| Сторінки (2/183): | « | 1 2 | » |
Віддам світилу жменю ластовиння,
Хай розіллє їх літеплим чолом,
Замружусь так, щоби відбитком синім
Обійстя сонця в очі проросло.
І тіло впустить осяйну заграву,
Разка́ планет, що лине у парад.
Тепер я - сонях, що небес торкає,
І ядерно-просякнутий стократ
Сильніше сонця, всеземного батька,
Бо розганяю тіні на землі.
Дерева і кущі, не хмуртесь, братці,
Я освічу, хоч небокрай стемнів.
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2026
Вогнисті груди від жаги отерпли,
Не згинути б у синяві злуди.
Кармінові ж обійми Ла Суперби
Чатують Гончі Пси та холоди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054702
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2026
Темряву іскра розкрає, щоб жити,
Вічно здіймаючи бурю в осерді вогню.
Той, хто із хлібом у череві ситий,
Поступу спраглої крові костра не збагнув.
Корінь у прісній ріллі лиш хиріє,
Туго просочує парость наїдком сумним.
Поля цурається, в нім безнадія!
Жито нап'ється снаги із долонь цілини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053896
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2025
По тім'ю ковзнуло Воно
Вогневеличне
В зеніті чуба і Його
Променів зичних
Просякнеш згагою добра
В Адама роді
Бо лиш торкнувшись тіла Ра
Ураз добродій
Відсип убогому в полу
Небесну манну
Хай завесніє млявий люд
В Сонцестоянні
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2025
Не дивися ув очі, там люстра не знайдеш,
Там не безмір усесвіту - зоряний пил,
Лютим холодом зріже, мов пострілом снайпер,
Ти ж угледіла сонце й кричиш: "Полюбив!"
Не торкайся плечей, ті добром не потішать,
Там не літепло пульсу - безлика мана,
Пробіжить через пучки і ребра побіжно,
Ти ж простягуєш серце йому навмання.
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2025
В потаємних світлинах і спина, і низ...
Обвиває рукою ню-шию - дивись!
Щоби жар у комірках, та не опекло б,
Умліває екранне спокусливе тло.
Білотканна статура, і лінії арт
Для очей - конфітюром, для чресел - пожар,
І омріяні пальці в стрімкім фуете
Закришталені кадром, ти - справді естет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2025
Сніг... хапають очі,
летить зіркою.
Ти ж справді хочеш,
Між нами не гірко, щоб
Не зимно вже -
З очей хай літо...
Ти потай, глипнувши,
Посієш квіти.
Розтане все,
Оте, що сковане,
Ой, манить же
Сніг зацукрований.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2025
Бездонний келих помилок
Гуде у закуті провини,
А ти лепечеш так дитинно,
Щоб голос оної замовк.
Кришталь смакує гріх глевкий,
Не може досита напитись,
Твій голос в'язне в нім розмитий,
А в шпарах зріє гнів такий.
Загату вирве без вагань,
Та руки тягнуться до бруду:
"На волю виходу не буде,
Багном гнилим у рові стань."
Навіяно https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052321
Штучний інтелект не використовувала
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2025
Свідомість снує по закутинах хворих,
Шукає одвітів - не може знайти,
Бо розум з чуттями в безглуздому спорі:
Лишатися в стумі чи в світло піти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2025
І от момент істини наближається: телефонами обмінялись, перейшли в месенджер і почалась довгоочікувана переписка. Описав Шрек себе з усіх можливих ракурсів: від професії до колишніх стосунків, а потім уже і красуню почав опитувати: про її професію, чи хоче вона змінити країну проживання і чи згодна на переїзд, все задовольнило красеня і вирішив він запустити свої слова-зонди, щоб кордони вогнистої красуні прощупати.
- Ти мені так подобаєшся, коли я тебе побачив, то мабуть самі небеса мені нашіптували "match" (ідеальна пара). Я впевнений, що маєш чим мене заінтригувати, красунечко. Чи є у тебе фото для мене особливе, хочу побачити твоє прекрасне тіло?".
- Чому б ні, - мовила краля і вислала чудовий знімок.
Мов два голуби злилися в поцілункові її витончені стопи, що еротично тулились одна до одної, а пальчики її ніжок - віялом створювали відчуття польоту закоханих птахів. Така картина надихнула б на творчість найвибагливішого митця, а цього pretty boy розбурхала на інтимне продовження. Із кутика його напіввідкритого рота по мужньому підборіддю цівочкою потекла слина. І обеззброєний красень віддався невимушеному флірту, забувши про все на світі, навіть про те, що не розпитав австралійку про її вміння куховарити і чи знає вона тонкощі приготування цибулевого супу.
- Які чудові ніжки, дозволь поцілувати твої пальчики. - белькотів ще донедавна сумноокий та заклопотаний рутиною молодик.
-Як би я хотів взути тебе у вишукані туфельки, а потім привести у свою оселю та власноруч перезвути твої ніжки у капці, щоб...- продовжував Шрек, але не дописавши про свої наміри, у стані емоційного апогею ненавмисне відіслав повідомлення діві. Рудоволоса вже була на гребені хвиль із красенем, але поспішила повідомити про деяку свою особливість.
- Так, любий, але ж, - тут вона замислилась, але відступати нікуди, бо ніяких секретів у стосунках бути не повинно, - мої ніжки ніколи не взували і не взуватимуть нічого: ні туфельок, ні капців. Я - частина природи! Я зроду ходжу лише босоніж!
Pretty boy забув, що попереднє повідомлення треба дописати, бо блискавична думка переповнила черепну коробку: - Без капців! В моєму домові, це ж негігієнічно!
Зірвавшись з місця, Шрек поспішив до шухляди письмового столу, дістав список претенденток на вакансію у своєму серці, понишпорив рукою по кутках тієї ж шухляди і вже, впевнено тримаючи в руках якийсь штамп, поспіхом натиснув напроти імені нової знайомої "Refuse" (відмовлено)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051658
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2025
Жив собі в далекій Засніженій країні одинокий Шрек - перспективний архітектор (і конструктор premium relationship (преміум-стосунків)), по сумісництву ландшафтний дизайнер ( і організатор-облаштувальник побуту, що й олії колесам не треба).
Дивишся на цього красеня, а метелики в твоїм животі свої лусочки понашорошували від надмірного збудження: вольове підборіддя, відкриті світові ніздрі, що жадібно хапають кисень, відфільтровуючи природній непотріб, очі виразнозелені трохи сумні, мабуть-таки обділені чимось, що невідоме ні очам, ні самому Шрекові.
Жив собі, жив, але чогось йому не вистачало: ну, не міг він отримати те "щось" із оточення, а світ же, як космос, безкраїй, хіба що на пару-трійку галактик менший.
От якось за облаштуванням свого обійстя і сортуванням домашніх капців вирішив Шрек знайти свою жінку, образ якої був у нього в заготовках, ще до народження, тобто до виходу з материнського лона.
Похапцем накинув на себе улюблений бренд куртки, вибіг на охоплену сніговієм вулицю, поправив своє вольове підборіддя, примружив зелень свого погляду і заселфив себе для майбутніх панянок із сайту знайомств.
Образ, приміряний на фото - "загублений у цьому світі, але з надією" ідеально вписався в канву шукача долі.
І ось pretty boy (красунчик) вже отримує листи, та й сам у хвості не плентається: вишуковує красунь з бездоганними профілями.
Швидко казка кажеться, та неквапом події розгортаються.
Глава перша. Босонога
Знайшов. Вона ідеальна! Екзотична рудоволоса дівчина із смарагдовим пронизливим поглядом, ніби винирнула із обкладинки "Playboy". Вона була родом із Квінсленду - австралійського штату, де безапеляційно володарює виключно літо. Професію мала творчу — фотограф, і це перегукувалося з його власним архітектурно-ландшафтним ремеслом. "Come in, little one" (Заходь, крихітко), — промайнуло у думках Шрека (англійська мова була другою рідною мовою молодика, бо в дитинстві декілька років проживав із сім'єю Шотландії, тож звідти і пристрасть до рудоволосих красунь). Її щира посмішка затьмарювала саме Світило, а от для Шрека усміхненість - лише підґрунтя для подальшого пізнання невідомого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051549
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2025
На березі сумно, туманно і лячно,
У води бурхливі опущені ноги.
Під хмарами злими настійливо кряче
Воро́ння нестерпне. У дикій облозі
Ув'язнене серце благає дороги
Не надто мулкої зі спуском пологим,
Охрипло благає, а чути лиш стогін.
У брід не пускає сліпа порожнеча
Потойбіч, що править землею і небом.
Вдягай, моя крихітко, габіт чернечий
Смиренний для серця. А може не треба?
У брід з головою упасти безтямно,
Піти на поталу стрімкій каламуті?
Ось-ось вийде сонце, молись тільки: Амен!
І промінь розвіє безпросвіток лютий.
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049301
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2025
Скільки зір в небесах принишкло,
В жменях сяйво своє сховавши,
Щоб ніхто не побачив з прийшлих,
А тутешні сліпі, як завше...
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2025
Зупинися, квіточко, не корися вітру,
Полетять пелюсточки - спалені субтитри
Із кіно незнятого про димке кохання
І про нетанцьоване на хмаринах танго.
Поцілунки маревом каламутять жили,
Чи своє незаймане у тебе лишилось?
Чи засяєш заново першородним квітом?
Чи такого згубного ти воліла стріти?
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2025
Очі летять в небеса,
Мов серпокрилі дві птахи,
Хтось, як уздріє, то ахне:
"От полетів би так сам!"
І хмаросяги у вись
Маківки пнуть і рамена,
Їм вже несила, тут темно,
Чорне рядно тягне вниз.
Манить блакить і зело,
Гайда в незвідані далі,
Щоб розігнати печалі,
Та обважніло крило.
Хто би не прагнув небес,
Зроду не справиться з летом,
Як би не тужився вперто,
Бранець землі він увесь.
Лиш для очей перепон
І заборон не існує,
Небом свобідно мандрують,
Опліч іде Оріон.
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047059
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2025
Тяп-ляп-хмарина в'їдлива дрейфує
В просторі зашкарублих ледацюг,
Щоб в їхні руки вп'я́стись, мов терпуг,
(Ті ж ні гу-гу, мовляв: "Пручатись всує!").
І ширить тілом капосну недугу,
Яка в єстві росте, мов баобаб,
Повсюдно з рук жбурляючи тяп-ляп:
"Хай всесвіт огортає недолуге!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2024
***
Плачуть усі, навіть бог, тільки його сльози називають природним явищем.
***
Хтозна, чи дощитиме її всесвіт крізь шпарини в ментальному тілі?
***
Якщо тобі не вдасться вимити своє душевне обійстя від смутку цілковито, а десь у закутку лишиться одна-єдина пилинка, то потерпатимеш від задухи.
***
Як відкриєш браму своїх почуттів, неодмінно хтось вирішить, що йде вулицею червоних ліхтарів.
***
Сховай свої почуття, бо нема таких окулярів, що бодай комусь дали б можливість їх розгледіти.
***
Тільки на відхід у потойсвіт не вистачає часу, в інших випадках час переважно у межах твоєї влади.
***
Якщо тебе не візьме навіть пекло, рай просто буде вимушений тебе взяти.
Написано автором без використання штучного інтелекту (суттєва поправка)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020975
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2024
Живу в котлі захмаренім,
Сную, немов примара, в нім,
А круг котла стожарів німб...
"Запнути!" - кимось схвалено.
Мій зір і дух розчавлені.
Та ні, відкриті ставні всі,
І руки, мов підмаренник*,
Ще впораються з хмарами.
Chara Vinna
*Підмаренник чіпкий (Galium aparine) — однорічна трав'яниста рослина родини маренових.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2024
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017663
Сіріє.Тоне світло в товщах дна,
З очей завісу вигнало, сміліє.
Слюда свинцем торкає неба тла,
А тіні від дерев так обважніли.
Безсилий місяць лиш зітхає: "Ох",
Крізь пустоту заледве вже світліє.
Хто з неба випиває молоко
Світила, той відразу поміцніє.
Та він же - сонце, й буде ним вовік,
І силу відчуваю в нім таку я,
Що проща неба нам відбілить гріх,
Його люблю, і він мене цілує.
Вже місяць випито. І світла пік
Бурлить, горить, сліпить. І мліє тіло,
Лице малює промінь - сонця лик,
Він всеблажен. Й життя в мені радіє.
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2024
Ланцюг овець тупочеться
Ланами лазуро́вими,
Без поспіху та почестей,
Схиливши набік голову.
А лійка з позолотою
Дрібнить не зупиняється,
Щоб золотими бродами
Пливли небесні я́гниці.
Як річка стане срібною,
А берег зачорни́литься,
Враз квітами із німбами
Бугай засіє гирло все.
Та й стане поміж квітами,
Упреться в небо рогами
І на весь мир світитиме
Відростками розлогими.
А лійка з позолотою
Дрібнить чимдуж потоками.
Колують вівці бродами
Без поспіху та докорів.
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2024
Чи то ніч покриває безмежжя,
Чи то день розмальовує всесвіт,
Усевишній в сакральній правежі
Виколисує іскри небесні.
Миготливі палючі створіння
Божі руки надією пестять,
Обіцяючи жаром нетлінним
В каганцях пломеніти чудесно.
Тож потому Творцева правиця
Кожним грудям дарує іскрину,
Що вогнем нутряним розгориться
І не зрадить світильник до згину.
Тільки десь каганець сиротливий
Безнадійно у потемках скніє:
Чи то ґніт ліг під списами зливи,
Чи вогню отой Бог не наміряв?
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016688
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2024
За стуком стук. Карбую стиглі кроки.
Відлуння звук чимдуж летить навтьоки.
-Стій, не тікай,- хвоста вловити хочу,
Поговорити, глянути ув очі.
Щоб не згубити, зчепимось руками.
Йдучи вперед, заграємо ногами.
Я поділюсь з тобою таїнами.
Не розтрезвонь секрети ланцюгами.
Не смій казати, що так одинока,
Що за хвоста піймати ладна вовка.
Тебе ловлю, бо ти біжиш навскоки,
Я ж доганяти вмію дуже ловко.
06.05.2023
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2024
Хапаю сонце
за руде волосся:
- Обвий теплом
всесильної любови,
щоб у клітини
хвилями влилося
і розбудило
птаху пурпурову.
Безсилі крила
струсять порох смутку,
і повінь
стугонітиме у б'ючках
аж поки вщент
не заполонить пустку
чуттям жаданим:
ніжним і палючим...
Аж поки із очей
не бризне cміхом,
що зерням проросте
у кожнім стрічнім.
Світило!
пий з моїх обіймів
втіху
у дні журби
та у часи сейсмічні.
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2023
Чому душа лишається глухою?
Чи то блідою від огнистих кольорів,
Що прагнуть в райдугу вдягнути дні смурні?
Невже поодаль світлого устоїш?
Благає світло темну шибу серця:
"Впусти, людино, я - пречистий круговид,
І променію рясно з заходу на схід.
Притулок дай в червоному кубельці."
Тьмяніє голос, щулиться розкрилля,
Бо не почуте сяйво мешканням пустим
Крізь товщу тіней од жаских бездонних схим.
І жухне серце...посвіт не пустило.
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2023
Сніжні рядна-покривала
Шле з Атлантики циклон.
В голові думки навалом -
Інвестиції у лонг...
Закодовані валізи,
Не великі, не малі.
Став на таймер перевізник,
Ой, пардон, airlines Orly.
Узірцем безпеки взято
"Київметрополітен"
Із архіремонтним стартом.
Все, капут! Політ зажде.
Розкодовані замочки..
На щоках сніго-роса...
Транспорт ослики - надточний,
Хай чвалають у Версаль.
Не біда, що тільки влітку...
І розтане Пер-Ноель,
А різдвяні всі позлітки
Здує в Атлантичний шельф.
Довговухий в'ючний Іа
Навідріз не хоче йти,
Бо сьогодні лиш до хліва
"Інтернет" кладуть дроти:
"Тож, мадам, втирайте сльози,
Я куплю - на Шарль де Голь".
Ось такі метаморфози,
Онлайн-тікетсів гастроль.
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000614
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2023
Задихав ранок теплим плесом чаю,
Атласний спокій парою поплив.
Чаїнкою ув обшир той пірнаю,
Ловлю у чашці терпкість диких слив.
Усе земне на березі нічному
Лишила... гайда в бурштиновий рай,
Із серця виполіскую оскому,
Чуттям недужим я кажу :"Харам".
"Гладінь сердечну рушить не дозволю", -
Непевний шепіт крапає із вуст.
На бережині стримуючу льолю
Порвала... уярмила геть мій глузд.
Стальні круги в напої множить ложка,
Напружує метал, мов тятиву.
Мелясом липну, хоч би й не колошкав
Цю воду, бо без тебе не живу!
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000560
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2023
В букет років додай одненьку чічку*,
Розпуклу в часоплині енних літ,
І стрінеш погляд квітки мозаїчний...
Про що бувалі очі будуть зріть?
Журою глянуть, що сіріє хмарно
Та холодом вкриває сильний дух,
Але погоду відігріють барви,
Цілителі хандри та злих недуг.
Ваганням зиркнуть, що тримає поступ
Від пуп'янка до розкоші вінка,
Та прилетить весна, і цього доста,
Щоб забуяла квітка нетривка.
А навесні блищатимуть відрадно,
У всесвіт посилаючи любов,
Загояться і садна, й давні рани.
Зневіра, туга, сумнів - підуть повз.
Не бійся, що букетик розростеться
Та зазиратиме тривожно, зло,
Бо ж розпогодиться промерзле серце
І завесніє втомлене нутро.
Chara Vinna
*чічка - квітка (діал.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2023
Сніжинонька кружляє у танку
В пронизливо-ущипливій просто́рі
Як веретено, талію тонку
Дозволила крутить вітрам бадьорим.
Кристальноткана діва із небес
Вінчається із вихором шугастим,
Полинувши в печальний полонез,
Навіки возз'єднається з Чугайстром.
Той бородатий красень-танцівник,
що вирвав доньку сизої хмарини,
Зухвалим духом відтинати звик
Бажання та абищиці невинні.
Сніжинку підхватив і закрутив
У навісному божевіллі гону,
Щоб волю кинуть в невід павутин,
Щоб прогиналась перед ним до скону.
Мереживне весільне убрання,
Як влите сіло на точену постать,
Ще мить... зірве погоня убійна́
Притулок чистий вітровієм осту.
Розгублено підкорена йому,
Та не дає зривати білі шати!
В метелиці несеться у пітьму,
Поділ сукенки стримує завзято.
Погрався крутень з дівою, і все...
Вже іншу хоче брати за дружину.
Останній па станцює, піднесе...
І випустить на кам'яну перину.
07.01.2023
27.11.2023
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2023
За лазуровим туманом
Річка міряє гладінь,
Морок лізе, щоб в омані
Утопити ночі тінь...
Рано-вранці, на світанні,
Як в росі зелена рать,
У повітрі запах п'яний,
І дзвіночки в лузі сплять...
Рушу підтюпцем, швиденько,
Вмию ноги у росі.
Так і виплигне серденько.
Очі тиші звідусіль.
Назбираю трав і квітів
Для чар-зілля, що зварю,
Та відлюдниці совіти,
Відьми Ївги, повторю.
У казан киплячий ніччю
Все хутенько покладу,
Під німим дрижанням свічки
Почаклую й відійду...
Як запіють треті півні,
Трунок має зваби дар!
А поїтиму опівдні,
Щоб роздмухати пожар.
Поведу тебе в діброву,
Де зітхає древній сич.
Я - панянка чорноброва,
Файний легінь ти - панич!
Закручу тебе у танці,
Поцілую, обійму...
Зілля вип'єш те, що в чарці,
Я ж заграю у сурму.
Запалає жар у серці
Не на мить, а на віки.
Ми потонем в круговерті
Поцілунків пломінких.
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999395
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2023
Міста одяглись у похмурі асфальтові дранки.
З байдужою міною сірість ковтає зелене,
Бо колір надії не личить землистій вдяганці,
Тож множаться тоги безликі, їх сила - силенна!
Травина крізь мури бетонні дереться уперто,
Їй щебінь рапатий смугує настійливі руки...
Вона ж бо єдина нескорена з плетива дерну,
Хоч тисне громаддя на спину та сік її жлуктить.
Злягли помарнілі чуби пишногривого зілля.
Обм'якло коріння, що міццю кололо й мерзлоту.
Та годі вже, рясте, обузу терпітимеш скільки?
Проломиш бетон, то й міста забуяють достоту!
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2023
Знову погода міняє лаштунки
Диханням сивобородого вітру.
Він, як провішує хмари, то лунко
Виє повсюди, немов страховіття.
Ясну крисаню сотає на промінь,
Що огорнув би стократ чорний безмір,
Крутить на моташку аж до надлому,
Складує в щільні бисаги небесні.
Блискоту сонця в декорі не місце,
Там, де загуслі індигові хмари,
Сповнені вод по самісінькі вінця,
Ще пів сльзи й голосінням ушкварять.
Змиють пахкі жовтосяйні нектари
Разом зі смугами мух мармеладних*.
Осінь погасить квіткові стожари
Та помандрує в зазимкову владу.
Chara Vinna
Муха мармеладна - (Episyrphus balteatus) — вид двокрилих родини дзюрчалки.
Світлина автора, на ній якраз ця муха
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998873
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2023
Вона самотня неземної вроди золотокоса дівчина. Її тендітна душа змалку тягнулася до прекрасного. Та й тягнутись нікуди не потрібно, бо голова дівчиська була увінчана легковажними хмарами, а ноги ледь торкалися землі. Наодинці з собою юнці здавалось, що вона вільна птаха із крильми Ікара (сучасного - без пір'я і воску, а біонічними протезами) . Уві сні щодня золотокоска летіла до Сонця і тонула в благадатній аурі Світила, заряджаючись новітнім видом енергії - сонцедайним. Дівчина танула, коли читала любовні романи, тому в своїй милій наївній голівці будувала хмарні палаци... А які ж вони мають бути, якщо саме ця голова завжди занурена в хмаровиння? Звідти не могла панянка розгледіти нікогісінько. А так хотілось пристрасного кохання!
- Евріка! - вигукнула золотокоса. - Віртуальне знайомство!
І, не зволікаючи, завела силу-силенну акаунтів із привабливими сяючими від радості і сповненими надії фотографіями. Посипались на неї ворохи повідомлень від панів, легінів, містерів, мосьє, герів...
Та все ж таки обрала такого ж "гуллівера" як і сама - з головою в тучах. Примарне кохання затягнуло юнку в сітки недоброго молодика. Його тучі над головою не були світлими та легкими, а важкими грозовими, з обпікаючими блискавкими і лякаючим громом! І украв той безсоромник її сон, відібрав у неї біонічні крильцята... Не змогла вона більше літати до Сонечка за сонцедайною енергією. Її золотаві коси покрились туманом. А сама вона з кожним днем зменшувалась у зрості, допоки не зіщулилась та не стала малесенькою, мов мишеня...
Примарне кохання вже не торкалось її голови.
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998362
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2023
Проміння вистукує морзе у шиби,
Пора прокидатись усім постояльцям.
Смолисту габу, що хропла, сполошило,
Аж очі прикрила небесним окрайцем.
А он підвіконня! Скоцюрблені квіти
Колись трітопіли огривком зеленим,
А нині прийшлося сердегам вдовіти,
Зрешеченим листям ловити сирени.
Ні світло, ні води, що ллють чужі руки,
Ані дзюркотлива симфонія птахи
Не верне до сонця лункі сокострумки,
Бо стебла несуться до неї, на захід.
Вона не голубить, і казок не каже,
І сміхом зернистим не кутає вранці,
Полинула далі од витівок вражих,
Сирітки* ж тепер у віконниці бранці.
Сирітки* - одна із народних назв фіалок, братків.
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997896
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2023
Яка світломрія? Віддай якнайшвидше!
Врізнобіч її відпущу!
Ой, матінко рідна, у неї є крильця!
Яріють від пилу й дощу?
Летить най до сонця, мо' спалить жадання!
Без мотлоху світиться ум!
А що як з молитвою Богу зарання
Прорветься вона через тлум?
Нашепче Отцю як привілля омрійне
Забрала хапиця слизька!
Я каменем ліпше крилату огрію
Да так, що посипле луска!
Чи то пак узять валуном придушити,
Щоб мрії ніхто не видав?
А що як на праху зійде просо-жито?
Ну, то уже суща біда!
І визріє збіжжя рясною стіною -
Заб'є колос в землю набат.
Мільйон світломрій проросте в чистім полі!
Де каменів стільки набрать?
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2023
З небесної маківки світло скотилось
На довготелесі боки виднокола,
Й пішло в небуття опівнічне чорнило -
Заграла сюїта навкруж світанкова.
Огрійливі ноти зроїлись у крону
Багряно-вогнистого дерева сходу.
Обрушились теплощі в гойдалку сонну,
Де ранок дрімав глупій ночі в догоду.
Заструмило літепло в тілі юначім.
Світанок повіки росисті розмружив,
І брів ковилових зело помантачив,
Щоб крилило вітром, як пишні хоругви!
Не всидів жаркий куманець у тайстрині,
Бо ясне білило пора виливати,
То й гайда в хлопійкові руки нестримно -
І в небо скоріше, у рідні пенати.
Кругом побіліло, і вись у блакиті,
І димчасті кудли розвішені чинно,
Уже й куманець зупинився в зеніті...
Упору господу підносити днині!
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2023
По скронях ковзає колючий холод
Та норовить ускочить в теплі вуха,
А вітрюган занудно тягне соло,
Вчепився хвацько в криси капелюха.
Об литки б'ються посивілі трави,
Покинуті пристанища висотні,
І жалібно оплакуючи втрати,
Протяжним виєм лебедять: Самотні!
Навколо крилить безпорадне листя,
Юрмиться, тулиться у зграйки-сотні,
На жаль, розлука з деревом не сниться,
То й шелестить у розпачі : Самотнє!
Рідненька ковдра ув обійми горне,
Парують з чашки ноти бергамотні,
Вібрує кицькин вуркіт миротворний,
Щасливице! Хіба ж це ти самотня?
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2023
Соснові нетрі, літні та й зимові,
Сама природа їхній забудовник...
В елітках, за дизайнерів там птаство
Співоче голосисте та криласте,
Не тільки по гілляччю спритно скаче,
Садочки омелові пепелясті
Випещує, аби поїсти злачно.
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996769
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2023
Озирнись! Придивись, бо можливо,
В окулярах ти сірих якраз
І нема за вікном тої зливи,
Що картиною блимає фраз.
Ти ж силяєш слова у намисто
Із колючих фрагментів хлющу,
А вони, немов жижа займиста,
Обпікають: Туши мене, Чур!
Але серце просякло в образах,
Жаротлійним укрилось рядном,
Без повітря шкварчить надто рясно,
А вдихнеш, то вогніє шатром!
Ні, спотворному склу перед носом,
Що захмарює райдугу враз!
Розглядаєш впритул - бачиш косо,
Кажеш стисло - звучить перифраз!
Тож, звільняйся від шор! Це наказ!
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2023
Мовчи, Панасе! Як би не кортіло
Сказати правду, указать на ляп.
Хай і "ПарІж" - столиця "АргентІни",
І бруд стікає з чистеньких халяв!
Бо сажа затаїть образу чорну
За те, що не бувати їй вапном,
І попіл тявкне (за язик хтось дьоргне) :
- Лілейна! Та під іншим лиш кутом!
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2023
Афіна, Ірида, Мінерва,
Дарина, Катруся і Ганна
Під тінню аб'юзера - стерви,
Та й ангел не є бездоганним!
Забачить в руках найчужіших
Солодку кармін-полуницю,
З-під лоба таврує: "Ти - грішна!
Запліснення щік... бруднолиця!"
А ягідка мружиться ловко,
Думками в любві перевеслі,
Допоки зриває - солодка.
Надкусить - гримаса кривезна.
У кошик... і в темну комору
Аби не побачила неба:
"Засмага для інших надворі!
Солярієм льоху не гребуй!"
Жонгює чуттями дівиці.
Пащеки роззявили сильця.
Не дай Бог на сонце дивиться -
Стриножить і волю, і крильця!
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2023
Ступай обережно, дивись бо розчавиш,
Який же цвітастий принишклий Агат!
А он Хризоліти у холод агави
Пірнули... і в танець чомусь без пуант.
А ось Королева у мантії з лілій
Біжить, залишаючи росяний слід,
За нею вельможі з країни Сапфірів
На нитку силяють корону зі сліз.
Примружений Місяць нап'яв на мольберта
Шматок суходолу й давай малювать...
Камінні мазки і камінні моменти:
І місячних жорен уже ціла рать.
А он на дні моря пестрить шахівниця:
Ось-ось заклекоче неприязна кров,
Що скотиться перлами на плащаницю,
Й заклякне блакитна із видихом "ОМГ" !
До герцю готові пішак і придворний,
В них доблесть нуртує шляхетним тавром,
Загавкають списи у попільній бойні...
А хто ж переможе пітьма чи добро?
Хто гордо підніме глашатая слави?
Рішучий вояка старий Гребінець,
Що дихання в обмін на волю поставив?
Злостива Ропана? Ой, най же їй грець!
Дивись же під ноги, бо можеш загрузнуть
В болотах підступних, які не сичать,
Не видадуть себе, вернути ж безглуздо,
Сюди б лиш водити лихих яничар...
Розплющую очі, лоскоче щось вухо,
Мов подихом теплим, торкається скронь,
Щока на блокноті і та лепетуха,
Що лляє чорнило, то - вічне перо!
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996332
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2023
Ніколи нікому в житті ти не винен!
Угоди ж немає на небі у Бога,
То мо' він не чув? Не насварися дрином?
Для чого тоді віддаватись в облогу
Сумлінню чи слову твердому, як криця,
Коли можна плюнуть і начисто вмиться!
Забудь обіцянку, вона давно всохла,
Як тільки відскочила з рота горохом...
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2023
Крізь густе сучкувате віття
Крижаного буття ідеш.
Ти повзеш волосінню світла,
Не боїшся убогих меж?
Є життя! То чого іще ж
Кілометри світла чи літри?
За сія́ння пощо́ платити?
Нагреби його в пелену
Та вмивайся ним, решту - в свиту!
Ти ж занадив у гущ, без сну..
За оманним вогнем... Чому?
Щоби саднами, болем критись?
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2023
Бажаний погляд струмує до серця
Із невідомих галактик зіниць,
Штилю не місце у грудях, тепер вже
Тіло співає блаженством дзвіниць.
Дихання стихло, закладені вуха,
Солод знемоги підносить увись.
Заклик очей у нутрі все розбурхав:
"Не зупиняйся, дивися, дивись!"
Очі ув очі - зависло безслів'я
Те, що промовисто іскрами зрить:
"Дай надивитись удосталь, без снів я
Марю тобою, затримай цю мить!"
Очі ув очі - стежинами линуть
Мимо доріг, автотрас і мостів...
Там, де кохаються очі людини,
Натовпи люду - майдани пусті...
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2023
Живи, радій, якщо найти зумів
Рум'яну квітку в озері бажань,
Що ярим сяйвом розганяє змій,
Котрі з'їдають сім'я уповань.
Якщо вогнисту зірку наздогнав
В мінливім плесі гами відчуття,
Пірнай у пригорщі її заграв
Щоб спокоєм обвитись, мов дитя.
Chara Vinna
10.10.2023
До Всесвітнього дня психічного здоров’я
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2023
Зі звуками непросто, як з гуджами:
То кіньми буревійними летять,
А то буденний примітивний гамір -
Неслушний, як старий забутий "ять" .
Найвищих гір і тих сягають звуки,
Чи й вище, що їм старець Еверест?
Вони, як хвацькі молоді гайдуки,
Штурмують навіть Бога у протест.
Чи стеляться, ховаючись в бадиллі,
Щоб ненароком хтось їх не почув,
Чи шепотом розбурхать прагнуть хвилі,
Да так, що загорлає і мовчун!
Звіринець різномастий оркеструє:
Дзижчить, ґелґоче, свище і ричить
Укрились втомою дзвенючі струни.
Ось-ось нестримно заволають: "Цить!"
Тож, до ладу звучатимуть всі 'тети*
Та й у речах не наплетеш вузлів,
Якщо умілим будеш диригентом
Своїх емоцій, голосу та слів.
Chara Vinna
'тети* - в музиці колектив за кількістю учасників: квартет, квінтет і так далі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2023
Очі-перископи із ядра душі
Світять у буденність, щоб розтушувать
Бугорці і ямки, плямини парші,
Та шліфують вправно на увесь захват.
Перли і коралі у мистецьку сіть
Ловить філігранно, а ще червінь зір
Трусить на палітру, будуть очі гріть
І полотна маслом, і етюд-папір.
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2023
Колись жила у безкінечній днині:
Без ранків, вечорів, грузьких ночей...
Та й небо жаром вигравало синім
В ожиностиглих кетягах очей.
А сонце возсідало лиш в зеніті
(Без сходу, заходу), вгорі ж бо трон,
Але, на диво, всі були зігріті,
Мене ж одну вело у Вавилон.
Із сонцем грілись в ку́пелі любові
Допоки Хтось не потривожив гонг,
Який розбурхав потойбічну повінь,
А в за́світах чекав на нього Бог,
Щоб СОНЦЕ відібрать у нас обох.
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2023
Насаджені нерви на п'яльці,
Собі я - і кат, і суддя:
Зі скорбом вбиваю страждальця,
Хоч вирок: "ридай без пуття".
Позбутися би постояльців,
Що гнітом затиснули вдих,
На горлі мов зціплені пальці
Карателів душ нетвердих.
Тоді розтопчу вмить буденність
Ускач, щоби обіч вітри
Боками зі мною притерлись,
Залишивши запах цитрин...
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2023
Не тільки тіла подруга, й душі,
В сувій дрімоти кутаєш всі члени.
О, ковдро, вже запалені ковші* -
Небесної імли аборигени.
З-під сяйних вій полярної звізди
Спливає світлотканая дорога...
По ній, посестро, в сон мене зводи,
Минаючи буденності облогу!
Ступатиму оглядно слід-у-слід,
Нектаром мрій спорошуючи ноги...
Чекатиму на свята живопліт,
Що виведе із сірого чертога.
Подружнице, постережи-но сни,
Бо крутиться довкола злобний вихор.
Посплю я до прийдешньої весни,
В блаженстві снів перезимую лихо.
Chara Vinna
*ковші - сузір'я Малої та Великої Ведмедиць
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994619
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2023
Манівцем обходить радість... Бісів світ!
Не обходить, а тікає... Сторчака!
Перед ким я завинила, дай одвіт:
Перед богом, перед чортом? Й хто така?
Хто така на цій землі я, де мій рай?
Віднайти хоча б ворота у той сад,
Доторкнутися... Ой, втіхо, не вмирай,
Не розсійся, мов міраж, ти, щоб гаразд...
Щоб гаразду я зазнала у нутрі,
Шквал буття вогонь надії не задув,
У осерді туг і відчаю вітрів
Дай утримати хоч спокою вузду.
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994524
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2023
Тьмава ряднина туману повзе
Понад брижами трав розпашілих,
Ніжно лоскочучи билля усе,
Серед лоз розлягається щільно.
Димом в'язким сповиває зело
Ізмарніле від сонячних цмоків,
Пестить дбайливо, щоб зілля жило
Й набирало б лиш гамірних соків.
Хочу згадати виразистий взір:
Чи то карий, ні, сірий, здається...
Тільки туман не відродить, повір,
Відболіле кохання у серці.
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2023
Відчиняю вікно того часу,
Коли щастя стелилось навкруж,
І здавалось, що радість не згасне
В щиросерднім переспіві душ.
Ось скарби зазірчили каскадно,
Звичайнісінькі речі з тих літ...
Не повірила, хтось як сказав би,
Що замінять мені увесь світ!
Увесь світ, що п'янів нашим раєм,
У нутро тужним згадом зайшов.
Умирає життя - не вмирає
У згорьованім серці любов.
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2023
Люляє вітер білі верби,
Гульвіси вдачу в тіні дроку
Лишив назавжди, щоби стерти
З душі останній із пороків.
В лабети жадібно сповивши,
Люляє вітер білі верби,
Гойдає так, що хмар аж вище,
Серця у юнок вмить завмерли!
В палкій любовній круговерті,
Тендітні діви щоб кохали,
Люляє вітер білі верби,
Під теплим сонця опахалом.
Зостались верби довгокосі
Холодні, мов безмежжя тверді,
Лише скрапають з листя роси.
Люляє вітер білі верби...
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993705
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2023
Дитячих мрій сади обітованні -
У вічнім русі дивина небес.
Десь поскакав з мереживної стайні
Табун гнідих зі збруєю та й без.
За кіньми гуртом звомплені принцеси
Розтали миттю, мов на сонці мла.
Та спогад від розвіяних процесій -
Дорога таїн нанівець зійшла!
Сади! Сади, вас тільки діти сіють
В ріллю небесну, лагідну мов пух,
Щоб виросли витворні дивомрії -
Рожевий слон, кумедний Вінні-Пух...
Щоб плив потік зефірних дивохмарок,
Лишаючи в очах чудес сліди,
Як прикро, що дитинства надто мало -
Втекли дива, розтанули й сади!
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2023
Голосить вже осінь
Дощами безтямно,
Озимі, мо', просить,
Щоб хлібом зростали?
Бо в дійшлому полі
Зважніла пшениця
Так гнулась додолу,
Щоб знов народи́ться!
Голосить охриста
Панянка хлющами,
Мо' , цівки-хористи
Виспівують гами,
Як холод знеструмив
Кохання у жилах?
Чуття наші в стумі
Воскреснуть не в силі!
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2023
Гойда! Гойда, гойдалко!
Розлітайтесь, коси!
Втриматись та встояти б,
Високо ж підносиш.
Вітерцю, мій братику,
Заспівай-но пісню!
А музики гратимуть...
З твані пересмішник
Буде нам підсвистувать
В райськім суголоссі.
Забринить охриста гать
Сонцем у волоссі.
Гойда! Гойда, гойдалко!
Заколисуй тугу
В'їдливу, як смоль, таку
Плаксу недолугу.
28.09.2023
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992423
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2023
Мерехтливою димкою літо напнуло лазню
Володінь швидкоплинних.
А розпечений камінь ярила пашіє рясно
В огнесійній хустині.
Розгорнувши обійми, торую квіткову стежку,
Щоб зловити видіння.
Та безкраї простори опілля за рухом стежать,
Батогами й ремінням
Ловлять руки щасливі, в мінор огортають душу.
Чи ж впіймаєш так щастя?
В лабіринтах гріхів обпікаються ступні, сушить...
Знемагаю вже, трясця!
Вивільняю з безвиході хирляві спраглі руки,
Ноги справляться з жаром!
Карамель павутиння зіграє в осінні жмурки,
Спека стане міражем.
Заіржавіє буйне, зітліє чіпке бадилля -
Стану птахом я мрійним!
Розпластаю в джерелах незмірності сизокрилля!
Стане легко і вільно...
26.08.2023
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2023
Скрапають дні з годинника життя:
Чи швидко, чи некваплячись - байдуже.
Усе мине, в годину ж каяття...
Змінити щось і Бог не зможе, друже!
Спекотне літо підтюпцем збіжить,
За обрієм вбереться в охру осінь,
Ґаздинею побуде лише мить,
Бо хугами зима вже заголосить.
Майнуть сніги, захлюпають струмки,
Весна розчеше виплекані коси.
Ти був, ти є, та й житимеш таки,
Допоки Бог до себе не попросить...
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2023
Захлинаються простори у пронизливій тривозі,
Не знаходить собі місця вкрай збентежена душа.
Затаїлась Україна у зловіщім передгроззі:
Ворог хмарою накриє неоперене пташа.
Смертоносне залізяччя небо в борозди пооре,
Спопелить і розкурочить святі ниви золоті.
У роз' ятрену землицю лиходій посіє горе,
Щоби птахом Україна не змогла у вись злетіть.
Щоби кров' ю оросились жовто-синії знамена,
Щоб з калинових віночків облетів цнотливий квіт,
У пітьмі втопити прагне нас моskоvвія скажена,
У глибокій домовині схоронить козацький рід!
Ти нізащо не зламаєш, супостате, Батьківщину,
Бо звитяжний споконвіку наш народ плекає дух!
Ми в борні загартували волелюбність та неспинний
Ні залізом, ні свавіллям до побіди впертий рух.
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991666
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2023
Такий далекий, та такий близький,
Шкода, що ми не стрілись із тобою.
Мовчать всі сни, не дзеленчать дзвінки,
Дороги і стежки покриті млою.
Колись давно ж приходив уві сні,
В струїстому купались ми промінні...
Збігали блискавицею всі дні,
Що аж зловить не поспівали тіні.
За днями ніч ховалась в небуття.
Так не хотілось розтискать обіймів!
Ми ж не надихались палким чуттям,
Не напилися ласки взорів мрійних.
Чому зі снів не линув ти у яв?
Чому не стиснув ще сильніше руки?
А час безжальний безвісти тікав,
Лишивши місце болісній розлуці.
Дзвіночки у блакить сховали сум,
Похнюпили безрадісно голівки...
Такий далекий, що аж в серці щем!
Такий близький, та недосяжний тільки!
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2023
-[i]Сьогодні заклад наш усіх частує!
За просто так смачненько погодує! -[/i]
Офіціант цибатий білий комір
Вола з порога чепурного двору,
-[i]Фірмова страва назву має "Правда",
Хутчіш до нас, шанована громадо![/i]
Юрбисько поціновувачів шари
Усілось в крісла у чеканні страви.
- [i]Потішим спершу смак аперитивом,
Їство щоб наше засіяло дивом! [/i]
Рецептори зібрання вже готує,
Бо ж основная страва всіх чатує.
-[i]Подач порядок буде незвичайним -
Почнем з десерту "Лестощі" із чаєм.[/i]
Тарілі сяють барвами обгорток:
Зелених, фіолетових і жовтих...
Від захвату клієнти шаленіють,
Вбік мішуру, і блюда пустошіють.
На лицях сяють очі, пливуть губи,
В блаженстві оголились білі зуби.
Гурмани у безмежній насолоді...
На таці "Правду" вже несе добродій.
Для кожного мала дивна таріля,
Непоказна і страва для застілля...
В очах клієнтів зріє недовіра:
Чи ж може смачно бути те, що сіре?
- [i]Панове, смак божественний у "Правди",
Щоб пестить язика і мозок, раджу
Кожен шматочок в роті потримати,
Як не смакує, то і не ковтати.[/i]
Інструкції дотримались гурмани,
Яке там "смакувать", одні обмани!
Язик і губи обпікає страва,
Це не блаженство, це якась отрава!
Умить опустошіла людна зала,
Лишень одна старенька смакувала
Їство, що людців щойно розігнало...
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2023
Загоріла в небі чаром зірка,
Сповістила світ, що ти єси!
Заросилась в діаманти гілка,
Простягає руку: "Ось, носи!"
Хмарка бавр метеликом шугнула,
Станцювавши, сіла на чоло,
Леготом квітковим огорнула,
Тим, що снивсь в дитинстві так давно!
Забриніло радістю повітря,
Струни натягнувши спроквола,
У букет сюїт сплелось, розквітло
Ніжним майвом подиху тепла.
Зорениця сяє над тобою,
Янголи сторожею навкруж:
Сповивають доленьку габою,
І пелюстям вистилають руж.
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2023
Як меркне світло, то пітьма царює,
Як дніє серце, полишає душу мла...
Боротися з собою марно, всує:
Яса не зникне, й не розвіється пітьма.
Душевні шальки гойдалкою ходять -
Освітлене нутро злітає хутко в вись,
Бо тяжкотілий шашіль колобродить:
Посіяв морок і задухою завис.
А сяйво благодатне розіллється,
Наповнить душу сонцелика благодать,
То й червотока в закутки заб'ється,
Не в змозі серце вже свобідно ізгризать!
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2023
Нутро розхристав дикий листопад,
Снагу скував в лещата дум зомлілих,
Зоставив хвору постать лиш похилу,
Бо до останку вивітрив з лампад
Бурштин надій, що пломенем горіли...
Веселку мрій він заховав у чад.
Укутав сонця диск у саван мли,
Не дав промінню ніжить хтиво шкіру
Й тримать зап'ясток білий так манірно,
Що очі синню радісно цвіли,
Що видих в такт поглажувань покірно
Летів у рай, не знаючи хули.
Настане час, що сонце вже не снить,
Бо пробивне ізвільниться проміння,
І у душі знов роєм злинуть зміни!
Да так, що огранують кожну мить,
Пучками відблисків пробудять мрії,
Надія стоголосо задзвенить!
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2023
ЛИСИЧКА І ЗАЙЧАТА
( слова до рухливої гри)
В нірці спить руда лисичка--
На маківці вушка - шпички.
На галявинці зайчатка
Зазирають рудій в хатку.
Поки сни солодкі бачить,
Зайченята сміло скачуть.
А як тільки з нірки вийде,
Зайці шусть і в свої гнізда!
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2023
Обдало запаше́чком ворожості,
Вольтануло розрядом від пластику,
Зазирнувши прищуром прехижості,
У лице пирснув погляд погорди ти ,
Що аж м'язи збентежило в спастиці*!
Ой, вершителю присудів капосних,
Відсьогодні всі маски вже зірвані,
В пил розсіявсь фасад увесь пафосний,
Розв' язались пацьорки ненавистні,
Що тягнули усмішку позірную!
Без емпатії, марних тих жалостей,
Безсоромно уткнувшися поглядом:
-Прощавайте, - відлунилось пралісом,
Обеззброєним лихо́дія замислом,
Обпекло враз, поширилось овидом.
І сваволя розсіється порохом,
Ставши добривом, урешті, зрілості.
Лиш образнику за неба покликом:
- Ну, бувайте вже! - випалять поспіхом,
- Тільки Бог є єдиний в незмінності!
Chara Vinna
*Спастика - мимовільний рух чи спазм м'язів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988240
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2023
Коли нарешті стихне рик війни,
Сконає звір злотворний у печері,
То небо заблакитнить тьмяну сферу,
Врочисто вдягне димні ордени
Під арфу плинну сонце встелить
Терени, і запіють мовчуни.
Слізьми спокути змиють всі гріхи
За кров, що омиває плаху миру,
І видихне поміст пророче миро....
У висі знов окриляться птахи,
Вінок лавровий, огорнувши щиро.
Елей скрапне на зранені шляхи.
Земля затягне рани, а метал
Безсилий множить видихи офіри,
А попіл згарищ вже не буде сірим -
Покриє спраглим цвітом згубну сталь,
І вічність пам' яттю сердець засіє
Небесні ймення в праведну скрижаль.
Chara Vinna
©Інна Петренко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988155
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2023
Хто ти без батька? Та просто байстря!
Ну, а без матері? Ти - сиротина!
Хто ти без духу? Лиш порох, земля!
Без Батьківщини? Сухая стеблина!
Вирваний з корнем із роду глибин,
Соків Праматері вже не зіп'єш ти,
А неродючість ґрунтів із чужин
Здавить змією, що й всохнеш нарешті!
Де б ти не був, хоч у Бога в раю,
Поклик землі, де зростав, не облишить.
Силу із тебе, Вітчизно, я п'ю,
Я п'ю безсмертя, мене вже не знищиш!
Chara Vinna
©Інна Петренко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2023
Що ж то за смуга впала із небес?
Ну, звісно, не із райдуги перлиста!
Снага охляла, геть і настрій щез...
Та й вітрогон всіх муз моїх розхристав!
Думки окутав липкий коматоз,
Буджу соньків, не можу добудитись!
Агов, Перуне, повелитель гроз,
Ушквар цепами, щоби ізцілитись!
Змішались чорно-білі кольори
У благородний та сумнезний сірий...
Ану, давай, дівчисько, відітри
З палітри тугу, хай летить у вирій!
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2023
Безмежний всесвіт
Променем життя
У материнське
Плодоносне лоно
Вершить відвіт
Джерел інь - янь злиття,
Любві вселенської
Вінчає гроно.
Зерно космічне,
Кутане жагою,
Вростає паростю
У ниву ранню,
Бо поле квітне
Божою снагою,
Зрошене радістю
Святої мами!
Приймає світло
Вилюляний колос,
І перші крики
Розрізають тишу...
В "у-а! "рвучкому
Ритмі чути голос
Цілунків піки
Тих, що небо пише!
Chara Vinna
© Інна Петренко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2023
Небесна крона пролилась криштальним листям.
В байдужім вітті безутішно рюмсав серпень.
Мінор листви об землю розбивавсь, намисто
М'яким гвинтом пірнало в кола щемних креслень.
Листи коханій із округлостей сльозливих
Перепліталися у вензелі надії,
Щоб адресату прокричать в любовній зливі
Про почуття сердечні, як струмок бурхливі.
Дзеркальні карти зазивали в своє плесо
Ластату осінь із медовими очима
Читати душу, що втопала у небесних
Високих почуттях, кохання пілігрима.
Вона дивилася, розшторивши фіранки
Багряно-жовтого віконця виднокраю,
Перед очима - ані лінії, ні цятки,
Незрозумілі кола серпень лиш черкає...
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2023
Ярославною квилила б степом,
Сизокрило злітала б у вись,
Хащаки розтоптала би вепром,
Криком різала б тишу: " Вернись!"
Пенелопою, як Одіссею,
Років двадцять та й більше була б,
Лише б знать, що благання до неба,
Що поклони і Богу хвала,
Повернуть тебе з раю чи з пекла,
У здоров'ї чи кволим від ран,
Лиш биття в грудях серця не змеркло б,
Та однако Тора́, чи Коран...
Цілувала би тінь твого сліду,
Берегла би її, мов святу!
Віддала б своє тіло зеніту,
Хай згорю, a відродишся ти!
Я свій вік, що зозуля кувала,
Розділила б один на обох,
Та труна тебе вкрала зухвало,
Ув'язнила в безпростівку льох...
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2023
Хто я? Поет чи віршоплет,
Сказала б, але ж я поетка?
Каменем вниз, напевне, злет.
Вростання в ґрунт - проста ранетка.
Сякий-такий порожній суп
Кандьорю так неоковирно.
Чи бракне вишуканих круп?
Чи здуру піддала повидала?
Голосом вниз - лізе фальцет,
Вгору - однаково контральто...
Чи рим біднесенький букет,
Чи розпирає, бо занадто...
Плету, стелю вночі і вдень,
Мочу у чудернацькі сенси.
В поезії шукаю дзен,
Не скнію, як у піднебессі!
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987060
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2023
Там, де біла земля
Обнімає вись добросердну,
Де тополя гіллям
Підпирає безодню тверді,
Благодатне світило
В іскристих небесних купелях
Білосніжні сукeнки
Купає у радості хмелю.
В оксамитові шати
Весільні златими руками,
Тонкі вкутує статі
Крізькими шовками омани.
Золотаві голівки
В ажур павутиння вінчає,
На вельони прогірклу
Сльозу опускає відча́ю.
Наречені ромашки
З'юрмилися плесом опілля.
Очі, колір фісташки,
З вітрами чекають весілля.
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986958
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2023
Темна ніч виїдає очі,
А не хоче злизати лиш сум...
Мимо поїзд вужем, гуркоче,
Ю́рма ю́нків взяла, мов на глум.
Звуки б'ють батогами вуха,
Та не чую пуги́ тої свист.
Править бал в душі завірюха,
Схуртовинила в ній падолист.
Вітрюган задирає поли,
Крильми очі лоскоче плащ,
А вони уразливо-голі,
Плащ шепоче на вухо:
"Плач!
Змий у безвісти солі туги,
Не тримай їх, бо серце згноять!
Закричи! Нехай лопнуть пруги,
Хай прорве у душі горя гать!"
Сольові обпекли потоки
Нездужа́лий рум' янець щік,
На асфальті креслять патьоки:
"Ми зцілили тебе, змили гріх".
Репет склом розпанахав тишу,
Пообносив з дерев жухлий лист,
Поплили струмками афіші
І камінний поплив падолист!
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2023
На вселюблячім праведнім небі
Сонце всім роздає промінці,
Не тому, що вже ранок, так треба...
А шматочок відкраяє від себе -
І простягне в пестливій руці!
Не тому, що сльозяться десь хмари,
Бо нагримав на них жаский грім.
Що у райдузі сплутались стрічки,
Розпоясався геть буревій!
Не тому, що турботливий місяць,
Випасати стомився овець,
Палахтіти не може вже зірка,
Бо тускніє корона-вінець.
А тому віддає себе сонце
До останньої краплі тепла,
Що в ядрі - величезнеє серце
Від любові згорає дотла...
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986826
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2023
А над липою зорі дихають,
Аж здіймають небесную грудь,
Нащетинилось, немов дикеє,
Хмаровиння з ідиго перук.
Засвітився окраєць яблука
Порцеляною нічки зубів.
Ловить ситечком пісню зяблика,
На руках який липи возсів.
Сарафан, в сяйві зір нефритових,
Засіває красуня в аграф
І нектаром з чудес пропитує,
У медових заплуталась снах.
Пелюсткові стулила віченьки,
Заховавши очей діамант,
І під трелі мандрує люленьки,
Проливає у ніч аромат.
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2023
[i]Я тисячу планів віднесу
На завтра: нічого не пізно.
Моя труна ще шумить у лісі.
Вона дерево. Вона няньчить гнізда.
/Франтішек Грубін/[/i]
Щодень у нас копиці суєти -
Втопаємо у воросі проєктів.
Хто ж як не я?
Вперед мушу іти!
Зійшов із рейок поїзд -
лузер ти!
На Еверест злетів -
гора респектів!
Осіли плани мулом в драговину -
Тягни за чуба,
падай -
піднімайся!
Себе підштовхуй в боки, спину,
Не тягнеш -
лягай у домовину!
Чого б то я п'ялась?
Хай йому тряця!
Я в'язку планів віднесу на завтра!
Чи заперечить хто,
скаже що пізно?
Іще живу я,
не згасла ватра.
Щоразу буду вторити, як мантру:
Мій гріб - сосна ще,
що люляє гнізда!
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2023
Із лазурного склепіння на черінь
Каруселлю діжа котиться з вогню,
Ореолом золотавих палахтінь
Гладить ниви життєдайную стерню.
Чаровинням розбудила все зерно,
Що у чреслах заколисує земля.
Зростить ненечка дитятко й на гумно
Вже вусатого пошле здорованя.
В сотах колоса насіння наливне
В молитовному благанні б'є поклон.
Вже година покидать ложе земне,
Жовторіким постелитися руслом,
Поборовши часоплин, навпростець в рай -
У божественну майстерню буханців -
На боки вдягнуть осяйний небокрай
З серпанковим поцілунком на щоці.
Запарує хліборобських рук теплом,
Залоскоче хмільний солод жадний ніс,
Паляниця святить скатерть на столі,
Одягнувшись в непорочність хлібних риз.
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2023
Бабусечко, тебе я пригадала...
У безвість провалились ті роки,
Коли усе навкруж сяяло раєм,
Коли сочились стримано піски -
Буття земного праведна лічильня,
Тепер за буревіями не видно
На відстані прижатої руки.
Мене ти німбом сонця закривала
Від мжички, зливи, спеки й холодів
І пісню-оберіг ніжно співала,
Як омивала в долі золотій,
Веретою накривши з головою,
Чоло ласкала руцею святою,
Яка пила наснагу од землі.
У закутках маленького сердечка
Чаруночок тобі великий дам!
Вклоняюся, рідненька, тобі ґречно,
Була ж бо ти ярилом всіх світань,
І місяцем закатів швидкоплинних,
І незабутнім даром сюхвилини,
Що грів мене любов'ю придихань.
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2023
Вишкіривсь день золотими зубами на ніч.
Позадкувала, утомлену вигнувши спину,
Зірчасте тіло здибити страхом спішила,
Тільки б не сипатись очками макових свіч!
Тільки би молодість не присудила загину!
Славень побідний ластівок хори звершили.
Вкрили перуки кульбабок тополі стеблину
Затріпотіли хоругвами, чайок мов крила.
Чи не розпатлані дивляться в люстро калюж,
Неслухи коси пробили мереживний капор...
Вітер раптово схватився рвати окрасу,
Ніздрями патли пухкенькі хурделить чимдуж!
Рвучко напористо скубає сизенький прапор,
Щоби розвіять подихом в безвісти трасу.
Може шматочок легесенький виловить явор?
Чи молоком розпливеться у річці часу?
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2023
Співчиня я чудовної природи,
В страпатих муз іду на повідку:
Квітки, дерева, море і погода
Чорнилом осідають у рядку.
Яложу заяложене пісненьке,
Але таке, що розпирає дух,
Комусь така банальщина смирненька
Коробить тіло й розрізає слух.
Втопаю в соковитих я пустелях,
Всихаю в обезводнених морях,
По вінця наливаю віршів хмелю,
Розпліскую вино у чужих снах.
Ланцюжжя муз, буває, і порветься,
Рої безглуздих рим тоді в утиль,
Пегас з роздутим ні́здрям схаменеться
І захурделить дум моїх ковиль.
Посадить верхи, здибиться на місці,
Попробуй за вуздечку утримай,
Басує вороний на полі герцю,
Копитьми чавить буйний весь розмай!
Сум'яття покотилось полем бою
І вилилось у зболених віршах.
Отримати побіду над собою
Не в змозі всемогутній падишах.
16.06.2023
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2023
Усіх громів хвости зловлю,
Байдужість тиші розіб'ю.
Я прокричу: "Люблю!"
Проміння в сонця відщипну,
Сукенку золоту утну.
Проговорю: "Люблю!"
На стрічки райдугу пущу,
Сплету віночок із дощу.
Прошепочу : "Люблю!"
Хмарки в руно перемелю,
Пухкеньку ковдру застелю
Із думкою: "Люблю!"
До тебе небо прихилю,
На плечі голову схилю:
"Я так тебе люблю!"
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986262
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2023
Небуття і буття - полюси єдиного глобуса.
Чи ти є, чи для тебе немає уже вороття,
Закуйовдились думи і хаоси помислів
У безглуздя туге, у побічний продукт сміття...
Он на сво́лоці су́деб земних жебонить клепси́дра,
На долівці рушник розсотавсь до основи, до болю,
Поплили аж вервичкою щемні фінальні ти́три -
Викликаю себе на запеклий двобій із собою.
З безнадійною вірою я розсікаю надію,
В обнадійливім відчаї ревно зневір'я топчу,
То заглиблююсь в плінтус, то скалюся альфа звіром,
То стискаю до скреготу зуби, а то вже кричу!
Лати трощаться в пил, металевіють лиш обладунки,
Ружі скинули голки, вдяглися у ризи химер,
У квадраті себе загойли́вим вкриваю цілунком,
Та ридаю білухою, чом так ніхто і не вмер?
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2023
В п'янкім надвечір ' ї перкалевих трав
Комета блаватна посіяла хвіст.
Збентежена діва космічних заграв
Леліяла шлейф із перлистих намист.
Пірнає в безмежжя байдужих отав,
У пінисті хвилі кудлатих кущів,
У ясена свиту... У кожен рукав...
Себе б віднайти до світання зорі.
Вогнистая дзига розпирскує світ,
Ковтає туманів розмитий вельон.
Комета уздріла лазуровий слід,
Де в росах купається мрійливий клен.
Утіха розхлюпалась в зірчастий шлях -
До шлейфа перлистого - з марних надій,
Об очі розбилася: "Трах-тарарах!"
Там чудо синеньке гойда вітровій...
Тендітний уквітчаний дзвоником спис:
Із вістря всміхаються личка смішні,
Рожевії війки то вгору, то вниз
Снують на медових очах запашних.
Струнка громовиця* лоскоче громи,
Цілує посестер прудких блискавиць...
Розквітнув, той хвіст, що у землю встромивсь,
У квітку синяк*, без втручань чарівниць!
Chara Vinna
*Синяк — рід дворічних жорстоколистих рослин з родини шорстколистих. В Україні 4 види; найпоширеніші: синяк звичайний, має назву громовиця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986135
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2023
Я візьму ромашку...
Я візьму кульбабу...
Я візьму волошку
Й червонясту мальву,
Біленьку лілею,
І жмуток любистку,
Дику орхідею,
Петунію витку,
В'язку незабудок
Милих і тендітних,
Що розвіють смуток,
І ружу розквітлу!
Пахощами м' яти
Розбавлю я квіти,
Щоб стали буяти,
З бузку вломлю віти!
Квіточку до квітки,
Стебло до стеблини,
Не забуду взяти
Сонячні нагідки,
Від пристріту-вроку
Гілочку полину.
Як учила мамця,
Сплету я віночок,
Нашепчу на щастя,
На долю дівочу:
"Розпустись у квітку
Кожен пуп'яночок!
Відведи від мене
Лихі, злії очі!"
Chara Vinna
26.02.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985980
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2023
Не задави мене хвилею смутку,
Що обхватила податливе горло!
Тугий в сплетінні сонячному згусток,
Закрило вламком придихання жерло!
Вислизнула пам' ять недужа зовні,
Пеленою сліз тумани накрили,
Безнадійно згасли очі безкровні,
Осушились мрії, утнуті ж бо крила!
16.05.2023
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2023
Насупилось небо, сховалися круки.
По колу горнятка тростина мандрує,
У "лотосі" хмара співа: "Алілуя!"
Потоки гармоній здавили гадюки...
Опустилися руки!
Тібетська співаюча чаша безсила.
Тонке нерозчесане тіло хмарини,
Обвила розпука, повзе у шпарини,
Тривогу тримати не в змозі, несила...
Шарахнула злива!
Невтішнії цівки хлюпочуть неспинно,
Полотна калюж розбиваючи клином,
Божественна пісня вібрує і лине,
Звучить монотонно.. І сталося диво!
Її попустило!
10.06.2023
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2023
Царствено шепче, шумить,
Шаркає постаттю сосна.
Сиве повітря скрипить,
Свище сирен відголоссям.
Мед бурштину стужавів
В тиху сльозу вінценосну.
Пирскає краля лісів
Теплі парфуми у коси.
Сукні шагреневе тло
Причепурила жовтаво
Брошками. Горде стебло
В променях грає курчавих.
09.06.2023
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2023
Магнітить очі, а в мізках шал!
Торкнутись хоч на мить спокусливо плеча.
Манливо-оксамитовий овал
Узір розкрає вістрям гострого меча.
Багрянець цноти погляд зазива,
Спустивши зе́ло пелерини трохи вниз :
- Ось я, гляди, ти ж прагнеш скуштувать,
З тобою наодинці будем, зовсім близ...
Несила потяг стримать аж ніяк.
Рамен* вуста торкають, жадібно хвата,
Ураз бочок у ягоди обм'як,
Солодкі бризки полуниці розліта.
07.06.2023
Chara Vinna
Рамен - (рамЕна - називний відмінок) - плечей
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985504
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2023
Неси мене, мій конику,
Щоб стукіт з-під копита,
Розвіюй імлу дзвоником,
Дороги нею вкриті...
Від ніздрі норовливої -
Жага гаряча жити.
Від шиї буйногривої
У щасті буду мліти.
Доріженьку безкамінну
Зозуля накувала.
Поскачемо ми завидна,
Тебе нагодувала.
Підкови напівмісяцем
Засяють на копитах,
А очі мої тішаться,
Що щастячком підбиті.
Алюр плете мереживо
Із стиглих рясних кроків.
Що жде нас там за межами,
Буйних вітрів потоки?
Батіг - руда чупринонька
Конячку підганяє,
А білолиця днинонька
На вечір повертає...
Галопом в'ються стежечки,
Пливуть літа неспинно...
Зникає вечір безвісти,
Все нічка оповила.
Упало срібло нитками,
Всю голову покрило,
І спогади відбитками
На дум легких вітрила.
Гнідий невтомно топчеться,
В' юниця гладить ноги.
Зустріти ранок хочеться,
Вітать нові дороги!
Неси мене, мій конику,
Щоб стукіт з-під копита,
Розвіюй імлу дзвоником,
Дороги нею вкриті...
06.06.2023
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2023
Невігластво - справжнє блаженство!
Менше знаєш, то краще і спиш,
Не тріпочеться серце в шаленстві,
Не тривожать розкати із тиш.
Не розриєш роз'ятрені ями,
Не лупцюєш себе батогом,
Не шрамуєшся лезом-словами,
Безучасність пирує кругом.
Як горохом об стіну глухую
Відстрибне від пустої душі.
Із нахабством своєю сестрою,
Мов каміння важке, незрушні.
Самовпевненість повінню ллється,
Дамби рве і круті береги,
Щоб нагору зійти, розіб'ється
Божий рай і Дантові круги.
В атмосфері нещастя щасливі,
В спорах завше на білім коні,
Зостаються сухими при зливі.
Може дуркою стати й мені?
04.06.2023
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985311
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2023
Йди, йди! У далечінь незвіданих доріг.
Нехай тебе несуть невтомні ноги -
Чи босі ачи ні, чи спраглі чи в росі...
Не зупиняй ходу аж до знемоги.
Нехай впивається у плоть кровавий глід,
Хай батоги плющів зривають нігті,
Геєнна вогненна хай обпікає слід,
Не змога йти, тоді ти зможеш бігти!
Надія заповняє кволі груди хай!
Біжи! Хода тобі уже не треба...
Біжи! Перед тобою двері в небокрай,
В святого неба є в тобі потреба!
04.06.2023
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2023
Веселун їжак уранці,
Лиш узувся в зручні капці,
Враз мерщій побіг на кухню.
Зачерпнув води у кухля.
Скип'ятив, заварив чай
Від їжачихи потай.
І навштиньках у вітальню,
Щоб не чути шум у спальні.
Білу скатерть на стола
Чепурненько застила.
Бублики смачні з ваніллю
Ставить в розписній тарілі.
З таці виставляє чашки
З теплим чаєм із ромашки.
Кличе він свою дружину
Скуштувати цю гостину.
Іжачиха з їжачком
Сіли поряд за столом.
І смакують добру здобу,
Їм сніданок до вподоби.
Chara Vinna
30.03.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985166
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2023
Тягне сонечко промінчик,
Щоби квітку розбудить,
А під квіткою ослінчик
Від тепла того тремтить.
У вікні умилась шибка
В бризках сонця золотих.
У акваріумі рибка -
Сом від сяйва геть притих.
У лежанці теплій кішка
Муркотіти почала,
Кошенятам миє щічки
Й свою пісеньку співа.
Під столом кудлатий песик,
Що скрутився у калач,
Доганяти почав хвостик,
Мов з хвостом грає у квач.
А у ліжечку Марійка
Проганя проміння з щік:
"Не розбудиш, і не мрій ти!
Не розплющу я повік! "
Chara Vinna
26.03.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2023
Як шкода жабку, що сидить в болотах,
Чи затаїлась в хвилях мокрих трав.
Гріхи людські приписують істоті,
Фарбують в зелень душі із отрав.
Булькату няшку примусом на шию
Висаджують й з-під батога давить...
Стискать силкують навкіл чорторию,
Необережний рух - засмокче вмить.
Зацвівша твань із запашком метану
Пухирчату бідосю травить в дим!
З брунату жижі дивляться каймани ...
Зніміть з грудей її, хай скаче в дім!
Чи ж винна жаба, що живе в болоті,
Що пахне мулом й флером із лілей?
Як захиститись зможе твар німотна
На плечах оцих заздрісних химер?
01.06. 2023
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984968
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2023
Як птаха, що ширяє в небі, вільна!
Розправлю пера махові і крила,
Сум-радість удихну і перстач-зілля,
У вись надії й майбуття полину!
Туге повітря крильми я розріжу,
Здолаю опір нем'якого неба,
Руду кирпатую обніму діжу,
Хай задрижать коліна у Ереба*!
01.06.2023
Chara Vinna
*Ереб (Еребус) - за грецькою міфологією — персоніфікація мороку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2023
Сиджу на хмарі роздоріжжя чубатій...
Обабіч мене незнайомці в бушлатах:
Ісправа білий легінь - із пір'я крила,
А зліва чорний старець - у руках вила.
Бентега запліта тяжкі думи в коси,
У голові бедлам роїться, мов оси.
Не можна ж довіку на хмарі зостаться,
З перини небозводу треба спускаться.
А може підніматись ще вижче неба?
Чи божевілля це Ікару лиш треба?
Мої сусіди ногами чеберяють
Та крадькома мені в очі заглядають.
Білявий подорожній кличе піднятись,
Із благодатним сонцем щоби зіллятись:
--Не пожалкую для тебе одяг, крила...
Відвага предків заснула в твоїх жилах.
На хмарі тимчасовості не зостанеш.
Лише у вись злетівши, щасливим станеш.
Скоріш наважся на спині крила мати,
Вперед, тяжіння вічне земне долати!
Старець в лахміттях щосили в бік штовхає,
Примружив очі, бубнінням спокушає:
-- Яке там сонце? Кого ти будеш слухать?
Немов осел столітній розвісив вуха...
Шугай донизу землицю обнімати -
Усе там звично, рідненькі батько й мати...
Із серця вирву надійного бушлата,
Денно і нощно уміє захищати.
За вибір неба розплата буде смертю,
Чи ж ради мрій примарних варто умерти?
На цьому різношерсті сусіди щезли,
По собі лишивши лиш душу промерзлу...
Розлігся на хмарині тій роздоріжжя,
Свердлю очима вись манливу і свіжу:
--Мабуть, на твердь я остогидлу вертаю...
У небо рано ... не потягну я раю...
31.05.2023
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2023
Друзі, не друзі, просто люди,
У злагоді давайте жить!
Нерозумінь достаньо всюди,
Але все можна розрулить.
Кожен із нас уміє мовить:
Мова як дар і, немов меч.
Необережно хтось обмовить
Або мовчить всім всупереч.
Когось пораниш своїм взором -
В тебе такий розріз очей.
Когось, що ти монах-затворник,
Від себе точно не втечеш.
Когось ти просто не погладив,
Руки залишив при собі.
Не привітався, немов зрадив-
Вже топлять тебе у ганьбі.
Комусь зрання не мигнув смайлом,
Бо у рутині потонув.
Чи жест який зробив невдалий,
А чи спросоння ти зівнув.
Ой, скільки може бути всього,
Що зразу все і не збагнуть!
Язик ми маєм, слава Богу,
І вуха, щоб других почнуть!
30.05.2023
Chara Vinna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2023