток чоловічої статі
[i]У Японії під час війни хлопчик ніс на спині вбитого молодшого братика, щоб поховати дома. Один із солдатів порадив покинути вже мертву дитину, щоб було легше йти. Хлопчик відповів: “Він не важкий. Він не являє жодної складності. Це ж мій брат!”. Солдат зрозумів і гірко заплакав… З того часу це зображення стало символом єдності у Японії.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043434
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2025
Онде врем’я розтануло в гомоні звичнім,
І базарні хвилі у берег перуть незримий,
Одеський Привоз, немов півсон дивовижний,
Пащі свої розкубрив, де вітровій нестримний
Плететься поміж лавами, плутає нитки
Реальності крихкої та трафаретних понять.
Тут рибчини ма́ять, гейби срібні лебідки,
Їх чехуя* виблискує, будьто зоряний плат.
І бабулетти-торговки, як оті медузи,
Шмигають над лотками, шепочуть слова,
Що пахнуть персиками й душком прогірклим туги,
Де в кожній інтонації – мудрість жива.
А час оттут не лінійний, він скручений, гнутий,
Буцім вуж, що танцює на ніжці стола.
Учорашні події, немовби розігнуті
Струни, що музикують мелодію зла.
Картопля тут чаклує приховані закляття,
Морковка на стінах малює фіміами.
Ба навіть цибулина, що принукує плакать,
Нерозгадані в собі хова метаграми.
Звідкись кішка з вусами, мовби скрипка, співає,
А чайка в кашкеті, либонь ота парасоль,
Розкрилась понад натовпом, який не зважає,
Отутки бо хто-будь — актор і водночас роль.
Схожі тут гривнюки на осіннє листя,
Що випадають потаємно, кружляючи в такт.
Вони не купюри, а спогади чисті,
Які хтось занедбав у дотеперішніх світах.
А сонце тут булане, як стиглий лимон,
Над базарною площею провисає в імлі.
Воно освітлює кожнісінький вагон
І силюети, що йдуть, начеб химерні царі.
І я стовбичу — ані катраном, ані тінню,
Уп’ятий у простір, що з серпанку й зерна.
Усе навкруг — доперва версія про істину,
Уже яку ніхто не пам’ята й не зна.
Приснився Привоз мені іще до народження —
В покручі лавочок я чув себе увесь.
А тепера — ніби є, і наче не зовсім я.
І мовляв живу. А насправді — десь-то десь.
Світла там уже луска деінде облітає,
Де бабця-серцеводяне зникає в тумані…
Усе я ще питаю, хоча і не чекаю —
Чи хтось тут є живий, чи це також у видінні?
*Чехуя(одеськ) - луска, лушпа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043257
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2025
ТАБІР, ДЕ НИШКНУЛИ ЖАЙВОРОНКИ
[i]1947 рік, Явожно*, Польща.[/i]
Із гірким присмаком спузи, переддення накрило табір, мов дерешувата сітка. Колючка, вежі з кулеметами, дерев'яні розвалюхи, — усе, немовбито у кошмарах, від яких прокидаються з прискореним серцебиттям та криком. Та тільки це був не сон-жахіття, а Явожно — філія гітлерівської індустрії геноциду Освенцима, яка була перетворена варшавською властю на "транзитну зону для українських бандитів, що шкодять Польській Народній Республіці".
Вло́дкові було дев’ятнадцять. Його забрали з села на Лемківщині під час "акції переселення" . Так, що й не встиг і з матір’ю попрощатися. Усе сталося знічев'я: на світанку приїхала військова вантажівка, постукали прикладом у двері, і все. Далі — дорога, в'язниця, допити. А потім — концтабір Явожно.
— Ти хто? Бандерівська сволоч? — спитав конвоїр польською.
— Я — Вло́дко... З Ліщави... - відказав парубок.
— Усі ви тут бандерівська зараза. Не говори українською — язик відірвемо. - знов пропшекав чатовий.
У колонії, в той момент, було понад дві тисячі таких, як Вло́дко. Старі, молоді, священники, учителі, жінки, дітвора. Дехто навіть не знав, хто такий отой Бандера. Всіх їх прозивали "бандерівською сволотою", альбо по-простому — "дикуни", "рєзуни", "бидло"...
У першому бараці, куди його запровадили, смерділо гниллю і потом. Люди лежали на завожених дошках, нібито поламані ляльки в ящику забуття.
Біля ґратчастого вікна перестаркуватий благовидного взору чоловічина харамаркав молитву. Йому намагалися не заважати.
— То панотець Степан, — бозна-хто прошавкотів Вло́дкові. — Його били до непритомності за те, що христив дитиська по-українськи.
Влодка поставили копати траншеї. Земля була твердою, як камінь.
Вартові вирегочувалися, коли невільники падали від знемоги.
— Копайте глибше, — гримнув один з наглядачів. — Тут ваші вогнецвітні мрії поховаємо.
Уночі знову дізнання. Вло́дко мовчав. Він не мав що говорити. Та німування було поганішим за слова...
Після третього тижня зник молодистий хлопець з сусіднього корпусу. Потім ще один. Тіла ніхто не бачив. Перешіптувалися — поховані в лісі. Без хрестів.
Вло́дко почав писати. Кривавим пальцем виводив букви на замизганій стіні блока. Не речення — лиш поодинокі слівця: "Штефка. Батько. Село" . Так він тримався аби не звар'я́тіти .
Одного дня в лагер привезли дитвака. Малий — рочків шести щокасте хлопча . Його ненька, гамаликувата гуцулка, держала його міцно, але караульний дзизнув її по руках так, що вона відпустила своє породження.
— Тепер ви — окремо, — зашипів він.
Отоді на цій фабриці зла востаннє і співали пісню. Тихо, пошепки, коли вітер гнав шум паркану смерті, співанку зачали кількоро знебулих страдниць. Лемківська колискова. Її підхопили інші — як псальму. Польські охоронці з новобранців не чули. Або вдавали, що не вчувають. Або слухали — та не розтуляли рота.
Чомунь останній раз? Бо хтось зі своїх запродав заспівачів начальству за юдину пайку. І дві жінки з них не змогли погодитися з тими пережиттями, що послідували для покарання за цей "архитяжкий" злочин і кинулися на підключені до струму дроти. Тому арештанти й домовилися поміж себе силкуватися бути бачними, щоби далі не давати привід, шукаючим зачіпок.
Після восьми місяців Вло́дка відпустили. Процідили: "Тепер ти — переселенець. Ти більше не лемко. Ти — поляк". І дали аусвайси на нове життя — десь у Західній Польщі.
Та в ньому залишився Явожно. Його запах, його рани, його тіні.
І тиша. Та тиш, в якій нишкнули жайворонки....
*[i]Польський концтабір Явожно був одним із найжорстокіших заходів проти українського населення, вжитих польською владою під час депортаційної Акції Вісла (28.04.1947-31.07.1947). У таборі каралися протягом майже двох років 3873 українці, запроторені туди без звинувачувальних актів або судових реченців. Серед в'язнів було понад 800 жінок і кілька десятків дітей віком до 14 років. Від тортур, голоду й виснажливої праці в таборі померло не менше, ніж 160 ув'язнених.....
Дотепер українці, колишні арештанти концтабору Явожно, не отримали правової та моральної реабілітації та визнання їх жертвами репресій.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043256
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2025
Судились єврей
Та українець... Судді
Впаяли 15 років
Під час сесії
Тільки й дізнаєшся, що
В Інтернеті є не все*...
Вихідний — це не
Хвороба бо проходить
Бистро й непомітно
- Гарні ви зуби
Маєте! - Це від мами!
- Як вам підійшли!
Немає жінок
Неприступних… Є різні
Рівні доступу
Повненький вчитель
Фізкультури... Є в цьому
Щось загадкове....
Вірить у Бога
Сторож на кладовищі
Добу через три
*Цей вірш в стилі катаута -трирядковий неримований вірш, що складається з 19 складів (5-7-7)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2025
Декотрі стали
Враз такими "щирими"
Українцями
Що забули нанівець
Як це бути людьми
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2025
- Справжня
Любов бува?
- Бува... Он до сала -
Он то любва на усеньке
Життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2025
Світило денне на небі,
наче розпечений кремень,
Сипле золу
на межі світанку.
Корови з кришталю, мовчазні й прозорі,
Випасають тіні
на царинах без краю.
Дзвони не бемкають — цвітуть кайдани,
брязкотять чічками зі сталі
й болю.
Мешкання на спинах,
Буцім черепахи,
повзуть на захід
з підрізаними ногами.
Ріки вгору бурять,
несучи у черевах
перевернуті хрести
та ікони-привиди...
Коріння клечання —
землиці сплутані нерви -
виривають з криком,
а смола — тече кров’ю.
Дороги згортаються
в строкаті сувої.
На кожному — ім’я,
що вицвіло до білого.
Візник без обличчя,
у вдяганці з туману,
Піжить коней-борвіїв
батогом із проміння.
Куранти на площі
смикаються за течією.
Стрілки — то риби,
що хвіст дзьобають власний.
Календар листається
диханням минулого,
Сьогоднішній день—
Гола в огні сторінка.
Писклятка несуть у кошику з пісень,
Та співанки
розсипались зернами маку.
Покорм —
живосріблом на губах,
Колисанку гарликає крук
із залізним клювом.
Земля під ногами —
палаючий пергамент,
Карти змінюються
під шкірою долонь.
"Вісла" — не потік...
а ніж
у пітьмі,
що розрізає тіло
на "своє"
та "не своє"...
Обмари без голосів
блукають по сінях,
Вікна — пробиті монети,
що показують звізди всередині,
Пам’ять — це ліс,
древа де — це костомахи,
Стоять — без листя
під сонцем-кременем.
І тільки-но
стогін безлюддя
натягує струни,
На колишніх порогах,
де двері — це шрами.
Мелодія вереску,
застигла у повітрі,
Рве нитки часу,
та так і не впала*.....
*[i]Поема про Операцію "Вісла" в Сюрреалістичному стилі...
Опера́ція «Ві́сла» (серед українців Польщі відоміша як акція «Вісла», пол. Akcja Wisła) — етнічна чистка, здійснена протягом квітня-липня 1947 року за рішенням партійного і державного керівництва СРСР, ПНР та ЧСР. Полягала у примусовій, з використанням військ (СРСР, Польської республіки, ЧСР), депортації українців з їхніх етнічних територій, — Лемківщини, Надсяння, Підляшшя і Холмщини, — на території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 року належали Німеччині, так звані «Повернені Землі» (пол. Ziemie Odzyskane) з метою асиміляції українського населення під маніпулятивним приводом обмеження підтримки українського підпілля місцевим населенням.Було переселено 140 575 осіб, ув'язнено в концтаборі Явожно 3936 осіб (з них: 823 жінки, 27 священники. Унаслідок катувань загинуло близько 200 бранців), убито 655 осіб, заарештовано 2800 членів українського руху ОУН і УПА у Закерзонні. З квітня до липня 1947 року оперативна група «Вісла» провела 357 бойових акцій, ліквідувала 1509 повстанців, знищила 1178 бункерів і криївок... [/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2025
На галявині –
Соняшник тихо співа
Гласом дзвіночка
Сон у гамаку
Прокинувсь – мої думки
Цвіли як маки
Північ сонечка
Тіні п'ють світло з трави –
Робляться м'ятні
Літнє пора́ння
На рясті роса блищить.
Коник лебедить
Діти сміються
Хлюпають радо в ставку
Літо - це щастя.
Бджоли гудуть скрізь
Мед збирають у вулик
Солодко дуже
Липа в садочку —
Лиш тінява на лаві
Пам’ятає нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2025
Тихо краплі б'ють
По грабових листках – спів...
Вечірній дощик
До землі присів де тінь
Дріма - свіжий подих йде
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042739
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2025
Чого
В тебе руки
Такі холодні? Ти
Що торкалася власного
Серця?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042593
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2025
Коли голова
Працює тоді диплом
І не потрібен.
А ти відаєш,
Хто такі сніжинки? – Це
Мухи в пижамках!
Усе…набридло…
Візьму й піду кинуся
Я під ковдрочку…
-Хто втоне - більше
Купатися не буде...
Миркав вожатий
Духопел в око
Страх особливо різко
Погляд змінює
У стриптиз клубах
Немає виступати
Кому - сесія....
Здоровий спосіб
Життя набувається
Разом із хворобами*
*Цей вірш в стилі катаута -трирядковий неримований вірш, що складається з 19 складів (5-7-7)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2025
Павітер шавкотіє почерез ку́лики* полів,
де жито вмирає,
не встигши достигти.
Сонце —
згляд кровиний, що дивиться згори,
Промені його —
це голки, що шиють наскрізь мерзляк.
Тіні гарцюють,
як виснажені маріонетки
під молодиком,
що плаче сажею і молоком.
Діти з очками
глибокими,
Наче копанки без денця,
Шукають
зірки в пустих долошках.
Ходики
цокають кістками,
Усяка часинка -
це відлуння закинених молитов.
Річки течуть
не водою, а відчаєм,
несучи у вир
уламки розбитих мрій.
На горизонті —
скелети хат,
Їхні вікна —
траурні вирви, що дивляться в Ніщо.
Земля дихає,
мов звірина у пастці,
її нутрощі —
залиті шерехом
і порожністю.
З небокраю
падає дощ
з сухих сліз,
Кожда крапля —
це фантом несказаного слова.
Обвітря —
щільне
від запаху видива,
що блукає між
колосків, що ніколи не зійдуть.
Потяг мчить,
не маючи колій,
його вагони —
пройняті
дрімотою й непам'яттю.
Зі споду колодязя,
піднімається виск,
який розчиняється
в безмежній
пустелі часу.
Земля
розкриває свої рани,
звідти виповзають
чмани прабатьків.
Вони мовчать,
їхні вуста
зашиті туго,
але зіниці
вищать, розповідаючи історію.
Над головами
Витають зграї воронів,
їхні крила —
це відбитки майбуття.
Вони несуть
у дзьобах
жмені піщуги,
розсипаючи її
над могилами,
що не мають імен.
Кожнісінький камінь — це зітхання,
кожна грудочка ґрунту —
це чиєсь серце.
І крізь це пустище,
де панує забуття,
проростає чорний тюльпан
— символ невимовної скорботи**…
*Кулик(діал.) - зуб
**Віршована сюрреалістична поема про Голодомор, 1933
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042517
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2025
Школу спалили на світанку. Ніхто не бачив, де саме почалося — чи з даху, чи з книгозбірні, чи з грубки вчителя Петра Орестовича у виховничій кімнаті. Палаюча будівля диміла, як велика чорна сигара на тілі села. А над нею вже кричали ворони — оті, що чують попіл, як голопуцьок — материнське молоко.
Усе поселення вийшло дивитися. Безмовно . Навіть діти. Тільки одна Марічка, дев’ятирічне вишневе дівча, затулила вуха: їй здавалося, ніби з вогню хтось співає, і спів — не людський, а немовби слова плакали.
Учитель Петро Орестович приспів пізніше. Був без капелюха. Волосся стирчало, як щетина. У руках — скромна рама, обвугліла трошка з одного боку. На склі сажа, але крізь неї видно Тараса. Портрет Тараса, що висів над дошкою.
— Я витяг його, — прожебонів задиханий Петро Орестович. — З-під столу. Все згоріло, а він лежав, як живий. Обрамок тільки злегка пошкоджено. Чи не чуднота?
Ніхто не відповів.
— Ви думаєте, вони зупиняться? Вони спалюють не хати. Вони палять нашу українську душу.
Староста селища мовчки вийшов з гурми, постояв мало і блимаючи очиськами на Кобзаря прогарчав:
— Що ви з ним робитимете?
— Збережу, — витиснув із себе Петро Орестович. — Закопаю. Як мощі.
Наступного дня до румовища школи приїхав цей солтис з "панами з повіту". Вони усе "перевіряли", чи дійсно "випадкова пожежа"? Хтось із села ляпнув комісії: перед тим у школі були сходини української спілки. Дехто бовкнув — учитель читав уголос щось, що не було затверджене польською владою... .
Війта не цікавила правда. Його цікавив спокій. А супокій у ті роки досягався тишею. І тиша — це коли не лишається портретів. Ба навіть у попелі.
Через тиждень Петро Орестович зник. Марічка чула спросонку, бо жили підстінь, як уночі хтось скрипів біля його дому. Потім — тиш. Потім — голоси. Потім — кінські копита. А вранці, на тому місці, де він закопав портрет, виросли квіти. Пекучі червоні квіти, які раніше ніколи тут не росли.
Марічка доторкнулась до землі. Вона була ще тепла.
— Він тут, — прошепотіла. — Тарас..... *
[i]*Оповідання базується на реальних випадках спалення українських шкіл, бібліотек, церков під час "пацифікації"
українських земель, здійснювані польськими окупантами у 1930-х роках... [/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042516
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2025
[i]Древня легенда, переказана дряхлим волхвом, десь на березі Дніпра. Про андрофагів, прародичів московитів: дике кодло канібалів, що прийшло з північного мороку....
[/i]
- Ой не з нашого кореневища вони, не з наших жилавих гілок...
З сіверського туману, з чорного лісу без співу й сонця,
зійшли вони — ті, хто не має ні імені, ні душі.
Кажуть, у давні-давні часи, коли ще Дажбог ходив полями, а Перун бив у небо не для грому, а для зросту,
жили на півночі дикі племена, що не знали ні глаголу, ні пісні, ні роду.
Їх нарікали Андрофагами, — людожерами,
але ж то було ймення, дане ззовні, бо самі себе вони не звали ніяк.
Не будували міст, не плекали нив,
не вшановували предків, бо ремиґали їх.
Плоть ближнього для них — не дар, а звичка.
Кровина — не священна сере́дина, а питво.
Чада там народжувались без сміху,
а старі — гибнули, як білі кістки в морогові: мовчки,
бо слово в них вмерло ще до їхніх батьків.
Вони прийшли із млою,
мов сажа з гнилих печей,
і ступили на терени слов’ян,
наче ніч на очі.
І тоді перші князі півдня — праотці наші — стали на раду,
і мовив відун Ладомир:
— Це не люди, а сірі тіні. У них кореня чортмі в землі,
немає духу в повітрі. Тлять вони живе єство,
бо не вміють його розуміти.
І вони прогнали людоїдів у непролазні болота та мочарі,
де земля гниє,
де світло не пробивається крізь вічні хмари.
Але ті лишили там насіння —
і з нього виросли інші:
народ залізної руки і дерев’яного серця.
Їхній язик став пізніше — москвинським,
їхній закон — кулак,
їхня правда — сокира.
Звідти й почалось московське поріддя.
Не з братства — з голоду.
Не з істини — з укусів.
Не з співанок — з рику.
Бо в ангіях* їхніх — пам’ять андропофага.
І хоч зодяглися вони в ризи, і храми поставили,
в більмах їхніх усе ще існує темрява пращура:
той, що їсть людину —
не зубами, а владою,
не ротом, а наказом.
Тож стережися, дитино, коли чуєш з сєверу голос —
у ньому не мова, а жування кістки.
У ньому — слина Андрофага**....
*Ангія(заст.) - жила, судина.
**Написати твір надихнув вірш автора Філая "Звідкіль взялася ця горе-чума"
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042207
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042310
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2025
Розбилась кімната.
Шиби — дном догори,
висипались з рам,
плине у вікнини порожню́.
Червоне квіття металу
на рогу цвіте.
Всякий ліпесток — пронизливий свист.
Він розрізав хмари,
буцім кубовий папір,
і час згустився,
Як липець у горлі.
Ді́ди* під ліжком —
слимаки без черепків,
повзуть до раковини бетону
холодної й глухої.
Подушка в роті.
Вік — під підлогою.
Пальці
пускають коріння у цегли ріняк.
Серце —
перевернутий часомір
кульки котяться
кожної кости в пустоту.
Над містом —
велетень з бездумними очицями.
Його кроки —
це гул
у маслаках фундаментів.
Він дихає чорним куривом
минулих пожеж,
а в ладусях —
гнізда з крилатих каменів.
Його тінява —
карта зірваних дахів,
де жаден вибух —
комета
в чорнилі.
Синяві екрани в долонях —
світляки в пугариках,
кидають тіні-павуки
на стіни сховища.
Тяжке повітря,
ніби з плюмбуму желе,
його ковтаєш,
а воно росте
клубком у глотці,
Стає свистком,
що вічно завис
в атмосфері,
Натягнутим шнуром
між би́нями**небозводу.
Ти —
кристал тремтячих секунд,
заморожений видох
у тісній бляшанці темряви.
Над головою —
танчик
розпеченого птаства,
їхні крила — блискавки
в елаїні***.
Вони сіють зерна
вогню
у вікон сади,
де плодоносять деревини
з чорного пломеню.
Тиша впала,
мов штора важка,
Але сирена —
це пружина затиснута в скроні.
Вона дзижчить,
навіть, коли мовчить,
Тоненький дріт,
що везе
у кістки
небовид.
І кожда клітина пам'ятає політ
палених птиць
повз скельце
зі снів…
*Дід - перен., розм. Те саме, що тінь.
**Би́ень(діал.) - мн. бині, зуб.
*** Елаїн(заст.) - олія. Від лат. oleum.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2025
Чому
На весіллі
Геїв не подали
Торта? - Щоб не злипнулися
Д&пи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2025
Трощена цегла
Вітер свище проз пустку,
Дім тепер мовчить.
Квіточник зав'яв
Фото в пилу бите шкло —
Пам'ять все живе.
Під завалами
Люлька з іграшками спить
Де сміх був колись.
Упала стеля
Небо видно крізь дірки
Холод у серці
Фронтове село
Хата стоїть як привид,
Чекає миру
Присок на снігу.
Сліди ведуть у безвість
Повернеться хто?
- Господи пробач...
Торкнувся воїн хреста -
Це його броня
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042191
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2025
В гумових жінок — журбота на чо́лах,
Їх ображають без зволе́ння на посте́лях,
Європа в сльозах, феміністка кричить:
Звалаші́м злодюг! Уже закон на пі́дписах! *
*Я думаю, що ми ще дочекаємося, коли в толерантній та емансипованій Європі почнуть саджати за зґвалтування гумових жінок....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2025
Ніч над лиманом —
Удалечині вогні
Наче́б одура
Камиші шварґотіють
Пісню про давні ве́сни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2025
Через браму, де врем'я розчинилось, як сіль,
Увіходиш у животинний світ,
Одеський зоопарк, де усяка плодь – то біль
Чи радість, виплекана з давніх літ.
Тут жирафи, нібито колони сизі,
Підпирають собою надземну синь,
І слон, що гапцює на єдиній но́зі,
Розкидає хмари, наче пух і тінь.
У клітці лев, немов дзиґарик зламаний,
Гарчить без звуку, а грива – мов міраж.
Пантера, що зорі ковтає зранена,
Спить, загорнувшись в шовковий камуфляж.
Фламінго, неначебто крилаті квіти,
Стоять одноцибі в молочних сновиддях.
А павич розпускає хвіст, як всесвіти,
Віддзеркаленні у верцадлових хвилях.
Верблюди, буцім кораблі пустині,
Чрез повітря пливуть, де час застиг,
І зебри, розмальовані півтіні,
Лахають* мовчки в люстерках кривих.
Тутеньки гвінпіни, мовби фраки у снігу,
До айсберга, що розтанув верстають.
І мавпи, які грають у віковічну гру,
Жемчуг з богорівних гаїв збирають.
Так, звіринець одеський – це не казка,
А справжній сон, де тварі – то вірші,
Де реальність і вигадка – це маска,
Що огортає душі, мов плющі.
*ЛАХАТИ, -аю, -аєш, недок., (з кого); мол.; зах. Сміятися. Від їдиш-нім. lachen — сміятися. Слово було відоме укр. арґо XIX ст.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2025
Мати й дитинча —
М’яка ніжність у хутрі,
Сонце між вусів
Кіт на клавішах —
Вірш виник на екрані,
Я — співавтор вже?
Кошеня дріма
Лапки сіпаються — сни
Про полювання
Тінь серед трави
Котя вчиться ховатись —
Мисливске серце
Ринка набілу
Свічадо для зелених
Очей-вогників
Спить на книжці кіт
Як лясе** між творами —
Сон без початку
Котур спочатку
Жахався пилосмока -
А згодя втягся...
Ніхто так сильно
Не втомлюється за день
Як незатруднений кіт*
*Цей вірш в стилі катаута -трирядковий неримований вірш, що складається з 19 складів (5-7-7)
**Лясе́ (від фр. lacer — «шнурувати») — закладка, що виготовляється при виданні книги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041790
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2025
Інших
Дівчинко не
Слухай - Ти найліпша...
В категорії ваговій
Своїй...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2025
Клептоманію
Клаустрофобією
Лікуємо - тел. 102
- Я поголила
Ноги... Натяк зрозумів?
- Зв'яжеш мені светр?
- Іменується
Як любов між жінками?
- Любов без кінця....
Другий день нудить
Якийсь анекдот мабуть
Був геть несвіжий
- Побачення не
До добра наше.... - Тупцю
Виклала шия
У мене також
Був пояс для схуднення....
Потім став малий
- Ви часто п'єте?
- Щодня. Але бувають
Ще і запої
Панів на лігві
Чухаючи розбите
Своє серденя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2025
Не Сонце – поліцайська
висвітлячка з небосхилу,
Що зліплює баньки на асфальті
чорним сморідом берким.
Повітря – зупа із пилу, вихлопів
І солі,
в гергавці застрягла -
жовчі лик* начеб.
Бульвар – м'ясорубка людського
тіста:
Тіла в потоках, розм'яклі,
буцім місиво.
Плід мурахи в сандалях – криком кричить,
На плямах поту
забульканий дрихне лайдак.
"Холоду" ось палац –
крамниця-монстр,
Де кондиціонер-тиран
сопе й гомонить.
Черга – гашка,
що полює на лід,
А на касі –
робот з позеленілим лицем.
На лаві-розплаві – пара: Він і Вона.
Він ліпить селфі
в футболці "Гарячий перець" .
Вона пучкою молосує в айфон,
немовби дзвонить,
Слова між ними –
мертві комахи сплять.
А над усім – реклями хижий ґвалт:
"Морозиво! Море! Аркадія!" –
злий, пустий жарт!
Ті "єлисейські поля" – бляж,
де людяний ковбасний ряд
В олії сонячній конає,
потіє, в'яне.
На дереві голуб-генерал (один!)
Спостерігає хаос
з висоти галузини.
Його піхота –
вбиті ковтки води,
Булки кецики–
трофеї війни посеред бруду.
Літо! Не пора – патологічний стан:
Пекло в місті,
пародія на курорт!
Природа зламана,
людина – механізм
Із функцією
"спожий та випарись"! Без дум!
В кросівках пісок скрегоче – море!
Смітник бурлить,
як джунглі, на просторі!
От він, твій парадиз!
З гутним оком вікна,
Липне де прах
І мисль застигла.....
Так.
*Лик(діал.) - ковток.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2025
Кургани мовчать
Понад квітистим морем
Вітер піє плач
Про кочівників славних
Час тут стіка по́вагом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2025
Два пса
Мались - Один
Втопився, а інший
Згорів.... Це були бульдог і
Хот-дог
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041358
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2025
Якби за крадіжку краяли б руки,
То не знали б там у Раді, що таке кнопки,
Бо замість них блищали би педалі —
Які би скрипіли від злодійської муки.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2025
Виплески хвиль — отто є зойкіти снів,
Де риби плачуть кольором розмитим,
А небо, вишите із синіх димів,
Танцює з сонцем, що на дні зашите.
Кораблі, примари немов забуті ,
Линуть проз скло, де час розбився в друзки.
І чайки ширяють, як циферблати,
Відлічуючи миті дивні, прузькі.
Дельфіни з крилами, гейби думки летять
Над обрієм, що згорнутий спіраллю.
А водорості — це тіні, що шепотять
Про підспідки, затаєні в печалі.
І місячко, відсвінуле у прозиралі води,
Неначе Бозі зір, зоглядає на нас.
А ми все стоїмо, розчинені у цій ліпоті,
Про реальність задавнивши, про всякий час.*
*Одна з моїх спроб вірша в сюрреалістичному стилі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041146
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2025
Справдішнє літо
Спечно навіть від того
Що ти в слухавцях
До літа желав
Скинути 10 кілограмів
Позосталося - 16 кг...
В тебе молодість
Біжить до кінця а ти
За літо тлієш....
Позалишилось
До літа усього лиш
Сто двадцать гривень
Так жарко що два
Дерева потузались
Через собаку
Вранці співають
Птички... Вночі - комарня...
Приміта літа
Літо - це війни
Меж тими кому шкварно
Та кому дує
- А що не буде
У цьому році літа?
- У вересні бабине*...
*Цей вірш в стилі катаута -трирядковий неримований вірш, що складається з 19 складів (5-7-7)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041144
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2025
Жінки -
Слабка стать але дружини
У категорію
Цю чомусь не
Входять
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2025
Крила гелікоптерів,
розтинають по́вню, як стиглий плід,
А з ран на тверді́ні
сочиться мед
зі свинцевим присмаком.
Солдати йдуть у бій,
а їхні тіні —
з колючого дроту,
Замість кроків — застиглі годинники,
де стрілки, тонуть у болоті.
Дерева видихують дим,
квіти розкривають пелюстки-рани,
Ріки, буцім галюги,
звиваються геть,
не торкаючись берегів.
Кулі — перероджуються в птахів,
що співають
хрипко й глухо,
А бомби
проростають крізь землю
чорними транда́филями*
без аромату.
Ніч лине до тіла,
як старовинна тапетрина,**
У люстрах — лики будучих,
яких ніхто не впізнає.
Маски з каменю кричать
мастями, яких немає в спектрі,
А пісок на губах -
це алфавіт,
забутий ще в колисці...
Дехто ловить війну в долоні,
наче метелика-примару,
Та вона розпливається відбитком,
в’їдається в нігті.
Соненько —
вічко сліпе,
що дивиться
крізь шолом із тріщиною,
А під ним —
боги скачуть, зшиті з лахміття спогадок…
Ми — листки
в бібліотеці хаосу,
Де кожна сторінка палає,
А вогонь,
немов кіт,
вилизує з нас
форму
й глагол.
Ро́змир — це акваріум,
де риби ковтають
своїх глядачів,
А на днищі,
мов перлина
блимає,
непробачена вина.
Тіль-тіль
залишилось чекати,
доки зірки
проростуть через асфальт,
І з кервавих калюж,
заколишуться нові світанки —
без назви,
без ваги,
без меж…
Лише ехо
розстріляних слів
блукає порожнечею,
навчушуючи вітер
розмовляти мертвими мовами…
*ТРАНДАФИЛЬ, і, ж., діал. Троянда.
**Тапетрина (одеськ.) — шпалери, тканина для оббивки стін.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2025
На заказ: Кохвій
З пінкою... Кавіст утнув
- Раз уплюнути!
До цилюрника
Прийшла Смерть із косою
А вийшла з каре...
- Чому не можна
Битися з карликами?
- Це дуже низько...
- Яко зветься клуб
Старих анорексичок?
- Та "Легкі бабки"
- Що сказав єврей
Коли знайшов стос банкнот?
- Тута бракує....
У посімействі
Канібалів помер дід -
І журно і всмак...
- Що робить з слуху
Вадами гінеколог?
- Із губ читає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2025
Найпрекрасніша
Музика Усесвіту -
Це муркотіння...
Ліки які немога
Нам передозувати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2025
Останнім часом
Колобок сильно змінивсь -
Такий черствий став ...
Карлсон полетів ...
Тому що залетіла
Фрекен Хильдур Бок
Пінокіо не
Любив упень приказку
"Л@йно не тоне" ...
Була у Іллі
Муромця слабкість - силу
Застосовувати
- Іванко, не пий
З калюжі! Це на ранок
Сушняк залити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040756
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2025
Одружився на
Марічці Байт Степан Гіга
І у них синашик
Через дев'ять місяців
Народився - Гігабайт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040755
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2025
Україна двері туристам відкриває —
До Чорнобиля кличе усіх,
Реклама лапшає**, інтерес визиває,
До забутих околиць пустих.
Кажуть: мов у Діснейленді буде цікаво,
Але мишенятко — не з мультфільмів отам,
Двометрова, жива та усмішка кривава —
Напудиш в шальвари не один кілограм*...
*Вірш зараз вже не актуальний, але все одно вирішив його викласти...
**лапшати(арґо) - Аю, -аєш, недок. Прибріхувати, говорити комусь недостовірну інформацію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2025
Вискіпали якщо м’ясиво у ковбасі—
Це трапилося нещастя десь у процесі,
Бо з м'ясця рецепту згідно - там лиш аромат,
Тінь на лінії попала мабуть в апарат!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2025
– Вась, я вагітна, від тебе, оттак...
– Та як? Ми ж навіть не полірнули каделак!
– І я в струсі, бач, стою мов німа —
Як же це відбулося, я не знаю й сама!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2025
— Фімо, що будеш на вечорину?
— Поклади мені ось цю білу рибину!
— Але ж це сало?! — цваркнула Либа*,
— А я що, питаю, як зветься ця риба?
ЛИБА - жін. євр. ім'я, що означає «улюблена» на ідиші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2025
Пухнатий клубок
Грайливо ловить промінь —
Весна на лапках
Очі — два ліхтарі
У темряві гра тіней —
Ніч — їхній театр
Краплі дощові
На вікні слід від лапки —
Він тут був... Малюк
Нитка як змія
Підкорена за хвильку —
Ворухкий герой
Муркіт у тиші,
Ніч стихає навколо —
Диво на грудях
Перший сніг упав,
Котеня у подиві —
Світ став блискучим
Шерстка на лутці
Спить маля в теплому сні —
Весна крізь шибку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2025
Мати є вампір
А батько - вовкулака
Синок не знає
Піти у стопу за ким
Чи то у Податкову
Чи мо' у МВС України?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2025
Приятелькі дві зустрілись,
За життє розговорились —
Одна біднувато вбрана,
А інакша — від П'єра Кардена....
Убога зітхає гірко:
Усі чоловіки — козли!
А друга всміхнулась їдко:
Просто доїти їх не вмієш ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2025
— Фіро Марківно, біда мене все не мина,
Учора — труси, а сьогодні — хустина…
У Моні у кишені — що не днина, то шок,
Може, взавтра вже нагиблю й бюстгальтерок…
— Циличко люба, у скляночці води,
Шторм не на часі — ще трішечки жди,
Як шубу принесе — тоді юж кричи,
А поки що в дрантиночку мовчи…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040322
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2025
Ніщо так господинечку не прикрашає,
Як котко, що сито сопе й дрімає,
Гладкий пухнастик, із задоволеним писком —
Склалось бо життя його шикардосом!
Дивишся в очі — там спокій і ласка,
Й одразу здогадуєшся: та ось де казка!
Раз кота годують — і дім в порядку,
То, може, й мені перепаде смаколятко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2025
Пацієнт у лікарні — зима за вікном,
Нирка потрібна — вість, як громи всі горні.
А лікар зітхає й спочує язиком:
— Потерпи, до весни протягни оці дні.
Байкери пробудяться — дороги ж не сплять,
Тоді і почки гуртом надійдуть до нас,
Весна пора дивочна, шанс можливо дасть,
Тож подожди ще троха — усе у свій час.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2025
Бабуся питає малого спозаранку:
— Що ж тобі наснилося, моє ти пташатку?
Він посміхається: — Літав у сновидінні,
Навіть в оболоченькі шмигляв понадземні!
— А чом в бамбетелю такий у тебе тарарам,
І запахущість предивна... мовбито після драм?
— Бабусенько, в мене ж уві сні була негода!
Ракетою хтіли збити, від цього й вся шкода!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2025
Якщо у дівчини спідничка коротка —
Не міркує вже чоловіча голівка,
Чи то пасує сумочка їй до взуття?
Бо інше в ту мить у нього на подумі —
Очевидячки, це зародити Життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2025
Хвилюватися
Навіщо про те чого
Увік не буде?
Кидай в саган все
Що не встигло драпнути
Азійська кухня
Завдяки кризі
Я знову на ногах - банк
Забрав машину…
Звідкіля лапки
В Айболита які він
Зайчику пришив?
- Що жінці треба
Для скандалу? - Нічого...
Просто чоловік...
Правда! Перший крок
До гумової жінки -
Суп з пакетиків
Дзвонило мені
Минуле просилося
В моє майбутнє…
Іноді діти
Видають страшні звуки
Наприклад просять гроші*
*Цей вірш в стилі катаута -трирядковий неримований вірш, що складається з 19 складів (5-7-7)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2025
- Моя дружина
Любить тварин - А моя
Є вегетаріанка
Хто перший устав
Отого і виступці
Чорний гумор котиків
Свиню жирніше
Чутка робить ніж вона
Є по правді кажучі
Чом рука в тебе
Забинтована? - Дятла
З долошки погодував
Захотілося
Уваги люби й ласки?
Не покорми котища....
Жодна тварина
Не кинула людину
Чрез хворобу чи старість....
Доїв корову
В спеку - в путню сипалось
Сухе молоко ...
Із зоопарку
Сторож втік хоч мо' й леви
Щось недоговорюють
Ці вірші в стилі катаута -трирядкові неримовані вірші, що складаються з 19 складів (5-7-7)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2025
Якщо
Ви любите
Горохову юшку
То не заправляйте гачі
В носки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2025
Чому в Олівця
Нема дітей? - Бо в нього
На кінці гумка
Як взивається
Сторожка на цвинтарі? -
Живий куточок!
В групу ліваків
Ударила блискавка
О Боже правий!
- Мамо не хочу
Я у цю Америку!
- Замовкни й пливи далі!*
Якщо надіти
Вчасно протигаз - то смерть
Настане не відразу* ...
Забрав в дружини
Всі туфлі на підборах
Вкоротив собі Віку*
Стакан з водою
Зрить на порожній й каже: -
Ти прям як вилитий я*
*Цей вірш в стилі катаута -трирядковий неримований вірш, що складається з 19 складів (5-7-7)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039622
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2025
Зійшов
Неподалеку Привозу
А лопатнік* ви́сів
На вокзалі
Чудо
*Лопатнік(одеськ. жаргон) - гаманець.
У зворотному сенкані – зворотна послідовність складів: 2–8–6–4–2.
Повністю:
https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D0%BD
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2025
Коли немає
Фінансів на ресторан
У будь-який час
Виплутують хахаля
Креатив та почуття
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039554
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2025
З ранку
У дзеркало
Зазирнув - не впізнав
Багатющим безмір видно
Буду…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2025
Він задихнувся
Схлинувшись еліксиром
Невмирущості
Усім відомо
Що верцадло не бреше
Добре що не рже
-У вас цей шашлик
Дзявкав чи нявкав? - Якісь
Дурощі питав....
Були на неї
Мовбито стрінги його
Сімейні майтки
Інтелігентність -
Це мистецтво без матюків
Матіркуватись
День календаря
Червоний а мармузи
Опісля сині
- Чоловіче ти
Самогоночку вариш?
- Навіщо? Так п'ю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038896
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2025
Кожен
Псує своє життя отак
Як він уважає
За потрібне.....
Не вадь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2025
Мій батя мовляв
Нікого не слухай - дальш
Ще щось говорив
— У Вас є хобі?
— Так але мене хочуть
Закодувати......
Усі хвороби
Від лічців-коновалів
Лиш грип від свиней
— Це ти зжер мою
Піцу в холодильнику?
— Ні!.... З'їв її на тахті*....
Через тридцять днів
Буде місяць як він вже
Не п'є чарчину
Напис читаю
На надмогильній плиті
Горб виправлений
трамп - це як жирик**
Якому вигоріло
Стати презесом***
*Цей вірш в стилі катаута -трирядковий неримований вірш, що складається з 19 складів (5-7-7)
**жирик - жириновський
***Презес(діал.) – президент.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2025
Перебралася
На цвинтар зозулиця
Ледаркувата
Казка про курку
Та золоте яєчко -
Оце про наш час
Птицею щастя
Часто виявляється
Біла ворона
-Не можу знайти
Копчену курку ніде...
-А в соляріях?
Пінгвін - ластівка
Яка юла опісля
6-ої вечора
Якщо злякати
Страуса на погості -
Він стхірить двічі
Півень що сидів
Біля СІЗО всім хлипав
Що він вивільга
Вчора голубів
Нагодував - на усю
Свою голову
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2025
Геморроєм біль
Головний називає
Той хто навикнув
Повертати розумом
Не на рам'ях главою
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2025
***********
Кота любить більше ніж
Мене вона бо сказала
Мені: ти свій фейс не сунь
Котусю в лице...
***********
Уже пора женитись...
Бо скільки можна жити
Щасливо та без жодних
У житті проблем
***********
Влада бореться тільки
З тією злочинністю
Що не хоче виходити
З тіні й ділитись
Додоїцу - це японський неримований катрен, що складається з 26 складів (7-7-7-5).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038578
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2025
Потребує жертв
Краса... Вона - красота
А він є жертва
Неважно хто ти
Сли шмурдяк є й загризон
Друзі знайдуться
Конституція
На паузі.... І клятва
Гіппократа теж...
Хлоп'як об'ївся
Кукурудзи та лопнув
У солярії
Осінь - це коли
Вже кладеш менше льоду
У свій алкоголь
Час від часу і
Чорний гумор - ознака
Світлого глузду
Щаслива старість -
Це коли опряглися
Всі твої воріженьки* ...
Не будь перцем
У чужому борщі стань
Краще сіллю в своєму*
*Ці вірші в стилі катаута -трирядковий неримований вірш, що складається з 19 складів (5-7-7)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2025
Вони
Народжені
Щоб Кафку* зробити
Билицею - насельники
рашки
*Франц Ка́фка — один із найвизначніших німецькомовних письменників XX століття, твори якого просякнуті абсурдом і страхом....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2025
Шкарпетки - це вам
Не лебіді - не живуть
Вони парами
До самої могили....
Кудись одна зникає....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2025
Язик
Без стоп крану
Гірше навіть аніж
Столова ложка гірчиці
В очі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038166
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2025
*********
Якщо у хаті чисто
Але нема кому там
Ходжати -то це музей
А не порядок
*********
Чому бджоли мед роблять
А оси - ні? Бо бджілки
Працюють а оси лиш
Нерви тріпають.....
*********
Перемога - це коли
Навіть таргани в кремлі
Розпочнуть говорити
Українською....
Додоїцу - це японський неримований катрен, що складається з 26 складів (7-7-7-5).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2025
Понти -
Це гди діти
Ходять з айфонами
В школу а батьки їхні без
Зубів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037895
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2025
Чому в дитячій
Поліклініці висить
Лікар Айболить?
Ніяк не зрозумію
Він був ветеринаром
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2025
Починається
Любов не з гарних троянд
А лиш з чесності
У людині як
І в потраві головне
Смак і гостринка
Мов кабріолет
Вона - отака класна
А даху катма
Найулюблене
Друковане видання
Ваше? - Банкноти
Лікую лице
Харям та мордам просьба
Не турбувати
Якщо в дівчини
Руки гарячі а борщ
Ласий - ю не відпускай!*
Колаборантам -
Довічне ув'язнення
На десять років довше! *
*Ці вірші в стилі катаута -трирядковий неримований вірш, що складається з 19 складів (5-7-7)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2025
Зникли всі геї
На планеті - першинки ТБ...
Телефоную
Я дружані своєму
Щоб сказати вістку цю...
Він не відповідає....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2025
За тих
Хто думає
Що ми тут вчимося! -
Студентська заздравиця за
Батьків
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2025
До серця мужа
Шлях лежить через шлунок.....
Вона вже близько....
Сливень за поворотом....
В'їлася у печінки.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037182
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2025
********
Чоловіки не плачуть
Вони просто згадують
Скільки у них осталось
Грошей в заначці....
***********
Будь яка катастрофа -
Ще одна підстава нам
Підвищіти тарифи
До піднебесся
**************
Головне в житті не лиш
Виглядати добряче
А й щоби грошви на хліб
Залишилися....
Додоїцу - це японський неримований катрен, що складається з 26 складів (7-7-7-5).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2025
Молодість пройшла
У баби Уті отак
Що у старості
Вона не пропускає
Жодної служби в церкві...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2025
Останній поверх!
В ліфті діалог – Вам вниз?
– Ні курв@ убік!
-Мамзелю у Вас
Цибуля на посадку?
-Ні дідько на зліт!
Він трішки факти
Зекономив - так зараз
Зветься "набрехав"
Широкі плечі
Зачіска А-ля мужик
Вузький лоб - драб у ТЦ
Дід страшно кричить
Зуби у нього лізуть...
Вчора проковтнув
У наш час мати
Дві кінцівки - це розкіш
Архивелика....
Розплачується
За своїми боргами
Господь Бог завжди....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2025
Не говоріть про
Друге пришестя коли
Мільярди людей
Не чули ще про перший
Прихід Ісуса Христа
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2025
Він під фундамент
Котлован приблизно на
Око виривав
Орієнтовно відстань
Між стінами виміряв
З точністю до трьох слонів.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2025
В житті чоловіка
Є два періоди гди
Він унівець не
Розуміє женщину.....
До весілля і після....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2025
Коли
Бог наділяв
Людство все сумлінням
Політики гостювали
В чорта....
Дайте
Депутатам
Розум честь й сумління
І вони кинуть правити
Нами....
Брудні
Думки часом
Непогано навіть
Уживаються з сумлінням
Без плям...
Міцний
Сон буває
Гди сумління ясне
М'яка постіль і негарна
Жінка...
Якщо
Сумління вас
Не гризе значить вже
Сита вами вона вщерть по
Горло....
Король сенканів - 5 традиційних сенканів, що утворюють вірш.
Більше: https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D0%BD
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2025
Коктейль Бумеранг -
Це його тягнеш а він
Повертається
Виконаю свій
Подружній обов'язок -
Піду пожеру
Самий найважчий
Рік в сімейному житті -
Це є поточний
Нехай робить той
Ранкову зарядку хто
Вночі розрядивсь
Самокат - злуда
Щоб котитися йому
Необхідні ви
Ганяється за
Двома зайцями лише
Злющий контролер
Дружина - медик
Муж - мент... А діти їх чьо?
Медикаменти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036470
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2025
Той хто
Повірив в 17-му
Році більшовикам -
Жумрив власних дитинчаток
У 33-му
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036322
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2025
Влада як олива
В моторі - не міняєш
То стає усе
Тільки гірше і гірше
Кожнісінької днини
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2025
Я мушу вам признатися в чомусь....
В женському тілі вчував час якийсь
Себе я, чоловіком будучи.....
І період оцей плюс мінус десь,
Місяців дев'ять продовжувався....
А потім Богові дякуючи,
Та батькам моїм-я народився!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2025
– Любий мій, а давай машину купимо,
Навчуся керувати – світ побачимо,
Каже чоловікові його дружина,
– Той чи цей? - ясує її половина...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036159
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2025
Травень - цвітіння
Пора. Зацвітає все навіть
Лик алергіка
З'явилися скрізь
Двоповерхові кішки
Березень наспів
Перші дні травня
Ми від радіння навіть
Піч розпалили
Ось і листопад
Май настав-потихеньку
Все йде до весни
Весна в розпалі
Бенкетує у шафах
Вкрай охляла міль
Пробний період
Весни ваш закінчився....
Повну версію?
Весни яріння
Навіть тракторна гусінь
Хтіла стати метелем*
*Цей вірш в стилі катаута -трирядковий неримований вірш, що складається з 19 складів (5-7-7)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035896
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2025
-Геометрична
Аномалія що це
Таке? - Та коли
Кабінет є овальний
А дурень в ньому круглий...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035895
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2025
Дідусь з'їв дріжджі
Теперки ходить... бродить...
Ср@кою бульки пуска....
- Як дізнатися
Чи блондинка дівчина?
- Якщо мовчить – то ніяк
-Чому жіночки
Носять чорні панчохи?
-Жалоба за цнотою
Найкоротші дні
Які? - Мабуть святкові
Бо найшвидше минають....
-У тебе губи
Посиніли…Замерзла??
-Ні мл@ помада нова!
Самооцінка
В тебе яка? - Так собі
Ми царі народ простий
Зібрав пазл за 1 день
Не хочу цим хвалитись
Хоч написано 3-4 роки
Ці вірші в стилі катаута -трирядкові неримовані вірші, що складаються з 19 складів (5-7-7)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2025
В бабці було два
Котики...Щоби їх не
Плутати вона
Одного охрестила
"Смугастик"а другого....
Утопила у діжці....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2025
Просив
Він у Бога
Позбавити його
Ворогів як внезабарі
Раптом
Почала кудись зникати
Шатія-братія
Невідлучна
Його
Сенкан-метелик – вірш на дев’ять рядків зі складовою структурою: 2–4–6–8–2–8–6–4–2.
Повністю: https://tetianapavluk20.blogspot.com/2018/11/blog-post.html?m=1
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2025
На ваги я встав,
А вони поспішають....
І, врешті, що я думав?
Таки людоньки,
Із сердечком золотим,
Та здоров'ям залізним,
У маєнтасах*,
З неврами сталевими -
Не бувають легкими!
Так я сальцесон*...
Зайвий смалець - не возрост
Можна його скинути!
САЛЬЦЕСОН, -а, ч.; мол. Дуже товстий чоловік. Від укр. літер. сальтисон — начинений свинячий шлунок; зближення з сальце.
Маєнтаси(діал.) - білизна
Седока - японська шестирядкова строфа 5-7-7-5-7-7
Ренґа - жанр японської поезії, в якому вірш формується з двох, або більше строф.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2025
Війна
Оголяє
Усі брехні, хворі
Амбіції, кров невинних
Маски
З облич
Змиває. Смерть бачиш щодня
Вже повсякденністю
Стає розруй
Надій
Дзеркальний сенкан-це дві п’ятирядкові строфи, де перша – традиційний, друга – зворотний сенкан.
Повністю: https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D0%BD
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035556
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2025
Студентка Уля
Пішла в кімнату страху....
Такого страху
Кімната страху ще не
Зріла з мету відкриття
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2025
Пограбована була квартира,
Краснодишловського прокурора,
І за словами потерпілого,
Нічого не пропало у нього,
А ось заяву склала його жона,
Що зникло євро в неї два мільйона....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035409
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2025
Коли народу пропонують все затягнути паски,
Ті у кого значно ширші в обхваті краватки
За ті пояси, то й мимоволі замислюєшся ти,
Що тут насправді правильніше і затягнути....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2025
********
Моя жінка вчиняє
Шкандаль виключно у двох
Випадках - кгди це треба
Й коли не треба....
********
Сексом тре займатися
Так щоб за вами завжди
Дружина із матрасом
Всюди ходила
********
Чи багато потрібно
Людині для повного
Щастя? Мало? Але щоб
В інших ще менше....
Додоїцу - це японський неримований катрен, що складається з 26 складів (7-7-7-5).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2025
Із любаскою
Можна поговорити
Про недоліки
Дружини... А спробуйте
Подейкати з жінкою
Про огріхи коханки....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2025
Мізки не брови
Якщо їх немає вмах
Не намалюєш
Смерть від самогубств
Цівілізаціям всім
А не від убивств
Не ламайся мов
Ота маца на песах...
ЦАХАЛ дай зброю!
Завдає нам жаль
Какістократія** сша
Дулю їм з рота
- Як я вас взнаю?
- Я буду у весільній сукні
Сукні й з речами....
Електрик мекнув
Ленінградку***- водички
Хороброї ковть...
Ілон Маск не є
Нацист - фріци робили
Справді хороші авто*
*Цей вірш в стилі катаута -трирядковий неримований вірш, що складається з 19 складів (5-7-7)
**Какістократія (англ. kakistocracy від дав.-гр. κάκιστος «найгірший») — система управління, яка перебуває під орудою найгірших – найменш кваліфікованих або найаморальніших членів суспільства.
***ЛЕНІНГРАДКА, -и, ж.; мол. Маленька доза алкоголю. Ймовірно, пов’язане з поняттям «хлібна пайка вагою 125 г» під час «ленінградської блокади» часів Другої світової війни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2025
Жилба
Для багатьох
Людей - це драбина
У курник - теж забруднена
Л@йном
Життя
Без Господа викликає
Суспільний громадський
Релігійний
Хаос
Життя
Розставляє
Своїми місцями
Все... - Так у мене бокова
Верхня
Полиця коло нужника
Де дмухає з вікна
Та поряд хтось
Хропе
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035234
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2025
Він був
У гей-клубі... Сподобалось
З одної сторони...
З іншої - не
Дуже....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2025
Якщо муж кобель,
Жінка корова, донька
С#чка, син козел,
То ми вважаємо їх
Сімейством квадроберів?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035161
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2025