| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
“Караюсь, мучусь, але не каюсь…”
Т.Г.Шевченко
- Страх і боягузливість – великий гріх.
З висловлювань Сенцова – героя
Риси такі – переконання руйнують,
Здеформовані переконання до зради ведуть.
Ні! Ні страху й боягузливості – ні!
Хоча путінські прибічники
Жорстокий вирок винесли йому,
Та присягнув він Україні:
- Не зраджу я ніколи! Ні!
Я потайки й таємно
Душі моєї пристрасний вогонь
Всім політв’язням України
По жариночці щедро я віддам.
За що нам в`язням пекельна кара неба?
За що свідомий нам голодомор?
Бо прагнемо, щоб незнищеною й міцною
Українонька наша була.
Я бранець України! Політв`язень!
Не скривлюся від слабкості та болю
Знайте, вороги, вороги мого народу
Я присягаю, клянуся щиро:
Не грітимусь при вашому вогні.
Я прагну правди, як полинь гіркої
І сонячної краси людської
Від власних переконань не відступлю,
Бо Україну я люблю.
За справедливість поборник полум`яний
Зрадником не стане він колись,
Вітчизною віє й боляче в грудях
Про біль нестерпний цей
Не відає ворог, на жаль.
О, скільки ним ще не зіграних ролей,
О, скільки сценаріїв не створено ним!
Та не відійде Олег Сенцов у забуття – ні!
Бо сподівався щастя й долі Україні!
Жертовний хрест несе Герой:
Тортури, терпіння й страждання,
Його єство й талант нівечать підло
Та смерті страх Олег долає мужньо,
Мізкує й вірить твердо:
До Росії, до путінізму, до тоталітаризму
Україні шляху нема
Слава Україні!
Героям слава!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2022
Любов до Вітчизни,
До річного карпатського краю
Ввійшла в долю людини
Не простим дарунком,
Ввійшла в єство
Композитора, художника – митця,
На жаль, передчасно
Втрачене його життя,
Проте свята народна пам`ять
Вона ж бо вічно є жива!
Красу людську , вроду і талант
Передчасно знищили “брати зі сходу”
Жорстокими пуками, на яких
Кров людська не буде змитою ніколи.
Ці вбивчі руки ламали пальці співакові,
Щоб ноти не писали, щоб пісні не звучали
Красиві очі викололи,
Щоб не милувалися красою України.
В Брюховецькому лісі били й катували,
Петлю на шию накладали,
Отак життя майбутньому герою відбирали
На шию кати петлю заклали,
Немов беззахисному, бідолашному ягняті.
Чи щасливим став – ти, кате – кагебісте СРСР
Куди ж сховав ти докори совісті своєї?
Забравши душу молоду з життя,
Свою ж – потворного вбивці, дияволу віддавши,
А може в тобі душі людської не було?
Ти, злочинцю, в далекому 1979-му
Медаль – нагороду “За доблесть” здобув
За бандитський вчинок, за вбивство,
Ще одну “звёздочку на погонах” на погонах розмістивши,
Смертельний гріх та не один
Вчинив ти, вбивця – людожере,
Перед Господом Богом відповісти мусиш
За душу страждальну молоду, замордовану тобою,
А тут на землі твій кістяк, напевно,
Прикритий урною червоною із п`ятикутною “Звездою”.
Місця на небесах тобі Богом не відведено, тиране,
Та сльози їхні не висихають на очах,
Бо плачуть та ридають друзі Івасюка,
На могилі плачуть квіти,
Плаче нація українська його!
Завмерли ноти й ключ скрипічний
Недописані пісні в пісенному альбомі
Милозвучних сто сім пісень сумують у журбі,
В них краса, в них дух вольниці Карпат
Віра, надія і любов в ста семи піснях,
В них дарунок рідній Україні.
Слава Україні!
Героям слава.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960341
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2022
“Моя Україно, о рідна мово –
Чистий солов`їний передзвін,
Ти маєш струни вічного звучання
І невмирущий український рід.
Українська мово, - сила народу,
Ніким ще незвойована була”.
24 лютого року 2022 в Україні
Повітряна сирена прозвучала вперше.
Це Путіним, спецоперація розпочалась
На східних рубежах країни війна настала
Росія Україні напад завдала.
Жахіття руїн, розруху та нещастя
Приніс в Україну диктатор – старший брат,
“Освободитель земель русских” – агресор й окупант
За три дні захопити Київ, відтак – український народ
Та не очікував ти, Путін, єднання й міць
Нації української на заході та сході.
З ворожої спецоперації ти війну розпочав:
України знищити і волю, і славу.
Розпочав ти, Путін, війну жорстоку,
Щоб загарбати землі родючі,
Щоб спустошити чорноземи українські,
Захопити годувальницю світову.
Твої молодики сусідньому народу
Знущань принесли без ліку,
Обпалені війною землі Ірпеня, Гостомеля і Бучі,
Сотні людей зарито в землю чорну
Без прізвищ, без хрестів, без могил.
За людські душі, за тіла людські
Буде суд за злочини, за сльози
Й не буде Путіну прощення від Бога
За передчасні смерті цвіту нації української землі.
За дітей загиблих, за поранених дітей
За сльози матерів й батьків
Путіна – вбивцю, на совісті твоїй
Півтора місячне дитя Федько,
Де ж твоя совість, де гідність людська?
Людожерство панує та існує в тобі,
В історію ввійти ти хочеш як імператор сьогодення,
Але ж ти, Путін, - рашист, фашист, диктатор і агресор,
Ой, як же соромно й ганебно буде твоїм дітям!
За злочини президента – батька, президента РФ
За злочини батько і кривдника всього живого.
Звісно, свої дітей сховав ти за кордон
В далеких країнах, тепер тобі чужих.
Комфорт своїм же – забезпечив та неабиякий.
А що зробив Путін з українськими дітьми?
За смерті, поранення й насильства
Твоїм нащадкам не мати доброї волі,
Щасливого майбутнього не матимуть вони.
Відповісти мусиш перед Богом й трибуналом
Прощення, Путін не матимеш ні перед ким:
Прощення не матимеш поміж народів РФ
І від Господа ніколи не сховаєшся ти!
Пам’ятай, злочинцю, розвалив ти РФ,
Не сховаєшся тепер від самого себе
Прийде час, вже недалекий час,
В твоїй країні тотальна економічна криза буде.
І постане ”в глубинке русской” твій народ,
Бо, нарешті, прозріє “русский гражданин”,
Дійте до нього неодмінно цивілізація й інтелект
І революція обов`язково буде.
А який же сором на цілий світ, яка ганьба:
Може в Китаї, в Індії або в Кореї Північній
Отримаєш, Путін, в презент
Сучасну ракету в подарунок.
Тоді ввійдеш, Владімір Путін, в історію
Як винятковий президент
Відправишся на Марс – планету Собі збудувати мавзолей.
Не забудь прихопити із собою друга свого на Марс
Ех – президента Януковича – втікача
Із колишнім зеком будет веселей
На Марс, Путін, путь – дорожку держишь:
… “И на Марсе будут яблони цвести!...”
Запам`ятай, агресора:
Україна все буде!
Слава Україні!
Героям слава!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2022
“Незвідані шляхи Господні” …
Найдорожчий Ісусе, через Твою любов до людей,
Що потребують ласки Господньої
Ти прийшов Боже, до мене уві сні
Щоб зустріла я Ісуса як Животворящого Христа
В далекому 90-му році навесні
З`явився Господь уві сні,
З`явився Ісус мені: поглибити віру Христову
Й навіки запам`ятати постать Божую Святу
Йдучи до мене, Боже, відхилив Ти хмари:
Великі, менші та хмарки малі,
Вже років понад тридцять у сірих матах
В блакиті небесній бачу постать Святу.
Ця постать велична й божественна переді мною,
І дім мій під куполом Господнього добра,
Всевишній прислав до мене Бога Сина уві сні,
То ж ласка Божа є тут і зараз зі мною
Тут і зараз у моєму єстві.
За що мені радість і щастя від тоді?
І бачу Бога я живого
До нього молюся і дякую небесному Отцю
Що Сина Єдинородного подарував мені та світу земному
Який же сон – безцінний це дарунок!
Отець Господь мені зіслав:
Погляд Ісусовий ласкавий,
Немов промінчик сонця на мене спрямував.
Я дякую Ісусе, що перебуваю із тобою
В радості і смутку, боже мій,
О дякую, Ісусе, що милосердя як джерело Господнє
Є поряд і дай Боже, щоб назавжди
Тут і зараз на землі,
Тут і там у вічності небесній
Слава Ісусу Христу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2022
Народжуються квіти
Мiж зеленню та блакиттю
Життя народжується
Лагідне , мов дитинка
I тремтить вона з переляку
I - в наступну хвилинку :
Чи життя це не стопчуть
Чоботом брудним ,
А чи не зірвуть
Загарбною грішною рукою .
Ленін , Сталін , Путін ...
На “одному п’єдесталі “ повстали
Поєднала їх
Тиранія люта до народів
Чому ж і для чого
Вони у світ прийшли ?
Комуну збудувати
Та не збудували
Вони прийшли у світ цей
щоб тортури реалізувати
Вони у світі цьому
Як самозванці з'явились ,
Щоб через насильство
Нещастя людству нести .
Не від Господа
Душі Ваші !
Путін - ти нащадок Леніна ,
Ти – “син“ Сталіна ,
Ти , Путін , зло ненависник власного народу .
Молодиків своїх із зброєю в руках
Женеш до кордонів України .
Опам'ятайся загарбнику
" земель русских " ,
Де твоє совість , де справедливість душi твоєї ?
А ще переступаєш поріг храму Божого !
Облуднику , кагебiсте , завойовнику
Від Бога не сховаєшся ніколи
Путін , ти - ворог всіх народів ,
Ти , Путін , - агресор - окупант
В тебе вселився штам насильства
Ти сформував в собі
Психо - емоційний стан :
В твоєму мозку застряли
Шизофренiчнi кристали
До головного психіатра РФ
На консультацію тобі треба ,
Бо жорстокість твоя без меж .
Збудував ти замок - бункер
В " русском подземельи " ,
Та не сховаєш себе там
Знай , безсилий ти
У цьому світі ,
Де демократія існує
Де верховенство людського права .
Збудуй собі , Путін , на Марсi мавзолей ,
Одвічний мавзолей
Із каменю марсіанського ,
Бо тільки там на Марсі
Путін , тобі на цій планеті
Місце живим чи мертвим
Бо саме там на Марсi
Кістяку твоєму місце .
Ось тобі дороговказ :
Покинь планету Земля , Богом дану ,
Без тебе злочинцю проживуть
Друзі твої самопроголошені
Та само названі товариші .
Не лякай цей світ
Жорстокістю своєю
Задумайся на мить : скільки руйнувань приніс ти
Своїм цивільним побратимам
в Луганську та Донецьку ,
Скільки неспокою й біди
Приніс ти , Путiн ,
Росіянам " ДНР " i " ЛНР "
Дай , Путін , спокійно жити в Україні .
Запам'ятай : Україна -
Не твій край ,
Це суверенна держава !
Припини зазіхати !
А свій загарбницький штам
На Марс iз собою забирай ,
І " ... на Марсе будут яблони цвести ... "
Слава Україні !
Героям слава !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959178
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2022