| Сторінки (3/240): | « | 1 2 3 | » |
Ще й тепер понад садом старим
Видно їхню біляву ватагу...
Процідили вони стільки зим,
Талим снігом тамуючи спрагу,
І цілющий березовий сік,
Повний силою рідного краю,
Навесні в кожнім стовбурі тік,
Щоб наповнити душі розмаєм.
І напою солодшого я
Не стрічав у чужинах і досі -
Так смакує лиш рідна земля,
Крізь берези фільтруючи сльози.
І вуста пам'ятають його
Непідробно живильну вологу...
Ще б ковтнути розмаю того,
Ніби грішнику прощі у Бога.
Жовтень 2026 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2026
Бачив різне, але не таке,
І прекрасне, але не настільки:
Це кохання – занадто п’янке,
Ніби запах бузкової гілки,
Це кохання – широке, як світ,
І високе, мов сонце над світом,
Хай тендітне, як той першоцвіт,
Але силою чар оповите.
Хоч давно і не вірю в дива,
Але ладен повірити знову,
Бо з тобою душа ожива,
А єство моє прагне любові!
І тобі за надію палку
Я підкову зігну на удачу,
Бо, повір, на своєму віку
Бачив різне – такого не бачив.
Жовтень 2026 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2026
На по́душках чужих – похмурі сни...
Казенна ковдра геть не зігріває...
Настане край для кожної війни,
Але коли – того́ ніхто не знає...
І я не знаю. Падаю у сон
Так, ніби в прірву обірвався камінь...
А там, на дні – контра́льто в унісон
І диригент розмахує руками
Під «Плач Дідо́ни»... Завивають пси
І холод огортає всеньку душу...
Якщо Ти, Отче, в небесах єси,
Тебе спитати я відверто мушу:
От ми на рідній матінці-землі
Живе́мо чесно, чинимо по праву.
Чому ж здуріли кляті москалі,
Що навіть Ти не знайдеш їм управу?
Усе частіше бачачи тепер
У снах своїх полеглих побратимів,
Кажу собі: «Тримайся, офіцер!
Немає боротьбі альтернативи!».
Жовтень 2026 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070170
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2026
Їх було небагато... Мов німфи... Мов феї...
Кожна з них залишала у серці тепло...
Та я досі чекаю свою Дульсінею –
Її образ сумління сплело.
Вітряками кохання змололось на порох –
Захист їх сицилійський піди-но здолай!
У безкрайніх степах і глухих коридорах,
Вірний Санчо, мене не шукай...
Я волію бродити у пошуку вічнім!
Тільки шлях мій – лишень від стіни до стіни...
Донкіхотство – воно апріорі комічне,
Ним покараний я без вини.
Феє! Німфо! Прошу́: на мій сум не гнівися!
Ти не винна, що лицар з тобою сумний,
Бо, хоча Дульсінеї йому не добитись,
Він завжди буде відданим їй.
Жовтень 2026 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1069811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2026
Просякнуті осіннім смутком
Мисливські дружні балачки́...
А у болоті каламутнім
Хлюпочуть-кахкають качки́...
Засмагле листя опадає,
Багряний килим землю вкрив...
У сплячку вересень впадає
В передчутті жовтневих злив...
Бринять краплини на рушниці –
То сталь туман охолодив.
Сховалася в норі лисиця –
Не ви́топчеш, як не броди́.
Опеньків сируватий запах
І дикі грушки у траві...
Дай, пес, мені на щастя лапу!
Ми ще пове́рнемось, повір!..
Вересень 2026 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1069688
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2026
На ґанку храму божого
Пантрують жебраки
На дар від перехожого
Зі щедрої руки
Чи поміч прихожанина,
Що п'ять хвилин тому
Дав панотцю пожадливо,
Сповідавшись йому,
Отримав "індульгенцію" -
І знову за своє:
Не на зарплату й пенсію -
На крадене жиє.
Збирають по-завзятому.
А як зберуться йти,
То мають настоятелю
Частину занести.
Що піп - не від Всевишнього,
Додумався я сам,
І записати в грішники
Себе йому не дам.
Замучив паству требами,
Вино церковне п'є,
Відтак - нічим не гребує,
На крадене жиє.
Вересень 2026 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1069257
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2026
У князі́ не вибився, бо бруду не цураюсь.
Від землі не бігаю, не прагну до небес.
Все по правді: вірую, кохаю і кохаюсь.
Де би діти сумніви, що Божий Син воскрес?..
Не збираю золота і бісеру не сію.
Храмів не відвідую - та перед сном хрещусь,
І між забобонами не загубив надію,
А відтак по правді ще і плачу, і сміюсь.
Як чужий - не криюся, а свій - відповідаю:
Спина - другу вірному, а груди - ворогам.
І не сперечаюся про те, чого не знаю,
І якщо бажаю - подарую, не продам.
Буде хтось доводити, що зовсім неможливо
Так життя прожити, щоб по правді все було,
Але як спитаєте від чого я щасливий,
Відповім: коли Добро перемагає зло.
Вересень 2026 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1069099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2026
Ще Спа́сівського меду при́смак
У вересневій прохолоді –
А вже коротше короми́сло
Між сонця сходом і захо́дом.
Чиря́т настановляє кри́жень
На переліт до теплокраю
І змій в очікуванні Здви́жень
Нагрітись хоче до розмаю.
Холодні ро́си, а тумани –
Немов жака́рдові портьєри.
Краси осінньої омана –
Анонсом до зими прем’єри.
Ось яблука на підвіконні
Ще так нестримно па́хнуть літом...
І я зігрі́юсь на осонні
Осіннім сонечком привітним.
Вересень 2026 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1068560
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2026
Де́нні маски на підлогу впали -
Оголилися тіла́ і ду́ші.
Знай: кохати, як раніш кохала,
Я не вимагаю. Ти не мусиш.
Маскарад відкладений до ранку,
Але морок нам допомагає
Не пізнати правду до останку,
Не збагнути: ми вже не кохаєм.
Наші ласки - за́вчені торка́ння,
Що тіла́ доводять до екстазу,
А у душах помира кохання,
Болісно, у муках, не одразу.
І відтак рушаємо щоночі
Ми з тобою блазнями на сповідь.
Ніби маски спорожнілі очі -
Про кохання наше тихий спомин...
Серпень 2026 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1067840
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2026
Реторта Фауста мені за чарку править –
І Мефістофель до країв у неї ллє.
Щоразу п’ю до дна, бо не люблю лукавить,
І не боюся – він мене не переп’є.
Жбурляє алкоголь у кров свої токсини –
І я у ейфорію поринаю знов...
Як мало щастя має у житті людина!
Яке життя скупе на віру і любов!
Заставлю душу і візьму собі ще кварту –
Оце її сьогодні ро́здрібна ціна.
Шепоче Мефістофель: «Більшого не варта.
Віддай мені! Нащо тобі така вона?».
Але я не віддам! На ранок прохмелію –
І у шинкарки душу викуплю свою.
Нехай і п’яний – та лукавити не вмію:
По справжньому надіюсь, вірю і люблю.
Серпень 2026 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1067132
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2026
Знову небо в серпневім салюті
Тисяча́ми зіро́к мерехтить.
Так до мене було. І без мене так буде.
І нікому цього не зміни́ть.
Та у пам’яті знову зринає,
Набуває окреслених рис
Та земля, де я жив, де мене́ вже немає,
Край, де я народився і ріс.
Там дубочки, берізки і клени
Пли́нуть вітами у майбуття
І хвилюється море зелене-зелене –
І вирує без ме́не життя.
Там усі зачиналися мрії –
І хоч більшість із них не збулись,
Оживала краса і буяла надія,
Що усе буде добре колись.
Знаю, що повернутись несила –
Не знайти у минуле шляхів, –
Та життя, як зупи́ниться біля могили,
В ріднім кра́ї скінчи́ти б хотів.
Серпень 2026 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1066795
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2026
Минулого стає все більше –
Майбутнє меншає щодня.
І уявлялося геть інше,
А не така ось маячня.
І сталося не як бажалось.
А чи бажалося того́?
Підкралась непомітно старість
До ґанку світлого мого.
Вона, не криючись, чатує,
Коли в дорогу рушу я,
І вже не згадує і всує
Про мене молодість моя.
Ну що, стара, ходи зі мною!
У нас віднині путь один –
І розуміємо обоє,
Як має закінчи́тись він.
Та доки ще іти спроможний
І ко́стуром пилюку б’ю,
Я у шинка́х у придорожніх
З тобою молодість проп’ю.
Серпень 2026 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1066736
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2026
Даруй мені спокій, – прошу тебе вкотре, –
Наповни собою мене до країв.
Хай згине тривога. Хай щезне непотріб.
Забутися хочу найкращим зі снів.
У наших обіймах – незвідана сила,
Святим оберегом – цілунок палкий.
Не бійся заплющити вишні дозрілі,
Сховай їх під пухом мереживних вій.
Наснися мені – і тобі я наснюся.
Ми там, уві сні, закохаємся знов,
А Той, що Йому я за тебе молюся,
Єлеєм цілющим освятить любов.
Я мрію, щоб ми прокидалися поряд,
Удвох виринали із магії сну,
І вишень дозрілих спалахував погляд,
Гукаючи серце у вічну весну.
Липень 2026 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1066533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2026
Приреченим на смерть іще в зачатті,
Відстрочку дарувало нам життя...
Мов жовтий лист в осінньому багатті,
Колись і я порину в небуття.
Вогонь погасне, вітер дим розвіє,
Прочахлий попіл снігом замете...
Чи виповнилася моя надія –
Кому тоді цікаво буде те?
Однак не хочу душу тим ятри́ти,
Чого уни́кнути не варіант.
Приємно, якщо будуть говорити:
«От жив такий поет і музикант,
Грав на гітарі, непогані ві́рші
Писав, без марнослів’я, від душі́».
І буде, звісно, набагато гірше,
Якщо на згадку я не заслужив...
Прошу мені повірити на слово, –
Жбурляти їх на вітер я не звик:
Усім бажаю миру і любові,
Бо кожен з нас у Бога – призовник.
Хай вашого життя медову бочку
Найменша ложка дьогтю не псує.
І доки не скінчилася відстрочка,
Сприймаймо світ оцей таким, як є!
Липень 2026 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1065453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2026
Нічого не кажи. Я знаю все.
Перетекло майбутнє у минуле,
В якому не вернувся Одіссей
До Пенелопи, що його забула.
Ти надто швидко саван доплела –
Я передчасно прагнув до Аїду,
Де в пошуках межі добра і зла
Хотів пізнати мудрість Еврипіда.
Пото́му пролетіли двадцять літ:
Зотрухла тятива́ і лук розсохся,
Оливковий злетів із ложа квіт
І чується сирен різноголосся...
Я знаю все. Нічого не кажи.
Надію у очах твоїх читаю –
Вона бринить відлунням у душі:
Кохаєш ти. І я іще кохаю.
Червень 2026 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1064949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2026
Не спитало кохання у нас
Чи продовжуєм вірити в нього,
Бо невчасне воно повсякчас,
Але тільки солодше від то́го.
І його не цікавило геть,
Що раніше в житті нам спіткалось, –
Спраглі душі заповнило вщерть,
Мі́сця сумнівам там не зосталось.
Ошелешені натиском тим,
Відтавали серця́ огрубілі.
Годі бачить складне у простім!
Хай змішаються чорне і біле!
І що буде потому – не суть,
Бо кохання існує у миті,
Дозволяючи па́рі забуть,
Що прожите і що не прожите.
Червень 2026 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1064292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2026
Сам того не бажаючи, взяв і підвісив
Світлі мрії юнацькі на сумнівів гак –
І сплелося життя у ланцюг компромісів,
І несила його розірвати нія́к.
Той ланцюг надміцний – із надмірних обмежень,
Зі страхі́в, щоби раптом не вийшло чого́сь.
Нині боком виходить мені обережність,
Бо життя прожило́ся, але не збуло́сь.
Балансуючи, я спотикався нечасто,
Бо завжди́ обирав проторований шлях,
А тим часом для ме́не призначене щастя
Так і не дочекалось мене в манівцях.
Компромісів ланцюг ув’язни́в невблаганно
Мою долю, немовби розщеплений дуб.
А життя ще триває. Отож безталанно
Я кото́м недовче́ним по колу іду.
Червень 2026 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1063817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2026
Скелетам у шафі затісно –
Піввіку збирав їх усюди...
Лише́ тимчасово сумісні
Бувають у пристрасті люди.
Вони перейти поспішають
Чимшвидше до діла від слова –
А потім обом набридає
Сумісність ота тимчасова.
Розчиниться пристрасть у звичці,
Утратять полярність магніти...
Ніщо на землі цій не вічне –
Зотліє, що має зотліти.
Та знову відбудеться дійство:
Постане у шафі скелетом
Нова тимчасова сумісність,
Як муза нова для поета.
Червень 2026 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1063599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2026
З тих часів минула ціла вічність –
Від кохання спогади зостались:
Тестували ми його на міцність,
А воно взяло і розламалось.
Може ти натиснула не зріло,
Може я прогнувся не відверто –
Нам дізнатись дуже закортіло,
Як воно чужою смертю вмерти,
Як воно пройти по рубікону
І не впасти у буденну прірву,
Наздогнать останнього вагона
І стоп-кран у ейфорії вирвать.
Не збагнули, юні і гарячі,
Істину просту, мов п’ять копійок:
Сумніви – то зрада є. А значить
Зберегти любов нема надії.
Травень 2026 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1063147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2026
Не печалься. Не місце журбі
Там, де нею уже не поможеш...
Я лишаю цю землю тобі!
Вірю: все збережеш і примножиш.
Пам’ятай моє щире "люблю"!
Хай не жив, як апостоли пишуть, –
Та у пе́кла тебе́ відмолю.
А про рай – самостійно вирішуй.
Між усіх креативних ідей
Не забудь про одну архаїчну:
Сій ділами добро між людей –
І воно пануватиме вічно.
Прагни сили в собі віднайти
За життя не здаватись без бою!
На шляху до твоєї мети
Я завжди буду поряд з тобою.
Травень 2026 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1063086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2026
Виходиш на полювання,
Де я – мов жива мішень.
Знущатися над коханням –
Для те́бе буде́нно вже.
Мій голос доносить вітер
Тобі як дороговка́з.
Та рано іще радіти.
Для пострілу ще не час.
Я ноти торкну вірша́ми –
І піснею полечу
Туди, де поза лана́ми
Потоки стрімкі течуть.
Розчиниться звук у небі,
В молитву втече душа...
Гнівити любов не треба.
Стріляти не поспішай!
Танцюють у пеклі танго
Чорти під церковний дзвін.
А як помирає ангел,
Куди потрапляє він?
Можливо, йому востаннє
Небеснії панотці
Пізнати дають кохання
На грішній землі оцій.
Травень 2026 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1062676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2026
Не питай, чи я вірю в любов,
І мене́ визнавати не змушуй:
Хоч забрав твій жерто́вник усю мою кров,
Ти мою не отримала ду́шу.
Не дивуйся, що сумно мені
І що очі мої каламутні:
Ти до ме́не приходиш, як завше, у сні,
Але сни стали схожі на будні.
Не карта́й себе! Винна не ти.
І мене́ не кляни без причини:
Я не вчасно прийшов - маю вчасно піти,
А у ча́су немає провини.
Як пробачити можеш, прощай!
Ця молитва до те́бе - остання.
Потонув у минулому буйний розма́й,
У буде́нності згасло кохання.
Травень 2026 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1062459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2026
Край дороги шуміли тополі,
У колодязі плавали зорі,
Солов’їні лунали сюїти,
Із вікна було видно півсвіту.
Губи мамині, татові руки
І бабусі життєві науки,
Дідусеві в шухляді медалі,
Мирні сни про далекії далі.
Кожен день – як у щастя дорога:
Ще не звідані перестороги,
Смерті й ча́су іще не існує,
А майбутнє назустріч крокує...
І чим ближче підходжу до краю,
Тим частіше у снах повертаюсь
У маленьке зати́шне обійстя,
Де прожив я щасливе дитинство.
Травень 2026 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1062029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2026
Об секунду спіткнувся годинник –
Зупинився в миттєвості час.
Ми з тобою у то́му не винні,
Що обрала любов са́ме нас.
У чужому похмурому місті,
В піднебесній квартирі чужій,
На посте́лі, відчу́жено чистій,
Ми тайм-аут отримали свій.
Безсоро́мно ковтаючи щастя,
В поцілунках дароване нам,
У невидимій капсулі ча́су
Ми назустріч летіли світам,
Щоби мить довжиною у вічність
Пережити й вернутися знов
До чужого похмурого міста,
У якім нас обрала любов.
Травень 2026 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1061915
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2026
В передра́нішній сизій імлі
На узліссі дубо́вого га́ю
Відспіва́йте мене́, солов’ї,
Коли я докроку́ю до кра́ю!
Дві топо́лі нехай зашумля́ть
На прощання розхри́станим листям –
Їхнім пухом укрита земля
Буде править мені за обійстя.
Хай у полі колосся бринить
І бджола загуде біля липи,
Хай життя, яке згасне за мить,
Смачно ля́паса смерті залі́пить!
У колодязі стукне відро,
Крижану зачерпа́ючи воду...
Хай лишається жити добро
Для людей, що цінують свободу!
Я із ними в одному строю
Крокував у борні́ за ідею
І щасливий у ріднім краю́
Бути рідною вкритим землею.
Квітень 2026 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1061579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2026
Випий мене́ до краплини!
Я у тобі потечу́.
Може, на зло часопли́ну
Бути щасливим навчусь.
Вирви мене із контексту!
Я пропишусь у тобі.
Наші стосунки гротескні –
Тема молитви в клятьбі.
Видай мені «парабелум»!
Цівку у скроню ввіткну.
Бачиш? Напружились вени...
Мозку б кохання вдихнуть.
Дай мені шанс на взаємність!
Я його не упущу.
Сум і любов – невід’ємні,
Ніби краплини дощу.
Сонце пронизує хмари,
Ллється проміння з небес...
Благословив нас у парі
Той, хто помер і воскрес.
Квітень 2026 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2026
Співвідношення меду і дьогтю
Досягає критичного значення...
Здивувати могли багатьох ми,
Хто б дізнався про наші побачення:
Хтось би щиро вигукував «браво»,
Хтось би заздрив, не прагнучи критися, –
Але ми би отримали право
Пересу́дам людськи́м не коритися.
Та лишилось кохання таємним –
І потік чорний дьоготь до ка́дуба,
Хитрувати ж бо – так неприємно,
Ніби вірність дово́дити зрадами,
Як ховати украдене щастя
Від гіркого подружнього сорому...
Та від себе сховатися зась нам –
Мед із дьогтем варту́є недорого.
Квітень 2026 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2026
Прощавай, невимо́вна ту́го!
Закривається наш портал.
Ти не перша, але й не друга.
Ти – не краща. Ти – ідеал.
Прощавай, нереальна мріє!
Не збагнути мені тебе́.
Світло є, та нема надії,
Без якої воно – сліпе.
Прощавай, неповторне щастя!
Я ні в ко́го тебе́ не крав.
Ти – мій гріх і моє причастя,
Через те́бе я світ пізнав.
Відлітай, неземна любове!
Моя клітка відкрита вже.
У молитві чотири слова:
Хай Господь тебе береже.
Березень 2026 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060094
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2026
Ти любила грати у кохання –
І у ме́не виграла його,
Одночасно перше і останнє,
Додала до рейтингу свого́.
А мені нічого не лиши́лось –
І заклав я душу у шинку́:
Як одного разу оголи́лась,
Хто її жалітиме таку?
Чом би їй не здатися без бою?
Я тоді допив би свій первак –
І її на ніченьку з тобою
Виміняв за курсом «так на так».
Тільки знаю: не знайти сюжета
І натхнення боком омине.
Не існує без душі́ поета!
А кохання – діло наживне́.
Березень 2026 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2026
Ти вмієш у ду́шах читати.
В мою ж – написала сама
Приречення вічно кохати.
А щастя від то́го нема...
І погляд смарагдів зелених,
Глибоких, як той океан,
Щоразу готує для ме́не
Міцний і підступний капкан.
Образити легко поета,
А зрадити – легше іще.
Ого́рнуті сумом сюжети
Із серця не змити дощем –
Вони у вірша́х проростали,
Немов у снігу́ першоцвіт, –
І я зрозумів: не кохала,
А лиш розіграла гамбі́т...
Березень 2026 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2026
Розлила́сь ріка і береги поглинула.
Ніби ча́плі, ве́рби посеред води́.
Чи тепло́ весня́не так на ме́не вплинуло,
Чи душевна му́ка привела сюди?
У тієї му́ки є ім’я і спогади,
А у спогадах – і світло, і пітьма,
І журба, і сміх, і зустрічі, і про́води,
Лиш надії на повторення нема.
Як пригріє сонце, повінь угамується,
Ве́рби-ча́плі знову берег підіпру́ть,
Тільки ми з тобою вже не поцілуємся
Над водою в сяйві місячнім отут.
Ти згадай мене, сором’язливо юного,
Що співав тоді для те́бе про любов
Під гітару із посрі́бленими струнами –
І хоча б у сні прийди до ме́не знов.
Березень 2026 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2026
Зелений хміль очей твоїх
Щоразу в голову вдаря́є,
Коли на мене зводиш їх.
Серед усіх земних утіх
Я щастя більшого не знаю,
Ніж чути твій веселий сміх.
Трапляються в житті дива́...
Я чимось Господу потра́фив:
Лягають у рядки́ слова,
Лунає музика жива –
Жагу кохання ще не втратив,
Дарма́, що сива голова.
Долав широкії світи́,
Круті підйоми і узвози,
Копав рови́, палив мости –
І нині досягнув мети́,
Бо на хрещатій на дорозі
Мого життя з’явилась ти.
А змій був навіть у раю́.
За що ж картати землю грішну?
Тримаю руку я твою
І шепочу тобі «люблю»...
Пробач нам, Господи Всевишній, –
Пізнали ми любов свою!
Березень 2026 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2026
Вона промайнула повз ме́не,
Мов подих тепла́ навесні, -
І бли́снули очі зелені,
Тебе́ нагадавши мені.
Тебе, вісімнадцятирічну,
Квітучу, п'янку, як весна,
Тебе, що у серці навічно
Була, є і будеш одна.
У світі зневіри і зве́ршень
Падіння і зле́ти я знав, -
А так, як тебе́, як уперше,
Нікого уже не кохав.
Востаннє ще раз промайнула
Та постать струнка у юрбі...
Якщо мене́ раптом забула,
Хай хтось нагадає тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2026
Зима тече струмками у весну́,
Несе в моря корве́ти паперові.
Я скоро знов до ранку не засну,
Як соловей співатиме в діброві.
Душа міняє агрегатний стан –
Тече крижинка по щоці сльозою.
Суво́рішим іще на зи́му став,
Але й добро помно́житься весною.
Зими́ похмілля з голови струшу́,
На небо гляну поглядом тверезим,
Зану́рюсь вітром у зелений шум
І соком – у артерії берези.
У грудях серце шаленіє знов –
Воно, весня́не, геть не знає втоми,
І вкотре я із вірою в любов
Лечу, як птах із вирію, додому.
Лютий 2026 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2026
Він приречено жив, бо давно розумів,
Що горітиме вперше й востаннє,
І собою вогонь запалити хотів
Неземного святого кохання.
А у неї із кре́меня серце було –
Почуття їй були незнайомі.
Що горіння для неї? Воно – ремесло,
Найдревні́ше у світі відоме.
І вона запалила його жартома,
Як свою сигарету черго́ву.
Не збулась його мрія. Згорів задарма,
У вогні не пізнавши любові.
А вона не помітила жертви його
І назавтра уже не згадала...
Я так-само палаю для щастя твого.
Ти ж ніколи мене не кохала.
Лютий 2026 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2026
Я спалю на багатті книжки́
У вечірній туманній журбі –
Хай вогонь поглинає рядки
Тих вірші́в, що писав не тобі,
Хай у полум’ї згинуть слова –
Відтепер їм не вірю і сам.
Я минуле життя обірвав –
Хай за димом пливе в небеса.
І тепер, у ново́му житті,
Все спочатку писати почну:
Як у щирім своїм каятті
Я кохаю тебе лиш одну,
Як віднині і на повсякча́с,
Аж допо́ки планета живе,
Всі вірші́ мої будуть про нас
І про наше кохання нове́.
Лютий 2026 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2026
Яскраве сонце посеред зими –
Твоя краса, жадана і холодна.
Не тане під гарячими слізьми́
Душі́ твоєї крижана́ безодня.
Застигли в ній оби́два полюси́,
І хто б не намагався їх зігріти –
Усе дарма́. Зі свіжої роси
Колючі виростали сталактити,
Криши́лися і падали на дно,
Дзвеніли кришталевим передзвоном.
Якби не диво, я б уже давно
Замерз перед твоїм холодним троном...
А диво те – любов моя жива!
Ти від її тепла́, я точно знаю,
Відта́неш, королево снігова́,
І вогники в очах твоїх засяють.
Лютий 2026 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2026
Підвіконня високе і ко́вані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на две́рях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.
Сті́ни, білі колись, посірі́ли від ча́су,
Сіру стелю вінчає щерба́тий плафон,
Світло в ньому бліде – та ніко́ли не гасне,
І заплутався я, де уява, де сон.
Ти до мене не йди, до таких не пускають.
Маю волю від Бога – та ґрати міцні,
Ще й сорочку мені гамівну́ одягають,
Щоб не марив про тебе я навіть у сні.
А якщо б і прийшла, то уже не впізнаю:
Шприц у вену – і все, що було́ – маячня...
Каже мудрість одна: «Все тече, все минає»,
Та моє божевілля – до Су́дного дня.
Я чекаю той день, як чекав тебе досі, –
Нагороду високу, розплату за гріх, –
І, буває, сміюсь у смире́ннім психозі,
Бо кохання пізнати я все-таки встиг...
Січень 2026 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2026
Бувало, пиша́вся, кура́жився,
Бувало, на щось не наважився –
А пі́дсумок буде простий:
Красива життя орато́рія
Заве́ршиться у крематорії.
Як кажуть, «хоч падай, хоч стій»...
Траплялося, жи́ли розтягував,
Траплялося, пояс затягував
Чи плив течією у вир.
Доживши до су́тінок осені,
В чім сенс, не второ́пав і досі я.
Як кажуть, «хоч вір, хоч не вір»...
Навряд чи судилося феніксом
Прожити все знову по еліпсу,
Рятуючи землю від зла,
Але, якщо хочу второ́пати,
То мушу почати із по́пелу...
Як кажуть, «була не була»!
Січень 2026 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2026
У пе́клі зачекалися чорти́,
Кипить казан, тече смола рікою.
Лишається до скроні піднести́
Холодну цівку во́гкою рукою –
І гри́мне постріл… Прощавай, життя!
Я спла́чую останній твій рахунок.
Хай виб’є куля з голови сміття́
І смерть мені дару́є поцілунок.
По іншому я бачив свій кінець,
А вийшло так – безпа́фосно і швидко…
Пробач мені, небесний наш Отець!
Ще б жити радий. Животіти бридко!
Хай зронять сльози ті, кого любив,
І ті, звичайно, хто мене любили.
Я вимушено вибір цей зробив
І вас прошу, щоб ви мене простили.
Підступність роздивитись не зумів,
Але у тому не моя провина:
Стояв я мужньо проти ворогів,
А друзі увігнали ніж у спину.
Я їм, хто на цей гріх мене штовхнув,
Бажаю у зажу́рі вік дожити.
Здається, все… Зале́две не забув:
«P. s.: прошу́ ніко́го не винити»…
Січень 2026 року, Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2026
Коли світло здолає пітьму
І життя запалає зорею –
Ще когось поцілую, когось обійму,
Але ти вже не станеш моєю.
Коли Місяць на Землю впаде
І до неба злетять океани –
Все на світі тоді стане скрізь і ніде́,
Але я твоїм знову не стану.
Переплутають відстань і час
Одурілі від заздрощів люди.
Буду я, будеш ти, буде спогад про нас,
Але ра́зом уже нам не бути.
Грудень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2025
Я прочитати дам вогню твої листи,
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...
Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова,
І пісню я на крик перетворити мушу.
Казали фахівці, від цьо́го ліки є.
Але шукають їх, як правило, не в то́му:
Хтось на траву підсів, а хтось банально п’є.
А я би так не зміг, дарма́ що «не всі дома».
Як Во́ланд і казав, руко́пис не горить.
Та й фото на стіні, як за́вше, боввані́є.
Я знову все почав. Можливо, хоч на мить
Любов яви́ть мені моя шизофренія...
Грудень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2025
Все одно, пано́тче, не спитаєш
Те, про що б хотів розповісти́.
Сам, напевне, достеменно знаєш:
Грішний – я, та праведний – не ти!
Моя сповідь – що вона для тебе?
Якщо хочеш, не відповідай –
Знаю сам: лише́ церковна тре́ба.
Тож не варто обіцяти рай.
Але я у сповіді останній
Говорити хочу про життя,
Бо найтяжчий гріх мій – то кохання,
У якім не прагну каяття!
Відповім тобі я за стандартом:
Грішний? Так. Розкаявся? Авжеж.
Бо інакше не пропу́стить варта
За ворота, де немає меж.
А вже там, якщо Господь захоче,
Перед Ним не критимусь ні в чім:
Як життя гріхами оторо́чив,
Я Йому по правді розповім.
Боже, дай від сповіді до смерті
Чистий аркуш, гу́сяче перо
І натхнення на вірші́ відверті
Про кохання, віру і добро!
Грудень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053001
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2025
Поворожи́ мені на гу́щі ка́вовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає о́сад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх ви́зрілих
Між тих розводів долю мою ви́знає.
Якби ж побачила у грішнім праведне:
І світло в темряві, і вчинки правильні,
І віру в Господа, і поміч ближньому,
Кохання справжнього флюїди ніжнії.
А як заба́чаться біда зі зрадою,
То я єдину річ тобі порадив би:
Розбий горнятко те – і за прикметою
Хай негаразди всі спливуть за Ле́тою.
Грудень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2025
У минуле не відправити листа:
Є адреса – та немає адресата.
Ти мене забула. Ти мені не рада.
Я кохаю досі. Це – моя розплата,
Це – нещастя арифметика проста...
Та і що б я написав у тім листі?
Ну, хіба про те, що не забув, на подив,
Як вуста горіли, як світився погляд,
Як ішли по долі ми з тобою поряд,
У своїм коханні грішні і святі...
Ну, можливо, надіслав би ті вірші,
Що писав тобі, а ти їх не читала:
Їх, повір мені, написано немало –
І у кожному душа моя згорала,
Балансуючи зі смертю на межі...
І якщо не наяву – хоча б у сні
Хай до тебе завітає листоноша
Із моїм листом, якого я не можу
Написати так, щоб душу не стривожить,
Але так, щоб ти відповіла мені.
Листопад 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2025
Димо́к мисливського багаття
Серед осінньої імли...
Згадаймо, хто живий ще, браття,
Як ми щасливими були!
Тісніше наше дружне коло,
Та всіх до нього не збереш:
Не стало Смо́ляра Миколи,
Пархо́менка не стало теж...
Ніхто у світі з нас не вічний.
Та як змиритися із тим,
Що не зігріється Мари́нчик
Із нами над багаттям цим?
Глядчи́шин спочиває з миром –
Він пісню вже не заспіва́,
І Буй, що був за бригадира,
Не дасть команду «наливай»...
Стоїть обабіч біла хата
І піч у ній іще жива,
Та біля двору на бригаду
Вже не чекає «Ланкова́»...
В місцях, багатих дичино́ю,
Ми з ними стрінемось колись,
Як дим осінньою імлою
Підніме наші душі ввись.
А поки гоготи́ть багаття,
Нам зігріваючи серця,
Давайте полювати, браття,
І бути разом до кінця!
Листопад 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2025
Щоб троянди рук твоїх не зранили,
Я шипи безжально відривав...
Невтямки́, чому́ мене ти зрадила,
Як для того привід не давав?
Ти у вазу квіти ті поставила
І бентежно погляд відвела...
Так, любов не вти́снути у правила –
Добре те вже, що вона була.
Схожа ча́сом на троянди зрізані:
Білі і красиві через край, –
Та, немов би зрадою пронизані,
Почорніють, як не доглядай.
Я тебе ні в чім не звинувачую,
Навіть більше, – ти мені повір, –
За відвертість, навпаки, завдячую.
Хай розсудить нас життєвий вир.
Жовтень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051208
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2025
Го́рне хвилею скреслу кригу
Повновода ріка Десна́…
Мій старий молодий Чернігів!
У нас доля на двох одна.
Починалася світла віра
Від Анто́нієвих печер –
І курганів твоїх кумири
Стережуть її дотепер.
Позолочені шпи́лі Спаса
Підняли́ в небеса хрести –
І мені видається ча́сом,
Ніби ча́су не владний ти.
Не зламали твоєї волі
Ні Батий, ні «нова́ орда».
Тягнуть віти до зір тополі,
Тихий Стри́жень човни́ гойда́…
Під небесно-пшеничним стягом
Ти несеш у новітній світ
Краю сіверського звитягу,
Мудрих пращурів заповіт.
Знов читаю тебе, мов книгу
Про мину́вшину й майбуття…
Мій старий, мій нови́й Чернігів!
Я тобою живу життя!
Жовтень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2025
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніякові́ю,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання́ – у повній безнадії...
У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»
Крізь їх товсте́нні па́фосні «романи».
Та не для того я пишу вірші́,
Щоб сокровенне «поминати всує»:
В них кожне слово – часточка душі́,
Якою принципово не торгую!
Якщо зерни́ні доля прорости,
Вона постане ко́лосом на ниві,
І раз оці рядки читаєш ти,
То апріорі я уже щасливий.
Жовтень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049516
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2025
Де́шево Матвій Тебе купив
Тим, що кинув гро́ші на дорогу:
Гро́шей тих бо він не заробив,
А стягнув податком із народу!
Так чому́ ж не кинути було
Те, що зо́всім не йому належить?..
Кажуть, що добро долає зло...
Але як? Тебе воно бентежить?
Прийнято вважати, що усе
Контролюєш Ти один-єдиний...
Поясни тоді, чому несе
Бомба з неба смерть малій дитині?!
Де Твій захист ангельським крилом?
Чом антихристи не знають кари?
Що зробилося з Твоїм попо́м,
Біс якому наливає в чару
І який війну благословля,
Бря́зкаючи раз-у-раз кадилом?
Позая́к ще крутиться Земля,
Значить, це Тебе не розгнівило?!
Всі ми – діти Божі, як один,
І хвалу Йому щодня возносим.
«Не убий, Господь, між нами клин!», –
Заблукалий раб у Тебе про́сить...
Жовтень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2025
Закричав боло́тяний бугай
І шаманка вдарила у бу́бон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було́ – ніко́ли вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Ки́дає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
І збагни моє кохання чисте!
Казкою страшною уночі,
Піснею сумною на світанні –
Хай там як, а тільки не мовчи!
Ми з тобою любимось востаннє...
Невблаганна вранішня зоря –
Їй для сходу не шукать причини.
Ти від завтра більше не моя...
Нашої у тім нема провини.
Хай шаманка виконає свій
Ритуал на грані потойбіччя:
В нім ти – ще моя, а я – ще твій,
В нім іще кохання наше – вічне...
Жовтень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2025
Останнє золото клено́ве
Здимає осінь із палітри...
Зими́ морозна передмова
Уже вчувається в повітрі...
Довкілля стане чорно-білим,
Де півтони́ – у сірій гамі...
Вітри́ мере́живні метілі
Закрутять довгими ночами...
Та віхолі не роз’єднати
Сердець, закоханих у літо!
Їх доля – холоди́ здолати
І молоду весну зустріти!
Зігріють серед холоднечі
Нас літні спогади яскраві...
Картатий плед огорне плечі
У ніжнім ароматі кави...
Жовтень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2025
Мед із поли́новим при́смаком –
Твій поцілунок п’янкий...
Плу́тать кохання із пристрастю,
Богом благаю, – не смій!
Губи чуттєво кали́няться,
Світять смарагди очей...
Жаль тільки час не зупи́ниться
По́між осінніх ночей –
Він розчинився у про́сторі,
Як у повітрі ефір.
Буде з тобою не просто нам:
Тягне буденність у вир,
Бореться звичка із пристрастю –
Відлік зворотний пішов...
Мед із поли́новим присмаком
Нам зберігає любов.
Жовтень 2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2025
У життя мого блокноті для нотаток
Добігають чисті аркуші кінця
І останній вже готується прийняти
Завершальну епіграму від Творця.
Отче наш, пошаруди іще папером:
Переглянь Свої помітки на полях,
Що мені до бенефісу від прем’єри
Крізь усе життя указували шлях.
Хоч, напевно, відхилявся від маршруту,
Бо до храмів я не часто завертав,
Та з людьми відвертим намагався бути
І святого у вірша́х не попирав.
Тож прошу́ Тебе мій почерк ущільни́ти,
Щоб на чистих сторінка́х мого життя
Удалося мені щастя умістити
Перед тим, як відійти у небуття.
А на аркуші останнім Ти по праву, –
Трохи згодом, – епіграму напиши:
«Він не втратив честі і не зрадив слави,
Смерті не боявся, жити не спішив»...
Вересень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048103
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2025
Ба́йдуже – до пекла чи до раю.
Рішення приймати не мені.
Нині лиш на тебе я чекаю –
Наяву чекаю і у сні.
За плечами сорок вісім років –
І вони злетіли, наче мить.
Я збагнув, наскільки світ широкий,
І життя продовжую любить
Та чому́сь не в силах осягнути,
Чим я перед Богом завинив:
Дав кохати і коханим бути,
А докупи так і не зліпив…
Наяву і уві сні чекаю
Я смиренно на твою любов.
Ба́йдуже, до пекла чи до раю,
Лиш би там тебе кохати знов.
Вересень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2025
Віщувала заграва вітер
У багрянім захо́ді сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хата́х віконця.
Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,
Ніч осіння на вахту стала:
Повела навпростець у хмари
Сни-вітрильники кольорові –
І рясні́ маяки стожарів
Засвітилися пурпуро́во.
У минулім зостались літа
Феєрверкові зорепади...
А душа так воліє жити
І приймати планет паради.
Вересень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2025
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злили́сь навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!
Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію хорей –
Я чекання своє римував у вірша́х.
І вона зрозуміла, читаючи їх,
Що потрібна мені лиш єдина-одна,
Що кохання до неї у серці зберіг
І що сумнівів чашу я випив до дна.
А якщо вже у Бога проси́ть майбуття –
Бути з нею у парі, допоки живу.
Хай Тетяні Він день довжиною в життя
Подарує зі мною удвох наяву.
Серпень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046858
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2025
У забутім гнізді розоренім
Не оселиться знову птах.
На душі, що ганьбою зорана,
Із журби проростає страх:
Він підніметься чорним колосом –
І зневіри впаде зерно,
У думках, у очах, у голосі
Знов і знов проросте воно,
А душа у зневірі з о́страхом
Зо́всім ви́чахне наніве́ць –
І стара із трухлявим ко́стуром
Напророчить мені кінець,
Де у муках душа пожертвою
Поховає зневіру й страх…
Хай надія горить, не жевріє,
І звиває гніздечко птах!
Серпень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2025
На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.
В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я
Я знову слухаю у Ічні,
То хлюпне хвилею Десна
Біля Чернігова старого,
То ніжно задзвенить струна
І пісня ши́риться розлого...
Високі пагорби, Дніпро,
Травневе молоко каштанів...
Я зичу Києву добро,
Але у ньому я – прочанин.
Пробачте, Лаврськії Святі,
І зі столичної неволі
Мене додому відпустіть
Пізнати в мирі щастя-долі!
Серпень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2025
Я у цім не зізна́юсь на сповіді –
Хай зі мною помре назавжди́:
У кохання бувають різно́види,
А для мене кохання – це ти.
Паноте́ць не почує розкаяння –
Я тебе́ не вважаю за гріх:
Хай Господь покарання ухвалює,
Коли нам Він зустрітись поміг.
А якщо і просити пробачення –
Лиш за те, в чому винен сповна́:
Що, у праведнім долі тлумаченні,
Ти у мене була не одна,
За візити, неча́сті й непро́хані,
За відведений погляд убік
І за те, що, по вуха закоханий,
Я від тебе раптово утік...
Кару Божу прийму після сповіді
І, благаю, пробач мені ти!
У кохання бувають різно́види –
Ми свого́ не зуміли знайти.
Липень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2025
Здавалося б, написано усе,
Але читати геть нема коли:
Роман життя до розмірів есе
Стискає невгамовний часопли́н.
Ну що ж, нехай. Де коротко – талант.
Робити краще – гарне зіпсуєш.
Не на́вчений поет і музикант,
Я у своїм есе не знаю меж.
Межа існує тільки лиш одна:
За нею – епітафії сумні...
Але не дай, Господь, пробити дна –
Творити єресь не дозволь мені!
Допоки крапку не поставиш Ти
В кінці мого останнього вірша,
Дозволь хреста поезії нести,
Щоб римами надію воскреша́ть.
Липень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044547
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2025
Відірви́сь на хвильку від своєї кави
І спитай мене, немов тобі цікаво,
Чом не можу відвести́ від тебе погляд,
Чом ніяковію із тобою поряд.
Я прошу тебе: заглянь мені у очі,
Ледь не виплакані за самотні ночі –
Хай на мить у них зажевріє надія
На твою любов, на виповнення мрії.
У своїх дозволь тримати твої руки,
Щоб розвіяти передчуття розлуки.
Дай повірити, що зустріч – не остання,
Що чекає нас попереду кохання.
Уявити дай, немов посеред ночі
Одне одному ми дивимося в очі,
Ніжні руки у своїх руках тримаю,
На питання на твої відповідаю...
Липень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043972
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2025
Моя спокуса і мої вери́ги.
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожу́хле сонце.
У світ ворота. Із душі́ віконце.
З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,
Женеш мене від себе і до себе.
Господь створив тебе, щоб чорта злити, –
Вони відто́ді обопільно кви́ти
І всяк із них тебе оберігає.
Але лиш я так пристрасно кохаю!
Липень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2025
Битим склом уламки серця на асфальті,
А душа – мов пошматована газета.
Як майстерно доля б’є свої пенальті!
Як мені самотньо стало на планеті!
Зі́йде сонце і нова́ настане днина,
Мов надія на повернення до тями,
Але ніч її безжалісно поглине,
Сподівання всі мої зведе до ями.
Я злечу у ліфті на бетонну скелю, –
Із її вершини геть не видно світу, –
Проміняю небо на високу стелю,
Із пітьмою зраджу сонячному світлу.
Відчуваю я, що скоро мить настане:
Розженуся по бетонному каскаду
І зірвуся вниз, у свій політ останній,
Щоб душі́ і серцю врешті дати раду.
Липень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2025
В небо іскри стріляло багаття,
Від ставка прохолода пливла:
В нім купалася квітка латаття,
Та, що зо́рям сестрою була.
Над водою схилялися верби,
Про любов шепотів очерет...
Ми з тобою зійшлися у де́рбі,
Де бажання – уже не секрет.
Грало полум’я в наших зіницях,
Обпікали жагою вуста…
Вартува́ло на світ народиться,
Щоби сталась миттєвість ота!
І тепер, як дивлюсь на багаття,
Бачу знову, неначе крізь дим,
Твої очі… і квітку латаття
У русявім волоссі твоїм.
Липень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2025
Солов’ї співають із весни до літа
О́ди світанковії радощам життя.
А кохання наше доти буде жити,
Доки не поглине нас прірва забуття.
Згадуємо часто, як були ми юні,
Як світили зорі нам з висоти небес,
Солов’ї співали, а гітарні стру́ни
Оселили у серця́ магію чудес.
Пісня солов’їна нас благословила –
І прийняв закоханих чистий Божий світ...
Ніби птах у вирій, юність відлетіла –
Жаль, що не пове́рнеться з нього навесні.
Але щастя наше не підвладне ча́су.
Ми його, як можемо, бережем удвох.
Солов’ї не змовкнуть. І любов не згасне!
Ма́буть, правда, що її дарував нам Бог.
Липень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042973
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2025
Пробачте, па́нно, що насмілився бентежить!
Даруйте за такий заїжджений прийом!
Але від Вас одної виключно залежить,
Чи пі́де доля під укіс, чи на підйом.
Для Вас, можливо, це нічого і не значить,
Бо що Вам до пристаркува́тих бахурі́в?
Та чортом Вас мені ворожено побачить –
То я Вас визволю у нього з пазурі́в!
Варту́є дорогого чоловічий досвід,
Мов той коньяк, що у французьких погреба́х.
Якщо подібного боялися Ви досі,
Рекомендую Вам поли́шити свій страх.
Не ображайтеся, прошу́ заради Бога,
За мій невлучний і невиправданий жарт!
Я розумію, що не вигорить нічого,
Та досі тішуся надією на фарт.
Червень 2025 року
*Ба́хур (лайл.) – розпусник, залицяльник
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042708
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2025
Навколо ллється смерть, мов із відра бензин
Чорти у пеклі ли́ють на багаття,
Де казани́ - ущерть, а серед них один
Призначений мені взамін розп’яття.
Хтось вирішив за нас – і ду́ші запрода́в
Луци́перові за зелені гроші.
Молю про Божий глас, щоб він нам указав
На гн..д своїх, що гірші вражих вошей.
Дай розуму, Господь, і очі нам відкрий!
Удосталь ми навпомацки бродили.
Смиряли нашу плоть завітом «не убий»
Волхви́, які війну благословили.
Пора б уже Тобі, що в небесах єси,
Закрити небо для ракет і дронів.
Молитві, не клятьбі, надай у славі сил
Добро вселенське визволить з полону.
Червень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2025
Гітара в ко́фрі припада́є пилом –
Не в тренді нині мій репертуар.
Шугають у думка́х мотузка з милом…
Лиш дивом я іще не «аватар»*.
Палає в голові «системна плата»**,
Яку вогнем поплавила війна:
Скасовані одвічні постулати
Актором, хто ніколи їх не знав.
Без сорому на чорне кажуть «біле»
І без жалю́ накази віддають.
Вже стільки душ невинних відлетіло!
А скільки ще? Несила осягну́ть…
Нас притягли́ «партнери стратегічні»
Як бугая на бойню за кільце.
Зрікаємося цінностей одвічних –
Якби́ не втратить волю через це.
Дай, Боже, як не нам, то хоч нащадкам
Розплутати брехні тугий клубок:
Утямити, хто – патріот, хто – зрадник,
До то́го, як натиснути курок.
Червень 2025 року
* - алкоголік (жарг.)
** - автор мав на увазі мозок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2025
Нічого вічного не буде на землі.
Моменти щастя розуміємо постфактум –
І наших сподівань вітрильні кораблі
Ламаються об риф, якому назва «фатум».
Ми молим Господа продовжити життя,
Та звичок мало хто позбутися готовий,
І знову грішимо́, забувши каяття,
А потім каємось через проблеми но́ві.
Коли гаразд усе, то не потрібен Бог:
Йому заміною – комфорт і ейфорія.
І замість ладану вдихаємо ми смог,
І гине у розпусту втоптана надія.
Тому́, напевне, дивуватися не слід,
Як чорт вугілля розідме́ під казанами –
В геєні вогняній отримаєм одвіт,
Хоча питання і поставлені не нами...
Червень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041554
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2025
Сльози виплакав до сухо́го,
Зи́чний те́нор зірвав на хрип…
Не судилось пізнати Бога,
Та душею я не ослі́п!
Як усі, так і я боюся,
Що життя добіжить кінця,
Та коли перед сном молюся,
Пояснити прошу́ Творця,
Прагну втямити ще до скону
Дивну логіку протиріч:
Він чекає земні́ поклони,
Нас лупцюючи навсібі́ч…
Від народження – всенькі грішні
І приречені на ярмо.
Ми – раби перед Ним, Всевишнім
(нині б молодь сказала – чмо)…
Закликають нас пе́рти во́за
Угодовані панотці́ –
І, покірні, ми ллє́мо сльози,
Переписуючи взірці́…
Відведи небезпеку, Боже, –
Запобігти їй точно слід, –
Бачив Ти, і не раз, як може
Прозріва́ти «сліпий» нарі́д!
Червень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040857
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2025
Не пробачу, бо не винна.
Не жену, бо не прийшла.
Замітає хуртовина –
Марно прагнути тепла́.
Не гнівися – я не зрадив!
Не радію, бо не твій.
Лісу не до листопаду,
Як лютує буревій.
Не цілуй, як не кохаєш,
І неправду не кажи!
Сонце хмари розсуває,
Знову сяяти спішить.
Він чужий, а ти для нього –
І усе́ньке, і сама...
Не лишається нічого,
Як надії вже нема.
Місяць перли висипає
На серпневе небо знов...
Хто надії не втрачає,
Той пізнає і любов.
Травень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040590
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2025
Припини недоречні жарти.
Просто в очі мені вдивись.
Кажуть люди – тебе не вартий?
Їм у відповідь усміхнись!
Люди точно того не знають, –
Їм у заздрості не збагнуть, –
Як я палко тебе кохаю,
Як бажаю тебе здобуть.
Все в житті у моїм невчасно,
Доля водить мене за ніс:
Борода засиві́ла рясно,
А в ребрі оселився біс.
Грають бісики зеленаві
У безодні очей твоїх.
Ти свою допиваєш каву –
Я у Бога молю про гріх,
А у чорта прошу спокути...
Просто в очі мені вдивись:
Буде так, як повинно бути –
І майбутньому посміхнись!
Травень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040224
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2025
Дитинство і юність лежать у руїнах,
Вони чагарем забуття поросли.
Стоять сьогодення потріскані стіни –
І тріщини ширяться ними невпинно,
На серці лишаючи слід.
Буває, насниться той за́мок піщаний,
Що мислив його непохитно твердим –
І лине душа моя, ніби прочанин,
До Божого храму, де все їй прощали,
У за́мку загубленім тім.
Прокинусь – холодне липке простирадло,
Просякнуте по́том, ого́рне, як смерть...
Коли ж мені, Господи, сили забракло,
Що стало навколо усе безпорадним
І доля пішла шкереберть?
Впадуть сьогодення потріскані стіни...
А що там за ними? Хто знає? Скажіть!
Теперішнє час поглинає невпинно,
Минуле не вимолить і на колінах.
Майбутнє? Якби ж то дожить...
Травень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2025
Я стояв і дивився на вас, ніби струмом уражений.
Ви проходили повз і мене не помітили зовсім.
Я пробачив би зраду і був би довіку зневаженим...
Врятувала холодною зливою лагідна осінь:
Остудила чоло, змила сльози юнацького сорому,
Геть розвіяла хміль твоїх чар – годі з мене знущатись.
І заклав тоді осені душу свою я розорену,
А натомість просив, щоб ніколи не зміг закохатись.
Та вона лиш війнула своєю косою краплистою –
І у шепоті жовтого листя почулось неначе:
«Відпусти і забудь. Видно, так тобі долею писано.
Прийде час – і кохання своє ще зустрінеш, юначе!».
Травень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2025
Хай бажання мого неприборканий кінь
Стопче всі забобони твої, мов бур’ян,
Щоб звільнити від них поневолений «інь»,
За яким знудьгувався-замучився «янь».
Я – останній романтик, і понад усе
Прагну їх возз’єднати у герці жаркім –
У пори́ві кохання, в короткім есе
Про гарячі тіла у серпанку хмільнім.
Лиш відкрийся назустріч – і я запалю
Безсоромним вогнем твоє тіло в імлі,
А пізнавши тебе – сам на попіл згорю,
Щоб, мов Фенікс, упасти в обійми твої.
Хіть коханню не вада – мені ти повір,
Бо возносить до неба нас виром бажань,
У яких я, мов ніжний і лагідний звір,
Переповнив ущерть твоє «інь» своїм «янь».
Травень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2025
Столиця знов убралась у зелене,
Облив каштани травень молоком…
Вона ішла, щаслива і без ме́не,
Радіючи життю усім єством.
Легка хода і посмішка весела,
В очах – проміння сонячного дня.
Вродлива українська Сингарела
До щастя крокувала навмання…
А я стояв обабіч її шля́ху
І погляд мій замулила сльоза.
«Бувай щаслива ти, весня́на птахо!», –
Я подумки услід їй проказав…
Отямився – і думка промайнула
Про те, в чім досі віри я не йняв:
Ось так від мене птахою спорхну́ла,
Пішла навіки молодість моя.
Травень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2025
Із передсма́ком ядерного вибуху
Весня́ний ранок нову днину видихнув –
Запахло горе яблуневим квітом...
«Ніко́ли знову!» ширилось парадами.
Та нас у змову затягли порадами –
Дамоклів меч навис над білим світом...
Порушивши канони і традиції,
Ми навмання у сіре небо тицяєм –
Чекаємо звідті́ль святої манни.
Але не можна так: удень молитися,
А уночі украденим давитися,
Уводячи Всевишнього в оману.
Приниженням, погрозами і жартами
Труїли люд подвійними стандартами –
Не знав ніхто, як діяти належить.
У камуфльованій брехні і соромі
Топили нашу матінку-історію,
А згодом – ґвалтували Незалежність.
Ми у бою зітнулися з агресором,
Але проспали «тихого-тверезого», –
Попереджав іще Кобзар про нього, –
Того́, хто вдень доводить нас до торопу,
А уночі - цілується із ворогом
І потай чорта іменує богом.
Квітень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038826
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2025
До вагону метро столичного
Наші душі юрба затиснула
Без дистанції без граничної,
І без сорому, і без долі.
Безпорадно блукав обличчями
Погляд карих очей батистових
У буйно́вищі у містичному,
Ніби вихід шукав на волю.
Я об нього спіткнувся поглядом –
І по спи́ні морозним подихом
Чи то струм у нейронах стомлених,
Чи любов, що її боюся.
Достеменно зарані знаю я:
Перша зустріч – вона остання є,
Якщо навіть на її станції
Я за нею услід зірвуся.
Як не випаде заблукати нам
Серед людоподібних атомів,
Якщо станем на ескалаторі
Ми, немов на рушник весільний, –
Все одно ми – із різних вимірів:
Вона вільна у своїм виборі,
Я ж останню свободу виміняв
На безпечне життя спокійне.
Нас юрба із підземки вистрілить
У шалене життя розхристане.
Пішаками, а не шахістами,
Ми живе́мо на цьому світі.
У вагонах метро затиснутим,
Не дано нам пізнати істину:
Щоб на цій шахівниці вистоять,
Варто вічним пори́вом жити.
Квітень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2025
Останній сніг приречено мете,
Мов самозваний князь іде на плаху.
Ніхто йому не радий і ніде́,
Усі його картають, бідолаху,
За те, що кривдить абрикосів цвіт,
За водянисту кашу під ногами…
Минулої зими холодний слід,
Її останнє біле оригамі…
Доводилося часто і мені
Бувати у такій невдячній ролі:
У відчаю бездонній глибині
Бродив і я у лабіринтах долі;
Сахались люди, гасли ліхтарі,
У храмах свічі плавились дочасно,
А у душі, мов снігом на землі,
Змальовувались о́брази неясні…
Зима відступить. Скоро звідусіль
Полине дух тюльпаново-бузковий
І щезне сніг… Але на серці біль
Утрати нам зали́шиться на спомин.
Квітень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2025
Прости мене, грішного, Боже,
Чернецької ряси не гідного,
Що душу свою розтривожить
Дозволив дівчиську тендітному!
Вона – із циганського роду:
Волосся, мов ску́фія, чорнеє,
Цінує найперше свободу,
Сестрою доводиться чортові.
Красою єство пронизала
Раба Твого вірного чесного,
Коханням своїм показала,
Як можна померти й воскреснути.
Щоранку молю про спокуту –
І прагну любові щовечора…
Вкажи мені, Боже, як бути?
За що я на муки приречений?
За думи мої сороміцькі
Не гідний чернецької братії…
В циганському таборі місце
Піду біля неї шукати я.
Квітень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037373
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2025
Це відбудеться знов. Це – уже зазвича́й:
Там, на небі, благання мої ігнорують.
Без кохання, немов самурай без меча,
Я до вірної смерті крокую.
Лабіринтом забрів я у цей коридор –
І ні виходу нині не бачу, ні входу.
Як пізнати кохання, не вчить бусідо́ –
Там сеппу́ку веде до свободи.
Я молився Конфуцію, Бу́дду просив,
Що хотів би життя у любові прожити, –
Але жодна з коханок за мене дзюнсі́
Не готова була би вчинити.
Так навіщо життя, як не лю́бить ніхто?
Самураю завжди́ харакі́рі на часі.
А не гідний кохання, вважаєте, то
Подаруйте мені вакідза́сі…
Квітень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2025
У самоти́ – твоє обличчя,
Але вуста її – німі…
Я знаю: плакати не личить,
А сльози котяться самі́.
У самоти́ – зелені очі
І погляд – саме той, що я
Понад усе забути хочу,
Бо ти вже більше не моя.
У самоти́ – постава горда,
Волосся кольору пітьми –
І я заклав би душу чорту,
Аби не розлучались ми.
Від самоти́ я намагаюсь
Бодай сховатись уві сні…
Та знов, самотній, прокида́юсь,
Бо ти наснилася мені.
Березень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036134
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2025
Час не чекає – і роки́-вагони
Формуються уже в рухомий склад.
А я спостерігаю із перону –
І хочеться вернути все назад:
Змінити би своє «СВ» розкішне
На той студентський дизельний зага́л,
Коли думки́ іще були безгрішні,
Бо ні гроша́ в кишені я не мав.
Хоч і було у нім доволі тісно,
Але ніхто не жа́лівся на те,
Бо панувала дружба безкорисна –
Взаємне щире почуття просте.
У майбуття́ летів той дизель-поїзд
І був найкращих сповнений надій…
Тепер я їду у «СВ». Натомість
Позбувся багатьох юнацьких мрій:
Уже не марю я коханням вірним
І зраду друзів пізнавав не раз,
Отож судити прагну достовірно,
А збоку – дуже схоже на маразм.
Здається, скочу хвацько на підніжку
Останнього вагону – і у путь!..
Та паморозь на скронях білосніжна
Примушує про подорож забуть.
Заблимає ліхтарик червонясто
І у тупик покотиться вагон…
Тут головне – стоп-кран рвонути вчасно,
Кінцевий не проскочити перон.
Березень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2025
Закинути б рушницю на плече,
Рябого пса почухати за вухом
І неквапливо під грибним дощем
У рідний ліс піти, щоб осінь слухать.
Відомий із дитинства кожен кущ,
А кожна стежка слід мій зберігає.
Ніде́ так не гуде басисто хрущ
І соловей так гарно не співає.
Там проліски синіють навесні,
А взимку біло, аж сльозяться очі,
Там перший поцілунок був мені
Дарований під покривалом ночі,
Був перший влучний постріл, і трофей,
І спів біля багаття під гітару…
Я точно знаю, що і дотепер
Мій рідний ліс не втратив свої чари,
І вірю, що колись настане день –
Рябого пса почухаю за вухом
І ми із ним до лісу побредем
Осіннього дощу романси слухать.
Березень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2025
Нині думки мої часом
Тонуть у вирі емоцій:
Згадую я, коли щастя
Видно було із віконця.
Світ був тоді неося́жний –
Він уміщався в долоні,
Все видавалось дося́жним
На відправно́му пероні.
Щастя – в бабусиній казці,
У татусевім повчанні,
Щастя – у маминій ласці
І у зорі́ на світанні,
В першім юнацькім цілунку
І солов’їному співі,
У непохитності ду́мки,
Що всі вершини під силу.
Поряд гуляло стежка́ми,
Наздоганяло в дорозі
І берегло молитва́ми,
Щоб не спіткнувся на розі.
Щастя – у дружбі відвертій,
Ко́тра не гасне від ча́су,
Щастя – у самопоже́ртві
За півстрибка́ до Парна́су.
Хоч мені світ одержимий
Висипав срібло на скроні,
Щастя – в коханні дружини
І у народженні доні.
Тож на кінцевім вокзалі,
Раптом у мене спитають,
Що відповім – уже знаю:
Щастя на світі буває.
Березень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035210
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2025
Давай зачинимо віконні штори –
І я тобі тихенько розповім
Стару легенду: жив на світі Морок
У закапе́лку темнім і глухім.
Вночі над світом панував той Морок
І темрявою місяць затуляв,
Але ховався у глибоку но́ру,
Коли займалась вранішня Зоря.
Одного разу, на свою невдачу,
Тікаючи від перших промінців,
Він обернувся – і Зорю побачив
І від краси її ледь не згорів.
Та мить єдина опалила очі –
І закохався Морок у Зорю…
Відто́ді мріяв-марив він щоночі,
Як бачить знов обра́ницю свою.
Та очі вже не бачили нічого,
Бо, на Зорю поглянувши здаля,
Осліп навіки від кохання Морок
І в закапе́лкові своїм закляк…
Зоря ж про те кохання не дізналась –
Так само, як до того сотні літ,
На небосхилі вранішнім займалась,
Вражаючи красою всенький світ…
Убік відсуну штори на світанні –
Хай смуток разом з мо́роком мине.
Щасливий я горіти у коханні
Щоразу, як цілуєш ти мене.
Березень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2025
Привиділась-наснилась косови́ця –
Минуле щастя в рідному краю́:
Дзюрчить вода холодна у криниці,
Що дарувала сили косарю́,
У вранішній червневій прохолоді
Блищить, мов перли, на траві роса
І монотонно у ритмічнім хо́ді
Дзвенить дола́дно кле́пана коса.
Сів ранній джміль на квітку конюшини –
Роси́ напився й далі полетів,
Де між кущами губиться стежина,
Що нею ранком я сюди забрів.
Важка трава лягає у покоси,
Світ обертом від пахощів іде,
Душа співає, ніби волі просить,
Горить у грудях серце молоде…
Залихома́нив пульс у скронях сивих –
Утер сльозу і Бога попросив:
Нехай би ще наснився запах сіна
Із різнотра́в’я, що тоді косив.
Березень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034763
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2025
Ти рано вранці поспіхом пішла.
Лишилася невипитою кава…
Ти пристрасною уночі була,
Така відверта і така ласкава.
Світанок знищив магію тіне́й,
Надії ув’язни́вши до реалій.
У глибині задумливих очей
Читалися питання: «А що далі?
Що нам чекати у ново́му дні?
Чи ми у світлі маємо майбутнє?».
Ти їх адресувала не мені,
Для тебе ясно все було по суті.
Та що б я міг тобі відповісти́?
Точніше за слова хай скажуть очі,
Бо я живу тоді, як поряд ти,
А ти ідеш – і жити я не хочу…
Ти знов уранці поспіхом пішла,
На паузу поставивши кохання.
Парує чашка кави край стола –
На ній завмер цілунок твій останній…
Березень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2025
Сіре небо у колір будинків
Відбивається в сірих калюжах.
Ми з тобою – дві мікрочастинки,
Одна в о́дну закохані дуже.
Нас кохання зливає у ціле –
І під білим, як сніг, простирадлом,
Ми сплітаємся осатаніло,
Віддаємся гріху безпорадно.
Світ увесь зупинився неначе,
А серця́ калатають шалено…
Вірю я, що Господь нас пробачить,
Та як ні – посилайся на ме́не:
Розкажи Йому, як тебе звабив,
Заманив як вірша́ми у ліжко,
Як кохаю тебе до нестями,
А без тебе не житиму більше.
Бризне фарбами Бог на палітру –
Гляне сонце на землю із неба…
Я сльозу на щоці твоїй витру.
Ти не бійся нічого, не треба!
Березень 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034454
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2025
Трапляється так нечасто
На грішній землі під небом:
У пам’яті зо́всім згасло
Усе, що було́ до тебе.
«Учора» не існувало,
Клянуся тобі, це правда!
І хочеться, щоб ти знала:
Без тебе не бачу «завтра».
І ба́йдуже, як там бу́де,
Що зможу знайти, що втрачу,
І що теревенять люди…
Без тебе життя не бачу!
Нехай навкруги́ безодня,
Нехай майбуття́ в тумані –
Взаємно ми у «сьогодні»
Закохані і жадані!
Навіки я полонений
Цілунку твого причастям.
Лишайся до «завтра» в мене,
Моє незбагненне Щастя!
Лютий 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2025
У реальності грані стерлися,
Стали помисли одноманітними –
І на світлому боці темряви
Відмиваємо душі від кі́птяви.
Відмиваємо-відтираємо
Все, напльоване рі́дними-бли́зькими,
І самі́ ще того́ не знаємо,
Що на темному боці у світла ми.
Ніби спалах посеред темряви,
Усвідомлення марності метуші́нь:
Ду́ші на́чисто не відтерти нам.
І лягає на промінь чорнюща тінь…
Не були б у цій ситуації,
Якби вистачило нам рішучості –
І з населення стала нація,
Що між світлом і тьмою не мучиться.
Лютий 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2025
Сніг останній під сонцем тане –
У природі так споконвіку.
Скоро зо́всім його не стане
І підсніжники знов розквітнуть.
Лиш не тане чомусь крижина,
Що засіла у передсерді.
Чи у Бога не заслужив я?
Може, з чортом не був відвертим?
А навіщо тоді, скажіть-но,
Існувать без тепла у грудях?
Якщо жити – на повну жити,
Мов горіти! А там – як буде.
Дайте ж сонце мені весня́не!
Простягну я до нього руки:
Лід у грудях нехай розтане
І від того душа розпукне.
Лютий 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034194
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2025
Як сходить сонце, не потрібні сві́чі –
Його проміння вистачить на всіх.
Давай-но правді глянемо у вічі:
Дарма гріхом спокутувати гріх.
Як хочеш їсти – не топчи колосся,
Як пити – до колодязя не плюй.
А мрієш, щоб задумане збулося, –
Тоді надію ближньому даруй.
Якщо кохаєш, будь у тому щирий –
Ніхто себе іще не обдурив.
І Бога не гніви, якщо не віриш.
А віруєш – тоді і поготів.
Є джерело – хто питиме з калюжі?
І як безвихідь не дратує світ,
А вихід є, повір мені, мій друже!
Знаходиться він часто там, де вхід.
Ти у простому не шукай складного –
Часу́ дорогоцінного не гай.
Життя – воно коротке і без то́го.
Цінуй його!..
На цьому прощавай.
Лютий 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2025
На Бога не гнівлю́ся за причину, –
Упевнений, у Нього є вона, –
З якої досі я не маю сина,
А скроні вже покрила сивина.
Йому безмежно вдячний я за доню,
За смак життя, за кольорові сни,
І з по́мислів моїх, немов з долоні,
У світ летять вірші́ – мої сини!
Вони зача́ті з різними жінками,
А переважно – взагалі без них,
Просякнуті наскрі́зно помилка́ми,
Там одночасно – молитви́ і гріх.
У них переливаю, як умію,
Здоровий глузд, захоплення і жаль,
Шаленого кохання божевілля,
Вечірню радість, вранішню печаль,
Спів солов’їний, велич зорепадів,
Красу світанків і туманів хміль…
Я вірю, що вони мене не зрадять –
Сини не заподіють батьку біль.
Свого життя земного круговерті
Я докручу до самого кінця…
Лиш хай вони зостануться безсмертні –
Святії діти грішного отця.
Лютий 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2025
Я за срібло тебе не викуплю,
І не виплачу, і не вимолю,
Знов не станеш ніколи ти моя –
Час усе затягнув у вир…
Потонули у вирі спогадів
Перші вранішні сонця промені,
Від яких нас, коханням стомлених,
Затуляє дубовий бір.
Білі плечі, волосся золото,
А у тілі вирують молодість
І бажання, не владні сорому,
Наче спрага у день жаркий.
Ми горіли вночі у пристрасті,
А на ранок проміння блиснуло –
І обоє пізнали істину:
Часу обмаль, бо він – сліпий.
Він існує у вічній темряві
І коханню відводить терміни.
Не протиснутись через терни нам,
Не вернути його назад.
Залишаються тільки спогади
Про любов, про жагу, про молодість,
Про зелений вогонь у погляді
І про втрачений зорепад…
Бір дубовий шумить під хмарами,
Небо знову горить стожарами,
Та не здатні ми навіть чарами
Повернути кохання вир.
Ні за срібло тебе не викупить,
І не виплакать, і не вимолить,
Знов не станеш ніколи ти моя.
Але мрію про це, повір!
Лютий 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2025
Не тримаю. Іди, якщо хочеш.
Не соромся лишати самого.
Думав, чорт мені долю наврочив,
А виходить – то кара від Бога…
Не тримаю. Лети, коли можеш.
Бачу, як тобі тісно зі мною.
Ніч-циганка мені наворожить
День нови́й у борні з самотою
І, сахнувшись яскравого світла,
Знов у темінь занурюсь душею…
Ти не зможеш продовжити квітнуть
І при цьому зостатись моєю,
А зів’янути я не дозволю.
Хто ж мені самоту напророчив?..
Я тебе відпускаю на волю.
Не тримаю. Іди, якщо хочеш.
Лютий 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032935
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2025
Розім’яло вороння́ кри́ла перед сном,
Крізь кватирку із вікна потягло теплом
І натомість холодок до кімнатки вліз,
А із бовдура димок поринає в ліс.
Холодок той не страшний: грубка аж пашить,
В кожен за́куток живий дух її спішить.
Я кватирку зачинив, глянув із вікна –
Там закутав землю сніг, ніби спить вона.
Небо чорне мерехтить льоди́нками зір,
А внизу під ним лежить снігу повен двір.
Гілка тріснула в садку – придавив мороз,
Скоро віхола в танку́ піде у рознос…
Ранком знову вороння́ стане на крило
У надії навмання відшукать тепло.
А тепло – воно в душі́, там його сповна.
Хай же буде у вірші́ вічною весна!
Лютий 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032840
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2025
Цілуєте котів-собак у спини
(точніше буде – у район хвоста)…
У той же час, образити людину –
Буденність непомітна і проста.
«Луї Віттони», «Брабуси», «Айфони» –
Міри́ло ваших пільг і переваг.
Ви хре́ститеся на церковні дзвони
Лише́ тому, що модно стало так.
Пускаючи брехливого туману
У очі людям щирим і простим,
Ви їх свідомо вводите в оману,
Щоб до кишень залізти поміж тим,
Останню вигрібаючи надію.
Розпещеним, того вам не збагнуть,
Як відбирають у людини мрію
Такі, як ви. Однак не в тому суть.
Не варто передчасно вам радіти.
Жируйте, якщо змога жирувать,
Але затямте: будуть ваші діти
Заради Бога милості прохать.
Бо по́ки своїх кі́шок цілували
Та нюхали собачок під хвостом,
То виховний процес дітей про…спали –
Упевнений у цьому на всі сто!
Лютий 2025 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2025
Столичними відкосами –
Підйомами, узвозами –
Дорога непроста.
Самотній серед натовпу…
І не хотів, а на́ тобі:
Публічна самота.
Ніку́ди не сховатися –
Усе одно снуватиме
Навколо тебе люд.
Та всі вони – як роботи:
Зашорені, озлоблені,
Руки́ не подадуть.
Бував у чистім полі я, –
Від обрію до обрію
Немає ні душі́, –
Але повірте скептику,
Що за́тишно і те́пло там,
Бо там я – не чужий.
У полі знав: як стрінемось
Із іншою людиною, –
Хоч рідко, а бува, –
Ми чемно привітаємось
Та для розмови знайдемо
І привід, і слова.
Там гарний люд у більшості
І те́пло не від щільності –
Від щирості в серцях.
Добро – усім за правило,
Любов і віра правлять там
З початку до кінця.
А в цьому мегаполісі –
Тут за людей аж болісно:
За течією плин,
Молекули і атоми
У броунівськім натовпі,
Де кожен – сам-один.
Лютий 2025 року, Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2025