| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Я метеликом, легше за шум вітерця,
Мов промінчик від слова до слова,
Все римую для пам'яті, не для взірця,
Не для заздрощів, а для любові.
Я віршую, й плекається райдужний світ,
І емоції ллються за вирій...
Все міняється, й інший у нації цвіт,
Може й зникнуть колись люди–гирі...
Й перестануть щосили тягнути на дно,
Бути заздрісними та злими,
Тим ,хто з жовчу в душі, на жаль, не дано
Зрозуміти підтримки силу...
Я не вірю давно в те, що зміниться світ,
Так багато багнюки навколо...
Але лава пекельна й з Антарктики лід,
Захистять моє рідне слово.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043407
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2025
Я тишу, що шукала, вмить відчула,
Все навкруги спинилось на хвилину.
Як в спеку просять: "Небо, дай дощу нам!"–
Бажає тиші рідна Україна.
Про тих, хто мусив жити та радіти,
Про тих, кому важка дісталась доля...
Байдужість вбила... Ти сумуєш, світе?
Твій бумеранг летить останнє коло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043406
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2025
Цей місяць тривав майже рік,
Та жодного дня не забути...
Знущався як тільки міг
Скажений і справді лютий...
Ви вірите в це? Майже рік...
А руки тремтять як у перше...
На рік помінявся наш вік,
На сто постаріло серце...
Дванадцять місяців зла,
І боротьби за свободу.
Лють в лютому це почала,
І кров ллє неначе воду...
Коли ж тобі, лютий, кінець?
Солдатам твоїм й генералам...
Вся лють їх зійшла нанівець,
А ми ще сильнішими стали!
В. Вісленко
Більше моїх віршів #вавещает
#лютий́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973673
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2023
Триденна жалоба вже майже рік
І серце не мов скам'яніле...
Від міста до міста сльозами доріг,
Біда мчить на чорних вітрилах.
Фарбує життя у свої кольори,
Нема в них ні крапельки сонця...
Сірі, безжалісні, наче щури,
Жорстокі й німі незнайомці
Прийшли у країну, щоб сіяти зло
Щоб нищити та руйнувати...
Але ,навпаки, горе допомогло,
Тільки сильнішими стати.
Триденна жалоба, вже майже рік,
А сльози бринять як у перше...
Ти чуєш цю тишу, беззвучний наш крик
Торкається кожного серця.
І скільки б нам горя не принесли,
І скільки б нас не руйнували...
Їм не зупинити приходу весни,
Все віддадуть, що забрали...
В.Вісленко
Більше моїх віршів #вавещает
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2023