| Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
Вона ішла-неначе малювала,
Своїм тілом картину чарівну.
Й енергією простір наповняла,
І дарувала світу музику свою.
Ця музика народжена струною,
Яку у грудях серце ворушить.
І пісня ця напоєна душою,
Що ніжно й трепетно бринить!
Ця композиція довершена красою,
Яку так щедро їй природа надала.
І милуватись вічно можна тою,
Яка красу природну зберегла!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045668
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2025
Я бачив сон: немов переді мною,
Є дівчина красива і струнка.
Й мене зачарувала так собою,
І заспівала, як дзвінка струна!
Вона сказала, що прийшла кохати,
І дарувати ніжність і тепло.
Назавжди, щоб мене з собою взяти
Й піти, де квітів шовкове руно.
Вона прийшла, щоб душу напоїти
Доволі дуже спраглую мою.
А вечорами мило гомоніти,
Та й доленьку повідати свою.
Прийшла, аби собою освітити
Мій битий шлях, життєвую тропу.
Вогонь в моєму серці розпалити,
І берегти від вітру і дощу.
Але в замін нічого не просила,
Лиш тільки серця часточку мою.
Аби обом нам відростити крила
І полетіти разом до раю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2023
Ми підем в далекі гори Неоквіт шукати,
Бо ті квіти чарівнії вміють надихати.
Вони рано-вранці будять запахом привітним,
І так ніжно огортають шелехом тендітним.
Розкажіть нам сині гори, що то є за диво,
Що на світі розквітає руно так красиво?
Світ наповнює велично своєю красою,
Що вмивається щоразу ранньою росою.
А коли із неба впадуть мокрії крапрлини,
То на квітах осідають срібнії перлини.
А як сонце посилає теплії привіти,
То ці квіти виростають, наче сонця діти.
Бо у світі не буває світла без причини,
І вкриваються красою гори й полонини.
Бо все в світі творить розум, що нам не пізнати,
А ми ж маєм красу тую дітям передати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974240
рубрика: Музика, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2023